Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Формирование хозяйственно прибыльных признаков у животных украинской мясной породы в условиях Крыма

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Формирование хозяйственно прибыльных признаков у животных украинской мясной породы в условиях Крыма"

УКРА1НСБКА АКАДЕМШ АГРАРИЯХ НАУК 1НСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ I ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

гге од

1 1 НОВ 1338

На правах рукопису

ВАСИЛЬКТВСЬКИЙ СерПй Борисович

ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО КОРИСНИХ ОЗНАК У ТВАРИН УКРАТНСЫЮ1 1Г ЯСН01 ПОРОДИ В УМОВАХ КРИМУ

т. о1

Спещальшеть 06. -00.15— розведення тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертащI на здобуття наукового ступеня кандидата С1Льськогосподареьких наук

е. Чубинське Ки1всько1 облает! 1996

- 2 -

Дисертащя е рукописом Робота виконана в 1нститут1 розведення 1 генетики тварин УААН Науковий кер!вник: доктор сишськогосподарських наук, професор, академ!к УААН Зубець Михайло Васильович 0фЩ1йн1 опоненти: доктор сишськогосподарських наук, професор

Доротюк Едуард Школайович кандидат сгльськогосподарських наук Елгзнхченко В1тал1й Борисович Пров1дна орган1аацгЯ: Нацюнальний аграрний университет

Захист в1дбудеться 1996 р. годин; на

зас1дашп спец1ал1зовано1 вченох Ради Д 24.01.02 1нституту ровве-дення 1 гентики тварин УААН за адресом : 256319, Украхна, Кшвеька обл., Борисшльський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Просимо взяти участь в обговоренш дисертацп при л захист; або вислати ваш вгдгук на автореферат в двох приьорниках, зав1ре-них печаткою.

3 авторефератом можна ознайомитись в бшлштец; 1нституту розведення 1 генетики тварин. ¿п р „

Автореферат розхсланий р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вченох Ради, кандидат бюлопчних наук Л^Мо/УОЛ^М.Ф.Павлхченко

- 3 -

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЩГИ

АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ. Як показуе ДОСВ1Д США, Франщ), Англы, ЕНмеччини та хнших крахн, хнтенсиф1кашя молочного скотаретва еуп-роводжуеться пхдвищенням надохв, веде до стабклхзацп 1 навить до зменшення чисельностх молочних кор1В, а внаелхдок цього - ,цс зменшення ресурсхв молодняка для вирощування на м'ясо. При так1й тен-ценцп розвитку молочного скотарства, роэведення м'яснох худоби 1 51льш тироке використання И в промисловому схрещуваннх стане одним 13 головних шлях!в збхльшення виробництва яловичини ( ПогреО-няк П. Л. , Кравченко М. А. , 1974; Черекаев О. В. , 1988; Козир В. С. , 1989; Зубець М. Е , Тимченко О. Г. , 1991 ).

НеобХ1ДН*сть прискореного створення ново} галуз1 тваринництва - зумовлена комплексом факторов; соцд ально-економ1чних, ресурених, енергетичних, еколопчних. Ведомо, що енергоемкють м'ясного тваринництва на 60-71 X менше порхвняно з молочним. Потреба в прац! лвдини в м'ясному скотарств! приблизно в 10-15 рай)в менша, на в молочному виробництвх. Каштальнх вкладення в м'ясне скотарство через полегшенх буд1вельн! конструкц1г. малозатратну технолог1ю утримання тварин приблизно в 3-4 рази меншх, тж в молочному ско-тарствх.

В Укра1Н1 виводяться в1тчизнян1 породи м'яснш худоби. Мета хх створення - формування племхнно! бази галузх м"ясного скотарства, одержання буга*в для промислового схрещування та зменшення ¿мпорту тварин до м^муму.

3 урахуванням природно-юпматичних умов Украши в основних репонах створюгаться типи худоби з разними господарсько корисними якостями ( Шгребняк П. Л. , Кравченко М. А. , 1974; Окопний О. М. , Кравченко М. А. , Зубець М. Е , 1981; Окопний О. М. , Ейснер Ф. Ф. , Чала А. Д., 1982; Тимченко О. Г. , 1986; Янко Т. С. та ш. , 1987. 1988; Зубець М. В. , Карасик Ю. В. . Лукаш Е П., Чиркова О. П. , 1989; Зубець М.Е та Ш. , 1989; Мус1енко Ю.С. , Долгоброд М. А. , Островсь-кий А. С., 1990; Доротюк Е. М. , 1990; Мушкарьов В. М. та ¿н. , 1991; Зубець ЕЕ та хн., 1995; Рубан Ю. Д. та ш. , 1995 ).

Прийнята в 1987 рощ "Республ1канська програма якзеного удос-коналення с1льськогосподарських тварин на 1987-1990 рр. 1 на перюд до 2000 року" передбачае збыьшення виробництва яловичини шляхом широкого використання кращих В1тчизняних 1 евхтових гене-тичних ресурс1в, досягнень науки 1 практики в галуз! генетики, се-

декца I, бютехнологн 1 1ншх напрямкхв науково-технхчного прогре-су.

Виходячи а концептI створення галузх спец1ал1зованого м'ясного скотарства, для успешного п розвитку потр1бно мати дек1лька консол!дованих маеивав м'яснсп худоби, як1 б мали так! господарсь-ко-бхолопчн! параметри, щр дозволили 0 з найб1лыпою ефективнютю розводити IX в чистоп 1 забезпечити гетерозис при схрещуваннх з молочними та м'ясними породами у в1дповхдних природно-клхматичних зонах.

Особливого значения набувае прискорення темпов удосконалення юнуючих 1 створення нових високопродуктивних пор1д 1 тип¿в тварин, якх поеднували б високий генетичний потенциал продуктивности а пpиcтocoвaнicтю до м1сцевих умов. В цьому повиш» вхдхграти свою позитивну роль плем1нн1 господарства. В Украш виведена перша вичизняна укра!нська м'ясна порода. Тому, вивчення процесу форму-вання господарсько корисних ознак тварин цхе1 породи в умовах Кри-му 1 створення на *х баз! племзаводу визначають актуальн1сть теми.

МЕТА I ЗАЕДАНИЯ ДОСЛТДЖЕНЬ. Метою досл1длоень е створення ви-сокопродуктивного стада украхнськох м'яснох породи з високим гене-тичним потенц!алом на шдставх вивчення законом!рностей прояву се-лекщйних ознак тваринами ще! породи в умовах Криму. В завдання входило:

- вивчити особливостх формування м'ясно! продуктивное х тварин ук-рашсько! м'ясно! породи;

- оцишти екстер'ерн1 особливаст1 тварин;

- дати оцхнку заб1йних та м'ясних якостей тварин;

- дослхдити вхдтворювальну здатнхеть маток;

- визначити мщнхсть кхстяка :тварин р1зного в1ку;

- провести пор1вняльну оцшку тварин укра!нськох м'яснох породи, асканхйського эебувидногр,. типу та червонох степовог породи у 18-м1Сячному вщх;

- сформувати генеалог1чну структуру стада племзаводу м'ясно! худоби;

- визначити економ1чну ефективнють вирощування тварин укра!нсько1 м'ЯСНО! породи ДО 21-М1СЯЧНОГО вхку в умовах Криму.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше проведено вивчення продуктивности, в т.ч. заб1йних та м'ясних якостей, особливостей екстер'еру, вхдтво-рювальнох здатноси тварин ущшнсьюн м'ясно! породи в умовах

Криму. Проведено досл1дження морфобюлопчних та бтмехашчних особливостей скелету тварин Ц1е1 породи. ЗД1йснена порхвняльна оцхнка тварин украхнсько* м'ясно1 породи, аскан1йського зебувидно-го типу та червоно1 степовох породи у 18-м1сячному В1Ц1 за цими ознаками.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМ1СТЬ. На Пгдставг результата досладжзнь встановлена доц1Льн1еть розведення тварин украхнеькох м'ясно1. породи в умовах штенсивного землеробства Криму. Тварини назначаться енерпею росту до ?Л -маячного в} ку, високими виходом туш та якхстю м'яса. Заслуговуе на детальне вивчення худоба аскатйсь-кого зебувидного типу для регюну Крим.

