Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Изучение признаков воспроизводительной способности свиноматок при чистопородном разведении

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Изучение признаков воспроизводительной способности свиноматок при чистопородном разведении"

- МІР 2000

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА УААН

а- '

ЛОМАКО Дмитро Володимирович

УДК 636.4.082

ВИВЧЕННЯ ОЗНАК ВІДТВОРЮВАЛЬІЮЇ ЗДАТНОСТІ СВИНОМАТОК ПРІІ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Полтава, 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі розведення та генетики Інституту свинарства УЛАН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-корсспондент УААН, БЕРЕЗОВСЬКИЙ Микола Давидович Інститут свинарства УААН, зав. відділом розведення та генетики

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор

Войналович Сергій Антонович, Кримський державний аграрний університет, Міністерство АПК України, завідувач кафедри тваринництва.

- кандидат

сільськогосподарських наук, доцент Голуб І іеліна Дмитрівна, Полтавський державний сільськогосподарський інститут, доцент кафедри спеціального тваринництва

Провідна установа - Одеський державний сільськогосподарський

інститут, кафедра розведення, Міністерство АПК України, м.Одсса

Захист відбудеться C>€/X>síírí 2000 р.

о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.351.01 при Інституті свинарства УААН, за адресою: 36006, м. Полтава, вул.Шведська Могила.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інститугу свинарства УААН, за адресою: 36006, м. Полтава, вул.Шведська Могила Автореферат розісланий 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат біологічних наук

О.І.ГІідтереба

Актуальність геми досліджень. Світова практика і вітчизняний досвід переконують у тому, що проблему забезпечення продуктам» харчування, зокрема м'ясом, пракпгчно неможливо розв'язати без інтенсивного розвитку всіх галузей тваринництва і особливо свинарства [Рибалко В.П., 1996].

Виробництво свинини у світі постійно зростає, так у 1995 році було вироблено 77 млн.т, а її частка у м'ясному балансі виросла до 42,4%, в тому числі в Европі до 49% [Мисик А.Т., 1996].

Актуальність теми полягає у тому, що однією з головних передумов високої рентабельності галузі свинарства є якомога більший вихід ділових поросят від кожної свиноматки за рік (не менше 15 поросят) [Інгліш ГІ., 1981]. Рівень багатоплідності маточного поголів’я в Україні (понад 78,4% якого складають свиноматки великої білої породи) дозволяє уже тепер одержувати більше двадцяти ділових поросят від кожної свиноматки за рік. при умові високої збереженості підсисних поросят. Однак саме значний відхід молодняка (близько 40% народженого) призводить до недоотримання свинини та подорожчання її виробництва. У громадському секторі одержують при відлученні лише 5.5...6 поросят від свиноматки [Рибалко В.П., 1993].

Всебічного аналізу та покращення потребують і інші ознаки відтворювальної здатності свиноматок, зокрема такі як вирівняність гнізд, технологічність вим’я і г.д., оскільки вони мають безпосередній вплив на кількість та якість молодняка отриманого від свиноматок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт відділу розведення та генетики Інститугу свинарства УААН і виконувалася згідно теми 01, розділ 01.01 "Розробити нові методичні підходи по збереженню високого рівня продуктивності свиней внутріпородних типів великої білої породи - УВБ-1 та УВБ-2 та ефективного використання їх в системі гібридизації". Термін виконання: 1996 - 2000 рік.

Мета та завдання досліджень. Мстою досліджень було ретельне вичення та аналіз всіх ознак відтворювальної здатності свиноматок при чистопородному розведенні і поданні конкретних пропозицій для виробництва більшої кількості добре розвинених ділових поросят. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання: вивчити рівень продуктивності свиноматок за всіма ознаками відтворювальної здатності свиноматок; рівень кореляційних зв’язків між цими ознаками: вплив живої маси поросят при народженні на їх життєздатність та подальший ріст і розвиток; вплив вирівняності гнізд на збереженість поросят при відлученні; вплив живої маси поросят при народженні на їх репродуктивну здатність; молекулярно-генетичні та імуногенетичні особливості поросят з різною живою масою при народженні; економічну ефективність найкращих поєднань кнурів та свиноматок з різною живою масою при народженні.

Наукова новизна. Вперше на свинях УВБ-1 було вивчено ефективність різних поєднань батьківських пар в залежності від живої маси свиноматки і кнура при народженні, а також проаналізовано вплив вирівняності гнізд на збереженість підсисних поросят, виведено формулу для визначення вирівняності гнізд, визначено коефіцієнт успадкування за цим важливим показником відтворювальної здатності. На практиці здійснена апробація методу RAPD-PCR аналізу для пошуку молекулярних ДНК-маркерів великошіідності свиней. Запропоновано новий оціночний індекс для визначення відтворювальної здатності свиноматок материнських генотипів.

Практична цінність роботи. Одержані результати досліджень є передумовою підвищення відтворювальної здатності свиноматок, зокрема збереженості підсисних поросят, кількості ділових поросят та їх живої маси при відлученні, шо може позитивно вплинути на виробництво свинини вцілому.

ГІротсстовані і відібрані тварини, шо характеризуються підвищеною великоплідністю, вирівняністю гнізд та іншими ознаками можуть бути вихідними формами для виведення нової високопродуктивної лінії чи родини у великій білій породі свиней.

Значну практичну цінність має універсальна формула для визначення вирівняності гнізд, а також новий оціночний індекс, який дозволяє покращувати рівень всіх ознак відтворювальної здатності свиноматок.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на науковій конференції “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (м.Київ, 1996), виробничій раді племзаводу “Степне” (вересень, 1997), вченій раді Інституту свинарства УААН (лютий, 1998 р.). В повному об'ємі результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на розширеному засіданні відділу розведення та генетики Інституту свинарства УААН (жовтень, 1999) і отримали позитивну оцінку.

