Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Гистофизиология молочной железы при ирритации и применении женьшеня

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Гистофизиология молочной железы при ирритации и применении женьшеня"

ЛЬВШСЬКА АКАДЕМ1Я ВЕТЕРИНАРНОТ МЕДИЦИНИ

Г Б ОД

о ИЮН На правах рукопису

Ц И МБАЛ Наталия МиколаТвна

ПСТ0Ф13ЮЛ0Г1Я М0Л0ЧН01 ЗАЛОЗИ ПРИ 1РИТАЦН ТА ЗАСТОСУВАНН1 ЖЕНЬШЕНЯ

03.00.13 — ({мзшлопя людини I тварин

Ав тореферат дисертацИ на здобуття наукового ступени кандидата бюлопчних наук

ЛЬВ1В- 1994

Диссрташею е рукопис.

.'Робота викснана в Тернотльському державному пед1нститут1.

Науковий кершник

— доктор бюлопчннх наук, професор ШУСТ 1. В.

Офщшш оионенти:

— заслужешш д1яч пауки Украйш, доктор бюлопчннх паук, професор СТОЯНОВСЬКИЙ С. В,

— кандидат б'юлопчшк наук, старший науковий сшвробпник МАРКИН В. А.

Провщна оргашзащя

— 1нститут землеробства 1 тваринництва захщ-ного репопу Украши.

Захист дисертащ'1 вибудсться «&0 » О в 1994 р. о годиш

па засщаиш спещаЛ130вапо1 вчено! ради Д 04. 08.02 при ЛьвЬсъкш акаде-мп ветеринарно! медицини (290601, м, Льв1в, вул. Пскарська, 50).

3 дисертацкто можна ознайомитнся у б1блютещ акадсмп.

М » О*

Автореферат роз1слашш « [С Г » ^ 1994 р

Вчений секрстар спец1ал1зовано1 вченоХ райи,

доцент П. I. ГОЛОВАЧ

ЗАШЬНА ХАРАШРЙСТЖА РОБОТЙ Актуальн1сть теми. Вивченню морфолог!I молочно! завози на кл!тинному та субк"л!тинному р!вн! в залекноот! в!д функц!онального стану молочной залози лабораториях 1 продуктивних тварин досл!дники присвят.или багато роб1т /Дроник Г.В., Лагодвк П.З., 1978; Арустальо-ва ГЛ., 1982; Западник 1.П. 1 сп!вавтори, 1963/. В той же час за-лишаеться слабо вивченим питания про вплив субекстремальних факто-р!в на молочну залозу 1 лактац!в взагал!, хоч в дан! про значив зниження молочно! продуктивноот! тварин, п!д впливом стресових ф'ак-тор!в /Томов Т.,! сп!вавтйри, 1982/. Зове!к в!дсутн! дан! про вплив адаптоген!в на процес лактац!! в нормальных ! в субекстремальних умовах, зокрема при !ритац!1.

Отже вивчення впливу адаптогена рослинно! природи - женьшеня на молочну эалозу лактуючих тварин, як! знаходяться в стан! !рита-ц!!, набувае вежливого теоретичного 1 практичного значения.

Мета ! завдання досл1джеьь. Метов роботи було вйвчити вплив на орган!зм самки ! молочну эалозу адаптогена рослинно! природи -женьшеня при дН екстремальних фактор!в. Для |»ал!зацН дано! ме-к ти були поставлен! так1 завдання:

1. Аивчити г!сгоф!з!олог!п молочно! залозя. особливост! будч-ви, г1стох1и1чно1 картини, ультрамГкроскоп1чио! струхтури лакто-цит!в та кл!тинного окладу Н секрету в експеринвнтальних тварин-б!лпх шур!в.

2. Досшдити морролог!чн! зм!ни в молочн!й залоэ! !.а склад! II секрету, зокрема к1лькост! та цитох1м1! соиатичннх кл!тин

при експериментальноиу 1ритац1йному впливов!. ' .

3. 3"ясувати зм1ни в доол!джу?аному орган! та його секрет! при введет« екстракту кеныленя.'

4. Вивчити морфоф!з!олог!в молочно! залози 1 морфог!стох!м!ю * секрету в тварин, п1дданих !ритац!йн!й д1Г. а тадок у тварин як! одараували адаптоген - екстракт жаньазия. • *

5. На п!дстав! оде£жаних реэультат!в вняв*ти-механ!зм д!! 1ритац1нних фактор!в на молочну завозу! II фунхц!о.

6. Розробити теоретцчн! основи доцхльноот! застосування -препарату рослинного походавиня - женьшеня, як адаптогена для попередження порушень функдИ молочно! залози,II граничних зм1н, викликаних !ритац!йним фактором. . .

Наукова новизна.

1. В експеримент! вивчен1 ф!з1олог1чн1 1 морфолог!чн! /м!к-роскоп1чн1 та електронном1кроскоп1ч1н! /зм1н11 в молочн!й залоз! при !ритац1иних впливах. Встановлен1 в1дм!нноот1 в реакцП частин молочно! залози у залэкност1 вхд локал1зацН вогница 1ритацП.

2. Виявлено 1 вперше детально описано явите апоптозу - про-грамовано'! смерт1 кл1тин у молочн!й залоз1 га пооилення цього яви-ща при дП на эалозу екстремального фактора-- !ритацП.

3. Впершэ показано, цо 1ритац!я викликае не т!льки страо, але й зн1ни функц!ональних особливостей кл!тмших структур молоч-но! залози, як1 приводять до зрунень вм!сту СК у секрет! залози при 1р№тац!йних впливах.

