Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Геологические условия формирования барремальбских отложений Украинских Карпат

ВАК РФ 04.00.01, Общая и региональная геология

Автореферат диссертации по теме "Геологические условия формирования барремальбских отложений Украинских Карпат"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Г ■' ім. ІВАНА ФРАНКА

УДК 551.24:55і.;і.05Д477.8)

гнилко .

Олег Мирославович

ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ БАРЕМ-АЛЬБСЬКИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Спеціальність 04.00.01 - Загальна та регіональна

геологія

А В Т О РЕ Ф ЕРА Т дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Львів - 199Н

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України.

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук СТУПКА Орест Степанович,

ІГГГК НАН України, зав.відділом палеогеографії і тектоніки провінцій горючих копалин. .

Офіційні опоненти:

- член-кореспондент НАН України, доктор геолого-

мінералогічних наук, професор СЕНЬКОВСЬКИЙ Юрій

Миколайович, зав.відділом седиментології провінцій горючих копалин Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (м.Львів);

- доктор геолого-мінералогічних наук КРУГЛОВ Станіслав Сергійович, провідний науковий співробітник Українського державного геологорозвідувального інституту (м.Львів).

Провідна установа:

- Івано-Франківський державний технічний університет нафти і галу, кафедра геології та розвідки нафтових і газових родовищ (Міністерство освіти України).

Захист відбудеться € ?Н6X ) 99Н р. о /5

годині на насіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.04 при Львівському державному університеті ім.Івана Франка.

Адреса: 290005, м. Львів, вул. М. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету ім: Івана Франка, м. Львів, пул. Дра-гсманива, 5. ,

Автореферат розісланий ‘22 СІ XНЗ. 19.98 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої калд. геол.-мін. її пук

ради.

Є. М. Сливкс,

Акту ази.-іісті» теми. Останнім часом дослідники все більшу увагу зосереджують на виявленні тектішо-плитових факторів, що впливають на процеси седиментації, та на встановленні геодинамічних ситуацій, в яких формуються різнотипні осадові басейни. ГІри гтлеогеодинамічних реконструкціях особливо цінчим, в цьому відношенні, є відтворення седиментаційних процесів і розшифровка палеоокеанографїї регіону. Це дає змогу відновити морфологію та геологічну позицію давніх басейнів осадконагромадження по відношенню до палеограниць літосферних плит. Досить активно .в цьому напрямку ведуться роботи в Польських, Словацьких та Румунських Карпатах. В Українських Карпатах седиментаційні механізми, палео-океанографічні умови та геодинамічні ситуації Нормування відкладів (зокрема барем-альбських) детально не проаналізовані.

Вибір вікового інтервалу для проведения реконструкцій зумовлений необхідністю дослідження з мобілістиччйх позицій одного з важливих етапів еволюції регіону - активного прояву процесів тектогенезу у Внутрішніх Карпатах, що призвів до перебудови та формування нових геологічних утворень, в тому числі осадових басейнів.

Мета і '.іандцішл досліджень. Мета роботи - розробити модель формування барем-альбських відкладів Українських Карпат, в якій відтворені седиментаційні процеси, палео-океанографічні та палеогеодинамічні умови формування осадових басейнів регіону. У зв'язку з цим ставились такі завдання.

1. Вивчення комплекс., седиментологічних рис, складу уламкового матеріалу, потужностей, швидкостей седиментації та фацій осадових утворень регіону. На цій основі - виділення літодинамічних типів барем-альбських підк чадів та визначення механізмів і палеоокеанографічних умов їх нагромадження.

2. Дослідження • та актуаліешчне порівняння характерних рис осадових і магматичних порід, а також тектонічних структур барем-альбського піку Укра'ііїських Карпат із аналогічними утвореннями сучасних активних зон Землі. Виходячи а цього - провести реконструкцію геодинамічних ситуацій регіону.

3. Зіставлення виділених с туацій із загальними геологічними умовами, які існували в Карпатському сегменті Меаотетісу, та аналіз альпійських подій, що призвели до становлення барем-альбських басейнів та їх трансформації в сучасну структуру.

Основні положення, які захищаються.

1. У нижньокрейдовому фліші Українських Карпат наявні

головні літодинамічні типи відкладів, які є характерними для приконтинент’альних позашельфових областей сучасних океанів: геміпелагіти, турбідити, контурити, грейніти,

олістостроми. ;

2. Досліджені літофації флішу за комплексом характерних ознак зіставляються з відповідними приконтинентальними океанічними фаціями.

3. Барем-альбські відклади Українськи Карпат нагромаджувались в басейнах, сформованих у геодинамічних ситуаціях дивергентного (пасивна материкова окраїна) та конвергентного (басейни колізійної Мармарсської структури, подібної до острівної дуги) типів.

Наукова новизна. . .

1. Застосовуючи ьову для регіону методику досліджень, у фліші Українських Карпат виділені та охарактеризовані літодинамічн5 типи відкладів, які раніше дослідниками не описувались (грейніти, контурити), а також досліджені тур-бідитні текстури Боума, Лау та ін.

