Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Генетические основы выведения и использования аутосексной птицы
ВАК РФ 03.00.15, Генетика
Автореферат диссертации по теме "Генетические основы выведения и использования аутосексной птицы"
УКРАШСЪКА АКАДЕМ1Я АГрАРНИХ НАУК
¡ИСТ/ЛГУТ ТВАРИНЮЩТВА
РГ5 ОД
ос' с На правах рукопису
~ 6 Ш 1955
ЕОИДАРЕНКО КР1Й ВАСНЛЬОВЙЧ .
УДК 636.5.081.575.57?. 86
ГЕВЕТИЧЩ ОСНОВИ ВИВЕДЕНБЯ ТА ВИКОРНСТАНКЯ ШОСЕШО! ПТЩ1
03.00.15 - генетика
Автореферат дисертацп на здобутгя нзунового ступеня доктора б1олог1чних наук
Харкгн 1995
Яойотэ вкконана У в!ддш генетики 1 селекцП птах1в Шстнтуту пт'ач1Бпиятва Укра1нсько1 академИ аграрник на^с
0ф1ц1ш1 опойектк:
Т. Доктор 51олопчних наук, ярофесор Клименко В'ячесдав В1кторсвич.
2. Доктор бЮлоПчнкп кэук, Атрамеетойа- Зобов ОлгксПвва.
3. Локтор сиьськогоспсдарських наук, Глазко Валер!Иванович.
Пров1дне гадприемстзо - Херссшський сШськогосподэр^Ы'Хй
1нститут
Затаст дксертацП вНдбудеться " " Люта с? _ 1995 року о " годаш на ?2с1даян! спец1&<пзовано'3 Ради (пжфр Д. 020,10.015 при ¡петиту?! тварйнквдгва Укра1ксько? академЛ аграриях наук 312120, м. Карклв, п/в КудиничЛ
3 лксертаа!€ю модна ознакомитесь у С1бл1отец1 1кституту,
Автору рат роз1, слано " Л0 п Я'{ 199» (РОку
Вчеяий секретар спеиДШзовансЛ Ради.,
доктор сЛльськогосподарських каук Каядиба 8-М-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РСЕОТИ
Актуад»н1стй пробяеии. Усп!хи селекцП в сучасному птах1ЕНИцтв1
значн}# Mi pi визнвчзхзться розроблен!стю тзоретичяих основ плеи!н-о! спраги. у зв'явку з цкм вззшшого значения набуваютъ досл!дження генетики св1йськоТ птиц! та ст?орення на ц1й основ! метод!в рискореяня синтезу генотип!в з наперед зздатш йластивостями.
Сучасяа технология !нтексивного авдеияя талу31 птах1вниитва на ромислоМй -основ! передбачае рсзд1льностатеве вирощування ремонтно-э й товарного молодняка, яке лозволяе врахувати р!зн! потреби сам-I» 1 самок у иоживних речозиная (Marks H.L., 1985) та оптим!зувати 1льк!сть посадки особиз кожно! ста?! (Зелятров A.B., 1985). Такий юс!б утркмавия i год!вл1 позитивно позначаеться на рост! та роз-ттку молодняка (Лисенко Ф.В., 1988: Столляр Т.А., 1988), а тачож на )дадып!й Плодочост! плем!кно1 птиц! (Козацький М. С., 1988). Впро-шекяя кого у зиробшштво диктуе необх!дэ!сть розробки точннх 1 зостих метод!в сортування молодняка за статтю в день виведення.
На ней час ддя визначення стат! добозого молодняка у св!товоиу ?ач!вництз! застосовуеться три методи - японський, зондовий та ау-йексний. атокськкй иетод базуеться на розкритт1 та огляд! клоаки, зондовий цередбачае В5<коркстання придаду "чкк-тестера". На в1дм!ну .д попередн!х, аутосексний метод дае мс«лив1сть !дентиф!кувати •агъ лобового молодняка за забарвлениям пуху (колорсекс!нг) або за 'идк!стю росту оперения (федерсекс!нг). Завдяки внсок!й ефективнос-проагот!, над1йност1 та неш!дливост! аутосексний метод мае ряд ттевих переваг над яповськш ! зондовим (Warren D.C., 1976; Iverudd М., 1978). Тому пров!дн! птах1вкииьк1 ф!рми ("Ломанн", ^р!бр!д", "Росс", "Кобб", "Шейвер".'"Арбор Ейкерз" та !к.) поставить на сЫтовнй ринок витокспродуктивн! аутсеексн! кроси яечних та ясних курей. За кордоном таксак проводиться роботи щодо створення 1Лорсе)ссякх комб1кац1 й 1ндкчок, гусей та качок, проте програм» ! ¡ходи стзореяня аутосексно] пхяц! не лубл1кукться, осюльки склада-ъ предмет "ноу-хау".
До останкього часу в каз!й яраШ для под1лу молодняка за статтю •ни->4аркерн не застосовувалнсь. Не розроблен! селекц1йно-генетичн! огрэш визедення аутосексно! пткц.1 i шляхи 1! використ&чня в се-:кц!1 та наукових досл!джгннях. В!дсутн! колорсэкен! комб!нац!1 ку-■й эатального призначення, гусей та качок, не створен! колекцП му-итвих лШй, несбх1дних для проведения гекетичпого анал!зу. з!дом! гекоя генотнпи забарвлеяня пуку та оперення у в!тчизняних
та 1мпортних пор!д сЗльськогосподарсы:о1 птиц!, як1 розволять в Ук-раШ. Враховуючи це, необх1дн1стъ розробки науковж основ 1 методичках ирийом!в створення аутосексннх генотшйв е ц1лкоы очевидно».
Мота 1 зазддания жосл!у»еаь. Мета дноертад1йно1 роботи полагала V внвченн! генетичних основ 1 розробленн! ефективних иетод1в синтез) аутосексио! птищ, а такс» у визначенн! шях1» II використанкя в се-декцП та наукових досл1дженнях.
В1дпов1дно до мети роботи на вир1иення були поставлен! завдання:
1. Виявити природну аутосекснюта у св!йськйх та дедких вкШ диких птах!в.
2. Встановити фенотилову 1 генотипову структуру забарвлення пух^ та швидкост! розвитку одерення у пор1д 1 яодуляЩй р1зних в иди с1льськогосподарсько1 птиц!, як! розводяться в наш!й 1фа1н1.
3. Розробити програму, методи 1 прийоми прискореного генетичногс синтезу аутосексннх комб!кац1й та популяц!й св1йських птах1в.
4. Створите калекцю попудяц1й кольорових мШ-курей га курей 1г звичайаою живою масс».
5. На основ1 аутосекс!нгу розробити методику оц1нки сп!вв1дно-шення статей у лсяомств! курей окремих самЩв 1 самок та провеси псиук фактор!в, як! зьашоють вторинне сп1вв1дношекня статей.
6. Визначати видов! та породнх особливост! статевого диморф1зм5 добових пташенят за живою маеою.
На захист виносяться:
1. Резудьтаги анад!еу природяо! колорсексност! у птавеня^ свШських 1 диких птах!в.
2. Генетичн1 формуей спадково! структура р!зких пор1д 1 попу-ляц1й с!льськогосподарсъкоЗ птиц1 за локусами, як! контрслшть забарвлення пуху та швидк1сть розвитку оперения. .
3. Селекц1кно-генетична програма, нетодк 1 прийоми племШно! роботи подо створення та вдосконалення аугосексних популяц!й : комб!нац!й св1йських птах!в.
4. Спос1б виведення аутосексннх за забарвленняы опереиня гусей.
5. Генетична колекцХя популяцШ кольорозих карликових та звичай-них курей 1з константними генотипами забарвлення оперенкя.
6. Методика визначеяня вторинного сШвЫдноЕення статей у по-томств! окремих курей 1 п!вн1в аутосексннх крос!в,
7. Б1олог1чн1 законом1рност! прояву дкференцШо! ежертност особин чолов!чо1 та ж!ночо! стат! в курей.
8. Узагальнен! дан! про статевий диморф!зм за-живою масою у до
ових птазеият р1зшк вид!в св!йських лтах!в.
Илуксса юаиайа робота ra П geoporerao зтмтяя. Розроблена истема генетячних- методiв 1 прийсшв. яка дав мсшйбЮгь одержузатк их1дкий для селвкццП аутосекскяй матер!ая у яечншу та и' ясному тах!внкцтв1. Стаорен! pi-¿ними методами аутосежн! комб}иацН та по-уляцП св!йськда ягахiв забезпевдзть 'S7,o-iÓ0%«sy точкЮть ce¡«iy-анвя Мбрмдного молодняка з! евндк1стю 7,0 *ис. гол!в за годину. На сиов1 яроведених досл1джеш> ровробленяй cnociO вмвеяення. ау-оcencma за забарвленняы пуху га оперекня гусей (а. с. М 17716356) > , тексте спсс1б в1дбору гусячих яець для 1ккубацП (а.с. N 1535505).
Вперае вквчен1 феногипова та генотинова структура забарвления переты та вввдксст! кого росту в пор1д, л!я1й та популяцЫ основах знл i в св!йських BTaxíSv як! розводят»ся в наз1й краШ. Виявзене еяовне дс&Ляуваиня багатьох гея1в, в,о ковтролюють' синтез та роз-од i л фео- та еуыелая! ну в пуховому покрив! курчат, гусенят, каченат фазанят. Встаяоалэна загааьва опадкова основа статевого дкморф! ему а забарвлеккям пуху у отавенят св!йських i диких п?ах1в. Створена алекщя генетичких л1н1й карликових i звичайних курей, як! мають 1зн1 генотипи за локусами S, В, К, I, Со, Е, 31, коятролоючими ау-осексн1сть курчат.
Сформулъоване яове уявлеяня про аутосекснкй генотип як генеткчяу истему, акт вкдочае в себе три категорП спад коз их фактор1в: а) ген-марке ри стат!; б) аутосоши фактори мэланогенезу; в) генм-ждаЯ-аторк. Запропонована програма виведення колсрсексноЗ та фэдерсекс-э! пгиц1, орхентоваиа на консол1даа1ю створюваних йопуляци та эмб1нац1й аа вс!ма трьома ка?егор1кш сп'адковкхфактор1в.
Розширена сфера застосування фенстилових маркер! в ста?! в селек-í'i: аалрогсоновакий нозкй cnocíó встановлення бзтШветва курчат» вержаних З1д складного батьк!вс&кого гк1зда. Показана висока ефек-ABH'icib викорисяааня аутосекс1ягу в наукових досл1дж«ннях. Ровроб-зяа методика оц!кки ся1вв1дношеняя статей у потомства окреьдах курей niBHlB зутосексних крос!в. Виявлена корелящя Mis величине» стате-зго дшорф!зму за тою маю» у отавелят та дороелкх особин.. Вста-звлено, що п!д д!е» стрес-факгор1в на р1зяих етапах онтогенезу ку-?й cnocrepirasTBca пшикена амертн!сть особж чаюв1чоТ стат1.
йракткчяв внз^яня i реад1за?}1я результ-а-т-1з ^.рсл! яхень. На ;нов! проведения досл1джень ровроблен! методи крискореного синтезу .'тосетсних форм Í ком01аац1й свгйськкх ü-raxis» sao запроваджен! в ТЦ Ш УААН та ряд! племзавод1з Укра^ви, Pccií, Biaopypí. Створен!
BHxlíHi для селекцП фэрыи карликових, яечит, к'ясо-яечних ; м'яснйх курей. a ranas гусей. Зараз is шш формами ведегься а лекц1йно-пдем1кна робота.
Видая! ыетодичн! рекомендацП подо використання аутосекс!нгу селекцП на вби&веадя гетерозису в яечноыу птах1вництв1.
Еконоы1чний ефект в!д використання федерсексно'1 материнсью форми ДхЛ-3 при виробнадтв! ы'яса бройлер!в склав 9187 крб. на 10С курей-весучок (щни 1990 року).
Результат« теоретичяих роэробок та дан1 конкретнкх дослШв m геиетичного ачгшзу ыохуть бути використан! при Шдготов; спец!ал1ст1в s генетики i селекцП птах!в у вувах сШськогос» дарського та б1олог1чвого прсф1хю.
Апробац1я робота. Ochobhí положения дисертацП представлен! oOrosopeHl: - на заседаниях учено! ради Укра'Шського наук во~досд!дного 1нституту птах1внкцтва (1976-1994);
- на III. IV, V з'Шах BIT 1С (Лен1вград, 1977; Кшкн!в, 198 Москва, 1987);
- на V- IX «Ьшародних симпоз1умах "Актуален1 проблеми гекети ПТЩ!" (Смоленiце, ЧССР, 1983; 1985; .10871.1988; 1991);
- на м!жнародн1й конферекШ ка тему "Лроблеыи прсшслового в робництва яецъ i ы'яса птиц! (Еолгар!я, 1987);
- ка Укра1ЕсШЯ конференцП з м1жнародною участю "Актуадь проблем« сучасного отаулвкицтва" (Харк!в, 1991);
- на вас!дашш науково-методкчноК komícíí з селекцП i геиета секцП птах1вннцтва ВАСГН1Л (Москва, 1981; 1982; Î989);
- на Всесоюзних координации* нарадах з птах1вництва (Загорсь 1985, 1990; XapKlB, 198Ô);
- на Бсесо»зн1й нарад! "Шдввдення ефективноет! науког досл!джень в селекцП i г!бридиза«П в лтах!вництв1 (Борки, 1977);
- на респубД1кааськ1й конференцП ,1Б!отехнолог1чн1 досл1дженш; перспектива !х роввнтку" (Льв1в, 1990).;
- на респу0д1канськ!й конфереиШ "Нов! б1отехнолог!чн1 метод» селекцП тварии (KtfSs, 1991);
- на респуб«1канських сем 1 нарах, оргак!зованих ВНО "Укрпта> пром" (Донецьк, 1930; 1993; ЗйПор1лая, 1991; KHÏB, 1993).
Пубд1кад1я результзт1в щскя1дтщ. OchobhI результате досШдяк опубд!кован! в 52 друкованих працяк, вклшаичк авторськ! св!доц: на вииаходи (S7 1 методнчяi рекомевдацН (1).
Обсяг 1 структура жисертацП. Дисертац1й викладена ка ;
_ Ei -
С
горпкзя маагииопису, глюстрозана 56 таблицами, 35 рисунками 1 21 йокзртксю, Робота екладавться !в з/тупу, сгляду /лтературк, г дави гааш даел1джеф, яка в.члючае ^»repiaя, иетоди 1 результата уар^тс досл!д>од& та 1х_обговорення (6 роздШв), заключно! части-!< WOR02!UB i рекомендаций яиробництву. Список цитовако! л!терату-t вал!чу5 565 даефел, 429 а я;сйх - iheeemvii. Дйдатки подан! ва 40 чзр!яка)! ! втсгючгють акти виробяичйх йерев!рок та акти впровацження >зультаз1в Досл!длсеш> у селекц!», вирсхЗяицтво та учбовий процес.
ШЕР1АЛ 1 МЕТОЛИ ДОСЛГДХЕНЬ
OckobrI досл!дження 1 виробнич! перев!рки проведен! в перЮТ д 1875 до 1994 року в 1нститут! птах1вшщтва УААН (село В!ркн ipKiscbKOi обл.) на св!йськ!й птиц1 дев'яти вид!в (табл. 1). Б .ркЗвськсму та Московскому зоойзркач вивчали забарвлення пуху модника та оперения дорослих оссбгаг у представник1в 13 вид!в диких ах4в. Всього в пер!од дссл1дяэк= було оц!иено за фенотипом 288 с. дорових птаиенят i 68 тис. статевозр!лих особин.
Св!йська птнда, яку використовували в досл!дах, охоплюе б1лыну сткну генофонду Укра]пи i вкдючае породи, л!н!5 та популяцН зних аапряш1в продуктивное?!. Фенотгатовому та генетичному обсте-кгао бузи п!дцзя1 22 породи курей, 4 - !ндик!в, 24 - гусей, б -1йських качок, б - мускусних качок, 5 - цесарок, 2 - мисливських зан!в, 9 - японських перепел!в та одна полуляшя голубав.
В npouecl виконавня дисертацгйяо! роботи застоссвувалися р!зн1 годи алал!зу дося!дного матер!алу: г!бридолог!чиий, погтуляц1йний, ектрофоретичний, фотометричний, морфолог 1чний, статистичний.
