Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Fd-подобные конъюгативные плазмиды шигелл и Фаги, специфичные в отношении донорских и реципиентных клеток (Теоретические и прикладные аспекты)

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Fd-подобные конъюгативные плазмиды шигелл и Фаги, специфичные в отношении донорских и реципиентных клеток (Теоретические и прикладные аспекты)"

г" ' шиіетитамл ококш зяо5>ов*я гаг/ : ;ш ' ’

ЯШБСЫШЛ НАУКОВО- ДОС/1IЛНИЛ ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ’

. та іНФЕкйізшг : хвороб їй. л. а гронаяевсьвого

а ,

... Для службового користування ЕКЭ. В <£?/ .

йа. правах рткоысу

САВІНОВА Олена нихайлівна

Р-ПОДІБНІ КО..’ ЮОАТЙВНІ ПЛАЗНІДЙ ЕИГЕЛ I флГЯ. СПЕЦИФІЧНІ У ВІДНОГЧННІ ДОНОРСЬКИХ ТА РЬЛЯИбОТГХ КЛІТИН " *

(Теоретичні і прикладні аспекти) • оз. оо. гт - мікробіс :огіь

АВТОРЕФЕРАТ. -дисертації на здоб/ття наукового-ступеня доктора медичних наук ’ ‘

КИЇВ. 1994

'■ Робота виконана на кафедрі мікробіології інституту удосконалення лікарів, и. харгів.

Наукові консультанти: професор, де "тор не. ячііих наук

Кітченко А. 5.

прг'єсор, доктор біологічних наук

Пежоа о. П.

офшійпі опоненти:

професор, доктор медичних наук

Бернасос ька Е. тт.

ПРОФЄСОГ ДОКТОР

неди^их-наук

Глоба г І.

професор. ДОКТОР медичних наук

Ситнік І. А.

ведуча організація - Харківський науково-дослідний

інститут мікробіології та імунології їм. 1.1. Нечнікова

Захист дисертації відбудеться на засіданні спеціалізованої Ради д-088. ОТ. 01 при Київському науково-дослідному інституті .

епідеміологи та інфекційних хвороб Ні. Л. В. Громашсвського ,

Міністерства охорони здоров’я України ^Осі 'г^с^ С ■{Ц

за адресою 252038. Київ. сп. Степана І .ізіна. 4.

З дисертацією можна ознайомитись у сіблютеаі Київського науково-дослідного інституту еиїд^июлогії та іифукчійних хвороб їм. л. в. громад ьгького.

Автореферат РОЗГСЛЇПИЯ б ¿РЧФі1994Р.

8г/у^

І .еішй секретар спеціалізованої. Ради, кандидат ь„дичдлх наук

Л. С. Красюк

- г -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕ?ЮТ2ХА FCK3T3 актуальність ШгОЗЛеня. олвіго з гиптзпьгпи тмзаен сучасної кегспжпк е б 'ротьба з кзпгхоткн іяіггшіЕяі. ocesets иіспг? сєрз~ кхи зайгіає дизентерія. показнЕ» їеявокикшості виголово» шв-ск-піїсе. незважаючи пз Ерсфіяжггетд 1 пуотяеяіяеиїтаД заао.чч» ?'■<:> ПРОВОДЯТЬСЯ. ЗНИЖУЄТЬСЯ позіяьпз.

Чискеїші десліягенял, кз кїіпітякзть шггаапя біологічно* характеристики звіпзйше: та зміпєеігї пташіїп. зг>удшп:іп xrvrcn тд єеєріжій» механізму »творекля атігаопмз культур та is спіяеніодо-гіг.пої згачішості. по гачсгзлугь птюблски. Злобу я таїсн потрійЕі відповіді на шігашія» поставлгпі перед оргааагш окороки здоров'я, по займаються практичного діяяьпісто. як d плані покггюттія лабораторної діагностики, своєчасного проводеппя проЯяактіггскз, 1 протиепідемічних заходів, так 1 прогнозувати зиіггепь в етнологічній структурі дизентерії г різних регіонах сил. останяс ОСТЗПОБЛЮС ИСОбЗІДІДСТЬ ПОЯУКУ НОВЯЗ напрямів у вігачоппі юізея-тєршіоі інеекяіі.

У цьому шзапі досить актуальтппі с дослідягиая з напрямі ВИЧЧЄППЯ ГЄПЄТИКП ЛИЗЄПТЄРІГШІІХ б^/СТСРПі. пк 1 іпізгз патогенних видів снтеробагстсріГ!. та ролі бактерГальшгз плазиіл п біологи шкгед.

кожливість генетичного осніііу в дослідах кон’югації показана під клітинами Е. coll К 12. ио містять пяазніду F, і бактеріями. ио налеяать до різник родів. в тону числі до роду ■ Shigella. Але питанпя пго особливості систем Фертильності дизе..і-таріїйнЕ бактерія задшзається напо вивченім. .

КЕТА І ЗАВДАННЯ Д0СЛІД2ИШЛ. Нетс» роботи С norcmi F- нодіб-. ж плазнія у шигел з використанням підходу, заснованону па явиші лізогеаіі, удосконалення методів бактеріологічної діагностики дизентерійної інфекції та епідеміологічного аналізу захворюваності.

’ для досягнення вісі кета була сооркудьов' ні настушії завдання

1. Отримати із итанмів S. зоппеі. одного з основних збудників дизеьгерії. ауксотрофві 1 ферментативні мутанти, створиш» 'колекцію втаммів, необхідну для проведення досліджень по вивченії» генетичних о обдиностея яигелових сактема.

- 2. Ииділити иисокочастотяЯ донорські втакни S. зоппеї в

дослідах кон'югації кдітнн-донорів екеріхій з клітинани-реципієнтами дизентерійних бактерій, таким чином, отримати такі донорські штати сигел. в геномі яких F-слазміда еоеріхій п >км-иа знаходитися в інтегрованому стані з хрон»соьш бактерій.

3. Ідентифікувати т кд*типах дизентерійних бактерій оласві . F-шодібаі кон'сгатявні шгазиїди. вивчити їх відмінність від Г-ддазмідн еоеріхій.

У рамках цього завдання необхідно було вирішите наступні аитаннч:

а) здійснити пошуки у дизентерійних^ бактеріях помірних бактеріофагів, специфічних у відношенні донорських та рєюшієвт-вмх клітин бактерій нього виду, і у випадку виявлення їх вивчити донорську активність вягед:

б) в дослідах кон'югації донорських клітин шигед з редд-піснтегош агхсотро*ншм клітинами еоеріхій встановити иошоївості 1 особливості середачі генетичного натеріалу від дизентерійних бактерій до еаеріхій;

в) із транскон'югантів. отриманих у процесі когГвгапії

і чю^ських кліткв ккгел „ репиліситними кл?~ипанв євєріхій. «50 сприйшли плазміду кон’ югатнвності вигел. виділити слазнідву лнв з визначенням 11 молекулярної каси.

Рсг робити для практичної оюроаи здоров'я метод тонкого типуваняа -чй-ел з» допомогою ♦апв, специфічних У відновенні ' донорських та- ічгаініснтішх кпітив. .

НАУКОВА НОВИЗНА. ПРОВЄДЄН1 ДОСЛ1ДЖЄІ:'.:Л ДОЗВОЛИЛИ зробити ВИСНОВОК ПРО те, ио для виявлення ДОНОРСЬКИХ штанніс. ШИГЄЛі шо , містять Р-подібні кон'югативні плазніди. недоцільно використовувати бактеріофаги, специфічні у відношенні к-плазніди єпєріхій.

V плані реалізації вищевказаного теоретичного положення розроблено засіб отримання помірних бактеріофагів, шо забезпечує переважне отркчаиня бактеріофагів, специфічних у відношенні донорських та рєпиецєнтних клітин дизентерійних бактерія (авторське свідоцтво на винахід н 84767а від із березня 1981 року).

з отриманих вперше по розробленому способу- нових *амв відібрано, два бактеріофага, один, позначений як «аг Р<і-92. специфічний у зідноаешг донорських клітин иигея. другий, позначений ЯК ФаГ Гс1-9Т. специфічний у відношенні Р9ИИП1ЄНТННХ КЛІТИН дизентерійних бактерій.

Вперш за допомогою Фатів Тй-чг та Р<1-9Т віддиФереїшіиовані донорські штанин дизентерійних- гякте їй звичайного походження серед УСІХ видів вигел.

Найбільшу КІЛЬКІСТЬ ДОНОРСЬКИХ культур виявлено серед ^

Б. їіехпегі. "

вперше- показано, шо донорські властивості дизентерійних бактерія визначаються присутністю в їх геконі р-подібких кон'»?-гативних плазнід. позначених пани як резі і реей, відмінних від к-плазмідк ешеріхія. нолєкулярні иаси днх РЕві і резз різні.

фундаментального значення набувають лапі г^о те. ео коя'с-гативні плазміди иигод, со виявляються за .допомогою бактеріофагу Гсі-92. надають можливість отрімувата об'ектії'зн/ іТі'ГорнапТ;” про г *’ циркудгіцію пього фактору переносу як серед дизентерійних бактерій. Це істотно підвішує нохпизості епідеміологічного та бактеріологічного контролю стану та розповсюдження дизентерійної _' інфекції та сприяє яоцілмюсп..іпсч:пші9і«яі,.насг‘РГО{ах-'їае-вйїхжакь

по’виявленшо можливості використання цих плзітд як генетичного маркеру при вивченні генетики дизентерійних бактерій.

