Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Инженерно-геоморфологический анализ рельефообразующих процессов (на примере Карпатского, Крымского и Кавказского регионов)

ВАК РФ 11.00.04, Геоморфология и эволюционная география

Автореферат диссертации по теме "Инженерно-геоморфологический анализ рельефообразующих процессов (на примере Карпатского, Крымского и Кавказского регионов)"

^ д Нацюнальна Академм наук Украши

1нститут географи

пен

-г-н

На правах рукопису

Рудько Георгш 1ллгн

1нженерно-геоморфолопчний анал1з рельефоутво-рюючих процеав (на приклад1 Карпатського, Кримського та Кавказького регюшв)

Спешальшс1ь ! 1,00.04 - геоморфолопя тп пплеогеограф!Я

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора географ1чних наук

Кшв -1996 р.

Дисертащею е рукопис

Роботу виконано в Ьано-Франювському державному техшчном) ушверашлп нафти 1 газу та геолого-еколопчному Центр1 ДТП "Зах1дукргсолопя"

Науковий консультант:

- доктор геолого-мшералопчних наук

професор

О.М. Адаменко

Офщшш опоненти:

- доктор географ!чних наук В.П.Пал1енко;

Провщна установа:

- доктор геолого-мшералопчних наук, ч лен-кор. НАНУ

П.Ф.Гожик;

- доктор географшних наук, професор Ш.Ковальчук.

Кшвський нащональний ушверситет, географ ¿чний факультет

Захист дисертацп вщбудеться грудня 1996 року о

годин! на засщанш спещалвованоГ ради Д 01 69 02 в ¡петиту, географа Нацюналыю}' Академн наук Украши за адресою: 25203 Кшв - 34, Володимирська, 44.

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б1блюте1 1нституту географи

Афтореферат роз1слано листопада 1996р.

Вчений секретар спещал1зовано! ради, кандидат географ1чних наук

В.Шередерш

Загальна характеристика роботи

Актуалыпсть теми. Розвиток небезпечних рельефоутворюючих процсав (НРП) в межах областей альпшсько} складчастосп Карпат, Криму 1

Кавказу та прилягаючих до них територш, неодпоразово обумовлював катастроф1чт наслщки: _ масова аютшзацдя зсув1в 1 сств у Карпатському регюш (1912-1913 рр., 1963 р., 1979-1980 рр.), катастроф1чна акипшащя зсу-В1В разного механизму в Криму (1974-1979 рр ), масова актишзашя зсувш у Че-чш (19X9 р.), кэтаетрофгший зсмлечрус у Мрменн в грудш 1988р.. який вик-ликав багаючисельш лгодсью жертв и та обумовив грандюзш масштабтт роз-витку схилових продес1в та шше.

Сл1д шдмгоггп нтрокий спектр техногенно-актив1зованих НРП. Наириклад, фуикшонування ряду прничовидобувних комплекс Персд-карпатгя 4 Закарпаття викликало, практично, некерований катастроф1чний розвиток техногенно-обумовленого соляного та сульфатного карсту, робота вупльних шахт Льв1всько-Волинського басейпу стала причиною просадки територи шд вщпрацьованими прничими виробками з настушшм тдтоплен-ням територи I т.п.

Таким чином, вкрай актуальним с комплекс проблем, як1 можуть бутт предметом шженерно-геоморфолопчного ан&гпзу рельефоутворюючю

!1рОЦСС1В

При важлнвосп проблем оншкн, про! нсиування т керованоп

контролю сучасннх рельефоутворюючих пропеов га Ух розвшку в умова: носчики зросхаючого техногенного впливу на рельеф, ¡нженерно геоморфолопчшш аналп рельефоутворюючих пропеав не мае достагаьоп паукового та методичного обгрунтування. Псреважае вузько епеивиыш пвдад до оцшки рельефоутворюючих процеав. У зв'язку з цим виникла необ хщшеть узагальнення мaтepiaлiв з оцшки законо\прностей розвитку нсбезпе1 них рельефоутворюючих процеав та розробки иаукових \ методичних осно Ух ¡утженерно-геоморфолопчного анализу.

Плановкть теми та участь автора. Досшдження, проведен! по те-лн дисертацн, мали плановий характер. ГПд час роботи автора в державному геолопчному пщприемств1 'Захщукргеолопя" (1978-1996рр.) вони були складовою частиною нацюнальних програм та регюнальних зав-дань МЫстерства геологи Украши по вивчешпо 1 прогнозуваншо екзоге-нннх рельефоутворюючих процесш. Кр1м того, автор брав участь як екс-перт в робот! урядових комкш Кабшету М!шстр!в колишнього СРСР та Украши з оцшки стану процесонебезпечних територ1й в зонах '¿х катаст-рофгчного розвитку (всього бшьше сорока робочих груп та комюш).

Метою дослщжень було обгрунтування, розробка 1 реашзащя нау-кових та методичних основ ¡нженерно-геоморфолопчного аналпу рельефоутворюючих процеав (на приклад! Карпат, Криму, Кавказу):

-наукове обгрунтування ¡нженерно-геоморфолопчного анал1зу рельефоутворюючих процеав;

-дослщження основних законом1рностей формування р1зних генети-чних комплекс1в рельефу та масштаб1в, мехашзму ! динамнеи рельефоутворюючих процеав (землетруси, сучасш тектошчт рухи, зеуви, сел!, карст) в межах р1зних л1тосфсрно-геодинам!чних комплекеш 1 басейнових геосистем;

-створення сучасних геошформацшних систем з оцшки стану гео-морфосфери та складання постшно диочих моделей рпного масштабу 1 цшьового призначення з метою прогнозування 1х розвитку в простор! ! час!;

-оц!нка ¡нженерного ризику та оптимпацш техногенного впливу на рельеф.

Поставлена мета досягалась шляхом вир!шення трьох взаемо-пов'язаних груп задач:

Група методолопчних задач:

1. Анализ понятшного апарату на основ! класичних та сучасних уяв-лень про геоморфосферу та п зм!ни пщ впливом техногенноГ д!яльност!

(ноосферний етап розвитку рельефу). 2. Розробка наукових основ системного шдходу до проблеми шженерно-геоморфолопчного анашзу рельефоутворюю-чих процеав.

Група науково-теоретичних задач:

1. Розробка наукових основ шженернсмеоморфолопчного анал1зу рельефоу творгоючнх пронеа'в. 2. Наукове обгрунтуванпя кон цел ци геодина-М!чни\ моделей релъсфоутворення. 3. Визначення просторово-часових зако-яомфностей розвитку релъсфоутпорюгочих процео'в в межах басейнових геосистем для ргзних тишв гсоморфосфери.

Група мстодпчпо-дослшпицьких задач:

1. Розробка наукових га методичних шдхо;ив до шженерно-геоморфо-лопчно! о районування рпиого масштабу та шльовог о призначення. 2.Науков1 основ» та методика використания гео1нформацжних систем ) технологий при шженерно-геоморфолопчиому аналт рельефоутворюючих процесш. З.Мето-дичш осповп ощнка техногенного впливу на рельеф, мехатзм та динамка техногетю обумоплених рельефоутворюючих процес(в прничо-видобувних, прничо-промислових природно-техногенких систем, мют та промислоно-"¡сг.ких агломераш'й. 4. Науков1 та метоличш основ» оцшки жженерного ри-зику геритори. 5. Науинп га методнчш прнйоми прогнозувагтя та керованого кошролю стану гсоморфосфери.

Об'скт га предмет цослщження. Об'иктом досл1'джсння с релмф I рельефоутворююч1 процсси и природюмсторячному аспект!, ш у зв'язку з ш-женерним освоениям терпторп в межах лггосферно-геодинамзчних комплексов 1 басейнових систем гсоморфосфери молодих складчастих с1Н)])уд.

Об'ектами д0сл1джень с прсыа територй' альпшсько'Г фази складчастосл Карпат, Криму, Кавказу та прилеглих до них територ1и передпрсъких, ънжпр-ських пропипв 1 илитних комплскав.

Предметом дослщжень е шженерно-геоморфолопчшш аналп зако-ном1рностей розвитку, мехашзму га динамши сучасних рельефоутворюю-

чих процеав. Оцгака шжснерного ризику в рамках вщповщних природ-но-техногенних систем, прогнозування стану та розробка оптим^зацшних м1роприемстз! в межах процесонебезпечних територш.

Методолопчна основа та р1вш дослщжень.

Фшософську концепцио дослщжень складае вчення про взаемодио людини з рельефом у перюд поспйно зростаючого техиогенезу.

Наукова концспщя дослщжень базуеться на роботах вп чизняних та заруб1жних геоморфологов 1.П.Герасимова, 1.Д.Гофштейна, А.А.Асеева, О.М.Адаменка, В.Г.Бондарчука, С.К.Горелова, МЛ.Школаева, ЛЛ.Сшрь донова, Д.А.Тимофеева, МЛ.Маккавеева, Р.С.Чалова, М.О.Гвоздецько-го, С.С.Воскресенського, ¡.В.Попова, А.С.Дсвдар^аш, В.П.П&гиенко, Е.Т.Пал1енко, 1.П.Ковальчука, Я.С.Кравчука та шших.

1нженерно-геоморфолопчшш аиашз враховуе роботи О.К.Леонтьева, С.Л.Вендрова, В.П.Зенкевича, Е.Т.Пал1енка, Ю.Г.Омонова, Т.В.Зво-нковоТ, А.М.Шульгша, ГЛ.Горецького, Г.С.Золотарьова, Ф.В.Котлова, М.Г.Демчишина, 1.П.Ковальчука, Л.С.Кравчука, В.М.Дублянського, Г.М.Дублянсько1, В.М.Саломатша, ГФ.Сриша, Б.МЛванова, В.В.Кюнт-целя, 1,О.Печеркша, О.Б.Климчука, АЛ.Шеко, В.В.Стещока, Р.А.Шязова та шших.

Методика дослщжень, фактичний матер1ал та бсзпосереднш внесок у виршсння проблеми. В основу дисертацшно! роботи покладе-но результата паукового узагальнення, виконаного автором на основ1 польових репональних, стащонарних та скспериментальних дослщжень, лабораторних робгг та обробки шформацц на ЕОМ. При цьому, автором особисто проведено картографування рельефоутворюючих процеав в межах Карпат, Передкарпатгя, Закарпаття, Волино-Подшьсько! плитн, Пе-редкавказзя, Закавказзя та Палпру. Бшьш детальш дослщження небезпеч-них рельефоутворюючих процеав спещального ршня були виконат в межах промислово-мкьких агломерацш мм. Чершвщ, Льв1в, Калуш, Яво-рш, Новий Роздш в Карпатському регюш, а також, мм. Сштак, Юрова-

кан, Дшжан та Ножай-Юрт у Кавказькому репош.

В робот! використаш результата стацюнарних досшджень на 65 по--йгонпих гнлянках локального режиму зеушв. карсту та сел1в 1 патурних екслериметтв.

Автор розробив нош шдходн прогночуванпя сучасних рельефоутво-рюючих процеав, склав методику подходу до створення геошформашн-1шх систем по автомашзованому моделюванню та прогнозуванню сучасних рельефоутворюючих процеав, розробив методику тсерованого контролю геодинам1чно акшвпих теригорш.

Ка махист випослться. наступи! основш положения:

1. Сучасна геодиналпчна актившегь геоморфосфери областей алым-иськоТ складчастосп обумовлена тектошчннм режимом та розвитком ба-сейновнх геосистем, залежних шд природно-кл1матичшгх умов, а також техногенноУ д1ял1>посп. Рспопальш аспекти динамши геоморфосфери ко-нтролюються ¡нтенсившстю прояву, амшптудою та масштабами рельефоутворюючих пропеав. Кожен тип геоморфосфери в рамках динамично ак-тпвних регюнальних геосистем (геозектури, морфоструктури першогс порядку) описуеться алгоритмом механпму та динамжи парагенезису рельефоутворюючих процейв з врахуванням техно1 енного факюру.

2. 1нтепешииаъ ек~югенни\ релмфоу) порююччх проиейв у межа> морфоструктурних зон другого порядку та Снлын низьких порядктв обла стей альпшско1 складчастост! обумовлена парагенетичним взасмозв'яз ком геоморфосфери з басейновими екосистемами, на основ1 чого, просю рово прогнозуюIься 1х масштаб, мехашзм 1 динамика.

3. Методика шженерно-геоморфолопчною аналЬу гериторш роз витку природномсгоричних та техногенно-обумовлених рельефоутворю ючих процсс!в, базусться на умовах контролю Гх динамжи, в залежност 1пд л1госферно-геодинам1чних комплекйв басеннових геосистем, природ но-кл1матичних фактор1В та зехпогенноТ дальность Розроблений рашс нальний комплекс метод1в дослщження геоморфосфери для забезпеченн виконання шженерних завдань р13ного ргвня.

-84. Науксш основи 1 методика створення геошформацшних систем рельсфоутворгоючих процессе базуються на конструюванш в единому шформацШно-аналггичному комплекс! фактограф1чно-картограф1чних моделей р13ного р;вня та функщонального призначенпя (вщ регюнальних до локальних).

5. Науково-методичш основи розрахунку шжснсрного ризику та прогнозу рельсфоутворюючих процеав полягають в анал!31 та науково-обгрунтованому передбачешй стану геоморфосфери на основ! постшно доючих картограф!чних та фактограф1чних моделей з метою розробки оптимпацшних заходов для рацюнального викориетання процесонебез-печних територш.

6. Схема оцшки ¡нженерного ризику при аваршному та катастро-ф1чному розвитку рельсфоутворюючих процес1в для ршшх гпшв геоморфосфери, включае виконання двохступенево? системи експертного шже-нерно-геоморфолопчного анализу: невщкладних, оперативних першочер-гових заходав та обгрунтоваиш основного комплексу шженерних захода.

