Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Эколого-биохимические особенности взаимодействия прыткой ящерицы (Lacerta agilis L.)c техногенной средой в условиях степного Приднепровья

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Эколого-биохимические особенности взаимодействия прыткой ящерицы (Lacerta agilis L.)c техногенной средой в условиях степного Приднепровья"

Дніпропетровський державний університет

Гассо Віктор Якович

УДК5^5+598.112

ЕКОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ПРУДКОЇ ЯЩІРКИ {Іасегіа а8іШ Ь.) З ТЕХНОГЕННИМ СЕРЕДОВИЩЕМ В УМОВАХ СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ'Я

03.00.16 - екологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук ,

Дніпропетровськ -1998

Дисертацією с рукопис

Робота виконана на кафедрі зоології та екології біолого-медичного інституту Дніпропетровського державного університету

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук, професор. ІІвєткова Ніна Миколаївна. Дніпропетровський державний університет____________________________________■

Кандидат біологічних наук. Котенко Тетяна Іванівна, інститут зоології НАН України (м.Київ). старший науковий співробітник_____________________________

Провідна установа

Харківський державшій університет Міністерства освіти України, кафедра зоології та екології тварин____________________________і________________________

Захист відбудеться р. о годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04, Дніпропетровський державний університет Міністерства освітії України, 320625, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13, корп. 17, ауд. 611.

З дисертацією можна озАайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету, 320625, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13.

Науковий керівник

Кандидат біологічних наук, доцент Булахов Валентин Леонтійович кафедра зоології та екологи Дніпропетровського державного університету,

Автореферат розісланий

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.б.н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв’язку з бурхливим розвитком промисловості та інтенсивного сільського господарства глобальне техногенне забруднення навколишнього середовища викликає значний ріст патологій, які витісняють природні форми хвороб живих істот. Зростаючий вплив на хімічну гетерогенність біосфери має вже не природний біогеохімічний кругообіг, а діяльність людини (Connell, Miller, 1984; Moore, Ramamoorthy, 1984; Ramade, 1987, Соколов та ін., 1988; Глуховський та ін., 1997). '

Вивчення впливу різноманітних форм забруднення навколишнього середовища на стан популяцій тварин, а також процесів їх адаптації має не тільки течретичне, а й велике практичне значення. Тому в екології з кожним роком все більша увага приділяється вивченню адаптивного пристосування біома та його окремих компонентів до антропогенного впливу, визначенню стратегічних груп організмів, здатних створювати антипресингові буферні зони в екосистемах, а також різноманітних методів , біологічної індикації навколишнього середовища, (Биоиндикация..., 1988; Степанов, 1988; Криволуцкий, 1991). Таким чином, стає можливим оцінити як стан самих тваріппшх організмів, так і їх середовища проживання.

Важкі метали - одні з найнебезпечніших екотоксикантів. Враховуючи, що вони входять до складу ферментів, гормонів, пігментів, вітамінів, впливають на зв’язки РІЖ та ДНК з білками, на синтез протеїнів, передачу спадкової інформації та інші процеси, зміна їх нормального складу в організмі тварин веде до значних патологій (Карнаухов, Безнис, 1992; Некоторые вопросы токсичности..., 1993).

На сьогодні Україна займає одне з перших місць в Європі за кількістю вироблених відходів, 100 млн тон з яких токсичні (Білявський та ін., 1995; Васильченко, 1997). Придніпровський регіон один з найрозвиненіших у промисловому відношенні (Агаркова та ін., 1996), де значне забруднення довкілля викликає неадекватні реакції флори та фауни.

Дослідження екологічних та фізіолого-біохімічних параметрів представляє інтерес до розуміння процесів, які полягають в основі адаптації тварин до антропогенних змін умов середовища, та надає можливість прогнозувати стан їх популяцій в умовах техногенного стресу. Крім того, ці параметри, як найбільш залежні від рівня техногенного навантаження, можуть служити біоіндикаторами трансформації екосистем.

Прудка ящірка, Lacerta agilis L., є фоновим видом плазунів центрального степового Придніпров’я та України, входить до складу багатьох біоценозів. Останні охоплюють' велику кількість різноманітних організмів, зв’язки з якими у прудкої ящірки складні і форми їх різноманітні. У деяких біоценозах, де чисельність прудкої ящірки дуже велика, значения її як коисумента може перевищувати аналогічне

значення птахів та ссавців (Прыткая ящерица, 1976).

Дана робота розвиває уявлення про механізми адаптації ектотермних тварин до комплексного хімічного забруднення в умовах промислового регіону. Необхідність проведення дослідів визначається важливістю біоіндикаційних дослідів для збереження в Україні як екосистем в цілому, так і окремих видів, що неможливо без ранньої діагностики трансформації екосистем та популяцій.

Зв’язок з науковими програмами. • Матеріали дисертації складають частину дослідів за грантами Міністерства Освіти Украіни (№ держреєстрації 0190.0059450 “Вивчити структурно-функціональні особливості біоти природних та трансформованих екосистем, разробити принципи екологічного нормування техногенних навантажень в цілях оптимізації середовища проживання живого”; № 0296.У006370 “Розробка зоо-екологічних основ охорони, оптимізації та відновленім природних екосистем в умовах посиленого техногенного пресу”; № 0197,У000680 “Дослідження розвитку структурно-функціональній особливостей зооценозу як елемента систем і розробка шляхів підвищення гомеостазу біологічних функціональних комплексів та навколишнього середовища в експериментальних умовах промислового степового Придніпров’я”) та за грантами ДКНТ України (№6.2/43 “Розробка комплексної енолого-біохімічпої оцінки стану тварин в умовах впливу техногенних факторів на території Південно-Східної України”; №6.3/274 “Нестабільний стан балансу важких металів у тварин в умовах техногенного тиску: біо-доетупцість, процеси поглинання, міжткашппшй трансфер, акумуляція та внвед енпя”). . "

Мета та завдання досліджень. Головною метою даної роботи є з’ясування сучасного стану популяцій прудкої ящірки з різноманітних за ступенем техногенної трансформації екосистем, вивчення особливостей адаптації виду до антропогеїших факторів та визначення можливості використання цього виду як модельного об’єкта для порівняльного моніторингу популяцій, біотестування стану зооценозу тя біоіндикації біогеоценозів різного стану забруднення. '

Дана робота передбачає екологічну оцінку прудкої ящірки як об’єкта екотоксшсологічних та зоріїуцпсацііших досліджень в умовах України, яка відзначасться великим різноманіттям як біогеохімічних умов, так і екосистем різного ступеню техногенного впливу.

Виходячи з цього нами були сформульовані наступні завдаїпія:

1. Вивчити еколого-популящйпі характеристики прудкої ящірки з різноманітних за ступенем техногенної трансформації біогеоценозів.

2. Проаналізувати ’ особливості біоакумуляції важких металів в організмі

прудкої ящірки в умовах комплексного промислового забруднення середовища їх проживання. ..