Декларація особистої участі автора. Практична частина роботи виконана особисто автором, а розробка теоретичної частини складає близько 90%. Уточнення теоретичних положень проведено науковим керівником доктором сільськогосподарських наук, член-кореспондентом УААН, професором Березовським М.Д.

Публікації матеріалів досліджень. За темою дисертації опубліковано 4 статті.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини з трьох розділів, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел. Робота викладена на 155 сторінках машинописного тексту і має 32 таблиці та 15 рисунків. Сішсок використаних джерел налічує 218 найменувань, з них 85 на іноземних мовах.

з

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі дослідження проведені протягом 1995-1997 років в умовах племзаводу “Степпе” Полтавської області та лабораторіях селекції і генегики ІС УААН.

В дослідах було використано близько 1200 голів чистопородних свиней великої білої породи (УВБ-1) різних статево-вікових груп.

Свині племзаводу “Степне”, який був базовим при створенні внутріпородного тину УВБ-І мали високі материнські якості. Утримання та годівля свинопоголів’я були на високому рівні, що відповідає всім зоотехнічним нормам. Для годівлі тварин використовували корми власного виробництва. Раціони були збалансовані за всіма основними показниками і відповідали науково-обгрунтованим нормам. Все це було хорошою основою для проведення досліджень на високому рівні.

Експерименти проводили у два етапи. На першому етапі відібрані основні свиноматки (2-й - 4-й опорос), які представляли усі 5 родин племзаводу, були спаровані з кнурами усих 10 ліній цього племзаводу. Від цих свиноматок був одержаний і вирощений приплід на якому вивчалися усі ознаки відтворюваїьної здатності свиноматок.

Особливу увагу було звернуто на вивчення великоплідності, вирівняності гнізда та кількості сосків у свиноматок як показників, що мало вивчатися.

Окремим пунктом наших досліджень було вивчення впливу маси поросят при народженні (великоплідність поросят) на їх життєздатність та подальший ріст і розвиток.

Визначали абсолютний і відносний приріст поросят різної живої маси у різні періоди росту за методикою Майонота, Броді. Для цього всі новонароджені поросята від піддослідної групи були умовно розподілені на 8 [■рун в залежності від їх живої маси при народженні. Зважування тварин проводили в І, 2, 4, 7, 9 місяців та перед паруваням.

У 6-7 місячному віці у піддослідних тварин проводилася прижиттєва оцінка товшини шпику (на рівні 6-7 грудних хребців), а також визначали вік досягнення живої маси 100 кг.

Метою другого етапу було дослідження виливу підбору вихідних батьківських форм на їх продуктігвність. Для виконання цього експерименту відібрати 24 свинки та 8 кнурців, що були оцінені як великі при народженні, га 24 свинки і 8 кнурів, які були оцінені як маті при народженні.

Відібрані тварини були сформовані у групи за принципом груп-аналогів з метою використання їх в реципрокному паруванні згідно методичних рекомендацій [Рибалко В.П., 1996] та схеми досліду (табл. 1).

Після парування свинок утримувати в аналогічних умовах годівлі і догляду. Опоросн відбувалися згідно технології, прийнятої у господарстві.

Продуктивність магок оцінювали за всіма ознаками відтворювать!юї

здатності.

Таблиця 1.

Схема досліду.

Піддос- лідні групи Свиноматки Кнури

Кількість свинок у групі, голів Розподілення за масою при народженні Кількість кнурів у групі, голів Розподілення за живою масою при народженні

1 10-12 В 3-4 В

2 10-12 В 3-4 м

3 10-12 М 3-4 В

4 10-12 М 3-4 м

На основі одержаних даних були зроблені висновки стосовно ефективності різних поєднань у залежності від живої маси батьків при народженні.

Молекулярно-генетичну характеристику тварин різних ліній та родин, а також різної живої маси при народженні проводили шляхом використання молекулярно-генешчних маркерів, вивчення генних часток, рівнів гетерозиготності та генетичної подібності свиней, комп’ютерної програми “GELSTAR” [Nei M., Li W-П.. 1996J.

Імуногенетичні дослідження груп крові піддослідних тварин здісшоваїи за методикою Тихонова В.Н. та стандартної комп’ютерної програми “BIOSUS-1” (David L., 1979).

Результати досліджень оброблені методами варіаційної статистики по Плохинському H.A., Меркур’євой Е.К., Лакіну Г.Ф. Біометрична обробка основної частини матеріалу здійснена на персональному комп’ютері JBM АТ-486 та програмованому мікрокалькуляторі МК-61, за допомогою пакету прикладних програм. Вірогідність отриманих величин визначати за допомогою кріггеріїв Стьюдента гіри чотирьох рівнях значимості (0,1; 0.05;

0.01; 0.001). Коефіцієнти успадкування визначали шляхом обрахування подвійної регресії батьків і їх потомства.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

За результатами оноросів були оцінені всі основні ознаки відтворювальної здатності свиноматок (див. табл.2). Дані цієї таблиці свідчать, що основні свиноматки племзаводу "Степне", які натежагь до внутріпородного материнського типу УВБ-1, характеризуються виключно високою багатоплідністю, але інші ознаки відтворювальної здатності свиноматок потребують суттєвого поліпшення. Це в першу чергу стосується збереженості поросят у підсисний період, вирівпяності гнізд при народженні та інші.

Таблиця 2

Показники підтворговальної здатності відібраних свиноматок

Показники Статистичні величини

продуктивності М ±т б Су.%

Багатоплідність, гол. 12,09 0.50 3.25 26,88

Великоплідність, кг 1,24 0.03 0.17 13,56

Маса гнізда при народженні, кг 14,75 0,52 3,39 23,01

Вирівняність гнізд. Су.% 15,47 0,93 6,10 39.44

Молочність, кг 53,98 1,10 7.20 13.33

Кількість поросят при відлученні, гол. 9,67 0,24 1,57 16,22

Збереженість поросят, % 79.98 2,34 15.37 18.46

Середня жива маса поросят при відлученні, кг 16,62 0.23 1,48 8,91

Маса гнізда при відлученні, кг 160.2 3,95 23,91 14,92

Вирівняність гнізд при відлученні, % 13,89 0.68 4.47 ' 32,29 '

Кількість сосків V свиноматок, шт 12,77 0,16 ~ і;о4 8,17

Багатоплідність має високий позитивний кореляційний зв’язок перш за всс з кількісно поросят та масою гнізда при відлученні, але з багатьма іншими ознаками кореляційний зв'язок високий і від'ємний табл.З.

