Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Инфузории придонного слоя водоёмов западного региона Украины

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Инфузории придонного слоя водоёмов западного региона Украины"

НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ГТДРОБЮЛОГН

г т

V. > 4

На правах рукопису

АНДРУЩИШИН Оксана Петр1вна

ШФУЗОРП ПРИДОННОГО ШАРУ ВОДОЙМ ЗАХ1ДНОГО РЕПОНУ УКРА1НИ

03.00.18 - Пдробшлстя

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня

кандидата бшлоНчних наук

Кшв - 1996

Дисертащао е рукопис Робота виконана у Лыпвському державному ушверситет1 1м. 1вана Франка

НАУКОВИЙ КЕР1ВНИК :

кандидат бшлопчних наук, доцент 1.Т .ОяексЬв

0Ф1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ :

доктор бюлопчних наук В.В.ПолЬщук кандидат бюлопчних наук А. А.Небрат

ПРОВ1ДНА ОРГАН13АЦ1Я :

Чертвецъкий державный ушверситет 1мет Ю.Федъковича

Захист ввдбудеться 1997 р.о годш

на засвданш Спещал1зовано1 Вченох Ради Д 01.77.01 1нституту гвдробшлогп НАН Укра'ши (254210, Украшг Кшв-210, пр. Геро'1в Сталшграду, 12)

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блштещ Гнституту гвдробшлогй НАН Укра'ши

Автореферат розкланий 1996 р.

Вчений секретар Спещал1зовано1 Вчено! Ради кандидат бюлопчних наук ¡1 Н.М.См1рное

1.3АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть i ступшь doc.mdoicenocmi проблеми. Вшчаста aiinpocximi (Ciliophora, Doflein, 1901) широко розповсюджеш в ycix icvronax i природиих зонах, освогли морсыа (Бурковський, 1978) та Р1стгоподн1 водойми (Чорик, 1990). Вони е 1нтегрально-функ-юпалыюто ланкою м!ж живими системами будь-якого гчдро-юиенозу, склляають значку частину бюлоппног продукци, вщ-рають важливу роль у Kpyroo6iry бюгенннх елемент1в, а також у uoitViviiiiliio^ccrpyi'Tr.ifiHi^^ прочесах Юлекс1в, 1985; Ковальчук, 994), i е показовими при оцшщ иан1тарно-о1ологг1ного статусу по-ерхневих вод cynii (Олекс1в, 1992). Найб1льш повно на Украпй ивчеш шфузорп великих водойм басейну Днтра (А.А.Небрат, А.Ковальчук, Р.В.Бабко), Дунаю i Дтстра (А.А.Ковальчук). одойми ставкового типу дослвджували В.М.Кравченко (Харшвська, умська облас-ri). Т.Т.Олексг- (зах1дннй peri он). 1нфузор1ям рпдошшго шару ставив специальна увага но приделалась.

1'> дисертацп через спос.тереження за складом, житте-iH.ibnicno i к1лыаслою продставлетстю шфузорш у ставах аслйтженними в 1988-1992 p.p. ми ставили перед собою завдання фияти розробц! автоматизованог шформацшно-пошуково1 системи ошторингу якост1 води ставив, забруднених речовинами оргашлнса ¡шроди 1 важкп.ми моталами; стеженням з'ясовували особливостз оведшки окремих вид1в та ix бюценотичних сукуппостей в умовах гав1в, де проявляеться визначальна роль оргашчного i х1м1чного шруднення у формунанш срргдояшця. Увага придшялась ситуацп у ридонно-му niapi, де с великою депонуюча здатшеть дошшх дкла/цв i багато розчинених оргашчних речовии (ОР), ЯК1 при эступант в екосистему метал.ш не встигають повшстю зв'язатп айтоксичшпп ioHHi форми металу до того, як вони почнуть

поглинатися бютою (Жулидов, 1989). Досладження шфузор1£ придонного шару показало, що це своерадне угруповання з певнимг законоьпрностями в поведшщ протягом року, сильно залежне Bi/ кисневих, св1тлових i харчових умов, його роль в продукцшно деструкцшних процесах дуже велика.

В робой, KpiM еколопчних дослвджень популящй цил1ат розглядаються також актуальш проблеми бютестування ic використання шфузорш в якоси показових тест-об*ект1в.

Мета роботи : за матер1алом i3 став1в захщних облаете! Украши проанал1зувати видовий склад i еколойчш особливост популящй шфузорш придонного шару; визначити за допомогон шдикаторних оргашзм1в р1вень органичного забруднення став!в оцшити IX роль у продукщйно-деструкцШних процесах. На приклад шфузорш визначити токсичний вплив пестищццв, стоки багатокомпонентного складу, важких метал1в. Основш завдання :

1. Популяцшно-аналиичним п1дходом встановити видовий скла; цилюфауни придонного шару, П чисельшсть, баомасу, розм1рн; структуру, продукщю.

2. Виявити законом1рност1 сезонно! динамши видового складу сукцесшних процес1В, яш протшають у цшиоценозах.

3. Проанал1зувати роль шфузорш як шдикатор1в оргашчноп забруднення став1в та у деструкцшних процесах.

4. Досладити морфо-ф1зюлог1чш вдаилення у Paramecium caudatun Ehrb. шд час штоксикаци деякими пестицидами, стачними водам: багатокомпонентного складу, деякими пр1оритетними забруднювача ми - важкими металами та "ix сум1шами.

Наукова новизна i теоретична значимЬсть. Вперше тддан глибокому анал1зов1 поведшку популяцш шфузорш придонного шар

:тав1в. Всеб1чно дослвджено цю специф1чну за кисневими умовами

цлянку водного стовпа. Детально розглянуто сезонш змши розвитку 56 вщцв у часовому 1 просторовому режимах. Наводиться 31 вид нфузорш вперше для Украши 1 66 - вперше для захвдного репону. Экспериментально встановлено шдив1дуальш ваги 157 вид1в цшпат. "Три якдсному 1 к!льк1сному вивченш популяцш шфузорш запропоно-?ано новий методшптп прзтом, який не вщювщае традицшному.