практичне значення, теоретичні розробки 1 практична необхідність дозволили передбачити епіденіологам тч бактеріологам сап. епіденстаншп \ лікувально-профілактичних установ перспект. зний лопатковий метод тонкого типування дизентерійних бактерій при допомозі бакте ‘ЮФагів нового класу, який передбачає ідентифіка-яіь, яонорсь лх і решшєнтни;. отанмів різних видів дизентерійних бактерій, вдференпіювання шгел 1 ешеріхій, шо відкиляються від типових властивостей, виявлення джерела і-Фекчи в єпідосєрєдку.

Високоспецифічний Фаг Рй-92 ноже бути використаний для впізнання Г-подібннз кон'югативних плазмід в кліпшах різних представників сімейства кишковій бактерій, в тону стані і дизентерійних, шо допоможе спостереженню за бактеріями, за напругою епідемічного пропєсу пги цих інфекціях.

Методичні засоби, запропоновані для виявлення помірних бактеріофагів (авторське свідоцтво на винахід н 647678 вія 13 березня 1981 року), забезпечують отримання Фагів. специфічних у відношенні донорських і рс-шгаїєн'лшх клітин не тільки дизентерійних бактерій, але і б^терій ліших еидів,' шо зменшить кількість помилок при дифферелиійній діагностиці бактерійних інфекцій, дозволить своєчасно проводити прстиєьідєшчні заході;, які нають соціальне значення.

Висока хгтична актив їсть »•агів Ксі-92 і ги-9Т дає можливість представляти їх - якості діагностичних препаратів при про-денні бактеріологічних досліджень по виділенню збудника із '~-гт матеріалу хворого або при індикації збудника дизентерії у ' зовн: ньому середовиші.

Пег-пективннй аля використання у практиці бактеріологічної лабораторії і запропонований спосіб збереження дизентерійних '

культур (посвідчення на раиіонапізатогську пропозицію н 56 від З грудня 1986 року), який дозволяє не тільки продовжити термін зберігання, а такох економити живильні середовипа. '

Важливим е розроблений засіб визначення геикідлнвіт бактерю Фагів на курячих ембріонах (посвідчення па раппгопозншо її І3іп

ВІД 4 ГРУДНЯ 1986 РОКУ). '

Перспективна з практичної точки зору нова гечостіа акридинового ряду (авторське свідоцтво па иніахід н ттеогг від 7 а’тпнч 1980 року), яка ноже бути використана в якості' еліцінуючого агенту для F і “-подібних плазнід при проведенні генетичних досліджень бактерія кішхової груші. •

Очевидна 1 пракпгчна цінність створеної колекції генетично наркіровашіх штанмів ш.іг л. еперіхіп 1 батеріо»агів. значення якої полягає в тому, шо вена забезпечує инрекия'нзбір експериментальних моделея для інтенсивного розвитку генетики дизентерійнії: бактерій, а також інших патогенних видів хгаскових бактерій. '

, колекпія донорських птаммів яи?°ятєріяних бактерія звичайного походження РІЗНИХ ВИДІВ буде СЛРЯЗТЯ аіДЕІИеНІІЮ ,’І'ТОЛИЧН^ГО рівня експериментів по ніжвидовіп і внутрідз*ск'-Ловій кон'югашї. Дозволить -творити штаг::г, бактерій з новини запрограмованими ’ корисними властивостями.

запровадження РЕЗУЛЬТАТІВ дослідження в пг штату.

1. розроблений спосіб отримання помірних бактеріофагів (авторське СВІДОЦТВО на винахід Н 847678 ВІД 13 березня .981 року) запроваджений згідно договору _з 1982 року при проведенні планової роботи по отриманню помірних Фаі в бгуаел в лабораторії вивчення хвороб рогатої х>..оби Українського НДІ експериментальне! ветеринари.

2. Нетод типучання дизентерійних бактерій при допомозі бактеріофагів Fd-92 і Fd-92, викладений в ініогнапіпному листі яід

' - 7 - ' ■ .

J4. 12. 1982 року по ПОЗ України (ДСК). запроваджений в Казахському НДІ мікробіологи. епідеміологи та інфекційних захворювань, в баклабораторіях сес и.Полтави. Луганська. Харкова. Кіровограду.

СЕС пзд. та в 16- обласних СЕС України, використовувався при вивченні музейних виробничих штаниїв 1 свіжовиділених культур в НДІ вакшш і сироваток н. Тбілісі, в лекційному курсі і науковій роботі Кримського. Тюменського медінститутів, матеріали дисертаційної роботи включені в програну навчання на кафедрах мікробіологи і епідеміологи харківського інституту удосконалення лікарів.

з винахід н 776020 "Спосіб отримання 6-нітро-9-метиланіно-акрндину і йог'' похідних* від 7 липня i960 рокг запроваджено в нр*ково-досліднія роботі кафедр Фармацевтичної 1 аналітичної хіни запорізького і Харківського Фармацевтичних інститутів.

апробація роботи, натеріали роботи викладені і апробовані на наукових конференціях Харківського інституту удосконалення лікарів і секції епеідеиіологів та мікробіологів харківського наукового медичного товариства ( 1972. І973. 1973. 1976. І977. ’і«.. 1979. 1980'. 1981» 1984.'Ї9М. 1992. І995Ї.‘~На‘науково- ~ практичній конференції по отальяия просленах кишкових інфекція (1978). по клінічних аспектах інФекаїйног патологи (і9Тв). на v з' їзді Українського’ мікробіологічного товариства (1980). на І конференції вірусологів Казахстану (193Ö). наХ Українському Республіканському з'їзді мікробіологів, епідеміологів і паразитологів (I960), нг конференції 13 ПИТІМ ІМУНОЛОГІЇ і МОДЄКУДЯРНО’1 біологи (1901). На VI з'їзді Українського мікробіологічного товариства (1984), на XI республіканському з'їзді мікробіологів, епідеиіологїв'ї Таразїггоїогїі (198517 на всесоюзній ТїамідГ'по nponv.ii п плази їда* (і 986). на УіГз'Їіеі Українського мікробіологічного товариства'(1989). на Республіканській конференції "Гетвгніїлрна недипина* (1990). на Українській на'уково-пгактичнія

- в -

конференції по актуальних питаннях мікробіології, епідемилогіі і ІИГЙОЯОГІІ -ІНФекаіЙНИХ УВОРОб (1993). .

ПУБЛІКАЦІЇ, По матеріалах дисерташ< опубліковано 24 роботи і 2 авторських свідоцтва на ьлназід.

ОБ'ЄН ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається із вступу, двох розділів огляду літератури, чотирь'х розділів власних досліджень та їх обговорення, висновків, опису літератури. Робота написана українською мовою, містить 167 джерел вітчизнян і та 253 зарубіжної інОорнаціі. ілюстрована 14 налюнкаии-, £4 таблицями.

дисертаційна робота є результатом досліджень, які проведені в нежах планових НДР- ио були зареєстрсааігі в державному реєстрі срср під н Т80ьогг4. вюгвгз7. '

ОСНОЕНІ ПОЛОЖЕННЯ. ИО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ. ‘

1. Донорські особливості дизентерійних бактерій визначзють-ся ПРИСУТНІСТЮ в їх геномі Г<1 - кон югзтивних плаямід. ВІДМІННІЇ від р-плазміяи еиеріхій.

2. Ф КТ0Р генетичного переносу ?<і ДЄТГ ■'МІНУС чутливість

• - - • - • - . иигед до Фагу ті-яг і ночге передаватися, в кглтккп шигел та ' 1-ЕеріхіП при кон'югаа.* 1. - . * •

3. Збільшення числа донорських штампів шигел визначеного вида корелюе з підвищенням етнологічної ролі цього зсуяшіка.

ШО може бути ОДНИМ" З важливих ЕРОГНОСТИЧГ'ІХ ОЗН-.К. ЯКІ ЕКаЗ’ЛіТЬ на зміну отологічного «актору дизентерії і кожлирє пїдвітаеігая рівня захворюваності. •

г . -

4. Висока яітична активність і спепкзічність Фїгів ґі-чг і

1 ТА-ІТ дозволяють пропонувати їх для використання а лабсратор- • ній діагностиці дизентерії ври Ілентивікапїі донорських 1 реші-п і ситних клі ин пиг-ел. егндемюлогічнїя практипі при пговедон.чі епідеміялогічного нагляду; в- генетичних дослідженнях п^и вке1,’енні генетичного обмін? в дослідах міук'.дсеоі -і внутріЗ'НісвжовлГ кон'югації. •

" РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

РОЗДІЛ І. Матеріали і методи дослідження.

