Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Электрофизиологическое исследование функционального состояния центральных отделов слухового анализатора у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Электрофизиологическое исследование функционального состояния центральных отделов слухового анализатора у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ОВСЯНИК КАТЕРИНА ВАЛЕРІЇВНА

ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЦЕНТРАЛЬНИХ ВІДДІЛІВ СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА У ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

03.00.13. - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС Робота виконана в лабораторії професійних порушень слуху Київського НДІ отоларінгалогії ім. проф. О.С.Коломийченка НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор біологічних наук, професор

Шабатура Мигала Никонорович .

НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ: доктор медичних наук, професор

Шидлоаська Тамара Василівна

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор біологічних наук, професор

Рибальченко Володимир Корнійович доктор медичних наук, професор .

' Мітін Юрій Володимирович

ПРОВІДНА ОРГАНІЗАЦІЯ: Інститут фізіології ім. акад. О.О.Богомольця НАН України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ _ 1997 року

о______________годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.01.10. при

Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою 252022, Київ, просп. Глушкоаа, 2, Інститут фізіології Київського університету імені Тараса Шевченка, кімн. 503. '

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60.

Автореферат розісланий _■_1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук

Г.п. Гушинець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслідок аварії на ЧАЄС територія України зазнала значного радіаційного забруднення, а її населення виявилося залученим до ' найбільшої радіоекологічної катастрофи сучасності. '

Однак з найбільш численних категорій населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, є учасники ліквідацїї наслідків аварії - "ліквідатори". Рівні опромінення- осіб, яких віднесено до категорії "ліквідатор", знаходиться у дуже широких межах. За даними В.В.Чумака і співавт. (1.995), їх дози досі залишаються невідомими і потребують ретроспективного відновлення та ревізії.

Вважається, що радіація у великих дозах викликає розлад всіх фізіологічних систем і структурних рівнів організму тварин і людини. Однак, за дани-' юи- ГїЯ.Василенго (1987) і Я.І.'Серкіз (1989), аналіз численних результатів . досліджень переконує, що ризик проявлення негативних наслідків при тривалій дії іонізуючого-випромінювання у малих дозах, які раніше вважалися безпечними'* зростає на декілька порядків у порівнянні з очікуваними результатами сто-совясгвгтиву великих доз радіації -

Ось'чому,- яг вказує В.І.Дєдов (1992), одною з найважливіших проблем фвіології є вивчення закономірностей і механізмів пошкоджуючого впливу іонізуючої радіації у малих дозах для прогнозування вірогідності розвитку несприятливих віддалених наслідків опромінення та їх профілактики.

. Актуальною залишається проблема несприятливої дії іонізуючого випромінювання на центральну нервову систему і, особливо, на центральні відділи слухового аналізатора в ділянці його стовбуромозкових і коркових структур. Лише р ряді робіт показано, що у ліквідаторів аварії на ЧАЕС страждає і слухова система (Т.В.Шидловська і співавт.; 1991,“ 1994, 1995; Д.І.Заболотний і спіеааТ., 1992, 1993, 1994, 1996; Н.С.Мищанчук. 1992 та ін.). •

Окрім того, відомі об'єктивні методи дослідження функціонального етану стовбуромозкових відділів слухового аналізатора за методом реєстрації ко-ротколаїентних (стсвбуромозкозич) слухових викликаних потенціалів (КСВП) за

ротколатентних (стовбуромозкових) слухових викликаних потенціалів (КСВП) за умов ритмічної стимуляції, при різних частотах проходження стимулів (В.Г.Базаров і співавт., 1987; С.Й.Чудновський і співавт., 1989). Цими дослідженнями встановлена залежність часових характеристик КСВП від частоти стимуляції, яка проявляється як ефект швидкої слухової адаптації (ІІІСА). При цьому ШСА є функціональним тестом і виражається у нелінійному збільшенні часових характеристик хвиль КСВП із зростанням частоти проходження стимулів. Проте на ліквідаторах наслідків аварії на ЧАЄС такі дослідження не проводилися. -

У той же час функціональний тест швидко.' адаптації слухового аналізатора може бути використаний для виявлення функціональних порушень в центральних відділах слухового аналізатора на ранніх стадіях, а також для прогнозування вірогідності розвитку несприятливих віддалених наслідків опромінення та їх профілактики і при вирішенні питань трудової експертизи осіб, котрі мали контакт з радіацією.

Велике значення для оцінки стану коркового відділу слухового аналізатора зараз надається довголатентшм слуховим викликаним потенціалам (ДСВП), про що свідчать работи С.Н.Хечінашвили, З.Ш.Кеванішвили (1985), Б.М.Сагапович (1980, 1984), Т.В.Шидловськой і співавт. (1991, 1994) та інши. Однак робіт присвячених порівняльний характеристиці показників ДСВП при сенсоневральной приглухуватісті радіаційного, шумового та судинного генезів в литературі ми не знайшли. .

Мета дослідження - вивчити часові характеристики стовбуромозкових і коркових слухових Викликаних потенціалів у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з нормальним слухом та початковою сенсоневральною приглухуватістю і на цій основі визначити особливості функціонування центральних відділів слухового аналізатора при дії.радіації. ■ • •

Задачі дослідження:

1. Визначити часові характеристики стовбуромозкових слухових викликаних потенціалів при моноауральній стимуляції подразником-інтенсивністю 80 дБ над суб'єктивним порігом слуху при частоті проходження подразника 21,1 і

80,0 Гц у здорових нормальночуючих осіб і ліквідаторів аварії на ЧАЕС з нормальним слухом та початковою сенсоневральною приглухуватістю.

2. Глвчити часові характеристики коркових слухових викликаних потен- • ціалів при моноаурапьній стимуляції тональними посиланнями на часотах 1 кГц

і 4 кГц у обстежуваних осіб.

3. Провести порівняльний аналіз часових характеристик стовбуромозкових та когкових слухових викликаних потенціалів у хворих з початковою сен-соневрапьною приглухуватістю радіаційного, шумового та судиного генезів.

