Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Интенсивный откорм сверхремонтного молодняка крупного рогатого скота при частичной замене молочного жира специальными липидными добавками

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Интенсивный откорм сверхремонтного молодняка крупного рогатого скота при частичной замене молочного жира специальными липидными добавками"

... <“ 'ЇЇч ч _} „ '>

.. 1 и '

ЛЬВі^сЦЮА» академія ветеринарної медицини

ім. С. 3. ГЖИЦЬКОГО

Г У Р и ч

Микола Ілліч

УДК: 636.2.084

ІНТЕНСИВНА ВІДГОДІВЛЯ НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ПРИ ЧАСТКОВІЙ ЗАМІНІ МОЛОЧНОГО ЖИРУ СПЕЦІАЛЬНИМИ ЛІПІДНИМИ ДОБАВКАМИ

06.02.02 — годівля тварин і технологія кормів

А втореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЛЬВІВ — 1998

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Передкарпатському філіалі інституту

землеробства і біології тварин УАЛН та Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.

Наукові керівники:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий спіробітник

Капка Роман Павлович

Передкарпатськіїй філіал НДІЗБ тварин УААН, за-в. лабороторісю тваринництва.

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,

Столярчук Панас Зиновійович

Львівська академія ветеринарної медицини

ім. С.З.Гжицького, зав. кафедри годівлі тварин.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор,

Калачшок Григорій Іванович

НДІ біотехнічних основ підвищення продуктивності тварин при ЛАВМ, директор '

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співпрацівник.

Кваша Василь Іванович

лабораторія вирощування молодняка Тернопільського філіалу НДІЗБ тварин УААН, завідувач

Провідна установа:

Інститут кормів УААН, лабороторія підвищення поживності кормів, м. Вінниця. . '

Захист_дисертації відбудеться ’’ 199_3_ р.

о 7 Ь год. на засіданні спеціалізованої ради Д.35.820.02 при Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, 290010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.

Відгуки на автореферат просимо надсилати за адресою:

290010, м. Львів, вул. Пекарська, 50. .

Автореферат розісланий “ 199_5з р.

Вчений секретар спеціалізованої радиЛ / / ^

кандидат сільськогосподарських наук^доцент ¿у Иіпторак Я.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Виконуючи соціально-економічну програму розвитку народного господарства України і в т.ч. тваринництва, виключно важливе місце надається збалансованості раціонів годівлі тварин за поживними та біологічно-активними речовинами (в число яких входить С5 ... С12 жирні кислоти). Основним природним джерелом коротколанцюгових жирних кислот є молочний жир, незамінний продукт харчування людини. Сільське господарство не мас змоги повністю забезпечити населення України молочними продуктами. Крім того, значну частину молока витрачається для випоювання телят. Тому пошуки заміни молочного жиру в раціонах телят більш дешевими жирами приваблюють увагу дослідників здавна. Однак значенню коротколанцюгових жирних кислот в годівлі молодняка не виправдано не надавалось належного значення.

Питання впливу капронової кислоти на засвоєння поживних речовин при інтенсивному вирощування телят при частковій заміні молочного жиру- іншими жировими добавками вивчено недостатньо. Нами поставлено завдання вивчити вплив додаткового згодовування синтетичної капронової кислоти - важливого компонента молочного жиру при частковій заміні незбираного молока спеціальною добавкою, яка містить також тваринний жир, соняшникову олію, концентрати на ріст тварин, показники обміну речовин, забійні показники та якість м’яса. В такому аспекті дане питання вивчалося вперше.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчення впливу згодовування телятам-молочникам спеціального замінника, який містить відвійки та ліпідні добавки з дешевих тваринних і рослинних жирів д ВКЛЮЧенНЯМ НеСТаЮЧОЇ КапрОНОВОЇ КИСЛОТИ ПрИ ВІДПОВІДНОМУ ЗМЄНШі'ЧНІ у

схемах випоювання кількості незбираного молока. Останнє використовується як цінний харчовий продукт. Крім того, в раціони молодняка з раннього віку включали корми багаті протеїном і жиром (дерть зерна ріпаку), а також протеїном і вітамінами (зерносінаж, комбінований кукурудзяно-люпиновий силос). Отже основним завданням було забезпечення телятам оптимального рівня живлення при обмеженій

на ріст і формування у молодняка життєвих функцій та господарсько-корисних ознак. Для досягнення поставленої мети досліджувались такі

1. Можливість інтенсивного вирощування телят при частковій заміні молочного жиру, спеціальним замінником, який включає тваринний жир та олію з добавкою синтетичної капронової кислоти. Вивчити ріст молодняка еєликої рогатої худоби при його відгодівлі до 18 міс. віку та м’ясну продуктивність при забої тварин.

2. Дати оцінку реакції - відповіді організму телят на заміну молочного жиру іншими жирами при використанні синтетичної капронової кислоти. Вивчити перетравність поживних речовин, баланс азоту та де кі показники обміну речовин.

3. Дати економічну оцінку одержаним результатам при частковій заміні молочного жиру іншими жирами і синтетичною капроновою кислотою.

