Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Генетическое совершенствование методов селекции озимой ржи (Secale cereale L.)

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Генетическое совершенствование методов селекции озимой ржи (Secale cereale L.)"

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАГНСЬКОГ АКАДЕЛШ АГРАРНИХ НАУК

"г' 0м

- 5 />.,

Î3Q/ пРаЕах РУкописУ

СКОРИК

BiKTop Варфолошйович

ГЕНЕТИЧНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОД!В СЕЛЕКЦП ОЗИМОГО ЖИТА

(SECALE CEREALE L.)

Спец1альшсть: 06.01.05 — селекщя i насшннцтво

АВТО Р ЕФЕР AT

дисертацп на здобуття наукового ступеня докгора а'льськогослодарсышх наук

КиТв— 1994

Дксертац^ею е рукопис.

Робота виконана на Ноавсшй селений тй дослщшй станшТ, 1нституту апроекологц 1 бютехнологц УААН протягом 1974— 1994 рр.

ОфшдйН! опоненти:

доктор бюлопчних наук, профссор ТАРАНЕНКО Любов Калии!вна

доктор альськогосподарозких наук ШЕЛЕПОВ Володимир Васильевич

доктор сшьсьжогосподарсысих наук КРАВЧЕНКО Владислав АвдрШович

ПровЦна устакоза: 1нститут альського гослодаретва Полке я УААН

Замет дясертаци вщбудеться « ¿5 » вересня 1994 р. о _

годит на заевданн! Спещал130зан01 вчено! ради Д 01,20.01 при 1нстатуп землеробства УААН.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1бдютещ 1нституту землеробства УААН.

Вщгуки на автореферат просимо надсилати за адресою: 255205, Кшвська область, Киево-Сеятошинський район, смт. Чабани, Оститу! землеробства УААН, вченому секретарев! Спешал1зовапо1 вчено! ради.

Автореферат роз!сланий «3 » 1994 р.

Вчений секретар Спе1{1ал13оваыо1 вченоИ

КРАВЧЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЛ

Актуальн!сть. Озима кита - провтдна продовольча культура, яке використовуетъся на харчов!, кормовх I техН1чш Ц1лх. Воно е цхнниы по переджком для просапшх культур,мае ни соку пристоооеанхсть до умов виропувакня, нввкбагливе до потвтх речовян грунту. Зерно кита користуеться значдам попитом на кпхнародному ринку. Шдвищрння ефективтстх селекцию г робота з озимии житом по требу с поглибленого викорис-гання гоне тичшх законоыхрностеЯ успаднування оэнак I на И1Й основ г розробки мэтодичних I методолог1чних П1ДХ0Д1В Яого вдосконалекня. Дня с творения комерцгйтх патентоздат-

«X сорт7в ОЗИМОГО «ига НОВОГО ПОКОЯ 1ННЯ Н5обх1ДКИЙ спрямо-эаний пошук I СВ1Д0М8 використання принципово нового виххд-■юго иатер1алу метода«! анал1тичнот селекц:!, одерианвд 1н-грогресЛ бажаних геигв в ад диких форм, застосуванням ефек-[у гетерозису.

■УЬта I зардання доелздхеиь. Основга ««та дослхдкакь юлягала в виявленнх шляххв вдосконалення ген/ючих методов хзлекщ!, створе нш нових донор1в окреиих оэнак I на ?х ос-ОВ1 сортхв з високоп врожайН1Сто, стхйкхетв до хвороб I :тресових умов середовища.

У зв"язку з вдм для проведения до слизень були постав-юн: так1 завдання:

- на основ! залучення евхтового генофонду вивчитя фено-мпгч^у 1 генетичцу мпиивхсть, успадкування т вэаеиозв"я-ок ктлькхених ознак 1 генеточно обгрунтувати вюсконялення етод1В I критерпв селекгцРно! оц1нки озимого кита за оло-ентаии врожарлост!;

- роэробкти метода створекня нового виххдного ыатер1алу для селемцг на короткостеблхсть, крупнозернхстъ, хцунхтет до боротнисто! роси, бурог i стебловот ip*i, а региональною морфофгзхологхчнов структурой фото синтетично го агара ту;

- вдосконалита методи викориотатя ефекту гетерозису;

- вдосконалити методику i технолог« селекдхЯюго процасу i васхкжцтва;

- эастосовувчи нов! ивтодичн! п1дходи створити i впрова-дити в виробництво нов i комерщйн: пате нто эдатнх сорте.

Наукова новизна. Вперое встановленг основнг закономхр-hoctí успацкування основжх селекцгйжх оэнак з використан-ням донорíb доыхнантнот каротаостеблостх, ¿цуихтету до борош-нисто! роси, бурот *а стебловог ipni, рецесивжх доноров крупнозерное«. ВиэначеН1 феноти^чнх i re не тиши показ пики mííhhboctí i кореляцг! кмысгсних ознак. Всталовлено, щр без обгруитування генетичюг ы1н)гивост1 i асоцхацхг кхльк1сних ознак використання лише фенотшйчних параметрхв не дае бажа-ного ефекту, а 1нколи приводить до протилежних насладив. Вперше шляхом спрямованого негативного добору на скоро чення довкини стебла в популяцх! рослин з домхнантним геном корот-костеблост!, створею ювий донор суперкоротхостеблост1 Гном, який зшкуе висоту стебла в Pj на 76 %. Встановлено дго 4-6 адитивних модифхкуючих влелхв.

Вперше визначенг коефифенти успадкуваиня маси 100 зерен з росл и ни i доведено, ар в 72 % випадкхв вони вхдобра-жаоть реальнх генетичнх ефекта i можуть уаИшно використову-ватися в практична селекцп. За 23 генерацп штучного добору створено новий донор крупнозерностг в cпoлyчeкнi з до-

«хнаитшм геном короткостсблост!. Вперта встановлено, ср роз-в$еплення э Р^ за эеличяиоо зерна, виэначаеться кошлвмен-вдрноо взаемодгею двох жалалькях ген1в /9 : 7/. Лоряд з щм виэначэно Д1ю 23-42 алэлхв ген1в, т;х дтсгь на озка-ку, а також, яр спрямосадао Ргбрадизагпса : рзкуротшм доЗором яа масоя 100 зерен з росли ¡81 моя на е^юктавто поздиа-Гг1 бяжшп порислг аяолг крупю«1 зерна в популявдт.

Внесения* висотах доз ортанхчшх добрив» л:стн1ы возлитым посхвом 1 шутеш нагасэдаям Ьфгкпц! росянш, »пзрза й солекцхт кита дослхдеэих идяхи створошш ефектавто-го провокацЙю-Ьфак^Шйго фолу до грябкоянх задам рюзань. Тгворат ювий дошр ¿ыунхтоту до борояотстот роет 1 разроб-13183 катода еэлзкцхйнзго епраезвавдя гхбрядкк попуяягцй з гхгосто донора 1музюр 76. Вяявлеиа гешгяяа успадкуваюш 1 >.еоц:бц1Я к$льк1скпх оэиах швого дотра х^нхготу до бороп-ясэд роси. Впараз методой Ьтзркроса з впкористанням дяко-гсстучих внсокорослих форм створвю Д01Ш!Л1ГГКИЙ донор 1кун1-ге<гу до буро? ! сгебловоз хр?л Кобра. Виввдно уепадкувмшя i •енетачнх корадядгг селеяцгйшх оэкак швого догара хьуихта-У ДО буро? I стебловог о поеднаннх з домхнаггтшш га-

«ми коротхостоблостх /5)1/, Ы/ттвгу до борошшстог росл И? / I ре да ся в кии кошхле!® отар ниш генам» крупнозэрна

Встановленй законокпрносп I на цхй остов! розроблвН1 ютоди опрадавания гчбридшх популяцхй э використашшм га-юго донора до буро! I стебловот 1р*1. Впаршэ дивергентшм обором створенх дошря врекгофхяьног I рэзеточгаг будови уда э гострим кутом вхдхялония листа. Вегашэленх геюздч-¡1 эакономхриосН спадяування розатотюстх-ерактофгльтс?!

куща «та 1 генетяко-сташстячн! параметр» успадхування к!льк1сшх ознах. Ек ста ри ментально доведен! оеревагя ерех-тоф1льност1 куща хита по врохайност! зерна в оортовипробу-ваиих. Вперое розроблана методика селекц*г вита на «пело зародг.ових хор1нц1в. До ведажй внеокяй адитивжй ефехг ге-н!в по числу эародковкх корхнцхв. йссперименталью похаза-шР иозитивжй гвнвтичшй взаемозв"язох числа зародхових коргнцхв з масоо 100 зерен 1 нвгатевшй - з висотоо бать-к1всыих рослин 1 егмей.

Вперше эапропонована I опрецьована ефехтивна селекц!я озимого хита методом пося&овжх вихлояень по 17-та селехц!й-жх о знаках. Ефеитавним методом пхдвипрння врохайного потенциалу озимого хита е С8леир1я э вижорметаннкм резерву насхн-ня. На вести сортах озимого хита, ефективнхеть одного деклу селекц!Т методом резерву насхння в дорхвияннх э масовим добором становила в середньому 0,37 т/га, або 5,66 %, й$ек-твнхеть смейного добору методом резерву нас!ння п1двиззуеть-ся пр« перетворешп його в систему, спрямовацу на штучие пхдтркмания гетерозиготнэст1 в популяц!ях. Шкл1чжй доб!р иапхвс1бсовкх с!мей на ЗКЗ сприяе видгленш крагах з »их методом полгкроса 1 топхроса. Вцутрхтньолопуляцхйжй ефехг по врохайност1 зерна в кранах Г1бридгв сгаювив 3,91-10,33 %. Онтетечнх популящт па ре винили сгащарти за врохайн!с» верна на 8,22-17,15 %. Рхвень ЗКЗ С1мей по в рожаю зерна в оортовипробуваюа виявився надхйжы критерием для с творения сортхв-синтетих1в.

Практична дгннхеть результатов дослхджакь. Створена нова методика евлекцхг озимого кита з використанням танвткко-статистичшх параметр}в хглькхених оэнах.

Ста о ре »и? I викориотовуетьсл на осгавг розроблакях методов виххцшй ыатор1ал дотар1в суперкороткостеблостх Гном, крупнос-тх зерна ВПК Н1 ,'хцунхтету до борошнистог рога 1мунзр 76, щгнхтету до бурог I стебловог 1рясх Кобра, доторхв хз зм1да-шо арх1текто1^коп фотосинтетичного опарату, якх е генофондом для виведешш ювого покояпшя сортхв озимэго кита, ср депть эиогу п1двис5!ти р1веиь урокайнэстх х стабильное?! зерна, полгтпнст еколог!чцу юттуацга за рахутк змзнавння вико-ристашш ххмхчгах засоб!в борогьби з вилягашюм, хворобаш 1 бур"лками. На основх всташвлэшх закогомхрдастей ыЪиивостх, взае.чозв"язкхв, успддкування, гедатичшх зруиень пзд дхео спр/мовакого добору, вдосконялено програын, схвш 1 ьгэтодя по крашения «¡та, пр спряяло ви ведений коротко стэблих пгаш-сивгах сорт!в, визндченнэ налряотсгв страгегхг селекцШюго посуку.

