Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Иммунологическая реактивность скота бурой карпатской породы в процессе выращивания и откорма

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Иммунологическая реактивность скота бурой карпатской породы в процессе выращивания и откорма"

VÎHtCTEPCTBO С1ЛЫЬЮГ0 Г0СПСДАРСГЗА Í ПРОДОЗСДЬСГЗА yKPAÏIK

льл!jcb/íA ащбмШ аштшю" щицж 1м.с.з.гш£>кого

Р Г Б ОД

'" ' lía прагах рукопису

К31У1Я1Ч ЛЕЕОЗ IBAHIJHA

1МУИ0ЫСЯСГ1ЧНА гЕАНГИБН1СГЬ ХУДОЕИ ЕУРОГ КАРПАТСЬКО! ПОГОД; 3 ПГО1£С1 ЗИгЩУЭАНШ ТА 81ДГ0ДШ1

03.C0.T3 - ф1э!олог1я лэдини i тааркн

АВТОРЕФЕРАТ

днсзрташ! на здобуттл наухопого ступоня кандидата бгодогччннх наук

Льп1з - 1У94

Дисертац1я с рукописом.

Робота виконана в лабораторг! 1цунодог11 ¡нституту звмдороб-ства 5 тваринкшчтва зах1дного рвг1ону УхраХнсько! акадсмН аграрнюс наук.

Науковий кергвник: доктор б1одог1чннх наук, професор л'ЛСЯЯНКО Р. П.

Офхщйн! опонокти: доктор б!ояог1чних наук, профвсор ТЕРЕК ЗД. доктор б1олог!чних наук, профвсор Р03ГСН1 1.1.

Пров!дна орган1гац1я: Закарпатський науково-дооя1дниЯ 1нсти-тут агропромисдового виробниитва.

Захист дисортац11 в1дбудеться .Л^^р^'^..... № 9$.

о..; Г;. год, на звс1деян{ спац1ад{зов&ноГ ради при Льв1яськ1й акодси!! ввтеринарно! ыэдншни.

Адреса: 2Ю010, ы.Льв!в, вул.Пвкарська, 80.

3 дисартгш1сг> иожна ознайоыитксь в б!бл!отвц! ахддои!!.

Автореферат роз1сданкй

Вчэний сэхретар спэц{ад1ооп£шоГ вчено! ради.доцзнт

ГОЛОВАЧ ПЛ.

I. ЗАГАЛЪНА'ХАРАКТЕРИСТИКА РО&ОТИ

л

1.1. Актуальность теми. В сучааних указах роззитку скотарства, 1езапенно В1д величтш фермероысих та кодективних гослодорств.зростав я&ейхй повного. збервмння, сдрямованого вироцузанкя I рацгональ-юго викориотання тварян.

За осташп роки прозе,--ко эначну кглькготь рсбхг.ярцсв'Ълбшис ¡ирацувашш молодняка велико! рогатой худоба рхзних генотипе з тзних цриродно-клхчатичних та госаодарськах умовах годхвдх I утрк-анкя /1.1.Чаркауегшо,1983; 1.Л.Високоо,1934; Е.К.Зороздхь,1585; .К.Врисг,1987;. СЛ.Плящеяко,1538; .М.Г.Горбаченко 1Э89; А.П.Совда-одз,1991; Н.:Д.Федак,19ЭЗ/.

Проте в дослхдах.ши дронодяяися в цвому напрямку, головка ува-а црщйдядася форцуваянэо.у тварш лродуктившк ознак.згдхзорюзаяь-эх здатксстх 1а обмхнких процесгв, без надежного врахувакая хмуно-¡ояогхчно? рзактквкостх орган1зму. Особлшзлстх (рркуваняя ¿мункях )оцвоха в органгзмг телиць- х бкчкхв буро Г карпатсько* породи а ¡овах сучасних технолог^ вирощування ыайяе зовсхм на вявченх. зз"язку з цнм етричуеться розробка г впровадження науково-обгрун-окших споссбгв вирощування ¡лсшодняка рхзного напря-жу продуктивен , та заходхв яо забззлечешш етабхльного взтэр."нарного благэ-яуччя з гоеподарствах Закараатського регхопу.

Шдвицення яиттэздатностх та продуктивном-х молодняка буро! ргътеько! породи в ¿мовах супасшсс техкологхЗ ввробалцгва молока Лзса гиочшива лила при у?«оВ1 дознания особлявостпЯ фор*фвэиня 1родао* резистентност1 та Ъ.укалогхчно! реактивное?! оргакхзыу «зн1 вхковх П8р1 оди з врахузаьншл умов 1х вясо^уванвд.

1.2. ¡¿в*а I заедания доалтдаень. Виходячз хз вицзскадакого.ка-> наших даогидченъ будо аорхвняльке вквчення ьриро^о* рез/.ояед-ст! та хмунолохчччо! реактиваосгг рэмон^ого та вхдгодгвельнс^о од^ка буро! карллтсыо! худоби ори рхзнях способах мс.о'.х,-ьаигя

протягсгл 18-иг сячного в1ку.

• Для реалгзацй цге! мехи булл поставлен! завдання вивчити:

- §Дз1олст1чней стан орган1зку кор1в-матер1в та бглковкй Схшад 1х молозива;

■ - рхЕеяь неспециф1чно1 рйзистенткост: молодняка; " ■

- стаи хмундо! вгдповш на антигекну стимуляцию;

- вгдтво.дзальну здатигсть талидь;

- гнтенсивигсть росту I розвитку;

- затрат и коряв на процес вирсдуванкя.

Вперч.8 у молодняка Оу^о! карпатсько! породи ч умовах Закарпаття при рхзнях техкологгчких варгантах вирощуван-кя ко.шлекско вивчено <р1зг ологгчнй стан оргашз.уу ¿актори природно! резистентност! та хмунолсггчно! реактивностг,1нтенсийнготь росту та в1дтвсравальну здатнгсть телкць.

V

1.4. Теоретична х практична цгккгсть. Отри:/лнг результата пока-зують перевагя су ¡лен ого разом з матгр"ю утришння телят на пгдсис! в перлг 3 да! з иосакдуючим бездрка"язниы вирощуваннйм до 6-:йсяч-ного вгку. Встановлэно зв"язок колострального 1мун1тету телят з Р'1ВЯ21Л пунодогкноХ реактианостг органхзму.приростами киво! маси га в1дтвор'£вальною здатысти телядь. Результата досл1даень люжуть бути викоркст£Н1 для розробки заход:з но сдрямованолу варощуванил ремонтного та ыдгодгрэ-шюго молодняка буро! карпатсько! породи.

1.5. Апробащя робота. Осяовш аологекня дасортадгу.нох '^оботк допоь1далЕСЛ на „цкнародций нзукоа1й кок'+еренцд! до ег.олог; 1 тварш /гдЛерш вд!, Ь'ЭЗ/,на Ыхнародой яа^кове-яракТкчихЕ колй&рздшгт.прд-сзияч^д12 70-рхчнгдг заснування Вхтебського ветеринарного 1нстит^та . /з 1333 року Бглоруська академия ветеринарко! ¡¿адлцини// . В г ? е б сь к, 1ЭЭ4/,ка !лчк:ж гвгтах асяграьтгв та 1.:олодих вченкх гнституту ззмле-¿-оЗс.ьа г тварлндщтва захшюго регчону /19Э1-1ЭЭ4 рр/,на розиирено-¡Ф засгдакк! вгддппв та лаборатср!}; тваргндицтаа хЗТЗР/19Э4/.

Драктичяг пропозта! впровадкенг в колёктивнолг/ гоолодарствх "Ворке" Еэреггвсь-кого району Закарпатськох областх.

1.6. Пубдшаги? результатов. По те&х дисартацх! опублп<овано 3 наукозг роботя.

