Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Фитоценотическая структура парковых насаждений Львовщины и пути её усовершенствования.

ВАК РФ 06.03.01, Лесные культуры, селекция, семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Фитоценотическая структура парковых насаждений Львовщины и пути её усовершенствования."

УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ Л1СОТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

О

СЕК

&

Гмшенецька Натал1я Анатолмвна

УДК 630*182.3:630*272

Ф1ТОЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ПАРКОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЛЬВЮЩИНИ ТА ШЛЯХИ ÏÏ ВДОСКОНАЛЕННЯ

06.03.01 - Jlicoei культу pu, селекщя, настництво

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

JlbBÏB — 2000

Дисертащею с рукопис.

Робота виконана на кафедр! екологи та ландшафтноТ архпектури Укра'шського державного лicoтexнiчнoгo ушверситету MiHicTepcTBa осв1ти i науки Укра'ши, м. Льв£в.

Науковий KepiBHHK - доктор сшьськогосподарських наук, професор

Кучерявий Володимир Панасович, завщувач кафедри екологи та ландшафтно'1 архкектури Укра'шського державного люотехшчного ушверсиету, м. Льв1в

Офщшш опоненти : доктор сшьськогосподарських наук, професор

Бшоус Василь 1ванович, кафедра екологи та nieiß-ництва Умансько'1 сшьськогосподарсько1 академп, м. Умань

кандидат сшьськогосподарських наук Левон Фед1р Михайлович, старший науковий сшвро-бЬник вщщлу дендрологи та паркознавства Нацю-нального'боташчного саду ivr. М.М. Гришка HAH Укра'ши, м. Кш'в

Провщна установа - 1нститут екологи Карпат HAH Укра'ши, м. Льв1в

Захист вщбудеться 22 червня 2000 р. о 10— годин) на засщанш спещал13овано'1 вчено! ради Д 35.072.02 в Укра'шському державному люотехшчному ушверситет1 за адресою: 79057, Льв1в, вул. генерала Чупринки, 103, зал засщань.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Укра'шського державного люотехшчного ушверситету за адресою: 79057, Льв1в, вул. генерала Чупринки, 101.

Автореферат розюланий 22 травня 2000 р.

Вчений секретар

спещагизовано! вчено! ради "SCJLC-^^ ^¿^^гЗеленський М.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. При виршенш завдань формування культурного ландшафту вчеш 1 практики часто зустр1чаються ¡з ще слабо вивченими питаниями стшкост! насаджень до умов урбашзованого середовища. Еколого-ф1тоцснотичш аспекти формування паркових насаджень, без сумшву, с основними коли йдеться про оцшку Ухнього стану та стабшьносл до зовшшшх вплив!в 1 прогнозування перспектив Тх розвитку. Вироблення загальних теоретичних положень парково'1 ф1тоценолоп'1 вимагае поглибленого дослщження просторовоУ структури паркових насаджень, IX ентрошчних властивостей, встановлення прямих контактних зв'язюв та взаемовщносин мгж компонентами, вивчення особливостей розвитку культурфп'оценсгз1В в чаа \ простора впливу на них антропогенно!' д1яльносп. Тому при розробленш науково обгрунтованих рекомендаций для сучасного садово-паркового господарства, на одне з перших мюць виступають питания структури та динамки паркових фпх>ценоз1в, вивченню яких i присвячена дана робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослщження проводились протягом 1995-1999 рр. вщповщно до держбюджетноУ теми кафедри екологи та ландшафтшл арх1тектури Украшського державного л1сотехшчного ушверситету "ГПдвищення ф1томелюративно"1 ефективносп рос-линного покриву урбогенних та техногенних ландшафтсв" (№ РК 019611024100).

Мета 1 завдання дослздження. Метою роботи було дослщження ф1тоценотично1 структури та тенденцш розвитку паркових ф1тоценоз1в, розробка захо,фв з оштпзаци Тхньо!' оргашзацп та тдход(в щодо прогнозування розвитку 1 шдвшцення стшкосп, довпдачносп та естетичносп рослинних угруповань.

Отже необхщно було виршити таю завдання:

• дослщити просторов! особливосп формування структури паркових насаджень;

• з'ясувати особливосп еколого-ценотично! стратеги поширених у паркових ф1тоценозах вид1в автохтонно! та штродукованоУ флори;

• скпасти шкали диференцшованоУ оцшки вюлентних, пат1ентних та експле-рентних властивостей паркових деревнях 1 чагарникових рослин;

• обгрунтувати з еколого-ценотичних позицш пщходи до прогнозування розвитку паркових фкоценозш та заходи щодо оптим1заци 1хньо1 структури.

Наукова новизна роботи. В умовах Льв1вщини вперше досл1джено структурш особливосп формування тднаметових гшерсинузш в паркових ф1тоценозах. Обгрунтовано доцшыисть видшення двох нових асошацш парковоУ рослинносп та восьми тип ¡в гшерсинузш за едифкаторними видами. Розроблено шкали оцшки вюлентних, патнтних та ёксплерентних властивостей вид1в парковоТ рослинносп. З'ясована еколого-ценотична стратепя для 90 вид1в деревних I чагарникових рослин у паркових ф1тоценозах. Побудовано прогнос-тичну модель розвитку паркового фиоценозу. На щй основ1 запропоновано пщходи до прогнозу розвитку паркових <}нтоценоз1в та оптим1зацп 1хньо1 структури.

Практичне значения. Розроблено науково-практичш рекомендацп для ведения садово-паркового господарства, в основу яких покладено особливосп еколого-ценотичноУ стратеги паркових рослин та просторового формування

гшерсинузш. Обгрунтовано доцшьшсть штучно/ замши складу шднаметових гшерсинуз1й шляхом впровадження шших декоративних 1 тшьовитривалих вид ¡в.

Рекомендацп з оттапзацп структури паркових насаджень прийня-п для впровадження у практику паркового буд1вництва Льв1вським мюьким виробни-чим трестом зеленого господарства.

Особистий внссок автора. Автором з!брано 4 опрацьовано весь фак-тичний матер1ал, видшено основш пперсинузп, обгрунтовано необхщшсть видь лення двох иових асощашй парково! рослинносп, розроблено шкали оцшки вю-лентних, пат1ентних та експлерентних властивостей паркових деревних 1 чагар-никових видiв рослин. З'ясована еколого-ценотична стратепя для 90 вид!в деревних 1 чагарникових рослин у паркових ф!тоценозах та побудована таблична модель розвитку парково'! рослинност! в час1. Розроблеш рекомендацп виробництву.

