Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Фенологические закономерности осенней миграции птиц на территории Украины

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Фенологические закономерности осенней миграции птиц на территории Украины"

РГБ ОД

- 5 СЕН 1994

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУІС УКРАЇНІ! ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ їм. І.І. ШИАДЬГЛУЗІ'.НЛ

ІТа правах рукопису УДК 590.2:593.543.4 3

ГГИЛІВШСО ГЛТЛЛГЙ Г.ЇИЇЇОЛЛЙОВИ'Г

ФЕ1ІОЛОГРПП ЗАКОІЇОГ/;ІКІОСТГ ОСІІШьої

МІГРАЦІЇ ПТАХІВ ІІА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 0^.00,00 - лоологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації нп здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 1091

Робота виконана на кафедрі зоології та в лабораторії екологічного моніторингу Київського університету ім. Тараса Шевченка. .

Науковий ксріїїшік:

..кандидат біологініїих наук, доцент В.В. Серебряков Офіцїіїпі оиопеити:

доктор біологічних наук, професор М.А. Вошственеький, кандидат біологічних наук М.Л. Клєстов.

ІГролїдіш установи;

Меліт опольськнй педагогічний інститут

Захист відбудеться ж м _ 1994 р, на засіданні спеціалізованої наукової ради Д 016,09.01 Інституту зоології ім. Г.І. Шиальгаузена ПАН України (252001, Київ-1, вул. В. Хмельницького, 15)

З дисертацією мозшіа ознайомитися в бібліотеці Інституту зоології ш. 1,1. Шмнльгяуаена ІЇАН України

Автореферат розіслано

24. С’4

1994 р.

Вчений секретар

сиеціал'иозаноі РаДИ

ісйцдіїдат біо логічних наук

В.В, Уолотоп

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дктуалпьпістт, проблте.ми. Вивчеіпш строків та шллхіп осінньої міграції птахів мас велике значення для науки і практики. Фенологія міграцій вивчена недостатньо, по осінній >.:с міграції узагальнюючих робіт нема взагалі. Це пояснюється перш за все більшою складністю фенологічних спссгереисень восени. На сьогодні ми іце не маємо цілісної теорії міграція. Крім того, дослідження перельотів птахів ' сприяє подальшому .розвитку таких паук и: зоогеографія, екологія, генетика, еволюційна теорія та ін. Цілий.ряд галузей народного господарства, тісно стикається з проблемою міграцій. Це охорона природи - неможливо зберегти кількісне і якісне багатство птахів без охо-роші їх на шляхах прольоту; авіація - проблеми зіткнень літаків з гггахамн: льотчики нині змушені рахуватися з міграцією пгахів так же, як і з мег'еорологічнйші факторами, цивільна і військова авіація зазнають від зіткнень значшгх збитків; медицина - птахи с переносниками збудники*»багатьох небезпечних хвороб, передусім вірусних. Слід назвати також сільське та мисливське господарство, енергетігку (замикання струму пта-‘хами) і т. д. (

Мста і гі&вдпішп досліджень. Мета роботи - вивчення закономірностей фенології осішшої міграції на території України.

Головними завданнями панліх досліджень були: ‘

- вивчеїшл строків осінньої міграції птахів;

- побудова фенологічних карт міграції і дослідження структури міграційного ареалу у різних видів птахів;

- виявлення основних пролітних шляхів осінньої міграції птахів на території України;

- дослідження зміни строків осішіьої міграції на протязі XX

ст.;

--.вивчення закономірностей варіації строків осінньої міграції’,

- аналіз напрямків польоту мігруючих зграй на різних ділянках гірол! ?тшх шляхів. ' •

Наукова поливші Вперше були зібрані і узагальнені дані по строках осішшої міграції ЗО видів птахів для всієї території України, складені таблиці середніх строків міграції. Всього оброблено близько 15 тисяч фенодат. Були виділені основні пролітні шляхи осінньої міграції на території України, виявлені особлпгюсті розміщення їх у різних груп птахів. Вперше вста-

иоплена корелпцш шя; початку та закінчення осшііьоі

міграції. Відмічена закономірність дає змогу використовувати для виявлення пролітних шляхів не тільки карти прильоту, як це було запропоновано В,В. Серебршсовим (1978), а й карти останнього спостерея:ення. Встановлений зв’язок між шириною пролітних шляхів та добовим ритмом міграції. Була виявлена тенденція до зміни строків осінньої міграції на протязі XX сг. на більш пізні дати. Вперше досліджені закономірності варіації осінньої міграції птахів на території Україїщ, проведений аналіз напрямків польоту мігруючих зграй. .

Теорепгтпс і практичне значешш роботи. Одержані результати дають змогу розробити раціональні заходи по охороні' перелітних птахів на шляхах міграції, сконцентрувавши зусилля в першу чергу на найбільш важливих вузловій районах: враховувати строки міграції у різних регіонах Україші та розміщення пролітних шляхів для більш ефективного захисту літаків від зіткнень з птахами, для розробки заходів по захисту від біоЛогічпзї зброї, длп зменшення шкоди від біопощкоджень, які спричинюють птахи, для розробки оптимальних термінів полювання. • _

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися на III нараді Всесоюзної робочої групи по лелеках (Канів, 1991); І міжнародному сзшпозиумі по екології та охороні чорного лелеки (Юрмала, 1993); І конференції моло^лх орнітологів України (Луцьк, 1994); на засіданнях кафедри зоології та лабораторії екологічного моніторингу Київського університету ім, Тараса Шевченка. ■

За результатами дослідяїеьь опубліковано 29 робіт. Структура ї обснг дисертації. Робота складається із Вступу, сем»і розділів, висновків і додатку, містить 37 таблиць та 36 рисунків. Обсяг дисертації 230 сторінок машинописного тексту. Спиаок літератури нараховує 386 найменуваня, з них Й0 на іноземних мовах.

