Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Использование ферментных препаратов в комбикормах с высоким содержанием ячменя при выращивании гусят бройлеров

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Использование ферментных препаратов в комбикормах с высоким содержанием ячменя при выращивании гусят бройлеров"

НЛЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРИИ! УН1ВЕРСИТЕТ

^ ' КОЛЬЦОВ Микола Павлович

УДК 636.598.087.8

ВИКОРИСТАШ1Я ФЕРМЕНТШ1Х ПРЕ11АРАТШ В КОМЫКОРМ АХ 3 ВИСОКНМ ВМ1СТОМ ЯЧМЕНЮ ПРИ ВИРОЩУВАНШ ГУСЕНЯТ-БРОШ1ЕРШ

06.02.02 - годшля тварин 1 технолол'я коршв

Автореферат дисертацп на' здобутгя наукового ступеня кандидата сшьсы<огоспода]>ських наук

Кит - 2000

Днсерташсю с рукопис.

Робота виконана в Таиршсьюй дсржаишп агротехшчпш акалемп Minie герст-ва arpapiioi noJiimKH УкраУни

Науковий iccpiuniiK - доктор бioлoгiч]ШX наук, лрофссор Лиеснко Bajicpiii 1ванович, Таершська державна агротехшчна акадслп'я, завщувач кафелри твармп-ництва i миелшетвознаветва.

Офшшш оионепти: доктор сшьськогоснодарських наук, нрофссор Карава-шсико Володпмир Федорович, 1нститут птах1вшштва УАЛ11, головннй науковпй еж'вробтшк;

кандидат сшьськогоснодарських наук, доцент Москалнк Олекеанлр Юлнмо-вич, Биюцсркшеькип державний аграршш ушверситет, Мпмстерство arpapiioi гю-.hítiikh УкраУни, кафедра ro.im.ni еьчьськогоеподарських тварин.

Провщна установи - Подшьська державна аграрно-техшчна академия, Mini-стерство аграрной полынки УкраУни, кафедра годшл!- аварии та технологи kopmíu, м. Кам'янець-Подтьеький, Хмелышцько'У облает!'.

Захист дпеертацн шдбудеться _¿k2000 р.

о /О годиш на засшанш епст'алЬованоУ вченоУ ради Д 26.004.05 у Национальному аграрному ушвереитет) за адрееою: 0304], КиУв-41, вул. ГероУв оборони, 15, навчальлий корпус 3, ауд. 65.

3 диссртащсю можна озианомитись у Giujiíotcuí Национального аграрного ушверситету за адрееою: 03041, КиУв-41, вул. ГероУв оборони, 11, навчалышй корпус 10, читалышй зал.

Автореферат po3¡cjiaini¡i "2Ъ - 6epec/tр 2000 р.

Вчсний секретар ¿sl^

епещашзованоУ вченоУ / Столюк В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуялыпсть теми. Шдвищення конверсм корму - одне з найважливших завдань птах1вництва. Bono ускладшосться, коли до структур и комб1кор\пв вхо-дять компонента з високсно иаявшетю кл¡тковшш та бета-глюкашв, яга негативно

г

впливають на перетравшеть i засвоеиня поживних рсчовин корму, особливо у молодняку mrimi. Це, зокрема, стосуеться ячменю, який е шнним компонентом ком-бшорм1в, але внаслщок пшшщеного вшету ющковини i ß-глюкану вводиться в комбикорма в певних обмеженнях: гусенятам до 9-тижневого В1'ку не бшыле 15% (cDiciiiin B.I., 1992,1батуллш I.I, Каравашенко В.Ф., 1998).

Встановлено, що для покращешш no/Kimiioi uiiniocTi комбжоркмв на ячмштй основ! доцшыю збагачуватл ix ферментними препаратами (О'рвшс В.Ю., та ш., 1974, 1995, Matosik V., et. al., 1982, Батюжевськнй Ю.Н., та in., 1996). При цьому доведена впеока ^ефектившеть використання ензим1в в год{вл1 птиш (Rotter В., 1989, Ncsselman К., 1989, Donkers W., 1991, Vogt Н., 1990), але вона залежить в|'д спсциф1ч1Ю1 днфермегтв i норми введения i'x в комбшормн.

У зв'язку з цнм виникае необхщтсть паукового обгрунтування використання окремих ферметив та i'x мультиензимиих композицш в гащвл1 птах1в, норм введения ix в комб1корми залежно вщ вмкту важкоперетравних вуглевод1в, виду i Bi-KOBOi групп птиц!. KpiM того, кшыасть ферментних препарат1в постишо зростае, внаслщок чого використання i'x в птах1вництв1' не вивчемо та не розроблеш' реко-мендашТ щодо ix застосуваншо в комбкорми на ячмшнш ocnoßi. Таким чином, дослщження стосовно використовуваиня ферментних npeuapaTiß в комб^ормах з високи.м cmictom ячменю для гусеият с актуалышми.

Зв'пзок робота з иауковпмн програмамп, темами. Дисерташя е складовою частиною паукових дослштень Тавршсько'1 державно'! arpoTexiii'moi академи i виконувалась на кафедр1 тваринництва i мисливствознавства за ¡шшативною темою "Використання ферментних препарат1в в комб1кормах з високим вдпетом ячменю при внрощувапш гусенят-броГтер1в", затвердженою вченою Радою ТДАТА 11 квггня 1995 року, протокол № 9.

Мета i заиданпл дослщжснь. Основна мета роботи - визначнти ефектившеть

/

та обгрунтувати дози використання ферментних препарат!в мацеробацшпну ГЗх 1 бета-глюкоамшази в комбкормах з високим вмктом ячменю при вирощуванн1 гу-сенят-бройлер1в.

Виходячи з мети дослщжень були поставлен! наступи! задача

- з'ясувати вплив добавок мацеробацшпну ГЗх 1 бета-глюкоамшази окремо та в склад! мультиензнмио! композицн, введених в комб^корми з високим вмктом ячменю, на збережешеть, ркт гусенятта витрати комбшорму на прирют живо1 маси;

- визначити перетравшеть поживних рсчовин корму, баланс азоту, ф1зюлого-

бюх1шчш показники кров1 та м'ясж якост! гусенят-бройлер1в; /

- встановити оптималыи норми добавок ферментних преиарат1в мацеробацшв-ну ГЗх, бета-глюкоамйази та IX мультиензимноУ композит'!' в комбшорми з високим вкистом ячменю для гусенят-бройлер1в;

- провести виробничу перев1рку одержаних результат;

- дати еконошчну оцшку ефективност! використання ферментних препара^в в комбкормах з високим вмютом ячменю в год1вл1 м'ясних гусенят;

- розробити пропозицн виробництву, щодо застосування ферментних препара-Т1в при використанш комбн-соршв з високим влистом ячмешо в годшл1 гусенят.

