Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Кальций - протонный обмен в плазматической мембране лимфоцитов

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Кальций - протонный обмен в плазматической мембране лимфоцитов"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БІОХІМИ ІМ. О. В. ПАЛЛАДІНА

БЕВЗА ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 577.352.5.

КАЛЬЦІЙ — ПРОТОННИЙ ОБМІН В ПЛАЗМАТИЧНІЙ МЕМБРАНІ ЛІМФОЦИТІВ

03.00.04 — Біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ-1998

ДисертацЦю^-рукопис.. _ . , .•••. • .

Робота виконана у відділі біохімії м’язів Інституту біохімії

ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України.

Науковий керівник — доктор біологічних наук, професор Курський Михайло Дмитрович, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: — Доктор біологічних наук, старш. наук.

співр. Малишева Маргарита Костянтинівна, Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, зав. відділу;

— кандидат біологічних наук, Пархоменко Микола Тимофійович, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, провідний науковий співробітник.

Провідна установа — Київський університет ім. Тараса Шевченка, кафедра біохімії.

Захист відбудеться ЗО березня 1998 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.84.01 в Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України (252601, Київ-30, вул. Леон-товича, 9).

З дисертацією ^іожна ] ознайомитися в бібліотеці Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України.

Автореферат розіслано 27 лютого 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

О. В. Кірсенко

Актуальнійь проблеми. Впр-чєння регуляторних механізмі» зміни вмісту Са2* у клітинах виявляє множинність шляхів його транспорту через плазматичну мембрану (ПМ). Системи переносу Са2* розрізняються між собою як за активністю (по спорідненості і швидкості переносу) та напрямком переносу, так за іншими факторами, тобто заііндивідуальним внеском у загальну кількість катіону, що транспортується. Зміна активності навіть одніс! з таких систем транспорту С а2*, при загальній рівновазі по Са:\ може викликати перерозподіл Саг* через ГІМ і приводні и до нового стан)’ рівновагі! вмісту Са:‘ між позаклітинним середовищем і внутрішньоклітинними комиартментачи.

Внутрішньоклітинний Са‘+ с попнавім внутрішньоклітинним ефектором, а зміна його концентрації с сигналом для багатьох регуляторних і метаболічних процесів: Систем!* для входу та виходу Са2\ а також його депонування і забу-ферення в клііпнах є основними для підтримання перерозподілу Са2+між клітинами та міжкліїіншим серсдопншем. Обмінники с транспортною лапкою, яка об'єднує одночасно функції як входу, так і виходу, а зміна їх активності може бути важливим фактором дія зміни загального кальцієвого статусу клітини. Вивчення процесів, результатом яких є зміна напрямку їх дії на протилежний, дійсно важливо для розуміння функціонування живої клітини і, зокрема, роботи біологічних мембран та їх структурної організації.

Функціонування Са27Г-Ґ обміну було встановлено експериментально, визнано його розповскхькення серед різних живих істот від мікроорганізмів та рослин до ссавців. Головною особливістю робогн системи обміну Са2*/1Ґ с використання існуючих протилежно спрямованих градієнтів Са2+ і Н+, а наслідком її с підживлення цитоплазми кальцієм та, можливо, підтримання гомеостазу ІҐ всередині клітин. Зміни коннетрації СаІ+ як в плазмі крові, так і в цитоплазмі лімфоцитів, або зміни АрН на ПМ лімфоцитів, що спостерігаються за нормальної життєдіяльності та при пзтолагіях, зтакож одночасні такі змінн можуть бути індукторами активації Ca2f/H* обміну в ПМ лімфоцитів.

Отже, можна передбачити можливість існуванні регуляторної ланки; пов'язаної із змінами pH, і ДрН на ПМ, якою і може бути Са27їГ обмін.

Мета роботи та задачі дослідження. Мстою дгнеї робота було встановлення можливості існування Са2+/Н+ обміну в ПМ лімфоціггів, а також вивчення закономірностей цього обміну та Його кінетичних характерпетігк.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

1. Огрітмати життєздатні лімфоцитиз крові щурів ta охарактеризувати їх як модель популяції живих клітшт.

2. Визначити П+-буфсрну ємність шпоплазми лімфоцитів та вивчити вплив і! зміни на Са27Н^ обмін в ПМ лімфоцитів.

3. Вивчиш просторову спрямованість, взаємозв'язок і зиорогність Сц2*/'1І' обміну І ВСГІІНОВИТИ ПО, и СІЄХІОМЄТрІЮ.

4. Встановиш кінетичні константи (К„ і У»*,) для Сіх1* і II* у процесі

Са27(1* обміну. .

5. Вивчити вчасмоьшиш Са2* і Н* при їх зв'язуванні з ПМ лімфоцитів в процесі Са2*ЯҐ обміну.

6. Встановити, Що с рушіііншо сплою С'іГ'/і 1' обміну.

1 Іаукова новизна роної и, Проведені дослідження дозволила вперше встановити наявність Са2*/ІҐ обміну в ПМ лімфоцитів. З'ясовано, що зміна буферної єміюсіі цнтошіазми лімфоцитів виливає на спряжені поіокп Са2' і 1Г через ПМ. Встановлено кінетичні константидля внутріщньоклітіншого(К„ = 18,2 ± 0,9 иМ і У„иг=1,6 ± 0,4 нМ на 10й клітин за 10 е) і позаклітинного (К„= 3,6 ± .0,5 мМ і У«^~ 12,І±І,1 аМ на 1(/'клітин та 10 с) зв'язуваная Са1*: Н* (Км= 29,0 і 6,0 иМ для внутрішньоклітинного, та К„,~і38 ± 40 нМ і У«и,= 385 ± 45 нМ на Ііїкліінн за 10с для позаклітинного відповідної і 11М лімфоцитів. Встановлено. що величніш стехіометрії обміну Са2*; 11* варікк і збільшусіься від 2,1 до 3,2 ара збільшенні позаклітинної коицеїпрації С'аСІ». Всншовлепо конкуренті вшмовід-ноаісшія між Са2* і 11* ара ї»; зв'язуванні і ПМ лімфопшів, то може свідчити про існування певної інтегральної структури, яка здіиснюс Са ’;іі' обмін через І1М лімфоціггів, рушійною сіпою акого г гради ні іонів, що ірансиоргуюіьеи.

Теоретична і практична значимість робот. Са'М Ґ обмін с новим, не дослідженим шляхом транспорту Са2' та Н* череі ПМ лімфопшів. Активація цьоіо транспорту здатна прииодіпи до значних змін |Са‘'|, іа [ІГ], і, як наслідок, г.н-кликати зміни у Са‘г- та И*-чалежіін.\ регуляторних і функціоніїьннх саса-мхч. Припускається, шо ацидоз різної етіології ііои"«і:їчї>іі, ашіріииш, ч анаеробний гліколізом (метаболічний),, а також з річними алологічапмн станами, може; ирп-водши до накопиченії;! Са*+ всередині клінш за участі Са_,ЛҐ обміну, .«а рачу-нгік зміни значень рН (ДрН) та можливого вивільнення Са2’ із внутрішні,;жлі-Тішішх деао, особливо н електронезбудлішнх клініках.