1.7. Структура об"еи робота. Дксзртаидя складаеться гз всту-1у,сгляду лхтератури,методики доелхджень.результатхв вдасвих дос-йд?.ень,обгсв<2рення експералгнтальних дав;5х,висновк1в I лропсзидгй зирсбнкцтву, списку вакористанох л^ератури.

Дисартацхя викладена на }25 сторгкках •ма^иношгсного тексту, ¡хотеть 21 таблица,сяксок лхтератури вюшчаз 272 дьсзрелд, р.-тому :и<ш 96 на шозе.днах аоьах.

II. -Цатерхал I :/.зтодяка дослхдхень

Досл1дхош:я проиодилися протяго..". 1ЭЭ2-19Э4 рр. в колгосп! 1м. . апаева /зараз кслэктивне гослодаротво "Веркз'У Зерзгх'вського ра-ону ЬакараатськоХ облаетх на днох грудах ¡«олодшхка /т едких г бач-и/ 6} роХ клрцатсько! породило голгз у кожнхг: ,П1Д1браь/х за рпнщшом аналог:в. Кокна трупа в свою чергу була роздхлана на лхдгрупи.'в залеайостг вхд умоз 1х вирощування з перших дхв лхс-¡1 народаення/табл.1/.

Таблиця I.

Схема дослгду Грум тварш : а : У-.ови проведения досл1ду

I посчхичч Виоощування телят протях'о.й перших 3-х дыхз >влиих х бички/ ' 20 разо-.з ,;аТ1р"ю на пхдсас! .ьадтак ухришн-

' и ня в хндшвхдуалышх кдхтка/^пхсля 1-го мления в груцових илгтках по 5-ъ г<шв, а з 6-ти .лсячного вхку ка д^кв"яз1

II коМиальыа Вйрощуванвя телят хзолъовако вхд ..т'ырг, ;8лецх I бички/ 20 вич°йвання .лолозива хз соокозих нзд>валок,

утрашання протяго.,1 паевого глсяця в ¿нди-В1дуальних ¡штках, а'агдтак на ярла"язх до к над доод1ду

I! доолгдх «¡и орахозувалн хохцичх оистъ.чл аирощування колодкяка

ико; рогат01 худоби в ргзних ариродно-клхмахичних .уловах Ук*а1 -

ни,в яхшг дгдкрасаизеться, що найбгльш складни,! i Бсдпов4дальнюл пергодо;« е перш! днх пхсля народяшщщ. Б нагому дослш тварянам контрольно! групп молозиво випошаля не nÍ3HÍüe двох'годин яхсля кародаеяня, в кхлъкосп 1,5-2,0 кг в залааностг вхд muoï шеи,по 3 рази на добу. Дня ремонтник тёлиць планувалося згодувати ¿50 кг Ц1льного i 500 кг збйраного молока,а мя в1дгод1вельних бичыв -вхдповхдно "300 i 600 кг. Коацекгрованих кормгв паредбачали згодувати но 150 кг телйдяы i 170 кг бячка^ на вгдгодгьл1.

Годхвля тларля о^ла розрахоьана па одаржагшя серадкьодобових jipüpocTiB siiiBoï «асд,що ыдпозхдаять ш.йога.1 стандарту лороди первого класу i класу ел:та.

В склад ращен i в входили tokos cího,co.ío.,ü,oí,jiocíko^»!obí буря-ки,а в jiíiaiK нергод - зелеаа маса з вакористаашы яасовидного утрясания тваргы.

OciMöHiKHü гелздь иервдйачено в 17-18-«лсячному Biitf дрд до- ' сягкаянх жаво! 'iv¡a.Oi-l 350' кг,

Б:дпразку 6дчк1в на 3aßiß дланувалося в là-miончно^у ъщх при дссягнешй shboï иасв <100 i бгль^а и-.

В Ероцесх дасяхдшхь вгд корхв-матархв öj-ло взято молозиво первого надои i иолоко на 7-й день лакгацхх.а вхд ix тлят кров через 3 годная ni едя. «»-одо^-вааня лодозиьа i на 3-, 30-, 90-, 180-, 360-та 540-день П'сля народаенкя для лайораторнкх аналхзхв»

Ь í/.олоэиах та колод: корхв визначали вшет захалъногс бхлку та окре.„ш; ;.ого %>ракцсй методов аавктро^о^езу в агаровое r&ai, аиру - кислотдЕа катодом за lepúepo.¿/Iáb¿/, cjxy речовииу - »ля-■хом вао^уванкя до постхййоХ ваги i дослхдулчого звак^вааня.

- Е цыьнхй кров: вкзначаяи: шхет гелохаойхку та ерйтроиитхх; за доаоыогйо еркт^огь^оявт^,загальну кхлькхсть лб£у.оцит:в у к&де-pi Горяева, сахвз:дйо*8иа8 намрофхльнах гранулоцжив до лЬ^оцк-î£5 в ¡пазках ,aa$apÖo3ahax за Ро^акоБськи«»-ггмзод, (¿агодатарьу ак-

ткшпсть лейкоцитгв за Гостевии, реакцхю лейкоцитоза за Круглою /1958/.

В слроватц1 кровг дослгдаували в.-цст захалького бхлку ре.ьрахс-то^этрично, слгввгдщошуная бьчкових фракцгй глэтодоы елактро^оре-зу в агаровому гелг, вмгст хмуноглобулхнхв,осадазння;.1 сульфатол пднху I сулх^атом натрхю,титря дриродшхх■ та сдециулчкях антххтхл за реашцею аглшкнаци, вм1ст лхзоцд^у за Доиоцайчуком.

В 3-мсячно;лу вхцх провали хиунхзацх^ талят обох труп ваздд-кою яроти паратифу, та колгбактерхозу з глзт'оа вкзяачаная особлк-востей яроцееу антит1лоутворення в органхзых. Кхлыисть сдецкфгч-нкх антвдхл та бхлковхй; склад сироватки кроах.в то^-гу числх ьлуно-глобудшхв окрЗАиос ,класхв(вкзначала до гмунхзацх! .та через 7 х 15 да!в пхсля ввздэння аитигенхв.Диугеренцхацхй окремих класгв плуноглобулхнгв г зв"язаних з нхши ангатхл проводили шляхом тед-лоео! ооробки дослхджуванях зразьав. Суть методу аолягае в то.«у, цо опечатку в сироватцх кровг хмукхзсваних тварин впзначалк титри антитх.ч за додо^огсю дхагностххкума Гертнера в иеакцИ аглитинацх 1. Цералй доказник розцхнювався як суда 7 5 х 1У Э антлтгл проти ввзденого антигену. Вгдтак проводили руйиуванкя 19 б антгтгл у а,оедхдних зразках сироватки кровг шляхом хх прогрхвання'при 62- • >3°С. За данимл А.А.Соххна /1983/ х хкишх авто^гв, результаты от-«иаш нра тестовому та хшхчно.лу способах дацнэрзздацг х 7 Г5 х '3 8 антитхл спхвххадають. Для виясненнн выносного вахсту 7Я г 1Уз лтитгл ставши довторну сзролоххчну реакдхи з сироватками крсвг, кг П1ддавалися тепловгй обробид. Титра антитхл при дозторхий доо-анозд1 реакцп аглитинацП визначали за присуха!ста в си^оватцг тхйкис до дрогрхвання 7 з антитхл /1ф а титри 19 б -анштхл а розницею .¿ха' результатов аери.оГ та друхо£ постановки серолог¿ч-э! р&акцхх з вхддовхдшы антах еноа.

3 перход дослхду вивчали ¿нтенсивихсть ^осту т вар ян г иа ,агд-азг ¡цо.лсячхих эоалувань ьизкачали абсолатн!,ахдкоснх с еарад-

ньсдобовх дриростк аиво! маси. Проводили спостеренекяя за кл1н1ч-нт станом твария.формуваяняы репродуктивной йункцп у телиць.наяв-К1стю та-характеров захворшвань,дотри.лшшя«! умов годхвлх х утри^ан-яя твария.

