Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Экспериментальное обоснование рационального использования нетрадиционных кормовых ресурсов в кормлении сельскохозяйственных животных

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Экспериментальное обоснование рационального использования нетрадиционных кормовых ресурсов в кормлении сельскохозяйственных животных"

УКРАШСЬКИЗ ДЕРШНИЙ ЛГРАРКЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рзкопису ' 1ЕЛТШ1Н 1ЛШС 1ЕЛТУ.ЮЮВИЧ

ЕКСПЕРЛШТАЛЬКЕ ОБГРУНТУВАКЕЯ РАЩОНАЛШОГО ВИКОРИСТАНШ НЕТРАДЩ1ЙШ: КОРМОВИХ РЕСУРС 13 В Г0ДШ1 С1ЛЬСЪКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

06.02.02 - год1вля о1льсьйогосполароьких тварин i технологи корм!в

Автореферат

длсзргацП на здоЗуття нанкового ступеня доктора «пльськогосподарських наук

/

Робота виконана на кафедр! год1вл! сiльськогосподарсысих тварян i технолог^' корм1в Укра'х'нського державного аграрного ун1версиету.

O^iuiJiHi опоненти:

I. АкадеШк УЛАН, доктор сШськогосподарсысш; наук, прсфесор БОЩНОБ rpnropiii Одаксандрович;

• 2. Член-кореслондент УААН, доктор б1олог1чаих наук, лрофесор ГЕРАСИМЕНКО BiKrop Григорович;

3. Член-кореспондзнт УААН, доктор схльськогосподарськях наук САВЧЕНКО Юрхй 1вановнч

Провiдна усгансва - Полтавський с1льськоюсаодарсышй

'1нсгитут

Захает дисергацИ в1дбудеться " ¥ "Zpy^tf-X- 1993 р. 0 ^ ' годинi на засадаши спегиал1зованоЕ Ради Д 120.71.05 в Укра!нському державному аграрному. yaisepcETeri за адресом: 252041 ,ы.Ки1'е-41 , вул.ГероХв Оборони, 15, учб&зий корпус 3, аудитория & 68.

Просимо взяти участь у засгдани ради або вяслаги в^дгук на автореферат у дэох пршЛрниках, зав!рених печаткою, за адресов: 252041, нДи1'в~41 ,вул.Геро5£в Оборони,15» сектор захисту дноертацШ. ■

3 дисертац1бю можна ознаЗоыкгися у <И(Шотец1 Укра1нського дервдваого аграрного ун1версигету.

Автореферат роэЛсланяй nS". " лге/сладд 1993 р.

Вчений секретер спец1ан1зовано1 рада кандядат .? , с1льоькогосподарських наук, ^J ^ Сс '

доцент КД-СТОШ:

I. ЭАГАЛЬйА З&РАШРИСША РОБОГИ

I.I. Актуалыпсгь темя. Одошл í3 основнкх шяххв вкршеипя продовольчох проблема в УкраХнх була i залшаегься ¡нгенедфхка-ain с1льськогосаодарсы;ого вяробнкцгва, нййзанлшпшкмй еломенгами якох у гваршшщтв! с удосконаязшш шхемхшпхх i процуктивних якос-гей гваран га адеквагме забезпечення хх повнощнаою годхзле».

Виргааяький вплив на виройнкцгво продукгхв гглряншщтва глас иормова база, '¿i рхвекь, язехений склад коря i в га структура рацхо-HÍB. Зг.пднення кормозох бази передбачае удоснопалеяия сгруктури кормовкх угхдь, ипроваджоаня прогресиваих техиологхй вяробшщтва, зберхгаяня га викорясгаыня кормхз.

Важлдву роль у забезпоченн1 гвариннжтга кормами ше залучен-

N

ня у пракгдку годхвл1 поб1чиях продукг!в та бхдходгв прокясловох дзреробки схльськогосподарсько'х скровани. Одн! з нис - вадходи м0л0чп01, олхйно-жировох, дукрово'1, М"ЯСЦ01, рпбнох про;.исловосз?1 ТРЭДИЦХЙНО вккорясговуогься у год13п! BCÍX вид i в С1ЛЬСЬКОГОСПОдар-ських тваркн, ifliui - вхдходи олШс-кировох /соапсгок/, харчово? промисловост1 /яечна шкаралуяа, кормова бракщя яЗлучиого порожу/ га шкхряного зиробяицтва викоркстовуються ведостатаьо, зкаходять-ся у стадй' вквчэння i ааяэтать до иетрадицгйнях кормовкх засобхв. IIíhhi в кормовому BiflHoaoHHi, rani продукта mopi4fio втрачаюгься або через недосконал1сгь технолопй яероробкя хх у легхозасвоюва-ai гваринами кормов! засоба, або нз з"ясовапу хх поишпегь та е$екгявн1сть викорисгаиня у год1зл1 гвария. У tíaraioox вшадках в!дходи знишуються, шо ирнзводкгь до затруднения иавхолЕпнього сере довита.

Дощпджзаиям вттчпзняних та зарубг<?.них авторхв Дммрочев-ко О.П. га iti.р 1966'; Giermner е. е., 1970; Ефремов AJÍ.,1975,

1976; Хаылец М.В., 1975, 1983; кшаш е., 1975, 1976; Ш-мов Т.К., Бобров Е.П., 1977; IpransB I.X. га íh. 1979 ; Мороз З.М., 1979; Жадан A.M., 1980; Ладан П.Ю. га хн.-, 1980; Dmisson е. 1980; Halamek С., Trac I^80; Рйгк et alm¡ 1982¡КоруНСЬКЯЙ 0.0. та íh., 1988, 1990; Остапещ. М.Г..1У88/ доведено, що no6i4Hi про-дукш га в1Дхода олхйно-аярово?, харчовоУ промясловосп га перяного вцробвицгва являогь собою значили резерв лоповнсння кормовях ресурсхв для тваршшицтш i погребуютв чгтхсох иауково обгрунгова-iioi система 'ix вшсорисгання. Тому розрсбка теорегкчних i практичных принципв впкорЕсгакня нетрадпшиних кормових засоб1Б у годхв-тЛ схльськогосдодарськах гварин з меюи еконоцП основних коршв га шдвящення продуктивно! дй' panioaÍB i якосгх гварякницькох про-дукцП е актуальною народног*сподарською проблемою.

Длсертавдя е пгдсумхом довготрявалих дослздаень, як i вшсоыу-валйсь в1дпов1дно до тематичвого плану науково-домйдних po6ii. ■ кафедря годхвлх схльськогосяодарських тварин i технолог! "i kobmíb • • Укра'1'аського державного аграрного унхверситету.

1.2. Мета га завцання досл!джень. Б основу досл!даень було похнадено концешйю оптчшзаци умов год1влх с1льськогослодарських гварин для п1дашдеаня ефехтявносг1 викорисгавня побхчнязс продуктiв та Е1Дх;0Д1в иерэробка схльськогосподарськог сировкня. Тому головною метою дослхдаень було експериментальне обгрунтування теоретичнпх i практичных аспект i в рацховального використання вхдход!в олШс-нировох, дарчово!'Еромисловосг1 та пглряного виробпицтва /соняшни-кового шроту з пхдвшеною залшковоо ohíí¡híct¡o га ирогу, збагаче-. ного соапстоком, ршакового шроту, соапстоку, соняшникового душенная, яечноУ шкаралупи, кормовой фракцП яблучного порошку, в!д-ходхв вхд лереробкя nutipE/ в год1вл1 с1льськогосподарсыивс тваран.

Б1ДП0В1ДН0 до поставлено'* мети буливизначеЯ1 слхдуючх завдання:

- оксперяменгально обгрунтуватя оптк,;алып умзи пжозо! В1ДГ0Д1ВЛ1 молодняка велико!' рогато! худоб я прл згодовувашп соап-стоку I рхпакового прогу та вдвчитя вплив !х на продуктизихсть, використання лоядвкнх речозсн, дея:;х <Тлз!олог1чп1 та бхохп.пчнх погазнпг.и крови оргай1в I ткавлн;

- вкзначши ефехтшаиегсь та опта-алып норм:: кжорястання рхпакового шроту в годхвл! кролгв 1 свиней при шхрощуваккх та вхд-год1ВЛ1;

• - з"ясуват2 ьплдв згодовуваяня молодняку велико! рогато! ху-доби соншникоеого лукпиння, збагаченого соаяогоксм х олгГштлд в1дходами, ка продуктивнх яхшстх та обмхн речовян в оргаяхзглх тьа-рян;

- обцруйтузатя е^ектявихсть вкяорястаййя оонялагкового кроту з хпдвхценогэ залшковоа ол1йН1стю х збагачеиого соаастоком у го-Д1ВЛ1 курей-несучок 1 свиной ка' 31дгод1гях;

- еязчяти ххшчккй склад бор опт ясчно! цпсаралупи при рхзкпх реязках су:лння та експерклентальио обгрунтувати скех:тяЕ;псть йо--го вххорлстакня в год!вл1 курчаг-бройлорхв, курой-несучок х свиней на вхдгод1вл1;

- з"ясуваги ефегаивЕпссь викорастаняя кориово! франц ! яблуч-ного порошку в рашонах поросят, вхдгодгвельного молодняка СЕшей

I велико! рогато! худоба, а 'такок дхйних коргв;

- вязначяти дощльн1сть застосування зхдходхв вхд переробни. их-иря в гоД1ВЛХ курчаг-бройхерхв 1 свиней;

- яхдготуваги практишй решлендацП щодо рац1онального вяко-рдстапня нетрадшийних кормових засоб1в у тваринниатв1.

1.3. Наукова новизна роботя. Каукова новизна впкоиаио! робота иолягае в комплексному зивчешп проблема вякоркстанпя яетрадк-

цхйних иормових засоб1в,хх воливу на продуктивнхсть, обьин речо-внн, м"ясн1 яг.оот1 тварин з метою опгяшзацГ! вдмово! В1ДГ0Д1ВЛ1 молодняка велико!- рогато: худоби. Експеркментально обгрунтована доцЬхьнхсть 1 аорми вакорясташш соняшиикового щроту з тдзшцецою залппковою олШистю I збагаченого соапстокогл у год!вл1 свиней I курей-кесучок. Зперше доведена ефекгавнхсть Еакорястання корыо-во! фракщ!- яблучного порошку в кокбхкормах для поросят I замш-никах незбираного молока для телят, у рацхонах свиней, телиць х Д1йних кор!в. ВстановлеН1 опткмальах норма I обгрунтована ефектяв-нхсть застосування борошна яечдо! шкаралупи в год1вя1 курчат-брой-лерхв, курсЕ-яесучок х свиней. Вдзначенх лсориов! якостх та з"ясо-ваш нории I вфекгивнхсть згодовування вхдходхе в!д перероб1Ш глиря курчагаи-бройлерам х свиняы.

1.4. Практична дхднхсть роботи. Визначена кормова шшисть, обгрунтована ефекгивн1сть 1 норм згодовування тваринам окремкх . ВВД1В та в1ковях труп деяккх неградицхйнях коры1в /соалсгок, яеч-• на шкаралупа, кормова фрамця яблучного порошку, в!1дход« • В1Д пе~ реробки пшри/ з метою гпдвшиешхя енергетично!, протехново! та нерально! пркивиосгх рацшпв.-

Розроблев! рецолти кормових добавок 1 кориосушшок при р13-них типах в1ДГ0Д1хзлх велико! рогато! худоби з аикористаннш соап-стоку, соняшникового лушпшшя, збагачаного ооапотоком або олШи-. ми вхдходакш.

Вкзначений хкичний склад борошна шкаралупи яецьпри рхзннх рещплах суапння га встановлонх. опгималып норми згодовування Еого в рацхонах курчаг-броилерхв, курей-несучок 1 свиней яри ви-рощуванн1 х в1дгод1вл1. •.

3"ясована ефективн1сть використання корцово! фракцП яблуч-ного порошку, як кормов ох добавки, в зажнниках* незбираного моло-

ка для телят, у pauiotiax поросят раннього вхдлучення, молодняка евшей i велико! poiaroï худобя при вйрощуваяя1 га В1ДГ0Д'1ВЛ1.

Вавчена 0фекгяви1сгь вянористаяня шдходхв вщ переробки шк4-ри в год1влх курчат-бройлор!в i сешюй.

Результат проведения: доелдаень покладенх в основу практичных рох'.ом0ндаи1й кодо ращ опального викорисгашя неградодШих кор-MOEiix заооб1в у гоцхвл1 с1льськогосиодарсыа1х тварян.

1.5. Аяробап!я га публхкашк результата доедает,. Основы! положения дкеергашх доповхдаяксь на науховта конфереишях i позхумах:

- наукових конферешиях дрофесорсько-вшотадацького складу УДЛУ /Kiiïb, 1978-1993 pp./;

- мх;квуз1воьк!й науковхй хюнфареяцП, присвячен1й 130-рхччю з дня народкення МЛ.Чирвшського /Kkïb, 1978 р./;

- ресяубл1канськ1й науково-вяробничМ конфероиц1ï 'Шдвищен-ня якостх i сфектпвносгх викорисганшпсорьив" /KnïB, 1979 р./;

- Ш Всесоюзному cnMno3iyi,îi "Oûmîh лШдхв i викорисгаиня жп-pia у год1вл1 смьськогосподарських тваряя" /Москва, 1981/;

- I радяпоько-чехословацькому сшлпоз!умх по внкорисганшо нег-радкийнпх корм1в у год1вл1 сшьськогосподарських тварая Джгород, 1984/;

- У1 зп1'зд1 Укра'шсько'х i,iiKpo6ionori4iioï сп¡лкя /Донецьк, 1984/;

- в школ!-сем1нар1 "TennoMacoo6MiHHi ресурсозберхгаюч! технологи переробки с!льськогосподарсько'1 сировиаи", ВДНГ СРСР. Д1осква, IS87 р./;

- Д!ппропетровськ1й облася1Ё науково-виро5нкч!й конферэздП /1989 р./;

- УП1з"1'зд1 Укра1Нс&ко"1 шнробхолог1чно1 сныки /Одеса, 1293 р./.

