Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Корнесобственное размножение садовых растенийв лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.07, Плодоводство, виноградарство

Автореферат диссертации по теме "Корнесобственное размножение садовых растенийв лесостепи Украины"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН ÎBEPCHTET

РГБ ОЛ

f На правах рукопнсу

Б АЛ АБАК АНАТОЛ1Й ФЕДОРОВИЧ

КОРЕНЕВЛАСНЕ РОЗВДОШВД СДДОБИХ РОСЛШ В Д1СОСТЕПУ УНРАХНИ

06.01.07. - пдствництцо

АВТОРЕФЕРАТ днсертац!г на эдобуття паукового ступвня доктора схльськогосподарських наук

Нищ - 1995

Дисертац1я е рукопнс.

Робота виконана в Центральному ресцгбл1ка»ськоцзг ботан1адоыу саду ПАН Укратии i 9 Уыанському с!льськогосподарськоиу incTHTyri.

Науковнй кшсультант - акадеы*к HAH Укра1ни, доктор бхолог;гч-

них наук, професорГлТМ.ГРОДЗШСЬКШ j

OtJiioifiHi опоиенти:

доктор стльськогосподарсъких каук, член-нореспондент АТНУ ЛИСАНЮК Biirrop Григорович;

доктор с1льськогоеподарсышх наук, професор /ЦЦР16НШ Ынхайло Баснльович;

доктор б1олог1ч:шх наук, професор, член-корзспондент АТНУ БУЛАХ Анатол1Й Андрхйович.

Пров i дм а устаиова - Мл^еський науково-дослхдний i нет вдут сад1вни1гтва im. Л.П.Симиренка УААН.

Эахист дисортащ Г В1дбудеться " cM-o'i~"Q'xOl995 р. о годин! на зас1данн1 Спещалхзоввяот ради Д.01.05.01 при Нац!ональному аграрному университет!.

Просимо взяти участь в робот! Спегцал1эов&чо1 ради ибо вислати Вал в{дгук на автореферат дисертацЛ у 2-х пришрник&х, aasipe-них печаткою, за адресов: 252041, Кии?-41, вул. TepoiB оборшн, 15, сектор захисту дисертащй.

3 дисерта^ею ыожна ознайомитнсь в б^блхотевд Иищспального аграрного университету.

Автореферат розгеланий " % " сЛг1лг<-*3) 1995 р.

Учаиий секретар Спзшал1Э0вйн01 »venol ради,^уП/П,* . кандидат с.-г.науи, доцентг^Те^^^^й.С.ХИЛЕВИЧ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РСБОТИ

Актуялыпсть пробкеми. Особливий intepec для впроваджання в сгльське господарство викликають такх oiHHi i разом з тим мало-пояирен1 плодов1 культури ян облепиха, дерен, арон1я, хеномелес японсысий, копта звитайна, ipra, актинi,nin, лимонник китайсыснй, жимолость 1ст!вна, бузина чорна, барбарис, ял1вець та inmt. Про-те, в 1Д творения багагсрхчних насадяень vy.x пор in обмеженэ несга-ven необх1дно1 к!лькост1 садивного матер1алу висоног akoctî. Проьмсловэ розсадннцтво крайни достатньою Mipon не гИдготовлене до В1ф1иення цього завдання в силу разного роду причин, а наяв-ний дефтпит садивного материалу стримуе розвиток любительсьяого та фермерского садгвництва i водночас гальмуе {нтенсиф1кац1Ю гродаслозого сад1вництва. Тому антуальниы эазданнлм на дшоцу eïani е розробка наукових основ розкноження садових рослин i технологхчних прийомхв прискореного масового виробннцтва садаея-nia, виходячи з б1олог4*зних особлнвостей пор1д та coprin, эо-напьних умов i шсожиччиих вимог. Для вирхиешт дают проблеыл необх1ДИО уточнюватн ciapi i роэробляти иoui нотоди та способи прискореного розиногсення садових рослнн, сприягчя и»{м стпорению таких розсадиииьких господарств, можливостх лкнх забезпепили б комп.тсксннй П1дх1д i азтоиатизац1о вирощувшня стшдартннх сад-канщв.

Приекоренню вирощувшня сядианцхв садових рослин знатачоо Mipon cnpime кореневласие розкнояения стеблошши яивцпми, що грунтуешься на репродукцииifl регенерацН. Але в процесг роздасяення стоблевпни НИНЦЯ1П! цнх рослин виявляеться багато не зяясозпного з питонь корвллтнвних зп"лэк1а nim рагенеращАноо здатмстю та ендогенними i окзогенниын факторами. Не выявлена регенерации а здатн!сть у стебяовшс кшщЮ садових рослин в зв"язку з оитоге-

незом маточних рослии та 1х чаетин, не досл1джен1 питания впливу на коренеутворювальний процес таких ф!эивдих фактор!» як оптач-не та шйяупче випром!нюзання, не роэроблена технология дорощу-вання кореневласних рослин. Не диференвдйован! технолог:! впро-щування кореневласних саджанц!в для легко-, середньо-, та ваглсо-укоршюваних живцхв вищеэазначених культур. Зберхгаать своп ак-туалыИсть експериментальнх працз по вдосконаленнв технолог:! кореневласного розмнокення стосоено б1олог1чних особливостей ии-Д1в, форм та сортгв садових рослин з урахуванням грунтово-гшма-тичних умов лхсостепу Укра!ни.

Вишезазначенг явниа I визначили актуальность тени та необххд-н1сть виконання В1Дпов1,пних дослиженъ.

Мета I завдання ттосл^кень. Основна мета наших досл^дяень по-лягала у виявленн! эаконом1рностей проходяэння процессе репро-дуктивно! регенерацН у стеблових жившв та в роз роб ц! окремих при У ом I в 1 способ1в прискореного розыноження малопоширених пло-дових культур на основ! технолог!! животвання в умоиах лгсостопу У крайни.

У зв"яэку з цкы при проведение дослхджень були постаален: гак! завдання:

1. Експариыентально розробити бголого-агротехихча прийоии та окрем1 способи п*дв.ищення регенерац1Снот якост 1 у стеблоаих гш»-шв ыалопошрених плодових культур.

2. Виявити морфолог!«»!, анатом!чн1 та Ф1з1олого-б1ох1м!чн1 особливостх диференвдацИ адвентивних коренIв у стеблоаих ¡¡шв-щв малопопирених плодових культур у провес! репродуктивно! ре-генерацЛ, залежно В1Д впливу х:м1Чних та фхзшиих чшшкк1в.

3. Розробити та вдосконалити тзхнологхо дорощування кореневласних рослин до стандартных садаанщв в умовах лхсостопу

УкраТни.

4. Визиачити сксномх»му еФективн1сть виробництва садивного материалу малопоширепик плодозих культур на оснозг корене.чласного роз?<но?.гення.

Каукопа новизна та тщактитаа гяннтсть. В результат! яомплеяс-ннх дослхдиенъ затеи I фхз^олого-бхоххмхчн! \ морфологхчн! особ-лкпост! малопскирених еадоэих росл:гн у зв"пзху з пропсами ризо-генозу, по дозволило технологхчнх прнйо,'Я1 прискореного размножения уз г оли г;; з породнил складом культур. Виэна'юна эдатнхсть стеблозих яизцхв рхзних норхд I сорг^в иалопояирених садових культур до рэпродуктивнот регенерацх!. Вперло встаноэленх вхд-мхнностх укорЬюння рхзнотипних кипцгв цIX культур зале от о вхд дх? оптачного та гснхзувчого випромхнгга&чь, а тахох ростовях ре-чошш аукскново! природа.

На осиоз 1 комплексного еналхзу рэзулыгатхв дсслхджень запро-понозан* параметр!! оптимальних умой для придаткового кореиеутсо-рення у сгеблоп:« кившв малопоииренкх пяодопих культур.

Внзночен т огшятлыи строки тпгюэяшт, з урахувйшям бхоло-ргчиих особливостей плодових культур, агрокл!матитш1х умов зоин вир оаув алия, а такоя фхзхологхчиого стону маточних рослин I 1х пастш з метса пхдвкшеннл регенерации о1; здатност1 у кивцха.

Розроблена методика дорошуваннл нореневласних садивнщв мало-пошнреннх садових культур для лхсостопу Украпш.

Розроблен I технологии карти розшозсення та дорояувшнл кореневласних рослнн з урвхувашян аг р о кл I ы а? лта их умов зон и Тх вирощуввннл.

Визначена ефективи!сть кореневласного розиноження малопоиирв-них еадових культур в уыоэах лхсостопу УкраТни та намходи! шляхи II п1двищешя.

Обгруитовгне положения про необх1;цн1сть внкористання Ытенснв-

нот технолог!I кореневласиого роэыноження ыалопоширених садових культур в умов ах лхсостепу У1фа!ни. Технологхчнх прийоии пркско-реного розшоження ыалопоаирених садовых культур, ix copTis та перспективниг форм розробленх на основх комплексного вивчэння репродуктивнот регенерацх! у стеблових кивцхв i екононхчно! ефек-THBHOcri застосування дано! технолог! I.

Цх та iHoi розробки на даний час знайили практичне застосування в с1льськогосподарськоиу внробниптвх агропромислового ксшпяэк-су pisHHX periOHiB краХни та за кордоном. В onani реалхзацх! та впровадження результатов досл^кень в иалрямку прискореного виро-шування садивного материалу малопоширених плодових культур на основх зеленого живиоэання автор як науковий кер1вник браз участь у розробвд та вдосконаленнх прийомхв i способхэ цього методу в роз-саяниках Уманського державного деидрологхчного парку "Софйвка" HAH Укра!ни, Центрального республхканського ботан1чного саду HAH Укра!ни, Уманського схльськогосподарського хнституту, нвуково-виробничого малого пхдприемства "Ризоген", агрофхрия "Здобуток Жовтня" Ташпвського району Черкасысо! областх, агрофхрми "Со-колхвка" Жашкхвського району Черкасысо! облает: та розсадницьких ф1рм Полыд:.

Haoi розробки та ракоыендацх! з потань прискореиого розиножэн-ня садових рослин використовувались при чзяанн1 леидй для сту-

с

дентхв та слухачгв ФПК Уманського схльськогосподарського !нститу-ту i Бидгощсьно! сiльськогосподарсько! акадеьп! в Польих. Влечения такого способу вирощування саджанхдв плодових культур вклпчзнх в учбов1 плаяи i програми по плодхвннцтву га селекщ! плодових нулмур для агроноыхчних сдещальностей.

На захист динесенг так: основн: положения:

I. Наукове обгрунтування домльност: застосування технолог!!

кореневласного розмноження садовнх рослин в умовах лгсостепу Ук-рагни.

2. Б1олоМчн1 особлнвост1 кореневласного розинояення садовнх рослин.

3. Розробка ефективних способов прискореного вирошення кореневласного садивного матергалу на ochobî живцовання.

