Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Доступнiсть сирого протеiну для перетравлення у тонкому кишечнику та надхождення ендогенного азота до складного шлунку бичкiв

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Доступнiсть сирого протеiну для перетравлення у тонкому кишечнику та надхождення ендогенного азота до складного шлунку бичкiв"

PiS VJH

t 2 uvon Ъ®

' УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УААН

на правах рукопису

ВАСИЛЕВСЬКШ Микола Володимирович

УДК: 591.13:636.2.085

ДОСТУПНІСТЬ СИРОГО ПРОТЕЇНУ ДЛЯ ПЕРЕТРАВЛЕННЯ У ТОНКОМУ КИШЕЧНИКУ ТА НАДХОДЖЕННЯ ЕНДОГЕННОГО АЗОТУ ДО СКЛАДНОГО ШЛУНКУ БИЧКІВ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття ученого ступеня кандидата біологічних наук

Харків - 1993

Робота виконана у відділі фізіологи і біохімії с.-г. т Інституту тваринництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

ЦШКО Василь Васильович, доктор біологічних наук, професор.

Офіційні опоненти:

ВАЛІГУРА Володимир Іванович, доктор біологічних наук.

КАЛАЧНЮК Григорій Іванович, доктор біологічних наук.

Провідне підприємство: Харківський зооветеринарний інститут.

Захист відбудеться " б " О ^_________________1993 року о і О і

на засіданні спеціалізованої Ради Д.020.10.02. при Інституті ті ництва УААН (312120: м. Харків, п/в Кулиітчі). -

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту. Автореферат розіслано " 6 " 0£>___________1993 року. .

Вчений секретар спеціалізованої Ради, кандидат біологічних наук

Соловйова Т.Л.

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Система оцінки білкової споживності кормів та іціонів для жуйних тварин, яка зараз розповсюджена на Україні, засівана на визначенні видимої перетравності сирого протеїну по всьому іунково- кишковому тракті і не враховує особливостей фізіологи іавлення ідах тварин. Так, роботами В.Н.Ниситина, 1939; П.И.Жеребцо-), 1963; В.А.Каплана і Свириденко В.А., 1967; Н.В.Курилова і Кошаро-і А.Н., 1969; В.В.Цшко, 1984, та також у роботах зарубіжних авторів UHangute, 1966; Vi.Burroughs and Trenkle A.H., 19T2; L.D.Satter and >iiler R.E., 1975; Nolan et al., 1976; Mahadevan .et al., 1980) пока-іно, що у передшлунках жуйних тварин мас місце руйнування значної істини білкових і небілкових азотвміщукяих сполук з їх наступним ізамінуванням до аміаку-. Подальша доля аміаку, що утворюється у пе-ідшлунках в результаті руйнування як білкових, так і небілкових ¡отвміщуючих сполук, може бути різною. Частина аміаку всмоктується >рез стінку передшлунків з подальшим його перетворенням до глутамі-)воі кислоти і сечовини у печінці (В.А.Каплан і Никокиріс П.Н., ?72). Інша частина аміаку використовується мікрофлорою, що меикає у гбці на синтез білку і небілкових азотвміщуючих сполук мікробіальної

51ТИНИ.

З іншого боку, до складного шлунку жуйних надходить чимала кіль-ість ендогенних азотутримуючих сполук, які можуть використовуватись эи синтезі мікробіального сирого протеїну та таким чином підвищувати зступність сирого протеїну для перетравлення в тонкому кишечнику.

У зв’язку з цим, для розроблення засобу оцінки забезпечення біл-м жуйних тварин на підставі - даних про доступність сирого протеїну,-юбхідне вивчення надходження сирого протеїну до дванадцятипалої лики в залежності від характеристики раціону та оцінка надходження здогенного азоту до складного шлункіу. •

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було вив-эння впливу характеристики раціону на перетворення сирого протеїну в владному шлунку та його доступність для перетравлення і всмоктування тонкому кишечнику молодняку великої рогатої худоби.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити слідуючі звдання:

1. Вивчити вплив вмісту сирого протеїну в раціоні та його розчин-DCTi на надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки.

2. Вивчити надходження ендогенного сирого протеїну до передшлун-

К1В.

3. Розробити на підставі отриманих даних математичну модель нa^ ходкення сирого протеїну до дванадцятипалої кишки для прогнозуваю доступності сирого протеїну за показниками характеристики раціону.