3. Вивчити деякі фізіолого-біохімічні реакції даного виду плазунів на етресоршм вплив техногенного забруднення.

4. Визначити особливості впливу кадмію як пріоритетного забруднювача на біохімічні показники даного виду в модельних умовах експерименту.

5. Оцінити можливість використання еколого-біохімічних показників стану популяцій прудкої ящірки для біоіндикаційних досліджень та в системі біомоніторингу для визначення стану як зооценозу, так і наземних екосистем взагалі.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчені біохімічні показники прудкої ящірки в природних умовах проживання. Визначена реакція прудкої ящірки на техногенну трансформацію екосистем як на популяційному, так і на організменному рівні. Проаналізовано зміни, які відбуваються на рівні деяких біохімічних показників у даного виду в умовах хімічного забруднення, а саме, в складі загального білка, ліпідів та їх фракцій, нуклеїнових кислот и монооксігеназ із змішаною функцією - цитохромів Р-450 та Ь5.

Отримані дані про біоакумуляцію важких металів в різних органах та ткашшах прудкої ящірки в умовах трансформації екосистем вугледобувною промисловістю і комплексного забруднення середовища проживання викидами хімічних та металургійних підприємств.

Експериментально доведено, що при хронічній інтоксикації кадмієм, як одним з пріоритетних забруднювачів, відбуваються значні зміни в обміні білків та нуклеїнових кислот. При цьому вражаються системи детоксикації печінки, про що свідчить зміна кількості мікросомальних ферментів..

Практичне значення отриманих результатів. Результати даної роботи можуть бути використані в біоіндикаційних дослідженнях забруднення екосистем важкими металами не тільки степового Придніпров’я, а і України в цілому, в системі регіонального біомоніторингу, при проведенні екологічної оцінки наслідків техногенних забруднень екосистем різного ступеню антропогенної трансформації, для біотестування та оцінки сучасного стану популяцій плазунів в різних екосистемах.та його прогнозування.

Дані про стан популяцій прудкої ящірки використані у системі біомоніторінгу Дніпровсько-Орільського природного заповідника. Матеріали, отримані при виконанні даної роботи, увійшли до програм загальних та спеціальних курсів, які викладаються у Дніпропетровському державному університеті.

Особистий внесок здобувана. Польовий відбір матеріалу та його обробка, проведення лабораторного експерименту, хімічні аналізи та математична обробка результатів зроблено особисто дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертації були представлені на: 2-й Європейській конференції з екотоксикології (Амстердам, 1992), Центрально-Східноєвропейських конференціях SECOTOX (Порабка-Кожубник, Польша, 1993 і Юрмала, 1997), 2-му та 3-му Всесвітніх герпетологічних конгресах (Аделаіда, 1994 та Прага, 1997), Європейському симпозіумі EERO з оцінки хімічного ризику (Москва, 1994), 3-й Міжнародній конференції з біогеохімії

мікроелементів (Париж, 1995), 6-му Міжнародному симпозіумі з сполук металів у навколишньому середовищі та житті (Юліх, Німеччина, 1995), ЕЕЯО-ШАГО симпозіумі з екологічної хімії (Кишинів, 1995), 4 Європейській конференції БЕСОТОХ (Мети, 1996), 9-й конференції Європейського Герпетологічного Товариства (Ле Бурже, Франція, 1998), 8-му Міжнародному конгресі з токсикології (Париж, 1998). 1-й, 2-й та 3-й Міжнародних конференціях з стійкого розвитку (Дніпропетровськ, 1995, Севастополь, 1996, Запоріжжя, 1998), 1-му Міжнародному симпозіумі "Зооіндикація і екотоксикологія тварин в умовах техногенного ландшафту” (Дніпропетровськ, 1993), 4-й Міжнародній конференції "Франція та Україна" (Дніпропетровськ, 1996), Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчіо заповідання асканійского степу (Асканія-Нова, 1998), Міжнародній конференції "Питання біоіндикаціі і екології” (Запоріжжя, 1998), 7-й Всесоюзній герпетологічній конференції (Київ, 1989), Всесоюзній конференції "Екологічні проблеми охорони живої прпродн" (Москва, 1990), Всесоюзній школі "Проблеми стійкості біологічних систем" (Севастополь, 1990), 6-й конференції "Вид та його продуктивність в ареалі" (Санкт-Петербург, 1993), конференції "Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву" (Львів, 1994), конференції "Екологія та інженерія" (Дніпродзержинськ, 1996), П* Всеукраїнській конференції “Проблеми фундаментальної екології” (Кривіш Ріг, 1997). '

Публікації. За темою дисертації опубліковано 36 праць, 17 з яиїх самостійні. Дані та висновки, які стосуються прудкої ящірки та наведені у роботах опубліковашіх зі співавторами, належать особисто дисертанту.

Структура дисертації. Дисертацію викладено на 150 сторінках машинописного тексту; вона складається з вступу, 8 розділів, висновків та рекомендацій і вміщує 24 таблиці та 12 малюнків. До списку літератури включено 257 назв, з яких 94 на іноземних мовах.

ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми, обгрунтовує актуальність, мету та завдання досліджень. .

ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ НА ТВАРИН (огляд літератури)

В розділі приводиться огляд літературних даних з екологічних особливостей прудкої ящірки. Показано, що цей вид широко рзсповсюджений в Україні, вігі є фоновим вадом багатьох біогеоценозів (Щербак, 1966, Котенко, 1987, 1993). Представлені матеріали з біологічної ролі важких металів в організмі тварин та їх екотоксикологічної небезпеки при техногенному забрудненні середовища. Наводяться дані з впливу забруднення довкілля на герпетофауну. Показано, що значиа кількість дослідів виконана на амфібіях. Аналіз літератури свідчить про те, що илазунк в цьому відношенні майже не вивчені. Більшість опублікованих праць

присвячено впливу екотоксикантів органічного походження на черепах та крокодилів. Кількість робіт з впливу забруднення на ящірок недостатня (Шарыпт, 1983, 1986, 1988, Avery et al., 1983). В розділі аналізуються особливості метаболічних процесів (обміну білків, ліпідів та нуклеїнових кислот) в нормі та при патології, показано фізіологічне значення мембранно-зв’язаної монооксигеназної системи цитохрому Р-450 у тварин. Залишаються не з’ясованими питання еколого-популяційних та фізіолого-біохімічшіх реакцій плазунів на техногенну трансформацію біогеоценозів та їх використання для біоіндикації забруднення екосистем.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ Район досліджень разташований на території Дніпропетровської області і входить до природно-територіального комплексу, який прилягає до ріки Дніпро і відноситься до північної підзони зони справжнього степу. В розділі описані клімат, геологія, геоморфологія, рельєф, грунтовий покрив, рослинність та тваринне населення району досліджень. Наведено характеристику ділянок, де проводились дослідження: на Присамарському міжнародному ' біосферному стаціонарі і