РОЗДІЛ 1. КОРОТКИЙ огляд попередніх ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1. ПРОСТОРОВІ АСПЕКТИ МГГРАЦГЙ ПТАХІВ

Розглядається розвиток конії.шцій пролітних шляхів і міграції птахів широким фронтон. Наука прийшла до синтезу цих

протилежних теорій. За сучасними узтп.теннп>-т, пкі поділяє значна частіша орнітології?, пролітні шл.гг:ч - це слогрідні згущення потону мігрантів. які існують п мезчпх загального широкого фронту міграції.

1.2. ФЕНОЛОГІЧНЕ ІСМ’ТУКЛІПШ У ПИВЧЯПШ МІГРАЦІЙ НТАХ1Н

Фенологічна карта міграції' була гхперше побудована О.Ф, Гіііддендорфом (1855) для території Росшської Імперії, 3 того часу авіфенологічпе картування широко використовувалось длп' вивчення міграцій гас в Росії і колишньому С-РСР (роботи Д.М, Кайгородопп та його учнія, С.Т. Хомчепка, В.В. Ссрєбрлкопя та ііі.), так і за кордоном (дослідження ЧУ. Сооісо в ’Шпнічтй Америці, К. ВгєібсЬсг, и. Зітпвісу, II. 5ои11к гп, II. ПешМіІ, групи чехословацьких орнітології! в Європі). Обговорюється можливість використання фенокпрт для пштвлеліш пролітних шляхів, методика їх побудови, особливості ходу і:?оі}т<мг в зплсітсності під масштабу карти і розмірів території досліджуваного регіону,

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ї МЕТОДИКА

Головна частина матеріалу була зібрана за допомогою спеціальної фенологічної анкети, шиї розсилалася по- Україні кафедрою зоології Київського університету з 197Г> р. Ми безпосередньо брали участе у цій роботі з 1УЯ0 р. Матеріали за попередні роки були люб'язно передані в наше розпорлдлсешш В.В. Серебряковим. Збір фенодашіх спостерігачами проводився загалом у 620 ітселених пунктах Укрпїіш. Розподіл їх по території приблизно рівномірний.

, Другим джерелом інформації були особисті спостережеш [Я з 1977. по 1992 рр. на території 12 областей України. Використані також літературні джерела за досліджувати“! Період, фенодати осінньої міграції були взяті о 35 робіт, всього' ж було опрацьовано понад С00 робіт. Додаткова інформація отримана нами з "Літописів природи" 7 українських заповідників. З .більшістю з них ми ознайомилися в архіві Мінприроди України. За надану можливість працтовпти з цими матеріалами висловлюємо .пашу вдячність заступнику 'яачальіжкн управлінця по зпнопідгшгтх Мінприроди В.И. Давидок. Ми хочемо висловити нашу подяку

також В.В. Серебрякову за можливість ознайомитися з мате-р¡алами по фенології міграцій птахів кафедри зоології Київського університетуколегам - орнітологам І.М. Горбаню, А.І. Гузіїо, 1М.П. Книшу, В.О. Новаку, Ю.Ф. Роговому, І.В. „Скіль-Сі>кому с а передані иеопубліковані дані, а такол< численним кореспондентам, які брали участь у зборі фенодашпс.

Для дисертації булл використані фенодані зр 1975-191П рр., для ряду малосивчених видів з 1080 по 1992 рр. Зібрані, матеріали проходили первинний аналіз. Очевидно помилкові' та сумнівні феподати вибраковувалися. Потім проводилася статистична обробка дагоїх за загальноприйнятими методиками (Ла-‘ кин, 1990). Вперше були складені таблиці строків осінньої міграції для ЗО видів птахів по областях України, На другому етапі проводилася побудова фенологічних карг міграції. Вони були складені для 18 видів, також вперте для України. На фенокарті за ізолініями настання фенологічного явиїца (тобто в даному випадку початку чи закінчення осінньої міграції) - ізофенами - ножна судити про напрямок, та швидкість міграції, її перебіг в окремих регіонах. . ■

РОЗДІЛ 3. ФЕНОЛОГІЯ МІГРАЦІЙ ОКРЕМИХ ВИДІВ

В розділ входить 20 повидових нарисів, у яких розгляду-.ються строїш та шляхи осінньої міграції. Наводяться таблиці середніх багаторічних строків осінньої міграції для всіх областей України,' фенологічні карги міграції. Для 11 видів аналізуються фенодати останнього спостереження, 6 - початку та закінчеяня осінньої міграції, 3 - прильоту на зимівлю. Для чорного лелеки і лебедів даних для побудови фенокарт було зібрано недостатньо, тому наводяться карти зустрічей цих птахів на осінньому прольоті. У додатку дано таблиці строків осінньої міграції ще 10 видів птахів за період 1960-1992 рр.

РОЗДІЛ 4. ХОРОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФЕНОЛОГІЇ ОСІННЬОЇ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ

4.1. ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА МІГРАЦІЙНОГО АРЕАЛУ

Як показує розтляд фенологічних карг міграції птахів, хід ід не є рівномірним.. На достатньо круїшомпсттпбних картах 6 '

добре помітні вигини ізофен у напрямку міграції. Віичі охоплюють території з більиг ряшгіми строками її гточпгку чи закінчення. Ми називаємо їх фенологічними руслами прольоту. На картах початку міграції ці вигини показують хід основних міграційних потоків. Крім того, утворюються діляркн де міграція починається або закінчується значно пізніше, німе на сусідніх територіях. В.В. Серебряков (1580) дав ,і'м назву областей залізнення.

