Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Физиологические основы и эффективность электроанальгезии при операциях на мягких тканях у крупного рогатого скота

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Физиологические основы и эффективность электроанальгезии при операциях на мягких тканях у крупного рогатого скота"

MliJlDEPCTBO СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА t ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЙІІ' Р Г 6 0 Д дьтзІВСЬЇСЛ АШШГі ВЕІЕРИМНІОІ ЩДЩШИ

' Па правах рукопису

ШСЗІКШ CoDvift Шіколвйовзч

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ t ШШШЇЙГЬ ЕШїГРОШАІЬГЕЗЦ JZFH ОІІЕРІЦЇНІ НА М'ЯКИХ ТКАНИНАХ 7 ВйТЙКОГ РОГАТОЇ ХУДОБИ

03.00,13 - фізіологія юздшга і їварші

Ді;їор:фораг дпооютації на здобуття паукового ступеня кандидата біатогічизх иауа

Львів - IS93

Дпезрзаціем с рукоие. '

Рсбоїа викопала в Дпіяропогровоькому даржявноад аграр:;е»у унівзрснтв'їі.

Науковий корівник - доктор біологічних иауа, про: ГРІІЕАЦ Вігадій Еригоіи"wy?

Ojjlaiilni оцоиактк: - доктор біологічних н«ук, мг-'Л ' CLiQMlfilCB Борас Віг.їсюїліч

- доктор ваїар’лнаршіх нпуг, nj;o ІШЬШПК Іван СІлокоіііопич

Провідна організація - Ліяоцарвівоькй». оідь'чкм’Оч-

інститут

Захвот відбудеться " ISfJ3n. об

діші па засіданні слоціаліаоввної вчшюх ради Д 120,17.і Лівійській академії еоїовйшщюі. шдпцгаш /250010, кЛ вул. Пекарська, 50/. •

■ 3 дисертацією ножна озиойаїшпзь в бібліотеці шеад Автореферат розісланій " ^ ^ 1993р.

лі СОГ1

coop

jXi QOp •ї;. >TV-J Х>-М.

Ч ft

01 U^A TihtBf

QUit,

Вчэшй секратар оЕоціадізаваїїої вчзиої ради, доцзлз

Є.Ь’.їіШХ

І. Загальна характеристика рсЗотв

Актуальність томи. На сьогоднішній донь духа гистро стоїть про-бжот забезпечення населення: країни продуктами харчування тваринного походапші. В зв’язку з пш зростають вимоги до вівші ветеринарної роботи, п тому числі до лікуізально-про$ілал*ичпих заходів щодо хірургічної патології твавзл. Виконаная цієї робота a yuonax проашело-иих тшіриншщькех кошлексів , форм та інллх господа porn вцкагаа надійних І ДОЕСШХ способів знеболегид.

Успіх:: фізіології і а електрофізіології, особлива міецо п яких зпКшгагь дослідження Сочопова Li.!., Веодзнсбкого M.S., Чаговдя 33.Ю., Намова І.П. та іішпх, стали а свій, час теоретичною осиоаоз для ші-еогяствїшя з кетоя знеболоипя електричних струмів пзшіях параиотрів.

Пегаі роботи по електрозпвболювашш /ЕЗ/ а вотарішарії були викопані Мальцевкм М.О. /1948/ і Макашоввм 0,В. /1950/. Bonn носшги соауковкіі характер і не маля практичного значошш.

Кошлоксні дослідження з електроанальгезії /ЕА/ проводились з IS69 і,лсу процесором С^ндуковіщ П.П. та його угіяш. Було розроблено апаратуру і наидїші зпебашзаиля тяарші елеістричгшші струнами, визначно їх вплив на клінічний статус, доякі мор$о-біохімі*ші показники крові, газо~онорг0тичішй обмія, шторно-секреторну діяльність складного шлунку. Роботами Найтова М.Я. /1972/, Сізінцева А.Г. /1975/, Г/аз мийної Г.О. /1976/, брмалаева В.А. /1985/, Ояіфа-ронко В.О. /19 В?/, Суидукова Л.П., На та топа М.Я. /1991/ та інших були показані параваги електроанальгезії вад фармакологічними засобами знеболеная, але багато актуальних питань цієї проблеми залишаються нодостатпьо вгвчаїшш. Передусім цо стосується дії електроанальгезії як сггмулюгчого і ніореиаксувчого факторів та її впливу па діяльність нвйро-ондокриниох системи.

Ивтл х завдання. Матою кашах доиідкоиь було вивчання фізіаяо-.го-біохімічного шханізму дії електроанальгезії та обгрунтування її використання в ветаршшт,ц1й медицині. Для варіпення цієї шти буди поставлені такі завдання:

- вивчити загальну реакцій тварин на илектрознеболювашія;

- визначиш вилив електроанальгезії на динаміку кортикотропіну і кортизолу в крові бичків;

- пг'вести дослідавшш шгфо-біокімічгшх змін а крові великої рогатої худоби під дієв елекгрозпоболпвашія;

- дослідній зміяг загального стану тварин гри оперативно?.^ лікуванні актиномікозу під елекгролнальгазіеа;

'• - показати динаміку кортикотропіну і кортизолу в кропі тварин

при оперативному втручанні лід електроанальгезісш і в гісляопорацій йому періоді;

~ вевчитя мор$о-0іохіиічні показники крові твзвді при олераікв-ному лікуванні під.олоктрознебслвшші і в післяопераційному періоді;

~ для порівняльної оцінки отриманих: результатів прсвостя аналогічні дослідженні* у авария, опороваїш: при знободенні новокаїном з аміназином. _

- Лауковя новизна. Влераз отримані дані про вплив елоктроанальго-зії і Еноболоїшя новокаїном з аміназином на вміст в сироватці крові . кортикотролілу, кортизолу І ДОЯКІ показники Обміну раТОЕИН у великої рогатої худоби ь нормі і при оперативко;^ втщ,гагіні.