Дніпровсько-Орільському природному заповіднику, які розглядаються, як малотрансформоваш біогеоценозі!, та на території прилеглій до шахт Західного Донбасу та в зоні комплексного промислового забруднення ЕІдходамн хімічних та металургійних підприємств м.Дніпродзержинська.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ '

Матеріал представлений в даній роботі зібрано в період з 1989 по 1998 р. у складі комплексних експедицій Дніпропетровського держуніверситету та НДІ біології ДДУ. Облік чисельності тварин проведено на трансектах за методом Дінесмана, Калецької (1952). Аналіз морфофізіологічних індикаторів проводився за стандартною методикою (Шварц та ін., 1968). Для оцінки стану метаболізму прудкої ящірки з різних за ступенем техногенної трансформації біогеоценозів досліджено вміст в різних органах та тканинах білку, ліпідів та їх фракцій, нуклеїнових кислот та цнтохромів Р-450 і Ь5. Визначення проводилось за стандартними методиками. Кількість білку визначалась спектрофотометрично, з використанням біуретового реактиву (Практикум..., 1989). Вміст ліпідів визначався за методом Кабара (Кучеренко, Васильєва, 1985). Розподіл ліпідної витяжки по фракціях поведено за допомогою тонкошарової хроматографії (Сидоров та ін., 1981) на стандартних пластинах “Silufor” фірми “Kavalier”. Аналіз плям проводився за допомогою денситометру ДО-1М. Екстракція та спектрофометричие визначення нуклеїнових кислот проводилися за стандартними методиками (Бердышев, Безрукова, 1981), Визначення вмісту важких металів виконано методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на AAS-30 (Carl Zeiss) (Хавезов, Цапев, 1983). Кількість

цитохромів Р-450 та Ь5 визначалась в мікросомальній фракції печінки прудкої ящірки за діференційним спектром поглинання в ультрафіолетовій області (Современные методы..., 1977). Статистична обробка проводилась за стандартними методиками (Лакин, 1990) на компьютері ЮМ PC/AT 486 в пакеті програм “Statistica 4.3 for Windows” (StatSoft Inc., 1993).

ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОПУЛЯЦІЙ ПРУДКОЇ ЯЩІРКИ З БІОГЕОЦЕНОЗ® РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТЕХНОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Вивчення чисельності виду є ключовим моментом як для визначення його біомаси, так і для визначення місця виду в біогеоценозах, прямо пов’язано з пізнанням мікроеволіоційнпх процесів усередині виду. Однак, визначення чисельності окремих популяцій, перш за все, виявляється пов’язаним з встановленням меж популяцій. В зв’язку з цим, у даному досліджені використовується характеристика "відносна щільність популяції" (Семенов, Шенброт, 1992) ‘

За даними, отриманими на пршсіїщі червня - початку липня, популяції прудкої ящірки, які займають аренні біогеоценозі! Самарського лісу та Дніпровсько-Орільського заповідника, на досліджуваних ділянках характеризуються середньою відносною щільністю поселення 16-20 екз/тис.мг. В зоні промислового забруднення (м.Дніпродзержинськ) щільність поселення прудкої ящірки досягає лише 3-5 екз/тис.м2. Популяції, які населяють техногенні екосистеми в зоні шахтних відвалів Західного Донбасу, налічують 2-3 екз/тис.м2. Особливо слід відзначити, що на ділянці лісової рекультивації щільність популяції досягає 11-13 екз/тис.м5.

Аналіз річної динаміки щільності поселеній прудкої ящірки в досліджуваних місцях перебування показав, що, якщо в біогеоценозах Присамар’я та Дщпровсько-Орільського заповідника кожні 4-5 років спостсрігасться значне підвнщеіщя чисельності тварин, з послідугочим закономірніш її зниженням, то в антропогенно трансформованих біогеоценозах зони промислового забруднення та ділянок Західного Донбасу такого підвищення чисельності не відбувається.

Вивчення розмірно-вагової характеристики показало, що найбільші розмірно-вагові показники мають тваршш з Самарського лісу (6,9-9,3 см, 7,7-20,3 г), а найменші - ящірки, які займають біотопи зоїш промислового забруднення (5,5-8,5 см, 5,3-12,9 г). Визначено, що в зоні промислового забруднення відбувається значне зсуваній статевої структури популяції в бік переваги самок. За даними багаторічних обліків самки в цін популяції складають 61,3 %, а плодючість підвищена на 10% порівняно з популяціями Прнсамар’я та заповідника, що може бути одним з адаптивішх механізмів на популяційному рівні, який проявляється в умовах інтенсивного хімічного забруднення. В популяціях' малотрансформованнх біогеоценозів співвідношення статей близько 1:1.

Аналіз поповнення молоддю даних популяцій свідчить, що найбільшою щільністю поселення цьоголіток (кінец серпня - початок вересня) характеризуються аренні біогеоценози Присамар’я (110 екз/тис.м2) та Дніпровсько-Орільського заповідника (до 96 екз/тис.м2), а найменшою - зона промислового забруднення м.Дніпродзержииська (29 екз/тис.м2). На шахтних відвалах Західного Донбасу цьоголітки не зустрічаються, в той час як на ділянці лісової рекультівації їх щільність досягає 51 екз/тис.м2. Розмірно-вагові показники цьоголіток виявились найнижчими в зоні промислового забруднення.

ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ОРГАНІЗМІ ПРУДКОЇ ЯЩІРКИ З РІЗНИХ МІСЦЬ

' ПЕРЕБУВАННЯ

Нами була зроблена спроба прослідити долю важких металів (Ре, Мп, 2л, Си, РЬ, С(і), які потрапили до травного тракту разом з їжею. Про інтенсивність їх всисання можно судити, порівнюючи склад даних елементів у вмісті різних ділянок травного тракту: шлунку та кишечника.

Одержані дані свідчать про розбіжності в кількості важких металів у вмісті шлунку та кишечника між статями в популяціях. Так, в популяції Дніпровсько-Орільського заповідника у вмісті шлунку у самців свинцю та кадмію в 1,2 разів більше, а цинку та міді менше, ніж у вмісті шлунку у самок. Кількість металів у вмісті кишечника має менше статевих розбіжностей. Однак, слід відзначити, що вміст кадмію в 1,4 разів більше у самок.

В популяції, яка мешкає в зоні промислового забруднення, було виявлено, що вміст всіх досліджуваних металів, окрім кадмію, був вище в травній грудочці шлунку самок (свинцю, міді та заліза в 1,4 разів, цинку - в 1,5 раза та марганцю в 1,2 раза). Така ж закономірність спостерігається і при аналізі вмісту кишечника. Вірогідних розбіжностей у вмісті кадмію, як у шлунку, так і в кишечнику між статями в цій популяції не спостерігається. Порівняльний аналіз між популяціями показав, що майже всі досліджені метали в більшій кількості присутні у вмісті шлунку (окрім міді) та кишечнику тварин з зони промислового забруднення. Особливо яскраво ці розбіжності проявляються у вмісті кадмію та свинцю. Так, в шлунках ящірок з зони забруднення кадмію більше в 3,8-3,9 рази, а свинцю в 3,5-5,9 разн.