Фенологічні русла прольоту і області запізнення фактично відображують складну внутрішню структуру міграційного ареалу виду. Під міграційним ареялом ми розуміємо територію, де вид зустрічається під час міграції. Як уп:е говорилося, В.В. Серебряков (1978) запропонував використовувати фенокарти міграції’ для виявлення пролігшгх шляхів за виступами ізофен. Слідом за О.В. Михеєгим, Ю.О. Ісаковим, КІ. Гавриловны. і багатьма іншими орнітологами ми дотримуємося трактування терміну "пролітний тлях" я*, території з підвищеною концентрацією мігрантів, це свого роду сгущешія,''яке існує в межах загального широкого фронту міграції. .

_ Для 4 видів памп були складені фенокярпг початку і ая-кінчеїшл осішпьої міграції. Виявилося, що розміщення фенологічних русел прольоту і областей запізнення залишається практично постійним. Це добре впдао па прикладі карт міграції, білого лелеки. Кореляційідай аналіз показує наявність тісного зв'язку між середніми багаторічними датами початку і закінчення міграції в окремих областях. Коефіцієнт кореляції змінюється від 0,53 у крижня до 0,91 у білого лелеки. Те, що міграція закінчується раніше в тих зке областях, де раніше йч починається, не можна пояснити широтними відмінами у строках міграції. В межах України по довготі копіг відрізнгаогьсп значно більше. Наприклад, середня багаторічна дат прильоту снігура а Крим 9.ХІ, а в Рівненську область - 20.ХІ. Для інших .видів подібна закономірність очевидно гакозк має місце. Про це говорить сіїівпадіння розміщення фенологічній русел прольоту на картах останнього спостереження одних видів і на картах початку міграції інших. Постійність розміщення фонологічних: русел прольоту можна пояснити більш високою швидкістю міграції на їх території (то цілком логічно для пролітних шляхів), тому вона й '. нііігчун ьгн там раніше. У багатьох видів відстань між і:мф<ч'ами лг> фенологічних руслах більша, ніж п

ooji.ktjeî с;иїі::а;чцт, Xuâ'io фронт ыпрглф ру-;«1йгъсп там ішпд-me.

С’енслог'гша неоднорідність міграційного ареалу поппг.оггьсп ш нашу думку ік^дег.Шїоіияг* ііітгсившспо міграції в .різшьч і'юго ’¡і.сгїіЬ'ах: у пшроксто фронту міграції існують

едосрідиі ;>гущешт - ьракігні шлин. Де добре підтверджують фенологічні ка !>тп початку ’нграції: і..юфеті;т окреслюють великі міграціЛиі потоки, напколо яких мігранти іцг відсутні.- Як ііоі-п-.йіш наші дослідження, розміщешіл відповідних їй фаю-лоїгііиїх русел на каргах залишлсгьсп- приблизно постійним. .

lin зібраному в Естонії фенологічному матеріалі Ю. Кеск-пайком (Кескиаїік, Лехт, 19t>7; KeskpaiJ;, ]9У0) було показано, і до хід зайняття чи звільнення мігранти,ііі певної території міисусіься S-подібяоіС' ісртгсго. За нею штат виділити 3 фази: прискореного, прямолінійного та спошльнеиого росіу чм зменшення ступеня заппт-ості території (відношення кількості територіальних одшшць, де є птахи, до алгалльтіої їх кількості). Для України ми побудували аа методикою ІО. К^скпаііиа подібні криві для двох видів: снігура (приліт) і сільської ластівки (останнє спостережень я). Воші мають току, яї форму, іія нашу думку це пояснюється саі..е особливостями фенології міграції птахів. Спочатку мігранти з'являються на невеликих за площею фенологічнлх руслах прольоту - початкова гілка крииої з низьким ступенем зайнятості території, потім іде ішіидке розширення міграційішх потоків, вони охошпоготь гпачну частину території - кртза переходить у. прямолінійніш підрізок. І, нарешті, на завершально.му етапі птахи займають невеликі території областей запізнення - кінцевий' відрізок сповільненого ,«оду кривої. Для закінчення міграції крива моє ті ж відріпки, але вже не висхідні, а спадаючі.

Давно відомо, що міграція птахів має -хвилеподібний характер: періоди з високого її інтенсивністю чергуються зі спадами. У наш час більшість дослідників схиляються до думки, іцо це не артефакт, і хг.ил(подібність притаманна самій міграції. а не є наслідком неправильної інтерпретації результагіп спостережень. В.Р. Дольшіком та його колегами була запропонована гіпотеза, ідо пов'язує хвилеподібпість прольоту з ендогенними факторами: хвилі виникають завднки синхронізації індивідуальних ритмів міграційного стану у птахів, які мають енергетичну основу (Блюменталь и др., 1967; Долышк,

В . .

15)75).' Фенологічна пеодіїорідшсть міграційного аре.ілу, яка no-ляпіс у правильному чергуванні фенологічних оуссл прольоту і областей запізнення, це по суті тем: >:пнл>лю\ібпісгь міграції, але г.зке не у часі, а в просторі. У цьому інігнідку також коли-впсп.сл густота потоку мігранті:!, оекітисп колі івпюгьса строки їх появи чи зяшснешіл у певних частинах міграційного ареалу. Крива аміни строків останнього спостереження сільської ластівки у напрямку, поперечному напрямку міграції має вигляд досить близький до графіка гпрмонічішх коливань. .

