Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Хозяйственно-биологические особенности разных генотипов мясного скота в условиях Полесья Украины

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Хозяйственно-биологические особенности разных генотипов мясного скота в условиях Полесья Украины"

er; <r>

УКРАШСЬКА АКАДЕМ! Я АГРАРНИХНАУК 1НСТИТУТ РОЗВЕДЕНН Я1 ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

ВИШНЕБСЬКИЙ Вячеслав Михайлович

ГОСПОДАРСЬКО-БЮЛОПЧН! ОСОБЛИВОСТ1 Р13НИХ ГЕНОТИП1В М'ЯСНО! ХУДОБИ В УМОВ АХ ПОЛ1ССЯ У КРА1НИ

Спекал ьнють - 06.02.01 - розведення та селеюуя тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП' на здобуггя наукового ступе ня кандидата сшьськогосподарських наук

УДК 636.2.033./Ö82.432

с. Чубинське КиТвськоТ oônacTi 1997

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана у вз-ддШ розведення м*ясно1 худоСи 1нституту розведення 1 генетики тварин Укра1нсько! академП аграриях наук.

Науковий кер1вник: Заслужений д1яч кауки 1 техники Укра1ни,

0фщ1йн1 опоненти: доктор сль ськог оспод арськик наук, професор Тимченко Олександр Григорович, Нащоналъний аграрний ун1верситет, завадувач кафедри розведення та в1дтворення спльськогосподарськкх тварин;

кандидат сз.дьськогосподарських наук, Д1дк1вський Анатшпй Киколайо-вич, Державна агроеколог1чна акадеьая Укра'1ни, старший викпадач ка-федрк розведення 1 генетики с!лъськогосподарських тварин.

Пров1дна установа: 1нститут спдьського господарства Полхсоя УААН, ввдцл селек1цйно-пдем1нно1 роботи у тваршшицтв1, м.Житомир.

Захист дисертацП вздОудеться "¿В " жовтня 1997 року, о годкн1 на засадашп спещал!зоваш1 вчено! ради Д.24.01.02.

при 1нститут1 розведення 1 генетики тварин УААН.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1бл1отещ ¡нституту розведення 1 генетики тварин УААН.

Адреса :. нституту: 256319, Кшвська область, Борисп1льськик р-н, с.Чубинське, вул.Погреоняка, 1.

Автореферат роз1сланий " вересня 1997 р.

Вчений секретар спещаШэовано! вчено! ради кандидат б1олог1чних наук, старший науковий ствроСЛтник

акадеыз.к УААН, доктор с!льськогосподарських наук, професор Зубець Ыихайло Васильович,

Президент Укра!нсько1 академП агрзрних наук,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ВСТУП

В умовах з-нтенсифгкацП молочного -скотарства одним 1в основных пшнав зб1льшення виробництва яловичини б спещайзоване м'ясне скотарство. Проблему зб1льшення виробництва яловичини при скороченн! погол!в'я молочних пор1д у багатьох кра!нах свату успешно вщлшують за рахунов розшрення м'ясно'1 худоби. М'ясне скотарство США, Канади ншй е провгдною галузакз, ир забегпечуе оптшальне сп1ввз.дкошеяня виробництва молока 1 яловичини.

Необх1днЮть прискореного створення ново! галуз! тваринкицтва -м' ясного скотарства Укра1ни - аумовлена комплексом фактор1в : соц1-алъно-економ1чних, ресурсних, ёнергетичних, екодогхчних. Ведомо, що енергоежгсть м'ясного скотарства у 5 раз!в мениа, пор1вкнно з ио-лочним, у 10-15 разхв скорочуЕгъся трудом!стк!сть. Калатанып вкла-дення в м'ясне скотарство через полегшей! буд1велья1 конструкци, малозатратну технологию утримання тварик лриблизно в 3-4 рази менша, н!ж в молочному окотарств1.

Становище поглиблюеться в зв'яаку з негативним вшшвом авар!": на Чорнобклъськш АЕС на демограф1чккн склад населения в уракек1й зона 1 неможливАстю широкого розвктку гадуз! молочного скотарства з зв'язку 15 значним винесенням рад!акукл1д1в з молоком.

Виходячи з концепци створення галуз1 опещалХзованого м'ясного окотарства, для усгпшного п розвитку потрАбно маги декглька консо-я1довавих масивхв м'ясно'1 худоби, як! б мааи так1 гооподарсько-бЮ-ког1чн1 параметри, що дозволили б з наибгльшою ефективнаото розводк-ги 1'х в чкстот! 1 забезпечитк гетерозис при схрещувачн! а молочниш: га м'ясними породами у вз.дпов1дних природно-кл!мзтичних зонах.

3 урахувакням природно-юимзтичних умов республ1ки в основких регюнах створвютьоя тили худоби з р!гккми господарсько-кориснши зкостями.

Мета 1х створення - формуванкя шем1нно1 баги галуа! м'ясного зкотаротва, одержання Суга!в для промыслового схрещування та змен-пення 1мпорту тварин до необх3.дного мШмуыу.