Наукова новизна аосліажзнь. Досліджено надходження сирого проте: ну до дванадцятипалої кишки в залежності від характеристики раціон] Вивчено надходження ендогенного сирого протеїну до складного шлуш та можливість використання його для синтезу мікробіального сирої протеїну. Встановлено кількісний взаємозв'язок між доступністю сирої протешу для перетравлення в тонкому кшечнику, з одного боку, вмістом в раціоні: сирого протеїну, розчинного сирого протеїну, ене] ги, та їх співвідношеннями; з другого. Збудована математична моделі яка відтворює надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки залежності від характеристики рацюна і дає можливість розрахува" оптимальне протеїново-енергетичне співвідношення раціону, при якої відбувається максимальне надходження сирого протеїну до дванадцятий; лої кишки. ■

Практичне значення. Встановлені закономірності надходження сиро: протеїну до дванадцятипалої кишки дозволяють рекомендувати у раціон; бичків співвідношення між сирим протеїном та енергією не більш . 12г/МДж, що забезпечує надходження сирого протеїну до дванадцятипалі кишки не менш як 100%'по відношенню до прийнятого.

Апробація роботи. Матеріали диссертаци доповідались на всесою; ній нараді "Белково-аминокислотное питание с.-х. животных" (Калуг 1986), на конференціях молодих вчених НДІТ Л і П (Харків, 198і 1988), на всесоюзній нараді "Состояние и перспективы развития биоте: нологии в животноводстве" (Харків, 1988), на всесоюзній нара "Состояние и задачи по совершенствованию технологій приготовленії использования кормов и оптимизации кормления с.-х. животных с прим нением ЭВМ" (Дубровищ, 1989), на всесоюзній нараді "Оценка и норм рование протеинового питания жвачных животных" (Воровськ, 1989).

Публікація матеріалів. По матеріалам диссертаци опубліковано статей. .

5$сяг і структура роботи. Дисертація викладена на 130 сторікк машинописного тексту, вміщує 13 таблиць і 6 малюнків. Робота склад ється із вступу; огляду літератури; розділу власних досліджень, як включає матеріали і методи досліджень, а також результати дослідів їх обговоренням; заключения; висновків і практичних рекомендаці

• . . - 5 -

ашску літератури, до якого входять 175 кауенувзнь, у тому.¡числі 109 и іноземних мовах, '

МАТЕРІАЛИ, І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. •

. Представлені дані є (фрагментом роботи, що проводилась згідно ви-cohshhп тематичного плану досліджень лабораторії фізіологи і біохи-аі І? УАА1І спільно .з співробітниками М.В.Берус, В.А.Капланом, 3.А.Климовим, В.И.Кухшям, Р.А.Татузяном, Г.С.Шевченко під керівний-гвом В.В.ЦШКО* -

Для виечєння процесу перетворення іюкю?ккх речовин корму в склад--юму шлунку яуйнкх використовується метод дуоденального ектеростсмо-зу, ири цьому- визначається кількість споживних речовин, що надходять so дванадцятипалої кийки в складі химусу. йстановлання вчтеростомозу (Юаипшо нз різких участках .цванздаятшгзлої кишки. Наш був разрзбле-гай оригінальний спосіб, виготовлення Т- яодібної канші і методика її імплантації до початкового участку дванадцятипалої кішки на відстані З - 12см від шлоричного сфінктеру. Конструкція КЗНЮЛ1 дозволяє точно вимірювати кількість хімусу, що надходить із сичуга .

У роботі .використовували тэкок твзріш з рубцовиш каншями.

Досліди проводились на бичках чорно- рябої порода в умозах фізіологічного двору інституту тваринництва УАіН на 22 тваринах з Т- подібною канюлеіо на початку дванадцятипалої кишки, з яких 4, крім того, маля ще і канюлв рубця.

ШШЗЗ щютшіШ Шйёк&Ш Ш ї§§ркяах. Вивченая перетворень позивних, речовин раціону у складному шлунку проводили за такою схемою. Всі тварини протягом двох тажднів до початку досліджень утримувались на раціонах, ¡до вивчались. Після того, на протязі 10 днів, проводили дослід по визначенню видалоі перетравності поживних сполук за загальнопринятою зоотехнічною методикою (по утриманню основних груп поюшшх речовин в кормі і калі). Після цього проводили добові досліди по визначенню кількості та хімічного складу протікаючого через ентеросгшози чи через Т- подібну каяюлю хімусу. Для цього хімус збирали, вимірювали і повертали до шлунково-кишкового тракту. В кінці . кожної години відбирали 2% хімусу від його загальної кількості, що надійвла за годину. Відібрані проби за кокну годину об'єднували в середньодобову і заморокувэли. Проводили збір проб хімусу для визначення його хімічного складу та вмісту сухої речовини. Після добового збору хімусу робили перерву ВІД 1 до 3 діб, після чого дослід повто-

- 6 -

рюзаля. Одночасно використовувались від 2 да 4 тварин. На кока їй тварині дібовий зсзір хімусу повторювали від 2 до 5 разів так, щоб загальна кількість визначень перетравності поживних речовин на кожному рзцюві яе була меныюю 7 разів.