Існуашш хвиль міграції у просторі мслл'.а пояснити тими ж причинами, що й для хвиль у часі, В цьому випадку також иіже відбуватися синхронізація ендогенних ритмів міграційного стану, але. в;ке в просторі (тоЗто міграцію раніше починають птахи з певних ділянок). Розміщення :к, спрямованість і форма фенологі’пвіх русел прольоту визначаться впливом зовнішніх умов.

' - Хкилеподібність міграції у часі і'і просторі могла віітікпути в ході еволюції, Відомо, що динамічна система, іпїіі маг впорядковану структуру, внтрачас менше енергії. Це справедливо і для міграції птахів. За рахунок стіхронівації у часі їі просторі міграційних ритмів окремих особин популяція в цілому витрачає менше енергії, оскільки зменшуються втрати її на цілі, не пов'язані з міграцією. Це в свою чергу сприяє зменшенню смертності, тобто включається в дію кллчвнпш природний Хо-бір. ■ '

4.2. ПРОЛІТНІ ШЛЯХИ ОСПШЬОЇ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ ПА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНІ!

Внаслідок накладання пролітшіх шляхів окремих видів птахів, утворюються групові пролітні шляхи. Цей термін оуи запропонований О.В. Мітхесвим {1983, 1992). За фепокартами міграції наші було виділено 7 головних групоідах пролігши шляхів осіиігього перельоту птахів для України (рис. 1):

- Карпатський; - СхідішЛ;

- Західний; - Дніпровський;

- ІІівденио-Західішй; - Приморський,

- Кримський;

Розміщення пролітних шляхів ріашіх видів ісіє певні відмінності. Чітко виділяються дві великі групи птахів: види від

’ Пролітні ииакм:

1 - Карпа тсьгаїй - 5 - П'шдекно-Яахідний

2 -’¡Західний • 6 - Східішй

3 - Дніпровський 7 - Приморський

4 - Кримський ■

Рис. 1. Схема розміщення пролітних шляхів осінньої міграції птахів на території України

критого ландшафту та дендрофільні птахи. Для Другої гр>ті характерна наявність Дніпровського пролітного шляху п центральній частині України. У виділ відкритого ландшафту тут знаходиться велика область зпі ііоиегаш. •

Для класифікації мігрантів за ступенем схожості фенокарт, а значить і розміщення пролітних шляхів, ми використали класгерний аналіз. Як міра схожості ."застосований індекс Жаккара. Схожість вланачалася за трьома критеріями: наявність, 'певних пролітних шляхів, їх спрямованість і форма. Таї« була одержана хорологічна дендрограиа осінньої міграції (рис. 2). Будувалася вола методом середнього приєднання.

За дендрограмами і фенокаргамті можна виділити такі групи птахів:

1. Види відкритого ландшафту.

Характерна наявність Західного, Східного, Кримського, для ряду видів - Карпатського і Південно-Західного пролітних шляхів, у центральній частині України .знаходиться велика область залізнення, У межах цієї групи виділяється кілька підгруп.

1.1. Міграція йде по Західному, Кримському, Східному про-

літних шляхах, Західшш розгалуджується на дві частини, Пролітні шляхи порівняно не широкі, спрямовані на південь і південний захід. Сюди відносяться: гуси, сірий журавель, звичайний мартин, одуд, синоракшд, берегова ластівка. ■

1.2. Міграція йде по 1 пролітних шляхах, спрямованих па південний захід і півдєшоїй півдешшй захід, До цієї підгрупі! належать сільська і міська ластівки, шпак.

1.3. Через Україну проходить 3 широких пролітних шляхи. Вони спрямовані на півдешшй захід і південний південний захід. До цієї підгрупи відносяться крижень і вальдшнеп.

1.4. Характерна наявність Карпатського пролітного шляху

(білий лелека і сіра чапля). ■ .

1.5. Дещо осторонь від інших видів стоїть перепел. Пролітні ‘ шляхи у нього дуже широкі займають значну частину України. Спрямовані вони приблизно на південь.

2. Деплрофільш види. ' .

Ґоловна відмінність - наявність Дніпровського пролітного шляху, який відсутній у попередньої групи видів. Для всіх розглянутих намії птахів характерний також Східний пролітний

ЬІЛЯХ, ' . , ,

2.1. Пролітні шляхи чітко відокремлені. ІІа південному сході України між Дніпровським _ і Східним пролітіпіми шляхами

' 11

Перепел Сіра чапля Білий лелека Берегова ластівка Сиворакша Сірий журавель . Одуд

Зіугчаііщій мартіш Гуси Вальдшнеп Г?ршкеіш ' ,іШіак Міська ластівка

Сільська ластівка Іііолта Чечігка

Снігур

• Оиелкяс

09 08 ОТ

0.5 0.4 0.3 0.2 0.]

Індекс Жаіскара ,

Рис. 'і. лорологічна делдрограма осінньої міграції птахів на території Уіфиїш

знаходиться целика область запізнення. До цієї підгрупи ьід-нослться прилітаючі на зимівлю птахи: снігур, омелюх, чечітка.

2.2. V іволги характер розміщення пролітних шляхів дещо інший. Воші дуже широкі і в північній часінні України практично зливаюіься одни з одівім. Есе ж Дніпровський пролітний шлях добре ідентифікується.