4. ErftQKTKBHicTb вкрощування р!эних tanin культурн налопошире-них садовнх пор1д на ochobî зеленого живцювання.

Апробап!я роботи. Матер1али д0сл1джень допов1дались i були схзаленi при обговоренн1 на наукових конференц1ях Уманського с!льськогосподарського 1нституту Д982-1994 pp./, Другому Всесоюзному симпозиум: з молекулярно! та прикладнот бгофгзикп ciльсь-когосподарсышх рослин /и. Клепав, 1977 р./. Перягй Всесоюзна HOHôepeHniï з прикладнот paflioôionoriï "Теоретические и прикладные аспекты радиационно-биологической технологии" /u.KaatwiB, 1981 р./, Другхй Всесоязнгй конференц^ з с4льськогосподарськот радхологЯ /м.ОбнЫеьк, 1984 р./, TpeTifl Всесоюзна конференцМ "Экологическая генетика растений и животных" /«.Кшингв, 1967 р./, Республ1канськ1й иауково-вяробнич1й кон^юренцЖ хиституту сад1в-ниотва Угсракисько! аивдемхХ arpapwx наук /м.Кикв, I9E9 р./, Шос-тс?лу з"1зд! Украхнсьного тоаариства генетиков i селекц!онер1в /м.Полтава, 1992 р./, Шшароднхй конференщ! "Cynacni методи дослхдяень в arponoMiï" /и. Умань, 1993 р./, М1жнародИ1Й коифз-penqiï "Экологические проблемы интродукции растений на современном этапз" /м.Краснодар, 1993 р./.

Структура роботи. Дисертацхл викладена на 312 CTopinitax иши-нопису, аключаз 73 таблиц!, 35 малюнк{в i складаеться is оетупу, дев"яти роздШп, biîchobkîb, рекомендаций та списку викорисггно! лНератури.

Умови та методика проведения лослтдкень. Епсперж.:ентальнЛ дос-л^ження проводились впродовк 1977-1994 poiciB в Центральному рес-публхпанському ботакхчко^' саду HAH УкраМи, Уманськог.!у держали ому дендрологхчяому парку "СоШвка" HAH Укра"ни та Укетському ci льськогосподарському хнститутх •

В1дпрапк>вення нових npnEowiB технологхй кореневласного розьяо-кення сагеканпхв плодових культур проводилось в лабораториях та польозих умозах. Об"екто.*[ дослдаень були таи ыалопоширен1 плодов! культури: актин пия, аронхя, вишня повсткста, гзшолость 1с-TÏBHa, ipra, калина звичайна, дерен, лимонник китайсьхкй, облепиха та ïh. За ochoîhï кетодя дослздяень були ззятх спостереяення та експаркмент. У bcîx дослхдах дотриыувався претит зберекення piEHOCTî умов абхоттних факторхв середозиша.

В дослхдах, залеяно Bin иети та заздаиня, в коглаиу Eapiimi було висаджено вгд 100 до 500 кивцгв у чотирлкрагнхй повторност!. При RHBiïOBeHHi дослхдкувших видхв користувались рекомендациями по вегетативному розшокенкх деревнкх та кунозих росшш, розроб-лених багатьма авторами /Н.К.Вехов, М.П.Ильки, 1934; Л.й.Праз-дш, 1938; P.X.Турецкая, 1949, 1951, 1961; Н.А.Лабшский, 1957; Д.А.Комиссаров, 1964; М.Т.Тарасеико, 1967; З.Я.Изшова, 1982; В.В.Фаустов, 1991; Б.С.Ермаков, 1992/.

При розробц! техиологхчних прзШомхв прискореного розкноження кораневласних садяеншв використовували так! фхзхологхчю шггиа-н1 речошши ауксииово! природи: бета-^долхлоцтова кислота ДОК/ в нонвентрашях водного розчзшу 10-300 мг/л; бота-хидолглиаслгаш кислота /1ШС/ - 5-70 мг/л; альфа-нафтилоцтопа кислота ДЮК/ -10-70 мг/л; " Pomonit 11-10" - 10-80 мг/л та ростова пудра "UKor-zeniacz А, 13 В npoceci вив чеки п впииву ф1зичних факторхв па yKopiHoaaHicTb «сив ni в створювали 1нтенсивн1сть оптичного анпршх-

и»вання В1д 0 до 450 Д::/|/\сек, використовузали хонхзуючй вн-промшювання Со^ в меках вхд 0,5 до Т000 Гр та оптичне випро-М1нговання левиого спектрального складу /червоне, зелено, сине та бхле свхтло/.

Дослдауванх сядоз! рослнни вмкористовували при виаченнх оптиудльких культивацхйних споруд, йпливу строк!а вивцювання, укоршеностх рхзких мвтамерних чястин стебла, а1ку ы&точноТ рослини та кивця, строк!в пересадкування коргнсвласних рос-лин, рхзних площ кивлення в ироцесг дорощування укорхнених кивц1в тоцо.

До кгнця вегетацх! у вс1х вариантах досаду, пов"язаних !з кивцгавпнням, проводили об л тки укорхнених кизц1в тя прикиз-дввашсть шсля пересадки га дороцування. Визчади рхст ко-рзнаво? сис?е;.ш та нядзегаог чястлш хоренемасннх рослин з урахувянням кхлькосТ1 коренгв першого та другого порядкгв на один кивець» 1х доакини, ххлькостх поркдкгз галукиння, висотл надзеино* частини кивцево! рослини, д^иетру уиовно! корене-во! шийки х далких Iмних бгометричких покаоникгз, як1 характеризуют рхст i роэвиток ухорхненого йязця.

3 метою э"ясувлння игхянгзмхв активдцгГ кяхтлнкого подхлу, що лекить п основх органоутворення при хоренсвласкоиу роэето-кеннх, виэначали актизнхсть ауксшпв та 1КГ1бхтор1В росту в укорхнпваних кнвцях /В.И.Кефали, Р.X.Турецкая, 1966; В.И.Кефе-хн, Р.Х.Турецкая и др., 1973; В.М.Кефели, М.Х.ЧаЯлахян и др. 1975/.

Для визначення складу вуглеводхв у процесх регенерат I при-двткових хоренхв користувались-методикою 1.Н.Кондо /1967/, а такок А.А.Ахрема л А.1.Кузнецова /1965/. Бы1ст ендогенних фхэх-ологччно актнкних речовин тя вуглеводхв визначали » брульках,

- в -

Kopi i деревин! на рхзних дглянках кивця /аткальн1й, серед-Н1Й i базальшй/.

Аиатом1ЧН1 дослвдкення проводили за методиками по ботатч-HÏH MÎKpoTexHiui /Н.А.Наумов, В.Е.Козлов, 1954; М.П.Прозина, I960; Г.Й.Роскин, Л.Б.Левинсон, 1957/.

ОСНОВНИЙ 3MÎCT РОБОТИ

Bioiiori4Hi особдивост! адвентивного ризогенезу садових рослин

Моклив1Сть ефективного використаиня спонтанно! здатност! садових рослин до адвентивного ризогенезу зумовлена багатьма б!олог1чнимя особливостями. Це наявн:гсть на кивцях фотосинте-эуючих листктв у перход !х укоренения, вмхст пластичних та ф131олог1чно актнвнях речовин у меристиматичних тканинах, тип кивця, метамернхсть иивцевого ыатер1алу, фхэхологхчна шдго-товлешсть кивця до адвентивного ризогенезу, вш;ив окремих ф1зёолог1чно активних речовин та фтзичних факторов, эдатних проявляти регулюючу Д1Ю на диференцтац1» спехцадтзуючих nxi-тин кореневих эачаткхв. У садових рослин на певшх етапах филогенезу cnocTepiracTbCfl постхйне оновлювання бходопчних структур, яке зд1йснюеться на ochobï закономерностей репара-тивно! та репродуктивно! регенерац!!. При В1дновленк1 цШс-ного рослинного организму з частини, на ochobï репарагивно! форки, прот1кають процеси репродуктивно! регенерацП, яка лягяа в основу розробки промислових приЯомёв та мзтод1В штучного вегетативного розмнокення деревних ta кущових рослин для pisHHx periOHÏB куяьтнвування /З.Я.Иванова, 1982; Ф.Я.Поликарпова, 1990; М.Т.Тарасенко, 199Г; Б.В.Фаустов, 199I; Б.С.Ермаков, 1992 та iwai/.

Бластивтсть регенерувати придатков! Kopeni у кивщв pis-

них видхв рослин проявляемся по-рхзному, зялекить вхд впли-ву еадогенних та екзогенних факторов г е спядковоп ознакою /А.Г.Юсуфов, 1968/. Пери за все, ця бхолоНчна неоднорхд-н!сть ризогенезу у кивцгв пролвляеться в тривалостх та характер! коренеутворения, К1лы<ост{ укоргнених кивц}в, зростг надземно! та розвитку тдэемнот частин у кивцсвих рослин.

Б процесг розмнокення садових рослин зеленими кивцями порупуеться цхл1сн1сть организму та загальний метабол{зм, проходить складна геребудова обмхнних процесхв, зокрема вуг-леводного. В процесх укоргнення эелених киввдв листковий апа-рят забезпечуе зону формування придаткових кореш в пластични-ми речовинями, цхлком ймовхрно енергетичного та гормонального характеру. Проведен! дослгдкення дозволяать ввакати, що проце-си придаткового коренеутворення у зелених кивцхв дослгдкува-них садових рослин визначаються, головним чином, д:яльн1сто листкового апярату. Скорочування кхлькост1 листкхв або 1х пло-Щ1 на кивцх сприяло значному погхршувянш рэгенерац}йного про-цесу, що призводнло до слабкого росту кореневог систем та надземно! частини у гавцевих рослин /табл.Т/. Втдсутнхсть чи наявнхсть пххвових бруньон в укорптованих кивцхв практично не впливала на формування кореневоТ системи х послхдуючий розви-ток кивцевих рослин, що пхдтвердкуе paнiю9 проведен! дослан В.В.Фаустовим /1991/. Утворення х р1ст коренхв стеблових кив-цгв садових рослин спостерхгаеться лише при наявностг листя, хоча наявшсть велико! к1Лькостх листкхв мове спонукати над-мхрне посилення транспхрацхТ, внаслхдок чого кивц1 моиуть эа-гинути до утворення корешв.

В процесI регенерацх! адвентнвних корен!в у стеблових кив-цхв дослхдкуваних садових рослин мали м!сца анаши эмхни

Таблиця I

Вили б вехичшш-дкстково! поверхн! на регенерацхйну здатшсть у стеблових кивц!в калини сорту КиХвська садова J? I

/кивцавання 2-3 червня; облш - кшець вересня/

BapiaH? ! Зона!

i

!

KÍJibKicT¿ Ук-opi-дк!В до I ненють цасового! г.инцхв, укорхнен! %

ни I__

ЦШ листки

Л ■ 15-18 95,4± 3,4 С 20-25 70,6±2,8 Б 20-25 61.3- 3,7

3,4± 2,4 63,ii 3,2 53/Д 3,8

Г31,3± 11,6 89,6* 9,4 84.12,7

Дистя

укоточонэ С на 1/2

Б

20-25 70,4*2,4 .20-25 50,3*3,1 20-25 48.1- 2.9

70,6± 4,2 45,4± 3,6 40.8- 3.9

95,3- 13,4 61,7¿ 18,6 60.9± 19.4

А

Листя

узсошчено С на 2/3

Б

20-25 56,4± 3,7 25-30 40,8± 3,2 25-30 38,4± 3,9

62,6± 2,7 40,6± 3,4 37,2± 2,7

80,4± II, 3 52,7± 9,4 50,6* 10,8

Листк ьидаленэ

А 25-30 23,6± 3,0 С 30-35 15,6* 2,9 Б 30-35 14,2* 3,3

33,2* 2,6 21,6* 1,9 20,ú± 3,2

42,2* 15,6 31,3* 13,3 25.6* 12,8

BMicTy вуглеводхв та фгзхологтчно активних речовин, що пов"я-вано з характером RÍI фхзичних Лнтенсивнхсть i спеетралышй склад оптичного випром1нювашш, гама-рад1вц1п/ та xímímhvix факторiв.