В дриыщеннях у зоых церабуванкя твария пгдтрш^ували а/пдуючий. «кроклхыат: температура зимою - 8-Ю°С, в1дноска вологгсть 50-70%, ивидкгсть руху пов1трк 0,2-0,^ ..¡/сек. Вллст у поьхтр1 вуглекисдого газу 0,10-0,15 ¡в, амхаку - 0,008-0,01 .¿г/л. Иоказнпки ыхкроклхмату визначали за загальноприлнятши в зоо^хгхенх но^ьативнили ¡методиками.

Одеркан: ексдершеаташ11 дан1 обробляли летодоы вар1ад1йко1 статистики за 11лох1аськш, а вхроггднои ргзницю вважали при 1^0,05.

Ш. РЕЗУЛЬТАТА л0С11даНЬ

Ы.1. Стая колостральяого Ьлунхтету у телят до l-.iiсячяого вхку

В оцхнцх колостраль&ого ьлуьитету у твария раянього вхку важ-ливе значеяяя мае визначеякя вмету биаив молозива корхв-штерхв, в толу числ1 ковдеытрацхш в яшлу 1«фногдобул1Н1в /таол.2/.

Таблица 2.

Быкевий склад сироватки молозива х ..¡олока кор1Б-матер1В 1пдцосл1дних телят в ;в_д /

•Стать' „Молозиво ё^ой ^ _ Лолоко^-й_денъ лактац11

•Лак?-ГБета-лакто-Аяь-1ь«ун- Лакт-¥£ета-лакто-Аль-.£муь-к0^АЬ:цдоду;аль- :глоОул1Ни, фа-л.нг аль- :глооулхни, фа-л- нх •.бу.,ц-:" т "о альо.гло- бу^.а-: т ? адьб.гло-• ни./Ь" 1 * ъ оул. ни,/»: А л > бул.

телицх 6,5 7,4 25,8 4.3 66,0 16,8 23,* 54,5 5,4 0,4

I 0,4 0,4 1,2 0,2 ,3,2 ■ 0,5 0,9 2,4 0,1 0,01

бичка 6,8 7,2 24,9 4,1 57,0 14,8 22,5 56.3 6,6 0,4 0,4 0,; 1,4 0,2 3,7 0,3 1,3 2,5 0,1 0,01

телвд 6,1 7,8 26,2 4,1 55,8 15,3 24,2 53,2 6,9 0,4 0,3 0,4 1,4 0,3 3,7- 0,7 0,9 3,4 0,2 0,01

•и бйчки 7,8 26,4 54,7 15,2 22,7 52,8 8,9 0,4

^ 0,3 0,09 0,9 ОД 3,2 0,7 0,3 3,1 0,3 0,01

1з таблиц! 2 видно,що молозиво кор1в обох груд, вхд яккх пгдхб-рако телят для дослхдяэнъ, через I годину пхсля отелэння суттево на вхдр1зняеться як за кокцентрацхею ищноглобулшхв, тах; х за схиввхд-но^еншш гнших бхлкових д^ракцхй. Висок® рхвень захясних бмкхв у мшюзивх ыоае св1дчитя про те, що корови-матерх були здоровх .здатнх забезпечити новонародденнх телят колоотральш-йл 1мунхтато;»и Згхдно сучасних уязлень нязькяй рхвеыь'1йуыогло0ул1н1в у .иолозявх зуаовлш хмунодефхдатнй! стан в оргашзых телят з яоследточи^ш негатЕВниыи для здоров"я наслхдкшли. Анад13 таблшй аоказуе,що вае на 7-й день яактацх! в молоцх кор1в р1зко зшгауеться Вгяст хлуноглобул1Н1в А^ль^а игх у 100 раз1в/,що свхдчять про низьку шуноб1олог1чку 1ласгив1сть такого кор>л-. Серед хшжх бхлкозих (рракцсй молока най->хль^ хстотяих змгн зазяають лактальбуьпни та бета-лакгоглобулихи. [эрз1,за влшятком альфа-лахтальбушн1В, зроотають быыи шк у .2 ра-я,а другх,особливо бата^-лактоглобулши, майке в 3 рази.

При доел1даеяй1 бхлдового складу сяроватки кровх хелях иш вхд.л-или, що спосхб вирощуваняя в дерах 3 днх пхсля народнення каз су?-, звай вялив на выхст загального б!лку та окремих його фракдхй. Так, зличии I /дослхдноХ/ грули через 3 годаня хнсля згодовування молота В1ДР13НЯЛИСЯ ВХД СВ01Х рОВВСНИЦЬ IX Групи /контрольно!/ б1ЛЪ-м вмхстом загального б1лку в сяроватц1 кровх но. 0,08 та гака^-:сбул1Н1В на 0,16 г/> /табл.З/. Подхбна, але меяш вирааена ргзкиця дочена нами при аналхзх б1лхового складу сироватки креп бичмв ох груд. Разом з тш встановлеяо, що бичкд а дсрхвняши з телич-ш при гнших одьакових умовах, заовошть з матерхшсъкого ¡лолозива хьше б1лкхв на 0,03 в перми груш г на 0,27 т-% у-другхй груях. :льтвш(я концентрац!х загального бхлку в хшра$эрШий кров1 бачкхз ж груд вхдбувалося в основное за рахунок зростак.чя в:л ету гама^-■булШв /яа 0,06 т% в дослШ та на 0,27 у конхрслх/.

На треххй день хисля народаення вмхст бхдкхв у сироватдг кровх ят обох груп зростав, але на а однаковхй «хрг. Так, у теличок

дослгдно! груш В1н дгдвкщився на 0,20 т%, а в контрсш на 0,23 г%. Biдпoвiднo у бичкгв досл1дно! груди ви1ст загальвого б1лку шдаи-щебся на 0,24, а в коитрыи на 0,17 г%. Зростання загально* кон-центрац: I (Нлку в сироватцх кров: трьохденншс телят ввдбувалося

в основному' за- рахунок I му в огл обул I н I ь, л окал I з ованих на електро-©ореграмазс в зок1 рухливостг гаиа^-глобулшгв.засвоених органхзмо.л телят з материнського молозива /таблица 3/.

Таблиця 3.

Бглковий склад сироватки кровг п!ддосл1днкх телят/1.1- и ;хыз/

Вгк -Груда: йаг;аль-:Альоу-: _ _Г_л_о_б_у_л_1_н_и_,_ г % _ _ телят -телят: :альфаг ¡альфа^бета^- :бета^ :гама-

1 тел. 3 год. бич.- 5,83 0,2 5,92 0,2 2,32 0,07 2,29 0,04 0,63 0,03 0,75 0,03 0,68 0,03 0,68 0,03 0,68 0,03 0,63 0,03 0,74 0,03 0,71 0,03 0,78 0,04 0,86 0,03

II тел' 5,75 0,4 2,38 0,05 0,72 0,03 0,71 0,03 0,63 0,03 0,69 0,03 0,62 0,02

бич. 5,97 0,2 2,42 0,07 0,74 0,03 0,73 0,03 0,65 0,03 0,54 0,04 0,89 0,03

I тел. 3 днх бич. 6,03 . 0,2 2,28 0,05 0,65 . 0,02 0,53 0,02 0,62 0,02 0,44 0,03 1,51 0,02

6,16 0,2 2,32 0,04 0,61 0,02 0,67 0,02 0,60 0,02 0,54 0,01 1,42 0,05

II тел. 5,98 0,3 '¿,'¿3 0,05 0,62 0,02 0,64 0,02 0,55 0,02 0,62 0,03 1,29 0,05

бич. 6,14 , 0,2 2,31 0,04 0,68 0,02 0,61 0,03 0,67 0,03 0,66 0,02 1,21 '0,05

I тел. 30 див 5,69 0,2 3,12 0,05 0,61 0,02 0,52 0,02 0,47 0,01 0,65 0,03 0,32 0,01

