Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Геоенергетична оцiнка зсувнонебезпечних територiй пiвнiчно-захiдного Причорномор'я

ВАК РФ 04.00.07, Инженерная геология, мерзлотоведение и грунтоведение

Автореферат диссертации по теме "Геоенергетична оцiнка зсувнонебезпечних територiй пiвнiчно-захiдного Причорномор'я"

?гз од

_ 4 О^рш давний УКХШРСИГЕТ Ь». 1.1. МЕЧНИКОВА

На правах рукинису

ЮНЭСТИР.ЧА ТАМАРА АНАТСЛ1!31А

ГЕОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦИга ЗСУШОНЕЕБЗПЕЧНИХ ТЕРЮТР1Й п1ш1чт-ЗАхдаого причоргошр'Я

04.00.0? "1нженерна геологтя, мерзлото-знавство г грунтоэнавство"

■ : .-А В Т О Р Е -3 Е ? А Г

дисэртатцТ на здобуття Еченого стулеия кандидата геолого-мгмералоггчнмх наук

Сц<эса - 1994 глл

Робота виконана в Одеському державному унгверсатеи 1М. 1.1.;Лэчникова

Науковай керхвник - акадейк, доктор геолого-мтнералоггшшх наук, професор 1.П.Зе.инський.

Офщхйнх опоненги: доктор геолого-мгнералогхчних наук, .професор 1.1.йэлодих кандидат геолого-шнералоггчних наук' О.О.Свертилов

' Провтдна установа - ГШ "Одесыоргеодюгхя", м.Одеса

Захист дисергацтг в1дбудеться "7" квхт:;я 1594 р. в 16 годин на засхданнт вчэнох ради з геол>гочцнералог1чних наук ■ при Одеському деркунхвероигет! (270058, м.Одеса - 58, Шаыпансышй пров. 2, геодэго-географгчшй факультет, ауд.110).

3 дисертащею можна ознакомится в науковгй бхфгхотещ Одеського дерчунхверсигету.

Автореферат разгадано " 3 " березня 1994 р.

• Вгдкшш на автореферат просимо•направляли за адресов: ¡¿70058, м.0дэса-58, Шампаноький прОв.2, ОДУ, геолого-геогра-ф1чн^а факультет.

" Вченнй секретер ' - /• ^

. опещаизовано! Ечеаох ради 1 ^-^-/^.П.Ларченков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуадьн1стъ . Робота присвячена геоенергетич-нгй оцтнцг зсувнонебезпечних територ1й птвнгчно-заххдного При-чорномор'я. '

Питаниям хчженерно-геологгччого районування взагалх та пхвщчно-захтдного Причорномор'я зокрема /включаючи I екзогео-динамхчне/, як I питаниям зсувних явищ» присвяченх численнт науновт дослхдження. Однак, усг вони приурочен!, в основному, до прибережной смуги. 1нша частина пхвнхчно-заххдного Причорно-мор'я, як вказуеться в однхй з узагальнюючих робхт останнього часу /1.П.Зел1Нський, Б.А.Корженевський, Л.!«1.Иатох1на, 1938 р./, вивчена недостатньо, "особливо с точки зору тип1за1иТ, отйнки грунтових... та початкових уг/ов, н яких энаходяться зсувнх схи-ли". Тоыу, як пвдкреслюеться в наведенг« роботх далх, "розробка методики гняенерно-геологгчного районування г типгзацгГ зсувних схилгв, оцгнка грунтових умов на ттових дхлянках, пгдготовка початкових даних для прогнозгв ЗМ1Н геологхчного еерэдовища пхд впливом природних та техногенних факторхв... а актуальною проблемою як в методичному, так т в практичному планх".

_Тим б1льш, що хснуюч1 схеми гнненерно-геологтчного району-вання, як правило, не враховулть енергетичнт характеристики геосистем т. шцсиетем. Екэогеоцинамтка :•?. багато в чо:-^ визнача^тьсл , саке. енергопотенцтал<№ систеш та напружен тетю геодйнзу.тчного поля /I.П.3ел1нський, 1987/. Тому при хнкенерно-геолог1чному районуваннх з метою вквчення та прогнозу, екзогенних геологгчних прогтесхв, як1 при виршетп багатьох хнших питань, 'допхльно по-ряд з загальновкзнаними застосовувати. геоенергетичрп характеристики, що дай змогу оцшювати сукулну дгю геоеистеми через едине геоенергетичне поле.