По наслхдках досл!дкень в р1зних виданнях оаублхковано 28 нау-кових робхт.

На захисг виносягься сл1дуюч1 ochobhi полоаёния дисертацП:

- эфектявяхсгь вякорясгаяяя яеградкщйнях кормовях яродукгхв визначаегься походазкняы та технолог ею переробки схльсысогосподар-сько! сяровяня, 'ix х1мхчням окладом та пояявшстга, адаятащею тва-рия щодо нового кормового фактору, системою застосуваяня одгишзо-ванях рапшив;

- згодовування оптимально! хилькост! соапстоку при sOMOBifi Б1ДГод1вл1 'молодняка велико!' рогато'! худоби шдвищуе енергеткчну понивнхсть ращояхв.нсрглалхзус рубцевий мзтаболгзм, noflinniye пе-ретравнхсть i вякористапкя пожявних речевая, ио реалгзуегься в П1Д-вищешп iiireiiciffinocri росту, якосг1 продукцх"! га зникопнх внграт кормхв на npnpiCT яиво! маси;

- згодовування гранульованого соняинякового лушпкння,збагаче-ного ооапсгоком абоаШнимд вхдаодамя, зашств солши яря acsMOBiB Biflroflixuii молодняка велико! рогато! худобн та при Е1ДГ0Д1вл1 пов-воращоннши гракульованши кормосумшкапи яивнщуе еавкгпвнхсть В1ДГ0Д1ВЛ1, пол!шиуе o6?tiH речовйн i сугтево не вплявае на якасть вродукцх!;

- використання низькоглвкозинолатного pinaKOBoro ирогу в.районах Е1Дгод1вельного молодняка велико! рогато! худоби, свиней та кролхв зашсгь сояяшни'кового icrorHO не вяливае на облпн речовяя

та якхсть продацх!, Я1двищуе продукгнвшсть тварин i моае~.".....зго-

"довуватись як основний протехновий корм;

- замцш в районах стандартного соняпникового шроту еквхва- 1 лентною за маоов ылыисти.шроту з п1двшеного залишковою oflifiHic-тю або збагаченого соалстоком спряяе яхдвяшенни хнгонсивносг1 росту молодняка свиней та яечно! продуктивное!i курей-несучок;

- викорксгагшя ясчно1 шкаралупи 1псля терпхчно! сухо! обробки I подргбненяя як даерела калыпево! доглткя в схсладх комбхкормхв для свиней та ятпщ яхдвкщус продуктивность, лолхппус обшк речозкн га як1сть яродукцй';

- кормова фракяхя яблучного пороаку е дкорелок ххукрхв та хниях поживннх речовин, що дозволяе ейективно.вхкористовуватя його у склад1 ко;.'.б1Кор;,йв для поросят ранньогс В1длучзння. вхдгод1зельних евшей, зашкнкхйв яезбкраного молока для телят та з районах те-лиць 1 д12яих кор1в.

- введения <Нлкозо-шфозо1 добавки з пиарянях вхдходхз до складу комбнеорайв для курчат-бройлерхв та вякордстэння в годхвл1 ростучих свиней кормового :,пздромго нал 1в,фабрикату ихдвищуе про-дуктлвнхеть та захшуе витрату кортах в 1 не вплявае негативно на

обшн речовян 1 якхсть продукщ'1.

1.6. Струхсгура I об"ек дясертацГх. Дисертацхя вккладена на

456 сторхнках машинописного тексту, хлюсгрована 258 таблнцямя, складасться хз встуяу, огляду л1тератури,материалу та методики,результата досл1даень, обговорення результатхв,влсновк1в х практяч-них процозяд1й. Список вакористано! Л1тературк включас 540 вайлв-нуиань, у тому чяслх 120 хкоземнйх" вадань.

2. материал I ьекшка дослшзнь

Для внконання програчш дослхдкень у господарствах Кяхвськох областх в перход 1977-КЭ2 рр. були проведен! 21 кауково-госпо-даревкйй х Ю балансовях доелдав, 17 контрольних забо'1в тварпн та вкробиича ааробащя результатов наукових досл1джень /мал.1/.

В досл!дах вявчався Х11.пчш1й схслад використанпх кормхв та продукт1в забою твария,

Кормова I покявна цхшпсть нетрадшцянях корив, а тако:;; х'х продуктивна д1я оцшовалнсь за лохданкягл, приростом г.яео! маси, Бятратами коры!в на одшщо приросту, лс-ретравкхстш пожзнпх речо-

НЕТРАЩЦЙН1 К0ШВ1 ЗАСОЕИ

Соапсхок

СОШПДНЕЕОЕЯЙ ШРОТ 3 гйдвищенсю залЕшковои 0Л1ан1СТЮ та збагачз-аЕй.соапстокои

Соияшникове лушпин-ня, збагачене со-

ШСТОКОМ I ОЛ1ЙИЯ-

ыя втлходамя

Рхпаковий шрот

Ясчна шкаралуяа

Шк!рян1

31ДХ0ДИ

ШШ, ЕАЦ10НИ

ПРИР1СТ Г.ЕЕ01 маек ■'

Ге:лаголог1Чн1 показники

Показники неспе-цифгчяо! резис-тентноот!

X

Показники рублевого метабол!з-

__му__

Вккориотання подиваях речовин_

Показники контрольна го забою__

I

о

Перетравн1сть пожавних речовин

Баланс азоту

Баланс мпюраль-них речовин

Заб!йний вюад

Сп1вв1ДНошеаяя тканин

Х!м1чкий склад оргая!в I тканин

-С

Загальнх показники

Мгнеральний склад

Ам1Нокислотяий!

склад

Виробнича апробашя I еФективн!ств викориотання кош!в

Мал. I. Програма проведения дослтдаонь

pim panioay, використанням азоту, гляьцЬо, фосфору, виходом i якхстнэ одернапох' продукцП, uop.Joaoro-dioxiMi4Haa показкякамк jcpoBi, показникагли вшсту рубдя, неспештачною розястенпйсгю оргаихзглу тварин, вцутршньоипиряною пробои з вккоркстаиням вя-доспецифхчнох "ант;н:оров"ячо1" сароват1:п, гхстологхчкиш потазал-хсами Bnyrpiiiiiiix органiв та еконошчажлл критерии.

-■иьпчниЗ ■аналхз! серощпх проб кормгв, калу, сечх, дос;пду, м"яса, ясць, н.'Лсту рубця визначали- в лабораторП кафздрп го-дхвЛ1 сз.льськогосподарських тварин i технологи кор;.йз та в лабо-paTopii xiMisaui'i годхвлх сьчьськогосподарсысих тварин Агроножч-кох досл1Дно'х станци УДАУ за загальноприйнятими методиками /Лу-каияк H.A., Такшл1Н S.O.,1365; Дьяков М.1.,1370;'Ыуравльов S.¿-Л., 1975; Калмикоз СЛ.,1976; Лебедев П.Т., Уссззич 0.?., 1976; ВДЦГШ', ISS2/.

Выхст золи i сирого виру з натуральному соняшвиковому луш-дшш i збагаченому соапстоком, визначався за галузевкм стандартом ISj72,2-68 з деякпм дополнениям.

Bmict жиру, жирких кислот та нейтрального ящру в соапстоках, одеряаних при ра®1нуванн1 осв1Тленях масел, назначали за методикою В.П.Рхих1ка i О .Г.Сергеева /1974/.

У кров1 Бизначалися: геыоглоб1Н - фотоелектроколориметром ОЕМ; лейкошти - шдрахунком ix загальнох ¡алькостх в камерх Горясва; загальний бхлок - рефрактометром 1РФ-22; загальний i за-лишковий азот за К"ельдалем; цукор - антроновим методом; кетоновх Т1ла - за Енгфельдом i Шкусеиом; каротин - за Карро i Прейсом; резервна лугн1сть - за методом Гальського; калыцй - за Де-Ваар-ду, фосфор - колориметричним методом за Брхгсс.м i Кделовичем /Кеменова 10.^.,1972; Лебедев H.T..-Усовяч 0.Т., 1976/.

У ф1льгргт1 BMicry рубця визначався рП, загалышй i заяшшео-

вяй азот за К"ельдалем. Концеятрацхя бокового азогу яхдрахову-валася за рхзцкцею ;.пе загальнигл t залшковим азотом /Лосолова O.G., 1965/; загальяа сума легких кирнях кислот /ЛЖ/ визначала-ся тихоц парово! дястиляцг! з aaapari Маркгама.

Для вивчення шуноб1алог1чно! реакгивност1 оргаяхзму тварин будя ви0ран1 гесгк - опсоно-фагоцигарна реаюшт яейкощетв icposi, реагапя на визначення бакгерхосгатично! i бактерицидно! актив-Hocri снровагки кров1; внутрщньошкхряна проба з викорисганням видоспещкрчно! 11>антикоров"ячо1"сировагш1, запрсяонованх В.В.Ш-кольським'/1958/, Г.Ф.Храбустовським та iaa. /1974/.

Bmict ашнокислот у кормах та продуктах забою визначався на анализатор! мшу AAAS81, а Шкроелеменив - атоино-абсорбцхйним спектрофотометром АА-Д.

1.!"ясна продукгивхйсть тварин .вивчалась шляхом що:.йсячнюс ih-дивхдуальних звазузань та кснтрольких заЗо!в biдповщно до мето-дячш1Х рекомендац1й Д.ЛДевантЕна /1968/, ОЛ.Овсяшпкова /1976/ i ЕАСГКШ /1984/. Контрольиий 3a6ifi бичкхв i свиней проводили на 'Б1лоцерк1вському i Ки!всьшлу м"ясокомбхнагах по закшченню в1д-год1вл! /3-5 юлхв i3 яоано! групи/. Забхй крол1в, курчаг-бройле-piB i курей-несучок здхйснювали в умогах лабораторхй кафедри го-Д1ВЛ1 схдьськогосяодарських вварпн i гехнологхх кориiв УДАУ та Агрокомхчно! доелiдно! станш!.

При забо! тваряя враховуваяась перодзабхйна жива ыаса, маса парно! rymi i .внугршаього аиру, заб1йна ыаса, вшевд туш1 i за-бШяий вих'хд. Одаочасно звакувались внутршяг органи /печгнка, селезхнка,. нирки, серцэ, дегещ/. а такоа взбирались зразкп м"я-са i3 трьоххеберного отрубу i аайдошого ц"язу спини у велико! рогато! худоби i свиней, грудних та литиоаоааих ы"яз1в у nrmii, в яких визначався bmict вологи, сухо! рачовини, ,проте!ну, киру, золи.

У досЛ1дах на птвш визначалисв raici показяики: песучхсть на серодню i дочагкову нвсучку за nepiofl доелtoy; середня маса яйпя, кЬзьклсгь яйцемаси на середни несучку, категория яець i тушок пги-Qi, к1льк!сть бою i нас!чкя, мШпотъ, маса i товдяна пкаралупи.

При яроведонн1 балансовых дослШз на тварияах керувались методиками-, викладеяими М.й.Томгле /1965, 1969/, ВБДШ /1978/. Для проведения кокного досл1ду вхдбнраля по 4 наШлыя вираяених тва-рш-аналог-iB /курчат-бройлер1в i курей-несучок по 5 голгв/ i3 ког-ho'i групя. Балансов: дослхди складалясь i3 явдготсвчого /10 дгб для велико*! рогат о I худобя, свиней i 8 Д1б для птицх/ i обл1ково-го /8 дхб для велико! рогато! худобк, свиней i 6 дхб для nrimi / nepiofliB.

Bci OTpiwaai uaai оброблялцсь ста^кстачно за 1.А.Ойвпном /I960/, А .А .Плохипськем /I9S9/. Статистичяо Biporiiffioio ввакали Р1зншда яра Р 0,05. Зкоиошчна ейектиЕН1Сть визначалась на ос-hobi факгнчних иагер1альних i грудовнх виграг ва одлнишо продуши I, отршлано! в!д тварин у досл1дах.

3. РЕЗУЛЬТАТА ВЛАСКИХ дОСЛЩЕНЬ

3.1. Вхдгод^вля молодняка великой' рогато! худоби з вякорисганнягл соаястоку i р1пакового шроту

Погреба бичК1в у енергП i пояивних рачовинах вязначалась за нормами год1зл1 с ъльсыюгосподарськях гварш, рекомендован®«! BIT /1985/ 13 розрахунку на огриглання 1000 г середньодобового приросту.