4. За часовими ха- зетєрисТітозми стовбуромозкових слухових викликаних

Потенціалів визначити проявления ёфекту швидкої слухойої адаптації і оцінити його значення у виявленні- функціональних Порушень слухового аналізатора у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. ■

Наукова новизна. На підставі застосування сучасних об’єктивних ме- ' тодів (вивчення часових характеристик компонентів слухових викликаних потенціалів) вперше визначено особливості функціонального стану центральних аідділіб слухового аналізатора при дії радіації. Вперше встановлено взаємозв’язок між показниками феномену ШСА та функціональним станом органа слуху у піквійаторіа' наслідків аварії на ЧАЕС з нормальним слухом і Початковою сен-соневральнокз приглухуватістю. Вперше визначено еталон норми латентних періодів пікій' та міжпікоаих інтервалів КСВП при частоті проходження стимулу

80.0 Гц'та’інтенсивності подразника ВО дБ. .

При-цьому встановлено достовірне Зростання латентних леріодіз піків II,

III, IV і, особливо, V хвиль КСВП у ліквідаторів з нормальним Слухом у порівнянні з контрольною групою здорових нормально чуючих осіб, котрі не мали контакту

з радіацією, що свідчить про порушення проведення нервових імпульсів у стовбуромозкових структурах Слухового аналізатора. Цз підтверджується зростанням найбільш стабільного показника КСВП'- міжпіковогб інтервалу I-V. Оскільки міжпіковий інтервал 1-111 КСВП знаходився у межах норми, то можна припустити, що має місце порушення здатності до відповіді нейронів стовбура мозку вгри-тул до верхньо-отварного комплексу. Проведені дослідження поглиблюють уявлення про. нейрофізіологічні механізми розвитку функціональних розладів у слуховому аналізаторі при дії малих доз іонізуючого випромінювання ■

Порівняльний аналіз компонентов ДСВП гри почягкоэсй ^н'гневп.зпь-ной приглухуватісті радіаційного, шумового fa судячого геніїв по*эгэп

що чаі»частїйше і найбільш врспд“' ■ змі‘>и в »сг'-їя :vy ч.-дС'»' '•jtfrnrr.ro ■

аналізатора спостерігаються при дії радіації. Вперше виявлено також, цр гри дії радіації в ранні терміни більш вираженні порушення виникають в рецепторному відділі аналізатора, прощо свідчють показники тональної аудіометрії в розширеному діапазоні частот.

Теоретичне та практичне значення роботи. Отримані дані свідчать про значні зміни центральних відділів слухового аналізатора у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Новим є те, що автором вперше був використаний метод швидкой слуховой адаптації, цо базується на реєстрації коротколатент-них слухових викликаних потенціалів за умов ритмічно, стимуляції при частоті проходження стимуляції 80,0 Гц. Внаслідок чого були визначені ознаки проявлення ефекту ШСА, які характерні для різного функціонального стану слухового аналізатора. Ці дані дозволили уточнити деякі механізми топіки розвитку функціональних порушень в слуховій системі в ранні терміни, ідо має велике значення для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів та за-побігнення розвитку приглухуватості. Часові характеристики СВГІ (латентні періоди III і V хвиль,' міжпікових інтервалів НІІ і III-V КСВП, а також хвилі Nj ДСВП) можуть бути використані як об'єктивні критерії профвідбору осіб, котрі працюють в умовах радіаційного впливу, та при вирішенні питань трудової експертизи, . -

Реалізація та впровадження результатів дослідження. Практичні рекомендації використовуються при діагностиці слухових розладів в ранні терміни у потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, про що свідчать відповідні акти про впровадження. ■ ,

Теоретичні положення та висновки використовуються в лекційних курсах, які читаються на JlOP-кафедрі Київської медичної академії післядипломної освіти. . • .

Апробація роботи. Основні матеріали дисертації було викладало на конференції, присвяченій 95-річчю з дня народження О.С.Кояомийченкзь "Современные проблемы оториноларингологии" ■ (Київ, 1393), на науковог практичних конференціях КНДІ отоларингології (1994, 1995), на XLII та ХІПІ Всеросійських науково-практичних конференціях молодих вчених отоларингологів (Санкт-Петербург, 1995, 1996), на VIII з'їзді отоларингологів України (Київ,

1995), на XV Всеросійському з’їзді отоларингологів (Санкт-Петербург, 1995), на

VI конгресі світової .федерації українських лікарських товариств (Одеса, 1996).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт (5 статей, 10 тезисів). .

Обсяг І структура роботи. Дисертація викладена на 170 сторінках машинопису, складається із вступу, огляду даних літератури, чотирьох розділів власних спостережень, "загальнення, висновків, списку, цитованої літератури, що включає 216 джерел вітчизняних і 81 іноземних авторів. Робота ілюструється 23 таблицями і 19 Малюнками. ■ .

Особистий внесок дисертанта у виконанні роботи полягає в повністю самостійному виконанні всього обсягу проведених досліджень, статистичній обробці, опису і’обговоренні отриманих результатів. На підставі аналізу результатів Дослідження автором сформульовані такі наукові /топоження, що виносяться на захист: .

1. Часові характеристики стовбуромозкових і коркових слухових викликаних Потенціалів у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС свідчать про. вплив іонізуючого.радіації на провідні і центральні структури слухового аналізатора.

. 2. Адаптаційний .тест функціонального стану слухової системи є об’єктивним. критерієм початкового розвитку сенсоневрал ьної приглухуватості. .

ОБ'ЄКТ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНИЙ . •

Обстежено 78,піквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС чоловічої статі з нормальним- слухом (45 осіб) і початковою сенсоневральною приглухуватістю (ЗЗойіб) віком від 25 до 45 років та 20 практично здорових нормально чуючих осіб такого ж віку і статі. Крім того, було обстежено 40 хворих з початковою сен-соневральното приглухуватістю- шумового і судинного генезіе віком від 25 до 45 років, по 20 осіб у кожній групі. Загалом обстежено 138 осіб або 276 йух Із застосуванням суб’еетивної • тональної та мовної по рогової та надпорсгової аудіометрії, а також проведено дослідження слухових викликаних потенціалів (стовбурних і коркових). , . .