Це особливо актуально зараз, коли хнженерна геологхя на думку багатьох вчених Д.П.Зелхнського, Г.К.Бондарика, ГЛ.Тер-Степаняна та хилих/ знаходиться на межх нових якгених змш, коли "надзвичайно гостро... починаа вхдчуватися необххдн1сть в уэа-галпненнх рхзних теоретичних положень :-;а.ядин1й {Д'зЯн1й основх, в створенн! теоресичних основ науки в пглому" /Г.К.Зондарик, - • 1981/.

Ц I л ь р о б о т и : розробка методу геоенергятиччоТ оцтн-ки зсувчонеб»зпеччих територхй на приклада гнвчтчно-захтдного Причорномор'я та выявления геоенэргетичяих закономерностей, що. дозволяють прогнозуватистущнь потенщйно* зсувноТ небезпеки недостатньо вивчених в цьому аспект територгй.

3гдповхдно з ции були поставлен! та виршенг такт з а д а ч к

- визначена з геоенергетично! точки зору структура приповерх-нево? геосистеми, шсде.-I роль в нхй зсувних та хниих екзогенних геологхчних процесгв ;

г- сформульованх основн1 'йриниипи, обгрунтован1 но:кливхсть та необхтднтсть застосування геоенергетичного пхдходу в гнженер-н1й геолог! Т взагал1 та в. зкзогеодинаы1Ц1 зокрема ;

■ - птдраховано геоенергопотенщал приповерхнево? геосистеми П г виг чно-зах тдиого Причорномор'я втцпосно основного т мгсцевих базисхв эрозт! та накресленх в1Цпов1днх геоенергетичнх карти ;

- виэначечо внесок неотектонхчних процесхв в геоенергопотен-цхал приповерхнезог геосистеки пгвнхчно-захтдного Причорномор'я ;

-гпдрахованх енергетичнх характеристики зсувних та абраз1йно-акумулятивних процесхв ;

- сйормульован1 та обгрунтованх ознаки геоенергетичного рай-онування ;

- здтйснено геоенергетичне типологхчне районування швн1чно-захтдного Причорномор'я В1Д Днтстровського до Тшпгульського ли-•мач1в в масштаб! 1:200 ООО ;•

• - проведена типхзаЦ1я зсувнонебезпечних дхлянок ;

- - вкконано комплексний аналхз природних та геоёнергетичних умов на'типових дхлянках, в ходх якого эробленб рад ваюшвих вис-

НОВК1В ;

- виявлен1 певн1 законом1рност1 в поширекнх та хнтенсивностх зсувних явищ в залежноет: В1Д геоенергетичних характеристик си-стеми, що дасть мочлив1сть в подалыпому прогнозувати.ступ1нь по*-тет^йно! зсувноТ небезпеки нецостатньо вивчених в цьому аспект1 територхй шляхом- Тх попередньоТ геоенергетачноу оцгнки. Наунова новизна:

- розроблен принципово новий метод оцхнки зсувно'небезпечних 'територтЛ на основт теорт* геодинамхчного поля 1.П.Зел1нського з аийористаниям методики пхдрахування "енергетичного балансу;геоди-

намхки району", сапропонованоТ З.К.бншиним, та методики креелен-ня морфометричн®{ карт на баз1 концепцхй загальноТ тзорП гняе- . нерно* /ф4зичнот/ геолог:! г.К.Бондарика ;

- сформульовано та обгручтовано геоенергетичн1 ознаки рай-окування;

- здхйснен! геоенергетичне рвЯо.чуваяня х тшпзацхя зсувно-небезпечних територгй пхвнхчно-зрх'дного Причорногир'я.

Реал* за цхя робот и: ' ' '

-.розроСлена методика та основнт поактичнт результата .до-слхджень впроваджен: Причорноморськод лошуково-зйомочною екепе-дицхею Укра1ни по геологхТ та використанню надр при вивченчг та прогнозуванн1 зсувних-явищ на пхвшчно-заххднону узбереетх Чорного поря.

.Практична ц 1 н н 1 с т ь :

- розроблена методика дозволяв ввести в: дно сну унгфхчацхю при райояуваннх багатокошонентних геолозгтччотс та хгасенерно-гео-логхчних систем, ощнюючи при цьому найбхлыз суттеву - геоенер-гетичну основу Ьс розвитку ;

- проведенх геоенергетичне районуврдая та типхэанхя птвнглт-нс-заххдногп Причорномор'я дають змогу бхльш грунтозно те. рационально пхдходити до його господарського освоения;

- виявлен1 законом1рност1 дозволяють прогнозувати ступхнь потенцтйно^ зсувно? небез.пеки недостатньо виьчених "в цьому аспекта теригорхй шляхом 1х поперздньо! геоенергетично! • оц!нки, що дар ' змогу уже на раннгх стадтях дослхджень д!авати науково обгрунтованх заключения..- " . •-" .