11роанал13ована наявна литература з токсикологи шфузорш. Зпсрттю описано схему лабораторного регламенту токсиколопчних ;кспериме1тв з використашшм Р.саийа^пп як показового тест-эб'екту та дослвджено вплив на шфузорш таких пестицщцв, як ялан, 5азагран, карбофос, сатурн, ронстар, лентагран. Для цих пестицид1в, :т1чних вод багатокомпонентного складу 1 х1м1чних елементав - Си, 41, Со, Сг, Ва, М§ та 1х сумипей встановлено концентрацп -оотролеталып, хротпчнолетальт 1 мпймальнолетальш та критерп .■оксичносп - ряд морфо-функцюналышх змш шфузор1й тд впливом иших токсикант1В.

Приктичие значения роботы. В робот1 детально описано ыгоритм методичних ирийом1в, яги потр1бно використовувати при И1ВЧСШИ шфузорш, оскътьки застосування у цилюпланктологн лише летоду фшьтрацп живих проб на мембрашшх фЬтьтрах або лише .тетоду фшсацп 1 в1дстоювання проб у камерах Утермоля гевиправдане. 1хнс иоеднання рекомендусться як ефективний 7дроб1олог1чний прийом. Запропоновано лабораторний регламент тстувания з використанням P.caudatum як показового тест-об'екта •а встановлено нелетальш коицеитранп деяких пестидид1в 1 х1м1чних

:ПОЛуК.

Реал1зац1я наукових розробок. Науков1 розробки, викладеш ' дисертацп, використовувались при написанш ряду розд1л1в у зв1тах

3 держбюджетних тематик, ям виконувались у пдробшлопчнй лаборатори при кафедр1 зоологи Льв1вського держушверситету. В I: числ1 три розд1ли зб1рника та методичш розробки. Деяк впровадження в практику здшсшовались шляхом використанн: матер1ал1в роботи у трьох госпдогов1рних темах, зокрема, bohi застосоват у рибництвЬ На приклад1 шфузорш встановлено, що з допомогою тест-орган1зм1в i тест-процедур можна визначит] токсичтсть природних i стачних вод, яка не виявляеться xiMiKC анал1тичними методами. За матер1алом з 8-ми цех1в ВО "Кшескоп доведено, що рпровадження в практику контролю стщних во, бютеста P.caudatum дозволяе видалити найб1лып токсичн компоненти i спрямувати ix на локальне знешкодження, визначит: piBHi безпечного розведення промстошв для встановлення граничнс допустимо! концентрацп (ГДК) ctokIb, ям потрапляють в ржи, вир2шити ряд природоохоронних завдань.

Апробащя роботи. Матер1али дисертацц доповадались на : 1 й Всесоюз.конф. по рибогосп.токсикол., Рига, 1988; 5-й Всесоюс конф. по воднш токсикол., Одеса, 1988; 1У з,1зд1 Всесоюз. riflpo6ioj товариства, Мурманськ, 1991; Конф. "Урбашзащя як фактор зм1 бшгеоценотичного покриву", Льв1в, 1994; М15кнароднш нapa^ "Проблеми пдробюлогн континентальних вод i ix малакофауна' Санкт-Петербург, 1996.

Публтаци. По тем1 дисертащх опублшовано 10 poöiT.

Структура i об*ем роботи. Дисертащя складаеться з вступи восьми роздипв, висновк1в, списку Л1тератури, що включае 42 джерел, i додатку. Робота викладена на 142 стор. машинописно! тексту, ииострована 39 таблицями i 70 малюнками.

Декларащя конкретного внеску. Bei матер1али 3i6paHi, i обгрунтування та висновки виконан1 дисертантом особисто.

4

3MICT РОБОТИ 2. MATEPIAJI I МЕТОДИКА ДОСЛВДЯСЕНЬ

Объект досладжень - im})y3opii придонного шару (стовп води 020 см ввд дна ставу), вивчення яких проводилось за матер1алом проб, в1д1браних у 1988-1992 p.p. на 22 ставах Льв1всько1, Волинсько!, 1в.-Франмвсько! областей. Основна увага була придигена ситуаци у 8 зтавах (по 2 спускш стави рибдшьниць "Солонсько", "Дусашв" Пьв1вського рибкомбшату, 4 неспускш стави агроф1рми "Провеешь", м.Льв1в), як1 В1др1знялись стуленем забруднення. Кзлыость эброблених проб: 325 - для встановлення видового складу; 272 - з яетою уточнения методичних прийокйв оцшки показнигав розвитку; 350 - для з'ясування KuibKicHoi динашки цщпофауни; 198 пдрох1шчних шал1з1в води став1в. При проведент токсиколоигаяих дослщжень 5уло виконано : 261 стссперименти з тест-культурою P.caudatum для 5ивчення впливу иестищдав; 288 г1дрох1м1чних аналаз1в ctokIb ВО 'Кшескоп" (м.Львдв); 65 експеримент!в з P.caudatum для виявлення 1 реакцш на дпо промстошв i 108 - для встановлення характеру отливу ix прюритетних забруднювач1в - Mg, Ва, Со, Cr, Си, Ni. Проби 1;ля дослщження придонних цил1оценоз1в в1дбирали нами :конструйованим батометром на висота 0-20 см вщ дна. Жив1 проби )бробляли протягом 1-2 год. Одночасно 500 см:! води фшеували гасиченим розчином хлориду ртуп, щ проби опрацьовували методом едиментацп в камерах Утермоля.

Таксономшне уточнения проводили за Kahl (1930-1935),

'orliss (1979) та шшими джерелами (Bick, 1972; Dragesko, Dragesko-

Cerneis, 1986; Foissner, 1978, 1979, 1981, 1987). Pyx шфузорш

альмували розчином оксипропшцелюлози (Ковальчук, Бошко,

5

1979). Як фшсатор i для проявления макронуклеуса використовували насичений розчин сулеми, для прижиттевого забарвлення користувались розчинами метиленового-зеленого i нейтрального червоного. Тотальт препарати виготовляли за методиками Kleir (1926), Foissner (1982). Бюмасу шфузорш визначали шляхок прир!внювання окремих форм до простих геометричних ф1гур, обчем£ яких брали з номограм для визначення ваги водних opraHisMii (Численко, 1968), попередньо вим1рявши розм1ри Bcix наявних вид1в Коефащенти под1бност1 видового складу вираховували за Czekanowsk (1913), Sorensen (1948), Jaccard (1908). Для оцшки видовог< р1зноматття використовували шдекс Margalef (1951, 1960) функцию Shannon (1963), враховуючи чисельшсть. Добову продукщк визначали трьома способами : 1) через питому продукщю (Fenchel 1974; Заика, 1983), з врахуванням шдивадуальних ваг цил1ат температурно1 поправки (Винберг, 1983); 2) через чисельшсть т, шдивадуальт ваги за формулою А.А.Ковальчука (1988); 3) чере деструкщю OP i коефшдент К2 = 0,44 (Хлебович, 1982). Деструкцц i споживання кисню цил1атами вираховували за Т.В.Хлебович (1979 1987) з врахуванням температурно! поправки. Сапробтсть визначал: за Pantle, Buck (1956) i за Zelinka, Marvan (1961, 1966).