Наявність у стаді значної кількості свиноматок з багатоплідністю віз 13 до 20 поросят за опорос, а також високий коефіцієнт варіації цього показника (див. табл. 2), вказує на подальшу перспективу підвищення багатоплідності свиноматок цього племзаводу. Але якшо не враховувані негативного впливу багатоплідності на такі важливі ознаки як великоплідність. збереженісіь поросят, середня жива маса поросят нри відлученні і покращувати лише багатоплідність, то суттєвого підвищення продуктивності свиноматок досягти дуже важко.

Великоплідність. Середня великоплідність свиноматок піддослідної групи була досить високою і склала 1.24±0.026 кг, 6=0,169, Су = 13,56%. І Ірослідковувалася чітка закономірність, а саме: чим більше поросят у гнізді, тим менша їх маса при народженні, хоча трапляються і винятки.

В зоотехнії є і такий показник як великоплідність поросят, хоча його часто помилково ототожнюють з всликоплідністто маток, що вносить плутанину у селекційну роботу [Доброхотов Г.Н., 1974. |. Так нри аналізі індивідуальної живої маси поросят при народженні було з’ясовано, що великоплідність поросят має набагато вищу мінливість. Жива маса поросят у піддослідних тварин змішовалася від 0,49 до 1,855 кг, Су = 20,8%. За швидкістю росту, а також життєздатністю піддослідних поросят можна розділити на дві групи. Перша група - це поросята живою масою до 1120 г. Поросята цієї групи характеризуються малою живою масою при народженні, низькою життєздатністю та абсолютними приростами. Поросята другої групи живою масою при народженні понад 1120 г навпаки характеризуються високою збереженістю (понад 92%), та рівнем росту (див. табл.З).

Кореляційні зв’язки між різними ознаками відтворювальної здатності свиноматок

Ьага- TQ- ПЛ1Д- ність Нели- ко- плід- ність Маса гнізда при народ- женні Вирівня-ність гнізд при народженні (l/Cv Молоч- ність Кіль- кість поросят при Відлуг ченні Зоереже- НІСТЬ поросят Середня жива маса поросят при відлученні Маса гнізда при відлученні Бирівнз-нісгь гнізд при відлученні (І/Су) Кількість сосків

Багато- плідність J -0.53 0.87 -0.37 0.48 0.64 -0.78 -0.51 0.45 -0.24 0.53

Велико- плідшсть -0.53 1 -0.05 0.50 0.05 -0.05 0.73 0.59 0.23 0.54 -0.11

Маса гнізда при народг женні 0.87 -0.05 1 0 16 0.61 0.75 -0.5 -0.31 0.66 -0.01 0.55

Вирівня-ність гнізд при народ- ш -.037 0.50 -0.16 1 0.2 0.18 0.64 0.28 0.33 0.75 -0.19

Молоч- ність 0.48 0.05 0.61 0.2 1 0.8 0.0 0.26 0.71 0.26 0.55

Кількість поросят при відлученні 0.64 -0.05 0.75 0.18 0.8 1 0.06 0.39 0.87 0.21 0.68

’•збереже- ність поросят -0.78 0.73 -0.5 0.64 0.0 0.06 1 0.45 0.14 0.54 0.15

Середня жива маса поросят при відлученні -0.51 0.59 -0.31 0.28 0.26 -0.39 0.45 1 0.1 0.39 -0.27

Маса гнізда при відлученні 0.45 0.23 0.66 0.33 0.71 0.87 0.14 0.1 1 0.4 0.60

Вирівня-шсть гнізд при відлученні -0.24 0.54 -0.01 0.75 0.26 0.21 0.54 0.39 0.4 1 0.19

Виявлена і гака закономірність: чим виша маса поросят при народженні, тим виша їх жива маса і в подальші періоди роегу.

В перший місяць життя абсолютні прирости були більш високі у важких при народженні поросят, відносні прирости навпаки були більш високими у дрібних поросят, тобто інтенсивність росту дрібіпіх поросят вища ніж у великих при народженні; має місце так званий компенсаційний ріст більш дрібних при народженні поросят. Ллє ця різниця у живій масі (у абсолютному виразі) з часом не тільки не зменшується, а навпаки, - збільшується.

Таблиця 4.

Вплив живої маси поросят при народженні на їх збереженість та швидкість росіу

Показники Груші поросят в залежності від живої маси при народженні

1 II 111 \У У УІ 1 УІ1 УІІ1

Маса поросят при народженні, г до 520 521- 720 721- 920 921- 1120 1121- 1320 1321- ¡15211520 !1720 1721 і >

Кількість порося т при народженні, гол 1 18 41 120 169 118 43 1 10 1

Кількість поросят при відлученні, гол. - - 20 88 157 106 40 1 10

Загинуло поросят.гол 1 18 21 32 12 12 3 -

Смертність поросят,% Усереднений показннк.% 100 100 51.2 26.6 7,1 10.2 6,9 -

40 | 7.9

Маса поросят при відлученні, кг - | - 13,6 і і 15,8 і 17.1 | 18,3 | 19,6 120,7 : і і і

Подібна динаміка росту поросят різної живої маси при народженні спостерігалася і в подальшому.