П у б л х к а д I Г : по темх дисертавд I опублхковано 2 нау-ков1 робсти.

■ 2> а к т и - ч н и й м.а.т е р I а л • 3 основу роботи лтли дослхдяення, рсзпочатх автором в Пршорномореькхй П35 в 1982-1987 роках-. I лродовкент на.кафедр! Инженерно! reo.wri г та гхдпогеоло-гЯ ОДУ в 1988-1994 роках. При роботг викориптовувались фондов! матерхали Причорноморсько? експедицт».

С к л а д т а о б с я г. р о б о т й' . Дисэютацхя складастьед. з семи роздхлхв, вступу та. заключения, списку лхтэратурк з 139 Майкопу Бань. 3 текстов1й часгинг 22о сторг"ок., 32 малшки та 13 ?гб-лиць. '

Автор висловлюе циру подяку сг^вроб1тникам каф^дри 1нжензр-но! геологгТ та гхдрогеологМ Одеського держуь1верситету та в!д--дхлу екзогенних процес!в Причорноморсько? пощуково-зйомочно? експедищт за допомогу при робой над дисертацтею. .

. 'зм!ст юботи ■'..■■■

Г. Природах умови пхвнхчно-заххдцого Причорномор'я.

Б перлону розд1Л1 на пхдставт опублхкованих та фондових ма-терхалхв .приведена, характеристика природних умов твнхчно-захгд-ного Причорчомор'я с точки зору 1х впливу на розвиток зсувних та 1нших екзогенних геологхчних процесхв. Кл1матичнх, гхдрологхчнх та гескорфологхчнх умови впливавть на зсувнх явища як безпосе-редньо, так I через гнил зсувнг фактори: абразтю, ерозхю, эволожек-ня, гтдрогеологхчи умови та .хнш.

Розвитку г^увних явищ сприяе 1нтенсивне зволоження грунпв поверхнеанми водами .навс чнх' та вос-ени: найбтлша зктивтзацхя зсувних явищ спостер1гавться в квгтнх та груднх, найменша - в березщ та вереснЬ

'■Шгормовх ситуацг?, як правило, бувають в'ос^нне-зимовий пе-рхоц т сприяють актив1зацх? зсувних явищ. Рхвень'моря характеризуемся максимумом в травнх-червнх та мхкхмумом в жовтш-лксто-падх, що в певнхй мтрт сприяе грудневгй активхзавд! зсувних явищ.' г1айбглш суттев1 коливакня ргвнч пов*язан1 зг агонно-нагонними явищаыи.

Рельеф пост1йно розвиваеться внаслхдок вэаёмодИ ендогенних ■. та .екзогенних процес1в, пов'язаних рхзнииею геоенергопотенцхалхв,. -г сугтвво впяивав на конф1гурацхю фтзичних та енергетичних: пол1В в масивх порхд, створюючи геоенергбтичнх градхенти, ям впливають на формув'ання напружено-деформованого стану та ст1йкхсть зсувних . схилхв. •

2. Геологхчна будова

.'■.,, другому роздхлх на пхдстйвх опублхкованих та фондових ма-терхалхв приведена характеристика геолог1чно! будови твнхчко-. Зрстдного Причорномор'я.

- Вхдповхдно з метою дос^тджень розглянутх В1Дкла,ци, якх прий-«¿потк участь в зсувних провесах, тобто чегвертиннх г частково неогенов /почшдош з верхнъосарматських/. Особливост! геолог^-.

- ? -

но* будови в сукупностг з -природними 'уловами визначили характер деформування та хКтенсивнгсть розйитку зсувних явиц на тзриторЛ • . дослхджень. Схили П1вн1чно-яах1Дного Причорномор'я складають пе-реважно осадочн1 породи невелико! м!цност1, що поряд з пплими факторами сприяе формуванню зсув1в. Зинятко.л е лише нозоросгйськх вапняки,' як! вгдрхзняються мхпнхста та деформацгйииш характеристиками на 1-2 порядки вгд вмхщую'чих птщано-глинистих порхд шло- . плейстоцену х грають ватаиву роль в механт.змх утворення зсув1в.