бич. 5,73 0,2 3,20 0,05 0,60 0.02 0,54 0,02 0,43 0,01 0,71 0,02 0,31 0,01

II тел. 5,72 0,2 3,12 0,07 0,65 0,02 0,70 0,02 0,40 0,02 0,58 0,02 0,27 0,01

бич. 5,83 0,2 3,18 0,07 0.64 0,02 '0,53 0,02 0,45 0,02 0,67 0,03 0,36 0,01

Бички в трьохденнол^у вщг Б1др1знялися вгд тзличок бглььим вшстом сироваткового'бхлку в досл!Дш1: грудг на 0,13 г;4, а в кон-ролыа"-ка 0,16 г%, та за ргвне^колострал'ьккх гала-^-глобулшхв

в1дпов1дно на 0,11 та 0,12

В 30-денно$лу 31Ц1 концентрата загадьного бхлку в сироватцх

/

кроз1 телят обох груп.незалежно вхд стат1, зниз&яася до ¡«Бхыальиих вздаш!, за рахунок суттевого знкзсеняч р1внд гана^-глоб^шпз,. Дх данх свхдчать.що колостралып Ь^уяоглобулхни шдщадаъея катаболхз-мов1 в органхзмх телят в однаковхй гярх, незалехяо В1Д статх.

Дослхдя доказали, що телята дослхдяоХ грудд засвоавалл з .-.шло-зява не лшэ бхльше захясянх б1лк1в,як1 забезяачують необхгдну стхй-хгсть оргшпз^у дротк хнфекщй з кайбгдш зхддовхдальндй перход ви-рощувания, ада й набували киащо! здаткостх салоотхано сянтезуватя антитхла у вгдповгдь на антигекну стимуляцхю / табл»4/.

Таблица 4.

ОСОбЛДБОСТХ аНТЙТ1ДОу1'ВОр8ЕНЯ у телят З-мхвячнсго в!ку у вхдповвдь да антигенну стикуляцш / и - к ; п=£/ '

_До £М2;н1зацх1__:___

:гаыат-:гаг/,а, :аитд-

цн: пхоля ¿м£нхзацп_

15'

тлобг, :глобт:тгла,:гаыат-га.<а>-:ан1и- :га®ат-:гала,у-:акти-: т% : т% :тстр :ггоб± глобГ :тхда, :глсбг,:гаоо7,:т1да,

титр Г> Г/о татр

г 0,75 0,02 0,79 0,02 0 0,94 0,02 0,81 0,02 1:480 0,80 0,03 ■ 0,26 0,03 1:533

б 0,78 0,03 0,76 0,02 0 0,1)5 0,02 0,80 0,03 1:480 0,81 0,02 О.ЬЭ 0,03 1:537

т. 0,63 .0,01 0,69 0,01 0 0,87 0,02 0,64 0,02 1:320 0,67 0,02 0,84 0,03 1:378

б 0,69 0,02 0,63 0,01 0 0,85 0,02 0,67 0,02 1:320 0,71 0,02 0,37 0,03 1:427

1з таблиц! видно, що до дочатк> введения телятам колхбактзрхоз->го та паратифозного антигенхв з *х ¿:ров1 В1дсуслацифгчнх анти-ла. Пхслк алтдгеняо! стшуляцх* захиоях ан?иг1ла нояеляшться у 'оогаючдх титрах х максшалыхого ршщ досягаэть на 15- й дздь сля вакцинац:!. П^ичо.лу кхлькгсть сдэц'и^хчяж аглйтийиха сикто-ЗТЬСЯ достовхряо бГЛЬи-Э /Р<0,01/ 5 ТС'ДИЧОК X б*£ЧК1в дослхддог ушх в аорхвняикг з контролвною, Зокрама, ка 7-г даяь х^уноганеза

з:

у телят пер^оХ /дослхдноХ/ групп в пор!внянн1 з другою групою утво-Р&еадося на 50 % 61лььв захисних антитхл, на 15-й день - у тели-чок на 41 'А, а у бичмв на 37 % бхльив.

Камк выявлено зв"язок ковоутворених антдахл з бхлковши фрак-цга.1и скроватки кровх ,зокре..а. з хыуноглобулшалк ой ох класхв. Анализ табл.4 показуе, до саецкфхчнх антитхла у телят обох гр^д ка 7-й день пгсля вакщшавд! май&е на 100 % зь"язаа! з гама-рглобулхкаш, оскглькк. 1х кондентрац1я в сироватид кровх доотовгрно' зросла, а га-ка^-глобулхнхв майка на злшшлася. да 15-й дань 1муногенезу ново-утворен: анхлтгла в бхль^хй шрх буля зв"язанх з г&ла^-глобулхналщ. В цеГ: перход в;.;гст га-ма^-глобудШв у сировапц кров1 достовгрно зргс, а гама^-глобулхнхв навгть знизився. Щ данх свхдчать дро те, •до у вхдлов1ДЬ на бактер1альнх антигеки органхзм телят обох труп сяочатку виробляе анишла манроглобулхнового типу/ 1вн/, а через 15 днхв дареклшаеться на синтез ыхкроглобулхновшс аглйтшлнхв, нкдй доб^а вирахекдй на тра?ъо.»г/ мхсяцх дхсля народаеыш. Про те, що 1.1акроглобул1Ни /х^а/ на едектро^орегр&лах локалхзуються в ос-ноьноглу в зон1 рухллБост! га!^а£-глобул1Н1В, а ихкроглобулхни в зо-ах га.ла^-глобулхнгв, було дродмонстровано в роботах Р.Е../аслянко / IЭ73,197б/, Ю. М.Федорова /1981/.

Про те, ио нрвоутворенх актипла у вхддов1дь на антигекну сти-кулядгю В1дносятьг.я до р1зншс класхв 1й1уноглобул1н1в ш яерекона»*-л.ися дхсля теплово! обробки досл1дкуваних сяроваток кров1. доведено,, уо пгсля тако2 обробки макроглобул1нов1 антлт1ла втрачають сероло-гхчиу активахсть.а лцкроглобулши /1еО/ до редукушчих речовин зали-ьааться хнертнд,ащ /О.В.Чорнохвостова,1Э65/.

Проведзкх каш досл1даенкя доказали, що до 3-.«хсячного В1ку в с;:роватд! кровх телят обох груд сиеци^чкх антитхла х гал^- глобу-лхш1 вхдс^тн1, а де означае, що ка ранаIX стадгях розвитку довао-дхнно! 1»унноХ вхдповШ да антигешу стлиуляцш.добитися нелюжливо

! цей найбхльи! в1ддов1дальняй яергод вирощування на розвиток Г1лу-'.сбходогхчног решшшаостх органтзу телят вир^альне значения мае :оеноц1нгПсТл молозивно! годгвлх. Встановлено, що сумхсне варощу-ання телят з матер"ялш в парь: 3 днх життя, з природнш згодову-анням молозива позитивно дозначаеться на загальнгй резистентнос-х органхзыу та здатност1 до утворення захисних антитхл на антяген-у стшуляцхю.

. 111.2. Стан неспецидячно! резистеятноот1 тварин толя трьох1ясячного вгку '

Дослхдаення доказали, що клхтяшх1 та гуморалып <|актори прярод-о1 резистантност1 у молодняка буро! карааюько! порода знзходять-я в зальжност1 В1д ахку та умов вирощування /табл.5/.

Таблиця 5.