Í нтенсиитсть оптичного випроы1нюввння 80 Дк/м2 .сек сут-тево inri буе коренеутворювалъний процес, що. моке спричинятись за рахунок посилення процес i в дихання без адекватного пщви-

щення фотосинтетичного процесу /Д.А.Комиссаров, 1966; 3.А.Прохорова, Т966; В.В.Фаустов, Т991/, в результат: чого мае мхсце pi3Ke зникекня dm i с ту розчиншх ц.у;<ргв, що В1рог1дно, нятрача-ються на дихання /рис.Т/. Выявилось, що гнтенсивнтсть оптично-го випром!нкеання 250 ДяД^.сек хитенсиф куе какопичення пластичного мзтергалу в процесх ризогенозу, яхий лотгм активно ви~ трячаеться на утгорекня корен!в. Птдвищення хнтексивностх оп-тичного випромхтзвання до 450 Дк/;^.сек призводить до зменаен-ня вм1 сту крохмядо та цукрхв на взхх етятах регензрацхйного процесу. Напевне, висока :нтенсившсть огтгичного випромишвак-ня сприяла посилекнга процесгв дихання у кивцевого матерхалу,на як: i витрячахясь значна чястина вуглезодгв. Отке, залежно 31Д хнгенсивност: оптичного випромгнювання, в укорхнюваних кнвцхв вуглеводи зазнають nemix змхи на кляху утаорення халусу, вони посилено витрячапться на процеси регенеращг корен:в. У вс:х Tunis кивцха дослхдкуваних рослин у процесх кялусоутворення та появи кореш в спостерггаеться посилекпй гхдрол13 крохмплю, а в момонт утворзння KopeniB вмхст розчганих nyicpiB значно зкекзу-еться, що свхдчить про Ix пггенсивнз використання. Опгимяльнх . умови освгтлеиосгг при укорхнгннт кивцхз необххдно створювати конкретно для виэначеккх видхв сядавигх рослин залекно вхд еко-jioriuHvrx особлнБоо'геЯ, fx походкекня та наязнхсто необх1дних умов зоенхенього середовкца.

Одерэтнх вхсперхмвнтальнх дш« свхдчать про эалежшсть ре-генеращйного процесу вхд впливу деяких. дглянок спектру оптич-ного випро1.пнювйиня. Попередня обробка .наточник рослин ял 1 эця козацького рхэнкы спектральним складом оптичиого випромхкаван-ня визиачае спхввхдновення вугдеводхь у свхкозрхзаних вивцях та в npoiieci ix укоргнення. Обробка маточних рослин червоним

3.5-) 3 2.521.5-1' 10.50-

I

/ /

иг

Рио. 1. Зн1нпвання вм!сту вуглавод1в в процоох укорЬшннл кивц1в дерену в эалекност! в!д Ытенсивносгх оптичяого випромнювання /¡6 на сиру речошшу/.

иочаткова фаза ризогенезу /св!Козр1зан1 кквц1/;

фаза калусоутворення;

ф- стадия утворення корв^в,

Г. - Суш цукр1в; 2. — Крохмаль.

I - 1нтенсиан1сть оптичного вилролпювання 80 ДяЛ^сек.; П - 1н-генсииисть оггаичного випромЬтовання 250Д«л£сек.; £1 - 1нтеноивн1сть оптичного випром1нввання 400Д**,Д^сех.

свалом сприяла накопичуванню вуглевод1в, що в свою чсргу энач-но п1дви!цувало регенеряцгйну эдатнхсть у эаготовленнх э них кивгив. Дхя 1нших дхлянок спектру, зокрема синьо! та зелено!, спричиняла зменшення вмгсту вуглеводхв; при цьому значно галь-ыувався процес регенерацх! придаткових коран:п. Отке, взаемо-леретворення вуглеводхв та гхдролхз 1х високомолекулярних форм прискорюеться пхд дхе» визначенот дхлянки спектру, спричиняпчи цим нпкопичення легкорозчинних цукргв, якi використовуються як будхвельний катерхал в процесах репродуктивно Г регенерацхГ.

В процес1 кореневласного розмнокення доревних рослин баланс ф13хологгчно актквких речовин значноп мгрою визначае регенера-цхйну здатнхсть стеблових кивцхв, висядкених на укорхнення /Р.Х. Грецкая, 1561; В.И.Кефели, 1984/. Нас цхкавила взае«од1я ендогенних та екзогенних фхэхологхчно активних речовин, 1х активы! сть в процес1 рэгенерац11 придаткових коренхв, а такоп пе-ресування екзогенних ростових речовин ауксиново! природи. Проведен! дослхдкення показали, що на лочатновхй стадхI регенерафй-ного лроцесу проходить активацхя ауксинхв в базальнхй частинх кивця хз эначшм П зменшенням в аппшльшй, де одночасно вхд-буваеться кхлькхсне абхльтення шгхб^орхв. Однак, у процесх ут-ворення придаткових коренхв /на 15-20 день укорхнення/ спостерх-гаеться зворотне явице.- це значна пкгивяцгя ауксингв в апхкаль-нШ зонх кивод з одночасиим знииеиням II в базалыпй частинх. Попередня обробка тавцхв 1Ш та НОК сггрияла пхдвищенню вмхету рхстактивупчих речовин, зокрема, ауксшив, на вс1х дхлянках кив-ця. Екзогенн! 1МК та НОК сприяли прискоренню та покращанню рэ-генераЦ1Йних процесгв у кивцхв, а то ко к х подаяыао«у рост1 коре-наво! системи.

Вм1ст ендогенних ауксинхв та 1нгхбхтор{в росту эмпповться

в процесх регенераЦгТ придаткових коренIв залекно вхд хнтенсив-ностх та спектрального складу оптичного випромхнивання I гама-рад!ЯЦ1Т. При оптимальному дозуванн: цях фактор1В для регенератного процесу спостерггаеться птдвмцення активное?! фхто-гормонхв хндольно! природи та эникення кхлькостх хнгхбхтор1в. Одержан: результата дозволяють висловити думку, що стимуляц1я коренеутворення, яка спостерхгавтъся при дх! вищезазначених факторов, моле бути пояснена змхною стввхднотення мхк ауксинами та хнггб1Торями 13 збхлыпенням вмхсту ростових гормонгв.

Розробка ефективних способхв пхдвищоння регенера-

цхйно! эдатностх стеблових кивЦ1в садових рослин

Удосконалювання способгв вирощування кореневласних садкан-цхв садових культур пов"язане, в першу чергу, з дослхдкеннями процесхв регенерацх! при укорхнювашп кивцхв та розробкою ефективних агротехнхчних г.ри й ошв спрямовяного застосування екзо-генних ххыхчних та ф1зичних факторхв. Для киттездатностх та проходкення регенерац1йннх процесхв при укортнеинх кивцхв з листям необххдний комплекс вбхотичних факторхв середовица: вода, тепло, свхтло, кисень, вуглекислий газ тощо. Крхм цього, на коренеутворювальну здатшсть стеблових гавцтв :статно вшшвае обробка 1х ххмхчними та ф1эичними чинникаки, зокрема ростовими речовиипми ауксиново! природи, оптичним та 10Н1зуючим випром!-нпванням. Досить ваклнве значения при укор пени стеблових кив-ц1в садових культур ыапть 1 1нш факторн, ям повпязанх з онтогенезом рослинного органхзму - метамершсть кивцевого мате-pinлy, строки загот1Влх та висадки киввдв на укорхнення, тип х зона пагонв, диллмгкя росту лагонгв на маточшй рослиш та здатнхсть 1х до укорхнення, в1к маточно! рослийи та II фаэи роэвитку, величина дисгково! поверхнг, кхлькгсть лисгкхв на кив-

ц1, що укоргнюеться тощо. Всё щ фактори эумовлюять регенера-ц!йну здатнхсть стеблових кивцхв, впливаючи, перш за все, на IX ф1з1олог1чний стан. В практичному гоинг цх фактори слхд врахо-вувати з метою пхдвипення к:лькост1 сядивного материалу, тобто його виходу з Д1лянки розмнокення, I в цьому втдноЕеннх окремг аспекте технолог:? зеленого яивцювяння потребують удосконален-ня, конкретизацхГ та уточнения для ргзних клхмятичних зон Укра-1ни. В цьому г полягаз суть освосння та розробки методгв кора-невласного розмнокення садових рослин на основ1 регулввання процеств диференщацх! придатпових коренхв у стеблових кивцхв.

Вплив екзогенних гагулягортв росту на коренеутзорення у кивцхв. Виробничу ефективнхсть технолог^ кореневласного розмнокення садових рослин, серэд 1нших заход¿в, визначае розробка ефективннх прийомхв спрямовянот д:1 на них фхз!олог1чно активными речопинами. При зеленому йивцювэнш екзогенний вплив рос-тових речовин забезпечуе висадкеним кивцям певн: умови, несбххд-нх для швидкого регенерування кореново! системи та ГГ подальшо-го росту, а тлкоп I для розштку надземной чястини кивцево! рослини.

Одерканх в нагих досмндах данх свхдчпть про те, ¡цо дослхд-куванх ф13хологхчно активу речовини у випначених концентращях значною мхроп сприяпть прискоренню регенерацхйних процесхв, збхльшенню кхлькост: херен}в первого порядку та 1х сумарно! дов-кини. 1э дослхдкувашх нами ростовия речовин найкряцх результата одерканг при укорхнювлкнх зелених аивцхв гисля обробки !х роэчинаки 1МК, НОК.та "Ротош"! Ц-Ю". Шдвиценх концентрацг! водних роэчишв вищеэазначенизс ростових речовин негативно влли-впли на пдвентивний рнзогенез у зелених кивцхв садових культур. Спостор1гались опхки базальнот частики кивцхв, уракення короне-

- Т6 -

вот частики, вняслгдок чого базальна зона втдмирала, а придат-кове корхння не утворювалось зовс1м. Привертае до себе увагу piSHa реакцгя зелених кивцхв на Тх обробку ауксиновими регуляторами росту. Це залехить, напевне, вхд багатьох факторов, таких як видов1 особливостх садових рослин, анатомо-ф!зхолог1ч-нмй стан кивця, укови укорхнтовання, агроклхматичщ особливостх perioHy тощо. У дослгдкуваних садових рослин эеленх кивцх ма-ють незначн1 запаси енергопластичних та фхз1олог1чно активних речовин що эумовлюе Тх поэитивну реакщю на попереднв обробку ростовими речовинами яуксиново! природи. Стимулюачими коренеут-ворення у зелених кивцгв дослхдкуваних садових порвд Еиявились воднт розчини 1МК в концентраихях 15-20 кг/л, НОК - 5-Т5 мг/л, "Ibmonit SrlO" - 5-Т5 мг/л /табл. 2/. Кнзькх концентрацх! роз-4«niB ростових речовин, особливо для киБща дерену, актин до Т та лимонника китайсьного виявились малоефективними. Позитивний вплив екзогенних ростових речовин потенцхйно проявляешься при кивцвваннх в оптимальш строки та за сприятливих умов укорхню-вання кивцхв. При нестачх або вхдсутностх необххдиих факторгв для нормального проходкення регенераЦ1Йних процесхв у rhbiüö, цо укор1нвються, позитивна Д1Я ростових речовин незначна, обо HaeiTb i негативна. Однак, сам неханхзм сирямовоно? д!I 1идоль-них сполук на процеси регенаращт придвткових г.оренх» у стебло-вих кквц1в садоьнх рослин дотепер не з"ясований, отяо ь хтьоку напрямку нвобххднх подалът дослхдкеиня.