Основ«! принципи i модиф!кацП Пбридолог!чного методу викладен! йрнограф!йх O.G.Серебровського (1970), ,В.К.Савченка (1984), И. Тижжиройо! (1690) i Н.М.Орлозо! (1991), В наших досл!дасеннях ксристовувалися схре'.пування в посаидовному ряд! покоя1нь (Fi, ?г. ), а тако* анад1зуюч! (Fa> j, зворотн! (FB) та реципрокн! (прям! й зротн!) ¿хрещувалка. При цьому обл!к розщеплення ознак проводився рема иодо-ксатого «еяделгшого в схредепн! гена. В!дяовидн!сть ем-ричйого i тборетичяого роза^плекня фенотип! в »стзнсвлювали за кри-uIsm значимое«: х2 (Роюшы^й П.Ф., 1973). В раз! иемояливост! за-хувагшя МбридолоИчного Методу для вквчення спадковост! досл!д-1 ei з*^ристовуэади популяЩйний метод (Орлова Н.М., 1991).
Под 1л <Н«к1в курячого яйця на генетично обумовлеи! фракцН про-
Таблица
Видовий склад ятах!в. фенотилованих за забарвлеякям пуху i оперен
----------------г----—--
! Ф е н о т и п о з а н
Вид и г и u 1 ' 1 ' ' ! j доросдих
| птшеня? Í особ ж
------1_i__
i
Св!йська курка- (Gallus domestlcus) 255300 62600
Икдичка (Meleagris gailopavo) 6530 260
Цесарка (Numída meleagris) 593 68
Ялонська переп!лка (Coturnix japónica) 852 300
Мисаивський Фазан (Phasianus colcnicus) 1158 210
Св!йська гуска (Anser'anser) 7385 2670
Св!йска качка (Anas platyrhynchos) 4155 1420
Искусна качка (Cairina moschata) 1015 380
Сз1йськкй голуб (Colurrba livla) 53 100
Звичайкий п&зич (Pavo cristatus) 19 18
Золотки фаза} (Chrysolopnus pictus) 13 14
Ср!бляотий фазан (Lophura nycthernera) 9 И
Фазан М1кадо (Synsaticus mikado) 14 8
Фаз&ч Свакно (Lopfiura swinhoei) 8 б
Фазан Елл!ота (Syrmaticús elllotl) 5 10
Cipa Kypinisa (Perdlx perdis) 2 6
Б!ла гуска (Anser сaeruiescens) и 7
Канадська казарка (Branta canadensis) 14
CyxoHlc (Anser cygnoides) 18 10
Магеланова гуска (Chloephaga pícta) 11 6
Прська гуска (Anser ¿ndicus) 5 21
Звичайний горобець .(Passer domésticos) 10 £С
водийй методом горизонтального езектрофорезу в крохмаяьнсму real з 0. Smithies (1955) 8 вккориетан'вям вуферцих систен B.Gahne (1966) Розшифровування слектрсфорегрзм- проводки зПдно is загаяькоприйня тою схемою (Baker с.М.А. at al,, 1970),
Одержан! в ход! доаяхдж-знь первикн! дан! статкстичко оброблен на ЕШ ЕС-1036, персональна кокт'ютерах за методиками, оггисгяими посюниках П.Ф.Рокищксго (1973) i М.С.Плок!кського (1978).
Заяезяю в!л мехи досл!дяенвя фенолога лобового- молодняка i до
эслих особин оц!нювали за 6-10 ознаками: типом опереност1, кольором рисунком пуху добових пташенят, вабарвленням 1 рисунком оперення злодих 1 дорослих особин (в!зуально), оптичною щ1льн1стю вабарвлен-* пуху добового молодняка (сБ), забарвленням дзьоба, н1г та райдуж-э! оболонки очей у лобового молодняка 1 дорослих особин (в18уаль-э), масою т!ла добового молодняка 1 дорослих особин (г), статтю Л5р1он1в (анатом1чним методом) та одноденних пташенят (анатом1чним 5о японським методами), за точн1стю (X) 1 швидк1стю (гол/год.) ау-эсексування добового молодняка, довжиною махових. по!ф1вних та /льових п1р'1н у процес! росту пташенят (мм).
0собливост1 статевих в1дм1нностей щодо вабарвлення пуху добового злодняка 1 дорослих особин оц1нювали в1эуально, враховуючи ступ1нь к вираженост! та площу зон статевого диморф1зму на поверхн! т!ла.
Б1льша частина досл!джень проведена на курях 1 гусях р1зних эр1д, у яких були вивчен1 основн! господарсько корисн! ознаки.
РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1ДЖЕНЬ . Анал1з природной колорсексност1 пташенят св1йських 1 диких птах!в
На першому етап! досл!джень проводили всеб1чне вивчення явища татевого диморф1зму в забарвленн! та рисунку пуху одноденних пташе-ят св!йських ! диких птах!в. Розроблена методика пошуку зон вияв-ення статевого диморф!зму в фенотип! пташенят включала: 1) визна-ення внутр1шньо-популяц!йно1 м!нливост1 зовн!шн!х ознак молодняка; установления можливого эв'язку м!ж окремими вар!ац!ями екстер'еру статтю пташенят; 3) визначення точност! та швидкост1 аутосексуван-я молодняка 8 використанням виявленого фенотипового маркера стать
Сп!вставлення забарвлення пуху в добових самц!в 1 самок р!зних ор!д ! популяц1й птиц! дало можлив!сть умовно под1лити 1х на три атегорП: неаутосексн! (найчисленн1ша група), частково аутосексн! точн1сть аутосексування молодняка - 60-90%) та аутосексн1 (точн1сть .утосексування - 90-100Х). Остання група пор!д надто нечисленна, то-у подальша розробка теоретичних основ ! методичних прийом!в одер-ання штучно! аутосексност! у л!н!йного та г!бридного молодняка ¡!льськогосподарсько1 птиц! е дуже актуальною.
Серед 24 досл!джених пор!д ! популяц!й св1йських гусей високий |!вень статевого диморф!зму в забарвленн! пуху молодняка притаманний торським б!лим, 1тал1йським, рейнським, емденським та в!шт!нес. До-
- е -
росла шгиця названия пор!д мае Сале оперения, аде в лобовому alai вавдяки ефекту доаи гена Sd, у гусенят слостер1газться ензчна стате ва м1нлк?.1с?ъ забарвлення пуху на спин1: у саиц1в спина жсвха аб св1гдо~с1ра, а в самок - cipa. Виходячи 8 цього крмтер1ю, ми вмогл соксувати гусенят аутосексних пор1д за вабарвленням пуху s ючн1ст в!д 92,1 до 08,3% (табл. 2). Причини поыклок генезичного методу ву мовлен! г.од10н1сте деягаи добсвих сшц!в 1 самок за 1нхенсивн1ст забарвлення пуху на стой.
Таблица
ТоФЛсть колорсаксувания добових гусекят р!зних аор!д
........i......—г--------------------------------------------------------------- • 1 05-Í Фенотипи добсвих гусенят -- j Точ-
j )--,---:- ность
Порода |жейо!жовт1 або сб1тло~с1р1{ cipl (сексу
i го— 1--—¡-¡-1- Нвання
1 л1в! самц! ¡ самки | camí ¡ сгмки ! 1 1 1 f ! ^ !
Адлерська 187 63 5 15 44 84,3
Арзаыаська 79 36 5 7 31 84,8
Угсрська б!ла 692 373 8 4 307 98,3
Вiитiнес 126 57 4 6 59 92,1
1тал1йська 464 235 6 4 239 97,9
Горьк1воька 79 48 31 0 0 -
К^гайська б1лз 64 28 36 0 0 -
Червонозерська 200 93 107 0 ■ 0 -
Севастопольська 45 18 3 7 17 77,8
Рейнсьда 192 117 4 1 ' 70 97,4
Холмогорська 71 30 8 12 21 71,8
Емдеиська 107 41 '4 3 59 93,5
Трупу часткоЕо аутосексних пор1д склададаь адлерськ!, арза маськ!, севастололъськ! та холмогорськ1 гуси. Точн1сть с-ексуванн гусенят цих пор!д за забарвленням пуху та його 1нтенсивй1сть суттев яижча (в1д 71,8 до 84,8%) внасл!док значно! гетерогенност1 обстеже них стад за локусами 34 1 С. Тону селекиШо-геветична робота л Шдвизцешао р!вня аутосекеност! цих пор!д повинна бути спрямована н вибраку&ання дорослях п1гментованих особин або зсИ 1 скрити носПв алел!в ¿ж? I с Ч?/с).
Горьк1воьк1, червснозерськ! та кктайськ! 6Ш гуси не е ау
тосексними породами, бо Ъ: битой кол!р оперення зумовлений ау-тосомош геном.рецесизного б1лого забарвления (с/с). У пор!д 1з з!рим забарменням оперения - китайсысих с!рих, великих ci рта, гандських, тулузьких та тадринських - аутосексн!стк лобового молодняка також в1дсутня. Bel одноденн! гусачки i гусочки мали суцШнэ rewHoclpe вабарахення пуху спини 1 голови. Дэьоб i ногн в них чорн!, год! як у молодняка пор1д з б1лим кольором оперения вони рожев!.
Вперше в!дкрито явще природно! аутосексност1 каченят при розве-зенн! "в чистот1" укра^нських глинястих i с!рих качок. Лобов! самц!, ¡к правило, забарвлен! темн1ше, н!лс самки, за рахунок ефекту дози ¡чепдекого з! статта кепозн!стю рецесквного гена коричневого розбав->ення d (глиняет!) та його неповнЮТ» дом!нантло! алеломорфи ш- '.то чету I) (cipi). Середня точнЮть кол!риого розп1знавання стат! гли-[ястнх каченят склад&яа 96,3%. а с!рих каченят - 79.5Z.
Серед !кшкх вид!в с.в1йсъкйх птах!в аутосексн!сть юлодняка вияв-ена у деяких пор!д курей (!тзл!йськ! кур!пчаст!, кал!форн!йськ1 ipi, яолтавськ! глиняет:, род-айланд червоний), цесарок (кремов!), понського перепела (англ!йськ! б!л1), мисливського фазана (св!тлий темкий р!зновиди). Статев! в!дм!нност1 в вабарвленн! пуху добових ташенят спостер!гагшсь також у ззичайного павича, золотого фазана i агеланово'1 ту ст. Порхзняльний видовгя? анал1з зиявкв д!каву особли-!сть статевого дикорф!вму пташенят: добов! сами характеризуются, î правило, св1тд!шим ззбарвленням пуху, н!ж самки. Викятком !з ць-го правила були лише дв! аутосексн! попудяцП свгйських качок (cipi а глинясШ. Таким чином, у св!йських 1 диких птах!в внявляються 3MOviori4Hi ряди (Вав!лов M. J., 1935) статево'! мхнливост! в забарв-5нн! та рисунку пухового покриву пташенят, що, як видно, св!дчить ю гомолог!ю ген!в, контрсиюочих у цих вид1в природну аутосекся!сть хяодняка.
2. Генетичн! оскови створення федерсексно! птиц!
Для одеряання г!бридних курчат, яких можна сексувати за типами ;еренссп крила, неоОх!дно схрешувати гомозиготних niBHiB раннього ерення {к/к) з гешзиготнкш самками п!знього оперения (К/-). У ! добов! п!вники успадкозують фенотип MaTepi (п!зня оперен!сть -к), а вс! курочки - фенотип батька (рання олерен!сть - к/-).
На першему етал! створення федерсексних курей досл!дження були рямован! на уточнения фенотюгавих в!дм!нносл'ей м!ж генотипа^ за
10 -
К-локусом у перший день життя курчат. За допомогою тал: внутрхшньовидово'! м!шшвост! авидкост! опереност! у лобового моле няка (¡>2453?) було зиявлено три спадкових тили: рантй (генотипу к/к 1 9 к/-), п!зн!й (с5 К/К, К/к 1 5 К/-) та пов1льний (<? К3/К, К£ 1 9 ¥?/-). Ус! досл!джен1 породи 1 популяцП курей були мономорфш за Г-локусом, оск!льки в курчат завдци кая!чувалось не менше иес махових П1р'1н другого порядку.
У курчат з ратпм типом опереност! первиши махов! п!р''1ни иг? доежину близько 12 мм ! приблизно на 1/3 дови!, н1ж спарен! з ш понрШШ п1р'1ни (рис. í). У молодняка п!зкього оперення перв;« махозе тр'я або однаково! довжкни з покргвким, або корогше за ш го. Оск!льки !ндив1дуадьна м!нлйв!сть дано'1 ознаки знаходитъея i контролем ген!в-модиф!катср!в, ми умовно под1лили фенотип "л!; оперен!сть" на три Шдтипи (П1, П2, ПЗ). С!собнни Шдтипу П1 крг для аутосексування, бо вони найб!дьш ч!тко в1др1зняються в1д кур1 раннього оперення в добовому в1ц! 1 ран!ие за курчат !нших п!дти! (на 35 день) "наздеганяють" Их у загальн1й опереност! т1ла.
Експрес1я гена повально! опереност! (Кэ) полягао у нов! в!дсугност! в добових курчат первинного 1 вторинного махового п!] та значному скороченн! покрДвного. Оск!льки алель К3 духе галы розвиток ювенального оперення молодняка, недощльно вккористовув. його з маркуючих стать схрещуваннях.
Зэ даних, як1 наведен! в таблиц: 3, видно, що для птиц! яй; носного напряму продуктивност! характерна вида частота рецесквн гена ранньо! опереност! (в1д 0,98±0,01 до 1,00) в пор1вня: з ун!версальнкми породам«! курей (в!д 0,50±0,05 до 0,8В±0,02), у я
Раняч
Шзня (П1)
Пгзня
(П2)
П1ЗНЯ (ПЗ)
щ
Повхяьнг
Рис. 1. Схема тип1в опереност! добових курчат М - махов!; П - покр!вн1
¡-И
- и -
Таблиц? 3
Частота тип1в оперевосП курчат i рецесивного алеля к у обстеженкх пор!д та погтуляШй курей
Порода чи популяц1я К1льк1сть Тип опереност! курчат.% Часто-
обстезеених та але-
курчат,год. рання п18дня повШна ля к
М1н1-кур1пчаста 200 100 0 0 1,00
Бентамка 21 100 0 0 1,00
Б1лий леггорн 13856 100 0 0 1,00
Рос1йська б1ла 450 100 0 0 1,00
1тал1йська кур!пчаста 1028 100 0 0 1,00
Кал1форн1йська cipa 418 97,1 2,9 0 0.98
Полтавська глиниста 2867 83,6 14,5 1.9 . 0.87
Юрловська голосиста 355 78,3 21,1 0.6 0.83
бреванська чорна 195 84,6 15,4 0 .0,88
Укра!нська вушанка 51 100 0 0 1.00
Сусеке св!тлий .157 49,7 50.3 0 0,60
Адлерська ер!бляс?а 84 38,1 61.9 0 0.50
Пл1мутрок 61лий . 441 17,1 83,0 0 0.29
КорН1щ, К-4 100 94,0 6,0 0 0,95
KoxíhxIh блакитний 31 0 100 0 0,00
Koxíhxíh лалевий 38 0 100 0 0,00
Брам^ св1тла 122 0 100 0 0,00
Брама золотиста , 1 . Л. II ..1 ........... , . 30 0 100 0 0,00
спос?ер1гаеться генетичний лол1морф1зм, представлений ранн!м, п1зн1м, а 1нколи й поз1льннм типами опереност1 молодняка. 6бстежен1 лопуляцП аз1атських пор!д курей мокоморфн1 за сзнакою п!зиьо1 опе-psHocTi курчат. Bel р1зновиди св1йських курей. у яккх виявлен! осо-бини з п1зн1м оперениям, можуть бути джерелом дсм1нактнсго алеля К при cTBopeHHi федерсеконих крос!в птиц!.
Фекотипування одно- 1 десятиденних пташенят 1ндички (п - 6530), цесарю! (п-Б&З), японського перепела (п-852), шсливського фазана (n-1158), з ?аш деяких вид!в диких птах1в виявило, зцо эс! вони Мали рашйй тип опереносЛ. Отже. спадковий фактор ранньо! опереноетi сл1д розглядати як алелъ дикого типу (нормальний ал ель) для вс!х вивчених вид!э св!йських i диких птах!в родини фазанових.
Програма створення л!н!й курей в п!ен!м оперения« мае двг вар!анти. Першй вар!ант грунтуетъея на л!в!йнсиу роавеленя! пищ!, а другий - на нзеичугчоыу схрещуванн! двах л!ний курей. Дро!л»ст-рулю 1х реал18ац1ю на приклад! вкведення &едерсексю1 птиц! м'ясного та яечного вапрямк1в продукткзност!.