Право дена порівняльна оцінка ЕЛ і найбільш покяропого в практиці ветеринарної кздициіш йот ода (^руакодогтаюго заабслення /новокаїном з аміназшоі^ при оперативному дікувліші актиномікозу м'яких тканин. '

Птактячна цінність роботи. Отримані розультатд обгрунтовують . поровага електроанальгезії над псширсниіш фармакологічними штодаыи

зіїіібслшшя і свідчать про доцільність її викорастонпя при оперативно^- лікуванні тварин. .

На базі результатів досагідшш розроблені "Рекомендації по вп-коряоташю електроанальгезії для оперативної”) лікування актиномікозу і спімуляції неспецифічної резяотепиіоогх організму пзлнкої рогатої гудсб'д".

АпрссЧпггггг тобо'ги. Основні результаті: досліджень доповідались

ренціях Дніпропетровського державного аграрного уні-лорсіїтоту я 1992-1993 роках, на науково-практичній конференції молоді':с іконах і спеціалістів в інституті експериментальної і клінічної котеркларної >,іед!!цшіи УААН, и.Харків, 1992 р.

Публікації, За матевіалакп дасзртації опубліковано 2 наукові робота. .

Основні потроєння дпсаптаттгї. по втаосггься на захист:

І. Спосіб і’яак'гсоанальг.’зії великої рогатої худоби прямокутним імпулшшм струмом ■частотой 300 Іц з тривалістю імпульсів 0,5 мс і оцгта струму 25—45 ьА при оперативному лікуванні актиномікозу.

СС’си і структура роботи. Дисертація викладена на 147 оторкі-ках иаашіопису і складається із вступу, огляду літератури, результати досліджень і їх обговорення, висновків, пропозіщій варобгшцтву і додатків. Список використаної література містить 197 дао род, д. тому тглсл: 23 іноземних. Текст ілюсірований 4 малинками і 26 таблицями.

2. ііатеріал і методика дослідкень

Дослідаешш проведені в умовах клініка ввтаг“парного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету, кооперативного господарства "сура" ДвіпропетрЕвської області і радіологічного відділу ЦНЧІ Дніпропетровського медичного інституту в І990-1923

* Г*

роках.

Досдідн були вигадані в 2 сзрії зіа 6 кл* чітко-здорових 1 34 яворах пктшіоиікозои и'яшх чааші бачках чзрвоиог степової породи віком 7-8 місяців.

Переш серія виконувалась на 2 клінічно здорових бачках і пала ігзгов вивчання лахавізцу дії елокгрозиебштяаная /КЗ/. В підтохоа-чо-Щ' періоді на протязі ІО-гл дяів всі їваріши підлягали поваому глі-ііітиец? о сі столе шш з додавшім дворазовий вшірси '-'зкпоратура тіла, підрахулашши часгоза пульсу і дахашш. Крій цього, у марин двічі, з інтервалом в З даі, проводиш міфологічні і біохіиічзі доасадак-шг Я503Ї, о тагоз вїзтчзхії а саровагці крові вміст кортакохроапіу /АКГГ/ і коріазолу. дров дах доедідашш брали з яремної взіш в ганкові година до годівлі ївавля. Кількість орахроцкхів і лойкоциїіа иідЬзхоаувадя в лічильній, каморі Горясва, гчісг теноглсііну ввзиата-ли колорматрігаш: мзїодои за доломохоз тоикгзхра ГС-3„ Дга вивчзиш лойкохазгараої $ораудд готували казаа крові і фарбувала їх способом ЛшшокгоіІ'.а. Із <5г охіілї чшне покозявкіа крові доолі»у?уаадЕ дукнаЗ рз-зерв де§5?зі2йек шгода ао І.П.Коддрахіну /1384/» *місг ваятів -Еомцааксоасззхрачішк шюдоа ло Д.Я.Луцкому /1904/, иосргапгщого Іскїсру - з вйяадах-Кйчібдахшш рсаЕХШШв загального білка - &§-ракїотеїіетао за ізходакоа Рсісоа /1984/, бккозкх фр'кцій - кеї-о-лонотдатавн зазісдои до Оглу і К«г."0Ж? в кодіфікадїї С. А,Каютна. „■ Про кондопгргців глекозл а слраадзці я*.ааі судили по яольояоаій го-аяції з орїо-хогуШпоі; то Й.І.Гсишіоіог /т370/, £ гібонь коркисо-тропіку і корхазссу іязвачаза їздіоінунсяоггчкЕїг гіоходом за допомогою наборів рааКЙШІЕ ПА}ЗНК-Ї2" ОУ.І5 Fron.cc '/2££5/ і "СХОрОЦ-К"

ІБОХ АН ЬРСР /1285/. '

В основному ларіоді 'тваргіш сіддавалнсь егоктроші&яьгезіг /ЕА/ драуокугті ваухьевлк ехрукоц еозехевзої яссвхраосгі часіохоа ,

300 Гц з тр-лвачістю імпульсів 0,5 мо і скдоа струму 25-45 мі па протязі однієї години пса бітеипоральноку паклодшші олектродів-струб-цшш. Для елоктрозиебошшняя використовували прилад ГІ-І конструкції Начатова іЛЛ. і Конарова В.В. /1981/.