Вплив хнтенсивност! оптячкого випром1ндвання на укорЫояа-HicTb кивцхв садових рослин. Оптичне шпромхнлианш! значпов игрою впливае на всю киттед1ял£>шсть рослин /М.Х.Чайлпхян, 1934; К.А.Тимирязев, 1937; В.М.Леман, 1950; Ф.М.Кулерман, 1955; B.C. Моиков, 1955; С.С.Шаин, 1964/. Питания вплнву пггенсивност! ин»

Таблиця 2

Укор1нивашсть зеленях кигц!в актин{дв залеетост!

В!д обробки "РоптапИ. 5тЮ" - 15 МГ/л

/кивцовання - середина червня,серадне за 1986-1989рр./

Сорт, ! форма ! Бархант ! дослхду | Укор1нз-н^ть, • 1 Загальний ! прир1ст, 1 см ! Суха каса 1 корен!в, р ! на I кивоць

Ананасна Ыхчурхна досл!д • контроль 98,4 81,6 18,3* 1,2 11,4* 0,7 0,85* 0,04 0,60* 0,05

Клара Цэтк1н досл!д контроль 92,6 73,4 14,7±Г,1 -9,7± 0,9 0,80* 0,02 0,51* 0,07

Лен1нградсьвса рання Д0СЛ1Д . контроль 78.2 54.3 5,7* 1,3 5,9* 0,8 0,34* 0,0й 0,23* 0,02

Павлхвсьха досл1д контроль 94,2 73,8 21,6* 1,6 14,7* 1,2 0,89* 0,03 0,51* 0,09

Лен1нградська п!зня ДОСУ^Д контроль 69,7 51,3 10, Г* 0,9 6,8* 0,8 0,48* 0,04 0,25* 0,03

Сентябрьська досл1д контроль 93,8 61,5 .27,3* 1,4 16,2* 1,1 0,88* 0,05 0,56* 0,04

Пурпурова садова № 2 ДОСЛХД контроль 68,6 50,3 15,2* 1,7 10,3*. 1,3 0,63* 0,04 0,40* 0,03

КиХвська г1б- ю/ ДОСЛХД контроль 91,3 64,7 28,4* 1,7 17,2* 1,4 0,81* 0,03 0,62* 0,03

КнКвська кр^пнопгхдна ДОСЛХД контроль 66,4 47,2 17,I* 1,6 12,4* 1,1 0,59* 0,02 0,37* 0,02

Н1Р05 4,7

яганого випромгнювання на регенерацхю придаткових коренг.в у стеблових кивцтв досл1дкуваних садових рослзда вивченг недостат-ньо. Беручи до уваги, що умови осветления е одним 13 найвакли-вхших та визначаючих фактор* в середовища в процес1 адвентивного ризогенезу, нами було поставлене завдання встановити опти-мальн! дози ¡нтенсивностг оптичного випромхнювання, як1 б

сприяли похращанн» та прискоретго регенерацхйннх процесхв в укорпшваних кивцях.

В результат! проведении експериментхв виявлена пряма эалек-Н1сгь процесу регенерацхТ придаткових коренхв у стеблових кив-цхв садових культур вхд хнтенсивностх оптичного випромхгавання. Роль тнтенсивност1 оптичного влпромпловання в процесг риэогене-зу полягае, перш эа все, в тому, що вона визначае активнгсть асим1люючоТ та гормонально* дгяльностх листя зеленого кивця. Цей фактор, в залекностх В1д хнтенсивност1 оптичного випромхно-вання, анашою мгрою моке здхйснювати стимулюючий або хнгхбую-чий вплив на процеси коренеутворення у киецхв. Диапазон хнтен-сивност1 оптичного випромгнювання, оптимально! для коренеутво-рввального процесу, визначаеться умовами температуря та воло-гостх повхтрл.

Нами виявлена видова вхдмгнихсть реакщг аелених кивцхв ма-лопоЕирешх садових культур, в процес1 регенерацх! придаткових коренхв, залеино вхд Д1¥ оптичного випромшювання. За нашими данями, св1тловий оптимум, який сприяз стимулюванню процесхв ризогенезу, визначаеться видовими особливостями садових рослин. При укорхнгаваннх стеблових клвцхв облхпихи з"ясувалось, що мх-нтмальнх 1нтенсиЕност1 оптичного випромхнюваиня /80-100 Дк/ь£. сек/, на раннхх етапах ризогенезу, дозволять наМбгльш повно р8ал1зувати 1хш потешЦйнх мокливостх, тодх як у стеблових кивцхв дерену, актин1Д11, кимолосп ЗЕст1вно1 та 1шгих садових культур оптимальною для регекерпцтШптх процесгв виявилась гнтен-сившсть 200-250 Дк/уР .сек. Гакий. реким осв1тленост1 дозволяе найбхльш повно раал1зувати потенЦ1йн1 мокливостх зеленого кивця та максимально використати функц11 листнового опарату у цих культур.

- 19 -

при мппмалыпй хнтенсивност: оптичного випромхнювання /80-100 ДкД^.сек/ такой мокливе укорхнення зелених кивцхв хн-пшх дослхдкуваних садових культур, але процеси рагенерацх! придаткових корешв при цьому проходить повхльно, р1ст корене-во! системи найслабкхший у всхх тишв киецхв, хоча в момент ут-ворення калусу, пагонхв та листя в укорпгованих кивцхв необ-Х1дна М1н1кальна 1нтенсиЕщсть оптичного випромхшвання, яка б не порушувала сприятливих для процесу регенерацхТ кореш в сшв-вхдноиенъ мхк температурой та волог1стю шттря. При збхльшен-Н1 хнтенсивностх оптичного випромхняваннп, на початку органо-утворення, до 450 ДкД^.сек слабкий ступёнь зволокпност1 гивця та його недостатшй водний баланс виступають як фактори, що 1нНбують коренеутворгавальний процес. У процеС1 росту коренхв у довкину спостерхгаеться хнте.нсивке наростання надэемно! час-тини кивця, х таким чином зростае потреба у бхльш високих 1Н-тенсивностях оптичного випромхнпвання, осктльки в цьому випадку эростаюгь витрати покивних речовин на дихяиня при низьких пгген-сивностях св1тла. Загяльним для зелени): кивцхв дослхдкуваних садових культур було полхпшекня г.оказншпв регенерацхйного процесу при збхлы!;енн1 1Итенсивност1 оптичного випромхнюваннл до 200-250 Дк/^.сек /рис. 2/. Така ёнтенсившсть оптичного випро-мптваннл сприяе створеннкз оптимального комплексу умов абхогич-них факторхв серодовища укорпгаваннп для процасхв адвентивного ризогенезу у кивцхв. Зихнювання хнтенсивностг оптичного випромх-нпвання вшце або никчэ цхв! меях залетать вхд бхологёчгшх особ-ливостей укорхнюваного виду садово! рослнни.

Вплив }он1зуячого випромхнювання на процеси коренеугворення у кивц!в. Вхдомо. що 1он1зуюч1 випромпговання в малих дозах постхйно д1вть в природх. Дкерелом тх с хосм!Чщ променI, лк!

1йзз гад*. !УЬв 1эа7 ««¡ч

Роки Д0СЛ1Дкень.

Рис. 2 „ Укор1Новаи1сть р13нотипних кивщв облепихи

сорту Ведеуень /%/ в залекностх в:д

1нтеьоивност1 оптичного випромЬгавання

Лнтенсивнгсть оптичного випромхнювання 200-250 Дк/)Аек./.

кивцх эаготовденх э ал1кально! частили пагона;

8_ *ивц1 заготовлен! а середньо! частини пагона; - кивц1 заготовлен з базалыю! частини пагона.

доходить до Землг та радхоактивнх речовини, розпиленх в грунтi, вод! та noeiTpi. Цей фон радхоактивностг е супутником киття рослинних органгэигв г таким ке необххдним фактором, як noBir-ря, вода та оптичне випромгнювання. В лттературх в значна мль-К1сть праць, присвячених вивченнв впливу {отэуючих випромгнг- ' вянь на picT та розвиток рослин /Н.В. Тимофеев-Ресовский, 1956; И.М.Васильев, 1962; А.М.Кузин, 1971; Д.М.Гродзинский, 1972; В.Н.Лнсиков, Т975/. Цх автори показують на ргзних рослинних об"ектах радгостимулятивнг явища, якг виникавть пхд впливом слабких доэ хон1зуючих випром1нювань. Дослхдкень по вивченнп впливу хонгзупчих випромхнювань на регенераЦ1Йну эдатнхсть у стеблових кивц1в дослхдкуванмх садових рослин нами не виявлено.

В звмязку з цим, головним эавданням наших дося1дкень було сл!дуюче:

СП

1. Вивчнти вплив 10Н1зуючих випромхнювань Со на процеси регенерац11 придаткових коренiв у стеблових кивцхв нових садових культур.

2. Виявити оптимчлънг дози гама-рад1ац1Т для коренеутворп-вального процесу у кивцхв.

3. Встяновити рядхочутливхсть досл1дкуваних садових поргд.

4. Розробити технологхчш прийоми П1двищення ефективност1 кореневласного розмноження садканц!в малопоширених садових культур на ochobi впливу {онхзуючих випромхнювань, в поедианнх з технолоНею зеленого «швцювання.

Дослвди по у пор г нетто стеблових кивцхв садових рослин буди розпочат! п}д керхвництвом академхкв HAH УкраТни А.М.Гродз1ись-кого, члена-кореспондента Академх! Наук Молдови В.М.Лис1кова та старшого наукового ствробхтника Центрального республхкансь-кого ботан1чного саду HAH Укра!ни З.ЯЛваново!.

- 22 -

Проведет досл!дкення виявили, що практично в ус! строки гавцовання у дослхджуваних видхв, форм та сортов садових рос-лин спостерхгалась залевнгсть регенерацгИного процесу в1д пев-но! дози гама-опромшення /рис.3/. Вивчення впливу попередньо! обробки кивцхв гама-випром1 нюванням показало, що висок: дози 5-15 Гр I витце Д1ють ¿нгхбуюче на процеси адвентивного ризоге-незу. Необххдно зазначити, що нав1ть у видгв та сортхв з висо-кою в1дновноо спромокн1сто /облхпиха, калина, деякх сорти актин: дхт/ спостерхгаеться достоверна рхзниця в реаквд! на рхзнх дози гама-опромхнення. Однак, бхльш м"якога та однозначною дхею на придатаовий ризогенез виргзнялись дози готзуючих випромхню-вань в межах в!д 0,5 до 3,0 Гр.

При всхх вивчених строках кивцювання та типах кивцхв гама-радхацхя у виэначених дозах значно сприяе П1двищетго укорхню-вання стеблових кивц1в та формуванню у них придаткових кореш в. Навхть легко укорхнпван! зеленими кивцями плодов! культури /калина, облтиха/ позитивно реагують на обробку гама-променями, незалекно вхд строку кивцювання. Сл1д В1дм1тити, що вид1лився ряд культур, у яких спостерхгаеться низька чутливхсть зелених кивцхв до впливу цього фактору. Зокрема, обробка кивц!в калини, деяких сортхв облхпихи /Золотий початок, Велетень, Вхтамшна/, актинхдхТ /Клара Цэтин/, кимолост! 1ст!вно1 1стотно не сприяла пхдвищеннп И укорпиовання, порхвняно з контрольном вариантом дослхду, де кивид не оброблялись гама-променями, Однак,. якщо дхя гамя-рад1аЦ11 не проявляла. 1стотного впливу на процент уко-Р1нювання кивцхв, то обробка цим фактором при оптимальному до-зуваннх сприяла значному прискоренню коренеутворавального процесу, эбхлыпенню кхлькост! придаткових корен!в та сухо! речовини,

Роки досл1двень

Рис. 3 . Укоргнювашсть стеблових кивц!в дерену / % / в залевност1 В1Д гама Яромек1в.