Малі при народженні поросята у двомісячному віці мали середню живу масу І5,0±0.85 кг. а великі при народженні - І8,2±0,92 кг. Різниця у живій масі при відлученні у поросят цих двох груп склала 3,2 кг: І = 2.554, р<0.01. Живої маси 100 кг май при народженні свинки досягали у середньому за 252.4±9.93 дня. а великі на 37.7 дня раніше (214,7±7,17 днів), 1=3,08, р<0.01. Середня товшина шпику над 6...7 грудним хребцем у малих при народженні свинок у середньому дорівнювала 27,62± 1,12 мм, а у великих 25.23±0,74 мм, або на 2,39 мм менше; 1=1.78, р<0,05.

За період від народження до досягнення живої маси 100 кг середньодобові прирости свинок І групи склали 392.2±18,87 г, а II групи 459,45±23,58 г. У великих при народженні свинок середньодобові прирости були вищими на

67.2 г. 1=2.225, р<0,05.

Вплив великоплідності поросят на їх репродуктивні якості. Вивчали репродуктивні якості свиноматок різних поєднань у залежності від живої маси кнурів і свиноматок при народженні. Одержані результати наведені в табл. 5.

Аналіз даних табл. 5. свідчить про те, що найбільш вдалим було поєднання великих при народженні маток та малих при народженні кнурів (група 11). Не погані результати одержані при поєднанні великих свиноматок та великих

при народженні кнурів (група І). У порівнянні з середніми показниками по всіх чотіфьох групах - свиноматки II групи мали перевагу за багатоплідністю на

0.75 поросят на опорос, 1=1,84, р<0.05; за великоплідністю на 50 г, 1=2,146,р<0,025; за масою гнізда при народженні на 1,51 кг, 1=2,07, р<0.05, але поступалися за вирівняністю гнізда на 1,71%, хоча різниця не вірогідна 1=1,02. Свиноматки цієї групи переважати інші поєднання за кількістю поросят при відлученні на 0,78 поросят 1=1,835, р<0,05; за збереженістю поросят на 0,66%; за середньою живою масою при відлученні на 0,33 кг 1=0,55 - різниця не вірогідна; за масою гнізда при відлученні на 15,54 кг 1=3,089, р<0,005.

Аналізуючи продуктивність великих при народженні свиноматок (1 та II група) з продуктивністю малих при народженні свиноматок (Ш та ІУ група) було иявлено перевагу першах за багатоплідністю на 0,3 голів, за великоплідністю на 194 г, масою гнізда при народженні на 2,22 кг, молочністю на 6,2 кг, кількістю поросят при відлученні на 0.75 голів, збереженістю поросят на 4,63%, середньою живою масою поросят при відлученні на 1,37 кг, масою гнізда при відлученні на 24,17 кг. Окрім багатоплідності, за всіма іншими перерахованими показниками різниця вірогідна.

Коефіцієнт успадкування великоплідності через подвійний коефіцієнт прямолінійної регресії склав її2 = 2Нд/ч = 0,34.

Дисперсійний аналіз впливу свиноматок та кнурів на живу масу їх нащадків, виявився значно вищий з боку свиноматок - 30,7%, ніж з боку кнурів - 19,4%.

Випівняність гнізд. Розподіл варіант живої маси поросят при народженні (як і будь-якої іншої біологічної ознаки) носить не хаотичний характер, а має ряд закономірностей (рис. 1.)

В попередньому розділі з’ясовано, як важливо при опоросах одержувати якомога менше поросят з живою масою шгжче 1120 г. Враховуючи закони біології, можна зменшити кількість матих при народженні поросят шляхом збільшення середньої їх великоплідності. Але в силу кореляційних зв’язків це може призвести до зменшення багатоплідності, що не бажано.

Тому зменшувати кількість дрібних поросят слід не стільки шляхом збільшення середньої великоплідності поросят, скільки зменшенням коефіцієнта варіації цього показника. Іншими словами, більш доцільно досягти зменешення кількості малих поросят при народженні шляхом покращення вирівняності гнізд (рис. 1).

Нажаль вирівняність гнізд, як ознака відгворювальної здатності свиноматок, вивчена дуже мало і в селекції, зокрема материнських форм, практично не використовується. Підтвердженням цього є той факт, що не існує чіткої методики визначення вирівняності гнізд.

Репродуктивні якості свиноматок різних поєднань.

Гру їй тварин - Ва- ріанти поєд- нань Бага- топлід- ність, голів Вели-коплід-ність, г Маса гнізда при народженні, кг Вирів- няність гнізда С\',% Молочність, кг Кількість поросят при відлученні, голів Збереженість поросят з; підсисниі період, % Середня жива маса поросят при відлученні, голів Маса гнізда при відлученні, кг

І ВхВ 9,5 ±0,27 1415*** ±25,24 13,40* ±0,28 8,59* ±0,95 58,9 ±1,85 9,2 ±0,25 97,07 ±2,02 18,68 ±0,43* 171,2 ±3,23*

II ВхМ 10,7* ±0,37 1329* ±11,69 14,21*’ ±0,47 12,20 ±1,53 59,1* ±1,24 10,0 ±0,39* 93,77 ±2,99 17,97 ±0,55 178,1 ±4,05***

III МхВ 9,4 ±0,40 1212* ±30,68 11,35** ±0,44 11,56 ±0,98 52,0* ±1,76 8,6 ±0,27 92,25 ±2,95 17,41 ±0,20 150,6 ±4,22*

ІУ МхМ 10,2 ±0,25 1162“ ±31,28 11,83* ±0,35 10,09 ±1,58 53,6 ±1,48 9,1 ±0,35 89,33 ±2,98 16,51 ±0,27** 150,4 ±6,54

У середньому 9,95 ±0,18 1279 ±20,16 12,70 ±0,26 10,51 ±0,63 55,9 ±0,92 9,22 ±0,17 93,11 ±1,40 17,64 ±0,23 162,56 ±2,99

* - р< 0,05; ** - р< 0,01; ***-р< 0,001

----фактичний розподіл; —:— теоретичний розподіл поросят та живою

масою при підвищенні середньої вепикоплідноггі маток;

— * — розподіл за живою масою у найбільш вирівняних гніздах (50°/о)х2,2.