АКТУАЛЕН ЮТЬ ТЕМИ

В зон1 ПолЮся отворено зональнш шШський тип м'ясно"! худоби. Комплектування стад проводиться за рахунок погол!в'я спец1ал1зованкх

-г-

м'ясних порз.д. Проте роарахунки показують, що темпи нарощувачня по-гсшв'я м'ясно! худоби цим шляхоы недостатн1. Ситуац1я, яка склалася в щй эон1 в результат! аварП на Чзрнобидьсыйй АЕС, вимагае прискорбного розвитку галуг! спещалазованого м'ясного скотарства.

Одним в основних шляк1в приокорення цього процесу б одержаняя помхоного пришюду м'ясно! худоби вз.д маточного погол1в'я молочногс стада, викорштовуючи буга!в м'ясних пэр!д. Пот1м пом!сне маточке погодхв'я зноеу використовуеться для отримання контингенту м'ясно! худоби.

Тому визначення гос1юдарсько-б3.олог1чних якостек тварин рхзккх генотипов, одержаких при використанн! в схрешуванн! бугахв м'ясекх пор1д з худобою молочного напрямку продуктивности 1, вхдпавхдно, збз.лъшекня виробкицтва яловичинк та формування галуз1 спец1ал1эова-цого «'ясного скотарства скяадають актуальность теми.-

ЗЕ'ЯЗОК РОБОТЕ 3 НАШВИМИ ПРОГРАМАШ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ

Робота вкконана по темах "Ровробити системи застосувакня гене-тичних методов для досд3.дженш племз.нних ресурс1в популящй 1 кот-лексно! оц1нки генотизпв тваркн" N дерхреестрацП 01ЭБ 016325 та "Удоскокалити 1онукч1 та створитк нов1 генотипи велико! рогато! худоби м" ясного напрямку продуктивное?! з виоокою екерг!ею росту 1 м'яонши якостямк на основ1 сучасних досягнекь генетики 1 б1отехно-логП" N держревстраца! 0186 16324.

МЕТА 1 ЗАДАЧI Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Метав досл1джень е Екзначеннн ефективност1 використання м'ясних буга!в абердин-ангусько! городи та пол!ського зонального типу в про-мисловому схрещуванн! та при створенн1 м'ясних стад на основ1 чор-но-рябо! худоби в умовах перепрофШзання господарств ПолЮся Укра!-ни, забруднених рад!онукл1дами внаслхдок азар1! на ЧАЕС, та створен-ня галув1 и'ясного скотарства.

В завдання доол1дження входило:

- встановити особлквост! формування м'яоно! продуктивное^ тварин чорно-рябо! породи та П поиЮей а плодниками абердин-ангусько! породи 1 пол1ського зонального типу;

- ощнити екотер'ерн! особливостх тваркк;

- дати оцонку забойнда та м'ясним якоотям тварин;

- провести пор1вняльну од!кку тварин чорно-рябо! породи та П поы!сей з бугаями абердин-ангусько! породи та полЮького зонального

типу у 15-м!сячному вОД;

- визначити ефективнгсть використання корм!в за р1внем 1х вит-рат на одинипр приросту живо!, заб!йно! маси, на 1 кг м'якот!, б!нка туш!;

- визначити екокоьичну ефективнхстъ вирошуванвя тварин чор-но-рябо'1 породи га П поьисей з плодниками абердин-ангусько! породи та полюького зонального типу.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТ 1В Вперше проведено вивчення продуктивности, в т.ч. аабхйнкх та м'неких якостей, особливостей екстер'Еру тварин чорно-рябо! породи та П поьисей з бугаями абердин-ангусько! породи та полгського зонального типу. Здхйсяена пор1вняльна ощяка тварин у 15-м!сячнсму Б1ц1 за цими ознакаш, виявлено найкраще позднання пор!д.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТ 1В На тдстав1 результатов досл!джень встановлена висока ефектив-н!сть використання в промисловому схрещуваннх та при створенн! м* неких стад в уыовах Пол!сся Укра!ни м'ясних буга!в абердин-ангусько! яороди та полхського зонального типу. Кращ! результата одержан! в!д гыпдштав пол!оького зонального типу. Тварнни в!дэначаються високою гнерПею росту до 15-м1оячного в!ку, високим виходом туш! та як!стю л'яса.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДСШУВАЧА Дисертац1йна робота виконаяа автором особисто. Дисертантом роз-эоблена методика дослхджень, орга^зован! 1 проведет дослхди, зхб-зана зоотехн!чна !кфармац1я, одержано екешериментальнш мат ер! ал, фоведене його лабораторне доедгдження, зд!кснено його знал! в а зал-зопоновано для впровадження. В програм! створення м'ясного скотарс-гва Китошрщини викориотан1 матер!али досл!дження здобувача,

АПРОВАЦШ РЕЗУЛЬТАТА ДИСЕРТАЦП Матер!али диоертацП допов!дались на вченш рад! 1нституту роз-¡едення ! генетики тварин Украхнсько! академП аграрник наук в .996-1997 рр., облаоних семинарах па розвитку м'ясного окотарства '.грудень 1996), Наукова- техн!чн1й рзд1 Шитомкрського обласного уп-)авл!ння сальського господарства ! продовольства по розвитку тварин-ицтва 28 березня 1997 р.