Використакняи гештако-статастачшх параиатрхв к1лькхс-шх озвак 1 послхдовши виклоченшты протягоы трьох грклхв свлакцхт на вро$айн1сть методом резерву нас1ккя, створено па-то нтоздаттй коиерцШмй сорт Ол1зяпеда 80, Короткостеблий сорт-синтетик Боротьба занасавд в Дзрхавшй реестр сорт1в рослин Уяратни на 1993 рхк по вс1х зонах. Короткостеблий сорт-сянтетак Богуславка занесено в Дэраавшй реестр сорт!в рослин Украгни на 1994 рЬ{ по всхх зонах. Сорта Боротьба I Богуславка визнано Нацюнальтми стандартами Укратня.

На Державному сортовяпробувашп знаходяться сорти-сян-тетаки Струна, Воля 1 Корона.

Апробацхя робота. Результата досл1дкега» Сули представ-яен! та допов1далися на эас£цанн1 Вченот ради Черн1г1всысот обласно! дослхдног статут Д974-1969 рр./, Ное1вськ1Я св-

лекц£йго? доел да»I станет /1990-1993. рр./; Харкхвського седекцэнтру Д975-1Ш5 рр./, Кя гвського селекцоктру /19861992 рр./, т В со союз них парадах по селекод, тсхнництву 1 сорго»хЯ агротехН1цх озимого кита /йэсква, 1974, 1993 рр./, Дэтцува /1976 р./, Талоне /1981 р./, Бодхно /1983 р./, на сештар* по методах створення вих!дного магерхалу для селек-рослин /Китв, 1977/, Ш, 1У, У з"Тзцах Всесоозного товара ства генатик1в та селекц4онер1в /Лен1нград, 1977; КишиН1В, 1962; Москва, 1967; 1У 1 У э"тздах генетик1в та селекцхоне-р!в УкраТш /Китв, 1981, 1966/, IX Всесоюзна на рад х по 1цун1тету с1льськогосподарсышх росли и про та хвороб та шк1ч-шк!в /МЫськ, 1991/, Сйшюзгумх ЕУКАН11А по селекцхт «сита /Лен1нград, 1966/.

На захист вине сен! такх основнх положения. Генетичне вдосхоналення штод1в селекцхт озимого кита, пр складаеться а:

- встановлення х застосувания фенотип1чнот 1 генатичнот и{кливостх, кореляц1й i успадиування елеыент1в структура в роках», ви явления иокливостей генэтичюго покращзкня ознак у бажаноцу напряыху;

- способ1в створення вихгдного ыатар1алу - донорхв окре-мих ознак;

- вивчення успадкування ознак коротхостеблост1 х крупна-ст! зерна;

- способхв створення провокац1йно-1н$етпй1«х фонхв;

- особливостей спацковост1 1цун1тету до борошнистоТ рост;

- характеристики нэвого донора до бурот 1 стебловоТ

- гегатико-статистичнк параметр1в донор1в еректоф!льнот та розеточног будови купр кита;

- наукових пздходгв до оволодхши офэктом гетерозиса еияхом створення сор?1в-сяитетакхв;

- створення на основ 1 застосуваша розраблешх изтодхв сзявкгцГ новях сортхв озимого кита 0лшп1ада 80, Боротьба, Богу славка, Огруна, Воля, Корона.

Об "с а 1 структура диоертацЦ. ДюертацхПна робота ви-кладака на 412 сторпжад матинэпису, в кто чае 55 таблиць, в т.ч. 16 в додатяу, хлострована 51 маотнком, в т.ч. 29 в до-датку, складаеться з 10 роздШв, вкснэвкхв * рзкоманцац1й практично! солвкцг!, Список використаног лхтзратури включав 496 каймаиувань, в т.ч. 179 хиозендап мовоо.

удави та миодш проведения дэсящаь

ГЪбота по гена та что иу вдосконаленко датодхв селекцхг кита вяконувалася про тягой 1974-1994 рокхз га Носхвсьн1й селек-ц!йщй дослхцнхй станцхт. Експэриментальний ыагерхал по таи! "Створамая сор?!в озимого вита з урокайн1ста 50-60 ц/га, вя-кос?1!!яйх, ст^хлх до вилягання, осшадая 1 ¿рях, э добрш! 1<укошльюш! 1 хл1бопекарсыгавд якостязд /шиэр деряавнз! роястрацхт 0102.3060097/, в прог?эс! яко? вдоско1шгтаалася 1 розроблялася ттодака гевэтачиого гсопрагшэя отето »«.та. В цосл!джвннях використовувадася просзорова, эпрагйа 1золяц1я, ¡саркас!^ буд!»»чки, перггшэитнх хзолятори. Прт НбрадязацЦ застосовузалася гетатачт схвна дасушскэстх, кархери! гош 'М 1 Вт. Передача тобх!дгах озиак а!д дснэр1в проводаяа-ея сер!ев беккрос1в. Гоиоэиготацхя беккросшх потоиств эд!Я-гювалася концантрац{еа до»инантгах аяел1з у поцуляпй з бра-товкоэ реиоешях гокозиготшх росли» i гэгэрознготшх схшй 10 ця1т1кня, з вякористанням атл1ау5гах схра'.тутш& 1 Ьйря-

5ИНГОЫ.

Вдосхоизлешш селекцхйшх ознак проводилося реку рент ною се-лекще». Для пвдвичзння врожайного потенциалу використовував-ся метод резерву насхння, даклхчдаЯ добхр нап1вС1бсових ci-кзй на ЗКЗ з викорисганням пол1кросу i топкросу, створеншш сорг1в-сиктетакхв.

ГхбридояогхчшЯ аналхз проводився з використанням критерия Кореляц1я нхк озгаками в одному поколхнт виэнача-лася як фенотипхчна / f р/, Mi« батьками i нащадкаш - як ге~ натична / fg. /.

Коеф1цгент успацкувашш в широкому i вузькому роэумхш» виэначапся за формулами J Luck /1949/. Щтмальне число алелхв, цо контролюоть ¡пльк{сху ознаку визначали за формулою Кастла-Райта /М.J Гге^. , 1949/. иЦ;вкти flit i взасмодх! генхв визглчалися за форцулою, яку використовував 6 vv' Burton /1951/,

фтологхчнх досладження проводилися на тн»лясових да-влешх ацегокармхтвих препаратах. Аналз:гичщ умови cTiiteo-CTi та iuyHiiesy цо снгговот гопсняга, бороашистот рост, бу-poi i стебловог ipsi створовапися на провокацхЯшх та 1хфек-ц1йних фонах. Одерканх результата анал1зувалися э використан-нт статлстачгах методгв /йЪ , I960; П.й.Яэкиць-

кий, 1973, 1974 /.

ВИВЧЕННЯ В11Х1Д®Г0 шт>1№ ОЗИМОГО ЕИТА

В практачцу селекцхю було залучено 846 сортових, смхт-ньо-польових i примхтявшх популяцх!? озимого кита рхзного екологхчного i го не тарного походкекня. Встанэвлено, що сорта кита формуютъ урокай зерна з одиниц1 roio^i за рахунэк рхзних елеионтгв структури. Проведена вивченнп, класифхкацхю мпши-bocti i успадкуваиня селекц1йних ознак, яр дало змогу визна-чити стратег1чн»й напряшк генатичного покращзння материнсь-

ких популящй. При створеhhí copriB з груповос ctíRkíctd до хвороб треба використовувата видатнх рослида багаторхчного жита Дэр«ав1нське 29*2, донором цовтгага i числа зерен у коло-ci - стародавнхй сорт Сангасте, крупное?: зерна - ВПК, корот-костеблост1 - И-1, к-10028 i Ггои. Визначення генетичшх корелящй селекщйких ознак дооволяе ефектавго орган1зувата селекцгпт" пошук, починаочи з подбору i створения виххдкого матерхалу, закхкчувт куклами первинтого насгнтцтва. Кожна популяцхя, створена э copriB кита piano го походкення, утло рве свот кореляпхйн! пледди на геноти иному píbhí. Генетичнх зв"яз-ки селекц1Пних ознак визначаються плеПотропдам ефектом reHis. Гензтичш зв"язки свлекщЯжх ознак виэначасться плепотрошим ефектом ген1в, яктр корелятц! ознак материнських ел!тних рос-лин i Тх схмеП будутъ обопхльними. Як ар генетична корелящя селекцхйжх ознак у наступноыу poqr не пхдтверджуеться, д1я reHÍB обумовлгються эчепленням або комплементариям ефектом. Без обгрунтування генешчнот обумовлеюстх асоцхацхй xinbKic-ннх ознак внкористання тхльки фенотипхчних корвляцхй не дасть баканого селвкц!Ртого ефекту. Доведено, що вихористання покаэ-шххв успадкування /Н^ i К-2/ дасть ыокливхсть прогнозувата ефектавн1сть добору, вот перспектавн{ для oniraoi гетероген-hoctí експариментально! популяцх! i визначення мапряику стра-тегхт селекц1Т. Експеряаенгальда встановлено, qp виеэта роо-лни, «аса 100 зерен э рослит, довасина колоса по bcíx по пул я-qixx виявлотть внеокий адитивжй ефект дхт гон!в, цо вказув на потонц!ЯниЯ резерв акал1тичнэт селакц1т. Дзведано вясокяЯ ефект прямого добору по tpx ознак«. Число rsítok у колос i, маса зерна з колоса виявлдатъ, в серадньоцу, noMipHi адятяв-hí ефегги. пээультативнгстъ прямого добору за фш озиакаю

.1-7!).*«

9

вула mxvoo, остальки адитивщ!» ефект генхв сильно модифхку-еться зовншнхыи чинникаии. Maca зерна з рослини i продуктивна куп^стхсть вих!цжх ыатеринських зразкхв, у середньоцу, виявили шзькиЯ в пли в адитнвшх чиюмк1в, а переважавчим був дом1нантгай та епхстатачщй ефект. Тоцу, основной стратеМео re неточного вдосконалення продукта в но Г ку:цистост1 i маси зерна з рослини нвобх!дно використовувата ефект гетерозису.

Визначешя коеф{ц1еит1В успадкування господарських ознак дае 3M0iy вже на перших етапах селекцтйного процесу одеркува-ти оцгнку вихадного материалу i прогнозувата моисливост! Яого генетичного покрапрння /табл.1/. Селекцгйщ програми вдосконалення озимого жита з сприятливим сполученням окремих ознак структур« врокаю повиннх будуватися методом паралельнот кон-вергенд1Т. Покрапуючх селекцШнх ы^роприемства необхадно проводит протягом 3-5 рокхв з yci«a сортами, примхтившх« i дико росту чи ми зразками перед залученням ix до гхбридизацх! i продовжувати паралельно всього цикла беккрос1в. Оелекцхйне конструтэвання майбутнього генотипу рослин необххдно по чина та створенням виххцного иатергалу з комплексом бажашх ознак.'