Фагопдтарна актившсть лзйкоцит1В П1дцоолхдних тварлн / !Д - а ;п=В /

жазшош. :Група : :тварин: _ _ В х к _ 6 X _ Л 1 12 с я ц я 15 х___ ~ 18 '

хгоцитаряа стивнхсхь, % I т. б. 53,6 2.3 60,2 2.4 47,6 2,1 2,2 52,2 1.8 57,2 56,7• ' 59,6 2,4 54,3 ■ 55,4

II т. т 47,6 2,1 41,1 1.5 46,3 2,0 2,2 46,2 2,1

б. 49,4 2,2 43,8 2,0 48,8 2 Д 50,8 2,7 47,9 2,3

гоцитарне число, дшздь I Т. й. 5,63 0,1 • 5,74 ОД ' 5,21 од а,32 ОД 4,43 од 4,87 0,09 4,07 од 4,82 0,09 5,12 од 5,31 ОД

II т. 4,89' . од 4,47 од 4,21 од 4,34 0,03 • 5,02 ОД

б. 4,97 ОД 4,54 0,09 4,42 0,08 4,53 0,0В о .23 0,2

Аналгз таблиц! показуе, що ^агоццтариа актавнготь лейкоххитхв аркн яерьо! груди в порхвняниг з др1гоа протягал всього аэрходу

слостерекень, особливо в трьохлхсячному вхцх, достоВ1рно вища /Р<0,01/. Зкяснено гакок, що у таарин сбох труп, незалежно в1д cTari, процент нейтроилльнях гранулощтв, якх прийшють участь у фагоцитарнхк peaicuiï /уагоцихарна акгивнгсть/ достоверно знижуаться на luOCTOuíy' 1/.1сяц1 пхсля народаення.а в далып^одзу зростае до вхоид-них величин i утрхшуетъся на стабхльноед рхвнх.

При дослхдкеня1 гумор&пьних фактор1в захисту ж також е1длхтиде В1ДП0В1ДН1 3й<1нп у тварян обох грул /табл.6./.

Габлиця 6.

Гуморальн! £актори резистентном i пхддосл1дних тварин / i¡¡ - и ; us8 /

: Трупа __§ i к _У__Sí * 5 я Ц £ х_____

Даказнпяи :Tg|ßKH:___3________12 "" ~ 15 " 18_

58,9-0,9 57,8-0,2 69,2*0,1

57,2*0,2 52,¿*0,3 63,3*0,4

53,4*0,3 ' 56,3*0,2 64,4-0,6

52,1*0,2 54,2*0,3 61,4*0,4

1:40*0,3 1:50-2,3 1:40*1,7

1:50*1,7 1:50-1,9 1:40*2,0

I:J0*I,2 1:40-2,0 1:30*1,6

1:40*1,6 1:40-1,7 1:30*1,6

65¿4*2,4 60,2-^1 60,2-3,2 66,3-2,3 ' 60,2-3,1 58,3*2,7 61,3-2,1 59,3*2,2 64,4*1,8 Co.2-3,1 57,3-2,1 53,2-1,6

Акаяiз даних таблиц!, s окре:/.а дгна^лхки Л13одшу,яки2 вгдноситься до одного э накЕажлизг^их фйкторхв пряродко!- рззистентностх, пока-зус, що Sore активнхсть у тварин об ох груп в процесх деслг дкох-о периоду зсостала дз1чх. У телкць на б-шсяхц вона зростала на 14-16 %, а на 18~.лс.чцх на 12-20 1 бичкхв вхдповхдно це збхльшенкя було на 14-17 % у ¿зстяшсячшос i ка 17-15 % - у 18-л)хсячних. Титри нор-иольянх/пряродних/ аьтитм у тзаряк обох груп'на 3-;.sy i 18-алу :,ii ся-цях знаходыися ка одкаксво^ рхвах i ьайвицих величин,особливо у

Актива i от ь

лхзохдау, % ц

Hopi£UibHÍ аатнтхла, титр II

I

Реакция лс-Ккоди-тоЛ1зу,/б И

т. б. т. б.

т.

б. т. б.

т.

й.

55,3*0,12

51.4-0,2 52,8-0,2 49,7-0,2

1:40-1,4 1:40-1,4 1:30*1,1 1:30*1,1

72.5-3,3 70,3*3,6 68,2*1,4 66,4-2,1

64,2*0,2 60,3*0,3 61,7*0,3 57,3*0,3

1:60*2,1 1:50*1,8 IÏ40*I,4 1:40*1,2

69,7*2,4 67,4*¿,6 64,2*1,5 60,3-2,2

б

- L3 ---

гт0лиць до слхдНоГ.гру ш','до сягл и на; б-мгсяцг лостнагальнох о онтогенезу. ¿арадте^но.що у бячыв сбох груд протягом €-15 uicßntB титря лордаальшсс антятхл була на зькшогма.хоча воревага на корясть доо-Д1ДН0Х груяи зберэгалася на pÍBui "¿5

Шо ж до леи1:оЩ5толхзу го ця реакц!я також вдяздлася вищою у тва-ран дослхдяох груза, але р1зниця була статистачяо яевхрогхдкою.

До гуморальшгх факторхэ îmjhhoï- састе.ли в^дяооятьзя також хмуно-глсбуд1ни pi3HiîX клао1В. В таблиц! 7 наведено данх про bmíc^ загаль-яого piBiiÄ 1муноглобул1н:в,виз1;ачеш1х за дояо«аогою осадкеиня сульфатом вдшку,

Табляця 7.

B.-4ÍCT паунсглобудШв у сироватц! кров1 тваркн/од./ / il £в } и«в/

BtK'y ; МХОЯЦЯХ s

____Ij?j^ga¿uoojiijjua/_ : _ __II гр^па/контоольна/ _

ge дичка : бячкз_: тэлячки ;_бкчна

3,2 - 0,05 3,3 ~ 0,04 2,7 ¿ 0,03 2,3 ¿ 0,04

3,8 - 0,07

12 3,2 « 0,04 15 3,0 - 0,04 ■£8 3,6 t 0,0ô

3,7 Í 0,06 3,2 t 0,06 3,2 - 0,05 3,5 t 0,04 2,8 t 0,04 2,8 ¿ 0,05 3,2 t 0,03 2,5 t 0,03 2,6 t 0,05

3,2 -0,04 t 0,04 2,6 - 0,63

Аиалхз данях таблиц! дскаауе, що загалькай b.müct хмудоглобулг-г iíb у оароватц! i<pobi талкць I бкчкхв змхшззться з bíxoü í в залзгс-:ootí зхд умоз виьоиузаш.'Я, На2б?льща концэнтращя !глуяох'лобулхнхв 1д;ятзш у гваршх об ох груд на 6- мгсяцх ягеля народаеная, В даль-ЬсС.'.т niESHb -> захлехшх öiÄ'.ia зяяауетьея до мхнхыалышх величин 15-ихоя<шому Bîui, а в KÍK«t дослхдаого яерходу /13 мхоядхв/ зао-у зрсотас у ?£Личокга у б/та г в яа аихшигься. У тварик дослало*, зудя э ncpiBHftjííii а х.онтрааънса рхаень хмуноглобулхнхв кротягои :ього пэрходу доолгдань був доотов{рно вищиа /Р<0,01/. Tait, у

вгц! рхэдкщя за цдм исхазн&сол у ?еляць досдхдшп гру-ixopfвпянн! з конгролам скяада*а 0,5 одоаць /Ij а у бягахв -4 одшшць /II $/,. nîagHs ш гахеьу х рхвях ця рхзыщя на коснеть

тварин дослхдно! групп за загальним bmíctom 1муноглос>улш1в збере-галася в посл1дуюч1 nepiojm вироиування.

Отже, тварини дослхдно! груш вхдзначаляся не лииШ дхдвященш •рхвнмл колострального ь\аун!тату та кращою идготовленнхстю до синтеза антит!л на антигенш стимула, але & бхлыи високими фактора«ш ióixTKHHoro та гуморального неспецифХчноАО хыунхтету.

