Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Формирование урожая семян сои в зависимости от удобрений, гербицидов, размеров и конфигурации площади питания на суходоле юга Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Формирование урожая семян сои в зависимости от удобрений, гербицидов, размеров и конфигурации площади питания на суходоле юга Украины"

БАЦЮНАЛЬШЯ АГРАРНИЙ УН1ВЗРСИТЕТ

ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ СО! В ЗАЛЕЖНОСТI В1Д ДОБРИВ, ГЕРБ1ЩД1В, Р03М1РУ ТА К0НФ1ГУ-РАЦ11 ШГОЩ1 ЖИВЛЕННЯ НА СУХОДОЛ I П1ВДШ УКРАШ •

Спешалынеть 06.01.09 - росдинницгво

АВТОРЕФЕРАТ

юергац!I на эдобуття наукового сгупеня кандидата «мльсьтогоеподарських наук ■

На правах рукопису

МI ШИН. СТАН1 СДАВ МИКОЛАЙОЕ

Нй1в 1995 р.

Робота ¿йкоиана на . афедрл .рослшшицтЕа Одеськгго с;льсь-когос;^да;>2лкого институту.

Наушвий коровник - доктор с^льеъкогосдодарських наук, ■ професор В. Я. ЩЕРБАКОВ.

Офиийн! олонекти - доктор сшськогосподарських наук, професор 0.' С. УСТШЕНКО

доктор бюлопчних наук, ' ' В. I. С1ЧКАРЬ.

Пров1дна уеталова - Одесько НВО "Е.ита".

Захиет дисертацп Е1дбудеться " 1995 року

о ¿С^годшм на вао1данн1 спещад1зовано1 ради Д. 120.71.05 в Над! опальному аграрному ■ ун1взрситет1 за адресом: 252041, м. Ки1в-.41, вул. Геройв Оборони, 15, учбовий кориус 3, аудктор1я 63. . ' •.. •

'Проскко прийнятй участь в обговоренн! дисертадп шд час я вахисту або зиелати- в1дгук на автореферат у 2-х . прихарни-ках, ваов1дчених печаткою, за адресок-. 252041, ы.Ктв-41,

I

вул. Герои Оборони-15, сектор вахисту. дисертац1£. ' •'

Автореферат роа1сданйй " % " о 1995 р.

Вчений секретар спещал1зовано1

ради, кандидат с!льськогосподарських

наук,- доцент ■ ■ • // /р ___• Н. Ф. ЛПОИЕНКО

ЗА Г АЛЫЙ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АктуальШсть теш. Грунтово-юиматичнл уюви'Швдекного степу Укра1ни втдму в!дпов1даоть б1одопчш!м вймогам coi. Це стосуеться , перш за все, теплоэабеэпеченоит!, родючост! трунив, свиловоп. режиму. Але вологозабезпеченють рослин в ць-ому periOHi являе собою чинник, який л!штуе р!вень продуктивном г Ц1 el культури i етримуе и подальше виробюгсэ поширення. Тому для умов суходолу повинна бути розроблена i вправаджена у виробшздгво с£оер1дна концептя технологи, розрахована на ф!цкт грунтово! та пов!тряно! вологи.

¡скуюч! рекомендацп не враховують осэбливостей вирощу-ваяня col без зропення в ШвденШй зон i i пропонують майже од, KSKOB1 параметр» густоти стояния рослин з умовами зрошення. KpíM того, для суходолу треба розробити особливост! застосу-ваияя систем добрив герблдад1в та бактер.1альних npenapaTiB. ■ Анал1з науково! Л1тератури з цих питань показав, ш,о pí-вень íx вивчення не в^поыдае сучаским вимогаи i потребуе розширення та поглиблекня. Тому ми вважаемо, цр тема, яка стосуетьсй вивчення питань з виявлення оптимально! плопи иив-лення, рол! добркв та гербиндав в умовах суходолу, актуальна i мае тедретичне та практичяе значения.

№та досл1дкэнь - вивчення 5впливу герб^цвдцв i р1зних норм добрив на продуктившеть í ростов i процеси coi та визна-че'ния оптимально? плод! яивлеяня рослин.

Завдаккя досл!дтань т встановити характер впливу м1не-■ : ральних добрив 1. :герб1цид1в'на розвиток кор^ння coi i симбюэ з бульбочковими бактер!яш;

- визначоти 'змки р!вня продуктивноот! coi в1д сшльно! дп добрив i герб1цид1В;

- виявсти оптимальну площу хивленка роелкн coi при р!зних способах с i вби„ яка. О задовольняла вкмогь'рослин дасв1тла, Поживиих речовин та вологн; .

- провести аиал43 бюенергетично$ ефективкост! запрспоно-

Ее mx елекешв аюхвологи та -зд1йсн:г?и ix виробяичу Евревцжу, Ьаукоза новизна дослщвнь полагав в тому, ер в дан1й робот! пропог'егься вирощувати со» в позр1джзних широкорядна: двохсгр^чкових посевах. При використанш схеми 90+45 См, рослши одержугаь больше во лога, -подовних речовин i св1тлз, t;o позитивно вплизае на ix продуктивность. Досадами також ьста-нов'леио, щр грунтов! гербщьдй негативно впливажггь из сныбюз coi з бульбочковими бактер!ями в початковий перюд вегиацН, та в неенашцй Mipi врЦцаують-послви.

Практична щннють роботи. Застоеування розроблених - i 8апропонованих,прийом1в вирощування coi дае южливють одержу-вати 9-10* ц/га као1нкя навиь в уковах тривалого посукливого л i та. Де е основою дл?; розпшрення площ nociBy Ц1 ei культури. ' ' Дпробатя роботи. осноеш результата роооти допов i дались на I РеспубЛ1канськ1й наукоЕО-праыгичшй конференцп шлодих вчених.в м. Дшпролетровськ!, та науково-практичних конференщ-. ях'Одэського СГ1 в 1991-1993 рр. • По теш дкеертац!i опубл!ковано -2 наукових нов i домл-риня, Запропоноваш елешвти технодо-rü Бирошувания pos впроваджзн1 в вяробшщтю в колгоспГ iu 0. Е Суворова Саратсьгаго. райоиу Одеоьк»! облаот!..