Здобуті дані свідчать про інтенсивність процесів всисання важких металів в кишечнику. В екскрементах металів в 1,2-4,5 разів меньше, ніж у вмісті кишечника, до того ж токсичні кадмій та свинець всисаються інтенсивніше біогенних елементів.

Відзначено, що в екскрементах ящірок з зони промислового забруднення всі метали, за виключенням міді, містяться в більшій кількості, ніж в екскрементах тварин з заповідника. Так кадмію в них більше в 3,7-5,9 разів, а свинцю в 2,1-2,4 рази. '

Нами проаналізовано накопичення важких металів в нирках, печінці, м’язах, шкірі та кістках прудкої ящірки з різних за ступенем трансформації екосистем.

Знайдено, що цинк, свинець та кадмій, а в умовах хімічного забруднення ще і марганець в найбільшій кількості накопичуються в нирках тварин.

Було виявлено, що в печінці у ящірок з біогеоценозів зони забруднення мікроелементи накопичуються в значній мірі. В печінці самців з промислової зони свинцю в 6,7, кадмію в 5,7, цинку в 1,2 та міді в 2,7 разів більше, ніж у самців з заповідника. У самок ця залежність виражається в 4,7-, 6-, 1,2- , 4,9-кратному підвищенні, відповідно. '

Вміст токсичних кадмію та свинцю у ящірок з промислових регіонів Західного Донбасу вище, ніж у біотопах Присамар’я (в 1,4-6,3 рази).

В гонадах самців ящірок з зони промислового забруднення вміст марганцю в 3,8, міді 5,7, а свинцю та кадмію в 1,9 разів більше, ніж у самців з Дніпровсько-Орільського заповідника. Для самок це співвідношення склало 1,4, 6,8, 1,8 та 2,0 рази, відповідно. Таке підвищення кількості металів в статевих залозах може вплинути на якість та кількість гамет, які утворюються, що вплине на процеси відгворешш популяції.

Можна передбачити, що метали, пов’язані в сполучній тканині жировії* тілець, виключені з обміну сполук. Жирові тільця в цьому випадку виступають своєрідними "нирками накопичення" і, можливо, являють собою один & адаптаційних механізмів, специфічних для плазунів в умовах забруднення середовища проживання металами. В підтвердження, в жирових .тільцях ящірок з забруднеішої ділянки значно зростає вміст важких металів: заліза в 3,8-10,1, марганцю в 10,3-15,6, міді в 7,4-29,7, цинку в 15,8-25,6, свинцю в 7,3-7,5, та кадмію в 12,7-17,2 разів в залежності від статі тварин.

Порівняльний аналіз вмісту металів, які досліджувались, в яйця* прудкої ящірки показав, що їх кількість значно нижча за вміст в гонадах та жирових тільцях. Однак, існують разбіжиості в накопиченні важких металів в яйцях.ящірок з біогеоценозів заповідшіка та з імпактної зони, яка прилягає до хімічного та металургійного комплексів. Так, свинцю в яйцях ящірок з зони забруднення більше в 10,2 рази.

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ МОРФОФІЗІОЛОГІЧНИХ ТА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРУДКОЇ ЯЩІРКИ Огримаш дані свідчать про тс, що у тварин в зоні промислового забрудненії; підвищується індекс печінки та селезінки (до 1,7 разів). Змінюється сезонна динамік: індексу жирових тілець, гонад та ішрок. Запасні речовини, які сконцентровані і жирових тільцях з розвитком гонад у ящірок повністю витрачаються, що спостерігається у тварин з заповідшіка (1,1±0,3 %з, п=27). Однак, у ящірок з забруд нсішх місць перебувати цей показник значно вищий (у самок в 3,9 рази). Цс можі свідчити про значну потребу запасних речовші для розвитку більшої кількості ясвд Підвищений в 4,7 разів індекс гонад у самок з зоїш забруднення порівняно з самкам: з заповідшіка мЬже відбивати зростання кількості яєць, які формуються у самок

умовах загострення потреби в відтворюванні популяції.

Вивчення розмірної динаміки морфофізіологічішх показників показало, що у ящірок з заповідника індекс печінки по досягненню максимальних розмірів знижується в порівнянні з тваринами менших розмірів. В умовах впливу інтенсивного забруднення відносна вага печінки з підвищенням розмірів твартпі зростає і перевищує в результаті цей показник у ящірок з заповідника в 1,5 рази, що обумовлено зростаючими потребами в детоксикації ксенобіотиків.

Аналіз вмісту білка та загальній ліпідів у прудкої ящірки з різних місць перебування- показав, що в печінці тварин з популяції зони промислового забруднення вміст білку був трохи вищий лише у самців у порівнянні з популяціями заповідника та Присамар’я.

У прудкої ящірки з зони забрудненій знайдено вірогідне підвищення вмісту білків в шкірі в 1,5-2,3 рази в порівнянні з ящірками з "умовно чистих" біогеоценозів. Крім того, відзначене більш ніж двократне зниження кількості білку в нирках може бути свідченням дистрофії останніх. В цьому разі такі екотоксиканти, як важкі метали, не виводяться в достатній мірі з розчинними білковими комплексами через нирки та можуть зв’язуватись в нерозчинні комплекси в шкірі, що зумовлює підвищення кількості білку в цій тканині. Вміст білку в м’язах та гонадах у ящірок з забрудненної зони нижчий в 1,2-5,3 рази. В зоні забруднення підвищується вміст ліпідів в печінці, м’язах і у самців в гонадах.Такнм чином, в організмі тварин в умовах промислового забруднення відбуваються визначені адаптаційні процеси. Слід відзначити високу реагентність ліпідів на фактори промислового забруднення, метаболічний зсув в бік енергетичного обміну, найбільшу стабільність цих показників у самців ящірок.

Під впливом промислового забруднення відбувається зміна фракційного складу ліпідів тварин. Кількість фосфоліпідів знижується в печінці, шкірі, легенях в 1,2-1,9 рази, тобто в органах, які межують з навколишнім середовищем (шкіра та легені) та здійснюють процес детоксикації (печінка), що може бути відображенням порушення енергетичного балансу. Кількість холестерину підвищується в печінці, шкірі, легенях та нирках ящірок з зони забруднення у порівнянні з тваріпіами з заповідника. Оскільки холестерин, як і фосфоліпіди, входить до складу клітинних мембран та також визначає їх проникливість, трапляється зміна властивостей плазматичних мембран клітин як реакція на дію ксенобіотнків.

Кількість трнгліцеридів та ефірів холестерину, які є джерелом енергії в клітинах, знижена в різноманітних органах та тканинах у ящірок з зони забруднення в 1,8-20,9 разів у порівнянні з ящірками з заповідника. Певно, це відображає високі енергетичні витрати тварин в умовах забруднення.