В щ,оцу періоді у їварин проводились дослідханчя в тому ж обсязі, по і в підготовчоцу тріоді у такі строки: піл час ЕА, через 5 і 24 годшш, 5, 10, 15, 20, ЗО дід після неї. Крім дього, доаяідву-вяяй загаліі:з2 етап хзарнн, тонус скзлзтішх н'язів, тактильну і больову чутливість згідно загальноприйнятих изтодкк Два Б.В., <35ояьд-іїїєйн И.А., 1986/. .

Діїгу сері» дослідів проводили з штоа обгрунтування влкорас-кшня ЕА пря оперативному лікуванні актиномікозу .а еизішюцпя її яароваг в порівнянні з фармакологічний.: засобами знебсаепня. Для цьлго 34 бичка, хворих кліяішов форгтою актиномікозу /що підтверд-нуваиось пункціса і мгкроскспіев пуякгату/, з обліком аналогії гарнішого стану і ступеня розвитку патологішого процесу булл розділені на дві тотожні група - дослідну і контрольну.

В дослгдаій групі тварин оперувала під Ед, а в контрольній -з вакорастагашм знеболювання яовокаїнои з аміназином /ЇГА/. В підго-їовчому періоді хлорні тваркноч для інкапсуляції актипоміком тричі з інтервалом в три дні проводили геао-аовокаїн-страптоиіцшіезі ой~ коягааияя патологічного вопшза. В основному періоді під час ояора-тяеііого втручання у тварин обох груп визначали загальний стан, тактильну і больову чутливість, ступінь кровотечі, а в подальпому • /післяопераційний період/ щоденно слідкували за процесом загощання операційних ран. Одергані дані заносились до іоторії хвороба і протоколввались.

Морфологічні і біохімічні досл."даешш крові, а також визначення рівня АКГГ і кортязолу проводивсь в тоцу ж обсязі та повхідоа-

пості, ідо і в пораїй серії дослідів. Всі лабораторні і клініці до-.слгдазняя виконувались в установленому обсязі за єдиними їлзтодіпшми п одні й ті ж строки на всіх стадах роботи.

Отршапі дані, які мали цифрові показники, підагачи математичній обробці методом варіаційної статистхжп /Каиінський I.e., I9G4/.

2.2. РЕЗШЬШП ИІАСНИХ ДОСіЩЕНЬ

2.2.1.Загальна рзакція організму тварин на електроанальгезію та оперативно втручання під ЕА і пра знебмениі цовокаїнои з аміназином

В результаті ваконаадх наїла доедідааїц. встановлено, цо ь х;о-кяшт шшдкої подачі струму у "варан ваїшсап загальний' судорожнвй спазм скелетних ц’язів і затримувалось дихання. Чороз 15-20 езкуид, ходи силу cipytiy. зішжувшш до робочюс парамзтрів, дзхашш відновлювалось. Спочатку воло було вагкгк, а потім ритмічним та глибока:.

В цой. час у всіх тварин наступало розслаблення сколотшос м'язів.

Але спокійний стан тварин в процесі ЕА без вадких зовнішніх прачан періодично /через 20-25 хпзлжп/ порушувався короткочасній® тонічно-влонічзшш судорогам, що в бідьпіості вападкіа но бух) ‘пов’язана з больовими подразненням. На ца с: ідчвть відсутність рЬккці' в час- . тогі вааякнеїшя яриступіа у здорозпх і у оперованих тварин. Для усунення періодів наспокои було достатньо підяздхт:: склу струг,су па 3-Ю иА з лослідувчкл поверненням до робочих параметрів.

Що стосується анааьгокгчного еїюкту, тс чгіроз 2-3 хвилакн після додачі crpv.vy всі тварина втрачала больозу «уншзісгь в ділла-ці голови, паї, тулуба та кінцівок. Прото, в окремих випадках вона зберігалась в ослаблено:^ вигляді в доякше ділянках шкіра грудної . клітка і поріосту рабар. Як показала наиі досяідаеяня, в більшості

випадків для її усуненій достатньо було підвищити силу струму па 3-5 иЛ. Необхідно відзначити, цо тактильна чутливість в паріод ЕА зберігалась, хоча була значно послаблена.

Під час олектроанальгозЛ, як у здоровій:, так і у оперованих тварин спостерігались відсутність жуйки і відрвгка ва фоні гіпотонії парздідунків і помірної та.пангї. В цей час частота скорочояь ітубпч зманювалось ;:а 55-57>5, проте після відключення стру?<у у їва-ряи з’являлась відрижка і поступово відновлювалась моторика лзрзд— шлунків. Незначна тимішія зберігалась до 4-6-тя годин. Повно від-нс&шішг рукенації відбувалось чароз 24 годшш, а через 4-5 діб вона навіть перевищувала початкові показника на 11,15?.

Під час ЕА у всіх твараї» підвищувалась ташіорг.тура тіла па

0,С-0,7°С і яозорталась до початкових значень черзз 6 годин у здорових і чорзз' 2-5 дій - у опорозашіх тварин.