При nopiBHHHHi двох метод1в обробки проб вдалося всте новити, що BiporifliiicTb числових значень, отриманих лише за живи; матер1алом, сконцентрованим на мембранних ф1льтра малоймов1рна. Проте цей метод е необхздним для 1дентифжац б1льшост1 вид1в. Основними його недолжами е: а) л1зис клггин тжними кортикальними покривами шд д1ею нестабальни температурних умов або незначного вакууму (найчутлив1ип род! Askenasia, Hastatella, Actinobolina, Vorticella, Loxodes, Prorodoi 6

Frontonia, Spirostomum); б) повна його непридатшсть для так званих "хаткових" форм (роди Codonella, Tintinnidium, Tintinnopsis), як1 тд nieio вакууму прилипають до ф!льтра. Все це дае неточт тдрахунки. Метод фшсацп i вздстоювання проб у камерах Утермоля мае один недолш: Bin непридатний для таксоном!чно1 эдентифшаци такого матер1алу, який шд д1ею фшсатора втрачае основт видоспецифгчш риси будови. Ми рекомендуемо поеднання цих метод1в, як эфективний прийом, що забезпечуе отримання адекватних природтй зитуацП показншив яшсного i ктльклсного розвитку шфузорш.

Bci види po6iT : занесения даних, тдрахунки цифрового иатер1алу, побудова матричних таблиць, графж1в i д1аграм, виконаш за допомогою специально! компьютерно! програми "Cilia", а також FoxPro 2.5а, Microsoft Word 2.0, Foxgraph.

3. УМОВИ 1СНУВАННЯ 1НФУЗОР1Й У СТАВАХ

У розд1л1 розглянуто комплекс природно-географгчних i лдрох1м1чних умов 1снування шфузорш придонного шару до-:л1джених став1в. Наведено даш про мopфo-гeoгpaфiчнi особливосй :тав!в, ix водопостачання, проточн1сть; проанал1зовано ф1зико-iiMi4iii (рН, MyTHicTb, електропровщшсть, температура) i "iflpoxiMi4Hi показники (О2, NH4", NO2 , NO3 , СО2, Na\ Са-2, Mg'2, Df, S04-2, SiOo"2, P04~3, HCO3", Fe3ar_, БПК5, лужнкть, твердеть, зухий залишок), а також мшроелементшш склад води (з 37-ми глементав, HKi визначались, виявлено 22 : Ва, Be, Pb, Sn, Ti, Mn, Nb, 2a, Cr, Ni, Mo, V, Cu, Zn, Zr, Ag, Y, La, Li, Sb, Bi, Sr).

За пресом xiMinHiix eлeмeнтiв найнесприятлив1пп умови для киття riflpo6ioHTiB у ставах складаються у KBiTHi-червш.

4. 1НФУ30РП ТИПУ CILIOPHORA (DOFLEIN, 1901) ПРИДОННОГО ШАРУ CTABIB

У досл1джених водоймах виявлено 157 вид'1в шфузорш. Видовий список наведений з шдив1дуальними вагами цил1ат для кожного виду. 66 з них виявлет вперше у захвдному perioHi, 31 вид вперше для Украши. Найбшыие представник1в класу Kinetofragminophora (44 % в1д загального числа вщцв), класу Oligohymenophora - 21 %, класу Polyhymenophora - 35%. Фауна став1в агроф1рми "Провеешь" найбагатша, тут виявлено 127 вщцв анфузорш, а найбадшша - фауна ставав рибдЪгьнищ "Дусащв" (73 види). Коеф1щенти под1бност1 видового складу коливались в межах 52,7-94,1 %. Найбхльш под1бш м1ж собою стави рибд1льниць. осюльки n,i водойми однаково! спец1ал1зацп.

Сшльними для Bcix водойм е 55 вщцв. Найб1льшо1 чи-сельноста серед них досягають : Coleps hirtus, Holophrya gargamellae, Lacrymaria pumilio, Prorodon viridis, Urotricha furcata, Cyclidiuir obliguum, Halteria grandinella, Strobilidium hyalinum, Strombidiurr viride, Tintinnidium pusillum, Tintinnopsis cylindrata. Еф1мерн: форми представлен! : Phascolodon vorticella, Stokesia vernalis Disematostoma butschlii, Lembadion bullinum, Condylostoma vorticella Серед род1в за р1зноман!ттям видшяються : Enchelys, Holophrya Lacrymaria, Nassula, Prorodon, Urotricha, Paramecium, Vorticella Euplotes, Strombidium, Strobilidium, Tintinnidium. Основу придонню угруповань складають роди : Loxodes, Frontonia, Stentor Spirostomum, Metopus. PiflKicHi види такк Acaryophrya sphaerica Dysteria ovalis, Enchelyodon trilineatus, Enchelys gasterosteus Homalozoon vermiculare, Lacrymaria coronata, Nassula rotunda Plagiopyla nasuta, Epistylis urceolata, Zoothamnium elegans Brachonella spiralis, Caenomorpha lauterborni, Euplotes muscicola

VIetopus bacillatus, M.pulcher.

В залежное^ вщ сезону видовий склад шфузорш включае так1 ;колопчш угруповання : 1.1нфузорп, як1 з'являються весною та зосени, i тод1 дають слалахи чиселыюст1; 2.Термофшьш шфузорп, n<i зустр1чаються при температур! води 17-20°С; З.Постшно присутш :вр1термн1 шфузорп, яш зустр1чаються у Bei сезони, але чаксимально! чисельност1 досягають восени.