4..Показано взаемозв"язок м!ж Ф1з1олог1чним станом молочно! залози та 15 секретом в стан! спокою ! в умовах !ритаци, п!д впливом рослинного-адаптогену загальностимулюючо! д!1 - канызеня, а такок при протекторному його заотосуванн! на фон! 1ритац1йних вплив!в.

Практична ц!нн!сть. На п!дстав! одержаних експеримантальних даних ! 1х анал!зу розроблена методика виявлення зм!н, що наступать у молочн!й залоз! при !ритацП, якаполягае > у досладженн! складу СК у секрет! залози.

Одержан! дан1 можуть послужити теоретичною передумовою для розробки заход!в по усуненнв насприятливого впливу 1ритац!йних фактор!в на орген!зм лактупчкх самок 1 використання в цих ц1лях адаптогена рослинноК природи - женьшеня.

Для обговорення при захист! дисертацП виносяться питания:

I. Морфо-г!стох!м!чн! особливост! р1зних тип!в лактоцит!в, як! зустр1чаються у.молочн!к залоз! ! е певними стад!ями -в процес! $х функц1онування4

2.. Теоретично обгрунтування зм!н, то наступать як у молочай залоз!, так ! в П секрет1 п1д д1ею ¡ритац!! ! при протекторному застосуванн! женьшеня.

3. Застосування методики в!дбитк!в секрету.молочно! залози для виявлення стану органу ! зм!н, цо наступають при р1зних його функц1о!шльних станах та субекстремальних впливах.

Апробац!я роботи. Основн! положения роботи були эаслухан!: I. На науковому симпоз!ум! "Экспериментальные и клинические вспек--тн медицинской и спортивной антропологии" Москва, 1991 г.

2. На зв1тн1й науков!й кон^'еретдН викладач1в 1 студент!в природ-ничого факультету Тарногильського державного педагог!чногоИнституту за 1Ш р., Терног^ль, 1993.

3. На об"бднанному зас1даг»н1 кафедр Терноп1льсы?ого державного пе-дагог1чного 1нотитуту:анатом!х I ф131ологп лодини 1 тварин; ва-

леологП 1 охорони эдоров"я д!теи; природничих 1 математичних дио-цигшн початкового навчання; теоретичних основ ф!зичного вихован-ня.

Публхкацхя результат1в. За матер1аламй дисертацН опубл!кова-но 9 наукових роб1т, в тому числ! I депоновании рухопис.

Об"ем ! структура роботи. Робота викладёна на 157 аркуиах машинописного тексту ¿а тому числх: I гра^хк, 8 таблиц-, 2 малянки, :1лвстрована 34 м1крофотограф1ями/ 1 включав: вступ, огляд л1терату-ри, об"вкт 1 методи власних досл1джень, результат« власних досл!д-кень, обговорзння одержаних результатхв," загальн! зисновки.' Лхтера-тура вклочав 274 джерела, з яг IX 204 роботи укра1нськоп та росхйсь-кою моваии 4 70 ¿ноземнини мовами.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Об"ект I методи власних досл!джень. Робота зиконана в нау'ко-в1и лабораторП кафедри анатоиП 1 ф1з1ологН лвдкнк 1 тварин Тер-ноп1.".ьського державного педагогичного 1нституту протягок 1991 -1994 рр.

Дослхди ставилися на самках д!тородних б!лих щур1в, оск1льки за даними попередн1х досл1дник!в ц1 тварини б аайкращою моделлв • для в!дтворення стресового 1 1рмтац1йного стану тварин /шуст 3.1,, Шуст 1.1,, Курченко Г.А., 1984/, Для до.сл1ду брали самок.вагою 200^20 г в день род!в /зважували зразу ж п!сля родхв/. Кожний-ек-' оперимент продовжувався три днК Проведено 4 серН дослав!

Перша сер1я, контрольна, - 1нтактн1' лактуюч! тварини служили контролем для одержання вих!дних даних;

Друга серхя - 1ритац1йнх впливи викликалися шляхом перев"лзу-вання щурак.однхвГ з к!м1Цвок джгутом протягом бО.хв.по 2 рази на день. 1цури другох серН були розд!лен1 на дв! групи, кожн!й з них перев"лзували р!зн1 к1нц1вки, в!дпов1дно л1ву передни /I група/) праву задни /2 група/; • .

Третя сер!я - щурам 1нтрагастрально /через зонд/ вводили ек-стракт женьшеня в доз! 0,1 мл/кг маси. т!ла 2 рази вдень;

' Четверта сер!я - комб!нований эксперимент з !ритац!йним впли-вом i одночасним введениям женьшеня. При цьому викликали !ритац!ю на л1в1й передн!й к!нц!вц! /I-ша група щур!в/ i прав!й задн!й Kiн-ц!вц! /Ii-га група иур!в/, препарат вводили в таких дозах як тва-ринам трэтьо! cepti досл!д!в /0.1 мл/кг маси lijia/. В кожн!й труп! було по 10 тварин, воього 60 самок б!лих щур!в.

' Об"ектом для проведения експариыёнту обрано б1лих иур1в, так як множинна молочна залоза цих тварин-дозволяв вмвчати окремо за-гальний стресовий i ы!сцевии вллив вогнища хритацП',. поск1льки частини /пакети/ залоги i поряд розмщен! к!нц1вки мають сгйльну зону хннервацП. Доол1д«ували як сану залозу, так i II секрет в передн!х /грудних/, середах i задн!х /тазових/ пакетах органу.

На трет!й день пхсля род!в шляхом -введения окситоцину у тварин одержували по краплин! секрету молочних залоз для цитолог1ч-них i цитох1м!чних досл1джень. fioTiw по 10 самок з кожно! групи забивали г1льйотинуванням п!д еф1раим наркозом, а матер1ал з молоч-но1 залози 1 рег1ональних л!ыфатичаих вузлхв брали для мор<£олог1ч-них, г!стох!м!чних 1 електронном1кроскоп!чних досл!дкань.