Відомості про існування можливості виливу фармакологічних ареаараіів на Са'*/!!* обмін в ПМ лімфоцитів роїашрнпоть уявлення про шляхи зміна [Са2*],, юо скориснимякдлятеоретичних знаньлак іу прикладному аспекті.

Апробація роботи. Матеріали дисертації були нреденшлені на конферсіїлі-ях та симпозіумах: Всеукраїнська конференція з фі.ііології тварин, ч. Дьвіїі (1995), Всорая Псероссиііская конференцію "Молекулярнеє и ісісіочішс основи кислотно - щелочною и температурного гомеостата", г. Ситиі/кар, Росснт (1995); Виїзна сесія УАНПП, присвячена 40-рнчю Тернопільської медичної академії ім.І.Д.Горбачевського, м. Тернопіль (1997), на наукових семінарах інсіа-тугу біохімії ім.О.В.Палладіиа ПАН Україні;.

П\опіканій. По темі днсеріації онубчікована 4 етапі та 3 тешен.

з

Об'см і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, викладу результатів та їх обговорення, заключения, висновків списку літератури, чкнй містить 202 роботи. Дисертація викладена на 130 стор. машинописного тексту, містить 6 таблиць і 23 рисунка.

Особистий пиесок дисертанта. Експериментальна частина роботи виконана дисертантом особисто. Аналіз та обговорення проведені спільно з науковим керівником. Друковані праці підготовлені за безпосередньої участі автора. Автор зисловлюс поляку науковому керівнику д б и., проф. Курському М.Д та хандидаїу біологічних наук Кучеренко С.М. за консультативні нора'ш. •

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ.

У пертому розділі дисертаційної роботи подано огляд наукової літератури," п якому наведені основні, відомі на даний час лані с і осовію механізмів трансиоріу С а*' та 11* через нлазматичігу мембрану клітин, а також відомості, які концептуально підтверджують можливість існування С а" ?І іf обміну.

Друї ні! роїділ онпсус матеріали та основні методи дослідження.

У робот і використовували NaCI, КС1,1ІСІ, CaClj, MgCl2, MnCI2, СоСЬ, CdCI2, ZnCi2, I.aCli. Na:lii4)j, K;l!P04, ClbCOOII, Na,V04, бікукуліп, глутамін і диме-тилсульфокенд - всі кваїіфікапії х.ч. фірм "І’еахнм" (Росія) і "Ріап" (Україна). Гспзрии і акрилнпонин оранжевий (ДО) - фірми "Spofa” (Чехословаччина), глюкоза, холінхлорид і фіноптнн (верапаміл) - ДО "Фармак’ (Росія), амілорид, HEPES, Quin -2ЛМ. SITS фірми "Sigma" (СПІД), 9-аміиоакрндин та BCECF-AM фірми "Molecular Probes" (СШЛ), Тритон Х-ІОО фірми "Ferak" (Німеччина), ЕГТО фірми "Uocringcr - Mannheim" (Швейцарія), оуабаїн та фірми "Reanal" (Угорщина), фікоя-400 фірми “РІіаппасіа’ (Швеція), 4'СаСГ; (ВО "Ізотоп"), дил* тіазем, ФКФ* (п-трифторметоксикарбомілпіанідфенілгілразон) і а-гппол були лгобязно надані д.б.н. П.Дорошснко.

• Лімфоцити вибрані нами як електронезбудливі клітини для виключення небажаних струмів катіонів через пптсппіалзалсжш канали, а також як об'єкти, зручні для виділення і тестування. У дослідах використовували іфов нелінійних самців щурів, яких ут римували у стандартних умовах віварію.

Лімфоцити із цільної кпові отримували за методом IBovum А. 1968], з -незначною модифікацією, використовуючи розчин А за таким складом (мМ): 140 NaCI, З КСІ, 8 Na2HP04, 1,5 К2НРО<, 0,5 Na-сіль ЕГТО. Клітини підраховували у камері Горясва з використанням фарбника'0,1% трігпанового синього. Життєздатність лімфоцитів в усіх дослідах складала не мешй ніж 95%. Лімфощгти використовувати в експериментах тільки в день їх виділення, всі операції з пішії проводили нри кімнатній температурі. Суспендували лімфоцити у розчині Б за таким складом: 1 мМ амілорид, 1 мМ аміизол, 5% глюкоза, 50 мкМ верапаміл,

2,5 мкМ оуаПаїн, 0,2 мМ МГЗ, 10 мМ бікукуліи, И0мКІ холінх.іирнд, 5мМ КС1, 1,2 мМ МцСІ:, 50 мкМ СіІСЬ, 1 мМ МиЛК>4, 50 мкМ ГаСіз. 1 мМ /ліСІ,, 10 мМ ППРНБ і рП 7,2. Суспензію лімфоцитів негайно внкорнеї озували у дослідах. Молярнісп. та рИ 1 11'.РІ:.8-бу феру змінювали в залежності під мені досліджень.

И експериментах використано модель внутрішні,оклішіпіого закис ісішц або залуження за додавання проникливих через 11М слабкої кислоти або лугу. Створювали ЛрН на Г1М додаванням'до суспензії лімфоцит попередньо зділи* ченнх апіквог СІ 13С0011 або N11<СІ.

Вимірювання рН, лімфошпів проводили за допомогою - 15 мкМ акрцдшзд-вого оранжевого або 0,3 мі<М 9-аміиоакрндину. Флуоресценцію суспензії вимірювали на спектрофлуорнметрі Регкіп І£1шег 1.8-50 за методом (Сг/.еїіек Б.А., 198В] Градієнт рП на ПМ лімфошпів розсіювали із використанням як протію-фор |П мкМФКФ-'. Показники ЛрН визначали за калібрувальною кривою.

Лчя виміру счуїрішт.оклітнноїконцентрації Са'гв лімфоцитах їх завантажували Са:*-чутлнвим флуоресцентним барвником згідно- відомого мої оду [Тяісп І*. У., 1982] за ііікубації з 15 мкМ Оиіп-2АМ у розчині Н.

Вимірювання мембранного потенціалу .проводили За допомогою К'-вачіко-мщннового методу [Кочерга ВИ., 1987] у модифікації, використовуючи поген-ціалчутливпіі флуоресцентний барвник і1іБ-С.іЧ5) У концентрації 1,5 мкМ.