ПУЕЛ1КАДП

За матер1алами дисертацП опубликовано 3 роботи.

ОБ"ем I СТРУКТУРА ЩСЕРТАЦП Дисертац1я викладена на 120 стор1нках машинописного тексту, складаеться 1э вотупу, 3-х роэдШв, висновк!в, списку л1тератури 1 додатк1в. Включаг в себе 23 таблиц!, 6 малюнк!в, 2 додаткк. Список л1тературк включав 220 дхерел, в яких 14 !ноземнок мовою.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА 1 0СН0ВК1 МЕТОДИ ДОСЛГДЙЕНЬ Експериментк виконак! шляхом проведения кауково-виробничого доойду вг1дно схеыи (табл. 1).

1. Схема досл!ду

Групи : Порода, породне погднакня : Стать : п

I - контрольна Чорно-ряба бкчки 20

II - доолхдна Чорно-ряба - абердин-ангус 20

III - досл!дна Чорно-ряба - пол!ський тип 20

Работа виконана на тваринах колективного сХльськоговподарськогс шдприемства "Жовтнева Перемога" Барак!вського району Китомирсько! облает!.

Бички ка досл1д в1дбиралися при нзродженкь П1ддосл1дн1 груш сформован! на протяз! деох м!сяц!в. Пришйд в1д народження до б-ш-сячного вхку знаходивоя на випойц! модочнимк кормзык ! годхвлг вд!йснювалася згадно схеми. В1д народження до 15-щсячного в!ку молодняк вирошувався в однакових умовах год1вл!, догляду та утримання.

Для характеристики особливоотей росту п!ддосл!дних тварин виз-начали абсолютний, середньодобовий та в1дносний прироста (за Вгос^у) Ваговш р1ст к1ддосл1днкх тварин вианачали зважуванням !х пр! народженн! та цршеячно ранком до год!вл!. На шдстав! цкх дан® провод55ли екстралоляцш на вак б. 9, 12, 15 м!сиц!в.

Екстер'ерн! особливост! та дШйний р!ст вивчали шляхом взятт? протр!в статей т!ла п3.ддосл!дних тварин у В1ц1 6, 9, 12 та 15 шея-ц!е.

На основ! одержаних проьархв вираховузали !ндекси.

Забпгк! та м'ясн1 якост! тварин вивчали за результатами кокт-

рольного забою за методиками В1Та 1 ВНДШСа (1968, 1977 рр.). 3 кож-но! групи забито по 3 галови у вхц! 15 м1сяц1в.

Х1м1чний склад м'яса вивчаля в середн!х пробах фарпгу-м'якотх трьохреберного в1друбу (на р1вн1 9-10-11 ребер) та найдовшому м'яз! спини за схемою зоотехнхчного анаайау. В найдовшому м*яз1 спини визначали г!стодог1чн1 покаэники (Марченко Н.I.).

Вагу, щхтри шк!р визначали за методикою ВНДШСа (1980р.). Для комплексно! оц1нки генотиповик особливостей тварин проводили гене-тичн1 досдхдження на 1ндиз1дуальному 1 популящйному рхвнях. Вразки кров1 выбирали у кожно'1 тварини г яремно! вени у вхц 6, 12 та 15 Ш-сящв. До не! додавали антикоатулгачии розчин трилону Б (етиленди-амхнтетраоутово! кислоти) з розрахунку 1-2 крапл1 10-процентного розчину на 5-10 мл кровх. В зраэках кровх визначали гематолоПчнх показники: кхлькхсть еритроцит1в, лейкоцитов, плазму. Електрофотоко-лориметричним методом проводили виэначення показникхв резистентност! еритроцитхв.

Пхддослхдн! тварини протестовав хмуногенэтичним методом за ан-гигеннкми факторами груп кров1 1з застосуванням реагентхв, перез!ре~ йих у мхжнародних випробуваннях. Визначали антигени груп крав! 1 на 1х основ! ймейно-генетичним анал1зом встановлгавали влел!, синтез »ких контролюеться в!дпов!дшши генами.

Ыорфзлогхчний склад клхткн кров1 оформляли у виглядх гемограмм, ч'а мазку кров!, пофарбованому за Гхмза, яхдраховувата базофхли, ео-зиноф!ли, нейроф1ли (юнх, паличкоядерн!, сегментован!), лимфоцита, ¿ояоцити ! шатини Тюрка. Шдрахунок кхлькостх еозинофШв проводили з камер! Горяева при зб!льшеннх мхкроскопа в 150-200 раз!в. Розраху-юк числа еозиноф!л!в в 1 куб. т кров! проводили за формулою:

21 х а

X =---------- ,

Р

[© X - число еозинсфШв в 1 куб. ш кров!;

а - число еозинофШв, пхдрахованих по с1тцх камери Горявва;

- 21 - ступхнь розбавлення досл!джувано! кров! робочш розчином;

Г - об'ем камери.