Об'ект дослшження - гусенята 1-9-тижневого вжу при вирошуванш на м'ясо.

г

Предмет доапджепня-- теоретнчш та практичш аспекта використання молодняком гусей поживних рсчовин комб^орму з високим вмютом ячменю при з'а-стосуванш р!зних доз ферментних препарат пектолгшчно! та амшолтшно! дн -мацеробацшпну ГЗх i бета-глюкоамшази та Гх вплив на збережешеть, штенсив-шеть росту, використання корму та м'ясш якост1 гусенят-бройлер1в.

Методи доелдокешш - зоотехшчш - при вивченш росту, витрат корму на прирют живо! маси, перетравност1 пожнвних рсчовин комб^орму, забшних якос-тей та х{м1чного складу м'язовоУ тканини; ф1зюлопчш 1 бюх1м1чш - вмюту в кров!

формених eлeмeнтiв, гемоглобшу, загшшюго бижа; бюметричш - опрашовання /

результат!в дослщження. ■

Наукоса но шика одержаних результатов. Вперше в умова.х швдия Украиш експериментально визначена ефектившеть використання р1зних доз ферментних

препаратов - мацеробацшпну ГЗх, бста-ппокоамшазн та створеноУ на IX основ! мультиензимноУ композишТ в комбикормах з шдвпщеним до 30% вм!стом ячменю при вирощувашп гуеенят-бройлер!в, встановлено оптнмалъну норму Ух добавок до комб>'корм1о та з'ясовано Ух вопив на використання поживпих речовин корму, рют 1 м'ясш якоет! гусенят.

Пршстимнс значении одержапнх результат!» нолягае в тому, що застосу-вання фермептних препаратов мацеробацилшу ГЗх, бета-пнокоамщази та 1'х мультиензимноУ композит в комбжормах дас можлив!сть широко використовувати ячмшь при впрощувапш гусенят ! забезпечуватн Ух штенсившш р!ст, висок! м'ясш якост! при мпнмалышх витратах корму на приест живоУ маси. Результати досль джень впроваджаи в агрофирм! ¡м. Т.Г.Шсвченка ! а'льгосппцшриемств! "Свт-нок" Мел!топольського району Запор!зькоУ облает!. Зпдно листа 01-32 вш 16 чер-вня 1998 року вони увнншш до программ застосування ферментних препарат!в в пдавл! гусей Запор!зько1 обласноУ асошанм "Запор1жптахопром" виробничо-нау-кового об'еднання "Укрптахопром" Мипстерства аграрноУ полЬики Укра'ши. От-рнмаш розробки за темою дослшжешгя рекомендован! для використання в нав-чальному процее! (Протокол вченоТ Ради ТДЛТА №4 вщ 17 листопада 1998 року).

Особпстпн внссок здобувача. Диссртаптом проведено анашз першоджерел л1тературн, розроблена методика дослшжснь, сформульоваш задач! I мета доелщжень, проведен! пауково-господарсью та фЫолопчш дослщи, обробка ! анагпз одержаних,результат та шдготовлений рукопне дисерташУ. Робота вико-нана шд науковим кер1вником - доктора бюлопчних наук, професора В.¡.Лисенка.

ЛпроблцЫ результатнз дисерташУ. Матер ¡ал и дослитжень доповиались на мЬкнароднш конфереиш'У в 1нсштуп корм!в УАЛИ "УкраУна в св!тових земель-ни.х, продовольчнх ! кормових ресурсах ! сконом1Чнпх вюноспнах". - Вшннця, 1995 рж, па друпн Укра'шськш конференцн з птах!внпцтва - Боркн, 1996 р!к, м1'жнароднш науково-практнчшй конференцн "Еколопя та проблеми зоошженерн ! ветеринарноТ медицшш". - Харкт'в, 1997 р|'к, а також на розширепому засщанш кафедри тваришшцтва 1 мисливетвознаветва, кафедри х(мн 1 бютехнологн та вче-нш Рад! ТавршсьроУ державно"! агротсхшчноУ акадсм» Мипстерства аграрноУ пол!-

тики Украши в 1995-1999 роках.

Публ1кацп. За матер1алами дисертаци опубл/ковано 4 nayKOBi роботи.

Структура та обсяг роботи. Дисертац1я складаеться ¡з вступу, ochobhoi ча-стини з 4 роздинв; висновмв, пропозицп виробництву, списку використано! лпх-ратури та до дата в.

Робота викдадена на 142 ciopiiiKax машинописного тексту, м ютить 29 таб-лиць, 7 рисункЬ та 14 додатив. Список використано!' Л1тературп naniiiye 242 tiaii-менування, з них на ¡ноземшй мов1 - 64.

МАТЕР1АЛIМЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ

Експериментагтьш дослщження з вивчення ефсктпвносп використання фер-ыентиих препарата мацеробацилшу ГЗх i бета-глюкоамшази в комбикормах для гусенят з високим вмютом ячменю проводили протягом 1995-1998 p.p. в агрофф-MI ¡м. Т. Г. Шевченка Мел1топольського району Запорвько}' облает)" на гусенятах ¡талшсько! породи з добового до 9-тияшевого В1ку в трьох науково-господарських дослщах, а виробничу ncpciiipKy - у альгоспшдпрпемств! "Св^танок" цього ж району. Для кожного досшду в добовому niui з урахуванням живоУ маси, рухливосп, CTaTi, стану пуповини i оперения вщбирали 240 rrraxic, з яких за принципом ана-лопв формували 5 груп:дв1 контрольш i три дослщш.по 48 гол ¡в у кожнш(таблЛ).

Таблиця 1

Схема проведения науково-господарських дослав, п=48

Група Bnuct ячменю в ком- 6lkopmi у г0д1вл1 nraxiB, % Добавка ферментних препаралв за масою комбкорму, %

/ 1-3 ' тиждень 4-9 тиждень мацероба-цилш ГЗх (1-дослщ) б.ета-глюкоамь лаза (2-дослщ) мацеробацилш ГЗ.х + р-глюко-амклаза (1:1) (З-дослщ)

1-контрольна 15 15 - - -

2-контрольна 15 30 - - -

3-дослцша 15 30 0,1 0,1 од

4-дослцша 15 30 0,3 о,з 0,3

5-доашдна 15 30 0,5 0,5 0,5

Гусенята nepmo'i контрольно! групп при вирощувашн з лобового до 9- тиж-невого в|'ку спожнвали комбкорм, до складу якого входило 15 % ячменю за ма-сою, а аналоги другоУ контрольно? i трьох дослщних труп до 3-тижневого в1ку одержували комб1корм з 15%, а в перюд 4-9 тижшв з 30 % ячменю.

