Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Кроветворные клетки-предшественники при радиационном воздействии (экспериментально-клиническое исследование)

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Кроветворные клетки-предшественники при радиационном воздействии (экспериментально-клиническое исследование)"

§ да '• - ЙАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ

1НСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН01 ПАТОЛОГП", ОН КО Л ОПТ I РАДЮБЮЛОГН 1м. Р. е. КАВЕЦЬКОГО

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ УКРАШСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИГУТ ОНКОЛОГГГ I РАДЮЛОГП

БШЬКО НДЩЯ МИХАЙЛОВНА

УДК 612.014.482+ 612.119: 616Л5

КРОВОТВОРН1КЛ1ТИНИ-ПОПЕРЕДНИШ ПРИ РАДЫ Ц1ЙНОМУ ОПРОМ1НЕНН1

(експериментально-кшшчне дослщження)

03.00.01 - радюбюлопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Ф^г

Кшв- 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нституп юпшчноГ радюлогн Наукового центру радоацшно! медицини АМН Украши.

Науков! консультанта: доктор медичних наук, професор

Офщшш опоненти: доктор медичних наук, професор Глузман Данил Фипелевич, зав.вщдшом шуноцитох1мй 1нституту експериментально1 патологи, онкологй i радюбюлогп iM. Р. €. Кавецького HAH Украши

доктор медичних наук, професор Малижев Вадим Олексшович, заступник директора по науковш робот! Украшського науково -практичного центру ендокринно! xipyprii, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украши

доктор медичних наук, професор Мельников Олег Феодосшович, зав. вщщлом патоф1зюлоги i ¿мунологи Кшвського науково-дослвдного шституту отоларшгологи iM. проф. О.С. Коломшченка МОЗ Украши

Провщна установа - Нащональний медичний ушверситет ¿м.О.О.Богомольця, кафедра медичнох радаологй з курсами рентгенологи та радаацшно! медицини

Захист вщбудеться " 10 " червня 1998 р. о 13 год. 30 хв. на зааданш спещашзовано1 вчено! ради Д.26.155.01 в 1нсгитутг експериментально! патологи, онкологй i радюбюлогй iM. P.e. Кавецького HAH Украши (252022, Кшв-22, вул. Ва-сильювська, 45).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1бтотещ 1нституту експериментальноГ патологи, онкологй' та pajiioöionorii iM. P.G. Кавецького HAH Украши.

Автореферат роз1сланий " " 1998 р.

Вчений секретар спещатзовано!

Бебешко Володимир Григорович

доктор бюлопчних наук, професор Стародуб Микола Федорович

вчено! ради, д.м.н.

I.B. Абраменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальность проблеми. Стовбуровий пул кровотворно! системи надзвичайно чугливий до до юшзуючого опромшення [Hendry, Lord, 1983; Fitzgerald et al, 1986; Laver, 1989, Bond, 1995]. Вщомо, що характер уражень системи гемопоезу залежить вщ типу опромшення, доз радаацп, тривалосп ïï до, радючутливосп клггин i фази ix мгготичного циклу, вшу опромшених. Ра/цацы може призвести до значного зниження прол1феративно!' активносп кштин-попереднигав гемопоезу, до активацн онкогешв, а у вцщаленому nepiofli - до злояк1сно1 транформаци [Е.Д. Гольдберг i сшвавт., 1969, 1998; J1.Б. Пшчук i ствавт., 1993; Д.Ф. Глузман i сшвавт., 1994; Boice, 1996].

Ниш ще не складена повна картина шслярад1ацшн01 репарацп системи гемопоезу. Однак встановлено, що регенерацш пулу дозр1ваючих клггин i вщновлення i'x числа в периферичн1й кров1 визначаються перш за все темпом i повнотою вщновлення клону кровотворних клггин - попередшшв [I.J1. Чертков i ствавт., 1978, 1992; В.О.Малижев, 1979, 1993; В.А.Козлов i ствавт., 1982, 1992; А.Г.Конопляншов, 1984, Wu et. al., 1994; Dainiak, 1995] i строми кровотворних opraHiß [А.Я. Фрщенштейн, Е.А. JTypin, 1980; O.B. Михайловська, 1994]. У пер1од регенерацп KicraoBoro мозку вщбувасться не тшьки посилення темпу далення стовбурових клггин, але й скорочення транзитного часу дозр1вання кштинних елеменпв. При цьому прискорене дозр1вання елемент1в гемопоезу часто супроводжуеться викидом в периферичну кров клпин р1зного ступеню зршосп, яю не можуть виконувати функцн зргиих диференщйованих форм [Н.Ф. Стародуб, 1982; A.I. Воробйов i сп1вавт, 1985;К.Н. Муксшова, Г.С. Мушкачьова, 1990]. В останш роки достатньо повно описаш гематолопчт ефекти у датей [В.Г. Бебешко i сшвавт., 1986, 1992; K.M. Бруслова, 1996] i у до-рослих, як1 зазнали впливу гострого i хротчного опром1нення в даапазош доз, притаманних для Чорнобильськох аварн" [A.I. Гуськова, 1986, А.Ф.Романова и соавт., 1986; B.I. Клименко i сшвавт., 1986, 1994; A.C. Зв1ркова i сшвавт., 1987, 1994; С.П. 1ванов i cniBaBT. 1987, 1996]. Однак морфо-фушщюналъш i 6ioxiMi4Hi характеристики paHHix кштин-попередник1в з урахуванням ïx

гетерогенносп в цих умовах заляшались невивченими. Вщсуты даш про ге, на якому р1вш гемопоетично! системи вщбуваготься найбтьш суттев! шслярадоацшш змши, як проходить процес вадновлення клтш-попередншав 1 який вклад цих порушень у формування радаащшно-1ндукованих лейкемш, ¡шелодиспластичного синдрому (МДС) та шших онкогематолопчних захворювань. Важгпшсть ще! проблеми для радаацшно! гематологи обумовлюеться збшьшгнням частота лейкемш серед оаб, яи приймали участь у лжвщацп наслщив аварн на ЧАЕС у квти - травш 1986 року. У зв'язку з цим е надзвичайно важливими дослцщення гемопоезу ойб, що зазнали радоацшного опромшення, на шдсгав1 нових методов культивування, як1 забезпечують тривалу шдтримку кровотворення. Зв'язэк дослдокень з науковими програмами. Дисертащя е фрагментом комплексних науково-дослщних робщ яи виконувались згщно плану НДР НЦРМ (номер держреестраци иА01002715Р 1 иА01002710Р). Мета роботи. Виявити особливсхтп морфо-фунщональних змш компчэваних кттин-попередшшв гранулоцитарно-моноцитарного 1 еритрсцщого пароспав кровотворення у датей I дорослих, як1 зазнали впливу юшзуючого опромшення в даапазош доз, притаманних для Чорнобильсько! авари I визначитн найбшып шформативт критери порушень гемопоезу 1 1х роль у формуванш радаащйно-1ндуковано1 гематолопчно! патологи. Задач! дооцдження:

1. Розробити експериментальну модель клтшно! культур и для подальшого вивчення клггин-попередншав гемопоезу.

2. Ощнити стан клггин-попередншав гемопоезу (гранулоцитарно-макрофагальних 1 еритрощних) у. оаб з р1зними дозовими наванта-женнями в рант1 вщдалеш строки теля радаащйного опромшення.

3. Виявити бишшчт особливосп функщонування еритрону в ослб, що зазнали впливу юшзуючого опромшення.

4. Вивчити морфо-функщональш характеристики юптин-попередник1в гемопоезу при р1зних формах лейкемш у пор1вняльному аспект! з шелярадоацшними змшами гемопоезу (анелиями, МДС, гшоплаз1ями кровотворення).

5. Визначити найбшыл шформативш критерй оцшки стану крово-творення у детей i дорослих, яга зазнали впливу ютзуючого опромшення.

Наукова новизна одержаних результате. Вперше на ochobí комплексно! ощнки функцюнального стану гемопоетичного потенциалу комггованих клгган-попередншав у дорослих, яю зазнали опромшення в даапазош доз вщ 0,25 до 3 Гр i у дггей - вщ 0,01 до 0,14 Гр в раннш i вщдалений перюди теля аварй' на ЧАЕС, виявлеш кшьюсш i яюсш порушення гранулоцитарно-шкрофагальних i еритрощних клггин-попереднтав.

Показано, що порушення гемопоезу на рантх етапах тслярадаацШного перюду зв'язат з переважним ураженням кттия-попередншав (КУОдк), що утворюють колонн в культур! in vivo, тобто у гелевих дифузшних камерах (ГДК). Вони являються найближчими нащадками стовбурово! кгптини, оскшьки при рекультивуванш дають picr доч1ршм коломям уншотентних кгнтин-попередниюв.

При культивувант in vivo исгкового мозку oci6, опромшених в дозах бшьших за 1 Гр, вперше виявлеш ден генерацп гранулоцитарно-макрофагальних колошй - paHHi (до 14-и да б) i ni3Hi (до 4-х тижшв). Перил е нащадками гранулоцитарно-макрофагального попередника, тода ягк настутп - плюрипотентно! стовбурово! гашиш або íi найближчих нащадав, яга за час культивування пройшли свш шлях дозр1вання i дали picT нових колонш тд вшгавом власних

росткових 4hhhhkíb.