Одержаний шматочок тканини иолочно! залози в1д забито! тва-рини розихром близько I см3 д1лили на 5 частин: кожну частину тов-цинос 2-3 мм брали для наступно! обробки за рхзними методиками в залежност! в1д завдань досл1джения.

' Г1стоструктуру молочноХ залози i л!мфовузл!в,"взятих в1д за-битих тварин. вивчали ла параф!нованих зр1зах товщиною б мкм, за-фарбованих гвиатокоилин-еозинои i по Ван-Г!зону. Пстох1и1чн1 методики застооовували для виявлення вхдноснох к!лькост1 нуклехнових кислот ДНК i РНК /паБраяе 1 Де-Беру-Сарнакеру/, б!лк.!в /по Бон-хегу/, ШЛК-позитивнлх речовин /реактивом Ши£а/, л!пхд!в /по Кайну ! cyMiiüUD судан!в III i 1У/, сульфатових гл1козам!ногл!кан!в /по Хейлу/. СпеЩальна методика Малорх використовуаалась для ви-явлення ф1брину t колагену.

.Визначення активное?! фернент!в проводили з використанням таких методик: лукиу фосфатазу /ЭД, 3.1/ виявляли азосполу-ченням i по Гомор1, кислу фоофатазу Ki /3.1, 3.2/- по Гомор!, л!-пази з та!н-80/ЭЛ, Э.Э/ - по методиц! Гомор!. Активн!ст* сукци-натдег!дрогенази /СДГ/ 1 лактатдег!дрогенази /ДДГ/ /1.1, 2.3/ пизначали по Нахласу.

Використовувалиоь в!дпов!дн1 конгрол!, як! були рекомендова-

н! автораки в!дпов!дних методик /ГЦрс tí., 1962; Непомнящих Л.И., 1967/. Активн1сть (¿ермент!в визначал/ по 4-бальн1й систем!: I 64л-слабка активн!сть, 2 балк-середня активн!сть, 3 бали-внсока актйв-HÍOTb i 4 бали-дуже висока активность ферменту.

, Для електронном1кроскоп!чних досл!джень пробу подр!бипвали до об"вму кожного шматочка близько I мм3; ф!ксували в охолоджзкому I% забуференому розчин! чотириокису ocmí» по М1лон1нгу, хонтрасту-вали 2% розчином уран!яацвтату i цитратом свинщо' по Рейнольдсу. Зр|зи товщинов 40-50 ни одержували на ультром1кротом! УМТП-3 £ вивчали з допоиогоп електронного микроскопа £МВ IOO-JM при приско-ренн! напруги 75 кВ.

Крованосн1 судини вивчали шляхом 1н"екц11 тушшю i желат'иноп, а також иаведеними вища методиками за таким планом: спостер!гали оудинний малинок, ■ ст!нки м1крогамосудин, ix bmíct i навколосудин-н1 тканиии, зокрема стан хл!тин, що 1нф'1льтрупть в сполучну тканину, звертали особливу увагу на др1бн! кровоносн! судини троф!ч-иого р!внл. Такий п!дх1д до эивчення кровопостачьння молочно! за- ■ лози дае можлив!сть скласти уяву про кивлення парвнххми органа.

Зхдносну кКчьк1оть СК визначалк на в!дбитках залози запропо-нованоо нами кетодикою. Цитох1м!чн! доел!дгемня на л!п!дч

i ЭИК-позитивн! речовини проводили за згаданими вище методиками. Нами вапробувана методика анал!зу складу цих хл!тин шляхом виго-тойлення bíaóktkíb органа, диференц1йованого íx фарбування i ск.та-дання цитограми. Для цюго робили.горизонтальний зр!э палата залози по П середин!, приклад&ли до знежиреного скла, в!дбиток ф!к-сували в пврах фсрмал]ну i фарбували по Романовському. На мазках проводили UHTOXÍHÍ4HÍ рзакцП на лШди /по-Кайну/, 61лш /по ■ Бонхегу/ i fía фермент: изспзцйф!чну л!пазу 1 фосфатази -ЛФ i Я? /аэосполученнян/, а також СДГ i ЛДГ /по Нахлаоу/ для визначення • • активованих лейкоцкт1В-л1мфоцит1в i нейтро$1л1в.

Шдрахунок СК проводили в кожн!й чвер?1.залози в 10 полях зору м1кроскопа при эб1,льненн! в 260 раз!в /окуляр 7, обпектив 40/. По оп1вв1дноп8ннв л>йкоаит1в, шревакно л!мфоцитхв, кейтроф!-л!в i молозивних макрофаг!в, можна судити про перевагу в цктогра-м| тих або 1наих кл!тин. Еритроикти,' як! попадали 'з кровоносного русла, в обл!к не брали. ■ '

Для виявлэння достов!рност! результат1в/.о.аержаних при заото-

суванн! методики в1дбитк1в молочно! залози, з результатами акалхзу маэк1в секрету ми провели паралзльне дослхдження "цистернал'ьного" молозива та молока по 3-^ проби у р1зних ТЕарин. Одержан! дан! показали, цо сп!вв1дношения окремих СК було близьким до таких, як! були 'знайден1 при застосуванн! методики в1дбитк1в, а напрлмок змхн при фуныЦональних зруиеннях х субекстремальних впливах мав таку • саму епрямоьанхсть. . '

Виходячи з наведеного, можна вва&ати запропоиовану методику придатноо для порхвняльного вивчення кл1тин "паренх!матозного" секрету молочнох залози дрхбних лабораторних тварин.