Посилення діяльності органів може призводити до акгивації синтезу нуклеїнбвнх кислот та білків (Меерсон, 1981). Згідно з отриманими даними можна відзначити тенденцію до зростання кількості РНК п 1,2-2,6 разів у деяких органах та тканинах прудкої ящірки з зони промислового забруднення в порівняні з тваринами з

біотопів "умовно чистої" зони. У самок ящірок це особливо яскраво виявляється в печінці, а у самців - в шкірі та м’язах.

Особливим специфічніш показником є співвідношення РНК/ДНК в органах та тканинах тварин, яке може в значній мірі свідчити про транскрипційну активність генома. Співвідношення РНК/ДНК зростає в печинці у тварин з забрудненій біогеоценозів у порівнянні з ящірками заповідника. У самок з зони забруднення транскрипційна активність в 1,9 рази більша, ніж у самок з заповідника. Співвідношення РНК/ДНК у м’язах ящірок з зони промислового забруднення також більше, ніж у ящірок з заповідника: у самок - в 1,2 рази, а у самців - в 2,3 рази.

Оскільки у відповідь на вимога середовища зростає функція систем, відповідальних за адаптацію, то повинна розвиватися активація сшггезу нуклеїнових кислот та білків. Але високі енергетичні витрати не дозволяють підгримувати гомеостаз і адаптуватися окремим організмам в умовах промислового забруднення. Про це свідчать зниження кількості білку, мембранних ліпідів (фосфоліпіди) та запасних ліпідів (тригліцериди) в органах та тканинах тварин.

Система цитохромів Р-450 та Ь5 з одного боку відповідає за детоксикацію ксенобіотшсів, а з другого вона зазнає впливу токсичного стресу. Здобуті дані свідчать про різке зниження кількості ціпе фермеїггів у тварин, які мешкають в зоні промислового забруднення, табл. 1. . '

. Таблиця 1 Кількість цитохромів Р-450 и Ь5 в печінці прудкої ящірки,

____________имоль/мг мікросомального білку

Цитохром Дніпровсько-Орільський заповідник Зона промислового ' забруднення

и М±ш Ііш п М±т Ііш

Р-450 11 0,43±0,0б 0,32-0,56 7 0,15±0,03 0,11-0,22

Ь5 11 0,34±0,02 0,31-0,37 7 0,26±0,03 0,23-0,30,.

Моноокснгенази зі змішаною функцією (Р-450 та Ь5) реагують на екотоксикаїгпі органічного походження зростанням своєї кількості. Однак, значні стреси можуть призводити до вірогідного зниження їх кількості (Никонороз, 1990). Зшіження вмісту цитохромів в печінці ящірок може свідчити про враження систем, які пршімають участь як в детошікації органічних ксенобіотшсів, так і в підгрїшці гомеостазу а цілому.

ЗМІНИ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРУДКОЇ ЯЩІРКИ В МОДЕЛЬНИХ УМОВАХ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ КАДМІЄМ Для вивчення впливу хронічної інтоксикації кадмієм на деякі біохімічні показники прудкої ящірки були проведені модельні дослідження. Відловлені з контрольної ділянки (Присамар’я, сухуватий бір) тварини були розподілені на три

групп. Крім однакового корму (комахи, в основному твердокрилі та прямокрилі), перша група (І) здобула 0,5 мг хлориду кадмію на добу, друга (II) - 1,0 мг, а третя (ГП) - 3,0 мг. Введення хлориду кадмію здійснювалось у вигляді розчшгу внутрішньошлунковим уприскуванням за допомогою катетера. Відбір проб здійснювався на 5-у, 10-у та 15-у добу експерименту.

При зростанні добової дози надходження кадмію в організм відбувається підвищення його накопичення в шкірі. Напевне, висока концентрація кадмію в шкірі (141,8±18,3 мг/кг с.в., п=5) може непрямо свідчити про адаптивне пристосування, котре виражається у виведенні токсиканта під час ліпшпія (Шарыпш, 1981)..

Встановлено, що при тривалому навантаженні високтпі концентраціями кадмію, останній в кістках та м’язах не відкладається, а віггнскається цинком. В той же час, в шкірі тваріш його кількість значпо підвищується, мал.1. ■

••■Ьг--гдіідга • •••&•• (Діірут Дзба енягримапу

—йі.Пгдтп —о—СІПідта .

' —*—гп.Шгдтп , -гв—СДШпуш ,

Мал. 1. Динаміка вмісту кадмію в шкірі прудкої ящірки в модельних умовах

Для аналізу можливостей використання хвостів, які рефлекторно відкидаються _ ящірками, з метою пріпщптєсої біоіндикації забруднепня середовіпйа важкіши металами була дослід;кена інтенсивність накоштчеіпія в них кадмію в умовах експерименту. Отримані далі свідчать про те, що при надходженні в оргапізч кадмію в кількостях, які використані в експерішенті, спостерігається підвищення вмісту даніюго елементу в хвостах в порівнянні з контролем. Так,' у ящірок, які отримували за добу 1 мг хлориду кадмію, вміст кадмію через 15 діб зростає у відкинутих хвостах до 16 мг/кг сухої вага. . : •

В печінці спостерігається загальна тенденція до зппжеппя кількості РНК при хронічній дії кадмію. Слід однак відзначити, що у тваргат, які отримували максимальну дозу кадмію, після 10 діб експерименту ильсть РНК'в печінці виросла в 1,2 раза, але потім, на 15-й день значно знизилась (в 1,7 раза), що скіїало паймепше значення серед усіх груп тварин. Для ДНК в печінці піддослідних тваріпі було

характерним підтримання її кількості на відносно постійному рівні. Однак, у тварин Ш групи на кінець 15-ої доби експеримента рівень ДНК в печінці знизився. Певно, при відносно високій кількості кадмію адаптаційні механізми не вправляються та токсичний ефект виявляється значно сильнішим.

Динаміка співвідношення РНК/ДНК у тварин з І групи фактично не потерпіла змін. У тварин II та III групи відбувалось зниження співвідношення РНК/ДНК на прикінці експерименту. Таким чином, при щодобової дозі кадмію 0,5 мг транскрипційна активність генома відновлюється. При більш високих дозах синтетична активність знижується тим скоріше, чим вища токсична доза.

У м’язах синтетична активність генома* знижується у тварин з підвищеним токсичним навантаженням. В той же час ящірки, які одержали мінімальну дозу, продемонстрували можливість росту сшггетичної активності (отже посилення адаптаційних процессів) на 10-у добу експерименту. Однак при продовженні хронічної інтоксикації ця активність падала.