В роботі були використані стандартні донорські і рєци-пієнтаї штамни. похілчі штампу Е. coll. я:сия серологічно не типувався. 'уксотрофні штаини одержа«і із музею кафедри біології та загальної генетики Університету дружби народів м. носква, котрі буди : ридбані у лаборатор} ‘V Анериш і англіі. а сане:

COU ZCO PS (F*-Lac*). Е.СОІ1 r-12 YC-158 (Hfr). E. COU P»-S. (HfD. F. COll AB-115T (F-). E. COl l C-600 (F-). E. COll /'’-107 (F-). É. COU AP-90 (F->. '

Всього у відповідності, з основною метою було вивчено 352Є втаниїв вигел. 100 отаммів іслебсієлла пневионіа. ізольованих ВІД ХВОРИХ. 40 КУЛЬТУР Е. сон. виділених від ХВОРИХ дизентеріею людей, підтверджених бактеріологічно. 20 птаммі: E. coll. вияв лешіх від хвори дизентерією. зі зміненими антигенними властивостями. по мають спорідненість з шигелами. зо штампів E. cou. виділених від хворих ГКЗ тварин. ЗО штамиїв S. typhb - 28 культур - C.diphtherlae; 13 штснмів - «.tuberculosis.

Виділення Lac- мутантів s. зоппеї проводили по стандартній матодиш. використовуючи в якості мутагенного і актору н-метил-к-нітро-н-иітрозогуанідіш.

Об'єктами досліджень були і стандартні бактеріофаги єшєрі-хій К52 і о-п. et ІиФічні у відношенні до ДОНОРС'киї і репипіент-них клітин . иіскових бактерій.

очишння і концентрацію бактегіоФг-чв проводили в двуфаз-ній системі суль*ат декстрана - поліетиленгліколя •» молек яяр- ' ною насою босю по методу п. о. Альбертсона (1974).

Нові бактеріофаги шигел Fd-92 1 Fd-9T перевіряли на літи va/ ¿KTllBH'.CTb по відношенню до індикаторних культур S. flexneri 2® ит. аг. не і з. зог.пеї ,пт. ззч-і. б®4-9. ,

Ультраструктуру Фагових частинок вивчали за доиоиогс > е '.ект-роиого мікроскопа ЕНВ іоо /Пі при прнскорювашіону напруженні -Т5 і:В, Виділення плазмідния ДНК здіпсшопалч по нотоду R. neashor з соавт. (і977) в проблемній лабораторії ка«едр:і біологи та загальної генетики Університету дружби народів.

плазмідний профіль донорських птанмів пиге ■ вивчали в лабораторії Генетичних досліджень ІІДІ і», заболотного.

специфічність Фагів контролювали п ІІДІ “Бактеріофаг", н. Тбілісі.

статичну обробку матеріалів експоріяїентальиих досліджень проводили по методикам; гкж рекомендовані в. С. Еєссїієртіплі і :

її. н.ткачевой (1961). па кафедрі статистики па ніні-EOîi ат(-с'Л при харківському державному уііісєрсізтєті. ' " ..

розділ г. генетичні аспекти вивчення епзріят та скгел.

2. і. виділення і яарзктеристіїка л’автозонегатииад ауксотрофгшх мутантів сиге<і зонне.

На початковому етапі напиз досліджень .■ плані вивчення особливостей дизентерійних бактерій і здійснення ніяеиковоі та ьнутріпньовидовоі кон\згаті. буді. проведено виділення ауксотго*-тя Lac- мутантів s. зоппеї. " * .

виділені ауксотроФні Lac- мутанти по норфологічних. культу-альних та аглютинабельних властивостях су. и ідентичні з зихізш'і-' ми штанмани. . .

при ідентифікації жїшильйих потреб зэ эуксотрофгшх мутантів було встановлено, шо ’2 із ній еули ноноауксотрофани. г - полі ауксотрофами, у іниих не вдалось виявити зніни типу живлення ' «акторами росту, шо « у нас а. наявності. '

виділені акусотроФні мутанти частіше всого використовували у якості Фактору росту аргінин. ■ *

Вивчення вірулентних властивостей ауксотрофних Lac- нгтан-

. . ’ -11 . тю свідчило про те. юо не дивлячись на позний набір антигенних ♦акторів, у мутантів спостерігалось зниження вірулентності у ' порівнянні з вихідними культурами. ‘ ’ '

. Наявність Lac- аг хотрофних иуталтіі шигел Зонне дала нам можливість далі проводити вивчення генетичної струїстури дизентерійних бактерій в дослідах міжродової кон'югації.

2. 2. Коп'югааія бактерій ауксотрофного донорського штанну

.. . 2.coll Р4-х (Hfr) з кліпгаами ауксотроФшіх реципієнт-

них штаммів шйгел Зонне та аналіз транскон'югантів.

. Із нетою розробки підходів до вивчення генетичних особливостей дизентерійних культур були постарлені досліди коїг огаии бактерій донорського ауксотрофного штанну Е. coll Р4-х (Hfr) із шиге-лани Зонне, найбільш широко циркулюючим видон дизентерійних бактерій в даний час. ‘

. На пєршону етапі наших досліджень проводили досліди кон'ю-

s . . . . _

гаті Hfr штамиу E. coli Tis Ulet-, Lac+._ Str J_l3 ауксотрофнин

- ' , ’ ’ ’ r . .

мутадтон пигел Зонне С64-9 (Agr-. Lac-.’ Ctr ). отриманим в попередніх експериментах. 1

У мутанта дизентерійних бактерій шигел Зонне 064-9 було вивчено блокування етапу біосинтезу аргішшу. В основу цього дослідження'були покладені дані I.L^derbere (I960) пре те. по процес біосинтезу аргішау проходить у декілька станів:

X --> ор'їіітин --> «и^руллін --> аргіиші.

Поскільки в наших дослідженнях ауксотрофний мутант 664-9 іатен-.ивио разнножувався в середовнші. uj містить аргішш 1 не Ріс.а мінімальному сєрєдовиші і" орнітішон і шітрулліном. можно рахувати, шо мутант втгатнр Фермент, який каталізує біологічну реакцію перетворення шітрулліну в аргінин. т. ч\ нами отрл"ан нутант шигел Зонне. в якому відбулися мутації. шо стосуються ' ліниегсго стану біосинтезу амінокислоти - арпіг ну.

схрапування проводили із вразузашія гепзтячшіз нагкогіп.

. У вказаних дослідах ни отримали тгаїїскоп'сгалтя S. зor.no;. ■ які несуть Lac* опероп 1 агякгпптзться а 00к одночасно адсорбованими сироватками кигея Зопп*. 1 їлакгнера.

для уточнення питання, чи відбулася о пьоиу випадку 1 порз-дача від Е.со11 Фактору F. почалась чутлчзісті тронскон'ктзнтіз до донороспеднИчного іаг7 Е. colí - И32 і їагу елеріхій 0-іі. специфічного у відношенні решіпіентниз мітиі. методом агзрових □арів по Грааіа.

В пропєсі кон'ю^зпи реогчіептнип пта:пі сигел Зонне 004-9 не сприйняв від донорського птзниу S. cotí F4-X плазиїду кон'юга-тивності F.

Для дальшого чивчешл генетичного СбМІПУ у дизентерійних

бактерій, а також отримання стабільний донорських атзнніо еигсл

типу Hfr штаинів. був проведений повто’рііка дослід кон'югації

із використанням донорського птакку s. сої 1 FÏ-2 і реципігнтпого

.. г

-дизентерійного мутанту сигел Зонне Т70-І uns-, Lac-, Str >.

■V\ï

Відбирали ПО 100 КЛОНОВИХ КУЛЬТУР із хромосомними изркєгзші реаипіснтяс-’о птамиу. ‘

Результати проведених досліджень свідчать про те, ко отримані транскон'юганти сприйняли від донорського птаи.чу здатність Ферментувати лактозу, глюкозу, мзніт. мальтозу до кислоти та газу. ■

‘ V ічя клонових культур відзначено ікдолоутворєнніі. селекціоновані клони аглютинувались одночасно адсорбованими дизентерійними сироватками аигел ізонне 1 їленсиера, тобто були біагл»-тинабельними. V всіх випадкам транскон'юганти лізувались Фагон HS2, а саме, клояи геципівнтного штамму дизентерійних бактерій успадкували від єшєріхій плазніду кон'югативності F.1 сталії* ’ донорами генетичного матеріалу. ’ ..

" 2.3. Частотність передачі кроносоннях нчркєрів від транскон'югантів (Б. coll F4-x х s. sonneii реципієнту Е. coll ЛВ-1157. шляхом вивчення генетичної структури п>анскон'егаятів була проаналізоване частотність переносу хроносокних генів в пр^десі кон'югації від транскон' сгантів, отриманих в схрещуваннях високочастотного донорського втамну Е. соїі Р4-х із шителани зонне ауксотро*но::у реципієнту Е. ci.il АВ-И37. *

Схрег■'ванн я втанну Е.соіі Р4-х (Hfr) із клітинами вигад зонне 770-4 супроводжувалось утворенням г.нетлчних реконбінантів. які наслідували від клітин донора, то є непато генним втаннои. _ хросонні гени. КОНТРОЛЮЮЧИ СІШТЄЗ ПРОЛИНУ. ТРЄ0Н1НУ. лейцину. Реконбінанти спрізшяян від клітан-донсрів і кон' югатавну плаз ніду F. а отже стали донорами генетичного матеріалу.

