Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эффективность производства и использования силосов из различных силосных культур в молочном скотоводстве

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Эффективность производства и использования силосов из различных силосных культур в молочном скотоводстве"

(Українська академія аграрних наук

Інститут тваринництва

АБРАМЕНКО ПАВЛО ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 636.085.52:636.085.7

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ СИЛОСІВ ІЗ РІЗНИХ СИЛОСНИХ КУЛЬТУР У МОЛОЧНОМУ СКОТАРСТВІ

Спеціальність : 06.02.02. - годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ХАРКІВ -1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва УААН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук Гноєвий

Віктор Іванович, Інститут тваринництва УААН, завідуючий відділом технології виробництва, заготівлі, зберігання та використання кормів

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук, професор Максаков Володимир Якович, Харківський зооветеринарний інститут, проректор з наукової роботи,

Кандидат сільськогосподарських наук , старший науковий співробітник Славов Анатолій Петрович, Інститут тваринництва УААН, старший науковий співробітник

Провідна установа : Одеський державний сільськогосподарський інститут Міністерства агропромислового комплексу України, кафедра годівлі с. г. тварин, м. Одеса

Захист дисертації відбудется 1998 року

о (&* годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 65.356.02 при Інституті тваринництва УААН /312120, м. Харків, п/в Кулиничі/

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН, 312120, м. Харків, п/в Кулиничі

Автореферат розісланий 19§$року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ВСТУП

В останні роки набуває усе більш актуального значення пошук нових кормових культур, які забезпечуть збільшення виробництва кормів при менших затратах енергоресурсів.

За літературними даними кормове сорго і сорго-суданковий гібрид у зоні Степу України за рядом показників, наприклад урожайністю, не поступаються традиційній силосній культурі -кукурудзі, а за деякими, зокрема засухостійкістю, спроможності давати отаву, вмістом цукру, її переважають. їх урожайність, у середньому, складає 300-350 ц/га, кукурудзи - 250-300 ц/га.

Соргові культури добре переносять повітряну і грунтову засухи, впадаючи в анабіоз, а при відновленні нормальних погодних умов знову продовжують вегетацію. У процесі еволюції сорго пристосувалося до нестачі вологи і економного її використання. Його транспіраційний коефіцієнт складає 300, а у кукурудзи - 338, у пшениці

- 515. Ймовірно, що має велике наукове і практичне значення порівняльна оцінка цих культур для виробництва силосу у зоні Лісостепу України, тим більше, що сорго-суданковий гібрид в такому аспекті ще не вивчався.

Актуальність теми. Наукова інформація стосовно використання соргових як силосних культур у зоні Лісостепу України має обмежений характер. Особливо обмаль наукової інформації про ефективність використання сорго-суданкового гібриду для виробництва силосу та його якість, зокрема, за такими показниками, як перетравність поживних речовин, продуктивна дія в типових для зони Лісостепу раціонах корів І молодняка великої рогатої худоби. При цьому важливо визначити економічну доцільність часткової заміни кукурудзяного силосу на силос із сорго та сорго-суданкового гібриду у молочному скотарстві і чи дасть така заміна можливість виробити більше дешевих кормів і тваринницької продукції з одиниці земельної площі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відділі технології виробництва, заготівлі,

зберігання та використання кормів ІТ УААН в 1991-1995 роках за державною тематикою: “Удосконалити технології виробництва,

заготівлі та підготовки до згодування концентрованих, грубих та соковитих кормів з метою збільшення виробництва білка, кращого його використання тваринами, одержання біологічно чистої тваринницької продукції /реєстраційний номер АО 10001316 Р/.

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень - вивчити ефективність застосування сорго і сорго-суданкового гібриду як силосних культур на фоні використання традиційної силосної культури - кукурудзи у молочному скотарстві Лісостепу України. При цьому вирішували такі задачі:

1. Визначити урожайність, вихід поживних речовин з одиниці земельної площі при вирощуванні на силос кукурудзи, сорго та сорго-суданкового гібриду.

2. Вивчити якість силосів, заготовлених у різні фази вегетації культур.