Піпначення швидкості транспорту Са~* проводили у роїчині інкубації К за методом [Кондратюк Т.П., 1У87) у модифікації. Впіначешиї радіоактивності проводити на рідинному ецннгилиціґніому спектромеїрі 1інаіес1іпк|ие 51.-30, Сорбцію Са2’ на поверхні ПМ клітин визначали радіоізотопним меюдом у присутності 0,1®а Тріпону Х-100 і в залежності від конпсніранії СаСЬ та рН у розчині інкубації Б.

Осмотичний об’гм клітин визначати меюдом лаіерною світлорозсіювання та вимірюймнням розподілу міченої иСчипоі>ої кнслоіц між позаклітинним середовищем і цитоплазмою лімфоцитів, і вирахуванням виходу оцінної кислота через 11М лімфоцитів із їх цитоплазми у роїчнн Б за відмивання клішн розчиним Б без кислоти. ЬнутрішньоклііпнинГі ОСМОІИЧНПЙ обЧм суспензії лімфоцитів майже не залежав від рН0 і дорівнював 2 х ІО'чм'/млн киши

В даній роботі використано поширені в сучасній шукоаЩ практиці методичні засоби для інгібування відомих шляхів іраиспоріу Са'’ через нлашліич-ну, ендоплазматичну і мігохоплріаіміу мембрани - антагоніст Са‘* каналів, Ма7 Са2^ обміншнеа, Са‘*, М£2,-АТФаш, а також всіх відомих шляхів транспорту Н+.

. Статистичну обробку результатів проводили за допомоюіо використання стандартних пакетів компьюіерішх прої рам.

У третьому розділі наведені основні реіульїаїн досліджснші іа їх обюви-реннл. ІІрп вивченні наявносііСа27іҐибмінуііІ!М лімфошпів іа впливу деяких

чинників на цей процес, а також умок, і а яких відбувається інгібування відомих шляхів транспорту Са2> та іГ через плаїмапічну, ендоилаїмагичну і мітохондрі-гільїгу мембрани. встановлено,щоб безкарбонапюму та бсліагрісрому розчині Б з НЕРЕ5 буфером (рН„= 7,4) рН, лімфошітіи сгановігть 7,18 і 0,21 од., що є дещо нижчим, ніж в умовах: інку бації у стандартному, повноцінному за катіонним складом розчині інкубації. За таких умов значення [Са*‘]( складає 105,0 ± 32,0 нМ, а сумарна прогонна та кальцієва буферна смпість цитоплазми - відповідно І2,0 ±"0,7 мМ та 4,0 ± 0,2 мМ. .

При внесенніСІЬСООН або N1ЬСІ до суспензії .:.;мфошітів відбувається їх перерозподіл між позаклітинним середовищем і ціггоплазмою лімфоцігтів, що супроводжується змінами величини ріі в клітинах. Кількісно і якісно такі зміни залежать від складу і молярності буферів, що підтримують рН0 і рН/.

Внаслідок відмінності власних фізичних хараісгеристпк (рК„ молярність, ємність) НЕРЕ5 - бу феру, що підгримує рМ розчину інку бації та шггошіазмн, а тшме різниці залежності буферної ємності НЕРЕБ від рН і існуючої залежності рНі від рНс для лімфоцитів були віпначені умови, за яких внесення слабкої кне-ліпн (або лугу) приводить до зміни величини АрН на ПМ лімфоцігтів. Зміни ріі ромниу Б у присутності Са3‘ проникливими через ПМ СН3С001І або N114СІ я умовах потенціалу спокою приводили до зміїш концентрації Са2+ всередині клітин (Рис. 1 -2). ,

. . час, сек

Рис. 1. Динаміка зміни ЛрН (рН0-рИ,) у часі на плазматичній мембрані лімфоцитів, індукованого внесенням у розчин інкубації З мМ СаСІ2 <(і); 4 мМ ИІЦСІ (б)\ 0,5 мМ СІЬСООИ (е) і 5 мМ ЕІТО (г).

Встановлено, що внесення у розчин Б Са2* або поступов-; збільшення йоги концентрації у цьому розчині викликає вхід Са2+ у клітини через ПМ , то супро-ьоджусгься збільшенням ДрН на ПМ лімфоцит 'О’і'.сЛ, п). Вхід Са2' у лім-фоцігпі (Рис. 2, 6) супроводжується зростанням ДрН па ПМ (Ряс.ї, б), а вихід Са2* (Рис. 2, о) - розсіянням ДрН на ПМ (Рнс.1, <?). Отже, транспорт Са2+ і !Г о даних умоиах с одночасний і протилежний.

час, сек

Рис.2. Зміна загального вмісту (а,0) і коні'.стрітії (б, а, е) ,

Са2+у цитоплазмі лімфоіиіів, викликані генераціпо ДрН на їх ПМ за додапашш у розчин інкубації ‘і мМ N11,01 (а, б),

0,5 мМ СНзСООН (і), є). Контроль (в, г).

Вихід Са2*з лімфоцитів і асоційовані з цим зміни Арі І (рН.) на Г1М досліджували з використанням моделі створення градієнту Са'’ на ГІМ, орієнтованого назовні клітин, при збільшенні [ШТО]0 (Рис. 31 Досліди показали, то у Са2*-вмісному розчині Б збільшення концентрації [ЕГТО^до 5 мМ пикликас вихід Са2+ з клітин (Рис. З, а). При цьому вміст Са2+ у лімфоцита?; зменіпуїтьс:: на 10% за 30 с інкубації. Внутрішньоклітинна концентрацій Са2' знижується 4 а цей ке час на 44% (Рис. З, б). Індукований [ЕГТО]„ вихід Са2' назовні лімфоцит супроводжується одночасним транспортом Н+ всередину клітин, тобто відбуваться перерозподіл Н+ на ПМ і зміна ДрН (Рис.1, г). Цосвідчшь про взаємозалежний за часом, а також просторово протилежноспрямованші спряжений транспорт Са21' і ІГ через ПМ лімфоцитів. - ■. .

Аналогічні зміни ДрН на ПМ і, таким чином, рї 1, можна також досягти вие-1 сенням у розчин інкубації лімфоцитів слабких кислот або луїіи» які вільно проникають через ліпідний бішар ІІМ. .

і

Й

о

Г'

-25

0 10 20 30

час, сек

Рис. 3. Зміни вмісту (а) і коїсцентрації (б) Са2+ у цитоплазмі . лімфошггія після позаклітинної аплікації 5 мМ ВІТО.

За котроль (Рис. 2, в, г) для виміру зміни загального вмісту і цитоплазма-тзгїь’СЇ концентрації Са2‘ у лімфощтгах були суспензії клітин з врівноваженими за Н'-буфергшм.ч ємностями цитоплазма лімфоцитів і розчину Б. Для ініціації транспорту Са2+ їіихоркстовували 4 мМ М^СІ або 0.5 мМ СНзСООН.