Аиробащя роботи. Основш положения робота та результата дослщжень були оприлюднеш на П-му м!жнародному cимпoзiyмi "Старовинш парки та проблеми Ух збереження", присвяченому 200 - р!ччю дендорпарку "Софивка" (Умань, 1996), науково-практичнш конференцп "Пам'ятки та визначш мюця Шевченювського краю. Проблеми охорони та дослдаксиь" (Кашв, 1997), 1-му м1Жнародному семшар1 "Проблеми ландшафтно!' архггсктури, урбоекологп та озеленения населених мюць" (Льв1в, 1997), Украшсько-польському семшар1 "Сучасна еколопя та еколопчна патолопя людини" (Льв1в, 1997), 1-ш всеукршнськш конференцп "Теоретичш та прикладш' аспекти сопюекологи" (Льв1в, 1996), на науково-техшчних конферен-щях УкрДЛТУ (Льв1в, 1995-1999 рр.).

Публ(кацп. Результате дисертаци oпyблiкoвaнi у трьох наукових статтях та матер1алах 1 тезах п'яти доповщей на конференщях.

Структура та обсяг дисерташУ. Дисерташя складаеться гп вступу, шести роздшв, висновюв, списку використаноУ лггератури, додатюв.

Робота викладена на 120 сторшках машинописного тексту, включае 27 рисунюв, 26 таблиць, 7 додатюв. Список Л1тературних джерел складаеться з 194 найменувань.

ЗМ1СТРОБОТИ

ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ОРГАН13АЦН ПАРКОВИХ Ф1Т0ЦЕН031В

Незважаючи на значний розвиток ф1тоцсно;гоги як роздшу еколопчгом науки, теоретичш концепцп парково! фтоценологн знаходяться на початкових стадь ях узагальнення фактичного матер1алу, зокрема коли йдеться про '¿х консти-туцшну структуру (флористичний склад, стан ценопопуляцш та еинузп). У роботах Ю.П.Бялловича (1936), А.П.Шеншкова (1951), М.В.Маркова (1962), А.А.Нщенко (1977, 1980), Т.Г.Ларшо'У, А.А.Аненкова (1980), Н.Д.УспенськоУ (1985), В.О.Крамарця (1991, 1992), А.В.Бакланова (1991), Г.А.МироновоК (1991), В.П.Кучерявого (1972, 1973, 1981, 1984, 1991, 1999) обгрунтовано необхщшсть проведения геоботашчних та еколопчних дослщжень паркових рослинних угруповань, яю виконують рьзномаштш сощально-культурш та середовищетв1рш

функци. Зокрема, актуальним с вивчення структури паркових ф1тоценоз1в, тенденцш 1'хнього розвитку, взаемодн ycix i'x компонента.

Важливо волод1ти знаниями еколого-ценотичних стратепй паркових рос-лин (3aco6iB виживання популяцш рослин в угрупованнях i екосистемах). Лише на таких засадах можливе формування стшких та довговрших мюьких зелених насаджень та забезпечення оптим1заци ix еколопчно!' та психоф1зюлопчно1 комфортности вкрай необхщних сучасному паркобудшництву.

ПРОГРЛМА, ОБ'еКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ

Досгиджувались структурно-функцюнальш особливосп паркових ф1Тоце-H03iß. Об'ектами дocлiджeнь послужили, в основному, молод! napKOBi насаджен-ня лкостеггаво! зони Льв!вщини. Структура паркових угруповань дослщжувалась за допомогою загально прийнятих лгавничих, еколопчних, таксацшних та мате-матичних методик. Картування проводилось за допомогою нашвшструменталь-ного зшмання. Для кожноУ дьчянки складен! дв1 картосхеми, на одшй з яких представлено горизонтальну структуру намету деревостану, а на друпй структуру тра-в'яного i чагарникового ярусов включно з тдростом деревних гпадв (гшерсинузп). Описи ф1тоценоз1в виконувались маршрутним методом та на пробних дшянках на основ1 рекомендацш Т.Г. ЛаршоТ, A.A. Аненкова (1980), В.П. Кучерявого (1984, 1991). Анатз та узагальнення з1браних матер1ал1в здшснювали за еколого-флористичним принципом школи И. Браун-Бланке. Математичну обробку матер! ал ¡в виконували у середовицу СУБД Access. Для введения назв рослин при здшсненш систематичного, географ1чного та еколопчного анал1з1в досл1джувано-го бюр1зномашття застосовували шформацшно-пошукову систему "Боташк". Результата обробки та узагальнення матер1ашв фтоцснотичних дослщжень представлялись у вигада ф1тоценошв. Дослщження еколого-ф1тоценотично1 стратеги деревних, чагарникових та трав'яних рослин виконували шляхом в1зу-альноУ оцшки, ор!ентуючись на структурш особливост1 паркових фт>ценоз1в pi3Horo складу та BiKy та на основ! л1тературних даних.

ПРИРОДНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛЩЖЕНЬ

Природш умови району дослщжень thiiobi для р1внинних ландшаф-пв Захщного лкостепу Укра'ши. Вони зазнали гид впливом урбашзацн певних змш. Lfi змши полягають у формуванш штучного шару грунту, його унпльненш внаслщок антропогенного впливу, а також синантрошзацн рослинностк

СУЧАСНА СТРУКТУРА ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗЮ

Парков! насадження представлен! як штродукованими видами субнемо-ральноТ, неморально! та бореально! зони ГНвшчнсп niBKyni, так i типовими автохтонними у даному perioHi видами.

Переважають види евроаз1атського та евроаз1атсько-швшчноафриканського иоходження (63 види). Характеризуються космополшшм, голарктичним та пан-

бореальним типом природного ареалу 16 вид1в. Тобго napKOßi ф1тоценози фор-муються иереважно за рахунок вид1в рослин широкого гсо1раф1чного та еколо-пчного ареалу. В щлому зареестровано 133 види вищих рослин, що вщносяться до 37 порядюв, 47 родин i 100 род1в. Загалом для флори пармв дослщжувано'1 Частини Льв1вгднни характерне широке видове представництво родин Rosaceae (11 видгв), Asteraceae (6 вид!в), Роасеае (5 вщн'в), Fabaceae (6 вид1в).

На ochobí прямого град1ентного анал1зу флористичного складу паркових ф1тоценоз1в в залежност! в^д 3ÍMKiiyTocri намету деревостану, встановлено, що найбшыне видове р1зномашття шдросту, чагарниив та niau спостер1гаеться при 3¡MKHyTOCTÍ крон 0,5 - 0,8. ГПдрют Acer platanoides L. i Acer pseudoplatanus L. зустр1часться найчастпие. Його рясшсть та проективне покриття майже не зале-жить в1д 3ÍMKiiyT0CTÍ крон намету. Под)бш тенденцп' виявляють Quercus borealis Michx, Fraxinus lanceolata Borkh., Crataegus monogyna Jacq., Fagas sylvatica L., Tilia cordata Mili., Quercus robur L., Sorbus aucuparia L.

; • Приуроченють до з1мкнутост1 крон 0,6 - 0,8 проявляють Acer saccharinum L.,

• ' Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L., Prunus divaricata Ledeb. Imni 18 деревних вщнв зустр1чаються в паркових фпхщенозах спорадично.