3. Визначити фактичні коефіцієнти перетравності поживних речовин, загальну енергетичну цінність силосів із кукурудзи, сорго і сорго-суданкового гібриду в організмі великої рогатої худоби.

4. Вивчити ступінь поїдання, безвредність та ефективність використання силосів у раціонах молодняка великої рогатої худоби та корів.

5. Визначити вплив силосів із сорго та сорго-суданкового гібриду на стан здоров’я тварин, якість їх продукції.

6. Встановити економічну ефективність виробництва і використання у молочному скотарстві силосів із сорго, сорго-суданкового гібриду, у порівнянні з кукурудзяним силосом.

Наукова новизна роботи. Вперше в Україні у фізіологічних і науково-господарських дослідах проведена порівняльна оцінка ефективності виробництва і використання силосів із кукурудзи, сорго і сорго-суданкового гібриду. Визначені фактичні коефіцієнти перетравності поживних речовин цих силосів в організмі жуйних тварин, встановлена фактична їх енергетична цінність у кормових одиницях і МДж доступної для обміну енергії. Визначена якість силосів із сорго і сорго-суданкового гібриду на фоні кукурудзяно-

з

го силосу при різних агрофонах вирощування цих культур, вплив цих силосів на ряд показників стану здоров’я тварин, їх продуктивність і якість продукції.

Практичне значення роботи. Встановлена доцільність часткової заміни кукурудзи як силосної культури на сорго-суданковий гібрид, що дає можливість збільшити виробництво кормових одиниць і тваринницької продукції з одиниці земельної площі, відповідно, на 19,4% і 19,4-23,3%.

Коефіцієнти перетравності поживних речовин силосів із сорго і сорго-суданкового гібриду, визначені у дослідах, а також дані про енергетичну цінність силосів у зв’язку з різними агрофонами вирощування цих культур можуть бути використані у довідковій литературі з кормовиробництва і годівлі жуйних тварин.

Особистий внесок здобувана. Дисертант виконав переважну частину роботи самостійно. Методологія і схема досліджень були відпрацьовані разом з науковим керівником. Теоретичні дослідження та більша частина дослідів проводилася дисертантом самостійно. Деякі фізіологічні досліди проведені разом із співробітниками лабораторії технології заготівлі, зберігання і використання кормів ІТ УААН. Із загальних наукових досліджень та публікацій дисертант використав за згодою співавторів тільки свою частину результатів.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися на щорічних вчених Радах ІТ УААН /Харків, 1992-1996/, Республіканських науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої” /Вінниця, 1993/, “Методи підвищення ефективності використання кормів” /Харків, 1995/. Першій Всеукраїнській /міжнародній/ конференції по проблемі “Корми і кормовий білок”, на Республіканських координаційних нарадах по проблемі "Молоко” в Інституті тваринництва УААН в 1992-1994 роках.

Публікації результатів роботи. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові статті та 2 тези наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень, заключення, висновків, рекомендацій виробництву, списку літератури, додатків. Рукопис надруковано на 117 сторінках, вміщує 35 таблиць. Список використаної літератури складається із 145 джерел, у тому числі зарубіжних - 35.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалась у дослідному господарстві ім. Чапаева ІТ УААН з використанням посіву кукурудзи Дн. 310, сорго -Ставропольське 36, сорго-суданкового гібриду - сочностебельний 3 із застосовунням трьох агрофонів: без добрив, ]Ч45Р9оКбо, гній 40 т/га за методикою проведення польових дослідів /Б.А. Доспехов, 1979/.

Силос заготовляли у скляних пляшках місткістю 1 л /в 3-5 разовій повторності/, у круглих ямах, виготовлених із залізобетонних кілець, місткістю 10 м3 /для фізіологічних досліджень/, а також у наземних траншеях із залізобетонних плит, які вміщали 200-5000 т /для науково-господарських дослідів/ за рекомендаціями М.В. Польщикової і М.М. Борисенко /1988/.