Гусенягам дослщних груп в першому дослш згодовували в комб1корм1 pi3-iii добавки мацеробацилшу ГЗх, у другому - бета-глюкоамшази i в третьому - су-М1ш них ферментних препара^в у внгляд1 мультиеизимноУ композицн у сшввщно-шенш 1:1 (МЕК).

Вкпст обмшноУ eneprii (ОЕ) в комбкорлн для контрольних i дослщних фуп у перин З-тижш вирощування складав 281 ккал i 19,8% сирого протешу, а в наступи! 4-9- тижшв для гусенят першоУ контрольно!" групп шдповщно 279 ккал i 18,3%, другоУ контрольно! i трьох дослщних - 272 ккал i 18,1%.

Пожившсть комб1корм|'в для гусенят визначапи за даними хмпчиого анал1зу окрсмих компонент!^. Бголопчно актив»! речовини вводили у склад1 преипшв згшно рекомендаций НДПТ1 (Сергпв-Пасад, 1992). На 1 т комбкорму добавляли вггамши: А-10 млн. МО, Д}-1,5 млн МО, В,-1,0 г, В2-2,0, В3-10,0, В4-500 та мкро-елементи: Mn-50, Zn-50, Cu-2,5, Со-1,0 i J-0,7 г.

У науково-господарських дослщах вивчалп вплив рпних доз ферментних npenapaTio у cieiafli комбшорму з внеоким вмютом ячменю на збережешеть гусенят, штенсивш'Сть i'x росту, витрати комбнеорлпв на npupicT жнвоТ маси та забгёш якосп. а у фтолопчних, проведених на фош' науково-господарських, - перетрав-н1сть поживнич рсчовин комбикорму, морфолопчш та 6ioxiMi4iii показники KpoBi.

Внробничу nepcBipKy проводили на двох трупах гусенят по 750 гол1в у кож-нш протягом 9-тижшв. Базовим вар1антом була група гусенят, як1 споживали ком-б1корм в першому в!ковому nepiofli (1-3 тижш) з вшетом 15%, а з 4-до 9- тижне-вого вку з 30% ячменю без ферментних npenapaTiB, а птахи групп нового BapiaH-ту отримували комбкорм такого ж складу i поживностт, але з 1-до 9-тижневого в:'ку збагачений МЕК в fl03i 0,3% вщ маси комбжорму, яка встановлена оптимальною в науково-господарських дослщах.

Молодняк птах ¡в у ах груп з добового до 3-тижневого вшу утримувався у пташнику на сггчастш пщлозц а у вод 4-9 тижтв - на глибокш незмшюваши со-лом'янш тдстшщ з дотриманням технолопчних параметр ¡в щшьносп посадки, мжроюимату, освгглення вщповщно вимог ОНТП (1994).

В дослщах вели обл1к:

- падежу гусеняттз з'ясуванням причини - щоденно;

- живо! маси шляхом ¡ндивщуального зважування в добовому в1щ, пот1м що-тижня, а при виробничш пepeвipцi - в добовому 19-тижневому вщц

- кшькосл спожитого комбжорму щоденного за р1зшщею заданого 1 залишмв нез'щеного.

М'яст якосп птах1в визначали шляхом забою трьох гусенят з кожноТ групи у 9-тижневому вщ1 за методикою Т.М. Поливаново!' (1967). •

Перетравшсть поживних речовин комбжор\пв визначали за методикою 0.1. Масшево! (1970) на трьох головах птах ¡в з кожноУ групи. Гусенят утримували 1ндив1дуально, щоденно вели обл^к ктькосп зЧ'деного комбикорму 1 видшеного послщу. Тривал1сть шдготовчого 1 облжового перюдт по 6 д!б кожний.

Загальний биток у сироватщ кров1 визначали рефрактометричним методом, вм1ст гемоглобшу в кров1 - по Сагп, еркгрощтв 1 лейкоците - пщрахунком у камер! Горяева.

У кормах, послш, продуктах забою визначали вмют початковоУ 1 пгроскопь чно'1 води, сиро\" клггковини, сирого жиру, сирого протешу, безазотистих екстрак-тивних речовин за методиками, описаними К.А. Петуховою та ш. (1981).

Анал1зи проведен! в лаборатори кафедри х1мп 1 бютехнологн ТДАТА.

Увесь первинний матер1ал оброблено бюметрично з викорнстанням алгорит-«¡в М.О. Плохинського (1969).

Економ1чну ефектившсть застосування-ферментних препарате в комб!кор-мах для м'ясних гусенят визначали за методикою ВАСГН1Л (1984).

В дослщах використаш ферментш препарата вггчизняного виробництва -державного шдприемства "Ензим" м. Ладижин, Вшницька область.

РЕЗУЛЬТАТЫ ВЛАСЫИХ ДОСЛЩЖЕНЬ Збережсшсть та продуктиош икосп гусенят. У дослщженнях збережетсть гусенят була достатньо високою 1 склада: у псршому дослщ!" при використанш' в комб|'корм1 мацеробацилшу ГЗх-93,8-97,9%, у другому - при внкористанж бета-глюкоамшази-93$-97,9% \ в трстьому-при використаши МЕК- 97,9-100% (табл.2).