Суб'єктивна порогова і надпорогова тональна та мовна зудіоуефія проводилася за допомогою,аудіометра МА-31 (Німеччина) та псиставш к -іудгмєт-ру для проведення аудіометрії о еисок-о«астотмзму дічразоиі (розг-обпс-а в КНДІОл. ряцлоопочуеання № 381/03 В'П 2-'-*еррмя 190*3 о ) з пспа*<гю

тестів, записаних на магнітофоні "Маяк-203" і посилених цим же аудіометром, а також з виконанням комплексу оклюзивних пр^б. .

Реєстрація коротко- та довголатентних слухових викликаних потенціалів здійснювалася за допомогою аналізуючої системи МК-6 фірми "АтріаісГ (Італія) у екранованій звукоізольованій камері.. Електроди розташовувались у вертекс-мастоїдальному відвіданні. Викликалі відповіді реєструвалися при іпсілатераль-ному моноауральному пред'явленні звукового стимулу.

КСВП реєструвалися у відповідь на звуковий стимул тривалістю 100 мкс з частотою їх проходження 21,1 і 80,0 Гц та з інтенсиві ,'стю 80 дБ над суб'єктивним порогом при смузі пропускання фільтрів 200-2000 Гц з "епохою" аналізу 10 мс. .

Щоб зареєструвати ДСВП, застосовувались стимули тривалістю 300 мкс з частотою заповнення 1,0 і 4.0 кГц та з інтенсивністю 40 дБ над суб'єктивним порогом слуху г,ацієнта. Аналізу підлягали 32 викликані відповіді при їх проходженні з частотою 0,5 Гц із смугою пропускання фільтрів 2-20 Гц і ''епохою” аналізу 750 мс. ' • '

Аналіз кривих проводився з використанням програми побудови моделі, запропонованої фірмою “АтрІаісГ. При аналізі отриманих викликаних відповідей приймалися до уваги часові характеристики піків хвиль (І, II, Ш, IV, V) та міжпіко-ви.х інтервалів (І-ІІІ, Ш-У, 1-У) КСВП, а також компонентів Рь Ыь Рг' N2 ДСВП.

Результати аналізувала загальноприйнятими статистичними методами і програмами за допомогою персонального комп'ютера фірми ІВМ (США). РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ, ї. ЧАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРОТКОЛАТЕНТННХ СЛУХОВИХ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ У ЗДОРОВИХ ОСІБ З НОРМАЛЬНИМ СЛУХОМ. Отримані в контрольній групі значення латентних періодів (ЛП) ліків та міжпінобих мтораалге КСВП гри інтенсивності стимула 80 дБ і частоті проходження стимула 21,1 Гц (низька частота проходження) знаходяться у межах загальновизнаної норми і становлять' І - 1,71 і 0.03 мс; II - 2.77 ± 0,03 мс; III -3,81 0.03 мс;. IV - 4,96 г 0.05 мс; V - 5,65 і 0,03 мс; МИ - 2,09'і 0 03 мс;

III-V - 1,83 : 0.03 мс; І -V-3,94 І 0,03 мс. '

При частоті проходження стимула 80 0 Гц (висока частота проходження) та ін)ен:инносіі ВО дЬ нами зареєстровані такі часові характеристики КСВП;

І - 1,7910,02 мс; II - 2,80+0,02 мс; III - 4,07і0,С4 мс; IV - 5,18+0,03 мс; V -5,98+0,03 мс; І-ІІІ - 2,28і0,03 мс; ІІІ-У - 1,93+0,03 мс; I V - 4,15+0,06 мс.

За умов адаптації слухового аналізатора ЛП піка І достовірно збільшувався на ЗО мкс при іпсіпатеральній реєстрації. Подібне змінення ЛП для І хвилі КСВП незначне, оскільки воно знаходиться в межах індивідуальної варіабель: ності. Таким чином, проявлення ефекту ІІІСА в ЛП 1 хвипі не може слугувати критерієм для визначення функціонального стану слухового аналізатора у окремих осіб. Однак в цілому дли даної контрольної групи змінення ЛП І хвилі КСВП є достовірним (Р < 0,05). При збільшенні функціонального навантаження на слуховиі, аналізатор відбувається достовірне подовження ЛП піку Ш КСВП на 260 мкс (Р < 0,05), піка IV - на 220 мкс (Р < 0,05), а піка V - на 330 мкс (Р < 0,05). Ці показники значно перевищують рівень міжіидивідуальної варіабельності і слугують достовірним критерієм для визначення функціонального стану слухово по аналізатора. При підвищенні частоти проходження стимула від 21,1 до

80,0 Гц достовірно збільшуються і міжпікові інтервали КСВП. За умов адаптації латентний період міжпікового інтервалу І-І!І зростає на 190 мкс (Р < 0 05), ІІІ-У -на 100 мкс (Р < 0,05) та 1-У - на 210 мкс (£ < 0.С5).

Отже, виявлено достовірне збільшення часу проходження імпульса вздовж стоабура мозку. .Можна припустити, що за умов адаптаційного тесту у осіб контрольної групи і с постерігаються, зміни функціонального стану центральних відділів слухового аналізатора.

2. ХАРАКТЁРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ КОРОТКОЛАТЕНТННХ СЛУХОВИХ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ У ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС З НОРМАПЬНИМ'СЛУХОМ та СЕНСОНЕВРАЛЬНОЮ приглухуватістю.

Часові- характеристики піків та міжлжввих інтервалів КСВП прИ частоті стимуляції 21,1 і 80,0 Гцта інтенсивності стимулу 80 дБ було прийнято за еталон* норми.