Диференціальні фізіологічні досліди проводили у дослідному господарстві Українка ІТ УААН на телицях симентальської породи віком 10 місяців з живою масою 230-240 кг, по 4 голови у групі, за методикою, ' яка наведена О.І.Овсянніковим /1976/. Науково-господарські досліди проводили за схемами, які наводяться у таблиці 1.

Таблиця 1.

Схема проведення науково-господарських дослідів

Групи Періоди Кількість Характеристика годівлі тварин

тварин досліду тварин,

гол.

Дослід на телицях

підготовчий 30 Основний раціон /ОР/+силос кукурудзяний

дослідний

1 -II- 10 ОР+силос кукурудзяний

2 -II- 10 ОР+силос сорговий

3 -II- 10 ОР+силос сорго-суданковий

Дослід на коровах

підготовчий 16 ОР+силос кукурудзяний

дослідний

1 -II- 8 ОР+силос кукурудзяний

2 -II- В ОР+силос сорго-суданковий

Всі кількісні показники оброблені за методом варіаційної статистики/М.О. Плохинський, 1969/.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Урожайність, хімічний склад зеленої маси силосних культур.

Найбільший вихід сухої речовини із одиниці площі посіву був досягнутий у сорго-суданкового гібриду на агрофоні - гній 40 т/га у фазі воскової стиглості зерна /табл.2/. За цим показником кукурудза і сорго поступалися сорго-суданковому гібриду, відповідно, на 17,6% і 23,1%. У свою чергу, сорго поступалося кукурудзі на 6,7%.

У фазах молочно-воскової і воскової стиглості зерна, тобто, в ті фази, коли рекомендується використовувати зелену масу для заготівлі силосу, сорго-суданковий гібрид переважав кукурудзу і сорго за урожайністю, і це було на усіх агрофонах вирощування культур, що вивчалися.

У воскову фазу стиглості зелена маса кукурудзи, порівняно з сорго та сорго-суданковим гібридом, містила більше протеїну, відповідно, на 26,0% та 17,6%, а клітковини - менше у молочну фазу стиглості, відповідно, на 13,2 і 18,2%, молочно-воскову - 16,1 і 8,5% та воскову - 13,8 і 18,3%.

За вмістом цукру у зеленій масі сорго і сорго-суданковий гібрид переважали кукурудзу у молочно-воскову і воскову фази стиглості зерна, відповідно, в 1,5-2,9 і 1,3-1,8 рази.

Хімічний склад, якість силосів у зв’язку з різними агрофонами впрошування силосних культур та Фазами їх вегетації. За хімічним складом силоси із кукурудзи, сорго і сорго-суданкового гібриду відрізнялися між собою так, як і їх вихідна сировина.

Вміст нітратів у силосах не перевищував гранично допустимого рівня /300 мг/кг/. У кукурудзяному силосі вміст свинцю і кадмію складав, відповідно, 1,812 і 0,172 мг/кг, в сорговому, відповідно, - 1,451 і

0,181, а у сорго-суданковому - 1,605 і 0,188 мг/кг сухої речовини, що значно нижче гранично допустимого рівня. Силоси із кукурудзи, сорго та сорго-суданкового гібриду, заготовлені на початку воскової стиглості зерна, не залежно від агрофону вирощування культур, за комплексом показників були доброякісними. При цьому кукурудзяний

силос, незалежно від фази стиглості вихідної сировини, за вмістом молочної кислоти переважав сортовий та сорго-суданковий /табл.З/.

Таблиця 2.