У зр1вняльякй пер!од досявд к!лыс1сть сирого киру у pauioHi бичкхв контрольно! i д0сл1дних труп була на piBHi 2,3 % вхд сухо! рачовшш корму. В основнш"; пэр1од у panioHax тварян 2; 3 га

S доелiднях труп piBenb шхру доводили вхдоовхдно до 5, 7 i 5% вхй сухо'i маси корму за рахуяок введения в кориосушш соаистоку. При цьоиу, в рашовах бхгаив 4 i 5 дссягднях груд соняышшсовий крот засияли такою к хияыс1стю /за шсою/ р1яакового.

Збх.лыяэяня К1лышст1 киру в paixioaax твариа 2, 3 i 5 доелхд-них груя до 5 i 7 % Еиклякало не значке заижаяня сяокявагшя яому. Бгчкам щи труп за осиовний перход досл1ду було згодовано кукуруд-зяяо1 дерт1 на 53,2 i 91,4 кг мекше корхвняао з i'x аналогами is контрольно i' групп. Б той ко час бички 2, 3 х 5 доел {днях труп за цей nepioa отрицали додоткоео соаясточного пиру вхдаоп1дно 22,0; 3G,0 i 22,0 кг, Згодовувашш соаястоку сприяло яхдвищеяшо серед-аьодобових прирост1в у гварид них груд вздаовхдно на 8,7; 15,0 i 8,0 % i зсИльшоишо жявох ма_д у них на 7,0; 14,0 i 8,3 кг nopia-яядо' з аналогами контрольно! групи при зникеши вдтрат нормхв i перетравного протешу на одпншш приросту /табл. I/.

PiaHali.piBeHb киру в рацгонах вхдгодхвельного молодняка за рахунок добавки соаястоку маЁзе по вяливав на перетравихеть прота-■1ну х безазотистих екстрактявнях речохш, проте хстотно 'гидвящуЕа! яеретраБК1сть жиру i гдпаував яоретравн1сть клхтковишх. Так, при 5% киру в cyxii! рочэеян1 patxioay' бя'шв 2 дссл1дни'1 групи яерстрах nic'i'b жиру у них збхльиилась на 7 /2< 0,05/, а пэрйтрав!псть хштковиш знизилась па 4%. Бячкя 3 дослхдяо!' групп, у pauionax яккх було 7 fy жиру'в!д сухох'ро'хошшя, lipase nopiвидно з контролем перетравливали кир на 13 % /Р 0,01/ i ripue клхтковину - па 7 % /Р^ 0,05/.

Згодовувашш бичкам 4 групи pinaKOisoro проту зашеть соняшии 'нового icTOTBO не иихивалр на перетрави!сть поживннх рэчовхш корм а зб1лыиея1;я тару в гахеих рашонах до 5% в cyxiii речовянх корчу / досяхдна група/ шдшщуваяо яеретравн1сть киру на & % i зяилсувалс перетравиicTb кл1тковини - на 3 %.

Молодняк контрольно! i 4 дослхднох груд при схогоглу вм1сту аиру в panioHi спояшзав i угримуваз в opraaisMi ьаЗде одаакову кхлыЛсгь азоту. Збхльшення яиру з рацхонах тгарки рештд дослхд-нпх груд зникувало спошвааия азоту з кормой на 2-4 % i ц1двя-щувало доказняк його ротенвд'х. Так, блчки 2 i 3 досяхдних груя, у рашонах яких raies? жиру знаходлзся на рхвнх 5 i 7- в!д сухох рвчогани, перекатала аналогов контрольно! групп за вшааданням азоту в т!лх вхдп0в1дн0 на 9,9 i 18,5jí /P<¿0,05/. Прд згодовуваи-Hi рхпакового шроту i згНльпошй кцру в cyxiñ речозшп panioay до 5 % /5 дослхдна трупа/ викорисганпя азоту полаялось на 9,6 % порхвняно 3 МОЛОДНЯКОМ КОНТРОЛЬНО! i на 8,8 %-А ДОСЛ1ДНО! труп /Р> 0,05/.

Пхдвкщскня рхвня гшру в рацхонах бич?лв при жомов!й звдгод1в-Л1 до 5 i 7 % В1Д cyxo'í рвчошнк корму заизувал'о в1дкладаиия.каль-цш i зб1льшувало утрпмааня фосфору, Haspia, калпо, магнхю в ор-raHi3Mi тварин та íctotbo ке вплявало на заезоення хлору.

Морфологхчн1 i 6íoxxmí4hí показнпкя кров i шддослхддях теэ-ркн знаходилясь у меках £цз1олог1чно! аорг/л, проте спостерхгалася тенденция до пхдвисенЕЯ деяких Í3 пах у 6ii4Kíb дослхдних труп. Так, у icpoBi тварян 2, 3 i 5 труп в/рогШо шдзшдувався emíct залшлко-вого азоту, вадичалась гондашня до зб1льыення saieту лотких гкр-них кеслот, цукру, каротину i заикания mizr-j кетоаових tí л nopia-нпно з ровесниками контрольно!" групп. 7 рхдинх рубця тваркп дос-)цд!шх груп зроотала ковдеатращя загального i бЪхкового азоту та легких апрнлх кислот, що евхдчпть про досалеаня хнтенсивностх пронес ib брОД1Ш1Я.

Олсоно-фагодигарна, бактерицидна i бантерхостатична актив-HicTb спроваткя.кровх i реакшя оргаи!Зму на вводэаия "антикоре-

I. Прирхсг киво'1 маси 1 ветрах и кормхв у П1ддоол1дних бичклв

Показник

Нива маса бичклв,кг: •

аа початок зрхваяльного

периоду 308,8+4,08

на початок основного

перх;оду 337,3+3,79

на гЛиень--основного

дерходу 425,9+5,32

Загальякй пркрхсг виво? ,

маси,кг: •

" за зр1вняльний пер!од 28,5

за ооновний перход 88,6

Середньодобовий пряр!сг ее-вох маси, г:

за зрхвняяьний перход 950+26,67

за основний перход 984+30,12

Вктрати на I кг приросту яиво'1 ьзаси:

кормхв,корц.од, 8,25

перетравного протехну, г 8ЙЗ ,8

Груди тварин

:1-контрольна . :2-дослхдна : 3-досл1дна : 4-досшдна :5-доелIдна

308,2+3,69 308,3»5|87 309,5+3,93 909,7+4,03 336,6+3,81 ' 337,1+3,75 338,1+4,07 338,4+3,86 432,9+4,89 433,7+5,07 426,2+5,19 432,2+4,56

28,4 ' 96,3

28,8 102,6

28,8 88,1

947+24,91 960+28,44 ■ 953+28,15 1070+27,42х П40+28,91хх 979+31,24

7,59 766,7

7,18 875,6

8,29 875,6

28,7 95,В

957+36,11 1064+28,17

7,65 817,2

СГ1 1

х - Р-£ 0,05 хх - Р< 0,01

в"ячо!" сироватки у бячк!в досладих труп були значно вящшли,н1ж у аналог!в контрольно! груп:ь що шдгвердауе б1лыл висок* резис-генипсть IX органхзглу.

Результата контрольного забои показали, цо бички 2, 3 I 5 дос;адних груп пали бхльш впсокий забШшй вих1Д /табл. 2/.

Наса туш! бкчмв 2, 3 I 5 дослхдних груп була вита, ии у молодняка контрольно! групя, в1дпов1дно на 7,9; 13,6 х 6,9 кг або на 3,5; 6,0 14,0 %, Вони б!льие вгдкладалц внутрхцшього аиру. Гак, у бячкхв 2, 3 I 5 досл1днях груп В1дкладал0сь внутр!т-нього киру в1Дпов1ДНо на 34 , 69 I 30 % <Нлыие, н.хк у аналогов контрольно! групи.

Дослдаеяня Х1М1чного складу м"яса та виутрших орган1В показали, цо в кайдовшому м"яз! едини, трьохребернсму зразку, пэ-чшщ, серщ та аирках у досяшшх тваран ъистчось сухо! речови-ни 1 кару б 1 лыдэ, ¡ик у бичкгв контрольно! груяк. За заистоы жиру в найдовшому м"яз1 спяни, трьохрзбэриому зразку, серщ I вир-ках бички 3 доел!дно! групи вхрогхдно перэваяаяп контрольных тварин /Р ^ 0,05/.

3.2. Вккордстання соняшникового шроту з пхдвкденою залиаковою ол1йк1стю I ирогу, збагачэного со-апстоком, в год1вл1 свиней х куреи-несучок

3 ыогоа визначення кормових якосгей соншникового шроту з пхдвиденои • залпшковою олШистю I шроту, збагачзного соаястоком, за рекомеадацхягш ЗНД1 «сир1в булк вйготовдзн! досад!« зразки цих корьив, ххь^чниЕ склад яких яаведзаий в таблиц! 3.

Шрота В1др1знялись лшз за н.пстом киру. Збхлшення киру в париях проту й 2 х й 3 иорхвняно хз стандартиш буяо досягауто за рахуиок не доведеного до кхнця процесу екстрагугания олГт

2.Результатя контрольного забою дхдцослхднях бячгЛв

II о казн иг.

Групя тварян

: I-контрольна :2-досл:дна : 3-д0сл1дна :4-досл1дна:5-досл1дна

Жива гласа бичмв, в1д1бранях для забою, кг

Передзабхйна жива иаса бнч-kíb, кг

Maca парно!, туп i, кг Биххд парно! туа1. % Maca выутрхснього пиру,кг Заб5йняй Е1К1Д, %

427,3+4,46 434.7+4,24 441,2+5,03 427,8+2,97 431,8+4,06

405,9+5,41 413,8+6,03 420,6+4,89 406,2+4,24 413,6+5.61

224,7+3,81 232,6+5,29 238,343,97х 225,4+4,01 231,6+4,96

■55,36 . 56,21 55,66 55,49 56,00

6,89+0,81 9,15+0,80 ■ II,63+0,67х* 7,04+0,42 8,96+1,21 i

57,06+0,77 58,42+0,9 1 53,42+0,65 57,22+0,77 58,16+0,94 »

х - Р ^ 0,05 XX - Р 0,01

3. Х1м!чний склад дослз.дних зразкхв соняшникового шроту, %

Парт!я :Воло-:г!сть :Протехн : • • Еир :Кл1Т1со~: :вина : ЕЕР : Зола

I 7,97 39,81 0,96 15,50 29,18 6,58

2 8,43 ЗЭ ,50 1,95 14,44 29,67 6,01

3 • 8,19 38,81 3,44 14,50 23,46 6,20

4 8,66 40,06 2,30 14,92 27,49 6,57

5 8,77 38,81 3,60 15,55 27,00 6,27

сонотникового нас1ння /шдвищена залишкова олШхсть/, а в № 4 ! № 5 - за рахунок збагачеиня стандартного шроту соапстоком.

Досл1дирпо вивчешш ефегаивносг! використання соаяшникового шроту з р1знош олШисгю проводили на 5 групах в!дгод1вельних свиней I курей-несучок.. ■ '

В основний период досл:ду в комСЯкорми для свиней 2 13' дос-ЛХДНИХ труп.ВВОДИЛИ СОНЯШНИКОВИЙ шрот 3 шдвищенои 0Л1ЙН1СТЮ ВХД-пов!дио 1,95 1 3,44 % зам!сть стандартного соаяшникового шроту /0,96$/, а в комб¡корми П1дсви!шв 4 15 досл!днлх груп - соняшни— ковий шрот, збагачений соапстоком, вхдповхдно до ол1йност1-2,30 1 3,60 %. Рхвэнь соняшникового проту в ус1х киШкормах був однако-вим I становив Ю %.

Згодовування вхдгодхвелБЯягл свиням соняшникового шроту з П1Д-вищеною ол1йН1сгю 1 проту, збагачеаого соапстоком, позитивно впли-вало на хнгенсивахсгь росту в перш! чотири м!сяц1 в1дгод1вл1. Пхдсвинки, якх огримували соняшниковий шрот 1з залишковою ол!йН1с-тв 1,95 % /2 доел1даа група/, перевакали в кхнц1 другого, третьо-го 1 четвертого М1сяя1в основного пер1оду досл1ду за живою масоп сво'1х аналогхв хз контрольно! трупи.

При введеннх в комб!корм соняшникового шрогу хз залишковои

- 20 -

олхйнхсгю 3,44 % лозитивну дш цього фактора на збхльшення ниво! часи тварин 3 доел i дно! групп забхксоваио в kíhixí пераого, другого, трегього i четвертого шсяцхв основного перходу дооиду.

Ыолодняк 4 дослано! групи, якяй одераував у склад: комбх-корму соняшниковяё шрот, ьЛагачении соаястокш до одШюст! 2,3%, перевагав cboíx аналогов í3 контрольно'! груяи за kííeojo иасоп в kíhuí перкого мхсяця дослхду на 2,9 другого - на 9,5, третього - на 7,8, четвертого - яа 3,3 Пхдовипки 5 дослшюГгрупп, яким згодовували соняшниковлй срог, збагачеаий соапсгоком до олхй-ностх 3,60 %, перовакали за цим ко показником аналогов контрольно! груди в1дяов1дно на. 3,8; 4,0; 8,4 i 4,3 Характерно, що молодняк 4 i 5 дослхдних груя проявив найбзлья високу енерг!ю росту яа другому i третьему Míenme:. основного перходу досл!ду.

