Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Генетические различия пород и гибридов тутовогошелкопряда в реакции на термические воздействия

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Генетические различия пород и гибридов тутовогошелкопряда в реакции на термические воздействия"

рпЛ

ХАРК1ВСЬКИИ ДЕРЖАВНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

1 4 И ЮЛ 1937 На правах рукопису

ШАЛАМОВА ОКСАНА ОЛЕКСИВНА л vу

ГЕНЕТИЧН1 В1ДМ1ННОСТ1 ПОР1Д I Г1БРИД1В ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА В РЕАКЦП НА TEPMI4HI ВПЛИВИ

03.00.15 — генетнка

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата бюлопчних наук

XapKÍB — 1997

Дисертац1я е руконисом.

Роботу виконано в 1нстнтут1 шовк1вництва УААН

Науков1 кер1виики: Академ1к АН ВШ УкраТни, доктор б1олопчних наук, професор ШАХБАЗОВ ВалерШ Гайович;

Акадекйк АН НПУ, доктор ветеринарних наук, ГОЛОВКО Валерш Олекспйович.

Оф1ц1йн1 опоненти: доктор б1олопчних наук,

головний науковий сгпвроб1тник в1дд!лу генетики та селекци птах!в БОНДАРЕНКО Юрш Васильевич (1нститут птах!вництва УААН, м. Харюв);

кандидат б1олог!чних наук, науковий сп1вроб!тмик кафедри генетики та цитологи НИКОЛЬЧЕНКО ЗшаТда Тит1вна (Харювсъкий державнии университет, м. Харюв).

Ведуча оргашзацДя: Харювська аграрна акадеьпя.

Захист в!дбудеться гуЬ^а'-а. 1997 р.

в /4 г. О О хв. на зас!данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради ] 02.02.18 Харк1вського державного ушверситету (310077, ХарюЕ м. Свободи, 4, аудитор!я 3-15).

3 дисертаидею можна ознайомитись у Центральнш нау ковШ б!бл1отец1 ХДУ.

Автореферат роз1слано „ " тр-а^^*- 1997 р.

Вчений секретар

спецда.шовано! ради /

кандидат Шолопчних наук ^/^р А. В. НЕКРАСОВ^

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АктуальШсть тени. Продуктивн1сть шовк1вниитва в значн!й м!р! залежить в!д життсздатност! та неспепиФ1чно![ ст1йкост! шовковичного шовкопряда. 3 метою Шдвишення иих показник1в у шовк!вництв! використовуеться еФект гетерозису г!брид!в першоУ генераиП. Але, в!дсутн!сть едино! теорН, шо пояснюе природу цього явиша, с перепоною для його б!льш ефективного практичного використання 1 затрииуе розробку метод! в визначення та прогнозування гетерозисного еФекту у с!льскогосподарчих об'ект1в. Багатогранний вплив температур-них умов на життездатн!сть орган!зм!в та проявления ефекту гетерозису, а також зв'язок теплост!йкост1 з загальною нес-пешЖчною ст!йк!спо робитЪ перспективним використання температурного Фактора, як тестэточого, в нетодах визначення гетерозисного еФекту 1 життездатност1 организм 1 в, Особливе те-оретичне та практичне значения набувае також рШення задач ц1леспрянованого Шдвишення ст1йкост! до екстремальних Фактор! в середовиша та р!зним патогеннин агентам.

Викладене зумовлюс актуальН1сть вибраних досл!джень ко-роткочасних прогр!в!в, як! застосовуються з метою прогнозу-йання ефекту гетерозиса та неспепиФ1чно1' ст1йкост1 шовковичного шовкопряда, а також пошука ножливостей Шдвишення ст!йкост1 пор!д та г!брид!в Шд впливом дозовано* термодп.

Нета ооботи. Метою робота було вивчення генетичних в1дм!нностей пор!д та г1брид1в шовковичного шовкопряда в ре-акыП на коротк! теплов! впливи,- шо використовувались для визначення життсздатност! та еФекту гетерозису, а .також досл1дження ножливб!' стимулюючо!' л!I короткочасних прогр!в1в при сублеталышх температурах на господарчо-п!нн1 та адаптивно важлив! ознаки шовкопряда,

Завдання досл!дження. В1дпов1дно до мети дисёрташйно! роботи перед автором були поставлен! так! завдання:

1. П!д!брати оптимальний режим температурного впливу для прогнозування життсздатност! шовковичного шовкопряда на р!зних стад!ях онтогенезу.

2. Вивчити кореляц{йн! зв'язки м!ж показником теп-лост!йкост! та господарчо-важливими проявами к!льк!сно1" спадковост! у шовковичного шовкопряда.

3. Досл^дити генетичн! в!дм!нност! в життсздатност!

пор!я 1 г!брид!в шовковичного шовкопряла на р1зних стад!ях онтогенезу (грена, гусенипя, лялечка) за лопоногою методу термотеста.

ц. ПШбрати оптинальний режим температурного впливу. то викликае ефект стинулювання господарчо-и1нник та адаптивно важливих показник!в шовковичного шовкопряла.

5. Досл1дити стимулюючу д!ю короткочасник прогр!в!в грени на сл1дуюч1 господарчо-Шнн! показники пор1д та П6рид1в шовкопряла: оживления грени, життездатн1сть гусенииь, маса кокона, шовконосн!сть, пл!дн!сть самок, запл!днен!сть яспь.

6. Вивчити вплив короткочасник прогр!в!в грени на 6ю-лог1чн! показники шовковичного шовкопряла: Фагоцитарна ак-тивн1сть кл1 тин генол!мФи гусенииь, частота скорочень спинной судини гусенииь, тривалють життя !наго.

