Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эффективность разных способов основной обработки почвы под сахарную свеклу в Правобережной части Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Эффективность разных способов основной обработки почвы под сахарную свеклу в Правобережной части Лесостепи Украины"

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ р Г £УК^|НСЬКОї АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ЕФЕКТИВНІСТЬ СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ В ПРАВОБЕРЕЖНІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.01 - загальне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ХИЛЬНИЦЬКИЙ ОЛЕГ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 633.63.:631.51 (477.4)

КИЇВ - 1998

Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН.

Науковий керівник:

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник П'ЯТЮВСЬКИЙ Микола Костянтинович, Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція УААН, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН КРУТЬ Володимир Маркіянович, Українська академія аграрних наук, радник Президії УААН

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ПАВЛОВСЬКИЙ Віктор Борисович, Білоцерківського сільськогосподарського університету, доцент кафедри землеробства

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра землеробства, м. Київ

Захист дисертації відбудеться "/<*“ липня 1998 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук

Адреса : 252110, м. Київ, 650 ГСП вул. Клінічна, 25 Інститут цукрових буряків.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус).

Автореферат розіслано 1998 року.

Вчений секретар

. спеціалізованої вченої ради

Коломієць О.П.

ВСТУП

Актуальність твии. В Україні цукрові буряки е однією з провідних технічних культур.

На основі досліджень Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції в зоні правобережного Лісостепу під цукрові буряки рекомендовано застосовувати глибоку оранку до 30-32 см. Проте вона вимагає витрат великої кількості робочого часу, праці, паливно-мастильних матеріалів, спричиняє надмірну аерацію фунту і мінералізацію гумусу, посилює ерозійні процеси. Тому завданням наших досліджень була розробка альтернативних глибокій оранці більш енергозберігаючих способів основного обробітку фунту, які б забезпечували одержання високого врожаю цукрових буряків хорошої якості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, теиаии. Робота виконувалась в межах науково-дослідної профами лабораторії афотехнології Інституту цукрових буряків. Реєстраційний №01960012876

Мета і задачі досліджень. Вивчити ефективність різних способів та глибини основного обробітку фунту під цукрові буряки в найбільш поширеній ланці сівозміни - (конюшина на один укіс - озима пшениця -цукрові буряки) і рекомендувати виробництву найдосконаліші з них.

Наукова новизна результатів в тому, що в зоні достатнього зволоження правобережного Лісостепу України на глибоких малогумусних легкосуглинкових чорноземах в ланці з багаторічними травами вперше вивчена порівняльна ефективність застосування під буряки глибокої оранки, плоскорізного обробітку, мілкої оранки з глибоким розпушуванням фунту, поглиблення орного шару до 38-40 см, а також застосування глибокої оранки та розпушування на фоні поверхневого обробітку під попередник.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень дають можливість рекомендувати бурякосіючим господарствам зони достатнього зволоження правобережних районів Лісостепу України в ланці сівозміни з багаторічними травами при внесенні достатньої кількості добрив, інтенсивному інтефованому захисті посівів від бур'янів, хвороб та шкідників в системі поліпшеного зяблевого обробітку під цукрові буряки застосувати поряд з глибокою і мілку (12-14 см) оранку як окремо, так і при доповненні її глибоким безполицевим розпушуванням фунту.

Особистий внесок здобувача. Робота виконана автором особисто при сприянні відділу технології Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції та лабораторії афотехнології Інституту цукрових буряків.

Апообаиія результатів дисеоташї. Результати досліджень щорічно доповідались на Вченій раді Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції, конференціях молодих учених в Інституті цукрових буряків УААН (1992-1994), на виробничих нарадах спеціалістів сільського господарства Вінницької області.

Публікашї. Матеріали дисертації опубліковані в 4 наукових працях.

Обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 9 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку літератури та додатків. Робота викладена на 270 сторінках, ілюстрована 34 таблицями. Список

використаної літератури вміщує ________ першоджерел. В додатку 12

таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі (огляд літератури) подано детальний розгляд літературних джерел по темі дисертації.

У другому розділі викладені умови й методика досліджень. Показано, що вивчення впливу різних способів та глибини основного обробітку фунту під цукрові буряки проводили в стаціонарному досліді на уладово-Люлинецький дослідно-селекційній станції. Грунт - чорнозем глибокий малогумусний вплутуваний середньосуглинковий. Вміст гумусу в шарі 0-30 см - 4,0-4,4 %, рухомого фосфору й обмінного калію (за Чіріковим) відповідно 160-180 та 80-90 мг/кг повітряно-сухого фунту.

Сівозміна десятипільна: конюшина на 1 укіс - озима пшениця -цукрові буряки - горох - озима пшениця - цукрові буряки - кукурудза на силос - озима пшениця - цукрові буряки - ячмінь + трави. Дослідження проводились в ланці сівозміни з багаторічними травами.

Добрива вносили під основний обробіток фунту: під озиму пшеницю по 60 кг д.р. МРК, буряки - 40 т гною + N100 РноК ізо кг. Розмір облікової ділянки 100 м2. Повторність - триразова. Схема досліду наведена в таблицях 1-6.