Згодовувашш свшям шротхв 13.п1двикеною ол1Ёнхста стимулю-юче впливало на фагоцитарну активность /ЗА/ нейтроф1ЛХБ кровх, .яка у тварин контрольно! групи коливалась у мехах 25-30$, а у свиной дослхдаих груя - 31-36 %. Адекватно цьему показнику зм1шо-валась i бактерицидна активн!сть kpobí.

Результата забою показали, ио хсготно! pi3Hnai у iiaci Tymi, забШому виходь виходх ы"якот! i kíctok у тварин pisiinx груп не було. Твариаи bcíx дослхдних груя дещо первЕанали аналогов is контрольно! групи.. за кхлькхстю ы"яса в тушь яроте поступались ш за маеоз сала.

Maca BüyspiiiiHix органхв у дослхдних тварин яорхвняно з кон-трольиши майае не зшшовалась, а вмхет сухо! речовини i жиру в найдовшому .миязх спиня незначно зб1льшився. Ящо у тварип контрольно! грузи жиру в ц1й ..тканиа1 Шстшхось 2,6 %, то у !х аналогов i3 дослхдаих груп 3,3-5,1 %.

Введения соншникового шроту з шдБшеною'олШ1стю До складу

- 21 -

K0MdíK0pKÍB зиикувало нитрата коршв на I кг приросту тетво! каси П1дсвннкхв в межах 0,28-0,23 кг.

Встаиоздеао, що додатково згодоваапй вир даэ змогу отри-мати додатково вхд 2,8 до 5,2 кг приросту гсяво! гласи. Характерно, що при згодовувашй шроту хз залишксвоя ол1инхсгю цей показшпсбуз б1лкл влсоклм /4,3-5,2 кг/, ais при вякористашй шроту, збагаченого соапстоком /2,8-3,5 кг/.

В дослхдах на курях-кесучхах при вккорксгашй з год1вл1 Ko:,i6iKopniB, до складу яких вводили сояяшникобий шрот з пхдвидекою залишковою 0Л1йВ1Стю i шрот, збагаченг.й соапстоком, не встааозяеао Штатного впляву на к;иву на су та :лор£ояог1чний склад ясць, xiMi4iitó склад окремах пасток яець /б1лск, ковток, ыкаралупа/, показаики забои птиць ххгЛчнк! склад грудних, лктконовди 1л"язхв, печхккя, велякогомхлкозо! х'стегаовох кхс-ток. Проте варто зазначнтд, цо при згодовувааах не сучкам 3 дослхднох груди соаяшаакового яроту ia шдЕиыеною олп'тхсио /3,44 %/, спостерхгалося зростання цесучоси. При цьоглу, перевага у несучост1 курей aici групп над ровесшщями i3 контрольно! спостерхгалась протягом усього перходу дослщу /в серсд-ньогду на 2,2 .

Згодовування курям-нзсучкам сротхв i3 ихдвияеною олШ1с-тю сприяло з51льшеншэ гласи ясць i яечио! шеи в щлому на курку, nopisiiHio до дтицх контрольно!, 4 та 5 досл1давх груп, якпм згодовували в1Дповхдно стандартная;збагачеаий соапстоком крот. Найбхльшу кхлыасть ясчяо! маси за nepiofl дослхду /8,сз кг/ отримаао 31Д курей-несучок, до складу кокбхкорму яках додавали шрот í3 залшковою okíiíhícth 3,44 проти 7,67 кг вхд. ааалог!в контрольно! групя.

3.3. Результат згодовування соняшшкового лушпиння, збагаченого соапстоком i сшёншя вхдходами, молодняку велико!" рогато! худоби при somobíA в1дгод1вл1

Збагачане соапстоком i олхёнот вводами гранульоване соняш-никове лушкння для проЕвденяя експериментальних досл!дкень було вироблене ь pi3ai отроки Керченсысим експериментальним олхйним заводом за проыисловсю технолог!ею, розробленою НЮ "Олхсжирпром" /м .Лен i игра л/ в1Дпов!дно до T7-I8-2/42-8I "Лушпиння соняшникове гранульоване, збагачане л1п!дами".

• Ефекшвн1сть викордстання ооняшникового лушпиння, збагачено-го соапстоком i олШшли в!дходаш, вивчалася при жоглов1й в1дго-Д1Ш1 молодняка велико! рогато! худоби на 5 трупах л1дд0сл1дяях . тварин. Бички контрольно! групи отршлували в склад1 panioaiB 3 кг сояоми озимо! пшеяиц1, а в рацхонах тварин 2 i 3 дослгдниг груя í зам1няли за масою в1дпов1дао на 50 i 100$ гранульованим соняшнико. вш лушиннда, збагачениы соапстоком; в pauiонах бичк1в 4 i 5 груа-в1ДВ0Е1ДЕю соняшниковим лушпиншш, збагачеиим олхйними Biflxo дами. 1ншГ корми вводились до складу комбхкорму в одкаковхй к!ль-k0ctí. У звпязку 3 дим в 0се0впий перÍод дослхду гйдц0сл1дц1 тварили отримували pi3Hy рлльрлсть киру: контрольно! групи - 10,4 кг 2 дослхдно! 'групи - 21,3, 3 - 32,0 , 4 - 22,6 i 5-34,6 кг.

Бички доел i дн юс -груя за-верь перход експерименту проявляли бхльш вис оку х£хгепоивн!сгБ росту, а середньодобов! прироста аиво! шеи у них- порхвняно з. аналогами контрольно! групи були вищими Е£ 9-21 % /Р^. 0,05/. На I кг приросту живо! маси бичкя досяхдних труп витрачали на 9-26 % kopmíb мвнше, ais тварини контрольно!. • групи. ■

При 4a¿TK0BÍñ або' повн1й sauiai солош в рад!онах гранульо-

ваним соняшниковим лушинням. збагаченжл соапстоком або олМнкмя в1дходами, у . тварин дослхдних груд псштно и1дБшдувалась поре-травнхсгь органично!' речовияи, прото!иу, безазотистих окетрактив-них речовин, 1стогио зб1льшувалась перзгравнхеть жиру /Р^0,05 -0,01/ I знияувалась перетравШсть клхтковшш /Р^ 0,05-0,01/. Тва-рини досЛ1днях труп краше засвоювалп азот корму. Особливо високим цей показник був у бичхив 5 дослхдио? групи /+ 21 %/.

Гематолог1чн1 1 б!оххм1ч1п показники у-шддослхднпх тварин були в меаах слз1олог1чко1 норми. Рххзень ЛНК у кров! тварин дослхдних труп був В1рог1дно вишим пор!вняпо з аналогам контрольно! групи /Р ^ 0,05/. Саосгер1галась тенденд1я до збхлыпення ем!сгу цукру в кров: тварин дослхдних груд. Проге вхроидно вгацш пей показник був лише у тварин 5 до(шдно! групи. Отжз, введения в рац1он бкчкхв на вхдгодхвл! гранульованого соняаникового лушпин- • ня, збагаченого соапстоком га олШими в1ДОСодами, пол1Яшувало вуг-

ЛОВОДЦО-ЯИрОЕИЙ 0бМ1Н. ' ■ ..... '

7 рубц1 тварш д0сл1дних груд спостерхгався (Шьа вис окай вм1сг легких яирних кислот, загального, бокового I залшкового азоту. Найбхлып висока концентрац1Я ЛТК була в рхдин! рубця бич-К1в 4 15 досладних груп, у ращонах яких содома наполовину або поЕН1сто була заменена гранульовании лушшшям, збагаченш олхй-нши в1Дходами. Цей показник був у них видам поргвняно з аналогами контрольно!" групи в1дпов1дно на 10 х 13

Введеная в рацхони бичкЛв гранульованого сокяганикового луш-диння, збагаченого соалсгоком га олШими вводами, при комов1 й вхдгодхвлх посилавало бар"ерн! функцП фагодитарнох актягдеетх кл1тинн1?х елемент1в 1 догеяц1Йн1 мозливост1 природно! резистентнос-т1 орган1аму.

' Контрольний заб 1 й бичкхв не виявив в1рог1Дно!\р1зниш шж тва-

ринами П1ддослШих труп по виходу парно"! туи:, нас!: Бнутршн!х органхв та !хх1м1чному складу« Проте тзарини досл!дних труп шли значаI переваги над аналогами контрольно! у Ехдкладашй внутрш-иього аиру.

3.4. Викориогання соняшникового лушпиння, збагаченого соапстоком, при концентрагному тип в1дгод1вя1 молодняка велико! рогато! худоби

3 досл!Д1 з молодняком велико! рогато! худоби вивчалась е®ек-тив1псть повно! зам!ни ячг/лнно! соломи соняшаиковим лупшинням, збагаченш соапстскоы.

1Пдцосл1дндх гвария вс!х груп годували повноращонними гра-нульованими кормами. В основний период дослод у схлад1 повнора-щонних граяульовандх кормосумшок. для бичк^в контрольно! групп ячм1няа солома становила 50)2 в1д шеи корму. В склад! кормосуш-шок для твар;ш 2 I 3 дослхдних груп ячмШху солому повнхетю заш-няли соняошиковим лупшинням, збагаченим соапстоком. Проте р!зняця полягала в'тому, що при виготовленн1 гранульовано! кормооум!пп для бичк1в 2 досадно! групи лушшная не вводилось в Г! склад I . додавалось до ращоиу окрешо, а для тварин 3 доыпдно! груии зба-гачене лушпиння вводили у склад кормосумшок, як! гранулювались.

Б основнай пер!од експерименту тварини 2 досл!дно!^ групп ир-ше по!дали кор:.ш, нЬк контрольна По!дання корму тваринами 3 дос-л!дно! групи, якш згодовували лукпиная у склад! кормосумшок, значяо полЬщувалось. Р!зниця у склад! рац!он1в I тех[пц1 згодо-вування вяливала I яа споаивання 'мру шддоелвдшми тваринами. Так, бички контрольно! групи за оснобнш! период досл!ду спояивали в середньому ца I голову 24,6 кг кару, а 2 ! 3 досл!дних груп -в1диов1дно 63,1 I 71,4 кг.

- 25 -

Результат дослхду свхдчать, шо замIна у районах бдчгив при в!дгод1вл! ячшнно! соломд за масога соняикиковим лушпингшл, зба-гаченпм соапсгоком, не приводила до зникенпя приросту живох мася. Проге технхка згодовування кормосушыок 13 сокяшиковим лушиш'ям, збагаченим соапстоком по рхзному шлнвала на зшну живо! масп п1д-досл1дних тшрин. Так, згодовування гранульованого соняшникового лушшшя, збагачеиого соапстохгад, окреко вхд концентратнох частики кормосушпп /2 дослшш група/1стотно но. виливало на енергхю росту глолодняка, а згодовування лупшккня, введоного до складу пов-Н0рад10НН0'х гранульовано! кормосушики, сприяло б1льш хнгенсивно-глу росту тварин /3 дослхдна трупа, ?< 0,01/.

При викорисганнх у радшш: соняшникового лукпиння, збагаявного соапсгоком, пхдвшдувалась порэтрав1псгь кяру у тварин 2 дос-л1дно'1 групи па 7 З-о! на 8 % /?< 0,01/ 1 знижувалась переграв-Я1сть кл1тковцни вадюввдяо на 5 I 6 % /2-е 0,05/ порхзняно з молод- ' няком контрольно! групи. Перетравяхсть прото!ну I безазотистих екстрактизаюс речовка у пхддоол1дних тварин 1сготно не зм1шова-лась.

Вьисг гемоглоб1ну, еритропигхв I лейкоцит!в у кровх шдцос-лхдних тварин знаходився у глетах норма. У кров! бичглв 3 доел 1 дно! групи деио вищим був вмхет бьлку, загального 1 залшкового азоту, ЛЕК, цукру х каротину, нхн у !х аналог!в контрольно! групи.

Згодовування бичкам соняшникового лупшиння, збагачэного со-алстоком, у склад1 поЕНоращонних гранульованих стишок зумовлю-вало знизення актизно! кислотностх ешсгемого рубця. П1дзииення концентрат ! ЛК га пол!пшення використання азоту корму шкроор-гахизмами. Кхлькхсгь загального, бокового I залшпкового азоту у е.М1сгу рубця тварин З-о! досладно! групи була б1льи еиоокою, н!м у бичкхв контрольно! групи.

Результати контрольного забою показали, ао згодовування бич-кам на в1дгод1вл! соняшнякового лушпшшя, збагаченого соапстоком, у складI повнорадхонншс гранульованих кормосушшок /3 доелIдна група/ сприяло збхльшенаю виходу парно! туш г х особливо к!лькост! внутр1ш1ього киру /+69$/. ¿дай чей о такон посилення лшогенззу у печищ* серсц I нврках. Бячка ц!е! груди краще росли /+ 13$/, а .вигратя корм1в х перетраваого дроге!ну на I кг приросту живо! ыа-си у них були нижч! аа 7-9 % у пор1ваяаах з тваринами контрольно! грудя. ■

. 3.5. Викорясгання рхпакового шроту у год1влх крол1в 1 свиней

Результати вякористання рхпакового ироту у равдонах кролхв вивчалися при заШнх ним соаяшникового як в чистому вигляд1, так х з додавааада мет!он1ву.