Перанй взр!анг. При створены! федерсексво! коыб1вац!1 м'ясних курей як батьк1вську форму використовували в основному л!н!ю ранньо! опереност! Б-6(9) кросу "Вройлер-б", а як материнсъку - л!к!ю П-£ ф!рми "Арбор Ейкерз", серед лобового молодняка яко! частка особик г п1зньсю оперен!стю склала 63,4%. у зв'язку б тиы, ер пенетрантн!сть ген!в п!зньо1 та пов!льяо! опереност! курчат дор!вк»е 100Х, ед1м1ну-вати дом!нантн! гени К ! К3 в батьк!вськ1й л!н!1 було неважко. Основн! зусилля при створенн! федерсексно! коШвацП спрямовувалиа на виведення гомозиготно* за алелеы К материнсько1 л1н!1 курей.
На первому етап! селекцП л!н1! П-3 було одерзхано 17405 добових курчат серед яких на вирощування в1д!брали лкше особин з п!дти-пом Ш. ОскЦьки в!дб1р курчат за фенотипом не забезпечував повно! консол1даЩ1 л!н!1 П-3 за ознакоо п!8ньо1 опереност!, в ?г оц!нювалг генотип пл!дник!в за локусом К. Анал!з спадковост! 43 п!вя1в Рг показав, шо лише 16 з них е гомозиготами (К/К), а решта 27 - гетерози-готи (К/к), як! при спаровуваян! з матерями п!зньо1 опереност! (К/-) дають приблизно половину, гетерозиготнкх син!в (К/к) ! ст!льки к до-чок 8 ранньою оперен!стю (к/-). Починаачи з Гз плем1нна робота I Л1н11 П-3 базувалася лише на сииах, одержанях в!д гоыозиготнил батьк!в. Де дало можлив!сть у Р4 завершит консол!дац!ю л!н11 Б-3 зг фенотипом опереност! курчат ! досягти високо! ефзктивност! визначзн-ня стат! лобового молодняка.
Виробнича перев!рка показала, що точн!сть визяаченвя генеткчжс. методом стат1 1243 добових курчат, одержаних в!д м!жл!н1йного схре-щування б Б-6(9) х ^ П-3 дор!внюе 97,ОХ, а за особливсстями будовя клоаки (японський метод) - лик 90, IX. Продуктквн!сть пред! при ви-користаян1 федерсекс1нгу також буда значно вищо» (1430 гол./год. проти 580 гол/год.). Р!эниця в обох випадках в!рог1дна (Р<0,СЮ1).
Пбряд в контрастною консол1дац!сю батьк!всько! та материясько! л1н1й ва швидк!стс опереност1 курчат в них проводили родинну се-лекц!с для по}фащення продуктивных огнав птиц!. Внпробування 198Е року показали, ,що л!н!йн! та г!бридн1 кури федерсексно! кшб!кацП Б-б(9) х П-3 характеризуются внеокиы р!вяем розвятку осу.оънт господарсько корисних ознак • (табл.4). В1д г!бркдних несучс*
Б-а(9)12-3 за 420 дн!в життя ожсг.шо по ¡52.1 яйця. При схрещувани! Пбридних курей Б-б(9) П-3 э п1внями породи корн 1а вих1д кур-чат-бройдер1в на несучку склав 115,0 пшв, щэ на 5,7 курчати б1ль-ше, н!ж в!д нурей л!н!*1 П-3 1 на 9,4 - я1ж в!д курей л!нП Б-6(9).
Таблиця 4
Нродукгивн1сть курей м'ясно! федерсексно! комб1над11
Яоказник В-б(9) Л-3 В-б(9)П-3
Початкове погол1в'я 975 1024 300
«<ва маса курей в 180
дн!в, кг 2,93±0,01 2,69±0,01 2,85±0,01
Статева зрШсть, дн!в 173,0±0,4 1б7,4±0,4 161,2*0,5
Шса яець, г 64,5±0,1 бб.0±0,2 6б,7±0,2
ЗбереяенЛсгь птиц], X 86,4 87,9 87,2
Несуч1сть курей, шт. 143,7 148,9 152,1
Вив!д молодняка, X 81,1 80,6 82,2
Вих1д курчат, гол. 105,6 109,3 115,0
На цей час на баз1 л!нп П-3 створена нова федерсексна комб!на-ц1я курей ДхП-3, яка дае мохд.ив!сть сексувати Пбридних курчат з точн!стю 98,6-98,9%. Середня жива маса ¡журчат-бройлер!в у 7-тижнево-му в!д! стаяовить 1630-1670 г, эбережен1сть бройлер!в - 95,0-97,7%, витратк корму - 1,92-2,07 кг. Економ1чний ефект в!д використання федерсексно! материнсько! форми ДГГ-З при вкробництв! м'яса бройлер1в за.ц!нами 1990 року склав 9187 крб. на 1000 курей-несучок батьк1всь-кого стада або 96 крб. на 1000 бройлер!в.
Другим вар!ант. Другий вар!ант программ виведення федерсексно! птиц1, зв'яваний з 1нтродукц!ео гена К 1з одн!е! л!нИ в другу, ап-робований нами при переведенн! промислового яечного кросу "Борки-1" (<? 07 х ^ 04) на аутосексяу-ос.чову. На баз! полтавсъких глинястих курей з п!зньою оперен!стю (лонори алеля К) та л!нП 04 породи б!лий леггорн з ранньою оперен 1ств (рецеШект алеля К) шляхом 5-кратного беккросування створена нова л!м!я 04Л з Шзньою ояерен!стю. Б!льи!ста господарсько корг^иих ознак у птиц! ново! л!н1! знахо-диться на р1вн1 л!н!1 04. / ¿чка яечна продуктивнють гюридних несучок 0704Л в середньому на 8 яець вида, н!к гЮркдких курей кросу "Борки-1". Неодксразов! виробнич! перев1рки ефективност! сексування
Пбридних курчат за типами опершзст! показали ъочя1с>ъ
1дентиф1кацП стат! при шввдкос«! сортуваяня 1500 гол!в за годину.
Результата вивчення тип.1в опереностх у молодняка колорсексвого м'ясо-яечнога кроса курей "Хайсекс Ораун" наведен1 на рисунку 2. У чотирьох Л1н1ях цього кросу спсютер1гаеться спадкоЕИй пол1морф18М, представлений раш!к (1), п!зн1м (2) й пов1льаим (3) типами опере-ност!. НаявнЮть в ооетезсених л£н!ях гекетичнй м1илмвост1 за ло-кусом К дозволила нам защхшонувати преград переведения батьк1всь-ких форм колорсексного кроса на федерсексну основу. 3 те» мето» в батьк1вських л1н1ях кросу "Хайсекс ораун" у двох покол1нкях Оув проведений з1дб!р курчат т!льки з ракньш оперен1ст». а в материнських - т1льки з п1зиьою оперен1стю. Шсля коксод1дацП внх!дних л!н1й за генотипом локусу К 1х схрещування за схемою кросу вабезпечидо високу точнЮть сексування молодняка (39,0-1001) батьк1ьсы-:их форм за типами опереносг1 крила. Курчат ф!нального Пбриду цього кросу сексуваля за вабарвленшш пуху (п!вники аов?!, курточки коричнев!).
Частота типу, X
Рис. г. Частота тйп1в опереност! курчав в л1н!ях кросу "Хайсекс брзун
8. Генетишнй анал1е эабарвлэня» пуху молодняка 1 оиерекня дорослих особин 'У Р13НИХ ВИД1В св!йських лтшв
Виведення аутосексно! птиц! передус!м передбачае начвн!сть ?оч-них в!домостей про генетичну структуру вих!дного материалу. Тому нз
наступному eran! роботи була проведена велика к1льк1сть ¿«.^тичвих схрещувань 1 фенотипових спостережекь, як! дозволили визиачити ксмп-лексн! генотиш, во контролюють" забарвлення пуху та оперення сшсь-когосподарсько! птиц!.
Генотипи пор!д 1 популвц1й курей визиачаяи в ¿4 схрещуваняях. ОскШкк в прямому 1 зворотному схрещуваннях курей породи кал!фор-н!йська cipa з 61лйми леггорнами спостер!гаеться одноман1тн1сть rló-рид1в Fi, як1 за забарвленяям п1р'я зяанвсю mí ров схож! на б i лих леггэрн!в, д1йшли висяовку, що б!ле забзрвлення aerropHis домЗвуе над чорно-омугаотш, а л!н1я ОГлого леггорна, використана в схр&щу-ванн!, гомозиготна шрдо 1нгиб1гора аабарвлення Шр'я I.
В другому досл1д1- вивчзли генетичн1 в1дм1нност1 зодо забарвлення п!р'я у б1лого та св!тло-коричневого леггорна (порода-анал!затор). При схещув&цн! 6 híbhíb св!тло-коричневого леггорна э 60 самками б1лого леггорна (лШя В-2) в пераому покол!вн1 одержано 316 курчат, б!лыза часткна яких (87,72) нала блхдо-жовте з темними планами забарвлення пуху. У 39 пташенят (12.5%) освоений тон пухового по»фиву дорзально! поверхн! був палевий. 0ск1льки особини Fi мади piani фенртнпи забарвлення пуху та nip'e, було проведено два незалежних аная1зуючих схредузаннярезультат« яких наведе>1 на рис. 3. Для первого досл1ду в1Дбиралися rlGpigml кури э брудно-б!яим г?збарв#ен-нян п!р'я, а для другого - Í3 св1тло-червоним (палевиы). 1моэ1ряо, генотип перших - £/е+ I/i, а других - eVe+ i/i.
Характер роз&епленвя в Fa тобто число i сп1вв1аноЕекня феноткпо-вих клас1в вказуоть на те, ар ми маемо справу в первому вияадку а тригенвсйО (1:1:1:1:1:1:2, х2-3,11), а В другому - в д1геннда (1:1:2, х2~1.27) в1ды!шйстю м1ж анал1затором i несучкамк Fi. Нестача в обох схрегдуваннях одного фенотипового гаасу (теоретично 1х мае бути 8 та 4) е насл!дком фенотипово! под!бност1 генотип!в е+'/е+ 1/1 Bl/Ы i с+/е+ I/i Ы/Ы.
Розщеплення в Fa первого схрещування на чорних i нечорних курчат i в!дсутн1стъ чорннх курчат у другому схрещуванн! п!дтвердили пра-вильнють класиф1каШ генотип5.в за локусом Е у гЮридних курчат Fj на п1дстав! оц1нкя 1х фенотипу. Бщеплеяня в другому досл!дi 1/4 курчат э диким типом св!дчить» то другим алелем локусу Е у б 1лш леггорн1в s фактор дикого забарвлення пуху е+.
Результати третього досл1ду (4 6 Fj х 52 £ Fj - 468 курчат Fg) ц!лком п1дтвердшш висновки, зробленз. на мате р i ал 1 перякх двох схре-шувань, Í, кр!м того, дозволили одержати деяк! додаткоВ! в!доюст1
1 Д0СЛ1Д
6 6 65 5 Fi
св1тло-коричневий-к-6Ш з темними плямами
леггорн |
\
Розщеплення в Fa за забарвленням пуху курчат: генотип:
1) бл!до-жовт1 з черними плямами - 70 (76.5) Е/е+ I/i Ы/Ы
2) бл!до-жовт1 з блакитними плямами - 66 (76.5) Е/е+ I/i Bl/Ы
3) чорн1 з коричневою головою - 82 (76.5) Е/е+ i/i Ы/Ы
4) блакитн! з коричневою головою - 80 (76;5) Е/е+ i/i Bl/Ы
5) дикий тип Ч1ТКИЙ - 81 (76.5) е+/е4 i/i Ы/Ы
6) дикий тип осв1тлений - 74 (76,5) е+/еч i/i Bl/Ы
7) палев1 - 159 (153) е+/еч I/i Vbl
Всього - 612 (612)
Загальне розщеплення - 1:1:1:1:1: : 1; :'2, х2-3,11
2 досл1д
1 <5 15 5 Fi
св1тло-коричневий-х- палев!
леггорн I
I
Розщеплення в Fa за забарвленням пуху курчат: генотип:
1) дикий тип ч1ткий - 41 (35,25) е+/е+ i/i Ы/Ы со/со
2) дикий тип осв1тлений - 34 (35,25) е+/е+ i/i Bl/Ы со/со
3) палев i - 66 (70,50) е+/е+ 1/1 Bl/Ы (Ы/Ы)
Всього - 141 (141)
Загальне розщеплення - 1:1:2, х2-1,27.
Рис. 3. Результати анал1зуючого схрещування
щодо генетично! структури забарвлення п1р'я б1лих леггорн1в. 0ск1ль-ки в Fz одержано розщеплення серед забарвлених курчат на особин з б!лою плямою на голов! (43 шт.) та без тако! плями (47 шт.) у cniBBiflHomeHHi приблизно 1:1 (х2-0,18), то можна припустити гем1зи-roTHicTb ycix вих1дних самок породи б1лий леггорн за фактором сму-гастост1 В. KpiM того, виникнення в Fz 21-'i золотавоЗ (91,3%) i двох ср1блястих (8,7%) особин дозволяе констатувати значну перевагу частота алеля s над дом1нантним алеломорфом S в обстежен1й л 1 н i í
i 7
6Lkkx леггорн!в.
За результатами прозедееого генетичного алал!зу могсча зробити T3KÍ ввсновкй: í) в1дм!нност! м!ж забараяеишш ¡ир'я б!лих i св1тло-коркчяевих леггорн!в зал&кать в!д чоткр.ьо.ч ген!в (Я, I, В i Si);
2) друг ¡ni злель у локус! £ в (Нлях леггорн 1в представлений фактором дикого забарвлення пуху
3) переважна 01лья1сть особян л!я11 В-2 -. гем1- айо гомозиготн! за рецесивним алелем золотагого забарвлення пуху s, а кос дсм!нантного фактору S зустр!чаюгьея досить р!дш;
4) генотип матер1в породи 61 ж; леггорн:
о В/- $/~ (S/-) £/£ (Е/е*) 1/1 со/со В1/81. •у
Визчення генотипу забарвлення п!р'я полтаэсьнз« глянксткх курен проводили шляхом схретузання саюк msl породи з п!внями породи св1?ло-коричкевий леггорн. Серед добозгх курчат Fz спостер!гади таке розщеплеяня за забарвленкям пуху:
жовто-коричнев! (типу полтавсъкмх гянкясткх) - 84 (86,6) яовто-ксричнев! з неч!ткями поздойжн!ми смутами на спин! - 172 (173,1) дикий тип (4iTKi поздовжкi емуги на спин!) - 18 (17,3) пляыиста голова (видозм!нений диг/á тип) - 3 (0,0)
всього . - 277 (277,0)
фактичне розщепленкя: 4,85:9,94:1,04:0,17, х2-1б. Теоретично оч1куваяе: 5:10:1; х20,11.
0ск!лъки в ?г вадегомося 4 дискретних фенотиии забарвленвя пуху
сп1вз!днойення в!дпов!дае 4,85:9.92:2,04:0,17 (теоретично оч!ку-ване - 5:10:1), то можна припустмти, що досл1джуван! породи розр!з-няються за двома незалежно успадковуваяими генами меланогенезу (ко-лумб1йський обмежувач еум?дан1ну i фактор суц1льного чорного забарвлення). як! взаемод!»ть за типом комилементарнос?1. Результата цього схредуваяня показують, so яодтавськ! глиняетi rc/рк поряд з .факторами s, Со г ai маоть у своему гено-унп! нап!вдом!яанткий аяеяь пшеничного забарвлення Шр'я еш, а не його рецесивний аделоморф ё-:. У противному раз 1 курчат Yz з яоздоздньосмугастим рисунком дикого типу було б значно б!льше (3/16, а не 1/16 часпгаа). Кр!м основного алеля е^, в генофонд! полтавських гданястнх курей виявл&ний такал р!дкий для дано! пороли фактор е®, який при в1дсутяостЗ колумб!йського обмежу-вача еумеланлну конгролюе хаогичну 1шмкст!сть на голо*! курчати.
Огже, проведет схрещуваняя дсс;.. итк зстановити комплексн! ге-нотжти. як! детерм!нують забарвлення гуху та п!р'я у р!зних пор!д
Таблиця 11
Розцеплення забарвлення пуху в добових гусенят Fz
Розпод1л
Стать Фенотип фенотипíb Генотип
факт. теор.