4.3. ШИРИНА ПРОЛІТНИХ ШЛЯХІВ

Ширина фенологічних русел прольоту І ВІДПОВІДНИХ 111 пролітних шляхів у різних видів птахів підрівняється. Поясниш не можна відмінами у добовій активності. Відомо, що нічні мігранті* мають менший зв'язок з лдиндшафтом, тому фронт прольоту у них ширший. Це відображується і на побудованих нами фенологічних каргах. У птахів, що мігрують в основному вночі, пролітні шляхи найбільш широкі. У переважно денних мігрантів воші найбільш вузькі. Види, що нітрують і вдень, і вночі, займають проміжне положення. Для більш об'єктивної оцінки ми провели однофлкторний дисперсійний аналіз впливу типу нітрації на ширину фенологічних русел прольоту. Вилив тішишся достовірним. За формулою Снедекора на 70 % варіація ширтш фенологічних русел визначається добовим ритмом міграції. '

РОЗДІЛ 5. ХРОНОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФЕНОЛОГІЇ ОСІННЬОЇ МІГРАЦІЇ ПТАХІВ

5.1. ЗМШИ СТРОКІВ ОСІННЬОЇ МІГРАЦІЇ ,

Строки міграції не залишаються постійними із століття п століття. Вони змінюються відповідно до циклічних змін клімату на планеті. У зв'язку з глобальним потеплінням у XX ‘сг. відбувається зміщення строків прильоту багатьох видів птахіа на більш ранні дати. В.В. Сєребряковим (1979) був проведений аналіз зміни строків весняного прильоту пта:;ів в околицях КиеЬа. Для осінньої фенології провестіГ подібний аналіз значно важче через меншу кількість даних і білі>шу їх варіацію. Най вдалося визначити коефіцієнти лінійної регресії лише для; 10 г чдів. Аналіз проводився також для околиць Киева, оскільки по' них є найбільше опублікованих фенодат. Вичорж.тпні дані з 13

літературних джерел, матеріали кафедри зоології Київського університету, спосгере кеїшя наших кореспондентів і автора.

У ряду видів - ластівки, снігур - строки міграції виявилися практично стабільшши. У інших - спостерігається тенденція до аміни строків у бік більш пізніх дат. Але статистично досто-. вірними вони с ліпне для 3 видів: білого лелеки, сірого журавля і омелюха. В цілому все яс можна відмітити, ідо існує тенденція до зміни стропів осінньої міграції птахів на більш пізні .дати,

5.2. ВАРІАЦІЯ СТРОКІВ ОСШПЬОЇ ІПГРАЦІЇ

Для аналізу закономірностей варіації строків осінньої міг{3а 7 ції використовувалося стандартне (середньоквадратичне) відхиленні Оскільки у різник областях його значення може коливатися, ми визначали середній показник для України в цілому. Відомо, що весною більше варіюють строїш міграції ранньо-йрилітних видів. Восеїві спостерігається зворотна закономірність: варіація зростає до кінця сезону. Нами був проведений регрссіїший аналіз для ЗО видів птахів окремо по трьох фенологічних явищах: початок осінньої міграції, останнє спостереження, приліт зимуючих види. Залежність варіації від строків' осішіьої міграції добре описується рівняннями лінійної регресії. Для початку осінньої міграції воно мас вигляд:

у = 0,16х.+ 7,7

Похибка коефіцієнта регресії становить 0,018 (р < 0,001), похибка рівняння регресії - 0,83. Стандартне відхилення збільшується в середньому на 1,6. дня за кожні 10 днів міграційного сезону.' Рівлшш регресії для прильоту зимуючих видів:

у = 0,13х + а,5

Похибка.коефіцієнта регресії становить 0,030 (р < 0,01). Похибка рівняння регресії рівна 1,25. Для останнього спостереження рівшшкя має вигляд; .

у = 0,1 Зх + 6,1

.Похибка коефіцієнта регресії - 0,015 (р < 0,001). Похибка рівняння регресії - 1,04.

Коефіцієнти регресії мають високий ступінь статистичної достовірності, вони практично одинакові для різних фенологічних явищ, що зумовлює схожий нахил ліній регресії (рис. 3).

Рівень варіації для трьох розглядуваних фенологічних явищ виявився ріании.. Варіація строків початку осіннього прольоту 14

Дні міграційного сезону ‘

, ' Умовні позначен)ні:

• .......■■■ - ■». ■■ останнє спостереже»«!

О — --------------------------- — початок прольоту

Ш ...і....... .. ..м.. п.. ■ приліг зимуючих видів

Рис. 3. Залежність величини варіації від строків осінньої міграції птахів

p.k>ii.i ч,і наьігь дещо ліеїшк» і:ід варіації строків осгйііішоі'о спосг._-рел:еішя (відмінності статистично не достовірні), але лк видно па рис. З, лінія регресії для початку прольоту лежить вище. Нри приблизно рійних абсолютних показниках варіації, відносна варіація на початку міграції більша, Коефіцієнти варіації для початку прольоту у б досліджених видів більші, ніж ■для його закінчення. ІД»;- вищий рівень впріації характерний для прильоту зимуючих видів. .

Раніше на прикладі снігура нами було показано, що весною строки відльоту оішуючих шідіп варіюють у більшій мірі, ніж прильоту інших птахів у цей ate період, але менше, ніж прильоту восени (Грищенко, Серебршсов, -1091). Таким чином, можна побудувати ряд по збільшенню варіації строків міграції: приліг на місця шіядувлнш - відліт з місць зимівлі - відліт з місць гніздування - приліт на місця зимівлі.