Заморожені середньодобові зразки хімусу висушувались на сублімаційних установках 0Е-950 чи ТО-)5.2, що дозволяло запобігти, зміні складу поюшних речовин, ш,о спостерігається при високотемпаратурному висушуванні. В натуральному хшусі визначали вміст сухої речовини, а у тсушетх зразках - вміст основних груш поживних речовин.

Фактичну енергетичну цінність раціону підраховувала виходячи з вмісту вмдимоперетравша поживних речовин, визначених за балансом поживних речовин міх кормом' і калом, 7а помножених на відповідні енергетичні коефіцієнти, розроблені у Ростокському інституті тваринництва ім.О.Кельнера.

В процесі досліджень використовували слідувчі аналітичні метода. Для характеристики раціону в використовуваних кормах визначали вміст сухої речовини, органічної речовини (по вмісту сухої речовини і попелу), сирого протеїну '(загальний азот х 6.25), сирого хаіру, сирої клітковини і бззазотисїих екстрактивних речовин.. Усі аналізи проводили за методиками зоохіманалізу (Е.¿..Петухова і саівавт., 1981). Крім того, Еизначали розчинність сирого протеїну, при інкубуванні проб кормів в мінеральному буфері (Е.Л.КсБоидаї-, 1948).

Отримані дйні обробляли статистичними методами на ¡ШЛ з використаним стандартних і спеціально разройлзннх програм.

З даних про порядок і технологію проведення' дослідів видно, що дана работа може бути вихснанз тільки при участі достатньо великої кількості співробітників і лаборантів. В зв’язку з цим, висловлю» дару подяку усім співробітникам і лаборантам, що приймали участь як в проведенні дослідів, так і в великій аналітичній роботі.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

Доступність сирого хі&отеїиу корму для перетравлення в тонкому кишечнику. Для вивчення закономірностей перетворень азотвмікуйчих речовин в передшлунках нами дослідазно 15 раціонів на тваринах з Т-оолібаох канюле» на почаїну дванадцятипалої кишки. Як видно з таблиці

1, реціони скиадвлкся з кукурудзяного силосу (виключаючи раціони 11 і 12), соломи чи сіна (виключаючи раціони 13 і 15) та концентратів. При незначній різниці у концентрації енергії (таблиця ¡2), від 9 до 12

Склад раціонів (хг натурального корму за лобу).

Л раціону Силос кукуруд- зяній Солома пшенич- на Солома ■ ячмінна Сіно вівсяне Сіно люцер- нове Дарть ячмін- на Дврть горохова нат. Дерть Шрот горохова соняани-автоклав, ковий

1 6.00 2.00 1.00 1.00

2 2.30 3.50 1.20 2.30

3 2.00 2.70 1.00 2.60

4 5.90 2.20 1,60 * .30

5 6.00 2.00 ' 1.00 1.00

6 6.00 2.00 2.00 2.00

7 2.00 2.70 1.00 2.60

8 8.50 1.50 1.50 1.00

9 4.20 1.50 1.40 1 .40

10 8.50 1.50 1.50 1.00

11 4.50 1.30

12 1 .00 • 1.80 3.50

13 5.80 2.90

14 8.60 .50 .80 2.60

15 7.20 3.60

І

-З

*

Характеристика раціонів.

» раціону СР. КГ ДОЕ, Щя концент- рація Д0Е,ВДк/кг рівень годі тії, ВДж/кг»0'75 гаї, г концент- рація СЛ, % СП/ДОЕ, Г/ВДк розчин- ність сп, % рСП/ДОЕ, Г/МДж