Св1тло-с1ре сущльне або жовте 85 87,0 Sd/Sd Sp/Sp
Св1тло-с1ре суц1льне (жовт! 170 174,0 Sd/Sd Sp/sp
к1нчики крил)
Св1тло-с1ре пляшете 93 87,0 Sd/Sd sp/sp
Самц! Cipe сущльне 76 87,0 Sd/sd Sp/Sp
(п=696) Cipe сущльне (жовтi к1нчики крил) 173 174,0 Sd/sd Sp/sp
Cipe плямисте 99 х2= 87,0 =3,60 Sd/sd sp/sp
Cipe суц!льне 80 82,4 Sd/- Sp/Sp
Cipe сущльне (жовт1 173 164,7 Sd/- Sp/sp
Самки к1нчики крил)
(п-659) Cipe плямисте 79 82,4 Sd/- sp/sp
Темно-cipe суц1льне 84 82,4 sd/- Sp/Sp
Темно-cipe суц1льне (жовт1 164 164,7 sd/- Sp/sp
клнчики крил)
Темно-cipe плямисте 79 x2- 82,4 =0,80 sd/- sp/sp
св1тло-с1ре (поп1лнасте) забарвлення дорзальнси поверхн1 "пла, £ самки - cipe. Orne, виведет нами гуси стаб1льно передають наступит покол1нням не т1льки статевий диморф1зм забарвлення п1р'я доросли* особин, але й статеву м1нлив1сть забарвлення пуху молодняка. Геноти-пи самц1в 1 самок створено! популяцп аутосексних гусей можна вира-зити такими формулами: 6 G/G Sd/Sd Sp/Sp С/С; £ G/- Sd/- Sp/Sp С/С.
Спос1б виведення аутосексних гусей визнано винаходом, на якш одержано авгорське св1доцтво СРСР N 1771635.
Б1льш1сгь господарчо корисних ознак колорсексних гусей перебувас на piBHi продуктивное^ вих!дних форм, а за несуч1стю та живою масок 8-тижневого молодняка диморфн1 гуси переважають птицю рейнсько! tí велико! cipoï пор1д.
в чоиу ц1 дан! - нов! 1 розвивавть уявлеиня О.С.Серебровського (1926, 1976).,, F.В.Hütt (1949), R.Q.Sonos (1990) про неповне доы!ну-вання багатьох мутшзтких ген!в, контрсшяечнх якЛсн! ознакк св!йських курей. Серед гкдгих вид!в св!йсько1 птиц! неповне дом1нузання ген!в, ю зязпач&оть uiилив:с?ь аабарвлення пулу молодняка, характерна для гусей (системи Sei-sei i Sp-sp) та сб!йських качок (систеыи ö-rf i M-m). ЕкявлеШ нами зовя!гш! в!дм1яност! генотип! в доповнкють 1 в ряд! випадк!в взм!няють г!бркдодог!чяий анал1з забарвлевня пуху пта-шенят, що значно спрошуе в!дб!р потрЮаих генотип!в серед добового молодняка ! присщже прсцее вкзеденвя аутосексно! птиц!.
М!ж.породн! .схре^вання св!йоьких гусей i фенотипувээшя чистопородно! птицГ дозвсадии встановити генотипи, як! контролюють забарв-лення пуху та пЛр'я у рхзних яор!д далого виду. Одержан! результат?! у вигляд! реэгернуткх геаетичних формул наведен! в таблиц! 6.
Таблица б
Генетична структура забарвления оперения вивчеиих яор!д 1 яопуляЩй гусей
Порода чл разковид : Генотип самця
1 2
Адлерсьва-Арзамаська Безпородн! гуси Угорська 61ла Володимкрська Рорьювська Датська б1ла !тад!йська быа Китайська б1ла Китайська eipa Червонозерська Беляка с!ра Кубаиська Оброшинсьва cfpa Оброшинська б!ла Переяслэвська
G/G Sd/Sd (Sd/sd) С/С (С/с) Sp/Sp ns/ns wb/wb G/G Sd/Sd (Sd/sd) С/С (C/c) Sp/Sp.ns/ns wb/иЪ Gj'G (G/g) Sd/sd (.sd/sd) C/C (C/c) Sp/sp (sp/sp) G/G Sd/Sd C/C sp/sp ns/ns wh/wb G/ß sd/sd C/C Sp/Sp (Sp/sp) ns/ns wh/wb G/G Sd/sd c/c (C/c) Sp/Sp (Sp/sp) Ms/Ms Wb/Wb G/G Sd/Sd C/C sp/sp ns/ns wb/wb G/G Sd/Sd C/C sp/sp ns/ns ъЪ/vib G/G sd/sd C/C (C/c) Sp/Sp (Sp/sp) Ms/Ms Vb/tib G/G sd/sd C/C Sp/Sp Hs/Ns Wb/irh G/G sd/sd c/c (C/c) Sp/Sp {Sp/sp) Hs/Hs üb/m G/G sd/sd C/C Sp/Sp ns/ns wb/wö G/G sd/sd C/C Sp/Sp Hs/Hs Ub/Wb G/G Sd/sd C/C Sp/Sp as/ns (Ns/ns) vb/Ф G/G Sd/Sd C/C sp/sp (Sp/sp) ns/ns vb/nh ü/6 sd/sd C/C Sp/Sp as/ns [Rs/as) Ub/tib
- so -
Продовяеннй тп0лвд1 6
Рейнсъка б Im
Севастопольська
Тулузька
Холмогорсбка
Шадринська
Бмденська
Лаадшська
Роменська
G/G Sd/Sd С/С sp/sp ns/ns vb/#b
G/G Sd/Sd (Sd/sd) C/C (С/с) sp/sp ns/ns vb/vö
G/G sd/sd C/C Sp/Sp ns/ns vb/vb
G/G sd/sd CifC Sp/Sp ns/ns (tfs/ns) vb/wb
G/G sd/sd C/C Sp/Sp ns/ns wb/wb
G/G Sd/Sd C/c sp/sp ns/ns wb/tib
G/G sd/sd C/C Sp/Sp ns/ns ttb/wb
G/G sd/sd C/C Sp/SP ns/ns wb/wb
Прим!тка. В дужках приведен! р!дк!сн! генотипи.
Материалом для схрещування буди такая св1йськ! i мускусн! качки рХзних лШй та популяц!й. Дан! ¡подо алелофонду обстежеиих труп птиц! за основними локусами, контролюючими забарвлення rryxy í п!р'я, представлен! в таблицах 7 i 8.
Таблица 7
Алелофонд л!н!й 1 популяц!й св1йськнх качок за основними локусами меланогекезу
Jlíníí од популяцП
Л о к у
0 С М E Bl в
Укра!нськ1 глинясьт! d С tí, *?d e Ы в
Укра!нськ! cipi D С И, *d e Ы ß
Укра!нськ! б!л! D>d с t tf^ IR^ e bl 8,b
Гетерогенна популяц!я B.d с Ф.&.н e Ы B,b
4opHi б!логруд! 0 С e bl b
Пек!нськ! 6Ш D,d с e bl B,b
У процес! генетячного адал!эу вййвлен! нсв! колорсексн! поеднан-ня курей ( £ полтавська глиниста х $ св!тлий сусекс), гусей ( £ велика cipa х £ рейнська б!ла) i качок (<? укра1нська ттняста х % ук-раТнська cipa; é укдаЫська глинвста к £ мускусна черна), як! дозволять одержувати макеимальну (1002) точнхеть сексзнгу Пбркдного мо-
Таблиця 8
Аледофонд Л1н1й i поауляцМ ыускусаих качок за основниш
генами забарвлекня пуху i п!р'я
Л!нЦ| Чи nonyjiauil Л О к У с ■■
В С А Ш т
В!л! гпопудтйя) D с А Ь1 ш
Строкат! (попул..ц!я) D с А Ы
Чорн! (пояуляц1я) 0 с А Ы wh
ВШ (лШя FMWW) D с А,а Ы
ВШ (л1н!я FMXK) D с Л, а ы
Коричнев! (л!н!я FMZZ) d С,с А,а ы Hh.nh
лрдияка. Окр!и того, було встановлено, до для впробкицтва хфчових яець можна використовувати npocTiEi Сдвох- ! трьохл1н!йк1) .ау~ тосексн! ксмб!нацП -вкх!дни?! лШй !з чотирьохл!н!йного - кросу "Хайсеко Сраун", як! забезпечують р!чну продуктивном г!брадних несучок на piBHi 257,8-264,9 яйця при середн!й 'ix мае! 58,2-59,? г.
4. Теоретичн! основи виведення колорсексно! птиц!
В основу фенстияовогс марку ваши стат! добового молодняка п<ша-ден! два генетичних механ!зми: зчаплене з! статтю усладкуванкя фактор 1 в забарвлення пуху при пбридмзацЛ та ефект дози докал!зовааих у Z-хромосом! ген!в, як! обумовлюкяь аутосекскЮть лташенят при чистопородному розведенн! (ГПз М., 1965: Hann С.Ы., 1966; Maior.e GM., Smyth J.R., 1979). Проведен! доепджекня дають змогу доповнити !сну-юч! уявлення про генетичну природу статевого диморф!зму лташенят за вебарвленням пуху, Колорсексний генотип - u« взаемопов'язана система спаякових фактор!в. яка вкникае 'в процес! гЮридиеацП або 1снуе об-л1гатно при розведенн! птиц! "в чисто?!" i включав в себе три кате-ropi'i ген1в; гени-маркери стат! (1-2 локуеи); аутосомн! фактори ме-ланогенезу (4-6 яскусдв); гени-модиФ!катори. Тане визначення ауто-öfKQaoro генотип дозволяв нам!тити стратег 1.ю виведення аутосексно? птИШ, спрямовану на консол!да«!к> створевано! популяцП чи гхбриду за BciMä тръЪма категор!ями спадкових фактор!в, як! сумарно формукяг»
- ш -
ч!?кий статевий диморфАзм молодняка за забарвленням пулу.
Для одеркаяня колорсексних курчат ткор^стовужть дсай-
нантний ген смугастого вабарвлеввя Шр'я (5) в поадвшш! е рецесив-янм алелшорфэы сущльного забарвленйя СЬ) та домцаягнхй ген ср!б-лястост1 О?) з рецесгфним адаяеу загогксзгозт! Сзг). Лсигиавдой- -шйш> завждк мае Сути привнесении у схреадваяня г&м!эйготшмя саже&к, & рецесивний - гомозиготними самцямк М.. . Я;-: покавали
наш! досл!даешш, значяий вплив на експрес!» маркеров -стаг! г!брт-вих курчат мае алеяьний склад аутосомних локус!в I (т ~ 1кг1С1гор еумелан!ну, I - в!дсутн!сгь 1кгШрування), Со (£а - колумб обмежувач еумелак!ну, со - в!дсутн!сть оОмежедак), Ш - блат-кие забарвлення пуху, Ы - В1дсутн1сть блакиткого забарвлення), £ (£ -суц!льне чорне забарвлення, е*, е15, е5. еу - р!зний ступень по-ширення еумелан1ну) 1 С (С - освоений фактор кол!рност1, с - реце-сивне б!ле забарвлення).
У сз!йських 1ндик1в як кольорсМ маркери ста?! птазенят моета використовувати системи алел!в, детерм!нован! локусами Е та М, в гусей - ЭА ! в, перелел!в - А1 та £г, качок - 0.
Програма виведення колорсексно! птиц! включав в себе так! седек* ц!йно-генетоткх заходи: 1) оц!нка фенотипово! та гекотипово! рхзно-мая!тност! птиц! р!зних пор!д ! популящй; 2) ви5!р багьк1всг;огх форм, як! маять потр!бний наб!р алел!в; 3) Шлеспрямоване схрещуван-ня батьк!вських форм; 4) в1дб1р аугосексних генотип иг у Гг. Рз> Ра або Ъ) консся1дш1ю сгворюяахо1 популлцИ чи ксяабЗ:йац!1 за бежа-ким наборов ген!в; 6) оцШку ефеетивност! сексування л1н!йних чи Пбрадних птааеяят за маркераими ознак^ми. Створена аутосексна яопу-ляц!я або комб!над!я передаемся селекционерам як вихздййй матер!ал для дальшого вдссконалення господарсько кориских ознак аОо виксрис-тозуеться б!ологами як модельний об'ект у науйових досл!дкеянях.
Незалекко в!д виду птиц! синтез аухосексюсс геяотшиб ыЦйсда-вався Пбридолопчним ! рекомб!нац!йниы методам}?, а конссл!дац!я створюванда популяШй ! комб!нац!й - сздекцШшм (рис. 4).
С1б1ЖЖ0Л0г!ч«ий включая в себе систему Шеспрямовангл схрещувань п1д1брайкх на гев^тжнсго аная!зу б«
форм, в!дм!-ннйх Мхх собо»- «а одим ч! кШкгш дойу^^Кл т коятрс-лкйть мелансгенез. Пстр!бнг асоШгцП алех!в зитял^ 1 ьИбиралй У Га, або ?%> де вони - винйкаоть за рахунок везалезшйго успад?*увакнй гекхв, локал!вованйх у кегсмоя^1чвик хромосомах.
Синтез ]козих генотип!в
Г!бридолог!чний
Щлеспряюван! схрещузагая для одержанвя ново! комб!наг?!зао1 м!.нливал! в Га»
Рекомй!нац1йнкя(
Лнзл1зугоч! схрещувалня |з метою Формування нов их рексмб1налтнкх генотип1в У Ра чи Рг
Консол!дац2я створюваккх форм
СелекЦ: йяий
Масовий в1дб!р молодняка 1 груповий п!д-бгр батьк!в за фено-типсм та генотипом
Рис. 4. Методи створення аутосексно? птиад
При детенних в!дн1нностях вих!дних форм у Га винеплсеться близь-га 25% ссобик з бажакнм гомозиготним генотипом, а Рг - т!льки 6,252-, ¡ри тригенних в!дм!нкостях у Ра одеряуемо приблизно 12,5% потр!бних ■"омозигот, а в Гг - лише 1,562 ! т.д. Тому при синтез! аутосексних геноткп!в ! закладанн! контрастяих л!н1й кросу по мажливост! сл1д з!ддавати перевагу одержали» Ра чи Г81 як! з меникми затратами бю-иогхчного матер1алу дозволяют сттезувати аутосексний генотип.
Репочб1пдя<йига нстод базуеться на явкщ! кросинговера. При схре-дуванн! дигетерозиготних самц!в Р1 !з самками-ан'ал!заторами чи самками Р-1 аутссексн! рекомб!нантн1 генотипи в!дбирали з Ра або Гг . На характер роз^еплення ! спавв!дношення кросоверних та некросоверних генотиШв впливали частота рекомб1иацИ м!ж включенимн в схрешування зчепленими генами 1 тип '1х алельнкх та неалельних взаемод!й.
С&же«д!йзкй кзтод вюяочае масовий в1дб!р добового молодняка за забарвленням пуху та гомогенния п!дб!р статевозр^лих особин за за-барвланням п!р'я. В основу цього методу покладене встановлене нами явит н'елоЕНОго дом!нуваяня б!лмюст! ген!в меланогенезу, як! форму-ють статевий димсрф!зм забарвлення пуху л!н!йних та г!бридних пташе-нят. Ригельнии 'сгляд добового молодняка дозволяв в!зуально в!др1зяя-ти гомозиготнкх дсм!начтних особин в!д гетерозиготних, ю значно спрошувало 1 прискорювзло в1дб1р константно! ©здо генотипу плем!нно1 птиц! на самих рйнн1х стад!ях постембр1скального розвитку.
Дет Шдвшення ефективност! плем!нно! роботи при створенн! та вдоскоквлвн«1 кояорсегсно! птиц! ми проломуемо зйксркстовувати таги селекяШо-генетичв! прийода:
- вжористання гена пхзтог олереност! як фенотипового маркера гена ср!блястост1;
- виз качения генотилЗв бзтшя при одержанн! ллем!нного молодняка 1 врахування цих даких при вибор! сшпв-лродовжувач1в;
- розширене в!дтворення карликов»; курей з потрЮнии забзрвлен-. ним Мр'я шляхом схреиування гомозиготких м*н1-п1вн1в х звкчайних
самок будь-яко) породи з 1ден?ичним генотипом забарвлення пхр'я;
-- дизруптивний статевкй в1дб1р добового молодняка за забарвлен-кзм пуху з мего» Щдсилеяня сгатеюго дихромат! зму у птгшенят чзст-ково аутосексних популяШй птииь
Розроблен! методи 1 прийоми синтезу колорсексних геноткп1в буш апробован! при створенш аутосексних комб1нац1й та популяШй птиц!.