2. Використовуючи актуалістичний підхід, реконструйовані палеоокеанографічні обстановки осадконагромадження барем-альбських відкладів Українських Карпат.

3. Запропонована модель геодинамічних ситуацій сЬор-і..уваішя барем-альбських відкладів Українських Карпат. Показане положення виділених ситуацій в загальній структурі Карпатського сегменту Меаотетісу.

Практичне значення роботи. Робота має, перш за все, теоретичне значення. Аналіз седиментаційних процесів та геодинамічних умов, які пов'язані з прояврм тектогенезу у Внутрішніх Карпатах, дозоляє з Нових позицій комплексно вирішувати . проблеми- взаємозв’язку між формуванням тектонічних структур та нагромадженням осаді* у регіоні.

Результати роботи можуть бути використанії також і в практичному плані. Зокрема, .проведені дослідження дозволяють

підтримати давно висловлений дослідниками (УкрДГРІ, Закарпатська геолого-розвідувальна експедиція та ін.) прогноз про наявність скупчень вуглеводнів у піднасувній частині Мармароських покривів. '

Фактичний матеріал. Фактичним матеріалом для роботи послужили власні польові дослідження природніх відслонень порід та літературні джерела. ' .

Протягом 1991 - 1994 рр. вивчались розрізи головних літо- . фаціальиих" типів барем-альбських відкладів Українських Карпат (спаська, . шипотсьКа, Зілотисенська, соймульська, свалявська, тисальська світи) з відбором зразків для петрографічних досліджень та аналізу біоти. Вивчення залишків палеоорганізмів проводилось Л.Д.Пономарьевою, його результати (зокрема палеоекологічні висновки) використовувались автором.

Для більш аргументованої реконструкції процесів осадконагромадження досліджувались седиментологічні риси характерних флішових розрізів ширшого вікового діапазону (крейдово-еоценові породи, відслонені у верхній течії р. Дністер та в Святославськиму кар'єрі; палеогенові відклади району с. Верхнє Синьовидне - попельськіг та вигодська світи і деякі ін.).

Усього в природніх відслоненнях досліджено більше 18-ти таких розрізів. З літературних джерел використовувались- такі основні матеріали.

1. Стратиграфічні та літологічні описи ранньокрейдових порід Карпат, які містяться в працях С, Л. Бизової, О. С. Вялова, С. П. Гавури, В. В. Даниша, С. С. Круглова, Я. О. Кульчицького, Р. Й. Лещуха, П. Ю. Лозиняка, В. Г. Чернова і інших геологів.

2. Структурно-тектонічні характеристики геологічних тіл, Що формують об'єкт дослідження ( ро-.оти С. Л. Видової, О. С. Вялова, В, В. Глушка, С. С. Круглова, М. Магеля, С. Г. Рудакова, М.Сандулеску та ін.).

3. Результати петрохімічного та геохімічного вивчення мезозойських магматичних угворёнь, яке проводилось О. С. Варіче-вим, Л. Г. Данилович, М. Г. Ломізе, 3. М. Ляшкевич, Г. Саву,

Г. Чіофліка.

4. При геодинамічних реконструкціях враховувались палео-магнітні-характеристики крейдових відкладів Карпат, наведені в ■роботах К. П. Астахова та М. Л. Баженова і В. С. Буртмана .

Методика робіт. Методологічною основою плито-тектонічних досліджень є принцип актуалізму, виходячи з якого автор застосовував елементи таких методів як вивчення фацій та структурний аналіз.

При досліджені.і фацій осадових товщ використовувалась методика седиментологічяого аналізу, розроблена в працях А.І. Бо-ума, Г. С. Рейнека, І.Б. Сінха, Д. А. Б.’Стоу, Р. Ч. Селлі, І.О. Мур-дмаа, І. В. Хворової та інших геологів. Дана методика застосовувалась вперше в Українських Карпатах. Вона передбачає пошарове вивчення відслонених розрізів осадових порід з виділенням в них певних текстурно-структурних рис (текстури Boytto., Jlay та hi.), які несуть основну інформацію про літо-динамічні умови процесу осадконагромадження. З допомогою цієї методики автор у вивчених відкладах виділяв їх літодинамічні типи (турбідити, контурити, грейніти, геміпелагіти тощо), які потім згрупував в осадові комплекси. Останні порівнювались з фаціями сучасних седиментаційних басейнів, що пов'язані з тими чи іншими геодинамічними умовами. , ■

Використовуючи літературні джерела, актуалістичні порівняння літофацій Карпат проводились також за деякими іншими їх параметрами - характером та потужністю стратиграфічного розрізу, складом уламкового матеріалу, швидкістю седиментації та з врахуванням даних з палеоекології викопної біоти.

Структурний аналіз території передбачав дослідження регіональних структурних форм Карпат, виділення серед них раиньокрейдових тектонічних утворень та порівняння їх з аналогічними утвореннями сучасних активних зон Землі. ,

Оскільки чітким індикатором геодинамічних ситуацій є . магматичні утворення, в роботі з актуалістичних позицій аналізувались опубліковані результати вивчення мезозойських магматичних порід, зокрема петро- та геохімічні їх особливої ті,’що відображено на спеціальних генетичних діаграмах. .