Нами встановлено, шо за різноваги внутрішньо - і позаклітинних Н+-буфер-иіксмностеА спостерігається закислення або залуження позаклітинного простору і цитоплазми без зміні? величини ДрН на ІІМ лімфоцитів. За таких умов не ЕІД'їузасгься перерозподіл Саг+ між позаклітинним, середовищем і внутрішпьо-хпітншшмн комтртмеитамн. Зміжпи в одіюму напрямку ДрН на ПМ на ту ж саму гзелнчігну мог.теа як кнслотого, так і лугом, однак, це залежть від співвідношення Н*-оуф-;;ш;к ємностей цитоплазми лімфоцитів і розчину інкубації. '

За умсз, коли задана Н*-буферна ємність розчину Б (2мМНЕРЕЗ, рЦ3=7,0) нижча за виміряну Н+- буферну' ємність цитоплазми лімфоцитів (20 мМ НЕРЕБ, рНо'-7,0), додавання 4 мМ Н114С1 викликаєзбільшеній величини ДрН на ІІМ клітин, тобто генерується збільшення вихідного ДрН в напрямку, з клітин назовні (Рис. і, б). Це супроводжується входом Са2+ із розчину Б всередину лімфоцитів, тобто клітини накопичують Са2+ (Рис.2, б). При використанні позаклітинного розчину, якій містть 3 мМ Сг€Ь, такий перерозподіл Саг+ через ПМ досягає максимальних величин через -45 - 50 с. Накопичення Са2+ всередині лімфоцитів у даному випадку підтверджується збільшенням його концентрації у цитоплазмі лімфоцитів. Так, внесення 4 мМ М^СІ у розчин Б з 3 мМ СаСЬ приводітть до збільшення концентрації Са2* в цитоплазмі лімфоцитів, яке досягає максимальних величин через ~45 с, що перевищує контрольні величини коїщеіпрації Са2' в цитоплазмі у 4 рази (Рис. 2, а). При цьому навіть зменшення [Н+], як суб-сірагу переносу при залуженні усередині лімфоцитів, за внесення КН^СІ тільки незначно знижує активність процесу Са2+/Н' обміну, але гге змінює наіірямок не-

рерозподілу Са2' чи Н' через ГІМ

Такі ж зміни величини ДрН на ГІМ лімфошпів аідоувшотьса за умови, коли експериментальна Н''-буферна ємність розчину Б (20 мМ НЕРЕ8, рН<, = 7,0) більша, ніж виміряна Н+-буфернд ємність цитоплазми лімфоцитів (2 мМ НЕРЕБ, рН, - 7,0) при внесенні 0,5 мМ СІЬСООН у розчин Б. При цьому ш::ок відбувається ріст ВИХІДНОГО ДрН на ІІМ, СГфКМОВ81іНЙ н-юені ІС.1ІТІШ, що супроводиться входом Са:г із розчину Б в лімфоцит ■

В той же час, ирн створенні ДрН на ПМ лімфоцитів, спрямованого всередину за внесення 0,5 мМ СІЬСООН у розчин Б, за умоин коли іР-5уферна шність розчшіу Б (2 мМ НЕРЕЯ, рНо=7,0) була нижчою за (іуферну ємність ціггоіілззмі: лімфошпів (20 мМ НЕРЕЯ, рН0"; 7,0), реєстрували вихід Са2г зклігнн, що су про* ІИШСуЄТЬСЯ зниженням ЙОГО ВМІСТУ в лімфоцитах (Рис. 2, д). ГІрц ньому відбувається зниження лихідного ДрН на ГІМ клітин, спрямованого з клітин назовні (Р(і'. 1, в). У таких умовах через 40 - 50 е інкубаціїсуспензії лімфоцитів з 0,5 мМ СіізСООН у розчині Б, що місти гь 3 мМ СаС12, вміст Са'’ в середин і клітин зни-ікуггься на 19'?о (Рис.2, е). Вихід Са2‘ з лімфошпів у відповідь па вчідв них Н‘ пі діверджуетьсятакож зниженням [Са'1-], у 2 раж через 50 с інкуоаціїз кислотою.

Такі ж зміни величини ДрН на ПМ лімфошпів відбуваються за умови, колі; експериментальна Н'-буферна (млість роічину Б (20 мМ Ш РЕЯ, рН„ = 7,0) < більша,ніж виміряна іГ-буферна ємність шігондаімн лімфошпів (2 мМ ННРЕЗ, рН, - 7,0) при внесенні 4 мМ МЦСІ у роїчнн Б При цьому також вілбиіапьсі: зниження иііхідиою ДрН на ГІМ, спрямованою іі кліииі н.поині, що су нроаод-жуєіься виводом Са5' із лімфошпів наюіші. х

18-

Й

12-

Ч*

о

В

'З

я

-ЯГ'"

0

_Т~

10

20

—5 —

зо

час ип-.у6ацц, сек.

Рис. 4. Зміна вмісту 45Са'+ у лКЦіоцшах'3.і ьносешш до їх суспензії0,5 мМ-СІЬСООН залежно від іюгакліпниіої концентрації НЕРрБ (/ - 20, 2 - 10, 3 - 2 мМ).

Наведені вище дані можливо проілюструваїї! на прикладі змін вмісту 43Са2' у лімфоцитах при внесенні до суспензії лімфоцитів 0,5 мМ СНіСООН в залежно--сті від позакдітнігної кожіетрЕції ВЕРЕЯ (Рис. 4). 'Гак, у Са2* - вмісному розчині Б при одному П тому,ж значенні рН№ наприклад при рН0-~7,2, але за різноого значеній [НЕРЕ5]о, внесення 0,5 мМ СНіСООН здатне по-різному вплітати на величину ДрН на ПМ лімфоцитів і викликати таким чтюм вхід позаклітинного Са2і в клітини а обмін на внутрішньоклітинні Н+ при використанні 20 мМ НЕРЕБ (Рис.4, /) або вихід Саг* з клітин в обмін на позаклітшші Н+ при використанні 2 мМ НЕРЕБ при рНо~ 7,2 (Рис. 4, 3). При додаванні ззовні 10 мМ НЕРЕЗ буферні ємності буфгру і цитоплазми рівні і зміші вмісту Са2+ в клітинах е;звідбуваються (Рис. 4,2). ’ "

Слід заувазгагш, шо особливістю даного експерименту є визнання того факту, шо перерозподіл Са2' між внутрішньо-1 позаклітинним Са2+-вмісннм сере-говишами актнзутея не стільки за умов залуження або загшелеиня. (Рис. 2, в, '), скільки зміною АрН на ПМ. -

Таким чином, встановлено, що внесення 4 мМ ИН^СІ до суспензії лімфоцитів, пкі і>;хубу!от'-ся за умов, коли Н*-буферна ємність цитоплазми лімфоцитів Зула більшого за таку саму позаклітинну, викликає не тільки внутрішіїьокліпш-ге залуятння, але також і збільшення значення ДрН на І1М лімфоцитів (Рн<?.1, :І). Внесення в таких же умовах 0,5 мМ СНзСООИ викліпегє закислення вегре-уші лімфошгтів і зниження педнчгпш АрН і*а ПМ лімфоцитів (Рис. 1, и).