Рисунок 1. Графічне зображення розподілу поросят за живою масою при народженні.

Вирівняність гнізд можна виражати через коефіцієнт варіації (Су), але цей коефіцієнт швидше характеризує невирівняність гнізд. Крім того, для визначення Су живої маси поросят при народженні необхідна відповідна обчислювальна техніка, шо є певною проблемою в практичній роботі.

Дослідним шляхом була виведена ігроста. але на наш погляд надійна формула для визначення вирівняності гнізд:

X

ВГ = 3,1--------, де

Хщах " Хщіп

ВГ - вирівняність гнізда;

3,1 - постійний коефіцієнт;

х - середня жива маса поросят у гнізді при народженні (великоплідність свиноматок);

Хтаї * жива маса найважчого у гнізді поросяти;

хтіп - жива маса найлегшого у гнізді поросяти.

За цією формулою можна досить точно вирахувати фактичну вирівняність гнізд. Як бачимо для цього не потрібно робити великих розрахунків, а сам метод не потребує значних затрат праці.

Не дивлячись на простоту запропонованого нами методу, точність з визначення вирівняності гнізд досить висока. Коефіцієнт кореляції між (Су)та (ВГ)г = -0,89 - -0,90. Цю формулу з успіхом може використовувати кожен зоотехнік-селекціонер. Формулу описано в рацпропозиції.

Виявлений досить високий коефіцієнт успадкування даної ознаки Ь2 = 0,41 (між свиноматками та їх дочками), що вказує на високу генетичну детермінованість вирівняності гнізд.

Кількість сосків та технологічність вим’я свиноматок.

Багатососковість не вважається ознакою відтворювальної здатності свиноматок, однак це один з факторів, який суттєво впливає на їх продуктивність. В наших дослідженнях було встановлено, шо кількість сосків у свиноматок має високі позитивні коефіцієнти кореляції з такими важливими ознаками репродуктивної здатності сшіноматок як багатоплідність (г=0.53). маса гнізда при народженні (г=0,55); молочність (і=0.55); кількість поросят при відлученні (г-0,68), а також збереженість поросят у підсисний період (г=0,15). маса гнізда при відлученні (г=0.19) (див.табл.З).

При аналізі продуктивності свиноматок з різною кількістю сосків, булл одержані слідуючі результати (табл. 6).

Таблиця 6.

Репродуктивні якості свиноматок з різною кількістю сосків__________

Кількість норматьно розвинених сосків у свиноматок, шт Частота з якого зустрічається ознака.% Багато- плід- ність. гол. Молочність, кг Кількість поросят при відлученні, гол. Середня жива маса поросят при відлученні, "кг Маса гнізда при відлученні, кг

12 58,14 11.12 ±о;59 51,45** ±1,13 8,84** ±0.26 16,98 ±0,31 149,36** ±4.01

13 13,95 12,50 ±0,76 55,08 ±1,78 10,00 ±0.37 16.25 ±0.40 162.63 ±7.90

14 і більше 27.91 ' 13,92 ±1,08 60,18 ±1,46 11->5**** іо’зо 16,05 ±0,39 182.63*** ±7.90

У середньому 12,09 ±0.50 53,98 ±1.10 9,67 ±0,24 16,62 ±0,23 160.20 ±3.66

* -р< 0,1; ** -р<0.05; ***-р<0,01; **** - р<0,001;

Якщо порівнювати продуктивність дванадпятисоскових свиноматок і свиноматок з 14 і більше сосками, то свиноматки з більшою кількістю сосків

мали перевагу за багатоплідністю на 2,8 поросят за опорос, І = 2.276, р<0,025; за молочністю на 8,73. І = 4,72, р<0,005; за кількістю поросят при відлученні на 2,41 поросят, 1=6,07; р<0,0005; за масою гнізда при відлученні на 33,24 кг, 1=5.037; р<0,0005, різниця за всіма показниками високовірогідна. Але багатососкові свиноматки значно поступатися за середньою живою масою поросят при відлученні на 0.93 кг, 1=1.867; р<0,05 різшнш вірогідна. Продуктивність свиноматок з 13 нормально розвинутими сосками носила проміжний характер.

Було також встановлено збільшення довжини вим’я свиноматок з 58,7± 1,78 см у 12-соскових, до 71,3±3,31 см у 16-соскових свиноматок, а також збільшення довжини тулуба у останніх. Нажать, свиноматок з 14 і більше сосками у стаді лише близько 27,9%. З огляду на одержані дані, а також враховуючи досить високий коефіцієнт успадкування даної ознаки (по кнурах

h2 = 0,514, по матках h2 = 0,403, у середньому h2 = 0,459) доцільно проводити селекцію на підвищення багатососковості свиноматок.

Оціночний індекс для матетгнсысих генотипів. З огляду на одержані результати досліджень вважаємо, що найбільш ефективним методом оцінки та підбору тварин внугріпородного материнського тину УВБ-1 у подальшому буде індексна селекція, при якій тварини одержуватимуть комплексну оцінку за всіма ознаками відтворювальної здатності. Бажано, щоб кожен з компонентів оціночного індекса мав більш-менш однакову питому вагу.

Пропонований нами індекс має такий вигляд:

Z W

Р= по +ВГ + 2пбо + Юшо +Шбо + — + —, де

5 10

п0 і л«) - кількість поросят при народженні та при відлученні;

ВГ - вирівняність гнізд свиноматок ВГ = 3,1»Х/Хшіи-Хті„

то і іПбо - середня жива маса поросят при народженні та при відлученні;

Z - збереженість поросят у підсисний період:

W6o - маса гнізда при відлученні.