Для 43 розповсюджених i 13 фонових евр1термних вид1в, як1 : домшантними або субдомшантними, в робота детально описано ix жолопчну поведшку за сезонами .року. Серед фонових вид1в температурою л1мггуються : S.hyalinum, T.pusillum, T.cylindrata, Jrotricha pelagica, U.furcata. 3 падшням домшуючого статусу цих шд1в пр1оритет отримують H.grandinella, Strobilidium velox, ят ¡аймають вшыи еколог!чш Hinii вл1тку 13 зростанням температури зоди. Температурою не л1м1туеться розвиток таких вид1в : Codonella iratera, C.hirtus, Cyclidium oblongum, C.obliguum, C.singulare, s.virde.

Основними чинниками, що викликають коливання шсельноста шфузорш в придонному uiapi CTaBiB е : обмеження «ожливоста розселення в зв'язку i3 резкою зм1ною ф1зичних }жктор1в, шльшсний та яшсний склад 1Ж1, екзометабол1ти зиньозелених водоростей, бютичш фактори, пов'язаш з густиною топуляцш. В дисертацц наводиться опис i малюнки 86 вид1в.

5. К1ЛБК1СН1 ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ПРИДОННИХ ЦИЛЮЦЕН031В CTABIB

У ставах шфузорй придонного шару витримують поргвняння s мезозоопланктоном, вони с вагомою частиною цього угруповання. За чисельтстю на ix долю приходиться до 99,90%, за бюмасою - в1д ),13 до 96,41%. У неспускних ставах "Провеешь" доля шфузорш

значна у вс1 сезони - 91,72-99,90%. Щодо спускних став11 рибдшьниць, то тут найнижча частка шфузорш у вздношенш д( мезопланктону була весною : 49,50-94,35% угруповання оргашзмЬ зоопланктону, вл1тку - 90,07-95,23%, восени - 92,25-97,14%. 3< бюмасою придонн1 цшпати поступаються оргашзмам мезозоо планктону, проте 1 в цьому випадку 1х вклад не можна визнат! малим. У неспускних ставах питома вага шфузорш за бюмасои становила весною 38,63-95,72%, влггку - 4,60-96,41% 1 восени - 2,49 73,39%. У спускних ставах ситуащя шша. Навесш частка бюма« придонних цшиат складала 0,13-30,61%, влхтку - 2,13-7,62%, восеш - 41,30-56,19%.

Чисельшсть цил1ат придонного шару у 1991-1992 р.р становила 116,7-382500,0 тис.екз./м3, бюмаса - 1,69-199140,83 мг/м3 Л1м1ти коливань чисельност! шфузорш у ставах "Дусан1в" "Солонсько" складали 123,8-117000,0 тис.екз./м3, бюмаси - 1,69 28080,31 мг/м3. Найвииц показники припадали на серпень-жовтень У ставах "Провеешь", де вода на зиму не спускаеться 1 трофшет вища, картина динамши чисельност! 1 бюмаси шша. Чисельтст шфузорш придонного шару становила 116,7-382500,0 тис.екз./м3 найнижчою була у листопадЬгрудт. Найвищий ррзвиток зафшеован' вл!тку, причому у липш спостер1гались масово види роду Рготйоша а в серпвд - роду Ьохоёеэ. Така особливють характерна лише дл. придонного шару. Крив1 бшмас е аналогхчними, оскьльки види, щ домшували за чисельшстю, загалом великих розм1р1в 1 давали висок показники бюмаси. Й л1м1ти у ставах агроф1рми складали 5,13 199140,83 мг/м3.

Крив! розвитку цшиат придонного шару були трьох тишв

одновершинний - шк розвитку припадав на оешь; двовершинний

тки зафжсовано вл1тку або восени, але кр1м того значний розвито]

шфузорш спостер1гався навесш; багатовершинний - л1тш пшов1 р1зк 10

соливання чисельност1. Розвиток шфузорш залежить ввд тривалостд югетацшного перюду, видового складу на початку сезону жсплуатаци став1в, опосередковано через особливосй кисневого i 'epMÎHHoro режим1в. Шки бюмаси визначались масовим розвитком нодв i3 значною шдивщуальною вагою : C.vorticella, Stentor :oeruleus, S.polymorphus, Frontonia acuminata, F.leucas, Loxodes mag-îus, L.striatus, L.rostrum, Spirostomum ambiguum, S.teres. 1естабшьн1сть можна штерпретувати як результат регуляцп цих юказшпив на екосистемному i популяцшному р1внях. Самостштсть 1ехатзм1в в значтй Mipi позначаеться на ставах спускних.

У комплекс домшуючих вид!в в ставах (ïx чиceльнicть сягае ¡0% i бшыне) входять : навеет - H.gargamellae, Р.viridis, S.viride, J.furcata, C.obliguum; вл^ку - C.hirtus, L.rostrum, H.grandinella, J.furcata, C.obliguum, F.acuminata, S.velox, C.cratera; восени - U.fur-ata, T.cylindrata, C.singulare. Постшне "ядро" угруповань складають [pi6m види, яю живляться в основному бaктepiaльнoю масою i здатш сонцентрувати ïï HaBiTb i3 сильно розведеного стану, та пстофаг Lhirtus.

Субдомшантами, чисельшсть яких коливаеться в межах 30,019,8% загально!, у придонному niapi cTaBiB е: Colpoda cucullus, Loblongum, Didinium nasutum, Glaucoma pyriformis, L.pumilio, tfonodinium balbiani, Metopus es, S.coeruleus, S.ambiguum, S.hyal-num, U.pelagica, Tintinnidium fluviatile, T.pusillum, Vorticella latans. KpiM домшант i субдоминант, в придонних угрупованнях е >яд вид1в-сателтв (23), чисельн1сть яких становила 10-30% агально! у pi3ni сезони, вони з широкою еколопчною валентшетю.

Масовий розвиток великих бентосних вид1в род1в Loxodes,

i'rontonia, Stentor, Spirostomum y линю пору (липень-серпень)

юяснюеться тим, що щ види регулярно MirpyiOTb i3 анекешно! зони

11

шд час л!тньо1 стратифшацп, займаючи придонний шар водногс стовпа з кращими кисневими умовами. Коли стратифшад1я щезае, популяци дих вид1в повертаються до бентосного способу життя. 1нколи у придонному niapi заявлялись обл1гатш анаероби (В.spiralis. C.lauterborni, Metopus campanula, M.es, M.pulcher, M.bacillatus; M.intercedens). Здатшсть даних вид1в виживати в анаеробних умоваг показуе, що вони е факультативними чи обл^атними анаеробами: дихання яких ввдбуваеться з використанням редукци штратчв ш м1тохондр1альн1й мембраш як джерела енергп без затрат киснк (Finlay, Span, Harmann, 1983). Вони мають енергетичну перевагу 1нфузорН poдiв Loxodes, Frontonia, Spirostomum за рахунок i> здатност1 жити у безкисневш зош займають область водного стовпг в1льну Bifl хижашв (коловертки i paKonofli6Hi залежать в1д кисню) Розвиток придонних популяцш визначаеться кисневим режимом.