Створення стхйких до вилягання coptíb озимого жита вима-гае бхяыи глкбокого внвченкя донорхв короткостеблост1 Ki-l i к-10028. Фенотипхчна i генэтачна м!нлив1сть кхльк1сних ознак vyix донор1в проявила так1 к эакоюьпрност{ вархювання, як i в високорослих популяцхй. Але розмах вархювання висоти рослин короткостеблих донорхв знаходиться в межах 50-140 см. Коеф1-qiewr успадкування в широкому розумхнш в Ei-I становить Н^ =

о

0,78, а для к-10028 - Н > 0,54. Д1Я reHiB з адитившм ефектом вносить значжП вклад у загальцу мхнливхсть висоти рослин обох дошр1в. Успадкування висоти рослин у вузькому

J0

Таблиця I

Коофхщента успацкування салекщРних озиак виххдних популящй озимого кита

/1976/77 рр./

ru . 1 Висота! Продук-!Доветна! Число ! Число!0зернз-!ПЦль- !Маса ! iíaca ! Maca 1юход5виил ipoC_ iтавка !колоса,Ikbítok!зерен!теть ! Hiera 'зерна!зерна ! 100 зерен популяций !лин, ! купце- ! га !у ко- !у ко-! колоса,! колоса! з ко-!з рос-' з росли-1 см ?тхсть, ! 1лос1, !лос!,! 1 !лоса,!лини, ! ш,

| | шт. j | шт. j шт. J " I j г j г I г

Кустро /стандарт/ 0,67 0,03 0,04 0,25 0,32 0,14 0,18 0,18 0,16 0,60

Пэтка 0,41 0,17 0,09 0,26 0,43 0,44 0,49 0,60 - 0,36

Да наг 0,76 0,02 0,49 0,40 0,34 0,09 0,48 0,48 - 0,58

Д0М1ШНТ 0,38 - 0,85 0,76 0,49 0,51 0,53 0,13 - 0,33

Данковське селекцхйнз 0,70 0,09 0,15 0,14 0,20 0,31 0,13 0,03 - 0,79

Данковське шве 0,58 0,04 0,25 0,06 _ _ 0,15 0,12 0,23 0,38

Сантасте 0,47 0,16 0,86 0,64 0,92 0,03 0,97 0,54 - 0,49

Х60Я 0,42 0,05 0,93 0,72 0,75 0,18 0,26 0,66 0,04 0,80

вш 0,79 0,26 0,80 0,52 - - 0,01 0,62 0,37 0,69

Дгрз;ав1нсь-ка 294-2 0,63 0,53 0,65 0,59 0,87 0,93 0,55 0,50 0,65 0,55

&0híkc 0,99 0,49 0,79 0,51 0,26 0,17 0,71 0,62 0,19 0,53

розум1нн1 доюр!в донхнанттт коротко стеблостх Si-X ста ко вить а 0,73 ххх, а в к-10028 - к2 » 0,50 ххх. Парепажасча д1я адитавких чинникхв при генетичному виэначених еисоти рослин вказуз на irarjiUBOcri ефентивко! селекцп плвс i MiHyc вархан-tib без по соредньо в лопуляшях самих донор1в дощнантнот ко-роткостеблостх.

Дня цих донор1в характерна пхцвищрна продуктивна Kyuji-стхсть. Успадкування продуктивна! !<учистостх EJ-I свгдчить про визначальну ди> домхнантних i епгстаткчних' генхв. РЪсли-ш 3 високоп продуквдвнов kyuffsctictd короткостеблого донора E5I-I перевакно е татами в in сприятливого впливу умов середо-ви^а, s такок ефекту гетерозиса, якиЯ зникае у настутпюму по-кол1нн1.

1Ьр1вняльна мхнлив1сгь довжини колоса в дснорхв доминантно i корогкостеблост1 майже однакова. У загальюму фено-тап1ЧНоцу вархюваннх довжини колоса бхлыцу частку визнячае генэтична MiHJHBicTb. В нхй основна частаа нале.кить адитив-№и чинникам, Довяшна колоса донор1в £4-1 i к-10028 визнача-лася невеликое к1льк1сто генхв i nopiemffio просто контролв-еться в г1бридних погомствах.

Генетична М1нлив1сть виявляла визначальцу hid в загаль-ноцу фенотап1чкоцу BapicaanHi довживд i числа kbitok у коло-ci. Подалышй аналхз середнього квадрата в дисперсному комплекс! виявляв шоцнаковий ге петиции Я контроль успапкування кмькост1 kbitok у колос: ЕГЛ-1 i к-10028. Коефиценти успад-

Г)

кування в ей рококу розумхнш виявилися менпими в Kil-I, /¥," = » 0,44/, Hist у к-10028 /И = 0,58 /. Рхзниця мпс донорами полягала в tost/, щэ дхя адитипних гемв числа kbitok у коло-ci популящт £:Л-1 Д? = 0,22/ виявилася вдвтч! msikoo, hi*

у к-10028 = 0,45 /. Тобто ефект передач1 нащадкам оз-наки довчсини I числа кв1гок у колос: к-10028 61льший, нхяс у ЕМ-1.

Паратип1чна М1нлив1сть числа зорен у колос1 донэрхв до-М1нантвог короткостебельностх бхльпз генетичюу. Генэтачна Н1кпивхсть числа зерен у колос: Е1-1 визначаетъся, перевалю, домпинтними I еглстатачиими гена.да, год1 як у донора к-10028 Д1Я всхх гонетичшх чиннчк1п невелика. При залученнх обох до-нор1в доминантно! короткостеблостх до Нбртизацп пхдбира-лися сорта з стабш>ною кхлькхсто зерен I добре виповненим колосом, а такох ретольно контролввалася ця ознака в наступ-шх поколхннях. Висок01сготна рхзниця середнхх.величин маси зерна з колоса и:* донорами домхнантног короткостеблост1 /Р< 0,001/ поясноеться спрямованими доборами в попереднгх ге-нерацхях у к-10028. 1Ьму, в популяцхт донора к-10028 зб!ль-пилася концентрагця адитившх гешв, як1 визначаг>ть масу зерна з колоса, поргвняно до ЕМ-1. Коефтц1ента успадкування свгдчать, пр селекхця по мас1 зерна з колоса мае значшй ге-нетичний потенщал, оскхльки ця ознака контролюеться перепаяно адитавтми генами.

Виражен1сть маси зерна э рослиж бхлыпе шж у два рази була вицою в к-1002Э, порхвняно з ЕУ1-1, Впеока фенотип1чна мхнлив1сть /У'^ = 33,27-50,42 % / обумовлена, переважно, модифхкацхйнимя чинникаш умов середовища /Уд» 18,5936,82 % /. Неэважаочя на значн! показжки коефщхснтхв успадкування в широкому х вузько)^- розум1ннх, полхпоення маси зерна з рослиш шляхом прямих добор!в серед донорхв дом1нантног короткостеблост! потребуе значгах витрат часу 1 прахд. Иа масу зерна з росли га япливаоть геки з аднтавшм, дом1нантгаи I еп1статичним ефекгом 1 особливо умови соредовиар.

4-744,- 13

Дэнори домхнантноХ короткостеблост! масть др1бне, неви-повнене нас1ння. Вархювання маси 100 зерен з рослини в значив Mipt обумовленэ гензтичжми чинжками. У K-I002S оснэвна частка генэтичнэТ míhtchboctí перебувала пхд контролем адитав-них reHiB Д? » 0,87 Х5°с/, якх ефективю використовувалися спряыованим добором. В Sí-I дхя адигивжх генхв значнэ менша А2 » 0,312х/, а основна частка генетичнот рхзноманхтност! маси 100 зерен э рослини цього зразка перебувала пхд контролем дом1нантних i егпстатичких генхв.

Нззвакаючи на те, ф число зародкових корхнцхв у доно-р1в доы1нантно1 короткостебяост1 мете, híx у селекцхйних сортов, ця ознака мае значшй селекцхйниЯ по те гадал, що падтверд-куеться показникаш генетичнот м1Нливостх, амшптудою варп>-вання i коеф1цхентами успадкування.

Генетичн! коефхцхенти успадкування к1лыс1сних ознак ви-явилися никчими вхд фенотагпчних. В EJ1-I висота рослин мате-ринського покоя ira« утворввала кореляхцйцу плеаду /Ир - 5 / з ознахами колоса, масоо 100 зерен i масою зерна з росл и ж прямих нащадкхв. Висота рослин у донора к-10028 /нз виявила хстотного генатичтого вгхливу нх на одну з селекцхй-них ознак. Озернащсть колоса елхтшх рослин /C¿,¿J . була нэгативш пов"язана з виса топ стебла нащадкхв, вр вхцповхда-ло напрямку стратег!! селекц11. Таким чином, домхнантна ознака короткостеблост1 EM-I i к-10028 не мала негативного генэтичного впливу на кхльк!снх ознаки, пр визначають продук-тивнхсть рослин.

Для виявлення дхг дошнантного гена короткостеблост1 до-норхв' Kl-l i к-10028 1х залучено до peijinpoKiwx i аналтзую-чих схреяувань /табл.2 /.

Таблиця 2

Вззультата генетачного анапхзу по висот! рослин у родин в!ц рещпрокних 1 акал!-зутэчих схреиувань Д978 р. /

Комбтнацхт схредувань

1 Число рослин. дгг. 1 1 !Сп1Вв1дно-

I еип^чш?теоретично | | р ¡^НЯЦ™ЭЬ"

!низь-! висо! шзь-!висо-! ! ¡високих

}ких |ких }ких )яих } | ]

Р2 ЕЛ-I х ВПК 1225 405 1222 407 0,01 0,90 2,99:1

Р2 ВПК X Зй-1 876 293 877 292 0,01 0,90 2,98:1

Р1 ЕИ-1 х ВПК х х ВПК 644 648 646 645 0,01 0,90 1:0,99

Р1 ВПК X £.1-1 х х ВПК 568 556 562 562 0,12 0,75 1,02:1

Р2 к-10028 х ВПК 1230 411 1231 410 0,01 0,90 2,99:1

Р2 ВПКх к-10028 1046 356 1051,5 350,5 0,08 0,75 2,94:1

Р1 к-Ю028хВ1Кх х ВПК 625 631 628 628 0,03 0,90 1:0,99

Р1 ВГКхк-10028 х х ВПК 569 543 556 556 0,61 0,50 1,04:1

Популяцгг рослин Р^ вияшли повве дои1нування короткостебло-стх в обох реципрокних схре ползаниях. У безперарпт)<у двовер-шиншму вартацгПгому ред1 ропипрокшх популяц{й встатвло-но розщеплешзд, яке в1дпов{дало класичноцу 3 : I. !Ъзпод1л часто? висота рослин аналгзуичях схрэиувакь ей яви вся тодна-ковим в эалеяиостх вхд спряиування бвккросхв 1 сяостерхгався паралолхзм «}нляпост1 часто? одноташивд! г1брндаии э участю ЕМ-1 1 К-100Ш. У бенкросшх г1бр?д1в эи1-

срння частота розподхлу висота рослин у б!к э1цпов1дта1 рзку-

- 18 -

рентнот батькгвсьгсо! форми. В аиал!зут>чих схреяуваинях Pj s висохоросдим зразком розщеплення виявилося близьюш 1:1. М1нхмальна кхльххсть адитивжх чинникхв на фонт домхнантно-го гена короткостеблостх Н1> при залучеин1 в гхбрщнзацШ донора БМ-I виявиласл блмзькоо до 14, а а к-10028 - близь-хоо до 16 roHiB. При доборах рослин э садом короток стеблом у гхбридних популяд1ях поряд э фенэяш!чно виэначним дом1-нанттим геном дхяв куцулятившй ефект адитивжх алелгв исоти стебла озимого кита.

