Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Фузариоз колоса на озимых зерновых колосовых культурах в условиях Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Фузариоз колоса на озимых зерновых колосовых культурах в условиях Лесостепи Украины"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

<-. \

г-

1 и

КИСЛИХ ТЕТЯНА МИКОЛ А1ВНА

УДК 632.9:633.1+91

ФУЗАРЮЗ КОЛОСА НА ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУРАХ В УМОВЛХ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ

06.01.11 — фпопатодопя

Автореферат дисертацп на здобуггя яау ков ого ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Кшв-2000

Дисертагцею е рукопис.

Робота виконана у вщдии захисту зернових культур вад хвороб та шюднигав 1нституту захисту рослин Украшсько! академи аграрних наук.

Науковий кер1вник - кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий сгшробггник ЧАБАН Василь Сидорович, 1нститут захисту рослин УААН, заступник директора з науково! робота

Офйцшп опонента - доктор сшьськогосподарських наук, доцент ШЕВЧУК Валентина Костянтишвна, Кам'янець-Подшьський державний педагопчний ушверситет, в.о. професора кафедри бишоп!

кандидат сшьськогосподарських наук ГЛИМ'ЯЗНИЙ Володимир Анатолшович, Нацшнальний аграрний университет, в.о. доцента кафедри фтшатологп

Провщна установа - 1лстатут землеробства УААН, смт. Чабани

Захист вщбудеться "с2-6 " 2000 р. о ^ год. на засщанш

спещашзовано! вчено! ради Д 26.004.02 в Нацюнальному аграрному у>пвер-ситетт за адресою: 03041, м. Кшв-41, вул. Геро1в Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудитора 65.

3 дисертагцею можна ознайомитись у б1блютещ Нацюнального аграрного ушверситету за адресою: 03041, м. Кшв-41, вул. Геро!в Оборони, 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розгсланий " яЛг'/Ы^ 2000 р.

Вчений секретар

спещагнзовано! вчено! ради ¿/^/р^; МенджулВ.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьтсть теми. Одним з найважлившшх папрямюв в сгльськогос-подарському виробництв1 Украцш е нарощування виробництва зерна. Обме-жугочим фактором при цьому найчастше виступають шюдлив]' оргаш'зми, хцо призводять до значних втрат урожаю. До числа найбшьш поширених i шкодо-чшших захворювань належить фузарюз колоса. Небезпечшсть його полягае в значному (до 50%) знижеиш урожаю (Гончаров В.Т. та ш., 1998), а також про-дукуванш збудниками широкого спектру високостабшьних токсичних сполук, яга навггь в незначних концентрaniax спричиняють загальнотоксичну та кан-церогенну даю на оргатзм людини i тварин.

Важлива роль у виршенш проблеми обмеження захворювання належить визначенню характерних для певши територй патогенних комплексов, осюльки лише ч1тка шформащя про етюлопю захворювання та бтлогю патогенов дасть змогу побудувати науково обгрунтовану систему захисних заход1в. В У крапп бшышсть дослщжень по фузарюзу колоса стосувались озимо! пшенищ (Лисенко С.В., Райчук Л.В., 1996), а на шших культурах це захворювання вивчене мало. Вщомоеп про роль окремих видав збудниюв захворювання у знижешп урожаю практично вщсутш. Крш того, складш'сть захисту nocieiB пов'язана з обмеженим асортиментом фунпцщцв, що призводить до зниження чутливостч патоген1в i загрози виникнення резистентних популяшй. У зв'язку з цим проведения дослшжень щодо вивчення видового складу збудниюв фузарь озу колоса зернових колосових культур, оцшщ ix шкодочинност! та токсиноу-творюючо! здатносп', пошук нових засоб1в захисту nociBie е актуальним.

Зв'язок роботы з науковими программны. Робота виконана в рамках державно! науково-техшчно! програми "Розробити зональш системи штегро-ваното захисту рослин вхд шюдливих opraHi3MiB, що забезпечують опттпза-цио фггосаштарного стану агроцешшв i зниження втрат врожаю" (№ державно! реестрацн 01970012341).

Мета i завдання дошджень. Метою дослщжень була ошнка поширен-ня та розвитку фузарюзу колоса на озимих пшенищ, трипкале тажитт в Л1со-степу Украши, визначення видового складу збудниюв захворювання, оцшка !х шкодочинноеп та токсиноутворюючо! здатносп, пошук нових засоб^в захисту nociBie. Для досягнення поставлено! мети вирппували наступи! завдання:

1. Одшити поширення та розвиток фузарюзу колоса в Лicocтeпy Укра!-

ни.

2. Визначити видовий склад збудншав захворювання.

3. Дослщити зв'язок Mi ж розвитком хвороби i видовим складом патоге-шв та погодними умовами.

4. Встановити шкодочиншсть захворювання при ураженш р1зними видами збудниюв.

5. Токсиколопчна оцшка фунпщадв in vitro.