Урожайність силосних культур /в середньому за 1991-1993 роки/, ц/га

Фази вегетації Кукурудза Сорго Сорго-суданковий гібрид

зелена маса суха речовина зелена маса суха речовина зелена маса суха речовина

Без добрив

Молочна 290,7 57,7 270,2 49,0 326,1 68,3

Молочно-

воскова 281,4 65,2 269.6 59,3 325,5 87,4

Воскова 268,7 74,9 265,5 69,8 294,5 91,8

Агрофон - ]Ч45Р90К60

Молочна 355,6 66,5 322,6 60,2 369,4 77,2

Молочно-

воскова 318,3 74.7 316,7 70,4 371,0 100,2

Воскова 315,4 87,9 318,6 83,6 353,3 107,5

Агрофон - гній 40 т/га

Молочна 353,7 69,9 340,8 63,5 383,2 77,0

Молочно-

воскова 346,6 79,9 327,7 72,3 386,6 97,2

Воскова 330,4 91,6 319,0 85,5 373,8 111,2

Характеристика силосів /в середньому за 1991-1994 роки/

Таблиця З,

Показники

Силоси

Кукурудзяний

агрофони

без

добрив

Сорговий

агрофони

гній Н45р90Кб0 без гній ^зРзоКбо без гній

40 т/га добрив 40 т/га добрив 40 т/га

Сорго-суданковий

агрофони

Н45р90КбО

рН 3,90 3,79 3,90

Сума кислот,% 1,56 1,67 2,11

в т.ч. молочна 0,85 0,96 1,18

оцтова 0,69 0,70 0,92

масляна 0.02 0,01 0,01

Співвідношен-

ня кислот, %

молочна 54,5 57,5 55,8

оцтова 44,2 41,9 43,6

масляна 1,3 0,6 0,6

3,90 4,01 3,78 3,84 3,80 3,85

1,28 1,36 1,79 1,63 1,46 1,58

0,62 0,68 0,93 0,93 0,85 0,90

0,63 0,66 0,84 0,68 0,58 0,67

0,03 0,02 0,02 0,02 0,03 0,01

48,4 50,0 51,9 57,1 58,2 56,9

49,2 48,6 46,9 41,7 40,7 42,4

2,3 1,4 1,2 1,2 1,1 0,7

Перетравність поживних речовин силосів в організмі жуйних тварин. їх поживність. Коефіцієнти перетравності поживних речовин кукурудзяного силосу, незалежно від агрофону вирощування культур, були вищими, порівняно з сорговим та сорго-суданковим силосами /табл.4/. Так, за протеїном /агрофон без добрив/ різниця складала 0,2-

0,5%, на агрофоні гній 40 т/га вона зростала до 3,9% та 5,8%, а на агрофоні К45РвоКбо - 1,2% та 1,6%; за клітковиною - на 10,5% та 7,9%

Таблиця 4.

Коефіцієнти перетравності поживних речовин силосів в організмі телиць, %

Силоси

Жир

Протеїн

Клітковина

БЕР

Кукурудзяний

Сорговий

Сорго-суданковий

Кукурудзяний

Сорговий

Сорго-суданковий

Кукурудзяний

Сорговий

Сорго-суданковий

Агрофон без добрив

73,9±2Д2 69,8+4,08 67,9+4,11 Агрофон 82,4+2,79 77,7±2,90 74,3±1,82

Агрофон -

83,3±1,61

80,3+1,16

81,6+1,98

50,4±1,57 50,6+1,85 49,9+1,29 - К45Р90Кб0 67,6±1,92 66,0+2,76 66,4+1,95 гній 40 т/га 69,7±3,24 63,9±3,27 65,8±3,53

57,1±1,29 49,2±1,04 46,5+3,30

53,4+1,78

52,1±1,83

50,0+2,02

55,8+2,32

52,2+2,19

53,5+2,49

72,8±0,70

59,8±1,9

60,4±3,45

74,5+0,98 70,4±0,75 73,3±1,08

74,4+1,91

71,7+1,02

72,9±І,28

/агрофон без добрив /, на 2,3% та 3,6 /агрофон гній 40 т/га / і на 3,4% та

1,3% /агрофон - N45Р90К60/; за БЕР - на 12,4% та 13,0% /агрофон без добрив /, на 1,5-2,7% /агрофон гній 40 т/га / і на 1,2% та 4,1% /агрофон К45Р9оКбо/. Хоч ця різниця статистично не вірогідна /Р>0,05/, проте її можна розглядати як досить виражену тенденцію до підвищення перетравності поживних речовин кукурудзяного силосу в організмі жуйних тварин, порівняно з сорговим і сорго-суданковим силосами.

Таблиця 5.