Наукова новизна роботи. V представлена дисертацП для прогнозування ефекту гетерозису та неспеииФ1чно! ст1йкост! пор1д та г1брид!в, а також з метою перев!рки можливост! п1двишення резистентност1 шовковичного шовкопряла було вико-ристано короткочасн1 температурн! прогр!ви грени, гусенииь та лялечок. Для виконання доставлении перед дисертантон зав-даннь адаптований стосовно до внвчаемик пор1д та г16рид!в, а також детально П1д!браний для стад1й онтогенезу шовковичного шовкопряла метод термотесту. Досл1джен! в!дм1нност! у теп-лост1йкост1 пор1д та г!брид!в шовковичного шовкопряла на стад!ях грени, гусениц! та лялечки. Встановлена кореляшя даного показника э рядом госполарчо-Шнних 1 адаптивно важливих ознак, таких як оживления грени, життездатн1сть гусенииь, тривал1сть гусеничного перЮду, маса, сортн!сть 1 урожай кокон!в, шовконосн!сть. Показана иожлив!сть досягнен-ня ефекту стинулювання ряду бЮлопчних та технолог!чних ознак шовковичного шовкопряла шляхом застосування короткочас-них температурних вплив!в на грену в постд!апаузний пер!од

розвитку. '

Теоретична П1ни1сть роботи. Вивчено проявления за-гальноб!олог1чного явиша - гетерозиса' по реЪшН на корот-кочасн! впливи високок сублетально* температури. Виявлен! стали розвитку шовкопряла, 'шо найб!льш п1Дхолять для застосування методу термотеста з метою визначення життездат-ност! ! прогнозування гетерозиса та неспециФ1чно* ст!йкост!

- ч -

шовковичного шовкопряда. Встановлена можлив1сть пол1пшення таких господарчо-Шнних ознак шовкопряда, як наса кокона. шовконосн1сть санок i сани1в, пл1дн!сть санок. за'пл!днен1сть яепь шлякон дозованих вплив!в високою температурою на початков1 стадП ембр1огенезу (метод термостимуляцп). Вивчено наелIдки термостимулювання на стадп грени по ряду б!олог1чних показник1в шовкопряда. таких як Фагоцитарна активн!сть клIтин генол1мФи гусенииь, частота скоро-чень спиннот судини гусенипь I тривал1сть життя 1маго. Встановлена можлив1сть отримання тривалих модиФ1кап1й по життезлатноеTi шовковичного шовкопряда п1сля эастосування терностимуляпи.

Практична nliraicn. робота. Розроблено стосовно до шовковичного шовкопряда практичния нетод . прогнозування неспе-пиФ1чно* ст1йкост1 та життездатност! nopfn та Г1брид1в - метод тернотеста, отринана експериментальна основа для розроб-ки приниипово нового методу п1двишення господарчо-Шнних по-казник1в шовковичного шовкопряда - метод терностимулювання.

На п!дстав1 анал1зу виконанних доелтжень на заяист вн-носяться так! положения:

1. Експериментальна розробка та практична апробаШя на матер1ал! в!дд1лу селекиП нетода прогнозування ефекту гетерозису та неспепиФ1чно1 ст1йкост1 (термотест) пор1д та г!брид1в шовковичного шовкопряда на р1зних статях онтогенезу.

2. Встановлення мохпивост1 шдвишення неспеийФ1чно1 ст1йкост1 та ряду господарчо-Шнних показник1в шовковичного шовкопряда методой термостимуляцп на стадП грени.

3. вивчення залежност1 таких б1олог)чних показник1в шовкопряда. як Фагоцитарна актнвн!сть кл!тин гемол1мФи гусе-нииь. ритмика кровоо61гу гусенииь та хиттездатн1сть 1маго в!д генотипу та насл!дк!в термостимуляцп.

Апробап1я робота. Натер1али дисертаиП було представлено на Dlчних зас1даннях вчено* Ради 1нституте шовк1вниитва VAAH <1991-1996), на Жзшародному симпоз1ум1 "Актуальн1 проблеми св1тового шовк1вництва" (НереФа. 1991). на науко-во-практичн1й конФерениП -крагн снл "ПроблемнГ питания роз-витку шовк1вниитва" (НереФа, 1993), на Н1жнародн1й конфе-ренцп, присвячен!й. 150 р1чниШ з дня народження I. I. Иечн1кова (Харк1в, 1996), на нэуков1й конференпП молодих

вчених бЮлогЧчного Факультету I НД1 бЮлогП Харк1вського державного ун!верситету (1996).

Цубл1каиП. за темою дисертаиП' опУбл!ковано И роб1т.

структура та обсяг роботи. дисерташя склапаеться 3i вступу. 5 глав, заключения, висновк!в, рекомендаШй. списка л!тератури I додатка. Текст дисертаиП викладено на 176 стор!нкак нашинопису, в!н м!стить 8 малюнк!в, 39 таблииь. список л!тератури включае 281 джерела, в тону числ! 86 заруб !жних автор!в.

Об'екти 1 н^тохш досл1д*ення. Робота виконувалась у ла-бораторП генетики шовковичного• шовкопряда 1нституту шовк!вництва УААН у 1992-1996 p.p.

Основнини об'ектани досл1джень 6ули 1 породи шовковичного шовкопряда (Б-11 Б-2, Укр-11, Укр-Н) i м!жпор1дн! гiбрили лершо! генераиП. Вигод1влю гусениць, • пап1льонаж, збер1гання та 1нкубашю грени проводили за стандартною методикою розведення шовковичного шовкопряда.