РЕАД13АЦ1Я НАУКОВИХ Р03Р0Е0К. В результат 1 виконано* роботи встановлена висока пристосовашсть тварин укра$нсько1 м'яснох породи до умов Криму. Створено племзавод ще; породи, щр сприятиме подальшому розшщзенню масиву м'яснох худоби 1 полшшенню його гслем!нних 1 продуктивних яксстей. За 1990-1986 роки господарством реализовано 85 гол1в племшних бугайЦ1В 1 15 гол!в племхнних те-лиць.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ, ЩО ЕИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ. На захист вино-зяться слхдуючх основш положения дисертаци:

- особливосп росту та формування м'яснох продуктивност1 у тварин >тфа1НСЬК01 м'ясно* породи в умовах Криму;

- морфолог¡чний 1 Х1м1чний склад туш тварин при забох на м'яео у 31Ц1 15,18 та 21 М1сяц1;

- морфологхчш та бюмехашчт особливост! скелету тварин ук-эа1НСЬК01 м'ясно! породи;

- пор!вняльна оц1нка за цими ознаками тварин украшеько* м'яснох гарди, асканхйського зебувидного типу, червонох степовох породи у

18-м1сячному вщ1.

АПРОВАД1Я РОБОТИ. Матергали дисертацп допов1дались 1 одержали схвалення на М1Жнародн1й конференцп по проблем! "Новх метода :елекцГ1 1 в1дтворення високопродуктивних пор!д 1 тишв тварин", *ихв, 1996.

ПУБЛ1КАД1Я РЕЗУЛЬТАТ!В Д0СЛ1ДЖЕНЬ. За материалами дисертацП зпублхковано 4 роботи в наукових журналах та зб1рниках.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА. Дисертантом розроблена "Робоча трограма створення в колгосш "Рос1я" Красногвардхйського району фимсько! облает 1 високопродуктивного плем1нного стада м'яснох ху-

доби" (1991 р.). розроблена методика досшджень, оргашзован! 1 проведенх досшди, з1брана зоотехн1чна ¡нформацгя, одержано експе-риментальний матер!ал, проведене його лабораторне досл1дження, здгйснений IX анализ, роароблен1 пропозицн з IX використання, впроваджено у виробництво результати досл1джень.

СТРУКТУРА I ОБ'ЕМ РОБОТИ. Дисертац1йна робота складаеться з> вступу, огдяду лгтератури, материала 1 методики дослгджень, влас-них досшджень, висновшв 1 пропозиций, списку л1тератури 1 до-датк!в. Матер1али дисертаци викладеш на 131 стор1НЦ1 машинописного тексту 1 включагать 35 таблиць, 10 малюнк!в, 2 додатки. Список використано! ллератури складаеться а 221 джэрел, з яких 18 шо-земною мовою.

2. МАТЕРIАЛ I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНБ

Досл1Дження виконаш пшяхом проведения наукових та виробни-чо-наукових дослав зг1дно 31 схемою (табл.1).

1. Схема дослав

N I 3MicT досл1джвнь ! Роки ! Стать !Шльк1сть

п/п! !виконан-! тварин !

! ! ня ! !

1 ! 2 ¡314

1. Формування генеалоично1 структури 1989- шпдники стада 1996 маточне

Л-- П0Г0Л1В'Я

2. В1дтворювальна здатнють ¡маток 1990- маточне yKpaiHCbKOi ы"ясноi породи 1995 попшв'я

3. МОЛОЧНЮТЬ KOpiB • ,1993- бички

1995 телички

4. Жива маса п ^контрольного молодняка 1994- бички при народжен!, у виц 8, 12, 15, 18 1996 телички i 21 Mic,

5. Жива маса i промгри: 1995- корови

1996

III отел

IV отел

V отел

17 132

635

379

12

28 24 30

1 !

2

3

4

5

3 роки

4 роки

5 рок1в 1 б1лыпе

18 59 74

6. Заб1йН1 1 м'ясш якост1, морфолог 1- 1996 бички

чн1 га б1омехашчш дослхдження: украгнська м'ясна порода у в1Щ 15, 18 1 21 М1С.

червона степова порода у в 18 мю. аскашйський зебувидний тип у вЩ1 18 мю.

9 3 3

Робота виконана на тваринах племзаводу украгнськог м'ясно1 породи колгоспу "Рос!я" Красногвардгйського району Автономно1 Рес-ПубЛ 2 !СИ Крим.

Генеалог¿чну структуру стада аналгзували за методикою М. А. Кравченка (1957, 1963). При н формуванн! до маточного по-гол1в'я добирали шидшшв з поширених в пород1 лшй.

В1дтворювальну здатнють маток визначали за показниками три-валост1 сервхс-перюду, к1лькост1 народжених телят, гх виживанню, тривалост! Т1льност1, живо! маси телят при народмен1, переб1гу отелення.

Молочшсть кор1в встановлювади за живою масою телят при В1длученн1 в 6-м1сячному вщь

Контроль за живою масою Шдконтрольних тварин зд1йснювали шляхом щрм1сячного зважування *х вранш до год1вл1 з наступною ек-страполяц1ею на в1к 8, 12, 15, 18 1 21 м1сяц1в, а дорослих тварин - п^сля 1,11,111 I больше отелень.

Год¿вля подконтрольного молодняка зд^йснювалася зп дно з прийнятими для м'ясн01 худоби нормами.

Екстер'ерн1 особливост1 та лшгйний рют кор1в вивчали шляхом взяття промаргв статей Т1ла пюля 3, 4, 5 1 б1льше отел1в та 3,4,5 1 б1льше ром в.

Заб1йн1 1 м'ясн1 якост1 тварин визначали за проведеними контрольном забоями за методиками В1Ти 1 ВБД1МС (1966, 1977). Забито ПО 3 ГОЛОВИ 6ИЧК1В уКрагНСЬКО! М'ЯСНО* ПОРОДИ У В1Ц1 15, 18, 21

М1сяц1 та по 3-аскан1йського зебувидного типу 1 червоно1 степово} породи у 18-шсячному в1ц1.