г

Таблиця 2

Зберсжешсть та продуктами якосл гусят

Трупа Збережсшсть по-голш'я, % Жива маса, г Середньо-добовий npupicT, г Витрати комбшор-му на 1 кг приросту, кг

в1к птах1в, тиж1пв

3 Mini 9 М±т

1-й науково-господарський дослщ

1-котрольна 97,9 800+24,5 3580+42,4 55,5 3,85

2-контрольна 95,8 782+18,3 3462+28,5 53,7 4,02

3-дослщна 93,8 802+24,8 3591+33,5 55,7 3,90

4-дослщна , 97,9 856+30,2 3687+29,6 57,2 3,73

5-дослщна 95,8 - 862+24,6 3624+35,4 56,3 3,84

2-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 95,8 733110,2 3592132,2 55,6 3,84

2-контрольна 97,9 737+8,1 3457128,7 53,4 4,01

З-дослшна 93,8 736+7,1 3518131,4 54,4 3,88

4-дослщна 97,9 744±8,4 3741132,5 58,0 3,71

5-дослщна 95,8 748±9,1 3745125,8 58,1 3,71

3-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 100 710±8,2 3563+31,7 55,3 3,93

2-контрольна 97,9 711±11,3 3465+28,4 53,7 4,06

З-дослщна 100 714±7,8 3428+32,6 54,5 3,97

4-дослщна 97,9 71216,8 3764134,1 58,5 3,73

5-дослщна ' 97,9 708+10,2 3765+30,5 ! • 58,5 ! 3,73

Алашз цих дапих свщчить про те, то 'нтко!' залежносп »¡ж збережешстю гусенят 1 добавками ферментних препарат не спостерцаеться. Пад1ж гусенят уах контролышх 1 доогпдних груп вщбувався до 3-тижпевого в1ку.

У першому дослщ! при згодовуванш комб1корм1в з рпиими добавками мацеробацилшу ГЗх гусенята перших трьох груп у З-тпжневому В1Ц1 в жчш'й май' мЬк собою суттево не вщр1'знялись. В пси перюд птахи 4 1 5 дослщних груп за живою

масою переважали гусенят 1 1 2 контрольных труп вщповщно на 56, 62 г (Р>0,05) 74; 80 (Р<0,05), а 3 доел ¡дну - на 54 1 60г (Р>0,05).

У другому дослш при застосуванш добавок бета-глюкоамшази 1 в третьому -МЕК суттево! p¡зннцi за живою масою у 3-тижневнх гусенят не спостер1'галося. В перюд 4-9 тижшв у динам1ш живо!' маси в!дбулися змши. Так, в першому дослш р!зниця за живой масою гусенят 2 контрольно! пор!вняно до 3, 4 1 5 дослщних труп становила 129, 225 ! 162 г (Р<0,01 ! Р<0,001). 3 4- тижневого вшу жива маса гусенят 2 контрольно! в мор!внянш з 1 контрольною групою знизилася на 44 г або на 4%. Ця тенденшя збероалася до юнця вирощування. Жива маса одше! голови гусенят 1 контрольно! групп в 9-тижневому в!ц! склада 3580 г, а 2 контрольно! -3462, р!зниця за живою масою м!ж гусенятами цих груп становила 128 г 1 е в¡poгiднoю (Р<0,001). Найбшьша жива маса птахш в 9 тижшв була в 4 дослщнш грут-3687г,яка отримувала мацеробацил!н ГЗх в кшькост! 0,3% до маси комб! корму, шо да с пщетаву вважати добавку оптимальною.

За час вирощування (1-9 тижшв) середньодобовий прирют живо! маси гусенят 1 контрольно! групи був на 3,35% вищим птах ¡в 2-1 контрольно!, яка в пор1внянж з 3, 4 ! 5 дослщними трупами мала також менший середньодобовий прирют на 4,0; 5,3 ! 3,1%.

Витрати комбикорму на одиницю приросту живо! маси у гусей 2 контрольно! групи складали за перюд вирощування 4,02 кг, що на 4,4% вище аналопв 1 контрольно!'. При цьому знижуються витрати комб1корму на прирют живо! маси у пта-х1в вах дослщних груп пор!вняно з аналогами 2 контрольно! на 3,0; 4,6 ! 7,7%. Найб!льш ¡стотна рвминя за пим показником була м!ж гусенятами 2 контрольно! 1 4 дослщно! груп - 290 г.

В другому дослш жива маса гусенят 1 ! 2 контрольннх груп у 3-тижневому В1и1 однакова 733-737 г, але з 4-тнжневого в!ку жива маса гусенят 2 контрольно! групи в пор1внянш з 1 контрольною знизилась на 2,1%, а в 9 тижшв була меншою на 3,9%. Добавки бета-глюкоамшази пщвшцували штенсившсть росту гусенят дослщних груп у портшшш з аналогами 2 контрольно!: З-о! дослщно! на 1-1,8%, 4-о! на 5,0-8;2% ! 5-о! - 5,6-8,3%. Р!зниця в!рогщна М1ж птахами 4, 5 дослщних! 2

контрольно!' групп (Р<0,001).

За час вирощування у гусенят 2 контрольно! групи спостер1гався найнижчий середньодобовий приркт, а максимапьний у аналопв 4 дослино!. Витрати комон корму на приркгг живо! маси становили у гусенят 2 контрольно! - 4.01 кг. шо на 4.4% више. шж у аначопв I контрольно! групи У гусепя г дос.ндннх груп к игра ги комб1корму на пргщжт живо! маси пор1вняно з аналогами 2 контрольно! инпили-ся па 3,2-7,5%. Ргзниця за витратами комб1Корму на 1кг приросту ж и ¡ни маси мгж птахами 4 дослщно! \ 2 контрольно! груп становила - 300г. Отже. оптимальна добавка бета-глюкоам1лази становить - 0,3% вщ маси комбжорму.

В третьому дослщ|' у вщ|" (4-9 тижшв) жива маса гусенят 2 контрольно! групп була нижчою, шж 1 контрольно! в кшш вирощування на 98 грамт (Р<0.05). Гусенята 3, 4 5 груп, що одержували МЕК мат и в 9 тижшв живу масу на 1.88.6% витою, шж птахи 2 контрольно! групп. Найбьтьшу живу масу мали гусенята 4 досидио! групи, як! отримаш в комо!кормI М!\К 0.3°«. Середньодобовий нри-р1Сг живо! маси гусенят 2 контрольно! гру пи у пор1внянн1 ¡аналогами I контрольно! знизився на 2,9°о. Найвищий приршт мни гусенята 4 I 5 дослиних ■ рун -58,5г. Витрати комб|"корму на прирют I кг живо! маси у гусенят 2 контрольно! групи становили 4,06 кг. У гтшв 1 контрольно!, 3, 4 5 дослиних ней покачник був нижчий на 3,3: 2,2; 8,1 1 4,9%. Зв1дси, оптимальна доза МЕК с - 0.3°ь.