У всіх тварші під час електроанальгезії відбувшись помітйі зміни частота і якості пульсу. Він був сильним, ритмічаям і доброго наповнення. його частота зростала у серздаьому па 9-13 з?дар!п за хвинну. Після відключення струму па протязі 6-24-х годи; чаотота ігульсу поступово ЗКеПЕГувОЛОСЬ ДО Е’.ІХІДООГО рівня.

Частота дихання в період ЕА зростала в 1,6 рази. Далі, піодя відключення струму, дай показник поступово відновлювався і повертався до початкових значень чарзз 24 година у здорових і через 5 діб -у оперованих тшдац.

Чороз 1-2 хчішінл після відключання струцу тварини підводились і рухались без ознак порушення координації і на протязі однієї година починали пранкам воду і кори. Ваі їварани /здорові і оперовані/ добра орієнтувавсь в просторі і адекватно рзагуьаля т подразники,

У оперованих тварин а порлу добу пав;.оло лінії розтаду спостерігайся помірний и Зряк тканин розміром 6-8x12-13 си без чітких кех а

дідвЕвдвою місце вод геглературом. Поступово імоішуитась, пін згашш .па Б-7~£ день, а міцне зростання країв раия відмічалось на 7-8-й Л9Яь. Окупність влтра? «а лікувавші одної тоаряіш становила 2,67 карбованця на ода вяграчзгшіі /гайд. І/.

Пря використанні знеболеная новокаїном з аміназином, операційна стадія наркозу наставала чероз 15-18 хвилин иісяя їх введення, цо характеризувалась відсутністю реакції на йолвочі подразнення в ділянці с-враційного поля. Тактильна чутливість при щ-огчу збзріга-лась. У тварин спостерігалось задовільне розслаблення еполетних м'язів. Як і в дослід..ій групі, спокійний стан '.варан періодично порушувався приступами нзслокон, але в більшості випадків панн співпадала за часом з бгавчаїта маніпуляціях^ і проходили після їх пришита ішя.

.Під час операції у тварш були відсутні куііка і їй дріїяка, а частота скорочень рубця зканкувалесь па 73,5;'*, що врнводоо до розвитку помірної, хоча і більа оначної, ні:-; в досліді, тимпан ії. Після операції іпуШш, відр^ия і руньпація поступозо аіддоастзззлксь, але залшаамсь на загоєному рівні протягом дас:с днів. Повію відновлення моторної діяльності порзддяунків відбувалось на І-5-Т/ дс.1у ціслл операції.

На протязі овогатпшого втручання у івадаи до”;о зростка :о:і-пературз тіла, але виразно її цідвиїсок-я спостерігалось ки 2-іу добу після операції; Незнатно підогг.она тооторатура -гіда гіала глсцо до 4-6-тп діб, цо ианзвно було яол'здано з загально?: п

одораційяііг рані. Як і в досліді, у гварпгі гааграгиіог зоунг відбуваюсь давні заілп чзстогя цудьсу та двхаши. Я ід тас одорації вона збільяуваласг відпоаідао'па 22,і і *53,555. Проте пульс ставав атао-

■ Таблиця І

Порівняльна оцінка ефоктавяості застосування ЕА і зиойояеїшя ловокаїпом з аміназином пра оператлвному лінуванні актллсмікозу

-----1--------------------------------------г--------------------------

}:Й І І Спосіб зпебсшоБалпя

! Тести порівняльної ОЦІНКИ і і 1 ] ЕА ! нозохаїїі з 1 аміназином !

І. Кількість творам а досліді 17 17

2. Витрата часу на опоратлша ліку-

вання однієї тваряня, хвішш:

а/ новая на операційний стід 2-3 2—3

6/ фіксація тулуба та кінцівок 5-7 5-7

в/ підготовка псші операції і

знеболювання 3-4 12-15

г/ наступало зноболеши 2-2,5 15-18

д/ тривалість огарацгї 45-50 50-55

3. Тривалість зиоболонля, хвшши ДО ВХДКЕЮЧВН- пя струму 45-50

4. В$окг зцпбсаоши добрай задовільний

5. Віект міоралаксації добрай задовільний

6. Неспокій в період операції,

випадків 2-5 5-Ю

7. Тривалість кропоточі, хвиляя 1,5-2 2-2,5

0. Інтенсивність кровотечі, ш 250-300 350-400

9. Післяопераційне пригнічення,

годші ' відсутнє 48-72

10. Строки видукапня, днів 7-8 9-Й

II. Окупність вигра* яа І карбованець ,

крб. 2,67 1.91

Після завериення ояеііації тварини знаходились в стані значного .пригнічення, а стоячоку положенні уміщувались з великим зусиллям, більше лежали /приблизно 5-6 годин/ і не приймали б оди та корму.

Лиш на другу добу еони починали їсти, але на зовнішні подразники реагували в'яло. Доше відновлення загального стану тварин відбувалось на 4-5-ту добу.

Післяопераційний період у тварин контрольної групи перебігав яо зовсім сприятливо, а саме, - в двох випадках маля місце ускладнення у вигляді гостдого гнійного запаленая. Цім тваринам додатково проводала курс антнбіогикоторапії. Нормалізація процесу загошзшпія наступала на 7-8-цу добу.

- У більшості тварин, оперованих пра знебодеіші новокаїном з амйшзкном, строк видужання б?в на 1-3 дні трнвалішЕМ* ніг в дослідній групі. Розсмоктування післяопераційного набряку відбувалось на 0-3-ту, а міцне зростання країв рани - на 9-ІІ-ту добу.