в ход! досл1дження використовували показники оживления грени, життсздатност1 гусениць, маси та шовконосност! кокон! в, репродуктивной здатност! та тривалост! життя 1наго, як! обчислювали за стдндартними для шовк!вниитва методиками. Для виэначення теплост1йкост1, яку ми вважали показником неспепиФ!чно! cTiftKocTi та життездатност! орган!зм1в. сто-совно шовковичного шовкопряда було модиФ1ковано метод термотеста в,г. Шахбазова (1966а). .Суть нетоду полягае у т!м. то досл1джуван! об'екти п!ддають короткочасному тепловому впли-ву при спетально добран!й температур! та експозипи. терно-

тестування грени проводили на 2-гу добу поста!апаузного роз-

о

витку,температуру nporpiey добирали в 1нтервал1 17-49,5 с, Показникон теплост!йкост1 була к1льк!сть оживших шсля тер-мотестування.яеиь. яку виражали у в!дсотках Bin загально* к!лькост1. Прогр!в зШйснювали у водному териостат1 на про-ТЯЗ1 20 хвилин.

Термотестування "мураш1в" п!сля виходу з грени до початку живлення полягало у прогр!ванн! ix у скляних проб1рках при температур!, добран!й в ihtepeani 47-484 с, на протяз! 20 хвилин. Шдрахунок к!лькост! живих "мураилв" проводили 20 годин по тому.

Тернотестування гусениць 2-ч в1ку проводили у терношаф1 при температур), добранш у !нтервал! 50-52 °с, на протяэ!

20 хвилин. ГПдрахунок к!лькост1 живих гусенипь робили 24 го-дини по тону.

Термотестування лялечок <ю д!б шсля завивки), под!ле-

них за статно, проводили под!бно до гусенинь 2-4 в!ку. але

о

при 52-56 с. облiк проводили на 2-гу добу п!сля тестування, перев(ряючи рухову реакШю лялечок.

Досл!дження стинулюючого впливу тенператури проводили на стали грени. Методика пього експерименту под1бна до проведения термотестування, але при прогр!в1 грени на 1-шу та

2-гу добу 1нкуба1Ш було використано температуру прогр1ву у о

д!апазон! 43-47 с.

Шдрахунок Фагоцитарно* активност! кл!тин генол1мФи проводили на юо кл!тинах у Ф1ксованих та поФарбованих за Романовським-Пмза мазках генол1мФи, з визначенням фагоцит^, пролейкопит1в, макро- 1 м1кронуклеопит1в. Шкро-об'сктом Фагоцитозу був золотистий стаФ1локок(Staph, aureus).

Шдрахунок частоти скорочень кровоносно! судини у гусе-нипь проводили кр!зь нап!впрозор1 шк1рян1 покрови дорзально* сторони т1ла у район1 8-го сегненту. Отринан! дан! були об-соблен! за допоногою метод1в вар!ап!йно1' статистики. Статис-тичн! зв'язки досл!джували методом рангово* кореляпП' Сп1рмена.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИНЕНТАЛЬНИХ ДОСЛЮТЕНЬ

В1ДНИШ0СТ1 у неспепиф!чн!й ст!йкост1 nopin та Г1брид1в шовковичного шовкопряда. виявлеШ нетоном тешотесту. Для

досл1джень життсздатност1 шовковичного шовкопряда п1сля тер-

мовплив!в був детал!зований та адаптований шодо р!зних

стаШй онтогенезу пього об'скта метод тернотесту, який заст-

осовували для прогнозувэння еФекту гетерозиса таа неспе-

ииФ!чно* ст1йкост1 у с!льскогосподарчих рослин. V дан1м

досл1дженн! 6уло показано, шо теплост!йк1сть шовковичного

шовкопряда на стад!'! грени пов'язана з рядом Фактор!в: умо-

вани проведения вигод!вель, отримання, естивапП та зим!вл!

грени. KpIm пього, теплост1йк1сть понижуеться з! зб!льшеннян

терм!ну збер1гання та !нкубап!\" грени.

Встановлено, то як критичний вплив для термотестування

грени на 2-гу добу постд1апаузного роэвитку доШльно вико-

о

шстовувати температуру в 1нтервал1 47-49,5 с. для б|льш

ретельного добору оптимально'! температури тесту до конкрет-ник генотип!в необХ1ДНо проведения установочого експеримен-ту на невеликий киькост! грени.

Методом термотесту у дан1М досл!джен1 життездатност1 грени шовковичного шовкопряда були встановлен1 сл!дуюч! ге-нетичн1 в!дм!нност1 (табл.1). Найб1льшу теплост!йк!сть про-

Таблидя 1

Пор»вняння гшттездатност! гре^и пор!д та г1бршив нетодон

термотесту

Вар1ант Б-1 Б-2 Б-1ХБ-2 Б-2ХБ-1

контроль 49, 5 'С 89,75+1,79 49,1312, 26 97, 8310,97 82. шгоо 92,40+1,63 46, 8012,40 91,00+0,99 47, 70+2,05

Вар!ант УКР-11 УкР-14 УКР-ИХ№Р-14 УКР-14ХУКР-И

кояпхль 49.5 *С 95, 8310,48 28, 9012, 14 93,6010,93 48,60+1,91 98, 804.0,49 76, 6712,05 99, ОНО, 95 53, 75+1,24

денонструвала порода б-2 та Пбрид Укр-11хУкр-14. Найменш1 значения иього показника знайдено у породи Укр-11. Показана перевага укра!нських г1брид!в над крашою батьк1вською породою. V той же час гете'рбзисний ефект по теплост!йкост1 у г!брид1в б 1лококонних пор1д у дан!м досл!джен| не в!дзначе-ний.