Псрстравш'сть поживних рсчовин та баланс а юту. Перетравшсть пожив-нн\ рсчовин комбЫорму у гпддосльши.х гусенят була дооатиьо високою. а баланс ашгу позн'швнин (габл. 3)

В нерикшу дослан морстрашнсть ирогету у гуссня! I контрольно! групп склала 72,3%, а 2-! - 70.4°о У аналоги) дос.нднич груп. якт офимуваш манеробн-ни.'нн ГЗх. перетравшсть протешу становила 71.3-72,4°о. то на 0.9-2% вито, шж у птахж 2 контрольно! групи. Це стосусться I перетравностт жиру, яка в гусенят д0сл1дних груп складала 72,0-73,5%, а 2-! контрольно! -7 1.5%. Перетравшсть клп-ковини у гусенят 4, 5 \ 3 дослиних груп була високою виповино - 33,4%, 32.3. 25,6%, то више пороняно до аналопв 2 групи на 13,2; 12.1 I 5.4°о. 1етотни\ ро!-5|жностей у перетравносл БНР инж птахами ш'ддоспднич гр\ п не встновлено.

Таблиця 3

Перетравш'сть поживннх речовин та баланс азоту, п=3 _

Перетравшсть, % Викорис-

Група сирого протешу сирого жиру CHpoi KJ1ÍTKO-БИНИ БЕР Баланс азоту тання азоту до прийня-того, %

1-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 72,3 73,2 23,4 88,2 - -

2-контрольна 70,4 71,5 20,2 86,3 - -

3-дослщна 71,3 72,0 25,6 88,1 - -

4-дослщна 72,4 73,3 33,4 87,2 - -

5-дослщна 72,1 73,5 32,3 87,3 - -

2-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 70,6 75,3 22,8 86,2 - -

2-контрольна 69,9 72,4 21,0 84,5 - -

З-дослшна 71,2 74,6 26,3 85,6 - -

4-дослшна 72,1 76,9 30,3 88,0 - -

5-доел ¡дна 72,0 76,8 30,5 87,9 - -

3-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 72,5 75,7 24,6 88,1 +4,79 49,3

2-контрольна 71,3 73,6 22,5 86,3 +4,58 47,6

З-дослшна 71,4 75,8 25,8 88,1 +4,85 50,4

4-дослшна ■ 74,6 76,2 35,7 88,2 +4,96 51,5

5-доел ¡дна 74,8 76,4 35,2 87,3 +4,89 50,8

В другому дослщ)' у 9-тижневому bíuí гусенят добавка бета-глюкоамшазн

0,3% вш маси комбикорму полтшила перетравшсть клггковини на 10,4%, проте'1-ну на 2,2, жиру на 4,5 i БЕР на 3,5%.

В третьому дослЫ при викорнстанш МЕК перетравшсть поживннх речовин комб1корму у гусенят шддослщних груп суттево не вщршшлась шд двох попе-редш'.х. Узагапьшоючн перетравшсть пожнвних речовин трьох дослшв, слш вщ-значити, що при збшьшенш в комб!корм1 ячменю у гусенят знижувалась пере-травн1сть не тшьки ктнтковини, а й шших поживннх речовин. На цю спешфчну особлив1сть клггковини вказують Rotter et al. (1989); Cantor et al. (1989); Classen et al. (1988); Newman et al. (1988). Введения МЕК в комбикорма дослцших гусенят позитивно впливае па перетравш'сть поживннх речовин. Зокрема, у цих гусенят поршняно з 2 контрольною групою шдвшцувались перетравшсть протешу, жиру, БЕР ¡ особливо клпжовини. Бшьш ефективними були добавки МЕК 0,3-0,5% вщ

маси комбкорму (4 1 5 дослщш групп). Так, мсрстрашп'сть протешу у птах1в цих груп портмяно з аналогами 2 групп зросла на 3,3 ! 3,5%, жиру на 2,6 1 2,8%, клгг-ковини на 13,2 1 12,7, БЕР на 1,9-1%. 3 огляду на тс, то р^зниця за перетравшстю

г

поживних речовин м1ж птахами 4 \ 5 дослшшх грун позначна, та враховуючи вит-

рати на придбання снзимт, е дош'лышм вважати оптимальною дозою МЕК- 0,3%.

Баланс азоту 1 Гюго пикорпстаннл в органтн. Встановлено мнпмальне

значения цього показника в гусснят 2 групп, як1 одержувапи комб1корм з 30%

вм1стом ячменю. Добавки МЕК для гусеняг 3, 4 1 5 дослцщих груп полтшували

використання азоту в поршняпш з аналогами 2 контрольно! групи на 2,8; 3,9 1

3,2%. Бшьш ефективш були добавки МЕК 0,3 1 0,5% вш маси комбндарму (табл.3).

Бшх!м1чш та морфолопчш гнж.тпписн крон! гусснят.

В першому дослш1 при введсшп мацеробашшну ГЗх вм|'ст загалыюго бшка в сиг

роватш кров1 гусснят зиаходився в межах фтолопчно! но'рмн (табл. 4).

Таблиця 4

Бюх}м1чш та морфолопчш показники кров1 гусснят, М±т, п=3_

Трупа Вмкгг у кров1

загального бика, % гемоглобшу, I еритроттв, % ! млн/мм3 лейкощтв, тис/мм3

1-й науково-господарськни досшд

1 -контрольна 5,2 ± 0,1 11,3 + 0,8 3,7 ± 0,2 19,9 ±0,3

2-контрольна 5,2 ± 0,2 11,0+ 1,1 3,6 ±0,1 19,8 + 0,2

З-дослщна 5,3 ±0,1 10,9 ±0,7 3,6 ± 0,2 19,3 ±0,2

4-дослщна 5,3 ± 0,2 11,8 ± 1,0 3,7 ±0,3 1 19,2 ±0,4

5-досл|'дна 5,2 + 0,1 ! 11,2 ±1,3 3,5 ±0,1 20,4 ±0,2

2.-й науково-господарськни дослщ

1-контрольна 5,3 ±0,1 11,1 ±0,3 3,5 + 0,7 1 19,0 ±0,6

2-контрольна 5,2 ±0,1 11,2 ±0,4 3,6+1,1 | 19,2 ±0,5

З-дослщна 5,3 ±0,2 11,0 + 0,2 3,6 ±0,6 ! 18,9 ±0,8

4-дослщна 5,4 ± 0,2 10,9 ±0,5 3,7 ±0,8 | 19,3 ±1,0

5-дослщна 5,3 ±0,1 11,4 ±0,4 3,5 ±1,0 | 19,4 ±0,3

3-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 5,1 ±0,1 11,4+ 1,2 3,8 ±0,4 19,2 ±0,6

2-контрольна 5,2 ± 0,2 10,9+ 1,7 3,6 ± 0,6 18,7 ± 1,2

З-дослщна 5,1 ± 0,3 11,3 + 0,8 3,6 ± 1,0 19,1 ±0,4

4-дослщна 5,2 + 0,1 11,2 ± 1,0 3,7 ±0,5 19,4 ± 0,7

5-дослщна 5,3 + 0,3 11,4 ±0,7 3,8 ±0,3 19,0 ±0,5

В другому дослал вм1ст загального бшка в сироватш кров! був в (¡лзюлопч-шй норм! 5,2-5,4%. Таю ж результата одержан! за вм^стом гемоглобшу та форме-них елементо кров! еритроцит!в 1 лейкощшв.