Аналіз часових характеристик компонентів КСВП у ліквідаторів з нормальним слухом показав, що при частоті проходження стимулу ГМ.1 і 80,0 Гц зростають ЛП піків у.виль і міжпікові інтервали КСВП.

При низькій частоті проходження стимулу ЛП п кіе та мокпікоеих іи ер-валів КСВП становлять: І - 1.71і0,0І мс (Р>0.05). II - 2.85Ю.С2 мс ІР<0,05), III -3.96 + 0.С2 мс (Р<0,05), IV - 5.10 і 0.02 мс (Р<0.?5), V - 5.77 ± 0,02 мс (Р <0.05),

I - lit - 2.23 ± 0,02 mc (P < 0,05), lll-V - 1,81 ±0,02 mc (P>0,05), l-V - 4,04+0,02 mc (P<0,05).

Наведені дані свідчать, що пік хвилі І знаходився в межах норми. Однак достовірне збільшення ЛП решти компонентів КСВП у ліквідаторів з нормальним слухом свідчить про порушення процесу проведення у стовбурі мозку. Це підтверджуєтеся змінами найбільш постійних і стабільних показників КСВП -міжпікоаих інте. валів. Оскільки міжпіковий інтервал І-Ill КСВП знаходився в межах норми. можна припустити, що має місце порушення здатності до відповіді нейронів стовбуоа мозку аж де верхньс-оліварного комплексу.

При високій частоті проходження у ліквідаторів з нормальним слухом отримано такі показники ЛП піків і міжг.ікоаих інтервалів КСВП: І - 1.82±0,02 мс (Р>0,05), II - 2,87±0,03 мс (Р<0,05), III - 4,17±0,04 мс (Р<0,05), IV - 5,32 т 0,03 мс (Р<0,05), V - 6,13 ± 0,02 мс (Р<0,05), І - III - 2,35 ■+ 0,02 МС (Р > 0,05), III - V -1,91 + 0,02 мс (Р > 0,05), І - V - 4,30 ± 0,02 мс Р<0,05).

Виражене збільшення часових характеристик КСВП при підвищеному функціональному навантаженні відмічено при реєстрації II-V піків. При цьому ЛП пізніх хвиль КСВП змінюються більше, що також свідчить про патологічні процеси, які відбуваються на різних рівнях стовбура мозку. Це підтверджується змінами ЛП міжлікоаого інтервалу I-V ІССВП. Його достовірна подовження на 150 мке при іпсіпатерапьній реєстрації свідчить про порушення проведення у стовбурі мозку, особливо у його центральних відділах. Міжпікові інтервали 1-IÍI і III-V знаходилися у межах норми. .

За умов адаптації у ліквідаторів з нормальним слухом ЛП піка І КСВП при іпсіпатерапьній рс-сстрації достовірно збільшується на 110 мке (Р<0,05). Зміни цього компонента КСВП більші, ніж у осіб контрольної групи. Проявлення ефекту ШСА в ЛП І піка КСВП свідчить про периферичні порушення у слуховому аналізаторі і може слугувати критерієм при використанні його для виявлення ранніх розладів у рецепторі. При цьому дослідження слуху у розширеному діапазоні частот <10-16 кГц) підтвердило зацікавленість периферичного відділу слухового аналізатора у ліквідаторів цієї групи з нормальним сприйняттям звуків на тони у звичайному д апазоні частот. В пізніх хвилях КСВП спостерігалася наступна картина ЛП піка хвилі III при іпсілатеральній реєстрації збільшувався на 210 мке (Р<0.05), IV - на 120 мке (Р<0,05), V - на 360 мке (Р<0,01). Проявлення

ефекту ШСА зростало із збільшенням номера базової хзилі КСВП. Найбільш виразно ШСА проявлялася в ЛП хвилі V, їда свідчить не тільки про периферичні. але і про центральні порушення слухового аналізатора у ліквідаторів з нормальним слухом. За даними тональної аудіометрії достовірно змінювалися часові характеристики міжпікових інтервалів КСВП. Це виражалося у збільшенні ЛП міжпікового інтервалу І-Ill на 120 мке (Р<0,05), lll-V - на 100 мке (Р<0,05). I-V - на 260 мке (Р<0,05).

У ліквідаторів з нормальним слухом феномен ШСА при збільшеному функціональному навантаженні виражений більше, ніж в осіб контрольної групи: Шаидка сл'хова адаптація може бути використана у доклінічній діагностиці функціональних слухових порушень, ідо пав велике значення при проведенні лікувально-профілактичних заходів.

Порівняльний аналіз часових характеристик КСВП у ліквідаторів з нор1 мальним слухом і початковою сенсоневральною приглухуватістю показав, іцо у ліквідаторів з початковою сенсонеерзльною приглухуватістю при низькій частоті проходження стимулу з інтенсивністю 80 дБ-спостерігалося зростання ЛП піків і міжпікових інтервалів КСВП, які склада чи: І - 1,76 + 0,01 Мс (Р > 0,05), II -

2,9310,03 мс (Р<0,05), III - 4,04+0,03 мс (Р<0,05), IV - 5,18+0,03 мс (Р>0,05), V -5,91+0,02 мс (Р<0,05), МИ - 2,26+0,03 мс (Р>0,05). III-V - 1,88+0,03 мс (Р<0,05), I-V- 4,16+0,02 мс(РО,05).

Достовірні зміні ранніх хвиль КСВП взаємне пов'язані з суб'єктивним рівнем втрати слуху у обстежуваного контингенту осіб. При цьому ЛП пізніх хвиль змінюються більше. Це свідчить, що з початком сенсоневральній приглухуватості патологічні процеси зачіпають як лерисЬеричні, так і центральні відділи . слухового аналізатора. Проте в ньому випадку у периферичних відділах латсь логічні процеси менш виражені. Це пояснюється тим. що у ліквідаторів, які страхдають на нейросенсорні розлади, спосгерігдпася неоднорідна картина виникнення і перебігу захвооювання Той факт, ідо порушення у центральних відділах слухового аналізатора масть перевагу, гідтаердасуєтьсг відповідним змінами міжпікови* інтервалів. В'дбувясъся достовірне по.ловження М'жпіювелк інтервалів І-ІІІ на 70 мке і I-V - на 1¿C мке ЛП гика <вилі IV і міжпікового інте{ ja-ла ¡II-V не змінилися.