Фактична поживність 1 кг силосів із різних силосних культур

Силоси Натуральна вологість Суха речовина

корм. од. перетравний протеїн, г корм. од. перетравний протеїн,г ДОЕ, МДж

Агрофон без добрив

Кукурудзяний 0,21 9,2 0,76 41,9 10,10

Сорговий 0,18 9,5 0,63 37,1 9,22

Сорго-суданковий

гібрид 0,18 8,9 0,66 38,2 9,40

Агрофон - И45Р90Кб0

Кукурудзяний 0,20 ¡2,4 0.78 58,3 10,25

Сорговий 0,22 11,7 0,75 53,0 10,04

Сорго-суданковий

гібрид 0,19 10,8 0,76 48,7 10,10

Агрофон - гній 40 т/га

Кукурудзяний 0,19 11,9 0,81 51,2 10,26

Сорговий 0,18 9,4 0,76 46,0 9,60

Сорго-суданковий

гібрид 0,19 9,9 0,80 47,0 9,97

У зв’язку з цим, фактична енергетична цінність кукурудзяного силосу була на 0,1-0,3 корм, од., або 5,3-16,7% вищою, ніж соргового і сорго-суданкового силосів. За вмістом перетравного протеїну сорговий і сорго-суданковий силоси також поступалися кукурудзяному на 11,5% та 8,8% /агрофон без добрив /, на 11,6% та 16,4% /агрофон гній 40 т/га /, на 9,1% та 16,5% /агрофон - ^гРчоКбо/, відповідно /табл.5/.

Продуктивна дія силосів у раціонах великої рогатої худоби. Телиці, яким згодовували сорго-суданковий силос, мали вищі середньодобові прирости маси, порівняно з тими, які споживали кукурудзяний та сорговий силоси, відповідно, на 7,1% і 17,6%. В зв’язку з цим, у них затрати кормових одиниць і перетравного протеїну на 1 кг приросту маси були меншими, порівняно з кукурудзяним силосом, на 3,1% та 2,7%, а з сорговим - на 13,9% та 10,2%, відповідно /табл.6/, що можна розглядати як добре виражену тенденцію до підвищення приростів маси тварин при використанні сорго-суданкового силосу /Р>0,05/.

Таблиця 6.

Зміна маси телиць на протязі досліду /у середньому 1 голови/

Групи тварин Маса тварин, кг Приріст, кг М±т Середньо- добові прирости, ГМ+т Затрати корм. од. на 1 кг приросту

на початку досліду М±ш по завершенню досліду М±т

1 239,9±4,5 272,5±4.7 33,6±2,2 560,0±38,1 8,96

2 239,2±6,1 268,5+4,2 30,5±2,3 510,0±38,0 10,08

3 240,0±5,2 277,5+4,9 35,9+2,1 600,0±35,1 8,68

Таблиця 7.

Продуктивність корів /у середньому на 1 голову за добу/

Показники Групи тварин

1 М±т 2 М±т

На початку досліду.

Середньодобовий надій молока, кг 17,0±0,10 17,1 ±0,09

% жиру, 3,62+0,05 3,60±0,06

По завершенню досліду:

Середньодобовий надій молока, кг 14,9+0,39 14,6+0,21

% жиру, 3,72±0,03 3,71 ±0,04

У середньому за дослід:

Середньодобовий надій молока, кг 15,5±0,31 15,2±0,20

% жиру, 3,69+0,04 3,67±0,04

Надій молока 4%-ної жирності, кг 14,3+0,30 13,95+0,18

и

При однаковому споживанні кукурудзяного і сорго-суданкового силосів надої молока у корів 1 і 2 груп /табл.7/ відрізнялися лише на 2,05% /Р>0,05/. При цьому за жирністю, вмістом білка, небілкового азоту та вітамінами молоко корів контрольної і дослідної груп практично не відрізнялося.

Вплив силосів на стан здоров’я та ряд біохімічних показників крові тварин. Стан вуглеводно-жирового обміну у крові телиць, яким згодовували кукурудзяний, сорговий та сорго-суданковий силоси, був у межах фізіологічної норми /табл.8/.