Слщ зауважити, що мала представленшть у придонному шар таких вщцв, як S.viride, S.velox, S.hyalinum, пояснюеться прагненням до свила, осшлькй вони м1стять симбютичш водорост (зоохлорели). Придонш види род1в Frontonia, Disematostoma Euplotes також м1стять симбюнти i, коли вони м1грують до оксидно анексшно1 меж1 у придонному mapi, то в Mipy зб1льшення юлькост свила стають густо набита не лише зоохлорелами, в 1х цитоплазм в1льно лежать захоплен1 кл1тини д1нофлагелят i д1атомовю водоростей. Але ix залежшсть в ад симбюнтав не с тотальною, i npi втрата водоростей та м1грацп до анексшно! зони вони переходять н< гетеротрофний тип живлення. Отже, основу придонних угрупован] складають види-мшсотрофи.

Сезонш сукцесп угруповань придонного шару зумовлюютьа такими чинниками : наявшсть 1ж1, кисневий режим (розташуваннз киснево-анексшно! меж1 визначае м1граци бентосних вид1в на лш1 12

эсад-придонний шар води), наявшсть свггла для вид1в, що факультативно чи обл1гатно м!стять симбюнти, розвиток хижих Copepoda, Rotatoria, як1 живляться цил1атами.

1ндекси видового р1зномашття надшно характеризуготь зукцесшт процеси. Протягом 1991-1992 p.p. шдекс Маргалефа у отавах становив 0,20-2,90; шдекс Шеннона - 0,48-2,65; шдекс BnpiBHHHocTi видового розпод:лу - 0,36-0,93. Про стутнь пору-шеностд. умов середовища св1дчать критери розвитку цшпоценоз1в, [1аведен1 у табл.1. 1ндекс Шеннона таено корелюе i3 загальною Ейльшстю вид1в (г=0,87), високою бюмасою навеет i вл1тку (г=0,82), L мае обернену корелящю (г=-0,59), з кшьюстю домшантних вид1в, зменшення яко! не призводить до руйнування угруповання, при цьому лише спрощуеться його структура.

На paHHix стад1ях сукцеси у спускних ставах в головнш рол1 з'являються H.grandinella, S.velox, U.furcata, HKi живляться водоростями, бактер1ями. Нагромадження ОР у серпн! приводить до масового розвитку гктофага C.hirtus та альго-бактерюфага C.cratera. На заключнш стада сукцеси восени "ядро"угруповання знову визначаеться др1бними видами.

Таблиця 1

Бюценолопчна характеристика придонних угруповань гнфузор1й став1в протягом вегетащйного перюду 1992 р.

Показники М1сящ спостережень

У1 У У1 УН УШ IX X XI хп Н-шдекс 0,48- 1,26-0,65- 0,96- 0,89- 1,55- 1,84- 1,84- 1,291,99 2,44 2,00 2,05 2,14 2,49 2,65 2,22 2,39 Заг.к-сть вщцв 50 28-53 18-66 21-66 44-65 45-47 28-62 31 29 К-сть домшант 1-4 0-4 1-3 1-3 1-4 0-4 2-4 0-1 0-1 Б1омаса,г/м3 0,3- 0,01- 0,01- 0,03- 0,4- 0,3- 0,6- 0,3- 0,0159,9 177,4 115,0 199,1 129,7 15,9 17,0 9,4 1,3

За шшою схемою ввдбуваються сукцесшш змши у не-спускних ставах. Тут угруповання характеризуются великою к1льк1стю вид1в, високим р1зноман1ттям, значною чисельшстю i бюмасою. На paHHix стад1ях сукцеси розвиваються виражено веснят види (H.gargamellae, Р.viridis) i др1бш бактерюфаги. Вл1тку в зв'язку

13 стратифшащею, термоклином i нестачею кисню у придонному niapi головну роль вщ1грають бентосш види род1в Loxodes, Frontonia, Spirostomum, Stentor, поряд з ними "процвиае" C.hirtus. На заключнш стадп сукцеси восени i3 зниженням температури панують flpiÖHi бактерюфаги або холодолюбн1 види - M.balbiani, T.cylindrata, T.fluviatile. Типи протшання сукцесш у придонному niapi CBoepiflHi : стшкють угруповань у часовому аспекта базуеться на принциш конкурентного виключення на piBHi популяцш.

Роль придонних цил1ат у продукцшних процесах в до-сл1джених водоймах дуже велика. Протягом вегетащйного перюду 1991-1992 p.p. у спускних ставах добова продукщя становила 0,949,93 г/м3, в середньому 4,39 г/м3або 9,17 кДж/м3. За вегетащйний перюд (180 дшв) продукувалось 168,84-1787,40г/м3, в середньому 789,66 г/м3 cnpoï ОР або 1648,81 кДж/м3. У неспускних ставах добова продукщя поливалась в межах 2,80-71,59 г/м3 (за 180 дшв - 504,0012886,20 г/м3), в середньому тут утворювалось 30,87 г/м3 або 64,46 кДж/м3 за добу (за 180 дшв - 5556,60 г/м3 cnpoï OP або 11602,18 кДж/м3). Темпи вщтворення бюмаси придонних цшйат досить bhcokî. Середньодобов1 Р/В коефщаенти за вегетащйний перюд поливались в межах 1,22-2,89 i в середньому становили 2,34. Коефщ1ент К£ для придонних шфузорш складав 0,56-0,72, тобто 5672% засвоенох ОР речовини мшерал1зуеться шфузор1ями в процесз життед1яльност1, а решта (28-44%) у вигляд1 ïx бюмаси поступае у Kpyrooöir на наступи! троф1чш piBHi. Основна продукщя утворювалась за рахунок масового розвитку великих вщцв.

6. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ М0РФ0-Ф13ЮЛ0ГТЧНИХ РЕАКЦШ-В1ДП0В1ДЕЙ PARAMECIUM CAUDATUM EHRB.

НА ДНО ПЕСТИЦИД1В

У роздШ наводиться огляд наявно! л1тератури з иитань токсикологи вшьноживучих шфузорш. Б1отестуванням на культур! P.caudatum вивчено вплив 1нсектоакарщид1в та гербщид1в. Наслщком гостро!' з-нтоксикацн шфузорш летальними концентрациями пестицид1в були : асинхронна робота вшок, зб1лыиення iHTeiiciiBiiocTi i'x миготливих pyxiB, безладний pyx, змша природно! форми тша, шдвищення ритму роботи скоротливог вакуол1 i Л1зис кл1тин. За головний показник гостро! штоксикаци приймали абсолютний летальний час (JIT^qq), коли гине 100% особин. Хрон1чн1 досл1ди показали так1 вщхилення вщ норми : зниження густини популяци на 50-75%, зменшення розм1р1в кл1тин на 20%, зб1льшення часу генераци б1лып шж у два рази, вакуол1зацт i потемншня цитоплазми, що пов'язано i3 акумуляцшним ефектом. Переб1г хрон1чно1 штоксикацп мав три фази у Bcix випадках: стиму-ляци, пристосування, иригшчення. Порогов! нелетальш кон-центраци складають : ялану - 0,00001%, базаграну - 0,001%, лентаграну - 0,00001%, ронстару - 0,000001%, сатурну - 0,0000001% в1д 100% випускних торпвлею матричних розчишв. За ступенем токсичност1 пестициди утворюють ряд : сатурн > ронстар > ялан > карбофос > лентагран > базагран.

7. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ МОРФО-Ф13ЮЛОГ1ЧНИХ РЕАКЩЙ-В1ДПОВ1ДЕЙ P.CAUDATUM НА ДНО CTOKIB БАГАТОКОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ

У роздш1 детально описано алгоритм методу бд.отестування за схемою : токсикометричт характеристики ксеноб!отишв, обладнання, процедура бштёстування, опис тест-об'екта, умови

ведения лабораторией' культури, показники, що враховуються при бютестувант. Пдрох1м1чш анал1зи води 8-ми колодяз1в ВС "Кинескоп" (м.Льв1в) виявили, що пршритетними забрудниками були: р1зш коливання рН, Ыа+, К+, Са+2, Mgt2, 1Ш4+, Ж>3, Р, Р04 3 те Ва, 1д, РЬ, №, Са, Р, Ag, ТЛ, Со, Сг, Си.

Дослщи з гострим 1 хротчним бштестуванням локальни> сток1в на Р.саи<3а1;ит показали, що за ступеней токсичносм колодяз. утворюють такий ряд : ХК-23 (бал токсичноси БТ=30) > ХК-1< (БТ=20) > 203 (БТ=10) > 863 (БТ=10) > ХК-3 (БТ=10) > 101 (БТ=1 > СКВ (БТ=1) > 801 (БТ=1). Експериментальне ' дослщженш токсичносй прюритетних компонентав ст1чних вод 1IX комб1нованог< впливу на Р.саис1а1;ит дае тдетави стверджувати, що ц1 шгред1ент1 виявляли хрошчну штоксикащю при таких концентращях (] мг/дм3): барш - 6,62; кобальт - 0,203; хром - 3,54; мвдь - 0,004; магшз - 154,0; шкель - 0,0249. За ступенем токсичност1 вони розташо вуються таким чином : Си > Ш > Со > Сг > Ва > Шg. Вивченн.' комбшованого впливу сумппей дих метал1в у дво-, триелементни: композиц1ях привело до висновку, що найтоксичншй з двокомпс нентних (у дужках - кондентрацн в мг/дм3) : Ва(0,662)+№(0,249) Со(0,203)+№(0,249), Mg(l,54)+Co(2,03), Мё(1,'54)+№(2,49); трикомпонентних: Сг(3,54)+ Со(2,03)+ Mg(l,54), 1У^(1,54)+Си(0,04)-Со(2,03), №(2,49)+Со(2,03)+М&(1,54), Со(2,03)+№(2,49)+Ва(6,62.' Комбшована взаемод1я не змЬнюе токсичноста Си, N1, Со, Сг,- прот токсичшсть Ва зростае на один, а - на два порядки.

В1дхилення В1д норми у Р.саис1а1;ит шд д1ею ютв так1 ж, я при штоксикацп пестицидами. У роздШ наведено д1апазон виживання P.caudatuш 1 графжи динамши чисельност1. Описан типи взаемодш м1ж вивченими х1м1чними елементами. 16

8. РОЛЬ 1НФУЗОРШ В ПРОЦЕСАХ САМООЧИЩЕНИЯ ВОДИ СТАВ1В

У роздд.л1 розглядаеться роль шфузорш як показнишв ргашчного забруднення став1в, 1х участь в деструкцп ОР. Р1вень абруднення визначали за шдикаторними оргашзмами (100 видхв), писок яких уточнений за 1.Т.Олекс1вим (1992). 1з виявлених ргатзм1в-шдикатор!в 7% -ол1госапроби, 4% -ол1го-Р-мезосапроби, 4%-Р-мезосапроби, 10%-¡З-а-мезосапроби, 31%-а-мезосапроби, 2%--мезо-пол1сапроби,12% -пол1сапроби.

За р1внем. забруднення стави утворюють чотири категори :

1) з водою на стади початкового середнього оргашчного абруднення (протягом року Р-мезосапробна, радко а-мезосапробна она), де велике значения детриту та бактершпланктону;

2) з водою, яка протягом року почергово вадповздае то то а-[езосапробнш зон1, и яшсть визначаеться надходженням cтiчниx од;

3) з водою, яка до середини липня е Р-мезосапробною, дал1 -:-мезосапробною, тут велика бюмаса фитопланктону;

4) з найзабруднешшою водою протягом року а-мезосапробного ласу , що живиться з торфянистих, болотяних грунт1в, багатих мошем, фосфором у вигляд1 Р2О5 та Мп.

Для оцшки р1вня забруднення використовували 1 показники :од1бноста видового складу став1в. Коефщ1ент Чекановського-Серенсена гановив 0,11-0,44, Жаккара - 0,06-0,28.