6. Ощнити ефектившсть нових препарата для захисту озимо! шпенищ В1д фузарюзу колоса в умовах штучного шфекцшного фону та польових доел!-

дав.

7. Дослщити токсигенний потенщал ргзних видав збудниюв захворюван ня in vitro.

8. Визначити piBHi мшотоксишв в 3epni 1фи застосуванш засоб1в захисту

Наукова новизна одержаних результате. Вивчено видовий склад збу

днишв фузарюзу колоса в лкостеповш зош Украши. Для озимих тритикале т! жита подабш вадомоеп в Украшх отримано вперше. Встановлено, що основ ним збудником захворювання на озимих зернових колосових культурах < F.graminearum. Знайдено кореляцШний зв'язок м1ж ршнями попшрення i роз витку хвороби та часткою F.graminearum в патогенному комплекс!, а такоя кшьюстю опадав за перюд вщ колосшня до восково! стиглосп зерна. Визначе но шкодочиншсть основних видш збудниюв хвороби. Встановлено, що най бшьше зниження маси зерен з колоса та маси 1000 зерен спостер1гаеться npi ураженш колосся конццями F.graminearum. Вперше виявлена наявшсть ¿золя ■пв rpnöiB роду Fusarium з шдвищеною стщюстю до фунгщиду Фол1кур БТ Визначено токсиноутворюючу здатшсть 130лят4в F.graminearum, F.avenaceun та F.sporotrichielia var роае., видалених ¿з зерна з рхзних областей. Показано що Bei проанал13оваш ¿золяти in vitro продукували зеараленон i дезоксинива ленол в р1зних концентращях.

Практичне значения. Встановлено високу ефекгившсть бюпрепарат; Агат 25 К проти фyзapioзy колоса на штучному шфекцшному фош та в польо вих дослщах. Агат 25 К запропонований Укpдepжxiмкoмicií до реестрацп про ти фyзapioзy колоса озимо! пшенищ з нормою витрати 0,01л/га.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо приймав участь : планувант та проведенш дослццв, експерименпв та спостережень, обробц даних, аналггачтй роботт та шдготовщ Marepianiß до друку.

Апробацш результатов дисертаци. Результата: досшджень доповща лись на науковш конференцн "Современные проблемы микологии, альгологш и фитопатологии" (Москва, 21-23 ттня 1998 р.), м1жнародшй науково пракгичтй конференцй "Землеробство XXI столптя - проблеми та шляхи ви ршення" (Кюв, Чабани, 8-10 червня 1999 р.), мiжнapoднiй конференцй', при свячешй 90-ргччю вад заснування шститугу рослинництва iM. Юр'ева "Науков основи стабшзацн виробництва продукцй рослинництва" (Харив, 1999 р.) XIV м1жнародному конгрес! по захисту рослин (Срусалим, 1зрашь, 25-30 лип ня 1999 р.), засщаннях Вчено* ради I3P УААН (1997,1998,1999).

Публ1кацй. За матер!алами дисертаци опублшовано 8 наукових праць, i яких викладено основш положения дисертаци.

Структура та обсяг дисертаци. Дисертащйна робота викладена на 12: сторшках машинописного тексту. Вона складаеться i3 вступу, загально! харак теристики робота, огляду лггератури, опису умов та методики проведения до слдакень, трьох роздшв експериментально1 частини, висновив, перел!ку по силань, додатюв. У дисертаци мютиться 22 таблищ, 27 малюнюв. Перелк лi тературних джерел охошпое 166 найменувань, в тому 4Hcni 37 шшомовних.

Висловлюю щиру поляку кандидатов! бюлопчних наук Еллансыай Ipmri Злексцвш за допомогу у ¡дентифшацп вид1в та р1зновидностей гриб1в роду nisarium.

1 ОГЛЯД ЛГГЕРАТУРИ

На основ1 узагальнення даних лггератури висвтена icropifl вивчення ]?узарюзу колоса, поширення гриб1в роду Fusarium в свт, Ix бюлого-зколопчна характеристика та заходи захисту вщ хвороби.

2 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дисерташйна робота виконувалась протягом 1997-1999 рр. у вщдш за-шсту зернових культур вщ хвороб та шюдниюв I3P УААН, на державних сор-годшьницях Хмельницько1, Вшницько!, Кшвсько! та Полтавсько! областей, досл^дних полях та лабораторп бютехнологи Мирошвського шституту пшени-сц ¡м. В.М.Ремесла.

Достдження проводились в лмостеповш зош Украши, яка характеризу-сться пом1рно континентальним климатом. Подано опис агроклшатичних умов по роках досл1джень.

Поширення та розвиток захворювання визначали на районованих i перс-пективних сортах озимих пшениц!, трипкале та жип на державних сортодшь-ницях перел1чених областей (Рекомендации по борьбе с фузариозом..., 1988).

Вгоначення видового складу збудшшв захворювання здШснювали за методикою Билай В.И. (1977). При шдсутност] типового спороношення засто-совувався метод мисрокультури (Билай В.И., Элланская И.А., 1975).