Цей індекс дозволяє досягти у провідній групі стада високий селекційний диференціал не лише за багатоплідністю (+0,55) але і за великоплідністю (+76 г), вирівняністю гнізда (+1,85%), збереженістю поросят (5,38%), кількістю поросят при відлученні (+1,12 голів), середньою масою поросят при відлученні (+0,34 кг) і масою гнізда при відлученні (+21,7 кг). Спеціально розроблена комп’ютерна програма дозволяє дуже швидко і легко визначати селекційну цінність тварин.

Молекулярно-генетичні та імуногенетичні дослідження.

Рівень покращення економічно важливих показників у сільськогосподарських тварин в останні десятиріччя значно знизився і у середньому дорівнює декільком відсоткам [Smith C., 1988J.

Останні досягнення молекулярної біології подають надію на підвищення ефективності селекції свійських тварин. Разом з тим методи молекулярної біології ні в якому разі не зможуть замінити традиційні методи селекції, навпаки, їх потрібно об’єднати для досягнення максимального покращення генетичної цінності популяцій сільськогосподарських тварин [Lande R., 1990].

Були проаналізовані амшіікони ДНК свиней великої білої породи (УВБ-1) методом RAPD-PCR аналізу різних ліній і родин та різної живої маси при народженні. На основі проведеїшх лабораторних досліджень, які обраховані за допомогою комп’ютерної програми “GELSTAR” (1996) ми виявили, що для тварин з різною живою масою при народженні характерна різна частота зустрічання детекторних смуг, що відповідають фрагментам ДНК певної довжини (табл.7).

Це підтверджує те, що великоплідність у свиней певною мірою генетично детермінована ознака.

На основі одержаних коефіцієнтів генетичної подібності, за допомогою комп’ютерної програми “TREES” була побудована дендрограма генетичної подібності різних ліній та родин свиней племзаводу “Степне” (рис.2).

Одержана дендрограма допоможе одержувати прогнозований ефект внутріпородного гетерозису при поєднанні найбільш віддалених одна від одної ліній та родин.

Таблиця 7.

Частота зустрічання детекторних смуг у тварин

з різною живою масою при народженні

N смуги Довжина фрагмента ДНК п.н. Частота смуги у поросят з різною масою при народженні

маїі середні великі вцілому

0 350 - ■ 0.333 - 0.111“

І 480 0.250 0,444 0.600 0,444

2 510 - 0.222 - 0,074

3 і 530 0,125 0.222 - 0,111

4 590 0.500 0,333 0,900 0,593

5 650 - - 0,400 0,148

6 ". „6ВД... 0.250 0,222 01900 0,482

7-~ ■■ 770 - 0,111 0,500 0,222

8 810 0.125 "0.222 ¥,900 0.444

9 ш' - 0,222 0,100 0,111

' 10 1100 Шїї "' 1,000 ' 1/0'ШГ" 1,000

" 11 1190 0.375 0,667 0,500 0.5185

12 1280 0,125 -'"0,111 "' ' - 0,074

13 1460 - 0.333 0.100 0,148

14 1740' ' - 0.556 0,100 0.222

Ь 1860 0.250 0,8889 0.400 0.519

16 2390 '0,625" " 0,8889 0.600 0.704

17 2550 0.250 0.222 0.300 0,259

----------------------- Кінг

...... ■ Принц

'---------------Волшебніца

Ч .Птичка Тайга

Драчун

Сват

----------------------------Герань

- Сніжинка

— Вальвас

------- Соперник

О 0.101 0.202 0.303 0.404 0.505 0.606 0.707

Рисунок 2. Дендрограма генетичної подібності між різними лініями та родинами свиней племзаводу "Степне" (розрахована на основі PARD-PCR анатізу)

Дендрограма генетичної подібності між лініями та родинами свиней племзаводу “Степне”, розрахована па основі аналізу груп крові (еритроцитарних аіггигенів), за допомогою тієї ж комп’ютерної програми

“ТЛЕЕБ” виявилася багато в чому подібною до попередньої дендрограми (рис.З).

----------Кінг

________________ Сват

_ ____________Ч.Птичка

Волшебніца

_______ Тайга

--------------------------------------Сніжинка

------------Драчун

_________Г ерань

— Ияпктч-

— м— ...........і. і і . .и Принц

________________________________Сопернис

Рнсунок 3. Дсндрограма генетичної подібності між лініями та родинами свиней племзаводу "Степне”, розрахована на основі аналізу груп крові (еритрошпарних антигенів).

Це вказує на тс. що ці два методи дослідження геному тварин до певної міри взаємозамінні і можуть доповнювати один одного.

Економічна ефективність. Найвищий економічний ефект отримано при поєднанні великих при народженні свиноматок та малих при народженні кнурів (група II), найгірший - при поєднанні малих маток і великих кнурів (група III).

Порівняння рентабельності одержання поросят у II та III групах показало, що при поєднанні великих свиноматок з малими при народженні кнурами рентабельність вища на 11,37%, а чистий прибуток на 111,4 грн. порівняно з поєднанням малих маток з великими при народженні кнурами. Таким чином, економічний ефект склав близько 222,8 грн. від кожної свиноматки на рік.

Загальні витрати були найбільшими у 1 та II групах, відповідно на 17,69 та 22,98 фн у порівнянні' з середнім, але разом з цим і вартість одержаної продукції була вищою у порівнянні з середнім відповідно на 47,4 та 85,52 грн. У цих двох групах були найнижчими затрати кормових одиниць на 1 кг приросту поросят відповідно на 0,17 та 0,33 к.од.

Тому у І та II піддослідних групах у розрахунку на одну свиноматку було одержано чистого прибутку більше, відповідно на 29,62 та 62,45 грн у порівнянні з середнім по всіх групах.

Рентабельність знову ж таки була найвищою у І та II групах відповідно 22,53 та 25,94%, що на 2,96 та 6,35% вище ніж у середньому по всіх піддослідних групах.

ВИСНОВКИ

Одержані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дала можливість зробити такі висновки:

1. Свиноматки внутріпородного материнського типу УВБ-1 мають досить високу багатоплідність, однак низька збереженість приплоду у підсисний період не дозволяє одержувати потенційно можливу кількість ділових поросят.