При дослхдженн1. о1дкового складу сдроватки кроьх тварин обох труп т. ь давили^, що cnocid вирощування молодняка буроХ караатсь-ко! порода мае значниё вшшз на B¡~icr загального б1лку та сшввхд-ношення окремих його фракцхк. Так, Í3 дан,^. наведених в таблицi 8 ■ видно, що загальна коицентравдя охлка в сироватцх кроВ1, який вва- • ¡иеться своерхдндм хддикаторол синтеза <5 оку в органхзмх тварин, з в i ком телкць i ómkíb - ойох груп вростае до ¡¿аксшального р1ьня у

Ití- ЫГСЯЧНОМУ ВХЩ. iloro bmíct У ТЕарЛН Д0СЛ1ДН02 гр^Ш В ПСр1ВНЯН- * hí з контрольно» групоо dpotíjton ycix парходхв досл1даень був ввдий, особливо на 6-riy Micnui Д1сля народження /рхзниця статкстично BÍpo-гхдна Р«0,01/. Пркчо,^ зростання загального вмхсту сироЕаткового бхлку у бичыз дослхдно! грухих вхдбувалося бхльи! гнтенсявно / на 0,51 г%/, нхж у телиць / на 0,40 vil.

Вхдповхдно emíсту загального Силку в с.ироватцх кров: тварин обох груи змхшовадася коыцантрацгя окрэ.жх його фракцхй.

Пери за все слхд вхд\иткти, що в сироватцх кровх теличок i бич-kíb обох хруп в трьохмхсячно.иу в1дх появляеться нова бхлкова фракция,яка вхдпоБ1дае рухливостх в електрично*лу яолх в sohí гаьа^-гло-булЬчхв. 3ríдно оучасьих уявлень ca,¡a з щею хыуноглобулхновою фрак-цхею пов"язаний широкий спектр антитхл проти хкфакнДй.

Серед окре,«их бхлкових фракц1£ кайбхльы ¿стотиим змнам в про-десх вироедвання молодняка буро! карпатсько! породи зазнавзли 'ель- -буш на та гама-х\лобулхни. Зокрзма вмхса' альбуихнхв у тварин oí ох г^уд до 6- диоячяого BÍKy коливаься 0 кузьках мехах/2,12г2,51 г%/.

о-э о-о о-О m-О о-о о-о о-о о-о оо) ост> o-d offi от осл оо oo

k oi te 4» 0345 wo) ся0> сл.с£> счс£> hoi

tOM ODO -Otú СЛН

wo ого ост. cc

totr tO-O tOIO tOlp МО HCT СОН O3C0

toio W-0 ГОЮ fCM MM O-OD МЮ MCO

ОСЛ OCT OCT otn

M-0 HOI OM tOM

M-0 HOI Htt' M-0

Ot¿ Oi¿ otí О О. Of ОМ ON ОГО ote ом oro ом oto о to ом oto

MC*, ON Юрт юсо

to-О <£М M to СО-О

МСЛ ОСЛ о~а о®

toco tOO> Cou) G:-О

ом о со oto о со GOtfc. WO со-о

oto ом ou ом f.--о toso юм с*;со

ою ого ого oto

o'to oto ОСЛ OU, toit ми/ им tv м

ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО Cao ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО

. « . « « . ч ч м* • * * • . » м. *■ « « « . — — м. . ч> « - - - * а>- •• - - . . оз

О О'. ОС ОСП OTOOSI ОО О-О О0.СЛО-0 О-О ООО О ГО го Off) ОСЛ ОСП ОСЛ О-О О-О OS1 О-о Н«3 MW М-чЗ M "О MO M-J MCJ Hit. Hfr toœ MO Mtfl MW HU МО МССЕММ МО tOU. MÍ0& Е S. К •-<Г.* M' »-«• р СЭ g g g g g

po OO OO ooßoo OO OO ooßoo ОО ОО oofíoo ОО ОО 00"-00 ОО ОО О Ом-

ОСП ОСТ О-О ОСЕЙ ОО. О-о OCX) O-0WO0S Ott, oil OcCnom ОСЛ ОСЛ ОО ОСЛ ОСЛ ОСЛ ОСЛ .

M1ÎS..MO MIO MCD Н&. I—II—i Ht HO. Hit to-J t CU3 tow НСЛ MOO MCD MM Mit» Mto M02 мл-

OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO OO

ООО О-О o-vj ooi Hi. mid на МЮ

OCT, O-O OK O-O

H-0 M<£. H-O МСЛ

ООЭ О CD OCO OCfi

мог rcrfi M-o

OO OO осп OO Mtó H® MOO Mí»

ОСЛ ОСЛ ОСЛ ОСЛ низ мм tooe МСЛ

ОО О О ОО ОО ОО ОМ ОО ОО ОО ОО ОМ ОН ОО О О ОО О О ОО ОО ОО ОО

o-j oie о cd ooi

М-О Mit. M-0 MíP.

OCO ОО О ID 0~3 MUÍ loto MtO MOI

OlC О CD о о о о

мел too? сем coo;

О-О ОО о-о мм мм но.

о о о О ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО

ОС) ОО ОО о-о МО мм мсо нсо

ОО OCTî ОО о-о МЧ1 МО МСЛ мм

оса о-о ооо o-j

мм МРО ГОСЛ МО)

ОСТ' ОО ОО о-о M-J MÍO Mtt* tOÜl

ОСЛ ОСЛ ОСЛ ОО МСЛ i—ico toto МО

о

ОО ОО - О ОО

. . . . о» . .

ОСЛ ОСЛ to-o ОО ньо гем о госо

ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО ОО О О ОО ОО ОО ОО ОО ОО

0-О О О ОС. OCD

1-■ -о МО Н-О .МО

ОО ОО ОСЛ ОО МСЛ Mto МСО МО)

ОСЛ ОО ОСЛ ОО ММ МО ММ МСЛ

OlO. ОСП ОО

НО) Hb, M<ij tOM

ОСЛ O»N ou осп МО МСЛ МСЛ MtO

•с В Е S

ь в ы

г&в

VIE tr>

£ I

H CD

M I

►3

g

trt

s

«1 Г,

T+ в

n

ь-З

R о.

В ргчному В1Ц1 ргиень альоушноЭД фракцх! в сироватвд кровх теличок об ох груц зиазився до ыШкалышх величин,а в дальшинму зростав до .¿аксиьалышх показншйв у 18 ¿лсяцхв. Слхд вхдалтити.яо вмхст альбу-М1Н0В01 £ракд1х в сироватцх кроВ1 бхгайв протягом всього дерходу дос-Л1даень був вхтдий, нпк у телиць. Врахсвуючи роль альбумхнхв як резервного силку,який використовуетъея в органгзмх тваршх на длаетичнх цх-ЛХ, г,!0ЖЯа було СПОДГВаТИСЬ.ЩО у 6ХХЧК1В 3 ¿ХХДВИЩВНХЫ р1ВЯвУ цього С!л-ку будуть В1да1чен1 виц! прироста кивох маси. Данх по цьому хштакаш будуть представлен1 у слхдугсчо/яу роздхдх на^о! роботи.