Тваринам коатродьао! групи згодовуваля повноравдонний гранульо-вааий комбхкорм, який М1стив кр1м 1нших кошоаентхв 13 % /за масою/ соняшникозом шроту. Крол1 2 доелIдно! групи отримувади такий же кошИкорм як 1 контрольно!, ало з добавкою до нього 3,0 г мет10-н'}ну«' за рахунок чого нлхст остаанього в I кг сухо! речовини району п1дшдувався до 6,12 г/кг.

Равдон гварин 3 дослхдао! групи в1Др1знявся В1Д контрольно! тим, що в склад1 ксмб1корму 50 %./зн масого/ соаяшникового шроту -зам1Нялж ршаковим, а крол* 4 дослхдно! груди отримували иошП-корм, у якому ■ соняшаиковий шрот був пова1сги зам1неняй р!паковям.

Для годхвлх тварин 5 I 6 доел!днях груд викорястовували так! к-ко!лб1корми, як 1 для год|вл1 1;рол1В 3 14 досл1дних груп, але-з добавков до них 2,8 I 2.5 г иепоахну 1з розрахунку на I кг сухо! речовиии рац1ону. . ' . .

Зам!на як половина, так 1 во!е! ыаси соняшнякового шроту на

Р1даковий у районах в!дгод1вельного молодняка крол1в сприяла шдвищешш 1йтенсявност1 -росту, зберехешш погол1в"я, а також зни-аенно вятрат /у яерерахунку на варт1сгь комбпшрму/ на одиницю ■ приросту живо? мас'и в1дпов1дно на 20,8 i 13,8 % i не спричиняла ic-уотншс 3Min у Yx заб1йких якостях.

Апалог1чаа зам!на 1з добавкою синтетичного MerioHiHy /2,8 i 2,5 г на I кг cyxo'i речовшш ращопу/ дозволила зыеншити витра-ти коргл1в на 22,9 - 16,7 %,

Встановлоно, до найбхлыл оптшальним з точки зору впливу згодовування ршакового шроту i добавки MerioHiHy на pier гварин i витрачання кормiв гз розрахунку на одиницю приросту, був радiон 5 дослщю! групп. Нива маса кролтв uioi групи в к!imi доелгду була на 6,7 % вищою, а виграти корм¡в на одипицв приросту на 23,7 % нижчимп пор1вняно з в1дпов1дними показникамя тварин контрольно! групи.

Замша соияшнихового шроту рхпаковшл'впливае бгльш ефективно на pier крол1в i змвншення вктрати кормхв на одиницю приросту живо! маей, His добавка одного MerioHiHy. В той ке час використаняя р1пакового шроту разом з ыетхoniHOu дае ще б!льш ефекгивн! результата, оскиькя при цьо1лу усуваегься дефодт niei амхнокислоти у рад!он! тварш.

Вплив р1пакового шроту на pier, розвиток, забШш! вих1д, ма-су BHyrpinifiix opraHiB га 'fx х!м1чшй склад у молодняка свиней вив-чався в двох науково-господарських доелгдах.

У першому дослвд1 рхзниця в годхвл! тварин визначалася складом кошбпеорму: в рацхонах 2 доел!дно! гругш Щ, соняшникового шроту замаяли р!паковшл /за масою/ i3 ы.исгом 25 мг/кг глюкози-нодапв, у KOMdiKopMi для свиней 3 доелiдно! групи ця зам!на ста-новила 50 %,

- 28 -

У другому досл1дх кормова Ц1шпсть ршакового шроту з тестом 9'мг/кг глюкозянолат!в порхвшовалась 13 сосвям шротом. 3 цхса метою в комбхкорм! для свиней 2 дослано! групи в основний период дослхду 50 % соевого шроту замхняли ршаковим, а для тварин 3 г 4 дослхдних груп цю замхну зд12сшгаали повнхстю. Кр1м цъого, в комб1корм для свиней 4 дослхдно!' групи вводили ашкоккслотк лхзин 1 мет10нхн /1% до сирого протешу/.

У першему дослда при частковхй замШ в рашонах свиней со-.няшнккового шроту р1паковим проявлялась теяденцхя до знияення продуктивное^ тварин. Проге рхзнигхя за середньодобовями приростами аивох маси була ковхрогхдноа.

У другому дослШ бьчыл високх прироста киво'х маси /762 г/ була у свиней, яквм згодовували рхпаковяй шрот.

Результат проведения: досладхв св1дчать, шо згодовування сви-ням при 31ДГ0Д1влх р!пакового шроту не пог1ршуе м"ясних якостей та не призводить до патологхчних з:.пк у розвитку внутрхвшх орга-нхв х сприяе зб1лыпешш маси туи1 в абеолютних 1 В1дн0сних показ-никах.

3.6. Використання борошяа хз яечно! икаралупи у год1вл1 курей-несучок, курчат-бройлерхв 1 свиней

Анал1з х!мхчного складу борошна икаралупи ясць показав, що в ньому залекяо В1Д соргових особливостей яйця I рэг.п.ив кого обробки шхсг мпюральних речовян х протешу коливаеться в широких мехах. Так, в абсолютно сух!й речовинх мхстилось, %: золи -48,2£ - 54,02; протехну - 6,30-9,45, киру - 0,20-0,41, кальцш -34,25- 37,13, фосфору - 0,08 - 0,12, натрхю - 0,08 - 0,13, калхи - 0,09-0,21.

Шддовхдао до програми дослхджепь для вкзпапоння зоотехгачно! I еконоШчно! ефекгявностх викор.чстаяня борояна 13 ясчно! шкаралупи як м1нерально1 добавки для хсурей-нссучок провели науково-госпо-дарсышй 1 ф!31олог1чний /балансовий/ доел:да.

У науково-господарському доелгд! I трупа птши була контрольною 1 отршувала кшб1жорм з плхстом 3,7 % креПди I % черепашки. Рхзнядя у год!вл1 несучок 'д0сл1дпих труп полагала в тому, що в ■ комб 1коргл для курей, 2 доелIдно! групи 1,8 % крейди I 1,5 % черепашки за маеой зшл1няли борошном 1з ясчно! шкаралупи; кури-носуч-ки 3 доел 1 да о! групи отриглували той на комб1корм, проте крейда I черепашка були повн1Стю зам1иен1 борошном хз яечно! шкаралупи. Комбхкоргли з шхетом ясчно! шкаралупи згодэвували курям у перход 180-330-деаного в1ку.

При згодовуванн1 комбхкорму з борошном 13 ясчно! шкаралупи у курей-несучок 2 га 3 досядаих груп знижувався падхк на 1,93,8 %, а айва маса несучок у ЗЭЭ-деаному хпщ була бхльшеа у по-Р1вняйнх з птяцев контрольно! групи на 5,7-8,8 %. При цьому змен-шувались витрати корму на виробницево ясць /табл.4/.

4. Витрати корглу на продукц1ю яепь у шддослхдних курей-несучок ' ,

" "погайик : Гр^пй куре й-несучок _ ~-1_

_____________:1_-конг£ольна^ 2-досл^дпа^З-досл 1 дна _

Витрати корму на 10 яеххь, „ „ „„

кг 1,72 1,67 1,58

На I кг яечно! паси 3,08 2,96 2,77

Введения до складу комбикорму для курей-несучок борошна 1з яечно! шкаралуяи позитивно позначалось па !х продуктивности Ку-ри-несучки 2 х 3 досл1дних груп деревершували за несучхстю ити-цо контрольно! групи на 3,2 I 8,8 %. Вхшд яечно! мася у пгиш 3

досл1Дно'1 групи був вещим на II %, н1ж у аналоев контрольно! грудй /табл.5/, а куря-несучки 2 дослшю! груди перевааали контрольное амалогхв на 4,1%. Крш цього, у курзй-несучок дослхдних груд зб хльшився вих1д яець I категорП 1 змепшилась кхлыисть !х 13 6итоз i надтреснутой икаралупоо /аас1чкою/, Отео, пткця вяко-рястовувала ыхнеральн1 речовиня /особливо кальц1й/ 1з борошаа. яечно! шкаралупи бьтал ефективно, н1е гз щэейди : черепашки. 0зна-< кою цього е те, що каст кальц1в, ыаппю, шрганцю х цинку в'ыка-ралуп1 яець вхд курей досл!дних труп був вищям, ихк в шкаралуп! яець несучок контрольно! групи.

5. Виххд яечно! шеи аа'середаю несучхсу, кг

ВШбий перход, дах • -Групи курей-веоучок-

:1-контроль-:2~досл1даа :3-досл1,дна на

180-210 1,08 1.14 1,19

211-240 1,20 1,24 1,33

241-270 1,27 1,31 1,42

271-300 1,31 1,38 1,46

301-330 1,26 1,30 1,40

В середньому 1,22 1,27 1,36

Згодовування борошна яечно!.шкаралуая иурям-несучкам сарияло збхльшенюз товцяни шкаралупи, хх опору проколу I маси I сь?. Несучки 3 досл1Дно! групи Е1рог1ДНо переверпуЕали птицю контрольно! групи за товящною шкаралупи яех» /+23,9, ыкм/, опором шкаралупи проколу / 1039,4 1 проти 960,7 г / 1 !! масою /5,41 мг/см2/, що сприяло зншееншо битах яець з 2,1 до 1,4 %.

Згодовування птвдх борошна хз ясчно! шкаралупи не впливало хстотно на каст сухо! речовиаи, цроте!ну, аиру, золи в бхлку 1 зовгку яець, проте в яйцях куреЗ-несучок дослхдних труп була гИль-

- 31 -

шею питома тс а жовтка 1 меншою - б1лка.

При згодовувашп несучкам борошна хз шкарадупи яець п!дви-щувалась концентрация геыоглобгну в кровх, загального кальцщ I фосфору в еяровагц! кровЬ Так, у несучок. 2 1 3 дослхдних груп НЛ1СТ кальки в сироватц! кров1 був нищим, пхя у птши контрольно! групи на 4-8 0,01/. У куреЗ досл1диих груп пом1тно зб1льшувалась резервна лужн1сть плазма кров! 1 у нэсучок 3 дос-л1дно! групи воаа була на 13 % вищою /Р^ 0,01/, н!а у птиц! контрольно! групи.

Введения до складу шлИкорму борошна 13 яечао! шкаралупи шдвищушяо перетравгйсть оргаахчно! речовини корму /табл.6/.

6. Перегравн!сгь поживних речовин корчу у курей-несучок,#

Показндк : _Групи курей-неоучок

•Л- -контрольна :2-досл1дна :3-д0сл1дна

Орган!чна речовина 78,4+0,61 79,1+0,83 60,2+0,65

Проте!н 85,1+2,13 86,8+1,76 88,6+2,21

2ир 84,5+2,01 85,2+2,36 85,3+1,96

Кл1гковпна 19,9+2,77 21,0+2,33 21,8+2,45

ЕЕР 81,4+0,85 8I.7jP.84 82,6+0.87

Кури-несучки 3 дослано! групи дещо краще перегравлюваля протехя, аир, юптковину ! бэзазоткстх ексграктивН1 речовини,н1ж птиця контрольно!.

Баланс азоту в орган! зш курей-несучок воIX груп був позитивны, хоча кглыисн! показники його ыали 1сгогн1 вдаилення, зумовлен1,. головням чином, викорнстанням азоту ! рхвнем участ! його в яйцеутворенн! /табл.?/.

Згодовування курям-несучкам борошна !з яечно! шкаралупи сприяяо кращому викорисганню азоту корму /49,4 I 48,2 % проти

7. СередаьодобОЕИй баланс азоту в органхзш курей-несучок, • ва I голову за добу

Показник :_Групи курей-несучок__

:1-контрольна: 2~дослина : 3-досл!дна

Прийняго азоту з кормом,г 2,871 2,968 2,932

Вид1лено азоту з кормом,г 0,428 0,392 0,33i

Перетравлено азоту, г 2,443 2,576 2.5S8

Вядхлено азоту:

з послхдом» г 1,519 1,537 1,448

з яйцем, г 0,796 0,851 0,880

Бхдкладено азоту в орга-Hi3Mi, г /+ / +0,556 +0,580 +0,604

до прдйнятого, % ■ 15,37 19,54 20,60

до леретравлеаого,^ 22,76 22,51 23,25

47.% / у дорхвкяшп is згодовуванххш крейдк i черепашки.

Утримаыня азоту в органissji в абсолэтних величинах такоа було хшш У несучок 2 i 3 дослхдних груп на 0,024 i 0,048 г.

Баланс кальщю i фосфору в opraai3Mi курей-несучок контрольно! i досд1днкх груп свЦчать про те, во згодовувашхк курям бо-рошна 13 яачнок' икаралупи пкптно лхдвяшуе засвоюваиня хшх еле-мент1В. Вщцленкя i'x is послхдом змешоувалось, за рахунок чого зб1льшувалоеь угримання дих елемент1в в opratiisui та викориетан-ня хгзльдххо i фосфору на яйцэутворения. У курей-несучок 2 i 3 дос-л1днкх груп засвоення кальщю було на 6,1-11 ,S %, а викорксган-ня його на яГщеугворзнЕя на 8,4-13,1 г вящим, нхк у агицх контрольно! групи. В той se час вхдшчзно зменаення вхдкладання каг-кхю в opraniaisi курей-несучок дослШих груп i згНльзення взди-лоння його з ПйслЦсм. При забох шддсслхднзх цесучок маса на-п1ввиястроЕеякх тушок, вих!Д icriBHiu: i HoiCTiBUiix часгок, маса

вцугриш1х оргагпв у курей дослвдних груп була в!р0Г1ДН0 видов, нхз у контролышх аналоив. Так.виххд маси гуиок у птиц1 дослхдннх груп був видим на 8,3 I 10,9 % /2 г 0,001/ та 'хспвша части: на 8,9 I 12,2 % /Рс 0,001/. Згодовування бороина 13 шкаралупи яець 1стотно но впливало на х1м1чний склад грудаих, литкоцоених м"яз1з х печ1аки.