При високій частоті проходження стимулу ЛП піків і міжліковмх інтервалів КСВП у ліквідаторів з початковою сенсонеараяьною приглухуватістю гакож бут більшими, ніж у ліквідаторів з нормальним слухом. Показники ЛП компонентів КСВП були такими: І - 1,В7 ± 0,02 мс (Р < 0,05), II - 3,00 ± 0,03 мс (Р < 0,05), III -4,22±0,03 мс (Р>0,05), IV - 5,42іС,04 мс (PO.Ü5), V - 6,21±0,02 мс (Р<0,05), І-Ill -

2,3310,04 мс (P>ü,ü5), lll-V - 1,95t0,03 мс (Р>0,05), I-V - 4,32±0,03 мс (Р>0,05).

Виявляються достовірні зміни часових характеристик I, II, IV і V піків КСВП. Наведені результати також підтверджують висунуте припущення, що при почагкоаой сансоневральной приглухуватість центральні різні стовбура мозку страждають більше, ніж периферичні відділи. Особливо це проявляється при реєстрації ЛП IV і V піків КСВП, генераторами яких за Moore (1987) є латеральний лемніск і його дорсальне ядро, а також задній горб. ЛП III піка і І-Ill, lll-V, 1-V міжпікових інтервалів КСВП на мали достовірних відмінностей.

За умов адаптації спостерігаються з«,іни ЯП піків хвиль I, III, IV, V і міжпікових інтервалів І-ІІІ. І-V КСВП. Так. ЛП піка І при іпсіпатеральній реєстрації збільшується на 110 икс (Р<0,05). Проявлення ШСА в ЛП І хвилі свідчите про периферичні розпади у слуховому аналізаторі і може бути критерієм для виявлення функціональних порушень у ранні строки. ЛП піка хвилі 111 подовжується на 180 мке (Р<0,05), IV - на 240 мке (Р<0,05), V - на 300 мке (Р<"0,05). Зростання ЛП взаємозв'язане з порядковими номерами хвиль КСВП. Це свідчить не тільки про периферичні, але й про центральні порушення слухового аналізатора у Ліквідаторів з початкової* сенсоневральной приглухуватістю. Відповідно достовірно подовжувався ЛП міжпікового інтервалу І-V на 160 мке (Р0.05). При підвищеному функціональному навантаженні міжпікові інтервали МИ і III-V не мали достовірних змін.

У ліквідаторів з сйнсоневральной приглухуватістю феномен ШСА при збільшенні функціонального навантаження виражений значно більше, ніж у ліквідаторів з нормальніш слухом. Про це свідчить достовірне зростання ЛП базових хеиль КСВП при проведенні порівняльного аналізу часових характеристик компонентів КСВП, отримане в умовах підвищеного функціонального навантаження слухового аналізатора.

3. ЧАСОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦОВГОЛАТЕНТНИХ СЛУХОВИХ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ У ЛІКВІДАТОРІВ І ОСІБ КОНТРОЛЬНОЇ ГРУПИ. Автори зазначають велике значення при обстеженні і об’єктивної оцінки функціонального стану коркового відділу слухового аналізатору та центральної нервової системи реєстрації довголатентних слухсвих викликаних потенціалів (ДСВП) (Д.І.Заболотний та сиівавт., 1992, 1993, 1994, 1995; А.І.Котов та сшвает., 1993,1995; Т.В.Шидловськатаспіваат., 1990,1991, 1994,1996 та ін.).

Враховуючи залежність латентних періодів ДСВП від частоти та інтенсивності стимулюючого тону, дослідження було проведенио при моноуральній іпсілатеральній стимуляції тонемі. частотою 1 і 4 кГц з інтенсивністю стимулу 40 дБ над суб'єктивним порогом слуху пацієнтів. ‘

В контрольной групі здорових нормальночуючих осіб, які не мали контакту з радіаціей ЛП хвиль ДСВП при стимуляції тоном 1 кГц для хвилі Р, при іпсілатеральній реєстрації становить 77,49 і 3.60 мс, N1 - 123,34 ±4,24 мс, Р2 -192,49 ± 3,71 мс, N2 - 259,34 ± 3,62 мс.

Показники ЛП компонентів ДСВП, отримані при частоті стимулюючого тону 4 кГц та інтенсивності 40 дБ, були трохи інакшими і при іпсілатерапььій реєстрації дорівнювали Рі - 83,47 ± 3,63 мс, N1 - 125,85 т 3,76 мс, Р2 -189,97±4,17 мс, N2 - 256,10+1,86 мс. Порівняльний аналіз показав, що за умов стимуляції тоном частотою 4 кГц спостерігається незначна (Р>0:05) тенденція до зростання ЛП хвиль Р, і М,, проте при цьому ПП хвиль Р; і N2 зменшуються (Р>0,05). _

ЛП хвиль ДСВП у ліквідаторів з нормальним слухом за умов стимуляції тоном 1 кГц становили, відповідно, для хвилі Рі при іпсіпатеральній реєстрації 77,59 ± 1,63 мс (Р>0,05), М, - 123.46 ± 2,19 мс (Р>0,05), Рг - 169,80 * 2,64 мс (Р>0,05), Мг - 262,471:2,77 мс (Р>0,05). При стимуляції тоном 4 кГц ЛП хвиль ДСВП дорівнювали для хвилі Р, - 79,58±2,19 мс (Р>0,05), N1 - 122,17 ± 1,86 чс (Р>0,05). Рг -192,23 ± 3,03 мс (Р>0,05), Мг - 275,77 і 2,68 мс (Р<0,05).