В печінці ящірок І групи спостерігався ріст кількості білку через 10 та 15 днів від початку експеримеїгту в середньому на 10%. У II групі первинний ріст рівня білку (в 1,2 раза) змінюється різким зниженням (в 1,7 раза) на 15 добу експеримента. В той же час у ящірок III групи вміст білку в печінці спочатку знизився в 1,6 раза, але через 15 днів він був уже вище, ніж у тварин всіх груп. Таким чином, добова доза кадмію 3,0 мг виявилась надзвичайно високою, і на формування адаптаційного процесу був потрібний деякий час. Слід відзначити, що у тварі{н, які одержали максимальну дозу через 15 днів експерименту спостерігались дрібні некротичні плями, які проявлялись у 30% випадків.

В нирках в перші 5 днів навантаження кадмієм у тварин всіх трьох груп спостерігається значне зниження кількості білку в 1,6-2,0 рази. Однак, якщо у тварин І групи спостерігається стабільне підвищення кількості білку через 10 та 15 днів від початку експеримента, то у тварин II та III груп збільшення рівня білку через 10 днів змінюється його повторним зниженням через 15. В гонадах чварнн І та II груп вміст білку зростав на прикінці експерименту. У ящірок з III групи кількість білку в < гонадах знижується, що може відображати порушення їх розвитку. В м’язах тварин усіх груп кількість білку на прикінці експеримента знижується, що може свідчити про зростання енергетичних витрат тварин при зниженій транскрипційної активнісгі.

ПРУДКА ЯЩІРКА ЯК ТЕСТ-ОБ’ЄКТ ДЛЯ БЮШДИКАЦІЇ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ПРОЖИВАННЯ

Даний вид плазунів є фоновим та масовим видом більшої частини території України та Європи. Він задовольняє усім вимогам, які пред’являються виду-біоіндикатору (Степанов, 1988, Lower, Kendall, 1990).

Дані, що отримані при вивченні популяцій в Присамар’ї, Диіпровсько-Орільському заповіднику, на території прилеглій до шахт Західного Донбасу та t

зоні промислового забруднення відходами хімічних та металугійннх підприємств свідчать про значне накопичення важких металів в нирках, печінці та кістках тварин' в умовах забруднення. Для іпірок коефіцієнта* акумуляції (співвідношення орган/грунт) для кадмію досягають б,3-7,9, а для свинцю 4,6-7,7, що дозволяє рекомендувати їх використання в системі біоінднкації в біогеоценозах з високого чисельністю лацертид.

Як показники, що дуже помітно змінюються в умовах забрудненій, фракційний склад ліпідів та система щггохромів Р-450 і Ь5 являються дуже корисними що до їх використання в біоінднкації, оцінці та прогнозувати стану як популяцій, так і біогеоценозів в цілому.

В більшості випадків біохімічні методи індикації засновані на умертвіїпіі тваріга. Мьі вивчали можливість використання хвостів, які рефлекторно відкидаються ящірками, з метою прижиттєвої біоінднкації забруднення середовища важкими металами. Здобуті дані свідчать про те, що кількості гоппсу та кадмію в хвостах ящірок Західного Донбасу в 3,2 та 6,0 рази більші, ніж у ящірок і Присамар’я, хоча коефіцієнти акумуляції складають лише 1,6. .

■ V ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведені дослідження свідчать про сприятливі біогеохімічні умови існування тварин і) їїіогеоценозах Присамар’я та Дніпровсько-Орільському заповіднику. Деяка різіпіця може визначатися з одного боку особливостями мікрокліматичних, геохімічних та біотопічшгх умов, а з другого - слабкою трансформовшіістю біогеоценозів заповідника внаслідок близькості техногенних терпторий. В екосистемах зони промислового забруднення (м.Дніпродзержинськ) та вугледобувания (Західний Донбас) популяції прудкої ящірки знаходяться в несприятливих умовах існування, що може привести до їх зникнс/пм. Лісова рекультішація сприяє відповлешпо популяції.

2. Техногенне забрудненій екосистем викликає насамперед знатпі зміпп р

кількісному складі популяцій прудкої ящірки. У порівнянні з нетрапсформовашши екосистемами їх чисельність, зшстсусгься в 3,2-6,7 рази. Процес відновлення екосистем за допомогою лісової рекультивації супроводжується зростанням чисельності популяції (в 2,2-6,5 рази). .

3. Зменшення чисельності популяції прудкої ящірки в трансформованих

екосистемах відбувається на фоні перебудови параметрів популяційної структури та репродуктивного циклу, що може бути розглянуто як адаптаційний процес, який компенсує значні втрати популяції. Це визначається зміною статевої структури популяції, в якої зростає відсоткова кількість самок (в 1,2 разп) та підвіпцеїпшм популяційної плодючості (на 10%). Значні втрап! відбуваються в складі прибулої популяції. • . ' ,

4. Вплив промислового забруднення викликає зміни морфофізіологгппгх

и

показників. Значно збільшуються індекси печінки, селезінки та нирок. Збільшення відносної ваги цих органів свідчить про інтенсифікацію метаболічних процесів в умовах забруднешія.

5. Накопичення важких металів відбувається в усіх органах та тканинах, але найбільший рівень біоакумуляції спостерігається в нирках, печінці та шкірі. Найінтенсівніше накопіічуються кадмій та свинець.

6. Зростання рірня важких металів (на прикладі кадмію) в умовах

експерименту в шкірі та хвості прудкої ящірки свідчить про наявність адаптації організму щодо виділення токсикантів зі структурами, які втрачає організм в процесі линяння або аутотамії. ■ •

' 7. Реакції біохімічних показників виявляються у ящірок з сильно трансформо-

ваних біогеоценозів як збільшення вмісту білка в шкірі і ліпідів в печінці та м’язовій тканині, що обумовлено як адаптаційним процесом на організмешюму' рівні, так і перебудовою мембранних структур у клітинах- під впливом токсикантів. Це супроводжується зміною фракційного складу ліпідів печінки, шкіри та легенів у бік зниженій рівня фосфоліпідів і тригліцеридів, що свідчить про значні енергетичні витрати організму тварин при дії токсикантів.

, 8. Збільшення вмісту нуклеїнових кислот та висока транскрипційна активність

(відношення РНК/ДНК) у шкірі прудкої ящірки з забруднених біотопів веде до збільшення в ній вмісту білку та сприяє підвищенню стійкості до токсикантів.

9. Рівень ферментів мікросомальної фракції печінки Р-450 та^ Ь5, які відповідають за детоксикацію ксенобіотиків, знижується у тварин з біогеоценозів зони забруднення, що свідчить про зниження стійкості організму в умовах дії стресових факторів і неможливість повної адаптації до них.'

10. Одержані дані свідчать про можливість використання прудкої ящірки як тест-об’екта для біоіндикації забруднення важкими металами як окремих популяцій, так і біогеоценозу в цілому. В ранзі найбільш інформативних показників слід рекомендувати чисельність молоді, статеву структуру популяцій, зміну, кількості ліпідів та їх фракцій, рівень транскрипційної активності нуклеїнових кислот та кількість ферментів (Р-450 та Ь5) мікросомальної фракції печінки. Для оцінки ступеню забруднення організму тварин важкими металами слід рекомендувати показники їх накопичення у хвостах, що дозволить проводити дослідження без умертвіння тварин.