Для вивчення вфекгявносг! використаиня борошна 13 яечно! шкаралупи в кдовл! х'.урчат-бройяерхв був проведений Д0СЛ1Д на 3 трупах курчат з лобового В11су. В основный пор год досл!ду в комб!-корм* для курчат 2 досЛ1ДНох групи половину, а для птиц1 3 дос-Л1днох групи всю крейду зашняли /за масою/ бороинсм 1з ясчно! шара лупи. Курчата перио! групи оде ржу вали крейду за нормою.

Часткова I повна за»л1на крейда в рацхонах курчат-бройлерхв борошном хз яечно! шкаралупи позитивно впливала.на хатенсивнхсть !х росту, п1ДЕИ[цувала зборезенпя молодняка на 3-4 % х зпшхувала витрату корму на одшищю приросту.

Курчата-бройлерл 2 13 досл1дншс груп у 28-, 49- х 56- денному В1Щ шли перевагу в яив1й тех над аналогами контрольно! групи на 5,1; 4,1 I 3,3 I 7,8; 6,5 I 5,8 %. /2^ 0,05/. Найленшх витрати корму, прогэхну х обм!нно! еаергх! на прирхст кивох каси були у курчат 3 дослано! групй - 2,36 кг; 0,467 кг 1 30,48 ЫДк 'П0р1внян0 з 2,51 кг» 0,497 кг I 32,43 Щд у птиц! контрольно! групи. .

Введения до складу кошИкорму для курчат-бройлерхв борошна '. 1з яечно! шкаралупи тдвишувало перетравнхеть проте'хну на 2,5 %, безазотистих екстрактивних речовин на 4,5 % 1 використання азоту на 3,9 % /2 > 0,05/.

Результати контрольного забою курчат-бройлер!в показали, що птиця, яка отримувала в склад! комб!корму борошно ясчно! шкаралу-

пи, мала вшах локазника забШюго виходу i маси icTiBHmc часток у ryafai, ais пгиця контрольно! груди.

У сировагд! кров1 курчат доипдаих труп були вшш ш1от гемоглобхну, еритровдт1в, кальшю, фосфору, а також. резервна лук.-нхсть. KinbKiorb загальаого б1лку в KpoBi зб1льш1шаоь з 3,29 до 3,72 % /P-i 0,001/.

Bmict основних мйюральаях елемеатхв у вэлшсогом1лковхй Kicmi курчат дослхдаих груп був у ыеках норми, дроте бхльш высокий BMicr кальки i фосфору вхдшчено в KicncoBiii ткапшп бройлер! в дослхдаих груп. Так, кхлькхсть кальщю у вэликогог.плковгй Kicmi курчат 2 i 3 досл1дних груп була вищою на 4,2 i 7,1 %, а фосфору - на 3,6 i 6,7 % у Hopfенянн! з птицею контрольно!' груди.

Згодовувааня курчатаы-бройлерам бороина хз ягчао! шкаралупд не валивало aa emIct у KicrKOBifi тканши waraiio, цинку i залхза.

В дослхдах на В1дг0д1вельних; свшшх вивчали ефективн1сть ва-користання яечаого порошку на $oai вадняку i хфейди. Згодовуван-ня в рацхонах свжней борошна 1з яечао! шкаралупи зам1сгь

молотого вадняку /ехазхвалентао за ыасоы/ хстотао не вплиБало на iareacHBHicrb росту твариа, розвигок внутршпх opraaiB, хпйчний склад м"яса, дере трава1сть позаваих речовиа i баланс азоту, проте сприяло збхльшенаи saöifuioro виходу, а такой крапому засвоеанв кальц1ю i фосфору i деякому погхршеашо засвосння магахв.

При згодовуванн1 борошяа i3 яечяо'1 ккаралупи свиаям заахсгь крейда виявлена теаденшя до пхдвящзнея середньодобових прирост!в еибо! ыаси твариа. У середаьому за осаовний перход досл!ду серед-аьодобов1 приросте у свиней доел!дно! групи були на 7,6 а кива каса - на 6,1 % вишшк, ais у коатродьних гваран /Р>0,05/.

Фхзхологхчах досдхдяеаня доказали, що тварани, якх отрклували равдони з боронном яечао! шкаралупи, мали перевагу в перетрив-

носг1 помявннх речовия корму, впкорястаан1 азоту, калыцю \ фосфору перед ровесниками контрольно! групп. Особливо цо стосуеться проте!ну /+ 3,1 %! х аиру Д2Л х в ыеишй мхр1 кл1тковпня I безазотистих оксгракгивних речовия Д1,7 1+1,3 &/.Використання азоту приЯнятого з кормом I перегравленого було таксн вя-цм у свиной дослхдно! групп в!дпов1дно на 2,0 % 1 0,75 %.

Показнихш минерального обмп1у свЦчагь про то, що вхропд-Ц01 рхзпищ у в1дкладешп в органхзм1 тхьцт, фосфору, натр га х калш пом1Х шддесл1дцими тваринами не було. Проте ш елементи к^ащз засвозовалпсь 1з равдонхв, до стаду яких входило боротно хз яечно! шкаралупи. Так, у евшей дослхдних груп вхдкладання каль-дга, фосфору, яагрга I кал1ю було вищнл в!даов1дно на 3,1; 2,0; 1.Э I 0,6 %, !п;г. у тварян контрольно! групп.

Бхоххмхчн! досл!даення кров! молодняка свиней показали, ио згодовування боропша яечно! шкаралупи замхегь крейда я!дв:щувало К1льгЛсгь гемоглобину, еритрошхтхв, загального х неорганхчного фосфору, конценгращю загального /6,2 %/ 1 эалишкового /5,7 азоту, зб1льиувало вмхет вакаг-кпешо,

Нагор1аля контрольного забою даюгь пхдетаву створдаувагя.що введения борошна хз яечно! шкаралупи в рац!они в!дгодхвельних свиней позитивно впливало на вйххд х ятиегь м"ясно! продукщ!. У тварпн, Я1С1 отрямуваля в ращонах борсиао яечно! пшаралупи, був децо вшдий забхйний виХ1Д, а кхяькхсть :л"яса в туш бхльшою па 5,1 кг, у твария контрольно! груяя.

Но встаношено хстотного вяливу згодовування свяням борошна яечно! шх'лралупи в склад1 радхонхв на .«г.ичЕшй склад м"яса 1 внутр1пшх органхв. Таким чином, рззультати дослхд!в св!дчать, цо згодовування молодняку свиней борошна 13 яечно! шкаралупи с доцШним 1 ефективнигл.

3.7. Використаиня кормово! фракцП яблучного порошку в год1вд1 тварин

Есрективнхеть використаиня кормово! фракщ! яблучного порошку вивчалася в ряд1 дослав по згодовуванню його поросятам ран-нього вдаучешхя, телятам у складг замхкник1в молока, при виро-щуваннх i в1дгодхвл1 молодняка свиней,в рашонах телидь i дШшх KopiB.

Кормова фракдхя яблучного порошку мхстигь, %: вологи - 6,7, сухо! речовини - 93,30, cpraHiqaoi рочовшш - 91,69, золи - 1,61, сирого проте!ну - 4,56, сирого клру - 1,23, сиро! хштковини -6,94, SEP - 78,96, у тому чясл1 оруктози - 25,0, глакози - 21,0, пектинхв - 4,0-9,0. 3 I-кг шститься 32 г перетравного протехну, 7,0 кальцхю, 1,5 фосфору, 1,2 натрхю, 4,2 калш, 0,2 г зал!за i 8 мг каротину. Енергзтпчна покива1сть I кг кормово! фракцх! яблучного порошку - 0,94 корм.од.

В досяхдах нроведених на поросятах i телятах було встановле-но, що вхшочення в кокб1корм CK-I2 для поросят раниього вручения i в замхнннк аззбираного молока для телят 6 % кормово! фракцП яблучного поропягу зашеть 4 % цух".ру 1стотно не наливало на i'x piCT, проте сприяло эменшонны влтраг цукру на I голову в 4 рази i 'зниженша Eapiocri I г комбхх;орму на-8,9 %,

E^eKTfiBHicTb викорлстааня-корлово! фракцН яблучного порошку эивчалась такоя при вирощуваннх та-в1дг0дхвлх свиной. CBiffli 2 дос-Л1Дно! груди в основний nepiofi Д0СЛ1ДУ огралували корлову сумш, та вхдрхзнялась вхд кормосумхаи тварин контрольно! групи пал, ао в Hi и 26 % ячы1ано! доргх /за масон/ було замшеко кормовою фрак- • щея яблучного порошку, а в panioaax свиней 3 дослано! групи 35 % ячм!гшо! дертх затаняяи кормовой бракц1ею яблучного порошку.

-37 -

Зашна ячм1нно! дертг кормовою ípaicuica яблучаого порошку сприяла зб1льиенни приросту сиво! маса тварин 2 дослано! групя на 7,7 i 3-на 4,7 %. Витраги корл!в на I кг приросту за период дослхду у тварин контрольно! групи становиля 5,40 корм.од., в тому час л i концентрат: в - 4,8 кг, 2 дослано! групя в1Дпов1дно 4,70 i 3,13 i 3 досл!дно! групя - 4,58 корм.од. i 2,93 кг. Maca Tyai свиней 2 i 3 досл!днях груп була большою, hís у тварин контрольно! груаи, BiflnoBíflHo на 5,2 i 3,2 % за рахунок кращого росту м"язево! i нирово! тканяя .

3ai,iiHa 26 i 36 % ячм1нао! дврт! /за масою/ кормовою фракц1-ею яблучяого порошку ао призводяла до BiporiflHax 3míh у тваряя досл!дних груп xiMÍ4Horo складу найдовшого м"язу спаяй, серая i аирок. Отже, вякорисгання яблучаого порошку при в1дгодхвл1 росту-чпх свиней позятивновпливало на iHreacHBHicrb росту i вшсорястан-ня корму.

У науково-господарському дocлiдi ефектявн1сть вякорястаная кормово! фракцИ* яблучного порошку вивчали на 3 групах телиць. У зр!вняльний пер i од досл1ду груб: корма в panioai ааймали 14,7$, соковиг! - Ш,3 i конценгроваи! - 45,4 % , в осаовняй - в1Ддов1Д-ао 12,4 %, 49,2 i 38,4 %.

Кормова фрамгёя яблучного порошку в склад1 рац!оау для те-, лиць 2 дослхдао! групи становила 5,9 % в!д загально! його поаив-hoctí або 15,3 $ в1д мася в parsioai ковцентрованпх корм!б, а для тварин 3 дослано! групя вШов1ДНо 12,1 i 31,5 $. Сум1шку кон-центрованих коршв з кормовою фракщею яблучаого порошку телиц! з'Чдаля повахстю.

'Зам1аа в рацхонах тварин 2 i 3 дося1дншс груп ячм!нно! дер-ri кормовою фрашдею яблучного порошку сприяла знюкеанн ватрат зернових концентрат1в в розрахунку на I голову за основнай nepi-

од досл!ду В1дпов:дао на 32 х 45 кг. Телиц: доойдних груд пхтеп-сивн1&е росли 1 в К1НД1 основного дер! оду дослхду . переворшу-вали за зшвою масохо ровесниць контрольно! групи на 2,5 % /Р^О.Об/. Вккористання у радхонах телииь кормовох фракцП яблучного порошку дозволяло зекономяти до 30$ зерковях коршв.

У науково-господарськкх досл1дах на дхйних коровах згодову-вання кормово! фракцГх яблучного порошку за:.;хоть 30 % ятахкнох дертх за поаквнхсгю 1стотно не вплпвало на молочну продуктивнхсть тварин, К.ПСГ у молоцх кару, бхлка 1 СОМО. Проте де дозволяло в розрахунку на I голову зекономпги за 60 днхв дослхду 30 иг ячьин-яо1 дертЬ

3.8, Викорпстання вхдход1в днирянолереробно! промисловосп у год!вл1 с1льсы:огосподар-ських тварин

Нами разом !з спхвроб1таккамя Укра!нського науково-дослхдно-го хнституту шкхряно-взуттево! промисдовосг1 та хпститугу технхч-нох теплоф1здкд АК Украхни розроблеН1 сдособи отримашш бхлково-кирово1 добавки х кормового мхздрового нап1вфабрикату хз шк1ряних ВХДХ0Д1В.

Б проведения вами дослхдах вявчалась ефектквнхсть внкористак-ня 1б1лково)-кирово! добавки в радхоаах курчат-бройлер1в х кормового мхздрового напхЕфабрикату в рацхонах свиней при вирощуваннх х в1дгод1влх.

Бхлково-аирова добавка шстять,£: вологи - 12, сирого проте-1ну - 41, сирого киру - 42, сиро! золи - 5.