Виявлено, що при опромшенш поруч з загибеллю комггованих кштин-попередниюв вщбуваегься i'x м1гращя з KicTKOBoro мозку на периферш, i цей процес може спостер1гатись впродовж тривалого часу шсля гострого опромшення. При цьому диференцповання юнтин в клонах не зазнае особливих 3míh, що вуцМзняе ix вщ тих, яга спостерп-аються при культивуванш мононуклеар1в периферично! KpoBi хворих на лейкемн. Поява циркулюючих кттин-попереднигав в периферичнш kpobi, значно перевшцуючих нормативш píbhí, трактуеться як фактор ризику онкогематолоачно! патологй' в опромшених oci6.

У найбликчий i подальший термит тсляавршного перюду виявляеться посилена стимулящя еозинофшьного паросгка

кровотворення, яка збер1гаеться протягом десяти роив шсля впливу юшзуючого опромшення.

В опромшеному оргашзм! вщбуваеться активацш еритрону, яка проявляеться стимулящею еритрощних клшш-попередниюв у гелевих дифузшних камерах i шдтверджуеться в експерименп активащею еритроцрюго диференщювання в pa3i довготривалого культивування клшш лейкем1чно! лшп К562 in vivo. Щ подо супроводжуються шдвищенням р1вня фегального гемоглобшу i збшьшенням BMicry мет- i карбоксиформ гемоглобшу у визр1ваючих еритрощних кштинах. У вущовщь на тривалу ппоксда пщвшцуеться актившсть основних фермента пикол1зу з включениям 2,3-ДФГ шунта. Практичне значения i впровадження отриманих результате

- розроблено cnoci6 культивування клггин-попередниюв гемопоезу у гелевих дифузшних камерах для ощнки стану гемопоезу у датей i дорослих, яю зазнали впливу юшзуючо! радоацп;

- визначено шформативш кригери для анашзу змш спроможносп мсткового мозку утворювати колонн, прол1феративно1 активноот i диферешщовання клггин у клонах, р1вня циркулюючих клгган-попередннив у пepифepичнiй kpobí, стану метабошчних i пикол1тичних процеав. Використання цих критерии в комплека з кшшчними i лабораторними параметрами дозволяе виявляти глибои змши гемопоезу, яга не фнссуються сгандартними методами, i формувати групи ризику по онкогематолопчнш патологи;

- показано високу ефектившсть методу культивування клггин-попередвдшв гемопоезу in vivo для прогнозування nepe6iry лейкем1чного процесу i корекцй' лшувально! тактики.

Метод культивування кровотворних кштин у гелевих дифузшних камерах апробований в Гнституп дослвджень раку ím. Патерсона (м. Манчестер, Анппя) i впроваджений в гематолопчних вщщлендах для датей i дорослих 1нституту кшшчно! радаологй НЦРМ АМН Укра'ши, на кафедр1 6íoxímü Льв1вського державного ушверситету, в Науково - дослвдному ¡нсгитуп ежспериментально! ветеринар« ím. Я.Р. Коваленко (м. Москва, Pocia), Науково - дослщному шсгитуп карДЮлогй Томського наукового центру (м.Томськ, Pocík) та у гематолопчних вцщшеннях Кшвського обласного онколопчного

диспансеру i Центрально!' районно! лкарш № 25 Шевчешавського району м. Киева. Результата розробок використовуються при читанш лекщй для студента Нащонального медичного ушверситету ¡м. О.О. Богомольця i курсанта Кшвсько! медично! академи гаслядипломно! освгга.

Особистий внесок здобувача. Автором самостшно проведен! культуральи, цитолопчш, щшш.шчш досладження кровотворних кштин у oci6, ям зазнали да! гострого i хрошчного опромшення в даапазот доз вщ 0,01 Гр до 3 Гр, а також у експеркментальних тварин, опромшених в дозах вщ 1,5 Гр до 9,4 Гр. Подано теоретичне обгрунтування отриманих результата, сформульоваш висновки i практичт рехомендацн, зроблена статистична обробка отриманих результата, здшснено анал1з клшисо - лабораторних даних обстежених oci6, проведено впровадження вщзначених положень у практику робота закладов охорони здоров'я.

BioxiMi4Hi дослщження виконаш сгально з професором М. Ф. Стародубом в 1нсттуп 6ioxiMii' iM. О. В. Палладта НАН Украши.

Автор висловлюе подяку за допомогу в npoueci виконання робота професору В. Г. Бебешку, професору М. Ф.Стародубу, доктору медичних наук В. I. Клименку, доктору медичних наук К. М. Брусловш та 1х колегам.

Апробащя роботи. Основш положения дисертацп доповщалися та обговорювалися на конференщях i з'йдах, а саме, на симпоз1ум! "Influence of the Low Doses of Radiation on the Living Matter" у PnMi (Ггашя, 1990), на 40-му симтшухи Свропейсько! Асощацп культури тканин у Рент (Франщя, 1993), на 41-му - у Верош (1тал1я, 1994), на 42-му - у Майш (Шмеччина, 1997), м1жнароднш конфе-ренцн "Proceeding of the International Road Table Chernobyl: Never Again" у Венеци (Итал1я, 1994), на 1-й м1жнародшй конференцн краш Свропейсько! Спшки "Radiological consequences of the Chenobyl accident" у Мшську (Бшоруоя, 1996), на М1жнароднш науковш конференцп "Чорнобиль-96" у Зеленому Mitci (Украша, 1996), на М1жнароднш конференци "Radiatioh and Health" у Bip IIIeBi (1зрашь, 1996), на з'1здах гематолопв УкраГйи у 1993 р., 1995 p. i Украшських

зЧздах радюбюлопв у 1993 р. 1 1995 р. У 1997 рощ результата розробок автора вщзначеш сер"пфйсатом на Конкура Свропейсько! Асощаци культура тканин.

Публ1каци результате дослщжень. Основш результата робота викладеш у 34 публпсащях, включаючи 12 м1жнародних. Отримано 2 патента Украши: на споаб культивування кштин (патент Украши N 2692 вщ 15.04.94 р.) 1 споаб даагностики м1ело'щних форм лейкоз1в (патент Украши N4183 вщ 27.12.94 р).

Структура та обсяг дисертаци. Дисертащя складаеться з вступу, огляду лггератури, шести роздшв власних дослщжень, висновшв 1 списку цитовано! Л1тератури. Дисертащя викладена на 315 стор1нках машинопису 1 мостить 53 таблищ 1 58 малюнив. Список використаних джерел вюпочае 333 найменування, з них 124 - на украшськш та росшськш мовах, 209 - на английськш мовь

3m¡ct роботи Об'ект i методи дослщження.

Стан сисгеми кровотворення вивчався у 206 oci6 bíkom вщ 32 до 70 роив i 105 датей ■ вщ 1 до 14 рошв, яш постраждали внаслщок аварп на ЧАЕС. У bcíx обстежених дослщжували периферичну кров, у 68 дорослих i у 12 датей - истковий мозок. Контрольну трупу склали 35 flOHopiB i 45 naiüemiB, що перенесли операци, пов'язаш з резекщею фрагменте ребер, юстковий мозок з яких використовувався в культуральних дослщженнях.

Доросл особи були роздшеш на тат групи: 43 учасника лнсвщаци насшдов аварн на Чорнобильсыай АБС 1986-1987 роив, опромшених у дозах менших за 1,0 Гр (1-а трупа), 64 реконвалесцента гостро! променево! хвороби, що були опромшеш в дозах вщ 1,0 Гр до 3,0 Гр (2-а група), 49 мешканщв конгрольованих територш, що проживають у третий зош радаолопчного контролю Житомирсько! та КшвськоГ областей Украши (3-я група) i 50 oci6, hkí були евакуйоваш з тридцятикшометрово! зони. Доза опромшення ix знаходилась у диапазош вщ 0,015 до 0,120 Гр (4-а група). Групу пор1вняннк склали xBopi на лейкемп (56 oci6), серед них у 27 хворих визначёйа гостра

м^едобластна форма лейкемп М* i Ms, у 12 - гостра л1мфобластна форма лейкемп Li, у 17 - хрошчна м1€лолейкем1я.

Результата впливу гострого опромшення оцшювались у 12 детей, яю знаходились у nepini години шсля авара у м.Прип'ятк Хрошчна дая юшзуючого опромшення вивчалась у 58 детей, яш були евакуйоваш з зони радеактивного забруднення (диапазон доз вщ 0,015 до 0,120 Гр) i 47 детей, що мешкають у третш зош радюлопчного контролю Ки1всько1, Житомирсько! та Чершпвсько! областей Укра'ши (д1апазон доз вщ 0,01 до 0,14 Гр). Трупу nopiBneiim склали хвор! на pi3Hi BapiaHTH rocrpoí гамфобластно! лейкемп (37 детей). У 22 детей деагностовано вар1ант гостроГ л1мфобластно1 лейкемп Li, у 14 хворих - Bapiam: L2 i у 1 дитини - вариант L3. Контрольну трупу склали 52 дитини, як\ перенесли операцп, пов'язаш з резекщею фрагменте ребер. Також дослщжеш кровотворш клггини ембрюнально* печшки 4-х шсячних зародив людини (15 дослщжень) i пуповинно'1 Kpoei здорових породель (10 дослщжень).