Методом кореляцшного аншту визначено залежшсть М1Ж проявом захворювання, часткою окремих вид!в в патогенних комплексах та показнюсами погоди (Доспехов Б.А., 1973).

Шкодочиншсть фузарюзу колоса визначали на природному та штучному щфекцшних фонах (Методы селекции..., 1988). 1нокуляцю колосся здайсню-вали суспеггаею кошдш F.graminearum, F.culmoram та F.sporotrichiella var. роае, а також ix cyMinrano cycneroift перерахованих видав. ГИд час облшв ура-жене колосся етикетували (за 5-бальною шкалою). Методом регрес!Йного ана-л1зу створено модель для розрахунку зннження маси зерен з колоса залежно В1д шгенсианосп ураження (Захистзернових..., 1992; Доспехов Б.А., 1973).

Для визначення токсичности фунпцщцв використано метод пророхцу-вання кон1дш в краплит розчину препарату на предметному скл! та метод ви-рощування культур на агаризованому середовтщ i3 розчином фунгшиду (Го-лишин Н.М., 1970).

Ощнку ефекшвносп нових фунгщидов вивчали в умовах штучного ш-фекщйного фону та в польовому доотдо.

Мисотоксшш гриб1в роду Fusarium видшяли методом тонкошарово! хро-

матографц за стандартними методиками (Рекомендации по борьбе с фузарио-зом...Л988, ГОСТ 28001-88).

РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛХДЖЕНЬ

3 ПОШИРЕННЯIРОЗВИТОК ФУЗАРЮЗУ КОЛОСА, ВИДОВИЙ СКЛАД ЗБУДНИК1В ТА IX ШКОДОЧИНШСТЬ

3.1 Поширення та розвиток захворювання

Встановлено, що в умовах Люостепу Украши хвороба поширена в ус^х районах обстеження. В середньому за роки дослщжень поширення 1 розвиток захворювання були вищими в Хмельницькхй та Кишськш областях, а уражешсть зерна в Кшвсыай та В1нницькш. Даш обласл характеризуються сприят-ливими умовами зволоження для розвитку збудниюв хвороби.

Анал13 отриманих даних показав, що показники поширення 1 розвитку хвороби та ураженосп зерна були вищими на пшенищ, тж на жил 1 трипкале (табл. 1).

Таблица 1 - Уражешсть колосся 1 зерна фузарюзом _(середне за 1997-1999 рр.)

Культура Поширення хворо- Розвиток хвороби, Уражешсть зерна,

би, % % %

Пшениця 10,4 3,4 12,4

(0-60,0)* (0-21,3) (0-90,0)

Трипкале 4,4 1,2 7,9

(0-35,0) (0-5,0) (0-30,0)

Жито 0,4 0,1 2,5

(0-5) (о-1?з> (0-18)

* - в дужках наведет граничш значения показниюв

3.2 Видовий склад збудникш фузармзу колоса

В результат! фшшатолопчного анашзу зерна озимих пшенищ жита : трипкале видшено ппсть видав та р1зновидностей гриб1в роду Ривапшп. Спо-стерпались помпта вщмши у видовому склад! збудниюв фузарюзу колоса сгаввщношеши вщцв по окремих областях в умовах одного року та по рока? дооццжень, що у великш М1р1 пов'язано з погодними особливостями.

На озимш пшенищ, в середньому по зош обстеження в 1997-98 рр. домь нуючим видом був F.graxnineaшm (58,8% та 75,4% вщповщно), а в 1999 зерш найчаспше уражував гриб К хрогогпсЫеПа уаг. роае (34,9%) (рис. 1).

гшайщ

nearum ceum morum trichiella forme bosum

var. lactis

nearum ceum morum trichiella forme

yar. iactis

nearum ceum morum trichiella forme bosum

var. lactis

Рис. 1. Стввщношення вида фузарив на зерш озимих зернових культур

Зерно триткале в 1997 р. переважно уражувалось грибом F.graminearuin а в 1998-99 рр. цей вид на зерш не зустргчався, домшуючим виявився F sporotrichiella var. роае.

На жи-ri в 1997 р. найбшьш часто зерно колошзував вид F.culmorum, i 1998 р. - F.avenaceum. В 1999 р. зерно жита уражувалось F.graminearun (77,8%) та F.gibbosum (22,2%).

Таким чином, чггко! приуроченост! окремих видав до певних культур в спостерй'аеться, але в цшому зерно пшенищ колошзувалось бгпьшим числог видав, шж зерно жита та триткале. Встановлено, хцо основним збудником фу зар1озу зернових колосових культур в люостеповй зош е гриб Fusariun graminearum.