У цілому, загальний стан тварин за групами /еластичність кожі, стан волосяного покрову та слизових оболонок, лімфатичних вузлів, органів дихання, а також температури тіла/ мало чим відрізнявся і був у межах фізіологічної норми.

Таблиця 8.

Показники вуглеводно-жирового обміну у крові телиць

Показники Періоди Групи тварин

досліджень 1 £ 3

Глюкоза до годівлі, мг% 36,7±1,61 38,0±0,46 38.6+0,63

після годівлі, мг% 41,0+1,00 38,1і0.92 37,7±0,82

ЛЖК до годівлі, мг% 3,2+0,25 3,1±0,18 3,3+0,18

після годівлі, мг% 9,6±0,46 6,2+0,39 8,3±0,40

Кетонові тіла до годівлі, мг% 5,1±0,23 3,9+0,08 3,7+0,25

після годівлі, мг% 8,0±0,12 7,0+0,25 7,8+0.42

НЕЖК до годівлі, мг% 8,9+1,29 15,1±1,09 9,0+0,52

після годівлі, мг% 5,5±0,46 6,0±0,28 5,0+0,68

Постпран-діальні зміни метаболітів: Глюкоза,% 111,7+6,1 100,3+2,7 97,6±2,3

ЛЖК,% - 300,0±25,4 200,0±17,6 25і.5+5,9

НЕЖК.% - 61,8±3,9 39,7±4,1 55,5±5,8

КЕЗ ДО ГОДІВЛІ 1,04±0,15 0,48±0,14 0,77±0,07

після ГОДІВЛІ 3,22+0,38 2,21+0,11 3.18+0,22

Ефективність використання землі та економічна ефективність виробництва силосу із різних силосних культур. За виходом кормових одиниць та перетравного протеїну у силосі із 1 га землі сорго-суданковий силос переважав кукурудзяний, відповідно, на 6,4% та

11,1% /агрофон без добрив/, на 19,2% та 0,1% /агрофон з мінеральними добривами/ і на 19,4% та 10,0% /агрофон з органічними добривами/. Сорговий силос за кормовими одиницями поступався кукурудзяному силосу на 8,6 - 22,7%, а за перетравним протеїном - на 3,6 - 18,5%, в залежності від агрофону вирощування культур.

У зв'язку з цим, вихід із 1 га землі ДОЕ в сорго-суданковому силосі, порівняно з кукурудзяним, збільшувався на 14,0-20,8%, а у сорговому - знижувався на 6,5-14,9%.

Енергоємність виробництва 1 кг силосу, що знаходився у траншеї, у сорго-суданкового силосу була меншою, ніж у кукурудзяного і соргового, відповідно, на 13,1% і 14,2%. З урахуванням фактичної поживності силосів встановлено, що енергоємність виробництва 1 корм. од. у силосі із сорго-суданкового гібриду була нижчою, порівняно з кукурудзяним силосом, на 8,6%, а з сорговим - на 14,3%. При цьому сорговий силос поступався кукурудзяному на 6,2%.

Вихід приросту маси тварин із 1 га землі при використанні соргового силосу знижувався, порівняно з кукурудзяним силосом, на 22,4%, а при використанні сорго-суданкового силосу - підвищувався на 23,3%.

При виробництві молока сорго-суданковий силос, порівняно з кукурудзяним, при менших енергозатратах забезпечував більший вихід продукції з одиниці земельної площі - на 19,4%.

ВИСНОВКИ.

1. За урожайністю зеленої маси та виходом сухої речовини із одиниці земельної площі на агрофонах без добрив, ^зРадКбо, гній - 40 т/га сорго-суданковий гібрид переважає кукурудзу та сорго у всі фази вегетації, відповідно, на 8,3-21,4% та 28,2-47,4%.

2. За комплексом основних показників силоси із кукурудзи, сорго і сорго-суданкового гібриду, заготовлені у молочно-воскову і на початку воскової фази стиглості зерна, є доброякісними, але два останні містять більше клітковини.

3. Коефіцієнти перетравності поживних речовин соргового та сорго-суданкового силосів. не залежно від агрофонів вирощування

культур, практично однакові, порівняно з кукурудзяним, силосом -поступаються на 0,2-13,4% абсолютних.