Роль 1нфузор1й у деструкцп ОР значна. Протягом 1991-1992 .р. у спускних ставах добова деструкщя в середньому становила 3,49 :Дж/м\ у неспускних - 25,33 кДж/м3. За вегетацшний перюд (180 д1б) еструкщя складае в1д 628,89 кДж/м3 до 4559,06 кДж/м3. Отже, у 1знотипових ставах значна частина деструкцп ОР припадае на долю яфузорного дихання.

9. ОБГОВОРЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛБТАТ1В

При яюсному i к1льк1сному анал1з1 проб цшпопланктону, Я1 було встановлено, доц1льн1ше дотримуватися такого прийому видовий склад встановлювати за живим матер1алом сконцентрованим на мембранних фильтрах, а шдрахунок чисельност вести за фшсованими пробами, вадстояними у камерах Утермоля Пор1вняння показник1в розвитку шфузорш, отриманих цими двом; способами показало, що ф1льтращйний метод дае сильно занижен результати (в середньому у 5-10 раз1в).

Досл1дження шфузорш придонного шару показало, що ц< своерздне угруповання з певними законом1рностями в поведшц протягом року, сильно залежне в1д кисневих, температурних свп'лових i харчових умов. Фауна ставхв вадзначаеться значнш видовим багатством - 157 вид1в. В ход1 сезонно! сукцес1 спостерзтаються короткочаст флуктуацп шльшсних показнш-а цил1ат. У спускних i неспускних ставах вони суттево в1др!зняються Придонт шфузорп став1в е вагомою частиною угрупованн; мезозоопланктону, досягають значного к1льк1сного i ваговог< розвитку навеет та влггку, що визначае ix як потенцшний корм дл: личинок риб. Вони вдаграють велику роль у продукцшно деструкцшних процесах, особливо у неспускних, сильн> евтрофованих ставах. Bei u;i показники значно вищ1 у придонном; niapi, шж у товщ1 води, i найбьлыце вл1тку за рахунок масовог розвитку бентосних вид1в, яш м1грують пвд час л1тньох стратифжацз за анексшно-кисневою межею. Звертае на себе увагу велика рол популяцш придонних шфузорш у деструкцй" ОР (у донних вщклада: вадбуваеться нагромадження ОР та важких метал1в). 1нфузор] придонного шару на це вказують, вони е важливими шдикаторам] р1вня оргашчного забруднення став1в.

Вода, яка живить стави, частково потрапляе з р1чок, що еренасичеш х1м1чними елементами стошв тдприемств, пести-ддами та шшими ксенобютиками, тому актуальними е проблеми естування. Запропонована схема тестування з використанням исокочутливих тест-оргашзм1в - шфузорш, 1 проведеш токсико-ог!чш ексиерименти довели, що у ход! таких дослвджень вдаеться изначити безпечш концентрацН токсикантав, встановити морфо-йз1олог1чш критерн штоксикаци цшпат, 1 завдяки дьому виршгати яд природоохоронних завдань.

Таким чином, в результат! проведених досл;джень показана ажлива роль шфузорш придонного шару у пдробюценозах !знотипових став1в, як своервдно!' екогрупи, встановлеш особливост! < сезонно! поведшки, динамши розвитку, рол! у продукцшно-еструкцшних процесах. Експерименти з тестування мають на мет! ир!шення деяких проблем охорони довгалля.

висновки

1. У придонному шар1 став1в зах1дного рег1ону Украши иявлено 157 вид1в шфузорш. Вперше для цього регюну нази-аються 66 вид1в, вперше для Украши - 31.

2. Динамша сезонних зм1н видового складу цшпат не-вичайна: !з 157 вщцв 101 взноситься до р1дких, 56 е розпов-юдженими, але лише 13 з них можна назвати евр1термними.

3. Чисельшсть шфузорш придонного шару став1в колиалась в гежах 116,7-382500,0 тис.екз./м3, бюмаса - 1,69-199140,83 мг/м3. нфузори е вагомою частиною угруповання мезозоопланктону, вони тановлять до 99,90% за чисельшстю ! в1д 0,13 до 96,41% за бю-[асою. До основних чинник!в, що викликають коливання чисель-:ост1 цшпат, ввдносяться : змша ф1зичних ! бютичних фактор1в, клад 1ж1, екзометабол1ти водоростей.

4. Крив1 динамжи чисельноста i бюмаси придонних шфузор1 став1в трьох тишв : одновершинш - з пшами восени, характерш дл спускних став1в; двовершинн1 - для став1в з нестабшьним сольовим газовим режимами (шки навесш i влйгку або восени); багатовершиш - для сильно евтрофованих став1в, де виявлено pi3Ki коливанн чисельносп з максимальними значениями влику. Масовий розвито вл1тку бентосних вщцв (роди Frontonia, Loxodes) е характерно: особлив1стю придонних цшйоценоз1в. Шки бюмаси визначалис розвитком великорозм1рних вид1в.

5. Угруповання цил1офауни 1мпульсивно стаб1льш, вон зазнають сукцесшного розвитку i е ценозами в час1. 1ндекс Шеннон у ставах протягом вегетацшного перюду коливався в межах 0,6i 2,65, шльшсть домшант i субдомшант - 0-4.

6. Роль придонних цил1ат у продукцшних процесах велика за вегетацшний перюд (180 дтв) у спускних ставах в середньом продукувалось 789,66 г/м3 сиро! ОР або це вщповадае 1648,8 кДж/м3, у неспускних - 5556,60 г/м3 сиро! ОР або 11602,18 кДж/м Добовий Р/В коефпцент становив 2,34. Коефнцент К£ складав 0,5( 0,72. Ведучи-ми чинниками на продукування бюмаси е троф1чний температурний фактори.

7. Внасладок гостроа штоксикацп тест-культури P.caudatui летальними концентращями пестицид1в зареестровано ряд морфе ф1зюлог1чних зм1н. Хрон1чна штоксикащя мала виражет фази стимуляци, пристосування, пригшчення. За ступеней токсичнос: досладжеш пестициди утворюють такий ряд : сатурн > ронстар ялан > карбофос > лентагран > базагран.

8. Бютестування рекомендуеться проводити зпдно 13 зг

пропонованим лабораторним регламентом з використанням P.caudi

tum як надшного тест-оргашзму. Результата бютестування стошв В1 20

Шнескоп" показали, що бал ix токсичности - 1 - 30.