Технології вирощування культур - загальноприйняті для зони. Зяблевий обробіток під цукрові буряки включав дискування поля в 2 сліди на 5-6 см після збирання пшениці, відвальне лущення на 12-14 см через 2 тижні (за виключенням варіантів з мілкою оранкою та плоскорізним розпушенням) і основний обробіток в кінці жовтня. Оранка проводилась плугом ПН-4-35, плоскорізний обробіток КПГ-250, безполицеве розпушування робочими органами ПРН-31000 типу «Параплау».

Вирощували буряки гібрид Уладівський ЧС-5. Застосовували гербіциди, досходове боронування, розпушення міжрядь, ручне формування густоти рослин та прополку посівів.

з

Збирання врожаю здійснювали комбайном РКС-6. Якість коренеплодів визначали на поточній лінії «Венема». Облік урожаю коренеплодів з усієї ділянки, пічки - по сорококореневих пробах. Дані врожаю та якості буряків опрацьовані методом дисперсійного аналізу.

Спостереження в досліді (підрахунки густоти сходів та кількості рослин на час збирання врожаю, маси 100 проростків, поширення коренеїду, наростання маси гички й коренеплодів та зміну цукристості останніх, забур’яненість посівів) здійснювали згідно методик Інституту цукрових буряків УААН).

Вологість фунту визначали ваговим методом, азот нітратний - по Грандваль-Ляжу, а аміачний з допомогою індофенольної зелені, нітрифікаційну здатність по Ваксману, рухомі форми фосфору й калію з однієї витяжки за Чіріковим, гідролітичну кислотність за Каппеном.

Затрати енергії при проведенні основного обробітку фунту та її окупність розраховували на основі «Методики біоенергетичної оцінки технологій виробництва продукції рослинництва» (Москва, ВАСГНІЛ, 1993). Вихід кормових одиниць і протеіну визначали згідно існуючих нормативів (Боженок та ін., 1963).

Багаторічна середня сума опадів на дослідній станції 596 мм, температура повітря 6,7°С, відносна вологість - 79 %; за вегетаційний період опадів випадає 392 мм. В окремі роки погодні умови істотно відрізнялись. В 1992 р. за рік опадів було 78 % норми, в 1991 - 116,1993 - 114, 1995 - 86 %. За квітень-вересень ці показники складали

відповідно 270, 560,496 та 412 мм.

В третьому розділі показано, що різні способи та глибина основного обробітку фунту впливають на його афофізичний стан, формування запасів вологи та ефективність їх використання. Глибока оранка й розпушування фунту поліпшують водопроникність і сприяють кращому засвоєнню опадів, підвищують запаси вологи в фунті. Так, в

1991 р. після змикання листя в міжряддях при мілкій оранці об’ємна маса фунту в шарі 0-30 см складала 1,19 г/см3, загальна пористість 55,2 %, ступінь аерації 39,0 %; при оранці на 38-40 см й розпушенні на таку ж глибину ці показники знаходились в межах 1,07-1,09 г/см3; 59-60- та 4143 %. По фону плоскорізного обробітку на глибину 30-32 см вони були близькими до контрольного варіанту (1,05 г/см3 та 60 і 38,5 %).

Наведені в табл. 1 дані свідчать, що в середньому за роки досліджень на час сівби буряків в шарі фунту 0-150 см при оранцгна 3032 см продуктивної вологи було 277 мм, оранці на 12-14 см - 213 мм. В більш посушливому 1993 р. відповідно 214 та 162 мм (-24 %, в тому числі в шарі 100-150 см менше на ЗО %), При розпушуванні поля до глибини 38-40 см весняні запаси вологи в цьому шарі фунту в

середньому за три роки порівняно до контролю зросли на 11 %, а в 1991 р. - на 20 %.

В середині вегетації в 1993 р. в контрольному варіанті вологи в шарі 0-150 см було 125 мм, а при застосуванні глибокого розпушування фунту після мілкої оранки 178 мм. Під час збирання врожаю ці показники відповідно були 158 і 199 мм. Від збирання пшениці в 1992 р. до сівби цукрових буряків в наступному році опадів було 288 мм. Запаси вологи в шарі 0-150 см за цей час при оранці під буряки на глибину 30-32 см збільшились на 182 мм, а мілкій оранці - на 160; засвоєння опадів фунтом складало 70 та 62 %. Весняні запаси вологи при ллоскорізному обробітку в середньому за роки досліджень були практично такі ж (222 мм), як і при оранці (227 мм).

На протязі вегетації весняні запаси вологи в фунті поступово зменшуються в результаті використання її рослинами та випаровування. При цьому до середини вегетації буряки використовують вологу переважно з верхніх шарів. Наприклад, в контрольному варіанті, до цього часу в 0-50 см шарі фунту кількість вологи в середньому за три роки зменшилась на 47 %, шарі 50-100 см на 38, а шарі 100-150 см тільки на 25 %. В посушливому 1992 р. до середини вегетації буряків в шарі фунту 0-50 см в різних варіантах досліду залишилось всього 5-11 мм продуктивної вологи. Найменше її було при плоскорізному обробітку (5 мм) та мілкій оранці (7 мм). Останнє, пояснюється більшою, ніж при глибокій оранці концентрацією коріння буряків і поверхневих шарах, куди зароблялись добрива. Це явище відмічається багатьма дослідниками.