5. Синтез колъорових р1зновид1в леггорна та кшб1ниП курей загального використання
3 метою одержанкя вих!дного-для селекцП матер!алу та розширення генетично! колекцП будо створено кХлька ноеих колъорових форм курей типу леггорн (табл. б), основн! методи 1х одержання - Пбридолог1ч-
Таблиця 9
Генотипи створевих р!зновкд1в леггорна
Подуляшя KizbKlcîb Генотип самця i самки за забарвленням
птиц!, гол. оперендя i швидкхстю його росту
Б1ЛИЙ леггорн з 20 с? В/8 s/s К/К С/С E/E i/l со/со В1/81
nlcHbOQ oneoe-HicTO 150 $ Л/- s/- К/- С/С Е/Е Т{1 со/со Ç1/B1
Чорио-смугае?** 18 <f В/В S/S К/К С/С E/E i/i со/со Ы/Ы
лег/орн______69 g В/- $/- «/- С/С E/E, i/i co/có bl/bl
Ср16л?.стий ауто- ~ 13 с/ В/В S/S k/k С/С с+/ул' i/i со/со Ы/Ы
сексний леггорн_____S¿ у В/~ $/- К/- -С7С еУе+ У i со/со Ы/Ы
Золоткстий ауто- 3 d В/8 s/s k/k С/С е+/е* i/i ce/sé Ы/Ы
сексний леггорн 21 9 В/~ s/- к/- Р/С eVe* 1/i Чр/со bl/bl
СВ15ЛИЙ леггорн 16 é b/îr S/S к/к С/С е+/е+ i/i Со/Со Ы/Ь1
___65___ 9 Ь/- S7- к/- С/С i/i Со/Со> Ы/Ы
Зсрянки 20 d b/b S/í? к/к С/С eVe+ Ui со/со bl/bl
90 ç b/~ S/- к/- С/- <?+/-+ i/- co/có Ы/Ы
ни» та рексмб1наи1 йний. Виэеден! популяцП аабезпечують високу тсч-Шсп аутосексуванкя г 1 брил ног о молодняка (98-100%) при схрещуванн! з1 спец1ал1зоваша«н лшям« б!лих леггорн1в та род-аиланд!в.
На рисунку 5 наведана схш& од^ржзяня дяок р!зновид!в аутосекс-ного леггорна та эорянок. Пр_ч рбэведета! "у саб!" добов1 курчата ау-тосексного леггорна хзрак^еривузгсься ч!тко вираженним статевим дмкорсЛзмам забара&ння пуху, ю бззуеться на фенотиловому ефекп дози зчепяенного- т отатт» гена В, якии експресуе на фон1 аутосомно-го алеля дикого типу У п1внж1в (й/й е'^/е4") ззбарвлення пуху значно св!тл!Ее, н!» у курочек. Поздсвхмьо-смутастий рисунок у них неч!тккй, резмигяй, потилична пляма на такому фон! малопом!тна. В курочок (В/- е+/е\), навязки, пух дорааяьно! поверхн! харачтери-зуеться ч!ткою темно-коричневою смугаст!сто, на фон! яко! вид!ляеться св!тла потилична пляма. У ср!блястого р!зковиду ау-тосексного леггорна феневе забарвлення пуху лобового молодняка ср!б-лясто-с!р<?.. а в золотистого - солом'яно-коричнезе. Ч1тко виражен! статев! в!лм!нност! курчат водо забарвлення пуху дозволяють аутосек-сувати молодняк !з тсчн!ста 100% як при розведенн! обох пепулявдй "в чистот!", так 1 при '¡х схрещуванн!.
Анал!з електрсфоретичних спектр!в я роте'¡н! в 61лка яець ствсреких р!зковид!в леггорна показав, шр за частотами ген!в- пол!мсрфних локу-с1в (Оу, %) та р!внем гетерозиготност! бонк наблюкаються до контрольно! погтуляц!! породи 63.лий леггорн. Вкиятком буш зорянки, яга мади низъку концэтрац!» вдел» (0,590) 1 в!рог!дно (Р<0,001) в!др!акялися за цим покааником в1д ус!х вивчеяих пор!д ! ногтуляц!й.
3 використанням резроблених методов на генетичн!й основ! шести пор!д птщ! аиведено ксмб!наа!ю м'зео- яечних курей загального викори-стання, Я5Щ. складаеться з батькдвсько! (б!рк1вськ! золотист!) ! ма-теринрько! (51рк!вськ! срхбллст!) популяп!й. Кури та Швн! бать-к!всько1 Форси мають КолумбЩо&ке золотисте, а материнсько! - колум-б!йськ«--ср1бляс?« зййарвлавяя й!р'й. При схрещуванн! батьк!вських Форм вводиться аутосексн! гь кольо^ом пуху курчата. Пбридн! п!вни-ки - ср!блясто-жовт1 {Я/я}, а }*урочки - золотисто-коричнев! (г/-). Оск!льки аутосомний генотип гЮрШв (СЬ/Со 171) е оптимальним для експресН маркера стат!, дсбових курчат мохка легко колорсексузати з тоушетю 100% при швидкоеТ} ссртувачня 7-8 тис г: гол! в за годину.
На протяз! останни вести рок!в (1989-1594) . багьк1вськэ стадо курей кскб!кацн загалького використання досягло чисельност! 1000 гол!в, ад.лозвошо.реал!зуазти населению Харк1вськю! облает! в!д 20
0V*
- ев ~
P 3 6 В/В S/S E/E чорно-смугастий леггорн
10- >5 FÎ B/b S7s Е/\У чорно-сиугаст! (гетерозкгота)
б Я/b S/s E/e4
чорно-смугзг?!
50 о Ь/- s/- e'Ve
г
СВ i ТЛО- КОРИЧ13 &ВИЙ
леггорн
95 ç £>/- s/- t?+/e+ св i тло-коричи евий леггорн
Некросоверн! генотипи 16 АХ
ç fi/- 5/- E/e чорно-смугасг!
[d B/fr S/s о,,/</Г] 14,81
cp i йлясти*. аутосексшй леггорн (гетерозкпли)
¿ b/b !'S Е/(У 12,5% 40 pHÍ
b/b s/s eVe* 14,5% дикий тип (aoaopcTi)
fq fi/- S/- РУС*
срЮлястий аутосекснмй леггорн (гем!экготи)
g b/- s/- £/е+ чорн!
g 6/- s/- е+/е+ дикий тип (золотист!)
fe
S B/b s/s E/0* чорно-смугаст!
v*pocoBepjîi генотияи 10,32
ТС Ш e''/(F¡
годотис •' аутосексикй леггорь .. • етеразиготк)
â b/b S/s E/e ЧОрв!
П?
j6 b/b S/s <Г/е<
ДИКИЙ ТИП (CPÍ0.4HCTÍ)
Vi, 57.
9,3%
10,6X
2 в/- s/- E/e+ чорно-смугас-ri
fi"
В/- s/- C~/fï
эолотистии аутосексяии леггорн (гем!виготи)
g b/~ S/- £/<?+ чорн i
Го~ь7- S/- gVe*1
дикий тип (ср!бляст1)
Рис, 5. Схема виведевня аутЬсексного леггорна 1 зорянок
z? -
дб 30 tmm добовюгкурчаг за р!к. Пбридиа птад добре зарексмевду-вала е&бе в умовак присадибних господарств. Р1чна иесуч!сть курей стаяовкла 220 яець. Середкя ыаса ?!да одкорхчлих пом1сних oíbríb та курен создала в!дпов1дко 3,2 i 2,3 кг, в той чао як у батыйвсько! фсрьз* цей покаанкк сув зиавод (kíbhí - 3,8 кг, кури - 2,7 кг).
6. Синтез ксдьорових р!звовид!в мШ-курей
Експерименти е?одо створ»мня кольорових MiHl-форм почалися- з 1975 роц1. feu схрещуванкя 8 м!я!-Ш.ляч niBüis та 48 курей породи род-ай-лачд червоний у Fz .було одержано 428 с'Гйтевозр!лях особ5Ш (211 S i 217 5), як! характеризувались падзвичайно» р!знсман!тн1стю saßaps-аенкя та рисунка оперення, а такса альтернативно» м1нлив1сте живо1 иаси (самц! - ßw/dwt áti/án-, самки - Ш/-, aw/~). В подальше! роботí викорибтовувалнся лете карликов! фэрми з ксричневим (б Ь/Ь еу/еу, 9 Ь/- чорним (б b/b E/E,$b/- Е/Е) та чорно-смугастии (6 В/В
Е/Е, О Я/- £/£) забарвленяям опереняя.
Для смугастих MiHi-курей характерний статевий диморф1зм у забгр-вленн! пуху курчат. Завдяки подв1йя1й доз1 гена В у добових п!вник1в св!тла пляма на погадок частик: годови 61 льва (12-18 мм в д!амет-pi.!, неправильно! форми- i мае иеч1тк! Mexi. У курочок б!ла пляма мелшого розм!ру (в1д 3 ло 13 мм), правильно! форми й ч!тко окресле-на. Серед м!н!-смугасткх курчат Рго, Fu i Fi к було проведено диз-руптивкий статевий в1дб1р за величиною пляма, як^й збшашв коз!ря! в1дминиост1 м!ж я!внкками та курочкам-и, що дозволило Шдвищити точ-я1с:а ро.уп!зназання стат.! молодняка в!д 73,6 (Fio) до 92,47. (Fas) •
Вукоржлзкня смугастих м1я1-курей у маркуючих стать схрещуваянях показало зисоку ефективн!сть колорсексуваиня лобового молодняка за системе» 8-Ь (смугас1сть - в!дсутн1сть смугастост!). Так, у схр«сау-вй-Нй! о мил-коричнев! х у ыШ -сыугаст!, 6 м!и!-чорн1 х о MíHi-сиу-гаст!, <5 род-айлаяд червоний х д м!н!-смугаст! точность 1ден?иф1кз-цП esa.* i Пбрэдиих курчат, ярю забарвлення пуху поливалась в!д 98,0 До 100% при жидкое?! близьяо 7 тисяч гол!в ча годину. Bei чожоъШ нащадки Fi на голов! мали б1лу пляму деш вадовжено! форми (попереч-нкй д!а!летр влями - 3,2*0,1 мм, погдовжя1й - 4,5to,2 wm). У самочск Fi esiwo! плями на голов! «f.- оуло.
Виксркяаиня p«kom6íH6uí i.-аого методу дли синтезу ксвих генотип!» аро!жстсуемо на приклад! виведеязя м1н1~^>1бляс?йх курей (рис. 6). ВюЛдякм матер!аясм були гйвень породи род-вй/аяд бтлик'из сублзмд!
- kB ~
S rs 25 S
р ci К —* k
D* Z D*
?
Род-айланд бглий
X
fâX с
¿v «я
JÍiHt-KopH4Keei
Щнг-ксфичневг
Гаыети
D*
и
¿ ъ ъ \Ává
MtHX-cp'iö дяетх (гетерсзигсти)
ЩЩфН
IHi-Cpiö-ЛЯСТ Í
(гемгзкготи)
/ I
üint-cpío'- MÍHÍ-CQÍ6-
Л'ЯСТГ лястг ляст!
(гомозигота) (гетерозиготи) (гемхаи^'м)
Mijfi-cni-б-гястГ
©
М-ЫЬ-коряч-
feyiî
Р/с.6. Принципоза схема виведення срхблкстих мшг-курей
- £» -
В-817 з п!эш>ш олерешпстю) та 2£> крагдкх за продуктшзнютзо мШ-ко-ричневнх курок. 8кб!р партнер!в зроблено а таких Шркувадъ. Генетич-ний аная1з доказав, т птиця синтетично! лIнi1 В-8 кросу "Хайсекс браун" характеризуемся гомсзиготн!стю шрдо алели ср!бдястост! S. Окр!м того, наявн!сгъ у статев!й хромосомi батька т!сно зчегшених агел1в S i К, а в матер!в - ааел!в s 1 А' (частота рекоыб1нахЦ1 -1,12) дозволяла в FB те. F3 використовувати п!зню 1 раншо оперен1сть добових курчат як фенбтяповий маркер в!дпов!дно ген1в ср!блястост1 1 золотистост!. Отхе, при такому п1дбор! батьк!3 вЪчкривалася перспектива жвндко! 1дентиф1кацП одноденких носив алел!в S i s на фен! осв1тлшчого генотипу //f. Brtflp коричневих мШ-курей як вкх!дно! форт зумовлений присутнЮтю в Ix генотип! алемз карлкковост! ttw.
У зв'язку з тим, що алель ср!блястост! S у 61лих род-айланд!в .. зчегиений у статев!й хромосом! з фактором нормально! ыаси Dw, для створення потр!бного генотипу буз одержаний дигетерозиготний самець Fx DsS/duts, я кий поряд з багькхвськкми гаметами ßsS 1 продукував кросоверн! гемети з новями кемб!нац!ями алел!в: Dws та dwS. Переваж-ла к1льк!сть г!брид!в FB (541 гол.) збер!гала батькЗвськ! комб!нац!1 ген!в ! т!льки 45 кросоверних особкн мали нов! зчеплен! з! статтю алехън! яоедкання Bdw i sDv. В utxcuy в!дкошецня рекомб!нзнтних г батьк!вських фенотип!в становило 7,68%:92,32%, sio знатно» м!ро» са!впадае з теоретично оч!кувашш 8ДОХ:91,90% (Sofnes R.G., 1988).
Найб!льву lilHHiCTb серед рекомб!яант!в мали 8 карликових п!внк-Kia та 11 карлнкових курочок, як! були ш>с!ями алел» S. Вош? стако-вяли в сум! 3.24% в!д загадь ко! к!лькост! обстежеккх 1Ют-оык!в FB (теоретично оч!кувана к!льк1сть >йв!-кросовер1в - 4,05%) i являли собою вих!дний матер!ал для виведення ср!блястих к!н!-курей.
В наступит поколшгях (F3-F5) була проведена коисаидатя генотипу двох р!зковид!в ср!блястих м1н!-курей (черно- та б!лохвост!), Шелл чего в кожному з них припилилося вищепленн* особин э яетиповим забарвлеяням п1р'я. Перев1рка аухосексуванкя г!брядкого молодняка, одержаного в!д схрешування зслотистих ni3H!B lini'i Т-8 з ран .чьею оперек!сш та м!н1-ср!бяясдих чорнохвостих курей а пгзяьоа оперен 1 сто, показала 100%-ну ■-.'■яють виэиачення стат! курчат за-забарвлев-ням пуху при швидкост! ^Э гол!в за годину. Вс! добов! п!внмки ыали ср!блясто-жов?у спину, а курочки - золотисто-коркчневу. Використаяня японьского методу забезпечкло т!льки 85,0% точноста розп!зкс%вання стат! птазенят при нижч!й продуктивное?ä лрац! (683 гол/годину).
Генотипи эабарвлеяня оперення 1 швкякости його росту у створешх
пспуляшй кольорових р1вковйд1е мШ-курей наведен! в таблиц! 10.
Таблиця 10
Генотили забарвлення п!р'я кольорових ы!к!-курей
Група " К1льк!-сть Генотип самця
птиц!. гол. п!вк! кури
ШнЬб-Ш 20 125 В/В (£/5) к/к С/С Е/Е 1/1 со/со В1/В1
МШ-коричнев! ао ЛЕЗ Ь/Ь я/я к/к С/С еу/еу 1/1 Со/Со Ы/Ы
Шн!-червон1 10 50 Ь/Ь 5/5 к/к С/С еу/еу 1/1 Со/Со Ы/Ы
б!лохвост!
МШ-ЧОРК! 18 100 Ь/Ь 5/5 к/к С/С Е/Е 1/1 Со/Со Ы/Ы
Шн1-кур!пчаст! 19 80 Ь/Ь 5/5 к/к/С/С е*/е+ 1/1 со/со Ы/Ы
Ы1н1-пшеничн1 6 40 Ь/Ь 5/5 к/к'С'С еР/е* Ш со/со Ы/Ы
М!н!гсмугаст! 84 . 518 В/В 5/5 к/к/С/С Е/Е 1/1 Со/Со Ы/Ы
М!н!-ср!бляст1 23 104 Ь/Ь $/2 К/К/С/С еу/су 1/1 Со/Со Ы/Ы
чернохвост!
Шк!-ср!бляст1 7 46 Ь/Ь 5/5 К/К'С/С еу;еу 1/1 Со/Со Ы/Ы
б!лохвост!
ВСЬОГО: 217 1221
Вивчення господарчо корисних ознак кольорових м!н!-форм, а такс» IX г10рид!в з п1внями спешал!зованих л!н!й породи рсд-айлакд ползало доцШнЮть включения гена карликовост! в генотип штеринських л!н!й яечних крое!в курей. Кранца яечна продуктявя!сть упродовж тр> гх циклхв випробуваяь була у г!брцдиих курей з чорним забарвлеякям п!р'я, одержаних в!д поедначня б Т-5 х $ мШ-смугаст!, Покагник к?-сучост! в них стаяовкз в!дпов!дно: 250,3; 240,2; 241,4 яйця на по-' чаткову несучку при зшпй мае! птиц! в 12-кисячному вщ! 1,89-1,42 кг та мае! яець 56,0-57,2 г. Зберекення г!бридних' курей за пер!од випробування - 92,6-94,62. 1стиний гетерозис ;еодо несучост! Пбркл-них курей у р!зн! роки вархюгав в1Д яепб,1%.