Наукова новизна. Вперше дана .оцінка реакції-відповіді' організму телят при споживанні замінника незбираного молока, який включає більш дешеві тваринні і рослинні жири та синтетичну капронову кислоту в постнатальному періоді їх розвитку. Запропонований метод вирощування телят на таких замінниках. Показна необхідність балансування раціонів телят за наявністю жирових компонентів у раціонах в т.ч. капронової кислоти і можливість забезпечення її потреби синтетичним препаратом.

виробництво технологію інтенсивного вирощування та наступної відгодівлі надремонтного молодняка великої рогатої худоби з використанням замінника незбираного молог і, який включає дешеві ліпідні добавки тваринних і рослинних жирів та синтетичну капронову кислоту взамін частини' молочного жиру. Балансування раціонів відгодівельного молодняка за деталізованими нормами здійснювалось за рахунок кормів багатих протеїном і жиром (дерть зерна ріпаку) та високопсживних вітамінно-протеїнових кормів. При вирощуванні кожного теляти економиться 5,0 кг молочного жиру, цінного і незамінного продукту харчування людини. Середньодобові прирости молодняка при цьому

питання:

[. Розроблено і впроваджено у

перевищують 800 г, що дозволяє реалізовувати худобу в віці 18 міс. При живій масі 470 кг.

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались і схвалені на науково-практичній конференції “Фермерство - вчора, сьогодні, завтра" (Львів, 1993), на координаційних нарадах і' звітних конференціях головного інституту - НДІ землеробства і біології тварин УААН (с. Оброшиие, 1993 - 1996), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженєрії та технологій продуктів тваринництва" (Львів, ЛАВМ, 1997).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, в т.ч. З -у фахових журналах, 2-у збірнику наукових праць Міжнародної конференції, 1 - інформлисток.

Декларація особистого внеску дисертанта. Дисертаційна робота виконана самостійно при сприянні лабораторії тваринництва Передкарпатського філіалу інституту землеробства і біології тварин УАА1І, та кафедри годівлі тварин ЛАВМ. Організація та проведення досліду і всі результати досліджень, їх аналіз, статистична обробка, обгрунтування і висновки, а також виробнича перевірка результатів належать особисто здобувачеві.

Основні положення, які виносяться на захист: -

1. Можливість одержання високих середньодобових приростів живої маси телят при обмеженому споживанні ними молочного жиру, взамін якого використовуються інші жири з добавкою синтетичної капронової кислоти.

2. Організація інтенсивної відгодівлі надремонтного молодняка великої рогатої худоби на збалансованих за деталізованими нормами рац.онах, збагачених енергісю і перетравним протеїном за рахунок згодовування маловивчеиих кормів - дерті зерна ріпаку, зерносінажу і комбінованого силосу.

3. Вивчення використання поживних речовин кормів на утворення продукції при запропонованій технології відгодівлі худоби. Економічна оцінка даної технології виробництва яловичини.

Реалізація результатів дослідження. Рекомендовані нами пропозиції використовуються в господарствах і агрофірмах з відгодівлі молодняка великої рогатої худоби Волинсько; області.

Структура і обслг роботи. Дисертація написана на 146 сторінках машинопису і складається із вступу, 4-х розділів: огляд літератури, власні дослідження, економічна оцінка результатів досліду, обговорення результатів та висновків і пропозиції виробництву, а також списку використаних джерел - 319 найменувань, на 29 сторінках, та 5 додатків на 13 сторінках. Текст ілюстрований 28 таблицями, на 22 сторінках, 1 рис.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Нами проведено науково-виробничий дослід на фермі селянської спілки “Прогрес” Ратнівського району Волинської області за схемою наведеною в таблиці 1.

За принципом аналогів відібрано новонароджених бичків чорно-рябої породи, які розділено на три групи по 13 голів у кожній ( І контрольна, II і III дослідні). Бугайці були напівбрати за батьком, у групи включалися з різницею у віці до 5 днів. Після забою по 3 бугайці з кожної групи у віці б міс. в них залишилось по 10 голів аж до закінчення досліду, до 18 місячного віку тварин.

Від народження до 21-денного віку піддослідні телята вирощувалися індивідуально, а з 21 - до 120-деішого віку в групових клітках, а після цього і до забою - на прив'язі.

Годівля телят до 21-денного віку - індивідуальна материнським молозивом і молоком, а з 21-денного віку групова (молоко, відвійки та замінник молока - індивідуально), інші корми - з годівниць.

За період до 6 міс. в*..у телята отримали передбачену схемою кількість кормів. Різниця полягала у кількості молочного жиру і інших жирів. Незбираного молока бугайцям І групи згодовано 300 кг, II і III групи по 150 кг, відвійок відповідно по 360 кг (контроль) і по 460 кг (дослідні групи).

З молоком телята одержали у І групі 11,0 кг, у II і III - 6,0 кг молочного жиру. Крім цього, телята II і III груп одержали по 4,629 і 4,729

кг інших жирів. Телятам II групи згодовано 96,0 г капронової кислоти (100529 ТУ 6-09-128-70) в складі спеціальної ліпідної добавки. Спосіб приготування і склад добавки (пійла) приведено в дисертації.