'Декларант оообкетого внеску. Диоэртант оссбксто проводив 11олюв1 доол1ди, виконуваа чс1,споотерешШя та ашшв i иате-матичну обробку одеркашре досл1Дних даних. ■■

: На публ!чний еахист вкноенться - обгрунтуьання комплексного 8аотооування^.р18юя доз шнеральних добрив, бактер!-альних препарат i в j герб!цид1в, <»а ix ефектиэшеть в умоЕах суходолу Швдеяного степу - шжшпеть nooiBy coi э широкими . .ткряддяыи за схеьзо» S0+45 та аеобхшють выекиення густоти рослин до 150-200 тис./га для стабшваци негативного впдиву ■ тривапих посух на ревень уролсайност! культури. •

Обсяг роботи. Дисерташя викладена иа:199 стортках машинописного тексту i складаегься ís вступу,: ■ 4 експерикентальних глав, bhchobkíb та рекомзндащй виробництву, '.вмцдуе 38 таб-

лиць, 28 малюшав. В додатку 11 таблиць. Слисок використатл лиератури складаеггься з 195 наймэнувань, з них 17 ¡ноземних.

2. УШВИ I МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ЕКСПЕРИМЕНГАЛЬНИХ РОБ IT

Швденний стел характеризуешься високою теплоэабезпече-II i ста та посушливютю mii мату.

Уыави вволоження в роки досл}дкень буди недоетатн1,тому,. ИР tíлькн у 1991 рощ к1льк1сть опад1В досягала норми, а у 1992 та 1993 роках вегетац1я проходила в умовах. морстс со; посухи, особливо в друпк половин!, шд час формувзння генера-•гивних opraaíB та дозр1вщшя.

ПОЛЬОВ1 ДОСЛ1ДИ проводили в 1991-1993 pp. в учгосш JM. Трофимова Одеського СГ1.

Попереднин: - ознт лшениця, сорт со5 - "Аркадия Одеська"..

В польовому доел!дi по вивченню впливу шнеральних добрив, рлзоторф1ну та герб^цидю на рют 1 розвиток рослин coi, nocís проводився с i Балкою СОТ-12В. Повторения д1лянок чотири-' разове, BapiaHTH розшцеш а еистематкчшм змщенняы. Обл^кова площа Д1лякки - 60 кв. м.

Шд передтхмвну культивацло вносили шнеральш добриза та герб Лид трефлан. В день nociuy настня coi обробляли препаратом бульбочкових 6aKrepift ркзоторфшом, а в фазу 2-3 лист-KiB у-со!- - герб1цидок баэагран. . . .

В Д0СЛ1Д1 по вивчеякю эалежност! урожаи насшня coi в!д Р13НИХ густот та конф1гурац1й ялод1 яивлення, эастосовувались с i валки СПЧ-б, CCT-Í2B i СЗ-З.б. Штата д i ля но к була 189,0 кв. м, 121, 5 кв.м. -122,4 кв.м, 129,6 кв.м, 129,6 кв. м. що В1д-Пов1дало-способам. nociBy 140+70,' 90+45, 75+15, 45+15 i 45 см.

3. nPOrPAÍÍA. I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНБ

У досл|дах, зндко загальноприйнятих млтод^з, проведено так1 сблш! i спостеретення: фенрлоР1чя1, визяачения вологост! грунту та роэрахунки запасíb продуктивно! еояоги i кое,Jiui area водосиомякшия isa 0. A. Separo, ,Л. А. Paayveaa. 1963); 0РЛ1К

EciCMi4tíK02ú'i бур'аяами за дош/эго» ¡«дыисвоваговогс метода {В. А..Алабузев, 1S66); BHMipii те>шератури í зологосп повиря терюграфаьл М-16 та пгрографами 11-21; освхтлешеть в nociBax вимхршали люксметром з селеновим випрямлювачем К-20; площу лксткоео! поверхн! i наростання 'бюмаси рослйн Скеруючись "Методикою полювих доел!дзв з кормовкмк культурами", 1971); об-Л1К киькоси бульбочок та симбютичний цатенщал nociBiB визначали за методикою, вапропоновано»., Г. С. Постановим (1991); ■ дефицит вологи в роеликах. col вязначали за методикою, описано» в "Практикум! по фдэюлопi рослия" (R Н. Третьяков, Т.В.Карнаухова, Д. А. Пашчкин i' íh. , 1990); ттенсивтсть транешрацЦ вкьирювали, застосовуючи методику 1ванова, але в нашй власн1Й . .уодкчгкацП' (еис!чкл з лиетк1з col звадували на торзюнних вагах в польових умовах); бюлончну актшшсть м1крофлори грунту вийначадш "методом "ашикащй", описании в "Рекомендац1ях до . методики лроведелня спостережень i досл1джень в лольовому дослш (1973); загальний азот в зерн! coi визначали за методом Пнзбурга, фосфор -калоршотричниы методом в модификаци •А'влюпка i Хреново!, камй на юлум'яному фотометр!; при обл1-ку урожаю . та ■ сизначениi елеиентi в структури урожаю керувались "Методикою польових дослав з кормовими культурами", (1971); одержана данi ■ дослгджень' обробдяли математичними методами

• дисперс1йного анал*ау та ко ре ляд! i (sa ' Б. А. Доспеховим, 1972, 1973,1979); екергеткчяу ефектившсть визначали, керуючись "Ме-

• тодолог1чними i методичними рекомендащями по енергетичному анал!эу:в сгльському rocnoflapctBí", (1988).- -

• Агротехн1ка на дослдах буда загальноприйнятою для Шв-денностешо! зоки, за винятком прийомхв, як! аивчали в доел!-дах. ^ • .. -

4. ЗНАЧЕНИЯ КОМШШКСШГО ВККОРЙСТАННЯ М1НЕРАЛБНИХ ■ ДОБРИВ, РИ30Т0РФ1НУ ТА ГЕРБЩЩВ ПРЙ ЕИРОШУВАНН1 COI , .

Б1лъшоть герб1ЦИД1в, як! використовуються на nociBax coi не зав дают ь взликс! шксди грунтовим MiKpoqpraH-i'Maw, проте, в

- б -

р1зних грунтово-юиматичних умовах склад,аються pi3Hi теплов1 i пов!трин1 peji.":<ffl, неоднакове зволожзння та ¡uíCJioiiHicib грунту. В таких умовех змитсться вплиь окремих гербйцщпв та висских норм М1неральних добрив на симб:оз соч з грунтовою мжрофлорою.