Наукова новизна дослдджень

Послщовне виршення поставлених завдань дозволило одержати нов1 результати, сформулювати з нових позиций ряд положень та висновк1в:

1. Обгрунтован! пауков! основи шженерно-геоморфолопчного анал1зу рельсфоутворюючих процес^в на репональному, спещалъному та локальному р1виях.

2. Розроблеш науков1 та експерементальш модел1 сучасного рельсфоутворення дослщжуваних територш ргзних масштаб1в \ цшьового пркзначення.

3. Виконано шженерно-геоморфолопчну характеристику техноген-но обумовлених рельсфоутворюючих процесш.

4. Науково обгрунтувано та решизовано оригшальну концепцпо геодинам^чних моделей Карпатського, Кримськото та Кавказького регюшв.

-95. Проведено шженерно-геоморфолопчне районування геоморфо-сфери геодннадпчно активних тсриторш р1зних масштаб!« та цщьового призначення з метою комплексно! оцшки територн.

6. Розроблеш науково-методичш основ» ошнки ¡нженерного ризику процссонебезпечних територш.

Практичне значения дослщжень, реалЬацш результат!» та висиовкчв. 3 комплекс)' киконапих дослшжень одержано тата практпчш результата:

реалнащя розрахунку репонального та локального ¡нженерного ризику гтрояву екзогенних рельефоутворюючих процеав полягае у комплексному внкорилаш впробшгтимн та ниуковими оргашзашями Укра'/ни при розробщ схем ¡нженерного захисту територ1н рпного р1вня та цшьового призначення;

— результата ¡нженерно-геоморфолопчно! оцшкн територн" Вфмс-нп, яка постраждала вщ катастроф1чного землетрусу знайшли практичне ^астосування при обгрунтуваш метод1в ¡нженерного захисту процесоне-бептечних дьтянок мм. Юровихан 1а Д;л1жан. а також при мжросейсмо-раионуванш територн альекпх маселених пунктш (бии.ше 30 населених пушепв):

Результат робота викорштовунлься у ннробничих органпашях Держкомгеологп Украшп /Л[>в1вська геологоролпдувальна експедншя/. Украшським Державним ¡нештутм мшералышх ресурсш /м.Симферополь/, рядом обласних упрапдпп, охорони навколишнього природного середовиша га ядерно!" безпекп УкраТнп.

Апробация результате дослщжень

Основш результата виконаних дослщжень були викладеж на заада-нш Московського товариства лоел!Дник1в природп (1986 р.), на науково-практичних конференциях, присвячених 40-р1ччю (1986 р.) та 50-р1ччю геолопчного факультету Льв1вського университету (1996 р.). на заЫданш кафедри картографа та фпичноГ географ!! Чершвецького держуншерси 1 е-

ту (1986 р.), на засзданш науково-техшчно1 ради шстшуту ВСЕПНГЕО, (м.Москва, 1987 р.), на ВсесоюзнШ нарада в м.Червавщ "Проблеми спйкосп схшив та ращонального використання зсувонебезпечних теригорш" (1987 р.), на Всесоюзшй науково-практичнш парад! в м.Ялп "Зсуви та метода ix вивче-ння" (1987 р.), на Всесоюзной нарада в M.XapKOBi "Тематична картографш та науково-техшчний прогрес" (1987 р.), на Всесоюзнш нарада в м.Перм1 "Проблеми вивчення техногенного карсту" (1988 р.), на Всесоюзшй парад! "Моде-шовання в геоморфологи" в м.Одсс! (1988 р.), на мшнароднш нарада "Псрет-ворення прського середовища: регюнальний розвиток та слйюсть, зв'язок з глобальними змшами" у м. Цахкадзор (1989 р.), на репональнш науково-практичнш конференци "Зсуви, обвали та сельов1 потоки сейсмоакгавних областей, xx прогнозування i захист", м. Душанбе (1990 р.), на Всесоюзнш науково-гтрактичшй конференци "Розвиток схшпв тектошчно актшших орогенних областей та метода ix вивчення", м.бреван, (1990 р.), на м1жрегюнальнш нарада "Катастрофи та авари на закарстованих територшх" м.Перм, (1990 р.), на мЬк-народнШ нарада "Геоморфогопчш пронеси i навкодашне середовшце. Кшью-сний анашз взаемоди", Казань (1991 р.), на мхжнароднш нарада "Геодинамнса прських систем Свропи", Льв1в, (1994 р.), на ceMinapi "Геошформацшш сис-теми", Вшниця (1994 р.), на хткпародшй нарада "Геоеколопчт дослщження, стан i перспективи", 1вано-Франшвськ (1995 р.), науковш конференци "Сучасний стан та перспективи розвнтку геоморфолога, неотектошки, геологи та палеографи антропогену Украши", Кшв, (1996 р.), мЬкнародшй конференци "Проблеми еколопчно! безпеки та керованого кошролю динам1чних природно-техшчних систем", Львгв, (1996 р.).

Публика1з 160 опублжованих праць автора бшьше 70 присвячеш reMi дисертацн, ще 12 знаходяться в друда.

Структура дисертацн. Дисертащя складаеться з "Вступу", 13 роздшв, "Висновюв" та списку лггератури, який включае в себе 464 джерела та 32 додатки. Робота викладена на 297 сторшках машинописного тексту, прошюстрована 109 рисунками та 4 таблицами. Загальний обсяг дисертацн

складае 537 сторшок.

Використания результап'в робота в мЬкгалузевнх програмах.

Резул1,тати виконаноТ робота виксристовуються в ря;п м!жгалузевих програм як Украши, гак I краш СНД.

В У краш дослщження автора використаш при створенш колгплексно] программ шженерного захисту лроцесонебезпечних територш, мкт, промислово-мкьких агломерашй та шших складних природно-техногенних систем.

В межах краш СНД результата дослщжень використат при складашп перспективно! схеми инженерного захисту прських територш Карпат, Криму та Кавказу шд екзогенних рельефоутворюючих процес1в.

Допомога в робот!. На протягл всього перюду дослщжень по тем! дисе-ртацп автор вшчував постшну ш'дтримку та допомогу з боку колег по робоп та провщних специшепв.

В процеа досладжень, тдготовки наукових робгг автор постшио корис-тувався консультациями вцтомих вчених Украши, Росп, Узбекистану, Шмеч-чини, Канади та ш.

Автор вдячний своим колегам по робот!, разом з якими був виконаиий значний оо>м нольови.х роб(г в Карпачському та Кавказькому рсгюпах Губку М.Д., Чалому ГШ., Гаврилюку Я М , Вержаку В.О.. Папсутву Г К, Ко-заку ¡1 1., Жупил! МЛ

Математична обробка материал!« виконана 1 доломогою А.М.Стржало-ва, В.Л.Паюка, О.Я.Нестерове!. 1м, а також, ствробггаикам геолого-еколопч-ного центру ДГ11 "Зах1дукргеолопя" З.О.Лкгуновш. 0.1.Цирш, ГЯ.Корпковт. автор щиро вдячний за пщготовку рукопису роботе та допомогу в оформлен-ш шюстративного матер1алу.

1Циру вдячшсть за постшну ш'дтримку 1 допомогу дисертант висловлюе своему пауковому консультанту, професору Адаменку ОМ.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Дисертащя складаеться з 13 глав.

1 Науко1и основи шженерно-геоморфолопчного аналву

1нженерна геоморфолопя - наука, яка займае пром1жне положения м!ж геолопею I географ1ею,! е там ланцюжком, який може з'еднати шже-нерно-геолопчш та шженерно-геоморфолопчш дослщження, зробити IX взаемопов'язаними.

Науковою основою шженерно-геоморфолопчного анализу е наступш положения:

1. Геоморфосфера е частиною довкшля, що включае в себе рельеф 1 характеризуе ендогенш та екзогенш фактори рельефоутворення в межах певного об'ему лп-осферного простору. Ендогенним чинником геомор-фосфери е лгголого-стратиграф1чний комплекс порщ, тектошчш умови, сейошчшсть. Екзогенним чинником рельефоутворення е природно-кима-тичш умови та д'шльшсть басейновнх р^чкових систем, вкшочаючи ланд-шафтну сферу та природно-юпматичш чинники.

2. 1нженерно-геоморфолопчний анал13 - комплексна оцшка геомор-фосфери з метою виявлення стану рельефу, умов розвитку рельефоутворюючих процеав для обгрунтування функцюнально-технолопчних процедур оттшаци техногенного навантаження на рельеф (рис. 1).

3. Геоморфосфера штенсивно зм^нюеться в результат техногенно! Д1ялыюсп в масштабах, яю в десятки, сотш та тнага раз!в перевищують масштаби природних процеав. Особливо штенсивш змши проходять в геоморфосфер! в результат! техногенно! акпшзацн екзогенних та, значно рщше, ендогенних рельефоутворюючих процеав.

4. Аналггичною схемою комплексно! оцшки розвитку рельефоутворюючих процеав, була схема послщовного розгляду глобальних, регю-нальних, територ1альних, спещальних, локальних та об'ектових р1вшв розвитку рельефу та рельефоутворюючих процеав в рамках в!Дповщ-них вищеперерахованих р1вшв природно-техногенних систем (ПТС).

Нрогиоз рельефоутворюючих пронес) в FoïpaxyiioK ишенерного ршику

Управлшня i керований контроль процесонебезпечних територш

РйС. 1, Концепц1я iнженерно-геоморфологичного акал1зу рельефоутворюючих процесхв (для perioHis альпШсъко! скпадчастост! ¡га лрилеглих територд.11)

Динам1чна активность рельефу обумовлена л1тосферно-геодина.\пч-ними комплексами, пщ якими ми розум1емо певний об'ем штосферного простору, що характеризуеться вщповщною тектошчною оргашзащею, впливом пщземно! та поверхнево! гщросфери, ландшафтною структурою, кл1матичними параметрами та специфжою техногенно! д1яльност1. п масштабами та штенсившстю.

Геоморфосфера може бути трансформована 1 подана р1зними за об'емом, адекватшстю та цшьовим призначенням моделей глобального, репонального, територ^алыюго, спещального та об'ектового р1вшв, як! пов'язаш м1ж собою в единому комплекс! геошформацшною системою.

Процедура моделювання для р]зних р1вн!в (особливо для глобального, репонального та територишьного) враховуе умови впливу тектошчно! оргашзаци лпосферно-гсодинам^чних процеав на рельеф. Цш проблем! присвячена значна юльюсть публжашй заруб1жних та вггчизняних вчених : 1.Д.Гофштейна (1980), В.П.Пал1еико (1992), 0.1.Маруцгана (1992), В.В.Глушка (1989), С.С.Круглова (1985), В.е.Хаша (1982,1984), Л.П.Зоненшайна (1979), Я.О.Кульчицького (1977), В.В.Юдша (1989, 1991), е.е.Мшановського (1967,1968), М.Г. Ломщзе (1969,1973), К.Ол^ера (1984), Д.Радулеску (1973), Н.Герца (1974), Швана (1979) та багатьох шших.

Глобальш модели лггосферно-геодинам1чш1х комплекс1в обгрунто-ваш на о снов 1 розрахункових параметр1в швидкосп горизонтальних перемицснь л1тосферних геоблок!в земНо! кори при формуванш 1 розвнпсу плитних комплекав. 3 позищй тектошки лпгосферних плит розглянуп кол1зшш модели та умови формування рельефу складчастих Карпат (мюцен-антропоген), Криму (нижня крейда - антропоген), Кавказу (мюцен-антропоген).

Наступним етапом дослщження рельефоутворюючих комплекав був системний анашз басейнових геосистем "схил-водот!к", як1 харак-теризуються р!зними тенденщямн та режимом ерозшно! даяльносп водо-

tokLb, у зв'язку з pÍ3HHMH сучасними тектошчними умовами геомор-фосфери. Щ геосистеми обумовлюють тенденцн, амшйтуду та штснсив-

híctj. розвитку рельефоутворюючих процес!в i розгляпуп як шдикатор "íx гсодинамнш. В рамках басейнових геосистем ироаиалгзоваш законом1р-hoctí розвитку 3cyuiB, обвалнз, сельових потоюв та карстового проиесу. Басейновий пщхщ до вивчення сучасних рельефоутворюючих процесдв дозволив застосувати ряд нових методик: структурно-тектошчний аналп територн та його зв'язок з пдро\гережт>ю. а та ко ж традишйш геоморфо-ло) Í4HÍ методи: морфоструктурыий аналгз та комплексне шженерно-гео-морфолопчне картографування. Були використаш, також, методи комплексного шженерни-геоморфолопчтюго районування територн з метою ошнки просторово-часових законом1рностей розвитку екзогенних рельефоутворюючих nponeeiB.

Особливо значна роль при порушенш р1вноваги геоморфосфери геодинам1Чно активних територш належить техногенному фактору (бшь-ше 70% катастроф1чно1 актив^зацп рельефоутворюючих процес!в вщбу-вагться шд впливом д1ялыюст! люди ни). На приклад1 Карпатського региону виконано класифи<ашю тншв та вид!в техногенного впливу на рельеф та проаналпокаш умови техногенною розвитку рельефоутворюючих npouecÍB Для Кримського i Кавказького peí íohíb техногеннии фактор враховувався на piBiii узагальнених конкрепних вид]в юсподарсь-koí дхялышеп у межа.ч доелщжуваних ПТС.

2. Контроль стану та режим рельефоутворюючих процесш геодинашчно активних територш

Геоморфосфера с динам!чною системою, яка штенеивно розви-ваеться, то потребуе наукового обгрунтування оргашзацн iT керованого контролю. За результатами виконаних дослщжень були обгрунтоваш наступи! piBHi режиму рельефоутворюючих процеав, пщ якими ми

розумши oцiнкy IX динамиси у простор! 1 чаек

1) регюиальшш режим рельефоутворюючих процеав /масштаб 1:500000-1:200000/:, 2) територ1альний (субрепоналышй) режим рельефоутворюючих процеав /масштаб 1:200000-1:100000/; 3) спещальний режим рельефоутворюючих процеав /масштаб 1:50000-1:5000/; 4) локальний режим рельефоутворюючих процеав /масштаб 1:2000 1:500/.