Х1М1ЧНИЙ склад ы'яса (BMiCT води, cyxoi речовини, жиру, бхлка) визначали в середина пробх трьохреберного вхдрубу (9-11) та у найдовшому м*яз1 спини за схемою зоотехнхчного анал1зу. Виулд поживних речовин з туш (на шдставх анашзу xiMi4Horo складу) визначали за методом Б. IL Берковича (1961).

При проведение контрольних 3a6oiB визначали морфолог mm та 6iOMexaHi4Hi характеристики скелета.

Для морфологi4HHX та бхомехашчних дослхджвнь брали прав! плеенев1 та п'ястков1 кхстки. Шсля препарування kictok проводили Л1н1йн1 вим!ри, визначали вагу kictok, noTiM визначали фхзико-ме-xaHi4Hi характеристики. Морфологi4Hi точки npoMipiB загальноприй-HHTi (Durst, 1936; Мельник К П. , 1965). Вимхрювали довжину к1стки та Д1аф1з1в, ширину та передньо-задн1 величини вёрхнього i нижнь-ого дхафхз!в i середини дхаф1зу, обхват дхаф1за в середньому поперечному nepepisi. Промори використовували для проведения анаЛ13у масивносп скелету тварин.

Для бюмехан1чних дослхджвнь кютки попередньо розпилювали через середину Д1афхза. 3 поперечних розшшв робили Ехдбитки на nanepi, HKi використовували для планшетричних дослхджень розвитку дхаф1зхв та стшок кхсток, пхдраховували розвиток компактно! рэчо-вини Ондекс компакти) як вхдношення плошд поперечного nepepisy ctihok до площ1 поперечного nepepisy kictok. На в1дбитках розпил1В обчислювали моменти 1нерцп, kotpi вхдображають товщину ctihok kictok по ix периметру. 1з ctihok kictok виготовляли зразки для визначення питомох ваги: руйн1вного навантаження (Р кг), границ! М1Цност1 ( G кг/кв.мм), над1йност1 (в1дношення руйн!вного наванта-ження к1стки до живо! маси тварин). Одержан! дат обробляли на комп'ютерх за спецхально розробленою методикою (Мельник К. П., Кликов ЕИ., 1991).

Зразки M'H3iB для г1столопчних дослхджень брали з найдовшого мускула спини. Шдготовка блок1в та дослхдження.apiaiB м'яз1в проводили за загальноприйнятими методиками. Зрхзи фарбували гематок-син-еозином ' (Ромейс, 1953). На пстопрепаратах визначали сшввхдношення мускульних волокон рхзнох товщини.

Економхчна ефекгивнхсть вирощування тварин оцхнювалась за загальноприйнятими методиками.

Експериментальний материал опрацьовано методом вархац1йно! статистики (Плохинський-М. С., 1970). -

- 9 -

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

3.1. Продуктивенсть молодняка укра!нсько1 м'ясно! породи

3.1.1. Динам¿ка живох маси

В м'ясному скотарств1 продуктившсть молодняка е виршальною при визначеннх ефективност1 розведення худоби, тому що за рахунок не! В1ДШкодовуються всх витрати на утримання дорослих тварин. В таблицх 2 наведен1 дан1 живог маси пхдд0сл1дних бичкхв х теличок р1зного В1ку.

2. Динам1ка живо! маси молодняка, кг

ГЬказники I М + m I G ! Cv

Бички ( n - 12 )

Жива мае а У 8 Mic. 283 + i.io 3,81 1,35

Шива маса У 12 Mic. 382 + 6,40 22,77 5,79

Жива маса У 15 Mic. 484 + 2,35 8,14 1,68

Шва маса У 18 Mic. 582 + 3,56 12,33 2,12

Жива маса У 21 Mic. 630 + 3,84 7,16 3,72

Телички ( n - 12 )

Шва маса У 8 Mic. 251 + 3,99 1,38 5,49

Жива маса У 12 Mic. 322 + 4,35 1,51 4,68

Жива маса У 15 Mic. 377 + 4,92 17,04 4,51

Жива маса У 18 Mic. 443 + 5,27 1,83 4,12

Як показують данг таблищ 2, молодняк украхнськог м'яснох породи при оргашзац!i нормованох год!вл1 в ушиах niHi4Horo Криму характеризуемся достатньо високога продуктивности. „В yci BjKOBi першди за живою мзсою як бички, так i телички перевищують вимоги стандарту породи. Тобто, переваги тварин за живою масою над виана-ченими нормативними параметрами св1дчать про можливють ефективно-го в!дшкодування витрат на утримання основного стада m'hchoi худоби.

В практиц1 господарювання, поряд з 1нппдаи показниками, велике значения мае визначення BiKy знижвння потенцхйних можливостей росту тварин за середньодобовими приростами.

3.1.2. ДинамiKa середньодобових прирост!в

Наведена в таблищ 3 динамхка середньодобових приростов п1дд0сл1дних бичкхв i телиць свхдчить про висок1 потенщйш можлм-BOCTi eHeprii росту тварин укра!нсък01 м*ясно? худоби при розве-

денш в умовах Криму.

3. Динам1ка середньодобових прирост!в, г

Показники ! M + m ! G 1 Cv

Бички ( n - 12 )

Середньодобовий прирют

эа перюд: 8-12 Mi с. 825 + 64 188 24

12-15 Mic. 1133 + 121" 424 47

15-18 Mic. 1089 + 163 196 32

18-21 Mic. 533 + 48 79 34

8-15 Mic. 957 . - ' >' ■ + 38 133 39

8-18 Mic. 997 + 48 320 53

8-21 Mic. 889 + .94 Телички ( 224 n - 12 ) 38

Середньодобовий прирют

за перюд: 8-12 Mic. . 592 + 40 138 25

12-15 Mic. 633 + 46 146 24

15-18 Mic. 733 + 65 206 38

8-15 Mic. 600 + 37 113 17

8-18 Mic. 640 + 32 92 14

Як видно а даних таблиц 3, за перюд В1д 8- до 15-, а також 18- i 21-мюячного BiKy середньодобовг прирости бичкхв знаходились в межах 889-997 г, а у теличок - за перюд Bifl 8- до 15-1'8-мЮяч-ного BiKy становили, в1дпов1дно, - 600-640 грашв.

Сл1д вздзначити, шр бички в1д народжвння до 8-мюячного BiKy росли б!льш интенсивно, нхж тёлички, i характеризувались середнь-одобовими приростами Bifln0BiflH0 1020 i 900 rpaMiB.

1нтенсивне вирощування молодняка в шдсисний период в деякШ Mipi позначалось на показниках eHeprii росту в посл1дукш BiKOBi перюди. У 6ИЧК1В до 18-мюячного BiKy спостерхгаеться висока нап-руга енергп росту (за перюд 12-15 МЮЯЦ1В середньодобовий прирют становив. 1133 г, а за перход 15-18 мюяфв - 1089 г.). Шсля 18-мюячного BiKy у бичк1в середньодобов1 прирости анижува-лись.

У BiflHOBiflHOCTi а середньодобовими приростами в1дбувалися зм1ни приросту живо! маеи тварин.

- 11 -

3.1.3. 3a6iftai та m'hchí hkoctí

В таблица 4 наведено aafiíítai та m'hchí hkoctí 6ичК1в pismix генотипiв y 18-MiCH4HOMy Bi4i.