«"'І*— 1 5,26 55.85 10.63 0.75 738 14.05 13,21 53.10 7.02

. 2 5.97 55.76 9.34 0.69 705 11 .60 12.64 54.70 6.91

3 5.77 54.92 9.52 0.68 710 12.31 12.93 50.90 6.58

4 5.21 54.40 10.41 0.66 677 13.07 . 12.44 45.25 5.63

5 5.26 54.65 10.40 0.72 735 14.00 13.45 36.50 4-91

б 6.70 75.17 11.21 о.ео 857 12.79 11.41 40.03 4.57

% 5.77 57.79 •10.02 0.72 649 11.25 11.23 45.00 5-05

8 5.21 52.39 10.01 0.65 591 11.30 11.28 47.90 5.40

9 4.79 52.90 11,03 0.58 605 12.64 11 .44 40.80 4.67

10 5.09 51.67 10.14 0.63 600 11.80 11.62 32.10 3.73

11 5.08 47.93 10.19 0,67 ' 498 9,83 10.39 37.40 З.Є8

12 5.40 63.15 11.70 0.84 647 11.99 10.25 34.20 3,51

13 4.0? 46.70 11.6?. 0,60 362 9.01 7.75 28.70 2.22

14 5.56 57.30 10.26 . 0.69 587 • 10.55 10.25 24.70 а. 53

15 4.65 48.00 10,32 0.64 420 9.03 /ЧГЇ 8.76 28,70 -глЛТІ __ ТУ/” 2.51

йГ^суха речокша^ТЛЯГ^доступна для обміну енергія, СЯ-- сіфйІтротешГрйі -"розчинний сирий протеїн.

МДж/кг, раціони значно відрізнялися за вмістом сирого протеїну - від 362 до 857г, тобто більш, нік у два рази. При цьому, надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки разрізнялося значно менше -від 452 до 799г (таблиця 3). Надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки у відсотках від прийнятого з кормом (доступність сирого протеїну раціону для перетравлення в тонкому кишечнику), змінюється у два рази: з 74 до 146%. Для вивчення впливу сирого протеїну на доступність всі раціони були поділені на три групи - по п’ять з кожній: з низькою (до 90%), середньою (ВІД 90 до 110%) і високою (більш 110%) доступністю. Встановлено, що Таблиця 3.

доступність збільшується при Доступність сирого протешу

зниженні споживання сирого про- “Я®“ перетравлення в тонкому

геїну з кормом. Проте, с відхилення, що випадають з загальної закономірності. Так, раціон з лаксимальним вмістом сирого прогену опинився в групі з серед-іьол доступністю При спо-

чиванні тваринами 362г сирого іротеїну доступність дорівнювала 25%, а при 587г - 136%. Таким іином, встановлено, що в складу КЛУНКУ НГ?] Г: }:1'\ Г2М1ОНЗХ

юже відбуватися як ос-езцінюван-:я значної кількості сирого про-еіну корму тобто, зниження дос-упності, так і збільшення його рступності, що приводить до ідвицення білкової поживності раціону.

Надходження ендогенного сирого ЩЮТЄ1НХ до складного ЩЛЦШї- При озгляді балансу скрсгэ протеїну у складному шлунку ітаблиця 4) уста-овлено, що в деяких випадках понад 200г сирого протеїну корму руйну-ться у рубці, а в інших - біля 200г сирого протеїну надходить до ванадцятипалої кишки опріч вжитого з кормом. Зрозуміло, що збільшен-я кількості пов’язане з додатком сирого протеїну у складному шлунку, ля визначення кількості ендогенного сирого протеїну, що надходить до ередшлунків, проведено дослідження надходження сирого протеїну до ванадцятипалої кишки на безбілкових раціонах.

№ раці- ону СП кор- му, г Баланс СП в рубці г Надіцшло СП до ДЇЇК, г %від прий

1 738 -191 547 74

2 705 -137 566 81

3 710 -120 590 83

4 677 -102 575 85

5 735 -73 661 90

6 857 -60 797 93

7 649 , -36 613 94

8 591 -18 573 97

9 605 -10 595 98

і 0 іОи +¿7 627 1 С'4

11 498 +57 554 111

12 647 + 107 754 117

13 362 +90 452 125

14 567 +212 799 136

15 420 +195 61 5 146

Склад раціонів. - 10 Таблиця 4.

Ііид корму / кількість, кг 1 2 період 3 4 5

Солома пшенична 2.5 2.5 2.5

Солома оброблена NaOH 2.5

Напір фільтрувальний 2.5

Дерть горохова 2.0

Дерть ячмінна 2.0

Крохмаль кукурудзяний ' 2.0 2.0 2.0

Мінеральний додаток 0.08 0.03 0.03 0.С8 0.08

Таблиця 5.

Характеристика раціон їв.

Jé раціону СР, кг СП, • кг СП в СР, % ДОЕ, МДж рівень годівлі, Вдж/кг0- ДОЕ/СР, МДж/кг СП/ДОЕ, г/МДж

і 4.06 458.5 (1 .30 - 38.61 0.55 9.51 ’ 11.37

4.06 415.4 10.21 39.42 0.57 9.71 10.54

3 З.У9 98.4 2.45 39.30 0.57 9 85 2.50

4 3.99 32.2 0.81 43.30* 0.55 10.85 0.74

5 4.28 8.7 0.20 5G.30* . 0.73 11 .72 0.17

середнє по раціонам 3- -5

4.08 42.19 0.62 10.33

коефіцієнт варіації 0.03 0.1 1 0.16 0.09

*' - вміст визначався за обмінними дослідами, СР - суха речовина, СП сирий протеїн, ДОЕ - доступна для обміну енергія.