контроль;

доза гака-опромгнення 0,5 Гр; Щ- доза гаыа-опромхненкл 1,0 Гр;

- доза гама-опромхноння 1,5 Гр;

- доза гаиа-опрсшнення 2,0 Гр; ф- доза гама-опроы!нення 2,5 Гр.

- 24 -

кращому роэвитков1 надземно! частини. Особливо наочно залек-шсть рвгенерацхйного процесу В1д Д11 гама-променхв прослхдку-еться у кивц1в ваикоукорхнюваних видхв, форм та сортгв садових рослин /дерен, грга, лимонник китайський та 1нш/.

3 одерканих експериментальних даних стосовно вивчення впли-ву гама-рад18Ц11 на регенерацхйну здатшсть у стеблових КИВЦ1В садових рослин мокна зробити слхдуюч! висновки:

1. Енергхя 1он1зуючого випромхнювання Со е фактором, який при певних дозах опромёнення посилюе процеси адвентивного ризо-генезу. По мгр1 зростання дози гама-опромхнення регенерацхйна здатшсть у кивцхв посилюеться, досягае максимуму при середшх, а при високих зникуеться.

2. Встановлено, що 13 эбхльшенням ступеня здерев"ян1ння па-гона эростае доза гама-опром1нення, що сприяе стимулюванню яро-цесхв регенерацхI придаткових коренхв х для кокного типу гивця е специфгчноп. Ыалопоширет садовх культури мають р1зну рад10-ЧуТЛИВ1СТЬ.

3. Дози гама-опромхнення, що стимулюють крренеутворення у кивц!в, позитивно впливають х на стушнь розвитку 1хньо1 коре-нево! систем» та надземно! частини в процесх подальшого розвитку кивцевих рослин. Проходкення коренеутворювальних процесхв прискорое^ься, а загальний об"ем коренево! системи збхльшуеться у 2,0-2,5 рази залекно В1Д виду та сорту дослдаувано! садовоТ культури. '

4. Збхльшення дози попередньо! обробки ки.вЦ1в гпма-рад1а-Ц1ею .В1Д 5,0 Гр I вище неприпустиые, бо при цьому вхдбуваеться повна загибель кивцевого матерхалу вс1х досл1Д«уваних садових порвд.

5. На основх проведених дослщкень ми рекомендуемо проводи-

- 25 -

ти попередго обробку кивцевого матергалу встановленими нами оптинальними дозами гама-опромгнення э метого тидвищення укор1-нювання стеблових кивцхв садових роелин у виробничих уловах при штучному туманоутворенн1.

Регенерацтйна здатнтсть кивцтв в залекностт втл 1х метамер-ност! та строк!в кивцювання. Виробничу ефективнхсть технолог!I кореневласного розмнокення садових роелин визначае ф131олог1ч-на шдготовлен1сть пагона до адвентивного ризогенезу. При роз-мнокеши садових роелин стебловими кивцями ямсть садивного ма-тер1алу великою м1рою залетать В1Д особливостей материнських пягонтв, а такок р1зн0як!сн0стх тканин в меках одного I того к пагона. Пагони деревних та кущових роелин за своею довкиною не однор1дн1, в результат! чого 1нтенсивн!сть та направяешеть об-М1нних процес1в у рхзних його частинах зигниеться в процес1 он-тогенетичного розвитку /Н.П.Кренке, 1950; Г.Х.Молотковский,1956, 1960; Н.А.Любинский, 1957; М.Т.Тарасенко, 1967; З.Я.Иванова, 1982; В.В.Фаустов, 199Г/. Вхд р!знояк1Сност! пагон!в та строк1В 1х кивцювання зеленить не тгльки регенерацгйна здагеисть заго-товлених з них кивщв, але I подалыпий р1ст та розвиток кивце-вих роелин. В зв"язку з цим ми ввакаемо, що поряд з впровадкен-ням та виробничим освоениям технолоГ1чних аспектов зеленого кив-цювання, особливо для садових культур, необхвдш подальпп дос-Л1дкення та пошуки метод1В визначення ептимальних строк:в !х кивцювання /бголог1чних та календарних/, придатних до конкрет-них сорт1В,. форм, порхд та юйматичшх умов. Для конкретно! эо-ни сад1вницт.ва виробничими локазниками.е. календарн1 строки, три-валост1 кивцювання, з одночасним врахуванням фаз росту кивцьова-них паготв. Кртм цього, не0бх1дн0 врахувати I р!знояк1С1ПСть метамерних елемент!В пагона за його довкиною. При кивцюванн! у

виробничих умовах необх1дно В1дбирати пенного типу пагони I так! Тхнх зони, якх б у сукупностI забезпечили високу регенера-Ц1Йну здатнхсть у кивщв та Тх подальший розвиток п!сля укорг-нення. Тому, «этою наших дослгдкень було з"ясування взасмозв"яз-ху мхк р1зн0як1сн1стю частин пагон1В, а такок строками 1х кивцювання та регенерацхйною здатнхстю у заготовлених з них гив-ц1в та 1х розвитком.

Пор1вняння результат:в кивцювання багатьох рок1в в умовах Дхсостецу показуе, цо регенерацхйна здатнгсть стеблових кивщв д0сл1дкуванкх садових культур великою мхрою залепить вхд строив 1х заготхвл! та висадгування на укоренения, а такок I вгд типу кивцьованого пагона /рис.4/. Строки, у як1 спостерхгаеть-ся посилення регенерацхйного процесу, змгщуються по роках не-значною мхрою. Вони в основному спхвпЕдають з фазою активного росту пагон1В - червень та перша половина липня. Строки кивцювання та рхзнотипнгсть кивцевого материалу впливають не ттльки на кглькхсть укорхнених кивцхв, але г на пробудкення вегетатив-них бруньок, силу росту надземно! частини кивцьованоТ рослини, швидкхсть коренеутворювального процесу, р1ст та розвиток коре-нево! системи. Укорхнюванхсть кивцхв сугтево залекить в{д метео-ролог!чних умов року. При рхзких змхнах температуря, що часто бувае в умовах исостепу УкраТни, а такок сух1й 1 каркхй погодх в перход активного росту пагошв спостерхгаеться В1дносно ниэь-ка укорхнюван!сть кивцхв. Оптимально строки ахтнього кивцювання эалзкать, перш за все, вхд ступени здерез"яшивд тканин пагона материнськоТ рослини. Найб1.лып високу регенерацхйну-здатнхсть ыають эелен1 кивц1 .э.наг11вздерев,,ян1лою структурою та заготовлен! з ашкальноТ частдни пагона.

Г р1энотипних кивцхв дослщкуваних садових рослин, п!сля Тх

Рис. 4 . Укоргнюван!сть та розвиток р1зноптних кивцхв актин1Д11 сорту КиТвська Нбридна /кивцввання в яклн1/

кивц! заготовлен! з алхкальноК частини: пагона; кивц1 заготовлен! э середнъо* частини пагона; кивц! заготовлен! а базально! частини пагона.

укор!нюван!сть, %\

число всхх коран1в, шт.;

довкина вс!х корен!в, см;

величина приросту, надземнот частини, см.

А -Б -

В -

Г -

- 28 -

укорхнення, подальший рхст та розвиток кореневоТ системи I надземно! частини проводить неоднаково, що зумовлюеться, перш аа все, строками кивцювання. Характерно, що розвиток кореневоТ системи та хнтенсивтсть росту надземно1 частини у кивцевих рослин зникувались як у рант, так I в П13нш1 строки гивцюван-ня. При використаннх кивц1в з ашкально! частини пагона та до-держаннх оптимальних строк!в 1х загот1ВЛ1 та висадки на укорг-нивання /червень, перша половина липня/ мокна одеркувати кивце-вх рослини вке в р1к «сивцивання, якх вхдрхзняються значними розм1рами та високоо прикивлюванхстг. Так1 рослини добре адап-туються до умов дорощування та краще зберхгагаться взимку.

Вхдмхнностг адвентивного ризогенезу у зелених гшвщв садо-вих рослин залетать х вхд ¿нших ендогенних та екзогенних фактор! в, при цьому строки кивцювання та тип кивцьованого пагона мають велике значения в розробцх технологхчних прийомхв про-мислового Гх розмнокення. .

Вплив умов се ре до винта на регенерацхйну здатнхсть у стебло-вих кивцхв та ?х розвиток. Встановлено, що для укорхнення кив-цхв та подалывого розвитку кивцевих рослин на дхлянцх укорхнення необхёднх певнх м!крокл1матичн1. умови, зокрема оптимальна температура повхтря та субстрату, 1хня вологхсть, освхтлешсть, газовий склад повхтря та грунту, механхчний та агрох1мхчний склад субстрату, ххмхчний склад води та 1Н. /М.Т.Тарасенко, З.А.Прохорова, 1966; М.Т.Тарасенко, Б.С.Ермаков, 1968; В.И.Бабаев, 1987; В.В.Фаустов, 199Т/.

Для створення комплексу, факторхэ мхкроклхмату у середовищх укорхнення викориетовують культиващйн! споруди типу теплиць, якх накривають полхетиленовою шпвкоо або склом. Необх!дно за-эначити, що м1крокл1магичнх уыови в середин! цих споруд зале-

- 29 -

жать В1д агроюи матично* зони, де проводиться кивцпвання.

Бпродовк 1986-1994 рр. проводилось поргвняльне вивчення ефективност1 використання крупногабаритних та малогабаритних споруд тунельного типу. Проведен! дослгдкення показали, що в умовах Лхсостепу УкраТни крупногабаритш споруди виявились ефе-ктивнхшими порхвняно з малогабаритними спорудами тунельного типу. В спорудах тунельного типу температура повхтря тдвищуеть-ся до 45-48°С, а част: поливи призводять до перезволокення по-в1тря та субстрату, в результат: чого спостер1гаеться загнивания листк1В та базально! частини к>';вцевого материалу. Такх умо-ви укор1нення сприяють низькому виходу укоршених глвщв. При трядиц! Иному туманоутворенн: в крупно габаритних спорудах висока сонячна 1Нсоляцхя у денш часи та шдвищена вологхсть повхтря I субстрату такок негативно впливають на укорхнювання КИВЦ1В. В той кв час, чяст1 провгтрпвання культивацхйних споруд призводять до значного знигення вологост1 повхтря в середовищх укор1-нення. В результат! такого порушення.мхкроклхмату кивцх П1дси-хяють х гинуть. Тому метою наших дослхдкень було визначення не Т1льки оптимальности поливхв та економхчностх витрат води, а такок каштальних вкладень на будхвництве установки штучного туману, зручних та безпечних умов працх, одеркупчи при цьому висо-кий виххд кореневласних садканщв. У Вяр1ант1 дослхду, де вико-ристовували хнкенерну споруду нашоК конструкщТ, спостерхгався найвищий процент укорхнювання кивцхв, а кивцевх рослини в кхшц вегетацхйного перходу за розвитком коренево.1 системи та надземной частини досягали стандартного рхвня. Ввакаемо, що така хн-кенерна споруда моке усдгано.слукити основою для промислового та приватного розсадництва, стосовно до рхзних юиматичних зон та б!олог1чних особливостей садових культур.