При деполяризації лімфошгтів за умов іх передінкубації з шггсгонісгаті .V- та Н+-трзнспортуточих утоерень ПМ лімфошгтів, яку викликає застосуВзн-ія стаядертиого !С‘- валіноміцішового методу, вибувається незначне збільшен-и цнтоплатмашчного рН та зростання внутрішньсісаігищюї концентрації Са1>, і5о залетить від величини деполяризації ІІМ (Рнс.5).

Е0, мВ

Рнс.5. Залежність зміни некпзннкії. по і сипі злу спокою 11!\і лімфоцитів від рІІ,.

У дослідах встановлено, що зміна тіохалшхіі, потщіалу ш ПМ кяігіеи у діапазоні -ЗО мВ ± 10 мВ не рпддаас істотна па зміни ріі» за ьнміру їх флуоресцентним барвником та на зміни [Са2’], як за виміру радіоізогошіни це-тодом, так і Са2+-чутливлм флуоресценгн»»і барвником. Встановлено, що зміїш трансмембранного рН не впливають значною мірою на шшчниу потенціалу спокою лімфоцитів і, иавпакії, за умов інгібування Са3+ та Н*-трз»»споргуіочііх шляхів через ПМ. Зміни рН0 та Е0 водночас не Б5шгляіоть сумарного ефекту на цитоплазматичну концентрацію Саь у лімфршггах у порішиши з дослідами, де дослідакуваним чинником була тільки зміна ДрН на ПМ лімфоцит. Таким чином, тільки зміна ДрН або (та) ДрСа на ПМ клітин е рушійною сіючою дяа Са2+ЛГ обміну. ' ' '

Нами експериментально виплачено кінетичні константи для ітуцтансн і позаклітинних місць зв'язування 1Ґ та Са2+ із структурою, шо .чо/, еліто снксцус функцію Са2+/Н+ обміну на ПМ лімфоцитів (Табл. 1).

їабл.і. Основні кінетичні констещи для 0.'7}Г обміну ПМ лімфоцитів при використанні 10 мМ НЕРЕБ, рН<,=*7,4.

Показники Для Са3* ДмІҐ

Внутрішньоклітинні ділянки

кш 18,2 ± 0,9 нМ 29,0 ± 6,0 н.М

1,6 ± 0,4 нМ на _ . ...

10* клітин за 10 с -*

Зовнішні* клітинні ділянки

кга 3,6 ± 0,5 мМ 138,0 і 40.0 иМ

V»* 12,1 ± 1,1 нМіш 385,0145,0 нМ на

10й клітин за 10 с 104кліпш за 10с

Знесення Се21, до розчину Б з лімфоіитімн викликає икшиццію принесу Його перерозподілу між позаклітинним середовищем та цнюплазкішо лімфоцит № і супроводжується входом Са2+ у цшонлазму клі мін через ІІМ и обмін т! Ґ. Зміїні рН„ які відбуваються при цьому, можна ьідкалібруваш у іермінах вдіюсшк Одиниць флуоресценції. Були отримані графічні дані для різних вихідних концентрацій позаклітинного СаСІ2 в процесі Си^ЛҐ обміну (1’ис. 6) (Зсштиоздо, шо більш високі крнцеггтрації ікшхлішшюгоСаС Ь шишікшоїь більші зміни pH всередині досліджуваних клітин. _

Ряс. 6. Цтизчешш зміни рі і у .іімф«мшга.ч після зйіяшсіііія шшентрзііі СаС'Ь у розчині :іік)6«ції. Номер лінії йіднойиа»' мілімрії.чриості СаС'Ь-

За кг.ерпртаціі ши даних у коир;іиіші&х "кшщешрацш п(,-(.ж ііиніиоіа Су’" проти значен». 9іі)трішиьокж|инноіо чалужешіа (Рис. 7) нами йсгці;ш>:;сі:я залєгліісп», ека опнеуаьсч кривою кіисіїршо! ііуіс.кюі и Мікисліси ■ Менші ід іпсн іеншмдля іовитшьоклігмниаго СаСІї при рїіни>: йиго конгкінраці**, п<> чшїгочя з 5 г.$М. За них умоя вкіиачекя константу спорідненості /ин -тшешмь хлітздепк г:існь і8';оув:шна Са2’ Ь Саь/іГ обміннимім. Влослмах, иршкиених "і и.аяпгіч(«к умезах, обраховано значення максимально? шшілкклі іг.^ііСі?ер»у Са3' ?х;.ргднну лімфпшпіз и и&: шізму Сй2*Лігобмшу.

І2'

.1

■а

55 І й.

у

■——5

[СаСІ 2І0,мМ

ігнс.7. Заль1 анісі і. між Са*'’«;»иук»жаті*нпміікши ДрН ц плаїїиіичнііі нгмбрзт лшфошиіа ю зміною пітклігшшої

коткіпранн І.'ііСІ). .

Знайлсні шісшии вмішую іься у ішорралі філологічних значень зошііш-і.ііО- кі вну ірішньок ііі і інших копнеш рацій Саг* та Н\ Ми припустили, що за фпіолої ічннх )моч роб» і а Са'7іГ обмінннка було спрямонана на нхід Саг* ьсе-

ргдшіу лімфоціпік і, иіЛіюрідпо, на вихід Н* з пік клітин. Ми ппоеєли дослідження кінетики надходження Са!‘ всередину лічфоціїгіз при створенні ДрН ИМ лімфоцит ил ріпні 0,4 од. (рі І,- pH,) і збільшенні Са3від 1 мМ до 10 мМ (Гііс.8).

о

й

8-

ї«н

і

% vp .4.