Окупність витрат на лікування однієї тварини становила 1,91 карбованця на І ватрачзшій.

Отло, оперативне лікування актиномікозу великої рогатої худоби при використанні електроанальгезії, в порівнянні із знободонням новокаїном з аміяазаяои, супроводжуєтеся Оілт виразним і стабільним аиальгвтячвин ефектом, добряи рогіжадхшиш скелетних г'язів і спря-. яеливим перобігон післяопераційного періоду.

• ч . • о

2.2.2. Динаміка кортикотропіну і ковхдаолу в сироватці . крові тварин при ЕА і оперативному лікуванні

актиномікозу під ЕА і пра знебадєнні новокаїном з аміназином •

Під час електроанальгезії зміст кортикотропіну /АКГГ/ в сиро- . ватці крові тзарпн збільшувався з 60,3^4,9 до 133,5+10,5 цг/л, або

із .

в 2,2 разл. Чораз 6 годнії після зиебоденш: рівень АКТГ дещо падав,' ело по достовірно п^ревшцувшз початковий яз 40,9£. »Идвадэнйй рі-еоііь коптпкотролного гормону /па 13,5?/ спостерігався яа протязі 24-х годки /Р > 0,05/. В останні игрока доолідгень тіс? АКТГ паблл-гпгся до ллхідиого, хоча і був вищим за нього /габі. 2/.

_Лкломіка кортизолу а крові тварал етйг.? повторазаля зміна рілля ВДТ/'і. - 0,970/. Так, під 'тао НА лшст кортнзолу збільшувався з 709^62 до 1523+99 имоль/л, або г 2,1 рязп. Чороз 6 годин після ©лактроачяльгозії ріяппг. кортазачу пшідко знялувався і становив 133,'ї від початкового. Чорта 24 гстшя вміст яортлзолу псровящумв початковії!! показник на 11,2% /Р>0,05/ і задгашпсл збільталкм па 2,4-6,4% до кінця дослідтош .

В Сііїселгці кролі тводші, оперованих пра'використанні олвктро-пмальгозії, підбиваюсь лідпвдонкя рівня АКТГ в 2,4 рази. Чороз 6 год’-ш після слй^адії зміст АК’Г зітшувався, влч т достовірно ла-рэплвулав дссгаїазїіягй еокозішк на 45,5$. ШдвкщоииЯ рівень кортикотропіну /на 9,2-І8,5</ зберігався на протязі 5~їл діб.

ііОказнлки нортязолу, як і в параій соріг досліду, королювали з динаміксз кортикотропного гормону /ї ~ 0,356/, Так, під чяо оно- , раткЕїого втручання вміст кортизолу в сироватці кропі збілілуласся в 2,3 рази, а лороз 6 гпдші після операції він лсроввщував лпхі.лай рівень на 42,£,1. Поступово зкзкпуючась, концентрація кортязояу ло-^ртаяась до початкової тороз 5 діб після операції.

Іірл застосуванні знебсиеняя новокаїном з яміиааином, під лас опорації рівзіїь кортлкотрояілу збільшуваггч в 2,5 разл і залишався підмщапка иа 43,7* до 6-тя хода. Нормалізація і;ого рівня відбувалась чораз 24 година. В лоолідуилі стро'кя слос^-ерегонь показника ' А’ТГ булл дещо ионшада /на 3—57'/ за пат?копі.

Вміст лоргазояу з сарозатц': куові тааркн лід час опорації

Доказняяв яоріякотропіку і гортгзолу в крові тварин під ешгевоп ЕА, пра опеїатгвноку втручанні лід ЕА і щи знебсданкі новокаїном з шзінззеяок

Строга досіідовь 1 " ! ЕА ! "і . . Опзрздії від ЕА ; Ояараяії щп | знесоленні НА

І ! АКГГ, і яг/л і . ІКортязак, |я»ояь/г ! АКТ, | вг'х і ІКорадзо*, |еі'оле/л і ! АКТГ, 1 нгД і ІКормзгз, |іа!агз./х

До заеботокЕя 60,344,9 709І62 1 65,5+6,3 769+78 66,6+10,7 7Є2+9Б

ПІД тас ЗКОбОЛВНЕЯ Пісдя знеболенім, 133,5+10,5'“ 1523+9^® 159,4+32, 8** І773+Х50?3 £ І67,7-ІЄ,4о; І854+ІЗІ—

чз'чз: 6 годдн 85,0*9,1* 943+7ІК 95,3+8,Iе І094+І5ІЙ 97,5+12,3? 1094+244*

24 години 68,5+8,9 .789+80 77,6+9,1 Б^ЗіІІб 71,3+8,3 833+69

5 Діб 66,9+6,5 769+84 71,5+8,0 804+68 58,8+5,7 713+64

10 діб 65,7+9,4 736+88 67,4+6,9 778+9° 62,1+7,8 751+84

15 діб 64,5+4,3 749+69 66,5+5,4 777+55 63,2+6,9 752+49

20 Діб 62,1+5,8 726+89 66,3+6,2 775+55 63,9+9,6 769+69

ЗО діб 62,4+6,1 744+70 67,3+81 7ВБ+ЄЗ 64,8+8,4 758+97

в - Р<0,01

ж - Р<0,05

зростпп п 2,4 їчзп, а чороз б годш зг.'ааиувіпся і становая 139,3£ від початкового /Р< 0,05/. Лідвйвдяеіі рівніш кортлаолу каз місця па протязі 24-х годяп, а п яодальшо?іу яііЧ показник нийяпжязся до впхідаого.

