Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Физиологическое обоснование эффективности влияний туристическо-краеведческой деятельности на организм подростков

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Физиологическое обоснование эффективности влияний туристическо-краеведческой деятельности на организм подростков"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЗІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОРГАНІЗМ ПІДЛІТКІВ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

Київ — 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського

Науковий консультант:

доктор біологічних наук, професор Сєрмеєв Борис Васильович, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушннського, завідувач кафедри дефектології та фізичної реабілітації

Офіційні опонентн:

доктор біологічних наук, професор Макаренко Микола Васильович, Інститут фізіології імені О.О.Богомольця НАН України, провідний науковий співробітник

доктор біологічних наук, професор Кучеров Ілля Семенович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, професор кафедри фізіології людини

доктор медичних наук, професор Гіттік Леонід Самійлович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри анатомії та фізіології людини і тварин

Провідна установа:

Донецький державний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, кафедра медичної інформатики та біофізики, м. Донецьк

Захист відбудеться ". А. 2ооо р. о годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, Київ-33, вул. Володпмирська 64, біологічний факультет, ауд. 215)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність роботи визначається необхідністю об'єктивного фізіологічного обгрунтування впливу па організм молодих людей різного віку, статі певних видів рухової фізичної активності та застосування таких видів активності на оздоровчих заняттях з різними групами підлітків. Робить роботу актуальною також її відповідність програмі Президента "Фізичне виховання — здоров'я нації". Комплексний підхід до виховання школярів вимагає врахування не тільки загальних умов соціального життя суспільства в цілому, а й особливостей конкретного мікросередовища, що оточує учнів. При цьому довкілля має великі можливості комплексного впливу на підростаюче покоління. Реформа загальноосвітньої школи орієнтує на широкомасштабне розширення фізкультурно-масової і туристсько-краєзнавчої роботи. .

На сьогоднішній день недостатньо розробленим є питання впливу різних факторів туристсько-краєзнавчої діяльності на фізіологічні та індивідуально-типологічні показники людини, недостатньо висвітлена оздоровча ефективність різних видів туристських походів. Є роботи з використання шкільного самодіяльного туризму і краєзнавства у всебічному і гармонійному розвитку підлітків (Гіндце, 1928; Петросян, 1963; Фарфоровський, 1966; Дикий, 1967; Нагорний, 1969; Солдатспков, 1969; Бородкина, 1973; Істомін, 1976; Зубалий, 1977 та ін.). При ці,ому вказується, що необхідно удосконалювати форми туристсько-краєзнавчої роботи зі школярами, більше уваги приділяти туристським походам і подорожам, краєзнавчій роботі учнів у походах. Запропоновані шляхи і засоби використання шкільного краєзнавства для розвитку загального і політехнічного кругозору, а також підвищення якості знані, учнів, їх дисциплінованості (Бескоровайнип, 1961; Акішин, Берг, 1981; Пілат, 1981 та ін.), досліджуються принципи і засоби туристсько-краєзнавчої роботи в школі, спрямованої па підсилення трудового виховання в походах (Мокаєв, 1970; Дружшііна, 1972; ІІІтюрмер, 1977; Ліві, 1981).

Враховуючи, що краєзнавча робота школярів, здійснюється в основному під час туристських походів, експедицій і екскурсій, успіх її значною мірою залежить від правильної організації і методики проведення походів і експедицій, і в першу чергу, від нормування фізичних навантажень у походах і експедиціях. Однак наявні в літературі дані про нормування фізичних навантажень (вага стсрпного вантажу, довжина денних переходів у кілометрах, швидкість пересування, організація тривалих привалів) стосуються гірських і частково пішохідних походів (Петросян, 1963; Нагорний, 1966 та ін.). Науково обгрунтованих режимів фізичних навантажень у велосипедних і лижних багатоденних походах у доступнії"! нам літературі знайти не вдалося. Відсутні роботи з обгрунтування постановки туристсько-краєзнавчої роботи в шкільних табррах праці і відпочинку. Не існує і стрункої системи туристсько-краєзнавчої роботи в загалрлюосвітній школі. Щоправда, Галушко (1976) зроблена спроба розробити систему туристсько-краєзнавчої роботи в школі-інтернаті спортивного профілю, але немає аналізу стану туристсько-краєзнавчої роботи в

школах країни, відсутні' експериментальне обгрунтування туристсько-краєзнавчої роботи в школі. •

Нормування обсягів рухової активності школярів досліджували багато авторів, але Сухарева (1974, 1975), Силла (1971, 1975, 1978) показали, що спонтанна рухова активність і уроки фізичного виховання в школі не можуть забезпечити добового обсягу рухів, необхідних для фізичного розвитку школярів. На думку Хрипкової (1976), уроки фізичного виховання компенсують у середньому тільки 11% необхідного добового обсягу руху. А за даними Снлли (1971) для здоров'я і розвитку дівчаток шкільного віку необхідно 4—9 годин у тиждень інтенсивного фізичного навантаження, для хлопчиків 7—12 годин. На думку'Стакіоненс і Вольбекене (1978), оптимальною нормою неорганізованої рухової активності школярів є більше 176 хвилин у день. У цьому плані турнстсько-краєзнавчд робота, і в першу чергу походи вихідного дня, якраз і є резервом оптнмізації рухового режиму школярів.

Загальновідомими є факти негативного впливу на організм, який росте та розвивається, обмеження рухової активності, особливо враховуючи інтенсивне навчальне навантаження протягом навчального року (Лисицин, 1977; Сухарев, 1979; Грпбан, 1979; Надєждіна, 1980; Коваленко, 1980 та ін). Гіпокінезія виявляється в зниженні і розумової, і фізичної дієздатності (Тромбах, 1967; Антропова, 1968; Какуріш, 1968, Бережков, 1972, Усищева, Сазашок, 1977 та ін.). Постійна розумова втома на фоні обмеженої рухової активності веде до психічної астенізації і зниження резистентності до простудних та інфекційних захворювань, відбивається на гармонійному розвитку особистості (Парін та ін., 1965; Горбунов, 1967; Силла, 1968, Карповськнй, 1969; Пратускевич, 1916; Крячко, та ін., 1970; Грибан, 1979; Сонькін, 1987, Новиков, 1987 та ін.).

Актуальність проблеми розумової втоми і її профілактики в наш час зростає у зв'язку з інтенсифікацією процесу навчання і великого потоку інформації. Проблема активного відпочинку після розумової праці вивчена недостатньо з фізіологічної і гігієнічної сторін. Питання про ефективні форми відпочинку займають одне з головних місць у розробці цієї проблеми. Відомо, що активніш відпочинок не тільки знижує, а і попереджує втому (Захаров, 1960; Нагорний, 1966; Мотилянська, 1967; Цнрин і співавт., 1982; Курнлова, 1984; Винокуров, 1988 та ін.). Відомо, що туризм з його великими, але рівномірно розподіленими в часі навантаженнями, позитивно впливає на організм, що росте

і розвивається (Шевельов, 1976; Булатов, 1981; Цнрин та ін., 1982; Сергеев, 1982; Кладчук, 1982; Опанасенко, 1982; Нікішин, Коструб, 1991;Коцан, 1997, 1998 та ін.). Автори відмічають вплив на організм одноденних та багатоденних походів різного спрямування — оздоровчі, пізнавальні, спортивні, їх місце в поліпшенні розумової та фізичної дієздатності школярів у навчальному році, наводять переконливі дані про позитивний вилив системи туристських заходів на стан здоров'я школярів, їхню успішність, фізичні кондиції.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає Зведеному плану НДР України з темп 1.3.1.03. "Обґрунтування і розробка диференційованого програмування фізкультурно-

з

оздоровчих занять". № державної реєстрації 910036146, і програмам IIДР кафедри фізіології та анатомії людніш і тварин Волинського держуніверситет}’: "Системні механізми цілісної діяльності мозку дітей шкільного віку", № державної реєстрації 0196U006629" (1995 — 1997 p.p.)-; "Професіііно-валеонтологічна підготовка студентів вищих навчальних закладів", № держреєстрації0198Ш00401 (поч. 1998 p.).

Мста і задачі дослідження. Мстою досліджень було вивчення оздоровчої ефективності комплексних виливів рухів у формі туристських походів для різних груп школярів на основі вимірювання та оцінки динаміки фізичних параметрів, показників кардіореспіраторної системи та психофізіологічних показників. Проведені дослідження з метою розробки системи туристсько-краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі; здійснено обгрунтування режимів фізичних навантажень у багатоденних велосипедних, лижних, пішнх туристських походах зі школярами, з урахуванням віку і фізичної підготовленості, а також проведені дослідження індивідуально-топологічних вікових змін у школярів, що займаються і що не займаються спортом, при туристських навантаженнях.

При цьому були поставлені і вирішені такі завдання:

1. Розробки і обгрунтування застосування системи туристсько-краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі з розробкою оптимальних комплексних навантажень, що позитивно впливають на фізичні і розумові характеристики школярів старших класів.

2. Вибору та модифікації основних методів досліджень впливів різних типів туристських навантажень на організм дівчаток і хлопчиків різного віку; знаходження кількісних значень змін фізичних параметрів, показників кардіореспіраторної системи і психофізіологічних параметрів при дії різних типів туристських навантажень.

3. Обгрунтування і часова організація режимів фізичних навантажень в багатоденних велосипедних, лижних і піших туристичних походах зі школярами, з урахуванням їхнього віку і фізичної підготовленості.

4. Вивчення впливу туристських навантажень на розумові, фізичні і фізіологічні параметри дівчат та юнаків протягом навчального року і з урахуванням їхнього спортивного розвитку.

5. Дослідження індивідуально-типологічних вікових змін фізіологічних і фізичних параметрів школярів різної статі, що займаються і що не займаються спортом, при туристських навантаженнях.

6. Вивчення впливу різних форм активного відпочинку (в таборах різноманітного профілю) на фізіологічні і фізичні параметри організму школярів, з урахуванням вікових і статевих мінлпвостей.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше розроблена і перевірена в експерименті система туристсько-краєзнавчої роботи (СТКР) в загальноосвітній школі на основі вивчення ряду показників фізіологічного стану і фізичного розвитку школярів, що систематично займаються, туризмом. Доведено, що СТКР є найбільш ефективним та оптимальним засобом комплексного впливу на психологічні та фізичні параметри здоров'я школярів. При застосуванні СТКР

поліпшуються показники фізичного розвитку та успішності навчання дїісй і підлітків. Набули подальшого розвитку розробка та обгрунтування режимів фізичних навантажень у туристських походах зі школярами (велосипедних, лижних, частково піших) залежно від віку і фізичної підготовленості школярів. На основі вивчення системних взаємозв'язків фізичної активності, фізичного стану і здоров'я тих, що займаються туристсько-краєзнавчою діяльністю (тобто фспотппічішх благопридбаиь в онтогенезі), удосконалені механізми широкого використання СТКР як оздоровчого комплексного впливу фізичної, психічної та соціальної активності на різні верстви населения (біосоціальна детермінанта и системі охорони здоров’я нації України). Уперше встановлені закономірності динаміки параметрів, які характеризують фізичне, психологічне і соціальне здоров'я тих, що займаються туристсько-краєзнавчою діяльністю.

Практичне зпачешиї одержаних результатів. Вивчення й аналіз стану туристсько-краєзнавчої роботи, фізіологічних характеристик впливу туризму на організм учнів дасть можливість науково обгрунтувати режим праці і відпочинку туристів у походах. Розробка системи туристсько-краєзнавчої роботи зі школярами буде сприяти піднесенню масовості туристсько-краєзнавчого руху школярів, оптпмізації навчально-виховного процесу в школі, зміцненню здоров'я учнів. Виявлені ефективні фізіологічні та фізичні показники, що дозволяють визначати ступінь комплексного впливу занять туристсько-краєзнавчою діяльністю па оптимальніш рівень фізичного, психологічного і соціального стану різних вікових та статевих груп дітей та підлітків.