Регюнальний та субрегюнальний режим рельефоутворюючих продес1в був виконаний для територп" Карпатського регюну /Чершвець-ка, 1вано-Франк1вська, Львшська, Закарпатська обласп/ вщповщно до завдань оцшки загальних законом1рностей розвитку сучасних рельефоутворюючих процеав. Комплекс робгг з планом1рного вивчення регионального режиму рельефоутворюючих процеав почався у 70-х роках, в результат! чого, були складеш карти законом1рностей територ1ального розвитку карсту, зсув1в, ерозн, сел1в. Шзшше (1978-1980 рр.) були виконаш детальш досшдження з метою визначення умов та фактор1в розвитку екзогенних рельефоутворюючих процеав, ураженосп цими процесами територ1й: складання кадастр1в зсув!в, селенебезпечних басейшв та карстових форм рельефу; оцшка негативного впливу рельефоутворюючих процеав на об'екти народного господарства. Пере-рахований комплекс роб1т дозволив визначити основш законом1рносп та здшснити просторовий прогноз екзогенних процес1в 1 оцшити '¿х вплив на об'екти народного господарства, з метою обгрунтування схеми перспективного розвитку 1 районного планування територп.

Спещальний режим полягав у дослщженш комплексу показншав, що характеризують мехашзм та динамшу рельефоутворюючих процейв в межах кошфетного об'ему геоморфосфери, який знаходиться пщ даею певного типу техногенно! дояльносп (гщротехшчш комплекси, прничо-видобувш та прничопереробш об'екти). В результат реал1заци спещаль-ного режиму складаються схеми шжснерного захисту процесонебезпеч-них територш у межах певних об'екга народного господарства (лшшних,

пдротехшчних, Micr та промислово-мюьких агломеращй). Масштаб дослщжень 1:50000-1:5000.

Локальний (об'ектовий) р)веш, режиму сучасних екзогенню рельефоутворюючих npoueciB базуеться на юльюсннЧ та яюсшё тформацп з опорних иунюпв, стацюиар1в, дшянок режимного вивчення геодинам1чних полношв, у межах якнх контродюсться локалышй режих екчогенних i ендогаших рельефоутворюючих npoueeiß. Широкс викорнстовуеться шформашя вщомчоГ режимно'1 мерена, яка функщопус в межах шдпршметв, прпичодобувних i пдротехжчних комплексов д'ншних об'ектт та ¡н. Масштаб 1:2000 - 1:500.

За результатами вшцеперерпхованих i uni» режимгв рельефоутворюючих npouecis конструюються природно-техкогешп сиетсми (ПТС) reo-морфосфери ргзних масштаб1в точност1 та цшьового призначення, яю noTiM, переводяться в постшно ;йюч1 модел1 (ПДМ). Г1риродно-тех-ногенна система - певний об'ем геоморфосфери, який характеризуетьс? тмлпорлдною спешал1зашею техногенного впливу на рельеф, що обумов-люе гехногешн чинники розвитку рельефоутворюючих npoueeiß.

3. Теоретичне i методичне ошрунтувлння систем» управления (керований контроль розвитку екзогенннх рельефоутворюючих процеав)

Розглядатотъся науков1 та методичш прийоми спостереження зг ситом геоморфосфери. режим)1 проиесонеПезпечиих repmopifi, умо! контролю та особливосп функцюнування ПТС р1зного масштабу i цшьо-вого призначення. Функцюнування ПТС аналЬуеться для репональних спешальних, та локальиих умов розвитку рельефоутворюючих пропеЫв.

Для репонального та територ1ального pieniß режим споетережет полягае в штерпрегапн аерокосмиших дослщжень (матер1ал!в зйомок ti аеров1зуальних спостережень територн). Дистанцшш дослщженш

зав1ряються регюнальними маршрутами, особливо, в мкцях штенсивного розвитку сучасних рельефоутворюючих процеав.

Для спещального та локального р1вня комплекс досл1джень повинен забезпечити нормативш показники обгрунтування та розрахунку схем 1 мепвдв шженерного захисту територн.

Запропонована концепция дозволяе ув'язати в единой систем! р^зномасштабну 1 р1знопланову шформацпо, яка, вщповщно до и призна-чення, характеризуе законом1рносп розвитку, механпм та динамку рельефоутворюючих процеав, На основ! отриманоУ ¡нформащ; та створення ПТС виконуеться моделювання певного об'ему геоморфосфери у вщповщному масштаб!, в рамках якого 13 задании ступенем адек-. ватносп конструюеться лопчна, картограф! ада або математична модель об'екту. 3 врахуванням застосування геошформащйних систем ! технологи! розглядуваш модели геоморфосфери е постшно ддачими.

В робот! розглянуп наступи! р1вш моделювання: регюнальш модел1 (вщповщно до масштабу 1:500000-1:200000), спещальш модел! (вщповщно до масштабов 1:50000-1:5000), спещальш модел1 М1сг 1 промислово-мшьких агломерацЩ (вщповщно до масштабов 1:25000-1:10000), локальш (вщповщно до масштаб!в 1:5000 - 1: 2000). -------

Наукове обгрунтування постшно дпочих моделей (ПДМ) полягае в розрахунку критер!альних параметр1в точносп оцнгки сучасних рельефоутворюючих процеав як в природних умовах, так ! внаслщок техногенного впливу на рельеф.

Функцюнування ПДМ дозволяе обгрунтувати та постшно корек-тувати систему керованого контролю стану геоморфосфери та ощнки законом1рностей розвитку небезпечних рельефоутворюючих процеав.

Вщповщно до розглянутих масштабов обгрунтоваш та розроблен! науков! основи та методичш пщходи стратег!]!! тактики керованого контролю (вщповщно до масштабов 1:500000- 1:200000), технологи керованого контролю (вщповщно до масштаб!в 1:50000-1:5000) \ методов керованого

сонтролю (вщпов1дно до масштабу 1:5000-1:2000). Система керованого сонтролю забезпечуе реальну оцшку рельефу при перспективному плану-занш (масштаб 1:500000), складанш районних планувань (масштаб 1:200000), схем ¡нженерного захисту територп (масштаб 1:50000-1:5000), обгрунтуванш мето;ив шженерного захисгу пропесонсбезпечних терито- " рш (вщповъдно до масштабу 1:5000-1:2000).

4. Обгрунтування та розробка концепци геодашашчних моделей

Розглянут1 геодинамгпп модерн Карпат, Криму та Кавказу побудо-ваш на основ! фпико-математичних розрахушав горизонтальних перемь щень л) госферних плит. Враховувалися напруження в лггосферг форму-вання 1 кол1зп лггосферних плит, та умови 1х взаемодн м!ж собою у простор! 1 чай. Вищеперераховаш процедури характеризують комплекс ф^зи-ко-магематичного обгрунтування багатовар!антного подходу до мехашз-му зародження та розвитку екладчастих систем на стали орогенезу, фор-мування та розвиток передпрських 1 м1жпрських прогшнв, зон неоген-чешериншого вулканизму га перпюУ стад)! становления рельефу. На основ! фпико-математичних моделей легально розглянуп принципово нов1 геодинашчш схемн формування Iеоморфосфери Карпат, Криму та Кавказу.

4.1. Рельеф Карпа г почав розвивятися в ол1гоцеш, мюцеш (Гофштейн, 1964, 1995). Горизонтальш перемщенпя фл1шового комплексу Карпат у напрямку з твденного заходу на твшчний сх1д за рахунок обдукцн Панонсько! та Подш>сько'| плити привели до утворення асимет-ричио! прсько! споруди, яка з швшчиого сходу обмежувалаея баденськтш морем, без будь-яких слотв вулканогенно! /ияльноси, що поясшоеться потужшетю як осадових верств, так 1 земноУ кори (до 60 км), а з твденного заходу обмежувалаея мюценовою вулкатчною грядою. Характер

складкоугворення для Карпатського репону, та формування лггосферно-геодиналпчаих комплект контролюеться умовами перемщення Панон-сько! плита. При цьому, найбшьшою штенсившсгсо складкоутворення характеризувалося у межах Марморошського кристал]чного масиву, який був своерщним буфером при горизонтальному перемщенш Панон-сько! плита 1 контролював амплпуду тектошчних перемщень. Шзшше, цей тектошчний блок вццграв виринальну роль у формуванш Буковин-ського поперечного пщняття, яке обумовило своерщний рисунок пдро-мереж1 рж Пруту та Сирету меншою м1рою, Дшстра. Це перемпцення в антропогеш контролювало систему перехоплень русел рш та перебудову р1чково! системи в басейнах рр. Прут та Сирет.

На швшчний захщ та швденний схщ вщ Марморошського масиву горизонтальне перемщення геоблок^в обумовило дещо ¡нший характер рельефу I гщромережь

На гранищ мюцену-олигоцену в межах Передкарпатського передового (крайового) прогину почала формуватися моласова формация. Цей процес продовжувався протягом мюцену. Синхронно з нагромадженням моласових в1дклад!в вщбувалося \'х складкоутворення. Процес насування складчасто! споруди Карпат продовжувався [ в плюцеш, про що свщчить "поховання" ппсоангщритового горизонту пщ вщкладами глинисто! мо-ласи в зош контакту платформи та прогину.

У Закарпатському прогиш в плюцеш завершився етап вулкашчно! Д1ялыюсгп, що обумовило формування як Вигорлат-Гутинсько! вулкашч-но! гряди, так I обособлених вогнищ магматично! /цяльносп. В антропогеш в межах Закарпатського внутршнього прогину була сформована алндаальна р1внина та, на швшч вщ не!, Вигорлат-Гутинське низько- та середньопр'я.

4.2. Кримсько-Чорноморський лш)сферно-геодинам1чний комплекс мае наступи! особливосп розвитку складчасто! геоморфосфери.

Формування Головно! гряди прського Криму може бути пояснене

| компенсацшним пщняттям фронтально! частини алохтону Кримських rip 1 при гадсуванш nig нього тектошчпих пластин бшып легких мезозойсько-кайнозойських порщ. Власнс цей мехашзм дюже бути пояснений зтшен-ням двох плит: ЧорноморськоГ та Слафсько!.

Внасладок нього розвиваються ipaBiiann'uii структур!! разного порядку. Найбьтьш вираженими граштацшшшн структурами с оповзання ма-сиву верхньоюрських иапняюн на серсдньоюрсью та пижньокрейдя/ii в!д-клади. При цьому, частина масиву пщ час пщняття наповзае на вщклади середньо! юри та верхнього rpiacy в межах швденного берегу Криму (Юдш, 1992), TT_i масиви приймають участь у формуванш складних зеув1в питейного берегу Криму. Гншим аспектом розвитку геодинам1чних процеав с умови розвитку карстового процесу у MaciiBi верхньоюрських вап-няк!в.

На основ! розгаянуто! геодинам1Чно! мoдeлi були, також, проаналь зоваш умови розвитку розломно! тектонши бшып др1бних порядаав та зв'язок з ними сучасних екдогенних та екзогенних рельефоутворюючих

процеав.

На вщмшу вщ Карпат, де основна сейсмогенна зона Вранча знахо-лигься на глибиш б'иш ИИ) км, Bci основш вогнища Кримських земле фу-ciB мають глибипу 20-30 км i конролюються зоною субдукцп Чорномор-сько! плити.

KpiM прсько! системи, в межах Чорноморського басейну були дос-лщжеш активт геодтшам^чно-лггосферш комплекси платформового типу.

4.3. Формування геодинам1чпо-лтгосферних комплекав Кавказу вщ-бувалося в альпшську фазу складчастосп i завершилося активною вулка-Н1ЧПОЮ Д1ялы!1стю в межах як Великого, так i М;шого'Кавказу.

.Штосферна основа рельефу Кавказу характеризуемся досить pimo-маштним як у формацшному, так i в генетичному вщношенш комплексом порщ. Значне пщняття за рахунок кол1зп л1тосферних плит в ком п л е-

ка з вулкашчною д1яльшспо обумовило штенсивно розчленований рельеф, парагенетичний зв'язок р1чкових долин з тектошчними порушення-ми (особливо в зон! контакту Великого та Малого Кавказу), а також, зла-чний розвиток рельефоутворюючих процеав, що пов'язано з високою щ-тенсившстсо як екзогенних, так { ендогешшх процес!в (наприклад, сейсм1-чшсть Кавказького репону значно бшып штенсивна шж сейсмшшсгь Карпат та Криму).

Кожний з вищеперерахованих репонш (Карпати, Крим, Кавказ) роз-глядався як глобальна модель, яка геодинам1чно обумовлюе мехашзм та динамшу сучасного рельефоутворення, шдикатором яких е динамка рельефоутворюючих процсЫв. Основним результатом побудови та функ-щонування моделей цього р1вня е визначення напрямюв тдходу до умов рельефоутворення на основ! анашзу лггосферного простору.

Б1льш детальний аналв Л1ТОсферно-геодинам1чних комплексов був здшснений на приклада Карпатського репону.

5. Штосферно-геодиналйчш умови геоморфосфери Карпатського репону

Карпатський репой характеризуешься в регюиальному вщношенш наявшстю чотирьох тишв геоструктур (прськоскладчаста область, внут-р1шнш 1 передовий прогини, окраша платформи), кожей з яких мае влас-ну {сторно розвитку, зафжсовану на сучасному сташ у склад! порщ, тек-тошчних умовах !х залягання, пдрогеолопчних комплексах та рельеф^ яю мають певний вплив на формування 1 розвиток екзогенних рельефоутворюючих процейв.