Для вивчення закономірностей надходження ендогенного сирого про теїну до складного шлунку використовувались раціони слідуючого скла ду: корма багаті клітковиною - 2.5кг, концентрати - 2.0кг (таблиц 4). Зниження вмісту сирого протеїну н раціоні досягалося при викорис танк і кормів з зниженим вмістом сирого протеїну (солома і крохмаль) або практично не вміщуючих сирого протеїну (солома оброблена лугом ч фільтрувальний папір і крохмаль). При приблизно однаковому споживали енергії, споживання сирого протеїну знижувалося з 458 до 9г на голов за добу (таблиця 5). На раціонах, вміщуючих від 9 до 98г сирого про теїну, до тонкого кшгечкнку його надходило від 265 до 212г (таОлиц І'О'-Ю, Б средньому на ігісГ ОіЛЬНь, НІЖ Оуло СІІОЖИТО з кормом

- 11

ендогенний сирий протеїн, г

енерго-протеінове відношення, Мфк/Г

Малюнок 1. Надходження ендогенного сирого протеїну до дванадцяти-а.лоі кишки в злеясносп від енерго-протеінового СП1ВВ1ДНОШЄННЯ.

иозу.міло, ідо збільшення відбувалося за рахунок ендогенного азоту. На слюнку 1 відображений графік надходження ендогенного сирого протеїну з дванадцятипалої кишки в залежності від енерго-протеїнового відно-зння. При збільшенні вмісту доступної для обміну енергії на один зам сирого протеїну раціону до 0.5МДж/г, надходження ендогенного ірсго протеїну різко збільшується до 170г. Збільшення КІЛЬКОСТІ іерги вище 0.5МД.Ж/Г практично не впливає на надходження сирого про-зіну до дванадцятипалої кишки. Це говорить про те, що при вмісті іерпі від 0.5МДж/г і вище, відбувається максимально можливе нздход-

Габлиця б.

Баланс сирого протеїну в складному шлунку.

16 утримання

ваш- Сіг в раціоні ону Г

__надуішд_зд_5ПК_________

СП, г СІІ, г/кгСЗ

баланс СП в складно:,'., шлунку, -г

1 458.5 416, .1 £ 15. .8 102.5 - 42.4

2 415.4 441 .3 23. .7 108.7 + 25.9

-5 98.4 267 .7 •ь 17. .4 67.0 + 169.3

4 32.2 222 .2 -ь 10. .7 55.7 + 190.1

5 8.7 212 о + 23, .9 49.5 + 203.5

середнє по раціонам 3-5 2: и, .0 57.4 '+ 187.6

коефіцієнт варіації 0, .і; 3 С. 15 0.С9

. - 12 -жоння сирого протеїну з складного шлунку до дванадцятипалої кігаки Можна вважати, що в цьому випадку увесь ендогенний азот, виділений д складного шлунку, надходив до дванадцятипалої кишки у складі мікробі ального чи незруйнованого ендогенного сирого протеїну.

Таблиця 7.

Надходження ендогенного сирого протеїну до дванадцятипалої кишки, утримання СП надійшло до дванадцятипалої кишки

ону1- Е РрЦ10Н1’ ЕСЇЇ, ЕСП/СР, ЕСП/СМ, ЕСП/ОРзр,

■* г г/кг г/кг г/кг

1 458.5 _ _ _ _

2 415.4. 25,9 6.40 0.37 12.70

3 98.4 169.3 42.43 2.47 ' 91.76

4 32.2 190.1 47.64 2.43 77.28

5 8.7 203.5 47.43 2.94 63.14

середнє по раціонам 3-5 , 4.

187.6-9.9 45.83-1.7 2.61-0.16 77.39-8.26

коефіцієнт варіації 0.09 0.06 0.11 0.18

ЕСП - ендогенний сирий притеїн, СР - суха речовина, ОМ - обмінна маса, ОРзр - органічна речовина, зруйнована в рубці.

Для з'ясування закономірностей надходження ендогенного сирогс протеїну до передшлунків, разраховували його кількість на 1кг сухо: речовини корму, на 1кг обмінної маси тварини і на 1кг органічної речовини, перетравленої у рубці. Отримані дані наведені у таблиці 7. Мінімальний коефіцієнт варіації знайдено для ендогенного сирого протеїну на 1 кг сухої речовини спожитого корму. Ь середньому, у ОИЧК1Е живою масою біля 300кг, до складного шлунку виділяється з крові Т£ може надходити до дванадцятипалої кишки у складі мікробіального чу незруйнованого ендогенного біля 45г сирого протеїну на ікг сухої речовини раціону.