4. 3a6iíHi i m'hchí hkoctí 6h4kíb píshhx генотшив у 18-м1снчному bí4í (M + m)

Показники

Генотип тварин

! Укра!нська Аскан1йський ! Червона сте-

! м' ясна порода! эебувидний тип ! пова порода

Передзаб1йна жива маса, кг Маса туш i, кг 584,3 +4,7 551,3 + 5,6 432,3 + 4,3

325,7 + 4,7 293,0 + 1,2 222,7 +3,2

вих1д Tyini, % 55,8 53,1 51,5

Внутрюшй жир, кг 6,6 + 2,7 8,4 + 5,0 3,7 + 2,6

Заб1йна маса, кг 332,3 + 4,6 303,9 + 2,1 226,4 +3,4

Заб1йний вих1д, % 56,8 53,3 52,4

Maca швтуш перед 163,5 + 1,9 141,2 + 6,9 119,4 + 5,4

обваливаниям, кг

Maca m'hkotí, кг 134,3 + 5,2 120,1 +4,2 99,4 + 4,6

ВИХ1Д m'hkotí, кг 82,6 85,0 83,2

J&ca kíctok, кг 28,2 + 1,4 21,1 + 5,2 20,0 + 8,0

ВИХ1Д kíctok, x 17,4 15,0 16,8

Иоеф1ц1ент m'hchoctí 4,8 5,7 4,9

Бички укра!нсько! м'яснох породи в цьому вЩ1 мали заб!йний вих!д 56,8 % проти, 53,3 X - у тварин асгаипйського зебувидного типу 1 52,4 X - у тварин червоно! степово! породи. У тварин м'ясного напрямку продуктивност1 була б1лыпа передзаб1йна маса тупа, м*якот1. Сл1д в!дзначити, щр тварини аскашйського зебувидного типу, поступаючись тваринам украгнсько! м'ясно! породи за передза-б1йною живою масою, масою туш, заб1йною масою, масть кращ1 показники по виходу м'якоть виходу кюток 1 коеф1Щенту м'ясность

При пор1внянн1 заб1йних ! м'ясних якостей тварин укра!нсько! м'ясно! породи в р!ЗН1 в1ков1 пер1оди СЛ1Д в1дзначити, щр з витом зб1льшуеться передзаб1йна жива маса, маса туш1, вих1д тупи, ааб1йна маса, заб!йний вюад, вгоид м'якот1, коеф1ц1ент м*ясность вих!д внутриюього жиру 1 эменшуетьсн вю^д кюток. Заб1йний вих1д

у 15-м1сячних бичк1в украхнсько! м'ясно! породи становив 56,0 18-М1СЯЧНИХ - 56,8 1 У 21-м1сячних - 65,3 X.

В х1Ы1чному склад1 м'яса тварин р1эних генотишв теж спос-тер1гаюггься деякх в1дм1нноетх.

В м'яс1 18-м1сячних бичк1в украхнськох м'яснох породи мютиться менше сухо! речовини, н1ж у бичк1в аскан1йського зебу-видного типу 1 червоно1 степовох породи. Цё в вноситься як до трь-охреберного в1друбу, так х до найдовшого м'яза спини.

Р1зниця в к1лькост1 б1лка у тварин рхзних генотипхв не хстот-на, тому б1льший вмхст сухох речовини в м'ясх е наследном зб1ль-шення кигькост! жиру. В трьохреберному"в1друб1 тварин украхнськох м'ясно! породи к1льк1сть жиру дорхвнюе 2,70 %, у тварин аскан1йсь-кого зебувидного типу - 3,30 червонох степовох породи - 4,42 В найдовшому мускул1 спини К1ЛЪК1Сть жиру в1ДПов1дно дорхвнюе -2,77; 3,21 1 3,89 %.

У м*яс1 тварин украхнськох м'яснох породи з висом вмют жиру теж шдвишуеться. У трьохреберному в1друб1 15-м1сячних бичк1в його мютиться 2,14 у вхЩ 18 м1сяЩв - 2,71 X х у 21 М1сяць -3,21 %. Шлькють жиру у найдовшому мускул1 спини дор1внюе у бичшв у в!Ц1 15 М1сяцхв 2,04 18 - 2,77 1 21 мхсяць - 3,30

Пстолопши досл1дження розм1р1в мускульних волокон свхдчать, щр 1з зростанням маси тварин украгнсько! м*ясно1 породи вони мають тендешцю до эбхльшення, щр обумовлюе б1льш ¡нтенсивний Р1СТ маси м'яз1в поргвняно з тваринами аскан1йського зебувидного типу 1 червонох стеново* породи.

У в1дносн1й мас1 внутрхпшх орган1в у тварин рхэних генотшив у ВЩ1 18 мхсящв, а також у бичк1в р1зного вИ{у украхнськох м'яснох породи суттевох р1зниц1 не Остановлено. ' :

3.1.4. Морфолог 1 я та бюмехатчш властивост! скелета 3.1.4.1. Л1н1йний р!ст

Розвиток та остеометричн1 характеристики трубчастих кхсток наведен! в таблищ 5.

Анал1з таблиц 5 показуе, щр розвиток скелета в циому, а значить 1 окремих скелетних елемент1в, корелюе з розвитком живох маси тварин. При цьому 1нтенсивн1сть : росту кюток метаподш з в1ком тварин знияувалась в бхльшхй мхрх, нхж живох маси тварин. Так, в1дносний прирют маси п'ясткових кюток знижуеться вхд 20,19 7. (за перюд в1д 15- до 18-м1сячного в1ку) до 4,24 X (за

ггерюд bíд 18 до 21 мюящв). Плесневх кхстки ростуть дещо ютен-сивнхше i ix прирост у ni ж bíkobí перюди дорхвнював вгдпов^по 25,34 i 9,33 Z.

5. 0стеометр1я трубчастих kíctok. 6m4kíb

Порода ! BÍK, Жива! Maca

або ! Mic. маса! К1СТ-

тип I i тва-! ки, г

1 рин,!

i l l t Г !

Довжина! Д1аметр се-KiCTKH,! редини дха-мм I $iaa, мм

! попе! пере! реч-! дньо-! ний ! заднхй

Обхват, км

сере-!дха-дини ! ф]за

П' я сток

Украпгська м'ясна 15 460 472 220 39 28 210 116

_ .i _ 18 584 578 229 42 30 224 123

»i 21 628 603 232 43 пп O/w 230 130

Аскашйський

зебувидний тип 18 551 563 220 41 30 222 120

Червона степова 18 432 452 218 38 27 216 117

Плесно

Укра'шська м'ясна 15 460 507 230 36 34 234 118

_ »» _ 18 584 654 241 38 38 252 125

_ »i _ 21 628 718 261 46 45 271 137

Асканхйський

зебувидний тип 18 551 615 237 36 35 245 122

Червона степова 18 432 485 233 34 34 242 118

3 в i ком тварин змхнкзеться i хнтенсивтсть росту ли^йних posMipíB п'ясткових i плесневих kíctok. Перход вхд 15 до 18-М1Сяч-ного BiKy характеризуешься бхльш хнтенсивним ростом поперечних posMipiB кхсток метаподт Шсля 18-м1сячного BiKy в^дносний píct лхн1йних posMipiB п'ясткових kíctok знижуеться, а плесневих -збхлыпуеться. В1дносний npwpicT довжини п'ястково! кхстки стано-вить лише 1,30 %, а плеснево! - 7,97 X. Иоперечний дхаметр -BiflnoBíflHo 2,35 i 19,05 передньо-заднхй - 6,45 i 16,87 обхват дхафхза kíctkh - 5,53 i 9,16 X.