7. Гекетачк! основк -виведеккя кояороексних «•усей
В наш час стать молодих гусей, як х добевого молодняка, встанов-лшть за наявн!стю в клоац!. статевого органа у самц!в. Але процедура
б!лих леггорн1в.
За результатами проведеного генетичного анап1зу можна зробити так1 висновки: 1) в1дм1нност! Mix забарвленням п!р'я 61лих i св1тло-коричневих леггорнхв залежэ'г в1д чотирьох ген1в (£, I, В i Ш);
2) другий' алель у локус! Е в б1лих леггорн1в представлений фактором дикого забарвлення пуху е+;
3) перевалена б!льш1сть особин л!нП В-2 - reMi- або гомозиготн1 за рецесивним алелем золотавого забарвлення пуху s, a hocíí дом1нантного фактору S зустр!чаються досить р!дко;
4) генотип матер1в породи б1лий леггорн:
j В/- s/- (S/-) EJE (Е/е+) 1/1 со/со В1/В1. Вивчення генотипу забарвлення пгр'я полтавських глинястих курей проводили шляхом схрещування самок щех породи з п1внями породи свiтло-коричневий леггорн. Серед добових курчат Fz спостер1гали таке розщеплення за забарвленням пуху:
жовто-коричневi (типу полтавських глинястих) хсовто-коричнев1 з неч1ткими поздовжн!ми смутами на спин!
дикий тип (4ltki поздовши смуги на спин1) плямиста голова (видозм!нений дикий тип) Всього
Фактичне розщеплення: 4,85:9,94:1,04:0,17, xz=16. Теоретично оч1куване: 5:10:1; х2=0,11.
0ск1льки в F2 вшцепилося 4 дискретиих фенотипи забарвлення пуху íx сп!вв1дношення в1дпов1дае 4,85:9,92:1,04:0,17 (теоретично оч!ку-ване - 5:10:1), то можна припустити, що досл1джуван! породи розрхз-няються за двома незалежно успадковуваними генами меланогенезу (ко-лумб1йський обмежувач еумелан1ну i фактор сущльного чорного забарвлення), як! взаемодхють за типом комллементарност!. Результата цього схрещування показують, що полтавсыа глиняст1 кури поряд з факторами s, Со та i мають у своему генотип! нал1вдом1нантний алель пшеничного забарвлення п1р'я е^1, а не його рецесивний алеломорф еу. У противному раз i курчат F2 з поздрьжньосмугастим рисунком дикого типу було б значно б1льше (3/16, а не 1/16 частина). KpiM основного алеля е^7, в генофонд1 полтавських глинястих курей виявлений також р1дкий для данох породи фактор 6s, який при в1дсутност1 колумб 1йського обмежу-вача еумелан1ну контролюе хаотичну плямист1сть на голов1 курчати.
Отже, проведен! схрещування дозволили встановити комплекс^ ге-нотипи, як1 детерм!нують забарвлення пуху та nip'я у р1зних пор1д
- 84 (86,6)
- 172 (173,1)
- 18 (17,3)
- 3 (0,0)
- 277 (277,0)
ïaôxmz il
Розаепденвя забарвлекня пуху в добовкх гусешт F¡¿
Розпод!л
Стать Фенотип фенотипiв факт. теор. Генотип
Св!тло-с!ре суц1льне або жовте 85 87,0 Sd/Sé Sp/Sp
Св1тло-с1ре суц!льне (жовт! 170 174,0 Sd/Sd Sp/sp
к!нчики крил)
. Св!тло-С1ре плямисте 93 87,0 Sd/Sd sp/sp
Саиц! Cipe суц1дьне. 76 87,0 Sd/sú Sp/Sp
(№•696) Cipe суд!льне (яовт! К1НЧИКИ крил) 173 174,0 Sd/sd Sp/sp
Cipe пляыист« 89 87,0 Х2«3,60 Sd/sd sp/sp
Cipe суц!дьке 80 82,4 Sd/- Sp/Sp
Cipe сущ льне (гсовт! 173 164,7 Sd/- Sp/sp
Самки к1нчики кршО
(П-650) Cipe плямисте 79 82,4 Sd/- sp/sp
Темно-с!ре суц!льне 84 82,4 sd/- Sp/Sp
Теыно-сípe суШдьне (жовт! 164 164,7 sdV- Sp/sp
к!нчики крил)
Темно-cipe плямисте 79 82,4 sd/- sp/sp
Х2«0,80
сз1тло-с!ре (пол!лнасте) забарвлення дорзвльно! поверхн! т!ла. а самки - cipe. Отае, виведен! нами гуси стаб!льно передашь наступних покол1нням не т1льки статевий диморф!аы эабарвлеиня Шр'я доросдих особия, вле й сгатеву ы!н1ив!стъ забарвдення пуху молодняка. Генотк-пи самц!в i самок створено! популяцП аутосекских гусей ыожна внра-зити такими формулами; 6 fi/G Sd/Sd Sp/Sp С/С: $ G/- Sd/- Sp/Sp С/С.
CnociO визедення аутосексних гусей визнано винаходой, на яки? одержано авторське св!доцтво СPCF N 1771635.
Б1дыа1сть господарчо корисних ознак колорсексних гусей перебувае на piBHl продуктивное^ вюадних форм, а за несучхстю та живою масок 8-тижневого молодняка диморфн1 гуси переважасть птуидо рейнськох тг велико! cipo! пор!д.
8. Практичн1 аспекта використання аутосексно! птиц1 в селекцп
Аутосексн1 популяц!ï та комб!нацЛ CBiiïcbKo'i птиц!, виведеш за писаними в дисертащшпй робот1 методами, можна використовувати як 1нний вих!дний матер!ал для далыго! селекц!йно-плем!нно! роботи. кр!м того, деяк! популяцГ! можуть бути використан! як донори ен!в-маркер!в стат! при перевеленн! вже створених промислових pociB птиц! на аугосексну основу. Широк! перспективи в!дкривае ви-ористання фенотшових MapKepiB craTi молодняка при селекцН лШй .утосексного кросу ябчних курей на поеднуванхсть.
BiflOMO, що T04HicTb оШнки пл1дник!в при зворотно-реципрокн!й елекцП значно гпдвищуеться, ягацр л!н1йний та г!бридний молодняк держаний одночасно в!д тих самих матер!в одного складного батьк^в-ъкого гн!зда (кури лШ! В, 1 S лШ! А та 1 9 л1н1! В). Основна [роблема, що виникае при використаши такого селекц1йного прийому -le встановлення походження потомства по батьк!вськ1й л1н!!. Оскыьки ' двол!н!ших аутссексгшх комб!нащях курей Л1НИ в!др!зняються за июлями, як! контролюють забарвлення nip'я чи швидк!сть його росту, 1И пропонуемо в складних гн!здах визначати походження за батьком з юпомогою\фенотип!в добових курчат за локусами К, В або S (рис. 7). 1ри такому способ! розведення птиц! дочки (ZW) свою едину Z-хромосо-iy завжди одержують Bifl батька, а сини (ZZ) - по одн1й в!д батька та tâTepi. Отже, використання в одному селекцШому гн!зд1 двох щцдни-с!в, гомозиготних за альтернативними алелями В-, К- чи 5-локус!в, ¡озволяе встановлювати походження дочок залежно в1д успадкування ним маркерних ознак iXHix батьк!в (¿6 AC i 99 СС на рис. 7).
3 метою перев1рки ефективност! використання трьох зчеплених 3i
Пряме схрещування (аутосексне) с? Ç сГ
\А (s/s) к СС (£/-) х СС (S/S)
9//\j l<f\ Ç
АС(s/-) AC(S/s) CÇ(S/S) CC(S/-)
ZSZ . ' 75Z
коричнев! жовт1
Зворотне схрещування (неаутосексне)
J 9 é
АА (s/s) X СС (s/-) X СС (S/S) \ /¿\ 9
AA(s/s) АА(s/-) АС(S/s) АС(S/-) 50% 502.
коричнев! жовт!
Рис. 7. Схема складного батьк1вського гн!зда (локус S)
статяо сигнадыш reala IB, к, S) для внзначення батьк!вс?ва кур було сформовало 16 складнкх баггьк!вських rales. Продает. Пбрвд курочок у семи щмших схрещуваннях коливався вгя 9.1 до эр л* (т ретично оч!кувава к1льк!сть - 25,0%). У зворотнкх восьми схрецув вях середня к!дьк1 стъ г1брмдних курчат (курочок i п1вник1в) стадо ла 56,1* при теоретично оч1куван!й -
Випробуваяня продуктивное!! лШйнях та гЮридних кесучок про лили в 1дентичних уповая ввродов* 12-в1сячт?го яерЮду. Для ощ пл1дник1в щодо якост1 потомства застосовували метод сп1вставленн ровесющями, ato дозволило виявити пгвк1в-шл1пшувая1в.
Г1ор1внялья1 ъщкйкщг перев1рки pismix ыетод!в д!агностики ст пташенят показали знача! пере ваги колорсекс1нгу в пор!внянн! з ш ко розповсодхеним у наш!Я краШ ялонськиа методом, Використакня . л!рнкх маркер:в стат! забезпечуе;
- пШтенвя точноеfi сексуванад молодняка в!д 90 до 1002;
- зб!льшенля продуктивност! йрац! в 10 раз1в;
- усувення риску 1нф1куванвя тлодняка;
- виклзочення травмування птазвенят, яке при сексуванн1 японсь методом становить 1-6%;
- п!двищення культури прац1.
Як показали наш! досд1дження, колорсекс!нг такох дае «сшив! маркувати стать птаданих ешбрШ1в, як! знаходявься на оотаннхх с д!ях роэвитку. Все де робить аутосексанг незам!няиы не лише для часних промнсловкх технолог1й, аде й для иаукозкх досл!лдень.
9. Використааня аутосеко1нгу в наукових яослЛд*еннях
Створен! ayroceíccHi коьгбхшШ курей, гусей i качок, а також лорсексн! солудяцП курей та гусей яадшть собою зручн! шдел! вивчення генетики св!йськвх птах!в. Зоирема, наш розроблена 1 ал бована методика визначення айвзшешзкня статей у потшетв1 окре курей та niBHiB, яка створюе Сазу для шфоиомасштабного скр1н1 ун!каяьних особин, серед ващадк!в нш зрушеяня у сп!вв!дкоше статей генегично детерм1новаяе. В paíí виявлення пдзПбяих ыуте (ыей-мугвнти) на íx основ! мсжуть бути створен! нов1 дШ! та кр с!льськогссподарсько! птиц! ъ виг1дним для промислового вирзбнм: вторинним сп!вв!дноп©нняы статей.
Для вияЕлення особин з асиметричним сп!вв!ДКоженням статей обх!дно зд!йснити так! олерацП:
1) 1щшв1дуальйий зб1р упродовж iO-i? я ).в плем1нких яець аа ¡нкубац1ю;
2) оортування 1нкубац1йюи яець за нсмзэамя песучок перед закда-гачням íx в 1нкубатср;
3) цри перекесенн1 яець на виз!д (на ió-й день 1нкубац11) не-5бх iдно накрити 1х "с1мейшош" ковпачкзми;
4) аутосеисування добового молодняка i эстановгення сп!вв1дко-;ення статей у потсмств! окрегжх саяйв та самок;
5) в pasí кеобх!дносп, проведения патологошатом1чного анал1зу ¡1дход1в íHKySauil та визкачення стаП задохлинив i замерзши ана-?ш1чйнм ебо геиетичшш методами; •
6) повторний 30-декний s6ip яець на 1н?субац1в в!д особая, як! (ають рХзке зм!;деккя у сп!вв!дпошенн! статей потомства;
7) виямешю особик, uso мають в своему потоыств! Biporlaai !1дхилення в!д теоретичного сп!вв!диояек:;л (1:1) статей 1 настугщкй ¡етальний гекетичякй анал1з ознакв "aсн18в1днояеянз статей :еред наггадкЛв".
Апрсбац!я дано! методики проведена в грьсх окремих досл!дах, ре-(удьтати яких показан! на рисунку 8. Об'ектсм досл!дж.ення були бать-:!вськ! та матер!ноьк1 родиня трьох мариуюда. стать смрещувань, як! >абезпечували 100£-ну точность 1деятиф1кацИ стат! курчат. У первих 1вох дослХдах стать молодняка зизкачали за системою К-&, а в треть-»¡у - за системою S-s,
OcKiJSbKH в ycix 20 обстежевкх батьк1вських сшейстзах спостер!-•алася приблизно одинакова Ki;a>Kícrb ckhíb ! дочок 17-1,063,
■о мсжка зробитй зисновок, ¡но використовуванх в досл1дах я1вя! не (аяи в сво!х 2-хромосомах рецесивних детальних геи!в. У противному lasi в гетерозиготних шоло летал! пя!дник!в (L/1) половина дочок ;гвнот1Ш I/-) затянула б на р!зних сталях ембр!огенеэу, а це, в ¡йою черту, зм!щувало б сп1вв1двошення статей серед добових нааадк!в 1 б!к зпачно! переваги самйв (2 <5 : 1§ ).
Коч серед 247 обстежеиих матер!в не зстаковлено »одного вкладку :оявн 1готшк1в ?im>m ояяШ с?ат1, все я яа к!ших розпод!лу знахо-;йлися самки, в яких спостер!галось в1рог!дие- (хг~4,26-14,20, при '<0,05-0>,00!) зм!щеяяя статевого скяаду потомства в!д písaoro 1 ó : $ як на користь niвник!в (2-3 <? $ )4 так i на користь курочок 1 <5 : 2,5-6 9). Всього в трьох доел!дач було 27 таких матер!в 10.93х в!д загакьно! kíjükoctí). Повторяв. 1х обстеження виявило береження встановяено! ранlise асшетрП статей лшие в потоиств! чо-
Бхднй жвггоря: 90 родкн 243* кацадкк (да 53,53 - 1,01% )
26 32 38 44 50 56 62 бв 74 80 86
8-
Жц
Коыб{н*1ЦЯ 96 х С: 46 род*н 1059 к&цадахв ( $$ 50,52 ± 1,54*)
-УТЛ
26 32 38 44 50 66 62 66 74 80 86 Процент дочок
Рис. $. Ггстограма. розяодглу курячкх родкн трьох ДОСЛIдни груа а& са1в»1дноаекням с-т&тей серед и&щ«дх1в
тирьох самок. Три э них належали до пспудяц!! полтавських глинястих курей в п18Яьо» опсреи1ск- i.cïaOi^biiO г.родукузаха анелно б1дьа* курочек (63,75-94,121), н1ж п!вяик1в. Одна курка, з ::коТ[ îoeplrca над-лшюк син1в (73,33i), налеяаяа до л!вП 04П породи б1лий леггорк.
3 метсю вивченкя характеру успадкувпляя асиметричного сп1ввЗдно-иеиня статей в! л цих <к»1фЬОХ особин за чнсяшородного розведоязя були одеряан! курчг.та Fi. Пот1и 1з застосуваяням ïlcnoro 1нбридингу типу "брат х сестра" Суля отриман! чае^аркя Fg ïa F3. Починаочаа & Fi, сп1в!дношешш статей у пох: '«тв! вс1х чогйрьох матер!в вир1вн»Бг,'Чось 1, незвакаючи на BapiaasniiE ;-татевого складу в- окремих самок, в ц!ло-му в покол1ннях набдижадось до 1 6: 1 д.
От-'.?, в даному досл!дженн1 (847 вивчених родин) не вдалося-вкя-вити особкя s генетично обуыовленим зм!сенкпц у статевому склад 1 потомства. Однак проведен! досл!ди покавали високу ефективн!сть роз-роблено! методики, яка дозволяе легко ! швидко оЩвити статевий склад потомства окремих садив та самок.
]нший аспект використання аутосексно! пищ! в науковкх досл!дженкях - вивчення диференЩйно! смертност! особин чолов!чо! та ж1ночо1 стат!. Невдцазно В.А.Геоданяном (1S87) запропонована концепта б1сексуальност!( яка трактув диференц!ац!ю статей у живих ор-ган!зм1в як виг!дну для еволюц11 виду фор>iy спец1ал!ззд!! ж!ночо! стат! щодо збереження генеткчно! 1нформац11, а чолоз!чо! стат! -щодо-.П зм!ни. Важливим положениям дано! концеmii'i s . висновок про те, що в екстремальних умовах смертн1сть сазд!э звда, я1ж самок. Справедлив!сть цього твердженкя стосовно до р1зних стад!й онтогенезу курей була перев!рена нами в окремих доел!дач.