Результати використовуються у навчальному процесі вищої школи та загальноосвітньої школи. За результатами досліджень прочитаний цикл лекцій з валсології та застосуванню туристсько-краєзнавчої діяльності для поліпшення показників здоров'я в курсах "Фізіологія людини та тварин", "Валеологія", "Психофізіологія", "Екологічна фізіологія", спецкурсі з "Вікової фізіології" студентам факультетів фізичного виховання, педагогічного та вчителям по лінії інституту вдосконалення і на курсах підвищення кваліфікації вчителів ирн Волинському державному університеті. Розроблена і впроваджена в педагогічний процес система ТКР у школах м. Одеси (шк. № 54), Луцька (пік. №

2 та станція юних туристів), Ковеля (станція юних туристів м. Ковеля) та Києва (шк. № 123). На основі матеріалів дисертаційних досліджень видані методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл з організації і проведення туристсько-краєзнавчої роботи зі школярами.

Особистий внесок пошукувана. Ідея оцінки та впливу туристсько-краєзнавчої діяльності на фізичні, психологічні та соціальні компоненти здоров'я дітей та підлітків запропонована і експериментально реалізована автором самостійно. Визначальним с участь автора у плануванні та організації експериментальних досліджень, їхньому проведенні, статистичній обробці, фізіологічній інтерпретації та кількіснії'! оцінці результатів, написанні роботи і наукових праць.

Апробація результатів досліджені,. За матеріалами досліджень зроблено 12 доповідей на конференціях: "Фізична культура як чинник зміцнення здоров'я"

(Одеса, 1994); Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури” (Луцьк, 1994); ХЬІ та .ХІЛІ наукових конференціях професорсько-викладацького складу ВДУ (Луцьк, 1995, 1996); Республіканській науковій конференції "Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні" (Київ-Луцьк,1996); Конференції "Актуальні питання оздоровчої фізкультури дітей і валеології в навчальних закладах України'' (Кіровоград, 1996); Міжнародних науково-практичних конференціях "Вопросы реабилитации" (Одеса. 1997, 1998); Республіканській конференції "Актуальні проблеми вдосконалення програм з фізичної культури" (Сімферополь, 1997); Міжнародній конференції "Реабилитация детей и подростков в школьных условиях" (Ставрополь, 1998); Ювілейної наукової конференції професорсько-викладацького складу Південно-українського педуніверснтету ім. К. Д. Ушннського, Одеса, 1998; на Симпозіумі "Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі", Черкаси, 1999 р. Апробація результатів досліджень та матеріалів дисертації була зроблена на спільному засіданні кафедри теорії та методики фізичного виховання та кафедри дефектології і фізичної реабілітації факультету фізичного виховання Південноукраїнського педуніверснтету ім. К. Д. Ушннського (Одеса, 1999), а також на засіданні кафедри анатомії і фізіології людини та тварин Волинського держуніверситету ім. Лесі Українки (Луцьк, 1999).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 28 статтях у наукових журналах і збірниках наукових праць та в 10 тезах наукових конференцій. Результати експериментальних досліджень увійшли до навчально-методичного посібника для вчителів з організації туристсько-краєзнавчої роботи в школі "Шкільний туризм" і до монографії "Физиологическая характеристика влияния туристическо-краеведческой деятельности школьников на их организм".

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 297 сторінках друкованого тексту, складається із вступу, огляду літератури, опису методик досліджень, 5 розділів експериментальних досліджень та обговорення результатів, висновків, списку літератури, що нараховує 217 джерел (з ннх 180 робіт слов'яномовних авторів та 37 іноземних авторів), додатки (4 акти впровадження). Робота містить 231 таблицю і 64 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Дослідженій проводилися з 1988 по 1998 рік у кілька етапів. 1. Попередній (1988 — 1991 роки.). Враховуючи, що краєзнавча робота школярів здійснюється в основному в туристських походах і що успіх її переважно залежить від дотримання режимів фізичних навантажень у походах, нами шляхом анкетування вивчався стан дотримання вчителями режимів фізичних навантажень у походах зі школярами. Всього проаналізовано біля 16 тисяч анкет. 2. Пошуковий (1991 —1993 роки). Проведена підготовча робота з

б

організації туристсько-краєзнавчих заходів у школі за запропонованою нами системою. 3. Основини (1993 - 1997 роки). Присвячений вивченню фізіологічних реакцій організму школярів на комплексні чшшики туристичних навантажень, а також ефективності запропонованої нами СТКР у школі.

В дисертації використано: 1.Засоби спостереження. 2. Вивчення і узагальнення результатів туристських навантажень шляхом спостереження, внвчення документації, бесід зі школярами за заздалегідь складеними програмами (масові опитування за чітко визначеним колом питань, бесіди та інтерв'ю). Використані також відомі методики дослідження фізіологічних параметрів: визначення частоти серцевих скорочень, потужності вдиху і видиху, вимірювання артеріального тиску, часу простої рухової реакції, частоти руху кистю, тонусу чотириголового і двоголового м'язів у напруженому і розслабленому станах з наступним обчисленням дислокаційної амплітуди коливання тонусу (ДАКТ).

Застосовувались також засоби лікарського контролю (вимір зросту, ваги, життєвої ємності легенів, сили м'язів правої і лівої рук, станової сили) і засоби визначення фізичної підготовленості (вимірювання далекості кпдка набивного м'яча двома руками з-за голови і в положенні епдячп, стрибка в довжину з місця поштовхом двома ногами, визначення кількості згинань та розгинань рук в упорі).

Динаміка розумової працездатності вивчалася за методикою дозування роботи в часі з допомогою таблиць В. Я. Анфімова. Розрахункові засоби і математична обробка експериментального матеріалу здійснювались загальновживаними статистичними засобами.

Про реакцію серцево-судинної системи на регулярні фізичні навантаження в умовах туристських походів судили на підставі результатів дослідження функціонального стану серцево-судинної системи старшокласників, що проводили за допомогою фазового аналізу серцевої діяльності, електрокардіографії (ЕКГ), фонокардіографії (ФКГ) і реографії (РГ)- Динаміку серцевого скорочення лівого шлуночка досліджували за допомогою полікардіографічного методу (синхронний запис ЕКГ, ФКГ з верхівки серця і сфігмографія (СГ) сонної артерії), правого шлуночка — з допомогою реографії легені (синхронний запне ЕКГ, ФКГ з нижньої третини груднин і РГ легеневої артерії). Запис кривих здійснювали з допомогою фонокардіографічної (ФКГ-01), сфігмографічної (СГ2-01) та реографічної (РГ1-01) приставок, підключених до п'ятиканального електрокардіографа типу ЕКГ — 01-5. Реєстрацію полікардіограм здійснювали в положенні, що досліджується лежачи на спокійному видосі і на 1 і 6 хвилинах після дозованого фізичного навантаження у вигляді 20 присідань за 20 секунд. Вивчали тимчасові стани тривалості фаз, а також фазові і міжфазові показники серцевого скорочення обох шлуночків, що визначаються за методикою В. Л. Карпмана. Реєстрацію фонокардіограм виконували на низькому і середньому частотному діапазоні фонокардіографічпою приставкою (ФКГ-01), підключеною до того самого апарата. Фонокардіограми записували синхронно з ЕКГ з верхівки легеневої

артерії і точки Боткіна в ті ж періоди і після такого ж фізичного навантаження, що і полікардіограми. Реєстрація електрокардіограми виконувалася або в 1. 2. З стандартних відведеннях, або за методикою накладення електродів по Небу-Бутченко. Частота серцевих скорочені. (ЧСС) реєструвалася або стрічками ЕКГ. або на пульсотахометрі типу "Пульс", або з допомогою цифрового рнтмовазометра РВМ-01. Крім того, ЧСС визначалася також аускультатнвним методом.

Реограмн легень та кінцівок записували реографічною приставкою (РГІ -01), підключеною до того ж апарата, синхронно з ЕКГ в ті ж періоди і після того ж навантаження, що і полікардіограми. Вивчали якісні і кількісні характеристики реограм. Про функціональні можливості кисневого забезпечення організму судили за максимальним споживанням кисню (МСК), одержуваного прямим методом у процесі роботи на велоергометрі "Монарх" із застосуванням аналізу за методом Дугласа Холдейна з використанням апарата ГВВ-2-10 та газоаналізатора "Спнролит". Обсяг повітря, іцо видихалося (легенева вентиляція ЛВ), визначався з альвеолярною умовою (1 = 37°С, насичений водяними парами ВТ8Р), а величина П02 — стандартною умовою ^ = 0°, повітря сухе, тиск 760 мм рт. ст.). — 8ТРО, для чого були використані таблиці Хрнпкової, Колесова, 1988). Програма визначення МПК передбачала попередню розминку на велоергометрі протягом 5-8 хвилин з навантаженням, що дозується залежно від віку і підготовленості школярів. Відомо, що між теоретичними й експериментальними значеннями максимальної аеробної спроможності виявлена висока кореляція: г = 0,70-0,92. Завбачені в розминці індивідуальні граничні можливості П02 дали змогу визначити і максимальну працездатність кожного школяра. Між П02 і потужністю роботи спостерігалася лінійна залежність (Виноградов, Точплов, 1956). В основній пробі пропонувалася 4-хвиліінна робота зі східчасто-зростаючпм навантаженням: на 1—2-й хвилинах — 75—80%, на 5-й хвилині — 100—110% від гранично заданої на основі завбаченого МПК. В кінці 5-ї хвилини школяру пропонувалося збільшити швидкість педалювання і продовжувати роботу доти, доки частота обертів не знижувалася. Під час граничного навантаження видихнуте повітря забирали в мішок Дугласа (30-секундними порціями). Критеріями досягнення зони МПК служило підвищення ЧСС в межах 170—190 уд/хв; дихальний коефіцієнт вищий за одиницю. На підставі отриманих результатів з'ясовувалися наступні параметри діяльності кардіо-респіраторної системи: МПК/кг02 — пульс, "кордон витривалості", вентиляційний еквівалент за киснем", показник фізичної працездатності прп пульсі 170 уд/хв (Р\УС170).

Дослідженш показників зовнішнього дихання проводилося оксигемогра-фічним засобом (оксигемограф 036М) за звичайною методикою (Бриль, Філін,' 1982). Аналіз оксигемограмн за довільної затримки дихання на вдосі (проба Хрнпковой, Фарбер, 1983) проводився за схемою, що рекомендується рядом авторів (Бриль, Філін, 1982; Лесгафт, 1951) і містить три послідовні фази: тривку (зміст оксигемоглобіну не знижується більш ніж на 1%), гипоксемічну (зниження окенгенації крові нижче 95%) і відновну (після припинення затримки дихання).

Перша фаза характеризує компенсаторні реакції організму за нестачі кисню в легенях, а також інтенсивність окислювальних процесів у тканинах. Чим менший обсяг кисню в легеневому резервуарі і вищий рівень тканевого дихання, тим коротша тривка фаза оксигемограми (Богданов, 1984). Для визначення інтенсивності споживання кисню тканинами при затримці дихання служить "градієнт падіння оксигенації крові", що визначається середньою величиною зниження відсотка оксигемоглобіну за 10 секунд затримки дихання. Друга фаза характеризує адаптаційні можливості організму до гіпоксичних зрушень або водночас до гіпоксемії гіперкапнії (Тьомкін, 1974). Тривалість робочого апное визначалась не тільки рівнем гіпоксемії, а й результативною сукупністю чинників: збудливістю дихального центру, ефективною імпульсацією, впливом кортикальних відділів на дихальний центр, гіпоксемією, локаліємією.

Про захворюваність дізнавалися з кількості зареєстрованих хворих у шкільного лікаря. Контрольну групу склали діти, що не займалися ані спортом, ані туризмом. З метою визначення оптимальних фізичних навантажень школярів у піших, лижних, велосипедних туристських багатоденних походах, а також обгрунтування часу тривалого (денного) відпочинку, тривалості і кількості невеликих привалів на маршруті були проведені дослідження з двома віковими експериментальними групами 14 — 15 років і 16 — 17 років), кожна з яких поділялася на дві підгрупи. Першу підгрупу склали діти, які були віднесені до основної медичної групи, але ані спортом, ані туризмом не займалися, другу

— діти, що займаються в різноманітних спортпвних секціях не менше двох років. Під нашим спостереженням перебували 182 школярі, які з 12-ти років почали займатися в туристських секціях при своїх школах, обласній станції юних туристів, міських і районних туристських клубах (дослідна група № 1). З метою з'ясування ступеня впливу туризму порівняно з впливом спорту було вивчено 167 школярів, які з 12-ти років почали займатися у спортивних секціях (дослідна група № 2). Вага рюкзаків, швидкість пересування на маршруті, довжина денних переходів відповідали зросту дітей і їхній фізичній підготовленості (Цикріщзе, Нагориий та ін., 1969). У дітей вранці і ввечері визначали частоту руху кистю (ЧРК), частоту серцевих скорочень (ЧСС), потужність вдиху (ПВд) і потужність видиху (ПВид), силу правої кисті (Скп). Шляхом анкетування з'ясовували бажання перепочити, організувати тривалий відпочинок (днювання — днівку).