проведені дослідження дають підставу рахувати, со нами впєр-сз отримані в процесі кон'юі аяії бактерій донорського штанму Е. С0І1 Р4-Х із клітинами РЄШШІЄНТНОІ культури дизентерійних ~ ’ бактерія трапскон'юганта шигвд зонне, цо відносяться до високочастотних донорів типу *Hfr*.

цеп висновок зроблено на даних про чутливість транскон'югілі-тів до доноррспеїшФічвого бактеріофагу MS2. на ослові високої частоти переносу хромосомних маркері» і на відношенні до елімінуючого впливу акрціин оранжевого.

іктеграї .я шіазніди в генон дизентег’Гших бактерій сунро-Емчувзлась посилення' «ернентативності останніх, яка наближалась до ферментативної активності єшєріхія. відзначалась зміна біохімічних властивостей і поява здатності аглютинуватися адсорбова-ннни .іонорєпєпторними дизенгерійнини сироватками.

г, ч. вивчення донорсько! активності .ІИЗОНТОРІІШЯ культур ії?и. допомозі Фагів Е. coll. сязшіячезіх у відііосзїші . яопорсмя::і та ргиипшіттп: клітпп.

поряд із отгяиїгзя.ч дспг"ських итз!:иіа еіігзл п дослід?.:; кон'югації з iifr —“іістайя кЬковзї ааяочюь оуло прородзііо г-:ч»-чення донорської активності д;!зї!;т;?ї;г.П"ї культур. спділгнпх зіл хворих гостриш вїшкоешш іпїзкдш:;:. пї:і яопопозі існуючій у лл-н». час стандартних, «апв кепкової пзгочхя 1 ягизначотс: ялл ідентифікації донорських итамнів єизршя паг "32). тобто птаи-иів, ио несуть F-плазшду. і рзздщіснтпих культур сїзг ,rf-m.

для вивчення було взято по 200 птаїпіів інзоптзрігаил бактерій s. fiexneri і s. зопгієі. найчастішо циркулкзтаз в тсті каткові і області. ' ‘

Фагн використовували в досліді цілісні 1 о розвздсгаї.

V якості контролю брали станда тгіі ауксотропи втаїпсі Е. сон. Для Фагу її?2 індикатора uni і./льтурани були атаі::т 3.сои F4-X. Е.СЛ1 YC-150. ДЛЯ ФаГУ 0-П - Е. COU ЛВ-1157. Е. COU C-SCO.

результати проведених досліджень сказають. ио прн допоїіоїі ч>агу 0-П можливе внязеїшя репипісптииа культур і серед днзо.что-ршіих птаниїв бакторш. при цьому з <зга виявлялись гоцизігатаї птанни серед иигел зонне і в '17* сєрод шнгел тлгкснзра. птаиня пигел. cjo вивчались, не лізувалнсь бактеріофагом ns£. спешімчішн у віднопенні F-плазмІди слеріхія. визнача»чої донорські властивості бактерія. 108 дизентерійних культур йзагал* ие лікувались »агзни.

Відсутність лізабельності у ІОО діізєптєрійних культур ноже бути пояснено, насамперед, наступний:

1) лізсгешиств культури: .

2) фенотипсвлми змінами кліппшої стінкі» ,

3) присутністю особливої ісон'югатизної плазніди. яка не

’ - 15 - .

виявляється при допомозі домороспєшіфічного бактеріофаг/ есері-Х1И HS2.

Для виключення із дальших ДОСДІПЖЄІІЬ лізогеншіх дизентерійних КУЛЬТУР бУЛН ПЄРЄВ1Г<5И1 ВСІ итаини ЕИГМ. ШО ВИКОРНСТОВУВа-тсь в дослід:, на чутливість до полісапентного дизентерійного бактеріофагу. cepes дизє»іторшшх культур» які вивчалися, не було лізогонши стаммів у иідносвша видових иигелових бактерю-«лі-ld. так r.:t всі культури як s. sonnet, так і S. і issuer і лізува-шісь вцробпззчхп волісалоптвки дизеитершіии бактеріофагом,

ДЛЯ БККЛЮЧеїЗИЯ ДРУГОЇ ІІ0ХЛ1ГО0Ї ПРИЧНиИ ВІДСУТНОСТІ ліза-еелмгості, 4-й годинні бу^ьвоиаі культури еіігєл. цо не яізува-. лисі, «агами іізг і ja-n. були піддані ультра«іолєтовону опромінена» (V40). після Vi' oEFCMinemifl вдалося" віддніегеїшіювати ПО 56 РЄЩ1-пісптішн итаїшів дизєнтє-ршше бактерій.

Але. частіша кігсловие культу. (50) продовжувала залишатися яелізабельксю навіть після V. спроніиешія. ііз суло виявлено і ні * однієї культури шігел. яка лізувалась би доиороспепифічіпяі бактеріофагом H5Z. ■ ' '

представлені Дані свідчать про то, ио кон'югатигаїа г-плазшда зустрічається в клітинах сигелових бактерій досить рідко. V всякому випадку., у наших дослідженнях при вивченні 1056 етанмів ди-зрнтєріпних бактерій, вонз б/ла виявлена лише "сипі раз* у "б. fiesneri 2а шт. 305 при допомозі <гагу изг. При цьому плззніда кон'юга-тавності F зік водилась в к.,ітинах шигел в автономному стані по 8ІГНСШЄІШІ0 до хромосом .

На підставі даних літератури і проведення нами лослідг іь еуло висунуте теоретичне положення про те, по донорські влзсіз-вості ;и:'£нтерііїііі!!: бактерій визначаються присутністю в їх геноьіі спечнії«'"их F-roflif"их тгсіі'юга'.іЧ'Шіх плазиїд. віднінних від F-плазнідн егехс.пп. ,

, -*'■)-

ПІЗЇЗЗРД^ЗП":! СМУЮТ-Ті ІШ.! аі..чОЧ!~ТШЧ ЗУЛЗ Р03*"»Ч 57 2

розробка спзсоз? кисленім актами!;; Jaiírcmstaris г аі.шсяи;;:‘ донорськії;: і решшісіїтпл;: клітіш с-актзрій. дав 5И можливість

РЛЦІОИЗЛЬНО П1Д1ЯТН ДО ШДбОРУ ГГПЇІМІЗ. 13 ЯКІ!1; ПОДУТЬ 'ІУ'РЛ 5Тї;і-наїп НОВІ МГІІ 13 ВНЗПаЧОННМИ ПЛЛСІїгаОСТЛМІІ (ЛВТОГСЬНЗ СВІДОЩОО

на винахід п вііото зія и Сзрєзіп і ?«і >»c*ks-> .

ЗГЛ.0 РОЗГОСЛЗНСГ5 СП1їо:у ОГ-ТШЧО v 'ЯКІОРІОІЗРІ .

для ПЛСТУШПП ДОСЛІДЇ5КГ. шдібгаио д;

ГактвРіоіаг. гиділеші.1 із культугн 05'і-7 їм позначили >аг Fd-9T (Г - ВІД СЛОВІ fortínt'/. 1 - ЛЯ301№?РШШР. ОТ - І Л';::. із якого виділею Яг), і ^arwptojar. пні.’ п:»п із кулví/íп 4V tar rd-?:. під цими ..ззвзіяі v:i>vr?m' і аги опксуіші::;. пай»1 кзрі. розділ з. хз°а!:торн;ті::'Л «ю-:гглг>іатг.: ззілзі>ц>їзгіа г v-v:

1 ГІ-9Т П3 ТЛКСОиОНІЧПИЛ ОСОЗЛНСОСТ;?!!.

з. 1. хультаоуватія і!зі'.т-зріоиг:з ра-92 і г-1-97 та зизпап<>:;:;

їх літігіу-'і активнос 1. суспільності та яопкідлигості. шич' пи нокіз бактеріофагів га-зг та 'м-г/т по осяогзяз таксономічних особливосте иоглнвз тільки у випадку кзпраиввапня "і'л -un в достатній кількості. , •

з ілею нотою оулп розрочлоиі оптимальні упоїм культизуваит oiKTDPioíariD їТЇонтрол» літипної 'гйтівйостїГ‘ствймШості’' та ~ петкідлнвості. * . ■

Було вивчено 35 СЄРІЛ ДОИОРОСПСШШЧНОГО СЛКТОРЮОЗГУ Fd-92 і чо сєріп бактеріофагу Fd-9T. лізточого рзпіти'іггіїі ял-аїш днзсн-тєріпіппг бактерій на ті тіпну актнвшегь. і

Літнчна аістнвність бактеріофагу Fdt-92 визначалась у відношенні до індикаторних культур s, tiexñeri 2а пт. ііг. 140, а бактеріофагу Fd-9T у відноиепні до'S. зоппеї пт. Сб'і-9, 861-1 нетодон “ агарових шарів.

' Із 39 серій .бактеріофагу. Ра-92, ю се.річ.були з титрон і. З* б 9

0,2x10 . .13 серій З ТИТРОН - 4.4^0,3X10 ,9-3 ТІГТРОМ 2. 8‘0, 2Х

10. 11 .

10. 17-3 ТИТРОН 4.4‘0, 3X10 .