Результати дослшв вказують на те, то три вне :енш 2 кг/га д. р. грунтового герб!цкду трепан, середня вага бульбочок в фазу цвшння (перюд найб!льшо5 активности сииб!озу) складала 26% В1д вар!анту, де нас1ння оброблк алось лиые ризо-торфаиом беа використангя гербщид1в i мшеральних добрив. При використанн! 60 i 120 кг/га д. р. ьйнеральних добрив, вага бульбочок зменшусться на 14,2 та 31% eíдносно 1нокульованого, але н^удобреного вар!акту.

Зменшонкя загальноз Еаги бульбочок П1д Д1 ею мшеральнг-х добриз та гербпяшв, оттево впливае на р!вень загального ЗСП та активного сшбютичкого потенщалу nooiBiB coi (АСП). Так, внесения 60 або 120 кг/га д.р. мшеральних добрив (Таб.1) змоншуе АСП маfrise в 1,3 рази. А застосування трефлану сприяе зменшенню АСП в 3-4 рази на неудобреному га фош N60P60, i в 5 paaiB - на фон! N120P120. В эначн!й Mipi зшнюеться i загаль-ний омбз отичлий потенщал.

Дан! наших доол!д1в св1дчать про негативний вплив трефлану на процес з'явлення cxoaíb coi та ix повноту. Зниження схо-.таст! П1д впливом трефлану в!дм1чалось у bcí роки досл1джень. В вариантах, де не застосовувались мшеральн! добрива, внасл!дку Д1i трефлану спостер^галось гр!дження сходив на 5,4-10,6%. При цьому б!льша герб!цидна д1я на ростки coi оула в piK з сприятливим зво.чоженням i менша - в посушив! роки.

При внесешп 2 кг/га д. р. трефлану на неудобреному фон1 в 1991-19S2 рр. загинуло 90,3-90,4% бур'ян!в, а в 1993 роц! -88,1%. При застосуванн! трефлану на фонах N6DP60 i N120P120, бур'яни знждувалиеь на 85,9-882 1 на 78,9-88,7% в!дпов1Дно. Сл!д bíдм1тйти, шр в поаушливих 1992-1993 рр. к^лькють загкб-лих бур'янie була меншо.ю на 2,1-9,1%, hík б добре эволожгииму

■Таблиця 1

Активний та загальний слмбютичний потентал со!, мг. Д1б.

1691 р. 1992 р."

Фон БщЛакт пер1 од перюд загальний перюд перюд загальний

добрив Е1Д 0X0- В1Д ЦВ1" перюд ■ Е1Д 0X0- ЫД ЦВ!- перюд

Д1В до Т1ННЯ до формування Д1В до ТШ1Я до формування

• ЦВ1Т1ННЯ Формування бульбочок цвтннл формування бу.яьоочок

наспння наспння I

Контроль - - - - - -

?К50Т0рф1Н ■ 4125 5181 9306 3472 5390 8862

5475 6872" 12347 • 3532 6 Ш 11204

0 Ризоторф1н+трефлан 1065 . 1355 . 2418 1064 1348 2л 12

Ш5Т 1848 3439 1680 1895 0570

Ризоторф1н+трефлан+ У60 1385 2345 952 1260 2212

базагран 1Ш 1835 3200 1451 1872 3370

Контроль - - ■ - - - -

Ризоторфш 3525 4010 7535 2450 3290 5740

4006 4631 8637 Зезб 5128 ВШ

КбОРбО Риготорфш+трефлан 1С35 1320 ■ ¿.оОи 1162 1855 3017

1771 2600 4571 1862 2748 4о10

Ризоторф1 н «-трефлан-'- «45 1188 21 аз 1036 1628 2664

базагран . - 1925 • 2714 4639 Т562 288В 4750

Контроль - - - - -

Ризоторфт 27?,0 3053 5783 2338 2.958 5296

56-12 4047 8*510 ШВ 5005 8743

И120Р120 ризоторф^я+трефлан Р ' 1073 1913 630 928 1558

1255 2100 3355 1092 2065 3156

Ризоторф л+трефлш:' 1005 1254 2,259 686 1290 1946

базагран ПШ 2003 4252 138о 2520 3906

*ЛГ;йМ1ТКа: АСП

5сП

- ? -

1991 рощ. Обробка nociBíB coi базаграном в фазу 3-4 ляст-К1в, на фон! внесеного в грунт трефлану, сприяе знищеннга 94,4 i 92,3% бур'яшв з 1991 i 1993 роках, а в госгропосушливому

1992 роц! - ÍOCZ.

Досл1ди показали, що М1неральн1 добрива, риаоторф!н, трефлан i базагран досить суттево впливають на ду.накйку нако-пичення рослинами coi cyxoi бюмаси.

В середиьому за три роки, внесения трефлану сприяло одержали«) додатково 0,4 ц/га cyxoí бюмаси в Фазу цв1?1шш на неу-добренсму фон! i в1дпов!дно 0,6 та 0,9 ц/га при нормах Mine-ральних добрив N60P6Q i N120P120, Найб1льыий урожай cyxoí бюмаси cos був в фазу наливания насi пня в вар!антах з трефланом та базаграном на фонi N60P60 - 43,36 ц/га, це на 2,3 ц/га больше, Hi« на неудобреиому фон! i на 0,2 ц/ia перевишуе фон N120P120.

Так як 90-95% cyxoi бюмаси уромаю утворюегься в процеса •фотосинтезу, то розм1ри приросту бюмаси повиши обумовлюва-ТИСЯ РОЗMiРОМ ПЛОЩ1 ЛИСТКОВО! nOBepXHi nociBíB.

Вплив шнеральних добрив на плещу листково! поверхнi про-явдяегься у bcí фази вегетацп coi. 1снуе загальна тенденция до зростання цього показняка при эбиьизнш нор ми минерального азоту та фосфору в!д О до 120 кг/га-д. р..

Обробка нас iння coi препаратом бульбочкових бактерий ' збиьшуе площу листково! поверхн!- в середиьому на 0,72 тис. кв. м/га . . ■.. > '

При виэезнш трефлану, в фазу щнтшш, площа листково! поверхн i зростае' на-1, 4Z на'неудобреиому фон! тана 3,4-4,7% на фонах- ÍJ50P60 i N120P120, досягаючи 39,6 та 40,2 тисг.ч .кв. м/га в фазу наливу trac i ння. - .

Cnocrepiraerbca додатково. ' 8б1яьшекия t.t-ciuí листково! поверхн i на 0,16 та 0,46 тис. кв. у/га* в sapianrax, де л юля внесения 'тргфягну застосовували обробку 'пссшв базаграном.