ІШЇЩШсті сирого протеїну вивчався шляхом зіставлення доступності сирого протеїну на раціонах з-різною розчинністю і однаковою кількістю сирого протеїну і енергії. Досліджено три пари раціонів. Склад раціонів наведений в таблиці 1. Як можна бачити з таблиці, раціони 1, 3 і 8 були повністю аналогічні раціонам 5, 7 і 10 як по складу, так і по кількості використаних кормів. Вміст розчинного сирого протеїну в раціоні змінювався ззедяки автоклавувакню гороху на 48, 19 і 32% по відповідним парам раціонів (таблиця 8). Загальна розчинність сирого протеїну у раціоні знижувалася в середньому на 25%. У всіх випадках зниження розчинності сирого протеїну приводило до під-

. Тв'Здйця а.

Розчинність сирого протеїну та його перетравність у окладному шлунку. •

& СП кор- розчинний СП знижай- баланс надійшло СП зОш>-раui- му, корму ' ян, руоці, л0 ,аЛК' ШЄЯНЙ,

ону Г Г % Г/№ % V ’ Г %В1Д ярий. %

1 738 392 53.1 7.02 -190.9 S47 74,1

5 73S 202 36.5 4.91 ЗО -73.4 661 90.0 21

3 710 362 50.9 6.5S -120.3 590 63.1

7 Ь49 292 45,0 5-05 гз -зб.г 612 94.4 11

8 591 233 47.9 5.40 -17.5 573 97.0

1C 600 193 32.1 3.73 ЗО +26.6 627 104,4 ' 8

вішення його доступності для перетравлення в тонкому кишечнику. Так, по пераій парі раціонів доступність підвішувалася з 74 до 9035, по другій - з 83 до 9-1%. по третій з 97 до 104%. При зниженні вмісту

розчинного сирого протеїну на однині'» доступної для отіяу енергії на

ЗО, 23 і 20* по відповідним карам ргцюнов, доступність півшу/вадася на 21, 5 1 і 8?- (таблиця 8). Таким'чином,' доступність сирого протеїну для перетравлення в тонкому кивечнмку пру зниженні рОГЮЯНОС« 1 ПІДВИЩУЄТЬСЯ. Проте, ці збільтхва не має постійного характеру і не з&ззди Гфошрційке ЗМ1Я6ННЮ РОЗЧИННОСТІ.

РіШЄІЙШЙ ШШЗ ЄКСП5- Таблиця 9.

оимдвгйльша й§/шх по п’-лт- Коефіцієнти кзкхяцл ш« спот-

ПааІО«ат~<Т«бЛГ'Я ' і йанням *а надходження« сирого проте 1-

рзі,іо-а.. , ) щ, д0 дванадщшшиш кішки.

проведено для Екакачеяая ступеню впливу окремих показників характеристика раціону на доступність сирого протеїну для перетравленая у тонкому юаечннху. Результата анеяту представлені у таблиці 9.

Доступність скрого протеїну, тобто процент надходження в -тонкій кинйчкик, ваахо-дасться у зворотному зв'язку від змісту сирого протеїну 1, раціоні

Ceoskto з корком

f ІЗ ДІЙШЛО

СЯ 2Ю дпк. г %тл їший-ттого

Сивого протеїну {Сії), г .47 -.75

С.П>Д£Ф, г/Щя .09 -.87

Концмтоація СГІ в СР, % .22 -.80

Розчинного СП, г '.03 -.92

РОЗЧИННОГО СП, % Е СР -.31 -.83

Розчинного СІЇ» т/Шж -.24 -.93

Нирнкги літерами виділені достовірні КОЗфИЦіеНТИ кореляті (р<0.05)

особливе, розчинного скрого _прсгеїну в Найбждыа високий корелятивний зв’язок встановлено між дос-

доступність, а

доступність, 8

СІІ/ДОЕ, гЛЩг: рСП/ДОЕ, г/ЦДк

Малшок 2. Доступність скрог-о протешу для перетравлення в тонкому кшзчнжу в залежності від співвідношення: а) - сирого протеїну тг енергії, Ь) - розчинного сирого протеїну та енергії. '

тупніст» сирого ТфОТЄ1НУ 1 ВМІСТОМ в раціоні розчинного сирого протешу нз 1ВД* доступної для обміну енергії: г=~0.93. Коефіціет кореляції міх достатністю сирого протеїну і загальним вмістом сирого протеїну на 1МЦж доступної для обмшу енергії складає г=---0.87.