Чагарниковий ярус формуе переважно Sainbucus nigra L., яка нерщко у низькоповнотних та середньоповнотних деревостанах утворюс густ i 3apocTÍ (проективне покриття бшя 30 %). Лише у високоповнотних насадженнях (0,9 - 1) вона зустр1часп.ся значно рщше. Нещшьш угруповання пщ наметом середньо-повнотного деревостану може формувати i Swida sanguínea (L.) Opiz., яка утво-рюе на галявинах досить щшьш 6iorpynn. Рьдше шд наметом деревосташв зус-тр1чаеться Ligustrum vulgare L., Symphoricarpus albus Blake, Sambucus racemosa L. Решта 17 вцщв чагарниюв зустр1чаються шд наметом паркових ф1тоценоз1в в поодиноких випадках, спорадично.

У трав'яному noKpuBi найчастше спостерЬаються рясш ценопопуляци Geum urbanum L. (4-й клас постшносп), Impatiens parviflora DC. (3-й клас пос-tíííiioctí), Urtica dioica L., Aegopodium podagraria L., Dactylis glomerata L. Це дае пщстави вважати щ види д1агностичними при видшенш рослинних асощащй за флористичним принципом Браун-Бланке.

Досить часто зустр'таються ценопопуляцп Salvia glutinosa L., Poa pratensis L., Anthriscus nemorosa (Bieb.) Spreng., Galeopsis pubescens Bess., Achillea millefolium L. p.p., Poa nemoralis L. Ihiiií види, зокрема Lysimachia nummularia L., Potentilla erecta (L.) Raeusch., Glechoma hederacea L., Ranunculus acris L., Pulmonaria angustifolia L., Holcus mollis L., Galeobdolon luteum Huds., Géranium robertianum L., Carex sylvatica Huds., Dryopteris fîlix-mas (L.) Schott, Equisetum sylvaticum L. (переважно лшов^ зустр1чаються значно рщше, що с наслщком десильватизацп' урбанпованого середовища. Лучш види Trifolium sativum (Schreb.) Crome, Vicia cracca L., Cirsium vulgare (Savi) Ten., Tussilago farfara L. проникають до складу паркових фггоценоз1в з невеликою 31мкнутютю крон. До трав'яних рослин, що зустр1чаються дуже рщко, вщнесеш ще 26 вид1в. Серед них щкавою знахщкою слщ визнати Epipactis atropurpúrea Rafin., рщысний вид з родини орхщних, що занесений до Червоно'1 книги Украши.

Узагальнюючи матер1али дослщження стану паркових ф1тоценоз1в, прихо-димо до висновку, що парков1 насадження е рослинними угрупованнями змша-ного (штучного i природного) походження значноУ ценотично'У сформованосп. Флористичний склад паркових фiтoцeнoзiв формуеться за рахунок регенеративного потомства штродуцент та автохтонних вид1в л1СовоТ та лучноУ флори. FIpHcyTHicTb у склад1 паркових ф1тоценоз!в характерних вид1в для люових та лучних автохтонних асошацш рослннносп свщчить про Ух тюний генетичний зв'язок з природним фпоценогенезом. Значний bmîct у склад1 ф!тоценоз1в паркових насаджень рудеральних видт свщчить про певний р1вень процеав денатурашзащУ i десильватизащУ. Парковим ф!тоценозам, незалежно в)д особли-востей штучного деревостану, властива ютотна просторова стльшсть у форму-ванн1 шднаметових ппсрсинузш.

Картувальними дослщженнями було охоплено широкий спектр р1знома-штних BapiaHTÎB горизонтально"! структури паркових ф1тоценоз1в pi3iroro складу, зУмкнутосп i В1ку. Анал13 таких картограф ¡чних матер)'алш свщчить, що пщнаме-това мозаУка рослинного покриву понятно корелюе з вщповщною структурою намету деревостану та фкоценотичною ситуацию на прилеглих територ1ях.

Частим явищем пщ наметом деревосташв pi3Horo складу i з4мкнутосп с формування бузиново-грав1латово-шавл1свого трав'янисто-чагарникового комплексу рослинностс з великою юльюстю в природному пoнoвлeннi Quercus borealis, Quercus robur, Fagus sylvatica, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus.

BapianT» вертикально! структури середньовжових та молодих паркових ф1тоценоз1в, як\ залежать вщ складу та з1мкнутосп паркових насаджень, представлен; у вигляд1 спряжених д1аграм (рис. 1).

Парков! ф1тоценози старшого BÎKy (100 i бшыне poKÎB) формують пщнаме-TOBi структури рослинного покриву аналопчного типу, однак Ум власт!ш ознаки глибших процеЫв сильватизацп. Про це свщчать бузинов1 комплекси пщнамето-во'У рослинносп разом з Galeobdolon luteum, Aegopodium podagraria, Urtica dioica, Hedera hélix L.

Еколопчний анал1з найбшын поширених флористичних елеменпв свщчить, що едафотопи обстежених парив представлен! переважно грудовими та сугрудовими типами з р1зними вар1антами вологозабезпечення. В цшому шднаметову рослиннють паркових ф1тоценоз1в слщ визнати мегатрофною.

Формування пщнаметовоУ рослинносп значною Mipoio зумовлено вцщо-шенням конкретних видт рослин до умов осв^лення, про це свщчать мaтepiaли ординацп поширення ценопопуляцш шднаметовоУ рослннносп залежно вщ ¡нсоляцшних умов.

Статистичний анатз поширення ценопопуляцш в паркових фггоценозах показав, що пщ наметом деревостану найчаспше формують потужш пперсинузн TaKi види як G вит urbanum, Sambucus nigra, Swida sanguinea, Impatiens parviflora, Urtica dioica, Aegopodium podagraria, Dactylis glomerata, Salvia glutinosa.

Acer negundo L. Acer platanoidex L. Acerpseudoplatantis L. Acer saccharinum L. Carpinus betulus L. Crataegus monogyna Jacq. Fraxinus excelsior L. Fraxinu.s viridis Michx. Populus trémula L. Que reus borealis Michx. Quercus roburL. Robinia pseudoacacia L

. JUlQ.íV.rdsitíL^XÚL...............

Colutea arhorescens L. Cory lux avellana L. Deutzia xcabra Thunb. Ligustrum vulgare L. Sambucas nigra L. Sambucux racemosa L. Swida sanguínea (L.) Opiz Symphoricarpux albus Blake.

. .Sxctnga. tffl&flátL,____________

Aegopudium podagraria L. Anthriscus nemorosa Spreng Dactylis glomerata L. Fragaria vesca L. Galeopsis pubescenx Bess. Geum urbanum L. Impatiens parvißora DC. Poa nemoralis L. Poa pratensis L. Polygonum hydropiper L. Salvia glutinosa L. Trifolium pratense L. Urtica dioica L.