В третьому дослщ1 при добавщ МЕК чпко не прослщжуеться вплив досл!-джуваних фактор!в на вм!ст загального бшка в сироватт' кров! гусенят, оскшьки суттевих розб|'жностей м!ас птахами окремих труп не виявлено.

Сл1д зазначити, що вмют гемоглобшу в кров! гусенят 2 контрольно! групп був нижчий, шж у аналогш 1 контрольно! на 4,4%. У птах!в досл!дних груп (3, 4 ! 5) вмют гемоглобшу в кpoвi становив 11,2-11,4%, тобто як 1 у гусенят 1 контрольно! групи. Взагаш формеш елементи у кров! гусенят уск труп знаходились в межах ф!зюлопчно! норми: еритрощшв вщ 3,6 до 3,8 млн/мм3 , лейкощшв 18,7 -19,4 тис.мм3.

М'ясш пкост! гусенят. Основш показники м'ясних якостей наведен! в табл.5

В першому дослщ! встановлено, що птахи 4 дослщно! групп, яю одержали комб1корм, збагачений мацеробацшлном ГЗх (0,3%), мали кращ! показники за на-п!впотрошеною ! потрошеною тушками пор1вняно з аналогами шших груп. 1стот-на р1зниця за цими показпиками була ь«ж гусенятами 2 контрольно!! 4 дослщно! груп (Р<0,05). Пщвищене введения ячменю в комбкорм гусенятам (2 контрольна група) у другому вжовому перюд! негативно позначилося на показниках анато-м1чного розтину тушок. Введения ж у комбикорм мацеробацил!ну ГЗх забезпечу-вало пщвищення виходу нап!впотрошено! 1 потрошено! тушок. При цьому спос-тер!гасться також збшьшення виходу в нашвпотрошенш тушш гусенят 4 дослщно! групи м'язово! тканини 1 йгпвних частин вщповщно до 36,4 ! 66,4%.

Анатокпчною розробкою тушок гусенят другого дослщу встановлено, що ви-хщ маси потрошено'! 1 нашвпотрошено! тушок був нижчим у птах1в 2 контрольно! групи. У гусенят ще! ж групи нижчим був ! вих!д м'язово! тканини. Гусенята до-слщних груп, що одержали комбшорм з добавками бета-глюкоамшази, мали вихщ нашвпотрошених тушок вищий на 0,7-2,3% в пор!вияшп з аналогами 2 контрольно! групи. Вщповщно вищим на 0,7-1,5% був вихщ потрошених тушок. Найбшьш ефективною виявилася добавка бета-глюкоамшази 0,3% вщ маси комбкорму.

Таблиця 5

М'ясш якосп" гусспят, п=3

Трупа тварин 3a6ifnniii Вихщ Bmi'ct в грудному м'яз1, %

внхщ, % частин, % сухо! речовшш сирого протешу сирого жиру

1-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 79,1 66,3 22,6+2,4 16,7+0,7 3,810,4

2-коптрольна 78,7 64,2 21,7+1,2 16,2+0,4 3,7+0,6

3-дослщна 78,8 ' 65,0 22,7+1,3 17,110,6 3,911,1

4-дослщна 79,1 66,4 23,5±0,8 17,3+0,7 4,2+0,7

5-дослщна 80,0 66,1 23,0±1,6 17,010,5 4,3+1,1

2-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 80,2 66,3 22,9+0,7 16,810,5 3,710,3

2-контрольна 79,3 66,0 22,0±1,2 16,1+0,7 3,2+0,4

3-дослщна 80,0 65,0 22,8+0,8 17,0+0,3 3,9+0,4

4-дослщна 81,6 66,4 23,1+0,6 17,110,5 4,310,5

5-дослщна 81,4 65,1 22,9±0,9 16,9+0,4 4,210,7

3-й науково-господарський дослщ

1-контрольна 78,4 67,0 22,8+3,2 17,0+1,2 3,810,4

2-контрольна 76,1 64,7 21,611,6 16,80,7 3,410,7

3-дослщна 78,2 . 66,9 22,812,4 17,1 + 1,3 4,4+0,5

4-дослщна 79,0 67,3 23,411,7 17,6+0,6 г 4,9+0,6

5-дослщна 78,6 67,1 23,012,1 17,3+0,8 4,810,4

В третьему дослцн у гусспят 2 контрольно! групп в tiopiвияпнi з 1 контрольною групою сиявлено бшьш ипзыа показники виходу ictibhhx частин. Гусенята дослщних груп, що одержали комбшорм, збагачений мультиензимною композитно, малп битын високий зао1йний вихщ, шж птахи 2 групп при вирошувашн !х на комбп<орм|' з 30% ячменю. Так. в них трупах пихщ нашвпотрошено! тушки гусспят був на 2,9%. a потрошепо! - на 3,7"о вишмм пор|вняно з аналогами 2 контрольно! групп. При пьому найвищии вихщ ¡слвннх частин (67,3%) був у птах!в 4 досдщно! групп. Ргзниця м1ж аналогами дослщних труп i 1-oi контрольно!, що одержувала стандартний комбикорм, була не!стотного. Гусенята 3 дослщно! групп, то одержали комбкорм з 0,1% добавкою МЕК, пор1'вняно з аналогами 1 контрольно! групп мали незначно нижний вихщ нашвпотрошено! тушки, м'язово! тка-

нини 1 Гсп'вних частин. Отже, збшьшення введения в комбжорм ячменю знижуе м'ясш показники гусенят. Проте, збагачення даного комбжорму мультиензимною композищею шдвищуе забшний вихщ, а також вихщ м'язово! тканини 1 кгпвних частин. При добавщ МЕК у кшькостях 0,3% 1 0,5% вщ масн комбкорму м'ясш якост1 гусенят були лод1бними. Х1м1чнин склад грудного м'яза гусенят свщчить про те, що ¡стотних розб1жностей М1Ж аналогами контрольних 1 дослщних груп не спостергаеться, хоча е тeпдeнцiя до зниження вмюту протешу 1 жиру в грудному м'яз1 гусенят 2 контрольно'! групп.