Maca та лтйнх розмхри п'ясткових та плесневих kíctok 18-MicH4HHX 6h4kíb ykpaihcbkoi m'hchoí породи були бхльшими, пор1вняно з ix ровесниками червоно! степово! породи та асканхйсь-

кого зебувидного типу. В1Дносно найменпй розмхри Меток метапод^ю були у тварин червоноI степово* породи.

Показником, щр характеризуе особливосп росту скелета при ек-стер'ершй оц1нц1 тварин, е масивнють меток (табл.6).

6. В1Дносний розвиток (масившсть) Меток п'ястку 1 плесни бичмв, % '

В1К, м1с. Масивмсть

п'ястку 1 п'ястковох ! плесни ! плеснево*

! Метки 1 1 метки

Украхнська м'ясна порода 15 55,2 52,7 50,4 51,3

18 54,9 55,2 49,6 52,1

21 56,5 55,0 50,6 52,4

Черьона степова порода 18 54,2 53,8 48,3 50,6

Аскамйський вебувидний тип 18 54,0 54,5 49,8 51,Ь

Аяал13 даних таблиуг 6 се]дчить про те, щр а гиком масивнють п'ястково1 та плесневох меток зростае. При цьому масивн;сть п'яс-ткових меток з 15- до 18-м1сячного вхку зростае в бхльанй мхрх, шж плесневих. Якшр масивнхсть п'ясткових меток збхльшилась з 52,7 X (15 М1СЯЦ1В) до 56,0 % (18 мюящв), то масивметь плесневих меток зросла за цей першд ыд 51,3 % до 52,4 %..

Масившсть к;сток п'ястку у бичмв червоног степово; породи та аскамйського зебувидного типу також були вищими, порхвняно а плесневими метками. Масившсть Меток метаподгю бичмв червоноI степовох породи була меншою, а аскашйського зебувидного типу подхбною з величиною цього показника у тварин украхнськох м'яснох породи.

3.1.4.2. Розвиток мстковох тканини

Розвиток кюток та основних структурних елементхв IX (компактно! та губчато! речовини) характеризують мхцметь та надхйнхеть скелета як опорно* системи х конституции! особливостх тварин.

Основнх. покааники, шр характеризують розвиток компактно* речовини тканини, показан! в таблиц! 7.

- 15 -

7. р03вит0к кхстково! ткэншш 6ичк1в

Порода В1к, Площ ! Площа 1ндекс Момет хнер- Мш

або мхе. компакт- !перер1- компак- ЦП. 4 Мах

тип но! ре- ! зу тно! I мм

човини I кхстки речови-

(5к), !(3п), ни М1п Мах

кв. мм ! кв. мм (ЗкБп) 1 1

П' ясток

Украхнська м'ясна 15 560 316 0,63 33845 67171 0,50

_ м . 18 602 863 0,70 51390 106648 0,43

ч 21 663 957 ■0,69 101973 228854 0,44

Аскан1йський

зебувидний тип 18 570 831 0,69 33720 80710 0,42

Червона степова 18 528 776 0,68 31635 70791 0,45

Плесно

Украхнська м'ясна 15 671 875 0,77 62674 52451 0,84

18 812 1017 0,80 82954 70765 0,85

_ •» _ 21 934 1134 0,82 115760 100739 0,87

Асканхйський

зебувидний тот 18 742 900 0,82 67031 76805 0,87

Червона степова 18 702 881 0,80 53456 63198 ■ 0,84

Аналхз даних таблит 7 св1дчить про те, що як поперечш розмхри п'ясткових кюток, так 1 шюп^а ¿х стшок (пло:да компактно! речовини) з в1ком бичкхв зб!льшуеться вхдповхдно на 5,59 1 10,32%.

Форма п'ясткових кюток з в!ком тварин також дещо зм1нюе.ться. Якшр боков1 стшки та !х в^стань вхд центру кхстки (максимальний момент ¿нерцп) приростають на 45,42 % (вхд 15- до 18-мюячного в!ку) - 75,85 X, (В1Д 18 до 21 мхе.), тс передне 1 вадш стхнки (мхн!мальний момент терцхх) зб1лыпуються в1дпов1дно на 41,7 та 65,96%.

Ст1нки плесневих к1сток (плоша поперечного перер1зу) з вхком тварин ростуть бхлып штенсивно, нхж п'ястковх, особливо до 18-м1сячного В1ку. Вхдносний прирост площ! станок в цей пер1од становить 19,00 %, к1сток - 15,01 Шсля 18-М1СЯЧНого В1ку 1нтенсивн1сть росту компактног речовини та розмхр1в плесневих : кюток анижуетьса 1 в1дносний прир!ст компактно! речовини стано-

- 16 -

вить лише 13,97 X., а СТ1Н0К - 9,20

Форма плесневих меток в в1ком тварин зм1нюеться мало. П'ястков1 та плеенев1 метки 18-М1Сячних бичмв черБонох степово! породи та аскашйського аебувидного типу характеризуются меншими, порхвняно а ровесниками украхнськох м'ясн01 породи, розмхрами компактно! речовини та плошэю поперечного переразу Д1аф]за мсток, Площа компактно! речовини п'ясткових к1 сток у бич-К1В червоно! степово! породи була меншою на 12,3 X, а площа пе-рер1зу середини д1аф1за - на 10,1 1, а у тварин аекамйського зе-бувидного типу - В1ДП0Е1ДН0 на 13,6 1 та 8,6 %. Отжг 1 ыдносна товщика стхнок у них була меншою. розм1ри мстково! тканини плесневих к¿сток у бичмв червоно! степово! породи, пор1вняно з твари-нами укра!нсько! м'яснох породи одного В1ку, Були В1Дносно наймен-шими. Бички асканхйського зебувидного типу займали за цими показ-никами пром1Жне положения.

3.2.4.3. Ф1зик0-М9хан!чн1 властивост! Меток Досл1Дження фхзико-мехамчних властивостей мстково! тканини показали (табл.8), шр питома вага компактно! мстково I тканини п'ясткових та плесневих Меток бичмв вехх в1кових груп була подхбною г дор1Ьншала 1,996-2,016 г/куб. см.

8. ф!Зико-механ1чн1 властивост! Меток бичк1 в

Порода або тип

В1К,! Питома ва-! Руйн1вне! Границя : НадШ^сть

М1С.

га компактно! мстково! тканини, г/куб. см

наванта-1 М1Цност! :(умовний ¡юэння, Р! мстково!! запас мщ-кг ¡тканини, ¡ностО, ! Б I Р/М ! кг/кв. мм !