На підставі регрееойкого аналізу і коефіцієнтів кореляції були розроблені моделі надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки. Розрахунок надходження сирого кротеану до дванадцятипалої кишке можна зробити за рівняннями регресії, здобутими за допомого» математичного аналізу отриманих даних: '

‘ ! у=230-11.3»х1; (1)

у=і60-іг.5*гй; (2)

до у ~ доступність сирого протеїну (надходження до дванадцятипалої кшки у відсотках від прийнятого з кормом)., хІ— вміст сирого протеїну (г на 1ЫДК доступної для обмину енергії), х2- вміст розчинного сирого протеїну (г на ІЩк доступної для обміну енергії).

На мадшну 2 зображені фактичні дані про доступність сирого протеїну та розраховані величини доступності за допомогою наведених рівнянь. Як можна бачити з графіків, розрахункові значення достатньо близькі до фактичних значень доступності. При вмісті в раціоні від И ДО 12Г/Щ&К сирого протеїну ЧИ ВІД 4.4 до 5.2г/ЩЬк розчинного сирого протеїну до дванадцятипалої юшки надходить 100^5$ сирого протеїну по

Малюнок 3. Моделивакня надходження сарого протешу до дванадцята-злої кишки (СПдас) при різних рівнях доступної для обміну анергії ЦОЕ) та сирого про-ташу (СІїк) в раціоні. Область експериментальних ашіх обмежена чотирикутником. Пряма лілія, що проходить через вершка парабол, відгговідає умові СП/Д0Е=10.2гУШк.

ідасвевн» до його кількості прийнятої з кормом. Наведені рівняння окна рекомендувати для розрахунку теоретичної доступності сирого роте хну норм з для перетравленая у мяпечнику щ% значних відхиленнях місту сирого нротеїну на одшшцу доступної для обміну енергії від казаних.величии.

' Аналіз ввлірсої кількості районів, яо ¡вякористовуїяься на иракта-и для годівлі молодняку великої рогатої худоби свідчить, що звичайні >ацюш вміщують ?0.5 - 12.5г сирого протошу і 4 - 5.5г розчинного ;ирого протеїну на один мегадагуль костутої для обміну енергії. У діх умовах да дванадцятипалої киш® надходять від 90 до 1105 сирого іротешу від його кількості, вржйнягої з кермом. Таким чином, могша зважати, що йз звичайних раціонах надходження сіїрого протеїну з западного шлунку приблізно дорівнює його кількості, прийнятої з кордам. '

Отримані рівняння для розрахунку доступності сирого протеїну с достатньо точними магэмакгшимк мод&лямй, що описують перетворення сирого протеїну у складному шлунку. Проведене дослідтшя отриманої математичної моделі езщнть, т взаємозв'язок мій спокгванвям сирого протеїну і надходженням його до дванадцятипалої кишки має нелінійний характер і залежить від вмісту.енергії в раціоні. ’Гак, підставлюши до рівняння 1 вираз для визначення доступності (СПдпк/СПк*!00) і про-

твіново- енергетичного відношення (СПк/ДОЕ) маємо наступне рівняння: СШЗЗК/Шх*100=230-11. 3*СПк/Д0Е (3)

Розв’язуючи це рівняная відносно СПднн маємо:

СПдпк=230/100*СПк-11,3/1 СЮ*СИк*СПк/ДОЕ (4)

На малжкку За зображено графік отриманого рівняння при різному вміоті енэрги в раціоні. Як вадно з графіку цри постійному вмісті енергії в раціоні збільшення ссоїявакня сирого протеїну з кормом приводит) до -того, що нідхсдаекня сирого протеїну до дванадцятипалої кишки спочатку збільшується, а потім зношується. При.Оллыз високому рівні енергії в рзщокі, максимум надходження сирого протеїну до дгз-надцятишалої ккакк досягається при більш високому рівні споживання сирого протеїну корку.