Слід зазначити, іцо при порівнянні ЛП хвиль ДСВП осіб контрольної групи та ліквідаторів з нормальним слухом з частотою запевнення стимулу 1 кГц спостерігалися не достовірні відмінності. Проте за умов стимуляції з частотою заповнення 4 кГц виявлено достовірний приріст ЛП хвилі N2. ЛП решти компонентів ДСВП достовірна не змінювались. Отримані дані свідчать про зміни в

корковому відділі слухозого аналізатора у ліквідаторів ще з нормальною слуховою функцією. Отже, реєстрація ДС8П, отриманих у відповідь на пред’явлення високочастотної стимуляції, має певну діагностичну цінність при визначенні ранніх функціональних порушень в центральних відділах слухового аналізатора. Можливо, що зміни часових характеристик КСВП та ДСВП у ліквідаторів з нормальним слухог. зможуть слугувати ранньою ознакою зацікавленості центральної нервової системи. .

Дослідженнями часових характеристик ДСВП у ліквідаторів з сен-соневральнога приглухуватістю було встановлено, що ЛП хвилі ДСВП за умов стимуляції тоном 1 кГц при ілсілатеральній реєстрації становили для хвилі Р, -79,58 і 2,19 мс (Р>0,05), - 122,17 £ 1,83 мс (Р > 0,05), Р, - 192,23 ± 3,03 мс

(Р > 0,05), Ы? - 275,77±2,68 мс (Р<0,05). При стимуляції тоном 4 кГц ЛП хвиль ДСЕП дорівнювали для хвилі Рі - 75,11 ± 2,12 мс (Р > 0,05), М, - 122,90 ± 2,73 мс (Р > 0,05). Р2 - 184,52 ± 3,35 мс (Р > 0.05), N2 - 276,98 і 2,25 мс (Р < 0,05).

У ліквідаторів з нормальною і порушеною слуховою функцією гри зростанні частоти заповнення подразника від 1 до 4 кґц хвилі ДСВП достовірно не змінювалися.

При початкових порушеннях слуху з частотою заповнення сти&іулу 1 і

4 кГц у ліквідаторів спостерігалося достовірне збільшєнйя ЛП хвилі N2 при іпсілатеральній реєстрації, тоді як ЛП решти компонентів ДСВП за умов стимуляції з частотою заповнення 1 і 4 кГц достовірно не змінювалися.

Таким чином, у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЄС спостерігалася зацікавленість коркових відділе слухового аналізатора, які страждають не тільки з початком сенсоневральної приглухуватості, але й у осіб з нормальними показниками тональної і мовної г.орогової та надпорогової аудіометрії. ■

Отримані дані свідчать, що дослідження слухової функції за методом КСВП і ДСВП дозволяє судити про функціональний стан слухового аналізатора.

4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ СВП ПРИ СЕНСОНЕВРАЛЬНІЙ ПРИГЛУХУВАТОСТІ РАДІАЦІЙНОГО. ШУМОВОГО ТА СУДИННОГО ГЕНЕЗУ.

В літературі є значна кількість робіт г ро вплив виробничого шуму на різні відділи слухового аналізатора (Т.В.Шидловська та співавт., 1983, 1990, 1993;

В.В.Левкоасьшй 1983; В.З.Федорук, 1989; А.І.Котов, 1992 та ін.). В окремих роботах описано порушення в центральних відділах слухового аналізатора при сенсоневрапьній приглухуватості радіаційного та судинюго генезів (Д.І.Заболотний та співапт., 1992, 1993, 1994, 1995; А.І.Котов та співавт., 1993, 1995; Т.В.Шидловська та співавт., 1990, 1991,1994, 1996 та ін.). Тому становить інтерес проведення порівняльного аналізу показників КСВП і ДСВП у хворих з сенсоиевральною приглухуватістю радіаційного, шумового та судинного генезів.

Групу “А” складали пацієнти з сенсоневральь^ю приглухуватістю радіаційного генезу, “Б"- шумового, “В” - судинного.

Перш за все було виявлено, що найчастіше центральні відділи слухового аналізатора страждали у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, менше - у робітників шумових професій і у хворих з сенсоиевральною приглухуватістю судинного генезу. Так, знайдено, що у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС розви ваються сенсоневральні порушення, при яких в 42,0% випадків виявлено переважне ураження рецептора, а в 75,0% і 65,0% спостережень страждають гдповідно стовбурні і коркові структури слуховою аналізатора. У робітників шумових професій і осіб з судинними захворюваннями аналогічні порушення в стоабуромозкових відділах слухового аналізатора спостерігалися в 55,0% і 20,0% випадках, а в коркових - відповідно в 60,0% і 45,0%.

Порівняльний аналіз часових характеристик КСВП і ДСВП у робітників “шумових" професій, ліквідаторів наслідків аварії нэ ЧАЕС і пацієнтів з судинними захворюваннями, що страждали сенсоиевральною приглухуватістю, показав, що найбіп>ш виражені порушення в центральних відділах слухового аналізатора спостерігались при дії радіації. .

Спостерігаються достовірні відмінності а латентних періодах піків І, III, V; міжпікового інтервалу І-\/ КСВП і хвилі N2 ДСВП у хворих групи “А” у порівнянні з групою “Б’’ і “В". Зроогг <ня латентних періодів піків і міжпікових інтервалів КСВП у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАРС свідчить про виникнення патологічних

порушень провідності постсинаптичних потенціалів в стовбурі головного мозку. У робітників “шумових” професій а сенсоневральною приглухуватістю виражених процесів гальмування в стовбуромозкових відділах слухового аналізатора не булс відмічено. .

У хворих групи "А” має місце достовірне збільшення часових характеристик хвилі ДСВГ1. Отже, у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з сенсоневральною приглухуватістю можливі негативні процеси переробки еферентних імпульсів, котрі'достовірна більш виражені, ніж у робітників ‘шумових’ професій і хворих з судинними захворюваннями, які страждають такою к вадою слуху.

Окрім того, отримані дані гідтверхдають необхідність більш поглибленого дослідження і динамічного спостереження за особами груп населення, які вивчаються з метою більш раннього виявлення порушень і своєчасного проведення профілактичних заходів. . .