Для визначення місця першої днівки в багатоденних піших туристських походах проведено 10 походів і обстежено 193 підлітки в віці 14—17 років в умовах піших багатоденних походів, проведених за згодою дітей без днювання. Щодня аналізувалася динаміка означених показників, а також результати анкетування. Для встановлення місця другої днівки проведено 8 експериментальних походів і обстежено 238 підлітків у віці 14—17 років, з них 116 хлопчиків і 122 дівчинки. Після першої днівки четвертого дня до кінця походу днівок більше не було. З першого до останнього дня походу проводили ті самі дослідження, що і в досліді з виявлення місця першої днівки.

З метою перевірки тривалості відпочинку для дітей усіх вікових груп, що займаються спортом, було проведено 12 експериментальних походів і обстежено

243 школярі у віці 14—17 років. Експериментальні походи проводили тими самими туристськими маршрутами, що й попередні без днівок і з однією днівкою. У цих походах днівки робили на четвертому і восьмому днях 10-денного походу.

Для визначення місця першої днівки в лижних багатоденних походах проведено 12 походів і обстежено 172 підлітки у віці 14—17 років. За згодою дітей ці походи проводилися без днівок. Проведені ті самі дослідження, що і в піших походах без днівок. Для з'ясування місця другої днівки в лижному багатоденному турпоході було проведено 11 походів і обстежено 302 школярі 14—17 років. В усіх походах після першої днівки до кінця 10-дешгого походу днівок більше не було. Для підтвердження часу другої днівки в лижному багатоденному поході було проведено 8 походів і обстежено 198 школярів.

Для визначення першої днівки в велосипедних багатоденних походах проведено 8 походів і обстежено 249 школярів 14—17 років. За згодою дітей, ці 10-дснні походи проводилися без днівок. Для перевірки часу першої днівки в багатоденному велосипедному поході було проведено 10 походів і обстежено 269 учнів. Для підтвердження часу проведення другої днівки в лижному багатоденному поході проведено 10 походів з двома днівками на п'ятому і на дев'ятому днях і обстежено 310 підлітків. На підставі вивчення режимів фізичних навантажень у піших, лижних, велосипедних туристських багатоденних походах нами були запропоновані певні норми.

Туристські групи школярів 13—16 років ходили по одному і тому ж маршруту. Усього проведено 65 походів і обстежено 1643 учні, з них 553 — у піших походах, 626 — у лижних і 464 — у велосипедних походах. У них до і після походів зніманії покази сили, витривалості, швидкості, стрибучості, деякі показники серцево-судинної системи, системи зовнішнього дихання, нерпової і м'язової систем. Вранці і ввечері вимірювали ЧСС, ЛТ, ПВд, ПВид, Скл і Скп, ЧРК, ЖЄЛ і тонус м'язів (двоголового і чотириголового в максимально напруженому і розслабленому стані). Крім того, протягом ходового дня проводилися додаткові виміри Скп. ЧСС, ПВд, ГІВпд, ЧРК. Дані щоденних вимірів давали можливість фіксувати настання втоми і регулювати фізичні навантаження.

У всіх взятих для спостереження дітей на початку кожного навчального року вивчали показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості (вимірюванії зріст, вагу, життєву ємність легенів, силу згиначів кисті, розгиначів спини), визначали стрибучість, швидкість, силову витривалість, адаптивні реакції дихальної системи (за частотою дихання, глибиною дихання, максимальною вентиляцією легенів, потужністю вдиху і внднху), серцево-судинної (за частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском, за деякими гемодішамічішми показниками — пульсовим, середнім, динамічним тиском), нервово-м'язової системи, частоту рухів кистю, дальності кидка набивного м'яча, дальності стрибка в довжину з місця. Для спостереження було взято 685 дітей 12—15 років, що відпочивали в межах міста у батьків у домашніх умовах (контрольна група—К). 605 дітей відпочивали в піонерських таборах із

звичайним режимом дня (дослідна група №1 — Д1), 491 — у туристських таборах (дослідна група №2 — Д2), 514-у шкільних таборах праці і відпочинку (дослідна група №3 — ДЗ), 200 — у піонерських таборах з нашою модифікацією режиму дня (дослідна група №4—Д4) і • 199-у шкільних таборах праці і відпочинку з нашою модифікацією режиму дня (дослідна група №5 — Д5). Всього обстежено 2467 школярів 12—15 років, з них 1319 дівчаток і 1148 хлопчиків.

Руховий режим дітей контрольної і дослідних груп різнився. Руховий режим дітей груп Д1, Д2 і ДЗ був зумошіешш розпорядком дня відповідних таборів, що був в різних таборах різним. Ранкова зарядка в таборі юних туристів (група Д2) була на 10 хвилин тривалішою, ніж у групах Д1 і ДЗ. Переважна більшість фізичних вправ комплексу ранкової зарядки в групі Д2 були спрямовані на розвиток сили м'язів ніг, спини, на рівновагу, на розвиток стрибучості. В кінці ранкової зарядки проводився крос по горбистій місцевості, що ускладнювався через кожні 2 дні. Тривалість кросу була від 3 хвилин на початку зміни до 20 хвилин у кінці. Про ефективність активного відпочинку в таборах взагалі і туристсько-краєзнавчої роботи зокрема робимо висновок з результатів обстежень. Дітей, що приїздять у табори, обстежили через добу після прибуття. Повторне обстеження проводили за день до закінчення зміни.

Результати досліджень та їх обговорення

Зроблений у розділі 1 аналіз літератури визначив, що біологічною основою фізичної активності як діяльності індивідуума, яка спрямована на досягнення фізичних кондицій, необхідних і достатніх для досягнення і підтримання високого рівня здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості є природжена потреба в рухах (за Могендовнчем — кінезофілія). Виключення її зі стереотипу життя (гіпокінезія) є чинником ризику, що дезорганізує організм на молекулярному, клітинному, органічному та цілісному рівнях (Крестовніков, Амосов, Ретрен, Муравов).

Говорячи про значення туризму як засобу всебічного розвитку школярів, Тючкалов (1965) теоретично обгрунтував положення про те, що засобами туризму можна досягти не тільки фізичного, а й розумового, морального, естетичного розвитку учнів. Відомо, що туристські заходи мають сильний рефлекторний вплив і виявляють різнобічний фізіологічний вплив на організм підлітків, внаслідок чого виникає ряд місцевих і загальних реакцій, у яких беруть участь усі органи і системи (Курилова, 1984; Винокуров, 1988 та ін.). Зміни, що виникають у фізичному і психічному стані школярів під час походів, можна розглядати як специфічні реакції організму, що забезпечують більш тонке пристосування рухових функцій до впливу фізичних навантажень, а супутні їм зміни в розумовій дієздатності враховуються як неспецифічні реакції в розвитку процесу адаптації, на що вказують Галушко (1976) і ряд інших дослідників, що вивчали вилив різноманітних фізичних вправ на організм підлітків

Нормування обсягів рухової активності школярів стало предметом досліджень багатьох авторів. Сухарева (1974,1975), Силла (1971,1975,1978) у

своїх дослідженнях показали, що спонтанна рухова активність і уроки фізичногс виховання в школі не можуть забезпечити добового обсягу рухів, необхідних для фізичного розвитку школярів. На думку Хрппкової (1976), уроки фізичногс виховання компенсують у середньому тільки 11% необхідного добового обсяг} руху. Л за даними Сішли (1971) для здоров'я і розвитку дівчаток шкільного вік; необхідно -1—9 годин в тиждень інтенсивного фізичного навантаження, дл5 хлопчиків 7—12 годин. На думку Стакіонене і Вольбекене (1978), оптимальнок нормою неорганізованої рухової активності школярів є більше 176 хвилин ; день. Туристсько-краєзнавча робота, і насамперед походи вихідного для, якраз є резервом оптимізації рухового режиму школярів. Розосереджуючі домінантний осередок впливу І сприяючи розрядці напруженості школярів ПІСЛ5 навчальної діяльності, прогулянки, походи вихідного дня та багатоденн подорожі підвищують дієздатність кори великих півкуль головного мозку, ще сприяє активізації психічних процесів і підвищенню розумової дієздатності.

В умовах туристських походів особливо важливу роль відіграє висок; адаптивна здатність дитячого організму, що заснована на його реактивності лабільності функціональних систем. Анатомічні особливості серцево-судинно системи дівчаток і хлопчиків шкільного віку забезпечують їхнє швидке під ча-фізичної роботи (Горкін, 1951). Підвищення лабільності робочих центрів пі виливом м'язової діяльності лежить в основі процесу фізичної тренованості забезпечує функціональну перебудову організму в умовах туристських походів Перебудові процесів, Л(0 забезпечують рухову діяльність м'язів і зумовлююті діяльність кардіореспіраторної та ін. систем на рівень, що дасть відносно тривк; дієздатність, сприяє тривала (по 4—6 годин у день) відносно рівномірна робот; (хода з вантажем). Вона забезпечує перебудову за 1—2 дні. Одним з найчіткішії показників впливу навантаження заведено вважати зміни частоти серцевії скорочень (Гуменер та ін., 1967; Аршавський, 1967; Арцибашева та ін., 197С Коцан, 1998). Відомо, що фізіологічні зрушення показників серцево-судиннс системи при фізичних навантаженнях можуть служити одним із критерії характеристики ступеня їхнього виливу на організм і використовуватися дл визначення оптимального режиму фізичних навантажень і відпочинку (Бунак 1962; Тахчіанов, 1974, Тупіцин, 1979).

За даними Косилова (1965), подолання втоми забезпечує наростанн. дієздатності. У результаті втоми погіршується зорово-моторна реакція, що, я відомо (Могендович, 1965), розкриваючи динаміку нервових процесів, є одтп із показників функціонального стану ЦНС, зокрема її вищих відділів. Відоме що тривалість латентного періоду зорово-моторної реакції є одним із показникі стану коркових процесів (Зимкін, 1952, Бірюкова, 1963 та ін.), висок збудливість яких зменшує зорово-моторну реакцію, а загальмованість збільшу її. Втома, як наслідок зниження дієздатності, відбивається на показниках ЦНС, в першу чергу на тривалості зорово-моторної реакції, що в наших дослідження при розвитку втоми до четвертого дня піших походів статистично вірогідн знижувалася. Важливим чинником ефективності туристичних походів дотримання режимів пересування і відпочинку, дотримання норм фізичнії

навантажень: ваги стерішого вантажу, відстані переходів, їх тривалості, швидкості пересування. Будь-яке психічне або фізичне перевантаження, і особливо в підлітковому віці, може мати небажані наслідки. У літературі були відсутні дані про організацію короткочасного відпочинку без зняття рюкзаків ("хвилинка", коли учасники походу відпочивають одну хвилину в похилому положенні, упираючись долонями в коліна), хоча в практиці туризму такий вигляд відпочинку широко практикується.

Однією з перших робіт про вплив пішохідних екскурсій на організм дітей є дослідження Моделя (1925), в якому він відзначає комплексний вплив пішохідних екскурсій на організм дітей: нервово-м'язову систему, систему органів дихання, кровообіг, живлення, зростання. На його думку, пішохідні екскурсії впливають також на "психічну сферу, збагачуючи її і поповнюючи знання, а також виливаючи на інші сторони людської особистості". Крестовніков (1937) також вважає позитивним вплив туристських походів, особливо в гірській місцевості, на психічну сферу школярів.Природний вплив рухових якостей на фізичний розвиток є фізіологічно зумовленим і найбільш важливим чинником оптимального перебігу фізіологічних функцій організму (Сермеєв, 1966 та ін). Ось чому у туристів має місце більш високе поліпшення багатьох фізіологічних показників, і в першу чергу показників кардіореспіраторної системи. Таким чином, проблема шкільного самодіяльного туризму і краєзнавства знайшла своє місце в працях учених — біологів, фізіологів, педагогів. Туристсько-краєзнавча робота все частіше стає складовою ланкою педагогічного процесу в школі, а екскурсії, туристські походи та подорожі розглядаються як засіб всебічного і гармонійного розвитку особистості, як важлива складова здорового способу життя.