3.3 Видовий склад та домшуюч1 вида грибов роду Fusarium на районованих та перспективних сортах озимнх пшенищ, жита i тритшале

В цшому, за роки дослзджень проанал1зовано зразки зерна 44 сорта ози Mo'i пшенищ, 12 сорта трип кале та 8 сорта жита. Проведено визначення видо вого складу збудниюв фузарюзу колоса на зерш, а також дослщжено зв'язо] м1ж розвитком захворювання, уражешстю зерна та домшуючими видами гри б1в-колошзатор!В на р^зних сортах. Визначено, що прояв захворювання у вели кш Mipi залежить вщ дом^нування того чи шшого виду Fusarium на певном; copri. Значш поширення та розвиток хвороби спостерн-ались в тих випадках коли найбшьша частка в патогенному комплекс належала F. graminearum, Щ| шдтверджуеться результатами корелящйного анал1зу (табл. 2).

Таблица 2 -Кореляцшний звя'зок М1ж розвитком фузарюзу, ураженням зерна

та домшуючим патогеном

Сорт Середшй розвиток хвороби, % Середне уражен- ня зерна, % Частка F. graminearum, % Коефодент кореляцй М1Ж часткою F.graminearum та

розвитком хвороби ураженням зерна

Альбатрос одесь-кий 5,6 16,6 60,3 0,860 0,689

Мирон1вська 61 3,1 10,3 34,2 0,974 0,576

Мирошвсыса 65 2,4 10,7 69,3 0,975 0,964

Полюька 90 3,2 10,3 66,7 0,629 0,915

Циганка 2,5 12,5 53,2 0,671 0,670

Дншровська 756 2,9 12,5 62,7 0,991 0,774

Донецька 66 5,9 4,4 72,2 0,992 0,928

У випадках домшування ви;цв F. avenaceum i F. sporotrichiella var. poae в бшьшосп випадюв симптом и захворювання або не спостер1гались, або ix про-яв був досить незначним. При домшуванш F. moniliforme var. lactis розвиток хвороби не перевищував 3,8%. В результата колошзацй колосся грибами пере-рахованих вид1в виникала досить велика кшьгасть (шод1 до 22%) зерен з внутршшього тфекшею, хоча симптоми захворювання не спостер^гались, що зумовлюе необх1ДИ1Сть проведения фгаэпатолопчного анализу зерна для щентифкаш хвороби.

3.4 Вплив погодних умов на прояв хвороби та колошзацйо зерна р1знимн видами фузарйв

Знайдено залежшсть поширення хвороби, И розвитку та кшькосп зерен з внутршньою шфекщао в1д суми опадав за перюд вщ цвтння до bockoboi сти-глостг. При цьому коефщенти кореляцй становлятъ: 0,820, 0,816 i 0,571 вщпо-вщно. KpiM того, спостерЬ~аеться зв'язок мгж частотою воляци F. graminearum та сумою опадав за вказаний перюд (г=0,751), а також тенденщя до зворотного зв'язку М1Ж юлыпстю опадав та ураженням зерна грибами виду F. avenaceum (гМ),512).

3.5 Вивчення шкодочннност! основних вид1в збудникдв фузаршзу колоса

Встановлено, що при максимальному розвитку захворювання у Bapiami з шокуляшею колосся пропагулами F.graminearum спостер1галось зниження ма-си зерна з колоса на 77,4%, F.culmorum - на 71,9%, а при шокулящего сумш-ппо видав - 63,7%. В природних умовах анагпзований показник знижувався на 45,3%

Колошзащя колосся та зерна коншями F. sporotrichiella var. poae не ви-кликала ттомшшх зовннпшх симптом1в, проте маса зерен з колоса знижувалась на 42,2%. Гнфшовашсть зерна була виявлена в результат! фггопатолопчного анашзу зерна.

Створено модель для розрахунку зниження маси зерен з колоса залежно вщ штенсивносп ураження (рис. 2). Коефвденти детермшацц становлять: 96,8% (природний фон), 83,3% (сумim вщнв), 83,0% (F.graminearum) та 82,7% (F.culmorum).

Таким чином, отримано оригшальш даш по визначенню poni окремих вщцв rpnöiB роду Fusarium у шкодочинностп захворювання. Згщно результа-пв лабораторних i польових дослвдв та регресйшого анал1зу, найбшьш шкодо-чинним виявилось ураження зерна грибом F.graminearum, який у бшыпосп випадюв е основним збудником захворювання в зот обсгеження.