Baal деила дл по штвчек'ш ытлжг шмрйльыгт дебри», ризо-

- 8 -. . '

торфй-:у та герб щи ¿ив на урояайшсть coi показали, ар в умовах сухозолу ni чкнйики," поряд а клматичниш, визначають р!вень -продуктивное!i - рослин (Табл. 2).

Таблица 2

Залекшсть урожаю нао1няя coi в!д вялив у • ризоторф!ну i гербицид i в на р1зш<х фонах' Шнеральних добрив, Ц/га,

i 1 • ■' • i 1 Роки i |Е серед

Фон 1 - . -^ i i (ньому

добрив,. | В а р 1 а н т | 1991 | 1992 ¡ 1993 |sa 3

кг/га 1 i 1 i 1 1 i i IpoKii i

Контроль 13,1 3.3 3,8 6,8

Риэоторф^н 13,5 4,3 4,5 7,4

о • Риз оторф iн-нгрефлан 13,8 4,9 6,5 8,1

Гизоторфш+трефлши-

•базагран . .13,9 Б.З 6,0 8,4

Контроль 14,1 4.6 5,0 7,9

.Ризоторфш 14,4 4,9 4,6 8,0

N60P60' . Ризоторф1н+трефлан 16.0 6.6 6,5. 9.4

Рнзоторф!н+трефдан*

■базагран■ 15,2 ' •6.5 7,5 9,а

Контроль 13,6 ' 5.1 4.2 7.6.

Ризо^орфп: 13,8 б.З ' 5,0 8.0 .

N120P120 Ризоторфй» трефшал 14.3- 5.6 ' 6.4 8.8

Риз оторф i н p¿ ¿лап +■

базаграк 15,0. 5,6 7,0 9,2

ЫСР 1,68 0,32 1,21 1

* А 0.98 0,37 0,64

В 0.80 0,37 .0,90

С . 0,60 0,37 0,43

Суттевий прирост урожаю иасшш coi В1Д внесения 60

кг/га д. р. азоту i фосфору .був у eci роки д0сл1джзнь. При

зб1льшенн1 норми шнеральних добрив вда!Ч1, ште>.;атично доказана прибавка буда лише в 1992, рощ. В сэредньоыу за 3 роки досл1джзнь прирют урожаю иас1ния . coi bí д .внесения N60P60 окладав а,1 ц/га; íap на 0,3 ц/га б1льше, Н1зк.в1д 120 кг/га д. р. кинеральних дС5риз. .

При обробЩ насйзня ризоторфшом, сутгева прибавка урожаю пасшая спостерп-аетьо'я лив» ка наудобреишу фот в -19'32-1S93

: pp.. Бона складала 1,1 та 0,7 ц/га в1дгошдно.

Внаол1док позитивней $¡TocaHiTapiioi дн трефлану, у bcíx вар!антах, де його використовували, одержано суттеву прибавку урожаю на01ння coi в 1992-1993 pp. i на фон! N6ÛP60 в 1991 рс-ць В середньому за 'три роки, прирост урожзм наспшя в!д i оастооування трефлану складав. 0,7 ц/га на неудобреному фон! та '. 1,4 ! 0,8 ц/га Bí дпов1дно на фонах N60P60 i N120P120.

Внесения'на пгокульованих nocisax coi трефлану,' та оброб-ita Sx- базагрансм, сприяла додатковому одерканн» О,3 ц/га та 0,4 ц/га при виксриеташл 60 i 120 кг/га д. р. м!нералБнего ■ азоту ¿ фосфору.

В1ДШчеШ $3kíори, як! вшшваюгь на продуктивнiсть насьч-ня coi, tícho пов'яаан! з особливютю фзрмуван..я плод! листко-ео! ловерхн! та накопичзнням eyxoï мае и рослин. Нам:: выявлений Т1сиий корелящйний эз'язок (г-+0,78).

Для даного досл!ду, характерна тенденция до зростання к1лькост! та маси насшня t боб!в з одш el рослини д!д дют грунтового та страхового герб1цид!в. ар позитивно з1д5жаегься • на píbhi урожайаост! coi. Так, середня маса 1000 наешин пере' вишуе !нокульован! BapiaJrra неудобреного фону на 6,8-7,0 г; а . при нормах добрив N60P60 i Н120Р120' лереввденкя складав 6,7 та • 13,4 г в1дпов1дко.

Вгглив мшеральних добряв з!дзначаегься зростакням к!ль-, ■ каст! нас!ига 1' боб1в та маси 1000 нас!нет лише при внееелял 60 кг/га д. р. добриз. При. абтиетп млькост мтералышх добрив щ показнига! из аростаагь, а ^ окремих випадках навить внимуються.

При зб!льшеик! норми мьтеральних добрав в 0 до 60 та 120 кг/ra Д; р., bmíct 01лка зростар- в. середньому на 2,14-2,69%. Спостер!гаярься залешнеть mík в'«стон i олп.

В середньому эа 1991-1933 pp. яайЗтаий mscr бивка в^д-Шчасться в контрольному вар!антз а нормою М12СР120 - о™, 3V, а найб1дьший йм!ст олп такох на фош N120P1C0 в вар!ami а

tj-сфлаком - 17, Si",

5. БЮЛОПЧН! ОСИОВИ ТА ДГР0ЙК0Л0Г1ЧШ ШВДИПЙ ЙОРкЖАННЯ ПЛ01Ц1 ЖИВДЕННЯ COI I П К0НФ1ГУРАЦП Досадами Естановлено, що залежнють вологсеп грунту в!д способов cíb6h i, особливо, густоти рослин досить суттева. 3 г/ яти способов nooißy (140+70, 90+45, 75+15,45+15 i 45 см) г.е-ривагу маять лос;ви за схею» 140+70 та 90+45 ем s густого» 150 тис. рослин на 1 • га. В середкьому за 3 роки дослцдаень, во-лог;сть грунту в них була в фазу цвшння та формування naeiii-Кй на'0,5-1,1% (шар 0-30 см)' i 0,'5-0,7% (шар 0-100 см) вищою, 2 вариантах, де сою С1яли за схемами 75+15, .45+15 см i ыикряд-дяш 45 см.