. /П-тична активиіст’ ФагіЕ К<1-9Т була на порядок нижчою. . Титри б ктеріофагів залишались незмінним» або зниження було не істотним ка протязі 2 років з моменту виготовлення.

Індикатірні і нузейні культури зберігали по розробленому кани спосс 'у в запаяних ампулах з штильним агаром (раціоналізаторська : ’опозиція И 59 від 2 грудня 1966 року).

. V зв'язку із підвищенням вимог до працездатності лікарських препаратів для новонарод-ених з'явилась необхідність у посиленні контролю і у відновенні виявлення нєекікливості дизентерійних бактеріофагів.

Для сього було розроблено додатковий, високоЧУТЛИВИЙ иетод визначення нешкідливості бактерюагів на куг.тчих ембріонах (посвідчення на рацпропозицію 1! 13ЇЄ від 4 грудня 1986 року).

... ІЗ 39 серій бактеріофагів (Г<2-92 1 Г<3-9Т) нешкідливих, при ; . . и^ігср,

контролі на білих шагах згідно наказу и ЗГ/,тільки 14 серій були

нешкідливіша на курячих ембріонах. Це визначає вісту чутливість

пропонованого нани методу по визначенню нешкідливості препарату.

з,г. біологічні властивості бактерісіагів ингел Гй-92 '

. і га-9Т.

Електронно-мікроскопічне вивчення морфології «аговкх части-¡іок дає нам можливість рахувати, по Фаг £<1-92 . по класиФікааі ... с. т.іхонеііко відноситься де 'V морфолс ТшогГ типу.' Діаметр головні складає 59,6 нм. а довжина паростка Фігу- 143,4 і.л.

¡•аг Г<і-9Т відноситься до ід морфологічної групи. Головка Фагг має розміри в чгжа.ч 50 ни.

ї-агн ае інак.ивуються 6 К розчином сечовини, б'^’розчином «¡¡трату нагрію. ст:;:;<і хясгоісрну. 5 у, іІзое:-. с мотичного

' . • -5* -

еоку, зберігають cbcd активність при; рн вік з.6 де 9.0'без втрато 1НФЄКП1ЙНОГО іиіш. ЧУТЛИВІ до ♦отодяназіїчної дії метиле- •

НОВОЇ СИНІ» 1* РОЗЧШУ ПЄРЄКИС7Е0ДНЮ. 1 ~ п~ ' '

DéPKHin поріг тешговсі такті ваші для Чагу Fd-92 був у не-хах 75-60*с. для вагу Fd-9T в кехаж 60-65* с. ' ' '

Тя*иість латентного періоду складала 15-го згапліш.

По класифікації її. V.Аскепззпп < і987і *аг Г<і-Ьг но*е бгти вісїіесенип до сінейстга sirfcovirldae. a îar F4-9T до сікея тва Podoviridae. ' ' ■ - ' ■ • ’ '• ' .

з. з. спектр дітпчної активності бактеріофагів Fd-92 1 '

Fd-9T ? В1ЯЕСПЄПНІ ДПЗЄЯТЄРІЙНЯх'КУЛЬТУР âoHHS 1 ’

Флексягра. '

ДЛЯ Д0СЛ1Д2ЄПНЯ бУСТ взяті дизентерійні КУЛЬТУРИ сигел Зонне 1 КИГЄЛ флекснера. ЕіїДІЛЄПІ В Н. ХЗРК091 в період 1975*1978 РОКІВ (ПО 199 ЕТЗНН1В) 1 П0ЕЄР£ГПХ> ЕКОТОПІ ПЗ ДОНОРСЬКУ ЗКИШПІСТЬ

бактеріофагаии есеріііа îs? і ОтП. ~г ' '

, Виявленні дьтата дєксеструять повне співпадінпя із картало» дії кслиїагу ¡5-п.

Серед дизентгріпянж культур зспгг і фдекснера при допомозі ’ Фагу Fd-i * ке вдалось визвати додатково реедзіснтпнз птаїшів. БактеріоФгг Fd-9T пав таку * літотяу актиЕліетг» як ». стандартнш! бактеріофаг єеєріхіп jJ-n. ’

50 культур ді,єнтєріешп Сахтерій ке буси відзесеяі до ' Р0ШІП1С1ШШХ пріі допойозі бактеріофагу Fd-9Tl ;

Із иетоо дсеєдєвня елсунутого положення для вюшледая ДОНОРСЬКИХ ттзннів "зггев. кя гирі етил взя:... отримання ванн впєреє із дизентерійної культури бактеріофаг rasé, по давав ггя вкко ркстанні КОГО СУЛЛЬШГЯ ОДИНИЧНІ ПЛЯНИ ЛІЗІСУ 13 ЯОИОРСЬКИУЯ культурами ЄШЄР1ПЙ (Е.С0И Й-Ж. E.C011 ŸC-J58J. як і передбачали всі 50 етзеятерігаптх культурй лізугагись «аго.ч

, Таким чшюм, ппегке отримай баг.терісіаг РсІ-92, гл".л г* ( високу виборну активність у пілпосгшії донорськім итанпі.^ дизентерійних бактерія. '

При допомозі цього бактеріофагу вперпе вдалося виявити ДОРбРСЬКІ дизентерійні. КУЛЬТУРИ ПРИРОДНОГО походження. СЄРЄ.1 них - один штамп шнгел зонне і 49 штампі з сигел Слс-ксі::?:,

розділ 4. діагностична зиачішость бактеріологів с;;-ч:п ;: • йних бактерій й-гг і г<і-9Т. г '

4. і . Донорська активність шигел, шірк. дюччн» в н. Хпрко:. та області.

Наявність .агів ГЗ-92 1 ГЄІ-9Т дозволила .ігог.ести досдіг...:: ■ ия по виявленню донорської здатності серед ОСНОВНИЙ шй 5: :• :л ■ тершшк бактерій сигел Зонне і сигел їлекспага, цир;су.".,;:і,:.; и «.Харкові в иеріоя 1977-1992 р.. і пов'язати отримані дат із йашпш вивчення етиойогічноі структури дизентерійний бактерій, виділених в ді роки. * . •

Протягом 1977-1992 рр. було досліджено 1706 днзентерлПннг культур, серед яких Суло 849 шташіїв 5. ііехпегі 1 661 штани Е. зоппеі. .

вивчалось по іоо-іг4 итаинн в рік шигел кожного виду, починаючи із 1981 р.. окремо вивчались"^, пеяпеп б сіровору у зв'язку з поча(.тіиаР”яи випадків іх виділення від хворих дизентерійною інфекиїсю - 160 КУЛЬТУР. "*

! Дані донорської актйвностіТооСІідво було пов'язати із да-шіми вивчення етнологічної структури днзеїітерГпншГ бактерій.' вбілених в н. Харкові г вищевказані роки. Наведення аналіз дозволив відмітити, ио в 1977-1979 рокак" пареважаючин був збуд-

ІІ1ІК ШИГеЛ Зонне і ВИДІЛЯВСЯ ВІДХВОРИХ ВІДПОВІДНО Ь 75, ЗХіО. 4.

; ................................ . .... . .

54. ах» і.з, 80**0.5. Дизентерійні бактерії Флекснера висівались в пев період в го,вх*о, вЬ( гз.гхм.гв; ів.2**ьі. '

У I960 РОПІ змінився ведучий етнологічний агент на КОРИСТЬ сигел Флекснера, які виявлялись вже В 51.4**2, 4. Дизентерійні шта^ни Зонне виділялись тільки в 44.2х*г,4 випадків захворювань.

Переваження иигел Флекснера в i960 рот можна пов'язати із циркуляцією серед пього виду донорських штанмів (7вх*-., і), так як донорські атаки» в селективному відношенні активніші, ніж ревкпіснтні. До того ж.плазмідния Фактор набуває ше більших селективних переваг, яісзо шш »актором володіє вся чи більп?1 частіша популяції (Р, Eroda. 1982). донорські культури в проогсі ксп'югааіі иожуть передавати решшіснтшш культураи не тільки ялззшду кои'югативності. але і свій генетичний матеріал, гуноввгаачи такім чином біохімічні, антигенні, лізабельні властивості ККГКУЛЮЮЧИХ шта**н?4 (А. І. КОРОТЯСВ. 1986).

зляхсн обробки вищевказаних даних із використанням статистичних методів найменшії квадратів отрннано рівняння: ї ! A J X *Е,

уГо.7*Гх * І 3.~2оГ~ Д0 А і "оі 707679."‘Б V ЇЇЛ9Ч9І ~ '

V , - показники висівання; г

X - донорська активність плгел флексиера. ‘

• дзяї*статистичної обробки свідчать про те, во із збільшенням донорської активності серед сигел флекснера підвішується ' відповідно висівання від хворих за рахунок им"о етнологічного Фактору.

якяо донорська активність шігел Флекснера збільпус ься на один процент, то спостерігається ріст висівання шигел пього виду на Q.Tfi. тобто інтенсивність змін покази:*:ів однакова.

‘ Далі вивчеи::л доноре: .их властивостей втамнів. циркулюючих в м. Харкові в 19£1-1994 pp. показало, go серед культур основних збудників дизентерії відбуваються зміни, які виявляються у вигляді полілізабельності у відношенні доніроспєцифічніяго ■саг-у

Гсі-9г 1 решіпіентного Фагу Г<і-9Т.