Вплив комбшованоГ дй' високих доз загального i локального опромшення на систему кровотворення вивчався у 16 датей з м. Краматорська, як-i мешкали довгий час у будинку, в ctíhí якого знаходилось джерело Cs137. У 4-х датей були проведет культуральш дослщження кровотворних клггин. Доза опромшення для одного з них (К., 9 pokíb) була екв1валентна 42,8 Гр, для дитини Д. - 23,3 Гр, доя двох шших - 3,06 i 1,7 Гр.

Для оцшки стану гемопоезу використано комплекс методичних пщходав, яга включали культуральш, цитолопчш, uhtoxímíhhí, пстолопчш та 6íoxímí4Hí методи дослщжень.

Юнтини для культуральних дослщжень отримували в градаenri щшьносп фшол-верографшу. Збагачення гемопоетичних кгатин CD34 позитнвними клтшами здайснювали 1муноселекщею CD 34 +- кштин з викорнстанням мнсросеотективних планшет ф1рми "Applied Immune Sciences Inc." (Великобриташя).

Експериментальну роботу проведено на 3000 мишах-самцях лши СВА у вод 6-8 тижшв i вагою 16-18 г Опромшення тварин здайснювали за добу до експерименту на усгановщ РУМ - 17 у режнли вщкритого поля через фшьтр Си-0,5 при потужносп

дози 0,13 мА/кг з напругою на трубщ 180 кВ, силою струму 15 мА i шырофокусною вщстанню 50 см.

Mienoizpri юптини-попередники визначали методом нагаврццсих агарових культур in vitro (Pike, Robinson, 1970) та в оригшальних дифузшних камерах in "vivo, ¡мплантованих в черевну порожнину мишей. Для отримання гранулоцитарних, гранулодитарно-макрофагальних та макрофагальних клтш-попередниив в культ-ypi in vivo, мишам за добу до експерименту вводили циклофосфамщ з розрахунку 250 мг/кг маси тварини [С. Д. Гольдберг i сшвавт., 1992]. Еритрощш клггини-попередники отримували в дифузшних камерах, ¡мплантованих мишам, котрим вводили пщшюрно фенигщразин згщно схеми з розрахунку 60 мг/кг маси тварини (Ogawa et al., 1977, Testa et al., 1993).

Ефектившсггь клонування гранулоцитарно - макрофагальних клтш-попередшшв (КУО-ГМ) визначали на 14-у добу культивування, а фитро'щних кпатин - попередншав (КУО-Е, БУОп-Е, БУОр-Е) - на 8-у, 10-у та 18-у добу. В цитолопчних препаратах щшшм1чними методами визначали актившсть пероксидази по Loele, 1936 (КФ.1.11.1.7), кисло1 фосфатази по Goldberg, Barka, 1962 (КФ.3.1.3.2), лужжм фосфатази по Kaplow, 1975 (КФ.3.1.3.1). Для виявлення гемоглобиизаци еритрощних клшш у процеа диференцдовання препарата фарбували О-доащцизином (3,3 -даметоксибензидином) ф1рми Koch-Light (Великобриташя).

Еозинофшьш кгатини в культуральних препаратах фарбували Luxol Fast Blue ф1рми Sigma (США).

Ивень 2,3-дифосфоглщерату (2,3-ДФГ) визначали в гемол1затах вщмитих еритощшв периферично! KpOBi пащатв. Стан глшошзу ощнювали виходячи з активносп його основних ферментав: гексокшази (К.Ф.2.7.1.1), фосфофруктокшази (К.Ф.2.7.1.11), шруват-кшази (К.Ф.2.7.1.1), яш визначали спектрофотометрично. .Шгандний спектр гемоглобшу (Hb) визначали на oCHoei спектральних характеристик за Benesh et al., 1973. Р1вень Легального Hb в периферичнш кров1 визначали диск-електрофорезом у пол1акрша-мщному reni за Boyer, 1975.

Тривашсть шдгримки гемопоезу в культур! гелевих дифузшних камер ошнювали за результатами рекультивування клтш KicTKOBoro мозку мишей лнш СВА, перенесених з культур ГДК в arapoei культури in vitro, а також виходячи з визначення екзогенного колошеутворення у селезшщ летально опромшених мишей (Till, McCulloch, 1961) протягом твторам1сячного строку з нггервалом, який AopiBHMe 7 добам.

3 метою експерименгального шдтвердження стимуляцн кровотворних кгнтин-попередюшв в опромшеному opraHÍ3Mi, здшснеш досшдження колошеутворення истковомозковими клтшами донор!в у натврщкш агаровш культур! ГДК, яи ¡мплантоваш в оргашзм тварин (мишей jrinii СВА), опромиених у дозах 1,5 Гр; 2,8 Гр; 5,6 Гр; 7,8 Гр; 9,4 Гр. 3 tíoo ж метою проводилось тривале культивування кгатин лейкем1чно! лшп К 562, ¿мялантованих в гелевих дифузшних камерах у черевну порожнину ¡нтактних i опромшених в сублеталыпй доз1 (5,6 Гр) мишей. JleiÍKeMÍ4ny клшшну ганш людини К 562 доставляли з 1нституту цитологи РАН (Санкт-Петербург) i щдтримували in vitro в умовах СОг ifficy6aTOpa фрми Sanya (ünoiiia), переносячи в св1же поживне середовище кожш 3-4 доби. Через neBHi пггервали тварин забивали, i3 BMicry камер готували препарата, фарбували i прова-дили морфолопчний анашз. Bmíct вшьних амшокислот в кштинах анагпзували íohoo6míhhok> хроматограф1ею за допомогою прибору Biotronic (ФРН). Для щентифнсацп еритрощного диференцновання клггишг фарбували бензидином, а також провадили ДНК-ДНК пбрщзащю (T.MaHiaTic i ствавт., 1984). Як зонд застосували плазмщу PBR-322, що Micrcm> кДНК глобшу.

Результата та Тх обговорення Експериментальне дослшження впливу юшзуючоТ рад1ацц на морфо-функцюнальний стан клггин-попередниюв гемопоезу в культур! тканин

in vivo

Реайзащя поставлених в po6otí задач стала можливою завдяки внкористанню принципово нового пщходу культивування клтш, коли зам1сть кшець з оргстекла i мшпорових фшьтр1в викОрйстовуеться м'яка пориста абсолютно прозора капсула, яка забезпечуе приплив

поживних речовин, цитокишв, бишв i гормошв, котрих умовно названо дослщниками Д-КСФ. Адекватшсть розробленого методу для визначення функщонально! активноеп кровотворних кттин-попереднгапв в умовах опромшеного оргашзму пщтверджувалась результатами культивування kíctkoboto мозку людини в орипнальних камерах, ¡мплантованих у черев ну порожнину мишей тип СВА, hkí були опромшеш у зростаючих дозах вщ 1,5 Гр до 9,4 Гр. Пщвищення ефективносп клонування (ЕКУ) юстковомозкових юнтин, ¡мплантованих в оргашзм опромшено! мшш, вщбувалося при збшлненш дози опромшення вщ 2,8 Гр i вище. Максимальна ЕКУ визначалась при опромшенш в дозах 7,8 i 9,4 Гр i дор1внювала вщповщно 58,5 ±3,5 i 62,4 ± 4,6 колонш на 1 х 105 експлантованих кштин. Однак при цих дозах спостерй-алась висока радаащйна загибель мишей. Доза 5,6 Гр забезпечувала пор1вняно високу ефектившсть клонування юнтин-попередншав к1сгкового мозку при мйнмальнш загибет мишей вщ радоаци i дор1внювала 38,7 ± 2,3 колонШ на 1 х 105 експлантованих в культуру клшш. Тому в насгупних дослвдженнях нами використовувались мшш, що були опромшеш в доз1 5,6 Гр, як рецишенти камер. Дозозалежне збшьшення кшькосп колонш гранулоцитарно - макрофагальних клшш-попереднигав могло бути викликане пищащею власних колошеутворюючих фактор1в. 1х вплив проявлявся як у здатносп стимулювати колошеутворення гемопое-тичних клгшн в дифузшних камерах in vivo, так i в стимуляцп еритро'щного диференцновання, що досягалось тривалим культивуванням лейкем4чних клтш лши К 562 в oprahí3mi опромшених у сублетальнш доз1 (5,6 Гр) мишей.

Ощнка ефективносгп клонування кровотворних юитин-попередншав людини í3 периферично! kpobí, исткового мозку, ембрюнальноТ печ1нки i пуповинно! кров! показали, що найбшьш богатою стовбуровими клггинами виявилась пуповинна кров. На другому míctí - ембрюнальна печшка, на третьому - юстковий мозок. I найменша концентращя стовбурових клтш i Ix попередниюв - у периферичнш Kpoai (табл.1). Тривале (напротяз1 двох мкящв) культивування гемопоетичних кштин Í3 р1зних джерел (искового мозку мишей лшц СВА, ысггкового мозку людини i пуповинно? KpOBi,

очищено? методом copiiHry за допомогою моноклональних антитш до CD34 антигену) показало, що в гелевих дифузшних камерах вщбувасться не -пльки переживания кштин, але й довгочасна пщтримка кровотворення, можлива тшьки при yMoei функщонування стовбурових кштнн i ix найближчих попередниив. Про це свщчить клональний характер росту цих клггин (наявшсть прямо! лшшно! залежносп м1ж числом експлантованих клггин i клошв, яга виросли), результата спостереження за розвитком тих самих кштинних агрегата в культур^ прол1феращя гемопоетичних юптин в культуру а також результата рекультивування в агаровш культур1 in vitro гранулоцитарно-макрофагальних i еритрощних кттин-попереднигав (КУО-ГМ, БУО-Е) та в селезшщ летально опромшених мишей (КУОс).