2. Низька збереженість характерна для поросят з живою масою при народженні до 1120 г (збереженість таких поросят не перевершує 60%), тоді як збереженість більш великих поросят при народженні (1121 г і більше) у підсисний період склала 92.1%.

3. Середня жива маса малих при народженні поросят (до 1120 г) у двомісячному віці становить лише 15 кг. Така значна затримка в рості повністю не компенсується протягом усього періоду вирощування, хоча прослідковується компенсаторний ріст малих при народженні поросят.

4. Оскільки між багато- та великоплідиістю існує високий від'ємний кореляційний зв’язок (г = -0,53). зменшувати кількість дрібних при народженні поросят більш ефективно шляхом підвищення вирівняності гнізд свиноматок.

5. Запропонована нова формула для визначення вирівняності гнізд свиноматок дозволяє з високою точністю, без особливих затрат праці та великих математичних розрахунків визначати цей важливий показник репродуктивних якостей.

6. Свиноматки з великою кількістю сосків (14 і більше) відрізнялися значно вищою молочністю (+8,63 кг), кількістю порсят при відлученні (+2,36 голів), масою гнізда при відлученні (+33.24 кг) і т.д. Це, у поєднанні з досить високим коефіцієнтом успадкування цієї ознаки (її2 = 0,46), вказує на необхідність та можливість ведення селекції на підвищення багатососковості свиноматок.

7. З огляду на одержані результати досліджень, найбільш ефективно проводити відбір та підбір тварин за допомогою нового оціночного індексу для материнських генотипів, який включає більшість ознак відтворювальної здатності свиноматок.

8. Найбільш вдалими є поєднання великих при народженні свиноматок та малих при народженні кнурів з багатоплідних гнізд. Таке поєднання сприяє підвищенню багатоплідності на 0,75 поросят за опорос, великоплідності на 50 г, виходу ділових поросят на 0,78 голів, середньої маси поросят при відлученні на 330 г і маси гнізда при відлученні на 15,54 кг.

Економічний ефект від такого варіанту поєднання складає близько 222,8 три в розрахунку на одну свиноматку за рік.

9. Використання молекулярно-генетиних досліджень, в даному випадку техніки ЯАРП), підтвердило значну генетичну детермінованість

великоплідності свиней, а також можливість при більш глибоких дослідженнях вести маркерну селекцію за цісю ознакою.

10. Використання техніки RAPD сприяє оцінці ліній та родин на генному рівні, що в певній мірі можна використовувати для обгрунтування кращих поєднань при чистопородному розведенні.

11. Значна подібність дендрограм одержаних методами RAPD-PCR та аналізу груп крові вказують на певну взаємозамінність цих двох методів дослідженій геному тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Враховуючи високий позитивний коефіцієнт кореляції між вирівшшістю гнізд та збереженістю підсисних поросят (г=0,64). а також порівняно високий коефіцієнт успадкування цієї ознаки (h2 = 0,41), вважаємо за доцільне у племінних господарствах проводити селекційну роботу' на покращення вирівняності гнізд свиноматок. Для цього пропонується використовувати наведену формулу для визначення вирівняності гнізд.

2. Для комплексної оцінки селекційної цінності свиноматок доцільно використовувати новий оціночний індекс, який забезпечує досягнення значного селекційного диференціалу не тільки за багатоплідністю, але також і за іншими ознаками відтворювальної здатності свиноматок.

3. З огляду на значну перевагу за продуктивністю свиноматок з 14 і більше сосками над свиноматками з меншою кількістю сосків, бажано також вести селекцію на підвищення багатососковості маточного поголів'я.

Основні положения дисертації викладені в слідуючих роботах:

1. Бсрезовський М.Д., Ломако Д.В. Підтримання високого рівня продуктивності у свиней нових внутрішньопородних типів. // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. Збірник матеріалів науково-виробничої конференції 29-30 травня 1996 року. - К. -1996.-С.206.

2. Березовский Н., Ломако Д. Крупноплодность свиней внутринородного типаУКБ-1 //Свиноводство.-М. - 1997,-N3,-С.15-19.

,3. Ломако Д. Важливий показник в селекції свиней материнських форм // Тваринництво України,- 1998.- N5.- С. 19-20.

4. Ломако Д.В. Вплив вирівняності гнізд на збереженість поросят у підсисний період // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.-N5,- 1999.-С.74-75.

Ломако Д.В. Вивчення ознак відтворіовальної здітності свиноматок при чистопородному розведенні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин.- Інститут свинарства УЛАН, Полтава, 2000.

Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню ознак відтворіовальної здатності свиноматок при чистопородному розведенні і розробки пропозицій для одержання більшої кількості відлучених поросят від кожної свиноматки за рік.

Встановлено, що свиноматки великої білої породи української селекції, внутріпородного материнського типу УВБ-1, маючи високу багатоплідність потребують значного покращання інших ознак відтворіовальної здатності. Зокрема таких, як вирівняність гнізд, збереженість поросят у підсисний період, середня жива маса поросят при відлученні, кількість поросят при відлученні, а також збільшення кількості сосків у свиноматок.

В результаті проведених досліджень виявлено вплив живої маси поросят при народженні на їх збереженість, швидкість росту та репродуктивні якості. Визначено, що найбільш вдалим є поєднання великих при народженні свиноматок та матих при народженні кнурів взятих з найбільш багатоплідних гнізд.

Наведена нова формула для визначення вирівняності гнізд, а також новий оціночний індекс для визначення комплексної селекційної цінності свиноматок за їх відтворювальною здатністю.

Ключові слова: лінія, родина, багатоплідність, великоплідність,

вирівняність гнізд, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт успадкування,

селекційний диференціал.

Ломако Д.В. Изучение признаков воспроизводительной способности свиноматок при чистопородном разведении. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных.- Институт свиноводства УААН,- Полтава, 2000.