У розділі 3 мова йде про зміни фізіологічних та фізичних параметрів підлітків у туристських походах. З наведених даних видно, що вже до кінця третього дня походу у школярів усіх вікових груп починає розвиватися втома, про що свідчать результати анкетування і статистично вірогідне погіршання деяких вивчених показників. Так. уже в кінці третього дня 79,8% дітей побажали перепочпти, а в кінці четвертого дня їхня кількість зросла до 87,9%. Розвиток втоми у дітей підтверджується помітним погіршанням майже всіх вивчених показників уже до кінця 3-го дня і до кінця 4-го. Зниження деяких з них статистично вірогідне.

До кінця походу погіршання вивчених показників прогресувало і більшість з них спостерігалася нижче вихідного рівня. Похід без днівок закінчувало біля 69% дітей, що не займаються спортом. У групах дітей, що займаються спортом, відсіву до кінця походу без днівок не було. Слід відзначити, що втома у них розвивалася повільніше і зниження вивчених показників від першого до останнього дня мало менш виражений характер. Так, у хлопчиків 14—15 років, що не займаються спортом, Скп знизилася до кінця походу на 19,4% від вихідного рівня, у тих, що займаються спортом,— на 5,8%. ЧРК у тих, що не займаються спортом, знизилася на 12,3%, у тих, що займаються спортом — на 3,9%. У дівчаток 14—15 років, що не займаються спортом, Скп до кінця походу

знизилася на 30%, в той час як у дівчат цієї ж вікової групи, що займаються спортом, зниження становило 8,2%. .Якщо у юнаків 16—17 років, що не займаються спортом, Ски знизилася на 8,1%, то у тих, що займаються спортом,— на 1,7%. ЧРК у тих, що не займаються спортом, знизилася на 9,8%, у тих, що займаються спортом,— на 2,96%. У дівчат 16—17 років, що не займаються спортом, Скп до кінця походу знизилася на 26,8%, в той час як у тих, що займаються спортом, зниження склало 3,02%.

Лк видно з наведених даних, чергова втома у дітей починає розвиватися до кінця 7-го дня походу, про це свідчать матеріали анкет. Уже до кінця 7-го дня шляху 83,9% дівчаток і 73,7% хлопчиків, що не займаються спортом, висловили бажання перепочити. А в кінці 8-го дня мало місце статистично вірогідне погіршання майже всіх вивчених показників. В кінці 10-го дня походу у дітей всіх вікових груп, що не займаються спортом, мало місце статистично вірогідне погіршання вивчених показників відносно кінця сьомого дня, де втома ще тільки починала розвиватися і зниження показників ще не спостерігалося.

В учнів, що займаються спортом, динаміка вивчених показників у пішому поході з однією днівкою дещо інша порівняно з тими, що не займаються спортом. У дітей, що займаються спортом, не спостерігається статистичних даних вірогідного погіршання вивчених показників навіть до кінця походу за даними ранкових змін. В усіх вікових групах спостерігається статистично вірогідне поліпшення всіх вивчених показників, при цьому більш виражене порівняно з тими, що не займаються спортом. Але після 7 днів походу, коли у дітей усіх вікових груп настає досить виражена втома, що супроводжується статистичним вірогідним погіршанням деяких вивчених показників уже на 8-й день походу, у тих, що займаються спортом також спостерігається їхнє певне погіршання, але воно статистично невірогідне. Дані анкети підтверджують розвиток втоми й у тих, що займаються спортом, з тією тільки різницею, що відсоток дітей, що висловили бажання перепочити, менший порівняно з тими, що не займаються спортом. Таким чином, аналіз результатів дослідження показав, що другу днівку в багатоденному пішому поході слід робити на 8-му дні. При цьому для дітей усіх вікових груп, що займаються спортом, достатньо для відпочинку півдня (напівднівкн).

Цікава картина спостерігається з динамікою показників потужності вдиху та видиху. Навіть з розвитком втоми зниження цих показників не спостерігалося. У дні, коли ЧРК, Скп, ЧСС, починаючи з 4-го дня в походах без днівок і з 8-го дня в походах з однією днівкою, погіршувалися зважаючи на розвиток стомлюваності, показники ПВд і ПВид стабілізувались. В походах з двома днівками спостерігається поступове рівномірне поліпшення цих показників. Таким чином, в експериментальних піших походах з двома днівками не спостерігається статистично вірогідного погіршання вивчених показників на 8-10 днях, що спостерігалося в походах з однією днівкою і, починаючи з 4-го дня,— в походах без днівок, що дає право вважати обгрунтованою організацію днівок на 4 і 8 днях багатоденних піших походів. Можна також вважати можливим організацію для тих, що займаються спортом, напівднівки, на відміну

від тих, що не займаються спортом, де доцільне застосування повних днівок.

Для визначенім місця першої днівки в лижних багатоденних походах проведено 12 походів і обстежено 172 підлітки у віці 14—17 років. За згодою дітей ці походи проводилися без днівок. Проведені ті самі дослідження, що і в піших походах без днівок. Як видно з отриманих даних, вже до кінця четвертого дня походу в учасників починає розвиватися втома, про що свідчать результати анкетування і статистично вірогідне погіршання деяких вивчених показників. Уже в кінці четвертого дня походу 80,8% дітей вказали на бажання перепочити, а в кінці 5-го дня кількість бажаючих визначалася 93,6% учасників. Крім того, з п'ятого дня походу спостерігається погіршання всіх показників (Скп, ЧРК та ін.), що свідчить про розвиток утоми. І вже до кінця походу Скп, наприклад, дівчат 16—17 років, що не займаються спортом, була на 19,4% нижчою порівняно з початком п'ятого дня, у юнаків — на 9,3%. У тих, що займаються спортом, зниження було статистично невірогідним. Аналіз отриманих даних свідчить, що в лижному багатоденному турпоході вже на 4-й день починає розвиватися втома. Для дітей з доброю фізичною підготовкою, що займаються спортом, першу днівку можна робити на п'ятому дні походу, для дітей, що не займаються спортом, першу днівку слід робити па четвертому дні походу.

При з'ясуванні місця другої днівки в лижному багатоденному турпоході видно, що після днівки всі вивчені показники поліпшуються. Але вже до 8-го дня процес поліпшення уповільнюється, а на 9-й день деякі з них починають погіршуватися. Таким чином, встановлено, що після 8-го дня походу майже всі вивчені показники починають знижуватися, хоча це зниження статистично невірогідне. Аналіз анкетних даних показав, що в кінці 8-го дня походу 87,8% учасників походу вказали на бажання перепочити, в кінці 9-го — 97,8%. Тому другу днівку слід робити на 8-му дні.

Для підтвердження цього було проведено 8 походів і обстежено 198 школярів 14—17 років. Усі багатоденні походи проведені з двома днівками. Результати досліджень представлені на рис. 1 ..Як видно з наведених даних, в усіх вікових групах у дівчат і в юнаків з різною фізичною підготовкою спостерігається більш-менш виражене поліпшення всіх вивчених показників. У дівчаток і хлопчиків 16 років після багатоденного лижного туристського походу помічено статистично вірогідне поліпшення силових показників, деяких показників кардіо-респіраторної і нервової системи (рис. 1). Зниження показників протягом усього походу не відзначене. Таким чином, проведені походи підтверджують необхідність проведення днівок у лижному багатоденному поході.

Для визначення першої днівки у велосипедних багатоденних походах проведено 8 походів і обстежено 249 школярів 14—17 років. Для цих походів комплектувались групи з школярів 14—17 років, що погодилися пройти на велосипедах маршрут 10-денного походу без днівок. Анкетування показало, що в кінці 4-го дня походу 91 ;3% підлітків 14—15 років і 83,8% 16—17 років висловили бажання перепочити. Судячи за даними анкет, першу днівку слід було зробити з другої половини 4-го дня або на п'ятому дні. Аналіз динаміки деяких

□ Показники дівчаток □ Показники хлопчиків

Рис. 1. Фізіологічні характеристики впливу лижного туристського походу на організм школярів 16 років:

1 - вага тіла; 2 - життєва ємність легень (ЖЄЛ); 3 - життєвий показник (ЖП); 4 -сила правої кисті (Спк); 5 - сила лівої кисті (Слк); 6 - станова сила (Стс); 7 - час рухової реакції (ЧРР); 8 - частота рухів кистю (ЧРК); 9 - потужність вдиху (Пвд); 10 - потужність видиху (Пвид); 11 - дислокаційна амплітуда коливання тонусу (ДАКТ) двоголового м'яза; 12 - ДАКТ чотириголового м'яза; 13 - максимальна вентиляція легень (МВЛ); 14 - частота серцевих скорочень (ЧСС).

вивчених показників свідчить, що, наприклад, Скп дівчаток 14—15 років, що не займаються спортом, за вимірами на ранок п'ятого дня поступово збільшилася і порівняно з вхідною величиною до цього , часу була більшою на 8,3%, у хлопчиків цієї ж вікової групи — на 6,8%. У тих, що займаються спортом, Скп стала більшою відповідно на 6,9% і на 4,6. Погіршання показників потужності вдиху, видиху, ЧСС після четвертого дня походу не спостерігалося.

Таким чином, аналіз анкетування і деяких фізіологічних показників дав змогу припустити, що першу днівку в велосипедному поході слід робити після 4го дня походу. Для перевірки цього припущення проведено 10 походів з учнями

14—17 років і обстежено 269 школярів. У цих походах перша днівка була зроблена на п'ятому дні походу, після чого до кінця походу днівок більше не було. В кінці восьмого дня походу 89,8% дітей 14—15 років і 78,8% дітей 16—17 років висловили бажання перепочити, а в кінці 9-го дня — відповідно 98,8% і 92,7%. У дівчат і юнаків як у тих, що займаються, так і у тих, що не займаються спортом, після 8-го дня походу спостерігалося статистично вірогідне погіршання сили правої кисті і ЧРК. Таким чином, аналіз отриманих дашіх

дасть можливість припустити, що через три дні після першої днівки слід робити другу, тобто на 9-му дні походу. Для підтвердження цього припущення отримані дані показали, що в усіх вікових групах у підлітків 14—17 років спостерігається поступове поліпшення вивчених показників, які після походу перевищують вихідний рівень.

Погіршання вивчених показників після 5-го дня походу, що мало місце в походах'і після 8-го, як у походах з однієї днівкою, у походах з двома днівками не спостерігалося. Ця обставина дає право вважати обгрунтованою організацію днівок у десятиденних велосипедних походах на п'ятому і дев'ятому днях. Таким чином, дослідження фізіологічних показників школярів у піших, лижних, велосипедних туристичних багатоденних походах свідчать про поліпшення більшості з них після походу, за умови дотримання норм фізичних навантажень відповідно до віку і фізичної підготовки учасника.

У різних багатоденних туристських походах не дотримувалися режимів фізичних навантажень, що стосуються і вагових норм, і швидкості пересування на маршруті, і тривалості походів у цілому. А дотримання режиму руху і відпочинку є важливим складником ТКР, що відбивається на її ефективності. Проведені нами дослідження з вивчення режимів фізичних навантажень у піших, лижних, велосипедних походах дали можливість запропонувати такі норми (табл. 1).

Таблиця 1

НОРМИ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ТУРИСТСЬКИХ ПОХОДАХ ЗІ

ШКОЛЯРАМИ

Структура режимів Різновид туризму

Піший Лижний Велосипедний

Вік

13-14 15-17 13-14 15-17 13-14 15-17

Тривалість 1-денного переходу До 12 До 15 До 15 До 18 До 30 До 45

Тривалість переходів у наступні дні (*) 15-18 18-20 15-17 20-25 50 80

18-20 20-25 17-20 25-30 До 80 До 120

Швидкість руху (км/год) (**) 3 — 3,5 3,5 — 4 3 — 3,5 4 — 4,5 До Ю До 15

3,5 — 4 4 — 4,5 4 — 4,5 5,5 — 6

Кількість днівок Через кожні 3 дні Через кожні 3 дні Через кожні 4 дні

Кількість «хвилинок» на 1 марші 2/3 1/2 2 1 5 хв. пішки з велосипедом у руках на 1 марші

Примітки:

(*) У чисельнику — норми навантажень для тих, що не займаються спортом, у знаменнику — для тих, що займаються спортом.