Із концентрованих корміп використовували корми, які вирощуються у господарстві - дерть ячмгп^, та дерть із зерна ріпаку. їх кількість мінялася згідно віку бугайців і була визначена раціонами, складеними за деталізованими нормами. Зерно безерукового ріпаку сорту “Тисменницький” містить велику кількість жиру - 31 % і перетравного протеїну цінного амінокислотного складу - 270 г/ кг. В 1 кг зерна ріпаку міститься 1,8 корм. од. Щоб отримати дерть із насіння ріпаку, його домішували до ячменю у відповідних пропорціях і дану сумішку подрібнювали.

' Таблиця 1.

Схема проведення досліду Від народження до 6-міс. віку бугайців - по 13 гол. у групі, після 6 міс. - по 10 гол. Забій у 18 міс. ‘

Групи ' Згодовано кормів, кг

Молоко Посту- пило молочного жиру Тваринний кишковий жир Олія та її відходи Капро- нова кислота Всього жиру на 1 гол. Рослинні корми та мінеральні добавки

незби- ране відвій- ки

І конт- рольна 300 360 11,0 - - - 11,0 Згідно раціоган Однаково у всіх групах

11 дос- лідна 150 460* 6,0 4,629 0,275 0,096 11,0

III дос- лідна 150 460* с,о 4,729 0,275 - 11,0

Примітка: Відвійки використовувались у складі замінника молока з добавкою жирів та капронової кислоти. '

Дуже цінним кормом виявився зерносінаж. Для його заготівлі у травні висівали сумішку вівса і ярого ячмешо (по 75 кг/ га кожного) і гороху (120 кг/ га). Збирали сумішку при восковій спілості зерна ячменю (стебла із зерном), подрібнювали масу, вологість якої складала 52 % і закладали в облицьовані траншеї, як звичайний сінаж. В 1 кг такого зерносінажу міститься 0,46 корм. од. і 61 г перетравного протеїну. Корм

багатий каротином і білком. Він охоче поїдається телятами. Тваринам всіх груп згодовано однакову за набором і поживністю кількість рослинних кормів і мінеральних добавок (табл. 2).

На протязі досліду вивчали: жирність згодованого молока -кислотним методом Гербера; хімічний склад кормів за загальноприйнятими методами; жирнокислотний склад жирів - на хроматографі “Хром - 5”; ваговий ріст бичків - шляхом щомісячного зважування; забійні показники і якість м'яса від трьох тварин з групи у б-місячному віці і від чотирьох у кінці досліду за загальноприйнятими методами; вміст еритроцитів, - за Безсоновим; вміст гемоглобіну - за Дервізом і Воробйовим; загальний білок крові - рефрактометрично; активність аспартат- і аланін-трансфераз в модифікації К.Г.Канетанакі (196Г\ Перетравність поживних речовин і баланс азоту вивчали за медодиками, описаними А.П. Калашіковим і ін. (1985). Статистичне опрацювання цифрового матеріалу провели за М.А.Плохшським (1969) з використанням електронио-вичислювальної машинки "Електроніка Бз -14м”. '

Таблиця 2.

Витрати рослинних кормів за час досліду.

(в кг на 1 гол.).

Вік бугайців міс. Кон- цент- рата Сіно Сінаж, зерно- сіиаж КомОіно -вашій силос Коре- непло- ди Зеле- на маса Січка соло- ми Ме- ляса Кормов одиниці Пере- травний протеїн

0-6 216 193 395 370 286 834,5* 89,5*

6-9 135 1800 512,0 50,3

9-12 І 62 630 ІЇЇО 27 538,8 57,8 . .

12-18 444 370. 1850 | 555 | 1753,8 192,8 | 1

■ * - Примітка: з врахуванням моло'пшх кормів та жирових добавок.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Хімічний склад кормів, які були використані в досліді та їх поживність вивчались нами на початку і в кінці досліду. Встановлені показники вважалися середніми даними.

Всі корми були заготовлені із дотриманням необхідних технологій і виявилися хорошої якості. Вони добре поїдалися піддослідними тваринами. Для обгрунтування необхідності додаткового включення в раціони окремих жирних кислот проведено вивчення жирнокислотного складу цих кормів (табл. 3).

Встановлені нами дані хімічного складу і поживності кормів були використані для розробки раціонів годівлі молодняка за деталізованими нормами. Раціони приведені у дисертації.

Як видно з даних жирнокислотного складу кормів, жир більшості кормів містить жирні кислоти, які входять в склад молочного жиру. Лише Сб (капронова кислота) відсутня у складі жирів всіх кормів, крім молочного жиру. Це й покликало нас до проведення досліджень -вивчення впливу згодовування спеціальних замінників незбираного молока, в склад яких ми включали синтетичну капронову кислоту, на організм телят і їх продуктивність. '

Таблиця 3.

Жириокислотний склад кормів.