Ви кори ста ння в схревуваннях доюргв домхнантног коротко-стеблост1ПризЕодило до эб^лыпення продуктивна кув?)стост1, довпснн колоса, числа хвгток i зерен у холосх. При цьоцу зменвувалася маса 100 зерен, озерненгсть, паса зерна а колоса i росли ж. Стратег! я генегичшго вдосконалення озимого кита включала эаяучеиня донор1в домгнантиот короткостеблостх на ochobi прямих, пераривчастах беккросхв i ступхнчатих схрещу-вань з донорами вздгов1д1«х селекцхйгах ознах.

СШОРШНЯ Д)ШМ СУПаРКОРОТКОСТШОСТ! ГНОМ

. При викоркстаннх донорхв домхнантног короткостебяосм для створакня нош* сортхв необххдю на аавершальних er ал ах одер*увата константи! рослики з генотипом HIHI . Негативны рекурентшм добором найкороткостеблгших у BapiaqiflHOMy радх рослин протягом п"яти пяклгв ЕдалЬся с твори та гомозиготу по гецу И1нЬ коротко стебель ну популяцп» озимого »и та. За 19 ро-кхв спрямованот ре курант нот селекцхт найкороткостеблхших генотип i в з популяцг! Р^ к-10028 х Саратов ське 4 се ре дня висо-та рослин з 119,33 см у 1974 р. зменшилася до 35,09 см у 1993 р., пр станэвитъ рхзнихр 84,24 см /мал.1 /.

74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 66 87 68 69 90 91 92 93

Наявнок I. Динамхка зниження висоти росяин протягом двв"ятнадцяти içiiuiiB рекурентноТ селакд!! на коротхостебд^сть популящт озимого «ята з домхнантжм геном HЪ

Охряыэванш рекуронтним добором у мхнус капряику вдалося в 3,4 рази зменшити висоту стебла озимого кита на фонх доминантного гена короткостеблост1 Н1. Однобхчним спрямоваким да гати в ж« добором про тятю м 1974-1993 рр. створено новий донор доихнантш! короткостеблоск озимого хита - Гном. Конца нтрацх я адитившх ГОН1В, як1 контролвоть висоту рослин на фонх гена НХН£< , приз вел а до появи ранхше не вхдомих каряи-кових форм жига, в яких висота стебла становить всього 1015 см. фтогедатичний анап13 чисельностх х конфхгурац11 хромосом у анафазг другого мейотичного подыу голов1Чого гаме тофх ту тавих рослин не виявилк помхтгого збхльпвння аномалий, порхвняко з контрольною популяцхео, Еито Гном легко схрецгеться I даз киттездатиэ потомство з звичайними сортами.

У суперкороткого кита Гном зменшлася ххльк1сть м1я-вуэдхв х число листових пластинок. Скороталася такох довей на всгх ыхквузя1в, а пхдколосовий - майке зник. Кут вхд-хилекня листа став духе гострим - майке паралельним до стебла. Новий донэр суперхороткостеблостх Гном на по татку веснятого розвитку утворюе розложисту фор«у куца, а поед-наючи з фази виходу рослин у трубку, стебла х листки вабу-ваать вертикального калрямху. 0собяявост1 розвитку стебла I листа донора суперхороткостеблосп Гном передашься нападкам при схраяуванщ по домхнактноцу тепу.

Дэв"ятнадцять цикдхв добору найжороткостебл1ших рослин криз валя до зиэшешш довжиш колоса, числа квхгок, зерен, маек зерна з колоса, рослиш, мает 100 зерен I числа зародкових хорхкгцв порхвняно з вих1дюв популяхцею / Р < 0,01 /. У нового донора суперкороткостеблост1 Ямо-

в}рно збыьшилася продуктивна кув?1ст1сгь /Р < 0,001/. Донор суперкороткостоблосм Гном широко залучено до селекции« програм.

Для вивчення успадкування висоти рослин нового суперкороткого до юра Гнои про веде hí схрепування з альтернатившм зразком ВПК, mi р1знилися по висотх рослин на 13 класових íнтep8aлíв /мал.2/. У период по кол i кн i ви явлено повнэ до-мхцування короткостеблост1 незалекно b¿h напрямку схреауван-ня. UiKUHBicTb ггбридхв Fg мае чхтко виракену двовераинщсть. В популяц:ях Fg встановленэ надзвичайю широкий розмах варл>-вання висоти рослин - в!д 25 до 223 см, чим вигвдно В1др13-нялися вгд аналоггчжх Г1Йрид1в з донорами EM-I i к-10028. Г1бридолог1«»им анализом популяц^ Fg виявлено, m опввхдно-кання - три коротких до одного довгого, - ввдповхдае «оногенному розцеплеша. Експресивнхсть доминантно! алел i Ht у суперкоротких рослин га та Гном знаино бхльса пор1вняно до EÜ-I i к-10028. Поряд з дгев доминантного гека Ht у супзркорот-кого кита Гном, остановлено наявшсть офекту 4-6 ыодифхкув-одх алел1в.

ГЕНЕШЧН1 OCOEMBOCTÎ КДГПНОЗЕРШСЗЯ I СГВОРШНЯ Д)ЮРА ВПК

3 19*70 року вивчаеться спряыовашй доб1р на збтшення îiacsi 100 зэран з росли га озимого гита Весодоподолянське. Зру-вання мася 100 зерен в популящ! в 6i¡t слряновавого добору вхдбувалося за рахунок появи pasiina ш 1снуочих re ко тип i в, эдаквення i KSBitb экиктання тах класгв рослин, íuti були ш-совими у шх1ДН01 популяцгт. За 23 гегарац:! 1нтекслв1аго добору за ыаоов 100 зерен з росднш аройаяя гэнэта^яй эруетн-кя в!д 2,9 г у I9X р. до 5,% г. у 1993 р., пр стаювап,

, P¡ Гном X BIK

Вясота рослжн, см

RH рвщпрокшх ri6p суперкороткого «ята Гном а високоросдям эразком

М&лонок 2. ГЪзподЬп висоти рослин рвщпрокшх ri6jauiB Cj, Р? в1л с*Рв«Уяанн*

вш

3,06 г або 205,32 % /мал.З/. Створено ювий донор крупнозерное« - ВПК Ht. Кореляц1йним анализом генегичних пара-ыетр:в при добор1 на збыьсэннл маем 100 зерен встаговлено, що фекэтипхчна «нливхсть взасмозв"язака з ставдартизова-дом селектцйним диферэнщалом / L / попереднього покояíh— ня /Г » 0,51 х/, реалхзовашм успадкуванняы /kg / --/Г - 0,57х/, фактачням ефоктом добору - /Г^ 0,49х/. Найвища кореляцгя рэалхзэваног ефективностх добору встаюв-лена з ¿моновашн /3d/ - /Г"» 0,63ХХ / i стацдартизовашм /if селекцхйгаи диференцхалом /Г~= 63** /. Фахтачгай ефект добору /Ц^ / за масов 100 зерен з рослини виявив за-лекнхеть вхд успадкування, об число га го ыатодоы perpecit ка-щадоя-мата //" » 0,54 х/, а га кож вхд успадкування за подво-еноо корелягдео мата-кагрдок /С » 0,44/ i методой детерм!-Haqil /Г» 0,43 /. Коефхщентл успадкування иасн 100 зерен з рослини, виэначен! за кореляиев мати-на!цацок у 72% ви-падкхв ввдобраваоть рвальнх геюгачнх ефвкта i !х необххдга використоБувате в практачнхЯ селекхцг. Мзнеэ аивпадапть з рзал130важм успадкувашям, гсоефхцхенти обчясленх штодо« perpscil i детермхкацх! мата-нащадок.

Для визначзкня ефекту передач! иаси 100 зорен ковим створегсш донором ВПК до схрзщування залучадися эразки з вя-сокоа дявергентн1сто крупносп насхння. Шделыям зраз ком для вивчення спадковостх круп ноет i зерна виявилися дошри короткостеблостх - SU-I, х-10028 i суперкороткостэблост! -Гном, у яких кадзвичайго дрхбнз наехти. KpiM того, гхбрид-га походке1шя рослин Fj легко контролветься цархерниш генами HI . Рэг^прохи! г!бряди Fj за масоп 100 зерен э росяна проявили проыхкцу ахадкоо!сть. Характерно» особляв!сто

6,0

5,5 -

¡5.0 ->

л? т

|4,0

а> о

83.5 1-1

3

-I-1-1-г

0 I 2 3 4 5 6 7 8 9 10 II 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Школ1ияя

Малонок 3.

Ефвкт добору за ыасоэ 100 зорзн з росл и в» «ж та Веселоподолянськв

25 -20

S

15

8

о

^ 10 i

M

ы

5 J

Гном А

7 \ BIK X Ггам

/ \

Pj Гном X ВШ

1.0 1,3 1,6 1,9 2,2 2,5 2,8 3,1 3,4 3,7 4,0 4,3 4,6 4,9 5,2 5,5 5,8 6.1 6,4 6,7 7,0

Паса 100 зерен з рослига, г

Шшзшк 4. Бартовання нас* 100 зерен у гхбрадхв донора крупшэарвоегг ВПК з дргбгвдаргаи зразком Гном

роэподглу маси 100 зерен у реципрокжх гхбридхв виявила-ся 4ÍTKO вирахена двовершиншсть. При цьому в кохнхй гхбрид-н!й популяцЛ Fg утворювалося два ргзноманхтних розподхлен-ня з чхтгаш западанняи криво! на рхвнх хласу 3,7 г. Розпо-Aii ыаси 100 зерен з чхтко вираденов двовершишйсто вииагав проведения погяибленого гi6ридологхчного areuiiey крупно ст i верка хита, не як kíjuxíchoT s Йвапврервжм вархованняк, а ях альтернативно! о знаки /мал.4/. 3 1237 проаналхзованих рослин ВПК х Гном, 729 виявилися з масов 100 зерен меше 3,7 г, а 558 - биыае. В популяцз.! F2 Гном х ВПК 378 рослин вхднесено до групи дрхбнэзержх, а 302 - до крупнозержх. В обох рещпрокних попуяяцхях Fg спхввгцнэоения дрхбних до хрупнях статастично вхцповгцае розщзпленда 9 : 7 / » 0,079 i 0,126 /. Таке розщэплення вкладаеться в схему дигхбридного схрецування з комплементарной Д1сс генхв ма-ся 100 зерен з росли ни. Тобто, рецэсявшй ал ель хохного гена у гомозиготно^ станх одночасга пригнхчуе дхо доихнангшх алелгв кокного гена. При cxpenyeanHi донора крупност1 зерна ВПК э дрхбнозерними зразками, якх залучен: до селекхцйних програм, як допори домхнаитнот короткостеблоctí, м1н1мальна число модифхкуочих алел1в маси 100 зерен встановленэ вхд 28 до 43.