Плілізабельні культури (102 штампи) були перевірені на чг;-ливість до стандартних Фагів етеріхія Н32 1 /3-П. НІ одна із печених культур не лізувалась взятими в дослід Фагаии єшєріїіііі, по Пі.дг* ’рджу« високу гомологію Фагів К<1-92 1 Р<1-9Т до дизєіітєрШіі!;; культур. Пі дані дають можливість встановити положення про те. по полілізабельність дизентерійних культур у відношенні фагів га-9Е 1 Р*-9Т може служити епідеміологічним маркером, шо свідчить про глибокі зміни, які відбуваються серед основних -»будинків дизентерії.

На ньому фоні, як ми передбачаємо, можуть виявляти свою активність 1 донорські штаммн інших видів, або Лроварів шігел.

Прослідкуєно цей висновок на прикладі шіркулюючих в и. Харкові штанмів дизентершшк бактерія в період 1981-1984 ро::ів.

в 1981 рот поряд із появою полілізабельних штаммів тигел Зонне і Флекснера почали виявлятися донорські вташш серед

5. лєхпргі 6. із іг вивчених культур 9 лізувались Д0Н0Р0СПЄШФ1Ч-НИМ Фагон Гй-9г. ДО І981 РОКУ 13 142 штаимів Б. ііехпегі б. тільки 2 лізувались Фагон ГЛ-9г, інші були нелізабельнимп.

У 1982 ропі кількість донорських втаннів серед дизентерійних бактерій 5. Лехпеп б збільшилась до 33. ЗХ--ЇГв. "

В І983-1984 роках цей показник складав відповідно 27,ех=5.9 1 їЇХ : 9. 6. '

Співставляючи Ш дані Із загальною кількістю виділених в м. Харкові дизентерійних культур слід відзначити, по в 1981 рот >:а дслю г. Л ехпегі б припадало лише 5. Іии. 46. в 1982 роаі цей показник Підвищувався’вір до ~23. ЗтЇ9. в 1985-1984 роках він залишився також високим в иежах 20'/ ‘ 1.65 і 33, 2** 1,5 відповідно Із представлених матеріалів видно, шо на Фоні глибоких змін, які спостерігались серед основних збудників дизентерії Зонне і Флекснера і виявлялись у вигляді полілізабельиості до Фагів Г<і-92 1 '

. Гd-9T. 7 1981 рот почали виявляти свою активність втаини S. fies-;

пег. б. серед ЯКИХ ВИЯВЛЯЛИСЬ 7 ВИСОКОМУ ПРОЦЕНТІ ДОНОРСЬКІ штамІ '

- - . . і

ни. Л току можна було чекати збільшення дизентерії за рахунок -іровару еигєп Флекснера. цю 1 підтвердилось показниками захаорю-ваігаості в наступні роки *1982-198»). ‘ '

4.2. Кон'югація донорських клітин дизентерійних бактерій природного походження з реяіпієптними агксотро»нини клітинами єізєріхій, ’ ,

Наявність донореькяк клітин дизентерійних бактерій дозволила нан провести вивчення генетичного обміну в дослідах кон'югап.* із стандартними клітинаїот решшіеятних птамнів ешеріхій.

для складання кон'югуючях пар вивчили чутливість передбачуваних донорських та рещшюитшіх атаки і з до гіалідиксововї кислоти в яозі ю, го. 50 та 100 кг/нл і до стрептоміцину в дозі 125 і 250 КГ/НЛ.

дизентерійні птамни су лл х;;вчені і па тип донорського стзну. для сшякі. шеі властивості $2У.тору ? лгл прозгдеїші ггнг-’ ТІГ-ИШ2 досліджень ПРОПОНУЮТЬСЯ PlZiiX jPJä'WEJBW. серед яких пзязір-" ¡де вокспістовуються такі як акрул'порсЯі /ояїззпгдя, етідія бромід. ряФаішішн. додесіїлсульїат патрію. кгист&рїчивЯ Фіолетовий.

• Розроблені методики для виявлення стану F-фактора дрязначе-ні. в - основному, для вивчення птанніз eaepixií?. тмУ ПРИ дослідженні донорської активності ми зіг їіулись із цеобяідVÏÇT» корекції дозування препаратів, со використовуються для еяМ'ЧЗЯІХ L .азнідя із дизентерійних бактерій.

При визначені стану Фактору іертильчості у дизентері<*них бактерій можливе використання цього прі..арату в якості елімінуючого агенту, але обов'язково з Бракуванням певної кенцеятрапп у

ЖИЕІІЯЬНОНУ СЄРЄДОВІіЛІ. ДЛЯ ЕИГЄЛ ФЛЄКСНЄРЗ 1 ЕИГс.І ЗОННІ К'^н-

. - гз - ■

иентрація Фарбника повинна складати 50 кг/мл. для S. dysent^rlas 1 = 75 ЧГ/МЛ - 100 КГ/НЛ.

Перебування «»актора кон'югативності ни вивчали із допомого» додеиилсульФату. Взята в дослід доза - 200 кг/мл виявлялась а«о н достатньою для селекції F- 1 F* клітин, або під впливом шєі концентраті припинявся ріст шигелових бактерій.

Тому в дальшому додечилсульфат для експериментів ии не використовували.

Визначення чутливісті Fd-плазміди шигел по відношенню к еті-дію бром.ду показало, шо в кожному випадку попередньо потрібно титрувати дозу є-, ідію броніду на індикаторному лтакні дизентерійних зактерій. а яотім проводити дослід на елінінашю Fd-плазиіди із культурами, шо вивчаться.

Враховуючи трудноеІЇ. ІЗ якими зіткнулись при провєдєьні експериментів по елімінації Fd-влазніди із вигел. використали для проведення до лідхень у цьому напрямі нове з’єднання акридинового ряду (б-нітро. 9-метиланіноатшш. ™'~'

Ь' єднання 6-нітро - 9-нетііЛаНіНйакр!ід!ш характеризується здатністю елімінувати F і Fd ¿оч'ьгаїяші плазніди із оактеріаль-них клітині ешеріхія і шигел при коиаеитрааі! іоо кг/ил.

Для послідпачих досліджень вrsit відібрані донорські дизентерійні культури і складені коа'югуючі Яйт.

Іід кожної пари виділяли ііо 100 їранскон'егактів. У~нйх вивчали біохімічні властивості?- агяйїтіїїаїьльіі 1Сть. визначали .утли-вість до донороспєпифГчного бактеріофагу Б. сої І HS2 та донороспе-шіФічного Фагу шигел Fd-92. '

Присутність фактора кой'югапшності дизентерійних бактерія у ешеріхій не приводила знініхбіохімічиої активності, але впливала на аглютинабельні властивості, ОтйіяаиГ ттанскон'юганти аглютинувались не тільки одночасно адсорбованими сироватками

Зонне. Флекснера, але 1 часто сироватками Байда.

Представлені натеріали свідчать про те, шо в пропесі кон'югації ні* шигелани і етеріяіями здійснюється генетичний овнін із передачею від донора - дизентерійної культури - »актора переносу, при якону у ешеріхіа змінюється антигенна структура, ь- проявляється у здатності аглютинуватися дизентерійними сироватками і ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ЧУТЛИВІСТЬ ДО ІіОИІРНИХ донороспеииФічшга Фапв Fd-92 та MS2.

4.3. Виділення плазніднпх ДНК із транскон'югантів ДОНОРСЬКИХ клітин шигел ЗЕїсчалного походження із рошшіентзіііми клітинами еперіхія.

транскои'юггати. отааіані дри кон'югації донорських клітин

S. d/senteriae і пт. і, ч. -чехпеп га ит. 550 із ауксотрофшии рєпи-піептншга клшшаші Е.coll АР-90. сули використані з дослідах виділення плазнідної ЯК.

Ресттпкшю плазмід здтснпвалїі із допомого» вндодуклеази другого класу Eco й-1. ■

в результаті рєстрккпійного аналізу суло встановлено, шо нолєкулг та маса лчк плазиїди (pES: ) транскон'*,.-апта (S. dysen-teriao і D". і з Е. соп ар- 90) складає ге. 73 ила. а нолекхлтрна маса~дніГ"злідніси (pIs2) тйнскон" сганта *(s. f ГегпегіГга шт, 538 ' s Е. сої і АР-90) складає зв. е<?НДа.

4.4. Метод тип-заяия глгед за -опоногою бактеріофагів Fd-92

1 Fd-9T. _

На підставі проведених досліджень розроблено метод тонкого тшіуваїшя дизентерійних бактерія за допон гою бактеріофагів. спешіФічних у відношенні д-норських та Реаіпієнтних втгммів. викладений в інфо^наніпному листі від 14 грудня 1982 року (ДСК),

1 який може бути вихористан для:

1) ідентифікації донорських та репипієнтних птакмів різних

видів дизентерійних бактерія:

2) диФєрєнц'звання ангел, ио відпиляються від типових властивостей;

3) виялення дхерела інфекції в середині єпідосєрєдкуі

4) здійсненню ніжвидової 1 ВНУТРІШНЬОВИДОВОЇ кон’югації.