Жирні кислоти Молочний жир Тваринний жир Олія соняш- никова Дерть осрна ріпаку Зерно ячменю Зерно- сінаж Сіно

0,7 - - - - - -

О ' С0 'Ъ 0,6 - - - - 0,12 0,26

Сі(І;0 1,2 0,1 - - - 0,26 0,56

Сі1;0 0,2 сліди - - - - -

С12,0 1,8 0,1 сліди сліди 0,02 0,9 1,5

СШ, 0,1 сліди сліди - - 0,20 0,44

Сі4;0-ізо 0,1 0,1- сліди - - . - -

О ¡Ъ 1 1 6,4 3,5 од сліди 0,57 2,4 4,00

С*14;1 0,8 0,7 - - - - -

Сі5;0 0,6 0,6 - сліди 0,15 0,2- 0,38

Ріст тварин. До тримісячного віку різниця у споживанні незбираного молока та інших кормів телятами різних груп була незначною. Молодняк

дослідних груп в цей період за своєю живою масою майже не відрізнялася від живої маси тварин першої групи (табл. 4). В 6-й місячному віці середня жива маса бугайців першої групи становила 158,8±1,47 кг, другііі групі - 169,8±1,29 кг, або вищою ніж у контролі на 11 кг. Різниця статистично достовірна (Ісі=7,43), у третій групі різниця до контролю складала - 5,6 кг, що також є статистично достовірною величиною ^=5,7).

В цей саме період якраз і найбільше проявилася дія заміни частини молочного жиру спеціальним його замінником, який містить нехарчові тваринні і рослинні жири з добавкою синтетичної капронової кислоти. Зменшення молока в раціонах дослідних груп сприяли кращому поїданню телятами рослинних кормів з раннього віку. Па подібні факти наголошують Г.О.Вогданов і ін. (1978), Г.І.Калачшок і ін. (1904), П.З.Столярчук і ін. (1989). Це сприяє кращому розвитку передшлунків і позитивно впливає на засвоєння поживних речовин молодняком великої рогатої худоби, що й підвищує інтенсивність його росту. Ця тенденція дещо зберігається до 9-й місячного віку. В річному віці і до забою молодняк всіх груп показав практично однакову інтенсивність росту (різниці до контролю - недостовірні).

Отже, запропонована технологія вирощування надремонтного молодняка мас дві переваги. Вона дозволяє отримати вищу інтенсивність росту молодняка великої рогатої худоби у ранньому віці (6-12 міс), тобто ь

■ період, коли в організмі відкладаються найбільш цінні в харчовому відношенні білки. Другою перевагою с економія незбираного молока при вирощуванні телят - цінного продукту харчування людей.'

Слід наголосити, що заздяки раціональнії! годівлі молодняка всіх груп господарству вдалося одержати у 18 місяців добре розвішених і вгодованих тварин живою масою біля І70 кг.

Ранне приучения бугайців дослідних груп до поїдання рослинних кормів позитивно вплинуло на перетравність поживних речовин, особливо клітковини і БЕР та збільшувало на 9% відкладання азоту в їх організмі. Коефіцієнти перетравності в контрольній, першій і другій досліднііі групах відповідно складали (в %): клітковина - 41,2; 58,4; 49,6; БЕР - 7С,2;

84,8; 81,0.

Таблиця 4. Інтенсивність росту __

піддослідного молодняка великої рогатої худоби.

(Середні дані. До б міс віку у групах по 13 гол., після 6 міс - по 10 гол.).

Гру- пи Біомет ричні показ- ники Жива маса при наро- дженні, кг 3 міс. 6 міс. 9 кіс. 12 міс. 18 міс.

жива маса, кг серед. добов. прпр. г жива маса, кг серед. Добов. прир. г жива маса, кг серед. добов. прир, г жива маса, кг серед. добов. прир. г жива маса, кг серед. доГіон, прир. г

І М±т 26.4± аз.7± 637± 158.8± 736+ 232.13 748+ 29а.9± 752± 468,4+ 8(Ш±

0.57 0.90 10.9 1.47 10.4 1.47 10.3 1.95 9,91 1,06 14,6

II М±т 26.1 ± 87.0± 677+ 169.8 + 708± 242.7± 788+ 304.2+ 762± 470,2± 812±

td 0.24 0.73 13.9 1.26 12.6 1.13 11.2 1.52 12,3 1,26 16,2

0.48 2.84 2.82 7.43 6.61 5.84 3.06 1.41 2,01 . 0,64 0.6Q

ш М+т 26.2+ 85.4± 658+ 164.4І 7б8± 234.Н 756± 303.6+ 760+ 471,4+ 814+

td 0.31 0.42 8.8 0.59 10.1 0.96 10.7 0,72 10,6 1,22 10,8

0.31 1.72 1.88 5.70 3.02 2.85 1.71 1,39 1,11 0,58 0,56

Леякі гематологічні показники. В крові молодняка дослідних груп, який показав до 12 міс. віку вищу в порівнянні з контролем інтенсивність росту, достовірно зріс рівень білка сироватки крові і в т.ч. альбумінів, а також кількість змінного азоту (табл. 5). При цьому зростала активність ферментів переамінування - аспартааміноферази та аланінаміяоферази, від дії яких якраз і залежить рівень амінного азоту в крові.