Апробацій роботи та публікації. Основні результати досліджень на окремих етапах їх виконання доповідались на конференції молодих вчених "Сучасні проблеми геології і геохімії корисних копалин" (Львіг, 1993), XVII сесії Українського палеонтологічного товариства (Київ, 1994), науковій конференції, присвяченій 50-річчю геологічного факультету Львівського держуніверситету "Проблеми геологічної науки та освіти в

Україні" (Львів, 1995), сесії по міжнародному проекту № 362 "Tethyan and Boreal Cretaceous" (Stara Lesna, Slovakia, 1997).

Результати досліджень викладені в 4 друкованих працях.

Дисертаційна робота пов'язана з держбюджетними науковими темами - її положення увійшли в кінцевий звіт по темі "Будова, розвиток і оцінка перспектив нафтогазоносності Українського сегменту Карпатської покривно-складчастої споруди" (Б-6/91), який виконаний у відділі палеогеографії і тектоніки провінцій горючих копалин 1ГГГК НАН України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, (5 розділів, висновків. Повний обсяг роботи складає 170 сторінок, включаючи ілюстрації (ЗО рисунків) та список літератури (161 найменування).

Робота виконана під керівництвом доктора геол.-мін. наук О.С.Ступки, якому автор висловлює свою щиру подяку. Висловлюю також вдячність кандидатам геол.-мін. наук С. П. Гавурі,

В. В. Данишу, Л. Д. Лономарьовій, інженеру І. П. Цукорнику та іншим співробітникам ІГГГК НАН України за сприяння в роботі, критичні зауваження та співпрацю. .

ОСНОВИ И Й ЗМІСТ РОБОТИ

1. ІСТОРІЯ ШШЧЕШІН ПРОБЛЕМИ

В розділі подані короткі відомості про історію досліджень, які пов'язані з вивченням геологічних умов формування барем-альбських відкладів Українських Карпат.

Умови формування відкладів (в тому числі барем-альбських) Карпат вивчались численними дослідниками різних поколінь на протязі більш ніж ста років.

Існуючі уявлення про стратиграфічне розчленування нижньо-крейдових товщ регіону пов'язані з іменами таких дослідників, як Д. Андрусов, М. Вацек, Б. Кокошинська, К. Пауль, 3. Суії-ковський та in.,(а г повоенниіі час - з роботами О. С. Вялова,

Н. В. Дабягян, М. І. Жиловсысшч), С. С.1 Круглова, Я. О. Куль-чицького, Р. Й. Лещуха, А. А Максимова, В. І. Славша, В.Г. Чернова і багатьох інших. '

Геологічна будова території Українських Карпат почала вивчатись з середини минулого століття. В 60-х - 70-х роках на-

шого століття склались основні сучасні уявлення про стратиграфію, речовинний склад та тектонічну будову регіону (роботи

О. С. Вялова, В. В. Глушка, С. С. Круглова, Я. О. Кульчицького та багатьох інших).

Починаючи з 70-х років для пояснення геологічної еволюції (в тому числі ранньокрейдово'і) та формування структури Карпат починають широко застосовуватись мобілі стичні уявлення. Геологічні моделі формування Українських Карпат, виконані з позицій тектоніки плит, розроблялись В. Н. Утробіним і Л. В. Лі-нецькою (1973), Л. Г. Данилович (1976), Г. Н. Доленком, Л. Г. Бой-чевською, Л. Г. Данилович і ін. (1980), В. Є. Хаїним, М. О. Бєером, С. Л. Визовою, М. Г. Ломізе, а останніми роками - К. П. А птахо ви м (1989), 3. М. Ляшкевич, А. П. Медведєвим, Ю. 3. Крупсь-ким і ін. (1995). В монографії С.С. Круглова, С. Є. Смірнова, С.М. Спітковської та ін. (1085) запропонована реконструкція альпійської геодинаміки Карпатської геосинклінальної області, в якій для пояснення особливостей формування структури Карпат застосовується гіпотеза пульсаційного розвитку Землі.

Починаючи а 60-х років седиментогенез флішових товщ регіону почав роаглядатись з використанням "турбідигної’' концепції - роботи Л. В. Лінецької, М. О. Бєера, Я. О. Кульчицького, а пізніше - А, С. Пилипчука, М. А. Вуля, Л- М. Рейфмана (1981, 1989 і ін.). Ю. М. Сеньковський (1986, 1989, 1992 і ін.) проаналізував процеси формування флішу з позицій фенової седиментації. 3. В. Ляшевич (1992) запропонував модель дельтового осадконагромадження.