9. У ход1 дослщження впливу прюритетних компоненте :tokíb на P.caudatum з'ясовано, що за ступеней токсичности íx можна >озташувати в такому порядку: Cu > Ni > Со > Cr > Ва > Mg. Тайтокснчтшими Í3 двокомпонентних сумшей даних eлeмeнтiв ;пявились: Ba+Ni, Co+Ni, 3Mg4-Co, Mg+Ni; Í3 трикомпонентних: Л'т CorMg, Mg+Cu+Co, Ni+Co+Mg, ' Co+Ni+Ba. Критер1ями нтоксикацп e ряд нормативних морфо-функщональних вщхилень ввд нг1)ми у шфузорШ.

10. За piBHeM opraHÍ4Horo з.абруднення, виходячи з шдексйз anpo6iiocTi, дослвджеш стави вздповадають переважно (3- або а-гезосапробному класов1 hkoctí води.

11. Роль цил1ат у процесах самоочищения води став1в значна. ía вегетацшний перщд (180 дшв) у 1991-1992 p.p. деструкщя таповила з спускних ставах - 628,89 кДж/м3, у неспускних - 4559,06 ;Дж/м''.

ПУЕЛ1КАЦЙ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП , Олекс1в I.T., Андрущишин О.П. Методика бютестування точкових tokíb з викорпстанням парамецп як тест-об'екта// Гщроеколог1чна 'Окспкометр1я та бюшдикащя забруднень. Теор1я, методи, практика шкористання. За ред. Олекс1ва I.T., Брагшського Л.П. - Льв1в : Cbít, 995. С.88-91.

!. Андрущишин О.П., Олекс1в I.T. Б1отестування промстоюв !агатокомпонентного складу на приклад1 ВО "Кшескоп" (м.Льв!в)// лам же, С.199-274.

I. Олекс1в I.T., Андрущишин О.П. Оцшка параметр1в розвитку

далюценоз1в водних екосистем методом ф1льтрацй на мембранних

лльтрах i седиментаци в камерах Утермоля// Там же, С.275-312.

[. Олексив И.Т., Андрущишин О.П. Выявление на свободноживущих

[нфузориях степени и характера токсичности воды, загрязненной

21

биологически опасными веществами. - Львов : ЛГУ, 1991. 64с. Де1 в УкрНИИНТИ 07.06.91. № 843-Ук91.

5. Андрущишин О.П., Олексив И.Т. Токсикорезистентност планктонных инфузорий// Тез.докл. У Всесоюз. конф. по вод! токсикол., Одесса, 18-22 апр. 1988. М., 1988. С.98.

6. Олексив И.Т., Андрущишин О.П., Ялынская Н.С. Аналитически сигналы Paramecium caudatum Ehrb. на пестициды// Тез. докл. 1-о Всесоюз. конф. по проблемам рыбохоз. токсикол., Рига, декабр 1988, ч.1. Рига, 1988. С.16-17.

7. Олексив И.Т.,. Андрущишин О.П. Морфологические и . физи< логические отклонения от нормы у Paramecium caudatum Ehrb. пс воздействием некоторых пестицидов// Тез. докл. У1 съезда Всесою гидробиол. общества, Мурманск, 1991. Т.2. Мурманск: Полярна правда, 1991. С.127-129.

8. Ялинська Н.С., Олекав I.T., Андрущишин О.П., Соболев Л.Б Хамар I.C., Думич О.Я., Собко О.Р. Пдробшлопчний мошторш якоста природних вод урбашзованого Розточчя// Урбатзащя я фактор змш бюгеоценотичного покриву: Мат. конф., Льв1в-Яремч; 21-23 вер. 1994. Льв1в, 1994. С.113-115.

9. Андрущишин О.П. Биотестирование многокомпонентны промстоков, сбрасываемых в реки// Тез. докл. Международно] совещания "Проблемы гидробиологии континентальных вод и v. малакофауна", Санкт-Петербург, 18-21 ноября 1996. С.8-9.

10. Олексив И.Т., Андрущишин О.П. Принципиально новый подхс к оценке параметров развития цилиоценозов водных экосистем, Там же, С.43-44.

АН0ТАЦ1Я

Andrushchishin O.P. The Ciliates of the near bottom layer of te waters of the west Ukraine region.

Dissertation for competition on scientific degree Candidate of iological sciences on the speciality of 03.00.18 - hydrobiology, Institute f Hydrobiology of Nat. Acad. Sci. of Ukraine, Kiev, 1996.

It's supported the main positions of methodical and ecology-tox-ological character, which follow from 5-years investigations of infuso-a of the Phylum Ciliophora. Dissertation includes information about jecies structure, seasonal changes, quantitative development of the эаг bottom layer free-living infusoria of the different type ponds of the est Ukraine region. It is examined the role of peculiar ciliates corn-unity in production-destructional processes and as indicators of organpollution level of the ponds. It is suggested laboratory testing 'glament with using of infusoria as high sensitive test-organisms and •e carried out toxicological experiments with pesticides, sewages and Leir main pollutants. It's shown that it is possible to determine undan-:rous concentrations, morphological and physiological criteria of cilies intoxication during these researches and due to this to solve some iture preserving tasks.

Андрущишин О.П. Инфузории придонного слоя водоёмов шадного региона Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата гологических наук по специальности 03.00.18 - гидробиология, нститут гидробиологии НАН Украины, Киев, 1996.

Защищаются основные положения методического и эколого-1Ксикологического характера, вытекающие из 5-летних •.следований инфузорий типа Ciliophora (Doflein, 1901). Диссертация держит информацию о видовом составе, сезонных изменениях,

количественном развитии свободноживущих инфузорий придонногс слоя разнотипных прудов западного региона Украины. Рассмат ривается роль этого своеобразного сообщества цилиат в продук ционно-деструкционных процессах и как индикаторов степеш органического загрязнения прудов. Предложен лабораторньп регламент тестирования с использованием инфузорий как высоко чувствительных тест-объектов, и проведены токсикологически! эксперименты с пестицидами, сточными водами, их приоритетным] загрязнителями. В ходе этих исследований удается определит: безопасные концентрации ксенобиотиков и морфо-физиологически< критерии интоксикации цилиат, и благодаря этому решить ря, природоохранных задач.

Ключов1 слова : шфузорп, придонний шар, стави, продукщя деструкщя, шдикащя, штоксикащя, тестування.