Особливост! дорощування кивцевих рослин

Наш! дослвдкення показали, що в умовах лтсостепу УкраТни э цпявн1стп тривялого вегетаЦ1Йного перходу та шдвищеною со-нячноп 1нсолящею мокна вирощувати кореневласш садканц! ба-гатьох перспективних садових порзд. Технологхя золеного кивцю-вання дяе змогу у 2-3 рази скоротити строки вирощування садив-ного матер1ялу. Живцевг рослини, взят1 о мгсця укорпгення, не-обххдно дал1 дорощувати в р1к кивцювання або на протязг кас-тулного вегетац1йього периоду, особливо при шзн1х строках кивцювання. Яюцо Тх залишити на дтлянцт укор1нення до к}над веге-таЦ1йного пергоду, то внаслгдск мало! плопц кивлення вони знач-но вгдстапть в росп та розвитку, що призводить до зникення Тх якост1. - Весняне переспдкування кивцевих рослин такок спричиняе значн1 В1дходи садкамцв в результат: слабкого Тх прикивлення та неет!Йкост1 до р1зких змш мгкроюпмяту. В цей период часу, 13-эа :ниих вакливих с1льськогосподярсы(их роб!Т, прящвники розсадник1В не укладаються в обмекеш вгротехшчт строки та ви-садкують на дорощування кивцевх рослини весе з розвинутими брунь-кмн, що значно погхршуе процес !х прикивлввання. 0ciнн8 пересад-кування дослгдяуваних кивцевих рослин в умовах лхсостепу Укра тип мае деяк1 первваги перед весняним, однак I в цей строк спостерд~ гаються значш в!дходи Тх внаслхдок слабко! прикивлтованост! та лесТ1Йкост1 до зимових умов слабкорозвинено! коренево! системи та надзвмно! частини. Виходячи з цього, завданням наших Д0СЛ1Д-кень було вивчення строи в пересадкування кореневласних спдасан-. цхв садових порхд на дорощування, впливу р1зних площ кивлення на рДст та.роэвиток кивцевих рослин, вирощених з ртзноякхсних глв-Ц1В,та способ!в дорощування.

Досл!дкеннп по вивченню строк!в пересадкувагася кореневлас-них садканцгв. шлопопирених садових поргд свхдчать про те, що в кокний строк пересадиування кивцевх рослини в|др1зиялись сво-1м розвитком. Рхст придаткових коренгв у кивцевих рослин такой був рхзним. У ветх дослхдкуваних порхд найбхлыпоп хнтен-сявнхстю росту та формуванням надземноГ частини втдргзнялись кивцевх рослинн, якх буля висадкен! в пола на дорощування через 30-45 дшв П1сля кивцивання. В К1нц{ вегетацхйного пзр10ду кивцепх рослини у цих вар!антах дослхду мяли краце розвинену кореневу систему та надземну частину, бхльшй дхаметр умовног кореневог тийки, Н1П у вар1ант1 дослхду, де кивцевх рослини пе-ресадкували через 60 днхв пхсля кивцивання I контролх /без пе-ресадкувянняА У вя.ргантг дослхду з 60-деннимн кивцевими рос-линами р1ст надземноГ частини не слабшав до яовтня, внаслхдок чого вони погано переносили умови перезиыхвлк

Багаторхчн1 дослхди, стосовно доцгльностг лхтнього пересад-кування укорЬгених кивщв садових порвд з дхлянки укортпення в контейнер:! з гкшетиленово! гопвки на дорощування свхдчать про внсокий ступит IX прикивлення /табл.3/. Еивцевх рослини, висад-кенх в поле на дорогцування, негативно переносили рхзкх змхии аб!отичних факторхв, у них тривалий час спостерггалась затрии-ка в рост! коренево! системи. Незвакаючи на добру прикивлюва-нхсть на дхлянцх дорощування,. слабким розвитком кореново! сис-теми та. надземно! частини В1др!знялись дерен, хрга х калина. До к!нця вегетац!йного перходу цх росянни за всгма б^иатрични-ми показииками поступались кивцевим рослинам, якх дорощувалн в контейнерах. Перевага у формуванн! надземноГ та кореневоТ систем, при дорощуваннх контейнерним способом, попснюеться високим прикивленнпм укорхиених кивцхв та швидким рвгемаруванням актив-

Таблиця 3

Вшив строев л|тньо! пересадки кивцевих рослин на Тх прикивления, р!ст та розвиток при вирощуванн! контейнерним способом /кивцовання - перша декада червня, обл:ки у листопад!/. Середне за 1996-1992 рр.

Дн1в п!сля

кивцювання до пересадки_

Прикивло-! Бисота 1к!льк!сть Довкина ван1сть, I надземно! ¡корен!в !корен!в % 5 частини {1-го.поряд- 1-го

} садканщв, {ку на одну порядку, _| см |рослину.шт, см

¡уиовно! ¡кореновот

¡шиики,

; Мм.,

I

2 ! 3 I 4 1 Б 1 6

0бх!пиха /Чуйська/

56,3 154,8*14,8 9,2 418,6^20,2 17,3

99,4 . 143,8*12,6 8,6 364,5*15,4 14,5

94.8 98,3*10,4 6,9 248,3*11,2 13,8

72,6 21,3* 4,2 3,7 110,6* 8,2 2,6

Калина /КиТвська садова № I/

98,9 24,8* 3,2 67,4 689,4*24,7 15,6

98,4 20,6* 2,7 60,2 624,5*20,4 14,4

97,9: 15,4* 1,9 35,6 314,3*11,6 И,4

94,5 12,3* 1,2 28,9 283,5*14,7 4,3

Дерен /С!янець бвгенгг/

84,3 69,7*14,8 35,6 184,3*12,4 14,8

87,2 52,6*10,1 29,4 161,2*10,6 12,6

85,8 31,4* 6,2 20,8 143,5* 9,1 8,1

80,3 5,6* 1,3 8,6 80,6*12,4 5,2

Актин!д!я /Сентябрьська/ 167,5* 9,2

94,3 94,8*10,5 12,6 6,7

93,7 83,6* 8,4 10,4 141,3± 8,7 6,3

95,4 60,4* 6,2 10,8 124,8* 8,1 6.2

83,7 80,6* 9»4 5,3 62,7* 4,9 2,7

30

45

60 Контроль без пересадки

30

45

60 Контроль без

пересадки

30

45

60 , Контроль

без пересадки

30

45

60 Контроль

без пересадки

- 33 -

hoï коренево! системи, яка сприяе кращому розвитку рослин у pin пересадкуваннл та в наступному роцх.

Остине пересадкування кивцевих рослин хоч i мало деякг переваги перед весняним, однак цей строк в основному визначаеться результатами ïx перезкм1Вл1. Взимку надземна частина пересадке-hoï пивцовоï ролсини тдмерзае, а коренева система частково ги-не, toiлу садканцх на протяз1 наступного року погано розвивають-ся. Проведен! досл1дкення показали, що найникчою стхйкхста до несприятливих зимових умов вхдргзнялись кивцевх рослини актин1-д1т, лимонника китайського, дьрену, кимолостх ïctîbhoï. Тому ociHHe пересадкування кивцевих рослин садових культур на дорощу-вання в умовах лхсостепу УкраГни неприйнятне i Його на СЛ1Д ре-комендувати для використання в розсадництв1.

PÎ3HÎ плогц1 кивления кивцевих рослин у npoqecî ïx дорощуван-

ня по разному вгошвають на ïxhîS picT i розвиток. Оптикальнх пло-

Щ1 кивлення /20x30; 30x30; 30x40 см/ дають змогу виростити за

один вегетаЦ1йний пер i од рослини, hkï В1дпов!дають стандартним

вимогам для одноручного садивного матерхалу.

Ефективнхсть прискореного вирощування садгянщв иалопоширених садових порхд

Використяння технолог!ï кореневласного розмнокення садових культур зеленими кивцями забезпечуз високу економхчну ефективнхсть. Стандарта! садяаиц! д0сл!дкуваних садових рослин та бхль-шу к1льк1сть однорхдних сядкатцв першого товарного сорту мокна отрикяти за один pÏK ïx дорощувзння. А в таких садових порхд як облишха, пктиндал, кимолостх icriBHa, вияня повстиста та irai - за один пегетац гйний перход в pis розмнокування. Метою вивчен-лп eKOHOMi'JHûY ефектишюстх кореце.влдсного розмнокення садових рослин було. визнптшти, зплекно вщ ïx. б10Л0Г1чних та гснетичних особливостсй, огроклпптично! зони вирощування найй!льи репродук-

тивн1 породи та види I рекомендувяти 1х для впровадкення у ви-робництво. При оцгнцт економ1чно1 ефективностх вирощування садка нц1 в методом зеленого кивцювяння найбхльш вакливими показника-ми е: вих1д стандартних садканхцв з урахуванням Тхньо! якостх, вартостт, трудом1сгкост1, собгвартост! та рентабельност1 вироб-ництва. У розрахунку цих показншив ми використовували результата свое* експериментально! роботи.

Поргвняльня оцгнка эагальноприйнятих базових технологий з но-вими, лиг грунтуються на наших розробках, показала тстотнх переваги остатах за економ{чними показниками. Анал13 економхчно! ефективност1 кореневласного розмнокення малопоширених садових по-р!д у виробничих умовах дозволив встановити, що садяанщ на влас-ному корт нш мяють низьку соб1варт1сть 1х вирощування та високий р1вень рентабельности /табл. 4/. Шдвищена рентабельшсть вироб- . иицтва кореневласнюс садканцхв обумовлена меш тривалим передом 1х вирощування, большим виходом садивного матерхалу з одиницг площх та меншими затратами ручно! прац1. Пери за все, цей показ-ник виэначаеться бхолоНчними особливостями породи або сорту та використовуваною технологию. При використанш технолог! I зеленого кивцювання та розроблених нами агроприйомхв затратн пр.зщ на вирощування садивного матерхалу дослхдкувашх культур дуке низь-К1 I складали, з розрахунку на одну тисячу садканЦ1в, 7,5-8,0

ЛЮДИН0-Д1ПВ.

В розроблемй нами технолог!чшй картг передбачено. вирощування на площ 250 >/" бхля 200 тис. кореневласних садканцхв облши-хи, калини, дерену, вишщ.повстисто!, актишд11, лимонника китай-ського, аронН, ¿рги, кимолостх Лстхвно! та гн,, з яккх рзалтоу-сться-В .ряк-ки.вцавання бхля 100 .тис. шт., а пш - наступного року теля дорощування. Укорхнювання стеблових кивц1в складало 61-

Таблица 4

Ефектившсть виро'-цування кореневласних садкагацв дослхдкуааних садоЕих рослин /данг за 1993 р1к/

1-Г-!-1-—1-1-!-!-:-1-

вШоказники ГАктиш- ? «„„;„ ! Вишня I По„,. ГЖюлолость1к„_,„п {Лимонник I [>,-,;„.„ *! ! дхя ! АР°Н1Я 1повстиста! ДеР°к Неявна 1Казжна 1китайсь- ! 0бЛ1П1,1Ха ! ___! ! ! I ! I I кий _!