В дослідах Мак-Дональда і ін, (1970), Т.О.Радченкової і ін. (1975), П.З.Столярчука (1989) та інших встановлена пряма кореляція між рівнем амінного азоту в крові та інтенсивністю росту тварин, поскільки ам'чний азот крові використовується на синтез білків тіла. Як проміжна ланка, зростає при цьому рівень білків сироватки крові в т.ч. альбумінів, Подібний зв’язок установив і Гршбаум (1984) між активністю амінотрансфераз в сироватці крові та приростами живої маси відгодовуваного молодняка худоби, поскільки від їх дії залежить вміст амінного азоту в крові.

У віці бугайців 12-18 міс., коли інтенсивність їх росту в різних

групах була близькою, особливої різниці у вищеназваних пок- зниках між групами не виявлено.

Отже, часткова заміна в раціонах молодняка великої рогатої худоби молочного жиру замінником молока, який включає більш дешеві тваринні

і рослинні жири з добавкою дефіцитної в цих жирах капронової кислоти не позначається негативно на обмінних процесах, які зв’язані із засвоєнням тваринами азотистих речовин кормів.

■ Таблиця 5.

Деякі показники крові піддослідних бугайціи п=12.

Вік Луганців, місяиі

3 6 9 18

Групи білок алз.Су- амін- білок альбу- а мін- білок ізльбу- амін- білок !альбу- амш-

сиро- міші, пиГі сиро- міни, иш і ст.фо- міни. ши'і енро- МІНИ, НШІ

ватки, Ге азот ватки, г0 азот »атк;^ (/с азот цагкп, и азот

К МГ с'о 1л. МГ ('г МГ ‘"і. М1І*1

І 6,р± 3,3± 7,4і б,7± 5,0± 5,1± й.8± 3,0± о,1± Й,Й± 3,2 + 5,0±

0,11 0,04 0,10 0,11 0,06 0,12 0,1В 0,05 0,14 0.14 0.03 0,10

II 7,0; 3,4± ҐТ,в± 7,7+ 3,(5'± 7,9*± 7,2*± 3,5*+ 7,0'± Г7,0+ й,з± 5.2±

0,08 0,06 одо 0,13 0,04 0.22 0,1(1 0,07 0,15 ода ,0,0В 0,іЙ

III 6,9+ 3,4; 7,4; 7,6'± 3,5*1 7,4** ?д± 3,3*; 6,8'± 7,0; 3,2± 5,1 ±

0,0Я 0.06 0,09 0.14 0,05 0,18 0,18 0,07 0,17 0,12 0,08 0,16

*- Примітка. Різшшя до показників контрольної групи статистично вірогідна (1<3>3,0).

М’пгча пролуктігоність тг.прин. Для визначення розвитку деяких органів та м’ясної продуктивності молодняка нами на- Ковельському м’ясокомґ ' чті проведено контрольний забій піддослідних Сугаиців по З .гол. з групи у б місячному віці (післямолочшій період) та по 4 голови-аналоги з групи після закінчення відгодівлі тварин у 18 місяців. В останньому випадку проводилось також обваловування правих півтушок після 24,-годшшого їх остигання. Вивчено хім. .¡шй склад середніх проб м’ясного фаршу тварин. При забої молодняка у 6-місячному віці проводили зважування внутрішніх орп-чів бугайців.

Як видно з даних таблиці 6, туші молоди. ,;а дослідних груп, який показав у віці від 3 доб місячного віку вищу інтенсивність росту, містили більшу Кількість м’яса і дещо меншу жиру (різниця достовірна). Де підтверджує дані, що інтенсивний ріст молодняка в ранньому віці посилює відкладання в організмі білка, а в старшому віці - жнру. Цс г найбільш

бажаним заходом при виробництві яловичини. ІІрп вивченні маси внутрішніх органів: печінки, серця, легенів, нирок і селезінки в молодняка 6-місячного віку не встановлено достовірної різниці між твлршіалш піддослідних груп. Це показує, шо замінник молока, якш'і містить ліпідні добавки і синтетичну капроноау кислоту не проявляє негативного впливу на розвиток органів. Отже такни замінник фізіологічно оправданий.

Таблиця 6.

Результати контрольного забою бугаііців у 6-мірячному віці. п=3.

1>>то Середня 1 жиьа маса бугаїщш при1 огікшчент і ВІДГОХШЛІ, КГ; ІІ'фоД- | :иґ;;іна : жипа і маса. кг Маса І ТУШІ | Маса жиру ~Г (Г- } УчіГ»л:м<і .і маса ! кг Запп'Мщ.Ч 1 ГІЛ.ЧІЛ 1 ; і 1 |

КГ !

І 158,8г | 14Р,7± : ТЛ,2І 50,2 ! з.и І ! 7В,3± Т~Ї2,3 ,

1,47 і :.оо ' 1,22 ■ fj.no ! 1 1.ПС і |

II 169,8* І ПЗДіМО ЙІ.Я-і | 51,1 і 2,7'і і 1,7 і і о2.» і

2.26 ) І 1,1« 1 ! 0.07 1 і,14 [ |

ПІ 164,4* І і54,0± і "8,4‘і | 50,0 \ 2,8*і 1 ,Ь і т.2і : 5-^

0 5Р | 1.(12 ! 1,08 ( ’ ( 0,07 1 1,22 і 1

Примітка, Різниця до показників контрольної групи статистичнії достовірна (Ісі>3,(;).