Незважаючи на великий об'єм проведених досліджень, порівняно детальне вивчення стратиграфії, речовинного складу та особливостей структури Карпат, залишились невирішеними деякі питання, які стосуються геологічних умов формування відкладів Карпат. Серед таких проблем виділяються наступні: 1) у флішових відкладах не виділені їх літодинамічні типи - продукти певних седиментаційних потоків і, отже, детально не проаналізовані механізми та процеси флішенагромадження; 2) з мобілістичних. позицій залишився недостатньо вивченим один з важливих етапів еволюції регіону - етап барем-; альбського текто-Генезу в Мармароській/зоні та його вплив на процеси осадконагромадження в Карпатському сегменті Мезотетісу. Дослідженню Названих проблем присвячена дисертаційна робота.

2. РИСИ БУДОВИ РЕГІОНУ ТЛ ГЕОЛОГІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ВАРЕМ-ЛЛЬВСЬІШХ ВІДКЛАДІВ

В розділі за літературними джерелами висвітлюються основні^ риси будови регіону та геологічне положення барем-альбських відкладів Українських Карпат..

Більша частина Українських Карпат - флішові Карпати займають зовнішнє північно-східне положення в складчастому поясі. їх характерною особливістю є розвиток потужної (4-7км) товщі крейдово-міоценового флішу, яка зім'ята в складки та розірвана в луски і покриви. БареМ-альбські відклади тут виражені спаською (Скибовий покрив), шипотською (Крос-ненська, Дуклянська, Чорногорська структурно-фаціальні одиниці), білотисенсіькою та буркутською (Поркулецький покрив чи Сухівсько-Буркутська тектонічна одиниця), верхами рахівської і вовчинською (Рахівський покрив) світами. Ці нижньокрейдові верстви тектонічно зірвані зі своєї седиментаційної основи та, разом з відкладами, що їх перекривають, формують складки, луски та покриви північно-східної вергентності. На поверхню вони виходять в ядерних частинах антикліналей та фронтальних ділянках насувних структур.

До насуву, що з півночі обмежує Поркулецький (Вуркутсь-кий) покрив, прив'язані невеликі брилові виходи юрсько-ранньокрейдових карбонатів та основних вивержених порід.

На флішову область з південного заходу насунені Марма-роський масив та зони Мармароських і Ленінських скель.

В межах Мармароського масиву дослідниками виділені два основних покриви - Білопотікський і Діловецький, складені до-альпійськими метаморфітами та їх осадовою оболонкою. До складу неоавтохтону цих покривів входять теригенні верхньо-альбсько-сеноманські верстви соймульської світи.

Зона Мармароських скель складена флішовими товщами палеогену, які З зовнішнього північно-східного їх боку облямовуються нижньскрейдовою олістостромовою товщею та стра-тифікованими відкладами соймульської світи.

Структура Пенінської зони скель визначається наявністю крупних (до перших сотень метрів) переважно карбонатних горсько-неокомських брил (власне кліпи) серед інтенсивно дислокованих мергелистих апт-маастрихтських утворень. Барем-

альбські відклади зони охоплюють верхи карбонатно-кременистої свалявської та нижню частину мергелистої тисальської світи. .

3. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ЛІТОДИНАМІЧНИХ ТИПІВ ФЛІШОВИХ ВІДКЛАДІВ

В розділі коротко висвітлені сучасні уявлення про седиментаційні процеси флішонагромадження, які фіксуються Певними різновидами осадків - їх літодинамічними (генетичними) типами. Описані діагностичні риси останніх. Під літодинанікою розуміється сукупність процесів транспортування і фіксації На дні басейнів осадової речовини. > !

Класифікація літодинамічних типів будується на основі типізації седиментаційних потоків, які їх породжують, тому визначення цих типів має пряме генетичне значення. Виділяються (за І. О. Мурдмаа (1987), Д. А. Б. Стоу (19.90), Р- Ч. Селлі (1989) і ін.) такі головні літо динамічні типи відкладів, які розвинені в приконтинентальних позашельфових океанічних областях та в давніх флішових формаціях: відклади

субвертикальних седиментаційних потоків (пелагіти та геміпелагіти); гравітаційні перевідкладені осадки (гравітити); відклади придонних течій (контурити). Гравітити включають: підводно-зсувні утворення - олістоетроми; дебрити - продукти грязекам'яних пастоподібних потоків; грейніти - "застиглі" зернові псамітові потоки; турбідити. Турбідити, звичайно, підрозділяються і:а • грубо-, середньо- та тонкозернисті. Пластам грубозернистих турбідитів властива послідовність текстурних елементів, які виділив Д. Р. Лау (1902), а шарам середньозернистих турбідитів - класична послідовність інтервалів А. Боума (1962). Літодинамічні типи відіиіадів різняться між собою, головним чином, не речовинним складом, а текстурно-структурними ознаками. ‘

Діагностика літодинамічних типів дає можливість розпізнати механізми давніх седиментаційних процесів, Допомагає порівняти комплекси цих типів відкладів з сучасними фаціями та відтворювати давні обстановки осадконагромадження і,'крім цього, прогнозує просторове положення осадових тіл,''складених Літодинамічними типами, які мають відому седиментаційну форму.