ГЕНЭИЧН1 ОСОШШВОСТ! 1 СШ1ЕКЦ1Я ОЗИМОГО КИТА НА -ШН1ТЕГ Д) Б0Р0ШШСЯ01 РОСИ

Генетика хцунхтвту в хита тхлыш починаз розвиватися. Трудизщх використання популяцхй сортхв хита для диференхцацхг рас патогена обумовленг гетерогеншсто сортхв кита по стШо-ctí до захворован».

На корстохому провокац1йно-1н£екцхйному фон! в популя-

Ц1Г P3 Харкгвське 60 x к-10028 виявлено 17 ¿цунних до бо-рошнистог роси рослин. Шсля остаточного встановлення Гх iHyHHocri, росл и ни перед цв1т!ннлм буля розклонован1 на двх части ни. Одчу частицу клонхв ¿мунних до бороинистот роси рослин пересядженэ i гзольовано п!д бязевим каркасним будиночком, а другу частиц/ - використано для схрещування з сприйнятли-вими до борошшсто! роси сортами. Створенгй 1муншЯ до бороинистот роси популяц1Г жита данэ назву - 1мунер 76.

Дня практично! селекцхТ i визначения характеру спадково-cri 1мун1тету до борошшстог роси, с творено го донора 1мунор 76, проводилися реципрокнх схрепування э 84 сприйнятливиыи сортами, В табл.3 наведен1 результата генетичного акал1зу другого поколхння редопрокних i зворотнхх гхбридхв вгд схрещування донора 1цунер 76 з сприйнятливиии високостебельники сортами Кустро i Доминант. Згхцно критерхгв ^ ввдноиення хмукк«х до сприйнятливих рослин Fg в!дпов1дало класичнэму 3:1, а при аналгзувчих схрэщуваннях - 1:1, lía свЬдчять, iuy-нхтет до борошшстог роси донора 1иунэр 76 визначаеться одним доипшгегаш геном у гомозиготному cTaHi /BrSr»/, яя у В.Д. Кобилянського /1977/. Добхр гомозиготшх /Ег2г/ повнхсто хцундах рослин необххцно проводи™ перед початком цвгг1ння при внросувакн1 1х на провокацхЯно-хнфек^йточу фот. Проявления свлеквдйшх ознак озимого аита 1мунер 76 при виро-шуванн1 наардк1В на ргзких за рхвгези 1Н$екц1Якого наванта-аення i родвчостх грунту фоках неоднакове. На природньоыу фон! свлешцп з зал учениям донора 1мунер 76 слхд проводите за масои зерна з колоса i рослини, доеяшк® i щ1льн1стт) колоса, короткостеблость На хнтзнсиеночу фонх слад надавата перевагу доборам за иасог 100 зерен з,росли*и, кыькхсто зерен

Табдиця 3

ГенэтичгаЯ amaia Р? t зворотнЬс г1брид1в вхд схрещування донора Ъдгнэр 76 i copTiB Кустро i Дои1нант /1978-1979 pp. /

s-g ! ^ ^I ! ¡2225-

схрещувань li)aXTO4Ha (теоретична! ,2! ! хмукшх

I-1-! > I Р !до сприй-

!1цун-!сярий!н4ун-1сприй! 1 t нятливнх

1шх ! нятаи! жх 1нятли! I I

_! IMX I I«« ! I 1__

Fg Кустро х х 1нунвр 76 454 156 457,5 152,5 0,11 0,75 2,91:1

Fg Ьцунер 76 х х Кустро 407 141 411 137 0,16 0,75 2,89:1

Fj Кустро х X Pj Кустро X х 1чунэр 76 143 125 134 134 1,20 0,25 1,14:1

Fg Доы1ьанр х х Iwyrep 76 365 107 354 118 1,36 0,25 3,41:1

Fg 1мунор 76 х х Днйнант 366 118 364,5 121,5 0,13 0,76 3,12:1

Fj Дэм1нант х

х Pj Дры1нант х

х 1мунор 76 ISO 112 121 121 1,34 0,25 1,16:1

i оворнэшс?! колоса. Введения гащв донора ionise до

/

боровннстог роси при покраяркн! овкшго кита каобхадко проводит» безпарервшки беккросаш з $оборош ш провокацШ»-зи^кщйнэму фон:.

СЕШЩЫ Н& ДОНЙГЕТ ДО БУК)! 1 ШБЛ0В01 №1

Захворввашш буроа i стобловоа ipaas зустр1чавться в yclx районах вирощуваиня жита. Ра совий склад буро! ipsi mv&

m вивпегай. Бура ipsa зннжуе врожай зерна за рахунок змен-езння паси 100 зерен та !нших елементхв yposan. 1цунолог14-на oqiraca кита свхдчить про в1дсутнхстъ crifirax до буро! i стеблово! ipei хультуршх сортхв. Дня oqimw стхЯкостт ви-х!дного магерхалу i селехцхйгеос зразк!в на провокац1йю-1и-фэкцШюну фоН1 додатково нэобххдно застосовувати метод по-oiBy гх на початку лхта, да розвиваеться осередок ураження бурою i стебловою ipteo. 3 популяц1Г Двркавыгське 29*2 створена субпопуляц1я смйкях i 1цунних генотнпхв до буро г i стеблово! ipai. Окремх 1цуш1 високостебольнх росли ни схре-пувалнся з перспектившии короткостеблимя гхбридаии /Н1< /. Проведениям насичуочих i ступхнчатах схрещувам., батькхвсь-коо формоп Двржавхнське Hi по 286 комб!нац1ях з комэрц!й-ия«ш сортами, встановлэно, Ер чаЪтота беккроса посчупово змекцуе кхлькхсть ст!йкях до буро! i стеблово! ipxi рослин. Практично вне в 4-5 беккросах bci Г1бриднх росднш в т!й чл inaifl Mipi вражалися ipsen. Геютячняй а нал ia перэдач1 стхй-костх до захворзвання ipsen в!д гхбрада Дэрзавхкське Ht пи-яви в полirem^ спадховхста.

Попухи доюр1в споиукали провести схреаувания стхйстх до буро! ipai клонхв 3 ПОЦуЛЯЩЙ £. mjntin,u.*n (ClOj SsJ.vt'itrd

Host, .S кирг^лно/и C-rois/t._ 5 d/ritdnLL-rb (Sii,o-£) kkm.2 вирои?ешх у васиящй тешгицх для вир1внэвахяя перходу цв1-Т1иня з парспектавгада селекцШями короткостебляки /Н1> / а разка »я. Дня точного вкзначення походяення гхбрздного мате-pi аяу форда э домшанпии геном Hi внкорястовувалися яа батьк1вськх комхюнзнти. На корстокоиу провокацхйно-хнфвк-aiflmwy фон1, в уиювах шивково! теплицх, в Fg серед бхлъше п"ята тисяч с1мей, виявленэ 32 noBHicito ¡цуниях до буро! i

стеблово! ip«i. Новоцу донору ctíHkoctí до бурот i стеблово! ipni дано наэву Кобра. Схрецування донора Кобра з сприйнят-дивими до бурот i стеблово! i pe i зразками, виявило домхнант-жй характер спадкувакня ctí«koctí ri6jj«íb Fj. Бивчення гвнэ-тичшх особливостей донора хцуштету до бурог i стеблово! ip-xi з домхнантшм геном коро г ко сте бель но ст i продовкуеться.

Новий донор до буро! i стеблово! ipsi Кобра визначаеть-ся коротким стеблом, високос продуктивнхсто кущення, довгим колосом, внсокин числом kbítok i зерен у колос1, пхдвицегао M&COD зерна з колоса i рослини, помхрноо масоо 100 зерен i поткеюв озернанхств колоса. Висота рослин продуктивна ку-иистхсть, довкина х щхльщсть колоса визначаеться, перевахно, адитивгам ефектом ген1в. По висотх, продуктивна купрстостх, Maci 100 зерен KpiM адитавних ген1в встановлено ефекти дом1-цування i enicTasy. Maca зерна з рослини, головкш чином, контролюеться д1ео доМ1нантдах i eriiстатиvrax генхв у донора iK/HiTeiy до буро! i стеблово! ipei. Дня покращэння озерш-hoctí колоса, з використадаям донора Кобра, наобхШ» заяуча-ти зразки а вясокоо генатачиою внрахенхстю щс! оэнахи.

Зг1дно генетичшх корзляцхйшх плеед /мал.5/ селекц1я, спряиована на знихення ей со та рослин, сприятиме зб1лыашагэ KpynHocri зерна, мает зерна s колоса, озернэнот, щ!льност1 i продуктивно! KycpicTocTÍ потомства. Maca зерна з колоса елхтних рослин Кобра утворюе мхццу генэтичцу плеяду з числом зерен, озершнхсто, кцльнхств колоса i масоо 100 зерен потомства. Ьагативдай генатичшй зв"язок маси зерна з колоса встановлено г висотои рослин i Boro довкиноо, Генэтачнх кореяя-цх! маси зерна з колоса 8 його до беи но d i продуктоЕщсто росши визнач&югься зчаоленням. Генэтичта корвдявдя маси зерна

& КЬ

/X '/I

(аА3 VА, у'ФА >'

9/ ЛУ'?* ''Ь \

1 фырл*

\ "V, - - / 4 г " /4

/

7 Л.....5

б

Ыалюнок 5. Фвно«п!чн1 1 гвнвтнчн! /£/ кореляц*! к1льх1с>жх ознак озимого сита Кобра

Умовн1 позиа ченкя:

1. Висота рослин, см

2. Продуктивна кушцст1ст«, щ, 0,6 _

3. Довжина колоса, см 0,4-0,59

4. Чисяо кв1ток у колос1, шт. 0,2-0,39

5. Число зерен у колосу шт. -0,6

6. Оэернвнгсть колоса, % -0,4-0,59

7. Щ1льн{сть колоса -0,2-0,39

8. Паса зерна а колоса, г

9. Паса зерна а росяят, г

10. Маса 100 аерен а рослида, г •

—1

3 колоса з KpyaHicTD зерна обумовлена пдейотропним ефектом.

Ге неточна вдосконалення озимого кита э використанням донора хцунхтату до буро! i стеблово! ipsi Кобра, який поед-цув в собг гош HlErfii , шобхадно проводит звичайшм схре-цуваншш а перспективтми i комергцйкими сортами i ре те льдами доборами на аналхзуючоцу фонх.