Таблиця 1

Ефектнвшсть клонування кровотворних титан - попереднигав у ГДК у залежносп вщ джерела i'x отримання

Джерело кровотворних шптин Число дослщжень КУОдк/Ю5

Периферична кров 35 12,5+1,2* Р,

Юстковий мозок 45 38,7 + 2,3* ?2

Ембрюнальна печшка 15 68,5 ± 3,2* Рз

Пуповинна кров 10 120,7 ± 5,2* Р4

Прим1тка. * - вщмштстъ Mi ж пор1внюваними показниками (Р|,Р2,Рз i Р4)

статистично достов1рна (Р < 0,01)

КУОдк являють собою дуже ранш попередники, оскшьки ix доч1рт колони, яга складаються, головним чином, ¡з прсшферуючих клггин, здатш тдтримувати гемопоез в культур! ГДК i при рекультивуванш даваги колонп уюпотентних клггин-попередншав.

Кровотворш клггини-попередники у оаб, яю зазнали дй шшзуючого опромшення

Для оцшки особливостей функщонування гемопоезу людини в умовах, притаманних для аварн на Чорнобильськш атомнш станвд, нами вперше було дослщжено стан коштованих клшш-попереднтав у ойб, яш зазнали впливу юшзуючо! радаацц в даапазош р!зних доз в гострий г вщцалений перюди шсля аварн.

У раннш перюд шсля променево1 дн у хворих на гостру променеву хворобу (ГПХ) спостер1галось зниження ефективносп колошеутворення (ЕКУ) в культура яке супроводжувалось ростом незрших форм гранулощгпв, деструкщею клггин 1 еозинофшьною спрямовашспо диференццовання. ЕКУ у ойб з ГПХ 1 стуленя дор1внювалась 12,6 ± 0,6, а у пащагпв з ГПХ 2 стуленя - 9,4 ± 2,6 на 1 х 105 експлантованих клгаш (табл.2). Пригшчення колошеутворення кровотворних клтш-попередшшв передувало розвитку агрануло-цитарного синдрому, який розвинувся на 20 - 24-й день 1 характери-зувався глибокою лейкопешею. Цей факт вщповщае уяв! про те, що подо на р1вш клгган-попередшшв передують змшам у показниках периферично! кров!.

Таблиця 2

Пор1вняльна характеристика результата культивування иптин-попередшшв гемопоезу в оаб, яла перенесли гостру променеву хворобу, в залежносп вщ строгав проведения дослщжень

Групи обстежених оаб Число пащенпв КУОдк 1986 Число пашенив КУОдк 1987-1996

ГПХ 1 9 12,6 ±0,6* Р, 12 38,5 +3,6* Р4

ГПХ 2 6 9,4 ±2,6* Р2 5 40,0 ± 3,4* Р5

Контроль И 36,5 ±1,8 Рз 25 38,7 ±2,3 Р6

Примлка. * -вщмшшсгь м1ж пор1внюваними показниками Р11 Рг з Рз, а хааож Р1 з Р4, Р2 з Р5 статисгично достов1рна (Р < 0,01)

У вщдалений перюд (вщ 6 мюяшв до 10 рогав) тотя опромшення в дозах, яш перевшцуюгь 1,0 Гр, при сприятливоиу nepe6iry гасяярад1ацшного перюду гемопоетичний потенхцал клггин-попереднгаав вщновлювався, на в^дшну вщ лейкемш, при яких навть у фаз1 повно! KÍCTK0B0M03K0B0Í peMicii не виникало вщновлення кщыисних i яюсних характеристик клггак - попередниюв.

У pa3i пригшчення колошеутворення в вщдалений период теля аварп на ЧАЕС при продовженш тершну культивування мононуклеар^в kíctkoboto мозку рехонвалесценпв ГПХ в ГДК виявлено феномен, не властивий мехковому мозку донор1в, який виявляв свою здатшеть до утворення колошй лише у nepuri тижн1 культивування з подальшим дозр1ванням кштин та íx дифуз1ао у середовище. В Komponi у двотижневий repMin ЕКУ була оптимальною i дор1вшовала 38,7 ± 2,3 на 1 х 105 експлантованих клггин. Юстковий мозок onpoMiiieifflx oci6 у npoueci тривалого культивування при невисокому píbhí ЕКУ в двотижневш культур* (21,3 ± 3,2) знову давав picr колошй через 3 - 4 тижш культивування, що евщчило про репарацию стовбурових кровотворних елемеппв. Даш культуральних досл1джень наближалися до контрольних i до-р1внювали 35,5 ± 2,5 на 1 х 105 експлантованих клггин (табл.3). Ця обставина могла мати мкце тшьки тода, яйцо в експлантат1 юспсового мозку поряд з шзн1ми попередниками знаходились плюрипотентш стовбуров1 кштини або ix найближч1 нащадки, skí за час культивування пщ впливом роегкових чинншав прошили CBiñ шлях дозр1вання i дали picr нових колошй. Таким чином, при культивувант юспсового мозку oci6, опромшених в дозах, бшьших за 1,0 Гр, у гелевих дифузшних камерах in vivo спостер1гаються дв1 генераци гранулоцитарно-макрофагальних колонш - рант (на 14-й день) i газш (на 28-й день). Число циркулюючих кттин-попередштав у oci6, skí перенесли ГПХ, дор1внювалось 20,5 ± 2,7, що в!ропдно вище даних контролю (12,5 ± 2,1). У 17 % обстежених спостернгалась перевага росту еозинофшьних юптин-попередшшв в культур^ що, напевно, зв'язано а активащею Т-зоттин-хелпер1в другого порядку, яю. вщповщають за формування гуморальних реакцш i виробляють Poctkobí чинники (у т.ч. i для еозинофшьних елематв). У цих

пащенпв спосгер1гали кшькгсш i яшсш змши показнтив периферично! кровь

Таблица 3

Эффектившсть клонування гранулоцитарно-макрофагальних юптин - попередщшв у оаб, ям перенесли ГПХ, в залежносп вщ строив культивування

Строки культивування Число обстежених 14-й день ЕКУ/105 28-й день ЕКУ/105

Пащенти, як\ перенесли ГПХ, з затримкою колошеутворення в культур! 7 21,3 ± 3,2* Р1 35,5 ± 2,5* Р*

Пац1енти, як1 перенесли ГПХ, з нормальним колошеутворення в культур! 27 36,8 ±2,9 Р2 38,2 ±3,2 Р5

Контроль 25 38,7 ±2,3 Р з 37,5 ±4,3 Р6

Примггка.*- вщмшшсть м1ж П0р1внюваними показниками Р11 Р2, Р1 \ Р3, ?! 1 Р4 статистично достсшрна (Р < 0,01)

При радаащйних навантаженнях в ддапазош доз вщ 0,25 до 1,0 Гр у оаб, як! приймали участь у лшвщацн наслцрав авара на ЧАЕС, поряд з нормальним колошеутворенням в культур! спостерц-алось достов1рне збшьшення р1вня ефективносп клонування гранулоцитарно-макрофагальних клпин-попередниив (Р < 0,05) на вщмшу вщ контрольного р1вня (табл. 4).

Пор1вняння результата колошеутворення исткового мозку ос1б, опромшених у р1зних дозових ¿нтервалах до 1 Гр, гако! залежносп не виявило. Порушень диференциовання у клонах гранулоцитарно-макрофагальних клггин-попереднщав исткового мозку постраждалих при такому дозовому навантаженш не спостер1галось, хоча у обстежених спщщщ^щ^сь щлыасш 1 яюед!

вщхилення показ шпа в гасткового мозку 1 периферично'1 кров1. В культур! у зазначених оаб визначали пперсегментоваш форми нейтрофшьних лейкоцита I визр1ваючих еозинофшьних елеиенпв.

Таблиця 4

Ефектившсть клонування кровотворних клтгин-попередншив юсткового мозку в оаб, яга приймали участь у лшвщацп наслщгав аварп на ЧАЕС

Група осШ Дози Число ЕКУ на 1x105

опромшення обсгеж. осШ КЛ1ТИН

(Гр)

1 > 0,25< 0,5 17 45,6 ± 2,2* Р.

2 0,5-0,75 10 46,3 +2,6* Р2

3 > 0,75 < 1 9 48,0 ± 3,5* Р5

Контроль 25 38,7 ±2,3 Р4

Прими-ка. * - р1зниця тж показниками Р11Р4, Рг 1Р4, Рз 1Р4 статистично достов1рна (Р< 0,05).