з

4

6

1

П' ясток

Украгнська м'ясна 15 1,996 7618 13,60 17,80

_ II _ 18 2,006 8789 14,60 15,05

-" - 21 2,007 9250 13,95 14,73

Аскан!йський

зебувидний 18 1,992 8271 14,51 15,01

Червона степова 18 1,994 7447 14,08 17,24

3

Украшська м'ясна

15 18 21

Плесно 2,016

1.997

1.998

9937 12016. 13267

14,84 14,80 14,20

22,30 20,58 21,40

Аскатйсытай зебувидний Червона степова

18 1,999 9Б87 .„.13,31 17,58 18 1,996 9598 13,67 22,21

Руйн^вне навантаження на п*ястков1 та плеснев1 кютки у тварин укра!нськ01 -м'ясно! породи з в1ком збальщувалось. В1Дносний прирют руйн1вного навантаження п'ясткових кюток за першд в1д 15 до 18 м1сяц!В становив 14,28 %., а пюля 18-шсячного вжу - 5, ИХ. Е1дносний прирост плесневих кюток зменшився, вгдповгдно, з 18,94% до 9,90 %.

Граница М1Цност1 п'ясткових та плесневих кюток була подобною у тварин р1зних в1кових труп.

Над1Йн1сть п'ясткових та плесневих кюток у тварин була неод-наковою. Бона була вишрю для плесневих кюток 1 дор1внювала у бичкзв 15-М1СЯЧНОГО в1ку 22,30,. 18-м1сячного - 20,58 г 21,40 у В1щ 21 мюяць. Над1йн1сть п'ясткових клеток В1ДП0В1ДН0 дор1внюва-ла - 17,80; 15,05 1 14,73. Таким чином, 13 зб1льшенням живо} маси тварин над!йн1сть к1сток метаподт зменшувалась (в б1льшй М1Р1 п'ясткових).

Штома вага п'ясткових кюток бичк}в ¡червонец степово! породи 1 аская1Йського зебувидного типу була практично однаковою 1 дешр меншою, И1А у тварин украхнсько! м' ясно: породи. Питома вага кютково! тканини плесневих кюток у вс!х пор 1 внюваних труп тварин була подгбною.

Скелет бичк1в червоно! степово! породи характеризуемся б1ль-шм запасом м^цносп (над1йносп) пор1ВНяко з тваринами шших груп. Над1йн1сть п'ясткових К1СТОК у тварин аскашйського зебувидного типу була однаковою з !х ровесниками укра5нсько1 м'яснох породи, а плесневих к1сток - нижчою.

3. 2. Продуктивнють дорослих тварин

3.2.1. Жива маса корхв

Щлеспрямоване вирощування ремонтних телиць дозволяе одержу-

1

5

6

вати добре розвинених KopiB. За перюд 1992-1996 роки жива маса телиць при ociMeHiHHi становила 430-480 кг. При цьому сл1д в1дм1тити, пр Bei телиц1 парувалися у вЩг 18-20- MiCHUiB. Це може бути також св1дченням того, щр в процес! удосконалення се-лекц1йН0-плеМ1НН01 роботи ia стадом одержан! тварини а бглып висо-кою живою масою. В ав'яаку з цим корови bikom 3 роки важили 570 кг, 4 роки - 630, 5 poKiB i старше - 675 кг.

В результат! цього дорослi корови племзаводу в1дп0в!дають ви-могам стандарту украгнсько! м'ясно! породи (табл.9).

9. Жива маса KopiB, кг

Показники

BiK в отелах

5 i б1льше

3

4

К1ЛЬК1СТЬ KopiB

М + ш G Cv

28

561 +7,9 42,0 7,5

24

687 +6,6 32,1 4,7

30

767 + 10,9 59,8 59,8

Корови господарства за живою масою переважають тварин, запи-саних до рхзних юи1 в державно! племхнно! книги (II-IV): пюля третього отелу - на 24-38 кг, четвертого - на 67-81, п'ятого ! больше - на 62-85 кг.

3.2.2. Екстер' ер

Доросл! корови племзаводу характеризуются крупнастю, про щр св!дчать пром1ри статей ила (табл.10)

10. Цюм1ри статей т!ла дорослих кор1в, см ( М + гп )

Наава npoMipiB

П'ятий отел i б!льше (п - 30)

Висота в холЦ! 136,5 + 4,0 137,5 + 4,7 137,4 + 3,2

Висота в крижах 149,4 + 2,3 150,2 + 2,5 151,4 + 2,3

Коса довжина тулуба 171,0 +3,5 170,6 +6,0 173,8 +3,9

Обхват трудно! юитки 190,9 + 9,2 193,1 + 6,2 196,8 + 2,0

1 | 2 1 1 3 1 1 4

Глибина трудног клхтки 73,7 + 2,6 75,9 + 2 7 75,2 + г* 5

Ширина трудно! клхтки 54,1 + 2,3 55,9 + 2 5 56,5 + 3 8

Ширина в маклоках 48,8 + 2,5 49,3 + 2 Л ** 49,6 + Я

Ширина в ехдничних буграх 33,0 + 1,7 33,8 + 1 4 37,4 + «С О

Довжина заду 41,5 + 2,7 43,1 + О 43,4 + 2 5

Обхват п'ястка 22,5 + 1,3 23,8 + 8 5 23,7 + 1 1

Пряма довжина тулуба 131,3 + 1,1 150,2 + 1 9 155,9 + 9 0

Розрахован1 за - наведеними npoMip&«H хндекси будови TiJia пхдкреслкжть закономерность крупное?х тварин.

Ехлыа наглядно це вхдчуваеться при порхвняннх npoMipiB корiв 5 poKiB i старше хз записаними до державно! племхнно! книги коровами. Bei npoMipn KopiB цього BiKy, за винятком ширини в маклоках, були вищими у тварин племзаводу. 1ндекси илобудови гпдтверджують, ¡до тварини украхнськох м'яснох породи племзаводу високi. розтяг-нутх з широкою i глибокою грудною клхткою. 1ндекс великовагостх у тварин, запиеаних.до державно: племхнно! книги, значно нижчий, hi*. у тварин господарства i становить 207,0 проти 218,9.

Анал1з показуе, що тварини лтхй Сома 0418, Беркута 6797, Хи-жого 1597, Лосося 0109 практично не вхдрхзкяютьея за показниками npoMipiB. Висота в,холд1 у них колизаеться в межах 137-138 см. коса довжина тулуба - 170-173 см, обхват трудно! юитки - 182-187 см. Дещр нижчх показники маюгь корови спорхднено! групи Хрусталя. Висота в холц1 у них дор!внюе 135 см, коса довжика тулуба - 168 см, обхват трудно! клхтки - 177 см. Еирахуванх коефхцхенти коре-ляцхi живо! маси корхв з промхрами евхдчать про доцхльнхеть зх застосування в селекцхйнхй роботi.

3.2.3. Мэлочшсть корхв

3 метою визначення молочност! у тварин укра!нськох м'ясно! породи проаналхзовано данх за останх три роки (табл.11).

Як видно з даних таблиц! 11, молочнхеть KopiB за останнх три роки перевищуе стандарт породи по цьому показнику. При цьому це в!дноситься як до дорослих кор!в, так i до перв!сток.