.Таким члном, застосоваш нами методики дали моыив1сть визна-чити наявн1сть 1 характер морфолог!чних /м1кро- I оубм1кроскоп1ч-них/ х г!стох1мхчних ЗМ1Н у молочай залоз!. Застосован1 виа;з п1д-ходи до вивчення кровопостачання молочно! залози давть ыожлив!сть скласти уяву про М1ру'живлення паранх!ми органу. Проведений комплексами анал1з секрету молочно"! залози дозволив ьиявити цитолог!ч-н1 I цйтох1м!чн1 зрушення. Морфологхч1н1, г1стох1мхчн1 1 електрон-ном!кроскоп!чн! методики використан ! для визначення характеру функц!ональних зм!н, глибини можливо! альтерацН 1' напрямку иато-лоНчного процеоу на р!зиих !ерарх!чних р!внях в1д субкл!тинного /органо1дного/ через кл!тинний до тканинного р!внд дозволили одер-жати достатньо повну уяву про стан органа в ц!лому.

РЕЗУЛЬТАТ!! ВЛАСНИХ ДОСЛЩЕНЬ I IX 0БГ0Б0РЕНШ

I. Морфо-функц1ональна характеристика молочно! залози I секрету !нтактних лактуочих самок б!лих щур!в.

В результат! проведених досл!джеыь встановлено, що структура молочно! залози в !нтактних б!лих щур!в на трет!й день п!сля род!в показало дуже добрий розвиток залозисто! ткаииии. При електроннр-м!кроскоп!чном/ доол!дженн1 в молочн1й залоз! найчьст!ие зустр!ча-ютьоя кл!тини. високолризматично! <£орми. На ап!кальних полисах плаз-молемн «¿ормуються м1кроворсинки, ближче до базально! поверхн! лак-тоцит!в розм!ще1,1 ядра. Кл!гини мають ядра кулястох.або наближено! до кулясто! форму з рхвном!рно розширенкм перинуклеарним простором 1 добре вирьжекими поровими комплексами. В ядр! переважае дифузний хроматин, ядбрця добре розвинен! 1 розташован! дещо екоцентрично. В циюплазм! виявляеться багата цистернами ендоплазматичца

с1тка /ЕС/, як гладенька, так ! гранулярна, ус!яна рибосомами 1 по-л!сомами, м!тохондр!5Е /МХ/, невелик!, переэажно овально! <£орми,роз-подмен! р!вном1рно по цитоплазм! пом!« включениями. Комплекс 1'ольдж! /КГ/ з. сильно розвинутими м!шечками, як1 знаходяться поб-лизу. ядра.

Секреторн! включения невелик! за розм!ром: б!лков! гранули електроннопрозор!, б!льш!сть з них м!стить малекьк! осм!оф!льн! включения р!зно! конф!гурацН. Л!п!дн! глобули в дещо б!льших кгль-костях електронногЦльн!. Так! кл!тини з добре розвинутим синтезую-чим апаратом взнесен! нами до першого типу лактоцит!в.

Яри досл!дженк! ще зустр!чаяться хл!тини велик! за розм!рами, але приплющено! форми з нер1вники контурами ап!кальних полюс!в. Майжз вся цитоплазма в таких лактоцитах зайндта л!п!дними глобулами високоК електронно? щ!льност], як1 на зр!зах набувають. артефакту смугастост!. Б!лков! гранули мають порхвняно велик! осм!оф!льн! включения. И1 кл!тини в1днесен! нами до другого типу лахтоцит!в.

Кр!м пет)ел!чйних зм!н, виявляються-плоек! лактоцити, в яких ' м!хроворсинки в!дсутн!,, люм!нальн! полюси м!сцям'и позбавлен! плаз-молеми. Ядро сильно деформованз з конденсованим хроматином, який розташованкй п!д кар!оле«оп, ядерця не виявляються, 3 цитоплазм! таких лактоцит!в майже в!дсутн! органели, гранулярна у виГляд! окремих цистерн. Вс! ц! лактоцити з ознаками згасання секреторно! д!яльност! та з р!зкими проявани даетрукцЦ в!днесен! нами до кл!-тин третьего типу. . •

При досл!дкенн! секрету молочно! эалози лахтуючих самок-б! лих щур!в на вхдбигках виявлено жиров! глббули кулясто! форми,.як! дещо р!зняться м1ж собегп за розм1рами, та б1Лков! гранули, неч!тко обмежен! ! б!льш аморфн!;-Кл!тинний склад молозива ! молока на в!дбитках представлзни»1 переважно лейкоцитами ! злущеними еп!тел!-' альн.ими кл!тинами сплющено! форми без чЗ:тких контуров, з! слабо зафарбованими ! неч!тко контурованими ядрами.-

Наш!'доел!джения'.показали, що в молозив! ! ранньому молоц! тварин в певна к1льк!сть лейкоци.т!в,. серед яких зкачну частику складають л!кфоцити, дещо менше нейтроф!л!в, * молозивн! макрофаги зустр!чаються не в кожному пол! зору м!кросхопа. Кр!м цього, у ци-тограм! в1дбйтк!в завжди присутн! злукен! еп!тел!оцити/таб-л.1./.

Яаблиця I

К1лыс!сний вклад 6К в д!лянках иолочно! залози самок першо! серй-> дослШв /контрольн! 1нтакгн1 тварини/ на грет!й лень лактац!!- :

П ' МО.