таким чином, отримані дані дозволяють із нових позиція підійти до вивчення генетичного обміну у ингелових бактерій, надають можливість визначити нові шляхи покрашення лабораторної діггнос-тики дизентерії 1 проведення епідеміологічного нагляду, в якоііу Fd-плазміди можна використати в якості епідеміологічного маркера.

висновки'

1. Під впливом нітрозогуанідину індуковані ауксотроФні Lac-

иутанти дизентерійних бактерій S. sonntl, одного із основних збудників дизентерії j даний час. які були використані р дослі-іах кон’югації бактерій донорського штанму Е. coll Р4-х із клітинами репипієнтник штампів иигел. у процесі яких впєриє виділені транскон’юганти S. зоппеї. шо відносяться до високочастотних ДОНОРІВ ТИПУ "Hfr*. ......*

2. Диз'Чтерійні бактер'1 містять у своєму геноні %-подібііі кон' югатйвнї плізніди. визначаючі д' чорські властивості баістері л." відмінні від F-плазніш єшєрІкійГ ьласлГдок чого недоцільно внкоілсторувати для виявлення дойорсьішх штамнів пшгел бактеріофаги. специфічні у відношенні F'KvJi'cranisHOl плазміди ешеріхій.

J. Розроблено спосіб отримання вимірних бактеріофаг! ч. специфічних у відношенні донорських"! рециаївітіих клітин ' г бактерій. Спосіб захилений авторським свідоцтвом на винахід Н Є476Т8 ВІД 13 березня 1981 Р. ~

4. уп< me отримана б бактеріофагів із шйгел. специфічних у відношенні донорських і реаипіеятних клітин дизентерійних бактерій. *аг. позначений Fd-92 був специфічним у відношенні д^норсь-

ких клітин, а Фаг, позначення Fd-9T. був специфічний у віднсвенні реманентних клітин дизентерійних бактерія.

5. У Фагів Fd-92 і Fd-9T встановлена спільність по цілому -

р-.ду таксономічних критеріїв: витривалості до осмотичного соку. клороФорну, би питрату натрію, відсутності іітактвваиС 4у- роз«ч-нон сечовини, чутливості до Фотодина.чічної дії, метиленової сиг.:, теплоінактиеаиіі. ■ '

Виявлено також СЕОЖІСТЬ ПО Г-ИТГИЗЗЛ0СТ1 ДО З!'- ЛІЗОЛУ. «VT-

лнвості до 1 і рсзчішу перекису всяк». :

6. по морфології Фаги істотно 'відрізнялись. їаг Fd-чг ‘віднесений до IV морфологічної груш! по класифікації А. С. Тияопєнко (із довгим паростком, по не скорочується). По структурній організації кінця паростка належить до І тип/. їаг Fd-92 віднесення до П морфолог" чяої групи, по структурних особливостях паро, ліз до t групи.

' Вперше виявлені доиороспешіїїчиї властивості езгів IV морфологічної ГРУПИ.

По класифікації И.V.Acherraann (1937) по основних кгитеріяі;

(■ .г Fd-92 може бути віднесений до сімейства Slphovirid-e. а їаг Fd-9T - зо сімейстла Podovlridae. '

.. 7. Пл'їзміди, ідентифіковані в клітішах 5ШГЄЛ. і гет^оло-

гічними по своїй структурі. Частіша із них в алазмїдаки тішу Факторів генетичного перенос»’ h-ESÍ і IES2). тоаі я(< інші с '

коїнтегративними ко"'югзтибнкии пл^змідами, поєднуючими компоненти PES1 і PES2 1 Cvi плазмід. ”

3. Визначена елімінуюча концентрація акрияину-сранхевого для різних видів дчзеитерійниа бактерій. ідзначено переважання інгійіруючоі дії на иигели над елімінуючою на плазніди у етідів бромі дун 1 додеші "сульфату. '

Запропоновано вперао у якості елімінуючого згиггз для дизентерійної ГРУПИ Н1КР0Г1В РСЧОРІШУ зУГНДИ!!: ЧОГО !> Л»? fJ НІ ГРС<

9-метилаиікоакрищш (авторське свідоцтво' на винакід К 776029

ВІД 7 ЛИПНЯ 19Є0 Р. ).

9, Уперше показано, шо шигелові К-йбд16й1 ЯЛазМІДИ ЦИРКУЛЮЮТЬ в різник країнах сіш. інформація про адокуляш» вищевказаного Фактору порєяосу як серед дизентерійні» бактерій, так 1 серед інших мікросргаиігнів. в пєршу чєргу представників кіппко-еия бактеріп. на« епідеміологічне значення.

10. Уперше проведені досліди ніжродової кон'югації донорських клітіш оигел природного походження із "епипіентними стан-дартнкни клітинами еиерікій і Показано, шо ніж шигелани та еше-ріхіяни відбувається генетиаляй обмін, у процес і якого виявлялись траискон'юганти. шо хаРактеРІ6УЬІ?і>ся здатні сто Ферментувати до . кислоти 1 газу глюкозу. наНІТ, Мальтозу, утворювати Індол, нести в іоо/ кон'югативну п.,азміду (рЕЗІ або рЕЗгі. по виявляється при тспомозі бактеріофагу Т<і-9г. Присутність рНЗі. рЕБг в клітинах еаеріяій супроводжується зміною антигенних властивостей.

П. Уперше при допомозі Фагу Тй-9г виявлені донорськ«. втамми дизентерійних бактерій природного походження серед всіх видів роду гінеє 11а. НдЛбільше число донорських культур ідентифіковано серед 5. Пехпегі (4а-/і. в неншій ступені Г8Х) — серед 5.¿узегіїегіае 1 в поодинокик випадках - серед ікеих видів «ШЗеНТеРІйних бактерій.

• иока?кики донорської активності дмзентемйша бактерія можуть виступати в якості одного ізепіденЮГОГІЧИИХ маркерів при проведенні епідеміоііогіС.іго каг^гяу іа’ЕИ^елойокз ініскцієс.

12. ІІоіозана перспективність иікорйстайН» бактеріофагів Р<і-«г 1 гл-ІЇ для- ідентифікації донорських і реаий1*йтаих іатам-іі) в дизентерійних бактерія різних видів, диіереноіааїї шгелл, які У*А'п»Т. ;я від типо~«Х бдастіівостей. виявленая джерела ініеи-ііії а ейідосередкі'. створення нових систем Для вийчєяйя гене'ґйч-

ч.то о&мііту У Шлгей 1 вирішення завдань гашоТ інженерії. ‘

робіт, опублікованих по тені дисертації .

1. Савинова Е. И. Генетический обмен в опитах коньюгашіи нежду E. coli Р4-х и lac- млталтон пигелл Зояне.// Научно- ’ практическая конференция- по актуальный проблемам кишечных инФэкпий: Тезисы, докладов. - Киев. 197В. - С. ЮР-105.

2. Савинова Е. П. Природные птаммы - доноры дизентерийных культур. // съезд Украинского микробиологического обзеств." 5-й: тезисы докладов. - Днепропетровск. 19SÖ. - С. 19-20.

3. саринова Е. н., кособупкий л. А.. Песков с. п. Акридиновый

оранжевый как ьлинкнируютаи агент для плазнидн Фертильности ви-гелл. // кон«, по вопросам иммунологии и молекулярной биологии: Тезисы докладов. - Нальчик. 193 t. - С. 45-46. .

4. Савинова Б. П.. Пехов А. П.. Китченко А. В. Генетический об-иен между иигеялами- в зшеригаяня. // Ков*, по вопросам инмунояогкл и молекулярной биологии:Тезисы докладов. - Нальчик. 1981. - с. 46-47.

5". Слвпнова В. Н. г Китченко А. В. Особенности мивления при-■ . - -родных доиорскюг ттаннов кигелл// Украинский республиканский

съезд эпидемиологов. мкхробяологоА инфекционистов. 10-й:

Тезисы докладов. - Киев. 1980. - С. 2*45-244.

6. Песков С. П. . Савинова Е. М. Изучение действие Фагов группы Т на сальмонеллы и эчерпхни 0131: к - : ню îKpsm)// Конф. вирусологов Казахстана, l-ая: тезисы докладов. - Алма-Ата.

.1902. - С. 271-272. ' -

7. Бактериофаг, специфичный в отнове’кии донорских птаико-пнгелл/ Савинова Е.Н.. Кособудкий л.А., пехов А.п. и др.// всесоюзный симпозиум, посвяиешша бО-летко Тбилисского ннивси . материалы.’ - т.. 1934. ~сГт!Ь7гГ -

8. СЗвинова Е.И. Плазмида фертильности я «акторы лекарственной резистентности у траисконьюгантов пигелл зонне и зснрн-

їкй. // Сьега Украинского микробиологического общества. 6-й:

Тезисы докладов, - Донецк. 1964. - с. зо-зі.

9. биологическая характеристика клебсиелл. выделенных в ' Г. SaPLKOÉe. / КОСОбУЦКИЯ 1. А. . китченко А. в. тишенко Т, А. и

др. // Сьезд VI..минского микробиологического общества. 6-й:

• Тозксм докладов. - Донецк. 1984. - С. 79. .