4. СЕДИМЕНТОЛОПЧІІІ ОСОБЛИВОСТІ ПОРІД ТА ЕЛЕМЕНТИ ПАЛЕООКЕЛНОГРАФІЇ БЛРЕМ-АЛЬВСЬКОГО КАРПАТСЬКОГО БАСЕЙНУ

В розділі на основі власного вивчення ряду природних відслонень та я використанням літературних джерел описані седиментологічні риси барем-альбських відкладів, виділені їх літодинамічні типи та запропонована реконструкція процесів та палеоокеанографічних умов осадконагромадження.

Характеристика бпрсм-альбсі.ких підкладім. Спаська світа (потужністю 250 м) складена темно-сірими та чорними аргілітами, рідШе мергелями та силіцитами, що переверстпо-вукггься з алевролітами і пісковиками.

Уламковий матеріал алевро-псамітів складений переважно кварцом (80-95%), польовими шпатами, слюдистими мінералами. Шарам цих літологічних відмін порід притаманні текстурні інтервали Боума типу СОЕ. ОЕ, іноді ВСОЕ, АВСОЕ, а також сліди сильних течій та волочінь. Інтервал Л, як правило, виражений середньозернистими пісковиками з масивною текстурою та прямою градаційною шаруватістю. Елементу В властива паралельна верствуватість, яка вище трансформується в скісну - елемент брижі течії С. Інтервали О та Б складені па-ралельношаруватими алевро-пелітами та гомогенними пелітами відповідно. Текстурно-структурні ознаки свідчать, що верстви алевро-псамітіп відносяться до середньо-дрібнозернистих турбі-дитів, а деякі скісношаруваті прошарки алевролітів без турбі-дитних текстур - до контуритів.

Подекуди в складі спаської піти зустрічаються масивні тершівські пісковики. їм властиві погана відсортованість клас-тичного матеріалу, пудінгові та масивні текстури, чіткі обмеження окремих пластів, відсутність градаційної шаруватості, текстур Боума та глинистого "матриксу" між зернами. Ці ознаки дають підстави відносити тершівські псаміти до грейнітів -продуктів зернових потоків. .

Шарам аргілітів, силіцитів, мергелів властиві гомогенні чи паралельношаруваті текстури, вони с гемїпелагічними відкладами.

Шипотська світа (потужністю 300 м) п нижній частині сіюго розрізу представлена переважно чорними та темно-сірими аргі-

літами, мертелями, силіцитами - літифікованими продуктами геміпелагічної седиментації. Верхня частина світи - товсто- і се-редньоритмічний піскувато-глинистий фліш, - це переважно середньозернисті турбідити з текстурами типу BCDE, ABCDE, уламковий матеріал яких складений переважно кварцом.

Білотисенська світа (потужністю 1000 м) виражена сірими аргілітами з прошарками мергелів, алевролітів, різнозернистих поліміктових пісковиків, потужними лінзами гравелітів . та конгломератів (типу броньківських та богданських). Шарам алевролітів та псамітів властиві Текстурні елементи Воума. У верствах броньківських конгломератів спостережені фрагменти текстурних інтервалів Лау R2, R3, SI, S2, S3, які властиві для грубозернистих проксимальних турбідитів. Для світи, дуже характерним є розвиток підводно-зсувних утворень. Буркутська світа - це потужна товща товстошаруватих поліміктових псамітів, окремим верствам яких притаманні досить повні модельні послідовнос .’і текстур Боума.

Рахівська світа в цілому представлена товщею (500 м) тонкозернистих турбідитів (алевроліти, пісковики) та геміпе-лагітів (аргіліти, пелітоморфні вапняки). Вовчин ська літо-стратиграфічна одиниця (П. Ю. Лозиняк, 1973) - це середньо- і товсгошаруваті псаміти, рідше гравеліти та конгломерати з вкладками тонкоритмічного флішу.

Нижньокрейдові відклади Мармароської зони скель виражені потужною (1000 м) олістоетромовою товщею (С. С. Круглов, 1965) з брилами доальпійських метаморфітів, базальтоїдів, гіпербази-тів, мезозойських (в тому числі ургонської рифової фації) карбонатів та інших порід. Вище залягають мілководні алевро-псаміти та аргіліти соймульської світи, яким не властиві текстури турбідитів. На Мармароському масиві верхньоальбсько-сено-манська соймульська світа входить до складу посттеКтоні’їного чохла ранньокрейдових Мармароських покривів.

Нижньокрейдові відклади Пенінської зони скель складені геміпелагічними утвореннями - пелітоморфними вапняками з включеннями силіцитів сеалявсьтсої (100 м) та мергелями ти-ссільської (до 100 м) світ .

Елементи налсооксанографії Карпатського басейну.. Переважно геміпелагічні утворення з Прошарками дрібнозернистих турбідитів та вкладками грейнітів спаськаї світи відповідають осадам нижньої частини континентального схилу.