5.3. РНГІІІ КОЛИВАННЯ СТРОКІВ ОСІННЬОЇ МІГРАЦІЇ

Í2 один і тон зке рис строки міграції в різних областях можуть апінюватпся по-різному: величина відхилень середніх за рік дат від середніх багаторічних коливається в широких ме-‘ и:ах, часто не співпадає і онак щїх. відхилень. У цьому істотна відмінність осінньої міграції від весняної. Наприклад, у ранню чи пізню весну знаки відхилень середніх дат прильоту від середніх багаторічних для ранніх мігрантів співпадають майже по всіх областях, значне розсіянті злаків може бути лише в роки лі строками настання (фенологічних явищ б/різьгаши до середніх. Для осінньої ж фенології повне співпадшнл знаків відхилень не спостерігалося при розрахунках пі разу. Саме з цієї причини середня амплітуда колипань стропів осінньої міграції менша, ніж* весною, хоча варіація посели більша. При такій різнорідності тенденцій зміна строків міграції по роках для популяції "в цілому може бути охарактеризована лише при використанні усереднених даних для всієї України. Ми застосовували середнє відхилення середньорічних дат від середніх багаторічних. При цьому за додатне відхилення приймалися зміни у бік більш пізніх строків, за від'емне - більш ранніх. Всього таким чшіом були проаналізовані коливання строків міграції 6 видів птахів за 1975-1952.pp.

lt>

Графіки показали, що для. осіїшьсї.міграції, иі; і для весті

ТТОЇ, І'.ІПОЖ у ЛІШІСЬ МІрІ ХпрпКТГ'РПа ГЄНДЄЇГ!{Іч до. гrrtГС ІП'ІГЮСТ'І

пміїш строків, яле не пе с вагальною покоттомірпіспк>. ІІрелв.чл-стьсл циклічність лише у МПСТИТПІ видів. ,

Буй проведении аналіз зв'язку мій: строками осінньої міграції окремих видів птахів. Вигшилося, що річні коливання їх пов'язані ітімї собою дуже мало. Статистично достовірна кореляція лише для двох пар видів: иіпака з сірою чаплею і сільського ластівкою. Більше того, дуже мало пов'язані між собою і тніть сліпи строків початку і закінчений міграції одного п того ж. виду. • ■ ^ .

5.1. посліідовтсть осіннього відльоту итлхт

Проведении аналіз впливу протяжності нітрації на послідовність відльоту птахів, Сито дії цього (¡/актор/« за формулою Снедекора дорівнює 0,909, гчбто на Í0,!71 % варіація середніх багаторічних дат іпізначасться протяжністю міграції видів. Вплпв у даному випадку моя,-є маги як безпосередньо фактор відстані - для досягнення більш віддалених місць зимівлі потрібно бі.чмгге часу, так і доступність голошиїх джерел їжі. Ці два фактори взпсітолов’лзапі, оскільки виді', що харчуються більш доступного їжею, зимують північніше, наприклад, зерноїдні птахи. • '

По строках відльоту птахів можна умовно розділити іш три групи: ранньо-, середньо- і ці’зньовід.штні. Для осені попи добре відповідають трьом угрупованням по протяжності міграції: дальнім, середнім і ближнім мігрантам. З 23 розглянутих видів відповідність груп порушувалася лише 1 раз. Весною ж ця відповідність порушується значно частіше, у більшій мірі проявляється діл інших факторів.

РОЗДІЛ 6. НАПРЯМКИ ОСІННЬОЇ МІГРАЦІЇ

Для анал'зу напрямній польоту мігруючих зграй пико -ристовувалися рог,и напрямків. Borní були складені для білого лелеки, сірого журавля і гусей. ГІерекаяслючі напрямки прольоту співпадають з напрямками ходу основних фенологічних русел міграції, що підтверджу« правильність побудови феяо-Карт. Вудо встановлено, що в більшості областей переважне

південний напрямок міграції, лише в деяких домінує півдеішо-оахідний, Виявлена тенденція до збільиіеніш частіш зграй, що мігрують в генеральному напрямку, при перетині екологічних бар'єрів (горп, море) та тенденція до обльоту екологічних бар'єрів, Значна частіша птахів перетинає їх, але все ж утворюються міграційні потоки, що огинають узбережжя моря та гірські хребти. Очевидно вони утворюються ПТПХҐЧ.Ш, які не мають достатніх жирових запасів для подолання таких бар'єрів. Ті я: зграї, які’перетшшоть екологічний бар’єр, іже летять прямо, нікуди не звертаючи, тому аменшуєтьел роосіншія їх по друго'-рядшіх напрямках. Останнє значною мірою пов'язане я особлл-' востями ландшафту. Раніше нами була виявлена тенденція до збільшення зграй перед перетином екологічних бар'єрів (Гри-щеїтко', Серебряков, 193С), Збільшення розмірів зграй, і. їх орієнтація на генеральш«! напрямок міграції - це реакція птахів на перегин ек-‘логічн.іх бар'єрів. Розсіяння нЛярямків міграції значною кірою пов’язане, з ' місцевими перельотами. Над екологічними не бар'єрами птгхи переходять до чітко вираженої транзитної міграції. Оскільки зграї, що летять під час транзитної .міграції у генеральному її напрямку( витрачають на досягнення місць зимівлі менше енергії, зрозуміло, що орієнтація зграй на нього при перегині екологічних бар'єрів повинна була закріпитися природним добором. У випадку ж трофічної міграції різні в'ь’ІХИЛЄІГГІЯ енергетично "окупаються", оскільки погрібні зупинки на ГОДІВЛЮ І ВІДПОЧИНОК у сприятливих МІСЦЯХ. '

Ступінь переважання одного напрямку міграції у різних груп мігрантів різний. У дальніх мігрантів генеральний напрямок міграції виражений більше, ніж у ближніх. Вплив протяжності міграції на це підтвердігв одлофакторішй дисперсійний аналіз: па 86,1 % варіація величини частіш генерального

‘ - . ... ^

. напрямку визначається протяжністю мігр&ци виду.