О 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Розвиток хвороби, %

1 ■ Сумцп видов

У=-40,41+21,48 *1п(х)

----Р.си1юогит

У=-2,53+15,45*1п(х)

-Б^гатшеагит

У=-16,52+19,74*1п(х) " - - Природний фон

У=-40,82+17,84*1п(х)

Рис. 2. Залежшсть зниження маси зерна з колоса ввд розвитку фузарюзу

4 ЕФЕКТИВШСТЬ ФУНГ1ЦИД1В ПРОТИ ФУЗАРГОЗУ КОЛОСА

4Л Токснчшсгь фунпциду Фолщур БТ для культур р1зних вид1в збуднигав фузаршзу колоса

Досить довгий час одними з найбшып ефективних фунгщщцв проти фу-фюзу колоса лишаються Фол1кур 25% к.е. та Фолшур БТ 22,5 % к.е. Врахо-уючи можливють виникнення резистентносп патоген i в до дночо1 речовини, ажливо було визначити реакцп моноспорових ¡золята фузарив на pÍ3HÍ кон-ентрацп Фол1куру БТ, а також змшу його токсичносп з часом. Для доошду якористано 11 моноспорових ¡юляп'в F.graminearum, 14 iзoлятiв F.avenaceum, також 8 ¡золяпв F. sporotrichiella var. роае, ввдбраних в р!зних областях об-гежувано! зони. Встановлено, що найбшьшу чутливють до препарату мають оляти F. sporotrichiella var. роае, найменшу - F.graminearum. В цшому, галь-ування росту колонш з часом зменшувалось, а ряд 13олята вщновлював picT а другий тиждень вщ початку дослщу навта при концентрацп 0,1%.

Таким чином, виявлеш ¿золяти р1зних в ид i в фузарйв з гадвищеною стш-¡стю до Фолшуру БТ, що вказуе на можливкггь появи у недалекому майбут-ьому резистентносп збудтшв фузарюзу до цього препарату та про необхщ-icTb пошуку i збагачення асортименту фунгщид1В.

4.2 От'нка токсично! ди фунпщадв на кошдн F.graminearum

в умовах in vitro

В лабораторних умовах вивчено токсичну доо биопрепарату комплексно! i'i Агат 25 К, фунпщадв системно!' ди Фолшур БТ 22,5% к.е., Агора 26,75% .е. та Фламенко 10% к.е. на проростання кошдш F.graminearum (град1снт кон-ентращй в!д 0,000001 до 0,1%) (рис. 3). Встановлено, що пригшчення пророс-ання 50% KOHiniñ (ЕД50) спостер^галось при концентрацп Фламенко 9,84-10"2, хори - 6,94-Ю-4, Фоткуру БТ - 1,1-104, а Агату 25 К - 2,05-10"6. ЕД95 препа-ariB складала 2,13-Ю5, 5,78-10"\ 5,1-Ю"2 та 3,9 -10"2 вщповщно.

Таким чином, встановлено високу фyнгiтoкcичнicть препарата Агат 25 i jopa для конццй основного збудника фузарюзу in vitro.

4.3 Вивчення ефективносп иових фунгщид1в проти фузаршзу колоса

В умовах штучного шфекцшного фону вивчено ефектившеть застосу-ання 6ionpenapaTy Агат 25 К, пор1вняно з Фол1куром БТ 22,5% к.е. Обприс-ування препаратами проводилось теля шокуляцп колосся. Встановлено, що ри використанш Агату 25 К поширення та розвиток фузарюзу були в 1,1 i в ,4 рази нижчими шж у Bapiaffri з еталоном. Бюлопчна ефектившеть бюпрепа-ату етановила 77,2%, а маса 1000 зерен та схожютъ в 1,4 i 8 pa3is перевищу-али щ показники в контрот (табл. 3).

— -ФОЛ1КУР БТ, 22,5% к.е. ——Агат 25 К

-Агора, 26,75% к.е. ----Фламенко, 10% к.с.

Рис. 3. Токсичшсть фунгщидав для конвдй F.graminearum

Таблиця 3 - Ефекгившсть фунгшдщв проти фузарюзу колоса на озишй пшеншй (сорт Мирон1вська 61, штучний шфекцшний фон, _1998-1999 рр.) _

Показ ник BapiaHT ШР05

Контроль Агат 25 К, 0,01 л/га Фолкур БТ 22,5% к.е., 1,0 л/га

Поширення хвороби, % 83,8 35,5 38,0 6,8

Розвиток хвороби, % 34,3 7,9 11,3 2,6

Бюлопчна ефекгившсть, % - 77,2 67,5 -

Maca 1000 зерен, г 25,8 35,6 33,0 2,3

Урожай, г/мг2 324,8 504,6 426,3 25,7

Схожгсть, % 8,5 68,4 36;4 7,6

В 1998 р. проведено апробацно бшпрепарату Агат 25 К в польових умо-зах (Хмельницька область). За еталон правив фунгщид Фол1кур БТ з нормою зитрати 1 л/га. Бюлопчна ефектившсть Агат 25 К була на досить високому pi-зш (60,3%), хоча й дещо ннжчому, hi>k у еталону (67,4%). При цьому збереже-шй урожай у Bapiami з Агат 25 К складав 10,9%, а у Bapiami з Фолшуром БТ -[4,9%.

На штучному шфекшйному фон) вивчено ефектившсть р]'зних строгав ¡астосування i,wуностимулятора 1муноцитофгг проти фузарюзу колоса озимо! тшенищ (норма витрати 0,002 л/га).