Основним лшшого-стратиграф1чним комплексом Карпат е флшева формащя та, в значно меншому об>.м1 - сланцево-гнейсова формащя. До-слщжеш особливосп рельефу складчастих Карпат, який е результатом ерозшно-денудацШних та акумулятивних процеав, починаючи з перюду

формування геоструктурного репону як складчастоГ споруди 1 до сучас-но1 епохи пггеншвного техногенезу. Цей репон е ареною широкого роз-витку екзогенних рельефоутворюючих процейв. У межах флппових Карпат закартографовано попад 6000 зсув1в та 219 сслепебезпечних струмюв.

Лгголого-стратиграф1чш комплекси Передкарпатського гтропшу -галогептн в^дклади /соленосна моласа/, а також, глинисп вътклади /глиниста моласа/.

Для Передкарпатського прогину формування та розвиток рельефу залежить як вщ тектошчно! оргашзацп лпосферного простору, так I умов розвгггку екзогенних рельефоутворюючих процеав.

Переважае роиштох структурно-ероз]иного та ерозшно-зсувного рельефу, ускладненого скульптурними височинами \ шдняттями, для як их характерний розвиток пластичних га структурно л гчастичних зсук1в, хо-ча, для значних гериторш Передкарпаття мае мкце I акумулятивний рельеф. Кр1м гравггацшних процеав, у Передкарпатському пфедовому пропни мають мкце соляний 1 сульфатний карст.

Закарпатський впутршшй прогии являс. собою попад трьохкшомеч-ропий орогенний комплекс моласоних вщклн/ив, дислокований у полоп складки, уекладпеш в райош м.Солотвнно соляними иноками. Моласп днязься па 401 при комплекси прських порщ: шщано-глиниепш комплекс котинентальних вщкшупв плюцен-нижньочетвертшшого в!ку, гп-щано-г;нпшстий комплекс вуглспосиих шдклад'т левантинського ярусу верхиього плюнену. пинано-глинистий комплекс прюноводно-континен-талышх в1дклад!в.

Серед екзогенних рельефоутворюючих пропест найбшыи характерною е ероз^я, соляний карст, зеуви.

В рамках доопджувано! проблем» важливу роль'грае взаемозв'язок рельефоутворення з ендогенними процесами.

Ендогенш процеси Карпат виражеш сучасними тектошчними руха-ми 1 землетрусами, 3 максимальною швидопстю пщшмаеться осьова час-

тина складчастих Карпат /3,5 мм/piic/, з мнпмальною - окраша плат-форми /0,2 мм/piK1. Сучасш тектошчш рухи вагомо впливають на форму-вання рельефу i гщромереяа, визначаючи тенденцн розвитку сучасних ре-льефоутворюючих nponeciii.

Якщо в Карпатах р1чкова система мае тенденцию до постШного 36i-льшення штенсивносп ерозшноГ дояльносп, то в межах Передкарпатсько-го прогину ерозйша Д1яльшсть мае наступш особливосп.

В межах Передкарпаття 1золшп сучасних тектошчних pyxis розпод!-леш практично, паралельно руслам головних pin територи: Дшстра, Прута, Серета, KOTpi з певною умовшспо можна вважати водотоками з вщно-сно постшним режимом ерозшно!' дальность Розвиток зсув1в у межах схшнв головних pibe контролюеться штенсившстю сучасних пщнять тек-тон1чних блок1в. Максимальний розвиток зсуви мають в осьовш части ni Буковинського поперечного шдняття на правому cxiuii р. Прут, а також, у зонах перетину К1льцевих структур i лшшних розломш припщнятих тек-тон!чних блокш правого схилу р.Дшстер.

Для правих притоюв р.Прут виток пщшмаеться з бшыдою швидк-ic-тю, шж гирло (на 0,5 мм/рос), що приводить до збшьшення ерозшноГ д]'я-лыюсп водоток!в (рр.Дерелуй,Глиниця,Мольниця, Брусниця та íh.). Обу-мовлена цим розчленовашсть рельефу, яка поспйно збшыпуеться, приводить до розвитку зсув1в, що мають площинний характер (Рудько ГЛ., 1985/.

Д1аметрально протилежна тендешда розвитку водотоюв вщм1чена у межах схшпв л1вих приток!в р.Прут. Розподш швидкос-tí сучасних текто-н1чних pyxie приводить до того, що гирлова частина водотокш шдшмае-ться дещо швидше, шж ix витоки. Ерозшна д^яльшсть тут затухае, що ви-значае стабшзацто зсувних схшпв. Характер сучасних тектошчних pyxiB вагомо впливае на розвиток карстових процеаш у rincax, визначаючи фо-рмування тектоерозшпих зон (Андршчук, Рудько, 1986).

Сейсм1чн1сть територи Карпатського регюну е важливим фактором

розвитку рельефоутворюючих пpoцeciв.

Так, наприклад, теля землегруав силою 6 башв у березш 1977 р. через два роки (кв1тень 1979 р.) теля аномального зволоження (80-100 мм за дв1 доби) пройшла масова актшйзашя зеутмв (бшьше 560 зеутпв) на те-риторц швденно-схщного Передкарпаття.

6. Геоморфосфера та розвиток рельефоутворюючих про-

цесш в межах басейнових систем Карпатського репоиу

Д1ялън!сть гщроатки е одним з основних факторш розвитку сучас-них рельефоуз ворюючпх процеав. В од ж ресурси Карпат вклточають бли-зько 28000 р1чок, загальна довжина яких 55000 км. Густота р1чковоУ еггки у верхшх частинах басейшв прських рис становигь 1,3-2,5 км/км2.

Шдняття Карпат привело до вщетупання моря в швденно-схщному напрямку, куда й спрямували сво! води Дшстер, Прут 1 Сирет. Формуван-пя р1чково'1 атки Закарпатгя, яке вщбулося, лриблизно, в той же час з ОШЬШ ШТСНСИВНОЮ срозшною Д!ЯЛЬН1СПО, привело до псрстину головного вододшу 1 перемпыення пого до Центральних Карпат.

Детально розгляну [1 пдролог зчш та геоморфолопчш закопом1рнос-п р1чконих долин басейну рр. Дшетра, Пру га 1 Тиси. га зв'язок з ними су-часпих екзогенних рельефоутворюючих процеелв. В межах басейнових геосистем проаналповаш класифжашйш схсми, умови розвитку, меха-шзм тл динамгеа екзогенних рельефоутворюючих процеав (зеуви, сел!, карст. ероз!я).

Зсувннй процес в межах р1зних басейнових геосистем мае сва1 асо-бливосп, хоча для вах геоструктурних реп'ош'в та ¡нженерно-геоморфо-лопчних комплекав видшяються три схемн та и1дпо1нд1Й Тм модел1 меха-шзму розвитку зеувного процесу (Рудько, 1992).

1. Структурно-пластичш зеуви характеризуют увесь спектр прських порщ територи Карпатського репону, в!д дисперсних до скельних

На схилах, складених однорщними породами, змщення зсуву проходить на поверхш, близькш до круглоцилшдричноГ. Об'ем порщ при розвитку структурно-пластичних зсув1в дослщжувано! територн вщ 10,0 до 1,0 млн. м3. Швидк1сть руху зсув!в змхгаоеться у широких межах 1 становить вщ декшькох метр1В на рпс до десятк1в метр1в на добу (закартографовано 1300 зсув1в).

2. Структурш зсуви утворюються на схилах з близьким до горизонтального заляганням порщ. На дослщжувашй територн таю зсуви поши-реш в межах твденно-захщно! окраши Схщно-бвропейсько! платформи та в зон! контакту платформи з Передкарпатським прогином. Вони ха-рактеризуються довготривалими (цо 60-70 роив) перюдами шдготовки з незначними швидкостями змнцення та катасгроф1чною активною стад1ею (до 10-15 м/добу). Об'ем змнцених порщдосягае 10 млн.м3 (закартографовано 440 зсутпв).

3. Пластичш зсуви найширше розповсюджеш в делкшальних вщк-ладах. За мехашзмом даний вид зсув1в проявляеться у виглядд в'язкоплас-тичних деформацш в межах ус!еТ дослщжувано! територн. Об'ем пластич-них зсув!в коливаеться вщ десятков тисяч до 1 млн.м3. Переважас п'ятирь чна ритм1чн1сть катастроф1чно! актшизаци зсув1в (закартографовано 4000 зсув1в).

Сель За результатами дослщжень виявлено три мехашзмн розвитку сел^в: 1-денудац1йний (у зв'язку з вшнтрюванням та зносом його продуктов, площинним змивом), 2-грав1тацшний (обвали, зсуви, осипання), 3-акумуляцшний (конуси виносу, конуси акумуляцн, деякдаальш, пролю-в1алъш та колкшальш шлейфи). За вщношенням фаз в сельовому потоп! для Карпат видишоться водокам'яш та глинистокам'яш сел!. Насиче-шсть твердо! фази селя - до 350-450 кг/м3 води. У Карпатах виявлено 219 сельових водозбор1в. Сел! виникають при тривалих дощах, що супрово-джуються зливами штенсившспо 0,85-1,25 мм/хв. Встановлено, що в Карпатах виникають сел1, об'емом твердих нагромаджень ( 90%) до 10000-

-2725000 м3 i зрщка (10%) з об'емом 25000-100000 м3.

Карст. Карст розвинутий в басейш Дшстра (карбонатний, сульфатний, соляний), Прута (сульфатний, карбонатний) та Тиси (соляний). Для кожного типу карсту Карпатського perioiiy в межах басейновпх систем досшджений механпм карсгоутворенггя Та визначено — тенденшю розвитку карстового процесу.

1. Карбонатний карст мае значне розповсюдження в крсйдяних га неогенових породах швденно-зах1Дно'1 окраши Сх1дно-£вролеисько1 платформи (бшыие 11 тис. км2). Морфолопчно bïh виражений у форип безепчних понижень, воронок, карстових ложбин, яр1в, понор^в та in.

Активвашя карбонатного карсту мае, псрсважно, техногенне походження та пов'язана з експлуатащею водозабор1в i розробкою Kap'cpiB.

2. Сульфатний карст значно поширений у зош контакту прогину та платформи ( басейн р.Дшстер та, фрагментарно, басейн р.Прут). В зош повного та часткового прорпання товли, що карстуеться, кодотоком штенснвно розвипаеться природнии карст на гоюии блиэько 2.5 гие. км2. При техногеннш iMÎHi пдрогеолопчних умов та формуяант д1лянок агресинного pyxj- тдзедших вод в;д зон жнвлення до зон розваптаження проходить розмил ¡снуючих га заповненич глиною порожнин з катаороф1чним утворенням тех ногенно обумовлсних воронок (до 100 воронок на 1 км2).

3. Соляний карст поширений в Закарпатському та Передкарпатсь-кому прогинах i пов'язаний з соленосними вщкладами мкшену. При природному розвитку прояви карсту представлен! блюдцеподюними понижениями, при техногеннш актшпзацп - воронками, понорами, шшами, просадками над шахтними полями.

4. Ерозш. У перетворенш рельефу басейтв основних piK Украшсь-ких Карпат провщну роль вщи-раготь природна та антропогенна epojin /схилова i руслова/. 1нтенсившсть денудаци, у залежное ri ыд фшшо-i еог-

раф^чних 1 структурно-л1толопчних особливосгей басейшв, досягае 0,0380,22 мм/рж. На дшянках поширення лшшних ерозшних форм темп роз-миву становить 28 мм/рис. У вах випадках антропогенна ероз1я переви-щуе природну в декип>ка десяпав разш.

Розраховаш наступш умови штснсифдеаци розвитку ерозшно-дену-дацшних процеав: а/ л1Соачш робота на водозб)рних площах, яи ведуть до розмиву гругтв та нагромадження щебнисто-делкшального матер! а-лу на заплавах 1 в руслах рис; б/ велик! плони 1 значна крутизна схилш приполонинських водозборш; в/ значна актившсть тектошчних рухт; г/ наявгасть глибоких ущелинопод1бних транзитних дшянок селенебезпеч-них потоков /Прутець-Чемеговський, Б^сюв, Товарниця, Свидовець, Гро-мовець, Лемський, Дурний, Турбацил/.

У Карпатському регюш спостер!гаеться штснсифжащя водно-ерозь йних процсав /за 25 рогав площа еродованих земель альськогосподарсь-кого призначеннязрослау1,7раза-з595до 1010тис.га/.

7. Техногенш змши геоморфосфери в межах основних

прничопромислових комплексш Карпатського репону

Для Карпатського репону виконано класиф!кащю по штенсивност! впливу техногенного фактору на рельеф та умови розвитку рельефоутво-рюючих процсав.

В межах Карпатсько! прськоскладчасто'1 обласп суттевим фактором актив1зацп сучасних рельефоутворюючих фактор1в е люогосподарсь-кий тип дальности, який визиачае загальне зменшення плонц л1С1в без 1х вщновлення. Так, в перюд з 1947 р. по сьогодшшнш день в Карпатах бу-ло вирубано бшя 170 млн.м3 деревини на плоий бьтя 6900 км2. Причому, найбщып штенсивна вирубка л1су вщбувалася в перюд 1947-1957 рр., коли було вирубано 74 млн м3 деревини на плонц 2680 км2. Вирубка л!ов у Карпатах привела до 10-15-кратного збшыдення поверхневого стоку, еро-

зЛ на схилах, що сприяло розвитку сельових потоюв, зсувш, обвалив, та утворення вщповщного рельефу.

Передкарпатська арконосна провшцш включае в себе бьтьше 20 ро-довищ самородно!" арки. В результат) видобутку арки утворюеться тех-ногешшй рельеф. Мехашзм розвитку сульфатного карсту та його активь $ацн обумовлеттй водопонижуючими та осушувалышми роботами, якч викликають формування депреашю! воронки з иаступним обмшом м1ж поверхневими га тдземними волами.