РОЗДГЛ 7. ОХОРОНА ПРОЛІТНИХ ПТАХІВ

Популяції мігруючих видів птахів не можуть бути збережені лише шляхом охорони їх у місцях ' .¡здування та зимівлі. Велике значення мас також підтримання оптимальних умов на шляхах міграції. Ми рекомендуємо зосередити зусилля в першу чергу на трьох групах заходів. 1) Створення мережі природоохоронних територій - заповідників, заказників і т. п., в тому 18

числі з сезонним режимом охороїш. Поки іцо у реєстрі природно-заповідних територій України лише для 9 з них (не ра-хуючл заповідників) вказано як одне з головних завдань охорону сезонних скупчень перелітних птахів. Це становить менше 0,2 9» загальної кількості природоохоронних територій. 2) Проведення біотехнічтгх заходів. 3) Пропаганда охорони перелітні« птахів. Восени її роль значно зростає тому, що період осінньої міграції співпадає з мисливським сезоном. .

Налагодити ефективну охорону перелітних птахіч на всій території України нелегко. Врахування розміщення головних пролітних шляхігі допоможе сконцентрувати зусилля в першу чергу на найбільш важливих ділянках. IJeріп за все це місця звуження та перетину пролігши шляхів. Як показали наші дослідження восени утворюються два важливих вузлових райони: південна частина Одеської області, де зливаються дна пролітних шляхи і відбувається звуження міграційного потоку між горами і морем, та на південному сході Херсонської області

і в районі Сиваша. Тут також перетинаються два пролітних шляхи, значка частина птахів відпочиває та годуоться перед ^перельотом через море, .

ВИСНОВКИ

1. Як показує аналіз фенологічних карт, осіння міграція птахів па території України проходить в цілому широким фронтом, але він не с рівномірним. Утворюється складна пиутр'шлія структура у вигляді чергування ділянок з різними строками міграції - фенологічними руслами прольоту і областями "запізнення.

. 2. Структура міграційного ареалу мас тенденцію до постійності: розміщення фенологічних русел прольоту і областей запізнення на початку і в кінці міграції практично співпадає.

3. Накладання фенологічних русел прольоту багатьох видів птахів приводить до утворення групових пролітних шляхів.-

4. Фенологічні карти міграції птахів вказують на розміщення

основних пролітних шляхів, причому для цієї мети можна використовувати не тільки карти прильоту, а й останнього спостереження. •

5. На території України існує 7 основних групових пролітних шляхів осінньої міграції птахів: Карпатський, Західний, Пів-

деішо-Західніш, Крн.чхькмй, Східний, Дніпровський, Приморський.

6, ХорПКТер роо-йшешія проліпшх шляхів осінньої міграції ВІДрІЗНГІСТЬСЛ V ОІфРМИХ ВИДІВ, МІГІСО виділяються дві -великі групи: птахи відкритого ландшафту та.цендрофідьні птахи.

7. Шнрпн.ч пролітпих шляхів у нічних мігрантів більша, ніж у денних.

0. Відмічається тенденція зміщення стропів осінньої міграції у XX ст. ня більш пізні д!ті.

9. Варіація строків осінньої міграції більша, ніж весняної, пана максимальна для відльоту пізніх мігрантів і прильоту зимуючих видів. Величини варіації і середні строки міграції пов'язані добре вираженою прямолінійною залежністю.’

10. Річні коливашья строків осінньої міграції окремих видів практично незалежні, зв'язок з ходом осені незначний.

11. Послідовність відльоту птахів восени значною мірою

визначається дальністю міграції, вплив її нл строки міграції бІЛЬІШІЙ, ніж весною. . .

12, У далыл'х мігрантів у оначно більшій мірі, ніж у ближніх, виражений генеральний напрямок міі рації, .Розсіяння напрямків міграції зменшуються при перетині зграями птахів екологічних бар'єрів. Спостерігається також тенденція до-обльоту їх частиною мігрантів.

13, Восени нп території України утворюється два вузлові райони міграції, де перетинаються та зпузкуіогься пролітні шляхи. Перший з них - південно частина Одеської області, другий - південний схід Херсонщини та район Сиваша.

14, Найбільш в&жлігоі заходи по охороні пролітних шляхів1, створеїшя мережі природоохоронних територій, в тому числі сезонних заказників; біотехнічні заходи; пропаганда' охорони перелітних птахів. У першу чергу воїш повинні бути ‘сконцентровані на території вузлових районів.

ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ:

Ь Грищенко В.Н., Серебряков В.В. К вопросу о стайности серого журавля Grus grus (Linnaeiis) в период миграции на

территории Украины// Журавли ІІалеаркгики. - Владивосток, 1980. - С. 63-72. щ

2. Головач О.Ф., Грищенко В.Н., Серебряков В.В. Распространение, численность и миграцші черного аиста на Украине// Деп. в ВИНИТИ 2ii.02.1900. - N 1ПО-В90. - 4ß с.

3. Грищенко В.М. Про шляхи осііеіьої міграції птахіп на Україні// Орнітофауна західних областей Уцрніші та проблеми її охорони, - Луцьк, 1990. - C. 121-12G.

4. Головач О.Ф., Грищенко ВН., Серебряков В,В. Совремеюіан численность, распространение и миграции черного аиста на, Украине// Аисты: распространите, эколошп, охрана. -Минск: Навука і тзхніка, 1 ООО. - С, 191-203,

5. Грищенко В.Н., Сороісуи Г.Н. Зимовки лебедей в антропогенном ландшафте Киевской области// Экология и охрана лебедей в СССР. - Мелитополь, 3990, - Ч, 1. - С. 22-24.

6. Серебряков В.В., Грищенко В.Н. Миграции лебедей на Укра-

ине по данным феноЯЬшчески:: наблюдений/ / Экология и охрана лебедей в СССР. - Мелитополь, 199Q. - Ч. 1. - С. 4446. ■ .