В г1.дрогпологгчному планх теркторгя дослтджекь розташована в межах П1вн1чного крила'Причорноморського артез!анського басей-ну. Геоморфологхчнх та геолого-тектонхчнх особливостг передумови-ли формування пхдземних вод.по.геолого-стратиграфхчним комплексам, як1 залягають з незначним нахигом в бхк поря. Вплив пхдземних воп, на стхйк£сть схилхв носить подвхйний характер: з одного боку, вони впливають на величини нагтоутсень зя рахунок гхдродиначхчного та гхдростатичного' тиску, а з другого - на кхцнхсть порхд шляхом змшення Тх вологостх, набухания та розщхльнення. Дрэнувакня П1Д-земних вод в схили також мая велике значения в 1*>ормуванн1 зеуяхв, ' особливо на схилах ерозхйних долин.

; Великий вплив на формування сучасного структурного плану пгвнхчно-заххдного Причсрномор'я мають неотектонхччх та сучаснх тектонхчн1 рухи. Сучасний /починаючи з голоцену/-тектонхчний етап характеризуемся вертикальними рутами рхзного напрягу: прибережна територхя занурюеться.31 швйдкгстю до - 5,2 ым/рхк /в район1 . м.Одеси/, а пхвн!чнхше л1нхТ с.Бхлолхсся - с.Маяхи'- м.Одеса /пере сип/ - с.Лимани спостер1гаеться пгдчяття 31 швидк1стю до 1-2 мм/ргк. Це призводить, з од,гого боку, цо'посиленкя абразх.У,- внас-Л1ДОК чого акткв1г3уються зсуви, а з другого - до зростання на- • пруженост1 гесенергетичного поля, що також веде до активхзацтТ

зсувних явич»

■3. Техногенний вплив .

. . Геосистема П1внхчно-зах1дного Причорнонор'я- вЬцчувае потужив техногенне навантаження, яке останнт часом постхйно зростао г призводить до з;пни 1нтенсивн0ст1 х,'навхть, мехэнхзму природних явщ, а .також до виникненн? р!знсман1тких-'антропог^кних проц^хву» включаючи зсуви. Фахтори техногенного1навакгаження наЯбхльп яктив-Н1 в прибережнЯ! смуз!, де кавтть незначний /э енергетичних г.с-зищй/ вплив техногенного фактора на екзогэосистему часто лряззо-

дить до рхзкого птдвищення гютужностх та хнтенсивност! екзоген-них /насашерец зеувних/ явищ. На.' 1цшШ частит п1вн1чно-зах1д- • ного Причорномор'я екзогеодшашка рельефу характеризуется знач-но.бхлыпою хнерцхйнхстю вхдносно техногенних факторгв.

Проаналгзовано також вплив на стхйктсть зеувних ехклхв про-тизеувних та берегозахисних споруд, якх значно зккзиди активнхеть зеувчих явищ, а на бтлыйй частин! дтлянок навхть стабхлхзували

17.

' . 4. Екзогекнг геологхчнг процесц

Природнг умови I СС0бЛИВ0Ст1 ГвОЛОГХЧНО* будови П1ВН1ЧН0-заххдного Причорномор'я зуновили широкий розвиток р13ио(,»ак1тних геологгвдих процесгв, характеристик яких 1 присвячений четвертой ро-здхл. Особлива увага придтлена зеувним явищам, а також абразтй-. ним та ероэхйним провесам, якх виступають основними асувниыи факторам»;. ..-.'■■

Абраз1я розглядаоть.ся сукупно з акумуляшею, так як щ про-', цеси, не зважаючи на протилегкнхеть хх дт! на берег, тхено пов'я-эанх М1Ж собою. При 1х характеристик зробленх такх оснознх вис-човки:

- абра.з1йнх лроцэси, зумовленх трансгресгеп,.активно роэви-впютьоя практично на'всьому пхвнхчно-заххднону узбережжх Чорного ».'оря та на схилах лимаэтБ ; •

- ачумулягдя втдбуваеться лише на перэсипах Тшпгульського, •Хаджибейського та Куяльчицьк-ого лиманхв ;

- перЕинно-акумулятивнх пересипи Адиаликських лиманхв зм1- , щуються з напоямку сушт- разом з примикаючими активними шибани ;

- високому темпу абраз1* сприяя наявнхеть в прибережному ' •схил1 потужньот тоэщи легкоабрадуеиих пхщано-глинистих порхд нео-

гдну та лесових порхд плейстоцену, а.також невелика ширина пля-.'лв;

. - на лиманах розшв'аеться, як правило,, не пхднхжкя давнхх , ехклхв, а серодня IX частина в той час, як нлш-ш перекрита потук-'Я1МК донники зхдкладами лиманхв,' тибто ьавдяки абраох! в цих.умо-вех цлйчдст1шо порушусться стхйкхсть лише сэредньо! та верхньо! *м'ггик давит"-.схилхв ;

- посттянмЯ роамив берег|в призводкть до обхлыиення 1х кр; •'. яйчи, що спр.'.пв вшякненщ.. та активхзацх! зсув1в.