Таким чином, проведені дослідження свідчать про більш виражений вплив іонізуючої радіації, ніж шуму на стовбурномозксві І коркові структури слухового аналізатора.

ВИСНОВКИ

1. Виявлено, що у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС виникають сен-соневрапьні порушення, при яких у 42,0% випадків переважало ураження рецептора, а в 7Р-СР/0 - спостерігалася зацікавленість стовбурних і 86,0% випадків коркових структур слу. ового аналізатора. При початковой сенсоневральній приглухуватості аналогічні порушення в стовбурномозкових відділах слухового аналізаторе спостерігалося в 55,0 і 35,07о випадків, а в коркових - відповідно в

60,0 і 45.0%.

2. Найбільш виражені порушення в центральних відділах слухового аналізатора спостерігаються при дії радіації розрівняно з приглуховатістю шумового і судинного генезів.

3. У ліквідаторів з нормальним слухом більш виражене збільшення латентних періодів пізніх хвиль коротколатентних слухових викликаних ¡таТен-Ц'алів при.збільшеному функціональному навантаженні в умовах ритмічної стимуляції, що свідчить про патологічні процеси, які відбуваються на різних рівнях стовбура мозку. При цьому проявлення єфекта швидкої слухової адаптації зро-

стае із збільшенням номе'ра базовоі хвилі. Найбільш виразно ефект швидкої слухової адаптації проявлялсяв латентному періоді піка V КСВП. Це підтвержу-ется такими даними: латентний період піка III при іпсілатеральній реєстрації зростав на 210 мкс (4,17±0,04 мс; Р<0.05), IV - на 190 мкс (5,32і0,03 мс; Р<0.05), V - на 360 мкс (6,13+0,02 мс; Р<0,05). Відповідно достовірно збільшився і міжпіковий 'нтервал I-V на 160 мкс (4.0010,02 мс; Р<0,05).

4. У ліквідаторів наслідкіа аварії на ЧАЕС з початком приглухуватості феномен швидкої слухової адаптації виражений ще більш, що свідчить про більш виражену зацікавленість стовбурномозкових структур слухового аналізатора під впливом радіації у таких хворих,

5. Проявлення ефекту швидкої слухової адаптації помагає в зміні латентних періодом I, lit та V ліков коротколатентних слу*.ових викликаних потенціалів.

6. Ефект швидкої слухової адаптації є критерієм прояви ранніх порушень

слуху у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. .

7. Швидка слухова адаптація, як один із об'єктивних методів, може бути • використана для виявлення ранніх функціональних слухових порушень у периферичних і стовбурномозкових структурах слухового аналізатора, що має важливе значення при проведенні своєчасних лікувально-профілактичних заходів

■ 8. Реєстрацій довголатентних слухових викликаних потенц алів, отриманих у відповідь на пред’явлення високочастотної стимуляції, має важливе значення при виявлені ранніх функціональних порушень в корковому відділі спухо-■ вого аналізатора у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Особливо це стереться компонента N2 ДСВП. ■ '

9. Часові характеристики СВП (латентні періоди II) і V хаипь, міжпікових інтервалів І-Ill і III-V КСВП. а також хвилі Мг ДСВП) е одними із об'єктивних критеріїв профвідбору осіб, котрі працюють в умовах радіаційною вплину, та при вирішенні питань трудової експертизи. .

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТ АЦІІ '

1. Базаров В.Г., Кардаш С И. Овсяник Е ІЗ Показатели вестибуломегрии и слуховых вызванных потенциалов у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС' U Журншп ушных,- ноговых и горловых бспечней - 1991 Из 6 С. 11;18 ■ .

' 2. Заболотный Д.И., Шидловская Т.В., Котов А.И., Овсяник Е.В. Динамика

показателей объективной аудиометрйи у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС II Физиология человека. - 1995. - 21, № 4. - С. 119-123.

'3. Кардаш С.И., Овсяник .Е.В. Слуховые и вестибулярные нарушения у лиц, участвовавших в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС //VIIÍ. съезд оториноларингологов Украины, 5-10 июня 1995 г. -К, 1995. -С. 213-214. .

4. Кардаш С.И., Овсяник. Е.В. Состояние вестибулярного аппарата у лиц, имевших контаткт с радиацией а результате аварии на ЧАЭС // Монография "Чернобыльская катастрофа". - К.: Нйукова думка. - 1995. - С. 58 - 77.

5. Кардаш С.И., Овсяник Е.В. Состояние слуховой и вестибулярной

функции у ликвидаторов, аварии на Чернобыльской АЭС по данным объективной аудиометрии и вестибулометрии II XUIÍ -я Всероссийская науч.-лрает. конференция молодых ученых - оториноларингологов, 24-26 января 1996 г.: Тез докл. - Спб, 1996. - С. 41-42. • ■ ‘ . \

6. Котой А.Й., Кулриенко С.И., Кузьменко С.В., Овсяник Е.В., Котова Т.А. Состояние слухового анализатора и элбкгрИчёской активности, коры Головного мозга у жителей "загрязненных" территорий в результате аварии на ЧАЭС // Сучасш проблеми отоларингологи. - К, 1993. - С. 345.

7. Кузьменко С.В., Овсяник Е.В., Голод А.Н., Павелко Т.Б. Ранние откло-

нения в показателях слуховых вызванных потенциалов // VIII съезд отринола-рингологов Украины, 5-10 июня 1995 г. - К, 1995:- С. 227. ' '.

8. Овсяник Е.В. Быстрая слуховая адаптация у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС с нормальным слухом // VIII съезд отоларингологов Украины. 5-10 июня 1995 г. - Киев, 1995. - С. 254.

9. Овсяник Е.В. Информативность вызванных ответов стзола и коры головного мозга при исследовании функциональных изменений в центральных трелэх слуховою анализатора у ликвидаторов- аварии на ЧАЭС и рабочих '!!'у\«опкх" проф°сси1' /■' XLIII -я Всероссийская нэуч.-практ. конференция мопо-

дых ученых оториноларингологов, 24-26 января 1996 г.: Тез. докл. - Спб, 1996. -С. 37-39.