Активац1я ершрону в учаснигав лквщацп аварц на ЧАЕС проявлялась збшыненням ефективноот клонування раншх еритрощних клггин-попередшшв (БУОр-Е), яга формували бурсти з молодих прол1феруючих еритрощних клггин зам1сть дозр1ваючих 1 зрлих, як це спостериалосъ у кoнтpoлi. ЕКУ БУОр-Е дор1вшовала 32,1 ± 2,8, тода як у коитрохи цей показник складав 23,0 ± 3,9 клотв на 1 х 105 експлантованих клггин. Оскшьки доведено, що характер розвитку еритрощних ютатин-попередтшв -псно пов'язаний з бюх±\пчними процесами на р1вт морфолопчно щентифкованих еритрощних юптин, особливо з синтезом в них вщповщного типу гемоглобша (М.Ф. Стародуб, 1982), проведено дослщження найбшьш шформативних, по вщношенню до поставлених задач, б1ох1м!чних показншав, а саме, р1вня фетального гемоглобшу (НЬР), юльгасного його розподшу в окремих еритрощних клтшах, вмкггу Л1гандних форм гемоглобшу в периферичшй кровь Проведено такох анал1з штенсивносп та спрямованосп глшол1зу, виходячи з акгивносп основних його фермента 1, особливо, з р1вня 2,3-ДФГ, як основного алосгеричного регулятора гемоглобшу. Виконат експериментадьш

дослщження показали, що р1вень фетального гемоглобшу в еритроцитах периферично!кров1 оаб, яга приймали участь у лшвь дацй наслщгав авари на ЧАЕС, дор1внював 5,9 ± 0,3%, а вшст еритроцита, наповнених НЬР- 6,1 ± 0,26 %, тода як у контрол1 щ показники е 3,9 ± 0,2 % 1 3,2 ± 0,18 % вщповщно. Поява в периферичнш кров1 еритроцита, наповнених НЬР, може бути результатом падвищено! прол1феращ! бурстутворюючих одиниць 1 прискореного диференцповання еритрощних полередншив. Збшьшення вм1сту мет- \ карбоксиформ гемоглобшу в оаб, яю приймали участь у лйсвщацц насшдав аварй на ЧАЕС, до 9,9 ±0,9% 1 11,0 ±1,6% (в контроле 1,1 ± 0,3 % 1 0,64 ± 0,26 % вщповщно), свщчать про розвиток ппоксн, у вщповщь на яку вщбуваеться активащя основних фермент1в глжотзу (гексокшази, фосфофруктоганази та шруватга-нази). 1х актившсть у оаб, яга приймали участь у лисвщацп наслщгав аварп на ЧАЕС, дор1внювалась 17,76 ± 0,9; 79,9 ±1,8 1 200,8 ± 6,2 мкмоль/год/мл, у реконвалесцентхв ГПХ - 17,78 ± 0,8; 80,3 ±2,1 1 195,8 ±4,5, тода як у контрол1 - 12,56 ± 1,5; 67,03 ±1,5 1 174,4 ± 4,9 мкмоль/год/мл вщповщно. Пщвищення активносп основних фермента, певно, пов'язане з порушеннями у лшопротешовому комплекс!, яю призводять до лабшзацн зв'язку фермента з мембранами. Пщсилення хх каталггично! активносп призводить до шдвищеного споживання клшшами глюкози, вщ чого в них накопичуеться 1,3-дифосфоглщерат, який витрачаеться у 2,3 - дифосфоглщератному шунп з утворен-ням 2,3-дифосфоглщерату. Вмкгг 2,3- ДФГ в еритроцитах оаб, яга приймали участь у лшвщаци наслщгав аварп на ЧАЕС, складав 0,90 ± 0,02 нмоль/нм, у реконвалесцента ГПХ - 0,95 ± 0,03, що доспдарно (Р < 0,05) вище даних контролю (0,69 ±0,1 нмоль/нм).

Отримаш результата бюх1м1чних дослщжень свщчать про те, що в еритрощних клп-инах ойб, яга постраждали внасгадок аварп на ЧАЕС, збшыпуеться вм!ст НЬР, росте гальгасть кштин, яга переважно накопичують цей тип гемоглобшу, а разом з там активуеться глшолгз з штенсивним включениям 2,3-дифосфоглщератного шунта, який забезпечуе алостеричвиад шляхом опттпзацго постачання

гемоглобшом кисню до тканин. Зкггавлення морфо-функцщних та 6ÍOXÍMÍ4HHX параметров еритрощних елеменппв зазначених oci6 показуе, що, якщо на píbhí раншх кштин-попередниюв спостер1гасгься збшьшення ефективносп клонування, то на píbhí аизр1ваючих i зрших кштин iнтенсиф)куеться накопичення HbF i росте юлыасть клггин перевалено наповнених цим гемопротещом. Спрямовашсть зазначених 3míh у küíthhho-6ioxímí4hhx процесах може мати адаптивний характер. На BiporimiicTb останнього вказують як змши яисного складу гемоглобшу, так i перебудова в систем! глдашзу, спрямована на вщдачу тканинам кисню за рахунок п'щвищения р'итя алостеричного регулятора функцюнування гемоглобшу.

Внаслщок тривалого спостереження за особами, яю зазнали до радаацшного фактору гад час Чорнобильсько! кагастрофи, видшена група oci6 3Í стабшьними вщхиленнями гематологйних показниюв. У культур! тканин обстежено ыстковий мозок 18-и з них. У 4-х cnocrepiranacb noMipHa нормохромна анем1я, пом1рна лейкопешя була виявлена у 5-х oci6, нейтрофшьний лейкоцитоз - у 7-ir i у 2-х лейкопешя поеднувалась з тромбоцитопешею. При цитолопчному анатз1 npenapaTÍB i3 периферично'! kpobí у обстежених выявлеш яюст порушення гемопоетичних юптин. Анатз м^елограм евщчив про наявшеть у препаратах KicncoBoro мозку явищ Д1Сгемопоезу, яю передували \пелодиспластичному синдрому. У 5-и обстежених ЕКУ KÍCTKOBoro мозку в Kynvrypi in vivo перевищувала дат контролю i дор1внювалась 51,6 ± 2,5 на 1 х 105 експлантованих юптин, у 3-х -знаходилась на нижнш меж! норми i дор1вшовалась 36,9 ± 2,1 на 1 х 105 експлантованих кштин. У 10-и пащенпв спостершалось пригшчення колошеутворения в культур!. Ефектившсть клонування у них дор1внювала 21,3 ± 3,8. Дiaгнoз гематолопчного захворю-вання за допомогою культуральних методав дослщження прогнозовано у 14-и хворих з pi3HHMH порушеннями гемопоезу. У 4-х nauieHTÍB даагностовано м^елодиспластичний синдром, який проходив по типу рефрактерно! анемИ з кшьцевими сидеробластами, у 3-х - BapiaHT рефрактерно? анемн, у одного - хрошчна м1еломоноцитарна лeйкeмiя, у одного - ппопластична анем1я i у 5-и - гостра м1елобластна лeйкeмiя М4 i М5 тишв (TMJI). У культур! тканин in vivo у цих пащенлв

спостер1гались груб! юлыасш 1 яккш змши клошв. Ефектившсгь клонування була р1зко пригшчена 1 дор1внювалась у випадку з МДС 7,3 ± 1,5, при гтопластичнш анемн - 3,0 колони на 1 х 105 експлантованих кштин, а при ГМЛ -4,3+1,9 на 1 х 105 експлантованих кштин. Морфолопчний анагиз кштин у клонах свщчив про порушення сшвввдношення м!ж визр1ваючими та зршими гранулоцитами 1 наявшсгь яюсних змш, яю проявлялись у фрагменгаци 1 шкноз1 ядра кштин, гшерсегментаци, появ1 великих нейтрофшьних паличкоядерних { сегментоядерних лейкоцита, токсично! зернистосп та вигадливих форм кштин.

Як приклад можна навести випадок, коли у хворого даагноз хрошчиого м1елопрол1феративного захворювання був спрогнозований на основ! даних кудьтуральних дошджень задовго до машфестаци процесу. У хворого Л. ( N «гг. хвороби 3671) в анал1зах периферично! кров1 протягом довгого часу спостер!гався сгпйкий лейкоцитоз (13-20 Г/л). Результата культуральних досладжень юспсового мозку свщчили про бур ну прол1феративну актившсгь на р1вш клггин-попередншцв. ЕКУ дор!внювалась 140,5 ± 5,8 на 1 х 105 експлантованих кштин. Анализ жисного складу кттин у клонах показав, що у даного хворого спостерйшгось порушення диференцновання у клонах до \нелоцнпв 1 метам1елоци-пв. Хоча гашчш даш не давали пщстави класифжувати стан хворого як початок лейкетмчного процесу, результата культуральних досладжень свщчили про можливу машфестацио процесу у найближч1 строки. Через 7 мгсящв у хворого з'явились гематолопчш 1 юпшчш ознаки, яю вщповщали даагнозу хрошчно! м1еломоноцитарно! лейкеми.

У дггей, евакуйованих з ы. Прип'ят! 1 опромшених у даапазош доз вщ 0,015 до 0,120 Гр, ефектившсгь клонування раншх КУО у перил дш теля аварн варновала у широких межах, однак була нижчою за норму (табл.5).