Зараз бхль.и конкретно сайд зупхшктись на з.лках глобулхновюс кол-доьышв, зокрека х'ала-глсбулгнах. 1з даних т&блшц 8 верах аа все привартае увагу то, цо в.лст гагил^-глобул^в у сироватцх крсш те-лидь 1 бичхав З-^хсячного вхку в иеаах свогх груд мй.еэ одааковий, АоЮ мшгрудова рхзнидя за цим дсхазшлом виявилася бхлыа виракенов на кориать тваршх дослвдноХ.групп,дричо;»5у на однакОву величину /0,17 : Г/Ь/. Подальше дослгдгення доказало,¡цо ргзнхщд за змхстогл га^а^-глобу-дшхв у тварин дослхдно! х контрольно! груд на иорксть аврио! збере-галася, алэ на мехш впраленому рхвш. За в..дстом цього бшса в сиро-ватцх кровх телиц! дослхдно* грухш мала дарзваги над бачками в 6-, 15- та 18-(.цсячному вщх; ав р!чноку вхц! перевага була вке на стс-род! ОйЧКХВ. '

Акалгз га^-х'лсбудшхв доказав, до ця бхлкова фракдхя в сироват-хц кровх тварин об ох груд зшнюзться-неоднозначно. В трьохмхсячному ьхцх.на початкових стадхях синтеза, рхвень достоверно виций у телиць д0сл1дн01 груди в порхвняннх з контрольною, приему бИЧКИ коифодь ролднох груди за вмхстом га-,'^-глобул¿нхв иаоть переваги над дослхд-ио*) г^удол. В послхдухш вхковх перходи тварини пзр-ох/доелгднох/ групп за щи показнико.у) вххгхдно В1дрхзнялися бхд контрольных, а'телиц! мала переьаги над дичка./и.

При дослхдт.эних и^шс глобулхнових (рракдхй сироватки кровх тварин

обох груд, завинятком окремжх вгкоаих перходгв, 1стотяих вхдшнно-стэй не виявлено. Лише в ргчному вхц1 у всгх дослхджуваннх тварин вкачено зростання альфа^- та бета^-глобулШв.

Ш.З. Ваговий ргст шддослгдних тварин

Як в1домо хнтегральним фактором продеру вирощування тварин е 1нтенсивн1сть 1х росту 1 розвитку. Динашка живо! ^аси теллць I бичк1в обох груд по дергодах вирощування наведена в таблиц: 9.

Таблица 9.

Динамка живо! маем дгддосл^дних тварин/.,^т ; п=акг/

Груяи тварин : При :народаен-: нх.......... Г 3 " " 3 I к " "б" ~ у мхе " " 12 я ц я X " ~15 ~ ' " " 18~ '

г. Г 28,6 1Д 104,2 1,44 169,4 5,45 290,2 7,56 ззг,4 9,78 . 372,6 12,3

б. 29,8 1,21 116,4 3,21 182,3 ■ 5,47 302,8 6,21 352,7 8,32 402,5 9,34

т. С1 б. 28,2 1Д 29,4 1,02 100,1 3,21 106,7 3,11 155,2 5,23 164,4 5,~1 279,1 5,74 288,3 5,74 317,4 7,42 338,8 V »З«* 351,4 8,31 400,2 9,4Ь

1з таблиц1 видно, що груяи телпць I бичкхв для досупду с^о^ыо-зано з «луяз однаковою айвою маооо при шродаэннх. В далы-льо-ту шва шеа у тварин обох хруп з.-ахшавалася неоднозначно. Спгльни-и иш тварин було те, цо в р13Н1 вхковх яерходи вони за жквою масою >начно ле^евицували вииогл первого класу, а окрелн з них досягали ласу ел1та-рекорд-станданту породи. Висока еьергхя росту у тьария ,осл1дно! хрухш в окреых вхкобг перходи дроявлялася заьдяки крац,*х .нов вирощуваннл з дар-их днгв пхеля народкеняя. ТелицI дослхдно: рупп перевалсали свохх роееенедь контрольной групя за завой ;.:асс;о 18-йХСячно.<.у в1ц: на 21,2 кг /рхзниця статьстично вхрох <0,01/. У б;гчк13 з цеГ; яеу10Д.жиых /¿аса була практично олня.:обо«;. & булс,очевидно, ьасл{д>:ом идьвдеяого -рхака годхьл1 Зйчкхл кон-ролыо! груш: з' на^агаьй&л здати ка забг;: у 18-.лсг.чнг.;.у ¿хцх

з noipióhjíívu ваговими кондищягли. , .

Одним Í3 ванливих показямйв ейективностх вирощування аварии е оплата кор.,л в приростали аиво! маси. Результата наьих Д0СЛ1Д5внь показали, що телиц1 обох труп на I кг приросту аивоХ J»¡acn за окремх bíkobí яер10ди затрачали маЗже однакову к1льк1сть кормовях одиниць. Ьички обох груд на лочаткових стадхях утримання такоз затрачали майке однакову з телкчкали ыльмсть кормових одинядь на I кг приросту живо! ;иаси. Однак на заключив стад:1 вхдгод1вл1 бички контрольно! групи опоь'лли б1ль^е коршв, в основному за рахунок. грубих та концактроваьлх, у зв"язку з необх1дн1стю одзржашш задланованих ва-гоних кондец1й у 18-глсячно;«у bíuí. В1ДП0В1даю-ш розрахунка»щ вста-чо тва^инд першо! /дослгднох/ груди за весь дерход вирощу-1гаьпл 'кра^с одяачували корш дрдростааШ кивох маси. Так.телявд вде! r;.y..i; bjboro сясжида 2484,4 к.одия. i на 1 кг приросту затратили до 7,89 к.один., бички вхдповхдно спсдили 2519,7 к.один, i на I кг приросту затратили 7,17 к.одкн.,або на II % -мэше.

'i.4. Вхдтворлвгльна здатнхсть телидь

Таблица 10.

Ьхдтворюьальна сункцхя дхддосл1дних телщь/п=8-Ю/

Показная* :---Е £ 1 5 2 _ -^-е.ли ць_______

• . I /дослхднз/ ' : II /контрольна/

Впс ,-:;ÍCT¿Í-.íjí:B са-

K&p-oX ¡лчккУред- 333 . 384

/ди:/ :нгому'

-.коли- 259 - 385 292 - 472

вання

¡..аса телиц. Ув сере-.

яри íichsí :дньоиу 0

д^)£^1чки:к0л1£в# ш _ 312 ^ _

2 i я cepuoro : ™

о сisíi-a ккя /л,!: x /

ii*.i>a .sana яри oci

ЗЬ4 . 35b

■rtj oci;..eaiHb

i.a слодотворне I»¿ . 1,6

1з таблиц 10 видно,що телиц дослхдно! групи виг1дно вгдрхзня-)ться В1д контрольно! за показникаш вгдтворення. Вони при ма£жв >днаков1й жив1й Maoi з тваркиа«и контрольно! груяи paiiiue мали пзр-:У тхчку на 51 день, скорее перший ра^ плодотворно отменились на ¡7 днгв, та на одне плодотворне осхменхння затратили в середньому ia si % «¡енje спермодоз.

1У. ВЙСШВКИ

1. Коиллексне дослхдаення кл1тинних та гуморальних факторхв не-¡пеци^Дчно! резистентностг i потенщйно! зматност1"-'орган1зыу до ут-юрення ант ит i л на антигены стихли, дозволяв наййгль- пошо i о'бек-'ивно 0Ц1ШЭвати стан 1мунсб1олог1чко1 ррчктивноси молодняка велико! «огато! худоби в npoiteci вирощування та вхдгодхвлё.

2. 1;>иукобголог1чна реактивнхсть орган13;ду телиць i бичкхв буро! ;арпагсько! йороди змхшэеться з вхкош.фгзхологхчним станом та уиюва-i3 вироуування з пер.иих дшв постнатального онтогенезу.

3. Шсля згодовуваннл (¿олозива коргв з високим вмхст-л гмуногло-улхнхв /1,29-1,42 г;»/ ша через 3 година в Kposi тзлят появляться •чунш глобул ¿ни ici асу (ц в кхлькост1 0,62-0,89 т%, в трьсхшсячному ini досягають ;.акси..*алького рхвня /1,21-1;51 г%/, а вгдтак знижу-ться до 0,31-0,36 т% на 30-й день. В сироватцг KpoBi теличок i бич-хв.незалежно В1д способу згодовування !ы молозива, вхдсутн1 ьлунс-лобулiни класу о2 ,якх появляться на 90-й день в коьцентрацх! 0,32,50 г% i досягають максллальних величин /0,58-0,93 т%/ пгсля 15-mï-ячного В1ку. фагоцитарна активнхсть лейкоцитхь досягаз шкси.лальнр-о рхвня у телят 3-де.чного вхку /4ах'оцитарнкй хндекс 5,26-3,42/.