При зб1льшенн1 густоти з 150 до 250 тис. роолин на 1 га, soxoriCTb грунту в . фазу формування rao 1 пня знияуегься в се-рэднъому ка'0,9-1,3%. (кар 0-30 см) í10,5-0,6Z (шар 0-100 см) в вз.ршгеах, вис i яних за схемою 140+70 та 90+45 см. При настул-яому.г<роотаин1 густоти до 350 тис. рослин на гектара вологють грунту в посевах за схемами 75+15, 45+15 i з микряддяыи 45 см зшшуетьоя лиши в шар! 0-30 см на 0,3-0,4%.

' Середн!й показник коефицента водосподивання був наймен-пкй в nocisax за схоиоя 90+45 э густотою 1Б0 тис. рослин на 1 га i найб1льиий при nocí в i за схемою. 45+15 см та густотою 350 тис. рослин на 1 га. При эростанш ■ густоти s. 250 до 350 тис. рослин на гектар i- --коефi щснт водоспоживарня в1дповщю вСНльоуегься на 2,99-5,72 куб. ы/ц-б1омасл, в той час як при зроотанш густоти .8 150 до 250 тис./га Bin míase на dkíhxj-

й'ься.

Густота та cnoció пооаву впливашть не 'ильки яа стан зво-лож-hoctí, a i ка стал фгэюлопчних працоав в-росдинах.

líaai спостереиення ■' гв1Дчать, ¡до в1д вмши густоти травостою валзагть pissab теисивноо?! транспipaun та дофтиту вологи В роолинах coi. При &d 1 лыкиге! густота 1 СЮ до 360 i 400 ?::сяч роелга' на гакгарг идоиси&ги.суь транешраш» г-ленпу-

еться з фазу цзтнпя а 222,3 до 90,0 г/кв. м за годину. Зв'яз&ваш нэйвкщу урокайнюгь ксшгого способу псо!Еу 1 р}вень !нтенсивкост! трансгпрзцп, ми. одержали д1апазон оптимально! 1нгенсивност1 трансшрацп90,2-117,3..

35!львзння густоти рослин понад-200 2ис./га в умовах не-доотатнього зесложоння спричинае виникнення дефидату вологи в них. (Табл. 3).

Габлиця 3

Дефщит вологи в рослинах со! при р1зних густотах та способах с!вби, % , 1993 рик.

Схема | Густота рослин, тис. /га

рослин, I--1--1--I—:-1--1-1-

CM I 100 I 150 I 200 | 250 | 300 ( 350 [ 400

_I—,_I_j_:_I_1_1_I

140+70 24 24 -15 '28 90+45 22 24 33 33

75+15 30 32 34 36

45+16 ; ... 30 32 32 36

45 30 28 29 29

В процес! росту 1 розвитку рослин со¡.плода листково! по-вгрхн1 эб1льсуегься 1 до^ягае 34,7-36,7 тис. кв. м/га, але в за-ютюсп Б1Д густоти -та -¡хеш тхМву ш показншси кабувають рдЗнпх зкачекь.

Ызке»«шьна плода жисткозо! поверхш формуегься в фазу яоливгкня. В цей чао б!льш загугриш поспи эначно поступа-кться розр1Д>;йнхм з розшрзх ЛКС5К0В05 поверш. Так, з тхм-ва>: за схз.чауи 75:-15, 45+15 си та з сирокорздноуу э."чсряддямя 45 см, кййб1ль=за плсйд листково! поьсрхш бут при густо?!, 300 ткс.рослин на гектар!, из на 0,6-0,7 тйо.кв «/га б»шее, ник в псо1езх з густотою 350 тис./га.

Робота ллсткого! яоверхн» з г?р?ц.?с1 -»отосийтозу вигкача-егьсл к1л>тств створено! оргши*шэ! речог5<ш1 у биг.»ш наз-эемно: 01с;:аси. (Ггбл. 4).

Таблица 4

0СО6ЛИВОСТ1 фОТОСЙНТеТИЧНО! Д1ЯЛЬН0СТ1 coi при р1зних способах г густотах пос!ву рослин (середне аа 1991-1993 рр.) '

I

Схема |Густота пос1ву,|рослин, см |тне/га I

Т-1-

|Фотосинте- |Чиста продук-|ТИЧНИЙ по- iTISBHiCTb фог -| тент ал, |тосингезу, ' ' |галу-|цв1- |дости-|ылн. кв. м. Д1б|г/кв. м. ва |ження|т1ння|гання | |добу

|Урожай cyxoi 6io-(маси, ц/га 1—1-1--

140+70 100 1,5 17,8 36,4 1,63 2,23

150 2,5 20,6 42,0 2,01 2,09

200 3,4 20,1 40,9 2,15 ■ 1,90

250 3,9 19,7 41,0 2,13 1,92

SÚ+45 100 1,5 18,2 35,5 1.61, 2,20

1БО 2,8 21,3 40,8- 1,95 2,09

гоо 3,6 24,2 40', 8 . 2,06 1,98

250 4,4 27,1 41,3 2,15 1,96

■75+1S 250 3,4 23,0 37,5 2,12 1,77

300 4.2 23,2 38,9 2,15 ■1,81

350 5,1 23,4 38,1 2.22 1,72

400 5.7 24,3 36,2 2,16 1,68

45+15 250 3.4 21,7 36,0 2,06 1,75

300 4,5 22,5 34,0 2,14 1,59

350 4,8 23,4 32.7 2,13 1,64

400 6Д 22,7 33,3 2,14 1,56

4В 250 3,3 21,5 38,1 2,13 1,79

200. 4,5 22,7 37,9 2,23 1,70

350 6,0 24,7 36,5 2,27 1,61

400 5,8 25,7 36,1 2,29 1,58

В пос!вах за схемою 90+45 см, при зб1льшенн1 густоти в1д 100 до 250 тис. рослин на 1 га, урожай cyxoi бюмаси йростае в фазу цв1т1кнл на 10,7-15,?%, в фазу достигання - на 12,4-38,6%. В постах за схемами 75+15, 45+15 i з шкряддяш 45 си простереться аворотна »а^е.-яисть, гоку с~о при вбьииен-Hi гуототи рослин i амеьшенн! шроди .'Ларядь ьгеакаб ккикурен-Ц1Я Mi ж росляяаш? sa году, св!?ло гнозегенг рзчодож. Так!

nociM хоч J макть найшыдй фотосинтетичнкй потеитал, але лв-ляються малопродуктивними. Гач, при загуеданш до 400 тисяч рослин из 1 га, ЧП5 на 0,22-0,43 "г/кв. м ва добу менша В1Д nceiBiE в густотою 200 тисяч роолин на гектар). А найв!*.1?$а ЧПФ була у nociBiB sn>, схемою 140+70 см з густотою . 100 тис./га -2,23 г/кв, м еа добу.