ГЕНЕШЧНЕ ВДОСКОШШНЯ 2ИТА ЗА ПРОСТО говос 0р16нгад1® ли СТОЮ I ШСМЖИ i ЧИСЛУ зародових к0р1ицв

Перспектявними, але поки ар не використаними селекхцев резервами пхдвищення врохайного потенвдалу озимого кита в с творения нових сортхв з пвдвичгнзо фото синтетичною активист» i шелом зародкових KopiHqie. Селекц1я на зменшення кута в!дхилення ли сто во Г пластинки в!д стебла забезпечуе добру ос-BÍweHÍcn» рослин i сприяе акта в ному фотосгнтезу, РЬслиш з еректофыьиов i розеточнои будовоо Форш куща п"ята комбхна-цхй в Fj були перосадкеиi на окремг хзольоват дьяянкя. Так i íirrepKpocHí популяцИ протягом десяти генорацхй проходили пов-шй щкл селвкц1йиого покращоння по ctíHkoctí до енхгово! пл!сшшя, борошнастоТ роси, буро! та стоблово! ipai, корона-вих гшлой, короткостеблостх. Дэбори проводилися протягом десяти геюрацхй методом посяхдовшх вяклвчэкь no bhcotí рослин, uaci 100 зерен, uaci верна s колоса, озершностх колоса, продуктавHiñ nyifiCTOCTi. Bt¡u6paiii таким методом потомства рослин проходили перевхрку ка вагальцу комбЬшщйцу здатк!сть /ЗКЗ/ урокайнос?! в розеедшку полхкроса з т-корзстакшм разорву шс!ння. Протягом веього сякду с&лскгЦ! проводимся спрятавши даваргоотга формування двох седекцхй-

них популящй з сдинэп аль терка тавиэю ознакоп вректофхль-ност1-розвточност1 куща. Через десять дахлхв таких дивергент них доборхв було проведено рещпрокне схрепування росли» озимого хита a is собою. В Pj встаговлено npoxixne спад-кува!шя форми будови куща. В Pg розщэплення проходило по типу неповного доыхнування Д : 2 : I/ розеточнот будови куща. Тобто, спадхування розеточшст1 куща визначаеться одним домхнантним геном у гомозиготноцу стан!.

У табл.4 наведена врокайк1си> в сортовипробуваши, а таков серед« ознак еректофхльшт i розеточнот популяц1й, порхвнязю з комарц1Йними сортами. Найвипрй урокай з одидац1 плодц /7,21 т/га/ виявився в 1НтеркросН1Й популящг Fjj /п'ять сорт!в/ х 1ыунер 76, яка рекурентнз формувалася за ознакоо еректофхльшстх куща i листово! пластинки про тягом всього селекц1йного циклу. ГЬрхвняльих сортовипробування еректофмьноГ популист Fj2 /п"ять сортхв/ х Ьдгнвр 76 синтетик треть ого циклу другого похолхння / $уп 111-2/ подтвердили TI високу врояайнхсть у 1993 р. - 9,46 т/га. Ictotho виицй урожай зерна синтетично г еректофхльдат по-пулящт форцувався за рахувок випр! продуктавго! кус?1стос-Ti /Р <1 0,05/, хрупностх зерна /Р ^ 0,01/, масн зерна з колоса /Р ¿.0,01/ i иаси зерна з рослиж /Р< 0,05/ взд-госио популяц!Я з горизонталь hod opieHtaqie» стебла i листа.

Оелекцхя досягцула видатшх ycnixiB вдосконалення ка-земнах частин росл к к вита, але доб!р за ступе нам розвитку корегавоТ си стоки Т1льки по од каяться. Число зародкових ко-piitniB /ЧЗК/ - зручна ttiflbKicra ознака для гензтачного ана-Л1эу i селекхцйного покрааркня. ЧЗК легко визначаеться при

Таблиц* 4

Урохайн1сть t свлехц!йн1 оанахх ерехтофмьно! i горизонталь нот поцгяяцЩ оышого пта /1991-1992 рр./

1Комерц1йн1 сорта j Популяр г 1нтеркросв Оэиахя I ■ 11 i 11 ■ i ¡i ■

! Новозиб-t Бороть-, Еректо- I ГЪзо-I ко|сыс8 J ба |ф!льна J точна

Урожайнiсть зерна, т/га 5,84 6,42 7,21ххх 6,56

Висота росдин, cu 155,54 122,26 105,34 108,72

Продуктивна куацс-TlCtb, ВТ. 8,46 12,45 12,10 9,96

Довхина колоса, см 14,32 10,33 10 ¿58 10,38

ЧИСЛО KBÍTOK у коло-ci, ВТ. 61,84 62,02 62,90 61,79

Число зерен у холо- CÍ, ВТ. 56,47 57,26 58,45 56,83

Оэернанхссь колоса, % 91,32 92,32 92,93 91,76

Щ1льн1ся> колоса 2,16 3,00 2,99 3,00

Maca верна а колоса, г 1,52 1,76 1>91ххх 1,80.

Maca зерна а рослиш.г 12,86 16,42 22,11х 20,45

Паса 100 »ерен э росян ни, г 3,22 4,22 4,71 4,44

х, хх i ххх - íctotho на 0,05, 0,01 i 0,001 piBiuoc вЦносно популяций tHrepxpoca míx собоо.

вихористанн! ст1клопоролоювях к&оет, нэ потребуе значшх витрат ховПв, npaqi i часу,

ВАр1овання о знаки ЧЗК в ouexqtRmx по пул яцгях укд ада-лося в бЬюмхнальнай роапод!л. 1>нзтичн1 похазшхи míkmboc-т1 вдв!ч1 меда i фено1ш1чвдх. Eucoxi коеф1ц1внти успадкуван-ня т 0,62-0,90 ххх/ св!дчать про значм потенщальн!

моыиэостг генэтичних зрулень при добор! по ЧЗК. Генетачш кораляц1Г ЧЗК батькхв I висоте рослин р1знх за рхвнем, ала вс1 позитивна. Генвтичжй взаемаэв"язох висотя рослин бать-К1ВСЬК01 популящ! з ЧЗК нащцкхв був такок негативны 1 , шзъкиы за величиною. Оелекцхя на збхльпення ЧЗК не ааважае створенно короткостеблих сорт!в кита, а навпаки, в 5-27 % випадкхв сприяе эшкен» виооти рослин потомства. венотап!ч-н: 1 генэтичих кореляц!! м!ж ЧЗК 1 продуктивна«} хуп>!сТ1СП> совпадали за напр ятю м 1 величиной. Крхк того, покракупча селвхцхя на зб1льленмя ЧЗК генетичж) пов'язана хз абхльоен-ням крупност! зерна, маси зерна э колоса. Селекц1я на збхль-шення ЧЗК, у популяцхй з сполученнян домхнантжх ген1в ко-роткостеблостх х хцунхтету до борошисто! роси, сприяз збхль-иенно довжини, числа квхток I зерен у колос1, а в поцуляц!! з генами Н1 г крупнээерностх у/ул/'- змешенио Тх. Бе ви-явлено хстотдах стхЯких генетичних взаемоэв"язкхв ЧЗК з про-1уктивнхсл> рослин I оэерненгспэ колоса. РрИр на збкыиен-ня ЧЗК п1дтверджуе ефективнхстъ використання цге! ознаки в жлекцхйних прграмах.

селщ1я озиыого нита 3 вж0ристаннш1

створёного вих1дюго матерШу

В основу селехц1йжх програм створекня ст!йкиг до виля-'ання, 1Муших до боротнистот роси, буро! I стебловот хр«1 »рт1в було по кладе но використання бекнрос1в крагах високо-|рожайних, а комплексом бакажх селекцхйжх ознак зраэк1в з донорами домхнантно! коротко стеблостг та хцунхтету 1 одер-:ання на замочному еталх гошзиготжх по домхнантнхй алел! 11/ синтетичжх популяшй, якх да розпрплюоться за висотоо

рослин. Гомози готацхя беккросжх потомств проводилася концентратов гена Н1Д1 у короткостебельн1й популяцх!, да ви-браховувалися гомози го пи високостебельнг рослиш I гетеро-зиготн! родиш ДО ЦВ^ННЯ. Для виявлення гомозиготшх рослин використовувалися аналхзувчх схрещування I хнбридинг. Ейривання вл1гшх рослин з коренем сприяло добору Тх на ст1йк1сть до стеблових 1 кореювих гтлай. Зникнення глсля двох-трьох ЦИКЛ 1В браковки хворих рослин св!дпить про порхв-няно простой генвгичний контроль сГ1йкост! до стеблових 1 коренових г шлей. 0елекц1йН1 розсадшки по кокн1й ко>«51нацх1 форцувалися методом послхдовних виклвчень за комплексом к!ль-ысжх ознак,

Ви кори ста ння генэтико-кореляцхйного анал1зу прямого впли-ву селекцхйтх ознак виххдтх рослин 1 схмей на врокайнхсть зерна потомства свхдчить про високий позитивний вплив крушю-ст1 верна х не гати в гай - висоти стебла. Збхльшекня врокайад-стх зерна вдосконаленкям продуктивно! куфстостх, маси колоса, числа зерен повинно проводится в залекностх вхд гештич-ш! структури вихвдног популяф! х контролвватася протягом всього циклу селекц11.

Еикористания методу резерву насхння е ефективним для

п {двииркня врокайшго потенщалу. На вести сортах озиьаго

кита ефективн1стъ одного циклу селекцЦ катодом резерву на-

С1ння, порхвняко з масовнм добором, становнла 0,37 т/га,або

5,06 %. Висота рослин при цьому скоротаяася на 3,II си, або

2,19 %, а крупн1сть зерна эбишкилася т 1,80 г, або 5,40 %

в середиьоцу по еэсти сортах. Висока генотичнз зрукення вро-

кайност1 зерна сз£д«т, про дощльтсвь застосування 1нтав~

сившго схмейного добору штодом резерву насгкня в селекцп I первиитцу иас1ншцтв1.

Недосконалхсто сЬюйного добору методом резерву нас!н-ня в утруднення використання ефекту гетерозиса. Со леки! й нос програмоо передбачалося використання ефекту гетерозиса шляхом створекня сорт1в-скигетяк1в. Для п1двищення ефективнос-т1 добору ви кори сто вуз али пяклгчний добхр рослин на ЗКЗ методом полхкросу в сполучоинг з методом резерву насхння /А.А.Гончарешсо, 1979, 1984/. Проведения добору методом резерву нас1ння полягало в тому, що в свлехцхйноцу розсадш1дг короткостеблих хцунких до бороинисто! рося, буро! та стебло-во! ст!йких до снхгово! плхсняви добнралися росл и ж з

одноярусним рОЗМ1фННЯМ колоса, високоп продуктов нов куп?1с-тхсти, товстям х мхцним стеблом. Изслини, ях1 ви три кали вс! критерх! польового добору перед обмолотом анадхзувалися по десяти кьльк1сшх ознаках. Шаля добору елхтних рослин за иотодом посл1Довшх виклпчэнь !х насхння викорястовувалося для посхву в село кщ Я ному розсадтку. №ита »нс1ння збар1га-лася в резерв! протягом двох рокхв. Схы*1, як! одержали каА-випц ог?1шш в салекщйноцу роз сад пику I порхвняиьноцу сорто-випробувахмх, залучалися до полхкросу або топкросу. Для пього викорястовувалося оригхкаяьвэ, кзпарезвшшеш кас1кня красах рослин резерву. РЪита оригхкальшго на с I кня зберхга-лася в резервх до одеркашя остаточтах результате випробу-вашш врожайносТ1 зерна родин. На четвертая ргк проводилося випробування полхкросшх I топкросгах родин у пор1вняльтоцу сортовипробувашй. Оэзерв насхння иайкрвщх схкей вис1вався в розсаднику перезапилення компонент1Я на хзольовак1й Д1-лягац. Дэ п£1тхння проводклкся иэгатавнх браковки рослин з коренем. Одержана в цьоиу розсадниху нас1ння, використо-

вувалося для пос!ву в пор1вняльноцу сортовипробуванщ. Решга насшш внс1валося 1зольованэ для одеряання зерна ^'упЛ. Цзй роз сад ник дае змогу оста точно ви значит« схм"1, якх не ввдпо-в!даогь потребам селекц1Т. В розсаднику 5 ут^-1 про водили ся добори елхтжх рослин для наступного циклу селекщт.