Ллянки залози | Шмфоциги ; 'Нейгроф! ли Молозивн! ; макрофаги ;£п-1тел1оцити :Вс1х ск

1 абс. % *: абс. ! : : * : абс. : 1

Права 58,811,2 49,2 39,211,8 32,6 II,210.3 ' 9,4 10,410,3 8,7 119,б

передня 59,8-0,6 40,212,8 9,810,4 10,010,3

Ива 49,9 33. б 8,2 6,3 119,6

передня

Права 60,410,8 50,1 38,812,5 32,2 11,410,2 9.5 .9,9-0,3 8,2 ■ 120,5

задня

Л1ва 58,910,3 ЧЭ.Ъ. 39.410,3 33,3 10,210,4 8,6 9,810,3 8,2 118,3

задня •V

Середн! 59,5^0,4 49,6 39,4^0,3 33,0 10,710,4 8.У 10,010,2 6.4 119,6

з&н!

2. Г1стсф! эх олоИчн! зм!ни в молочнЩ эалоз1 б1лих иур!в при 1ритац1йних вплквах.

При моделюванн! хритацП спостер1гает*сл змонгаення маои частики нолочно! залози, зьнязано! сп1Льиом !ннорвац!>зп з зоною 1ри-тацП. При 1ритаци на л!в1й передн!й к!на!вц! зменяуетьоя маоа л! во! груднох часхиии залози, а при !ритац1! правоI эадньо! к 1н-ц1вки в1дпов1дно стае моныою иаса право! тазово! частики органа.

В результат! досл1дкеиня виявилось, що безпосоредньо п1сля З-деиного 1р;1тац1йного впливу виявлено розшироння альвеол, пере-повнення !х секретом.

Елзктронном!кроскопхчн! дослЦження нолочно! залози лактую-чих саыок б!лих цур1в, в яких викликали !ритац!о, показали делк! вхдм1нноот1 оубм!кроскоп!чно! будови к;Лтин нолочно! залози в по-рхвнянн! з кл!тинами !нтактних тварин такого,ж строку лактац!!. При цьому тк&ниши компонента д1лянок, зв"язаних !ннервац!бю з зоною 1ритацП, п1ддяга«.ть б!львшм зм1нам, н!ж !нш! частини залози.

Част!ше виявляються кл!тини другого 1 третьего тип!в. Пом1ж ними зустр1чавться сплющен! лактоцити без м1кроворсинок на люм!~ нальному полюс! з деформованим ядром, част!ше чотирикутно! форми э маргШ зац1ею хроматину, йдерця в таких кл!тинах не виявляються. В цитоплазм! цих лахтоцит!в видн1 эадишки органел. ВС представле-♦ на дек!лькома /3-4/ цистернами, окрем! з яких надзвичайно широк!, так що можуть займати половину або трети часткну вс!е! цитоплазми. Включения дуке маленьк! 1 розм!щен! в р1зних д!лянках г!алоплазми. В таких лактоцитах е вс1 ознаки апоптоэу - програмовано! смерт1 кл!тин. Гак! кл1тини значно в1др!зняютьоя в!д описани'х у !нтактних тваран ! взнесен! нами до лактоцмт!в четвертого типу.

При дослЦжелн! цитограми в!дбитк!в молочно! залози виявилось абсо-лютнв зб^ьшення числа СК у пор1хшннн! з к1льк!ств !х у !нтактних тварин /табл.2/. Як видно з приведено! таблиц!, в д!-лянках залози, в1ддаленмх в]д вогнища !ритац!1, зб1льшуеться кхль-к!сть нейтроф1лхв /Р^О.МД тод! як в д1лянках органа, що мають сп!льну зону ¡ннервац!! з вогнищем !ритацП .число нейтроф!л!в зб1льшувться майже у двхч! /Р«сО'.СЮ1/. Значно зростив ! к!льк!оть злущених еп!телхальних о!тин /Р-с О.СЮ1/, деформованих^ з иеч!тки-ми контурами. При цьому спостер!гаеться зменшення к1льност1 моло-зивних макро$аг1в у два рази в тих частинах молочно! залози, яка межув з вогнищем !ннервацЦ /Р< 0.001/.

. Табяиця 2

Щлыс1снкй склад СК у в1дОкясах д!лянок молочно! залози самок друго! серП дослав /з 1рктац1йним впливои/ на ?ро?1й день експерименту: Л = 40

Д1лянки залози

-&1мфоцити ; Нйитр0ф1ли ! Молозивн! : Еп1тел1оцити

: макрофаги т.

58,ЬИ,2 39,2 £ 1,8 11,2 £ 0,3 10,4 £ о.з

60,2 1 0,4 48,4 £ 0,4* 10,8 £ 0,3 II 2 9 - о,з

59,8 £ 0,6 40,2 £ 2,8 9,8 £ 0,4 10,0 ±0.3

58,4 £ 0,4 62.2 £ 0,5* 5,8 £ С,2* 21,6 £ о.з*

60,4 £ 0,8 38,6 £ 2,5 11,4 £ 0,2 9 9 » 10 3 9

57.8 £ 0,3 59.9 £ ¿,4» • 4,9 £ 0,2* 22.2 1 0,4* ■

58,9 £ 0,3 39,4 1 0,3 .. 10,2;£0,ч 9,8 £ о,з

62,2 Г 0,2 42,5 £ 0,3х 9,6 £ 0,2 11,0 £ о.з

Права паредня X сэр!я, К

^ТЛГ

Д!ва передня I сер!я, «

Права задня I сэр1я,- «

Ппава задня П сер!я, СЗ

1.1 ва задня А серхя, "

Два задня' . П сер!я. Дй

Прим!тха: и рхзниця достоверна /Р^О,01/; К „ контрольн! /!нтактн1/ самки;

ВД - в!ддалэна д1лянка залози. в!д вогкица. 1ритац11; СЗ - д!лянка залози, 150 мае сп!льну зону гннервац12 з вогницем 1ритацН.