Встановлено, що ефектившсть одно- та дворазового використання iMy-тостимулятора була низькою. Найвищу бюлогтчну ефектившсть було отрима-ю у Bapiami з триразовим обприскуванням колосся.

4.4 Еконолпчна ефектившсть використання засобш захисту проти

фузарюзу колоса

За нашими розрахунками при використанш 6ionpenapaTy Агат 25К та |эунпциду Фолнсур БТ 22,5% к.е. piBHi рентабельное становили 524,1% та >2,4% вщповщно. Окупшсть затрат при обприскуванш озимо! пшенищ Агатом !5К досягала 6,2, а при використанш Фолшуру БТ -1,6.

Наведет результата проведених дослщжень та економхчних po3paxyHKiB :вщчать про високу бюлопчну та eKOHOMi4Hy ефектившсть бюпрепарату Агат !5К проти фузарюзу колоса озимо! пшенищ. Агат 25 К рекомендований Укр-гержх1мком1С11 до ресстраап для застосування проти фузарюзу колоса пшенищ' 1 нормою витрати 0,01 л/га.

5 ТОКСИНОУТВОРЮЮЧА ЗДАТШСТЬ ЗБУДНИК1В ФУЗАРЮЗУ КОЛОСА

Токсиноутворюючу здатшсть 13оляпв F.graminearum, F.avenaceum та ;.spororotrichiella var. роае визначали при вирощувашп !х на зерш пшенищ, артопляно-глюкозному arapi та середовшщ з фунпцидом Фолшур БТ 22,5% ;.е. Встановлено, що Bci ¿золяти без виключення в умовах in vitro продукували еараленон i дсзоксиниваленол в pi3imx концентршшх. Aнaлiз синтезу токси-пв в 6ioMaci, що виросла на живильному середотзищ)' з BMicTOM фунпциду, по-:азав, що в бшыпосп випадюв продукування токсинов послаблгавалось. Поряд ; цим, у частини iзoлятiв спостер1'галось посилення токсиноутворення. Отри-iani результата вказують на необхадшсть перевфки npenapaTiB, що викорис-овуються для захисту nocieiB, на визначення !х здатносп впливати на синтез а накопичення мшотоксишв.

В зв'язку з цим проведено визначення BMicry токсишв в зерш пшенищ :орт Мирошвська 61 та Мирошвська 33, згбраному з дшянок на яких вивча-гась ефектившсть Агат 25 К, Фол1кур БТ 22,5% к. е., та стимулятору 1муноци-

тофйг (триразове обприскування рослин). Встановлено, що Фол1кур БТ ефек тивно захищав зерно вщ накопичення в ньому тoкcинiв. У вариант! з Агат 25 I р1вень мжотоксишв також ютотно знижувався. У вар1анп з триразовим обпри скуванням колосся 1муноцитофггом загальна кшькють токсишв знижувалаы проте в меншому ступеш, нЪк при застосуваннз Агату 25 К та Фолшуру (табл

4).

Таблиця 4 - Bмicт токсшпв (мг/кг) у зерш озимо! пшенищ залежно вщ

засоб1в захисту

Токсин Агат 25 К| Фолшур БТ, 1муно- Конт- Н1Ро5

22,5% к.е. цитофгё роль

Мирошвська 61

Зеараленон 1,5 0,5 1,8 1,5 0,13

Дезоксиниваленол 0,5 од 0,4 3,9 0,12

Разом 2,0 0,6 2,2 5,4 0,14

Мирошвська 33

Зеараленон 2,4 0,0 4,2 6,1 0,12

Дезоксиниваленол 0,2 0,1 0,3 0,2 0,13

Разом 2,6 0,1 4,5 6?3 0,17

висновки

1. В умовах Лхсостепу Украши фузарюз колоса поширений в ус!х райо нах обстеження. Ьггенсившший прояв захворювання спостеркався в Хмельни цькш 1 Вшницькш областях, що характеризуються сприятливими умовам зволоження для розетку збудниюв хвороби.

2. Показники поширення 1 розвитку хвороби та ураженост! зерна бул вищими на пшенищ, шж на жил 1 трип кале. За сприятливих умов для розвш ку патогешв поширення хвороби досягало 60 %, розвиток - 21,3 %, а юлыаст зерен з внутршньою шфекщею - 90 %.

3. Визначено видовий склад збудниюв фузарюзу колоса на озимш тле нищ та вперше для зони досладження - на жил й трипкале. Зерно пшенищ кс лошзувалось бшьшим числом патогешв, шж жита й трипкале. Встановленс що основким збудником захворювання в лхсостеповШ зош е гриб Ешапш Лгаттеагит.

4. Етфттйний розвиток захворювання спостерц-аеться у випадку дс мшування в патогенному комплекс! Р.^ашпеагит. При переваз1 шших вид! фузарйв симптоми захворювання або не спостеркаються, або хх прояв незнач ний, що зумовлюс необхвдшсть проведения фпопатолопчного анашзу зерн для щентифшацп хвороби.