4. За вмістом доступної для обміну енергії кукурудзяний силос переважає сорговий та сорго-суданковий силоси на 16,7% /агрофоном -без добрив/, поступається сортовому на 9,9% і переважає сорго-суданковий на 5,3%/агрофон - ^РмКбо/, переважає сорговий на 5,6% і рівноцінний сорго-суданковому /агрофон - гній 40 т/га/.

5. За вмістом перетравного протеїну кукурудзяний силос переважає сорговий силос на 9,2-12,9%, а сорго-суданковий - на 8,914,7%, в залежності від агрофону вирощування культур.

6. Середньодобові прирости маси ремонтних телиць кращі при згодуванні сорго-суданкового силосу, що має добре виражену тенденцію, порівняно з використанням кукурудзяного та соргового силосів, відповідно, на 7,1% та 17,6%.

7. В раціонах дійних корів сорго-суданковий та кукурудзяний силоси мають практично однакову цінність як за показником надою молока, так і його якості.

8. Негативного впливу соргового та сорго-суданкового силосів на стан здоров'я телиць та дійних корів не спостерігалося.

9. Найбільший вихід кормозих одиниць і перетравного протеїну у силосі із 1 га посіву забезпечує сорго-суданковий гібрид, переважаючи кукурудзу, відповідно, на 6,4% та 11,1% /агрофон - без добрив/, на 19,2% та 0,1% /агрофон - К45Р9оКйо/, на 19,4 та 10,0% /агрофон - гній 40 т/га/. Сорго поступається кукурудзі за виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, відповідно, на 8,6 - 22,7% і 3,6-18.5%, в залежності від агрофону вирощування культур.

10. Енергоємність виробництва 1 кормової одиниці у сорго-суданковому силосі нижча, ніж у кукурудзяному та сорговому силосах, відповідно, на 8,6% та 14,3%.

11. Найбільший вихід тваринницької продукції із 1 га землі забезпечує сорго-суданковий гібрид, переважаючи кукурудзу і сорго за приростом маси тварин, відповідно, на 23,3% та 58,9%, а за виробництвом молока - кукурудзу на 19,4%.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

З метою збільшення виробництва силосу, стабільного забеспечення ним тваринництва, збільшення виробництва тваринницької продукції із одиниці земельної плбщі при зниженні енергоємності виробництва 1 кормової одиниці у господарствах зони Лісостепу України рекомендується:

1. Поряд з кукурудзою застосовувати посіви сорго-суданкового гібриду на силос.

2. Використовувати сорго-суданковий гібрид "Сочностебельний З".

3. Технологія заготівлі силосу із сорго-суданкового гібриду аналогічна тій, шо застосовується при силосуванні кукурудзи.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гноевой В.И., Польщикова М.В., Абраменко П.А. Методы увеличения производства и повышения качества силоса. // Сборник научных трудов ИЖ УААН. - Выпуск XXXVII.

- Харьков. РИП "Оригинал”. 1994. - С. 135-148.

2. Польщикова М.В., Гноєвий В, I., Абраменко П. О. Збільшення виробництва силосу і підвищення його якості // Збірник наукових праць ІТ УААН. - Випуск XXXVIII. Харків. - 1995. - С. 166-172.

3. Гноевой В.И., Польщикова М.В., Аттина Н.Ф., АбраменкоПА. Качество силосов, заготовленных из различных культур // Научнотехнический бюллетень ИЖ УААН, - 1994 - N 64. - С. 17-20.

4. Гноєвий В.І., Польщикова М.В., Ільченко О.М., Абраменко П.О. Порівняльна оцінка якості та поживності силосів із кукурудзи, сорго і сорго-суданкового гібриду. // Корми і кормовиробництво. К. "Аграрна наука".-1995. -N 40. - С. 81-87.

5. Гноевой В.И., Польщикова М.В., Абраменко П.А. Степень усвоения в организме жвачных зерна сорго и сорго-суданкового гибрида в фазу восковой спелости. // Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої. Сімпозіум III. Технологія переробки і використання сої і зернофуражних культур для інтенсифікації тваринництва. - Вінниця. 1993. - С. 20.