Для перев!рки застосовност! методу термотеста грени у визначенн! в!дм1нностей по ст1йкост! на велик!й к!лькост1 порiвнюваник пор1д та г1брид1в провели наступне випробуван-ня. використували грену 12. пор1д 1 18 топкроОв перию! гене-рацц. одну частину грени протермотестували. 3 гусенииями контрольно! частини грени провели вигод!влю з урахуванням основних б1олог!чних та технолоПчних показник!в. V дан1м досл!джен! встановлен! генетичн! в!дм!нност1 по показников! теплост!йкост1 грени. Було показано (табл. г), то пбрили першо! генераиП в ШлоМУ мають б!льту теллост1йк1сть. а та-кож перевершують батьк!вськ! породи за життездатнЮтю гусе-нипь, мас1. сортност1 та урожаност!•кокон1в.

Кореляи1йний анал!з результат^ термотесту та даних ви-год!вл! (табл. 3) показав ■ наявн!сть достов!рно! позитивно! кореляип н!ж теплост1йк1стю грени. И оживлениям, життсздатн1стю гусенииь. насою, сортШстю та урожан!стю коноид. Таким чином, наведен! результат« дають пиставу вва-

Таблипя 2

Пор1вняльна характеристика nopin та ПбридШ шовкопряла за серелн1ии значенняни основних показнш{1в

Показники Породи Г1бриди Процент по вiдношенню ло ПОР!д

Оживления грени п!сля термотесту, х Життездатн!сть гусенииь, х Haca кокона, г Сортов! кокони. У. Урожай кокон!в з 1 г гусенииь. кг fflOBKOHOCHiCTb, у. 31 38+7.86 87, 82tl. 64 1. 90 + 0. 03 80. 23 + 1, 46 3, 92+0. 08 24, 33 + 0, 34 69, 9614, 24 94,96 + 0, 48 2, 03 + 0, 02 86, 96 + 1, И 4, 76 + 0. 08 23, 85 + 0, 19 222, 94 108, 13 106, 84 108, 39 121, 43 98, 03

Таблипя 3

КоеФ1П1енти кореляпП Hix основнини показникани шовкопряла

Показ- ог жг ТГ МК , СК VK шк

ники

ТС И И К ИИ 0,62 0,47 -0, 35 и » 0, 55 и 0, 39 »ИИ 0, 63 0, 15

ог 0, 22 -0, 26 0, 36 0, 05 0, 34 0, 32

жг -0, 10 к и 0, 53 ник 0, 83 и и и 0, 76 -0, 31

ТГ -0, 33 -0, 16 -0, 37 0, 05

ня I и 0, 46 кии. 0, 74 -0, 31

СК и и и 0, 68 -0, 26

УК -0, 23

Прин. :ТС-теплост1йк1сть грени; ОГ-оживлення грени; жг-житте-здатн!сть русенииь; НК-маса кокона: .СК-сортов1 кокони; УК-урожай кокон!в; ШК-шовконосн1сть; ТГ-тривал!сть гусеничного пер!оду; « - Р>0,95; »» - Р>0, 99; ««« - Р>0,999. жати. то метод термотестування грени дозволяе об'ективно ха-рактеризувати в!лм1нност1 у неспепиФ1чн!й ст!йкост! пор1д та г!брил!в шовковичного шовкопряла, призначених для виробничих вигод!вель.

У дан!й робот! була також проведена сер1я експеринент!в по прогр!ву "мураш!в", гусенииь та лялечок шовкопряда з метою визначення найбГльш придатно'! для тестування стадП онтогенезу. Встановлено, то оптимальний температурний режим

- О -

тестування "мураш!в" у 1-шу добу П1сля виходу з грени знахо-

о

литься в 1нтервал1 47-48 с при експозшШ 20 хвилин. Для

гусенипь 2-4 в1ку температура тестування знаходиться в

о о

!нтервал! 50-52 С, а для лялечок.- 52-56 С. Методом термотеста у життездатност! вивчаених генотип!в шовковичного шов-копряда на р1зних стад!ях онтогенеза виявлен! м!жпор!дн! в!дм!нност! 1. у ряд! випадк!в. гетерозисний ефект у г1брил!в. При термотестуванн1 лялечок в!дн!чено п!двишену теплост!йк!сть самииь.

Даючи оШнку досл!дам по розробц! методу термотеста, сл!д зазначити. то найб!льш зручною для застосування методу термотеста стад1сю онтогенеза шовкопряда е стад1я грени. Адаптований для застосування на грен1, ней простий , не пот-ребуючий коштовного обладнання метод дозволяе об'сктивно ха-рактеризувати в!дм1нност! у життездатност! ! неспеиИФ!чн!й с'Пйкост! пор 1 п та Пбршив за 1х ст!йк1стю до короткочасних теплових вплив!в.

ДослЮжевня веливу короткочасниг прогр1в!в грени на госполарчо-шнн! показники шовковичного шовкопряда. Метою досл!джень була перев1рка можливост! застосування короткочасних прогр!в!в грени. як Фактора, стимулюючого неспе^ ииФ1чну ст1йк1сть шовковичного шовкопряда. V дан!й робот!

п!ю прогр1в1б грени було'обмежено !нтервалом температур в!д о

43 до 47 с, керуючись тим, то температура прогр!ву не повинна суттево знижувати оживления грени, тобто д!яти як фактор добору б!льш життездатних ос!б, Таким чином використовували !нтервал температур нижчий за рекомендований для тестування.

Грену доел!джуваних пор1д та Г!брид1в на 2-гу добу

о

1нкубаиП прогр1вали при 44> 45, 46 та 47 с на протяз1 20

^вилин. П!сля завершения !нкУбап!1 обчислювали оживления

грени. контролен бУла непР0ГР!та грена. "Нураш!в", як!