Через 5-10 роив теля радоацшно! до гемопоетичний потенщал юсткового мозку цих дотей вщновлювався п збереженням здатносп до формування пщвшцено! кшькосп еозинофшьних колонш. Актившсгь пероксидази 1 кисло! фосфатази у клггинах клошв значно перебшьшувала контрольний показник (Р < 0,001). У 20 % дат ей, ям

мешкають у зош радаактивного забруднення, вщм1чалась активацш еритрощних клгган-попереднгшв. ЕКУ БУОр-Е дебетовала 32,5 ± 5,4 на 1 х105 експлантованихклтт. У 24% дигей спостер^галось пщви-щене число гранулоцитарно-макрофагальних клтш-попередншав у перифернчшй кровь ЕКУ циркутоючих клтш-попереднигав дор1внювала 24,3 ±2,8 на 1 хЮ5 експлантованих к л ¿тин.

Це явище cnocTepiranocb i при лейкем1ях, i у випадку вико-ристання гранулоцитарно-макрофагального фактору росту у форм! лшувального засобу лейкомаксу.

Таблиця 5

Ефектившсть клонування кровотворних клгаш-попередшшв исткового мозку у культур! тканин in vivo у датей, mi зазнали до юшзуючо! радаацп у nepnxi 72 години теля аварц на ЧАЕС

liriiua.THi BÍK ДИТН1Ш Дата проведения досшджень Коломеугворю-ючкшини /105 Кяастсроуто орююч! кятшш /105

С.А., 6 OKÍB 17.05.86 5,2 ± 1,9* Р, 12,0+ 2,9* Р8

С.С.,10роюв 17.05.86 6,0 ± 2,3* Р2 11,7 ±2,7* Р9

С.А.,10рсшв 18.05.86 15,7 ± 1,9 * Рз 18,3 ± 3,7* Рю

X.O., 4 роки 18.05.86 19,0 ± 1,7* Р4 21,0± 1,2* Рп

П.А.,15 роив 20.05.86 12,0± 1,2* Р 5 14,0 ± 1,2* Р,2

М.С.,10роюв 20.05.86 21,0+1,2* Р6 24,7 ± 0,5* Р ,з

Б.Я.,10рок]в 20.05.86 - 18,0 ± 2,3* Рн

Контроль n-10 38,5 ±2,6 Р7 42,5 + 3,8 Р15

Примтса. * - pi3mnw мiж пор1внк>ваними показниками Р i - Р« з Р 7 i Рв-Рн з Pis статистично достов!рна (Р<0,05).

Внасладок комбшованоУ до тривалого загального i локального опромшення датей у м. Краматорську вщ джерела цезно 137, яке знаходилося в ermi житлового будинку, спостер1гався феномен Mirpaqiï кгптин-попереднигав у периферичну кров, який перебшьшував в 2 - 3 рази контрольш показники. У 4-х з 16-и уражених через 8-12 роив розвинувся гшопластичний стан кровотворення, котрий реал1зувався в pi3Hi строки шеля опромшення у лейкемш. Шдвищення ефективносп

клонування циркулюючих клтш-попереднимв розглядаеться як один i3 фактор1в ризику радаацшно! онкогематолопчно! патологи.

3 метою виявлення змш на piBHi юптин-попередншав у опромшених ociö вщносно ризику онкогематолопчно1 патологи проведено поршняння характеру роста ix гемопоетичних кштин у ГДК з культурами злояккно трансформованих кштин при р)зних Bapiamax лейкемШ i сгивставлення результата дослщжень з клшчними i лабораторними даними обстежених. Для зручносп пор1вняння нами запропоновано ¡ндекс диференщацй (1Д), котрий являс собою вщношення визр1ваючих i зрших гранулоцитш, ш\ виросли в культур! до двотижневого строку. Так, величина 1Д бшьше одинищ свщчить про переважаючий picrr визр1ваючих гранул оцита.

У хворих на лейкемш не виявлено залежносп м1ж кшьистю бластних кштин у м!елограмах i ефектившстю клонування. Не знайдено також зв'язку м!ж кластероутворенням i клшко-лабораторними даними, отриманими при обстеженш исгкового мозку i периферичшл KpoBi. В той же час сполучення таких ознак, як picrr визр1ваючих гранулощтв у колошях (1Д > 1), пщвищення числа циркулюючих клггин-попередниыв у периферичнш KpoBi (ЕКУпк) i пригшчення колошеутворення мсгкового мозку (ЕКУкм) е несприятливим для прогнозу перебпу лейкем1чного процесу. У pa3i порушення диференцповаиня у клонах, тобто при переважному pocri малодиференцшованих юптин, коли шдекс диферендиовання подаеться числами бшьпшми одинищ , прогноз у план! ефективносп до Tepanil е несприятливим навпъ у тих випадках, коли ефектившсть клонування знаходилась у межах норми. I нарешта у Bcix випадках, коли спостерй-ався вихщ клтш-попереднигав у периферичну кров, при вщсутносп двох шших ознак, прогноз також е несприятливим. Так, yci дата XBopi на гостру л1мфобластну лейкемш (ГЛЛ), в яких виявлено високий pieeHb циркулюючих клгтин-попередшшв у периферичнш KpoBi, мали вкрай тяжкий перебит хвороби, були резистентш до терапи. TpuBanicrb ix життя не перевищувала 6-8 шсяцш (табл. 6).

Вщомо, що пригшчення колошеутворення у Kynvrypi истко-вого мозку хворих на гостру м1елобластну лейкемш е несприятливою ознакою (Б.В.Афанасьев., В.А. Алмазов, 1985). Враховуючи те, що в

умовах ГДК культивуються не ламфощш, а гранулоцитарно-макрофагальт клтши-поггередники, можна було б припусгати, що при ГЛЛ гранулоцитарний паросток або не постраждае, або ефектившсть клонування зазнае незначно'1 шкоди. Однак проведен! дослщження показали, що ефектившсть клонування при ГЛЛ достчшрно нижче, шж у контроль У цьому зв'язку пригшчення колошеутворення у oci6 з ГЛЛ можна розглядати як результат ураження бшьш paHHix клтш-попередшшв, шж КУО-ГМ. Цим попередником може бути КУО-ГЕММ.

Таблиця 6

Морфо-функцюнальна характеристика гранулоцитарно-макрофагальних клгош-попередштав у хворих на гостру л1мфобластну лейкемно дп-ей в культур! тканин in vivo

Групи хворих 1ндекс диференщаци ЕКУпк/105 ЕКУкм /105

Хвор1 з несприятливим прогнозом п= 20 2,54 ±0,25* Pi 27,9±3,7*Р4 10,2±2,26* Р7

Хвор! ¡3 сприятливим прогаозом п — 17 0,68 ±0,18* Р2 5,4 ±0,1 Р5 22,0± 1,68* Ps

Контроль п = 52 0,21+0,01 Рз 7,3 + 1,4 Рб 38,7 ± 2,3 Рд

IlpHMiTKa. * - р1зниця Mi ж пор1внюваними показниками Pi з Р2 i Р3, Р4 з Ps i Ре, Р7 з Р8 i Ps> статистично достоверна (Р < 0,05).

Результата облшу колошеутворення KicraoBoro мозку хворих на лейкемно датей показали, що ЕКУ не завжди вщповщав тяжкосп лейкем1чного пронесу. Мова йде про Ti випадки, коли при госгрому nepe6iry хвороби визначаються нормальш показники ЕКУ в культур!. Цигоморфолопчний анагпз клгган, яю складають клон, показали, що при оцшщ функцюнальшл активносп юсткового мозку при госгрШ лейкемн потр1бно придщяти увагу не стшьки гальюсному облгку клоив,

скшьки íx яккному складу, а саме, диференцшованому облжу кштинних елеметтв у клонах. Порушення диференцювання клггин в клонах Í3 зсувом вшво (до бласта i пром1елощшв) при знижешй ЕКУ, а у деяких випадках при нормальних значениях цього показника, е несприятливою прогностичною ознакою i свщчить про глибоке порушення гемопоегичних функцш на píbhí кровотворних клтш-попередникпв. Комплексна функцюнальна ощнка стану гемопоегич-ного потенщалу комггованих кттин-попередшшв у oci6, яю зазнали до юшзуючого фактору, i oci6, як1 склали групи пор]внення, е шдставою для вадбору найбшьш шформативних критерив для оцшки гемопоезу в культур i i формування груп ризику по онкогематолопчним захворюванням серед датей i дорослих. Такими критер1ями е змши здатносп KicTKOBoro мозку утворювати колош! в культура актив ащя чи пригшчення прол1феративно1 активносп кл1тин у клонах; порушення диференцповання, еозинофшьна спрямовашсть диферен-цдавання у клонах, гадвшцення ЕКУ циркулюючих кштин-поперед-hhkíb у периферичшй кров1, розвиток деструктивних змш у кштинах клошв, стиыулящя в них метабошчних та пнкол1тичних npoueciB.

висновки

1. Оригшальна гелева дифузшна камера е адекватним, ефективним засобом для довготривалого шдтримування гемопоезу в систем! in vivo i для вивчення особливостей кровотворення у hopmí i патологи.

2. У хворих гострою променевою хворобою (ГПХ) у раншй перюд шсля променево! да спостер1гасгьск достов1рне зниження числа колошеутворюючих одшпщь у юспсовому мозку з переважним ростом незрших форм гранулоцита з еозинофшьною спрямовашстю дифе-ренцйовання. Значне зниження числа нейтрофшьних лейкоцита у периферичнш kpobí потерпших, яке вщбувалося двома тижнями шзшше, вщбивають змши у систем! гемопоезу, ям формуються на píbhí раннк юптин-попередшшв.