Отаз, в кропі тг-тачно зоіх тлзгтїїі спостоуігаяось достовірна ОбІЛЬЙОШМ Г.О!1ЦСИ?Р5ЦІа кортикотропного горгміу і портпголу, ярого олеетрошіаяі.газіл, па відміну від зясйотеяля посокпїяом а йчінязл-лом, 'зяб0зпочуг.?гіл ядукглгпу адяотаціРву гзяпйп »а елзімтязті нгручапкя.

її.2.3. Віміів ЕЛ, оаарямпцого лікуятпія пкткномікоз^

від ЯЛ і ара зиойолвшіі полоіілї,ю;{ я вїшівддно’і,

/п ,;>г,Т:ологі,'т;пі1 е:с;г«д і деякі йіохі'.й^ії

ГГ’С'ит'ГЯ 7ГГ0И Г КИрЗЯ ’

ІНд тіл ^ очі •«рояпадьгйз і і. киг.гис'іт, оі'Г.гр.-іши'Ііі зб і.иа:ул"Лї;гь па .10,/Р< 0,05/ і ітсрпрілл^з-, до л;<бідного ріпи па 5--ту доі5у дом.іду. Лч:с? п::-ог.:пйг:\у зкїт.-йяза* !:.?з’!Л’г;о, »лр< кгойгсгг/сзяесі тля/.'НГіЛя Дп ’''-'.'О .і:' І.':г:::■ ;гї. л. Гс^'і зяячяг :;’;г:г! ::іД'Г'У;:іт;!,зїі л ::1лп;:оссі ' лглкс:;:;х;с. Та;:, від ”.ю 1-А їх гЛ.-іГ'КІві’я

пбіль’зуьг-;ял ІД,я '£>т С год*.‘И піс* і г.псбол-;ц’і:: лоД поі'ізз-нііг ;юрої::;І"'.у;-"іп почата!? рігопг. п.ч ЗР,.І/. і-'лп місі?)

протягом 2-г Д'М.- П?а п*егу з лсі^тггг.’яряї” ^огг.'лі сг'сагорггамст. згзчи! :и-:г:'.Л' зоі'ісц’іл п!лг.!?остї исЯтг^Зідіп, сс’зі’.-оя'Ліія £ яік-і|.слп;і;я. А ер.’-і - •:ід кість і’Оптрс^гдіз згог.тггп ля 2?,0.1 яосокшо ао регуло.:* сгс-::?:іг-слд'*1’-и^ £'С'Рм. Протягом '24-х гр,"мл! після ЕЛ від-бупвдоеь Ейдалг.:/) збигтеянд кількості як сот::зпт*лдїі№іх, тпк і‘ ввяо’хтХ'фїіУС Я'ї’ітго-йг.їїін у с-зіггдйіс?гу яа 5С,Ї# /В<0,01/. ІШчро^ фігія спойїсрігалась ш* иротязі 5-їл діб. П?отП!іс".яі змін:*. в.ддум-лксг. Я л’!;;гм{і'і Сїїзін.;^5тлхп і лі"$оуп?Ь. Згоязснпя кількості соія-

нофілів на 20-G0? ішо місце лід час електроанальгезії і протягом 24-.т годаш ніші ііої. Максимально зшншешія кількості ліНіоцііїів відмічалось чзроз 6 годин після ЕА, коди цей показник був в 1,4 pass коївші аа початковій. Вдхітщого рівня кількість лй]5ац!ітів досягала т 5-ту добу досліджень. -

У оішровачш: під ЕА тварш кількість еритроцитів збізшзувальеь на 5,2$ під час операції і на 6,2# - чзюз 6 годин нісся паї. Підвищена кількість червоних та і тин крові збзрігалась на протязі 5-10-ТЕ ДНІВ. Цо стосується В-МІСїу гешмобіну, '-'О його зміни відповідали динаміці еритроцитів. Кількість лейкоцитів під час опора мінного втручання збільшувалась на 26,2%. Б післяопераційному періоді кількість лєйкоциїів продовжувала зростати і досягана шксшдуму /І44£ від початкової/ -через 24 і'одши. Достовірно збілиіонкд дай показник був па протязі 5-ти днів. Зміни в лейко.срамі були як і у тварин першої сорії досліду.

. У тварин контрольної групи під час операції відбувалось незначна зменшення КІЛЬКОСТІ еритроцитів /на 2,6 д/ І ІіМІС'Гу гемоглобіну. Нормалізація цнх показників зідаічалась чорез G-24 годшш після операції» Картшіа "білої" крові змінювалась як і у тварин, оперованих під олоктр^аиальгозісв, але нейтрофілія, оозшіо- і ліілі.опоііія були більи трипалій!?.

Ио стосується біохімічних показників, то їх зміни під шілявкл ЕА були незначними, за вишшюи концентрації глюкози. Під час ЕА в крові тварин відбувалось незначно збільшення вмісту загального білка, аіьбуцінів, глобулінів, кальціп і рівня лукного резерву, але осе чороз 6-24 години ці поразняки лозорталнсь до початкових значень. Рівень глюкоза протягом олекі-роанальтозіх збільпувався на 17,5Ї, а потім поступово зменшувався і наближався до вихідного чврзз 24 година.