В посушливому 1992 р. менше вологи в фунті в середині вегетації буряків було і при оранці або розпушуванні його до глибини 38-40 см, можливо як результат підвищених втрат її від фізичного випаровування.

В другій половині вегетації цукрових буряків відбувається інтенсивний ріст коренеплодів і витрата вологи зростає, в тому числі з шару 100-150 см (в середньому за три роки до збирання врожаю тут її запаси зменшились на 43-52 %, а в посушливому 1992 р. - на 76-85 %). Найбільше її залишилось (57 %) при мілкій оранці.

Розрахунки показали, що в середньому за 1991-1993 pp. найменше вологи з фунту від сівби буряків до збирання їх врожаю було витрачено при мілкій оранці (90 мм) та плоскорізному обробітку фунту (100 мм), а більше в варіантах з застосуванням глибокої оранки та розпушування (113-123 мм), тобто там, де вихідні запаси також були вищі. В результаті залишкові запаси продуктивної вологи на час збирання буряків при мілкому й плоскорізному обробітку фунту виявились більші, ніж на контролі (в середньому за 3 роки на 7-7,5 %).

Таблиця 1. Запаси продуктивної вологи в шарі грунту 1,5 м в полі буряків залежно від основного обробітку грунту, мм

Обробіток фунту, глибина в см Сівба буряків Середина вегетації Збирання врожаю

РОКИ

під пшеницю під буряки 1991 1992 1993 Сер. 1991 1992 1993 Сер. 1991 1992 1993 Сер.

1.Оранка, 20-22 (контроль) Оранка, 30-32 (контроль) 202 264 214 227 208 97 125 143 146 37 158 114

2. Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 214 264 162 213 178 97 108 128 147 26 196 123

3. Плоско-різний, 20-22 Плоско- різний, 30-32 208 256 202 222 174 46 105 108 137 32 198 122

4. Оранка, 20-22 Оранка, 38-40 216 258 205 226 213 64 156 144 134 45 158 112

5. Дискува-ння, 10-12 Розпушу- вання, 38-40 243 256 235 245 212 62 118 131 145 52 169 122

6. Дискува-ння, 10-12 Оранка, 30-32 203 270 243 239 228 88 144 153 132 44 184 120

7. Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 + розпушування, 38-40 204 - 241 - 222 - 178 - 154 - 199 -

НІР05 34 ЗО 25

Витрата вологи на 1 ц коренеплодів (коефіцієнт водовикористання в середньому за три роки найменшою була .при мілкій оранці (1,11 мм). При плоскорізному обробітку вона складала 1,17 мм, дискуванні під пшеницю й глибокій оранці під буряки 1,19, а на контролі - 1,14 мм. Витрата вологи на 1 т цукру і сухої маси загального врожаю (коренеплоди + гичка) також найменші при мілкій оранці (відповідно 61,1 та 28,3 мм). У варіантах з глибокою оранкою та розпушуванням до 38-40 см вона значно більша (на 1 т цукру 63,2-67,7, а сухої маси 28,8-31,1 мм). Значно вищий, ніж на контролі, коефіцієнт використання вологи на 1 ц коренеплодів (1,17 мм)та сухої маси (31,1 мм) був і при плоскорізному обробітку фунту.

В четвертому оозділі показано, що способи і глибина основного обробітку фунту не стільки впливають на вміст доступних рослинам основних елементів живлення в шарі 0-50 см, ЯК ЇХ кількість в окремих його частинах. Наприклад, в середньому з шести визначень (три роки, два строки) сумарна кількість нітратного і амонійного азоту була: на контролі 17, при мілкій оранці 17, поглибленій до 38-40 см 16, комбінованому обробітку поля 17, плоскорізному 15 мгЛсг абс. сухого фунту. Але в шарі 0-30 см в середньому за 1991-1993 pp. весною нітратів при відповідних способах обробітку було 18, 23,17, 25,18 мг. В

1992 р. в цей час в шарі 0-10 см на контролі азоту нітратів було 35, при плоскорізному обробітку 42, а комбінованому 43 мг. Проте в підорному шарі фунту більше доступного рослинам азоту було при глибокій оранці. В середньому з шести визначень в шарі 30-50 см його вміст був на контролі 17, при мілкій оранці 15, плоскорізному обробітку 10, комбінованому 14 мг/кг.

Різниця в кількості рухомої фосфорної кислоти в шарі 0-50 см при різних способах та глибині основного обробітку також незначна (всього

0,2-1,5 мг/100 г пов. сух. фунту). Вона також більша в окремих його частинах. Так, в середньому з шести визначень вміст Р205 в шарі фунту 0-50 см в контрольному варіанті складав 157 мг, при мілкій оранці 155, плоскорізному обробітку 146, а комбінованому 137 мг/кг фунту. А в шарі фунту 0-10 см на час сівби буряків в 1991 р. при глибокій оранці фосфорної кислоти було 218, плоскорізному обробітку 227, глибокому розпушуванні 253 мг.