вийшли э грени контрольно*, а також кожноК з прогр!тих

парт!й, тестували в режим! 47 с, Анал!з реэультат1в дано*

роботи по.чазав переважно позитивний вплив прогр1в1в грени.

при даних тенпературах на и оживления, V пор!д позитивний

ефект становив у середньому 4,25-10,99 5 (Р>о,999). у

г!6рид1в - 2,91-16,55 у. $р>0, 99-0,999). В!дзначен1 генетичн!

в!дн1нност! по пьому показников!. Показана тенденшя до

п!аеишення тейлост1йкост! "мураш!в" з грени, прогр!то'1 при о

44, 46 ! 47 С, пор!вняно з контролем. Дс-стов1Рне пишшення

вивчаемого показника у пор1д та ПбршИв в1дн)чеио в ряд!

випадк!в при с л 1 дуючих тенпературах: 41 с - на 9.39-16.67

(Р>0, 95); 46 °С - на 21,44 - 22,28 <Р>0.95); 47 С - на

16,94-17,48 г (Р>0.95), 31ставлення генетичних в1дм!нностей

за зштованням показник!в оживления грени шсля прогр!ву 1

теплост1йкост! "нураш!в", як1 вийшли з не!, вказус на ана-

лог1чн1сть них в1дн!нностей. КореляШйний анал1з м1к иини

показникани, який провели за значениями !х в1дношення до

контролю (X до контр.), Шдтвердив наявШсть позитивно! ко-

реляШ! м!ж ними (г=0, 63; Р>0,99). Все це дало змогу припус-

тити, то прогр1ви грени в зазначених тенпературних режимах

ножуть викликати шдвишення як неспепиФ1чно! ст1йкост1 шов-

копряда . так 1 його господарчо-Шнних показник1в, Прнпушен-

ня було перев!рено експериментально. V ряд1 випадкгв

о

прогр!ви грени при 44 1 45 С на 1-шу та 2-гу добу 1нкубаип викликали зб1льшення деяких покаэник1в пор1вняно з контролем (нал. 1). Так, показник маси коконгв санок Шдвишився на 7.56 - 15,89 (Р>0, 95), а самШВ на 6,72 - 24,79 г <Р>0, 95- 0,99); шовконосност! санок - на 16,46 - 41,86 7. (Р>0, 95 -

- 0,999); самтв - на 13.93 - 17,73 г (Р>о, 95). показник пл1 дност1 самок Шдвипшвся на 10,36-36,28 7. (Р>о, 95 -

- 0,999); запШднен1сть яеиь - на 2,14-7,20 '/• 1Р>0,95). Дов-жина нитки теля прогр1ву у пс,р1Д зб1льшилась пор1вняно з контролем на 9,00 г <Р>0. 99). у П6рид1в на 7,07 7. (Р>о, 95). Зб1льшення п1сля прогр!в1в грени досл1д»Уваних показннк1в в1дзначали част!ше у г1брид1в. Таким чином була встановлена мозслив1сть використання короткочасних прогр1в!в грени у постд1апаУзний перюд розвитку як Фактора, то стинулюс деяк1 б1олог1чн1 та технолог1чн1 показники шовковичного товкопря-да. Але п1двитення стаб1льност1 ефекту термостинуляи!! не-обх1дно подальше уточнения методики.

Метою наступного експеримента було э'ясування впливу короткочасних прогр1в!в грени батьк1всько! генераиП на теп-лост1йк1сть грени сл1дуючого покол1ння. Встановлено. шо теп-лост!йк1сть грени, вткладено! нетеликани, яких виротено з прогр1 то! грени, була вита в1д даного показника у грйнй з контроля. Тобто одержано ефект тривало! нодиФ1кац|1.

вивчення впливу коооткочасних прог1в1в грени на б!о-лог1чн! показники шовковичного шовкопряпа. Ритм1ка скоро-чень спннно! супини у шопковичного шовкопряпа характеризуй

В.АК«ни6 прогревов грены на.хозяйственно-ценные показатели тутового шелкопряда

130

ПО

SO

МК5

Шс

J

□а

МК</. ' Шс

Г,

пи

I

оя

Б-1

Ъз-КРНТ1

ч

1 234 1234 12 34 I £34 12 34 1234

120

^ ICIO

80

130

й

о D. ПО

Е-<

X О

■л". 90

140

120

100

MK<

К/

MKo*

№

ГГШ П

N

хз

пи

1234 1 23 4 1234 1234

I

п

мк<

Шс

ш

MKd* Dld»

I 234 ПИ

£2

ш

123 4 1.234

1234

., МТ1 123 4

Ы

оя

Б-2

LKOH

1234

Б-1*Б-2

ОЯ

1

tOHTf

1234 1234

MKt

Ш

Ж<Г IU<<

ПИ

Б-2хБ-1 ОЯ

I

а

N

контр.

Ш:

1234 1 23 4 1234 1234 1234 1234

I- прогрев на 1-е сутки при 44 °С, 2- 1-е сут. при 45 °С, 3- 2-е суг. при 44°С, 4- 2-е сут. при 45 °С. МК - масса кокона, >*'■ - шелконосность, ПИ - плодовитость имаго, ОЯ - оплодотвор. яиц

Рис. I - 12 -

Ф13 10лсг1чний стан та 1 нте'нсивн 1 сть обМ1НУ юечовин у ор-ган1зн1. Б1Дн1чено Шдвишення частоти скорочень спинной судини у гусенииь пор1д та ПбриШв при п1пвишенн4 температура утринання в межах оптимума. 'В1дм!чено також н!*породн! в 1 дм 1нност1 та в!дсутн!сть переваги г16рид!в над батьк!вськими породами за даним показником. Пбридам також притаманна б!льша стаб1льн!сть п1е! ознаки при знШ1 тенпе-ратури утримання.