Диссертационная работа посвящена комплексному изучению признаков воспроизводительной способности свиноматок при чнстопродном разведении с целью разработки предложений для получения большего количества отнятых поросят от каждой свиноматки за год.

Установлено, что свиноматки крупной белой породы украинской селекции, внутрипородного материнского типа УКБ-1, принадлежащих племзаводу "Степное" Полтавской области характеризуются высоким многоплодием, в среднем 12,09 поросят на опорос. Имеется большая группа животных с многоплодием от 13 до 20 поросят на опорос (около 25% свиноматок стада), что указывает на возможность дальнейшего улучшения этого важного

экономического признака. С другой стороны значительная невыровняиность гнезд свиноматок, низкая жизнеспособность подсосных поросят, другие факторы не позволяют получать максимально возможное количество поросят-отъемышей.

В результате проведенных исследований, было определено, что поросята живой массой при рождении до 1120 г имеют низкую жизнеспособность (около 60%), в то время как жизнеспособность более крупных поросят составляет 92,1%. При отъеме в 2-х месячном возрасте живая масса мелких при рождении поросят не превышает 15,0±0,85 кг, что значительно ниже живой массы крупных при рождении поросят в том же возрасте - 18,2±0,92 кг;

I = 2,55; р<0,01 - разница достоверная. Подобная тенденция сохраняется на протяжении всего периода выращивания ремонтного молодняка. К примеру, живой массы 100 кг мелкие при рождении свинки (живая масса до 1120 г) достигали в среднем за 252.4±9.9 суток, а крупные на 37,7 суток быстрее (в среднем за 214,7±7.2 суток), 1=3,08; р<0,01. За период от рождения до достижения массы 100 кг среднесуточные приросты мелких при рождении свинок составили 392,2±18.9 г, а крупных - 459,5±23,6 г. разница составляет

67,3 г 1=2,23; р<0,05.

Воспроизводительная способность крупных при рождении свиноматок была выше чем у мелких при рождении свиноматок. По результатам первого опороса но сравнению с мелкими при рождении свиноматками они отличались более высоким многоплодием на 0,3 поросенка за опорос, 1=0,86, разница не достоверная, более высокой крупноплодностью на 194 г 1=5,62, р<0,001, массой гнезда при рождении на 2,22 кг 1=2,0, р<0,05, молочностью на 6,2 кг 1=3,95, р<0,001, количеством поросят при отъеме на 0,75 голов 1=2,3, р<0,05, сохранностью поросят на 4,63% 1=1.69, р<0.05, средней живой массой поросят при отъеме на 1,37 кг 1=3,44, р<0,001 и массой гнезда при отъеме на 24,17 кг 1=5,23, р<0,001 - во всех случаях разница достоверная.

Таким образом, результаты наших исследований подтверджают необходимость получения при опоросах как можно меньшего количества мелких поросят с живой массой при рождении до 1120 г.

Добиться уменьшения в пометах мелких при рождении поросят более целесообразно путем улучшения выравнеиности гнезд, используя для этого предлагаемую формулу для определения выравнеиности гнезд. Поскольку увеличение крупноплодности свиноматок, учитывая высокий отрицательный коэффициент корреляции между много- и крупноплодностью (г= - 0,53), может существенно снизить многоплодие свиноматок, что для материнских форм нежелательно.

Для комплексной оценки селекционной ценности свиноматок предлагается использовать новый оценочный индекс, позволяющий достичь значительного селекционного дифференциала не только по многоплодию, но и по другим

показателям воспроизводительной способности свиноматок.

При изучении продуктивности свиноматок с разным количеством сосков, было установлено, что по подавляющему большинству показателей существенное преимущество имели животные с большим количеством сосков, особенно по молочности, количеству поросят при отьеме, массе гнезда при огъеме и другим показателям.

Анализ продуктивности животных при разных Bapnairrax подбора свиноматок и хряков, в зависимости от их живой массы при рождении, показал, что лучшие результаты мы получаем при сочетании крупных при рождении свиноматок и мелких при рождении хряков, взятых нз наиболее многоплодных гнезд. Такое сочетание значительно повышает многоплодие, круннонлодность, молочность, количество поросят и массу гнезда при отъеме. Хорошие результаты получены также при сочетании крупных при рождении маток с аналогичными хряками.

Использование имуногенетических и молекулярно-генетических исследований, в частности техники RAPD, способствует оценке линий и семейств на генетическом уровне, что в определенной степени можно использовать при обосновании лучших сочетаний при чистопородном разведении.

Ключевые слова: лиши, семейство, многоплодие, круппоплодность,

выравнснность гнезд, коэффициент корреляции, коэффициент наследования, селекционный дифференциал.

D.V. Lomako. Studying the traits of sows’ reproductive ability at pure-breed breeding. - Manuscript.

Dissertation for the degree of the Candidate of Agricultural Sciences in speciality 06.02.01- animal breeding and selection.- The IJAAS Pig-Breeding Institute, Poltava, 2000.

The dissertation work is devoted to the detailed study of sows’ reproductive ability traits at pure-bred breeding and to the development of measures for receiving more weaned piglets from each sow in a year.

It was determined that Large White sows of Ukrainian selection belonging to the interbreed mother type ULW-1 and possessing high multi-fertility need considerable improvement of other reproductive ability traits. They are particularly the following: evenness of litters, survivability of piglets during the suckling period, the mean living weight of piglets at weaning, the quantity of piglets at weaning as well as rising the number of nipples in sows.

As a result of the conducted experiments it was determined that the piglets’ living weight at birth effects their survivability, rate of growth and their reproductive traits. It was determined that the most successful is the combination of sows bom

with a large living weight with boars bom little and taken from the most multi-fertile litters.

The new formula is developed for determining the evenness of litters. The new estimation in dice is developed for determining the complex selection value of sows as to their reproductive ability.

The key words: line, family, multi-fertility, the weight of piglets at birth, evenness of litters, the correlation in dice, the heredity in dice, the selection differential.