10. Савинова E. Н. Частота передачи генетических маркеров от ТР£НгКОЇ1ЬГЛ\..ІТОВ (Е. СОИ Р4-Х X S. sonnel 770-4), реципиенту Е. COU A4-1157. // Республиканский сьезд НИКРОбИОЛОГОВ. эпидениол гов и паразитологов. 11-й: Тезисы докладов. - Одесса. 1985. ч. п.-С. 41-42.

її. F-подобная плазнуда у дизентерийных бактерий/ савино-. ел а. и.. зельвер в. и.. глебова н. г. и др. // Сьезд всесоюзного нккгссиологического общества. 7-й: тезисы докладов. - Алма-Ата, 1935. Т. Э. - С. 86. ’

!£. сравнительное изучение не.ояов типирования клебсиелл " г-лгзкокиь/ Савинова E. Н.. Коообупкий Л. А.. Китченко А. В. и др. // Нехпесонственный сборник научных трудов "Условно-патогенные кик робы и их бактериофаги". - Нальчик, 1965. - С. 112-115.

13. Донорская способность пьгелл и их эпидемиологическая значимость/ Савинова E. Н.. Китченко А. В.. ?инькозская В. П. и др.// Съезд эпидемиологов, инфекционистов и гигиенистов Туркие-кпстана. 1-й; Тозиск докладов. - Ашхабад. 1985. - ч. I. - С. 51.

14. Савиноза Е: Н., Панчекко л. А. . Медведкова и А. Фактор ксньюгативнос.и дизентерийных бактерий.// Всесоюзное совешание *î? пекулярная биология и генетика плазниг". 11-ое: Тезисы док-лазов. - Пушшо-на-Оке.' 1986. ~"с7Ї9^5С>.' * * ' .

15. АУксотроФные lac- мутанты шигелл Зонне/ Савинова Е. Н.. Китче..ко A.B.. кособуцкий Л.А. и др.// Никрэбиология. эпидемиология и :л:яшк' инфекционных Селезней: С5. научн. трудов Харьк. иеа. пн -т. - ларьков. I9°Ç. - С. 59-61.

. - зо - , \

16. Идентификация кизентирщишх культур при полоши фзгов, специфичных в отношении доногских її решшиентішг птаммов ппіФор- , напчонное письмо)/ Савинова'Е. И.. Китченко А. в!. Поігов А. П, : - '■

Украинский институт усовершенствования врічєг' ИЗ СССР. -:Киеіз.'- '

19Q2. - С. 2 (ДСП). ' ' ■ '•••■• ■; 1> -

17. плазмнайме діж из трзшсоньюгаитов донорских ‘клеток т. гелл с решпиентнкми клетками ешернхий/ Савішосл Ё,'tr.V Медведкова H.A., -Пехов А. П. и др.// РеспУбл. конФ. "Актуальные вопрос і микробиологии, эпидемиологии и ИММУНОЛОГИИ 1ШФект«.Ц«ЫЯ болезней-;

Таз. докл. (Харьчов, 13 октября 37г. ). - Харьков. 198t. С, «-45. 4

16. Определение1видового состава знтеробактерцп ’в сырок и' пастеризованном молоке/ Савинова ЕЛІ. Пабкин Б. i., Е>сол в. А. и др.// Республ.конФ, "Ігі ринарная медицина, Экономические, социальные и экологические проблеми": Тез. докл. (Харьков, 20-22 ноября 1990л). - Харьков. 1990.' - с.Узі-ізгІ" 1 ’

19. Обсеменение h*cа и мясных продуктов энтегюбэктериями и

Кокковой микрофлорой/ Савинова Е. и. Бусол в, а. . Бабкин В. ф. и др. // РеспУбл. кснф. "Ветеринарная медицина, экопоничег :іе. с ■ циальныь и экологические проблеми"; Тез. докл. (Харьков. £0-22

йоября 19S ^г. ). - Харьков. 1990. - г. 133- 139.

20. Савинова E. fl. , Пехов А. П.. Кособуцкил Л. А. '•-подобные

коньюгативные плазмиды шигелл// науч. кснф. "Профилактическая медицина. состояние н перспективы": Натегиалы. (Ленинград. 3-5 апреля 1991г.). - Ленинград,. 1991, - с, m.

21. Покил с. и., кособуикип л. А.. Савинова ЕЛ!. Поиск новых

методов зг’деннолс ического маркирования .леёсиелл// Научно-пгакт ...

конф. "Научно-технический ..рсгресс я медиинне": Прсгр?мма и ано ташія докладов. - Харьков. 1969. - С. 135. ‘ ,

22. Савинова ч. И., Похил с. И , і:^:;гли:і;и Г.. А. И' глед.ваикс

нолока hü сбсенененнссть кяебси-. nr.ivv./s t: -1'.к.:-л;.ь:.

■ - 31 - . '

влияния тепловой обработки на пишевую ценность продуктов питания": Tes. докл. (Харьков, декабрь 1990г. ». - Харьков. 19 о. - с. 179-180,

23. Характеристика шигеллезных культур, выделенных от сольных при различной тяжести течения дизентерии/ Савинова Е. и.. ко-Ноеупкий л. л., Савинога т. В. и «р.// Всесоїоз. съезд врачой-инфек.-йИОНИСТОВ:ТЄЗ. ДОКЛ. (СУЗЙ1[ЛЬ.’і99гг. >. -НОСКВа-ЕИРОВ, 19Г2. -С. 438-439.

24. Fd-подобные коньюгативные пдазииды шигелл и taга. спеии-Яічіше в бтноиении донорских и роцг'иентньк клеток/ савиноьа E.h.. кссобуцкий Л; А. . Чернявский Б. И. и др.// Н'уч.. п^акт. конференция : проггаипа и тезисы докладов (Харьков. 6-го юоня 1993г. к - Харьков, Ґ993. - С. *94. ’

перечень авторських свідойтв иа винахід та посвідчення на " рашоналізаторську пропозицію, шо були отринані у процесі викг-наиия робота.

1. A.c. 776029. Способ получения 6--НИТР0 -9.нетиленаиино-

** . - "... - . . - . акридина или его производных/ Савинова Е.и. ►- Гуйдукевич A.H..

Щербакова H.A. (СССР). Заявлена 07707.80. Опубл. без права опуб-ликс ания & открытой печати. т

г. А, с 847678. спосо« а^пучения унерекных активних бактериофагов/ Савинова Е. н.. пеков А. И.. Kl.•ченксг А. в. (СССР), заявлено п.бз.81. опубл. без права опубликования в открытой пе-чати.

*■ 3. Удостоверение на 'рационализаторское предложение к ¿87. Упрошенный способ изготовления никротитратора, / Савинова Е. И.. Коговуцкнй А А. Утверждено Еэ. Об. 80. ' ’

4. Удостоверение на рационализаторское предложение К 56.

Оплг пб сокрйпения бактериальных культур/ Савинова Б. н.. Панченко Л А.. Сйликова В. .11. Утверждено 05.12.86. """

Зі /лс^їоверение і . рационализаторское предложёние ц 1318. Определите безвредности бактериофагов на кугиных эмбрионах' "

. t_\lhhcd.t К. Н. . Панченко Л. А. Утверждено О*. 12.' 80. *

- 32 -ЛЯНОТАТІ ОН ’

savmova E.M. "Fd-like conjugated Plasmid3 of Shieeiia and phaes vich are specific in respect to donor and recipient сена.

Thesis for a doctor of medicine sciences deeree on speciality ОЗ.ОО.ОТ - Microbioioey Kiev l. v. GromashevsKv r search Institute of epidenioioey and infectious diseases. Kiev. 1994.

гї scientific papers and г author's sertificates are defended. they contain the new theoretical data about dysentery bacteria eenetlc-exchanee. ,

It is found that dysentery bacteria eenome contains Fd-іікь cenjueated plasmids ipesi and PES2J which define bacteria donor аЬППіез which differ^ from F-plasmid eterihium.

For the fir3t time donor strains of dysentery bacteria of natural oriein were fosnd авопв*аії the species о* Shieeiia family by means of Pha« Fd-92.

АННОТАЦИЯ Савинова E. її. Td-поді. ¡выв коньюгативные алазтиш шигелл ' и «аги. специфичные в отновении донорских и реининевтных клеток (Теоретические и прикладные аспекты».

диссертация ва соискание ученой степени доктора недичинеких наук по специальности 03.00,07 - ийкроейовогиа. киевский НИИ эпидемиологии к-ин*екпиоюшх болелкея юг. л. В. Гронаяевскиго. киев. 199 .

защищается 24 научные работ« :г 2 авторских свидетельства на изобретение, которые содержат ноене теоретические данные о генетическом обмене у дезеитериаши баитемп.

Установлено» что дизентерийные бактерюг содержат в сь^еи геноме Fd-под. Яше коььюгатавкые пяазииды <гЕ51 и PES2). определяйте донорские способности бактерия, отличные от F-пдазииды эширихия.

Впервые при помощи »ага Fd-92 выявлены донорские шт.!шы диэея-тершвшх бактерий естественного дроисхожде"ия среди всех видов юда SMeel la.

Ключові слова - яигентерія. кон'ьгашя. отазиїла. бактеріофаг.