Під 'гас оиоратішного лікування з викор"станчяц слектроангшао-зії і на протязі 24--с годин після дього, в крові ївьріді спостерігалась тенденція до змзнлаїшя тісту загального білка, альбумін і її і глобулінів. В подальшому їх к-лькіон, відновлювалась, п вміст глобулінів навіть перевищував початковий на 3-Б% /тгбл. З/. Вшзчясмг по-казплка мінерального обміну істотно т зміниг-сиись як дід час отзра-їішіого втручання, т^.к і в .післяопераційному періоді. Рівоць лужного резерву в період операції знижувався на 7,3$, протії ’тораз 24 година він відноалввавея і зберігався на такому ріиіі до кінця досліджень. •

Більш виразні зміни відбувались з концентрацією глюкози а крові тварин /табл. 4/. Лід "ао опорації вона достовірно збільшусзлас?» ' на 15,3£. Через 6 годин після операції рівень глш^зи изрзішулаа вихідний на 8,7£ і зализався такім протягом 24-х годин /Р<0,05/.

В пилі сїроки і до кінця досяі.-'ясіш концентрація глжжози в крові їсарян наближалась до потаткепої, хо>л і була збільшеною. •

Пря використанні зкебамшія новокаїном з аміназином, дід чао операції і після кзУ в кроні тварин відбувало?"! зткеиля'шісту за-гаїьього бт.ука на 4,1-7,3%, а*о ці зміни булл досровірпяма лшго на 5-тз? ДС02Г спостережень. Динаміка альбумінів майте повторювала зміші гчго-гу загального оілка, проте вірогідно знікешій їх рівень /па 010,1/ спостеріг?~ся як на 5-ту, так і яа ІО-ту добу після опорації. Кількість біллів глобулінової фракції їоа була змзпшеноп під ча* операції і протягом 5' тк діо після неї. Зміни .в сироватці крові вмісту кальцію і нос.-ргаліншого фосфогу, яг і в досліді, булп незначним!, хоча просі’о.іуватась гйадоіщія до їх ікзішо:;и. П?д час опо~ ранівного втручання у тварин контрольної' груші і:а 10,6$ знглувався ріре.;ь лу.т’ого резор57 уьові. В післяопераційному періоді цей показник зализався зшнвонаіі на 9-14$? иротягом 5—тхі діб. Ріяояь глвко„я

. . • Табдетр З

Логаз/шж загального бігка, егьбум+яів і глобулінів в ярові тезрея, одарованих під ЕА і прн заебмзті новог-аїнок з аісіназскс”

Строки досліджень І ' ■ . 1 ! Затеяьией б мок, г/л ! ! ! .... . . -у -ІГЬбуИІНЙ, г/л І Іітбулінн , гД

і 5 ! ЕА І 1 1 НА І ! . ЕА ! і 1 НА ! ! ! 1 ЕА ! ! НА

До операції . 69,1+2,Ь 70,4+1,8 32,7±2,2 33,1*1,4 35,4 іі,7 37,3+2,2

Щд час операції 67,8+3,3 67,5+3,3 31,9+1,8 30,8+2,6 35,945,0 36,7+2,0

Шлея ояергпії, таргз:

6 ГОДЕН 68,0+2,2 67,8±2,9 32,3+2,4 32,1+2,5 35,7Л .7 35,7+2,4

24 годйнн 67,5*3,4 66,7*2,6 32,543,6 31,842,7 35,0+2,5 34,9+5,7

Б Діб 69,7*2,7 65,3*1,4* 30,2+1,7 30,5+І,ІК 37,9+2,2 34,6+2,6

10 діб 69,3+3,5 66,9+1,8 31,4+1,9 ЗО,6+0,ь 38,3+2,0 35,3+1,8

15 діб 6В,2±3,2 63,0+3,5 23,3+1,6 32.4+1,9 34,9+1,7 35,6+2,4

20 діб 68,2+1,8 70,2+1,6 31,6+1,5 32,5+2,6 35,6+1,9 37,7+2,7

ЗО діб 65,2+2,6 69,5+2,9 31,5+2,2 33,242,3 35.7+1,8 35,3+3,1

* - Р<0,05

Теблящі 4

Показнпкя рівня глюнози а крові тварші, опоговонвх лід ЕЛ і при зипболзшіі пспокаїпоя з гшінозвмом

-------------------------------1----------------------------------------

СїЕОЯЯ досліджень { ПяВі.ОЗП> іпояь/л

____________________I НА. | М

До ГПОР2ЦІЇ 2,80*0,05 2,99*0,00

ПІД ’ЩО ОПЄЕ«ЦІІ 3,34*0,07^ 3,7І*0,00:

Після еког-іції, -прзз.°

6 ГОЛ1'! 15 ,13*0,00х 3,20*0,16’

24 годим 3,11*0 і02 3,11*0,0-1

5 дій 2,8і*о„аі 2,£0*0,05

10 дій 2,52*0 8 02 ' 2,93*0,00

15 діб • 2г83*0,03 * 2,32*0,07

20 діб ' ’ ' 2,50*0.03 . 2,91*0,03

ЗО дій 2,92*0,00 2,1.^ *0,0?

П3-Р<0,01 * - Р < 0,05

в кропі під час отдещії зйільаугазея на 2-1,1$ і* косїунояо зчошую-"лс.ь, досягав початкового значеная тарзз 24 годиш.