Економхчку ефективьпсть вирощування тварин ощнювали загальноп-«йнятими методиками.

Експериментальний материал олрацьовано методом вар!ац!йно! ста-истики за М.О.Плоххнськш (1970),

- б -

ГОСПОДАРСЬКО-БI О/ЮГ 1ЧНI ОСОБЛИВОСТ1 Р13НЙХ ГЕНОТШ11В М'ЯСНО! ХУДОБИ

Динаш.ка зкизо! маек п:1ддосл1дних тварин вхд народження до 1Б-ы1сячного в!ку наведена в таблиц! 2.

Перш ва все потргбно Е1дэначкти, щр телята при народженнг мали ниБьку живу масу, щр в значш.к ыгр! поаначидось на вХдсутност! важ-ких отелень. Кайменшу живу масу мали бички вз.д абердин-ангуських пл1деик1б, найбйгьшу - в!д буга!в полюького вокального типу. В успх випадках рхзниця в показкиках мхк трупами нащцк1в була достоверною (1сЗ - 3,4-3,8).

В послхцуш! в!ков1 перюди за живою масос пом1с! переважають чорно-рябкх ровесник1Е.

2. Динамака показкшав киво! маси, кг

Г р у п и

Показики

I И : III

Еива маса ноЕокароджеких

М + т 22,0+0,8 20,5+0,4 25,4+0,3

Жива маса у в1ц! 6 шеящв

и ± 1г, 125,4+0,8 163,5+1,3 179,9+1,6

Жива маса у вщ1 9 м1сяц!в

М + т 207,8+1,5 222,5+1,8 261,8+1,5

Кива мзеа у в1ц1 12 ьйсяфв

М + т 283,6+1,5 294,3+3,1 325,3+1,5

Еива ызса у 15 м1сяд1в

м + п 348,2+1,7 355,0+4,0 384,1+2,2

Пом1с1 в!д буга!в пол1ського зонального типу важили в свою чер-гу б!льше, Н1Ж пом!с1 вз.д буга!в абердин-ангусько! породи. Показники розниц! в зкив1й мае! м1ж трупами тагах статистично достов1рн1: ЬсЗ в 6 м1сяц1в - 8,0-30,5, в 8 м1сяцхв - 5,7-25,5, в 12 м1сяц1в -4,2-13,0. СЛ1Д також в1дзначити характерну гаконом!рн1сть - з вглом перевага пом!сей в!д абердин-ангуських бугахв проти чорно-рябих бич-кхв зменшуеться. В той же час пом!сн1 бички в!д шйднм&в полЮького зонального типу в ц! в!коз1 перооди мають досить високу перевагу за

живою масою: в 6 мЮявдв - 54,5 кг, в 9 М1сяц1в - 54,0 а в 12 м1ся-ц1в - 41,7 кг. Характерно, що вони з вгком зб1ньшили р!зницн в цьому показнику на свою кориоть проти помюей в!д абердин-ангуоьких буга-1в: в 6 м1сящв вона стаковида 16,4 кг, в 0 1 12 мЮяцХв, з1дпов1д-но, - 39,3 1 31,0 кг.

Динатка середньодобових приростов п1ддослгдних тварин св1д-чить, щр законом1рност1 вм!ни живо! маси зумэвлек! неодкаковою енер-пею росту тварин з р1зн! в!ков1 пергоди (табл.3).

3. Дкнам1ка середньодобових приростов, г

Показники

Г р у п и

III

Г Г 1 1

I

31д народження до 6 м1сяц1в

М+ш 573+4,2 794+8,5 858+7,9 31д народження до 9 ьасящв

М + гп 687+5,0 747+6,0 875+5,8 31д народження до 12 М1сяц1в

М ± п> 716+3,6 749+5,6 821+4,0 31д нщ50дж6ння до 15 м1сяц1в

М ± Ш 717+3,3 733+14,4 783+4,8 За пергод 6-9 м1сяц!в

М±ш 915±17,2 655+15,4 910+19,4 За першд 9-12 и1сяц!в

М ± Ш 841+11,6 797+29,3 705+27,0 За период 12-15 шсявдв

Ы + т 717+11,8 673+50,3 656+34,9

Як видно з даних таблиц 3, в!д народження до 15-месячного в1ку гом1сн1 бички мали вишу енерг1ю росту в порхвнянш з чорно-рябими. 1я перевага вхдтчена в пер1оди в1д народження до £-м1сячкого в!ку (1с1 - 23,3-31,7), до Э-мЮячного (1<3 - 7,8-24,5), до 12-нцсячного - 5,0-19,0) 1 до 15-м1сячкого (Ы - 1,8-12,4).

В свои чергу пом1с1 б1д пл1дник!в полюького типу переважали Зичк1в В1Д бута!в абзрдия-ангуоько! породи: зхд народження до б-м1-зячного вхку стаковить 5,5, до Э-мюячного - 15,3, до 12-м1сячно-

го - 10,6, до 15-м1сячного -2,9.