Сформовані на порівняно великій площі латерально витримані геміпелагіти та дрібнозернисті турбідити нижньої частини шипатськьї світи подібні до осадів басейнів континентального підніжжя. Пачка верхньошипатських псамітів зіставляється з турбідитними виносами, розвиненими на сучасних материкових підніжжях. В шипотському басейні, очевидно, існували окремі підводні підняття - кордільєри, які фіксуються давно виявленими мергелистими та вапнистими фаціями та уламками "екзотичних" порід - зокрема гранітоїдів.

Потужний білогписенсько-буркутський комплекс геміпела-тітів, ріанозернистих псамітових турбідитів та флуксотурбідитів фіксує умови видовженої депресії, де з порівняно великою швидкістю (мінімум 50-80 В) нагромаджувались теригенні осади.

В цьому ж трозі, очевидно, накопичувались вовчинські псаміти.

Варто зауважити, що за даними "Л. Д. Пономарьової (1984), ранньокрейдова асоціація форамініфер, вия.злених у відкладах флішової області Карпат, загалом вказує на нижньобатіальні -абісальні глибини нагромадження цих відкладів.

5. РАІІНЬОКРЕЙДОВІ ГЕОДИНАМІЧНІ СИТУАЦІЇ РЕГІОНУ

В розділі запропонована модель геодинамічних ситуацій, які призвели до формування барем-альбських осадових басейнів регіону. ■

Геологічне положення нижньокрейдових седиментаційних утворень показує, що спасько-шипотські верстви континентального схилу-підніжжя нагромаджувались на структурах пасивної континентальної окраїни. Багато геологів вважає, що в районі зчленування глибоководного флішового басейну і платформової області існувало підняття - Лежайсько-Добруд-жинський вал, який постачач значну кількість уламкового матеріалу у флішовий басейн. Пасивна материкова окраїна формувалась в умовах дивергенції (розтягу) літосфери. Розтяг у фундаменті зовнішчьої частини Карпатського басейну продйв-жувався аж до апту (альбу?) включнй, про що свідчить вік магматичних рифтогенних утворень, розвинених на південному краю шипотського басейну. (брилеві виходи базальтоїдів та вапняків (Р. її. Лещух, 1977)). В неокомі в режимі розтягу перебувала і внутрішня область Карпатського флішового ба-

сейну - зокрема Кам'янопотікська та Рахівська зони, де в цей час проявлявся базальтоїдний магма гизм.

В другій половині ранньої крейди у внутрішній частині регіону проходять деформації стиску - формуються барем-альбські покриви, складені Мармароськими метаморфітами, а також Кам'янопогікський та Рахівський (?) покриви. Внаслідок цієї події утворився залишковий Карпатський флішовий басейн, обмежений з південного заходу Мармароського покривною спорудою. Остання вказує на режим конвергентного -іипу, який в баремі-альбі сформував структурні елементи, що відповідають аналогічним елементам острівних дуг завершального (колізійного) етапу їх розвитку. Білотисенсько-буркутська депресія па-ралелізується з переддуговим басейном - жолобом. Ансамбль Мармароських покривів, зараз виведений на поверхню в Українських Карпатах і значно ширше представлений на території Румунії, зіставляється з акреційним комплексом острівної дуги. Зазначим, що до Мармароського акреційного комплексу відносим не тільки утворення власне акреційної призми, якій відповідають Кам'янопотікська та Рахівська структурні одиниці, а й увесь ансамбль покривів метаморфічного "фундаменту" і Трансильванських офіолітів.

Передова частина Мармароського акреційного комплексу утворювала невулканічну дуту - давно прогнозовану Довідниками Мармароську кордільєру - з внутрішнього боку якої в соймульському басейні нагромаджувались мілководні осаДи. Останні, враховуючи їх геологічне положення можна парале-лізувати з відкладами придугового басейну, який формується з внутрішнього боку зовнішньої невулканічної дуги. Залишки юрсько-ранньокрейдової вулканічної дуги виявлені (Н.. БаУи,

С.ШгеБси, 1981) в тиловій частині Мармароських покривів - у кореневій області Трансільванського офіолітового покриву (структурно найвищої в Східних Карпатах тектонічної пластини)

- в Муреській офіолітовій сутурній зоні (Румунія).

Ленінська область в баремі-альбі була басейном з геміпела-гічним характером седиментації, який існував північно-західніше (в сучасних координатах) Мармароського акреційного дугового комплексу.

0. ЕЛЕМЕНТИ АЛЬПІЙСЬКОЇ ЕВОЛЮЦІЇ КАРПАТ

В розділі вроблено огляд альпійських подій, які призвели до утворення барем-альбських осадових басейнів регіону та їх подальшої трансформації в сучасну структуру Карпат.

На рубежі юри - крейди північно-східніше Мармароського континентального блоку в результаті процесів розтягу зароджується рифтоподібний, енсіалічний .флішовий Карпатський басейн в межах пасивної континентальної окраїни, що фіксується проявами основного вулканізму. Муресько-Тран-смльванська сутурна офіолітова зона вказує на існування в цей час західніше Мармароського блоку басейну з океанічною корою, де в келовеї-неокомі діяла Муреська острівна дуга, що поглинала Трансильванську океанічну кору цього басейну (О. СіоШса, І. №соІае, 1981).