- 20 -

11. МОЛОЧШСТЬ КОР1В, кг

В1К в отелах ш стаду

1 II ¡ш 1 б!льше Середня

жива жива ! жива жива

п маса 1 п маса 11 п маса 1 п маса 1

гол. в гол. в! гол. в гол. в

6М1С. , 6м!с. ,! бмю., 6 м1с. ,

кг кг ! кг кг

1993 45 224+6,7 92 227+4,9 - - 137 226+3,5 + до стандарту - +14 - +17 - +16

1994 36 216+6,5 37 219+6,4 56 225+5,6 129 220+3,6 + до стандарту - +6 - + 9 - +15 - +10

1995 18 220+9,0 33 210+6,7 62 220+5.2 113 217+3,6 + до стандарту - +10 - - - +10 - +7 3.2.4. Вгдтворгавальна здатшсть

В таблщ1 12 наведено показники, як1 характеризують вхдтворк-вальну адатн1сть маточного поголгв'я за ряд рок1в.

12. В1Дтворювальна здатшсть маточного погашв'я

Роки ¡М1ж- Сервхо- К1ЛЬ- Важких Загину-!Шива маса

!отель- лер! од, кють оте- лих 'телят при

! ний ДН!В народ- лень, телят, 1народжен-

! период, жених % г ! Н1, кг

! ДН1В 1 1 телят, гол. , I • 1 *

1990 390 105 ■ -.70-. 5,7 4,3 33

1991 402 117 82 2,5 4,9 35

1992 400 115 93 3,2 3,2 38

1993 405 120 142 1,4 3,5 38

1994 396 111 132 1,5 2,3 37

1995 391. 106 116 1,7 2,6 38

В середньому 397 112 106 2,9 3,7 36

Дан! таблиц1 св!дчать, шр аа дослгджуваними показниками

в!дтворювально1 здатност! в процесс розведення украхнсько! М*ЯСН01

породи в умовах Криму спостер1гаеться тенденция !х полшшення. Це стосуеться таких показнимв як мхжотельний першд 1 сервю-пер^од, а також кальки сть важких отелень та загинулих телят. СЛ1Д В1дзна-чити зниження к1лькост1 важких отелень до 1,4-1,7 % за остант три роки. При цьому жива маса телят при народжеши за цей же пер1 од зб1льшилася з 33-35 кг в 1990-1991 роках до 37-38 кг в наступи роки. Те ж саме взноситься х до млькост! загинулих телят. Тобто, в умовах Криму тварини украхнськох м'ясно! породи в1дзначаються характерними для всього масиву цхе г худоби вхдтворювального здатнютю.

3.3. Формування генеалог¿чно! структури стада

Генеалогхчна структура маточного погол1в"я формувалася, в основному, за рахунок використання шиднимв визнаних в пород! Л1Н1Й - Сома 0418, Осокора 0109, Хижого 1599, Лосося 2391, Беркута 6797. Все маточне погол1в*я в певн1й мхр1 пов'язане сп0р1днен!стю, тому щр вс1 шпдники Л1Н1Й в сво1й основ1 мають бугахв Ео131ано 81 1 Еуфемхо 382 (схема).

Анал1з показуе, щр доросл1 корови, одержан! в1д плшгамп Л1Н1Й укра!нсько! м'ясно! породи, в1дпов1дають стандарту породи.

На продуктивность тварин а рхзних Л1Н1й мали вплив 1муногене-тичн1 характеристики окремих шпднимв.

Подальшу роботу ¿з стадом у племзавод1 плануеться вести, зас-тосовуючи 1муногенетичн1 методи, впроваджуючи передусхм пост1йний 1муногенетичний контроль. Ч1тка генеалопчна структура стада й марк1рування спадкового матер!алу алелями груп кров1 дають змогу одержати лшйних шпднитв для використання IX в племшних 1 то-варних стадах, координувати системну роботу в межах укра!нсько! м'ясно! породи 1 зональних тишв.

3.4. Економ1чна ефективнють розведення м'ясно! худоби

Для виэначення економ1чно1 ефективност1 розведення м'ясног худоби використано показник одержання протешу, як одного а основ-них чинник1в поеноцшност! продукт 1 в в харчуванн! людей.

В таблищ 13 наведено млькють б1лка в м'яс! бичк1В р1зних генотишв у 18-м1сячному вщк

Як видно з даних таблиц! 13, сумарний вих1д б1лка з туш тварин м'ясного напрямку продуктивност 1 вшций, Шж у бичмв червоно! степово! породи: 3,01 кг у бичкгв укра1Нсько! м'ясно! породи 1 на 3,36 кг - у бичк!в аскан!йського зебувидного типу.

- 22 -

13. Кьяьк1сть б1лка в м'яс! бичк1в р1зних генотип!в у 18-м1сячному б)ц|

Показники !..... Генотипи .....

! Украшеька АсканШський Червона

! " м'ясна зебувидний степова

! порода тип порола

Маоа туш к кг ,7П Г.93,00 ЛЛГ]

вмю'г м'яко'м, % 82, ПО 85,00 83,20

Маса м'якоач, кг :03 249,05 185,28

ьшет сухо! речовини, /„ 23, 97 25,34 25,10

Вм2ст с-ухо1 речовини, кг 64, 50 63,10 46,50

Вих1д бика, % 16, 99 17,91 17.11

Сумарний вих1д бика, кг 10, ,95 11,30 7,94

Динам 1ка кллькост* б!лка у м'яс1 бичк!в укра!нсько1 м'ясно*' породи ев1дчить, що з б ¿ком ц1 показники зб!льшуються. Шдвищення вмюту бшка в туш1 з в том зд)йснюеться, в основному, за рахунок збьльшення живот маеи, так як в процентному в!дношенн1 вм1сту бика в м'яе1 1стотно1 р1зниц* не спостер!галось.

Економ1чна ефективнють, вирахувана за прийнятою формулою, в Шнах 1991 року, св1дчить, цо в1д кожно! голови укралнськол м'ясно I породи додатково одержано' 275,2 крб. проти тварин червоно$ степовог порот 1 114,0 крб. - проти тварин асканШського зебувид-ного типу.

ВИСНОВКИ

На П1дстав1 вивчення особливостей формування господарсько ко-рисних ознак у тварин укра!Нськог м'ясно! породи в умовах Криму можна зробити сл1дуюч1 висновки:

1. В умовах Криму тварини украшсько! м'ясно 5 породи проявляюсь характера для ще! худоби господарсько-бюлопчш властивоси.

2. При нормовашй год1вл1 тварини укралнськок м'ясно! породи мають високу енерпю росту, добр1 в1дгод1вельн1 1 заб!ЙН1 якост!, в1дтворювальну 'здатнють 1 молочность:

а) середньодобов! прирости бугайщв В1д народження до 8 М1сяц1в становлять 1020 г, до 18 мюяЩв - 1008 г, у теличок, в1дпов1дно, - 900 1 745 г; жива маса бугайщв у 8-мЮячному В1Ц1 становить 283 кг, у 12 - 382,5, у 15 - 484,3 1 у 18 мюящв -

582,1 кг; жива маса теличок в1дпов!дно становить - 251.5; 322,2; 377,8 ! 443,3 кг;

б) забШний вих1д у 15~М1Сячних бичмв становив 56,0 X, у 18-мюячних - 56,8 i у 21-м1сячних - 65,3 %;

в) ккяькють важких отелень становить 1.,4-1,7 %, а сума къль-KoeTi важких отелень та к)Лькост1 загинулих телят становить 3,8-4,0 Z проти 6,6 суредн1х по пород];

г) молочнють KopiB за [«яд рок iß перевищуе стандарт по I отелу на 6-14 кг, по Н - нн 0-17 кг, III i бьлыне - на 10-15, в циюму по стаду - на 3-1 г, ьт:

д) корови переважають за живою масою i пром1рами в yci BiKOBi пер10ди тварин, запиеаних до р!зних том!в державно! плем1нно! книги. ■

S. Твя|.'ичи укра?нгько! m' hckoi порпдй у 1Г.-м!сячному ЫШ пе Р-ьвАчьггь вн оаСi йними та м' ясними якостями тварин аекашйського зебувидного типу i червско. етепсво! породи.