До складу комб1корм1в, призначених для годхвл! броххлерхв в 0СН03НИЙ ПерХОД,ДЛЯ ДТИЦХ 2 Д0СЛ1ДЯ01 ГРУПИ ВВОДИЛИ 2 % 61ЛКОВО-нирово! добавки замхсть I % кормового аиру х I % м"ясо-1иси;озого

- зэ -

борошиа за масою корну. В комб!корми для курчат 3 дослхдно!' групп к1льк1сть бхлково-щювох добавки зб!льаували до 4

Введения до складу комбпсормхв для бройлер1в 2 та 3 дослщ-НИХ груя б1лк0в0-ЕИр0В01 добавки 13 шгпряних в!дход!в спрняло пхд-впцешго зберекоаня курчат /яа 2 %/, гитенсивиостх росту бройлерхв В1ДОов1дно на 2,1 I 3,9 %, серодньодобового викорисгання азоту корму яа 3,6 х 6,4 ш!сгу в кров! геиоглобхиу на 2,7 I 5,1 %, еритрощшв на 4,1 1 5,3 %, загального бихса - на 3,5 I 6,9 %, резервно'! лу2Ноот1 на 3,2 ! 4,9 %, ¡стотно не валивало на Х1мхчний склад дечхккн, грудких I литкоиояшх м"язхв I зникувало вятрати коршв на I кг приросту япвох масл на 2,82 г 5,16 %. Отже, найб1льш ефоктявна к!льк1сгь быково-кирово! добавка в ютб1корм бройЛ9р1в складала 4 вщ маса кошИкорму.

В основний перход доооду в равдонах свиней 2 дослхд!Ю1 групп 6,3 % зернового корму х ЭЭ % збираного молока, а в рацхояах тез- ■ рхш 3 досл1днох групя 20,6 % зерпозого корму 1-60 % збираного молота за дояявшстю зах,паяли м!здровим нашвфабрикатом. Рейта кор-г.11в в районах пхдцослхдних свднеЗ буди однаковими.

Свзих дослвдшх груя в основнил яор1од дослхду, нерзвераувалд за айвою масою ровеснихив контрольно!" групп. В кпии дослхду нива маса твария 2 13 досл1даих труп була вщою В1дпоз1дно на 7,3 х 14 кг або на 6,1 х 11,8

Вотановлено, що згодовувашш свшюл кормового ихздрозого на-швЪлбрпхгату хстогао но впливало на перетравлюсь проте!пу ! беза-зотисгих екстрактлвншс речовин, прого шдвиитувало перегравнЮть акру на 3 х 5 % х зяижувало перетравнхсть юптковпни на 2 1 3 % вхд- . повадно у тварии 2 ! 3 груя. Середньодобовии баланс азоту а орган!з-1,и свиней 2 13 досиданх груп був видам, ни у ровесник!в контрольно'! групи, в!дпов!дно на 8,7 ! 12,0

- 40 -

1Пдопчена тендеашя до зииаення в\псту кетонових Т1Л у кро-Bi тварин дослвдних груп i витрат корму на I кг приросту киво! маси.

3.9. Концентрат кальшйових солей акрних кислот у год!вл1 курчат-бройлерхв

У наших досладах вивчалась ефекгявшсть використаиня в ра-цхонах курчат-бройлерхв концентрату кальцп'Зових солей глрних кислот ДКСаК/, HKi е вхдходамв олхекирово! промисловостх.

У K0M5iкормах, призначенкх для годхвлх курчаг-бройлерхв 2, 3 i 4 досл1днях груп, В1Д1ЮВ1ДН0 3,5 i 7 % зерново! частини раш-ону за\иняли екв1валентнов кхлькхств ККС2К.

У курчат дослхдаих груп спосгерхгались високе зберекення по-гол1в"я та хнтенсивнмий pier. Жива шеа курчат 3, 5 i 7 доипд-них груп в 56-декному вщх була на 4,96 % визою пор!вняно з аналогами контрольно! групи.

Концентрат кальцШвих солей кирних кислот у складх комбхкор-MiB для бройлерхв хсготно не впливав на показникк забою, хп.пч-ний i ьинеральний сютад гоудних, лигконокних м"язхв та печхшш. Встановлено, що найбхльш ефективнил виявилось згодовування ККСЕК курчатам-бройлерам у к1ЛЫ-;ост1 5 % за масою комб1корлу заметь зернових • злакових коршв.

В И С Н О В К И

I. Науково обгрунтоване використаиня поб1чних продук^в та вхдодов промиолово! переробки с1льськогосподарськох сировкни в го-д:вл1 тварин окремих вшив i bikobhx груп П1двищус загальну е£ек-тивгпсть використаиня кормових pecypciB у тваринництв!, сприяе заачн1й eKOHOMii трахшшйних коргл1в, шдвпщенню продуктивном i га якостх дродукш!. При цьому одрлеа з основних углов рац1онального

вякористанвя нетрадлцШих кормових продуктов е оптхшзащя улов год1влх твариа з урахуванняы р1вня онергетячно^прото'хново! га мхнеральао! пожваостх равдоахв.

2. Згодовування соапстоку молодняку велико! рогато! худоба яри яомов1Я в1дгод1Ш1 в кхлысосги яка забезпечуе р1вэнь аиру в су-х1й речовиН1 рац1он!в до 5-7 %, шдвищуе 1нтеаслви1сть росту тва-рия до 15,9 %, перетравнхсть жиру /Р-с 0,01/, неспециф!чау резис-театн^ть оргаахзму 1 рхвеиь гемоглобхну в кров:, забШий виххд га вигст кару в найдоваому ц"яз1 спшш, трьохреберному зразку, пе-^тнщ, сордх I нирках; збхлыпуе утраланая в оргаН13м1 фосфору /Р.4 0,001/, зниуе перетразн1сть зштковшш /Р^ 0,05/, засвосння кальдхю та сдрияе зшеншекнв виграт корму т перетравного проте!ну на одкаада приросту гиво! шел. .

3. Включения до складу комб1кормхв для вадгодхвельних свиней -I курэй-несучок соняшникового юроту з шдвишенов залишковоа ол1й-. 1пстю /1,95 1 3,44 % киру/ або збагаченого еоапстоком /до 2,30 I 3,60 % зиру/, дозволяс:

- при вироцуванах I вхдгодхвл! свиней пгдвиащти гнтепсивахоть росту, полхпшитп м"ясо-сальН1 якост1 I отриматн на I кг додатко-во згодованого аиру 2,8-5,2 га1 приросту нлво! маои;

- п1дешшти несуч!сть курой-аесучок без хсготнпх зшн хх~ мхчного складу яедх. та продукпв забою птиц!.

4, Бшсористанпя гранульованого соняшникового лушпианя, збагаченого соапсгоком або ол!йнши вхдходами, в рацхоиах молодняка велико! рогато! худобп при яомов!й в1ДГ0Д1вл1 в кхлькостх 3 кг або в сугл!ш1 з пшеничной соломою /1,5 т 1,5 кг/ пхдвищуе 1нтенсив-Н1сть' росту тварин на 9,2-21,1 $ /Р^-0,05/, перетравнхегь жиру на 7-11 % /Р-^0,01/, дроте хну до 3 % ! знгкус перетравнхеть хшткови-ни на 2-4 % /Р^ 0,05/, збхлылуе виххд тушх на 8,3 кг, внутрхшяъого

киру га зменшус витратл корьпв i перетраваого протехну на I кг приросту йиво! маси.

5. Введения соншиикоеого луашшш, збагачэяого соадстоком /502за масою гранул/» ДО складу повнорац1оаних гранульоваяих кор-мових сушаок при В1ДГ0Д1ВЛ1 молодняка велико! рогато! худоби пвд-вдзуе 1ат0нсивн1сгь росту гвария иа 13,1 % 0,01/, деретрав-HiCTb шару на 7-3 % fitQ&lj, децо збхльиус концентрадш летких яарних кислот .урубцх, виххд тушх та емхст пиру у внутрщихх органах i зменшуе вктрати корм:в на одияихло продуктах.

.Згодовувакня бдчкам тако! кллькоегх гранульованого сокяшшпюво-го лушяяння, збагаченого соапстокок, окремо вхд кошентратко! частили гракульовано! сушшкя хсготко но впливас на pier та забШй показпякя тварих пор!Еняно з еэвнорацхоннимк гракульованими кормо-вимя сушпкаыя.

6. Вшшристаяня низькоглюкозияолатяого /9 мг/кг/ рхпакозого шроту в районах молодняка велико! рогато! худоби при гомовхй в1д-год1ел! замхсгь соняшникового шроту негативно не вялквае на iii-тенсквнлсть росту гварщ, перетравяхеть поеившхх речовик радшху, засНйп якост1, гематслог1чнх пока звяки та Х1м1чний склад ы"яса i ваугрхшнхх opraHiB гвархш,

7.Сум1сне згодовуваннявхдгодхвельним бичкак низькоглюкозд-нолатного р1пакового ироту загасть соняшникового i соапстох:у в кхлькостях^ забезпечуючих шдвшдення р1вня ниру в paxxioHi до 5 % В1Д сухо! речовинд корму, збхдьауе 1нтенсивнхсгь росту /на 8,1 %/, Biporiiiio подхпшуе перетравнхеть аиру, П1двишуе ел1ст в кровх запального i залипкозого азоту, загального, бокового азоту i легких жирних кислот в pijumi рубххя, неспещШчну резисгенгнхси» органхзглу тзарин, маоу iymi i внугр1шього киру, а ганок пол1л-шуе o6utи азоту, фосфору, Harpin i каяш, зняяуо перетравн1сть

юпгковини га вхдкладаиня кальцш в орган!зг,п I зменшуе витрати корм!в па одиницга приросту яяво! шея.

8. Викорисгання в рацхонах вдаодхЕального молодняка кролхв иизькоглюкозинолатного ршакового шроту без добавки 1 з добавкой мет10и1ну п1двяшуе 1нтенсив1псгь росту, зборекенкя погол1в"я, а також зменшуе варт!сть корм1в на 19-21 % без змхни заб1йних якос-гей.

9. Низвкоглюкозинолагний р!паковий шрог в комбхкормах для рос-тучих в1дгодхвельних свиней як днерело високопротехнового корму негативно не шливае на хх м"ясн1 якосп 1 не призводить до пато-лог1Чншс змхн. внутргин1Х орган1в.

Замит в ткШсормах 50 % /за масою/ соняшаикового шроту рхпа-ковим з Ш1стом 25 иг/кг глшозинодаг1в деко знижуе 1нгенсивн1сгь росту гвария, но визиваючи патолог1Чних зм!и внутршпх орган1в.

10. Введения борошаа нечно! икаралупи до складу комсИкорм1в хсурей-несучок для забезлечення оптимального ~р1вня хальвдю /3,03,1 %/ шдвишуе збереаэнн1сть пгицх па 3,85 %, яиву масу на 8,8 % /Р-г. 0,01/, несучхсгь на 8,83 %, виххд яйцемаси на 11,1 %, змоншуе биття яець, зб1льшуе в кров! гемоглобш, резервпу лужн!сгь, р1вень кальцхю, фосфору, П1двищуе перетравнхеть протохну, хштковини, викорисгання азоту, вхдкладагшя'кальцй), фосфору, а гакся масу шпхввшотрошеиох гуш на 10,9 % /2-е 0,001/ г знянуе вяграти кор-мхв на виробаицгво яець.

,1Г. Згодовування курчатам-бройлерам борошна лечно!' шкаралупи ,зам1с!ь екв1валентпох за масою к1лькост1 крейди п1двищуе збережен-ия птпц1 на 3-4 $, ;етву масу на 5,8 % /£ ^ 0,05/, викорисгання азоту, меГс^1^Бтопотрм"ено! тувп на 7,3 % /Р< 0,01/, вихад 1ст1вних чаоток, вмхет кальцш х фосфору в к1сгковах тканинах, знижуе вит-рати корм!в на одиницю приросту живо? масн курчат.

12. Включения до склад? комбшоршв для свиней при вирощуван-Н1 I в!дгод1вл1 борошна яечао! шкаралупи як кальцхйозох домшка збШлзуб середаьодобов'! прироста зкиво! маси, полшшуе перетрав-нхсть протешу, аиру, утрпмааня азоту в органхзмх, м"ясо-сальну продукмвн1СТь тварян, знияуе витраги кор;.пв на одиинцэ приросту живо! маси.

13. Вякористання в схцад! комб1Кормхв для поросят раннього вхдлучення 6 % кормово! фракцГ! яблучного порошку за масою як за-мхнника 4 % цукру сярияе збхяьшешш живо! маси поросят у 2-мхсяч-ному В1Ц1 I знихеяна собхзартост1 приросту.

Включения в рацхони евшей при вяроцуваннх х вхдгод1шп кор-мово! драках! яблучного порозку замхегь 26 1 35 # ячи!нно! дерт1 за покивнхсгю збхлкнус хнтенейвкхегь росту тварян I заб1йну масу, негативно не впливае на Х1мхчний склад найдохшого м"язу сляяи, серия, печ!ит 1 зкикус витрати корму на одинидю приросту живо! маси.

14. Введения кормово! фракцИ яблучного порошку в хилькост1 /за масою/ до складу за\пнняка незбираного молока для телят

замхеть 4 $ цукру хстотно не валивае на р1ст тварян, але знкжус варт1сть ЗйМ.