ZI

fl

0 10 20 30

?

3

liï 3

F

¿l

3

B

ZEL

IL

i

0 10 20 o 10 0 10 0 10 20 0 10 20 0 10

npoeKTHBHe noKpHTTu ueHononyji»uiñ,%

.1

0 ] ?

n

0 10

Phc.1. OopMyBaHH5i BepTHKantHoï CTpyKTypn napKOBHx cJ)Ítouciio3íb b sarieauiocri ni;i cKiiaay naca/pRcmia (3ÍMKHyricTt 0,6): — flyßoBi, K — KJieHOBi, E — 6epe30Bi, III — iiiiihjibkobhx bhíiíb, 51 — aceHeßi, B — bíjilxobí, P — po6inieBÍ, JI — jihiiobí

Наибьтьшою постшшстю вщзначасться Geum urbanum. Поширення цих пперсинузш залежить вщ складу деревостану (табл.1).

Таблиця 1

Поширення пперсинузш у р1зних за складом паркових насадженнях

Пперсинузи за едиф1каторним видом Парков) насадження

'S 'S 15 о о. о о n a> n. <L> Ю СО О X л '5 a о ю et 'S о & up о a о ID ce a. и кленов! m о с к га о ж св H 3 Kl и О К п, 'и шпилькових вид!в шэнээк ■ горобиюш

Geum urbanum + + + + + + + +

Urtica dioica + + +

Aegopodium podagraria + + + + + +

Salvia glutinosa + +

Impatiens parviflora + + + + + + + + +

Dactylis glomerata + + + + + + + +

Sambucus nigra + + + + + + +

Swida sanguinea | + + +

Представницгво гшерсинузш у парках е неоднаковим. Якщо воно неповне у въчносно молодих паркових насадженнях, то у старих парках поширеш Bci типи пперсинузш, що очевидно, пов'язано з високим ступеней сильватизацй екототв.

Висока едифшаторна поспйшстъ у гшсрсинуз1ях таких в ид ¡в як Geum urbanum та Sambucus nigra, потужного природного поновлення Acer pseudoplata-nus дае тдстави для видшення нових асощацш (субасощацш) — Geum urbaneti-Aceretum pseudoplatanoidis i Sambuco nigrae-Aceretum pseudoplatanoidis.

Таксоном1чний pieenb пидшених одиниць потребуе уточнения на приклад! значно ширших територ1альних досшджснь. Наведен! acouiaqii та структурш компонента ф!тоценоз1в (пперсинузи) с поширеними i достатньо стаб!льними в 4aci утвореннями, тобто зустр!чаються у багатьох парках pi3Horo BiKy.

Практика штродукцп високорослих папоротей Dryopteris filix-mas та Athyrium filix-femina (L.) Roth, доводить, що ni види, за умови впорядкування рекреащйиого використання паркових ф!тоценоз!в, могли б теж утворювати по-тужш шднаметов1 високодекоративн! rinepcnHy3ii. Под!бно поводять себе i Symphytum officinale L., Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Vinca minor L.

ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНА СТРАТЕГ1Я ФЛОРИСТИЧНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ПАРКОВИХ Ф1Т0ЦЕН031В

Процес природного розвитку паркових фЬоценоз1в, головним чином, залежить вщ еколого-ценотично'1 стратеги' ïx компоненпв та специфки ïx npocTOpoBo'i та алелопатично'1 взасмодп. Флористична специфжа паркових фггоцсноз1в зумовлена взаемним юнуванням популяцш автохтонних люових, лучних та ¡нтродукованих рослин pi3Hoï еколого-ценотично'1 стратеги. За Л.Г. Раменським (1971) ¡снують три типи еколого-ценотично'1 стратеги рослин (ф1тоценотипи) — це вюлснти (рослини, що е едифжаторами рослинних угруповань), паленти (рослини, що адаптоваш до життя в умовах постшного фюценотичного стресу) i експлеренти (рослини з низькою конкурентною здатшстю, але з властивютю швидко захоплювати звшьнеш територп).

Обстеження паркових фтщенозт р1зного вку дозволило виявити особливое^ еколого-ценотичноУ стратеги для 90 деревнях i чагарникових вид1в. Застосовувалась спещально розроблена п'ятибальна система оцшки (табл.2).

До деревних вид\в, особини яких вщзначаються максимальною вюлентною здатшстю i яким водночас властив1 висок! пат1ентш та сксплсрентш властивосп, вщнесено Acer pseudoplatanus, Acer platanoides, Picea abies (L.) Karst., Quercus borealis, Fagus sylvatica. iHini снлып вюленти проявляють Meinui папентш та сксплсрентш властивосп. Це Aesculus hippocastanum L., Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Juglans regia L., Populus tremula, Fraxinus excelsior, Fraxinus lanceolata, Fraxinus pensylvanica Marsh., Betula pendula Roth., Quercus robur, Populus nigra L. Вони здатш давати насшневе природне поновлення, але однак чисельшсть його невисока, а в умовах пщнаметового затшення воно зазнае сильного пригшчення i часто гине. Вище наведеним видам поступаються за вшлентнютю Acer negundo, Acer saccharinum, Alnus incana (L.) Moench, Abies concolor (Gord.) Hildebr., Salix alba (L.). Однак вони водночас с сильними патентами та експлерентами. Ihihî 35 вид}в, переважно дерев друго'1-третьо1 величини та високих чагарниюв, вияв-ляють себе як ссредш та слабю вюленти, патента та експлеренти. Це, наприклад, Acer campestre L., Acer ginnala Maxim., Buxus sempervirens L., Caragana arbores-cens Lam., Crataegus monogyna, Gleditschia triacanthos L., Padus racemosa (Lam.) Gilib., Philadelphus coronarius L., Prunus divaricata, Rhododendron luteum Sweet, Rosa canina L., Salix caprea L., Salix triandra L., Sambucus nigra, Sorbus aucuparia, Syringa vulgaris, Taxus baccata L.

Таю чагарники як Cotoneaster horizontalis Decne., Forsythia intermedia Zab., Forsythia suspenso (Thunb.) Vahl, Juniperus communis L., Juniperus Sabina L. не проявляють помтшх вюлентних, паткнтних та експлерентних власгивостей. Це пов'язано з обмеженим габ1тусом ïxHboï крони та низькою здатшстю до автономного поновлення. Фактично, ui чагарников1 види можуть зростати у паркових композищях за умови належного догляду та своечасного штучного усунення конкурентов.