В1домо, що при дотриманн! оптиыаяьних умов збер!гания та 1нку~ бац!)' яець сп!вв!дноиеяня п!ввик!в 1 курочок п!д час вив й деки я, як правило. - 1:1 (W.Foster. D.bfcSherry. 1980; Я.?аумгартнер, 1987). д» законом!рн1сть добре !люструють ! ваш1 дан!: у восьми парт!ях ауто-сексних добових курчат частка самок колквалася в!д 49,85-до 53,53% ! серед усього досл!дженого молодняка (п-15691) становила 5!,24±0,401.
Триваае перед!нкубац!йне збер!гачкя яець курей пороли б!лкй леггорн призвело до зб1лывенв\ эмбр!онально1 смертност! га 16,ОХ но-р!вйяно э контролем (табл. 12). Причому "жертвами" несприятливсго вплыву, пов'яэаного si стар!нням запл!днених яець, стали насамперед ембрЮни чоловичо! стат1. Тому серед добових курчат в!рог!дну б!лъ-шють становили курочки (61,7% при Р<0,001), а серед задохлик!в -п!вники (69,62 при Р<0,01).
Тайлиця 12
Результати 1нкубацП курячих яець э р!вними терм!нами перед!нкубац1йиого ебер!гання
Тривал!сть Закла- Ембр1о- Одержано курчат, гол. К1льк1сть вадохлик!в. гол.
вбер!гання дено яець.дн! яець, шт. нальна омертветь,2 п 66 99 частка х2 самок,% п 66 99 частка самок. xй
Контрольна популяц1я б1яих леггорн!в
8 - 15
(д0сл1д) 807 28,1 614 197 317 61.7 28,0*** 46 32 14 30,4 7,04**
(257) .(257) (23) (23)
1. - 7
(контроль) 829 12,1 680 341 339 49.9 0.01 42 22 20 47.6 0.10
(340) (340) (21) (21)
Колорсексний г!брид Т-8 х м!н!-смугаст!
6-15
(д0сл1д) 1520 10.7 12е6 554 678 55,0 12,5*** 84 58 26 31,0 12,20*"*
(616) (616) (42) (42)
1-5
(контроль) 660 8.7 306 151 155 50,7 0,05 32 16 16 50,0 0,00 .
{153) (153) (16) (16)
Прим!тка. В дужках наведена теоретично оч!кувана к1льк1сть сащ!в 1 самок.
- "•
Збер1гання яець в1д едкого до семи дк!в Ютотно не зиизило 1х 1нкубац!йних якостей. У д.ан!й груп! на фон! нижчо! ембр!онально! смертное?! (12.1%) спостер!гадась ц!лковита в!дпов!дн1стъ теоретично оч!куваюго ! фактично одержаного розпод!лу статей як серед добевого молодняка (х2-0,01). так ! серед ембр!он!в, шо 'затянул! на останшх стад1ях розвитку (х2-0,10).
Под!бн1 результати одержан! також при досл!дженн! курчат 1 ва-гиблих ембр!.сн1в колорсексно! комб1нацП 6 Т-8 х д м!н!-смугаст!. Отже, можна зробити зисновок, шр тривале збер!гання.яець перед 1нку-бац1ею негативно Д1е на структурну орган!зац!ю бластодиска 1 призво-дить до эагибел! переважно чолов!чих з'ародк!в на останн1х стад!ях ембр!огенезу.
Вперзе у прямих експеркментах щрдо перед!нкубашйного кал!бру-ваиня Курячих яець була виявлена Шдвищена смертн!с$ь ембр!он1в чо-лов!чоК та ж!ночо! отат1. як1 розвквалися в!дзов!дно в др!бних (М-) • 1 велик!« (М+) яйцях. Дя залежнЮть наидужче була виражена в гусей, во дало нам мокяШсть запропонувати новий спосЗб з!дбору гусячих яець на !нкубац!ю (а.с. СРСР N 1535505). Дании спос!б дозволяв шляхом кал!брування !якубац1йних яець за масою !стотно з«!стити вторнике сл!вв!днОшення статей у гусенят, одержаних як 1з др!бних, так 1 з ■ великих яець.
За оптимальних умов годгвл! та угримання птиц! збереження до-рослих курей 1 Швн!в приблизко однакове, але нарушения еколог1чиого благополуччя р!зко зб1льэуе смерти!сть чолов!чих особ!«. Про це св!дчать дан!, одержан! нами при анализ! збереженост! п!ен!в (п-3?1) та курей (п-1769) в умовах спонтанного холодовото стрееу (температура пов!тря в пташнику 0 - -2 °С). П1 д час 49-денного "холодного" пе-рЮду смертнЮть серед п!зн1в становила 13,04* (45 гол!в), а серед курей - лисе 1,232 (21 голова). Р1знищ м!ж статями щодо ст1йкоот! до низько! темперагури статистично високоз!рог!дна (Р<0,001).
Ютотна р1зниця в смертност! статей виявлена нами ! при стиму-ляцП примусового линяния в однор!чних курей та п!вн!в калеки!йних пор!д. Упродовж к!лькох рок!в смертн!сть самц!в за яер1од линяння була значно вищою ! вар'.ювала В1д 11,11 до 16,67%, тодз як у самок цей показник становив лише 0,09-1,13% (Р<0,001).
Отже, в результат! проведевих дослшень встановлена р!зна смертн!сть самШз та самок у св!йських курей. П!д д!ею стрес-фактор! в самЩ гинуть чаот!ше. н!ж самки» як в ембр!окадьний, так 1 в постнаталький пер!оди розвитку. Одержан! дан! узподжуються з р^зуль-
татами 1нших дослХджень (М.Вагвоза, Е. Campos» 1992) í тдтверджують концепц!» В.А.Геодакяна (1987), яка трактуе Шдвизцену смертн!сть особин чолов1чо! сгат1 при стресах як плату популяц! I за лову еколо-г1чну !нформац!ю.
0ск1льки иаса т1ла е важливою характеристикою добового молодняка, було проведене вивчення ц!е1 ознаки у представник!в р!зних вид1в та пор!д св!йських птах!в. Анал1з одержаяих MarepiaaiB показав, в;о в б1льшост! вивчених груп птиц1 добов! самц! в середнъому децо важч1 в1д самок. За ступеней зменшення статевого диморф1зму щодо маси од-ноденних .пташенят обстежен1 види птах!в розм!стилися в так!й посл!-довност!: мускусна качка (5,12%), мисливський фазан (5,081), 1ндичка (4,6%), ыулард (3,6?.), св1йська гуска (2,3%), св1йська курка (1,9%), св1йська качка (0,4%), японська переп!лка (-0,41%), цесарка (-0,43%), св1йський голуб (-1,21), крижень {-3,3%). Добовий молодняк мускусних качок та !ндик!в мокна сортувати за статтю ваговим методом з точнЮтю 60-70%.
Статевий диморф!зм пташенят р1зних вид! в та пор!д птиц! пом!тно варше i в значн!й м!р! корелке з! статевою мшливЮтю маси т!ла в молодому (г~0,91±0,07) та однор!чному (г-0,80±0,09) в!ц!. Цей факт вказуе на сп1льн!сть генетичних 1 морфолоПчних MexaHiswiB формуван-ня статево! м!нливост! щодо маси т!ла на р!зних етапах онтогенезу птах!в.
За данями !ндив!дуального виведення i звагкування сексованих !н~ дичат, мускусних каченят 1 курчат для кожно1 стат! були одержан! р1вкяння прямол!н1йно! perpeclI :
1ндичата самц! - у - 9,885 + 0.598х, при г - 0,898,
_самки - у - 13,187 + 0,54£х, при Г - 0,670,'
мускусн1 самц! - у - -5,824 + 0,67ix, при г - 0,800, каченята самки - у - 30.629 + 0,17бх, при г - 0,207, курчата самц1 - у - -0,194 + 0,734х, при г - 0,894, самки - у - -2,011 + 0.701Х, при г - 0,861, де у - маса самця чи самки, r¡ х - маса яйця, г.
1з цих р1внянь виходить, що маса добових самц1в т1сн!ше, н!ж у самок, пов'язана з иасоо 1нкубацНших яець. Отже, ембр!от-самщ б!льш адекватно реагують !нтенсива1ст» свого росту на градац1ю маси яець, Hiat ембр!они-самки. В ц!лому наведений в остантй глав! дисер-тац!1 матер!ал вказуе на те, ¡но вле добов! пталенята у значив Mipi характеризуются фундаментам ниш властна остями в1дпов1дно1 стат! : самц! - пластичн!стю, самки -•.стаб!льн!ст».
В И С И О В К И
1. Внасд!док проведения досл1дкень розробден! програма, мегоди 1 прийоми синтезу колор- та федерсексно! птиц1. ¡до забезпечують практично безпомилксве зутосексувачня добового молодняка а! ввидк!стю, цо на порядок перевину« продуктивн1сгь прац1 з використаняяы загаль-нсприйнятого японського методу.
2. За ступеней вираження ириродно! кслсрсекскост! пташзнят вс1 яопуляцП обстехенюс вид!з сз!йських та диких птах!в мсжна умовно поД1лити на 3 категорП: неаутосексн! (найчисленн!ша трупа пор!д), чзстково аутосексн! (точя1сть вкзначення стаг! молодняка 60-80%), аутосексн! (точн!сть виэначення стат! 91-100/.).
.Остановлена гомолог!я в статев1й м!нливсст! забарвлеккя пуху птааенят у сухояутних та водоплавних птах!в: самц1 характеризуются сз!тл!шим забарзленням пухового покриву. Винятком були аутссзксн! популяцП св!йських качок, у яких вияглека зворотна тенденц!я.
3. Головним крктер!ем 1дентиф!каШ стат! аутосекених гусенят е р!зний ступ!нь мелан!зац!1 пуху на спин!. Внасл!док ефекту дози гена
у добових самц1в (2й//50) пуховий покрив жовткй або св!тло-с!рий, а у самок (5г?/-) - с!рий.
4. Вперше встаяовлено явиде природно! аутосексност! каченят п!д час роззедеккя "в чкстсг!" укра1нських глинястих та с!рих качок. Лобов! сами!, як правило, забарвлен1 темн!ве в!д самок за рахунок ефе-кту дози зчепленого з1 статтю неповн1стю рецесивного гена корневого розбавлення <1 (глиняст1) та його непсян!стю дом!нактно! алеломор-фи дикого типу 0 (с!р1). Середня тсчвЮть кол!рного' розп!знаваяня стат1 глинястих каченят становкла 96,3%, а с1рих каченят - 79,5Х.
о. Встановлена генетнчна структура роэповоодаених на УкраШ крос!в, пср!д ! популяц!й осковних вид!в св!йських птах!в по ло-кусах, як! контролають забарвлення пуху молодняка та ввидк!сть роз-витку його опс-ргння. 1нформац!я про спадков! детерм!яанти цих означ представлена у вигляд! генеткчних формул ! мояе бути використана у в!дбор! батШвських ферм для створення аутосексно! птиц!.
б. Ранню оперев!сть пташвият сл!д розглядати як дикий тип для вс!х вивчених св!йських 1 диких нтач1в родини фззанових.
Генофонд пор!д курей, зг!дно з концентрате» тргох аллея!в локу-су К, диференШований. Для птщ! яйценосного напряму продуктивное!! характерна висока частота рецесивного гена ранньо! опереност! (В1Д 0.979. до 1,000) в пор!внянн! з ун1вереалъними породами курей Св!д
0,499 до 0,888), у яких спостер1гаеться генетичний пол1морф1зм, ви-ражений ранн!м, п18н1м, а 1нколи й-пов1льним типами опереност1 молодняка. 0бстежен1 популяцИ аз1атських пор1д курей мономорфн1 8а ознакою nisHboI опереност1 курчат.„. Bel р18новиди домашн!х курей, у яких виявлен! особини 8 п18Ш>ою оперен1стю, можуть бути джерелом до-м1нантного аделя К для створення федерсексних промислових крос1в.
7. Спадкову структуру вабарвлення ( оперення м1сцево! породно! групи полтавських глинястих курей можна описати такими генетичними формулами: 5â - b/b s/s С/С eWh/eWh i/i Со/Со bl/bl,
çç - b/- s/- С/С eWh/eWh 1/1 Со/Со Ы/bl. Темно-с1ре вабарвлення оперення в1тчи8няно! породи гусей велик1 cipi эумовлене вваемод!ею трьох дом!нантних та одного рецесивного гена: 66 - G/G Sd/sd С/С Sp/Sp ns/ns wb/wb, 99 - G/- sd/- С/С Sp/Sp ns/ns wb/wb.
8. Виявлен1 hobI колорсексн! поеднання курей (d полтавська гли-няста х ç св!тлий сусекс), гусей (<í велика cipa х ç рейнська б!ла) та качок С<5 укра!нська глиняста х ç укра!нська cipa; â укра!нська глиняста х ç мускусна чорна), як1 дозволяють отримувати максимальну точн1сть секс!нгу г1бридного молодняка.
9. Для виробництва харчових яець можна використовувати прост!ш! (двох- i трьохл!н1йн1) аутосексн! комб!нац1! вих!дних лШй з чо-тирьохлШйного кросу "Хайсекс браун", що вабезпечують р!чну продук-тивн!сть г1бридних несучок на р!вн! 257,8-264,9 яйця з !х середньою масою 58,2-59,8 г.
10. У процес1 проведения генетичного анал18у встановлено явище неповного дом!нування фенотипових ефект1в мутантних алел1в в забарв-ленн1 пуху: Е, I, Со - у курчат, Sd та Sp - у гусенят, D i И - у св!йських каченят. Феномен неповного дом1нування ген1в дозволяе легко 1дентиф1кувати комплексний генотип молодняка ва фенотипом, що вначно прискорюе виведення аутосексно! птиц!.
11. Уточнена гёнетична природа явгада аутосексност! у птах1в. Ау-тосексний генотип тепер можна трактувати як вэаемопов'язану 1нтегро-вану систему спадкових фактор!в, щр виникае у процес! ПбридизацП або 1снуе обл!гатно при розведенн1 птиц1 "у чистот!" 1 включае в себе три категор!! ген!в: гени-маркери стай (1-2 локуси); аутосомн! фактори меланогенезу (4-6 локус!в); гени-модиф!катори.
12. Запропонована селекцШо-генетйчна програма прискореногс створення аутосексно! птиц!, щр еабезпечуе консол!дац1ю створювано! популяц!! або комб!нац!1 sa вс!ма категор!ями спадкових фактор!в,
як! з сукупност! формують ч1хкий статевий димсрф1зм молодняка.
13. Розроблеи! ефективя1 методи i прийоми синтезу аутосексвих генотип18 св!йсьгаж птах!в. 3 викоркстаяням г!бридолог1чного, рексм-<Янац1йного та селегаШого метод!в виведено б иад!рних р!зновид!в леггорн!в» г попудяШ .м'ясо-яечних курей. створено 8 популяц!й кодьсрових иш-курей. 'чоткри э. яких эакдаден1 на основ! кросоверних гежтш!в. Шюеден! групи лтиц! вабезпечують 98.0-100%-ну точМсть аутссексуванкй добового мозсдняка в схревуванн1 як м!ж собою, так ! з iBssöm сгтец!ая1зованш? лШяш курей звичгйко! каси.
Ср!блястому та золотистому рШовидам аутосексвого лег горка при-■гачанкнй тдтко виражений статевий дшорф!эн пташенят п!д час роэве-дення цях нопуляи1й "у чнстст1".
14. Зйлрояонованкй вовий спос!б виведення гусек, аутосегссних за забзрвяегаям пуху та опереная (а.с. СРСР H 1771635). Диморфне за-барвленвя оперения з гусей виникаs при яоеднзян! в одному генотип! неповводом!пантяих фактор!в блакитиого розбавленпя (Sei) та суц!льно-го забарвления оперення (Ь» з позн!стю дом!нантним основшш геном кол!рност! (С) та геном ciporo забарвлення nip'a (G).
15. Створен! колорсэксн! комб!вацП курей, гусей та качок, що забезпечують 100%-ну гочн!сть д!апюстики стат1 молодняка, являйть собою вручи! модельк! об'гкта для проведения яаукових досл!даеяь з генетики сз!йськкх птах!в, зокрема з використаяням аутосексно'1 птиц!, розробдена та апробована методика визначення вторикного сп!вв!д-ношении статей в ггатсмств! курок та п!эк!в, до створюе базу для широкомасштабного пошуку iühhhx у господарському в!дношекн! мутант!в.