При розроСвд родовищ арки методом шдземно'1 виплавки в рудоио-сш пдасти у В1ггляд! теплоноая щомюячно пщ тиском закачуеться 700-800 тис. м3 води, що призводить до гпдняггя поверхш та утворення грифошв 1 формування характерного техногенного рельефу.

Значний еколопчннй ризик для тсргпорП Передкарпаття пов'яза-ний з розробкою соляних родовищ у межах Передкарпатсько! соленосиоГ провщцн (б1льше 30 родовищ), найбтыш з яких Калуське та Стебницьке. Проблеми тженерно! геоморфологи для м.Калунг пов'язаш з, практично, непрогнозованим процесом формування пропальпо-суфозШних воронок. Кр1м провальних воронок маг широкий розвигок техногенний рельеф у вигляд1 хвое 11в ¡а вщв&гпв, в межах якого, формуються зеуви.

Дещо шший комплекс шженерно-гсоморфолопчних проблем проа-на;шовано для Стебницького родовита солей. Кр1м катастрофичного соляного карсту, тут у 1983р. мало М1сцеруйнування дамби хвостосховища.

Виключно негатпвш насл1дки мае. неконтрольована розробка гаща-но-гравшних родовищ у долинах р1чок Передкарпаття. 1итеисивний ви-добуток сировини супроводжуеться р1зкою змшою пдролопчних умов р!Чок, "¿X обмшнням, збщыленням ерозШноТ д1яльносп тощо. Запаси ш-щано-гравшних вщклад!в, практично, невщновлюваш (при щор'пшому видобутку вщ 7 до 9 млн.м3 приноситься донних наносш, об'емом, не 01-льше 0,6-0,7 млн.м3).

Вирубка передпрських лю1в зараз мае незначш масштаби, але для

територп Передкарпаття площа jiiciB з Х1У до XX столптя зменшилася з 9300 до 2300 км2, що призвело до активного формування дшянок в десятки квадратних кшометр!в, уражених зсувами при загалыпй плонц зсуво-небезпечних repinopiii до 900 км2.

Для Закарпатського внутршнього прогину найнесприятливпт умо-ви техногенного впливу на геоморфоеферу пов'язаш з прничовидобувни-ми комплексами. Наприклад, i3 розробкою Солотвинського соляного ро-довища пов'язана актшпзащя техногенно зумовленого соляного карсту. Величезш нагромадження техногенних в1дклад!в (до 8 млн.м3) призво-дять до формування в бортах Kap'epie техногенних з су bib, обвал1в та iH. Так, в вщвалах андезитового кар'сру Кам'яниця сформувався техноген-ний зсув, об'емом до 2,0 млн.м3), який призв1в до виходу з ладу частини зал!знично1 коли Льв1в-Ужгород.

Для кожно'1 з дослщжених природно-техногенних систем розроблеш розрахунков! алгоритми прогнозу техногенно актив13ованих рельефоут-ворюючих процеав та обгрунтоваш схеми шженерного захисту територп.

8. Гнженерно-геоморфолопчне районуванля геодина-м1чно активних територш

Розкрип науков1 i методичш основи др1бномасштабного, середньо-масштабного, крупномасштабного та детального шженерно-геоморфо-лопчного районування. Особлтпстю запропонованого подходу до шже-нерно-геомофолопчного районування е мобшьна система таксонометрн для шженерно-геоморфолопчннх perioniB та шженерно-геоморфолопч-них областей /табл. 1/, зв'язаних в едину систему гсограф1чними координатами та базою даних.

Таблиця основних шженерно-геоморфолопчних карт, яи введет в картограф1чну базу данних

Таблица 1

№ ПП Назва карта j Масштаб I Цшьове призначе1шя

1 2 1 3 4

1 Спец1ал1зована карта ураже- 1:500000 ноет i Tepiuopii Карпатського репону екзогснними рельс-фоутворюючими прочесами (зсуви, сел1, ерозм, карст)

2, Карта закономерностей poíno- 1:500000 всюдження екзогенннх рельс-фоутворюючих пронесён те-

риторн Карпатського репону

3. Карта динамики екзменних 1.500000 рельефоутворюючих процейв Карпатського репону

(.хе.ча органпаци мотвторин-гу геоморфосфери Каршпсь-кою periony

: 200000

Алашз територ1алыгах зако-номёрностей розвитку рельефоутворюючих процееш в межах геоморфолопчш« облас-

Внявлсния геттетико-морфо лопчних закотовнрностей ро-звитку сучасних екзогенних процейв

Ошнка динаг.пки екзогенних процейв в межах ¡нженерно— геоморфолопчних областей за 50 роюв

Ощнка розмнценкя основних сноетережувалышх пункт íb га характеристика режимов спос-тереження за екзогешшми ре-льефоу твортоючими процесами

Пообласпий комплект карт Карпатського репону: умови розвитку екзогенних релье-фоутворюючих процейв: ура-жешсть територн екзогснними рельефоутворюючими процесами; карта оаднки впливу екзогенних рельефоу-тиорюючих процейв на об'ек-ти народного господарства /Чершвецька, 1вано-Франк1в-еька, Терношльська, Лынвсг,-ка, Закарпатеька обласп/

:200000 Вииснення основних закономерностей розвитку сучасних екзогенних рельефоутворюючих процейв та i'x впливу на об'екти народного господареi-ва

Продовження таблищ 1

2

4

1

6. Кадастри екзогенних релье- 1:200000 фоутворюючих процесЬ /в 1:100000 комплекс! з базами даних/ 1:50000

7. Карта динамши екзогенних 1:200000 рельефоутворюгочих процесш Птденно-Схцшого Передкар-

паття

8. Карта шженерно-геоморфо-лопчного прогаозування екзогенних рельефоутворюгочих процешв /зеуви, карст/. Швденно-Схццюго Передкар-паття

1:200000

1:50000 1:25000

9. Тнженерно-геоморфолопчш карта динамйеи екзогешшх рельсфоутворюючих процеав в межах прничовидобувних, рекреацжлих, пдротехшч-них, липйних природно-тех-ногегашх систем

10. 1нженерно-геоморфолопчна 1:25000 карта законом1рностей розвитку зсуЫв Швшчно-Схуцюго Иередкавказзя /Ножай-Юрттвський район Чечни/

11. Карта шженерно-геоморфо- 1:10000 лопчного районування тери-

торп мм.Чершвщ, Дипжан, Юровакан, Калуш, Коав

12. Карти нгженерно-геоморфо- 1:5000 лопчного районування дшя- 1:2000 нок катастрофггаого розвитку ариродних та техногснно обумовлеких екзогенних рельсфоутворюючих процесгв /79 карт/

Створення морфогенетичних геошформащйних систем по кожному процесу

Ощнка динам1ки розвитку екзогенних рельсфоутво-рюючих продесш в межах Швдегшо-Сзодного Передкар-паття за 50 роюв Просторовий прогноз розвитку для кожного екзогенно-го процесу на основ1 узагаль-нення його мехашзму та динамши

Ощнка динамши процеав, IX контроль та обгрунтування схем шженерного захисту те-ритори та рекреацшних зон Укра'шських Карпат

Ощнка законошрностей розвитку зсув1в, 1х класифйсащя та обгрунтування системи оп-ттизащгатх заходав I спеща-льного мошторшцу зсувоне-безпечних територш

Ощнка просторово-часових законом1рностей розвитку екзогенних релъефоутворюючих процейв для обхрутування схем шженерного захисту тери-тори

Ощнка мехашзму розвитку екзогенних рельсфоутворюючих процеав для обгрунтування метода шженерного захисту процесонебезпеч! шх територш Карпатського ре-пону

-339. Геошформащйш системи та технологи при шженерно-геоморфолопчному аналЫ рельефоутворюючих процесш

Використання сучасних геощформащйних технологий дозволило реатзувати наступи! процедури: зв'язати в едину геошформацшну систему р!зномасштабну шформацпо про гсоморфосферу та умови розвитку сучасних рельефоутворюючих гтроцесж; створиги банк фактограф1чно1 шформациз координатною точшстю прив'язки у простор! 1 част; етвори-ти банк картограф1чно'1 шформаци з високою точшстю зображення.

Виконаш дослщження з метою математичного зображення об'екпв геоморфоефери в простор! та час! як постшно дночих моделей (ПДМ).

Постшно дпочою моделлю с лог!чне, картограф!чне та математичне зображення геоморфоефери та процес!в, як! проходять в и межах !з зада-ною адекватн!стю дослщжуваному геоморфолопчиому простору.

Першим етапом створення ПДМ стану геоморфоефери було визна-чення комплекту карт, що вщтворюють П сучасннй стан, масштаб та процесонебезпечшеть досл!джуваних територш. У пергау черту, визначе-но два р!вн! ПДМ, як! вводяться в базу данях (синтетична модель за принципом "бшого ящика"): репоналышй р1вень - масштаб 1: 200000, ло-калышй р1вень - масштаб 1:5000-2000.

Структура б аз и даннх "геоморфосфера" складасться з насгупних ш-формацшних блокт: постнших умов та фактор1в розвитку рельефоутворюючих процсав; швидкозм!нних умов; режимних спостережень; техногенного навантаження на геоморфосферу; геоморфоло1 ¡чноТ вивченосгп.

Перша частина бази даних подана наступшшп каргами: четвертин-них в!'дклад!в, дочетвертинних вщкладав, гщрограф!чно1 стш, геоморфо-лопчного районування, шженерно-геоморфолопчного районування, структурно-тектошчнок), сучасних тектошчних рух)8, пдрогеолопчних умов, техногенного навантаження, районного планування областей, кль матичною, режимно! едки спостереження за станом геоморфоефери.

Друга частина бази данних (БД) включае юйматичш параметра ба-гатор!чного ряду 1 техногенш змши розвитку умов сучасних рельефоутво-рюючих процссш. 1пформащя постшно поновлюеться з поста 1 об'екпв спостереженпя.

Третя частина БД подшяеться на так1 геошформацшш блоки по про-цесам: 1)гравпацшш, 2)грав1тац1Йно-флюв1алып, 3)флкшальш, 4)карсто-В1, 5)дшянки просщань над виробками, 6)динамжа екзогенних рельефоут-ворюючих процсС1в (ЕРП).

Кожний блок складаеться з шформацшних потоков, що вщповь дають видам ЕРП. Диференщац1я на гсошформацшш блоки та шформа-цшш потоки обумовлена технолопчними можливостями ЕОМ та зручш-стю користування конкретною шформашею.

Четверта частина являе собою результуючу апашзу перших трьох частин. Виконусться на баз! визначення ймов1рносп прояву ЕРП методами геоморфолопчних аналогш та математичного моделювання. На осно-в1 прогнозно! оцшки розробляються рекомендацн в рамках схем перспективного планування. Складена результуюча карта районування за ступеней складносп шженерно-геоморфолопчних умов при народногосподар-ському освоснш теригори. Розроблений комплекс програмних продукта "Схил", "Сель", "Карст", за допомогою яких, в автоматизованому режим! здшснюеться розрахунковий короткостроковий прогноз.

10.1нженерно-геоморфолопчний аналоз процесонебезпеч-них територш Малого Кавказу 1 Передкавказзя

Викладеш основ!» результата оаднки територШ катастрофичного розвитку ендогенних та екзогенних рельефоутворюючих процеов в межах Кавказького регюну. 1нженерно-геоморфолопчний анал!з процесо-небезпечних територш Кавказського регюну виконувався в регюнально-му, спещалыюму та локальному режимах.

Репональний режим здшсшовався в межах век! територй BipMeHil, яка постраждала в ¡л Сп1такського землетрусу. Результата цього режиму характе-ризують законом1рносп розвитку рельефоутворюючих процса'в внаслщок сейсмичного поштовху, силою 9 бал1в. Проведено шженерно-геоморфолопчну оцшку територп мм.Дшжан та Юровакан, як! постраждали в\д катастрофичного Сгитакського землетрусу в грудш 1988 р.

Для територй м.Юровакан доелщжеш умови, фактори та закотпярносп формування зсутив, як! тут переважно пластинного типу. сельов1 продеси, що мають значний розвиток в басейнах прських струмюв та процеси пщтоплсн-ня. в межах штенсивно з'абудовано! заплави р.Памбак. 3 врахувашим розвитку сучасних екзогенних релье фоутворюючих процесж ни копана процедура сейсморайонування територп мюта (маспггаб 1.10000) .

Для територй' м.Дшжан визначеш основш умови i фактори розвитку складних, багатоярусних зсутнв. 1х катастрофхчний розвиток тшно пов'язаний з лггосферно-геодштичними комплексами штенсивно дислокованих aprid-iii; та аргЫтопо.и'бних глин, а також, алевролтв дшжансько"! свгги ол!гоне-ну. Потужшсть зсувних накопичень складае 80-85 м. Об'ем зсувних мае дося-гае 20-35 млн.м'. Приведен! розрахунки стшкосп зсувних схншв, розроблена методика ix короткоезрокового прогнозу методом математичного моделюнап-ия, га виконаио шженерио-i еоморфолопчне райоиуышня територй м;ста масштабу 1:10000.

3 метою наукового обгрушування шдхо;ив по шженерному захисту процесонебсзпечшпг терлторш в зон) контакту Кавказсвко! преько! споруди з Передкавказським прогином встановлеш основн! законом!рносп катастроф!ч-ного розвитку зсув!в в межах твшчно-схвдного Передкавказзя. В цьому репо-Hi вщкриго ряд нових законом!рностей взаемозв'язку зеувного рельефу схил!в з структурно-тектон!чними умовамн та розвитком пдрос!тки на фот шдвище-по1 сейсм1чпосп" територй (рис.2).