В1д густота стояния та розшщекня рослии на плоиц зале-мать из Tiльга режим давления та вологозабезпечення, a i характер оов1тленост1.

В нагая доз.шдах перевагу в píbhomíphgcti освиленост! тли пос i ж з шкряддями 45 см, але так1 nociBH в перюд вникания Mi/f-рядь одер^ють осковну шлыисть ФАР лише .в верхньому ярус i ЛКСТК1В, тому i 61 льяу ЧЗСТИНУ боб! В формусть В BenXHiX вувлэх. Деир по пшому> оав1тден1 nocibu р.а схемой 90ь1Б або 140+70 см. Промгом всього перí оду вегетацп вони нэ эмикавгь ыигряддя,- а тому биьша частика листкобо! поверхн! тривалий час; ocal тлена прямим • сонячним промштм. ■ Це 1 с та особли-aiCTb, завязки як!й ítocíbh sa схема»! 140+70 i 90+45 виявля-ЭТЬС'Н 61ЛЫИ ПрОДУКТИВНИМИ, til К ПОС1В11 в ш'жряддяыи 45 см.

8б1лывения густоти роолин, • як правило, сприяе пог^ршенню севиленост! посшв,'

llasi дос л i ди по вивчеиню реакцп coi на ¿mí ну конф1гура-ци та яг-ощ аазявнкз рослин показали, щр в умовах суходолу ГИвдекяого стану, густота i схема лоо)ву в значшй Mipi ьплива-К-ТЬ Н£1 ЙОГО ПРОДУКТКВ!1 i сть. (Табд.б).

В сзредаъому аа 3 реки доод1джень, кайпрод/ктивнi им вия-вився псе 13 за схеиоя 90+45 з густотой 1 SO тис. рэелин на 1 га. При достатшй kijbiíocti .спад ib, його гнзеиь урояайкоцт! досягав 19,1 ц/га, а в умовах чаегково! чи трнваао! посуди - 15,4 або 9,3 ц/га йа 1,3 «/га посяузався eKasoriuairir áa лло®»» аивяэнкя, ар по конф1гураци nocís за езгемок! П0+70

СМ. Щс CyTiVBi'ÜS Р1&КЙ1И иУЛЬ В ВЗрШаТ&Х, ВЖйЯЯНХ га схемами 75+15, 40-15 i 45 ct. . '

Таблиця 5

Залежи iсть урокам насiпня coi в1д густоти рослин та конф^гуращi плоиц живлення, ц/га.

Схема i i | Густота' | Р i к' 1 |Середн1й за

посеву, | рослин, | i i —¡1991-1993

см | тис/ra | ■ i 1991 | i ,1992 | 1993 |роки i

140+70 100 15,1 6,8 14,5 12,1

150 15,1 ■ 8,6 15,2' 13,0

200 13,6 7.7 10,5 10,6

250 12,5 7,0 9,9 i 9,8

SO+45 100 16,4 7,9 8,1 ' 10,8

150 19/1 9,3 . 15,4 14,6

200 16.5 9.2 11.3 12,3

250 14.3 '8,5 9,0 10,6

76+15 250 14,5 7,5 8,3 10,1

300 14,3 ' 6,3 7,2 9,3

350 15,8 6,8 5.4 9,3

400 13.5 5,2 5.1 7,9

4S* 1& 250 9.6 4,5 6.0 6,7

300 10.0 3,3 5,3 . 6.2

350 10.5 ' 2,8 3,9 5.7

400 10,3 1,8 4,0 5.4

45 ' 250 10,5 5,2 7.0 '..7.6

300 10.6 3,3 6,7 6,8

350 11,2 3.1 .6.2 6.8

400 12,7 2,6 4.5 6,6-'

При вб1льшонн1 густоти до 250 тис. рослин на 1 га. в шкивах ва схемами 140+70 i СО И5 урожайшсть виижуегься на 3,2 та 4,0 ц/га.. Поол1довне зглжжония ypox&feiocti coi спостерггае?ься в?й 8б1дьшш51 густоти в 250 до 400 ткся.ч рсзжи ва гектарг з ДВОСТР1ЧКОВИХ ROCÍB&X в& ыс-тт 76*16 i it'íL Г. Е!рОКОрЛД~

ному з Miжряддяш 45 см на 2,2; 1,3 i 1,0 и/га 3)дггов!д:ю.

Конф1гурац1й плоад живлення такоа; вплиЕае ка ревень уро-иайност! coi. Так при микряддях 140, 90 í 75 см, завдяки сггрп-ятливим умоваь; вологозабезпеченост!, живлешш i осв1тлеяос?1, урожай нас1ння coi знаходиться в межах 9,8-10,6 ц/га .(густота 250 тис./га), а при вузчих шжряддях bíh на 2,2-3,9 ц/га'мен-ший. ■

Фэрмування продуктивное?i coi мае cboi особливост1, за-лежно в1д густоты' та способ!в cíb6h рослин.

Так при збкиьшенш густоти з 100 до 400 тисяч рослин на reicrapi, kíJiKicTb OoOíe i вих]д нас!яня з однш рослини зменшуеться В1ДП0В1Д1Ю на 69,0-81,8% та 71,1-84,5%. В загу::;е-них понад 150 тисяч рослин на гектар! пос!вах. знияуетьея та-кож маса нас!ння з одн!е! рослини на 79', 1-86,3%.

За какими розрахунками, !снуе тЮнай корелящйний зв'язик Mi я i ндив1 дуальною продуктивнастк i урожаем нас1ння з гектару (г +0,86), та м!ж густотою травостою i i ндив i дуальною про-дуктиеиютю рсслин (г-Ю,95).

■' б. ЕИЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ЗАСТОСУБАНИЯ ГЕРБ ПЩ1В, ДОБРИВ ТА(,Р13НИХ СПОСОБ IB С1ВБИ ПРИ ВИР0ЩУВАНН1 COI

При рсзрахунках ефективност!" того чи " 1нпмго агроприйому ми викориетовув&ш затрати enepríi на одержшня урогаю i по--р!внювали íx a--Kl^biticT» одержано! енерг!! з урожаем.