Таблиця 2

Шкала оцшки вioлeнтниx, патчентних та експлерентних властивостей особин, груп особин (ценопопуляцш) деревних та чагарникових вид1в у паркових насадженнях

Оцшка в балах Еколого-ценотична властивкть

вюлентна паткнтна експлерентна

5- дуже висока Дерева першо! величини з широкою щшьною кроною, що вщзначаються швидким ростом. Перемагають в конкуренции боротьб1 за життев! ресурси Можуть зростати тд щшьним наметом насадження 1 утво-рювати рясш зароет) Рясно розмножуються вегетативным та генеративним шляхом, протягом 1-2-х роюв здатш повшетю захоплювати вшьний проепр

4-висока Дерева першо! величини з вузькою щшьною або широкою ажурною кроною. Гстотно впливають на форму-вання пщлеглих яруав рослинност1 Можуть зростати шд щшь-ним наметом насадження, проте рясш зароет) не утво-рюють Рясно розмножуються генеративним шляхом, протягом 2-5 роюв здатш повшетю захоплювати вшьний проепр

3-середня Дерева друго! та третьо! величини, тшевитривалг1х широка ажурна крона дозволяе розвиватись шшим деревним рослинам, яю з часом виходять в перший ярус Можуть тривалий час (10-20 ромв) зростати тд щшьним наметом насадження. Рют сповшьнений, але життевкть висока Перюдично формують рясний тдркт, який може поступово захоплювати вшьний проспр

2-низька Дерева третьо! величини або висою ку!Щ, що школи не формують намету, але ¡сто тно впливають на розвиток чагарникового та трав'яного яруЫв. Можуть деякий час (5-10 ро-юв) зростати шд щшьним наметом насадження. Рют новшышй, життевкть низька ГНдркт добре розвивасться в умовах вшьного простору, утворюе чисельну домшку в угрупованнях сксгшерентш

1 -дуже низька Поодинок! дерева третьо! величини або кущ!,яю несуттево впливають на розвиток чагарникового та трав'яного яруав Можуть короткий час (1-3 роки) зростати шд щшьним наметом насадження. Життсвютв низька 1снуючий шдркт краще розвивасться в умовах вшьного простору, але не захоплюе вшып територи

Трав'яш рослини bí о лентами шд наметом паркових дсревосташв не виступають, але ексилерентш властивосп таких вщ»в як Impatiens parviflora, Urtica dioica. Salvia glutinosa очевидш. Найбшьш иоширений у паркових фпгоценозах вид Geum urbanum, може формувати досить инльш ирикоренев! розетки, але здшсню-вати вюлентний тиск, захоплюючи певний життевий npocTip, bíh не здатний.

У паркових ф1тоценозах íhoaí зустр!часгься ряд типових л1Сових папатв: Anthriscus nemorosa, Galeopsis pubescens, Lysimachia nummularia, Gleclioma hederacea, Galeobdolon luteum, Géranium robertianum, Carex sylvatica, Dryopteris filix-mas, Equisetum sylvaticum, Oxalis acetosella L., Stellaria holostea L., Hederá hélix, Lamium purpureum L., Circaea alpina L., Asarum europaeum L., Pyrola rotun-difolia L., Pulmonaria obscura Dumort., Viola canina L..

Обмеженими гтат!штними властивостями вщзначаються лучш види: Тага-хасшп officinale, Cirsium vulgare, Роа pratensis, Achillea millefolium, Poa nemoralis, Fragaria vesca, Poa trivialis, Potentilla erecta (L.) Raeusch., Plantago major L., Trifolium pratense, Trifolium sativum, Chelidonium majus L., що досить рщко зу-стр1чаюгься тд наметом деревосташв.

Охарактеризован! вище види, в залежноеп вщ ïx еколого-ценотично'1 стратеги, взаемодиочи м1ж собою, з часом утворюють певн1 ценотично сформован! i стабшьш угруповання. За домшантною ф!тоценотичною системою можна вид!лити наступи! ïx Bapiairni:

1. Acer pseudoplatanus + Robinia pseudoacacia + Sambucus nigra + Geum urbanum\

2. Betula pendula + Acer platanoides + Dactylis glomerata + Impatiens parviflora-,

3. Alnus glutinosa + Dactylis glomerata + Geum urbanum-,

4. Quercus robur + Quercus borealis + Acer platanoides + Geum urbanum-,

5. Acer pseudoplatanus + Acer platanoides + Sambucus nigra + Geum urbanum + Dactylis glomerata + Impatiens parviflora;

6. Tilia cordata + Acer pseudoplatanus + Geum urbanum + Aegopodium podagraria;

7. La rix decidua Mili. + Pinus sylvestris L. (Picea abies) + Acer pseudoplatanus + Sambucus nigra + Geum urbanum + Urtica dioica.

Кожен з цих BapiamÍB характеризуеться певним видовим насиченням, структурою, наявшстю вщповщних шднаметових гшерсинузш.

У межах дослщжуваних паркових насаджень pÍ3Horo BÍKy виявлено превалююч! тенденци формування та тривалого стабшьного ¡снування ф!тоценоз!в з домшуванням автохтонних деревних, чагарникових та трав'яних вщпв: Alnus glutinosa, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus, Betula pendula, Pinus sylvestris, Picea abies, Quercus robur, Tilia cordata, Sambucus nigra, Aegopodium podagraria, Geum urbanum, Dactylis glomerata, Impatiens parviflora, Urtica dioica. 3 штродуцештв дом!нуючу роль виконують Robinia pseudoacacia, Larix decidua, Quercus borealis.

ДИНАМ1КА TA ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПАРКОВИХ Ф1Т0ЦЕН031В, УПРАВЛ1ННЯ ÏX СТРУКТУРОЮ

Одн!ею з найважлив!ших причин змши зовн!шнього вигляду та структ)фно-функцюнальних особливостей паркових насаджень е динамка ïx об'емно-

просторов«}! структури, яка залежить в1д temnib росту рослин, Ух еколого-ценотично'1 стратеги, зокрема, здатносп захоплювати npocTip еколопчних Him. Проект паркового комплексу повинен передбачати розвиток рослинносп в 4aci на перспективу 20, 40, 60 i бшьше pokíb. Таке прогнозування можна здшснити шляхом побудови вщповщних прогнозних моделей, що представляють кшьюсш характеристики та яюсш властивост1 ф1тоценоз!в на рпних етапах в1кового розвитку. 3 bíkom у паркових фЬоценозах змшюються i бюметричш параметри окремих ценопопуляцш (табл. 3).