Аналогічне явище спостерігається і щодо вмісту калію. В середньому також з шести визначень його кількість в шарі 0-50 см по варіантах коливалась в межах 80-88 мг/кг фунту. Найменше його було (80 мг) при плоскорізному обробітку. А в шарі 0-10 см в середньому за три роки весною обмінного калію при оранці на 30-32 см було 116, плоскорізному обробітку 140, комбінованому- 146 мг/кг фунту. Тобто,

при мілкій оранці й безполицевому розпушуванні фунту знаряддями різного типу доступними рослинами формами елементів живлення збагачуються перш за все верхні шари, куди заробляються мінеральні туки, гній, пожнивні і кореневі рештки попередніх культур і де органічна маса, завдяки хорошій аерації, прискорено мінералізується. Одночасно з цим спостерігається збіднення на елементи живлення нижніх шарів. Про таке явище сповіщає багато вчених (Тараріко О.Г., 1980; Зубенко В.Ф., 1984 та ін.) і воно, очевидно є закономірним для всіх фунтово-кліматичних зон.

В другій половині вегетації буряки були краще забезпечені доступним азотом по оранці, ніж безполицевому обробітку фунту. Так, в 1991 р. перед збиранням буряків в контрольному варіанті вміст нітратів в шарі 0-50 см складав 3,1 мг/кг, а при плоскорізному обробітку 1,18; в

1993 р. амонійного азоту в цьому шарі відповідно було 6,3 і 4,6 мг/кг. Очевидно, саме цим і пояснюється більш раннє технічне дозрівання буряків при мілкому та безполицевому обробітку фунту.

В п'ятому розділ/ відмічається, що цукрові буряки є слабоконкурентною культурою. Без прополювання урожайність коренеплодів може знижуватись наполовину і більше. Погіршуються також ЇХ технологічні якості, зростають втрати при збиранні. В даний час боротьбу з бур’янами в буряковому полі здійснюють хімічними та механічними засобами, серед яких основному обробітку фунту належить одне з провідних місць.

Не дивлячись на те, що в стаціонарі почалася друга ротація сівозміни і застосовується високий рівень афотехніки культур, засміченість бурякового поля на час проривки сходів дуже висока (в середньому за 4 роки в межах 137-207 шт. сходів бур’янів/м2, табл. 2). І жоден із способів основного обробітку фунту в боротьбі з бур’янами не був ефективнішим за контрольну глибоку оранку. По мілкій оранці в середньому за роки досліджень забур’яненість посівів збільшилась на 24 %. Аналогічний стан спостерігався і при додатковому глибокому розпушуванні фунту. Післядія поверхневого обробітку під пшеницю навіть при оранці під буряки на 30-32 см збільшила кількість бур’янів на 31, а при розпушуванні фунту до 38-40 см - на 51 %.На 43 % більше, ніж в контролі, налічувалось бур’янів і при плоскорізному обробітку фунту. Переважали серед них однорічні рослини (мишій сизий, зірочник, фіалка, щириця). Багаторічників (осот жовтий та рожевий, берізка польова) було декілька разів: менше, але вони, як правило, росли і в полі попередньої озимої пшениці. Багаторічних бур’янів також більше, ніж в контролі, при всіх способах основного обробітку фунту, але найбільше при плоскорізному чергуванні дискування з безполицевим

Таблиця 2. Кількість бур'янів в посівах буряків залежно від основного обробітку фунту, іит./м

Обробіток фунту, глибина в см Пере ряків, д проривкою бу-991-1993,1995 р. Пере/ жаю збиранням вро-1992,1993 рр.

всьо- го зних всьо- го зних

лід пшеницю під буряки одно- річних багато- річних одно- річних багато- річних

Оранка, 20-22 Оранка, 30-32 137 132 5 21 18 3

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 170 162 8 23 19 4

Плоско- різний, 20-22 Плоско- різний, 30-32 196 184 12 18 15 3

Оранка, 20-22 Оранка, 38-40 164 156 8 23 19 4

Диску- вання, 10-12 Розпушу- вання, 38-40 207 197 10 20 17 3

Дискува-ння, 10-12 Оранка, 30-32 180 167 13 26 22 4

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 + розпушування, 38-40 169 162 7 27 24 3

розпушуванням, та при заміні оранки під пшеницю поверхневим обробітком (відповідно в 2,4; 2,0 і 2,6 рази).

Вища забур'яненість посівів, в тому числі й багаторічними рослинами, при зменшенні глибини оранки і застосуванні безполицевих знарядь спостерігалась в багатьох дослідах і пояснюється тим, що при цих способах обробітку насіння бур’янів нового врожаю, а також що у великій кількості надійшло з гноєм, зосереджується переважно в поверхневих шарах фунту, звідки масово проростає. Заоране ж в глибокі шари воно у великій кількості гине, або дає нежиттєздатні сходи (Манько Ю.П., 1991).

В результаті досходового боронування посівів, шаровки і міжрядних розпушень, ручної прополки в рядках та застосування гербіцидів переважна кількість рослин бур'янів в досліді була знищена і до часу збирання врожаю буряків кількість по варіантах значно вирівнялась,

змінилась також і структура. Яи і навесні переважаючими видами бур’янів під час збирання врожаю буряків залишились однорічні рослини. Але відносна доля багаторічних, більш стійких до гербіцидів і взагалі життєздатніших в середньому за 1992,1993, зросла з 3,5-7 до 15-21 %. В найбільшій мірі це спостерігалось при мілкій оранці (20 %), де, очевидно, були кращі умови для відростання підрізаних рослин. Додаткове глибоке розпушування фунту після мілкої оранки зменшило питому вагу багаторічних бур’янів майже на ЗО %.