При mí н шум i теянолопчяих one-pauíZ по п:дготовц! грунту, Догляду "а посевами, збиранля та очяизэнию зерна coi, .витрати енерг!i "наймонш! - 1-,88-1,91 млн.ккал. (Табл.6). В такому ви-падку навить nociBK з низьким (6,3 ц/га) piÉ-чем урокайностi нерекоигать ц> злтргти б1льш, чш в два рази.

При В5!Кориогы1Ш трефлану; або тррфлану i Оазаграну, • KU'bKicTb затрачено! екэргп зрсстае в!дпоз"1дко на 0,24-0,27 1 0,45-0,48 млн.ккал, а коэф^щенг енергетично! е-фэкт"ЕНОсу! ж-

- ÍC.-

ролгутакля coi эшмуегься на.0,09-0,3.

Викорис^ания шнеральиих добрив v ХНльш енергозатратне, .особливо при застосувакн1 N120P120, коли витрати енергн на вироб.чиитво одинищ урожаю майже зришюеться .з енерпею В1Д одер.таного уродам насш«:.

BanpcnaHOEaHi нами способи nociBy. за' схемою 90+45 . 140*70 см з густотами 150-200 гисяч рослин на reiíTapi дають змогу одер;кати 13.Q-Í4.6 ц/га нас1шя coi в гостропосушливих умовах ШЕденного 'степу " в влтратами . енерг!5 1,91-1,94 ' млн.ккал на гектар посеву, що злачно ефектившше, ник.при nociBax coi з miжряддяыя 45 см i густотою £50-400 тисяч. рослин на гектар i.

Таблиця 6

Енергетична ефективнють разних cnoco6iB посеву- eos

----1"-1--1--1—!-1-

¡ Густота i Урожай |Витрачено |Одержано |Коеф1Щ ент Вариант ' | рослин, |нас1ння|енерш на ¡енергп з ¡енергетич-| тис/га ¡ц/га - ¡гектар посi-'¡урожаем ¡hoi ефек-|. | ' • | ву, млн. ккал j нас i ння, |тивнос„м ¡ | | ¡шш.ккал ¡ ■__i_._i_J__ i_____J__

140+70 ■ 150 13,0 1,91 10,4Q 5,45

90+45 150 14,6 1.94 11,44 5,89

75+16 £50 10,1 2,04 8,08 3,96

45+15 .250 6.7 1,96 '5,36 2.73

45 250 7.6 1,97 • 6,08 3,09

350 6, 8 ' 2,20 В, 44 ■ 2.47

Контроль ■ 350 6,8 1,88- • 5,44 2,89

РиэоторфШ 350 , ?Л 1,01 6,92 3,10

РИЗОГОрф1Н+

трефлан 350 8.1 ' 2,14- 6,48 3,01

Ризоторф1н+

трефлан+база

гран 350 8.4 2,36 6,72 2,80

Н60Р60 Ризо-

Topéi я+треф-

лан 350 9,4 3,69 7,52-' 1,90

N120P120 Ри-

эоторф н+

трефлан+ 350

базагран 350 9,2 . • 5,97 7,36 1,23

- 17 -ВЙСНОВКЙ

1. Вазтооування рчзоторфту обумсвлюе фор^увсння та симб!-оэ ОудьбочкоЕих бактер!й i росли« coi. Найбиьшпй активний та заг&пышЯ симбютичний потенщал- в1дм!чався при шокуляцп нас i ння coi ризоторф!ком на фон! повно! В1доутностд шнераль-них добрив. Застосування гербщщцв трефлан i базагран суттсзо (в 3-4 рази) знияуе Ц1 покавники, а внесения 120 кг/га д. р. míкерзльних добрив энижуе активний симбютичний потенц!ал в 1,5 рази. '

2. Застосування базового гербщиду трефлан призводить до затримки проростання нас1ння та знижэнню еа рахунок цього польово! схожостi. При цьому на неудобреному фон! аниження да-ного показника складае 7,7-9,0%, а на удобреному - 9,4-10,1%.

3. При застосуваяш добрив, . базового i страхового герб1-цид1в та . ризоторф!ну соя формуе б!лыя ыасивнш рослини, до виявляетьоя'в:

- аростанн1 плоиц лист ко во 5 поверхш в пор!внянн1 з контролем'на 16-172;

- зб!льшэян! врожаю cyxoi бюмаси рослин на 27,5-28%;

'.-' пвревивднш чисто! продуктивном! фотосинтезу даних ва-piaHTiB над контролем на 65-712.

4. Шксимальний: врожай насiння coi досягавться при BHeceHHi шнералышх дббпив а норм! N60P60, та ризоторфшу i трефлану,-npiipicT врожаю по в1дношенню до контролю складае 38,22. Зб1льшення норми добрив до 120 кг/га д. р. неефективно, так як врожайн1сть знижуегьсй в середяьсму на 6,82.

б. Ми;еральн1 . добрива ! гербщиди впливають не тоьки на вромай. a i на як!сть насшня coi. При цьому вшет олп зростае на 4,3, а б1лку - на 7,22 в пор1вняин1 з контролем.

6. При cíe6í coi за схемою 140+70 i 90+45'см з густотою 150-200 тис. рослин на 1 гектар!, стал водного режиму менш нап-рукеийй,''к1я при вужчих шжряддях а густотами 250-400 тис. рослин на 1 гектар!.

, 7. В1Д ЗШ НИ ширини М1крядь ! ГУСТОТИ рослин ЗШНЮЮТЬСЯ

-.18 -

UKpeMl ф18ЮЛ0Г1ЧН1 покааники:

- ттенсившсть трансшрацн набувае оптимальних значень• (87-117,3 г/кв.м за годину) в вар i антах, вис1яних за схемою 140+70 i 90+45 см з густотою рослин 150-200 тисяч на гектар!;

- дефицит вологи в рослинах зростае з 22-24 до 29-39% при эбыыьенн! густоти травостою i змеяаенн! ашрини М1жрядь.

. в. Зб1лыиення ширини mi жрядь í еменшення густоти рослин на одиниц! площ) позитивно впливае на ф:токл1матичн1 характеристики nocíBlB:

- освиленнасть нижнього ярусу рослин s пер i од ubítíh-ня-формування нас1.шя збиьшуеться в 2,0-2,5 рази в пор1внянн1 з вар1антом , де ширина mí жрядь 45 або 16 сы;

- температура та волопсть повиря у поверхн! грунту в двострхчконих лос!вах, набувае зшшаного характеру, поеднуючи особливост! двох pi3HH>. М1жрядъ, а и. рок i mi жряддя nociBiB за схемою 140+70 та 90+45 см сприяють i:payiй аерадп nociBiB.