3. У реконвалесцента ГПХ у pi3HÍ строки теля аварп на ЧАЕС вадбуваегься вщновлення колотеутворюючо! спроможносп юсткового мозку з переважним ростом еозинофшьних кштин-попередниив

(КУО еоз) i шдвищеного шгращею гранулоцитарно-мажрофагальних клтш-попередттов у периферичну кров.

4. У випадках пригшчеяня кштин-попередниюв у культур! in vivo у реконвалесценпв ГПХ спостершаеться активне утворення nÍ3Hix колошеутворюючих одиниць ысткового мозку, що свщчить про репаращю первкних вцщшв кровотворення i наявшсть двох генерацш гранулоцитарно - макрофагальних колонш - раншх (14-й день) inhHix (28-й день).

5. У oci6, як1 приймали участь у лшвадацп насладив аварп на ЧАЕС, опромшених у даапазош доз вад 0,25 Гр до 1,0 Гр, у ваддалеш строки теля до 1отзук>чого вигфом1нювання поряд з лормальними показниками колотеутворення гемопоетичних кштин - попередтшв у культур i спостертаеться стимуляшя гранулоцитарно - макрофагальних клтш - попередшшв юсткового мозку при збережешп переважного росту еозинофшьних колонш i активацп еритрощних кштин -попереднимв.

6. Активащя еритроадного паростку кровотворення у oci6, яю зазнали до юшзуючого опромшення, виявляеться достов1рним збшьшенням числа раншх кжтин - попереднинв еритроадного ряду в культур! in vivo i супроводжуеться падвищенням píbhh фетального гемоглоб1ну в еритроцитах периферично! KpoBi та збшьшенням BMicry мет- i карбоксиформ гемоглобшу при пщвтценш активносп основних ферментов глгкол1зу з включениям 2,3-дифосфогащератного шунта.

7. У евакуйованих з м. Прип'ят! датей, опромшених в дапазот доз вщ 0,015 Гр до 0,12 Гр, у раннш перюд niara аварн на ЧАЕС спостер1гаеться пригн1чення колошеутаорення в культур!, яке вццювлюеться у вадносно короткий термш теля евакуаци í3 збереженням здатносп до формування шдвищеного числа еозинофшьних колонш.

8. У дггей, яга поспйно мешкають у 30hí pa£i активного забруднення (щапазон доз вщ 0,01 Гр до 0,14 Гр), вадзначасться збшыпення числа циркулюючих стовбурових кштин у периферичнш

KpOBi.

9. У oci6 Í3 реатзованими радаацшно-1ндукованими лейке.чпями (реконвалесценпв ГПХ i датей, яю зазнали тривало! комбшовано! да високих доз загального i локального опромшення в зв'язку з шцидентом у м. Краматорську) виявлеш порушення прол1фераци i дифференцповання клггин-полередншав исткового мозку з пщвищеним виходом 1х у циркуляцно.

10. Опромшення тварин - рецишента у даапазош доз вщ1,5Гр до 9,4 Гр призводить до зростання ефективносп колошеугворення кл!тин - попередниюв юсгкового мозку донор1в i до стимуляцц еритрощного диференцшвання лейкем1чноГ лши юптин К 562 у дифузшних камерах in vivo.

11. Виявлеш внаслщок дп радаацй змши гранулоцитарного паростка кровотворення притамашп тажож м1елощним i лiмфoблacтним формам roerpoi лейкемй, при яких рееструсться пригтчення раншх КУО у дифузшних камерах i шдвищення BMicry циркулюючих у периферичнш KpoBi кштин - попередшшв. Порушення диференцшвання кштин у клонах Í3 зсувом л1воруч до бласних форм i пром1елоципв при зниженш ефективносп колошеугворення, а у деяких випадках при нормальних значениях цього показника, с несприятливою прогностичною ознакою для хворих на лейкемш i свщчить про глибоке порушення гемопоетичних функцш на píbhí кровотворних кщтин-попередншав.

12. Найбшып шформативними кpитepiями для ощнки впливу юшзуючого опромшення на гемопоез i формування груп ризику з онкогематолопчно1 патологи серед датей та дорослих е: а) змши колошеутворюючоГ здатносп юсгкового мозку в культурц б) активащя або пригшчення прол1феративно1 активносп кштин у клонах; в) порушення диференцшвання i еозинофшьний напрямок диференцшвання у клонах; г) штенсивний вихщ кштин - попередштав упериферичну кров; д) розвиток деструктивних змш у кттинах клошр; е) стимулящя метабол1чних та глшолггичних процейв.

ПЕРЕЛПС OCHOIÍII ИХ ОПУБЛШОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ*

1. Бебешко В.Г., Бруслова Е.М., Билько Н.М., Винницкая Е.П. Трихлеб И.Б., Цветкова Н.М. Кроветворная система детей

// Чернобыльская катастрофа - К.: Наукова думка, 1995. - С.454-456.

2. Бебешко В.Г., Бруслова Е.М., Бшько Н.М. Кровотворна система датей // Чорнобильська катастрофа - К.: Наукова думка, 1996. -С. 502-506.

3. Билько Н.М. Развитие метода диффузионных камер в биологии и медицине (обзор литературы) // Гематология и переливание крови: Республиканский межведомств, сб. - Вып. 22. - К., 1987. - С. 59-64.

4. Билько Н.М. Гемопоэз в длительной культуре костного мозга человека (обзор литературы) // Гематология и переливание крови: Республиканский межведомств, сб. - Вып. 24. - К., 1989. - С. 115-116.

5. Билько Н.М. Пластагаровая культуральная система как модель изучения влияния радиационного фактора на гемопоэз // Проблемы радиационной медицины: Республиканский межведомств, сб. - Вып. 5.-К., 1993.-С. 96-102.

6. Билько Н.М. Гранулоцитомоноцитарные клетки- предшественники у больных острым лимфобластным лейкозом детей в культуре ткани in vivo //Эксперим. онкология. - 1997. - Т. 19, N 3. - С. 212-216.

7. Билько Н.М. Эритроидные клетки-предшественники в культуре ткани у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации И Цитология и генетика. - 1997. - Т. 31, N 5. - С. 60-66.

8. Бшько Н.М. Морфо-функщональна ощнка циркулюючих кш-тин-попередншав у oci6, що перенесли госгру променеву хворобу // Гематолопя i переливания kpobí: Республйсанський м1жвщомчий зб. - Вип. 29. - К., 1998. - С. 149-152.

9. Когут Г.И., Билько Н.М. Изучение клеток-предшественников в нативном и деконсервированном костном мозге методом агаровых диффузионных камер И Криобиология - 1989. - N 2. - С. 36-40.

10. Лаврик С.С., Когут Г.И., Глухенькая Г.Т., Федоровская Е. А., Цветкова Е.В., Киреева С.С., Билько Н.М. Криоконсервирование

суспензии клеток фетальной печени для клинического применения II Врачебное дело.-1990. - N 1. -С. 90-93.

11. Смирнова И.А., Билько Н.М., Бутенко З.А., Кишинская Е.Г., Янок Е. А., Дягиль И.С. Полиморфизм рибосомных генов и онкогена C-I в клетках крови больных острым и хроническим лейкозом

// Экспериментальная онкология. - 1993. - N I. - С.38-42.

12. Бебешко В.Г., Билько Н.М, Величко Е.А. Функцюнальний стан юптин-попередниюв у детей, що зазнали впливу юшзуючо! радаацн // Украшський радюлопчний журнал. - 1993. - N 3. - С. 155-156.

13. Бебешко В.Г., Клименко В.И., Юхимук JI.H., Дягиль И.С., Коваленко А.Н., Билько Н.М., Егорова Д.М. Система гемопоэза у лиц, подвергшихся облучению в результате аварии на ЧАЭС II Медицинская радиология и радиационная безопасность. - 1996. -N 4. - С. 8-13.

14. Бебешко В.Г., Клименко В.И., Юхимук JI.H., Дягиль И.С., Астахова B.C., Коваленко А.Н., Билько Н.М. Система гемопоэза и микроокружения костного мозга у лиц, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС // Экспериментальная онкология. - 1995. - Т. 17, N 3. -С.215-219.

15. Bilko N.M., Korobov V.N., Bebeshko V.G., Starodub N.F. Erythroid differentiation and synthesis of the specific protein in the human leukemia cell line k-562 cultured in vivo H Cytology and Genetics. (USA). - 1995. -V. 29, N. 5 - P. 70-76.

16. Билько H.M., Стародуб Н.Ф., Бебешко В.Г., Терновой К.С. Состояние системы эритрона у взрослых лиц, подвергшихся радиационному воздействию в результате Чернобыльской аварии//Цитология и генетика. - 1996. - Т.ЗО, N 4. - С. 55-62.

17. Билько Н.М., Клименко В.И., Дягиль И.С., Величко Е.А., Радчук З.А., Бебешко В.Г. Влияние рекомбинантного и гранулоцитарно-макрофагального фактора (лейкомакса) на рост кроветворных клеток - предшественников у больных гемобластозами // Экспериментальная онкология - 1996. - Т.18, N2. -С.152-157.

18. Smirnova I.A., Bilko N.M., Kyshinskaya E.G., Yanok E.A Some structural genome alterations in blood cells from patients with leukemia // Доповцц Нац. Акад. наук Украши - 1997. - N 7. - Р. 188-192.