10. Овсяник Е.В., Козак Н.С., Шидловская Т.А., Котов А Н., Кузьменко С.В. Показатели АРВМ и СВП у жителей загрязненных территорий после Чернобыльской катастрофы в динамике 1992-1994 гг// Монография "Чернобыльская катастрофа". - К.: Наукова думка. -1995. - С. 43 - 50.

11. Овсяник Е.В., Кузьменко С.В. Показатели СВП и иммунологической статуса у жителей города Киева с нормальным слухом // XUI научно-практ. конф. молодых ученых отоларингологов, 26-27 янв. 1995 г. -СПб., 1995. •

С. 121.

12. Овсяник К.В., Голод О.М. Порівняльна характеристика стовбуромоз-

кових слухових викликаних потенціалів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та робітників шумових професій // VI конгрес світової федерації українських лікарських товариств, 9-14 вересня 1996 p.- Одеса, 1996. - С. 99. •

13. Овсяник Е.В. Эффект быстрой слуховой адаптации при исследовании временных характеристик КСВП у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС с нормальным слухом и начальными его нарушениями И Журнал ушных, носовых и горловых болезней. - 1996. - № 2. - С. 13 - 20.

14. Шидловская Т.В, Козак Н.С., Овсяник Е.В. Состояние слуховой функции по данным аудиометрии и слуховых вызванных потенциалов у лиц, пострадавших в результате аварии на Чернобыльской АЭС // VIII з'їзд оториноларинголога України, 5-9 червня 1995 р.: Тез. доп. - Київ.: Б.В., 1995. - С. 212-213.

15. Шидловская Т.В., Козак Н.С., Овсяник Ё.В. Сравнительная характеристика слуховой функции у рабочих "шумовых" профессий и ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС с нормальным слухом и начальными его нарушениями II XV Всеросийский съезд отоларингологов, 25-29 сентября 1995 г.: Тез. докл. - Т.П. - СПб, 1995. - С. 381-385.

ОВСЯНИК Е.В Электрафиэиологическое исследование функционального состояния центральных отделов слухового анализатора у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук ло специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1996. ... ' .

Защищаются результаты.исследований, проведенных у 78 ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС с нормальным слухом и начинающейся сён-соневральной тугоухостью.. Контролем служили 20 здоровых нормально слышащих яиц не имеющих контакта с радиацией, и 40 больных с начинающейся сенсонеерзльной тугоухостью шумового и сосудистого генеза. Изучалось состояние различных отделов слуховой системы по данным тональной аудиойет-рии в обычном 0,125 - 8 кГц и расширенном. 10 - 16 кГц диапазонах частот, речевой аудиометрии (50% разборчивость теста числительных и 100% разборчивость словесного теста), а также длиннолатентным (корковим) слуховим вызванным потейциалам (ДСВТ1) и коротколатентным (сТволоМозговым) слуховым вызванним потенциалам (КСВП). На этой основе были определены особенности функционирования центральных отделов слухового анализатора при воздействии радиации. .

Установлено, что у ликвидаторов с различным состоянием слуховой функции наблюдается -зависимость временных характеристик стволомозговых слуховых вызванных потенциалов от частоты стимуляции, которая проявляется как эффект быстрой слуховой адаптации (БСА). Выявлены.начальные признаки' проявления БСА, которые выражаются в нелинейном увеличении латентнйх периодов волн КСВП с увеличением частоты следования, которые харак~ерны для различных форм функционального состояния слухового анализатора:

Анализ временных характеристик КСВП и ДСВ-П позволигт разработать электрофизиологические критерии ранних нарушений в центральны* йтД&пах слухового анализатора, что имеет важное значение при решении ¿опросов профотбора, профориентации, трудовой экспертизы, а также своевременного проведений лечебно-профилактических мероприятий у лиц. имеющих'контакт с рпяилугей .

OVSYNIK Ye.V. The electrophysiologic study , of acoustic analyzer central parts functional state in Chernobyl NPS incidence consequences liquidators. The dissertation for a candidate of biological science degree competition in speciality

03.00.13 - physiology of man and animals. Shevchenko university, Kiev. 1996.

The results of the study, performed in ChNPS incidence consequences liquidators (78 persons) with normal hearing and initial. stage of ¡sensorineural hypoacusis, are defended. Control groups consisted , of 20 healthy persons with normal hearing without contact with radiation and 40 patients with initial sings of sensorineural hypoacusis of sound and vascular genesis. The state of various parts of ail acoustic system was studied relying on the data on pure-tone audiometry in routine (0,125-8 kHz) and extended (10-16 kHz) bandwidth, speech audiometry (50% discrimination of numeral tests and 100% discrimination of verbal test), and indices of long-latent (cortical) acoustic evoked potentials (LAEP) and short-latent (brain stem) acoustic evoked potentials (SAEP) as well. On this basis the features of acoustic analyzer central parts functioning under an exposure to radiation were revealed.

It was found that in the liquidators with various state of a hearing function the brain stem acoustic evoked potentials time characteristics were dependent on stimulation frequency which manifested itself in an effect of fast acousV.i adaptation (FAA). Initial signs of FAA were disclosed, the signs showed up in nonlinear lengthening of SAEP waves latencies with an increase of their frequencies and were characteristic of various forms of acoustic analyzer functional state.

The analysis of SAEP and LAEP time characteristics niade it possible to develop the electrophysiologic criteria for early disturbances in central parts of acoustic analyzer, wich is impoetant for solving the questions of professional selection, vocational guidance, medical labor examination, and to take the timely treatment-and-prophylactic measures in persons exposed to radiatian. .

Ключові слова: стовбуромозкові та коркові спухові викликані потенціалі, функціональний стан слухового аналізатора, швидка слухова адаптація, початкова сенсоневрапьна приглухуватість,