4. Шдсисна вирощування телят в пор.Л 3 дш разом з латхр"*) в opiBHHHHÎ з 1золь'ованя.и утришннял та вилоавання.л молозива з напу-алок сприяв крадокф- засаоеняв колостралькиа 1;луноглобулхн1В в се-едньо:,!у на 15 ^.сти.улгх) <;агадитарку реакцхю на 29,2-36,5 ¿S, та по-шьие ¿творенья антитхл i звилзанях з ни:../. 1:»1укоглобулпйь у вхдпс-

вхдь на оактер1алыи антигена, В середньо;.1у на ¿7,3-30,0

5. На введения кол1бактер1озного та паратифозного аиткгенхв в скрованц кровх теличок I бичк1в трьох^асячного вхку через 7 днхв п иоявляються х^аглюгянхна в титрах 1:3^0-1"480.. Яа 15-день П1сля :мун:звщ1 органхзм телят пзреышчаеться ка сантез 1е<5-актит1л,як1 характеризуются широким спектром захисно! д:1 проти бактерхалъних та В1русних збудашав хворобк х дссягають макыыальних величин /титри 1:373-1:587/ на 15-день.

6. ТелицI х бяч;си,ялах утри^валя до 6-тя месячного В1ку Оез-дриь"язно.а в пера11 3 дал разом з ыатхрн^ на Д1дсисх, вхдрхзнкшь-ся вхд ровесншив з хзольованям вхд матер! вирощуванням на дрдв"я-31, бжцой енерг1ею росту та розватку i досагають живох шеи у 18-глсячноиу В1Д1 вхдповгдно 372,6 та 402,5 кг, що сорева*ае клас

ел:та по ясрод1,

7. Телиц:, вирощен: ка д:дадсх безцркв"язно, а дхсля б-мхсяч-ного вхку з активним шщшхом.вхдрхзЕяшься вхд сво!х ровесниц., Еозбавлеаях мохЦону йротягом всеого аерходу вирмиуванкя крацою • в1дтворювалькоа здатн:стю. Вони скорЬ.е на 51 день мали дер^у тхч-ку, ран:и.е на 27 днхв плодотворно осхменялдсь 1 затратили меше

ка заплхднення снермодоз в середкьоыу на 33 %.

8. 1нтеасивн1оть росту : розвктку ..¡олодкяка буро! карлатськох худсби.та а1дтворавальна (руккцДя теляць залечить вхд р:вья колост-ралыюго унхтету х дотенц:алько* здатдост: оргшпзлгу до утворення ахиитхл на анткгенну стщуляцхю в З-мхсячно.лу впц.

у. про позади зйльищьу

3 «азтею створеннк высокого й'.унного статусу х п:дв/щения хн-твн«;ьност1 росту х роз витку телздь х беткха бурох кардатськр! худоба а пронес: ькровдвания сдхд дотръ^уватися таю.; умоо:

а/' в дер:Л 3 до а геля каредкенкя утря.«уьатд разом з латхр"ю на пхдеге:. игзнх^з переьодатд в Ихдиьхдуалыи юитки до 1-.лхснч-г

ного В1ку, а молозиво х молоко згодовувати гз соскозих напувалок, дотри(лукчись ветеринарно-санхтарних та гпченхчкпх умов на фор;.;:. В1дтак тварин переводим в груловг клхткп до 6- шхоячного вхку по " 5-6 гол ¿в у копий., а в далыншому утрвыувати на прив"язг.

б/ в прсцесх прив"язного утр'аманда в ашлоБЩ"; перход телицх по-виннг користуватися ыоц1оном на влгульнкх майдалчикзос, л в Л1тнхй перход пасовщдами.

в/ годгвля тварик псвкнка бути розраховака на одеркаыш кквоХ маси телидь .парувального вхку /в 17-18 ¡.«е./ 370-380 кг, а у бич-кхв у 18 шсяцхв не ыек^о 400 кг.

У1. СЯкСОХ РОБЙ, ОНШ1КОВШ2С ПО та;! ДИСЕРТАЦП

1. Кондрич ЛЛ.,!.!аслякко ?.И._Л1авлюк 1.ы. Зплив дояких антро-погенних факторхв на ЬлунореахтиЕКХОТь буро! карпатсько? худсби в прсцесг вирощуванкя // Тез. доповхдеу; Цханарода.наук. кснсу. "Назг.о-ликНг; ¡серэдош-цв х плодов"?." ,- Чернгаа.- Вид-во "Ирут".- 1993.-С. 284-286.

2. ^аслянхо Р.П. .Кондрат Л Л. Ефехтавнкй сяосхб зберенеккя ково-народаенях телят // Шнвгдоьляй збхрник наукових робхт "Вченх аграрники ехдьсько.ду госиоддрстгу".- Черн1вц1,- Вад-по "Прут",- 1993,-

с. 86-88.

3. ..!асллкко Р.Н. .Скороход "А.Ъ. гБрода Н.&. .Кондрич Л.й. Ял.«ун-ш»й статус организуя коров разного возраста и их телят // Тез. Расл.

научн.-произв. конф. по кквотноводотву и вогаркнарии, яосвя'Д. 70-<

летка Витебской академии ьагеринаркой медицины,- Витебск.- 133*.-38-39.

А II G Т А Ц I Я

НЬндрич Л.К. Иммунобиологическая реактивность скота бурой карпатской горсдь: в процессе ецрацивания к откорма /рукопись/. Диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности СЗ.ООЛЗ - физиология человека и кивотнмх. Льговская академия ветеринарной мвдкь^нь. Льеое,

i) течение T£C2-]0£-'-î гг. в институте земледелия и животновод-стее западного региона Украины иссшедоЕЯЛи клеточние и гуморальное факторы специфического и неспех;м^ического иммунитета бурого карпатского скота в зависимости .о'т условий их гьращиванин. Установлено, что у толок и бьчкоз, содержащихся до 6-ти месячного возраста боспрналзно, а в первые 3 дня вместо с матерью на подсосе, е стличле от снорстникоЕ, г осаживаемых изолированно от матери на привязи, Нормируется более гисоккй уровень' кыаунной забить:, пji.ftia'OTcn гнергия роста и показатели воспроизводства.

Cor.drych L.I. feaucobiologio&l rtuofcivity of Brown Karpotiaii cuttl* in the ргосовз of growing and fattanin^ /inanuscript/.

ïiiâ Thesis Kutaitsd for the degree or a candidate of biological Soitnce /proffeaicn/ НивЪег OS.00.12 - physiological h"wn una Animals. Lvivoka Aiaûesia Voterjeary Hcdioina, Lviv, IS94.

During 1992-1994 at ths Instituée of Сгйр anà Aaiaals Husbandry of Western Regions Ukraine otuiy of the'oeiluiar end humoral Г actors of spscifio end inspeclfic iiimmlty of Brovm Кат-ра-tian oavtle in two différant housing syotoa heifera.

At wbs aetted Uiaû уоац;, о ova ьг/! young oxon Iwing the first aej: r.o.ith untied and the first three dayy having Ъзса together with tne ¡nothsr-scvf oa tha contrary froa thesa one of the вате sga which hava aeea tied formed higher level of iimunodefenos and tha ¿rovfr.n and «¿игзз of r&proâuotloa Ьзсоаю highsг. *

Телкщ.бкчки, кров, щ-ннм захает, енергхя росту, зыалтю-.-..чз здатнгсть.