' Д^лх дана характеристика зеуяних явмц: 1к лхтолого-геодина-

мгтна класифхкацгя, розпоЕСюдденчя та хнтенсивнтсть, а також механизм та даклхчнхсъ. При иьому зроблено такт висновки:

- незванавчи на рхвниннхстъ тевдтсрхТ, згуви широко розпов-сюдженх в пхвнтчно-зах1дному Причор:;омор'Т, завдяки особливостям геслогхчнот будови ;

- лхтолого-генетична неоднор!днхсть схилдв та рхзноманхт-нхсть властивостей слагаючих 1х пор^ привели до рцчих форм зсувних дефорк?|Ц1й-; - -

- зсувн1 явища широко розповсюджен1 х активно розвиваються на Д1лянках, де в осковх берегового уступу залягають неогзнов1 глини; '

- зсуви на схилах лиманхэ роэвиваються на давнхх /доново-евхсинських/ зсувних схилах х, на вхдмтггу зхд зсувхв морського уз-бережжя, охоплюють в б1Льшост1 Бипадк1в окрзмх ддлянки в Ух ниж- * Н1Х частинах при втдносно стабхльних верхнхх, не приводячи до значних катастрсфхчних. змтщенъ ;

- значно меншх ерозхйн1.зсуви розвиваються переважно на бхльш крутих. пвавих схилах, причому частгчне на бортах балок та яр1в, Н1Ж безпосередньо на схилах' р!чкових долин ; ■

- зсуви на схилаг рхчкових долин, борттв балок та яр1в вини-кавть внасятдок глибично? та бс-ково; ерсз1Т е сукупностх зх'ээоло-ження пор1д в М1содх виходу пгдзеуиих вод.

Наприк1кцх розд1лу дана характеристика 1нших.' грав1татпйних /обвалгв г осип1в/ та ерозгйних.процесхв. .

5. Енергетичж характеристики приповерхчевоГ .геосистеми п1вн1чно-заххдного Причорномор'я

В п'ятому роздхл1 дана з геоенергетичноГ точки зору'структура приповерхнево? деосисте и, М1сце х роль.в нхй зсув!в та хнших екзогенних геологхчних пронес!в: обгрунтоващ основах принципи геоенергетичного пхдходу, можливхст.» х необхтднтсть його викорио-такня в 1нленерн1й геолог^ взагалх та в екзогеодинащци ¿окрема, шдраховано геоенергопотенвдал приповерхневог геосистеми П1внхчно-заххдного Причорномор'я в1дкосно основного х ихсцевих базисхв эро-31? та накреслено в1дпов1д,11х геоэнергетичт карти; виэначено вклад ' неотектон1чних процесхв в геоенергопотешпал територхТ дослхдтень та пхдраховано енергети'-пп характеристики зсувних I абраз1Йно-аку-мулятивних процоств.

Мохливхсть та неббхтднхеть застосування геоенергетичного лхд-

ходу в тнженернгй reoaoriï витгкае э того, що найбхлып оуттево» основою розвитку вивчаямих цшо наукою приповерхпевих геосистем, як i всяко! матертально! систь.л-., е порушення ïx енергетичного балансу, призводяще до змхнення напруженостх геоенергетичного поля та гооекергопотенцгалу системи. Екзогеннх к геолог1ЧН1 про-цеси, як форма розвитку приповерхнево! геосистеми /ГД.Бондарик, 1981/, згхдно'законам механик прагнуть привести геосистему до мхнхмуму потенщйног eF.epriï, внаслхдок чого можливгсть виникнен-нп екзогенних геологхчних процессе та ïx хнтерсивнхсть'в значтй. Mipi залежать вхд геоенергопотенцхалу системи та напруженостх: геоенергетичного поля.