19. Perechrestenko P.M., Bilko N.M., Baranovsky M.A., Djagil I.S., Kogut G.I. Kinetics of Bone Marrow Culture Development in Norma and Leucosis in Plastagar Diffusion Chambers // Symposium "Mononuclear cells in normal and patological states: Сб. науч трудов.- Новосибирск. -1990. - С. 105-107.

20. В.Г.Бебешко, Н.М.Бшько Ouimca гранулоцитарно-моноцитарних клггин - попередншав у oci6 якг перенесли гостру променеву хворобу // Д1агностика та профшактика негативних наслщгав радоадй: Матер1али симп.; Кшв, 16-17 грудня 1997. - К., 1997,- С.21-23.

21. Bebeshko V.G., Klimenko V.I., Yukhimuk L.N., Djagil I.S., Minchenko G.N., Nastenko H.P., Astachova V.S., Bilko N.M. The Hemopoietic System and Bone Marrow Microenvironment State of the Persons Who were Heavily Irradiated as a Result of the Chernobyl Accident / " Proceeding of the Table "Chernobyl: Never Again", Venecia, Italy 1994. - P. 87-89.

22. Klimenko V.I., Dyagill.S., Yukhimuk L.N., Bilko N.M., Bebeshko V.G., Klimenko S.V., Oberenko O.Y. The hematopoietic system of the acute radiation syndrome reconvalescents in post - accidental period U The radiological consequences of the Chernobyl accident: Proceedings of the first international conference, Minsk, Belarus, 18-22 March 1996.- Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities, 1996. - P. 637- 639.

23. Билько H.M., Зверкова A.C. Кроветворные клетки-предшественники при некоторых заболеваниях системы крови

// Стволовая клетка и опухолевый рост: Сб. науч. тр. - К.: Науко-вадумка, 1985.-С. 147-151.

24. Романова А.Ф., Клименко В.И., Зверкова А.С., Гащук А.П., Королева Л.Б., Билько Н.М. Особенности костномозгового кроветворения у больных острой лучевой болезнью // Матер1али Республшансько! науковоУ конференцц "Медицинские проблемы радиационной защиты" - К., 1987. - С. 246-249.

25. Бшько Н.М. Cnoci6 виготовлення камери для культивування юптин. Патент Укршни N 2692; Опубл. 15.04.94 // Офщшний бюлетень "Промислова властсть". - 1994. - N 5-1. - С. 3.218.

26. Бшько Н.М. Cnoci6 диференщальнсн деагностики м1елощних лейкоз1в Патент Украши N 4183; Опубл. 27.12.94. - Офщшний бюлетень "Промислова власшсть". - 1994. - N6-1. - С. 3.333.

27. Морфофункциональное состояние эозинофильных клеток-предшественников у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации / Билько Н.М.; НЦРМ АМН Украины - Киев., 1997. - 9 с. -Рус. - Деп. в ВИНИТИ Украины 07.04.97, N 1119 - В 97 // Аннот. в ж. Цитология и генетика, N 3, 1997.

28. Bilko N.M., Zverkova A.S., Romanova A.F., Djagil I.S., Kogut G.I. Hemopoietic Precursors Cells in Norma and Leucosis in Plastagar Diffusion Chambers // Sympozium Molecular factors of hematopoiesis and stem cell: Тез. докл. - Москва - Ленинград, 1990. - С. 15.

29. Bilko N.M., Starodub N.F., Korobov V.N., Djagil I.S. Erithroid Differentiation of Human Line К - 562 in Original Diffusion Chambers // 40th meeting of the European Tissue Culture Society. - Rennes, France,

1993. - P. 58.

30. Bilko N.M. A Novel Method of Haematopoietic Cells cultivation in vivo // 41th meeting of the European Tissue Culture Society. - Verona, Italy,

1994. -P.62.

31. Билько Н.М. Кроветворные клетки-предшественники у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Чернобыль 96: Тез. докл. междунар. конф., 11-15 марта 1996, Зеленый Мыс, 1996. - К., 1996. - С. 386-387.

32. Bilko N., Bebeshko У. Hemopoietic Progenitor Cells in Patients Affected by Chernobyl // Radiation and Health: International Conference. Beer Sheva, Israel, 1996. - P. 38.

33. Bilko N. Hematopoiesis in long term culture of original diffusion chambers H 42th meeting of the European Tissue Culture Society. -Mainz,Germany, 1997. -P. 12.

34. Особливосп кшшчного nepe6iry та диагностики м!елодис-пластичного синдрому у oci6 що перенесли госгру промененву хворобу. - К., 1998. - 2 с. - (1нформащйний лист / НЦРМ АМН Украши; B.I. Клименко, I.C. Дягшь, А.Н. Коваленко, С. В. Клименко, Н.М.Бшько; N33).

АН0ТАЦ1Я

Бшько H.M. "Кровотворш клшши-попередники при радацшному опромшенш" (експериментально - клптчне дослщження).- Рукопис.

Дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спещальшстю 03.00.01 - радюбюлопя. - шститут експериментально!' патологи, онколога i радюбюлоги im. Р.€.Кавецького HAH Укра'ши, Украшський науково-дослщний шститут онкологи i радюлогн МОЗ Украши, Кшв, 1998.

Дисертащю присвячено проблем! розв'язання механ!зм!в теля радоацшно! репарацп сисгеми гемопоезу. В робо-ri розроблений новий напрямок в раддацшнш гематологи, який грунтуеться на концепцй первкного враження комггованих клтш-попередшшв гемопоезу, як1 виявилися бгаып чугливими до да радааци, шж стовбурова кровотворна клшгна. Виявлеш порушення гранулоци-тарно-макрофагальних клггин-попередштав, ям супроводжувались кшьюсними i яюсними змшами у клшшах юсткового мозку i периферично! кров1. Активавдя еритрону виражалася у стимуляцп еритро'щних клгтин-попереднигав i щцвищенням р!вня фетального гемоглобшу у зрших еритроцитах. Внаслщок комплексно! морфо-функцюнально! оц!нки стану гемопоетичного потенщалу ком!тованих юптин-попередниюв у ойб, як! зазнали да юшзуючого опромшення в даапазош р!зних доз в раннш i вщдалений перюди теля авари на ЧАЕС, запропоновано найбыьш шформативн! критери для формування груп ризику з онкогематолопчно! патологи. Основш результата пращ знайшли впровадження у кшшщ при ощнщ стану системи гемопоезу в oci6, що зазнали да юшзуючого опром!нення.

Ключов1 слова: гемопоетичт клшши-попередники, радоащя, онкогематолопчна патолога, культивування клшш, дифузштп камери.

30

АННОТАЦИЯ

Билько Н.М. "Кроветворные клетки-предшественники при радиационном воздействии" (экспериментально-клиническое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 03.00.01 - радиобиология. Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е.Кавецкого HAH Украины, Украинский научно-исследовательский институт онкологии и радиологии МЗ Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена проблеме раскрытия механизмов пострадиационной репарации системы гемопоеза. В работе развивается новое направление в радиационной гематологии, основанное на концепции первичного поражения коммитированных клеток-предшественников гемопоеза, оказавшихся более чувствительными к радиации, чем стволовая кроветворная клетка. Выявлены нарушения на уровне гранулоцитарно-макрофагальных клеток-предшественников, которые сопровождались количественными и качественными изменениями в клетках костного мозга и периферической крови. Активация эритрона выражалась в стимуляции эритроидных клеток-предшесгвенников и повышении уровня фетального гемоглобина в зрелых эритроцитах. Благодаря комплексной морфо-функциональной оценке состояния гемопоэти-ческого потенциала коммитированных клеток-предшесгвенников у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации в диапазоне различных доз в ранний и отдаленный периоды после аварии на ЧАЭС, предложены наиболее информативные критерии для оценки гемопоэза при формировании радиационно-индуцированной гематологической патологии. Основные результаты работы нашли применение в клинике при оценке состояния системы гемопоеза у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации.

Ключевые слова: кроветворные клетки-предшественники, радиация, онкогематологическая патология, культивирование клеток, диффузионные камеры.

SUMMARY

Bilko N.M. "Hemopoietic progenitor cells under conditions of radiation exposure" (experimental- clinical research ). - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 03.00.01 - radiobiology. - The Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology by R.E.Kavetsky NAS of Ukraine, Ukrainian research Institute of Oncology and Radiology Ministry of Health Care of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to the problem of revealing the hematopoietic system postradiation reparation mechanisms. New direction in radiation hematology, which is based on the conception of initial affecting of the hematopoietic commited progenitor cells, found to be more sensitive to radiation than hematopoietic stem cells, has been developed. The changes of the granulomonocytic progenitor cells, which have been followed by the quantative and qualitative disturbances in peripheral blood and bone marrow cells, were revealed. Erythron activation was pronounced as erythroid progenitor cells stimulation and rise of fetal hemoglobin level in the mature erythrocytes. Due to complex morpho-functional assessment of hematopoiesis in the patients exposed to radiation in the range of different doses, in the early and distant periods after the Chernobyl Accident, the most informative criteria for estimation of hematopoiesis in forming the radiation-induced pathology were proposed. The results of the work have found an utility in clinic for assessment of hematopoiesis in patients exposed to ionizing radiation.

Key words: hematopoietic progenitor cells, radiation, oncohematological pathology, cell culture, diffusion chambers.