и

3, Морфо-фуикц1оиалъи! зм!ни в молочн1й залоэ! б! лих иур1в при введет^ екстракту кеньшскя.

Винчения г1стох1ы1чних препарата з р!зких д!л;шок молочно'1 залози тварин, що одеркували екстракт тень'таия, показало наявн!сть великих добре окрослених часточох.з кулястими 1 овальними альвов-лами. йл!тел!й частое кубично! фории, ядра кл!тим. овальн! 1 ку?-ляст1. Лереважають два основных вида хл1тин, ¡¡¡о активно секрегугть /перыий 1 другкй типа лактоцит!в/.

Ферментивна активи1сть, як правило, пор!в1шно висока, зокреыа СДГ проявляв одиакову активность по вс!й цитоплазм!, велика актив-нхсть л!пази проявляться у зон1 кап1ляр!в, роэташоваиих в стром! м!& альвеолами. При г!стох!и!чному виявлени!ЛФ продукт реакцН виявляеться перевакно в базальн!й частик! кл!тик ! характеризуемся дифузноо локал!зац!ев.

Таким чином, в трет!й серН доол!д!в, при заотосуванн! екот-ракту женьшеня, картина була практично однакова, як в перш!й еерИ досл!д1в, тобто !нтактних тварин.

Пстоф! з!олог1я иолочно! залози в б1лих щур!в при !ритац!йних впливах 1 протекторному засто-суванн! екстракту женьшеня.

У п!ддосл1дних тварин, в яких викликали 1рнтац1с 1 яким вводили екстракт женьшеня протягом трьох дн!в, не виявлвно пом!тних макроскоп1чних зм!н у молочн!й.залоз!, Структуре залози характеризуемся наявн!стю ч!тко окрвслених чаоток. Лактоцити др!бних альвеол мають переважно висохопризматичну, куб!чну або куполопод!бну форму. Г!стох!м1Чн! досл!джения показали типову для лактвцит!в зде-рових тварин локал!зе.ц!о 1 в!дносну к1льк!еть иуклв!нових кислот.

У в!дбитках л!во! часгини залози, яка одержуе 1ннервац!в з т!в! ж д!лянки впинного мозку, що й шк!ра з вогнищем !ритацП /табл.3/, при застооуванн! женьшеня в!дзначаетьоя п!двищення чивла молозивних макрофаг!в втрич! /Р^ 0.001/ в пор!внянн! з к!льк!отп цих кл1тин у тварин з !ритац1еп ! не в1др1зняетьая вуттево в!д чиела макрофаг!в у тварин, яким вводили препарат женьшеня ! лрове-дили !ритац!ю. На п!двищеному р!вн! залишаетьоя 1 показник к!лькоо-т1 л!мфоцит1в. Одночасно наступав норм«л!зац!я к!лькоот! еп!тел!аль-них кл!тии у в!дбитках.

В наших досл!дах на !ита.ктних лактувчих самках б!лих чур!в виявлено, що в перш! дн! лактацП, коли молочна. залоза продукув • велику к!льк!еть глобул!к1в, лактоцити мавт» добре розвинутий тинний органон. Зекрема, в!дзначвнв иаявн1от* виражено! ЕС з деще

'Габлиця 3

Пор!вняльн1 дан! к!льк!сного окладу СК в лхвхй передай дхлянц! иолочно! залози • самок четверто! серН досл!д1в з даними сер!й: К = 40

Сер!! досл!д!в

Л!мфоцити

^йтрофои

Молозивн! махро

фаги

£гп

телюцити

"40.2 I 2.8 "

62,2 1 0,5

41,4 1 0,3

42,2 ± 0,3 >0,05

к 0,01 >0,05

5,8 1 0,2 19,8 I 0,3

18.6 I 0,4 < 0,01 <0,01 >0,05

серхя,

К

П сэр!я, Ш Ш сер!я, I

1У сор!я, 1ЛП+Ж

-

fJ

" 39~в~Г()~С ■ 55,4 1 0,4 «5,5 1 0,3 116,0 1 0,2 С 0.'01 <0,01 ^>0,05

ю,о ; о,з

21,6 1 0,3 11,2 : 0,2

10,6 I 0,3 >0,05 -С 0,01

>0,05

Иримхтка: У пор1внянн! з даними I сср!£ досл!д!в досл!д!в Дснтрольн!, !нтактн! тварини/; Р^ у пор!внянн! з даними И сер!! дослхдхв /!рктац!я ка л!в!и передай кхшпвц! -

зона, ¡цо мае сп!льну зону !ннервац!х з вогниаем !ритацП/; Р^ - у пор!внянн! з ¡2 сер!ею досл!д!в /введения екстракту жекьненя/; К - контроль«! /!нтактн!/ еаики; 1ЛЛ - !ритац!я на л!вхй передн!и к!тцвц!; д - введения екстракту женьшеня;

1ЛЛ+1 - 1ритац!я на л!в!й передн!й к!нц!вц! !введения екстракту иеньшеня.

розширеними цистернами, великое к!льк!стю пол!оом, КГ з у«1на компонентами. МХ овально! форми з ряс ними кристами, переэажно греб*н-частого типу.

Проведен! нами десл!дження показали, що !ритац!я як один !э субекстремальних фактор!в оправляв негативну д!в на орган!эм лак-туючих тварин. 4ой вплив на иолочних тварин особливо великий, оо-к!льки орган!зм остаин!х иадэвичайно вразливяМ до д!1 шк!дливих фактор!» свредоваца. А так.! фактор» виникапт!» в умовзх промислово-го тваринництва, коли порушуються природк! взаемоз!дносиии м!к ор-ган1змом ! серодовкцем в силу зм!н умов утричання 1 год!вл!.