Г.Вихад садканвдв, тис.шт. 60 94 47 89 61 95 35 63 55 83 89 96 27 54 79 94

2,Реал1завдйна Ц1на 1000 садкашйв.млн.крб. 15,0 то;о 15,0 20,0 15,0 1б,0 20,0. 10,0

3.Затрата на вирощувакня садхшщхв: • -пращ, люд.-дн. 8Г7,7 817,7 617.7 817,7 817,7 817,7 817,7 817,7

-матзрёальних коштхв, гаш.крб. 283,5 283,5 283,5 283,5 283,5 283,5 283,5 283,5

4.Варт1сть ВС1Х сад-Еанвд в, млн.крб. 900 -гсти 470 -Е90 700 ~Ш5 825 ""ЕГО 890 ""3245 690 ■ УЬО 540 1Ши 790 У41)

5.Соб1варт1сть 1000 садканцхв,млн.крб. . -й 6.0 гМ 2795 Юл5 3,6 "370

б.Прибуток, мдн.крб. 616.5 186.5 оио.э 631,5 1Ш,Ь 416,5 541.5 ■ Уо1;Ь 606.5 ь/о, о 256,5 7Уо,Ь 506.5 ЬЭО,Э

о т7 4 7.Рхвень рентабельное« -^¿¡7*4- 55,8 213,У ' 222,7 4и2,0 146,9 "344,* Т91.0 213,9 ¡¿¿Ь,о 90,5 2ви;у 178,6 <¿¿1,0

Примхтка: а/ в чисельнику - кивц1 не обробленх стимулюючими факторам:; б/ в знакеннику - кивц1 обробленх стимулюочими факторами.

со ел

ля 92%, прикивлюватсть кивцевих рослин влхтку - 97% /контейнер-на культура дорощування/ та 54-78% /поле розсадника/. В сезон «ивцювання з д1лкнки укор1нввання реалхзуеться бхля .100-120 тис. штук стандарт них садканщв, хз. них: першим сортом 40-45 тис.шт., другим - 80-85 тис.шт. Садканц1 другого сорту мають добре розви-нену кореневу систему та дхаметр умовно! корензво! шийки, але ви-сота садканцхв не В1дп0В1дае розмхрам стандарту. Висадкен1 на дорощування такх рослини досягають стандартних розмхрхв за один ве-гетацгйний перход.

Таким чином, в умовах лхсостелу Украйни вирощування садканцхв •малопоширених садових пор1д методом зеленого кивцювання, з враху-ванням розроблених наш ефективних агроприйомхв, е найбхльш рен-табельним та економхчно доцхльним.

висновки

1. Бгльшхсть садових рослин мають великий потенцхал здатнос-тх до адвентивного ризогенезу, що обумовлено !хшми бхолог1чииш особливостями в залекностх вхд впливу ендогенних та екзогенних факторхв,. який хз-гза недосконалостх технологий розсадництва вико-рнстовусться не в повнхй мхри Цз спричинюе низький коефщхелт вхдтворювання вих1дного матерхалу сортхв та форм садових рослин.

2. Удосконалення та впровадкення у внробиицтво промислових розсадникхв нових елемент1В та прийомхв в зеленому кивцюваннх доз-воляе розробити науково-обгрукговану технологхю програмованого ви-рощувагош корзневласного матерхалу садових порхд на основ1 опти-мхзацх* умов Тх вирощування.

3. В результат комплексних д0сл1дкень вивчеи1 основт фхзхо-лого-бхох1М1чн1 1 морфолоИчнг особливое« малопоширених садових порхд у. эв"яэку а процесами адвентивного ризогенезу, цо дозволило технолог!чщ прийоми прискореного роэмнокення уэгодити з Тх пород-

ним складом. Визначена. эдатнхсть зелених кивцхв рхзних порхд 1 сортIв малопоширених садових культур, до репродуктивной регенерацхг.

4. В.становлен: морфологхчн1 вхдм1нност! укоргнювання рхзнотип-них кивц1в малопоширених плодових культур эалекно В1д дх! оптично-го та 10Н1зуючого випромхнювань, а такок впливу ростових речовин ауксиново! природи. Застосування цих фхзичних та ххмгчних факторхв в оптимальному дозуванн:, з кетою гнтенсифгкацх! регенерацгйких процес1В у кивцхв, позитивно впливае на Тх укорхнювання та подаль-ший розвиток кивцевих рослин.

5. Ростов1 речовини ауксиновоК природи хддунують загальний ме-таболтзм укорхнюваних кивцге, активгэують Г1дролхз вуглеводгв та накопичення ендогеншх фхз1олог1чно активних речовин в базальн1й частинх яивця. НаЯбхлып активиими для стимултовання регенераЦ1Йних процесхв у кивцхв виявились 1МК, НОК та "Ротоги! Я-Ю"

6. Встановлено, що для пгдвищення регенерацгйноГ здатностх у стеблових кивц1в дослхдкуваних вид1б та сортов садових рослин не-обххдна 1нтенсийн1сть оптичного вйпромгнлвання 200-250 Дк/м?сек/. Низып хнтенсивностг оптичного випромхнювакня /80-100 Дк/к^.сек/ виявились сприятливими тьчьки на перших етапах коренеутворення, надплх вони сприлли гнггбуванню регенеращйних процес1В. Зб1ль-шення 1нтенсивн0стг оптичного випромхнявання до 400 Дя/^.сек I вгаце призводить до прпгнхчення процесгв регенерацт!.

7. Виявлена эалевшсть процесгв регенерацП. придаткових коре-И1В у стеблових кивцхв деяких садових рослин В1д попереднього впливу променхв певно! дхлянкн свхтлового спектра. Найбхльщ.пози-тивний вплив на процеси коренеутворення .проявила червона дтлянка спектру .при 15-20-дениому експонувата маточних рослин. Синьо-ф1-олет.ова дглянка спектру значноо.мгрою гальцувала регенерац1йн1 процеси. Зелене св1тло при короткому експонуваннх /5 днхв/ маточ-

них рослин мало нейтральну дхю,. стосовно до регенераЦ1йних про-цес1в у заготовлених э .них кивцхв, а при эбгльшеннх експо.зицг! обробки 1нг1бувало. .процеси укорхннвання. Встановлено, що Д1я спектрального складу оптичного випромшгавання на процеси регене-рацх! проявляеться в залекностх вхд В1ку кивця. Найбгльш чутли-вими до Д11 будь-яко! Д1лянки спектру свгтла виявились аднорхч-ш кивцх, порхвняно э двох-та трьохрхчними.

АО

В. Енергхя ¿ошзуючого випромгнювання Со для регенераЦ11 придаткових коренхв е фактором, що посилюе або послаблюе /при певних дозах опром1нення/ коренеутворпвальний процес. По шр! наростання дози гама-опром1нення регенерацхйна здаписть у кив-Ц1В посилюеться, досягае максимуму при середшх, а при високих р13ко зннкуоться. Визиачен1 дози гама-опронхкення за характером 1х фхз1олог!чного шыиву на регенеращйну эдатнхсть у кивцтв. Встановлена рхана радхочутливхсть досдхдкувпних садових порёд до гама-опромхнення. Найбхльш чутливиыи виявились облхгшха, дерен, жимолость 1ст1вна, актинхдхя та лимонник китайський. Б1лыа висо-ку ст1йк1сть до гама-опром1нення проявили калина, арошя, 1рго та деяхи сорти актинхд!!.

9. Виявлено, що оптичне випромхнювання /штелсивнхсть I спек-тральний склад/ та гама радхоцхя спричинкють змитовання кхлькос-т1 иуглеводхв та фхз1олог1чно активних рочовин в процесI рогено-рац11 придаткових коренхв у стеблових кивцхв дослёдкуваних садових рослин. При оптимаяьних умовах уксрхнэвання дхя цих фактор!в у визначеному дозуванн! сприяа збхльшенни вшсту ауксинта 2ша-стичнкх речовин, покращуючи та прискориачи цим регенеращйих процеси в укорхнюваних кивцхв.. Особливо зиашшй вплив на змхнювання вуглеводхв. ха ростових. речовин проявила червона дглянкя спектру оптнчного шлромхнювацня.

10. Встановлено, що круга-югабаритн! споруди придатн! для уко-

рпшння зелених кивц1в садових порхд в умовах гпвденного Л1СО-степу УкряГни, неэвакаючн на пгдвищену сонячну 1НСОляцгю в цьо-му рвГ10Н1. Споруди у вигляд! невеликих тунелгв, накритих ште-тиленовою плгвкою, виявились непридатними, най!ть з використан-ням притхнення э тканин або щитхв. В таких спорудах спостерхга-лось значке пгдвищення температури /до 48°С/ та В1дносно1 воло-гост! пов1тря в период укор1нювання кивщв. Тривала робота тумя-ноутворюючо! установки в крупногабаритних спорудах не виявляла эначного негативного впливу на укор1Нювашя стеблових кивщв дос-л!дкувяних пор1д та сорт1в садових культур.

II. Бгологгчнг особливост1 дослхдкуваних сядових порхд та агроюимятичт умови лхсостепу УкраКни дозволяють проводити гив-цпвання з початку червня до середини серпня. Слхд втдмгтити, що ранне лхтне кивцювання дае змогу значно шдвищити укорЬиован1сть стеблових кивцгв та вихтд кивцевих рослин у !инц1 вегетац1йного пергоду, як! за свогм розвмтком втдповхдають стандартним садкан-цям. При пхзньому кивцявятл /друга половина липня та серпень/ кивцев1 рослини необхщно дорощувати до стандартних розмтр1в на протяз1 ще одного вегетащйного пергоду.

Г2. Л:тне пересадкування кореневласних рослин на дтлянку до-рощування, де використовуеться контейнерна культура, забезпечуз високу tx прикивлюван1сть. Пересядиувяння кивцевих рослин мокли-ве на протязг всього вегета^йного пер1оду, прияивлювангсть яких залегать вгд тривалостг регенерацгйного процесу. Краща при-кивлпванхсть кореневласних рослин спостерггазться тод!, ноли корен: першого порядку досягаоть довяини 8-10 см.

13. В умовах лгсостепу.УкраХни найбглыи оптимальними площами кивлення в процесг доро1цування кивцевих рослин дослхдкувпних культур виявились: 20x20, 20x30, 30x30, 30x40 см. При загущених схе-

мах злачно поггршуеться ocBiwieHicTb листкового апарату, norip-шуються умови мхнерального кивлення, що призводить до пригнгчен-ня рослин. З.бгльшення площг кивлення до 30x40 см дозволяе за один вегетацхйний перход одеркувати садивний матергал, який В1д-поВ1дае вимогам стандарту.

14. В умовах л1Соетепу УкраГни хнтенсивна технология вирощу-вання кореневласних сядканцтв садових порхд на основх зеленого «сивцювання характеризуеться високою економ1Чною ефективнтстп.Бона значно скорочуе строки вирощування стандартного садивного материалу, зникуе собхвартхсть продукЦ11, пхдвищуе продуктивность пращ та рхвень рентабельное?i.

РекомевдаЦ1I виробництву Результата багаторхчних дослхдкень дозволяють рекомендувати для лгеостепу Укра1ни технолог™ прискореного вирощування кореневласних садканц1В малопоширених садових рослин, з урахуванням Ix б1ологхчних властивостей до формування придаткових корен1В. Рекомендуемо використовувати для укорткення кивцхв садових рослин крупногабаритт культивацхйн1 споруди. При ¡цьому використовувати хнтенсивнхсть оптичного випром1нювання в меках 200-2.50 ДкД^.сек. Використання малогабаритних споруд тунельного типу для укоршен-ня кивцхв садових порхд неприйнятне. Перед висадкою г.ивцхв на уко-рхнення рекомендуемо проводити обробку Ix сл1дуючими ростовими речовинами в концентрацх! водних роэчинхв: IMK - T0-I5 мг/л; НОК-

- 10-20 мг/л; "Po monit R-Ю" - 10-15 мг/л.