11.1нженерно-геоморфолопчний анал'в та прогноз розвит-ку зсувного продесу в промислово-шських агломерацшх пшденно-схвдного Передкарпаття (на приклада центрально! частини м.Чершвщ)

В результат! виконаних дослщжень в межах територн центрально! частини м.Черн1вц1 встановлеш основш закономерности катастрофично!' актив!зацн зсуву по вул.Одесьюй. Вперше, на баз! розроблено! методики комплексного шжснерпо-геоморфолопчного анал!зу, проанал!зоваш умови та фактори зсувного процесу, проведена загальна характеристика мехашзму ! динам!ки техногенно обумовленого зсуву, виконаний розра-хунок ризику та короткостроковий прогноз зсувного процесу. Обгрунто-ван! методи шженерного захисту зсувонебезпечних територш в межах делянки кагастроф!чно! активгзацп.

12.Науков1 та методичш основи шженерного ризику процесонебезпечних територш

1нженерний ризик територй' розглядався як ¡мол^ршсть прояву та катастроф!чно! актив!зацп природних, природно-техногенних та техноге-нних рельефоутворюючих процеав, яю ускладнюють, роблять неможли-вою або викликають негативш наслщки для здоров'я та безпечного проживания людей. Практично, вс! освоен! територн можуть бути розглянуп як природно-техногенн! системи /Рудько, 1992/, як!, в загальному випад-ку, слщ рахувати ергатичними, тобто такими, де важливою складовою частиною системи е людина.

1нженерно-геоморфолопчний анашз був вщповщним чином ор^ен-тований на виявлення ступегао инженерного ризику територн з метою ро-зробки системи шженерних заходав по й захисту.

Схема шженерного захисту територй - картограф!чне, шформа-

цшне та текстове вщображешм певного об'ему геоморфоефери, в межах яко-го, обгрунтовано розглядаються способи та метода захисних мгроприемств, що здатш попередити, локатзувати або виключити повшетю небезпечт ре-льефоутворюкга процеси з розрахованою, втдносно инженерно! споруди, надь йжстю. В робот! розгляиуп схеми шженерного захисту територн, яй можуть бути оцшочш, коггстатую'П та техшчш. До оцшочш IX в!днесеш др!бномас-штабш схеми перспективного гшануваття (масштаб 1:500 ООО). Метою такоУ схеми с яюсна або кгльклепа ош'нка ризику негативного впливу рельефоутво-рюючих процсав на природш або техногешп об'екти з елдпечлдлю на питания про ыратешо пародтгогосподарського використання процесонебезпечних територш.

Наступним, констатуючим р1вием розрахунку шженерного ризику територй е репональна оцшка в<дповщно до масштабу 1:200000-1:100000. При цьому, реалташ'я розрахункових парам елр!в ризику полягае в складанш схеми районного планування територй. В рамках констатуючого р!вня були досль джеш Карпатський та Кавказький регюни 1 складен] схеми оцйпеи шженерно-го ризику територн випомдно до масштабу 1:200000.

В лрактж» шженерно-геоморфолопчних досл!джекь з доноыогою отц-ночних та конечагуючнх схем шженерного ризику е змога вирппувати реп'о-налып проблеми освоения рельефу.

Для забезпечення реагнзацц гехшчних схем шженерного захисту територй' розробляеться спецтльна схема оцшки ризику. При цьому, оснопни-ми ошночними показчики е економ1чш та техшчш параметри безпеки проекту шжеггеркого захисту територн. В рамках природно-техногенноУ системи, вщповвдно до масштабу 1:50 000-1:5000, ощнюетьси небезпека розвитку геодинам1чних рельефоутворюючих лроцеств на сгадоях конст-руювання системи, и оптимального функшонування, на стадй лштидаци та в шслял!кв!дашйний перюд. При цьому, необхииго окремо розглядати природно-техлюгенну систему 'Чиста та промислово-мшьга агломерацп".

За результатами виконаних дослщжень шженерний ризик був розрахова-ний на приклад! територп М1ст Чершвш, Калуш, Юровакан, Дшжан та, в дещо спрощешй оцшочнш систем! ¡нженерного ризику, для вс!х м1ст та селищ мкького типу 1вано-Франк1всько11 Чершвецько! областей. Масштаб оцшочних процедур 1:10 000-1:5 ООО.

При розрахунку аваршних та катастроф^чних ситуаций розвитку ре-льсфонебезпечних процест введен! понятгя "симптом" та "синдром" територп.

Симптом територп - комплекс умов та факторгв геоморфоофери, як1 характеризують розвиток небезпечних рельефоутворюючих процеав на р1вш потенцшно\' небезпеки та аваршних ситуащй.

Синдром територп - ситуация, яка характеризуе небезпечний розвиток екзогенних рельефоутворюючих процеав на р1вш катастрофи.

Особливо важливе значения детадьний анализ симптом1в та синдрому територп мае для спещальних природно-технлчних систем (пдротех-шчних комплекйв, прничопромислових комплексов 1 т.п.), в межах яких найчаспше очшуються та мають м1сце аварп 1 катастрофи.

Ощнка синдрому та симптолнв територп здшсшоеться за допомо-гою лопчно та математично обгрунтованих сценарий анализу багатор1ч-них умов та факторт розвитку рельефоутворюючих процеав з обов'язко-вим врахуванням техногенного впливу на рельеф.

В робот1 розглянут1 методичн! аспекта розрахунку шженерно-гео-морфолопчного синдрому та симптом1в територп (з позищй еколопчноГ безпски) в межах водосховища на р.Стрий, буд^виицгво якого було при-пннено в 1989 рощ у зв'язку ¡з техногенним зсувом в райош гребли.

13. Репональний мониторинг геоморфосфери геодинаюч-но активних територш

Розглянут! наукой! 1 методичш аспекта репонального мониторингу

геоморфосфери, яка базуеться на контрош, моделюванш, прогнозуваши та управлшш станом процесонебезпечних територш.

Система контролю функшопуе при застоеуванш ряду мсто;пв. ято використовуються для оперативного одержания шформацн, и анал1зу га ошнки стану геоморфосфери. Одпочасно та взаемопов'язано виконуюгь-ся регюнальш /масштаб 1:500 ООО- 1:200 ООО/ га локальш /масштаб 1:50001:500/ дослгдженпя. Одержана при функщонувашн систем спостерсжень шформащя е базовою основою для побудови та уточнения постшно дночо! модел1 природно-техшчноГ системи (Рудько. 1992).

Региональна дрШномасштабна постшно дноча модель /масштаб 1:500 000/. Дое;пджувашш проепр складаиься з чотнрьох тишк геоструктур /Закарпатськип внутрншпй прогин. складчат! Карпати, Передкарпат-еькип прогин, окраша Схщно-Европейсько! платформи/. Прогноз небез-печних рельефоутворюючих процалв внконуеться на баз! визначення Ыов1р}юст1 IX прояву методами геоморфолопчних аналоги! та матема-тичного моделювання. За результатами прогнозно? ощнки розробка кершних рекомендашй ииконугться шляхом складання схем перспективною планування.

Середньомасппабна постшно :июча модель /масштаб 1:200000/ консфугоеться з метою оцшки геоморфосфери в межах шженерпо-геоморфолопчних репишв. Як приклад розглянута терцгорп! швленно-СХ1ДНОГО Передкарпаття. яка знаходиться в .«ни контакту швденно-захщно! окраши Схщно-€вропейсько{ платформи з Передкарпатським прогином. За результатами внконаиих дослщжень встановлено блокову будову територн, яка при штенсивних сучасних гекгошчних рухах г найважлившим фактором рельефоутворюючих процейв. Аналопчна модель побудована для територн В1рменн.

1нформашя при побудов1 рспопальио!' середньомасштабноТ постшно дно чо!" модсл1 огримустьсм за рахунок функщопукання режнмно! мережт. Репоналышй режим рсалпусться в об'емах 1 та методикою аналопчних др1бномасштабних моделей. Локалышй режим

небезпечних рельефоутворюючих процеав базуеться на шформаци, одержашй на тилових дшянках розвитку рельефоутворюючих процеав /стащонарах/.

Спещальш постшно дцоч! модел! створюються 1 будуються для систем 13 задзним периодом оптимального функцюнування 1 розглянуп для територн Карпатського репону на прикладах пдротехшчного та прничо-нромислового комплект на ргзпих стадах розвитку ГГГС, та промислово! агломерацц, а також для територн Передкавказзя (Чечня, рис.2).

Математична основа модет - розрахунюш схеми оцшки стану зсувонебезпечних схшпв та карстонебезпечних територш. Функцюнування модел! визначаеться постшно ' уточнюваною оцшкою законошрностей розвитку у простор! 1 чаи зсув1в та карсту, !'х прогнозуванням. Управлдшя виконуеться 1нляхом розробки та реашзаци схеми шженерного захисту при ц посшшому коректуванш. Аналопчними за злистом е спещальш модела прничопромислового комплексу на стадн лнсвщацй та в тслялшвщацийний перюд.

Дещо шша методика створення поспйно диочо!' модел! мюьких та промислово-мюьких агломерацй, осюлыш розвиток природно-техшчно"! системи аналЬусться безвщносно до часу. Така модель побудована на Приклад! м.Черювщ /масштаб 1:10 ООО/. На баз! шформаци, одержано!' при функцюнуванн! системи контролю, виконана процедурна ошнка закономерностей розвитку зсувного процесу на територн м1ста та шженерно-геоморфолопчне районування вщповщио до масштабу 1:10 ООО.

Локальш поспйно д!юч! модел! /масштаб 1:5 000-1:500/. Базового основою моделей е типов! дшянки стащонарного та експериментального вивчепня закономерностей розвитку мехашзму та динамши небезпечхшх рельефоутворюючих процеав. На дослщжуванш територн дшянки стацюнарного вивчення небезпечних рельефоутворюючих процес!в розташоват в межах складчастих Карпат /11 дшянок/, Передкарпатського прогину /17 дшянок/, Закарпатського нрогину /8 дшянок/, швденно-зах!дно1 окраши Схщно-бвропейськоГ платформи /21 дшянка/. Виконано чо-

тири натурних сксперименти на зсувах Передкарпаття та Карпат шляхом iMiTauu основних зсувоутворюючих факторш, та один експеремент по те-хногеншй актшпзацц сульфатного карсту,

Вищеперераховаш модел! пов'язаш лнж собою в сдину систему, яка характеризуг. стан геоморфосфери на pi тих р!внях i € базового при а ш-женерно-геоморфолоп чн ому анал!зь

висновки

Виконаний комплекс доспдженъ по шженерно-геоморфолопчному анализу рельефоутворюючих npoueciB геодинамйно активннх територш дозволив зробити наступш висновки .

1. Вивчаючи рельеф, його походження, ш'к i сучасш рельефоутво-рююч! процеси, шженерна геоморфолопя визначае умови бу/цвництва та експлуатащ/ споруд та ¡юкснериих комунжацш в систем! "рельеф-техно-генна Д1яльшсть".

Науковою основою е наступи! положения:

- гсоморфосфера - частина довкшля, яка включае в себе рельеф i характер») !>т ендогены та екзогешп фактори рельефоутворепня в межах пс-вного об'ему лпосферного простору. Ендогенним чшпшком гсоморфос-фери е л1толого-стратиграф1чний комплекс nopi;i, тектошчш умови, сейс-М1чн1сть, Екзогенним чииником рельефоутворепня е природно к.цмазич-ni умови, та Я1Яльн1сз ь басейноних р)чкових систем, вютючаючи дандшафт-ну сферу та прнродно-кшматичн» чиншки:

- геоморфосфера штенсивно змшюеться в результат! техногенней ;ия.тьност1 в масштабах, як! в десятки, coTiii та тисяч1 раз!в перевищують масштаби природних рельефоутворюючих процеав;

- аналггичною схемою комплексноТ оцшки р!зних рхвшв розвитку рельефоутворюючих процеав, с схема, зпдно з якою поапдовно розгля-дються глобальш, регюнальт, територ!альш, спец!альн! локальн! та об'е-

ктов1 р1вш розвитку рельефу, пов'язаш м1ж собою геошформацшною системою.

2. Динамична актившсть рельефу обумовлена лггосферно-гсодинам1-чним комплексом, пщ яким ми розумши певний об"ем лггосферного простору, що характеризуетьея вщповщною тсктошчпою оргашзащею, впливом пщземно! та поверхнево! гщросфери, ландшафтного структурою, юиматичними параметрами I спецификою техногенно! дояльносп, и масштабами та штенсившстю.

Виконано конструювання р1зних за об'емом, адекватшспо та функ-щональним призначенням природно-техшчних систем, "людина-геомор-фосфера" яю трансформова!Й у вщповщш постшно дцоч! модель

3. За результатами проведених дослщжень обгрунтоваш настугш1 р!вш режиму спостереження законом1рностей розвитку рельефоутворю-ючих процеав: репональний /масштаб 1:500 ООО - 1:200 ООО/; тсритор^аль-ний (субрепональний) /масштаб 1:200 000 - 1:100 000/; спещальний /масштаб 1:50 000 - 1:5 000/; локальний /масштаб 1:2 000 - 1:500/, як1 виконують-ся в одних географ1чних координатах з використанням геошформацшних систем.

4. ЗдШснено обгрунтування концепцп геодиналпчних моделей з точки зору !х практичного застосування для пояснения закономерностей розвитку рельефу та прогнозу рельефоутворюючих процеав. 3 ц1ею метою були виконаш дослщження по ф ¡з ик о - м атем атич и о м у моделюван-шо глобальннх геодинам!чних процеав ¡з застосуванням теорп подабнос-п, математичного апарату I ф1зико-математичного моделювання. 3 вра-хуванням одсржаних результатов та за даними власних польових дослщжень 1 рашше опублжованих матер1ал1в виконаш геодинам1чш палеоре-конструкцй для Карпатського, Кримського та Кавказького репошв. На основ1 розроблених концептуальних моделей визиачеш основш риси формування генегичних титв рельефу та просторово-часов! законо-мгрносп розвитку ендогенних 1 екзогенних рельефоутворюючих процеав.

Розроблеш модел1 дозволяють комплексно охарактеризувати оснощй риси сучасного рельефоутворення.