Таблиця 3

Модель розвитку найбшын поширеного паркового ф1тоценозу за участю Acer platanoides, Tilia cordata, Carpinus betulus, Robinia pseudoacacia, Aesculus hippocastanum, Fraxinus excelsior

Параметри паркового насадження Bíkobí етапи розвитку

1 2 3 4 5

Bík, ройв 0-10 10-20 20-50 Бьчьше 50

Просторова взасмоддя компонентов Висаджеш особини дерев та кущ1в ростуть окремо Крони купив та дерев поступово змикаються HaniB- 3ÍMKHyri насадження Повшстю 3ÍMKHyTÍ насадження

Просторовий масштаб надземно'1 частини Нестабшьний Натвстабшьний Кваз1-стаб1льний

Середня висота дерев, м 3-4 6-8 14-15 24-28

Середнш д]аметр крони дерев, м 1-2 2-4 7-10 10-14

Переважаюча вертикальна структура Коном1альна Сином1альна Синомгально-цежмальна Ценом1альна

Переважакга гшерсинузи He4ÍTKÍ Mo3ai'4HÍ 4ítkí Просторово стабшьш

Едиф1катори пперсинуз1й Deschampsia caespitosa, Dactylis glomerata, Ge um urbanum, Impatiens parviflora, Poa pratensis Geum urbanum, Urtica dioica, Impatiens parviflora, Poa pratensis Acer pseudopla-tanus, Urtica dioica, Geum urbanum, Aegopodium podagraria, Impatiens parviflora Sambucus nigra, Urtica dioica, Geum urbanum, Aegopodium podagraria, Impatiens parviflora

В npoueci природного розвитку паркових фпоценоз1в формуються мало-комфортш rincpcnny3Íi за участю Sambucus nigra та Urtica dioica. У склад1 дере-

восташв набувають все бшьшого едифжаторного значения листяш автохтонж деревш види та штродуценти. Особини шпилькових деревних вид1в, як правило, програють у конкурентна! 6opoTb6i та зазнають пригшчення. Це призводить до зниження санпарно-ппешчноУ вартосл паркових насаджень.

Наведена модель не е вичерпною, однак наочно шострус окрем1, найбшьш важлив! аспекта розвитку паркового ф1тоценозу. TaKi модел! повиши враховувати i процеси вщпаду експлср«тв, naTicimß та деревних порщ коротшого перюду життя. Подальше i'x вдосконалення вимагае проведения спещальних бюмет-ричних дослщжень ходу росту i розвитку широкого спектру деревних та чагарникових вщив в умовах зростання особин в групах i окремо.

У цьому зв'язку необхщно вщмггити, що чагарников1 види з незначними вюлентними, папентними та експлерентними властивостями не доцшьно висаджувати разом з рослинами, як1 е силышми bí о лентами i в найближчш перспектив! займуть бшьшу частину життевого простору. Це призводить до пригшчення та вщмирання високодекоративних рослин.

Сильш вюленти, яы здатш формувати перший ярус деревостану доцшьно висаджувати разом 3Í слабшими вюлентами, яга вщзначаються високою гтап-ентшстю (тшьовитривагнстю), а отже можуть формувати цжавий у декоративному в1Дношенн1 другий ярус деревостану або намет чагарниюв.

3 деревних та чагарникових вид1в, яким притаманш середш та слабга вюлснтш, naTienTiii та експлерентш властивосп, доцшьно формувати бюгрупи вщкритих npocTopiB, на достатнш вщсташ в1д сильних вюлетлв. Для таких угруповань с;пд передбачати перюдичний догляд.

Деревш та чагарников! рослини з високими експлерентними властивостями noTpiöHO застосовувати для формування паркових насаджень в обмеженш юлькост!, осюлыш вони представляють загрозу для молодих посадок ¡нших рослин.

3 точки зору естетики та комфортност! паркового ландшафту наявшсть природно сформованих пщнамегових пперсинузш за участю Sambucus nigra i Urtica dioica тут е небажаною. íx еколопчш nimi краще заповнити шшими ценопопулящями, впроваджуючи гемтриптофтн види з високими патсентними властивостями, яы водночас вщзначаються вищою декоратившстю i здатш додавати парковому насадженню бшьшоУ психофгзично'] комфортность Практика штродукцп показала, що для цього перспективними е папоротт Dryopteris filix-mas, Maíteuccia struthiopteris (L.) Tod., Athyrium filix-femina, Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Polystichum aculeatum (L.) Roth, Polystichum braunii (Spenn.) Fee. Вони здатш в умовах Прикарпаття та Розточчя формувати потужш синузп у насадженнях Í3 евгаолюбивих вид1в. Ix надземна фкомаса заповнюе гпднаметовий npocTÍp, витняе íhuií трав'яш види i cbo'ím яскраво-зеленим забарвленням ефектно доповнюе композицп паркових ландшафта. Особливий ефект парковим насадженням можуть надати трав'яш рослини ефемери Leucojum vernum L., Helleborus purpurascens Waldst. et Kit., Anemone nemorosa L., грунтопокривш noB3y4i нашвчагарники та л i ани Hederá helix, Vinca major, 6iorpynn багатор1чник1в Hepático nobilis Mill., Asarum europaeum L., Symphytum

cordatum, тшевитрив&гп трав'яш ¡нтродуценти Hosta ventricosa Stearn. та Hosta lancifolia Engl., a також ïx декоративш сорта та форми.

Перюдично (раз у 10 - 15 роыв) у паркових деревостанах доцшьно прово-дити рубки догляду та формування крон. Починаючи з 50-ти р1чного В1ку у насадженнях необхщно проводити рубки формуваня ландшафту, видаляти особи-ни та групп деревних вщпв, що вщзначаються короткого тривалштю життя (береза, горобина, черемха, яблуня тощо). На míciií зрубаних дерев виникатимуть галявини, як! сприятимуть формуванню нашввщкритого ландшафту. На галявинах будуть формуватись 3ímkhyri синузп трав'яних рослин та чагарниюв, що додаватимуть парковим насадженням декоративность Утримання HaniB3ÍMKHyTHX деревосташв у парках забезпечить формування специф1чного шсоляфпного режиму нашвзатшеня, що е особливо сприятливим для росту, розвитку та поширення широкого спектру автохтонних та штродукованих в ид i в рослин, сприятиме пщтриманню та розширенню рослинного бюр1зномашття урбашзованих лaндшaфтiв.

Проникнення у míclkí насадження рщюсних вид1в рослин, таких як Epipactis atropurpúrea, с надзвичайно щкавим в еколопчному та доцшьним в флористичному вщношеннях. Загалом контроль за шдтриманням та розширенням рослинного бюр1зномашття урбашзованих ландшафт!в повинен стати складовою частиною локального еколопчного мониторингу.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦН

1. Незважаючи на значний розвиток ф^оценологн як роздьту еколопчно!' науки, теоретичш концепцп парково'1 ф1тоценологп знаходяться на початкових стад1ях узагальнення фактичного матер1алу, зокрема конституцшноУ структури паркових ф!тоценоз1в.

2. ITapKOBi насадження е рослинними угрупованнями змкианого (штучного i природного) походження значноУ ценотичнси сформованость

3. Флористичний склад паркових ф1тоценоз!в формуеться за рахунок регенеративного потомства ¡нтродуцешзв та автохтонних вид1в nicoBoï i лучно'У флори. Присутшсть у склад! паркових угруповань характерних вид1в для л i со в их та лучних автохтонних асощацш рослинносп свщчить про ïx Т1сний генетичний зв'язок з природним ф1тоценогенезом.