' Список опублікованих праць . •

1. Гассо В.Я. Особенности обмена белка и липидов в организме прыткой ящерицы (ЬасоЛа 8&Ш$) в условиях антропоіешюй трансформации биогеоценозов // Вопросы степного лесоведения и лесной рекультивации земель. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1997. - С. 180-184.

2. Мисюра АН., Жуков А.В., Полоз О.В., Суханова В.Н., Гассо В.Я., Рева А.А., Кульбачко Ю.Л. Разработка метода комплексной эколого-биохимической оценки состояния популяций животных в техногенных экосистемах. Приднепровья // Вестник Днепропетровского университета. Биология, экология. Вып.2. - Днепропетровск: ДГУ. - 1996. - С. 177-184.

3 Мисюра АН, Гассо В.Я , Полоз О.В., Суханова В.Н., Жуков А.В., Кульбачко Ю.Л., Рузнна

Е.Н. Сравнительная характеристика содержания некоторых микроэлементов в организмах беспозвоночных, земноводных и пресмыкающихся в условиях техногенного влияния /А Вестник Днепропетровского госуниверситета Биология и экология. Вып.З. -Днепропетровск: ДГУ. - 1997. - С.133-143.

4. Булахов В.Л., Губкин А.А., Пахомов А.Е., Бобылев Ю.П., Рева А.А., Гассо В.Я., Михеев А.В., Пономаренко А.Л., Компанией А.Г. Функциональная роль высших гетеротрофов в выработке экологической устойчивости лесных биогеоценозов в условиях антропогенного пресса в степной зопе украниы // Вестник Днепропетровского госуниверситета Биология и экология. Вып.З. - Днепропетровск: ДГУ. - 1997. - С.113-119.

5. Misyura A.N., Gasso V.Y., Sukhanova V.N. Comparative ecology ond biochemistry of amphibians and reptiles in polluted habitats // Advances in Amphibian Research in the Former Soviet Union. -Sofia-Moscow: PENSOFT Publ. - 1996. - Vol. 1. - P. 191-200.

6. Gasso V.Y. Some physiological indices of the sand lizard from the ecosystems of different transformation rate // Proc. VI Meeting • "Species and its productivity in the distribution area" UNESCO programme "Man and Biosphere". - St.Petersburg. - 1993. - P. 164-165.

7. Гассо В.Я. Использование массовых видов пресмыкающихся для бпомопиторинга состояния

окружающей среды в заповедниках // Матер. Міжнар. копф. присвяч. 100-річчю заповідати асканійсшго степу. “Актуальні пігтанпя збереження та відповленпя степових екосистем”. -Асканія-Нова - 199S.-С. 255-257. ' ,

8. Місіора О.М., Булахов В.Л., Полоз О.В., Гассо В.Я., Суханова B.IJ. Стан герпегофаупн

урбанізованих і рекреаційшгх територій у ззялгвах техногенних регіонів // Матер.' конф. “Урбанізація як фактор змін біогеоценотпчттого покрішу”. - Львів: Акадсмічппй Експрес. ,* 1994.-С. 43-45. ... . '

9. Мисюра А.Н., Сміфіюв Ю.Б., Гассо В.Я., Марчепковская А.А. Биотсстирсваїше как метод оценки природной среды // Матер. II Всеукр. копфер. “Проблеми фундаментальної екологи"» ■

- Кривий Ріг. - 1997. - С. 42-43. .

Ю.Гассо В.Я. Сравнительная характеристика мшероэлемептного состава различных видов пресмыкающихся степного Приднепровья // Вопросы герпетологии. - К.: Наукова думка -1939.-С. 55-56. . .

11.Мисюра А.Н., Сыпало Т.Н., Гассо В.Я. Некоторые механизмы устойчивости популяции различных видов амфибий и рептилий к влиянию антропогенных факторов // Тез. Докл.

. Всес. шхолы. “Проблемы-устойчивости биологических систем”. - Харьков. - 1990. - С. 173174. ' I ' '

12.Гассо В.Я., Мисюра А.Н., Булахов В.Л. Эколого-биохимичестше показатели прыткой

ящерицы как показатель состояния наземной герпетофауны в техногенных регионах // Тез. . Всес. конф. “Экологические проблемы охраны живой природы”,- - Часть 2. - Москва. - 1990.,-С. 97. . .

13.Gasso V.Y. Some effccts of environmental pollution and of benzene alone on protein and lipid bioconcentration in the sand lizard Lacerta agilis L. // Abstracts 2nd Eurcp. Conf. on Ecotoxicology.

- Amsterdam. - 1992. - P 2-88. ‘

14.Гассо В.Я., Суханова B.H. Пресмыкающиеся Днепровско-Орельского заповедника и их использование в системе экологического мониторинга // Екологічні осноїш оптимізації реяшму охорошї і використання природно-заповідного фонду. - Рахіз. - 1993. - С. 243-244.

15.Gasso V.Y. Heavy metals,• protein and lipid bioconcentration in the sand lizard blood under pollution impact //Absrtracts 7th Ordinary General Meeting SEH. - Barcelona - 1993: - P. 69.

16.Gasso V.Y. Lipid composition of some lizard organs under industrial pollution // Environmental

Toxicology: Pollutants in the Environment and their Toxic Effects. Central Eastern Eutop. Regional Meeting of SECOTOX. ■* Porabka-Kozubnik, Poland. - 1993. - P. 96. .

17.Gasso V.Y., Sukhanova V.N. Heavy metals body.burden of the sand lizard (Lacerta agilis L.) in the

Samara-river region (Ukraine) // Вестник Днепропетровского Университета. Биология п экология. Вып. 1. - Днепропетровск: ДГУ. - 1993. - С. 114-115. ' .

18.Gasso V.Y., Bulakhov V.L. Lizards reproductive adaptation under strong indusrial pollution // Ab-

streets 2nd World Congress of Herpetology. - Adelaide. - 1994. - P. 95. ‘

19.Gasso V.Y., Doroshenko T.B. Chemical risk assessment for reptiles under environmental pollution // Abstracts EERO Symp. ’’Chemical Risk Assessment”. - Moscow. - 1994. - P. 26.

20. Gasso V.Y. Aspects of reptiles response to heavy metals contamination: species diversity, bioaccumulation and biochemical alterations // 3rd Int. Confer, on the Biogeochemistry of Trace Elements. Theme B: Impacts and Pathways of Exposure. - Paris. - 1995, В1. - No page numbers.

21.Misyura A.N., Gasso V.Y., Sukhanova V.N., Poloz O.V. Determination of the degree of heavy

metal environmental pollution using amphibians and reptiles as bioindicators in biomonitoring system // Abstracts 6th Intemat. Hans Wolfgang Numberg Memorial Symp. on Metal Compounds in Environment and Life. - Julich, Germany. - 1995. - P. 152. •

22.Misyura A.N., Gasso V.Y., Poloz O.V., Sukhanova V.N.. Using animals biochemical parameters

for risk assessment under toxicants impact // EERO-USAID Symp. on Ecological Chemistry. -Chisinau, Moldova, 1995. - P. 152. .