4. В трьохреберному в!друб1 i найдовиому M'nsi спини у )-°,-Мн;ЯЧНКХ бИЧКЛВ yKpaüHCbKOi м* ясно! породи моститься ыенше жиру, Н1Ж у тварин асканШського зебувидного типу i червоно! степо-во! породи, при практично однаковому BMicTy бика.

5. У тварин vKpaiHcbKoi м'ясно! породи з втом вмют жиру в м'яс! шдвищуетьея: в 15-м1сячному Б2Ц1 у трьохреберному в!друб! ЙОГО М)СТИЛ0СЬ 2,14 %, У 18-М1СЯЧН0МУ - 2,71 i У Bilii 21 мюяць -3,21 %, в найдовшому м'яз1 спини, в1дпов1дно, - 2,04; 2,77 та 3,30 Z.

6. За вгдносною масою BHyrpiinHix opraHiB (серце, легеш, печшка, нирки, селез1нка) М1ж тваринами укратнсько! м'ясно! породи, аскангйеького зебувидного типу i червоно! степово! породи Ютотних в^дмшностей не встановлено. Достов1рних в1дм!нностей не встановлено i у тварин украгнсько? м'ясно! породи у в!ковому аспект!.

7. 1нтенсивн1сть росту маси кюток, ix л^йн! po3MipH та ма-сившсть у тварин укра!нсько! м'ясно! породи з BiKOM збгльшуються особливо в1д 15 до 18 мзсяшв. Роэвиток компактно! kictkobo! тка-нини, руйн!вне навантаження зроетають, а в1дносний запас MiUHOCTi зменшуеться Bifl 15 до 21 м!сяця. Даш рентгенограф!! св1дчать про BiflHociiy довгоросл!сть тварин укра!нсько! м'ясно! породи. Тварини аскашйського зебувидного типу характеризуються б!льш низькими по-

казниками розвитку та бюмехашчних показншив скелета метапод1ю nopi вняно з укра!нськими м'ясними.

8. Сумарний вих1д бика з тушi тварин м'ясного напрямку про-дуктивноет1 вищий, шж у бичк1в червоно! степово! породи: на 3,01 кг у тварин украхнсько! m'hchoï породи, на 3,36 - у тварин зебу-видного типу.

9. Сумарний вих1д б]лка у тварин yKpaïHCbKOï m'hchoï породи з в i ком зОхльшуетьоя: Bifl 8,13 кг у 15-м1сячних бичмв до 10,95 кг у 18-м)СЯчних та 13,57 кг у тварин 21-М1Сячного вжу.

ПРАКТИЧШ ПР0П03ЩП

1. В умовах Криму укра1нська м'ясна порода в!дзначаеться характерами для породи господарсько-бшлопчними властивостями та здатнютю до високо ï продуктивностi i може рекомендуватись як для чистопородного розведення, так i для промислевого схрешування при забезпеченн) нормовано! год)Блк

2. Тварини асканШського зебувидного типу характеризуються виеокими показниками продуктивностi: по сумарному виходу 6iлка в туш1 вони не поступаться тваринам укратоько} m'hchoï породи. В умо?ах Криму p.'.ic'OM н укрги не ькг<ю «Гионоь породою вони повинш '-"raíiüüUTH добру основу для j-oraií • йного ( перем) иного) схрешування.

Ô. Розведення украхнеько! m'hchoï породи i аскан1йського зебувидного типу, викориотання ix при отворенн) плем^нних i товарних стад м'яено! худоби о уотхом може бути використане при створенн1 галуз! спеЩал13ованого м'ясного скотарства в Криму.

СПИСОК ОСНОВНИХ Р0Б1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

1. Васильклвський С. , Мушкарьов В. , Щлуйко Г. , Фичак В. Племзавод ykpaïhcbkoï m'hchoï породи.// Тваринництво Укра:ни. КИ1В.-1995.-9.-с. 18-19.

2. Васильк1веький C.B. 3a6íftHi i m'hchí hkoctí 6h4Kíb р1зних гено-тип1В.//Bich. с.-г. науки. - 1996.-8.-с.

3. Васильк1вський С. Б. Продуктивнiсть тварин yKpaïHCbKOï m'hchoï породи в умовах Криму. Матер1али mí жнар. конференщ ï "Нов i метода селекцп i в1дтворення високопродуктивних пор1д i тип i в тварин", Khïb, 1996, с. 39.

4. Васильк1вський С. Б. Деяк1 особливост1 росту скелета метаподио i MiUHicTb KicTKOBOï тканини у бичк1в yKpaïHCbKOï m'hchoï породи. Матер1али mí жнар. конференщ ï "Hobí методи селекцп i в1дтворен-ня високопродуктивних nopifl i типi в тварин", Khïb, 1996, с. 38.

Васильковский С. Б. "Формирование хозяйственно-полезных признаков у животных украинской мясной породы в условиях Крыма". Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности Об. 00.15 - разведение животных. Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинекое, Киевской обл. , 1996.

Изучены особенности формирования хозяйственно-полезных признаков у животных украинской мясной породы в условиях Крыма Установлено, что при нормированном кормлении животные этой породы проявляют характерные для этого скота хозяйственно-биологические качества (энергия роста, откормочные и убойные качества, качество мяса, воспроизводительная способность, молочность). Животные украинской мясной породы в 18-месячном возрасте превосходят по убойным и мясным качествам животных асканийского зебувидного типа и красной степной породы. Морфологические и биомеханические характеристики скелета указывают на отсутствие аномалий. На основании исследований обоснованы предложения производству.

Vasilkovsky S.B. Forming of the economic-useful signs in Ukrainian beef cattle in the Crimean conditions. Manuscript. Thesis on the scientific degree competition of candidate of agriculture sciences in the speciality 06.00.15 "Animalbreeding". Instutute of Animalbreeding and Genetics of the UAASc. , v. Chubinskv, Kiyv region, 1996.

The peculiarity of the forming of the economic-usetul signs in Ukrainian beef cattle in the Crimean conditions have been learned. It is determined, that by the fixing feeding the animals of this breed show the quality which are typical for the Ukrainian beef cattle (energy of the growth, fat and slaughter qualty, meet quality, fertility and milking stock).

The animals of the Ukrainian beef cattle in the age of 18 Months in the slaughter and meet characteristics are surpassing of animals of ascanian sebu type and red step breed. The morphological and biomechanican characteristics of the skeleton indicate on the absence of the anomaly. The proposes to the production are well grounded.

Ключов1 слова: розведення, м'ясна худоба, продуктившеть, морфолопчш i 6ioMexaHi4Hi особливост1, генеалопя.