В зв'язку з тим, що потенфйна енерггя завжди вгдносна, ви-никае питания вибору базисно! поверхнд. Воно виргшуеться двояко. По-перше, рцхШеться геоенергопотенщал системи вхдносно найниж-чого дл^т територхï дослхджень, так званого, головного базису еро-3iï, а по-друге, вхдносно шсцевих базисхв epo3iï, якх значно збхлынують напружен1сть геоенергетичного поля /1.П.Зел1нський/. Найб^ьш зручно це зробити на карт1 шляхом нанесення хзопотен- '. щальних лппй, в1докремлюичих площх з певниы рхвнем геоенергопо-тенщалу. Задносно мхсцевих базисхв epo3i! геоенергопотенцтальна карта будуе?ься на основ! лопередньо побудованоТ карти залишкового рельефу, методика креслення яка! описана В.Д.Фхлософовим.

Неотектонхчнх рухи е одним з основних енергетичних джерзл для приповерхнэвот геосистеми. За рахукон вертикальных рух1В'зем-hoï кори змхнсеться потенцхйна енергхя приповерхнево! гео.систсми, ' а внаслхдок ïx неохвномхрно^ п та рйдсспрямованостх, ще в бхльшхй Mipi геоенергетичн! градхенти, що веде до виникнення та активгэа-uil екзогенних геологхчних npoxjecii, i насамперед, зсувхв, абразП та epo.siï. Тому важливо визначити внесок неотектошчних процесгв / А £т / в з.лнення геоенергопотенцхалу приповерхнево! геосистеми, що i зроблено по форкулх змхнення потенщйно! eHepriï, гк було запсопоновано В.К.бпхшиним. Однак, на думку автора, при геоонер-гетичнхй oixiHUi прчповерхневоГ геосистеми необххдуо сцгнювати змх-нення пстенщйно! eHepriï-вс1х nopifl, що залягають вкще базисно! поверхн!. Зпдно розрахункам, неотектон1чний енергонотенкхал /¿.£т/ на територх! дослзджекь не перевищуе О,К, а на бхльштй частин1 0,003-0,0175 sifl xï геоенергопотенщалу / £р./.

Екзогеннг геологхчнх процеси також слхд розглядати з точки зору ?х енергетичного впливу на геосистему. Зггдно з метою дослтджень, • оцгненх енергетичнх характеристики зсувних явищ, а також абраз11, • як головного чинника зсув1в на мор.ькому узбережжх та одного з ос-новних на схилах лимангв х, неразрияно поеднаних з абразию, аку-мулятивних процесгв.

.6. Геоенергетичне зсувне районування

пхвнхчно-зах1Дного Причорномор'я ~ -

Питаниям хнженерно-геологхчного районування присвяченх чис-леннх науковт працх,. стислий огляд I основнх положения яких наве-ден1 на початку роздхлу.

Однак, 1снуюч1 схеми гнженерно-геологг'шого районування,. як . правило,, не зраховують енергетичнх характеристики геосистем I пхд-систем. Е кз о г е одинам х ка ж багато в чому визначаеться енергопотен-цхалом системи та напруяенхстю геоенергетичного поля. Тому дощль-но при.хнженерно-геолсгхчному районуванш з метою вивчения та прогнозу екзогенних геологхчних лродесхв, як х при виршеннт бага-тьох ¿шлих питань, поряд з загальновизнанши застосовувати гео-• енергетичн: ознаки, що дае можливхсть оихнювати сукупну дт гео-системи через едцне геоенергетичне поле. При цьому з'являеться можлив1сть ввести вхдносну унхфгке'до при районуааннх багатоком-понентних геологхчних та 1нженерно-геологхчних систем. Таким чином, геоенергетичне районування передбачая видхленчя г^рархгчно пхдпорядкованих геосистем, маючих необхадний для розвитку ЕГО /зсуахр/ рхвень енергетичного потенщалу та напружетсть геоенергетичного поля. Таке ■ районування. в сукуттност1 з геоенергетичнога оцхнкою екзогекних геологхчних процесхв /зсув1в/ правоитрно розглядати як один з варклтхв екзогеодинамичного /зсувного/ районування. Зрозумхло, що принципи. Його повиннI вхдповхдати загальним принципам хнаенерно-геолог1чного районування. • .