5. Дошджено вплив погодних умов на поширення 1 розвиток захворк

1ння, та сшввщношення вид1в - збудниюв фyзapioзy. Виявлено корелящйний ;'язок mi ж юльюстю опадав за перюд вщ цвтння до восково! стиглосп i частою ¡золяцн F.graminearum (г = 0,751).

6. Визначено шкодочиннютъ основних збудниюв фузарюзу колоса, станоалено, що найбшыш втрати урожаю спостер1гаються при ураженш зер-1 грибом F.graminearum. Створено модель для розрахунку зниження маси зе-:н з колоса залежно вщ штенсивносп ураження.

7. Вперше виявлeнi ¡золяти pi3Hnx вид1'в фузарпв з шдвищеною спйю'с-о до Фолпсуру БТ, що вказуе на можливють появи у недалекому майбутньо-у резистентносп збудниюв фузарюзу до цього препарату та про необхщшсть эшуку i збагачення асортименту фунпцидав.

8. Проведено пошук нових препарата з метою розширення асортименту унгодвдв проти фузарюзу колоса. Встановлено високу фуштгоксичтсть penapaTie Агат 25 i Агора для кошдш основного збудника фузарюзу in vitro, а штучному i природному шфекщйному фош бioлoгiчнa ефектившсть 6io-репарату Агат 25 К досягала 60,3-82,1%. Агат 25 К рекомендований Укрдер-xiMKOMici'i до реестрацп для застосування проти фузарюзу колоса пшенищ з ормою витрати 0,01 л/га.

9. Вперше для умов Люостепу Украши встановлена мoжливicть 1мушза-ii рослин озимо1 пшениц! за допомогою шуностимулятора 1муноцитофп\ При риразовому обприскуванш рослин з нормою витрати препарату 0,002 л/га юлопчна ефектившсть досягала 81,2%.

10. Встановлено, що ¡золяти F.graminearum, F.avenaceum i .sporotrichiella var. poae, видшеш i3 зерна з р^зних областей зони обстеженн in itro продукують м1Котоксини зеараленон i дезоксиниваленол в р1зних коннен-раш'ях.

11. Вперше в Украш показано, що препарата Фолжур БТ, 22,5% к.е. та 1.гат 25 К сприяють зниженню накопичення mikotokchhib у зерш.

РЕКОМЕНДАЦИ ВИРОБНИЦТВУ

Бюпрепарат Агат 25 К рекомендований Укрдержхзмкомюп до реестрацй ля застосування проти фузарюзу колоса пшенищ з нормою витрати 0,01 л/га фазу цвтння (одноразове обприскування).

Список опубл1кованих основних праць за темою дисертацн

1. Кислих Т.М., Райчук Л.В. Фузарюз колоса: збудники та Ix шкодочин-псть // Захист рослин. - 1999. - № 3. - С. 12. (Особистий внесок здобувача 70%. 1роведено експерименти, зроблено висновки).

2. Кислих Т.М. Видовий склад гриб1в роду Fusarium на зернових колосо-(их культурах в Центральному Лкюстепу Украши // Захист i карантин рослин.

Ммвд. темат. наук. зб. -1999. - Вип. 45. - С. 9-11.

3. Ретьман С.В., Кислих Т.М. Биопрепарат Агат 25 К в nocieax зернови культур // 36. наук, праць Аграрний bíchhk Причорномор'я. Частана П: Агре homíh, Одеса. - 1999. - Вип. 3 (6). - С. 149-152. (Особистий внесок здобува* 50%. Проведено польов1 та лабораторш дослщження. Зроблено висновки).

4. Кислых Т.Н. Распространенность и видовой состав возбудителей ф; зариоза колоса зерновых культур в лесостепной зоне Украины // Микология фитопатология. - 2000. - Т. 34, вып. 1. - С. 42-47.

5. Лысенко С.В., Райчук Л.В., Кислых Т.Н. Видовой состав возбудителе фузариоза колоса озимой пшеницы в лесостепной и полесской зонах Украин // Сб. тр. междун. конф. "Современные проблемы микологии, альгологии фитопатологии". Москва, апрель 1998. - М., 1998. - С. 75-76. (Особистий в» сок здобувача 50%. Проведено експерименти, зроблено висновки).

6. Кислих Т.М. Шкодочишпсть фузарюзу колоса при ураженш риним видами фузарйв // Матер^али МЪкнар. конф. "Землеробство XXI столптя проблеми та шляхи вирнпення", Кюв-Чабани. - 1999. - С.125-126.

7. Кислих Т.М. Ефектавшсть фунгщщцв проти фузарюзу колоса // Те конф. "HayKOBi основи стабшзацп виробництва продукцп рослинництва". Харюв. - 1999. - С.409-410.