мМ

Рис.8. Зміна швидкості транспорту Са’* (о, д) та його концешрації («, с). асоційована зі змінами АрН на шіазмапгшій мембрані яімфо-, цігтіії(о, г) під позаклітинної концентрації. СгС12 (а, а, в) і НТО (г, і!, є); рі УрІ!, для пходу - ?,4/7.0 і для виходу - 7.0.7,

' Збільінешш внутрішньоклітинної конценірації Са3’ г. гаких умолк до J0 мМ суііроьоджуаьсі зростшпкм конпешраці! Сяг' а ішгошшчі у 4 р,«ч в порівнянні з лімфошнамн, інкуСоіїйанмИ у б’лкадьцісвому ссрс^?«яіяі (Рис. 8, а). Одаочссно адіііснюсться ирогшіс;г.лп?і іранспорт ІҐ з шпрішачмн лікфпщі-чія у ишаїиіііішнг ссрсдошіщг (Рис. В, е), що супроиоджупься розсіяначм ДрН наІІМ (Тпб.і.2). , •

Таблиц;; 2. Зміна р!І і вмісту CnJ> у лімфоцшач ■

‘ при акшиації Са* /И+ г.тиіюріу через [ЇМ за

збільшений позаклітинні конценірації СаСІ;.

ІСаСІД,. мМ І» Са ,нмоль па 10лкл ЛрН, од. pH,. од.

! 4,7610.24* 1,12. 8,ЗОіО,І4*

3 7,53±0.33 1,43 8,6! А0.08"

5 7.67*0,27' 1,62 - 8,80 «), 15

8 8.244.0,3 0* 1.85 9ДШО,23*

10 9.14t0.45'* .. V* 0.1*40,2'*

Чіаінспнш досюїчрно

Плстогрзфікіако!щеігфаціиііаІз'дле,й»>6стізм'а:іьього »місі> і конширапіі Са21- в шпогитмі лімфошпіз свідчить можлипісіь насичення (лЛіҐ обміну кодо поїшглітшшого С<г* іРїіс*. 8). Дія імшкліппшого Са2г при різшіч величинах рН0 отримано кінетичні константи спорідненості і макгмма"і.ііі>ї ііівидкоаі його транспорту пріі Са^.уіГ, обміні черл ПМ лімфошпів. Значення шіч констант лазедені у табя. 3.

. Таблиця 3. Кінетичні константи (К„, У^а) для іюи-

клітинного Са5* у процесі Са^уН’, обміну череї ІШ лімфоїшгів при ріншх значенії»* р! !0.

рї !„ о.» К«. мМ Си1* V,.,;. ІІМОЛЬ Сл-’’/|(г КЛ •уі 10 с

7.0 1,40*0,28* іо,5(иі,;о*

7.1 1,92±0,41 8,09Н),85

7,2 2.30*0,20* IO.SO-tl.70

7,3 2,9540,58* . 13.80x1,06*

7,4 2 3310,56- 18 і/'Н ,87*

•статистично достовірно

Зїільінєіїня ікшхлшшниТ коннсігграіііі КІТО під І мМ ;ю ііі н.М викликає зішд Сг‘* ч цитоплазма у Са^-вмісному роїчнні Б при спюрснш ДрН на І ЇМ йі?:фс:«ггізпа рйші0.-і од рЛ„) і спрямованою и кліїнин (Рис. 8, є). Одночасно ідіііснюпься протилежно спрямований транспорт 1Г і ішіаклітнішого се-р?дсгн:дз у югголлгшу .тімфоішііи'(Рнс. Я, -') Виміряння лмін виуїріпшьоклі-гшуюї г ліиа'іітраіпї Са'г з цьому процесі нідгисрдішо иичід Са1* іі клітин. Зйілм^сшя по'ігхліпніїюї шшеїпранії І:ГТО до 10 мМ прішодшт. до дш'/кення ктикнграцн Са’’ у шпон.шмі а 3 рат у порівнянні і контролем (ї'аб.і. 4 ).

Таблиця 4. В іагмсчгіе.кніпь між аміном рі І і вмістом Са‘" у лімфоцитах чрн ккшьації Са:'ЛГ ашшторі у череї ПМ за абілицеиня иоикліпинші концсшр.їцн КІТО 1

[тої, м.м (‘■і \ іі.чо.-иУКГ кл |.\і41.ол ! Ііііі;

! 2.1 ІіО.ІЗ* 0,74 6.44-іО.ІЗ*

і 2,-ПШ).і9 0.93 6 251.0,1Н

5 2.471 0.29* 1,07 6,10і()47*

а ■ 3,32*0,48* 1,11 6,07*0,15

10 4 63г(),36* 1.18 о.оио.іб*

•статистично лосіопірію

Тпміч чіітіоч, у іфоіг-ті Са^ЛҐ обміну відбуаасіься збільшений констют максимальної пишдхоси входу Сг,‘\ індукоааііого трансмембранним градієнтом (АрН **- 0,4 од ), і спорідненості Са2'/Н* обчішшка до Са2+ (Табл.З). Швидкість обміну 'іОІ:и,тусіьск при ншххіші рі 1, можливо, за рахунок збільшення концентрації 11* трсліші кліиііі як субстрату исрсн?су її іфсцссі Са?+/і Г обміну по закону діючих мас. Лкпшиція Саг*ЛГ обміну при збільшенні концснгрпції Н+ всередині лімфоцит іи підтверджується зростанням у лімфоцитах [Са1*], за пітії-поргу Лою з І і*. Одна;: збільшення К» у процесі обміну для зовнішнього Саг’ при закисленні вкезус на зниження спорідненості Са?7і Ґ ебміняняа по нього.

! (є може бути іижпспо коїтргниіпо або взаємним негагішним вшшаом за міс-іш чп'я») панич нри обміні СагЧ 1Г*. ■

Отримані «онотсіпи для транспорту Са'" в рамках теорії дсохсуОсірзгкої реакції можуть бути свідченням того, шо реакція Саг</Н* обміну здійснюється за механізмом “гііігг-іюііг”. Зв'язування сгру ктурн, шо мсжлішо виконує фуешшо Са3*Л Г обмішшка з Сп‘\ утруднює зв'язування з 1Ґ і навпаки. У даному глиіал-кузв'язування повиннозлШіїїопаггнсь псстадійно.Зниження ведичний констеігш швидкості транспорту Са2* у клітини при закисленні може бути пояшеи» збільшенням часу існування стану Са?7Н‘ обміпшгка, 'зо'пшнюго з ЇҐ, при збільшенні концентрації 1Ґ, і та:;н»! чином, зменшенням чщ ісііувшія стану ебмін-ішке, який зв'язаний з Са2>. •

Враховуючи експериментально доведеним існування Са2*/Н* обміну па рівні ПМ різних кдіііін, мсжіи вважати {імовірним сплиа ка нього ендо- і олаген-них фзкмріз, а також.фармакологічно активних речознн. В щювслсіціх дослідженнях вивчався видив иаріуспстсну та вгіггоколу як ваза«ч!ср:псіо;‘із, перапамілу кк шітагоністу Са”4 каналів, пірокенкачу, карбпостпірилу та мс-фенамінаїу натрію я:; протизапальних речовин з переважним анальплуючз;м ефектом, ппльїгфепу та оріофеку як нестеройшнх знеболюючих ргчович.