Слід також відмітити, що під час збирання врожаю в складі бур'янів переважали більш стійкі до гербіцидів двосім’ядольні рослини (в середньому за 1992 і 1993 роки по варіантах досліду ЇХ було 61-83 %). Найменше двосім’ядольних бур’янів залишилось вегетувати при плоскорізному обробітку фунту (на 22 % порівняно до контролю). Але односім’ядольних (переважно дрібнонасінних злаків) тут було більше.

В шістош розділі відмічається, що при вирощуванні цукрових буряків по інтенсивній технології з застосуванням малих норм висіву дорогого насіння дуже важливо створити хороші умови для його проростання. І тут, як встановлено численними дослідженнями інституту цукрових буряків УААН та дослідних станцій, велику роль відіфає якісний обробіток фунту.

Наші дослідження показали, що при різних способах та глибині основного обробітку фунту густота сходів цукрових буряків практично однакова (в середньому за 4 роки вона складала 11,5-11,8 рослин на метр рядка) і була достатньою, щоб після проривки мати на гектарі в межах 100 тисяч, як це рекомендується для зони достатнього зволоження. На час збирання густота буряків в середньому за 4 роки в залежності від варіантів досліду була в межах 90-94 тис./ґа.

В нашому досліді істотної різниці між масою рослин буряків під час проривки при різних способах обробітку фунту не встановлено. Можливо це пояснюється тим, що високий афотехнічний фон досліду (оборот пласта конюшини, 40 т/га гною та N100P100K130) забезпечував хороше живлення сходів при всіх способах обробітку фунту.

Відомо, що хвороби приносять велику шкоду врожаю сільськогосподарських культур та його якості. Поширений в усіх зонах бурякосіяння коренеїд при високому ступені (50-75 %) ураження рослин спричиняє їх загибель, сходи зріджуються і в результаті знижується врожайність. Пошкоджені рослини також відстають в рості, внаслідок чого знижується маса коренеплодів (І.Краснощоков, 1963).

Навіть при висіві насіння, обробленого хімічними препаратами, ураження буряків коренеїдом при різних способах та глибині основного обробітку фунту в наших дослідах було досить великим (в середньому за три роки в межах 39-48 %, а в 1995 р. - 46-73 %, табл. 3).

Таблиця 3. Ураження сходів цукрових буряків коренеїдом залежно від способу та глибини основного обробітку фунту, %

Основний фунту, гли обробіток 5инав см Роки спостережень

Під пшеницю під буряки 1991 1992 1993 1995 Середнє

Оранка, 20-22 Оранка, 30-32 56,5 15,2 19,9 61,2 45,9

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 58,2 “ 19,3 52,4 43,3

Плоско- різний, 20-22 Плоско- різний, 30-32 51,7 27,0 18,1 72,7 47,5

Оранка, 20-22 Оранка, 38-40 59,2 21,5 48,3 43,0

Диску- вання, 10-12 Розпушу- вання, 38-40 53,4 15,0 18,4 46,1 39,9

Дискува-ння, 10-12 Оранка, 30-32 51,9 20,6 15,7 64,3 43,9

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 + розпушування, 38-40 - - 17,5 45,7 -

Підвищений рівень розвитку цієї хвороби взагалі характерний для фунтово-кліматичних умов Вінничини, а в досліді цьому безперечно сприяли і висока насиченість сівозміни цукровими буряками (ЗО %), розміщення їх по обороту пласта багаторічних трав. Яс показали дослідження в стаціонарних дослідах інших зон і той і інший фактор сприяють поширенню коренеїду (З.О.Пожар та ін., 1984).Наведені дані свідчать, що в роки досліджень жоден з способів обробітку фунту стійкої переваги щодо захисту сходів від коренеїду не мав. В усі роки дещо менше уражувались буряки при дискуванні поля під пшеницю й глибокому розпушуванні його під технічну культуру. Застосування мілкої та глибокої оранки, порівняно до контрольного варіанту, істотної переваги не мало. При плоскорізному обробітку фунту і під пшеницю і під буряки в середньому за чотири роки вражених коренеїдом рослин також було всього на 3 % більше, ніж при оранці. Але в 1995 році більше на 19, а в 1992 на 78 %.

Більш інтенсивне поширення хвороб сільськогосподарських культур при систематичному безполицевому обробітку фунту в сівозмінах спостерігалась багатьма дослідниками. Пояснюється це тим, що на поверхні фунту залишається значна кількість органічних решток попередніх культур, інокульованих збудниками хвороб.

Розділ сім присвячено урожайності, яка вважається інтефальним показником оцінки ефективності афотехнічних прийомів. Дані табл. 4 свідчать, що врожайність буряків в досліді була високою (42,2-47,2 т/га).