5. На приклад! Карпатського репоиу були визначеш Л1тосферпо-геодштнчш умови рельефоутворення, встановлен! законом1рносп фор-мування л1т0л0! 0-етратиграф'1чних комплекйв, 1х тектошчна оргатзагця, пдрогеолопчш умови. Розроблений шдхщ до геоструктурпого анадЬу певпих л1тосферно-геодннам1чних комплекса, як базово!" модел1 ме.ха-/пзму 1 динамжи рельефоутворення.

6. На основ! наукових та практичних досльджснь розглянут! просто-рово-часов! закотюм1рност! розвитку сучасних рельефоутворюючих процеав в межах основних басейнових систем Карпатського репону. Дослщжеш законспнрносп розвитку 1х долин, перехоплень, формування дшянок мертвих долин, характеру 1 генезису терасових комплекс!и. В основу оцшки покладеш результат»! мехашзму 1 динамжи сучасних рельефоутворюючих процеав: сел!, зсуви, карст, ероз1я. Обгрунтовгша наукова база та викладен! методичш основи конструюпання та розгляду нрчродно-техногснних систем "схил-водопк". На прикла;и основних басеинових систем Карпатського репоиу /басейни рр. Дн!стер. Прут 1 Тиса/ встановлен! основн! чинникн вплину лриродио-кл!матичних 1 1 ¡лроло!тчних фактор!в на умови рельефоутворення.

7. У зв'язку з досягненням свого оптимальном) розвитку прнродно-техногенш системи прпнчопромислового та прничовпдобувного характеру визначають розвиток 1!ебезпечних рельефоутворюючих процес!в, яю с джерелами аварп! та катастроф. Розглянуп техногешп змнш тшорфо-сфери в межах основних прничопромиелових комплекав Карпатського репоиу. Проаналззоваш результата !нженерно-геоморфолог!чного анал!-зу прничовидобувних та ирничо-переробних прпродно-тсхногенних систем: Льв!всько-Волинський кам'яновугшьний басейн, Передкарпатська стрконосна пров!нц!я, Передкарпатська соленосна провшщя та досцд-жен! законом!рност! техногенних зсув!в, як! розвинут! в межах КалуськоУ

промислово-м!сько1 агломерацн. За результатами цих робгг оценена швидость, масштаби, мехашзм 1 динамнса техногенно обумовлених рельефоутворюючих процеав на спещальному та локальному ровнях. В пор!внянш з природними рельефоутворюючими процесами, швидюсть техногенних зростае на один-два порядки. Анашз динамки екзотенних рельефоутворюючих процес1в в межах прничовидобувних природно-техногенних систем дозволив обгрунтувати систему спостережень, забез-печити прогнозну оцшку \'х розвитку та намтпи шляхи до керованого контролю та шженерного захисту територн.

8. Розроблеш нов1 методичш шдходи до шженерно-геоморфоло-пчного районування геодинам^чно активних територш. Вперше в основу районування покладеш кр1м статичних чинник1в геоморфосфери дина-м1чш параметри рельефоутворюючих процеав. Особливктю запропоно-ва но}' методики шженерно-геоморфолопчного районування, в1дпов!дно до р1зних масштаб!в /др^бномасштабне, середньомасштабне, крупномас-штабне I детальне/, е мобильна система вндшення шженерно-геоморфоло-пчних таксошв, що дозволяе сум^стити в едниш поиятшнш та змютовшй площиш шженерно-геоморфолопчш карти ршшх масштабов 1 цшьового призначення. Вперше для дослщжуваних територш процедура районування виконувалася з використанням комп'ютерних технолопй та коор-динатно! прив'язки до топограф^чно! основи.

9. В робот! використаш сучасш геошформацшш системи та технологи, що дозволило, вперше для дослщжуваних реп ошв, створити авто-матизовану базу данних картограф1чно! та фактограф1чно! шформацп по геоморфосфер1 та рельефоутворюючим процесам.

10. Виконаний шженерно-геоморфолопчний анатз процесонебез-печних територш В1рменн, м1ст та промислово-мюьких агломерацш зони Сппакського землетрусу /на приклад! м1ст Юровакан, Дшжап/ та територн катастроф1чного розвитку зеувних процеав в Чечш. За результатами цих дослщжень розроблен1 методичш основи середньомас-

штабного та крупномасштабного шженерно-геоморфолопчного аналгзу у зонах пщвищеного шженерного ризнку територн.

В poooTi розглянута методика крупномасштабного шженерно-геоморфолопчного аналпу катастроф1чних техногспиих зсув1в в Micrax та промислово-м1ських агломеращях (на приклад! катастрофично! активпа-ип зсуву в межах центрально? частини м.Чершвш). ¿x прогнозу та ¿нженерного захисту територп.

11. Розроблен! наукош га методичн! основн оцппш ¡нженерного ризику в рамках шженерно-геоморфолопчного анал!зу процесонебезпеч-них тернторш. Обгрушоваш попяття: авар!я. катастрофа, небезпека, синдром територн, симптом територн. На приклад] пдротехшчного обЧкту в Карпатах розроблен! сценарп по ошнщ ризику розвитку небезпечних рельефоутворюючих процеав при гщротехшчному буд!вництв!.

12. Обгрунтоваш науков! та методичн! основи шженерно-геомор-фолог!чного моделювання, прогнозу та управлшня станом геоморфосфери геодинам!чно активних тернторш. Система контролю базуегься на ¡астсуванш ряду метод1в, як-i використовуюгься для оперативного одержаиия шформаци, íí аналну та оцшки стану геоморфосфери. одно-часно та взаемопов'язано внконукнься репоналып /масштаб 1:500 ООО -¡ 2(10 ООО/ та локалын /масштаб 1:5 ООО - 1:500/ достижения. Описаш постшно дцоч! моде.'и /ПДМ/ репонального. специального та локальною PÍbhíb геоморфосфери i зв'язок mía ними в систем! репонального шже-нсрно-l СОМОрфОЛОПЧ7ЮП> мошюршггу.

13. За результатами викоианих досл!джень науково i методично обгрунтована процедура шженерно-геоморфолопчного анатзу, яка полягае в комплекенш ощнщ геоморфосфери на рвних ровнях (репональ-шш, спещальннй, локалышй, пов'язаних в единому комплекс! геошфор-мацИ'шою системою), з метою прогнозно! характеристики рельефоутворюючих процеав та обгрунтування шженерпих чпропрпемств по оптим!-зацй техногенного навантаження на рельеф.

Список основних опубл!Кованих робгг по tcmî диссртацн

I. Монографй

1. Основы экологической геологии (на примере экзодинамических процессов Карпатского региона Украины). Киев, "Манускрипт", 1995,- 211 с. ( в соавторстве с Адаменко О.М.)

2. 1нженерно-геоморфолопчний та геоеколопчний аналгз рельефоутворюючих процеав геодинам1чно акгавних територШ. Khïb, "Знания", 1996.-

оцшки

3. HayKOBi та методичш основишженерного ризику природно-техноген-них систем геодинамгшо активних територш. Khïb. "Знания", 1996р.- 70с.

П. Препринта

4. Режимное изучение активности гипсового карста западных областей Украины. Киев, ИГН АН УССР 1988.-55с. (В соавторстве с Климчуком А.Б., Аксемом С. Д., Шестопаловым В.М.).

5. Теоретические и методические основы мониторинга геологической среды Украины. Общество "Знание" УССР, Киев, 1990.-32с. (В соавторстве с Молодых И.И.).

Ш. Методичш розробки

6. Временые методические рекомендации по изучению закономерностей развития прогнозной оценки и защите от оползней предгорных территорий (на примере Предкарпатья). - Киев, 1986.-55с.

7. Временые методические рекомендации по организации и ведению регионального мониторинга геологической среды Украины (инженерно-геодинамические аспекты). Киев, Укргеология, 1988 т1.- 185 е., т2.- 80 с. (В соавторстве с Саломатиным В.Н.)

IV. Стати , доповвд, тези допош'дей

8. Вопросы оценки оползнеобразования юго-восточного Предкарпатья. - Физическая география и геоморфология. - Киев. - 1982. - вып, 27.-C.91-94 (В соавторстве с Кратко JI.A., Гамаяюк Т.И.)

-479. О динамике современных экзогенных процессов в зоне контакта юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы и Карпат. Физическая география и геоморфология. -Киев. 1983,- Вып.29. -с.112-119 (В соавторстве с Кратко Л.А.)

10. Некоторые закономерности развития екзогенных пропесов на юго-востоке зоны сочленения Восточно-Европейской платформы и горноскладчатых Карпат. Деп. в Укр НИИНТИ № 85, 1985. -14с. (В соавторстве с Андрейчуком В.Н.. Гуцуляком В.Н., Губко Н.Д.).

11. Применения натурного моделирования для изучения механизма и прогнозирования оползней Перелкарпатья. Экспресс-информация ВНИИ экон.мин.сырья и геол.-развед.работ ВИЭМС.Гидрогеол. и инж.геол. - М., 1986.-вып. 6-12с. (В соав торстве с Саломатиным В.Н.)

12. Оползни-потоки юго-восточного Предкарпатья и вопросы их прогноза. Инженерная геология. №6.-1986.-с.65-73, (В соавторстве с Саломатиным В.Н., Губко Н.Д.).

13. Особенности развитая и прогнозная оценка оползневого процесса в пределах тектонически-активных блоковых структур юго-востока зоны сочленения Восточно-ЕвропеПсокой платформы с Предкарпатским прогибом.Экспресс-информация ВНИИ зкон.мин. сырья и s еол.развед. работ ВИЭМС. Гидрогеол. и инж.геол.'-М.. 1987.-Вып. 12,-8с. (В соавюрс-тве в Вержаком В.А.).

14. О динамике оползневых ландшафтов Предкарпатья/на примере стационарно!о участка Красная Дубрава/.Деп. в УкрНИИНТИ.- В199,-Ук88,1988.-18с,(В соавторотве с Гуцуляком В.Н.. Губко Н.Д.).

15. Закономерности развития оползней и вопросы рационального использования оползнеопасных территорий юго-восточного Предкарпатья. Инженерная геология.-N6,1988.-е.51-57. (В соавторстве с Губко Н.Д.).

-4816. Инженерно-геоморфологическое районирование Закарпатской области по особенностям развития современных геологических процессов. Геоморфология. 1988.-№2.-с.9б-101.(В соавторстве с Чвереико В.М., Афанасьевым Г.М.,).

17. Прогноз гравитационных процессов склонов Днестра на основании анализа тектоники территории его бассейна. Деп. в ВИНИТИ 21.04.83г. 3058-В 88-5 с. (В соавторстве с Сарнавским В.Г.).

18. Натурное моделирование экзогенных процессов для решения задач рационального использования природной среды. Материалы конференции "Моделирование геосистем для рационального природопользования".Кишинев, Щтиинца, 1988.-С.45-46.

19. Организация и ведение мониторинга геологической среды территории западных областей УССР. Гидрогеология и инж.геология. Оте-чест.произв. опыт: экспресс-информация ВИЭМС.1988.-Вып.12.- с.1-15. (В соавторстве с Жупыло Н.И.).

20. Применение математического аппарата при прогнозировании оползней в глинистых отложениях Предкарпатья. Инж.геология, N3.-1980.-c.H2-l 17. (В соавторстве с Губко Н.Д.).

21. Экзогенные процессы Карпатской горноскладчастой области в связи с хозяйственной деятельностью человека. Тез.докл.международной конференции " Преобразования горной среды: региональное развитие и устойчивость, связь с глобальными изменениями". Цахкадзор, 1-5 октября 1989г., Москва,-с. 103-105.

22. Изучение экзогенных геологических процессов и явлений. В кн. Методические основы инженерно-геологических, гидрогеологических и сейсмологических изысканий в зоне бедствия Армянской ССР. Ереван, 1989,-с. 16-27. (В соавторстве с Петренко С.И., Казанчяном A.A.).

-4923. Закономерности развития и прогноз оползней в Карпатском и Кавказском регионе. Тез.докл.регионального научно-технич. практического совещания "Оползни, обвалы, селевые потоки сейсмоактивных оползней, их прогнозирование и защита".Душанбе,1990,-с.61-62.

24. Роль инженерно-геологических условии при сооружении магистральных трубопроводов в пределах процессоопасных территорий Карпатской горноекдадчатой области /Геол.журнал N4, 1990, Киев,- с.40-44 /. (В соавторстве с Чверенко В.М.).

25. Геокиберенегика - как наука об управлении природной средой. Ин-т геол.тгаук УН УССР Киев,1990.Деп. в ВИНИТИ 25.01.90 510-890,-с.5-6. (В соавторстве с Андрейчуком В.Н.).

26. Закономерности развития оползней в пределах тектонически активных участков Карпатской горноскладчастой области, методы их изучений и прогноза. Тезисы докладов Всесоюзной конференции "Развитие склонов тектонически активных орогенных областей и методы их изучения", Ереван, 1990.-С.32-38.

27. Моделирование оползней в г.Дплижане для целей охраны и рационального использования. Тезисы докладов Всесоюзной конференции ''Разин тс склонов тектонически активных орогенных областей и методы их из> чения",Ереван, 199!).-с.87-88 (В соавторстве с Чалым П.П.).

28. Катастрофические провалы в г.Калуш и методы управления карт оопасными территориями. Тезисы докладов совещания "Катастрофы и аварии на закарстованиых территориях". Пермь, 1990.-С.63-64.

29. Анализ катастрофических ситуации при развитии ]ехногенного сульфатного карста Предкарпатья. Тезисы докладов совещания "Катастрофы и аварии на закарстованных территориях",Пермь, 1990.- с.65-68.

30. Имитационное моделирование оползней юго-восточного Предкарпатья. Тез.докл.международного совещания "Геоморфологические процессы и окружающая среда. Количественный анализ взаимодействия". Часть 1, Казань, 1991.-С.78-79.