ЛдаЛ;к,увапі нами речовини в концентраціях ІО^-ІО'5 М пригнічували ш:-тиішісп. Са*7іГобміиу для Сог* за Н*відповідно: п.фгусистен - на В %т2 {{ %; непіокол - на 9 % та па 7 %; пірокепкам > па 14 % та 1В %; кярбаСнишіірид - на 20 % та 21 %; серапаміл - па 45 % та 44 %; мефсидчпшг натрію - на : 4 % та 50 %; вольтаргн - на 80 % та 66 %; ортофеи - на 95 % та 78 %.

За сплою ііігпбуїочого впливу, на ; Са?4Лі’ обмін доедіджуї-.ані речовини можна розподілиш у такий рзд: ортофен > вольтареп > мефсначіїтг июріга >

' вераламіл > кврПабензпірид > пірекепкам > впггокол > нартусистсн > ї [,0.1 Іаіі-сильншшй іппібуїо'ічіі ефект на вкхітиісіь Сл27іҐ ебмінннка кстгтол.-іепігіі-нами для ортофспу.

. Досліди по іііпііачсшіїо внуірішш>о:<ліплшош рі і нрн інкубації лімфондгів, з фармшіологічними речовинами не виявили суттєвих змін у порівнянні з контролем Звідси витікає, ию ці речовини не обумовлюю І ь нереро (поділ НрОІОН'В у

клітинах у стані спокою.

Т«аш чином, можна зробити висновок про и\ іш> асі тс.іідщашіі реченому концентрації 1С'5 М інгибують СаьЛ Г обмін .

Встановлено, іцозміна величніш АрН і (або) градншу Сіі5‘ іі.і ПМ шіиіі с рушійною енлою для обміну Саа7іҐ. Діючі концентрації субсграіі» переносу для нього .пронесу виливають тільки на швидкість обміну. •

Таким чином встановлено феномен Н'-залежного транппргу Са1* через ПМ лімфоцитів. В експериментальних умовах створення трансмембрешті’о Др! 1 ви* ;ілнкае індукцію транспорту Са2', шо з свою чергу, внклнкаг перерозподіл Нг черга ІЇМ. Такі ешшігшскні перемішенім Са'* і ІҐ с протилежно енрямояа* ними і одночасними, що лшволяг передбачиш на«иніст». у ПМ лілк^оіипіз Са27Н* а; пі торгу, функціонуванні! якого залежить від концентрацій субстраті» переносу - Са2* і Н\ Напрямок переносу атнфа?(ьеь зс«-і|йми і{иьегкз&рзд* ним коїіцсшргцій-Сг*• т- їГ.Цсіі обмін зворотний і його можна окаракаргпра-ги :<тетнчнг.мн константани для Са:* і 1 і’.

Наявність спорідненості СіГ'ЛГ обміну до хаііоніо, що яерслосяіься, а та* КО'.к концентраційна кінетика насиченості субсіраіамн переносу може свідчити про існування певної структури, яка члійснюс одночасній і протилежно сирямо* ■д’ннП транспорт Са1' і і і’. Можливо цей транспорт чдіікнюггься вже відомою ггруїпурою (подібно до Ма7Н* обмінникз), яка а диннк ексиернмеїггаьшга ,гг'чах просадне фу нкнії ірансмембрітого обміну Са*’ на Н*. «

ВИСНОВКИ.

5. Всштіиено азасмшалежннй. иріпиле:піо спрямований і одночасний рз'ісіюрг Са2’ і !Г чере» ПМ лімфошпів, С.Г ЛГ обмін можна активувати як таор-ліням ДрСа. іакі Лрі! на ПМ лімфошпів, тобтоіміна величини градієнту ;(5оСа*’\аш 1!’ на ПМ сінд>Кіпром дія активації аіпиппріу.

2. .'апн'иііа!, Г обміну >,і!±л:игь під концентрації субстратів персно-у (Са'' чи Н').

?. Зміна £5\фсгуш( ємності шпонлачми индішас на спряжені потоки Са2’ і ІҐ ерез їі.М лімфоцитів. Співвідношення ІҐ-буферних смностсй позаклітинного еред:і>ін:ц,і і анугрішньочдігиннну компаршентів, яке е. іюктітксн функніо-ііьнііїо і мсіаболічиоіо сізтусу. клітини, може бути регуляторним по підношенню до іінугрншіїїоклі пінних Са**-зале'Иііи.ч процесій,

4. Зміна іміенціллу на ПМ ісліііш у діапазоні -50 мВ ±10 мВ не впливає сутім іі.і іміии як рП., іак і [Са*'’),. 'імніи трансмембранної о рН не маюіь значно* о виливу на ье.іИ'шну ііоіениіалуспоконміімфоіштії» і навпаки.

5. Немнов ієно кінеіичні коисіаимі дчч погаклітнниого (Кга і '/Ю!ч) і виут-ііііні.іж.нішшоіо (К„ і V,,,,,,) зв'язування Са:’ і для позаклітинного (Кга і 'Ушіч)

та кнуфіїшіьокліпшіїо.'о (Ки) зпяіуванмя іГ з ПМ лімфсцигіп у процесі Са!7іҐ обміну. ■ ' ■

6. Припускається, шо функціонування Саг‘Ггі' онгипорту через Г!М лімф-о-

ціпів пі;іГ<\iiat u.cn за іппоч "пінг-понг”, іо516 ів'ятупппня Са17іҐ обмінника з Саг‘ утруяніот зв'язування з11* і. навпаки, причому зв'«пушіння Саг' та II* з ИМ повинно і.'іШннтатнсі’ Посгадііїно. -

7. Встановлено, то величини стехіометрії обміну Са2‘:Н* варіюг і зіїіл?>-іиупься під 2,1 до 3.2 при збільшенні діючої позаклітинної концентрації СоСЬ від І мМ до 10 мМ.

8. Всіаповлсно конкуренті пни мовідиошгния між Са’*' і іГ при їх зпяіупанні з ПМ лімфотиів, що може буги показника ■ ’снування псиної ітег-ральної сірукзури - Са2‘/П'обміимика н ІІМ лімфошпів.

ШТЕЛІК РОКІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА НІМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.

І Кета 0.1)., Кучеренко С.М., Курський М Д. Визначення кінетичних коисганг для Са3‘ у процесі Са27н‘ обміну на н.кпмапічиій мембрані лімфоцитів // Бсст-ннк проблем биол. и мед.- 1997.-27.-С. 105-117. '

2. Бевза О.В., Кучеренко С.М. Вивчення виливу пом- і внутрішньоклітинної

буферної смності для 11' на роботу Са?‘Л Г обміну ш ПМ лімфоцитів // Укр. біохім. жури.-1997.-5.-С.43-48. .