Експериментально доведена, пр ефективнхсть с1мейного добору методом резерву нас1ння мохна пздвив»1ти, яхир перетвори-ти його в систему, спрямовацу на штучно пхдтримання гетерози-готтст! в популяцхях. Циклгший добхр напхвсгбсових «мей на ЗКЗ сирине видIленш храпах з них методом полхкроса 1 топкро-са. Вцутршньопопулящйжй ефект по врокайностх зерна краяух !Чбридхв досягав 3,91-10,33 %т Сйнтетичш популяцх! перевищу-вали стандарт за врохайн1стт> зерна на 8,22-17,50 %.

Методом резерву насхння, використанням кореляц1ймэ-регре-с!йнэго анал1зу популяцп елхтжх рослин Кустро х Панцэрнз створено сорт озимого кита 0л1ма1ад1а 80.

Спрямоважм конструюванням генотипу вих1дних рослин методом ступхнчатих схрещувань селекцхсо на врохайнхсть використанням резерву нас1ння елнжх рослин пхсля перев1рхи ЗКЗ родин з популяцх! Рд Сангаств х {р2 Д0Р»ев1нське 29 х [Р2 Кустро х х (Р2 к-10028 х Саратовське створено коротко стебли й,

стхйкий до боровшего! рога, буро! та стеблово! 1ра1 високо-врокайшй сорт-синтетик Боротьба, Сорт-синтетик Боротьба виявив найвиву врохайнхсть на 27 сортод1яьницях у 1989 р. х на 24 -у 1990 р. Сорт виявився найкороткостеблхеим на 92 сортод!ль-1нцях. Кито Боротьба мае високу стШ1сть до грибкових захво- . ровань. Иахсямальжй урояай зерна на Деркавному сортовмпробу-ванн! - 9,64 т/га.

Пореривчастим беккросом а эалученням донора 1кун1тету до

борошнистот роен, селекцхео за елементаки структура врожап методом послхдовних виюшчень по десяти селехцШних ознаках ге не та ко-стата ста ч ним агеиизом I використанням резерву на-с1нкя з перов1рков ЗКЗ з популящг Рд Фенхкс х Фан*кс х х 1мунер 76 _) сформовано сорт-синтетак Струна. Сорт-сянтетак поеднуе в собх дом1нантнг гега короткостеблостх НЪ , 1мун1те-

до бороишстоТ роса Ег , рокэсявих комшгененгарнх гени круптаст1 зерна Сорт Струна ст1йкий до вилягакня, гриб-

хових захворовань. Максимальная уроааЯ зерна зареостровано на Правдинськхй сортодхльнипх Калхнхнградсыто! област1 -9,95 т/га. Сорт визнага перспзятизгеш для Л1состепово? пот Украци.

Спрямов&иин стутпнчатам схреиуванням I беккросаии з по-пуляцх! Р12 ВПК5 х [Р2 Кустро х (£г к-10023 х Саратовське 4)], використанням методу форцування популяцгт послхдовгам ви-клочекням I резерву насгння з перевхркою ЗКЗ родин створено сорт озимого кита Воля, який проходить Дэр*авнэ сортовипробу-вання. Такими к методами створет сорта-синтетики Корона I Богуславка. Сорт Богуславка занесено в Дэркавний реестр сор-тхв рослин Укратни на 1994 рхк. Со рта-синтетики Боротьба 1 Богуславка визнано Нацхокалькими стандартами УкраГда.

висновки

I. Встановлено, що ознака доихнантног короткостеблост1 озимого жита контролветься ол!Гогеюм I сархсс з 14-16 пол1мврних алелхв адитавнот Д11. РЬкурентним добором протя-гом 19 гензрагдй створеиэ нови? цотор суперкороткостеблоСТ1 Гном з середньов вясотоо ЗЬ см, яка оО'умоплена взавмодхеп дом1нантних алел1в Н1> та 4-6 ад^та»В1х алелтв. Сумхсний

ефвхт ахелхв цього гена забезпечуе бмыцу експрес1о коротко-стеблост! /50-60 сы/ у гхСридхв з учаетп донора Гном.

2. В результат! 16-ти разового спрямованого реку рентного добору за масоо 100 зерен э рослини сорта Веселоподо-лянське встановлено високу Пого ефективнхсть, яка забезпе-чила збхлыпекня о знаки а 2,90 г у 1970 р. до 5,96 г у 1993 роц!, пр ста но вить 3,06 г або 205,30 %. Визначен! коефхц!-енти успадкування маси 100 зерен у 72 % випадкхв спхвпада-ли 8 реалхзоваши. Створено нэвий донор озимого кита ВТК, у якого крупнхсть зерна контролоеться взаемод1ео двох не алель-шх рецесившх генхв, поэначених нами х сер1ео з 23-42 полхморних алелIв адитивгот д!1. Выявлено пром1хшй ефект спадвування крупност! зерна. Встановлена комплементарна вааемод!я двох нэалельшх гешв хз сп1вв1дновеиням др1бно8ер-жх 1 крупнозершх як 9 : 7. Доведет, що спрямоважм добором 1 гхбридязацхев шкш ефективно зосередити бакан! корис-н! алел! масх 100 зерен у популяц!!.

3. Встановлено мэхлив1сть 1 високу ефективнхсть добору ст1йхих до бороюнасто! роси генотяпхв короткостеблого /Н1 / озимого кмта на втучш створе но цу провокац1йно-1н}>екцхйюцу фон!, шяхом безэм1Июго пос1ву, ввасошш 140-160 т/га гшо та н тучно го надосекня уредо- ! телейтоспор бороидасто! роса на хкстя 1 стебла рослин кита.

На штучному провокацхйю-хнфекщйному фон! створений ш-вий донор !мун1тату до бороишсто! роси - 1мунэр 76, 1цун1тет якого ви з начав ться од ты доыхнангкы геном Ег' у гомозиготно-цу стан!. Запроповована схема селекцИ в використанням доюра хмун!тету до борошнсто! роса беапэрервжмл беккросаш на провокацию»^ фон!.

4. ¡Остановлена вцутрганьопопуляцхйна ретерогенй1сть ба-гатортчного кита Дрркав:нсъке 29+2 за ознаков стхйкост: до м!сцевих рас популядхЯ буро! 1 стеблово! тр*:. При викорис-танн: хмунних генотапхв багатор1чного кита Двркав1нське 29+2 в сер:! переривчастех беккросг 1 стулгичатах схрепуваи» 9 короткостеблими Н1 зразками стхйисть до буро! 1 стеблово! !рк! поступово знижуеться. Встановлена пол1генна спадков!сть стхйкостх до буро! I стеблово! 1р*1 створеного кита Дврка-вхнське Н1 .

5. Конвергентни!« схрещуваннями 1 рекурентиими доборами на провокац:йго-:н1)екц:йному фон! в умовах пл!вково! теплиц! створено виххдний материал озимого кита э поеднанням комплексных ознак короткоствблост!, крупнозерное«, !цун!тету до бо-рошжсто! роси, стхйхостг до снхгово! пл!сняви, кореневих ! стеблових ггалей з генотипом Н1 ^^'Ег'Рп.Гс.

6. Методом хнтеркроса диких вид!в 5 tn.onij.nwm ,

$ ъ^еЛп Ы. ки/гулполь Ёгоик , $ \СглШ.

з храпами рекомб!нант»1мя зразками НЪ^и/'Е? Гп^с створено новий донор ст:йкост1 до буро! ! стеблово! 1ра1 - Кобра, в ге-готип! якого поеднаний ген ?<1 з хншини генами. Використан-ням донора 1мун1тету до буро! I стеблово! хржг мокна проводи-ти генэтичне вдосконалення озимого кита звичайним сх ре вдуваниям э перспектавними г комерцхйними сортами.

7. Шрямовагам дивергентшм добором протягом десяти Ц!К-л!в з !нтеркросю! короткостебло! популяц:! /Н% / , хмунно! до борошшсто! роси /Ег/ створен! донора ерехтоф!льно! ! ро-зеточно! будови куща. Встановлено нзповда домывания роза-точно! форми куща. В Р2 спостер:галося роззеплекня 1:2:1. Урожай зерна в конкурсному сортовипро??уванн! еректоф!льно! по-

пулящт на 9,90 % вищий в:д донора з розеточноо будовоо куща.

8. Зало чаткована свлежцхя коротко стеб л ого /НЬ / озимого кита на збыьшекия числа зародкових корхтпв. Коротко-стебл! селэкц1йн1 популяцхт виявили висок1 адитивН1 ефекти

ген1в по числу зародкових корхюпв. Дя ознака у короткостеб-лих 1цунних до борошнистог роси полуляцШ озимого кита плей-отропнэ пов"язана з крупнгсто зерна I колоса, продуктивною куп$(ст1стю; негативно - 13 висотоо рослин 1 пальметто колоса.

9. Визначена стратегхя ге»этичного вдосконалення озимого кита на ст1йк1сть до вилягання шляхом створення нових до-шр1в доминантно! короткостеблост! /Н1 /, 1цунгтету до боровшего! роси /йг*/, буро! га стебловот гркх /Р^/, крупное« зерна /лл'/, еректофхльностг I роэеточноси куща, з використаниям прямих и переривчаешх беккросхв, ступ1нчатих схрепу-вань методом паралельнох коквергенцЦ. Добгр елхтних рослин при цьоцг повинен проводи гися методом посладовних ви клочен, по десяти основжх селекцхйшх ознаках на провока1ийно-1н$екц1й-

ноцу ф0Н1.

10. Встановлено гстотва пхдвищрння ерокайнэго потенциалу озишго кита методом використання резерву насхння. На шести сортах озимого кита ефективн1сть одного цикла селекцх! ним методом в пор:внянн1 а масовнм добором, становила в се-редньоьу 0,3? т/га, або 5,66 %.