Таблиця 4. Урожайність озимої пшениці й цукрових буряків залежно від різних способів основного обробітку фунту, т/га

Обробіток фунту, глибина в см Зерно 1990- 1992, 1994 РР- Коренеплоди Гич- ка

лід пшеницю під буряки 1991 1992 199 3 199 5 Сере- днє Сер. за 4 роки

Оранка, 20-22 (конт- роль) Оранка, 30-32 (контро- ль) 4,83 42,4 41,9 50,7 42,7 44,4 38,1

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 5,01 38,4 42,2 51,4 42,2 44,0 35,8

Плоско- різний, 20-22 Плоско- різний, 30-32 4,62 39,2 40,5 48,7 40,3 42,2 30,4

Оранка, 20-22 Оранка, 38-40 4,94 43,2 43,3 50,7 43,8 45,2 39,2

Диску- вання, 10-12 Розпушу- вання, 38-40 4,62 39,5 40,5 49,2 42,7 42,9 35,1

Дискува-ння, 10-12 Оранка, 30-32 4,62 39,0 41,7 50,0 43,2 43,5 36,0

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 + розпушування, 38-40 4,67 44,5 47,6 52,5 44,8 47,2 36,4

Ні 305 0,34 3,30 3,28 3,50 3,77 1,77 6,08

Способи основного обробітку фунту по різному впливають на врожайність основної й побічної продукції буряків.

В усі роки досліджень і в середньому з них найвищою (47,2 т/га) врожайність коренеплодів в досліді була при комбінованому обробітку (мілка оранка + додаткове глибоке розпушування фунту). Порівняно з контролем приріст урожаю складав 2,8 тЛга (НІР05 -1,77).

Вищий врожай коренеплодів та гички (на 0,8 і 1,1 т/га), ніж на контролі, одержано також при оранці на 38-40 см, але прибавки нестійкі і математично кгдоказуємі.

При інших способах основного обробітку фунту середня за 4 роки врожайність коренеплодів і гички не досягла рівня контрольного варіанту: на фоні мілкої оранки вона була на 0,4 і 2,3 т/га нижчою, при глибокій оранці й безполицевому розпушенні фунту після поверхневого його обробітку під пшеницю відповідно на 0,9 і 2,1 та 1,5 і 3,0 т/га. Всі ці показники нижчі за помилку досліду і також не систематичні, особливо в варіанті з мілкою оранкою. Тут істотне зниження врожайності коренеплодів (4,0 т/га, при НіР05 =3,3), порівняно з контролем спостерігалось тільки в 1991 р. В інші ж відмічалась тенденція її підвищення.

При плоскорізному обробітку пласта трав та його обороту в сердньому за роки досліду знизилась врожайність і озимої пшениці і цукрових буряків (зерна на 0,21, коренеплодів - 2,2 і гички - 7,7 т/га; НіР05 відповідно складає 0,34; 1,77 та 6,08 т).

Найбільш стабільною врожайність коренеплодів буряків була при комбінованому обробітку поля (мілка оранка + глибоке розпушування фунту) і найменш - при застосуванні тільки мілкої оранки (коефіцієнт варіації за роки досліджень відповідно дорівнював 13,7 і 21,5 %). На контрольному варіанті цей показник складав 18,3 %, а при інших способах обробітку фунту був в межах 17,1-18,8 %.

Розділ вісім присвячено якості цукрових буряків, яка відіфає досить значну роль в зборі цукру з гектару посіву культури. В досліді вона значно змінювалась по роках залежно від погодних умов (табл. 5). В 1992 і 1993 роках в серпні опадів було 34-36 мм, середньомісячна температура повітря 18-22°С, відносна вологість його 64-73 %, цукристість коренеплодів в середньому по досліду досягала 18-18,2 %. В 1991 та 1995 роках при більшій кількості опадів цукристість коренеплодів становила всього 17,3-17,4 %.

В усі роки досліджень найкраща цукристість коренеплодів в досліді відмічалась при застосуванні плоскорізного обробітку фунту (18,42 %), що вище, ніж при оранці, на 0,60 %, при НІР05 - 0,46. Очевидно, цьому сприяло раніше дозрівання коренеплодів. Це зокрема підтверджується порівняно ранішим відмиранням листя. При оранці й плоскорізному та інших способах і глибині основного обробітку максимуму маса гички досягала до 1 серпня. До 1 вересня на фоні оранки вона в середньому

Таблиця 5. Якість цукрових буряків залежно від основного обробітку фунту

Обробіток фунту, глибина в см Вміст цукру в коренеплодах по роках, % Збір цукру в серед, за 4 роки, т/га

під пшеницю Під буряки 1991 1992 1993 1995 Сере- днє

Оранка, 20-22 Оранка, 30-32 17,20 18,20 18,40 17,50 17,82 7,91

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 17,50 18,10 18,50 17,53 17,91 7,90

Плоско- різний, 20-22 Плоско- різний, 30-32 18,20 18,93 18,80 17,73 18,42 7,76

Оранка, 20-22 Оранка, 38-40 17,17 17,93 17,0 17,13 17,51 7,92

Диску- вання, 10-12 Розпушу- вання, 38-40 16,77 18,43 18,30 17,60 17,78 7,67

Дискува-ння, 10-12 Оранка, 30-32 17,10 18,30 17,50 16,93 17,45 7,59

Оранка, 20-22 Оранка, 12-14 + розпушування, 38-40 17,40 17,30 18,20 17,60 17,62 8,33

НІРої 0,70 0,70 І 0,35 0,71 0,46 0,34

за роки досліджень зменшилась на 20, а до 1 жовтня - на 35 %. При ллоскорізному ж обробітку фунту ці показники у відповідні строки складали вже 28 і 45 %. І при збиранні врожаю відношення гички до коренеплоду при відповідних способах обробітку фунту дорівнювало 0,86 та 0,70.