(**) У чисельнику — кількість "хвилин" на маршруті середньопересіченою місцевістю, у знаменнику — сильнопересіченою місцевістю.

Збільшення навантаження в поході забезпечує суперкомпенсаторне відновлення основних функціональних систем організму на рівні, що перевищує вихідний. Ходовий день, за нашими даними, неповинен перевищувати 4-5 годин для 12—14-річних і б годин для 15—17-річннх школярів з подоланням до 15 км і 20—25 км у день відповідно. Нами встановлена пряма залежність кількості короткочасних зупинок від складності маршруту і фізичної підготовленості учасників походу. Особливо важливе застосування хвилинних привалів у перший день походу, коли організм адаптується до незвичних для нього похідних навантажень. За нашими даними, для дітей 12—14 років під час кожного переходу середньопересченою місцевістю у перший день походу необхідні дві хвилинні зупинки, для 15—17-річннх — одна. Зі збільшенням крутизни підйому до 40% кількість хвилинних зупинок на одному переході можна збільшити до трьох для 12—14-річних і до двох для 15—17-річннх учасників походу. Для спортсменів 12—14 років можливі дві хвилинні зупинки, для 15—17-річних — одна на складних крутих підйомах. Відсутність хвилинних привалів у перший день походу викликала швидкий розвиток втоми і вже до середини ходового дня кистева сила учасників походів знизилася на 5—9% порівняно з вихідним рівнем, тоді як у групах з хвилинними привалами зниження зазначеного показника на 2.5—3,1% спостерігалося у 11—14% учасників походів. До того ж до кінця першого ходового дня багато з фізіологічних показників учнів у групах, де застосовувались хвилинні привали, були кращими. Оптимальною швидкістю пересування за нашими даними є 3—3. З км/год для 13—14-річних (для спортсменів— 3,5—4 км/год) і 3,5—4 км/год для

15—17-річннх (для спортсменів 4—4. 5 км/год). Тривалість денних переходів для 13—14-річних склала за нашими даними 15—18 км, для 15—17-річних — 18—20 км, для спортсменів — відповідно 18—20 км і 20—25 км. За нашими даними, оптимальною вагою рюкзаков для учнів є 2,5% від ваги тіла. Оптимальною швидкістю руху в багатоденних лижних походах можна вважати 3—3. 5 км/год для 13—14-річних і 4—1. 5 км/год для 15—17-річних школярів, для спортсменів відповідно — 4—4. 4 км/год і 5,5—б км/год з подоланням за ходовий день 15—17 км для 13—14-річішх і 20—25 км для 15—17-річннх, для спортсменів відповідно

— 17—20 і 25—30 км, з' дотриманням режиму 40 хвилин руху (для спортсменів 50) і 10 хвилин відпочинку.

Лк показали результати дослідження, у велосипедних багатоденних походах можна вважати обгрунтованою організацію днівок через кожні 4 дні з дотриманням такого режиму пересування: 60 хвилин їзди — 10 хвилин відпочинку для старшокласників, які займаються спортом, і 50 хвилин їзди та 10 хвилин відпочинку для старшокласників, що не займаються спортом, а також 5-хвилиннпй перехід з велосипедом у руках у кожному 50—60-хвилпнному марші. Швидкість пересування — до 10 км/год для 13—14-річних, до 15 км/год для 15— 17-річних з подоланням задень до 50 км для 13—14-річних і до 80 км для 15—17-річних школярів, для спортсменів — відповідно від 70 до 100 км за день. Слід відзначити, що нормальний перебіг фізіологічних функцій організму учасників походу дасть право вважати фізичні навантаження в наших дослідних походах

адекватними зросту школярів і їхній фізичній підготовленості. Незвичайні для повсякденного життя в навчальному році умови походу, тривале перебування на свіжому повітрі, зміна режиму, нарешті, сон у незвичайних умовах, у комплексі

з тривалим однотипним фізичним навантаженням сприяє перебудові деяких стереотипів і швидшому формуванню нових, що відповідають похідним умовам. Зменшення ЧСС у спокої розглядається як позитивна реакція серцево-судинної системи в результаті перебудови в процесі м'язової роботи.

У розділі 4 розглянуті особливості фізіологічних реакцій школярів під час туристсько-краєзнавчої діяльності. Для перевірки ефективності розробленої СТКР були проведені спостереження над школярами дослідної (де проводилися турпоходи) і контрольної шкіл. Про вплив регулярної туристсько-краєзнавчої діяльності школярів на їхню розумову працездатність робили висновки з динаміки мнемічннх і перцентішннх функцій протягом тижня і всього навчального року. -Як видно з отриманих даних, до середини тижня в учнів контрольної і дослідної шкіл спостерігається поліпшення як нерцептіївннх, так і мпемічнпх функцій (збільшення продуктивності уваги, зниження помилок пам'яті) з наступним їх погіршанням до кінця тижня в результаті розвитку втоми. Про це свідчить зниження продуктивності уваги, збільшення помилок пам'яті, з четверга і до кінця тижня. Слід відзначити, що до кінця навчального тижня иерцептивні і мнемічні функції учнів дослідної школи перебувають на вищому рівні, про що свідчать більш високі показники продуктивності уваги та обсягу нам'яті і більш низькі показники помилок учнів, уваги і пам'яті. Так, у третьокласників дослідної школи до суботи продуктивність уваги вища на 27,6% порівняно з учнями цього ж віку контрольної школи, в учнів п'ятих класів — на 17,3%, у семикласників — на 8,4% п у дев'ятикласників вона вища на 14%. Вищий у школярів дослідної школи і обсяг пам'яті (у третьокласників — на 9,7%, у п'ятикласників — на 23%, у семикласників — на 5,5% й у дев'ятикласників — на 6,7%). Помилки уваги і пам'яті у всіх вікових групах учнів дослідної школи до кінця тижня менші порівняно з учнями контрольної школи. Таким чином, учні дослідної школи протягом тижня зберігають більш високий рівень розумової працездатності. До кінця третьої чверті і до кінця навчального року в учнів коїггрольної і дослідної шкіл спостерігається зниження продуктивності уваги. Помічене також погіршання деяких показників пам'яті (за даними обсягу і помилок пам'яті), більш виражене у всіх вікових групах учнів контрольної школи. Таким чином, учні дослідної школи протягом усього навчального року зберігають більш високу розумову працездатність порівняно з учнями контрольної школи. За даними статистичних звітів шкіл успішність учнів дослідної школи була вищою на 1,9%, а якість знань — на 4,3% порівняно з контрольною школою. Застосування СТКР у школі позитивно впливає на розумові здібності школярів, є засобом поліпшення психофізіологічних характеристик, активізації пізнавальної діяльності учнів, а отже, сприяє підвищенню продуктивності навчання.

Про ефективність СТКР у школі ми судили також за динамікою фізичної працездатності. Маса тіла (МТ) дівчаток дослідної школи до кінця дев'ятого

класу статистично вірогідно нижча на 2,38%, ніж контрольної, до кінця десятого класу — на 5,15%. Лише до кінця дев'ятого класу МТ хлопчиків була вірогідно нижчою, ніж у контрольної школи, на 3.20°, о, до кінця одинадцятого — на 5,10%. Життєва ємність легень (ЖЕЛ) дівчаток і хлопчиків у кожній віковій групі контрольної і дослідної шкіл на початку навчального року статистично вірогідно не відрізняється. В дослідній школі в кіпці навчального року спостерігається майже в усіх вікових групах помітне поліпшення ЖЕЛ.

Слід відзначити, що у старшокласниць контрольної школи спостерігається дещо сповільнений приріст ЖЕЛ за навчальний рік порівняно з дівчатами дослідної школи. Так, якщо приріст ЖЕЛ за навчальний рік у школярок 9-го класу контрольної школи склав 92 мл, то у дівчаток цієї ж вікової групи дослідної школи він склав 352,5 мл. У дівчат 10—11-го класу ці зміни склали відповідно 80,6 мл і 300,0 мл. У хлопчиків спостерігається аналогічна картина. .Як і у дівчат, у хлопчиків усіх вікових груп дослідної школи приріст ЖЕЛ за навчальний рік дещо вищий порівняно з контрольною школою. На відміну від дівчаток, у хлопчиків 1,3,5,7,9,10.11 класів як дослідної, так і контрольної шкіл спостерігається статистично вірогідне поліпшення ЖЕЛ до кінця навчального року, але більш виражене в учнів дослідної школи. При туристських навантаженнях мають місце зміни силових показників школярів (табл. 2).

Таблиця 2

ПРИРІСТ СИЛИ ПРАВОЇ КИСТІ ХЛОПЧИКІВ ТА ДІВЧАТОК КОНТРОЛЬНОЇ І ДОСЛІДНОЇ ШКІЛ ЗА НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Класи Контрольна школа Дослідна школа

Кг. хл. %, хл. Кг, дів. %. дів. Кг, хл. %, хл. Кг, дів. %, дів.

1 2,9 30,1 0,3 3,2 3,2 31,2 0,3 0,6

3 2,1 12,0 0,7 4.3 2,4 14,1 0,8 6,2

5 1,3 5,1 0.7 1.0 1,4 5,7 0,8 4,0

7 2,6 8,5 2,4 8.6 5,9 18,3 4,1 14,9

9 4,1 10,6 1,7 5,3 7,1 17,3 5,0 16,8

10-11 3,8 8,8 1.8 5,8 7,4 15,8 4,9 16,6

Примітки: хл. — хлопчики, дів. — дівчатка

У результаті проведених досліджень було встановлено, що під впливом систематичних занять туристсько-краєзнавчою роботою відбуваються значні зрушення в динаміці серцевих скорочень обох шлуночків. Подовжуються всі фази загальної систоли, зменшується виутрішньосистолічннй показник, збільшується індекс напруги міокарда, що свідчить про збільшення тривалості гемодинамічно активних частин систоли шлуночків серця і є характерним для синдрому регульованої гіподинамії в діяльності серця. Зазначені зміни зумовлені вдосконаленням механізмів екстра — та інтракардиальної регуляції, підвищенням тонусу блукаючого нерва, а також адаптивними морфо-функціональними перебудовами в міокарді, що призводить до поліпшення окислювально-відновного енергетичного забезпечення скоротливих процесів у серці. Більш довші у школярів дослідної групи і постійні тони серця.

У дітей, що займаються туризмом, більш плавні висхідна і низхідна частини як центральної, так і периферійної кривих, плоскіша вершина, більша амплітуда основної і дикротичної хвнль, вірогідно більша тривалість пресистолічної, систолічної та діастолічної частин реограмн легенів, а також відрізка С> ЕКГ — початок підйому, основної хвнлі, висхідної і низхідної частіш реограмн нижніх кінцівок. Звідси відповідно більш виражена величина систолічного і діастолічного реографічних індексів, а також індексу еластичності судинної стінки і менший індекс опору легеневих артеріол і капілярів. Таким чином, сукупність змін у фазовій структурі серцевого скорочення, біоелектричній активності серця, фонокардіограмі та реограмі легень та кінцівок свідчать про позитивний вплив регулярної туристсько-краєзнавчої діяльності на роботу серця і периферійного апарату кровообігу: удосконалюється механізм скорочення серця, зростає кровопостачання і окиснювально-відновні процеси в міокарді, збільшується обмінний кровообіг у центральних та периферійних судинах, поліпшуються їхні пружно-в'язкі властивості, у зв'язку з чим підвищується продуктивність дії апарату кровообігу в умовах функціонального спокою, зростають його потенційні можливості та перенесення фізичних навантажень.

.Як показали результати експериментальних досліджень, затримка дихання у хлопчиків 12—13 років контрольної групи коротша на 20%, у дівчаток — на 21%. Час тривалої фази скорочений відповідно на 15% і 20%. Співвідношення фаз у загальному часі затримки дихання однакове. У дівчаток на частку тривалої фази потрібно 75%, у хлопчиків — 66% і 62% (дослідна і контрольна групи). У хлопчиків порівняно з дівчатками виявлена тенденція до подовження затримки дихання на 10% за рахунок гіпоксемічної фази. При цьому збільшений відсоток і градієнт падіння оксигенації крові. Виявляється тенденція до зменшення часу .тривалої фази. У хлопчиків тривалість затримки дихання корелює з гіпоксемічною фазою. У дівчаток виражений зв'язок з обома фазами. У всіх виявлений зв'язок між гіпоксемічною фазою і загальним відсотком зниження, оксигенації крові. Відмічена більша залежність останнього від градієнта падіння оксигенації.