Загадыгав законом1рн!стю лШйного росту вс1х п1дцосл1дких гва-рин будо эб1лшшення з вхком пром1р!в всхх статей тхла. Проте, генотип вплинув не тхлькк на гктексивкють росту г зга ну живо! в окрем! е1ков1 пер!оди, але й на характер формувакия !х екотер'врних особли-востей.

Одержан! дак! свхдчать, що бички в!д буга'!в юлЮького типу в ус! е1кое1 пер!оди за всама проьарами, за винятком шкрини трудно'! кйтки, переважайть тварин чорно-рябо! породи та пом1сей в!д пл!дн;»-к!в абердик-ангусько! породи. Найменшими пром!рами по зксот1 в холщ та КОС1Й довжин! тулубу характеризуются бички в!д буга'!в абер-дин-ангусько'1 породи. Проте за показникаыи пром1р!ь трудно! кл!тки вони виПдно в!др!зняються протк тварин чорно-рябо! породи.

1ндекси будови т!ла в!дображавть виявлека законом!рност!.

Оцхкка за5!кккх якостей бкчк1в (табл. 4) показув, шр за ва51йки/. виходом пом!с1 в!д абердиа-ангуських пл!дкик1в 1 пол!ського зонального типу переважзоть тварин чорно-рябо! породи. В свою чергу края,! показники серед ксшсей мали тварини вхд буга!в пол!ського зонального типу.

4. Забхшп якост! бкчк!в

Порода або породне пэвдканкя

Показники

чорно-ряба:чорко-ряба х :чорно-рябз х

: абердин-ангуо:полхськ.зон. тип

Передзаб1йна жива ыаса, кг

М + т Маса парно! туш!, кг

М + т Вих!д туШ, % ВК"уТр!ше1й жир всього, кг

М ± т Внутр!шн!й жир, % Забхйва маса, кг

М ± и Заб1йний вих!д, л

342,0+4,04 340,3+5,84 359 +1,20

175,3+4,33 180,7+5,70 205,0+6,25 51,2 53,0 55,8

184,5+4,9 189,9+6,3 217,8+6,2 53,9 55,8 59,0

4,6+0,48 1,3

4,4+0,29 1,3

4,2+0,15 1,1

Оцшзючи в Щлому показники габхйного виходу у помюного молодняка, можна вважати 1х задов1Льшми.

Одночаоно при проведенн! контрольного забою тварин вкконан! досл1дження морфолоПчного складу туш. Дан! обваливания наведен! в таблиц! 5.

5. M'hchí hkoctí бичк!в 15-М1СЯЧНого Bi«y

Показники

Г р у п и

II

III

I

П З 'ЗЗ Maca п!втуш перед

обваливаниям, кг М ± ш 87,0+2,03 88,3+2,85 100,7+2,96

Maca m'hkotí, кг м ± m 71,0±0,81 73,9+2,18 83,3+2,43

Вих!д m'hkotí, 7. 81,6 83,4 83,0

Maca kíctok, кг М + m 16,0+0,23 14,4+0,72 17,4+0,47

Вих!д kíctok, 7. 18,4 15,6 17,0

KoeíilÚSHT m'HOHOCTi 4,45 5,15 4,80

При анал!з! даних таблиц! 5 видно, ¡до по виходу и' «котi homíoe! тварини переважають ровесников чорно-рябо! породи.

Особливих в!дм1Кноотей м1ж трупами в розвитку BHyTpiiroix орга-н!е не спостерхгабтьоя. Maca шк1ри у пом!сних тварин вища, н!ж у ро-весшшв черно-рябо! породи. Наивищ! показники у бичк!в в!д буга'1в пал1ського типу: 30,4 кг проги 25,9 кг у бичков в!д абердин-ангуоь-ких шцдншйв та 23,6 кг - у тварин чорно-рябо! породи. У них же найбШша товщина воротка, поди та чепрака.

nomici в1д абердин-ангуських Oyra'íb, переважаючи за масою шк!ри тварин чорно-рябо! породи, поступаються !м за показником шющ! шк1-ри. Найб!льша площа шк!ри у тварин в!д пл!дник1в пол1ського типу.

В таблиц! 6 наводиться xímí4hhh оклад середньо! загально! проби m'hkotí з твтуш та найдовнюго м'яза спини.

6. XiMi4HKK склад м'яса

Показники

Г р у п и

I II : Ш

Середня загальна проба

77,13+1,68 73,53+1,39 72,50+1,79

18,29+4,09 18,67+1,50 19,88+6,92

3,43+2,17 5,75+2,31 . 6,60±6,93

1,16±2,29 1,05+2,31 1,02+3,46

Кайдовший м'яз спини

76,93+3,12 76,18+4,04 76,33+2,20

19,88+2,71 19,00+1,91 20,90+1,73

2,13+5,77 3,83+1,51 1,78+1,15

1,05+3,46 1,02+8.66 D,98+2,89

Загальна вода

М ± п пр0т91н

М ± ш Жир

М + ш Зола М + m

Загальна вода

М ± т Протеин U ±т Жир

М + ш Зола М ± ш

При аналоз1 даних таблицо б привэртуе увагу те, що в м'яс! тварин черно-рябо! породи м!ститься больше загально! води. Це водно-скться як до середньо! проби, так 1 до найдовшого м'яаа спини. Ш.ж пот сними тваринами р!зниця в цьому показнкку ке!стоткг.