8. Kislykh T.N., Chaban V.S. Head blight pathogens (Fusarium spp.) in smz grain cereals in central Ukraine //XlVth International Plant Protection Congre "Plant Protection Towards the Third Millenium - Where Chemistry Meets Ecc ogy", Jerusalem, Israel. -1999. - P. 34. (Особистий внесок здобувача 50%. Приедено польов1 та лабораторш дослщження. Зроблено висновки).

Кислих Т.М. Фузарюз колоса на озимих зернових колосових культурах умовах Люостепу Украши. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеню кандидата сшьськогоспода ських наук за спевдальшстю 06.01.11 - фгголатолопя. - Нацюнальний аграрш ушверситет, Khib, 2000.

Вивчено видовий склад збудниюв фузар1'озу колоса озимих пшенш трипкале та жита в лкостеповш зош Украши. Встановлено, що основним зб дником захворювання е F.graminearum. Визначено шкодочинн1сть основш вид1в збудниюв хвороби. Доатджено, що ряд ¿золя-пв гриб1в роду Fusariu мають пгдвищену стйюсть до фунгщиду Фол1кур БТ. Встановлено високу т ксичн1сть бюпрепарату Агат 25 К для конццй основного збудника захворг вання, а також високу бюлопчну ефеюившеть препарату при обприскуван колосся на штучному шфекщйному фош та в польових доелгдах. Визначе! токсиноутворюючу здатн!сть хзоля-пв грибгв роду Fusarium з р1зних областей, IOTO40Bi слова: фузарюз колоса, зернов1 KonocoBi культури, фунгщид мйсотоксини, шкодочиншеть.

Кислых Т.Н. Фузариоз колоса на озимых зерновых колосовых культурах & условиях Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйст-зенных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аг-эарный университет, Киев, 2000.

Изучено распространение и развитие фузариоза колоса в Лесостепи Ук-заины. Показано, что заболевание встречается во всех районах обследования, эолее интенсивное проявление болезни наблюдается в Хмельницкой и Вин-шцкой областях, характеризующихся благоприятными условиями увлажнения 1ля развития патогенов. Показатели распространения, развития болезни и по-эаженности зерна были выше на пшенице, нежели на тритикале и ржи.

Определен видовой состав возбудителей фузариоза колоса. На зерне тшеницы наблюдалось большее видовое разнообразие по сравнению с зерном гритикале и ржи. Показано, что основным возбудителем заболевания в лесо-ггепной зоне является Fusarium graminearum.

Проанализирована связь между распространением, развитием болезни, тораженностью зерна и доминирующими видами грибов-колонизаторов на )азличных сортах. Эпифитотийное развитие заболевания происходит при до-линировании в патогенном комплексе F. graminearum. В случае преобладания фугих видов симптомы болезни не наблюдались, либо имели незначительное юявление, что обуславливает необходимость фитопатологического анализа >ерна для идентификации болезни.

Найдена зависимость между количеством осадков за период конец ко-юшения-восковая спелость и распространением, развитием заболевания, а акже частотой изоляции F. graminearum. Коэффициенты корреляции между >тими показателями составили 0,820, 0,816, 0,751 соответственно.

Определена вредоносность основных возбудителей фузариоза колоса. 1оказано, что наибольшие потери урожая наблюдаются при поражении зерна рибом F. graminearum. Создано модель для расчета понижения массы зерен с солоса в зависимости от интенсивности поражения.

Обнаружены изоляты различных видов фузариев с повышенной устой-швостью к Фоликуру БТ, что указывает на возможность появления в ближай-пем будущем резистентности возбудителей фузариоза к этому препарату.

Установлена высокая фунгитоксичность биопрепарата Агат 25 К для ко-шдий основного возбудителя заболевания, а также значительная биологическая эффективность препарата при опрыскивании растений на искусственном шфекционном фоне и при полевых исследованиях.

Установлено, что изоляты F. graminearum, F.avenaceum, F.sporotrichiella гаг. роае, из различных областей in vitro продуцировали микотоксины зеара-[енон и дезоксиниваленол.

Показано, что препараты Фоликур БТ, 22,5% к.э. и Агат 25 К способст-1уют понижению накопления микотоксинов в зерне.

Ключевые слова: фузариоз колоса, зерновые колосовые культуры, фун-ициды, микотоксины, вредоносность.

Kislykh T.M. Fusarium head blight in winter small grain cereals in the Forei Steppe zone of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a candidate degree of agriculture sciences, the speciali 06.01.11 - phytopathology. National Agrarian University, Kyiv, 2000.

Species composition of pathogens of fusarium head blight in winter whei triticale and rye was investigated. It was established that F.graminearum is the ma pathogen of this disease. Hannfulness of main species of disease pathogens w evaluated. It was established that several isolates of Fusarium fimgi have increasi resistance to fungicide Folicur BT. High toxicity of biopreparation Agat 25 K f conidia of the main pathogen of the disease and its high efficacy under artificial i oculation and under field conditions was determined. Toxinforming ability of F sarium isolates from different regions was evaluated.

Key words: fusarium head blight, small grain cereals, fungicides, mycotoxir harmfulness.