V дан1й робот1 досл!джували вплив 5-хвилинного прогр1ву о

гусенииь при 47 с на частоту скорочень кровоносно! судини, а також швидк!сть повернення цього показника до вих!дного р!вня. Встановлено, шо короткочасний прогр!в гусенииь викли-кае Шдвишення вивчасмого показника у пор!д та г1брид!в. При ньому в!дн1чено генетичт в!дн1нност1 у стаб1льност1 дано* ознаки та у швидкост1 п в1дновлення до контрольних значень. Б1льша стаб1льн!сть I швидше в!дновлення вих1дних значень б1льш характерно для ПбриШв.

Вивчали частоту скорочень спинно* судини у гусенииь

5-го в1ку, як1 були вигодован1 з грени, шо прогр!вали при 44

о

1 45 с на 1-шу та 2-гу добу |нкубаип. Встановлено шдвишення даного показника у гусенииь з прогр!то1' грени. V пор1д Шдвишення частоти скорочень судини 6уло б1льт эначннм 4.3315.00 ■/■ (Р>0, 99 - 0,999), н!ж у Г16РИД1В (3,48 - 5,76 К, Р>0,999). Таким чином, отринэш результата узгоджуються з в1 домою Ппотезою про те, шо шдвишений р!вень обмШУ речо-вин при гетерозис1 с скор1ше виключеннян. н1ж правилом, а перевага г!брид1в над батьк!вськими породани досягаеться шляхом б1льшо!' ефектнвност! та сбалансованост1 *х метабол 1чних систем.

Досл1дження гемолЫФи комах дае уяву про загальне становище орган!зму. V дан!н експеринент1 обчислювали фагопи-тарну активн!сть кл!тин генол!нФи у гусешшь шовкопряда 4-го та 5-го в!ку. Встановлено, шо сумарна Фагоцитарна активн1сть кл!тин гемол!МФи у б!льшост! випадк!в знижуеться до 5-го в 1 ку. це зумовлено в значШй м1р1 зменшенням активност1 пролейкопнт!в, н!ж за рэхунок ус1х (нших тип1в кл1тин. V гусенииь 61лококонно* групи у б!льшост1 випадк1в эаФ1ксована перевага Пбршйв над батьк!вськими породами за показникамН активност! р!зних тип!в Фагонитуючих кштин та сумарно* фа-гоиитарнот активност!, Таким чином, Шдвитена неспеииФ1чна

«тЧкЮть деяких н!жпородних г!брид!в ноже супроводжуватись I п!двишеннян такого класичного покаэника протШнфекШйно* ре-зистентност1 ор.ган!зну. як Фагоцитоз.

V дан1й робот! встановлено, то у гусенииь, яких вигодо-вано з грени, п!сля терностимуляпи спостер1гаеться тен-аенШя до п!двишення сумарно* фагоцитарно* активност! (табл. 1). Достов1рне п!двишення вивчаеного показника эаФ!ксовано у гусенииь породи Укр-17 (15.46 х, р>о,99) та г(брида укр-17х хУкр-15 (21,93 г, р>о,99).

Таблипя 4

Валив прогр1ву грени на »агопитарну активШсть кл1тин генол!нФи гусенипь V в!ку

Погаяи 1 Г16ШДИ Тип Фагошггуших кл!тан. к Сумаша Фагошггарна акгашЮтъ, У.

Пролейко-шпи Макро-нуклеоити Жкро-нуклеошпи Фагошгш

УКР-15 К —//— 44 "с 33,5012, 16 зг 18*2. 50 15.50*1,15 16, 2512.03 19,00*1,85 19. 80*1.31 0,00*0.00 2.47*0,80 68, 00.* 1,20 70. 70*1.32

ЙФ-17 К —//— 44 'С 36. 8611. 73 42, 60*2.10 16.2611, 15 17,48*1,55 14,4041.42 16.41*1.03 3, 20*0,52 4, 54*0, 30 69. 32*2. 80 82.00*2.9"

У»ф -15хУкР-17 К —//— 44 *С 30.71*3. 14 36, 24*4.06 12.07*1, 12 12,40*1,72 И. 1711,38 1'. 3811. 72 1,56*0,73 ,2. 23*0,83 57, 85*2, 60 62. 18*2, 82

к —//— 44 'С 21, «812, 54 30,61*1.88 10,11*1,68 12,98*1,35 8, 76*1.15 8, 65*1.23 2, 50*0, 85 3,80*1,20 43, 80*2, 21 56.10*2,40

Таблипя 5

Вплив прогр!вт грени на тривал!сть життя !наго

Породи 1 ПбРИДИ Тривал!сть життя, д!б

Санки сани!

контроль 44 *С Контроль 44 *С

УКР-15 К УКР-17 К >-15ХУКР-17 К 5-17хУкр-15 К 11, 00*0. 57 11. 08±1, 05 13. 00Ю, 70 13. 06±0. 70 12. 96*0, 49 13. 8610, 97 14. 8910, 62 13, 21*0. 73 13, 30*0, 74 13, 08±0, 95 13, 2110, 82 11. 6910, 66 И, 1010, 75 15, 34*0. 71 12, 77*0,8) 12, 75*0, 66

Б-1 Б-2 Б-1ХБ--2 Б-2.ХЕ- 1 12, 6140, 51 9. 8910. 64 15. 04*0. 81 15, 70^0, 60 12, 95*0, 55 16, 0310, 63 15,15*0,60 16, 9210, 77 12. 00*0. 89 10.0210, 83 14, 55*0, 91 12, 72Ю, 68 15. 13*1. 12 12, 25*0. 77 17,83*0,67 13, 16.10, 69

при досл!дженн1 тривалосл життя !маго у дан1й робот! заф!ксована перевага метелик1в г!6рид1В б!лококонних1 пор1д над чистопородними за показникон тривалост! життя на 11,4523.66 /. (Р>о, 95 - 0.999). Показана наявн1сть статевнк в1дм!нностей за вивчаснин показникон. У б!льшост1 випадк!в тривал1сть життя у санок була вита за сами!в.