По вм!сту протеину дгшр екшД показники у тварин вод шцднтив пол1ського типу.

По вмосту жиру в середкой загадьнш проб1 помз.с1 переважають тваркк черно-рябо! кудоби. В кайдовшому м'язо спини больше жиру моститься у тварин вод бугаов абердин-ангуоько! породи. М1ж тваркнами чсрно-рабо! породи та П помосями з бугаями полоського типу розниц! е цьому показнкку не вотаноБлеко.

ГОЛОЗНКМ KpKTepiSM ОЩ.нки ТВарИН pískhx геНОГЮПВ взято додат-кове одержання протеину, як одного з основних 4khkkkíe повноц1нноста продуктов харчування людей. Розрахункк наведен! в таблиц! 7.

7. Виххд проте!ну у тварин р1зних генотип!в (в розрахунку на одну голову)

Показкики

Групп

II

Передза51йна жива ыаса.кг 342,0 340,3 359,3

Maca парно! туш, кг 175,3 180,7 205,0

Вих!д тут, Z, 51,2 53,0 55,8

ВКХ1Д ы'якои, % 81,6 83,4 83,0

Maca ы'якот!, кг 143,0 150,7 170,1

Bmíct протехну, 7. 18,23 18,67 19,38

Maca проте!ну, кг 25,2 28,1 33,8

+11 до I - +1,9 -

+ III до I - - +7,6

+ III до II - - +5,7

Як видно з даних таблиц! 7, видки вих!д протеину в^качаетъся у noMicHKX тварин. Наквиций цей показкик у бйчзив в!д 5уга'1в пол!сько-го типу: у них в!н становить 33,8 кг проти 28,1 кг у пом!сей вхд гшднш^в абердин-ангуоько! породи та 26,2 кг - у тваркн чорно-рябо'1 породи.

Вих!д проте1ну на 1 кг живо! маси становить у тварин чорно-рябо! худоби 77 г, noMiceñ В1д буга!в абердин-ангусько! породи - 83 г, в!д пл!дник!в nOEiCbKOrO типу - 91 г.

За ricTOíorí4HOü3 характеристик м'яса встановлено, що внутрш-ня структура м'язхв та сп!вв!дкошекня мускульних волокон píshhx ти-nis, поряд з хшшши показникаш, вхдображаг породи i особливост! тва-рин (табл.8).

8.Д!аметр м'язевих волокон вайдовшого мускула спини бИЧК1В р!ЗКИХ порхд 1 ТИП!В у 15-М1СЯЧНОМу в!щ

Порода, : КллъкХсгъ : Д1аметр

тип :м!оф!брил : м'язевого *

Номери тварин :Б 3-х ПО- : волокна, ГП Су

:лях зору : мкм, М

:м!кроскопа:

8248 (2) Чорно- 115 28,1 0,70 7,52 26, В

8251 (5) ряба 126 27,1 0,56 6,28 23,2

8254 (8) 126 26,9 0,57 6,37 23,7

8249 (3) Чорно-ряба 141 25,0 0,46 5,46 21,8

8250 (4) к абердкн- 146 24,8 0,43 5,22 21,07

8255 (0) акгуська 135 27,5 0,55 6,37 23,18

8247 (1) Чорно-ряба 109 29,7 0,55 5,70 19,2

8252 (6) х полхоький 89 31,4 0,72 6,82 21,6

8253 (7) зонадъний тип 87 33,9 0,72 6,81 20,0

Середнхй д1аметр масфхбрил кайдозшого мускула спини у бкчкхв в1д бута!в полхського типу 31,6 мкм, а у тварин черно-рябо! породи та помхеей е!д абердик-ангуськкх пл!дник!в, в!дповхдно, 27,3 ! 25,8 мкы.

По кхлькост! и'азевмх волокон р!акого дхаметра. трупами та-кекк спостер!гавться дэяка рхзниця. М'яэи характеризуются вхдносно пропорцхйним розвитком волокон р!эно! товщини. М'язев! волокна тов-щиною до 25 мкм у тварин чорно-рябо! породи окдадаютъ 41,7 %, 26-40 мкм - 55,5 % 1 41 мкм ! 61льшб - 2,8 у бичк1в в1д абердин-ангусь-ких буга!в, Ехдповдао, 47,2; 52,1, а товстих волокон менше 0,7 1. ШофХбрили цкх труп у бишив е!д буга!в полхського типу характеризуются б1льш товстими волокнами, а саме: до 25 мкм - 17,6 26-40 мкм - 72,9 X x 41 мкм ! бхльше - 9,5 %.

Таким чином, зб!льшення середнього д!аметра м'язевих волокон у бичтав вхд пл!дник!в шийського типу споетерхгаетьоя ва рзхунок бхльшо! к!лькоот! середнхх ! товстих м!офхбрил .