У 13-річних школярів контрольної групи спостерігалася підвищена інтенсивність окіїснювальних процесів у тканинах. Про це свідчить збільшений градієнт падіння оксигенації крові, що зумовило скорочення часу затримки дихання. У школярів контрольної групи помічена недостатньо висока компенсаторна здатність організму до підтримання нормальної оксигенації крові під час затримки дихання, а також підвищена його пристосовуваність до комплексу рефлекторних і гуморальних зрушень, що виникають у момент апное. У зв'язку з цим понижена кореляція між часом затримки дихання і гіпоксемічною фазою. Загальний відсоток падіння оксигенації крові у школярів контрольної групи менше корелює (порівняно з дослідною) з часом затримки дихання, набагато сильніше — з градієнтом падіння тканинного метаболізму в учнів, що не займаються туризмом, що викликає скорочення часу затримки дихання. Таким чішом, систематичні заняття туризмом сприяють розвитку

аеробних можливостей організму школярів.

Крім того, запропонована нами система туристсько-краєзнавчої роботи п школі виявляє позитивний вплив і на стан здоров'я учнів. У дослідній школі різко зменшилася кількість простудних захворювань порівняно з контрольного. Так, у дослідній школі за навчальний рік в 1—11 класах зареєстровано 71 простудне захворювання, що склало 17,2 % учнів, у контрольній втколі — 239, що склало 54,9%. Лкщо в контрольній школі в першій чверті зареєстровано 19 простудних захворювань (4,4% від загальної кількості учнів 1 —10 класів), то в дослідній — 8 (1,9%). Найбільша кількість простудних захворювань зареєстрована в третій чверті. В контрольній школі їх зареєстровано 127 (29,1%), а в дослідній — 41 (9,9%). Таким чином, туристсько-краєзнавча робота в дослідній школі, підвищуючи рухову активність учнів, поліпшує їхній фізичний розвиток, психофізіологічні функції, забезпечує високий рівень розумової працездатності, підвищує резистентність організму до простудних захворювань, що можна розцінювати як прояв більш високої пристосованості організму учнів дослідної школи до несприятливих чинників зовнішнього середовища, перш за все внаслідок впливу рухової активності на свіжому повітрі.

До завдань досліджень входило також вивчення одноразових туристських походів (піших, лижних, велосипедних) на організм підлітків. Після одноразового багатоденного пішого туристського походу у дівчаток 13 років відмічене статистично вірогідне збільшення Скп на 7,69%, Скл — на 6,75%, кількість віджимань від гімнастичної лави збільшилась на 15.62%. Відбулось збільшення показників кардіорсспіраторної системи (ЖП на 7,36%, Пвид — на 22,72%,), зниження ЧСС на 2,45° о. Аналогічні, але більш виражені зміни спостерігаються у хлопчиків цього ж віку. У них відмічене статистично вірогідне збільшення Стс на 6,86%, Скп — на 9.46%, Скл — на 8.66%, кількість віджать від підлоги — на 14,06%, дальності КИМ — на 12,62%, ЖП — на 8,68%, Пвид — на 25%, зниження ЧСС — на 2,88%.

Після велосипедного походу у дівчаток 13—17 років відмічене статистично вірогідне поліпшення багатьох вивчених показників. Результати наших досліджень дозволяють зробити висновок, що одноразові багатоденні туристські походи (піші, лижні, велосипедні) позитивно впливають на більшість фізіологічних показників, про що свідчить зниження ЧСС, збільшення ЧРК. Пвид, Скл, Скп вже на 3—4 день походів. А в кінці походу мас місце статистично вірогідне поліпшення майже всіх вивчених показників, більш-менш виражене залежно від виду туризму. Так. на поліпшення силових показників (за даними Скп, Скл) ефективніше впливають лижні, менше — велосипедні походи; на Стс

— піші, після цього лижні походи. Потужність видиху ефективніше поліпшується в піших походах, рухливість нервових процесів — у лижних, дещо менше — у велосипедних.

У розділі 5 вивчався вплив багаторічних занять туризмом і спортом на вікові зміни фізіологічних параметрів і показників рівня фізичного розвитку школярів. У дівчаток і у хлопчиків з віком спостерігається зниження ЧСС, більш виражене в дослідних групах, тобто у дітей, що займаються туризмом і спортом.

Так, якщо у дівчаток 13 років контрольної груші річне зниження ЧСС склало

0,5%, то в першій і другій дослідних групах воно склало відповідно 1,63% і 3,61 %, у 14-річних дівчаток річне зниження склало відповідно 3,24%, 3,9%, 5,07%, у 15-річішх — відповідно 3,63%, 4,25%. 5,37%, а у 16-річних відповідно 7,08%, 8,10%, 9,41%. У хлопчиків 14 років контрольної групи ЧСС за рік знизилася на 3,98%. У хлопчиків цього ж віку першої дослідної групи річне зниження ЧСС склало 4,22%, другої дослідної групи — 5,61%. У хлопчиків 15 років контрольної і двох дослідних груп річне зниження ЧСС склало відповідно 2,68%, 5.14%, 7,76%. У хлопчиків 16 років воно склало відповідно 2,99%, 8,52% і 11,36%.

У 14 років ЧД дівчаток другої дослідної групи статистично вірогідно менша, ніж у дівчаток цього ж віку контрольної групи на 11,9%. У дівчаток 15 років першої дослідної груші ЧД статистично вірогідно нижча, ніж у дівчаток цього ж віку контрольної групи на 7,5%. а в другій дослідній групі — на 11,29%. У 16-річних дівчаток першої дослідної групи ЧД статистично вірогідно нижчий порівняно з дівчатами цього ж віку контрольної групи на 16,5%, а в другої дослідної групи — на 24,26%. У хлопчиків спостерігаються аналогічні зміни. Отримані дані щорічного приросту глибшій дихання хлопчиків і дівчаток 12— 16 років контрольної і двох дослідних груп. Аналогічні зміни відзначені у хлопчиків.

Статистично вірогідних відмінностей максимальної вентиляції легенів (МВЛ) дівчаток і хлопчиків 12 років у межах статевих груп не виявлено. У 14 років МВЛ хлопчиків 1-ї і 2-ї дослідних груп була статистично вірогідно більшою відносно хлопчиків цього ж віку контрольної групи відповідно на 15,91% і 23,31%. В 15 років збільшення склало відповідно 22,53% і 37,88%, в 16 років — відповідно 30,26% і 51,5%. Аналогічні зміни спостерігаються й у дівчат.

Тільки у 16-річних підлітків відзначені вірогідні зміни систолічного тиску у дослідних груп відносно контролю. Діастолічний тиск вірогідно відрізнявся у цих же груп у більш ранньому віці, особливо у хлопчиків. Однак середній динамічний тиск (СДТ) змінювався інакше. У дівчаток й у хлопчиків контрольної групи спостерігається тенденція збільшення СДТ, в той час як у дослідних групах відзначене зниження вивченого показника. В дослідних же групах спостерігаються зниження вивченого показника, більш виражені у хлопчиків другої дослідної групи. Вище відзначене вказує на позитивний вплив спортивних і туристських навантажені; на показники гемодинаміки, особливо це виявляється у хлопчиків під час другої ростової зміни.

Статистично вірогідних відмінностей маси тіла (Мт) дівчаток і хлопчиків двох дослідних груп у віці 12-ти років відносно контрольної не виявлено. Через рік спостерігається зниження Мт в 1-й і 2-й дослідних групах. У 15 і 16 років Мт хлопчиків другої експериментальної групи статистично вірогідно більша порівняно з контрольною відповідно на 4,74% і на 6,86%. Щорічний приріст Мт дівчаток і хлопчиків дослідних груп відрізняється від контрольної. Так, у дівчаток і у хлопчиків дослідних груп у 13 і 14 років він нижчий порівняно з контрольною групою. Але вже в 15 років і 16 років річний приріст Мт дівчаток і хлопчиків дослідних груп перевищує його приріст у контрольній групі, що

можна пояснити збільшенням м'язової маси у дітей дослідних груп.

Щорічний приріст.сили згиначів кисті хлопчиків усіх вікопих груп більш виражений порівняно з дівчатками. Так. якщо річний приріст даного показника контрольної групи 13-річних дівчаток складає 18,64%, то хлопчиків цього ж віку

— 18,29%. 14-річних відповідно 5.06° о і 12,31%, 16-річішх — відповідно 6,36% і 10,76%. Щорічний приріст досліджуваного показника дослідних груп у дівчаток і хлопчиків вищий, ніж контрольної. Так, якщо у 16-річннх дівчат першої експериментальної групи річний приріст Скп складає 8,32% відносно контрольної, то другої — 10,98%. Аналогічна картина спостерігається у хлопчиків.-Якщо у 16-річних хлопчиків першої дослідної групи річний приріст Скп складає 13,74% відносно контрольної, то другої — 15,59%.

Отримані дані зміни дислокаційної амплітуди коливань тонуса м'язів (ДАІСГ) правого двоголового м'яза учнів 12—16 років контрольної і двох дослідних груп. Статистично вірогідних відмінностей ДАКТ у дівчаток і хлопчиків 12-річного віку в межах статевих груп не відзначено. Але вже через 2 роки й у дівчаток, і у хлопчиків має місце статистично вірогідне збільшення ДАКТ правого двоголового м'яза обох дослідних груп відносно контрольної груші. Таким чином, багаторічна регулярна участь школярів у туристичних походах позитивно впливає на їхню фізичну дієздатність, про що свідчить статистично вірогідне поліпшення показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості і деяких фізіологічних показників.

У 6 розділі розглянуто впливи активного відпочинку в туристських і шкільних таборах на фізіологічні характеристики організму школярів. У хлопчиків і дівчаток контрольної групи простежується тенденція поліпшення багатьох вивчених показників, але це поліпшення статистично не вірогідне. Винятком є ДАКТ чотириголового м'яза хлопчиків 12, 13, 14 і 15 років, що за експериментальний період стала статистично вірогідно вищою відповідно на

11,54%, на 10,70%, на 8,54% і на 11,1%.

Спостерігається також тенденція поліпшення показників ЖЄЛ, швидкісно-силових показників, але це поліпшення статистично не вірогідне. Більш виражені зміни зафіксовані й у хлопчиків. Так, у 12-річиих хлопчиків до кінця табірної зміни відзначене статистично вірогідне збільшення ПВд на 16,07%, у 13-річних — на 14,80%, у 14-річних — на 11,29%. Цікаво, що збільшення ваги тіла у хлопчиків відбувається менш інтенсивно порівняно з дівчатками. Очевидно, це пояснюється більшою руховою активністю хлопчиків у таборах, підтвердженням чого є статистично вірогідне збільшення ДАКТ чотириголового м'яза тільки у хлопчиків. У 15-річиих дівчаток і хлопчиків першої дослідної групи, окрім статистичних, вірогідного збільшення ДАКТ чотириголового м'яза, ваги тіла, відмічено також статистично вірогідне поліпшення силових показників (кистьова сила) і деяких показників кардіореспіраторної системи (пульсовий тиск, потужність вдиху).