ІІрі! контрольному забої бугаііців у 18-міспчному віці за показниками величин маси туші, маси внутрішнього жиру та забійної маси не встановлено статистично вірогідної різниці. Огже дія замінників молока до цього віку тварин вже не проявляється. Встановлена різниця між групами при обваловуванні гіівтушок тварин та за показниками хімічного складу яловичими на користь молодняка дослідних груп, в тушах яких міститься більше білка і менше жиру.

Таблиця 7.

Результати контрольного .забою бугаііців у ІУ-місячпому піці, п=4.

Група Сере/інч жия.і у«іса буп.йпів При яапичу»іиі вілп'ліилі. кг ЇК'р>*д.';а- Г»:на :-кнза каса кг Маса тут і Г~ "”/■ кг * * 1 Маса жиру кг ’ ' ( і ' | Зашйна ; аг-чгд ! кг 1 ииЛ олчід * ( • Маса шкури кг

1 4('8,4і 4*7.2-: 223,Я.г. 4В.9 І8.і>г ) 4.09 1 242.СІ 53,0 Гі4,4*

1.0(5 1.12 1.0В . ».42 і | «.«8 0,42

11 470.2* 456.0; 22і?,!)± 3(»,и 17.br І ".'С ) 246,У- ;>з,я

1,26 1.06 2,0!» 0,7В 1 і 1,1)4 0,37

Ш 471,4і Г*2«8.Ь* 4і»,іі 18,2± 1 3,<Ч> 246, Ві 53.8 3 5,4±

1.22 1,02 1.28 • «.78 1 1,12 0.27

Економічна оцінка результаті» доспілу. Кожне зоотехнічне впровадження повинно пройти випробовуваний у виробничих умовах на достатнії! кількості поголів’я тварин і мати економічну оцінку. Лише після цього, при позитивних результатах, дану зоотехнічну розробку або рекомендацію можна впроваджувати у практику ведення тваринництва у широких межах.

При виробничій перевірці одержаних нами в досліді результатів на 50 гол. телят чорно-рябої породи, встановлено, що заміна 5,0 кг молочного жиру в раціонах телят спеціальною ліпідною добавкою, яка містить тваринні і рослинні жири із включенням синтетичної капронової кислоти забезпечує одержавшій живої маси у 6 місячному віці в другій (дослідній) групі тварин - 160 кг при середньодобових приростах 737 г, в першій же (контрольній) групі це становить 152,4 кг при середньодобових приростах 69d г. Отже, така заміна незбираного молока не позначається негативно на інтенсивності росту молодняка. ІІрн цьому економиться значна кількість молока, яке використовується на харчові цілі.

Використання, розробленої нами ліпідної добавки для випоювання надремоитному молодняку великої рогатої худоби замість" частини незбираного молока, а також кормів, передбачених технологією вирощування та відгодівлі худоби (зерносінаж, кукурудзяно-люпиновий силос, дерті» насіння ріпаку, зелена маса злаково-бобових сумішок та ін.) дозволило в умовах Полісся Волині забезпечити раціони необхідною кількістю перетравного протеїну (109 г/ корм. од.). Це позитивно вплинуло на інтенсивність росту тварин і дозволило знімати відгодовану худобу з відгодівлі у віці 18 міс з високою живою масою - 470 кг при затраті всього 8,1 корм, од на 1 кг приросту, а з 1 га ллощ кормових культур виробляти

4 ц. приросту живої маси худоби, що с в даних умовах високоефективним показником. Економія молока по господарству, яке було використано на харчові цілі складала 450 ц., що в грошовому виразі становить 13,5 тис. гривень (табл. 8).

' Тпблпцл 8,

Економічна оцінка результаті» досліду.

Показники ! ПІДДОСЛІДНІ групи ) „ ( -т - -,,

Згодовано кормів за 18 міс. відгодівлі бугпиціи кг корм. од. на 1 гол. ! 3(331» і 3039 ) , І

Згодовано перетратюго протеїну на 1 гол. ма чпс і зи«,4 і ЗИ6.4 !

досліду, кг і ! 1

Припадає перетравного протеїну іт 1 корм, од., г ; нш і іш> !

Одержано приросту живої маси цоа 18 .міс. ; 442,0 ; 444,1 і

відгодівлі, кг ' 1 і

Затрачено кормових одиниць на 1 кг приросту і 8,1 І 8,1

живої маси і : 1

Економія мезоириноги маюка при вирощуванні 1 піл. ■ - ; І 5 а !

нпдремоігпюго молодняка, кг !

Вартість в грошах зекономленого на кожній голові ;. - і 45 ;

тварі пі маюка при ціні ЗО гри/ ц, гривень і

Вартість зекономленого молока на ІШО надремонтнпх телят, гривень і . < кшо |‘

Середня врожайність кормових культур, ЯКІ використовувались для відгодівля молодники, ц корм. ад. / га ! 32,4 і 32,4 і ; ( , )

Можна отримати приросту живої маси бугаиців п 1 і -1,(1 4.(1 і

га. ц.