В баремі Трансільванський океанічний басейн закрився, і Мармароський блок зіткнувся з Муреською вулканічною дугою. В результаті колізії на внутрішньому облямуванні Карпатського флішового басейну проявились деформації стиску - в баремі-альбі сформувались Мармароська покривна споруда, надводна частина якої утворила зовнішню невулканічну дугу (Мар-мароську кордільєру), та пов’язані з цією спорудою білоти-сенсько-буркутський Переддутоїшй жолоб та соймульський гіри-дуговий басейн. Наявність цієї палеодуги дозволяє прогнозувати палеозону субдукції А-тИпу, яка в кінці ранньої крейди падала під Мармароський масив. ,

Подальша трансформація палеогіасейнів регіону в сучасну структуру Карпат тісно пов'язана з спорадичним затягуванням підфлішового фундаменту (тонкої континентальної кори) в цю зону субдукції, в результаті чого фіішові відклади зривались зі своєї седиментаційної основи, змішались в складки та переміщувались н сторону платформи.

В II С II О В І£ II

1. Літодинаміка нагромадження барем-альбських відкладів Українських Карпат відповідає наступним процесам транспортування і фіксації осадової речовини на дні басейну: а) седи-

ментація з субвертиісальїшх . седиментаційних потоків; б) осадження з гравітаційних "субгоризонтальних" потоків

розріджених осадків; в) седиментація, »умовлена діяльністю придонних течій. Кожен :і цих процесів спричинив формуванню певних літодинамічних типів відкладів. Продуктом седиментації з субвертикальних потоків типу "частинка за частинкою" стали геміпелагіти - глинисті, карбонатні чи кременисті осадки з паралельношаруватими чи гомогенними текстурами. Гравітаційні потоки породжували гравітити : турбідити - верстви з текстурними елементами Боума та грейніти (продукти, зернових потоків) - масивні пласти псамітів типу тершівських (спаська світа). Придонні течії перевідкладали дрібнозернистий алевро-псамітовий матеріал, формуючи скісношаруваті проверстки без турбідитних текстур (к онтурити).

Діагностичними ознаками цих літодинамічних типів відкладів є, перш за все, текстурно-стр7/ктурні риси порід.

2. Виділені літодина.лічні типи барем-альбських відкладів флішової області Карпат е найбільш характерними для при-континентальних позашельфових океанічних фацій. Комплекс геміпелагічних утворень з прошарками дрібнозернистих тур-бідитів та вкладками грейнітів (спаська світа) відповідає фації нижньої частини континентального схилу. Геміпелагіти з пачкою середньозернистих турбідитів шипотської світи Подібні до утворень континентального підніжжя. Потужний білотисенсько-буркутський комплекс геміпелагітів, різнозернистих псамітових турбідитів та флуксогурбідитів фіксує умови видовженої депресії, типу переддугового жолобу.

3. Барем-альбські відклади регіону нагромаджувались в ба-

сейнах, сформованих у геодинамічних ситуаціях дивергентного (пасивна континентальна окраїна) та конвергентного (басеййи, пов'язані з колізійною Мармароською структурою, подібною до острівної дуги) типів. '

Ситуація дивергентного типу сформувала пасивну материкову окраїну, в межах якої зароджувався флішовий басейн. Зовнішня (спасько-шипотська) частина цього басейну продовжувала розвиватись на пасивній окраїні в режимі розтягу як мінімум до апту включно, а пізніше зазнала стиску.

Мармароська покривна споруда вказує на конвергентний геодинамічний режим, що сформував структурні елементи, які відповідають аналогічним елементам острівних дуг завершального (колізійного) етапу їх розвитку, а саме: а)

білотисенсько-буркутський жолоб; б) Мармароський акреційниії

комплекс, куди входили ранньокрейдові покриви (зверху вниз)' Трансільванський офіолітовий; Мармароеьких метаморфітів; Мармароської кордільсри, яка формувала невулканічну острівну дугу; Кам'янопотікський та Рахівський, які утворювали власне акреційну призму на зовнішньому схилі невулканічної дуги; в) придуговий соймульський басейн "на тілі" акреційного комплексу з внутрішнього боку невулканічної дуги; г) вулканічна дуга, залишки якої зараз відомі в Муреській сутурній зоні (Румунія). Під Мармароську споруду в кінці ранньої крейди занурювалась зона субдукції А-типу, куди затягувався енсіалічний підфлішовий (фундамент.

4. В баремі-альбі розпочались колізійні процеси в Карпатському сегменті Мезотетісу - в цей час, зокрема, відбулось зіткнення Мармароського континентального блоку з Муреською острівнодужною структурою, внаслідок чого утворилась Ма-рма-роська акреційна споруда. Де один г,’ переломних етапів в альпійській еволюції Карпат, під час якої'« режим регіонального розтягу кори змінився на режим перманентного її стиску. В результаті процесів стиску формувались тектонічні покриви, а також, мабуть, активізувались підняття насувної природи - кор-дільєри - у підфлішовому фундаменті.