Викликають інтерес результати обстеження школярів групи Д2. У них виявлене більш виражене порівняно з дітьми групи Д1 статистично.вірогідне поліпшення більшості показників, що вивчаються. Заслуговує на увагу більш

виражене збільшення Пвид порівняно з ПВд у дітей групи Д2, тоді як у дітей груп К та Д1 статистично вірогідних змін ГІвіщ не виявлено. У дітей груші ДЗ відзначене статистично вірогідне поліпшення багатьох вивчених показників, і передусім силових. Більш виражені зміни спостерігалися у хлопчиків. Мало місце статистично вірогідне поліпшення показників фізичної підготовленості хлопчиків. Дальність кидка набивного м'яча до кінця табірної зміни статистично вірогідно збільшилася на 8,30% у хлопчиків 14 років і на 5,0% в учнів 15 років. Кількість віджимань стала більшою на 16,86% у хлопчиків 14 років і на 24,77% у хлопчиків 15 років. Стс у 14-річішх дівчаток групи Д5 до кінця табірної зміїні збільшилася на 4,77%, а у дівчаток групи Д2 вона збільшилася на 3,45%, у 15-річних — на 6,96% проти 6,90% \ групі Д2. ДАКТ чотириголового м'яза у 14-річних дівчаток групи ДЗ до кінця табірної зміни була збільшена на 11,11%, в той час як у дівчаток групи Д2 статистичних вірогідних змін взагалі не виявлено. Аналогічна картина спостерігається й у хлопчиків.-Якщо Стс у хлопчиків 14 років групи ДЗ збільшилася на 7,43%, то у хлопчиків цього ж віку групи Д2 статистичних вірогідних змін взагалі не виявлено. .Якщо ДАКТ чотириголового м’яза 14-річппх хлопчиків групи ДЗ до кінця табірної зміни збільшилася на 29,17%, то у хлопчиків групи Д2 — па 5,55%, у 15-річннх вона збільшилася відповідно на 7,5% проти 4,66%.

Таким чином, відпочинок дітей удома в межах міста дещо поліпшує досліджувані показники, але це поліпшення статистично невірогідне. Відпочинок дітей в умовах таборів (перша дослідна група) позитивніше впливає на стан вивчених показників. Спостерігається більш виражена тенденція до поліпшення більшості фізіологічних показників, показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості підлітків, але статистично вірогідне поліпшення відзначене тільки для потужності вдиху дівчаток та хлопчиків 12—14 років. Статистично вірогідне збільшення дислокаційної амплітуди коливання тонусу чотириголового м'яза тільки у хлопчиків 12—14 років, що можна пояснити активнішим руховим режимом хлопчиків, підтвердженням чого є більш виражене збільшення ваги дівчаток порівняно з хлопчиками. Викликають інтерес зміни вивчених показників у дітей другої дослідної груші, у яких до кінця табірної зміни виявлене статистично вірогідне поліпшення більшості вивчених показників (силові показники, деякі показники кардіореспіраторної, нервової і м'язової системи, показники фізичної підготовленості). Менш виражене поліпшення вивчених показників спостерігали у дітей третьої дослідної групи. _Як показав аналіз результатів досліджень, активніш відпочинок у туристських таборах, шкільних таборах праці і відпочинку, під час літніх канікул позитивніше впливає на організм порівняно з відпочинком дітей у домашніх умовах. Лкщо у хлопчиків 12, 13, 14 і 15років, що відпочивали влітку в домашніх умовах, за час відпочинку тільки ДАКТ чотириголового м'яза мала статистично вірогідне поліпшення, а інші вивчені показники хлопчиків і всіх дівчаток мали деяке, але статистично не вірогідне поліпшення, то у відпочиваючих у туристських таборах, шкільних таборах праці і відпочинку спостерігається статистично вірогідне поліпшення багатьох вивчених показників, більш

виражене у тих дітей, які відпочивали в туристських, а також в трудових таборах, що працювали за дослідним режимом (з поєднанням туристсько-краєзнавчої роботи).

У 7 розділі обговорюються результати досліджень та провадиться наукове обгрунтування системи туристсько-краєзнавчої роботи в школі. Експерименти показали, що запропонована нами система туристсько-краєзнавчої роботи в школі позитивно впливає на розумову і фізичну працездатність, успішність, якість знань, стан здоров'я учнів. У дослідній школі різко зменшилася кількість простудних захворювань. .Якщо в контрольній школі в першій чверті зареєстровано 19 простудних, захворювань (4,37% від загальної кількості учнів 1,

З, 5, 1,9, 10 класів), то в дослідній — 8 (1.94%). Найбільша кількість простудних захворювань зареєстрована в третій чверті. .Якщо в контрольній школі їх зареєстровано 127 (29,1%), то в дослідній — 41 (9,93%).

Істотно впливає туристсько-краєзнавча робота на організм школярів, і передусім на їхню розумову і фізичну працездатність. Про це свідчать результати наших досліджень з вивчення динаміки розумової і фізичної працездатності протягом тижня, чверті, навчального року у школярів контрольної і дослідної шкіл. Встановлено, що розумова працездатність учнів із середи кожного тижня починає знижуватися і продовжує знижуватися до кіпця тижня, але помітніше в учнів контрольної школи. Туристські навантаження викликали в організмі у школярів ряд змін адаптивного характеру, що виявляються в зростанні функціональних можливостей, у підвищенні резистентності різноманітних функцій організму під впливом зовнішнього середовища. Відомо, що туристські заходи володіють сильним рефлекторним впливом і виявляють різнобічний фізіологічний вплив на організм підлітків, у результаті чого виникає ряд місцевих і загальних реакцій, в яких беруть участь усі органи і системи. Розосереджуючи домінантний осередок впливу і сприяючи розрядні напруженості школярів після навчальної діяльності, прогулянки, иоходн вихідного дня і багатоденні підвищують працездатність кори великих півкуль, що відбувається в результаті зростання енергетичного потенціалу підкоркових утворень. Це, у свою чергу, сприяє активізації психічних процесів, а отже, і швидшому відновленню і підвищенню розумової працездатності. Зміни, що виникають у фізичному і психічному стані школярів, зміни під час походів можна розглядати як специфічні реакції організму, що забезпечують більш тонке пристосування рухових функцій і впливу фізичних навантажень, а супутні їм зміни в розумовій працездатності учнів як неспецифічні реакції в розвитку процесу адаптації.

Володіючи тривалою післядією, походи вихідного дня позитивно відображаються на психічних процесах протягом тижня, забезпечуючи високу і постійну розумову працездатність, а ті походи вихідного дня, що проводяться згідно з нашими пропозиціями від 9 в перших класах до 17 в десятих — • одинадцятих класах протягом навчального року сприяють поліпшенню тривалості психофізіологічних функцій. Таким чином, туристсько-краєзнавча робота в дослідній школі, підвищуючи рухову активність учнів, поліпшує їхній

фізичний розвиток, психофізіологічні функції, забезпечує високий рівень розумової працездатності, підвищує резистентність організму до простудних захворювань, що можна розцінювати як прояв кращої пристосовуваності організму учнів дослідної школи до несприятливих чинників зовнішнього середовища внаслідок впливу рухової активності на свіжому повітрі.

Вивчення регулярних багаторічних занять туризмом показало, що до кінця 4-го року таких занять школярі мали вищі показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості і кращі фізіологічні показники. Разом з тим вони були дещо гіршими порівняно зі школярами, що 4 роки займалися в різноманітних спортивних секціях. Окрім поліпшення фізичного розвитку, спостерігалося поліпшення показників фізичної підготовленості у тих, що займаються туризмом, хоч і менш виражені порівняно з тими, що займаються спортом. Таким чином, запропонована нами система туристсько-краєзнавчої роботи в школі позитивно впливає на успішність навчання учнів, їхню фізичну і розумову працездатність. Вона сприяє збільшенню резистентності організму школярів до простудних захворювань, поліпшенню успішності і якості знань учнів.

ВИСНОВКИ

1. Вірогідне поліпшення фізіологічних параметрів у підлітків, які займаються туристською діяльністю, позитивні зміни їх антропометричних, кардіореспіраторних та сенсомоторних показників, адекватне поліпшення адаптаційних процесів в організмі під впливом різних факторів туристських навантажень свідчить про значну комплексну оздоровчу ефективність впливу туристської діяльності на дітей різних вікових та статевих груп. На 27,2% нижча захворюваність учнів дослідної школи простудними захворюваннями, на 1,9% вища успішність навчання, на 4,3% — якість знань.

2.Туристські походи підвищують функціональні можливості м'язової, респіраторної і серцево-судинної систем з постачання кисню для покриття енерговнтрат працюючих м'язів, утилізації кисню у м'язах, економізації роботи апарату кровообігу; приводять до зниження потреб міокарда у кисні та більш економного його витрачання; поліпшують адаптацію організму до фізичних навантажень; тобто відбувається системне поліпшення' фізичних та кардіореспіраторних параметрів підлітків.

3. Завдяки більш високому рівню функціонування кардіоресніраторної системи, фізична працездатність учнів шкіл, які застосовують туристські навантаження в навчальному процесі, за показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості та деякими фізіологічними показниками зберігається на більш високому рівні порівняно із учнями контрольної школи.

4. У підлітків, які займаються туристською діяльністю, помічено вірогідне .поліпшення показників пам'яті й уваги, емоційного стану у всіх вікових групах, що вказує на розвиток додаткових психофізіологічних механізмів адаптації у тих, хто займається туристською діяльністю, -до нових для них умов праці та навчання, швидкого засвоєння професійних функцій і норм, навичок у практичній діяльності.

5. На більш високому рівні порівняно із учнями контрольної школи перебувас розумова працездатність учнів дослідної школи (за мнемічними та перцептивішмп функціями). Продуктивність уваги, загальний обсяг пам'яті учнів дослідної школи у кіпці навчального тижня та у кінці навчального року вірогідно вищі порівняно з учнями контрольної школи. А помилки уваги у кінці навчального року відповідно нижчі. Це свідчить, що туристсько-краєзнавча робота може відігравати велику позитивну роль в оптнмізації та корекції навчального процесу в школі.

6. Визначено тісні зв'язки між динамікою фізичних, фізіологічних та психофізіологічних показників школярів з інтенсивністю та подовженістю комплексних навантажень у туристських походах і показано, що заняття туристською діяльністю системно поліпшують показники фізичного та психічного здоров'я підлітків, вирішують проблему рухової активності та сприяють поліпшенню успішності навчання та виховання школярів.

7. Навчально-тренувальні походи вихідного дня та розроблені нами програми навчальної туристсько-краєзнавчої підготовки також сприяють вирішенню проблеми рухової активності школярів, їх оздоровленню, вихованню, розширенню ареалу пізнання. Багатоденні походи (піші, лижні, велосипедні) за розробленими нами режимами фізичних навантажень сприяють створенню оптимальних умов для гармонійного фізичного та психічного розвитку підростаючого покоління.

8. Вибрані показники вірогідної оцінки фізіологічних параметрів школярів дозволяють отримати кількісні значення ступеня впливу інтенсивності фізичних туристських навантажень, реакцій ЧСС на дії таких навантажень, час відновлення ЧСС, вікових фізичних особливостей підлітків і бути об'єктивним зворотним зв'язком у виборі необхідних та оптимальних параметрів туристських навантажень: ваги рюкзака, тривалості походу та вибору дня відпочинку у школярів різних вікових груп та статі.

9. Отримані результати показують, що комплексні фізичні, психічні та інформаційні навантаження у формі туристських походів с ефективним засобом профілактики, корекції та оптнмізації фізичного стану, психологічної стійкості та професійних якостей різних вікових груп школярів, хлопців та дівчат, які займаються і не займаються спортом, а також професій, що пов'язані з гіпокінезією.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коцан II Л. Физиологическая характеристика влияния туристско-краеведческой деятельности школьников на их организм: Монография. — Одесса, Луцк, 1998.— 263 с.

2. Коцан ІЛ. Шкільний туризм: Навчально-методичний посібник.— К.: МУАР, 1998,— 208 с.

3. Коцан II Л. Содержание начальной туристско-краеведческой подготовки

старшеклассников // Актуальные теоретические и практические аспекты восстановления и сохранения здоровья человека : сборник научных трудов. — Тюмень: "Вектор-Бук". — 1997,—С. 178-185. '

' 4. Коцан ИЛ. Влияние многолетних регулярных занятий туризмом и спортом на организм школьников // Сб. науч. тр. Южноукраннского педагогического университета им. К. Д Ушинского.— Одесса, 1997.— С. 21-27.

5. Серемеев Б.В., Коцан ИЛ. Система туристско-краеведческой работы в школе // Актуальные теоретические п практические аспекты восстановления и сохранения здоровья человека: сборник научных трудов.— Тюмень: "Вектор-Бук". — 1998,—С. 185-195.

6. Коцан ИЛ. Подготовка будущих учителей к туристско-краеведческой работе в школе // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. — Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. — 1999. — Вип. 3. — С. 82-85.

7. Коцан ІЛ. До питання визначення оптимальних фізичних навантажень в пішохідних походах зі школярами // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Сер. біологія. — 1999.— Вин. 29.— С. 31-33.