ВИСНОВКИ

1.Інтенсифікація виробництва яловичини в сучасних умовах вимагає удосконалений технології впрошування то аідгодшті худоби для підвищення інтенсивності росту і м'ясної продуктивності відгодівельних тварин, здешевлення собівартості продукції для одержання необхідної прибутковості і рентабельності виробництва. Для цього необхідно зменшити вміст в раціонах теляч дорогих кормів (незбиране молоко, комбікорм), включившій відповідні паушшгиш.

В структурі раціонів нечорноземної вони волинського Полісся основне місце повніші найняти об'смпсп корми злаково-бобових суМішок’ зерносінаж, комбінований силос, травосумішки з добавкою багатої протеїном і жиром дерті бе.черукового ріпаку. Ці корми дають напшпцпи вихід поживних речовин з і га і забезпечують раціони при. відсутності комбікормів необхідними компонентами нормованої годівлі.

2. Використання при вирощуванні надрементного молодняка великої рогатої худоби розробленої нами ліпідної добавки, яка містить нехарчовий

тваринний жир, відходи олії з включенням синтетично; капронової кислоти взамін частини (50ГД) незбираного молока при забезпеченні тварин іншими повноцінним рослинними кормами згідно схем годівлі дозволяє підвищити інтенсивність росту бугайців до 12 місячного віку без негативного впливу такої годівлі :.л розвиток внутрішніх органів і деякі показники обміну речовин у молодняка.

3. Згодовування молодняку худоби дешевої ліпідної добавки дозволяє зекономити на харчові цілі половину свіжого незбираного молока, яке за рекомендованими схемами годівлі повиипо бути випоєне телятам. .

4. Використання для годівлі надремонтного молодняка худоби повноцінних кормів: зерносінаж, комбінований кукурудзяно-люпиновий силос, дерть ріпаку, зелені злаково-бобові сумішки, які дають найвищий урожай в умовах Полісся Волині, забезпечує раціони необхідною кількістю перетравного протеїну (109 г/ корм, од.) та іншими поживними речовинами без додаткового включення спеціальних комбікормів. При цьому с; ¡остерігалось підвищення коефіцієнтів перетравності вуглеводів раціону (клітковина і БЕР) та зростання балансу азоту. Це дозволило одержати високі прирости живої маси молодняка і реалізувати його у 18 місячному віці належною жииміо масою - 470 кг, при низьких затратах корму - 8,1 корм. од. на 1 кг приросту живої маси. Розроблена технологія виробництва яловичини дозволяє отримувати по 4 ц приросту живої маси тварин з 1 га площі кормових культур, що є економічно вигідним.

5. В крові бугайців дослідних груп до 9-місичного віку спостерігається вірогідне збільшення вмісту білка в сироватці крові, альбумінів і амінного азоту, що вказує на краще перетворення азоту кормів для утворення білків тіла. В цих же тварин була дещо більшою активність аспартат- і алананамінофераз, які викопують роль перевищування, що є характерним для інтенсивно ростучого молодняка.

6. Молодняк дослідних груп тварин, який отримував менше незбираного молока, раніше і в більшій кількості поїдав рослинні корми. При цьому зростала його інтенсивність росту в ранньому віці, в порівнянні з бугайцями контрольної групи. Дана закономірність зберігалась майже до

12 місячного віку. Після цього інтенсивність росту молодняка у всіх групах вирівнюється і майже не відрізняється між- собою.

7. Більш інтенсивний ранній ріст молодняка дослідних груп сприяв кращому підкладанню в тушах цінного продукту - білка, замість малоцінного в харчовому відношенні жиру, ню видно із показників обваловування туш та хімічного складу .^’ясного фаршу бугайців. Отже дана технологія вирощування і відгодівлі бугайців с особливо перспективною при інтенсивнім відгодівлі молодняка великої рогатої худоби з раннього віку.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При впрошуванні і відгодівлі, молодняка великої рогатої худоби в господарствах Полісся Волині доцільно вгодовувані телятам спеціальні ліпідні добавки, рекомендованого нами складу, які включають нехарчоиі ' тваринні та рослинні жири з додаванням капронової кислоти. Із рослинних кормів використовувати зерносіпаж, комбінованій“! кукурудзяно-люпиновий силос і дерть зерна ріпаку, а в літній період -зелену масу злаково-бобових сумішок. Це дозволяє зекономити на харчові цілі значну кількість не.чбнрапого молока і доспіти -170 кг живої маси бугайців при реалізації їх на м’ясо у 1!! місячному віці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ІІРЛЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гурпч М.І., Зінкевпч В.І., Столярчук 11.3. Виробництво яловичими з

використанням жирових добавок та внсокопрт ейтшм роелтшцх сумішок // Сільський господар. - ЦШ7. - Л’1 11 - 12. - С. В-Я. .

2. Столярчук П.З., Гурнч М.І. Сумішки кормових трав - цінне джерело

медозбору // Український пасічник. - Г.»9У. - .V) - С. (і-!).