Як ефективний enoeiö, що сприяе значному.виходу садивного ма-терхалу«. рекомендуемо проводити попередню обробку кивцхв гама-ви-промхнюванням в слёдуюмому доэуваннх; облхпиха - 1,0 .Гр; дерен -

- 1,0 Гр; калина. - 1,5-2,0 Гр; ipra - 1,5 Гр; кимолость тстхвна -

- 1,0 Гр; яктинхд1я - 1,0 Гр; лимонник китайсышй - 1,0 Гр; аро-

- 41 -

Hin - 2,0 Гр; вишня повстиста - 1,5 Гр.

В умовах лгсостепу УкраУни висадкувянкя живц1в на укорхнення таких садових культур як облхпиха, актиншя, арошя мокна проводит« на протязх тривалого перходу - з ранньо* весни до середини niTa. TaKi садов! породи як дерен, калика, ipra, кимолость Тстхв-на, вишня повстиста рекомендуемо висадкувати на укоршення у ранньо-лхтнхй пер10д /периа половина червня/. У Bei строки висад-кування живцтгз необххдно враховувати тип кивця та його метамер-нхсть.

В процесх дорощувяння кивцевих рослин доцхльно використовува-ти лхтш строки пересадкувяння або весняж слхдуючого року веге-тацх!. Кайб1льа економхчно i доцхльно проводити дорощування кив-цевих рослин контейнерним способом. Пересадкувяння кивцевих рослин на дхлянку дорощування, в такому pa3i, рекомендуемо проводити через 35-40 днхв nie ля висадки кивщв на yKopih-ювання для легко-укор1нюваних порвд та через 40-50 дн1В для BaKKoyKopiwoBarax. Оп-тимальш площ1 кивлення для кквцевих рослин на дхлянцх дорощування рекомендуемо вихористовувати а кеках 20x30, 30x30, 30x40 см.

Взакаю сво*м обов"кзком висловнти глибоку вдячнхеть академ1ку Нацхонально! Академ^ Наук УкраУни[А.И.Гродзинському[, професору В.В.Фаустову, профзеору В.М.Лимкову, професору ОЛ.Здоровцову, кандидату с.-г.наук З.ЯЛвакозхй, 1ниенеру М.Ф.Пхтел», cniBpoÖiT-никаи Центрального республ1канського ботанхчного саду HAH Укра"ни, дендропарку "СофИвка" HAH УкраХни та гншим за увагу та пхдтримку при проведений доелвдкень.

Вдячний працхвникам хафедри генетики, селекщ! i наезнкицтва та 1нших кафедр Уманського схльськогосподарськог.о-хнституту за до-помогу у виконанн1 роботи та oфopмлeннi дисертацП.

Список po6iT, опублхкованих по тем: дисертац1*

1. Балабан А.Ф., Технология.размиокения и выращивания кизила. - Киев: Изд-во Усха, 1992. -44с.

2. Бялабак А.Ф., Терещук С.Н. Корнесобственное размнокение плодовых и ягодных культур //Методические рекомендации. - Черкассы: Черкасский редакционно-издательский отдел облполигряфиздата, Т989. - 18 с.

3. Балабак А.Ф. Способи тдвищення рзгенерацхйко! здатностх стеблових кивцхв кялини //АПК, наука, техтка, практика. -Ки5Св, 1990. - Р5. -С.23-26.

4. Balabak А. Р. Wplyw auksyn na ukorzenianie sadzonek rokit-allca. i ich dalszy wzrost w szkolce //Hoöowla roslin i nosiennic-two. - Warszawa, 4990« -4-5. - P. 26-29.

5. Балабак А.Ф. Били в хнтеясивносп оптичного випромхнювання . та б10Л0г1чн0 активних речовин на регенерацгйну здатнхсть стеблових ГЛВЦХВ КИЗИЛУ //Б10ЛОГО-вКОЛОГ1ЧХ11 ОСНОВИ вирощувпння С1ЛЬСЬ-когосподарських культур в умовах лёсостепу Укря1ни. Збхрник науко-вих праць. -К.: Схльгоспосвхта, J.994. - С.2Т7-220.

6. Балабак А.Ф. Способи шдвищення регенерац1йно! пдатност! стеблових кивщв облёпихи //Теоретичш основи формувань високих врокаТв схльськогосподарських культур в aoni центрального Л1С0-степу Украйни. - КиГв: Вид-во УСГА, 1993. - СЛ33-140.

7. Балабак А.Ф. Перспективы размножения некоторых интродуцен-тов в юкной лесостепной зоне Украины //"Экологические проблемы интродукции растений на современном этапе". -Краснодар,1993.-С.38-42.

8. . Балабак А.Ф. Вплив ростових речовин на регенерацхйну здат-Н1сть рхзнотипних кивцхв кизилу. //Дослхд*ення проблем природозна-вства, техн!ки, с!льського господарства. -Черкаси,1990.-С.26-27.

9. Балабак А.Ф. Сортовые особенности ризогенеза у облепихи //Селекционно-генетические методы.повышения продуктивности культурных растений. -Умяшь, 1989. -С. 34-37. .

10. Балабак А.Ф., Иванова З.Я., Лысиков В.Н. Влияние гамма и лазерного облучения на укореняемость стеблевых черенков хвойных и вечнозелпных лиственных растений //Известия АН МССР, серия биологических и химических наук, -Кишинев: Штиинца,1979. -№3. -С.5-8.

П. Балабак А.Ф. Регенеравдйна здатшсть деяких хвойних та вхчнозелених листяних рослин в залекност1 вЦ умов осв1Тленост1 //1нтродукЦ1я i акл!матиэаЦ1Я деревних рослин в Укра'н!. -КиТв: Наукова думка, 1983. -N I. вип.22. -С.29-ЗГ.

12. Валабак А.Ф;, Карпенчук Г.К., Лях С.Ю., Павлюк H.H. Укоренение зеленых черенков плодовых культур в условиях искусственного тумана //Роль науки в реализации продовольственной программы СССР. -Унань, 1984. -С. I08-II0.

13. Балабак А.З?., Бабий А.Н., Карпе1гчук Г.К. Особенности кор-необразования при размнокении зелеными черепками черной смороднш, облепихи и калины //Технология производства плодов и ягод в интенсивных насаждениях. -Киев: Изд-во УСХА, 199I. -С.80-87.

14. Балабак А.Ф. Сортовая специфика ризогенеза у облепихи//Теэ. докл.У1 сьезда УОГИС. -Полтава, 1992. -С.43-44.

15. Балабак А.Ф. Корнеобразование у облепихи в зависимости от действия гамма-радиации и физиологически активных веществ //Тез. докл. Всесоюзной научн.конферен. "Применение низко-энергетических физических факторов в биологии и сельском хозяйство". -Киров, 1989. -С.5-6. .

16. Балабак А.Ф. Регенеращюнная способность некоторых хвойных растений.в зависимости от гамма-облучения //Тез.докл.Первой Всесоюзной конференции по прикладной радиобиологии "Теоретические

- 44. -

и прикладные аспекты радиационно-биологической технологии. - Кишинев:. Штиинца, 1931.. -С.25-26..

17. Балабак А.Ф., Опалко.А.И. Ризогенез - адаптивная реакция древесных растений //Тез. докл. Третьей Всесоюзной конференции "Экологическая генетика растений и кивотных". -Кишинев: Штиинца, 1987. -С.I02Í

18. Балабак А.Ф., Опалко А.И., Запличко Ф.А.,Влияние гамма-облучения на процесс регенерации корней у стеблевых черенков вечнозеленых растений //Тез.докл. Второй Всесоюзной конференции по сельскохозяйственной радиологии. -Обнинск,1984. Т.I.-С.193.

19. Балабак А.Ф. Влияние физиологически активных веществ на регенерационную способность стеблевых черенков CoriiuS mas' L. //Тез. докл.Респуб.науч.-произв. конф. Укр.НШ сад-ва "Проблемы современного садоводства". -Киев, 1989. -С. 9-10.

20. Бабий А.Н., Балабак А.Ф. Особенности корнесобственного размножения облепихи //Тез.докл.Респуб.науч.-произв.конф. Укр. НИИ сад-ва "Проблемы современного садоводства".-Киев, 1989. -С. 10-И.

21. Балабак А.Ф., Мкшкуров -D.H., Орлов Ю.С. Влияние ионизующих излучений на укореняемость стеблевых черенков ыоккевельника //Тез.докл. Второго Всесоюзного симпозиума по молекулярной и прикладной биофизике сельскохозяйственных растений. -Кишинев: Штиинца, 1977. -C.3I-32.

22. Балабак А.Ф. Изменение содержания физиологически активных веществ в процессе ризогенеэа в зависимости от дозы гамма-облучения //Радиационный мутагенез и радиационно-биологическая технология в производстве.винограда и других культур. -Кишинев: Штиинца, 1983. -C.I35-I36., .

23. Балабак А.Ф., Мкшкуров D.H., Митин В.В. Действие гамма-

лучей, на содержание углеводов в укореняющихся черенках //Радиационный. мутагенез, и радиационно-биологическая технология в производстве винограда и других культур. -Кишинев: Штиинца, 1983.

- С.48-49.

24. Балабак А.Ф. Вплив 1нтенсивност1 оптичного випромхнюван-ня на регенерацхйну эдатнхсть стеблових кивцхв обл1пихи //СоЦ1-ально-економ1чн1 I ресурсн1 фактори розвитку ЧеркаськоГ I Ктро-воградсько*. областей. -Умань, 1990. -С.62-63.

25. Балабак А.Ф., Щербатий О.М. Вирощування кореневласних садканцхв облшихи в Черкаськхй о б ласт I //Соц1ально-економ1чнх

1 рёсурсн1 факторя розвитку Черкасько* г КхровоградськоТ областей. - Умань, 1990. -С.60-61.

26. Балабак А.Ф., Иванова З.Я. Регенерационная способность хвойных и вечнозеленых лиственных растений в зависимости от некоторых физических факторов //Теория и методы интродукции растений и зеленого строительства. -КиеБ: Наукова думка,1980.

- С.104-105. .

27. Балабак А.Ф., Опалко А.И. Действие ионизирующих излучений на регенерационную способность стеблевых черенков самшита вечнозеленого //Применение физического и химического мутагенеза в сельском хозяйсие. -Кишинев: Штиинца, .Т987. -С.36-37.

28. Балабак А.Ф. Методи дослщкення кореневласного розкнокен-пя сядових рослин //Тез. допов. мгкнароднот конференщ! "Сучаснх методи дослвдкень в агроном11". -Умань, 1993. -С.48-49.

Балабак А.Ф. Корнесобственное размнокение садовых растений в лесостепи Украины". Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по. специальности 06.01.07

- плодоводство, Национальный аграрный университет, Киев, 1995. Защищается'28 научных работ, которые содеркат теоретические и

практические .исследования по. изучению ускоренного выращивания сакенцав.новых садовых.культур на основа зеленого черенкования. Разработана научно обоснованная технология программированного выращивания, корнесобствентго посадочного материала новых садовых культур на основе оптимизации условий тс выращивания,

Ключов1 слова: регенераЦ1я, кивцх, кореневласш рослини. Balabak A.J. Own-rooted propagation of fruit crops in the forest-steppe zone of tEcraine. Thesis for Doctorate Degree in Agriculture on speciality 06.01.07 -fruit growing, National Agrarian University, Kiev, 1995. Twenty seven scientific papers, which contain theoretical and practical research on studying speedy growing of aev fruit crop seedlings based on green cutting, are maintained. Scientifically grounded technology of programmed cultivation of own-rooted planting siateribl of new fruit crops, hased on the optieal conditions of their growing, has been worked out.

Eey words I regeneration, cuttings, cutting plants.