8. Коцан ІЛ. Зміни фізіологічних показників дівчаток 12—16 років під впливом багаторічних занять туризмом // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Сер. біологічні наукн. — 1999. — №4,—С. 51-55.

9. Коцан ІЛ. Руховий режим і динаміка розумової працездатності учнів // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Сер. біологічні наукн. — 1999. — № 8.— С. 64-69.

10. Коцан ІЛ. Зміни фізичних параметрів школярів під впливом туристичної діяльності // Вісник Черкаського університету. Сер. біологічні наукн . — 1999. — Вип. 13 — С. 60-65.

11. Коцан ІЛ. Місце екологічного виховання у туристично-краєзнавчій роботі шкіл II Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. — 1999. — № 6. — С. 78 - 80.

12. Коцан ІЛ. Особливості занять оздоровчою фізичною культурою у дітей // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. — Харьков: ХХПИ. — 2000. — № 1С. 32 - 39.

13. Коцан ІЛ. Зміни фізіологічних показників організму хлопчиків 12 — 16 років під впливом багаторічних занять туризмом // Економічна і соціальна географія. — К.: Знання. — 2000. — Вип. 49. — С. 87- 94.

14. Коцан ІЛ. Структура туристично-краєзнавчої роботи в школі // Наукові записки. — Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського. — 2000. — №2.— С. 83-86.

15. Коцан ІЛ. Походи як основна форма туристично-краєзнавчої роботи в школі // Проблеми педагогічних технологій.— Луцьк, 2000.— Вип. №2.— С. 250257.

16. Коцан ІЛ.Зміші параметрів серцево-судинної системи школярів під впливом туристичної діяльності // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія: Біологія. — 2000. — Вип. 31.— С. 30 - 32.

17. Кодан ІЛ. Розвиток фізіологічних характеристик діген у туристпчппх походах //Фізичне виховання в школі: Журнал Міністерства освіти України (Фізичне виховання і спорт, педагогіка).— К., 2000.— № 2.— С. 37-39.

18. Коцан ІЛ. Дослідження оптимальних фізичних навантажені, в багато-

денних велосипедних, лижних, піших туристичних походах зі школярами // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: Журнал Державного комітету з фізичної культури і спорту України, Національний університет фізичного виховання і спорту України (Фізичне виховання і спорт).— К., 2000,— № 4.— С. 29-31. ’

19. Коиан ІЛ. Вплив занять фізичними вправами і туризмом на фізіологічні

системи дітей і підлітків//Педагогіка, психологія та меднко-біолої ічні проблеми фізичного виховання і спорту. -- Харків: XXIII. -- 2000. №> 3. — С. 18 - 24.

20. Коцан ІЛ. Вплив регулярних занять туршмпм на . нанізм підлітків //

Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. С'с . біологія. — 2000.

— Вип. 32. — С. 28-ЗІ. ’ '

21. Коцан ІЛ. Наукове обгрунтування системи туристсько-краєзнавчої роботи в школі // Педагогіка, психологія та медпко-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту - Харків: ХХГІІІ. — 2000.— № 4.— С. 3-12.

22. Коцан ІЛ. Зміни фізіологічних показників дітей під впливом одноразових туристичних походів II Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія: Журнал Львівського державного медичного університету (Біологічні науки).— Львів, 2000,— С. 30-32.

23. Коиан ІЛ. Зміни фізіологічних га фізичних параметрів підлітків в піших туристичних походах//Паук. записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.--Тернопіль. 2000.— № 1.— С. 16-21.

24. Коцан ІЛ. Вплив багаторічних занять туризмом і спортом на вікові

зміни фізіологічних параметрів і показників рівня фізичного розвитку школярів //1 Іедагогіка. психологія та медпко-біологічні проблеми фізичного виховання і сноргу.— Харків: ХХГІІ. — 2000.- ■ № 7. — С. 3-8. ■

25. Коцан ІЛ. Особливості фізіологічних реакцій школярів при заняттях ту-

рнстсько-красзиавчою діяльністю // Педагогіка, психологія та медпко-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. — Харків: ХХПІ. — 2000. — №10. — С. 12-18. ’

26. Коцан ІЛ. Загальна характеристика видів туризму // Педагогіка,

психологія та і медпко-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. — Харків: ХХПІ. — 2000. — №11.— С.З - 17. ’

27. Коцан ІЛ. Зміст туристично-краєзнавчої роботи в 5—11-ттіх класах II Педагогічний пошук: науково-методичний вісник Волинського обласного навчально-методичного інституту післядигоіомної освіти педагогічних кадрів.— Луцьк. 2000,— Вип. № 2(26).— С. 69 - 72.

28. Коцан ІЛ. Обгрунтування режимів фізичних навантажень в багатоденних велосипедних, лижних, піших туристичних походах школярів з урахуванням віку і фізичної підготовленості // Науковий вісник ВДУ. Сер.:

зо

біологічні науки. — 2000. — № 3. — 5-11. ,

29. Коцан И Л., Березовский А.А. Динамика скоростно-силовых показателей старшеклассников под влиянием физических нагрузок в условиях школьных лагерей труда и отдыха // Реабілітація. Матеріали міжнародної наукової конференції. — Одеса. — 1997.— С. 9-10.

30. Коцан ИЛ. Влияние пеших походов на психоэмоциональное и физическое развитие учащихся II Bazele metodologice ale psihopedagogici speciale (Ministerul Invtamintului, Tineretului si sportului Din RM Universitatea pedagogica de Stat "I.Creanga" Din Chisinau). — 1997.— S. 182-183.

31. Коцан ИЛ. Динамика мнемических и прецептивных функций подростков под влиянием активного двигательного режима // Вопросы реабилитации. — 1998. — С. 19-20.

32. Коцан II Л, Роль педагогической практики в подготовке студентов к туристско-краеведческой работе в школе // Наука і освіта.— 1999.— № 3—4,- С. 24-25.

33. Коцан ИЛ. Динамика подвижности нервных процессов под влиянием активного отдыха в школьном лагере труда и отдыха старшеклассников // Реабілітація: Матеріали міжнародної наукової конференції.— Одеса, 1997.— С. 10-11.

34. Коцан ИЛ. К вопросу о режимах физических нагрузок в туристических путешествиях // Материалы международной конференции Южноукраинского педагогического университета им. К.Д.Ушинского.— Одесса, 1998.— С. 25-26.

35. Коцан ИЛ. Реакция сердечно-сосудистой системы школьников на регулярные занятия туризмом // Сб. научных трудов Южноукраинского педагогического университета им. К.Д. Ушинского.— Одесса, 1998.— С. 15-20.

36. Коцан ИЛ. Молодежный самодеятельный туризм как профилактика легочных заболеваний // Материалы юбилейной конференции Южноукраинского педагогического университета им. К. Д. Ушинского.— Одесса, 1998.— С. 23-24.

37. Коцан ИЛ., Потапов В.Н. Влияние занятий туризмом на физическое развитие школьников // Актуальные теоретические и практические аспекты восстановления и сохранения здоровья человека: сборник научных трудов.— Тюмень "Вектор-Бук". — 1998.— С. 170.

38. Коцан ІЛ. Туризм як захід формування головної продуктивної сили

суспільства II Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: міжнародна науково-практична конференція.— Київ: Знання. — 1999.

— Ч. 2, —С. 50- 52. .

АНОТАЦІЇ

Коцан І. Ж Фізіологічне обгрунтування ефективності впливів туристично-краєзнавчої діяльності на організм підлітків. — Рукопис. •

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 — фізіологія людини і тварин. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Захищаються результати, в яких досліджена оздоровча ефективність туристичних навантажень. У дисертації розроблена і перевірена в експерименті система туристсько-краєзнавчої роботи (СТКР) у загальноосвітній школі на

31 .

основі вивчення ряду показників фізіологічного стану і фізичного розвитку школярів, що систематично займаються туризмом. Доведено, що СТКР є найбільш ефективним та економічно-оптимальним засобом комплексного впливу на психологічні та фізичні параметри здоров'я школярів. При застосуванні СТКР поліпшуються показники фізичного розвитку та успішності навчання дітей і підлітків. Набули подальшого розвитку розробка та обгрунтування режимів фізичних навантажень в туристичних походах зі школярами (велосипедних, лижних, частково піших) залежно від віку і фізичної підготовленості школярів. Встановлені закономірності динаміки параметрів, які характеризують фізичне, психічне і соціальне здоров'я тих, що займаються туристсько-краєзнавчою діяльністю.

Ключові слова: туристсько-краєзнавча робота, фізіологічні показщіки, працездатність, фізична активність, здоров'я, походи. "

Коцан И. Ж Физиологическое обоснование эффективности влияний туристическо-краеведческой деятельности на организм подростков. —Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.13 — физиология человека и животных. — Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Защищаются результаты, в которых исследована оздоровительная эффективность туристических нагрузок. В диссертации разработана и проверена в эксперименте система туристическо-краеведческой работы (СТКР) в общеобразовательной школе на основе изучения ряда показателей физиологического состояния и физического развития школьников, систематически занимающихся туризмом. Доказано, что СТКР есть наиболее эффективным и экономически оптимальным средством комплексного влияния на психические и физические параметры здоровья школьников. Показано, что при применении СТКР улучшаются показатели физического развития и успешности обучения детей и подростков. Получили дальнейшее развитие разработка и обоснования режимов физических нагрузок в туристических походах со школьниками (велосипедных, лыжных, частично пеших) в зависимости от возраста и физической подготовленности школьников. Установлены закономерности динамики параметров, которые характеризуют физическое, психологическое и социальное здоровье школьников, занимающихся туристнческо-краевеческой деятельностью.

Проведены разработка и обоснование применения системы туристическо-краеведческой работы в школе с оптимальными комплексными нагрузками на физические и умственные характеристики учащихся старших классов. Обоснована временная организация режимов физических нагрузок в многодневных велосипедных, лыжных и пеших туристических походах со школьниками, с учетом их возраста и физической подготовленности. Изучены влияния туристических нагрузок на умственные, физические и физиологические параметры девушек и юношей на протяжении учебного года и с учетом их

спортивного ратшпии. Исследованы индивид) ально-тнпологпческне возрастные И'шенеппя физиологических и физических параметров школьников разною пола, занимающихся и не занимающихся спорiом. при туристических нагрузках. Изучены влияния разных форм активною отдыха (в лагерях различного профиля) на физиологические и физические параметры организма школьников, с учетом возрастных и половых отличии.

Изучение и анализ состояния туристическо-краеведческой работы, физиологических характеристик влияния туризма па органп ;м школьников, дает возможность научно обосновать режим труда и отдыха туристов в походах. Разработка системы туристическо-краеведческой работы со школьниками будет способствовать подъему массовости туристическо-краеведческого движения школьников, оптимизации учебно-воспитательного процесса в школе, укреплению здоровья учащихся. Выявлены эффективные физиологические и физические показатели, позволяющие определить степень комплексного воздействия занятий туристическо-краеведческой деятельностью на оптимальный уровень физического, психологического и социального состояния разных возрастных и половых групп детей II подростков.

Ключевые слова: туристическо-краеведческая деятельность, физиологические показатели, работоспособность, физическая активность, здоровье, походы.

Kozan I. Ya. The Physiological substitution of effectiveness of influences touris-tics and regional studies activities on an organisms of the teenagers. — Manuscript.

Thesis on a scicntific degree of the doctor of biological sciences on a speciality 03.00.13 — physiology of a human and animals.—Kyiv Shevchenko National University, Kyiv, 2000.

The outcomes are protected, in which the improving effectiveness of tourist loads is investigated. In a thesis is developed and the system of the touristics and regional studies activities (STRSA) in a comprehensive school because of studies of a series of indexes of a physiological condition and physical development of the schoolboys systematically engaging tourism is checked in experiment. It is proved, that STRSA is the most effective and economically by optimum means of complex (integrated) influence for mental and physical parameters of health of the schoolboys. It is shown, that at application STRSA the indexes of physical development and successfull of tutoring of children and teenagers are improved. Have received further development development and substantations of conditions of physical loads in tourist campaigns with the schoolboys (bicycle, ski, partially pedestrian) in an assotiation from age and physical aktivity of the schoolboys. The regularities of dynamics of parameters are established which characterize physical, psychological and social health of the schoolboys, which are engaged the touristics and regional studies activities.

Key word: touristics and regional studies activities, physiological indexes, func-tionability, physical activity, health, marchs.