Отже, знутр1шня структура м'язхв та споввХдяошення муакульних волокон р!зник тшив (тонк!, середн!, тонет1) б одним з показник1Е 1нтенсивн0ст1 росту м'язево! тканини в постнаталъному розвитку велико! рогато! худоби, !! м'яоно! продуктивное?!.

Слод в!дм!тити, пр у досадного гогапв'я тварин виявлеш во1 антигени. Однак частота !х, як в стздх в щлому, так 1 в окремих ге-нетичних трупах, не однакова 1 коливаеться вхд 0,02 до 0,98.

На розповевдження актиген1в труп кров! суттввий вшшв маать алел!, як1 контролюють !х синтез. Поглиблений с!мейно-генетичний аналоз дозволив з врахуванням родовод!в визначити породоспециф!чн! алело.

Низька гомозиготк!сть !, як касл1док, висока гегерозкготн!сть зумовлюв гетерогенность пом!сних тварин, що сприяв прояву геяотипо-вих особливостей в конкретних умовах. Це гадтварджуеться л1н!к-но-ростовими 1 ваговими показниками. Група тварин чорно-рябо! породи мае найвивдй показнкк гашаиготност! (0,23), що зумовлений тривалкм оелекц!йним процесом по консол1дац!! укра!нсько! чорно-рябо! мелочно! породи 1 !! структурних одиниць.

Диференщащя пор!внвваних груп тварин, визначена за евкл!довою в!дстанню, невисока (0,474).

Вперше на м'ясной худоб! була використани внутр!групова госто-ааткчна проба. Дослодження показали, що повкровн! пом1с! абердин-ан-русько! ! чорно-рябо! пород завдяки ефекту гетерозису мають б!льшу реактивность, поровняно з тваринами !нпшх повднань.

При виборо пор1д для розведення дуже важливо не допустити знк-кення виробництва м'яса, не погоршмти його якость о, особливо, не збШлшти при цьому затрате поживких речовин на вкробництво продук-цо!.

За пер ход виропуванкя вод народження до 15-м!сячного в!ку вит-рати корм1в для тварин всох досл!дних груп знаходшшоь в межах 2235-2273 кормових одниниць.

Наймент витрати кормов були у пом!оэк в!д пл!дник!в пол!оького

гипу.

Оплата корму «находиться в безпосередньому взабмозв'язку з приростом живо! маои тварин. Тому вс1 законом!рност! росту й оплати дарыу приростами живо! маои збер!гаетьоя ка протяз! всього переду зирощування 1 в окрем! в!ков! пер!оди. В ц!лому слод в!дзначити, що 5ички з1д нпднгайБ пол1ського типу краще оплачувзли корми за весь тероод Еирощувакня.

- й -

Аналогична закономерность спестерггаетьая у вктрат! корм1в на одиницр продукц1I.

ВЙСНОВКИ

1. Використання гшдник!в абердин-ангусько! породи 1 пол1ського зонального типу в промисловому охрещуванн! з чорно-рябою худобою в умовах Полхсся Китомирщини дозволяв зб1дыпити виробництво яловичкки 1 покравдти П як1сть.

2. Видов продукткзн!стю карактеризунться наивдки в!д схрещуван-ня маток чорно-рябо! породи з бугаями полгського зонального типу.

3. В мае! внутр1ш1х орган1В 1стотно! р!зниц1 м!ж тваринами тддослдаих груп не вотановлено. Маса шк1рк у помхсних тварин вишд. Кайвищ показники у бичк!в в1д буга!в лольського зонального типу. У них 1 найб!лыпа глоща .шири.

4. По вм!сту жиру в середн1й загалькш проб! пом!с1 перевзжаить тварин чорно-рябо! худоби. В найдовшому и'яэг спини б1льше жиру метиться у тварин вод абердин-акгусъких буга!в. Мгж тваринамк чорно-рябо! породи та !1 пом1сями з бугаями пол1ського зонального типу рхзншц в цьому показнику немае.

Б. В ус! в!ков! пер1оди за вс!ма прошраыи, за винятком ширкни трудно! мйтки, бички в1д шидников пол1ського зонального типу пере-важають тварин чорно-рябо! породи та псшсей в!д абердин-ангуських буга!в. Найменшши промграми висоти в холц! та косо! довжини тулуба характеризуются пом1с1 вхд буга!в абердин-ангусько! породи.

6. Естановлена б!льша товщина м'язевих волокон у бкчк!в в!д бу-га!в пол1ського зонального типу (33,9-29,7 мкм). Помгсх в1д буга!в абердин-ангусько! породи мають волокна в найменшими д1аметрами м!о-ф1брил (27,5-24,8 мкм). Тварини чорно-рябо! породи займають пром!жне мхсце (28,1-26,9 мкм). Аналог1чна закономерность споотер1га5ться в процентному сп1Вв1дношенн! за розпод!лом м'язевих волокон за розм1-рами.

7. Бички е1д буга!в полоського зонального типу кращ,е оплачували корми за весь перёод вирощування.

8. 1ндекс о-муногенетично! подобност! помесних тварин, одержанкх вод схрещувакня пол1ського зонального типу з чорно-рябою породою !чорно-рябою породою мае вище значения (0,778) поровняно з тваринами поаднаяь абердин-ангус з чорно-рябою 1 пол1ськкй зонадьний тип в чорно-рябою (0,772), а також абердин-ангус з чорно-рябою ! чорно-ря-бов (0,739).