Найбгльш важливим та принциповим питаниям при районуваннг •е виб1р I обгрунтування класифхкацхйних ознак. Автором запропоно-ванх та обгрунтованх такх геоенергетмчнх ознаки районування: . : - регхони, як найбт.ш кру.гах таксономхчнх одинищ, повиннх характеризуватися наявшстх) загального /р.диного/ для всього регго-чу головного базису ероз11,якиЙ визначав найнихчий в регхонх рг-вень енергетичного потенщалу ; ,

- облает: слхд видзеляти по- рхвнп геоерергетичного потенциалу вхдносно головного базису ерозх! / £р /, так як для роз-витку ЕГП /зсув1в/ потргбен певйий енергетичний запас;

- лхдобластх, подгбно до областей, слад ввдхляти такоя по р1вню геоензргетичного потенцхалу, але вже в1дносно мхецевих ба- , зис1в epo3i? /£ß/, як1 эначно зб1лмпувть на.;ружен1стьгеоенер-гетичного поля; ' •

^ - райони видхпяються по напруженоем геоенергетичного поля /uCp/uiy, так пк втд Я величини в значнхй Mipi залежйть як мож-лив1сть виникнемня, так i хнтенсивнхсть роэвитку ЕГП/зеувхв/; .

- пгдрайони при геодинамгчному раЙочуванн1 слхд видхляти по .енергетичним характеристикам екзогеннкх геологхчних процесгв /зеувхв/.

Енергетична характеристика процесу тнтегральна по cyyi, що дозволг.з не тхльки врахсвувати враженхеть процесом та Його гнтен-сивнхсть водночае, а й зхстазляти мгж собою енергетичнг характеристики ртзних npoueciB та навхть оцхнавати ix сукупну Д1Ю через^ едичэ гесенергетичне поле. При зеувному районуваннх Л1драР.они найбхльш дощлъно ввдхляти по зеувному енергопотенвдалу / £зс Л

Далт в робот1 наведена схема запропонованого автором геоенергетичного районування пхвн1чно-зах1дного Причорномор'я вхд Днхстровського до Тилхгульського лиматв, зг1дно з якою Далюнок/ в межах одного perioHy - твнхчного крила Причорноморсько! запа-дини - видхлено 4. об ласт i, бпхдобластей, врайонгв та 14 пхдрай-онтв. 3 14 видх.лених по зеувному енергопотенцхалу шдрайонхв тгль-ки 8 е зеувнонебезпечкими.'лбто характеризупться зеувним енерго-потенцхалом, вхдм1няим вхд нуля. . ' •

Аналхз проведеного районуванш показав,' що зеуви розвивають-ся в геосистемах з достатнхм, але не обов'язково дужэ високим /особливо В1Дносно головного базису eposii/ р!впем геоекергопотен-х^алу /пхдоблаегх 3,4 областей "В" i "Г"/, 'ала.'з достахльс висо-кЬю /бхльше 50 / напруженхетю геоенеретичного поля /тип

' "г"/. " . ' '"* " ' • о

7. Типхзащя'зсу'внонебезпечшх дхлянок

Для найбхльш зоувнонебезпечних тдрайонхв - з абсолютними значениями эсувиого енергопотемиалу б1льпе 10 ffiS^ILM _ залежно

вхд геолого-структурних оообливостей'схкл1в, ввдхлено 12 типовмх дхлянок; вкличаоти б - на морському узбережяя,. де розвиненг най-

. i-r-4-B]T7s

>. V \ \ I

í-r-4-BV;1)

1 ,j

«x Us ^pp^z

U . Vv>\ ft V4-4

1-6-3-

MMüim 1 = гоо ooo

г О 2 4 6 8 10 НИ

uuJLüj

\ш... кш пошштого жтт тттт т\т-т\тт причормор'й

И£Ж\ =

областей; р^з пдобластеи; ЕЕЗ ройонШ tíl

В .

(БШ1 ÍHütKcw : [- periou ; в - оотстс; э- п'тобшсть; г- район; 5 -мрдйон i \8 i тщм üimw тк % mm

бхльш крупн! блоковт. зсуви ; 4 - на найб1льш активних ехидах ли- ' ман1в та 2 - на менш активних схилах.

Анал1Э природних х геоенергетичних утюв на типових Д1лянках показав, що кочфггурацхя геоевергетичного поля, а значить як характер, так т активн^ть -зеувних явищ визначаються, пери за вое, огсбливостяш геологгчно! будови. Лееовиднт суглинки та новоро-схйсьм вапкяки, утримувми в природному станг, завдяки своТм'влас-тивостяк, в«ртикалъниЯ вхдкхс висотою в деяких випадках б1лыие 20 м, сприямь винккненню гидвищ^пих енергетичних градхвнтхв, вна-. слхдок чого в осное1 схилхв винккають зони пластичних деформащй, фрагт/енти яких заф1ксован1 у виглядт западин в основх зеувних сххдцхе на'окремих типових розрхзах /"Сичавка", "Григор1вка"/. Бтльшхсть зеувхв нч »'орському узбережжт та схилах лшанхв пов'я-зана з деформациями меотичних, а на схилах лиманхв х верхньосар-катських глин, чему сприяе. наявнхеть в них численних водонасичених пхцаних, часто лигнитизованих прошаркхв, мхцнхетъ яких на порядок ничета, шж вмхщуючих глин. Налвн:хсть мхцного шару новоросхйських . вапнякхв вносить неоднорхдн1Сть в розпод1л напружень на схилг. Зажливе значения мае також його гилсометричне положения на схил1, яке визначае як гипи, так х механхзм зеувхв.