-5031. Аварийные ситуации в пределах закарстованных территорий Предкарпатского прогиба и их ликвидация. В кн." Гидрогеология и карс-товедение. Катастрофы и аварии на закарстованных территориях".Меж-вуз.сб.тр. -Пермь, 1993.-С.38-44.

32. 1нформацшно-керуюча система сировинно-ресурсним потенща-лом та проблеми еколопчно! безпеки Захщного perioHy Украши. Тези доп.ьпжн.наук.-практ. конф."Карпати-Укра1нський Micr в Европу: проблеми i перспективи/22-24 вересня 1993.Льв1в/, Льв1в, 1993,-с.154-155.

33. Геодинамика и прогноз карста Западной Украины. Докл. межд.симпозиума "Инж.геология карста", 6-8 июня 1992.-Пермь, т.2 изд-во Пермского ун-та, 1993.-е. 124-130.

34. Соляной карст Закарпатья /на примере Солотвинского месторождения каменной соли/. Докл.межп.симп."Инж.геология карста", 6-8 июня 1992.-Пермь.т.2 изд-во Пермского ун-та, 1993г.с. 170- 177.

35. HayKOBi та методичш аспекта геоекологй Захщного perioity Украши. В кн." Географшш природоохоронш проблеми Захщного региону Украши", в-во Львшського ун-ту, сер.географ1чна, внп.19, 1994.-С.22-33. (В сшвавторсда: з Волошиним П.К., Маськовим M.I.).

36. Роль ландшафтно-геохимической индикации карстовых пустот при разработке дистанционного картирования карста. Тез. докл. межд.конф." Принципы и методы картограф.геол.ср. для экол.оценок", 27-29 сентября 1994,- Киев,1994.-с.52.(В соавторстве с Бачевским P.C.; Литвин М.А.).

37. Основи геоекологй . В кн. "Дослщження передкризових екологь чних ситуацй" в Укра1ш " .-Кшв,"Манускрипт", 1994.-С.50-59.

38. HayKOBi та методичш основи геоекологй та геошформацшне за-безпечення на приклада Карпатського регюну/. Тези доп. 2-го м^жн.сим-поз1уму "Застосування матем.методов в комп"ют.техн. при BHpimeHHi задач reoxiMi'i i охорони навк.середовища". -Льв1в, 1994.-c.3-5.

-5139. Особливоот шдходу по створенню постшно дночих моделей гооморфолопчних рельсфоутворюючих ироцеав Карпатського periouy. Тез и доп. наук.конф. "Проблем« географа Украши".Льв1В,- 20-27.10.t994.-c.69.

40. Техиогенно обусловленный соляной карст Предкарпатья и проблемы прогноза карсгопровальных явлений. Сб. "Карстовые провалы'' . Тез.докл.юб.конф., поев. 80-летию В.С.Лукина /Кунгур,28- 29.09.1994/.-Екатеринбург, "Наука", 1994.-С.31-33.

41. Режим и прогноз оползней в глинах Предкарпатья. Геоэкология. Вып,4, изд-во Российской Академии Наук. Москва.-1994.-с.85-89.

42. Основные проблемы геоэкологического картографированиями Украине. В кн.'Теоекололопчш дослщження : стан перспективи". 36. наук, праць М1жн. наук.-практ.конф. м. 1в.-Франк1вськ, 23-25 травня 1995р., 4.1,-c.l 1-13.

43. Еколопчна модель Дшстра. Товариство "Знания" Украши, КиТв,-1995.-30с. (В спшавторств! з Адаменко О.М.).

44. Еколопчш проблем» ia ¡нформацшно-керуюч1 комп'ютерш сис-iс.мн еколопчиого монггорингу Прикарпаття. В кн.'."Экология и здоровье человека. Охрана возд. и водного бассейна".-Киев.-1995,- с.12-14. (В cniiiaBiopcTBi 3 Лдаменко О.М.).

45. Методика оргашзаш! специального мошториш у та прогноз гех-ногенно/ карстонебезпечносп в межах ПередкарпатськоУ арконосно] прошипи. Маг.наук.конф. приев. 50-р1ччю геолог.ф-ту "Проблеми геол. науки i оевпи в Украши " -Льв1в, 1995.-с.374- 375. (В ствавторств! з Бондаре-нко М.Д., Озерко Л.М.).

46. Закономерности развития и активизации оползней в северо-вос-i очном Предкавказье. Геоэкология.-Изд-во РАН Москва,№3.-1995.- с.80-89. (В соавторстве с Лопатинским Г.С., Рябовым Н.С.).

-5247. Спектральная индикация карстовых пустот в глинах. Минералогический журнал, №3. - Киев. - 1995. - с.84-91. (В соавторстве с Литвин М.А.,/.

48. Основш напрями та перспективи державного еколопчного кар-тографування Украши. В кн. "Экологические аспекты загрязнения окружающей средьГ.Тезисы докладов международной научно-практической конференции. - Киев, 26-28 марта 1996г. - с. 93-95. (В сшавторств1 з Ада-менко О.М.).

49. Методика анализу рельефу Украшських Карпат на осшда геоди-нам1Чно1 модсл1 . В кн."Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфологи , неотектошки, геологи та палеогеографа антропогсну Украши". Тези доповщей науково! конференцн до 90-р1ччя проф. Л.К.Замор1я.-Кшв.- 28.03.1996.-е. 101-103.

50. Роль сейсмического фактора в развитии оползневого процесса на примере Украинских Карпат. Геоэкология. Изд-во РАН. Москва №5 -1996. с.89-99 (В соавторстве с Саломатиным В.Н.)

51. Науков1 та методичш основи мониторингу геолопчного середо-вища (шженерно-геодинам1чш аспекта). В зб. наукових праць "Шляхи вичення взаемозв'язаних проблем природного середовища" Льв^в, 1995 р. с. 129-132.

52. Катастрофична активпащя зеуву в Чершвцях та методика оцшки шженерного ризику зеувонебезпечних територш. Мшеральш ресурси Украши. Кщв, №2 -1996 с. 34-37 (В сшвавторспн з Даншнвим Д.Ю., Польо-вецьким В.1.)

53. Науков1 основи шженерно-геоморфолопчного анал!зу. Матер1а-ли м!Жнар.конф. "Проблемн еколопчноГ безпеки та керованого контролю динамшних природно-техногенних систем", 24-26 вересня 1996.-Льв1в, 1996.-С.79-83.

-5354. Науксш та методичн! основи ¡нжеперного ризику процесонебез-печних територш. Матер1али м!жнар.конф. "Проблеми еколопчноГ безпе-ки та керованого контролю динам!чних природно-техногенних систем", 24-26 вересня 1996г-Львтв, 1996.-С.95-97.

55. Анализ геоекодопчних ситуащй в Карпатському регюш у зв'язку з внкорисганням пдрорееурйв Карпатських р»к. Матср1али м!жнар.конф. "Проблеми еколопчно!" безпеки га керованого контролю динам!чних природно-техногенних систем". 24-26 вересня 1996.-Львш, 1996.-е.110-1! 1. (В сп!вавторств! з Консевич Л.М.)

56. Наукой \ методичн! основи пропюзу та тженерного захисту те-риторн техногепно-актшизованого сульфатного ! 1 алогешюго карсту Пе-редкарпаття. Матер)али м!жнар.конф."Проблеми еколопчно!" безпеки та керованого контролю динам!чних природно-техногенних систем", 24-26 вересня 1996.-Льв!в, 1996.-е. 113-11б.(В сшвавторств! з Бондаренко М.Д.)

57. Методична ошнка !нженерного ризику та керований контроль за станом геолопчного середовища в межах Передкарпатсько! галогенно!" провшцн (на приклад! Калуш-Голинських соляних родовищ).- Матер!али «¡жнар.конф. "Проблеми еколопчно! безпеки га керованого контролю дннампшнх природно-техногенних систем"', 24-26 вересня 1996.-Лыпв. 1996.-е. 141-145. (В сшвавторств! ь Бондаренко М.Д.)

58. Енергетичн! аепектп використання пдрорееурйв Карпатськнх р!к. Тези наук.-техн. конф. проф.-виклад. складу ¡вано-Франклвського державного техшчного утпверситеп' нафти 1 газу,- Твано-Фрашавськ, 25-28травня 1996 р.-с.129 (В сшвавторспн з Консевич Л.М.)

59. Схема геодинам!чного розвитку Альпшсько-Карпатсько-Балканського сегмента I проблема нафтогазоносноеп та металогенн. Мат.наук.-практ.конф. "Нафта ! газ Украши - 96", Харк1в, 14-16 гравия 1996 р., том перший, Геолопя нафти ! газу. Харюв, 1996.-е. 199-202. (В сшвавторств! з Маевським Б.Й., Мончаком Л.С., Мончаком Ю.Л.)

-5460. Problems of remote monitoring of threatening exogenous processes of the western region of the Ukraine. Proceeding of fourth Ukraine-Russia-China Symposium on space science and technology. Ukraine. Kiyiv. 12-17 September. 1996 p.82-85 (B cniBaBTopcTBi 3 A.B.riojuBUCBHM, MJI.PeniKo, JI.r.HHKKnoK, A.M.flenHceBHM, B.C.romapyKOM)

6)

î31 ^ЩШ^Мшщ ш-шй vm

ч^ку^да Jt-'S;.....

ED» OS«

а)1нженерно-геомо^фолог1чна схема просгорового розвитку зеув¡в (вщносно до масштабу 1:25000). Уражешсть територи зсувами, розвннутими в Г.1ИНИС ги.х породах, складас бшыпе 80 %. 1-стшка вщриву,сформована в межах окремого зеуву або зеувного рельсфу;2-розвиток ¡нтенсивно? доппоТ ерозК;3-зеувна горбпспстъ;4-язпкова частина зсуву;5-зони iHTCiiCHBiio'i TpinuiiryBaTücri;6-iHieiiciiBHO ростуч) яри;7-иомер зеуву за кадастром; 8-структурно-тектошниш зеув Пачу;9-структурно -тектошчий зеув Стерч-Керч;10-шсь БенойськоТ антикл1 и а-ii ; И-в1сь Ерсенойсько! синклшал!

Э' s» es- т< s» s» S' га< и»

б) Структурно-хектошчш умови розвитку зеувного процесу

1-Чорнопрська складчаста зона;

2-Бепойська аптиклшаль;

3-твтчпо-захцие занурення БснойськоГ аитяклшал1;

4-Ерсенойе:»ка еинклталь;

5-основш рогломи;

об'еми jcjbîb, актив13ащ°я яких вшбулася навесш 1989р.; Мнльше 5,0 мли.м3:

7-в1д 1,0 до5,0 млн.м:

8-в1д 0,5 до 1,0 млн.м ;

9-дата катастроф1чно7 актиш'зацп зеуву

3H53' ЕЕЮ» I la ОЗЗЗбСЕШ> ESSja üHZh I «

в)Схематнчтш геолого-геоморфолоНчнни pojpij (поновило до масштабу 1:25000)

Зони розвитку зеувш: 1-осрсважно струстуршняластичних консеквептпах зеувш об'смом до 1,5-: млп.м, яю' переходить ' в нюшё частнш схилу в оласгачш зеувв; Пнпрукхурыо-тостошчнкх зеув приуричсиих до розло.шв (блоков! зеуви зрцання) об'смом до 20,0" млн.м ; Ш-пластвчлях зеувш (зеув потоке) об'смом до 1,0 млн.м Л-коигломера™, тскоанки;2-глиня i алевролш«;3-ваш1ЯКи;4-глшга.: г.тшш>а.1свр0.;пти;6-глшш;7,8-гл1ши,мср1с.11;9-глини, глшгаетт сланцЦЮ-глщга

Рис. 2. Просторово-часов1 законом1рносп катастрофично!' активЬацп зеувг розвинутих в межах геоморфосфери Ножай-Юртшського рано* Передкавказзя (Чечня, а, б) та умови зв'пзку зеувного процесу з лкосфсрн ге0динам1чними комплексами репону (в)

Radko G.I. Engineering and geomorfological analysis of relief generating processes. (Carpathian, Crimea and Caucauses region as an example).

The master's thesis of geographical science, speciality 11.00.04 -

geotnorphology and paleogeography.

Institute of geography of National Academy of Sciences of Ukraine. Kiyiv, i996. ~ ~

Fiie scientific and engineering bases for geomorphological analysis of relief generating processes is carried out. The giobai models ox the relief formation for the orogenic regions (Carpathian, Crimea, Caucauses) are built using the position of giobai tectonic. The space-time laws of the development, mechanism and dynamic of landslides, muds ¡lows and karst as the relief generating processes are searched. The methods of these processes' forecasting and evoluating of the engineer risk for such territories on the regional, special and local levels are carried out.

Key words: engineering and geomorphological analysis, geomorphosphere,

permanent working model, geoiuformational system, engineer risk.

Рудько Г.И. Инженерно-геоморфологический анализ рельефообра-зующих процессов (на примере Карпатского, Крымского и Кавказского регионов).

Диссертация па соискание ученой степени доктора географических

наук по специальности: 11.00.04 - геоморфология и палеогеография.

Институт географии национальной Академии Наук Украины.Киев, 1996г.

Разработаны научные н методтгчеекпе основы инженерно-геоморфологического анализа рельефообразутощих процессов. Построены глобальные модели формирования рельефа горноскладчачы\ областей (Карпаты, Крым, Кавказ) с позиций тектоники пли г. Исследованы пространственно-временные закономерности развития, механизм и динамика оползней, селей, карста и эрозии как рельефообразующих процессов. Научно обоснованы и реализованы методы их прогнозирования с использованием геоинформацнонпых систем. Разработана методика оценки инженерного риска территории на региональном, специальном и локальном уровнях.

Ключов! слова: шженерно-геоморфолопчний aнaлiз, геоморфосфера, постшно дпоча модель, геошформащйш системи, ¡нженерний ризик.