8. Тварини вод бугахв полЮького зонального типу мають б!.льше еозинофхльних кл!ткн (180) протк чорно-рябих (510), що вказув на ix бiльшу oTpecocriHKiCTb. ЦитолоПчне дослхдження кархотипу тварин показало, що в1дхилень Б б'у'ДОЕ! i К1ЛЬКОС7Х хромосом у п1ддослхдксго погол1б'я не виявлено.

10. В1д ксжно! noMioHoi голови бугахв абердин-акгуськоз породи додатково одержано 28,9 грн., в1д шиднюов полхського зонального типу - 165,5 грн. протк черно-рябо:.

СПИСОК ОЕШПКОВАНИХ ПРАДЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАД11

1. Програма розвитку м'ясного скотарства Житомирсько! областх на 1996-2000 роки. / В.О.Бистрицький, 0.1.Шубенко, Г.Д.Наззренко (Житомирське обласне управл1ння схльського господарства i продоволь-ства); 1.П.Гранкхзськик, В.А.Махнюк (облплемоб'еднання); А.П.Козлов, В.М.Вхлошицький, 1.В.Ковадъчук, В.М.Вишнезсьиж (лабораторхя м'ясно-го скотарстЕа Пол1сся, 1РГТ УААН, ВНА. "М'ясне скотарство", О.Л.Бхло-зерськии, В.В.Стефюк (племзавод "Запов1т"); В.М.Янович (Полхський селекщйнки центр) п!д редакц1ЕЮ академхка М.В.Зубця. - Житомир: Льонок, 1996. -51с.

2. Вгагаевськкй В.М. Продуктивн1сть чэрно-рябо! худоби та 'i'i по-Micen з м'ясними породами. //Тваринництво Укра!ни. -1997. -N 6. - С. 12-13.

3. Вишневський В.М. Продуктивна, сть тварин чорно-рябо! худоби та i'i помхеей з бугаями м'ясних пор1д. //В1сник аграрной науки. 1997. -N 9. -С.93-94.

Вишневсьгаш В.М. Господарсъко-б1олаг1чн1 особливост1 рхзних ге-нотшпв м'ясно! худоби в умовах Пол1ося Укра1ни. Рукопис. Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидита с1льськогосподарських наук но спец1альЕОст1 06.02.01 - Розведення та селекщя тварин. 1кстигут розведення i генетики тварин. Чубинське Ктвсько! облаетi. 1937.

Викладен! результати дослхджень господароько-б1олог1чних особ-ливостей р1знкх генотип1в м'ясно! худоби в умовах Пол1ооя Укра'ани. Встановлено, щр використання пл1дник1в абердин-ангусько! породи i пол1ського зонального типу в промиоловому схрещувашп з чорно-рябою худобою д03в0ля6 Зб1лЬИШТИ виробництво яловичини i пол1пшити 11 як1сть. Вищою продуктивнаегю характеризуются нащадки в1д схрещувак-ня маток чорно-рябо! породи з бугаями под1ського зонального типу.

Ключов1 слова: генотип, схрещування, маса жива, прирасти, екс-тер'вр, характеристика б!ох1м1чна, гмуногенетична, як1сть.

Вишневский В.М. Хозяйственно-биологические особенности разных генотипов мясного скота в условиях Полесья Украины. Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 05.02.01 - Разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных. Чубинское Киевской области. 1997.

Изложены результаты исследований хозяйственно-биологических особенностей разных генотипов мясного скота в условиях Полесья Украины. Установлено, что использование производителей абердин-ангусской породы и полеского зонального типа в промышленном скрещивании с черно-пестрым скотом позволяет увеличить производство говядины и улучшить ее качество. Высшей продуктивностью характеризуются потомки от скрещивания маток черно-пестрой породы с быками полеского зонального

типа.

Ключевые слова: генотип, скрещивание, масса живая, приросты, • экстерьер, характеристика биохимическая, иммуногенетическая, качество.

Vyshnevsky V.M. Economik-biological peculiarities of the different genotypes beef cattle in Ukrainian Polesye conditions. Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 06.02.01 -

- Anirnaldreeding and selection. - Institute of animal breeding- and genetics of animals, Chubynske, 1997.

The are the results of research of economik-biological peculiorities different genotypes of the beef cattle in Polesyu conditions of the Ukraine given an account. The is established that croossing of the Black and White cattle with angus and Polesyen region type of bulls increase the quantity and guflity of the beefproduction. The offsprigs from crossing- of the Black and white ' 3nd Polesyen type are characterized by a higher productivity.

Key words: g-enotihe, crossing, living weight, increase, sxterier, biochemical, genetical characteristic, guality.

Пщписано до друку 15.09.97р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк.1,0. Обл.-вид. арк. 0,8. Наклад 100. Зам. 245.

В|дцт оперативно! полграфп Центру М)жнародноТ ocbîth 227-12-75, 227-37-86