4. Парковим фпоценозам, незалежно вщ особливостей видово!' структури штучного деревостану, властива ютотна просторова сшлыпсть у формуванш тйднаметових rinepcnny3Íñ. Найбшын часто формують потужш rincpcnny3iï TaKi едифжаторш види: Geum urbanum. Sambucas nigra, Swida sanguínea, Impatiens parviflora, Urtica dioica, Aegopodium podagraria, Dactylis glomerata, Salvia glutinosa та деяю íhiiií. Висока едифшаторна постшшсть у пперсинуз1ях Geum urbanum, Sambucus nigra та потужного природного поновлення Acer pseudoplatanus дае шдстави запропонувати видьзитп hobí асошацн (субасощацп) — Geum urbaneti-Aceretum pseudoplatanoidis i Sambuco nigrae-Aceretum pseudoplatanoidis.

5. Видьтсш acouiauii та структуры! компонента паркових фпоценоз^в (гшерсинузи), е поширеними, достатньо стабшьними в naci утвореннями i зустр1чаються у багатьох парках pÍ3Horo BÍKy.

6. У межах дослщжуваних паркових насаджень pÍ3Horo BÍKy виявлено псрсважаюч! тенденцп формування та тривалого стабильного ¡снування фпоценоз1в з домшуванням автохтонних деревних, чагарникових та трав'яних вид1в: Alnus glutinosa, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus, Betula péndula, Pinus sylvestris, Picea abies, Quercus robur. Tilia cordata, Sambucus nigra, Aegopodium podagraria, Geum urbanum, Dactylis glomerata, Impatiens parviflora, Urtica dioica. 3 штродуцештв домшуючу роль виконують Robinia pseudoacacia, Larix decidua, Quercus borealis, Aesculus hippocastanum.

" ' 7. Процес природного розвитку паркових фпоценоз1в залежить, головним чином, вщ еколого-ценотично'1 стратеги ïx компонентов та специфжи ïx взаемоди. Щ особливост1 вид1в ыпд враховувати при проектуванш i CTBopeHHi паркових насаджень. 3 ïx врахувунням доцшьно будувати модсл! розвитку паркових ф1тоценоз1в у час!.

8. Чагарников1 види з незначними вюлентними, пат1снтними та експлерентними властивостями не доцшьно висаджувати разом з рослинами, яю е сильними вюлентами i як! у найближч1 5-10 роыв займуть бшьшу частину життевого простору.

9. Силь!» вюленти, що здатш формувати перший ярус деревостану, доцшьно висаджувати разом 3¡ слабшими вюлентами, яю вщзначаються високою naTÍ£HTHÍCTio i можуть формувати щкавий у декоративному вщношенш другий ярус деревостану або намет чагаршшв. У першому-другому десятилггп росту вони формують загальний фон насадження.

10.Деревш та чагарников1 рослини з високими експлерентними властивостями (Acer negundo, Acer platanoides, Acer pseudoplatanus, Aesculus hippocastanum, Alnus glutinosa, Alnus incana, Fagus sylvatica, Quercus borealis, Robinia pseudoacacia, Rosa canina та íh.) потребно застосовувати для формування паркових насаджень в обмеженш галькосп, осюльки вони иредставляють загрозу для молодих посадок шших рослин.

11.3 деревних та чагарникових вид1в, яким притаманш середш та слабю вюлентш, патсентш та експлерентш властивосп (Cotoneaster horizontalis, Forsythia intermedia, Forsythia suspensa, Juniperus comniunis, Juniperus sabina та íh.) доцшьно формувати бюгрупи ввдкритих npocTopÍB, розташоваш на значнш в i дета ni вщ сильних вюленпв. Для таких утруповань слщ передбачати перюдичний догляд (омолодження, усунення всохлих плок).

12.Природним шляхом у паркових насадженнях формуються малоестегичш гпднаметов1 гшерсинузи чагарникових та трав'яних рослин - люових папенп'в, а також рудеральних вид!в. ïx еколопчш híluí дошльно заповнити цeнoпoпyляцiями гемжриптофпних вид1в з високими пат1снтними властивостями, бшьшою декоратившетю i кращою комфортшетга. Персиективними у цьому вщношенш е високороои види папоротей, екзотичш види тшьовитривалих чагарникш, грунтопокривш Л1ани i нагивчагарники, трав'яш ефемери та декоративш гeмiкpиптoфiтнi рослини.

13.Периодично (раз у 10-15 рокт) у паркових деревостанах доцшьно проводити рубки догляду та формування крон. Починаючи з 50-pÍ4Horo BÍKy у насад-женнях необхщно проводите саштарш рубки та рубки формування ландшафту, видаляти особини та групи деревних вщцв, що вцдзначаються короткою тривалютю життя. Утримання нашвз1мкнутих деревосташв у парках (3ÍMKHyricTb насаджень 0,5 - 0,6) забезпечить формування специфичного ¡нсо-ляцшного режиму нашвзатшення, що е особливо сприятливим для росту, роз-витку та поширення широкого спектру автохтонних та штродукованих вид i в рослин, шдтримання та розширення бюр1зномашття рослинносп урбашзо-ваних ландшаф^в.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. 1мшенецька H.A. 1нтродуценти в паркових ф1тоценозах м. Львова //Науковий bíchuk: Сучасна еколопя i проблеми сталого розвитку суспшьства- Вип. 9.7. — Льв1в: Укр ДЛТУ. — 1999. — С. 76-79.

2. Гмшенецька H.A. Ценотичний анализ паркових насаджень // Науковий bíchuk: Сучасна еколопя i проблеми сталого розвитку суспшьства - Вип. 9.8. — Льв1в Укр ДЛТУ. — 1999. — С. 55 - 60.

3. 1мшенецька H.A. Еколого-ценотична стрателя деревно-чагарникових вид1в в паркових насадженнях // Науковий bíchhk: Сучасна еколопя i проблеми сталого розвитку суспшьства - Вип. 9.11. — Львш Укр ДЛТУ. — 1999. — С. 16-21.

4. С1рооченко H.A., 'Павлиш H.A. Проблеми збереження старовинних парюв на рельеф i // Тези доп. 2-го м1жн. симпоз1уму "Старовишн парки та проблеми Ix збереження". — Умань.— 1996. — С. 108.

5. Орооченко H.A., 'Павлиш H.A. До питания реконструкцн парюв на pisroix формах рельефу в cuctcmí озеленения // Тези доп. наук.-практ. конф. "Пам'ятки та визначш м1сця Шевченмвського краю. Проблеми охорони та дослщжень".— KaHiB.— 1997. — С. 109 - 112.

6. С1рооченко H.A., 'Павлиш H.A. Формування садово-паркового ландшафту на складному рельеф! (на приклад1 м. Львова) //Матер. 1-го м1жн.семшару "Проблеми ландшафтно! арх1тектури, урбоекологн та озеленения населених мюць",—Льв1в: Укр ДЛТУ. —1997. — Т. 1,— С. 225 - 227.