5. Прогнозування давньої конвергентної границі плит - зони субдукції А-типу, яка падала під Мармароську покривну споРУДУ, Дозволяє підтримати давно висловлений дослідниками Закарпатської геолого-роявідувальної експедиції, УкрДГРІ та ін. прогноз про наявність скупчень вуглеводнів у піднасувній частині Мармароського масиву. Відомо, що нафтогазоносні акваторії тяжіють до контактів чи палеокпнтангів літосферних плит, особливо конвергентного типу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОКІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. До геологічної палеоокеанографіі північно-західної частини Українських Карпат (басейн верхньої течії р.Дністер). Раннн крейда - еоцен»// Геологія і геохімія горючих копалин. - Ш>3. -№ 2-3 (84-85). - С.80-86. Співавтор В.М.Слоткж.

2. Про умови нагромадження ішжньокрейдових відкладів

Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. -1995. - № 2-3 (90-91). - С.27-33. .

3. Про геодинамічні умови формування барем-альбських ¡відкладів Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин! - 1006;-№ 3-4 (96-07).-С. 46-54.

4. Foraminifera and sedimentary paleoenvironment of the

Lower Cretaceous Black Shale formation (Ukrainian Carpathians) // Mineralia Slovaca. - 1097. - № 4-6 (29). - P. 333. Співавтор Л.ДЛономарьова. :

Гнилко O.M. Геологічні умови формування барем-альбських відкладів Українських Карпат. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія. - Львівський державний університет ім. Івана Франка, Львів, 1998. .

Захищаються реконструкції палеоокеанографічних умов седиментації барем-альбських відкладів Українських Карпат і геодинамічна модель формування ранньокрейдових осадових басейнів регіону. Описані літодинамічні типи вивчених відкладів -Геміпелагіти (фонові відклади), туибідити зі структурами Боума, грейніти і контурити. Виділені барем-альбські обстановки осадконагромадження континентального схилу (сгіаська світа), підніжжя (шипотська світа) і лереддугового жолобу (білоти-сенсько-буркутські утворення). Реконструйовані геодш,-імічні умови дивергентного (пасивна материкова окраїна) і конвергентного (острівнодужні утворення) типів. Одержані результати дають можливість узагальнити деякі аспекти геологічної еволюції Карпатського регіону.

Ключові слова: барем-альбські відклади, Українські Карпати, літодинамічний тип, седиментація, геміпелагіти, турбідити, контурити. .

Гнилко О.М. Геологические условия формирования баррем-альбских отложений Украинских Карпат. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата геологических к .уК по специальности (К )0.01 - общі.я и региональная геология. - Львовский государственный университет им. Ивана Франко, гЛьв'ов, 1098. • .

Защищаются реконструкции палеоокеанографических условий седиментации баррем-альбских отложений Украинских Карпат и геодинамическая модель формирования раннемеловых

осадочных бассейнов региона. Описаны литодинамические типы изученных отложений - гемипелагиты (фоновые отложения), турбидиты со структурами Боума, грейниты и контуриты. Выделены баррем-альбские осадочные обстановки континентального склона (спасская свита), подножья (шипотская свита) и преддугового жолоба (белотисенско-буркутские образования). Реконструированы геодинамические условия дивергентного (пассивней континентальной окраины) и : конвергентного типа (образования островной дуги). Полученные результаты дают возможность обобщить некоторые аспекты геологической эволюции Карпатского региона.

Ключевые слова: баррем-альбские отложения, Украинские Карпаты, лйтодивамический тип, седиментация, гемипелагиты, турбидиты, контуриты.

Gnylko О.М. Geologic environments of forming the Barremian-Albian deposits of the Ukrainian Carpathians. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of Geological Science by speciality 04.00.01 - General and regional geology. - Lviv State University, Lviv, 1998. ■ .

The reconstructions of paleooceanography conditions of sedimentation of the Barremian-Albian deposits from the Ukrainian Carpathians and the paleogeodynamic model of forming the Early Cretaceous sedimentary basins of the region are defended. There where described the lithodynamic types of the studied deposits, namely, the hemipelagites (background deposits), the turbidites with Bouma's structures, grainites and contourites. Barremian-Albian sedimentary environment's of the continental slope (Spas suite), floor (Shypot suite) and fore-arc trench (Bila Tysa - Burkut formation) have benn distinguished. There were reconstructed geodynamic environments of divergent type (passive continental margin) and convergent type (formations of the island arc). The results obtained made it possible to generalize some aspects of the geologic evolution of the Carpathian region.

Key words: Barremian-Albian deposits, Ukrainian Carpathians, lithodynamic type, sedimentation, hemipelagines, turbidites, contourites.

Підписано до друку ¿5.І2.97, Формат 60x84/16. Папір друк. №1. Друк, офсети. Умови.фарбо-відб. 1,5. Обл.вид.арк. 1,6. Тираж 100. Зам.1150. Машинно-офсетна лабораторія Львівського університету ім. Івана франка. 290602 Львів, вул. Університетська.