При мілкій оранці підвищення цукристості коренеплодів, порівняно з контролем, спостерігалось в 3 роки досліджень, а при поглибленні орного шару та комбінованому обробітку в більшості років навпаки мало місце її зниження. Але ці відхилення показників цукристості від контрольного варіанту були менші за істотну різницю.

Цукристість коренеплодів стабільнішою виявилась при глибокій і зверх глибокій (38-40 см) оранці та комбінованому обробітку поля

(коефіцієнт варіації 3,6-4,1 %), а при плоскорізному обробітку майже така ж як і на контролі (5,1-5,5 %).

Збір цукру був щорічно і в середньому найбільший при комбінованому обробітку фунту. При оранці на глибину 12-14 або 38-40 см він практично такий же, як і в контрольному варіанті, а при плоскорізному обробітку, розпушенні фунту та глибокій оранці після дискування під пшеницю нижчим.

В розділі дев'ять показано, що вихід кормопротеїнових одиниць з гектару посіву цукрових буряків в урожаї коренеплодів також найвищий при комбінованому обробітку фунту, а з врахуванням побічної продукції -при поглибленні оранки до 38-40 см (табл. 6).

Таблиця 6. Продуктивність поля буряків та енергетичні показники при різних способах основного обробітку фунту (в середньому за 1991-1993, 1995 рр.)________________________________________________________________

Показники Варіанти

1 2 3 4 5 6 7

Збір з га кормопротеін.од.д з коренеплодами 8,42 8,37 8,04 8,58 8,17 8,27 9,00

Всього 16,44 15,58 14,40 16,82 15,52 15,84 16,22

Енергії, тис. мДж з коренеплодами 194,6 192,8 185,0 198,1 187,0 190,6 207,0

Всього 300,8 292,6 269,7 307,3 284,9 290,9 308,4

Збір енергії + до контролю, тис. мДж/га - -8,2 -31,1 +6,5 -15,9 -9,9 +7,9

Затрати енергії на обробіток Фунту, мДж: на 1 га на 1 т кормопрот.од. на 1 т коренеплодів 2382 145 53 1025 64 23 1373 95 32 3974 236 87 2722 175 63 2382 151 54 3747 231 79

При всіх інших способах обробітку як в коренеплодах , так і загальній продукції врожаю він нижчий, ніж на контролі. Аналогічні показники і по виходу енергії з врожаєм як основної, так і загальної продукції. Збільшення її кількості в урожаї на 6,5 і 7,6 тис. мДж/га, порівняно до контрольного варіанту спостерігалось тільки при оранці до глибини 38-40 см та комбінованому обробітку фунту. В усіх інших випадках вміст енергії в урожаї був меншим, ніж в контролі. Дані табл. 6 також свідчать, що при мілкому й плоскорізному обробітку фунту

затрати енергії на гектар поля і тону кормопротеїнових одиниць та коренеплодів значно нижчі, ніж в контрольному варіанті, тоді як при поглибленій до 35-40 см оранці й комбінованому обробітку навпаки -вищі.

Ця ж закономірність зберігається і в тому разі, коли розрахунок ведеться з врахуванням енергозатрат в середньому по двох полях (пшениця + буряки). На контрольному варіанті в цьому випадку затрати енергії на 1 т кормопротеїнових одиниць складають 89 мДж, в варіанті з мілкою оранкою під буряки та плоскорізним обробітком під обидві культури 60 мДж, а в варіантах з поглибленням оранки та комбінованим обробітком поля технічної культури - 103 і 120 мДж. Але і в даному разі затрати енергії в декілька разів були нижчими від її збору з підвищеним врожаєм буряків.

ВИСНОВКИ

1. Мілка (12-14 см) оранка під цукрові буряки після озимини, розміщеної по конюшині, порівняно з глибокою, супроводжується підвищенням об’ємної маси фунту, зменшенням пористості, ступеню аерації і водопроникності; плоскорізний обробіток практично не змінює ці показники.

2. Запаси засвоюваної вологи в шарі фунту 0-150 см під час сівби та протягом вегетації цукрових буряків дещо вищі як по глибокій оранці, так і при глибокому розпушуванні фунту. При мілкій оранці та плоскорізному обробітку мала місце тенденція до погіршення вологозабезпеченності фунту. Однак, ефективність використання вологи на створення урожаю при цьому дещо вища.

3. При практично однакових показниках вмісту основних елементів живлення рослин в 0-50 см шарі фунту, в залежності від способів обробітку має місце диференціація за їх вмістом в його частинах. При плоскорізному обробітку та мілкій оранці вміст елементів живлення вищий в шарах фунту 0-10 і 10-20 см і нижчий в шарі 30-50 см.

4. Забур’яненість посівів цукрових буряків при мілкій оранці і плоскорізному обробітку збільшується на 25-40 відсотків, порівняно з глибокою оранкою.