9. При cíb6i coi ва схемою 90+45 см э густотою 150 тисяч рослин на гектар! одержано найвшций врокай наопшя. В пор!в-нянн i з рекомендованный nocí ваш е mí жряддями 45 сы i густотою 400 тисяч рослин на гектар! середн!й за три роки прирют вро-жайност1 складав 8 ц/га. Перевага широкорядних nociBiB i невеликих густот особлиио суттева в посушлин! роки, а в сприятлив1 - менш виражена.

10. 3 енергетично! точки вору, застосування ризоторф1ну i базового гербициду трефлш: можна вважати щлком оправдании, тек як при цьому па 1 затрачену килокалорию енергп одержу ем врожай s bmíctom 3,01-3,1 к1локалор!й, а в контрольному вар1-aHTi лише 2,89 «¡локалор!п. Застосування мшеральних добрив як в норьи 60, так i 120 кг/га д. р. знижуе енергетичну ефектив-н1сть навить ь варiантах з ризоторф1ном i герО!цидами.

11. ífceiBK col за схекою 90+45 см з густотою 150 тисяч рослин на гектар! виявилясь найефективндшиш з енергетичко! точки зору. Б датому випадку Koeesui еда ейергетично! ефектив-кос'Тi складав 5,83 вроти 2.-46 ва контрольно«;/ паришп (45 си шифяддя i густота 400 тисяч роммн нг rejaayi). Ibcis за схе-

он s руеяочгсю 100-160 тшз» рдзяг:н аа rssíi-api був Сгзкдкй »а енергеткчнса «гфектившстю до даяого в^алту. Пропсзкц! i виробнкитау ■1. При вирощ/зашИ coi а умовах суходолу дошльно вкрину шнрядь вб1лыюти з 46 ом до 90 ом, або сi яти ва схемою 90+45. Густоту стояния рослин б цьому випадку Формуваги на píbhí 1Ш-200 тио. /г&

2. Дозу.добрив обмекувати 60 кг/1:а д. р. азоту та фосфору. В еприятяивих умовах авологшшя, викоркстозуваги ¡нокуллцт наокчкя риготорф1нс>л

Описок опубл!кованнх роб!т по теш дисертац* i • 1, Шеян 0Л1, Оэрбекоа ЕЯ Вплив posMipy та.конф!гура-цп п с!д1 кивдевия на врокай:исть coi в у>ювах суходолу Шв-двнкого степу УкрзлиГ// ¡нфоркицйпий листок / 1нформагролрсм

- Teta 2.1, в.чп. 9, - KiiIb, 19Э4. - 2с.

' 1

, 2- Яшеш С. Е а»рмирование урожая семян сои в зависимости от конфнтращш плогзди питания на суходоле Юга Украин // 1н-^ЬрьаШйн'лй листок // Агрономiчний bíchhk / 1н£ориагропром. -Теш 2.1; в1го.1'. -. ВИ1В. 1995. - 2 с, (рос.).

Швин' С. Н. Формирование уродкгя сеыяя сои в зависимости от удобрений, гербицидов, размэров и конфигураций ."лошади питания на суходоле юга Украины,-

Диссертация на соискание степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 растениеводство. Национальный аграрный университет. Киев, 1905.

Защдается кандидатская^диссертация, которая содержит исследования по определению оптимальной густоты стояния растений сои в условиях суходола ¡Силой степи Украины, а также эффективность использования трефлана и базаграна на различных фонах минеральных удобрений и влияние их на симбиоз сои • с ' клубеньковыми бактериями.

Установлено, что в засушливых условиях Ксшой степи при посеве ленточным двухстрочным способом 90+45см с густотой 150-200 тысяч растений на гектаре, урожай семян сои увеличивается на 7-8 ц/га.в сравнении с посевами, ,где междурядья 45 см и густота 400 тысяч растений на гектаре. ' •

N

Внесение минеральных удобрений в норме М60Р60 способствует увеличений урожая семян сои на ,38,22.. Дальнейшее повышение нормы, минеральных удобрений до 120 кг/га д,в. неэффективно и отрицательно влияет на симбиоз сои о клубеньковыми бактериями..

При применении гербицида трефлан, всходы изреживаются на 7,7-10,12, а общая аасорзнность снижается на 80-902.

Mishin S.?.',' Soybean1 seed's yield formation ciu" te ierti1<гегз and herbioiuës application, size'and côiifieuration of nutrient area ir> droughty, zona- of. the Ecuth Ukraine, >.-.

Thosis of th~ dissertation fer a Candidate's degree of agricultural science on speciality 06. 0;. 09 - Plant Industry. The Mationr.l Agrarian University. Kiev.: 199b, The thesis , of .the . dissertation far-a Candidate's degree containingresearches-of soybean plants optimal dehsity déterminât ion"under drought ccndatidro of the South Ukraine, and of-I toienoy of treflan and'bazagran usage with different rate of minorai fertilizers application . .and. their effeot on soybean SDitolosis with legun» bnoterla,-.is defended,.... , ;

Soybean yield under drought' conditions ' of' t.iio Southern-steppe, was- increased on 7-8 d/ha when band double-row planting method with 00x45 см end density of plants; 150-200 thou/ha was used compared with planting 400 thou plants/ha and,row distar-;o - .45 om, as was, ascertained.

■; Application cf iiineral fertilizers in nate N60F60 favoured t.ho increase of-soybean geod's yield cn'83)2Z. Subsequent ino-roasQ-of fertilisers rate.to 120 Kg a.in, -was. egoless,. and af* feoted siirbicsis of soybean and legume bacteria,

Application of- herbicidé treflari decreased' ; the shcots' density on 7,7-10,17., but.total weedness decreased on ¡¡O-GOZ.

КЛ»чов1 олоса: :'rifctora рослин, трефлан, бозаграм, ризоторфш, execs' iiociBy, Сур'пни, симечоз о бульбо^совими 0штеер1ями, Mi-пералыи добрнза.-'

Погл. а печ. 0Z. Формат 60 xi64 .1/16'

Обьем >• 0 п.л. Зап. 3LY Гпм-? о _ т 0CXI1