23.Gasso V.Y., Astakhov O.V., Goloskok T.A. Possible using reptiles for bioindication of heavy

metals pollution // Abstracts I st Practical conf. “Sustainable development, environmental pollution and ecological safety”. - Vol. 2. - Dnepropetrovsk: DSU. - 1995. - P. 51-52. •

24.Gasso V.Y. Ecotoxicological effects on DNA and RNA levels in lizards // Abstracts 4th Europ. Conf. SECOTOX. “Ecotoxicology and Environmental Safety”. - Metz, France. - 1996. - P. C22.

25.Gasso V.Y. Toxicological aspects of lizards metabolism under industrial pollution // Abstracts 2nd Practical Conf. “Sustainable development: system analysis in ecology”. - Sevastopol. - 1996. - P. 137-138.

26.Гассо В.Я, Голоскок T.A. Стан плазунів в різних за ступенем антропогенної трансформації

• угрупованнях // Проблеми фундаментальної екологи. - Кривий Ріг - 1996. - С. 35.

27.Гассо В.Я , Кульбачко Ю.'Л, Мисюра А.Н Изменение некоторых биохимических показателей позвоночных и беспозвоночных животных в услоиях промышленного загрязнения среды обитания // Тези конф. “Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи утворення екологічно чистих технологій”. - Дніпродзержинськ. - 1996. - Сд 41-42

28.Гассо В.Я. Екологічні особливості прудкої ящірки в умовах промислового забруднення // Тези IV Міжнар. конф. “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”. - Том 2. - Частина 2. - Дніпррпетрозськ: ДДУ. - 1996. - С.23.

29.Gasso V.Y. Industrial pollution influence on biochemical indices of the sand lizard Lacerta agilis L. //Herpetology'97. 3rd World Congress Herpetology, Abstracts. - Prague. - 1997. - P. 74.

30.Gasso V.Y Indices of reptiles protein and lipid metabolism as bioindicators of pollution impact // Central Eastern Europ. Conf. Ecotoxicology and Environmental Safety. - Jurmala. - 1997. - P. 44.

31.Misyura A N., Vinnichenko A N., Gasso V.Y. Using different animal species as environmental bioindicators in South Eastern Ukraine // 9th Intemat. Symp. on Bioindication* - Serdang, Malaysia.

- 1997.-P. 44.

32.Gasso. V.Y. Different levels of reptile homeostasis under conditions of environmental stress //

, Toxicology Letters Suppl. 1/95, 1998. - P. 238. .

33.Gasso, V.Y. Peculiarities of lipid metabolism in lizards under industrial pollution // 9th SEH Ordinary General Meeting Programme and Abstract. - Le Bourget du Lac, France. - 1998. - No page numbers.

34.Misyura A N.. Gasso V.Y.. Marchenkovskaya A. A Influence of technogenic landscape changing on amphibian and reptile populations // Program and Abstract Intemat. Conf. “Present and historical nature-culture interactions in landscapes”. - Prague. - 1998. - No page numbers.

35.Гассо В.Я. Популяционно-биологический анализ сеголеток ящериц как метод оценки состояния экосистем при их антропогенной трансформации // Тез. докл. Третьей Междунар. конф. по устойчивому развитию. “Проблемы индустриальных регионов: менеджмент и экология”. - Запорожье, 1998 - С. 59-60.

Зб Гассо В.Я. Возможное использование рефлекторно огбрасываемого ящерицами хвоста в целях прижизненной биоиндикации загрязнения среды тяжелыми металлами // Тези Міжнар. конф. “Питання біоіндикаціі і екології”. - Запоріжжя. - 1998. - С. 46.

Гассо В.Я. Еколого-біохімічні особливості взаємодії ^прудкої ящірюі {Lacerta agilis L.) з техногенним середовищем в умовах степового Придніпров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Дніпропетровський держуніверситет, 1998.

Дисертацію присвячено питаїпіям внвчёшм стану популяцій прудкої ящірки в умовах центрального степового Придніпров’я. Встановлені деякі екологічні (щільшсть популяцій, статева структура, поповнення молоддю) та біохімічні (вміст важких металів, білку, ліпідів та їх фракцій, ДНК, РНК, цитохромів Р-450 та Ь5) показіппаї прудкої ящірки. Виявлено реакцію цього виду на техногеїпіу трансформацію біогеоцепозів. Вшначепо найбільш інформативні показники, які можуть бути використані для біоінднкації забруднешм наземішх екосистем. .

Юпочопі слова: прудка ящірка, екологія, важкі метали, білок, ліпіди, ДНК,.РНК, цнтохромн Р-450 та Ь5, забруднеіпія, біоіндтсація.

Гассо В.Я. Эколого-бнохимичсскне особегагасти взаимодействия прыткой ящерицы (Lacerta agilis L) с техногеніюГі средой ? условиях степного Приднепровья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степеші кандидата биологических наук по специальности 03.00,16 - экология. - Днепропетровский госуниверснтет, 1998.

Диссертация посвящена гізучеіппо состояния популящгіі прыткой ящерицы в условиях центрального степного Приднепровья. Установлены некоторые экологические (плотность популящш, половая структура, пополнешіе молодью) и биохлмнческпе (содержите тяжелых металлов, белка, липидов и их фракции, ДИК, РНК, цптохромов Р-450 и Ь5) показатели прыткой ящерицы. Выявлена реакция дашюго вида на техногеїшую трансформащпо биогеоценозов. Определены наїіболее ішформатігвіше показатели,

. которые могут быть использованы для биоїшднкацші загрязнешш наземных экосистем.

Ключевые слова: прыткая я&ерица, экология, тяжелые металлы, белок, липиды, ДНК, РНК, цитохромы Р-450 и Ь5, загрязнеіше, бноннднкация.

Gasso V.Y. Ecology-biochemical peculiarities of interaction of sand lizard (Lacerta agilis L) with technogenic environment under conditions of steppe Dnieper region. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 03.00.16 - ecology. - Dnepropetrovsk State University, Dnipropetrovsk, 1998.

The dissertation is devoted to the state of sand lizard populations in central steppe Dnieper region. Some ecological (populations’ density, sex ratio,.replenishment by young animals) and biochemical (the content oflieavy metals, protein, lipids and its fractions, DNA| KNA in organs find tissues, cytochromes P-450 and b5 in microsomes of liver) indices of the sand lizard is determined. The responce of this species to technogenic transfomiaton of Kogeocenoses has been revealed. The most informative indices which may be used for bioindication of terrestrial ecosystems pollution have been established. ' . . •

Key words: sand lizard, ccology, heavy metals, protein, lipids,' DNA, RNA, cytochromes P-450 and b5, pollution, bioindication.