11. Доведено, вр вфективнгсть родииного добору методом резерву кас1ннл пЦвичуеться, яхар перетворити його в систецу спрямовацу на штучне падтримаиня гетерозиготност1 в популяц!-ях. Цикх1ю«й доб!р в пол!кросних х топкросжх схрещуваинях

•Ю

спрняз видхлешао кранах по ЗКЗ нап1вс1бсових родин. Вцу~ трхзньопопуляцхйшй ефект по врояайност1 зор!и в правах г:б-рнд1в статовив 3,91-10,33 %. Синтетичнх популявд! перевигу-аалк стандарта за вр0»сайн1ств зерна та 8,22-17,15 %.

12, Одерианг наш результата стали теоретичною основоп при створеннг патентоздатшх коыерцхйних сорт1в ознютго жита - Олхшиада 80, Боротьба, Богуславка, як1 занэсенх до Дзрхавгаго реестру сортхв рослин Украпш. 1Сороткостебл1 сорта Боротьба I Богуславка вяз на но Нацхонэльтми стандартами Украци. Сорти ст1йк1.до вилягання, з висогою роелни 73110 см, ст1йк1 прота боровшего! роси, буро! та стеблово!

Урожай зерна на сортодггьгацях досягав 9,33 т/га.

У Дзряавному сортовипробуванш зиаходпться короткостеб-л1, ст1йк1 до грибяових захворювань висоповроаайн: сорти озимого кита Струна, Воля, Корона.

РЗЮ.'ЕНДАЦН ДЛЯ С01ЖЦ1ЙЮГ ПРАКТИКИ 1 ЕИРОБШЦГВА

1. Дял збЬтьшоння валових зборхв зерна озимого аита в Укратн1 нэобххдга праскорзнэ освоения в внробтцтв! високо-вронайгах, коротхостаблих, стхйких до грибковлх захворова»ь сорт1в Боротьба, Богуславка, Струна, Воля, Корона.

2. Гевэтачкз вдосконалення озимого кита проводите з пн-корястанням донорхв суперкороткостеблостх - Гном, крупнозерное« - ВГК 1мунхтету до борошнисто! рост - 1нугар 76, 1цун1твту до буро! I стеблово! 1ра1 - Кобра, донорхв еректо-ф1лыют I розеточно! будови куя$а, ян4 эабезпечувть З1неення висоти стебла на 76 збхльшеннл крупностх зерна на 38 %, хмунхтет до борошнисто! роси, буро! та^ стеблово! хря1, висо-ку фотосянтетичцу актавнхеть стебла 1 лнетя.

Констдтэваюю «айбуяього гонэтицу росаин кита взобхадио проводит« безларервшкя i парврнвтастаки баккросами, ш? ахрещувакняш ив то дон переделы»! кокввргвнцх! ш провока-цхйню-1н{>евц1йюцу фоих.

3. При створаши синтатичжх популяхдй використовувати для парезепилення 6-3 вид!лешх методом полгкросу г топкросу внсоковрокайних родин. Таку схецу викора стону вата в первинноцу насхкництв!.

СПИСОК ОСНОВНЫХ РОБГГ, 0ПУБЯ1К0ВАШХ

по тай десятин

1. Оараваги крутого иасхння кита // Смьськогосподарська х*форыац1яй,1972. - № 9. - С.20-21 в соавт.с Д.й.Ляхварь ,

2. Полиплоидная ровь в природе // Вопросы молекулярной биологии и генетики. - К.: Наукова думка, 1972. - С. 18-19, .

3. Эффективность отбора на крупность верна озивэй раз // Вопросы молекулярной биологии и геиэтнкн. - К.: Наукова думка, 1972. - С.28-30.

4. Наследуемость и эффактавшсть отбора по крупности езр-ш у оэимой рак // Селекщя, семеноводство в сортовая агро^зх-шка озииой ран, - Ы., 1974. - С.32-34.

5. Оопряаешэстъ варьировашя вояичзствошаг признаков озашй рай // Салекщя, сешшводства и сортовая агротахшка озимой рай. - М., 1974. - С.36-37,

6. Вздвлеша елоташшх поляшоидов у озимой рая // Смокая, гашшводстао и сортовая агротахшка озншй рет. - Й.» 1974. - С.44-45 в соавт.с С.Г.&Ш¥алер .

7. Крупшсть эерка огкмой раз! й эффективность езлакща по зто^ показатели; Авторэф.дисс.... канд.с.-х.гаук,- Одесса, 1975. 21 с.

0, Еффеятивность отбора по круптста зерна у озимой ржи // Села к да я и семеноводство. - К.: Урокай, 1975,- Вш.31.

- С. 6-14.

9. Отборы на к рул теть семян и коррелятам с количественными признаками у озимой рот // Озлекг^я и семеноводство.

- К.: Урокай, 1975. - Вып.33.- С.26-35.

10. Отборы из популятяй озимой put, как метод создажя исходного материала // На те риалы семинара по методам созда-жя исходного материала для селекдеи растений. - К.: Наукова думка, 1977. - С.28-29.

11. Создание короткостебельних популядей озимой рки

// Материалы семинара по методам ооздажя исходного материала для селекдои растений. - К.: Наукова думка, 1977.- С.ЗО.

12. Наследуемость количественных признаков у гибридов коротко стебель ной озимой рхи // Третий Всесоюзный съезд генетиков и селекгцонеров. - Л. - I /3 /, 1977. - С. 125.

13. Генетический сдвиг при отборе по крупности зерна у озимой рки // Третий Всесоюзный съезд гежтиков и селекгцонеров. - Л. I /3/, 1977. - С.127.

14. Коррелядаи и иммунитет к мучнистой росе короткосте-бельных форм озимой рта // Селекдея, семеноводство и сортовая агротехника озимой рки. - Киров, 1977.

15. Изменчивость, коррелядаи и наследуемость количественных признаков при оелекции на короткостебельность // Оелек-ция, семеноводство и сортовая агротехипса озимой ржи,- Киров, 1977. - С.18-22.

16. Изменчивость, коррелягяи и наследуемость количественных признаков короткостебельной ознкой рки ЕЯ-1 // Генетика. -1979. - Т.ХУ. - » 6. - С. 1083-1094. ,

17. Из то д и оцзнкн седекцюшюго иа та риала озимо Я рай п мучшстой роса // Селакщя и оэшюводство.- 1980.- £ II.

- С.36-2В в соавт.с В.И.1Ьскалоц .

10. Вкзодоню киууишй к цучшстой росе популист оет-кой рки Икцунар 76 // Тезиси докл.1У съезда УОГиС. -К.: Няукова души», 1930.- С.62.

19. Корреляции коллтастьэшшх признаков озншй реи Ли-мутр 76 // Теаисы докл.1У съезда УОГиС.- К.: Наукова душса, 1Ш0. - С.63.

20. стой та «зсто ркагому поли // Зерновое хозяйство, 1992. - » 3. - С.48-51.

21. Анализ фенотипа ческой и цэнотивдспой нз кончав о ста кояачоствонкцх пр! знаков оэишй рай // Оалекцяя и сошговод-ство.- К.: Уроаай, 1933. - Вш.53. - С. 19-26.

22. Вариабедь 1юсть, корреляции к наследуемость количзст-ьенных прыакаков при солет^т на имцугатет // Оалеш^я и семеноводство. -К.: Урожай, 1963,-Вш.53. - С.26-32.

23. Варьирование и наследуемость признаков иммунной к цучшстой росе популяцям озимой рки // 0алекц1я и семеноводство. - К.: Урожай, 1963. - Вш.55. - С.15-21.

в со авт. с В.И.&свалец .

24. Новый источкзк иыцуштета озимой рги к цучшстой росе и использоваже его в селекции // Селекция и семеноводство.

- Ы.: Колос, 1964. - № 10. - С.13-15 в соавт.с В.И.Мосха-лец /.

25. Наследование иммунитета к мучнистой росе озимой

9

ржи Имцутр 76 // Селекция и семеноводство, 1984. - * 6.

- С.24-25 в соавт.с В.И.ЬЪсхалоц .

26. Авторское свидетельство иа сорт озимой ржи 0л1мп!а-

да ÜO if A.C. » 3643 ГК СССР по делам изобретений я открытий.

- М., 1984.

27. Наследуемость, генетический сдаяг и корреляцм урожайно ст« озимой рая // Селекфя и семвнэводство,- К.: Урожай, 1964. - Вш.57. - С. 19-25,

23. Рекуррентная селеоди озимой рп на хороткостебель-нэсть // Овлекг^я к семеноводство.- К.: Урожая, 1986.- Вш.61.

- C.2I-30.

29. Генетические взаиш связи признаков оря селекг^я хо-роткостебельнэй озимой ржи ю вьюокуп урожайность // Вестшк сельскохозяйственной науки. - M., 1988. - Р 4 /381/.

- С. 48-66.

30. Генат*ческив взаимосвязи урожайности коротко стебельной озимой рхи // Веял. ВИР. - Л., 1988. - Вып.169.- С.47-56.

31. Генэтячэскио ассодеацси урожайности коро тко стебель -ной озимой ржи // Симпозиум £УКШШ ш евлекдеи озимой ряя.

- Л., 1988. - С.36.

32. Использование источмка иммунитета к «дгчяистой росе в селекда озимой ржи // IX Всесоознов совецадае та имщгш-тету растешй к болезням и вредителям. Тезисы докладов.-1991.- T.I. - Шнек. - С. 42 в со авт. с В.В.Скорих «,

33. Салекц я озимого хита itqmoro до бороижстот роек // йюяогхя та с гль сь ко го сподарсыя виробшптво.- К., 1992.

- С. 116-122 в спгавт. з В.В.Оюрик .

34. В»курентна селвкщя озимого жита m короткостеб-flicTb // Bicmx аграрют науки,- Ж., 1992. - ftrea.- » Ю.

- С. 41-45.

35. Научно-производственная система "Селекщя" // Укр-¡нформагроором, 1992. - 3 с.

36. Fteftoimani copsf сЬгьс&когосяодарськнх ítyjsbsyp у "tepHipiaaKiß обдаст! ff Вид фсиа.- 1994, - 32 е. о cniasTopcTBi a В.В.Саерик .

3?. Гештака // Узтодачн! рэкошадащ! дая сзрзднъо! югсян. - ЧзрнШв, I9S4. - 42 е. a caiwBïspeiv si а В.В.Схорих ,

38. Вавчзшш гвштячш! де-fspuimniï

тившст! в корэгав!й аон! озлшго ff Ц*толог!я i гвю-глка.- 1994 /е eiiEaBit)po?Bi з О.Б.Надзгершедгоа i В.G. Сальвдком .

39. Одхш!ада 80 ff Нов! сорта sepsas» í oaiRrax Культур. - К.: Урокай, 1Ш6, - C.I.

40. Бэротьба ff Дррааишй реестр сор?» роегаз Укр&зш» - К.; Урокай, 1992. - С. 153.

41. ïbzb озныая Огрука ff Харакирястака сортов sapss-вмх, круияшй к аэрюбобових куяьтур. Гоеетшеезд СССР. -

1939. - СД5.

f'Ppirlën h 4

и. 7nJß