6. Польщикова М.В., Гноєвий В.I., Абраменко П.О. Перетравність і поживність силосів із різних силосних культур // Перша Всеукраїнська /міжнародна/ конференція по проблемі "Корми і кормовий білок". - Вінниця. - 1994. - С. 314-315.

Абраменко П.О. Ефективність виробництва та використання силосів із різних силосних культур у молочному скотарстві. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02. - годівля тварин і технологія кормів. Інститут тваринництва УААН. м. Харків, 1998.

Викладені результати досліджень порівняльної оцінки різних силосних культур /кукурудза, сорго, сорго-суданковий гібрид/ в умовах Лісостепу України з використанням трьох агрофонів: без добрів, И45Р9оКбо, гній 40 т/га. Вивчені урожайність зеленої маси, якість силосів, встановлена фактична їх енергетична поживність та ефективність використання у раціонах ремонтних телиць і дійних корів.

Встановлено, що найбільший вихід тваринницької продукції із 1 га землі забезпечує сорго-суданковий гібрид, переважаючи кукурудзу і сорго за приростом маси тварин, відповідно, на 23,3% і 58,9%, а за виробництвом молока - кукурудзу на 19,4%. Робота має повну ступінь готовності до впровадження, апробована в дослідному господарстві ІТ УААН ім. Чапаева. Ключові слова: силос, кукурудза, сорго, сорго-суданковий гібрид, телиці, корови, молоко, енергозатрати.

Абраменко П.А. Эффективность производства и использования силосов из различных силосных культур в молочном скотоводстве. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02. - кормление животных и технология кормов. Институт животноводства УААН. г. Харьков, 1998.

Изложены результаты исследований сравнительной оценки различных силосных культур /кукуруза, сорго, сорго-суданковый гибрид/ в условиях Лесостепи Украины с использованием трех агрофонов: без удобрения, Н4зР9оКбо, навоз 40 т/га. Изучены урожайность зеленой массы, качество силосов, установлена фактическая их энергетическая питательность и эффективность использования в рационах ремонтных телок и лактируюших коров. Установлено, что наибольший выход животноводческой продукции из

1 га посева обеспечивает сорго-суданковый гибрид, превосходя кукурузу и сорго по приросту массы животных, соответственно, на 23.3% и 58,9%, а по производству молока - кукурузу на 19,4%. Работа

имеет полную степень готовности к внедрению, апробирована в опытном хозяйстве ИЖ УААН им. Чапаева. Ключевые слова: силос, кукуруза, сорго, сорго-суданковый гибрид, телки, коровы, молоко, энергозатраты.

Abramenko Р.А. Efficiency of Production and Utilization of Silage from Various Silage Crops in Dairy Cattle Production. Manuscript. Dissertation for the degree of Candidate of Sciences (Agriculture) in speciality 06.02.02 -animal feeding and feed production technology. Institute of Animal Science of UAAS. Kharkov, 1998. The results of the research on comparative evaluation of various silage crops (maize, sorghum, sorghum-sudan grass hybrid) in conditions of Ukrainian Forest-Steppe using three agricultural backgrounds (without fertilizers, N45P90K60, manure 40 t per ha) are presented. Their yields, silage quality were studied, their actual nutritional value and utilization effeciency in replacement heifers and lactating cow diets were determined. It was established that the highest animal product yield per 1 ha is prowided by sorghum-sudan grass hybrid, surpassing “maize and sorghum in gain by 23.3% and 58.9%, respectively, and in milk production surpassing maize by 19.4%. The work is completed and ready for implementation, it has been tested in the Chapaev experimental farm of the IS UAAS. Key words: silage, maize, sorghum, sorghum-sudan grass hybrid, heifers, cows, milk, power costs.

Відповідальний за випуск: Максаков В.Я. Підпис до друку 13 травня 1998 р.

Обсяг 1.0 д. а Тираж 100 прим.

Тип. "Нова-Ньюс", г. Харьков, пр. 50-лет ВЛКСМ, 52 заказ № 400