Наш! досл1дження показали, те при !ритацШних эпливах у молоч-них залозах 61 лих щур!в зустр!часться лакгоцити з! зм!нами, як! но од!дчать про £х функц!ональну активнЛсть ! як! за вс!м'а озннка-ми сл!д в!днаетн до кл1тин у стан! апоптозу.

В доотупи!и л!тератур! ми не виявили даних про контрольоваиу организмом загибель кл!тин секреторного еп!тел!ю в молочн1й зало-з1 - орган!, !цо !;нт0нсивно фуикц!онуе п!д чае лактацП ! охильний до певко! функц!онально! етад!йност!. В результат! досл!джень вия-виловь, що ц! кл!тини мають дослть характэрну будову, 1 тону ми в!днасли 1х до окремого четвертого типу. При експвримонтальному втручанн! в функц!ю залози, яке викликае отросов! зрушеиня в органам! лактуючо!" самки, процеси апоптозу дещо посилюютьоя. Можливо, це »¡дбувасться внаол!док пооилення вид!ленкя глпкокортико1!д!в -"1ндуктор!в апоптозу"' /Бережков Н.В., 1990/.

Прсведен! нами досл!дж-зння на б1лих щур«* показали, що 1рн~ татина д!я приводить до зм!н у молочн!й залоз} лактуючих тварик, як! виявляються у гальмуванн! молоков1д,цьч1, щв морфолог1чно ребет-руетьоя переповнэналм альвеол секретом.

ФункцГональн! та паиолог!чн! зм!ни, як! проходят» у залоз!, залежать в!д локал!зацИ !ритацН. Наи! дослЦжвння показали, що трет1й ! читвертий тип лактоцит!в зб!льшуетьоя у зон! 1ннарвацП перев"язано1 к1нцхвки. Патолог!чну д!ю вогннца 1ритацП.можна по-яснити таким чином, що больова реакц!я, яка виникае при дП цього фактора,.приводить до гальмування вид!лвнкя гормон!в г!поф1эу, а це, як в1домо, прпзводить до зниження секреторних процес!в у молоч-' н!й залоз1 - г!по- ! агалактН. Гемоциркуляторн! порушення та набряк залози можуть створити небезпеку проникнення э залозу и!кроб!в 1 виникнення на цьому фон! мастит1в.

Наш! досл!дження показали, що такий адаптогек, як женьшень в експериментальних умовах проявляе на органхзи багатогракну д!с, в тому числ1 'на функц!ю молочно! залози. Нк показали нагЦ г!стох!м!ч-н! досл1джекня цай вплив в1доивабться на морфолог1чн!й оудов! 1 сек-реи!х молочно! залози, зокрема, в лактоцитах п1двищуеться активн!сть ЛФ, що св1дчитх> про поселений транспорт через мембрани попередни-к1в складових частлн молока.. Активн1сть СДГ в ацинарних клхтинах св!дчить про посилений обм1н речовин, особливо в лактоцитах первого типу. Зв!дси стае зрозум!лим вплив екстракту женьшеня на лактацхи. Де спрляе нормал!зац!х секреторних процес!в при екстремальних впли-вах на молочну залезу. Зокреыа, при введенн! екстракту женыпеня самкам з 1ритацхею виявлено значне' зменщення числа лактоцитхв з1 зруй-нованими ап1кальними д1лянками плазмолеми, а також в!дсутн1сть' д'е-струкцН мембран'них органел. При цьому наступала нормал1эаи!я л1м-фохдних утвор!в 1 вони не в!др!знялкся за своев структурою в!д цих утвор!в у 1нтактних тварин.

ЗАГАЛБН1 ВИСНОВКИ

1. У молочн1й залоз! лактуючих тварин виявлено чотири головн! типи лактоцит1в: перший тип з розвинутим синтезуючим I енергопроду-куючим апаратом, другий тип - з добре вираженою системов формуван-ня секреторних включень - комплексом Гольдж! - 1 секреторними гранулами, якх зв"язанх з його функцхональним полюсом, трот!й ткп

лактоцит!в характеризуеться вираженими процесамк згасання секретор-н»! дхяльност1, ! четвертий тип - кл!тини в стан! апоптозу - про-грамовано! смерт! кл!тин.

2. 1рнтац!йн1 впливн на орган1зм лактуючих самок приводеть до зм1н у молочн!й залоз!, що св!дчить про порушення процесу сек-. рец!1 - появ! эб!лыаеного числа кл!тин I хх органел, як! п!ддавт&-ся деструкцП, з п1двищецням активное^ КФ н лактоцитах, з! зб!ль-иенням. числа ацинарних кл!тин з явищами апоптозу, зростанням СК, особливо нейтрофхл!в у секрет! залози.

3. В лактувч!й молочн!й залоз! наступавть цитоморфолог1чнх t цитох!м1Чн! зрушенняв залеиност! вхд зм!н стану оргак!зму: при !ритац!йнолу вплив! в!дэначаеться зростання числа еозиноф!л1в, при введенн! препарату женьшеня зб!льшуеться кхлькхсть тканйнних базо-фШв э !х дегрануляц!ею по ходу др!бн»>х кро'воносних судин.

4. Виявлене" зб!льщення «лькост! СК в молоц!, що наступай при !ритац!йн!1? д!х, е .показником преморб!дного стану молочно! за-

лози, при знижанн! реактивност1 орган!эму лактувчо! сакки може привести до розвитху патолог!чного процесу з залоз1.