7. Орооченко H.A., 'Павлиш H.A. Сощально-еколопчш аспекта створення napKÍB на складному рельеф! // Матер. I-oí всеукрашсько! м1жн. конференци "Теоретичн) та прикладш аспекта сошоекологи". — Льв1в: ВНТЛ. — 1996.— Т.2. —С. 22.

8. 'Павлиш H.A. Структурна apxiTeKTOHÍKa паркового ф1тоценозу i його ком-фортшеть // Матер, украшо-польського ceMinapy "Сучасна еколопя та еколопчна иатологтя людини".— Льв1в: Урбоеколопчний центр.— 1997. — С. 104- 105.

1 Павлиш H.A. — д1воче пр1звище 1мшенецько1' H.A.

Гмшенецька Н.А. Ф1тоценотична структура паркових насаджень Львтщини та шляхи и вдосконалення. - Рукопис.

Дисертац1я на здобутгя наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за спещальшстю 06. 03. 01 - люов1 культури, селекщя, насшництво. -Укра'шський державний лкотехшчний ушверситет, Льв1в, 2000.

Дисертащя присвячена вивченню ф^оценотичноТ структури паркових насаджень Льв1пщини. Дослщжено та узагальнено структурш особливосп паркових фпоценозш. Визначено дв1 hobi acoijiauii парковоУ рослинност) та основн1 гшерсинузи за едифшаторними видами. Розроблено шкали оцшки еколого-ценотично! стратеги деревних i чагарникових вщцв рослин в паркових насадженнях. Побудовано модель розвитку паркового фитоценозу в 4aci. Запропоновано пщходи до прогнозу розвитку паркових ф!тоценозт та оптим1зацн i'x структури.

, : Основн1 результата дослщжень знайшли вщображення в науково-практичних рекомендащях щодо onmMi3aiu'i структури паркових насаджень.

Krn040Bi слова: парков! насадження, структура рослинного угрупування, культурф1тоценоз, ф!тоденолопя, стратеп! рослин, асо1пац1я.

Имшенецкая Н.А. Фитоценотическая структура парковых насаждений Львовщины и пути её усовершенствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры, селекция, семеноводство. -Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2000.

Диссертация посвящена изучению фитоценотической структуры парковых насаждений Львовщины. Исследованы и обобщены структурные особенности парковых фитоценозов. Выделены две новые ассоциации парковой растительности и основные гиперсинузии по эдификаторным видам. Разработаны шкалы оценки эколого-ценотической стратегии древесных и кустарниковых видов растений в парковых насаждениях. Построена модель развития паркового фитоценоза во времени. Предложены подходы к прогнозу развития парковых фитоценозов и оптимизации их структуры.

Основные результаты исследования отображены в научно-практических рекомендациях по оптимизации структуры парковых насаждений.

Ключевые слова: парковые насаждения, структура растительного сообщества, культурфитоценоз, фитоценология, стратегии растений, ассоциация.

Imshenetska N. A. Phytocoenosis structure of park plantations of Lviv region and the guidelines of their improvement.- Manuscript.

Thesis for a candidate degree in agricultural sciences on speciality 06.03.01 - Artificial stands, selection, seed production. - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2000.

The thesis is devoted to investigation of phitocoenosis structure and evolution tendencies of park plantations. Also the approaches to the improvment of their

structure, the increasing of their resistance, the durability and aesthetic with regard to the evolutional prognosis have been carried out.

For the first time in the conditions of Lviv region the structural special features of park phytocoenoses have been investigated and generalized, in particular the special features of the formation of hipersynusias under the canopy. It was denoted that in the park plantations the hipersynusias are formed more often by the following species: Geum urbanum L., Sambucus nigra, Swida sanguinea, Impatiens parviftora, Urtica dioica, Aegopodium podagraria, Dactylis glomerata, Salvia glutinosa.

The floral composition of lower storeys of park plantations in their dependence on canopy closure has been explored. The calculation results of the research are given in the thesis.

The researched park plantations have been fallen under the class of QUERCO-FAGETEA, the associations of Dentario glandulosae-Fagetum and Carici pilosae-Fagetum and also the class of VACCINIO-PICEETEA, the association of Querco roboris-Pinetum.

Two new plant associations of park vegetation Geum urbaneti-Aceretum pseudoplatanoidis and Sambuco nigrae-Aceretum pseudoplatanoidis have been singled out.

The cultivated vegetation of landscape objects is worth paying special attention in regard to ecology, aesthetic and economy. Solving the problems which have to do with forming of landscapes, scientists and practicians often are faced with issues of plant resistance to conditions of the urban environment. Ecologo-phitocoenotic principles of forming park plantations are no doubt basic ones if to speak about the appriciation of plant resistance, to the ecological factors, the plants' correlations and the prognosis of their dynamics. In this connection the appreciation scale of the vital strategy for park trees and bushes has been elaborated. The integrated appreciation of 90 plant species has been offered.

The investigation, carried out in the all-aged parks, has shown that more stable primitive plant aggregations are:

1) Acer pseudoplatanus + Robinia pseudoacacia + Sambucus nigra + Geum urbanum;

2) Betula pendula + Acer platanoides + Dactylis glomerata + Impatiens parviflora;

3) Ainu s glutinosa + Dactylis glomerata + Geum urbanum;

4) Quercus robur + Quercus borealis + Acer platanoides + Geum urbanum;

5) Acer pseudoplatanus + Acer platanoides + Sambucus nigra + Geum urbanum + Dactylis glomerata + Impatiens parviflora',

6) Larix decidua + Pinus sylvestris (Picea abies) + Acer pseudoplatanus + Sambucus nigra + Geum urbanum + Urtica dioica;

7) Tilia cordata + Acer pseudoplatanus + Geum urbanum + Aegopodium podagraria.

The necessity of creation of new landscape objects, as well as the reconstruction and the restoration of the existing garden-park objects, demand the consideration and the prediction of the dynamic of volumetric and spatial structure in park compositions through time. That is why the model of evolution prognosis of park phytocoenosis has been worked out.

Taking as a basis our research the successful compositions of trees according to vital plant strategy have been presented. The must important aspects for creation of garden-park objects have been noticed. The special evolution features of the park plantations have been examined.

The principal results of the research have been given as a scientific practical recommendations for a prodaction. The recomendations have been taken by Lviv Municipal Production Trust of Green Construction.

Key words: park plantations, structure of plant community, cultivated coenose, phytocoenology, plant strategies, association.

ГПдп. до друку 19.05.2000. Формат 60 х 90/16. Тираж 100 прим. Ум. друк. арк. 1,0. Вщдруковано ТзОВ "Престиж 1нформ" Укра'1'на 79000, м. Лыпв, вул. Коперника, 20/9, тел./факс: (0322) 970197, 742586