7. Грищенко B.IL, Серебряков В.В. Миграции снегиря на Укра-

ине (по данным фене тогических tm блюдеюііі)// Вестп. эоо-лопга. - 1991. -N 3. - С. 73-76. '

8. Кньші Н.П., Савостьянов В.М., Хоменко С,В., Грищенко В.Н. Зимняя биология серого сорокопута в лесостепных ландшафтах Сумской области// Ыат-лы 10-й Всесоюзной ор-иитол. конференции, - Минск: Навука і тзхніка, 19Ô1. - Ч. 2.

- Кн. 1. - C. 2Й1-2&2.

9. Грищенко В.М. Чорний лелека у Канівському Придніпров’ї// Чорний лелека в Україні. - Чернівці, 1992. - С, 18-19.

10. Грищенко В.Н., Серебряков В.В. Миграции белого аисіга на

Украине по данным фенологических наблюдений// Сез. ми* грации птиц на территории Украины. - Клев: Наукова думка, 1992. - C. 258-273. . ' .

11. Грищенко В.М. Про міграції куликів у долині річки Сейм//

Беркут. - 1992. - Т, 1. - С. В6;89. ; .

12. Галинская H.A., Серебряков В.В., Грищенко В.Н.: Сезонные' миграции белого аиста на Украине в 1975-1989 гг. К а 1931 г.// Аисты: распространенно, околошя, охрана. - Минск: Навука 1 тзхніка, 1992. - С, 45-53.

13. Грищенко В.Н. О зимоыках белого, аиста на Укршше// Аисты: распространение, икология, охрана. - Минск, Навука 1 тзхніка, 1992. - С. 82-85.

14. Грищенко Б.H., Серебряков В.В. Миграции и зимовки скворца на Украине до данным фенологических наблюдений// Вести, зоологии. - 1903. - N 3. - С. 59-65. •

1^. Грищенко В.Н. Сроки осенней миграции птиц на территории Украины'// Деп. в ОНП 1ШЭД "Верас-Эко” л ИЗ АН Беларуси 17.0и.1993. - N 2S2. - 50 с. ' _

1G. Грищенко В.К. Хорологичеcraie особенности осешіей ыигра-і',іш птиц на востоке Украины// Птицы бассейна Северского

‘ Донца. - Донецк, 1993. - С. 23-25. ‘ .

17. Г рищенко В.Н. Сроки осенней митрацин птиц на востоке

Украины// Птицы бассейна Северского Донца. - Донецк, ■ 1993. - С. 25-2?. '

18. Грищенко В.М. Створення мережі сезонних орнітологічних заказників - один із шляхів охороші перелітних птахів// Екоя. основи оптг'іЬації режиму охороші і використання природно-заповідного фонду. Рахів, 1993. -.С. 21-23.

19.Грищенко В.М. До фенології осінньої міграції п.ахів у Житомирській області// Беркут. - 1993. - Т. 2. - С. 49.

20. Грищенко В.П., Серебряков В.В. Миграции серой цапли на Украине по данным фенологических наблюдений// Вюл. МОИП. Огд. биол. - 1993. - T. S8 - № 5. - С. 33-37.

21. Грищенко В.М. Шлпхи та строки осінньої міграції звичайного мартина на території України// Матеріали 1-ї конфер. молодих орнітологів України. - Чернівці, 1994. - С. 87-89,

22.Грищешсо В.М. Строки осінньої міграції птахів на території

' Північної Буковини// Матеріали 1-ї конфер. молодих орніто-1

логів Украцш. - Чернівці, 1994. - С. 89-91.

23. Грищенко В.М. Співвідношення напрямків польоту зграй під

час осінньої міграції різних категорій мігрантів на території України// Матеріали 1-ї конфер. молодих орнітологів України. - Чернівці, 1994. - С. 108-11Q. «

24. Грищенко В.Н. Фенологическое картирование в изучении миграций птиц// Беркут. - 1994. - Т. 3. - № 1. - С. 30-38.

25. Serebryakov V.V., Grishchenko V.N., Poluda A.M. Migration of

swans in the Ukraine, USSR// III Intern. Swan Symposium. -Abstracts. - Oxford, 1989. - P. 15-16. . ■ '

■ 26. Grischtschenko V. Der Weiflstcrch »- Stubenhocker// Falke. -1991.-N 2. - S. 55. ■ .

27. Grischtschenko V.N. Überwinterungsfällc des Weißstorchs Cí-conia eiconia in der Ukraine// Limicola, - 1991. - N 2. - S. 7078.

23. Sereinyakov V.V., Grishchenko V.N., Poiuda AX. Ra-

tion of swans, Cygir.is. .-¡pp., in the Ukraine, USijl;// I'rue. Third IWRB Intern. Swan Symposium, Oxfoid, ¡f'üy. -Wildfowl, - 1091. - Supplement N 1. - P. 218-223.

29. Grishchenko V.N., Golovach O.F., Gorbnn S-’rehrynkov

V.V. The present state of ihe Black Stork population in the Ukraine// 1st Intern. Black Storl: Cou^ervaiion and Ecology Symposium. - Program. Abstracts. Participants, - Jurmala, 1993. - P. 45. ' '

noflmïcajîo p nana-rii 10.05,94.'<1>cpmütB0X84.<$¡13.neti./i.l ,S ycji.neM.n.l,39.yH.!iafl.ji.l ,00, 3aK.299,Tnp.l00

HepiioBiimcoe oßjiacTHoe yripaanemie ctotkcthkm 2740l8lMepHOBUi,r,yn.ro/îOBita 249-a .