5. Способи основного обробітку фунту не впливали на густоту сходів буряків і кількість рослин на час збирання врожаю. Ці показники залежали в основному від якості насіння. Ураження рослин коренеїдом було більшим при плоскорізному обробітку фунту.

6. При внесенні рекомендованої норми добрив і застосуванні інтефованої системи захисту рослин вищу урожайність коренеплодів забезпечив комбінований обробіток, який включав мілку (12-14 см)

оранку в поєднанні з глибоким (38-40 см) розпушуванням фунту. При всіх інших способах обробітку, за виключенням плоскорізного, істотної різниці в урожайності, порівняно з глибокою оранкою не виявлено. При плоскорізому обробітку в усі роки мала місце тенденція до зниження врожайності цукрових буряків.

7. Цукристість коренеплодів в усі роки була достовірно вищою при плоскорізному обробітку. А максимальний збір цукру з одиниці площі одержано при комбінованому обробітку. При інших способах обробітку фунту істотної різниці не встановлено.

8. При комбінованому обробітку фунту забезпечується найвища продуктивність бурякового поля по виходу кормопротеїнових одиниць та енергомісткості врожаю коренеплодів.

Енергомісткість обробітку одиниці площі, одиниці урожаю коренеплодів та кормопротеїнових одиниць дещо нижча при мілкій оранці та плоскорізному обробітку, порівняно з глибокою оранкою, а при застосуванні комбінованого обробітку вища. Збільшення енерговитрат в останньому випадку компенсується більш високим урожаєм.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для бурякосіючих господарств зони достатнього зволоження правобережного Лісостепу України на чорноземах вплутуваних легкосуглинкових при внесенні рекомендованої норми добрив та застосуванні інтефованого захисту рослин в ланці сівозміни з конюшиною поряд з глибокою (30-32 см) оранкою під цукрові буряки можна застосовувати й мілку (12-14 см) оранку та комбінований обробіток, що включає мілку оранку з глибоким розпушуванням фунту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шкаредний І.С., П’ятківський М.К., Юрчак В.П., Хильницький О.М. Енергетична оцінка способів основного обробітку фунту. В кн.:Висновки н.-д. робіт за 1993 рік, К., Інститут цукрових буряків, 1994. с.3-4.

2. Шкаредний І.С., Хильницький О.М. Вплив способів основного обробітку фунту на ріст і продуктивність цукрових буряків. Там же, с.5-6.

3. Юрчак В.П., П’ятківський М.К., Хильницький О.М. Ефективність способів основного обробітку фунту під цукрові буряки. Там же, с.6-11.

4. Шкаредный И.С., Пятковский Н.К., Юрчак В.П., Хильницкий О.М. Преимущества послойной обработки //Сахарная свекла. -1994. -№ 10. -с.7-8.

АНОТАЦІ Я

Хильницький О.М. «Ефективність різних способів основного обробітку фунту під цукрові буряки в Правобережній частині Лісостепу України».

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук по спеціальності 06.01.01. - загальне землеробство. Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 1998.

Досліди проведені в зоні достатнього зволоження на чорноземах глибоких малогумусних легкосуглинкових.

Встановлено, що при інтенсивній технології вирощування цукрових буряків в ланці з конюшиною ефективно застосовувати мілку оранку та з доповненням її розпушенням підорного шару фунту. В першому випадку продуктивність культури, порівняно з контролем (оранка на 30-32 см) не знижується, а в другому істотно зростає.

Ключові слова: цукрові буряки, обробіток фунту, оранка, безполицевий обробіток, комбінований обробіток, дискування, добрива, бур’яни, сівозміна.

АННОТАЦИ Я

Хильницкий О.М. «Эффективность разных способов основной обработки почвы под сахарную свеклу в Правобережной части Лесостепи Украины».

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1998.

Опыты проведены в зоне достаточного увлажнения на черноземах мощных мапогумусных легкосуглинистых.

Установлено, что при интенсивной технологии выращивания сахарной свеклы в звене с клевером эффективно применять мелкую вспашку и с дополнением ее рыхлением подпахотного слоя почвы. В первом случае продуктивность культуры сравнительно с контролем (вспашка на 30-32 см) не снижается, а во втором существенно повышается.

Ключевые слова: сахарная свекла, обработка почвы, вспашка, безотвальная обработка, комбинированая обработка, дискование, удобрения, сорняки, севообороты.

Khilnytskiy O.M. Efficiency of different methods of basic soil treatment for sugar beets in the right - bank part of the forest - steppe zone of Ukraine.

A thesis for obtaining a scientific degree of the Candidate of Agricultural Science for Speciality 06.01.01 - general farming. The Institute for Sugar Beets of UAAS, Kiev, 1998.

The experiments have been carried out in the zone of sufficient moistening on sandy - loam? Low in humus, deep chernozems.

It has been established that with the intensive technology of sugar beet growing in section with clover, it is efficunt to use shallow ploughing and supplementing and supplementing it with subsoiling. In the first case , the crop production was not decreased as compared with the control (ploughing to the depth of 30-32 cm) while in the second case it was substantially increased.

Key words, sugar beets, soil treatment, ploughing, chiseling.