Для вивчення впливу прогр!в1в грени на 2-гу до6у.1нку-о

бапП при 44 с на тривал!сть життя 1наго використали нете-

лик!в пор!д б-1. б-2, Укр-15, укр-17. а також !х Пбриди

першо! генерацИ (табл.5). Показано зб1льшення вивчаемого

о

показника у вар!антах з проппвон грени при 44 с пор!вняно з контролен у самок укра!нсько! групи порш та г!брид!в ! серед санок та сами!в б!лококонно! групи. В контрол! та п1 сля прогр!ву грени, як правило, неспарен1 нетелики пере-вершували спарених за показникон тривалост1 життя.

висновки

I. Вивчена реакШя старих та нових шнмд шовковичного шовкопряда, а також н!жпородних Г1брид1в першо! генераиП на короткочасн! теплов1 впливи. На п!дстав! проведеного досл!дження розроблено стосовно шовковичного шовкопряда не-тод тернотестування для Р1зних стад1й онтогенезу, який доз-воляе прогнозувати гетерозис 1 неспеииФ1чну ст1йк!сть пор!д та г!брид!в шовковичного шовкопряда.

2. Встановлено, шо найб1льш придатною та !нфорнативною

стад!ею для застосування нетоду тернотеста е стад1я грени.

Оптинальн1 строки тернотестування - 2-га доба постд1апаузно-

го розвитку грени. а оптимальний тенпературний режин -о

47-49,5 С при 20 хвилинах експозиШ!.

3.Показана необх!дн!сть виявлення критично! температури

(

тестування для кожно! парт!! грени, з урахуваннян генотипу, умов вирод1вл1, унов 1 тривалост! зинового Эбер1гання грени.

4. Встановлена позитивна кореляШя н!ж теплост!йкосты грени шовковичного шовкопряда 1 показникани оживления грени, життездатност1 гусенинь, наси, сортност! ! урожайност! кокон 1 в.

5. Вперше встановлена ножлив1сть пол1пшення ряду госпо-дарчо-шнних I адаптивно важливих показник!в шовковичного шовкопряда за лопомогою короткочасних прогр!в!в грени в тем-

о

певатурнону 1нтервая1 44-1т с. на протяз! 20 хвилин. тобто роэроблено метод терностинулювання для даного об'екту,

б. виявлено прояв еФекту терностинулювання за такиии бЮлоПчнини та господарчо-шннини показникани: як оживлений Грени, теплост1йк!сть "нураш1в". наса кокона, шовконосн1сть, пл!дн1сть 1наго, довжина безперервно розмотуено! нитки, швипк1сть розвитку грени. частота скорочень кровоносно! су-лини, тривал1сть життя i наго.

Т. Встановлений на кл!тиннону pIbhí прояв терностину-ляиП, який виявився у п1лвишенн1 Фагоцитарно! активйост! кл! тин гемол1мфи, св!дчить про вплив ui cl дп на имунн1 linacTHBocTi шовковичного шовкопряда, отже 1 на його ст!йк1сть до захворюбань.

8. ЕФект терностинулювання спостер1гався також у друПй reiispaulT Шсля впливу за показникани: оживления грени ! •геплост1йк1сть "Мурашов".

9. Виявлен! генетичн! в1дн1нност1 i в ряд1 випадк1в ге-терозисний ефект в прояв1 вивчаеник аляцтК5но важливих i ГОС nû2ûD4G- Ii i иних озкак у шовковичного шовкопряда. В1дзна-Чбн1 також генетичн1 в1пн1нност! в shíhi значень пих показ-НИК1В Шл впливон короткочасних тенпературних д!й. Пбршш в ni лону характеризувалися б!лыиою стэб1льн1стю вивчаених оз-нак.

10. OTPHHaHj результата ножуть знайти практичне вико-Ристання у селекиП шовковичного шовкопряда для оп1нки нес-пеииФ1чно! ст1йкост1, конб1наи1йно! здатност1 та ефекту гетерозиса нетодон термотеста, а також для Шдвишення госпо-дарчо-тнник показник.1в шовковичного шовкопряда методом тер-

ностинуляцп.

11. V теоретичн!н план1 отриман! результат« лають новий експериментальний натер!ал для анал1зу таких складник гене-тичних явит, як еФект гетерозису, тривал1 нодиФ1каШ! та ле■

прояви спадковост1 к1льк!сних ознак.

список прапь опубл!кованик по тен1 дисертаиН

1. йахбазов В. г. , Шаланова O.A., Таглина о. В. Изменения электрокинетических свойств клеточных ядер Bombyx morí L. , обусловленные генотипическими различиями и температурой инкубации грены //Тез. докл, Иеждунар. синп.. "Актуальные

проблемы мирового шелководства"(НереФа, 24-28 июня 1991). Харьков. -1992.. - С. 91-92.

2. Шахбазов в. Г. . Шаламова о. А. Ритника кровообращения как показатель реакции шелкопряда на внешнее влияние // Мат. научно-практ. конф. "Проблемные вопросы развития шелководства" (НереФа, 17-19 нарта 1993).- Харьков:РИП "Оригинал". 1993. - С, 115-118.