3. Ббвза О.В., Кучеренко С.М., Курський М.Д. Кінетична характеристика

транспорту Са'* через плаїматпчму мембрану лімфоцитів в обмін на И* // Доповіді ПАН У країни.-1997.-12.-С. 150-153 .

4. Бевза О.В., Кучеренко С.М., Курські*.!! М.Д. Вивчення дії мембранного по-

тенціалу на активність Сйг*'ІҐ обміну // Вест пик проблем бкол. и мед.- 1^97.-32.-С.34-45. ■ •

5. Бсвза 0.1)., Кучеренко С.М., Курський М.Д. Кінетична характерігстіш Са27іҐ обміну у лімфоцитах шурів// Всеукраїнська конференція з фізіолог! тварнн., тези доповідей.,Львів., - 1995,- С. 11-12.

6. Курський М.Д., БевзаО.В., Кучеренко С.М. 'Вплив Деяких фармакологічній препаратів на Са2+ЛГ обмін в плазмагичних мембранах лімфошпіг. // Пауков записки з іцггань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технології навчання. Щорічник УАІ1НП; - Київ,- 1997,- вин.1.- С.279-280.

7. ВевзаЛ.В„Куче^енкоС.И.,КурскнйМ.Д.Изучение Са3</{ І* обменника плазма тїічссктіх мембран лнмфощігов//Магс|>. Снец.Конф.Сьікшвк8р.-1994.-С. 43. 1

Беаза О.В. Кальцій - ироюшшП обмін в илашлтичшіі мембрані лімфоші* тів.- Рукопис. і

Дисертація на -здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук чи ск іишіїіспо 03.00.0-J - біохімії!.* інститут біочімії іу. О.В Пхиа.!Іни і ІДІІ України, Киш, 1497.

Дисертація прнса.ччена дослідженню Са5'/|Г обміну з ішчмшнчніі) мембрані (ПМ) лімфошгтів щурів. Експериментально доведено наявність Са*7іГ об-ї'ііїу в Г1М лімфощггіа, суспендованих у середовищі такого складу, що инк.ііо* чало йіпіншісгь відомих систем, 2КІ і.чатіїі брані участь у тратторії Си!’ ибо Н’ чгргч ИМ. Вншачеиі кінетичні констангн для внутрішнижлітнішич і імшклі-тишиїх міст, ііі'нтунаннї Са1' і ІГ з ПМ лімфошпіа. ікіинонлсио, то величина стехіометріїобміну Са:’: Н’ нарік* і чбілииупься від 2,1 до 3,2 а іллсжнінпі від сиї'Гсшнішої концентрації СаСІ». Зміна «собранного потенціалу не шпішас на іжпівнісгг» Са'‘Л Г обміну. Ііетпшшено конкурентні віасмевідімніення між Са2* і Н' при їх за" ячу ванні ч ПМ лімфошпів. Ирннускапься існування иеініомігтсг* >альяої пруілурн. яка члПснкм Са:'/іГ обмш через ПМ лімфоцит, рушійною цілого іиаго с ірадіоп іонів, шо транспорту мися.

Ключові слова: ді«фо‘ціии, іілзчмагнчнз мембрана, трали ит прогоні», бу* ічт.ііі сытеть, мемрашінії потенціал, іоііа кальцію, проіони.

Бсича Л В. Калі ішй - протонний обчеи і ісшмаїическоЦ мембрана лимфо-;тоц - Рукопись. •

Диссертация на соисканий і’ісііпіі ступени кандидата биологических наук го снецпатыюетн 03 00.0-1 - биохимия,- Институт биохимии и.ч. О.В І Ьшцдіша-ЗАІІ Укрлшш, Кн-.*н, 1997. .

Диссертация поезящеиа исследованию Сіг’ДҐ обмена и плачмагнческ'ой теыбрзнс (І ЇМ) .іняфощпо» ьрис. Експериментально докачано маличне Са2^ІІ* «шперта чсрсі ПМ личфоціпон, суспендированных ьсреде такого состала, что :сключало актишцчлі- всех іпвеспшх систем, коюрые могут принимать учос-не іі ір-щсноріе Саь или 1Г чере» І1М. Определены кинетические константи ля гшутрнклеточнич н ьнеклегочних учаси.са сяччываиия Са3' и 1Г на ПМ нчфоштж Усіаноилеиа, что величній» стрхиомеїріш обмена (V*: 11* иарьіі-усг н уиеличиааекя сг 2,1 до 3,2 в чаипеичости от виекдеї очной концентрации аСЬ Піченеііие мембранного потенциала не нлияег на актншость Са2‘/1 Гобена. Уеіанонлени конкурентные иіаіічоопіпшсшія между Са‘г і 1Г при их сал-.ліанни с і ІМ лимфоцита. Предполагается существование определенной инте-іа.н.ной сірукчури, котрая осущесіиляе/ Са:’/1!’ обмен в ИМ лимфоцитов, і<нж>іненси..ой котрою яиляеіея гралненг транспортируемых ионои.

К.поченые слона лимфоніпи, нлаїмаїнческая мембрана, градиент про голі. буферная емкосіь, чемралнміі иоіенннал, ноны калышя, нроіоньї.

Uevza A.V. Calcium • proton exchange in the plasma membrane of lymphocytes. - Manuscript.

Thesis' for c scientific degree of candidate of biological ісіспсез by speciality 03.00.04. - biochemistry. - A.V.PaltaJiii institute of Nationrd Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1997. .

The dtsscrtaiicn is devoted to investigation of CaJVH* exchange in the plasma membrane (PM) of ra!*.' lymphocytes. The presence Сс3,ЛҐ cntiport through PM from freshly lymphocytes, suspended in g medium of such composition, that in a sufficient degree icduccd activity of ail known systems, which c«n accept pert in the tranrport Ca’* or H* through PM expenmeatiilly is proved. Kinetics! constants were determined for inside snd outside binding for sites Ca5t and 1Ґ, sa well as tlisir exchange rati, f» is established, thsl veIuj of stcchyomcliy of on Саг7Н* exchange varied and dso increased from 2,1 up to 3,2 by increasing the outside concentration of CaCl*. The ec-tivity of Ca27H4 exchange docs not regulated via changing of membrane poUntid. it is established ths competition between Ca2" end ! Ґ for their binding sites on lymphocytes' I'M. It із proposed die existence of the ccrtain integrated structure, which carries out Cexcfiaigc through lymphocytes' PM. The driving fierce for Cu^/H* exchange із Ca> and If* concentration gradient

Key words: lymphocytes, plssms membrane, gradient of protans, buffer cspscity, mcmbicj’.c poic:«th2, calcium ions, protorts;