16. Встзяозлеио.цо в понуляц!ях курей п!д д!ею р!зних стрес-Фач-тор!в саад! гинуть чаеПяе, н!к сачки, як в ембрюнальний, так i в пос?екбр!ональгкй пер!одк роз витку.
17. .У 61льйост! вид! в сййських птах i в добов! санах! в середнъому 3©к> ввхч1 Bla самок. Статевкй дииорфХзм пташенят р!зних вид!в 1 по-р!д високою Miрс« корвлюе з! статевоя м!алив1от» маси Ti-яа птах!» у ^озщому (г-0,9?>0,07) та схатевогриому (г«0,80±0,09) в!ц1.
. ■■ рексмецдш! сгц. шшзаводам та вйробнкцтву
1. При створенн1 та вдоскояаленн! аутосексяо! с!дьськогоспо-ïapcs'iol птиц! рексмендуеться шясористовувати ровробдену нами се-teiffltiêsc-rôH««i4ay програму, яка ор1ентована на формування у г!брид-îcro 1 лШйяого молодняка ч!тких статевнх в!дм1шюстей у забэрвлев-
н1 пуху * швадкосх! росту оперении. Нрограма, 'що пропонуеть-ся, за-безпечуе оптим!ваа!ю оелекц1йяого процесу без /буяьтямого поручения сформовано! селекШйно! технолог!!.
2. При в!лбор! еих!дного для створеннй аутосекска! пслц! матер!-алу • доц1льно використовувати наведен! в дисертацП табличн! дан!, як! в вигляд! геиетичних формул виража»т$ спадкову структуру забарв-лекия оперения га ивидкост! його росту в пор!д ! гюпуляц! й ч;в!йськоЗ птиц!, що розводяться в йсраШ.
3. Для синтезу аутосексних генотга!в рекомендуешься- використову-вати гЮридолог^гой та рекоыб!нац1йний методи, як! за 2-3 поколения доз^оляють сформувати бажану комб!нативну м!нлкв!сть як на рш;! Ш-лого геному, тач 1 в рамках окремих груп ачешгення.
4. Для консол!дац!! створюваиих аутосексних популяц!й с!льсько-госпсдарсько! птиц! сл!д використовувати селекц!йнкй метод, який до-зволяе досягти бажано! гомозиготност! зг!дно з ус!ма трьома катего-р!ями спадксеих фактор!в, як! комплементарно формувдь аутосексн!сть молодняка за эабарвленням пуху чи швидк!стю росту оперения.
5. 3 метоа ^движения ефективност! плем!кно1 роботи з аутосекс-нж птицею рекомендуемо використовувати запроповован! нами селекц1й-но-генетичн! прийоми.
6. Одержан! в процес! виконання дисертаШйно! роботи аутосексн! популяцП т-а комб!нац!1 кардикозих, яечних ! м'яских курей, а також качок та гусей пропонуемо використовувати як рочатковий селекц!йний материал при виведёйн! високопродуктквних колорсексних 1 федерсеке-них крос!в с!льськогосподарсько! птиц!'.
7. Для вдоскеналенйя аутосексних чотирьачлШйних крос!в "Хай-секс браун", "Прогрес", "Ломанн браун" назлемзавояах додШно використовувати розробдек! нами прийоми плем!яно! роботи, як! дозволя-вть, з одного боку, зд1йснити переведения двохл!н!йних батьк!вськах форм цих крос!в на федерсексну основу, а з. 1шюго - Шдвиаагк. яеч-глсть колорсексувания курчат ф!нальяих г1брид1в до 97,0X4 бШяе.
8. Пропонуегься зл1йснити переведения двохлШйногр печного кро-■су ¡сурей "Борки-117" на федерсексну основу кляхои 1нтродукЩЛ гена К Ып створено! нами субл!н£Т Т-5П породн<ервоний род-айлакд ¿о мате-пинсько! л!н!1 23 ц!е! ж породи з раяньою ойф»н!ст
9. Отворен! аутосексн! популяр!!, комб!няаП курей, гусей та ка чок, що заЗезпечують 100/1-ну точн1сть д!агностики сгат! молодняка, рекомендуешься використовувати в ваукових досл1дженнях геиетичних фактор!в на первинке ! вториние сп!вв!дношення статей.
По тем! дисертац! 1 опубликовало 50 роб!?, наШдыз вамив! з них так!:
1. Рябокоиь Н.Г., Вондаренко J0. В, Половой диморфизм и определение пола гусят // Птадевг^ство, - 1979. - Я 5. - С. 84-35.
2. Бондаренко Ю.В., узаленко В.Д., Рожковский A.B. Генетические принципы создания новых тосексных кроссов яичных кур - носителей гена карликовости // Науч, -техн. бш. / УНШ. - Хорьков, 1979. -N б. - С. 8-13.
3. Коваленко В.П., Рожковский A.B., Бондаренко Ю.В. Дветные ми-ви-куры - новый генетический материал для селекции // Птицеводство. - 1981. - N 1. - С. 21-23.
4. Бондаренко ».В. Генетические принципы создания и использования аутосексных кроссов кур // Науч.-техн. бюл. / УНШ1. - Харьков,
1982. - N 12. - С. 8-10.
5. Bondareriko J.V. New autcsexing hybrids of egg-type chickens// V Intern. Syrcp,. "Actual Problems on Avian Genetics". - Piestany,
1983. - P. 67-69.
6. Подстреиный А.П., Бондаренко Ю.В.. Рожковсгаш A.B., Гинтовт ß.E. Использование маркерных признаков при создании перспективных комбинаций яичных кур // Птицеводство. - К.: Урожаи, 1984. - Выя. 37. - С. 9-14.
7. Рожковсккй A.B., - Вондаренко Ю.В. Использование сигнальных генов при получении гибридных сочетаний яичных кур // Науч.-техн. бюл. / УНШ. - Харьков, 1984. - N 17. - С. 3-6.
8. Бондаренко Ю.В. Методика использования сложного отцовского гнезда при создании аутосексных .кроссов кур // Методу селекции в птицеводстве: Метод, рекам. / УНЙИП. - Харьков, 1984. - С. 27-31.
9. Bondarenko Yu.Y. Senetical variability for types of feathering in day-old chicks // VI Intern. Syrop. Actual Problems Avian Genet. - Smlenice, 1985. - P. 256-260.
10. Бондаренко Ю.В., Романов M.H., Рябококь Н.Г. Аутосексинг рейнских гусей // Науч.-техн. бюл. / УНИШ.- Харьков, 1985,- N 18. -С. 12-14.
11. Вондаренко 30.В. Генетический контроль и наследование окраски оперения уток // С.-х. биология. - 1986. - HS. - С. 100-103.
12. Романовы.«., Бондаренко ».В. Изучение окраски пуха ко-лорсексных цыплят (докус S) // Вклад мол. ученых Украины в интенсификацию е.- х. пр-ва. Животноводство, механизация, экономика, ветеринария. птицеводство ; Тез. докл. 2-й респ. науч.-произв. конф. мол. ученых и специалистов. - Харьков, 1986. - С. 156-157.
13. Бондаренко Ю.В., Бондаренко А,П., Романов М.Н. Итальянские
белые гуся - аутосекснзя порода // Птицеводство.- К.: Урокай, 198и-Вып. 39. - С. 16-19.
14. Бондаренко Ю.В., Бондаренко А. П., РоыааоБ Ы.Н., Рябоконь Н.Г. Применение аутосексннга в гусеводстве // Птицеводство.- 1986,-N 6.~ С. 25-27.
15. Бондаренко Ю.В. Дифференциальна* смертность особей курского и женского пола у кур // Науч.-техн. бы* / УН.ЩШ. Харьков, 1S86.
- N 20. - С. 3-6.
16. Бондаренко Ю.В. , Варкова й.П.. Врманов Ы.Н. Изучение генотипа окраски пуха гусей коллекционного стада ВШИН // Науч.-техн. бка. / УНИИП. - Харьков, 1986. - H 21. - С. 3-7,
17. Bondarenko Yu.V., Romanov M.П., Zharkcva LP. Senetíc markers of sex in waterfowl // Actual Problems of Avian Genetics: Proc. 7th Intern. Syinp. - Smleruce, 1Ô87. - P. 240.
18. Бондаренко Ю.В., Сергеева S.Л.. Куранова З.Н., Краснодон С. А.. Романов М.Н. Аутосексная материнская форма мясных кур // Птицеводство. - К.: Урожай, 1987. - Вып. 40. - С. 6-11.
19. Бондаренко Ю.В., Романов М.Н. Иаркирувдие псйгскревдквания и аутосексные породы домашней птицу // Интенсив, технологии пр-ва и перераб. мяса птицы и яиц: Тез. Всесоюз. науч.-техя. конф. (Симферополь, 22-24 апр. 1987 Г.). - М., 1987. - С, 51-55.
20. Бондаренко Ю.В. Методические приемы выявления аутосекености у птенцов сельскохозяйственной птиш // С.-х. биология. - 1987. -N 10. - С. 120-124.
21. Бондаренко Ю.В. Генетический синтез аутосексяых форм домашней птиш // V съезд ВОГиС им. Н.й. Вавилова: Тез. докл. - М.. 1987.
- Т. 3. - С. 31.
22. Бондаренко Ю.В., Веремеещ» Р.П., Романов М.Н., Шхайшк Л.Д. Генетика окраски пуха и оперения украинских популяций -уток // Птицеводство. - К. : Урожай. 1988. - Вып. 41. - С. 22-2*?.
23. Бондаренко Ю.В. Особенности полового диморфизма живой массы у суточных птенцов домашних птиц // Науч.~те*н. бш. / УНИШ1. -Харьков, 1988. - N 24. - С. 3-7.
24. Романов М.Н., Бондаренко Ю.В. Совершенствование колорсе-некого кросса кур /У Науч. -техн. йод. / УШШ. ■ Харьков, 1988- - N 24.-С. 8-10.
25. Бондаренко Ю.В. Общая схеяа т&ютщеет&Ь синтеза ауюевке-ных форм и комбинаций до«*» их птиц // Науч.-техн. бш. J yffiflffi. -Харьков, 1988. - N 25,- а. 3-6.
26. Бондаренко Ю.В. Изучение сравнительной вариабельности массы яиц и суточных' птенцов девяти видов домашних птиц // Науч.-техн. бол. / УНИИП. - Харьков, 198$, - H 26. - С. 6-10.
27. Жаркова й-П., Бондаренко Ю.В., Романов М.Н. Аутосексяиг не->торык порол гусей //Птицеводство. ~ 195". - Н 3, - С. 19-21.
28. Bondarenko Yu.V., Praanov М.Н. Genetic principles of the nthesls of autosexinj? foms and combinations in poultry // Current -oblems of Avian Genetics: Proc. 8th intern. Symp. - Smolenlce, :ecboslovakia, 1989. - P. 16-18,
29. Baumgartner J., Bondarenko Yu.V. Search for autosexing ,rains and crosses in Japanese quail // Current Problems of Avian jnetlcs: Proc. 8th Intern. Symp. - Snolenlce,' 1989. - P. £62-265.
30. Бондарекко О.В., Рояковский , Романов M.H., Богатырь П. Использование генетических систем при выведениия аутосексшх юссов яичных кур // Птицеводство. - К.: Урожай, 1989. - Вып. 42. -
. 11-14.
31. Romanov M.N., Bondarenko Yu.V. Genetic structure of plumage )lor in sane populations of geese // Current Problems of Avian ;netics: Proc. 9th Intern. Symp. - Sirolenice, 1991. - P. 198.
32. Бондаренко ft, В. Создание генетической коллекции цветных ми-i-кур//Актуал.' проблемы соврем. птицеводства: Тез. докл. Укр. знф. с междунар. участием (Харьков, 4-6 дек. 1991 г.). - Харьков, 391. - С. 10-И.
33. Бондаренко Ю.В. Генетическая структура трех колорсексных эоссов кур по сцепленному с полом локусу К J/ Науч.-техн. бюл. / ЖП. - Харьков, 1991. - N 30, - С. 3-6.
34. Бондаренко D.B., Кутнюк П.И. Динамика развития различных ти-эв оперяемости у цыплят // Науч.-техн. бюл. / УНИИП. - Харьков, 391. - N 31. - С. 3-10.
35. Бондаренко Ю.В., Кутнюк П.if. Изучение оптической плотности краски пуха у цыплят аутосексных комбинаций кур /V Науч.-теки. ШТ. / УНЖП. - Харьков, 1992. - N 32. - С. 10-14.
36..Romanov М.Н., Bondarenko Yu.V., Sakhafcsky N.I. Genetic tudies on geese of Ukraine and Russia. 2. Research aspects // Proc. th Intern. Symp, Waterfowl. - Pisa. 1992. - P. 105-107.
37. Бондаренко Ю.В. Методи i прийоми створення аутосексно! пти-1 // I Укр. наук. конф. по птах1вництву (Борки, 6-8 груд. 1993 г.): ези допов!дей. - Харьков, 1993. - С. 17-18.
33. Romanov M.N., Bondarenko Yu.V. Introducing- Ukrainian ndigenous'poultry - domestic ducks // Fancy Fowl. - 1994. - Vol. 3. - M 3. - P. 13, 28.
39. Narushin Y.<5., Romanov M.N., Bondarenko Yu.V. Studies on hick embryo sex determination and manipulation in the countries of he former USSR - a review. 1. Sex differences in eggs // 9tii Europ. oultry Qonf. - Glasgow, 1994. - Vol. 1. - P. 320-321.
Авторов к! св!доцтва на видаходя
1. А. с. 1535505 СССР, ШИ А 01 К 67/02. Способ отбора губинь яиц для инкубации / В.В.Ивченко, Ю.В.Бондаренко, Т.М.Рожен (СССР). N 4410038/30-15. Заяв. 02.02.88; Опубл. 15.01.SO, -Ш. N 2.
А.с. 1771635 СССР. МКИ А 01 К 67/Q2. Способ выведения ауто сексных гусей / Ю.В.Бондаренко, И.Г.Рябоконь (СССР). - N 4777166/15 3«ЯВ. 03.01.90; ОпубЛ. 30.20.S2, Вше. N40.
Bandar&nko. Yu.V. Senetic Principles of Producing and Usin Auiosexing- Poultry. Manuscript.
Thesis of Doctor of Science in Biology. Speciality 03.00.15 Genetics. Institute of Livestock Production of the Ukrainien Academ of Agrarian Sciences. Kharkiv, 1995.
The 50 scientific papers and 2 author's certificates containin the results of theoretical and practical investigations с developing the genetic principles and methods oi production о autosexing poultry are to be defended. The colour-sexing crosses an populations of poultry created by means of hybridolcgical recombination and selection methods have provided 97 to iOOZ of th sexing- accuracy of day-old young birds with the rate about 7,ОС heads an hour. High efficacy of autosexing usage in selection fo canbining ability and research have been shown.
Бондаренко Ю.В. Генетические основы выведения и использовали аутосексной птицы. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора биологически наук по специальности 03.00.15 - генетика, Институт жйвохноводсте УААН, Харьков, 1995.
Завддается 50 научных работ и S авторских свидетельства, которь содержат результаты теоретических к практических исследований г разработке генетических основ и методов "выведения аутосексноа птиць Создашые гибридологическим, рекоыбинационным и селекционным методг ш. колорсекскые комбинации и популяции домашних птиц обеспечивая 97-100Х-ну» точность сексировання суточного молодняка при скором около 7,0 тыс. голой а Чо^. uurviioiu.u оЫсокая эффективность примет ния еутосексинга в селекции па сочетаемость и научных исследования;
Ключов! слова: аутос п-ска птиця, добсЕкй молодняк, колорзекс!ш <Ёейерс0кс1нг, ген, адель, генетичний анал:з, генетичний синтез, г< шст, фенотип, гсмозиготн1сть, гетерозиготн1сть, рш*й51кац1я, ъи &1р„ п!дб!р.
-
Бондаренко, Юрий Васильевич
-
кандидата биологических наук
-
Харьков, 1995
-
ВАК 03.00.15
- Эффективность использования аутосексной материнской формы мясных кур при производстве бройлеров
- Селекция исходных линий мясных кур при создании аутосексного кросса "Смена 7"
- Создание аутосексной материнской родительской формы яичных кур
- Популяционно-генетическая характеристика сельскохозяйственной птицы по аутосексности и другим маркерным признакам
- Методы ускоренного повышения генетического потенциала продуктивности яичных кур при создании новых кроссов кур