3. Головко В. А. . Волянский Ю. Л. . Васильев Н. В. . Шахбазов В. Г. , Панченко л. А., Сидоренко т. А. . Галушко Т.Е., Шала-нова O.A. Характеристика факторов иммунитета у гусениц туто вого шелкопряда // Мат. научно-практ. коНФ. "Пробленные воп росы развития шелководства" (Мерефа. 17-19 нарта 1993), Харьков:РИП "Оригинал". 1993.с.118-121.

4. Головко в. А. . Кириченко и. А, , Шахбазов В. Г, . Кузьмина л. К. . Шаламова о. А, Устойчивость пород и гибридов тутового шелкопряда к бактериальным и вирусной инфекциям // Нат. научно-практ. конф. "Пробленные вопросы развития шелководства" (НереФа. 17-19 нарта 1993).- Харьков:РИП "Оригинал". 1993. С. 144-146.

5. Головко В. О. . Кириченко 1.0. , Шахбазов в. г. . Кузьн!-на Л. к. , ШербаК в. Н. . Шаланова О. О. , Дейнека О. о. ПОР1ВНЯЛЬНа CTiftKICTb пор1д i г1брид!в шовковичного шовкоп-ряда проти бактер1альних та в1русио\" 1нФеКШй // Шовк!вництво. - khïb: Урожай. 1994.- вип. 20. с. 46-48.

6. Шахбазов В. Г. . Шаланова О. А, , Суханов С. в. Терности-нуляция - новый способ повышения плодовитости и жизнеспособности тутового шелкопряда // Материалы докл. Неждунар. научной конференции, посвященная 150-летию со дня рождения И. И. Мечникова (секция: теоретич. основы и реализация идей Луи Пастера и И. Нечникова в шелководстве). - Харьков, - 1996. -С. 43-45.

7. Шахбазов в. Г. , Шаламова О. А. , Суханов C.B. неспецифическая устойчивость и Фагоцитарная активность пород и гибридов тутового шелкопряда // Материалы докл. Неждунар. науч ной конференции, посвященная 150-летию со дня рождения И.И. Мечникова (секция; теоретич. основы и реализация идей /|у« Пастера и й,Мечникова в шелководстве).- Харьков,- 1996. -С. 59-62.

8. Шахбазов В. Г. , Головко в. О. , Шаламова O.A.. Суханов с, в, , Браелавський И. ю. , Меренкопа Н. В. , пономаренко -Т.е.

OulHKa життездатност1 та неспеииФ1чно!Е cTiñKocTi nopia i г1брип!в шовковичного шовкопряда нетодон термотестування // Еовк 1 вництво, - Khïb: Урожай. 1996. - вип. 21. - С. 3-6. .

9. Шахбазов В. Г. . Папанова O.A., Суханов C.B., ChIpho-ва Ж. В. , Литвин В. м. ,'Яненко н. с. Ритн1ка кровоо61гу як по-казник генетичних в1дн1й 1 Ф1з1олог1чного стану пор!д 1 ПбриШв шовковичного шовкопряда // Шовк!вництво. - Khïb: Урожай. 1996. - Вип. ZI. - с. 6-10.

10. Шаламова о. А. , Суханов С. В. Прогнозирование неспе-ииФической устойчивости пород и гибридов тутового шелкдпря-ла, Bombyx morí L. нетодон тернотеста // Тезисы докл. Конференции молодых ученых биолог. Факультета и НИИ биологии ХГУ.

- Харьков. - 1996.- с.

11. Суханов с. в. , Шаланова о. А. влияние прогревов грены тутового шелкопряда, Bombyx morí L. на неспепиФическую устойчивость гусениц младших возрастов // Тезисы докл. Конференции нолодых ученых биолог. Факультета и НИИ биологии ХГУ.

- Харьков. - 1996. - с.

Резюме

Шаланова О. А. генетические различия пород и гибридов тутового шелкопряда в реакции на термические воздействия - на правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук: специальность 03.00.15 - Генетика: Харьковский государственный университет: Харьков, 1997. Основное содержание диссертации изложено в 11 научных статьях. Показаны генетические различия пород и гибридов тутового шелкопряда в реакции на кратковременные прогревы, применяемые на разных стадиях развития для определения жизнеспособности и прогнозирования гетерозисного эффекта. Установлена возможность повышения ряда адаптивно важных и хозяйственно-ценных признаков тутового шелкопряда методом тер-ностинуляиии грены на ранних стадиях постдиапаузного развития.

Summary

Sha 1 amova О. A. Genetlcals differences of breeds and hvbreeds of silKworm on the reaction of temperature actions.

Dissertation for sumbltlns candidate's deeree of bloloslcal sciences: 03.00.15 - Genetics: KharKov state

University: Kharkov, 1997.

The seneral contens of the dissertation are siven in 11 publications. Geneticals differences of breeds and hybreeds of sllKworm on the reaction of short-temperature actions applYlna for definition of viability and heterosis effect were investlsated. Possibility of improvement series of economically useful features and adaptive significant indicators of sllKworm with the help of short-term warming up of sllKworm e«as in sublethal temperature was determined for the first time.

Ключов! слова: шовковичний шовкопрял, породи, Пбриди. грена, короткочасний прогр1в, термотест, терностимуляшя, теплост1йк!сть, неспепиФ1чна ст1йк!сть.

ГНдписяно до друку 21.05.97 р.

Об'ем I др. а.

Обл.-друк.а. - 0,75

Формат паперу 60x84 I/I6

Тираж 100 пр.

3aw. 22/134

Друкарня ХВУ, м. Свободи, 6