Згодовування телицям кормово! йракцх! яблучного порошку в скла-Д1 рацхону за\псть ячмхнно! дерт1 /до Ш % за пояивнхети/ негативно не Еплизас на рхст I розвиток, заоладкуючи до 30 % зерновлх коршв.

Включения в рацхони дхйаюс корхв кормово! фракпдх яблучаого порошку зам!сть 30 % ячданно! дерп за поглшпета хстотно не валивае на р1вень молочао'х продуктивное?! ! аист в молоцх кару, битка I СОИО.

15. Введения бхлково-кирово! добавки хз переробка шкхря до складу комб!Кор:.ав курчат-бро!5лер1в заметь кормового шру I м"я-

со-кхсткового борошна негативно не впливае на прярхст киво! гласи, обм1н речовин, перетравн1сть пояпвних рочовин корму, заб1йн1 якос-51, ххм1чнмй склад печхнки, грудншс i литконожних 1д"я31в 1 спряяс зндасешш витрат корму на одиншш продукц1!.

16. Згодовування кормового мхздрового нап1Ефабрикату при вяро-щувапя! 1 в!дгод1вл1 свиней п1двящуе соредньодобов! прирост яивох' маси у тварин, перетравн1сть жкру, використаняя азоту корму, зни-ауе перетравн1сть хлхпсовшш, б\пст кетсновкх тхд у кров1 i витра-ги корму на прирхст живо! маси I не впливае 1стотно на ххм1чииЯ склад тканин та орган1в.

27. Вякорястання концентрату калвц1йових солей кярнях кислот в год1вл1 курчат-бройлергв негативно не впливае на !х заб1йн1 якос-41, дав мощность зекономятл до 5-7 % зсрнових злакових кормгв.

ПР0П03ЯЦП БИРОБНЩТБУ

1. Для пхдвидення енергетичао! пог«шдост1 рацхонхв при хомо-В1й в1дгод1вл1 молодняка велико! рогато! худобя 1 забезпечення б1льш интенсивного росту тварян викорисговувати соаксток, доводя-чя рхвень аиру в сух1й речовянх рацхонхз до 5-7 %.

2. Для оптигл1зацх1 жирового аиалення I Л1двищення продуктивное^ свиней при вироцуваши 'х в1дгодхвлх та птщ1 викорястовува-ти з сшхад1 комбпсорм1в або нормових сумхшок соняшниковий шрот

з шдвищеною залишковою ол1йн1стю або збагачений соапстоком /до 3,5-3,6 $ киру/.

3. 3 метою ефектявного викорястання вхдходхв олШого вироб-нсцтва та оргаа1зацх! б1льш еколошчно чистого виробництва в олхй-но-Ш1ров!й промясловост1 при переробщ соняшникаТалагодаги втуск" гранульованого соняшникового лушпинпя, збагаченого соапстоком

або олШими в1дходагли, яке внкористовувати як б1лып ейектавний

в nopiBtuami э соломою грубий коры при вхдгод1вл1 велико! рогато! худобй на Komi ado в сняад1 повнора1понних гранульованих кормосу-MimoK.

4. Для балансування panioHiB за проте!ном при в1дгод1хш молодняка велико! рогато! худоби, свиней i кро;пв викорисговувати рхпаковий прот з низькюл х&исгом глвкозинолат1в /до 9 мг/кг/. При цьому. для забезпечення оптимального рхвня маттпну для 1фо;пв вводити його добавку, яка забезпечуе ргвень weTioHiHy в меках;'' 6-7 г/кг сухо! речовини радгону.

5. В комб1 кормах як даерело кадмию для курей-песучок, хсурчат-бройлерхв га св!шей викорисговувати борошао яечно! шкаралупи, ви-готовлена пхсля термхчно! обробки, як йгльш ефекгивне джерело каль-цш, His запняк, ракушкяк чн крейда.

6. При Еиробницгв! комбпсорм1в для поросят раннього В1ДЯУЧВИ-ня i замшшив незбираного молока для телят занЬяти 4 % цукру на 6 % кормово! фракци яблучного порошку. В ращоках свиней, те-лиць i KopiB викорисговувати кормову фракцш яблучного порошку в склад1 зерновях кояцентраг1в до 1/3 за потышистю.

7. В год1влх курчат-бройлер1в вякористовуваги до 4 % в!ц маек корму б1лково-кирову добавку ia впиряних вхдходхв, замшотчи 2 % кормового Eiipy iz% МПЯСО-К1СТКОБОГО борошна.

В panioHax в1ДГ0д1Еельннх ростучих свиней як додагкове джэро-до енергх! та проте'хну викорисговувати ;д!здровий кашвфабрккат, закишит нш в paniOHi до 20 % зеркових концентрат в га 60 % csi-ного збираного молока.

8.Концентрат кальцхйових-' солвй нирних кислот в а-ладх комб!-корм1в для курчат бройлер1в викорисговувати в меках 5-7 % за ыасою, за1Л1Квючя ним злаковий зерновий корм.

Список праць, опубликования по тем! дисертацП

1. Надан A.M., Ибатуллян И.И.,Душнко А.Т., Яцута Л.В. Использование лузги подсолнечника при откорме молодняка крупного рогатого скота // Поведение качества и эффективности использования кормов: Тез.докл. респуб.науч.-произ.конф. -Киев, 1979. - С.193.

2. Яадан A.M..Ибатуллян И.И. Концентрат кальциевых солей жирных кислот /ХКСПК/ - источник жпра для кормления шпляг-бройлеров // Информ.письмо. - Киев, 1980. - 9 с.

3. Надан A.M., Ибатуллин И.И., Дуг,юнко А.Т. Подсолнечниковая-лузга при откорме молодняка крупного рогатого скота // Информ.пись-мо. - Киев, 1980,- 9 с.

4. Жадан A.M., Ибагуллин И.И. Использование киромассы, содержащей соли кальция, в кормления цщлят-бройлеров пря клеточном содержания // Тр. Укр.с.-х. академии / Рост и развитие сельскохозяйственных зявотних. - Киев, 1990. - Вып. 241. - С.П8-П9.

5. £адаи A J/Î., Ибатуллян И.И. Влияние скармливания подсолпеч-никового прота с повышенной остаточной масличностыо и ирота, обогащенного соапстоком, на некоторые показатели природпой резистентности организма свяной // Прогрессивные способы заготовки, кон- . сервирования я использования кормов в хозяйствах республики: Тез. докл. респуб.науч,- цропз,1«жф. - Винница, 1981. - С. 63.

6. ХТадан A.'vî., Ибатуллин И.И., ладан A.B. Использование в кормления сельскохозяйственных животных отходов промшленностя и сельского хозяйства. - Киев, Укр.НИШТИ, 'I9SI. - 55 с.

7. Надан A.M., Ибатуллин И.И., Думенко А.Т. и др. Кормовая ценность подсолнечникових шротов с различной повышенной остаточной масличностьи и шротов, обогащенных соапстоком // Тр.Всесошз.н.-и. яирол /Использование побочных продуктов и отходов маслоаяровой промышленности в кормлении сельскохозяйственных животных. - Ленинград, 1981. - С. 8-16.

8. Надан A.M., Ибагуллин И.И., Танцуров Г.В. я др. Использование подсолнечникойой лузгя, обогаиепной соапстоком, в кормлении КЕачних животных // Тр.Всесоазн.н.-и.хиров Использование побочных продуктов я отходов масдозшровой промышленности в кормлении сель- • скохозяйственных животных. - Ленинград, 1981. - С. 72-80.

9. Жадан А.М., Ибатуллян И.И., Вагонене Е.М. и др. Кормовая ценность концентрата кальциевых солей жирных кислот // Вестник

- 48 -

сельскохозяйственной науки. - 1983. - Г; S. - С. 78-82.

10. Гадан А.П., Сккбицкяй Е.Г. .Кбатуллин Й.И. я др. Влияние некоторых жировых добавок на фагоцитоз я бактерицидную активность сыворотки крови поросят // Тез. докл. У1 съезда Украинского микробиологического обаестза. - Донецк, 19Часть 2, -_С.Ю8..

II. Ьадан Ii .V-.. ,Кбатуллян tt.A. ,Думенко А.Т. к др. Использование в кормлении сельскохозяйственных кявотных отходов масло-глровой я кояевзнкой дромыпленносгя // Нетрадиционные корма в питания сельскохозяйственных сдвотнкх: Тез. докл. I советско-чехословацкого симпозиума. - Ужгород, IS84. - С. 51-53. д ■

12. 2адая А.:,'., Пбатуллин И.К. Ха-^яз А., Пакасенко ¡O.A. ЭсхХзктявность добавки метконпка и триптофана б рационы кроликов // Ияформ,письмо. - Киев, 1985. - 10 с.

13. 1батуллй1 1.1.,Беядера П., Еарановськяй Д.!,:. ¡¿"ясна продуктивность бичкхв при добавщ у кормя соапсточксго ;:;иру // Зхскяк с1льськогосподарсько'£ науки. - 1388. - 3 4. С. 51-52.

14. 2адан А.1.1., Кбатуллкн Й.П., Пакасенко ¡O.A. и др. Использование рапсового шрота я добавки мэгяокяяа в кормлении кроликов // Научно-технический бюллетень ЮО В4СШ£2 я НШ£2 Лесостепи я Полесья УССР. - Харьков, К£6. - Г> 45. -С. 37-42.

15. A.c. 1389744 СССР, I.ÎZ1 А 23 К 1/10. Способ приготовления корма из отходов животного происхождения /Костин П.!.!., Еадаи-А."., Пбатуллин И.И. к др./ССС?/.- 1987. - 2 с.

16. Пбатуллин Й.И., Барановский Д.К., Скок Н.И. .Кпрячекко Е.Г. Использование яичной скорлупы з кормлении сельскохозяйственных кивотных // Информ.яксьмо - Киев, IS87. - 3 с.

17. Бориоенко Л.Н., £адап А Л«., Косяк Л.П., Кбатуллин И.И., Кевмеретцкая Л.П. Эффективнее метода производства к использования яетрадиционных кормов и корглових добавок. - Киев, УкрЛШНТИ, 19£7.

- 33 с.

18. Кярт 0.0., [.¡аццалу Х.Б., Шагуллан И.К. и др. Использование кожевенных отходов в кормлении сельскохозяйственных животных, птвды я рыбы //Методические рекомендации. - Таллин, 1988.

- 13 с.

19. A.c. 15I4EQ9 СССР, М<И А 23 К 1/Ю. Кормовая смесь /Бориоенко Л.Н., ¿адан A.il., Ибагуллин И.И. и др./СССР/.-19893 с.

20. Колос Ю.А., А Грачева Т.А., Ибатуллин. И.И. и др. Использование кормов, изготовлениях из отходов кожевенного производства, в кормленая сельскохозяйственных зшогкых, птяци, рыбы // Пс-

годические рекомендации. - Киев, 1989. - 16 с.

21. Кириченко З.Г., Думенко А .Т. Дбатуляия Я.И. и др. Корма из рапса в рационах крупного рогатого скота // Научное обеспечение агропромышленного комплекса: Тез.докл.Днепропегровсксй областной- иауч.-произ.ноаф. - Днепропетровск, 1989. - С. 124-126.

22. Добривский В.Г., Ибатуллии И.К., Кириченко З.Г. и др. Использование болково-зяровых концентратов из кокевенгшх отходов в кормленая свиней на откорме f/ Научное обеспечение агроцромиш-лекного комплекса: Тез.докл.Днепропетровской областной науч.-произ. конй. - Днепропетровск, 1989. - G. 127-128.

23. Снибдцк и2 В.Г., Ибагуллян И .П., Шатулляна Q.E. Обиая имуанобкологическая реактивность организма телок черно-пестрой породы в зависимости от сбалансированности рационов микроэлементами // Молочное и мясное скотоводство, Pli. - 1990. - в 3. С.6.

24. Скибицкий В.Г., Кбатуллии И.Я., Нбатуллгла O.S. Ееспеци-фдческая розлегеятяоеть евшей э зависимости ог уровня и качества тара в рационе // Свиноводство, PS. - 1990. - 5 4,- С.9.

25. A.c. 1692513 СССР, Ш1 А 23 It 1/10. Способ получения кормовой добавки из отходов кожевенного производства для свиной / Кадаи A.M., Костин П.М., Ибатуллин И.Й. и др./СССР/ - 1991. - 3 с."'

26. Кбагуллян И.И., Кириченко В.Г., Скок Н.И. Мясные качества и развитие внутренних органов у свиной на откорме яри скармливании рапсового шрота // Сб. научн.трудов Укр. с.-х. академии / Кормление сельскохозяйственных яивогаых в условиях Лесостепи и Полесья Украина. - Киев, 1992. - С. 134-142.

27. 1багулл1н 1.1., 1батулл1на Ф.Ж.Неспецифхчна резистентность

орган13му бичк1в при рхзному рм'хсту жиру в рац10н: // Проблеми агро-промислового комплексу: пошук, досягнення: Тези доповвд.проф.- вик-

лад.конф.УДАУ. - Kmïb, 1993. - С. 62.

28. 1батуллш I.I. Використання шкаралупи яець в год!вл! с!ль-ськогосподарськях тварин // Проблема агроарошелового комплексу: пошук, досягнення: Тезн допов£д.проф,-виклад. конф. УДАУ. - KnïB, 1993. - С. 58.