УзчгаліійЛчг-га вшмад^но, необхідно зязка’зігЕ, г;с> олокт’роанадьтз-зія с здіїизаїпгл изходсм знебояшія взлзг.ої рогатої худоба. Позда?*'-чв в собі етактя зкобешшія- знорухогл-анля і симуляції, едзкгроа-лальгозія забезпечмо .лагопршг’і уковя дая проводошм жіщ.'.і'ічшес вірувань і сзрос^гу післяопераційного періоду, та.! вигідно відрізняється від фармакологічних зосойііі ппебсиюш’і.

ВИСНОВКИ

1. Ріоктроанаяьгозія великої рогатої худоба прямокутним ішульсішм струмом частотою ЗОи Гд з тривалістю ішіульсів 0,о мс і сгаои струму 25-45 иА вііішшшо ц’язову ролаксаців, знерухоїшшія, ано-отозів, послаблення тактильної чумивостх і, на відміну під зно-болошш новокаЫоы з аиіназішои, по має післядії.

2. Знободошіь. як олектрігашл струмом, так і истока їиом з аміиазй-

и ом, привядать до гіпотонії породашунків, ало якщо в першої,!}' вигадку вона триває 6-24 годиіш, зо в другою - 3-і доби. .

. 3. Під виливок електроанальгезії підвищується температура тіла,

зростають сила і частота пульсу та дюсашся протягом 6-8-ма годин у ідоровах і до 5-ти діб у оперованих тварин.. Ново каїн з аиіїш-зшоы, на відміну лід НА, пригнічує дихання і роботу серця.

4. Знебодоння тварин супроводжується збільшенням П крові ВііІСТу кортикотропного гормону і кортизолу, але динаміка і рівень сок-

■ редії залежать.вія штоду анестезії: пра в-корастаїші новокаїну з аміназином спостерігається біпьп значна сакроція п*д час операції і а лераі година иісля неї, а пра олектрозішболонні - на протязі 5-ти діб. .

5, Електроанальгезія ьиюшкаа еріїтроцитоз, збільшення кисневої сыном' крові і леіікоцитоз, якяй на протязі 5-ти діб характоразу-

. еігься нейтрофілів» /за рахунок зріадх фог«/, еозішопеніею і

■ ■ ліьфопеяієв. На відміну від ЕЛ, зиабодеши новокаїном з аміиази-игм призводить до нетрав^лої орнтропенії і аизішеиня кисневої еиності крові на фоні виразного лойкоціїтозу.

?. Едоклюшальговія сприяє збільшенії» а крові загального білка, альбумінів, глобулінів, каяьціп, лужного регарву і глисози, а зноболе: ія новою твои з аміназином ваде до ашінсення цих показників за винятком гдвкози, рівень якої підвищується.

, Озог-атанні втручання піл захистом ЕА, іір підміну від зноболашія noTiotcalJjoM з аміназином, проходять на фоні більа виразної міоро-лпкозпії і шальгозії, до позитивно г^лдваэ на хід олорацІЛ і нетмбіг пісяяопорац'2лого -оріпду. Електроанальгезія зборігао І

ПіДВНІ^С £*5ІІТПЦІЙНІ і,0.'*ЛН!?ССТГ О^ГОНІЗ?^ ТЭПр!!!!, .ЧИМ

відрізняється під фармакологічних засобі» знобсшннл. За рахунок цього стромі видужання тварип. скорочуються на I-З дні.

ПРОПОЗИЦІЇ БІШОПІЩТВУ

З гїзтси ііідвшцзніїя продуктивності і шхтішгшя уиоп праці пото-ічшдрнпх спеціалістів, профілактики післяопераційнихусшіднонь і скорочення строків видужати іг я оперативному лікуванні актиномікозу ЕОЛПКОЇ рогатої худобп, ДОЦІЛЬНО пикорлетовувати СЛРКХ-

роанальгозію прямокутним іктгульснлм струмок частотоп 300 Рд п • о . '

трлззйіета імпульсів 0,5 кс і сялоя стіс/му 25-45 кД.

Матеріали досліджені. увіГлли до "Рококоидпцій по використання олоттро^нгідьгозії для споратасного лікування актиномікозу і с*я~ кплячії нсспоцеЛічної разпстоктиості організму воллкої рогатої худеюя" /Дніпропетровськ, 1993/, а такой викорисивуяться в учбовому процесі Дніпропетровського державного аграрного університету нра викладанні курсу загальної і спеціальної хірургії.-

Опасок опублікованих побіг по тсуг лисортпітгі

1. Масдіков С.У.. Динаміка ІКГГ і корхизолу її кропі великої рогатої худоби при опеі-агішіому лікузаіші актиномікоз,/ // 'Іроблош Вч*е-ршшриої кздицішн.по обслуговуваній} тваринництва колоктішшх уа форщрськлх господарств / Матеріали конторо нці ї модйдих гчаимх

і спеціалістів Україна. - Харків, 1952, - С.І2-ІЗ.

2. Масаііков С.М., Начаїоа М.Я., Сізінцзя Л.Г., Грибші В.Г., Сухій В.її. Рекомендації по використані® електроанальгезії дня огш-ратшшого лікування актиномікозу і стимуляції неспецифічної ра-знстонтності організму великої рогатої худоби. - Дніпропетровськ, 1993, - 7 с.

іПИП.ФГч з ас Ч^ЬЧ 'ПАсир-І^О