Внробнпча персв1рка використання МЕК для гусенят-бройлер1в Виробничою перев1ркою визначено економ1чну ефектившсть добавки муль-тиензимно! композицн при вирощувант м'ясних гусенят (табл. 6).

Таблиця 6

Ефектившсть МЕК у комбжормах для гусенят

Показник BapiaHTH До базового вар ¡анту

базовий новий

Юлькють гусенят - броГшер1в, гол 750 750 -

Збережешсть погол1в'я, % 95,3 96,1 +0,8

Жива маса 1 гол. у 9- тижневому Biui, г 3552 3870 +318

Витрати комб!корму на 1 кг приросту живоУ маси, кг 3,98 3,73 -0,25

BapTicTb 1 т комбшорму, грн 285 285 -

Варт1сть витраченого комб^орму, грн 2878,5 2964 +85,5

Вартють МЕК, грн - '72 + 72

Вартють комб1корм1в ¡з МЕК, грн 2878,5 3036 + 157,5

Реал1зацшна цша 1 кг живо? маси, три 3 3 -

Вартють валово1 продукцп, грн 7620 8370 +750

Загальновиробнич! витрати, грн 5439 5642 +203

Прибуток, грн 2181 2728 +547

Еконоайчний ефект, грн - 547 +547

При внрощуванш 750 roniB гусенят нового вар1анту отримано прибутку 547 гривень, що у пор1внянш з базовим складае - 0,73 грн на одне гусенятко.

Таким чином, введения МЕК в комбжорми з вмютом ячменю (30%) дало мо-жливють отрнмати сконолпчний ефект на 1000 гол!в гусенят 730 гривень.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦН

1. Збагачення ферментними препаратами мацсробацилшом ГЗх 1 бета-глю-коамщазой комбжорм1в з високим вмютом ячменю (30%) у доз1 0,1-0,3 1 0,5% вщ маси комбжорму для гусенят-бройлер1в з 4- до 9- тижневого в^ку пщвищуе ¡нтен-сившсть росту, забшш якосп, використання корму 1 негативно не впливае на ф1-зюлоп'чний стан пга.мв.

2. Оптимальною добавкою ферментних препарате маиеробашшну ГЗх 1 бета-глюкоамщази с 0,3% вщ маси комбжорму. При добавш вказаних препарате в доз1 0,1% не спостертеться пщвишення штснспвиост1 росту пор1вняно до стандартного комбжорму, а добавка цих речовин в кшькосп 0,5% не дае переваги порш-няно з добавкою 0,3%.

3. Введения мацеробацилшу ГЗх при вирощувашп гусенят з 4- до 9- тижневого вжу в юлькосп 0,3% за масою до комбжорму з вмютом 30% ячменю пщвищуе ¡н-тенсивш'сть росту тпарин на 6,5% 1 зменшуе витрати комб1корму на приркт живо! маси на 7,2%.

4. Добавка бета-тюкоамшази в кщькост1 0,3% вщ маси комбжорму з 30% ячменю при вирощувашп гусенят з 4- до 9-тижневого вжу пщвищуе штенсившсть Ух росту на 8,2% та зменшуе витрати комбжорму на приркт живоУ маси на 7,5%.

5. Включения до комбжорму з високим (30%) вмктом ячменю мультиензимно'У композицп в доз1 - 0,3% при вирощувашп гусей з 4- до 9- тижневого вжу пщвищуе прирют Ух живоУ маси на 8,6% (Р<0,001), полшшуе перетравш'сть протеУну на 3,3%, жиру на 4,5% I ктптковини на 13,2%, зменшуе витрати комбжорму на прирют живоУ маси на 8,1%, сприяе покращеншо використання азоту 1 забшних якос-тей (предзабшна маса гусенят збщьшуеться на 8,6% (Р<0,001), пщвищуеться та-кож вихщ натвпотрошеноУ I потрошеноУ тушок та вм1ст сирого протеУну в грудному м'яз1 гусенят).

6. Ферментш препарат мацеробацилш ГЗх 1 бета-пнокоамщаза не впливають на •

хшпчний склад грудних м'яз!в, гемотолопчш (еритроцити, лейкоцити) та бюхь М1чш показники (загальний бшок, гемоглобш) кровт

7. Застосування комплексно! добавки у вигляд1 мультиензимно'1 композицп у комб1кормах з високим вмютом ячменю для гусенят е економишо вигщним. Рен-табельшсть виробыицтва м'яса гусей при застосуванш вказаних ферментних препарате становить 48,3%.

8. При використанш комбкорм1в ¡з вмютом ячменю 15%, для гусенят у в£ц1 1-3 тижш, а з 4- до 9- тижшв - 30%, пропонуеться збагачувати IX комплексною добавкою моцеробацилшу ГЗх 1 бета-глюкоамтази в сшввщношент 1:1, у вигляд1 мультиензимно'1 композицн (МЕК), в кшькост! - 3 кг на 1 т комбикорму.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Кольцов М.П'. Ефектившсть комплексного застосування мацеробацилшу ГЗх та бета-п1!окоам1лази в комбшормах на продуктившсть гусенят// Наук, вю-ник НАУ: 36. наук. праць.-К., 1999,-Вип. 19.-С.163-166.

2. Кольцов М.П. В пли в мультиензимно'1 композицй на перетравшсть комбжорму м'ясними гусенятами // Вюник Полт. ДС1:36. наук, праць. - Полтава, 1999,-Вип. 6. - С. 42-43.

3. Кольцов Н.П. Особенности технологии производства продукции гусеводства // Материалы П Укр. конф. по птицеводству. -Борки, 1996. - С. 62-63.

4. Андрущенко М.В., Кольцов М.П. Вплив бета-глюкоамшази на резистентшсть та продуктивность гусей // Наук, вюник НАУ: 36. наук, праць. - К., 1998. -Вип. 12. - С. 119-121 (Проведено дослщження та опрацьовано матер1ал).

Кольцов М.П. Використання ферментних препарат!в в комбжормах з високим вмютом ячменю при вирощувашп гусенят-бройлер1в. -Рукопис. Дисерташя на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за спешальшстю 06.02.02 - пшвля тварнн ! технолопя корм1в. - Нашональ-ний аграрний ушверситет, Кжв, 2000.