Характерною особяив^стю гхдрогеологгчних умов е наявнхеть в потужнхй оеадочнгй товщх неоген-четвертинних Е1дклад1в численних водоносних прошаркхв I товщ, роздхлених водост1йкими глинами, що сприяе розвитку зеувних явищ по неогенових глинах як основному деформованому горизонту. Шдземнх води в зеувних накопиченнях та . лесових породах сприяють прискоренному формуванню зеувхв. На значно обводчених зеувних схилах утворшться пластичнх зсуви, котрт призводять до перерозподхлу зеувних накопичень' та активизацИ глн-бинних зсув!в, на поверхнх яких. вони розвиваються. Таким чином, йхдземн1 води являються головною причиною зеувхв на схилах лиманхв I однхе» э основних на морськоиу узберэжжх. Головною ъ причиною, зеувхв на морськону узбере:«Ж1 е постхйно д1юча абразхя.

Заключения

- 1. Запропонований принципово новий метод геоенергетично! оцхнки зеувнонебезпечних територхй дае.змогу ввести вхдносну ун1-'фхкгщю при району в ан:-й Сагадояомпонентних геологхчних та хкженер-но-геолегхчнта систем, оцхнвючи при цьому найбхльи суттеву - гео-енергеткчну основу '1х розвитку.

?.. Геоенергетичне районування передбачае видхлення хг.рар-Х1ЧНО птдпорядкованих геосистем, ыаючих необххдний для розвитку ЕГП /зсувгв/ ргвень енергетичного потенцгалу та напружешсть гео-енергетичного поля. Таке районування в сукупностх з геоенергетич-ною ощнкою екзогенних геологгчних процеслв /зсувтв/ правошрно розглядати як один з варганттв екзогеодинамхчвдго /зсувнрго/ районування. •

3. На ссновт розроблёяо! методики геоенергетичного районування в метсах одного peri оку - п!ВН1Чного кркла ripH40pH0M0pcbK0f западини - ввдтлено 4 областт, б птдобластей, 8 районхв та 14 пхдрайонхз, 8 з яких зсувнонебезпечнь Згтдно з г/етою дослгджень для найбтлъш зсувнонебезпечних гпдрайонхв - з^абсолютными значениями зсувного енергопотенцхалу бтлыпе 10 - залежно' втд геолого-струнтурних особливостей схшпв, видхлено 12 типових д1лян0к.

4. Аналгз проведеного районування показав,- що зсуви розви-ваються в геосистемах з достатнтм, алэ не обов'язково дуже висо-ким /особливо В1дносно головного базису ерозхТ/ ]этвнеы геоенерго-потенцхалу, з достагньо високою /бглыпе 50 ^ п^*4 / ■ при цьому напружен1стю геоенергетичного поля.

5. Аналхэ прир'одних i геоенергетичних умов на типових дглян-ках показав, 'до конфигурация геоенергетичного. поля, а значить, характер та тктенсивнтсть зсувних'яеищ визначаються, перш за все, особливостями геолог1чно1 будови.

6. Виявлен: законом1рностх дозволяюсь нрогнозувати ступгнь потентйно* зсувно! небезпеки недостатньо вивчених в пьому аспектг територтй шляхом tx попередньоТ геоенерге'тично! оцгнки.

По темг дисертащГ спу^.нкованх так1 роботи:

1. Изучение связи оползневых процессов северо-западного- Причерноморья с энергетическим балансом рельефа.//' Инж. геология -М.,1987 г. - № 4 - с.63-67 /соавтор В.Н.1>тковский/.

2. Районирование оползнеопаскых территорий северо-западного Причерноморья на геоэнергетическг'4 основе.// Геоэколоп.л - М., 1993 - с:.2р9-112.

Нсдп.к-печати 22.02S-Ar. 60x84 I/It".

Гб"ем О.Суч.изл.л. • 0;*?5п.л. Заказ Г-.2.16. Тираж ТООэкз. Гортипография Одесского управления по лечат и. цех!,"3. .

Ленина л?. . ■