3. Організація інтенсивної заключної відгодівлі молодн;п;а великої рогатої

худоби / О.І.Данканнч, Р.Л.ІІетрцшак, О.С. ІІаумюі;, М.І.Гурич // Сільський господар. - 1988. - .V* - С. -1-5. ‘

4. Гурич М.І., Кавка Р.И. Вплив капронової кислоти на обмінні процеси у телят // Сучасні проблеми біолоіії, ветеринарної медицини, зооінженерії

та технології продуктів тваринництва. 36. статтей Міжнародної науково-практичної конференції. Львів. - 1997. - С. 280.

5. Кавка Р.П., Гурич М.І. Вплив капронової кислоти на еритропоез у телят. (Там же) Львів. - 1997. - С. 380.

6. Гурич М.І., Кавка Р.П. Вплив ,:апронової кислоти на ріст і обмінні

процеси у телят молочників. Інформаційний листок № 016-97, Львівський ЦНТЕІ. - 1997. - 4 с. '

АНОТАЦІЇ

Гурич М.І. Інтенсивна відгодівля надремонтного молодняка великої рогатої худоби при частковій заміні молочного жиру спеціальними ліпідними добавками.

Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 1998.

До недавнього часу вчені та спеціалісти не звертали особливу увагу жирнокислотному складу кормів, які використовуються для виррщупання молодняка великої рогатої худоби. В проведених нами дослідах згодовування ростучому молодняку худоби спеціальної ліпідної добавки, яка містить нехарчовий тваринний і рослинні жири, взамін 50% жирів незбираного молока не впливало негативно на інтег^изність росту тварин. Включення же в склад ліпідної добавки синтетичної капронової кислоти збільшувало седерньодобові прирости живої маси бичків. При цьому молодняк краце поїдав рослинні корми і краще використовував азотисті речовини кормів на утворення продукції.

В раціонах використовувалис також корми, багаті протеїном та іншими поживними речовинами: зерносінаж, комбінований силос, зелена маса злаково-бобових сумішок, дерть ріпаку і ін.

Дана технологія вирощування та відгодівлі молодняка до 18 мі ячного віку дозволяє одержувати тварин живою масою - 470 кг, при затраті 8,1 корм. од. на 1 кг приросту при значній економії незбираного молока.

Ключові слова: капронова кислота, ліпідні добавки, зерносінаж, відгодівля худоби комбінованим силосом.

Гурич Н.И. Интенсивный откорм сверхремонтного молодняка крупного рогатого скота при частичной замене молочного жира специальными липидными добавками. .

Диссертация (рукопись) иа соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление

живорных и технология кормов. Львовская академии ветеринарний медицины им. С.З.Гжицкого, Львов, 1998.

До недавнего l ре,мен и учёные н специалисты не уделяли особого внимания жирнокислотному составу кормов, которые используются для выращивания молодняка крупного рогатого скота. В проведённых нами опытах скармливание растущему молодняку специальной липидной добавки, включающей непищевой животный и растительные жиры, взамен 50ГД) жиров цельного молока не влияло отрицательно на интенсивность роста животных. Включение же в состав лпниднои добавки синтетической капроновой кислоты увеличивало среднесуточные приросты живой массы бычков. При этом молодняк лучше поедал растительные корма и лучше использовал азотистые вещества кормов на образование продукции.

В рационах использовались также корма, богатые протеином и другими питательными веществами: зерносенаж, комбинированный силос, зелёная масса злаково-бобовых смесей, дерть зерна рапса и др.

Данная технология выращивания и откорма мло^няка до 18 месячного возраста позволяет получать животных живой массой - 470 кг, при затрате 8Д корм. ед. на 1 кг прироста, при значительной экономии цельного молока.

Ключевые слова: капронова/і кислота, липидные добавки, зерносенаж, откорм скота комбиннрованным'силосом.

Hurych N.I. The intensive feeding of young cattle by partly

substitution of milk fat owing to special lipid aupplement.

Thesis presented for scientific degree of candidate of Agricultural Sciences in speciality 06.02.02 - Animals Feeding and Feeds Technology. -Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj.

To the recent years the scientists and specialists didn’t pay the special attention to the fat-acid content of feeds, which are used for the growing of young cattle. It was conducted the investigations in feeding to the growing young cattle with special lipid supplement, which include the unfodder animal fat and plant fats, replace with the 50 per cent of the whole milk had no influenoe on the intensive growth of animals. The lipid supplement insertion to the content of kapron acid was increased the gains on the average of the ox's living mass in the experienced group of 12 months old. Attached to this young cattle was eating the plant feeds better and was using the active feed's substance on the forming of production.

The young bull’s ration of all investigated groups was widely used the feeds, which are rich in overdoing protein and other nourishing substances: grayhay, combine silage, green silage, green mass of cereals mixture and others. '

Such technology of growing and feeding the young cattle till 18 month old, gives the possibility to get the living mass to 470 kg expending 8,1 of feeding units on 1 kg of increment in considerable economy of the whole milk.

Key words: kapron acid, lipid addition, haylage, stock fattering by combined silage. •