Дисертащя присвячена застосуванню мацеробацилшу ГЗх та бета-глюкоамь

лазп I? KOMÖiKopMii з в\псшм 30% ячмсто для нпененвного росту гусенят i ефек-тмвного викорнстанпя пожнвиих речовин комбикорму. Впершс внзначено опти-мальш добавки дослщжених ферментиих препарат га ix мультиеизимиси компо-зпцн в сшввщношенш 1:1 (МЕК) в комбйшрмн на ячмшш'й oenoßi для м'ясних гусенят. Еконош'чна дощ'лымсть застосування МЕК в комбикормах з BMicTOM (30%) ячменю для гусенят - шдтверджепа внробннчою nepceipKoio, застоеовуеться у ви-робшпши та навчальному npoucci. Для сфсктпвного використання гусенятами таких комбп<орм!в запропоновано Ъсзбагаченпя МЕК-0,3% вщ маси комбкорму.

Ключом' слова: ячмшь, гусснята-бронлсрн, мацеробацилш ГЗх, бета-глюкоам|'лаза, мультиензимна композншя, kjiifкоштп, ß-глюкам, комбпчорм.

Кольцов Н.П. Использование ферментных препаратов в комбикормах с высоким содержанием ячменя при выращивании гусят бройлеров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Повышение конверсии кормов - одна из важнейших задач в птицеводстве. Она усугубляется тем, что в структуре комбикормов имеются компоненты с высоким наличием клетчатки к бста-глкжаиов, которые негативно влияют на переваримость и усвоение питательных веществ корма, особенно у молодняка птицы. Это в частности касается ячменя - главной фуражной культуры юга Украины, который является ценным компонентом комбикормов. Однако, вследствие повышенного содержания клетчатки и бета-глюкапа вводится в комбикорма с явными ограничениями: гусятам до 9- недельного возраста не более 15% (Фисинин В.И. и др., 1992, Ибатуллин И.И., Каравашенко В.Ф. и др., 1998).

Для улучшения питательной ценности комбикормов с повышенным содержанием ячменя рекомендовано их обогащение ферментными препаратами (Сир-видис В.10. и др., 1974, 1995, Matosik V. et al., 1982, Батюжевский Ю.Н. и др.,

г

1996). При этом, установлена эффективность использования энзимов в кормлении птицы (Rotter В., 1989, Nesselman К., 1989, Donkers W., 1991, Vogt HL, 1990), но

она зависит от специфического действия ферментов и норм введения их в комбикорма с высоким наличием труднопереваримых углеводов.

Кроме того, количество ферментных препаратов постоянно возрастает, из-за чего применение их в птицеводстве не изучено и не разработаны рекомендации по их использованию в комбикормах на ячменной основе.

Диссертация посвящена применению впервые - мацеробациллина ГЗх и бе-та-глюкоамилазы в комбикормах с высоким содержанием ячменя для интенсивного роста гусят-бройлеров и эффективного использования питательных веществ комбикорма. Впервые определены оптимальные нормы исследованных ферментных препаратов й их мультиэнзимной композиции в соотношении 1:1 (МЭК) в комбикорма на ячменной основе для мясных-гусят.

Добавки мацеробациллина ГЗх, бета-глюкоамилазы в отдельности и в составе МЭК 0,3% от массы комбикорма с высоким содержанием ячменя (30%) при выращивании гусят-бройлеров повышают интенсивность их роста соответственно на 6,5%, 8,2 и 8,6% (Р<0,001), уменьшают затраты комбикорма на прирост живой массы на 7,2%, 7,5 и 8,1%. Применение ферментных препаратов в комбикормах на ячменной основе повысило переваримость клетчатки на 13,2%, сырого протеина - 3,3%, жира на - 2,6% и БЭВ - на 1,9%. При этом улучшилось использование азота на 3,9%. Экономическая целесообразность применения МЭК в комбикорма с содержанием (30%) ячменя для гусят - подтверждена производственной проверкой, внедряется в производство и учебный процесс.

Применение изученных ферментных препаратов в комбикормах длн гусят дает возможность шире и эффективнее использовать ячмень при выращивании птицы и обеспечивать интенсивный рост и высокие мясные качества гусят с минимальными затратами кормов па прирост живой массы.

При выращивании гусят-бройлеров на комбикормах с высоким содержанием (30%) ячменя - предложено обогащение такого корма комплексной добавкой мацеробациллина" ГЗх и бета-глюкоамилазы (МЭК) - 0,3% от массы комбикорма.

Ключевые слова: ячмень, гусята-бройлеры, мацеробациллин ГЗх, бета-глюкоамилаза, мультиэнзимная композиция, клетчатка, р-глюкан, комбикорм.

Kol'tsov N.P. Application of ferment for enrichment of feed mix with high barley content in gosling-broilers feeding. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree oftlie candidate of agricultural sciences on a speciality: 06.02.02 - feeding of animals and technology of forages. National agrarian university, Kyiv, 2000.

Dissertation is devoted to application of new ferment preparations macerobacellin G3x and beta-glucoamilaza in feed mixtures with high barley content for intensive growth of gosling - broilers and effective use of feed nutriments. Optimal norms of supplement of investigated enzyme preparations 'and their multienzyme composition (MEC) in feed mixtures with low nutritive value for meat goslings depending on their age have been defined for the first time. The norms of barley addition to feed mixtures for meat goslings fiave been improved. The economic expedience of application of scientifically substantiated supplement of MEC in feed mixtures with barley high content (up 30%) for goslings has been confirmed by practice and is being introduced to educational process. Tor effective use of feed mixtures with high barley content by goslings it has been proposed to enrich there feed mixtures with complex supplement of macerobacellin G3x and beta-glucoamilaza - per 0.3% from feed mixture mass.

Key words: barley, gosling-broilers, macerobacellin G3x, beta-glucoamilaza, multienzyme composition, cellulose, P-glukan, feed mixture mass.

UunoBiaanbiini'i 3a BiinycK: IIoniuiiBanOB T.B. ni.uiiicaiio /io ;ip>'ky 23 09.2000, C»opMaT 60\80 1/16 flanip №1. Ooji.-Bna. ApK. 0,9. Ym. zipyn. 1,1 Tnpa-.k 120 npiiM. 3aM. 17

BiflapyKOBaiio y UKU "Arpo-Tacpisi" TaBpiiicbKoi aep-KaBHoi arpoTexiiiiHOi aKaneMii 72312, V'KpaiHa, 3anopi3bKa o6.n. m. me^itononb, rip Ij.X.MejibHimbKoro, 18