5. При введенн! женывоня !нтактним лактувчим самкам бхлих ' цур1в в молочной залоз1 п!двидуеться актиил1сть СДГ - в секреторному ап!тел!1, а такой неспециф1чних фосфатаэ: ЛФ ~ в лактоцитах

1 ст!нках м!крогемосудин, КФ - в л!зосомах секреторных к;>1тин. Так1 показники срЛдчать про покраження кроаопостачання I актив!за-цхю секреторного процесу.

6. ¿еныгень - адаптогвн рсслянного походам ння - у лактуючих тварин /самок б!лих щур! в/, ял1 гЦддацться !ритац1мному впливов!, сприяв стаб!л!зацх! л!попроте!нових б!оиомбран 1 тим самим переи-коджае деструкц!! кл!тинного органона в лактоцитах, що забеэпэчуе збереження молочно! продуктивное?! тварин.

7. Соматичн! кл!тини - лак^оцити 1 злущон! кл!тини ларенххми молочно! залози, будучи обов"язковими компонентами молока, п1дда-сться к!льк!сним зрушенням, зв"яэаним з функц!ональними 1 альтера-тивнимя станами залози: п!д впливом !ритац!! зб!льшуеться !х к1 ль-к1сть за рахунок нейтроф!л1в 1 еп!тел!оцит!в, при деякому зниженн! числа молозивних макрофаг!в. Введения екотракту женьиеня приводить до эростання числа л!мфоцит!в 1 молозивних макрофаг!в в секрет! молочноК залози та до деякого п!двищення активност! неспециф!чних фосфатаз I сукцинатдег!дрогеназ в нейтроф!лах.

3. В лактувчЫ молочн!и <залоз! б!лих ¡цур!в в1дзначаються перкваскуллрнх зруьення в залежност! в!д функа!онального стану орган!зму. При сткмуляц!! лактац!! введениям екотракту женьаекя як ! при кого протекторному застосуванн! в експеримент! з !рита-ц1ев навколо др1бних кровоносних судин троф!чного р!вня зб!лыау-^ еться к!льк!сть гепариноцит!в з !х дегрануляц!ею.

9. Ё!олог!чно активн! речовини женьшеню забеспечують норма-л!зац1ю' обьйнних процес1в ! сприяють стаб!л!зац!! б!олог!чних мембран в секреторн!« систем! молочно! залози, структура яких пору-шуеться при !ритац!!, а також актив!зують л!мфо!дн1 елемекти у залоз1, а тому можуть бути використан! для профилактики негативно! дГ! екстремальних фактор!в.

1. Цимбал H.H. Пор!вняльна морфог!стох!м!чиа характеристика молочнй! залози лабораториях тварин // Те эк допов!д0й першо! зв!т-но! рауковоХ конференцН викладач1в i студент1в географ!чного факультету Теpaoniльського пед1нституту за 1990 р., Терноп!ль, I99I.-C.60.'

2. Цимбал H.H. Морфологические преобразования в молочной не-Авэе при иррктационных воздействиях// Научный симпозиум "скспери- "

ментальные и клинические аспекты медицинской и спортивной антропологии". «1., 1991.-С,И7-ЛЬ.

3. Цымбвл H.H., Шуст И.В. Сравнительная гисто^нзиологическая характеристика секреторных клеток молочной келе^ы /рукопись/ // Териоп.гоа.пед.ин-т.-Тнркополь, 1992,-С.9.-Библиогр.: 21 назв,-Укр.-Деп.в УКРИНТЭЙ 0G.07.92, « 1018- Ук.92.

4. Оуст Г.В., Цимбал Н.М,, Шуст I.I. Методика одеркання в!д-битк1в модочноК залози лабораториях тварик. для вивчання к!лькост! t складу «оматкчних хл!тин секрету // '1'ези допов!дзй зв1тно! науково! кснференцИ' викладач!в та студент1в географ!чного факультету Терно-niJibCbKäro держ.пед!нституту за 1991 р!к, Терноп1ль, 1992.-С.100.

■ 5, Цимбал Н.К., Üiycr I.B. Усв!домлююча робота з г!г!ени та проф!лактики йахйорвиБНь молочно! залози в кypoi "материнство" на кафедр! здорового способу киття // Здоровьз - через образование: Тезисы докладов раоаиренного Украинского Сошта кафедр медицинской подготовки, Бердянск-Лиев, 1992.-С.II3-1I4.

6. Цимбал Н.М. Норфо-г!стох!м!чн1 зм!ии у молочн!й зелоз! при !ритац!йних впливах // Матер!али seiTHOi науково! конференцП вик-ладач1в i студент!в природничого факультету 'bpnoni льського дер«. тд!нституту за 1991 piK, Терноп!ль, 1993.-С.60.

7. Цимйал Н.М.. Пуст I.B. Г!стоф1з!олог!я лактоцкт!в у можо-susük.-i i "запускний" поptод лактац!! // Материал/ эв1тно! науково! конферокцП викладач!в i *отудент!в природничого факультету Терно-п!льського дер«.пед1нстйгуту за I9S1 р!к, Терноп!ль, 1УУЗ.-С.62,

8. Шуст I.B., Шуст 1.1., Цимбал Н.М. Методика вивчення впливу 1рйтацП на молочну залезу а.умовах експерименту •// Науково-мето-дичн! аспекты ф!з1ологП. JibBiB, 1993.-С.99.

9. Шуст I.I., Шуст I.ä., Цимбал H.H., Волинець С.О. Cy6«lKpccKoni4«i зм!ъи в MDy.osHiii зааоэ! при холодорому cTpect // Матер!али зв!тно! науково! кон4еренцП ш;кдадач!в i студенев природничого факультету Терноп!льського держ.пед!нституту за ISSH р1к, Теркоп1ль, 1993.-С. 46.'