ДіШ того, щос розв'язати рівняння З відносно Шк, кеоохищо виповнити деякі перетворення та згрупувати члени цього рівняння:

СПкй*( (-2305/11.3*Л0Е)*СПк+{ 100/11,3*СПдяк*Д0Е>=0 (5)

Отримане рівняння є стандартним рівнянням другого ступеню виду: Г'+рх+^О, (5)

де х=СПк, р=(-230;/і і .з*Д0Е, 00/11.3*СГЩк*Д0Е. Як відомо, це рів-

няная в загальному випадку має два корені, котрі розраховуються за

формулою: ______

^ 2=-р/2-»^(р/2)г-ч ' ' (7)

У випадку, кола підкорінна частина цього рівняння дорівнює нулю С(р/2)й=я), обкдЕа корені зоїі'аоться..« У випадку, коди підкориш.« вираз приймає від’ємні.эначення ((р/2)2^), обидва корені знаходяться в області уявних чисел, підставивзи до формули 7 значення х, р і д, маємо формулу для розв'язування рівняння 3 відносно СПк:

СПкі>2=10.2*ДОЕ±УДОЕ*(1&4»ДОЕ-8.8*СПДИК) (8)

Аналіз нього виразу пскззує, жо рівняння 3 має рішення в області невід 'ємних реглыш чисел при Ю4*Д0Е58.8*СДіщк. Причому, при 104*Д0Е>8.8*СЦпяк, маємо два ріпення, а при 104*Д0Е=8.8*СПдпк, маємо тільки сдане рішення СПк=Ю.2*Д0В.

йэ малюнку ЗЬ графічно відображена сукупність рішень рівняння і -різні рівні надходання сирого протешу до дванадцятипалої юшки в залежності від вмісту сирого протеїну і доступної для обміну енергії в раціоні. Вершина кожної парасоли відповідає випадку, коли рівняння З має єдине рішення:

СПк--10.2*Д0Е (8.1)

Це протеїново-енергетичне відношення (10.2Г/МД») е оптимальним з точ-

зору максимального надходження сирого протеїну до дванадцятипалої жи. Тобто, при заданній кількості енергії, наприклад 51МДж, макси-льне надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки - 600г це досягнуто тільки при вмісті в раціоні 10.2г/ВДж * 51МДж = 520г poro протеїну. При більшому чи меншому вмісті сирого протеїну в щоні до дванадцятипалої кишки надходитиме менше, ніж 600г сирого зтеїну.

Ліва частина кокної параболи розраховується за формулою:

С1ІКІ=10.2*Д0Е-У&0Е* (104*Д0Е-8.8*СЛдпк)' (8.2)

відповідає вшадку, колі синтез мікробіального сирого протеїну в Зці обмежено азотом. У цьому вшадку, надходження сирого протеїну дванадцятипалої кишки відбувається за рахунок перевитрат енергії, йому, як можна бачити на графіку, для підтримки шобхідного рівня ¡рсодкення сирого протеїну до дванадцятипалої кишки при зниженні ¡.сту сирого протеїну з кормі на 5 - 10% (область вершини параболи), греба в енергії змінюється на незначну величину. При зниженні вміс-сирого протеїну в раціоні більш ніж на 10 - 15%, потреба в енергії зчно підвищується.

Права частіша кожної параболи розраховується за формулою:

СПк2=10.2*Д0Е+УД0Е* (104*Д0Е-8.8*СПдпк)’ (8.3)

шисує випадок, коли синтез мікробіального сирого протеїну в рубці «ежено «нергією. В цьому випадку, заданий рівень надходження сирого >теіну до дванадцятипалої кишки забезпечується за рахунок перевит-с азоту в рубці через руйнування сирого протеїну корму до аміаку і зедення останнього з сечею через кров та печінку.

• ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що надходження сирого протеїну з складного шлунку дванадцятипалої кишки на раціонах різного складу становить 70 -

)% від прийнятого.

2. Збільшення кількості протеїну, що надходить до дванадцятипалої пси у зрівнянні з прийнятим відбувається:

при зниженні загальної кількості сирого протеїну в раціоні; при зниженні розчинності сирого протеїну ; _

при зниженні кількості сирого протеїну на одиницю доступної для ііну енергії.

3. Зниження доступності сирого протеїну для перетравлення у два-щятипалій кишці відбувається у тому випадку, коли сирий протеїн іму, що руйнується у рубці, не використовується для синтезу мікро-

- 18 - ■ біального сирого протешу, що супроводжується також збільшенням втрат азоту з сечею.

4. Підвищення надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки, у зрівнянні з прийнятим, пов’язано з виділенням ендогенних азот-вмівдючих сполук до складного шлунку.

5. В дослідах на депрогеїнізованих раціонах встановлено, що виділення ендогенного сирого протеїну до складного шлунку складає для бичків біля 4б±2г/кг сухої речовини чи 2.6±0.2г/кг обмінної'маси тварини. Для бичків живою масою приблизно 300кг до складного шлунку над-ходе 188-1 Ог сирого протеїну за добу.

6. Доступність сирого протеїну для перетравлення в тонкому кишечнику описується рівняннями: 1 (

у=230-11.3*хІ; , (1)

y=160-12.5*Xg; (2)

де у - доступність сирого протеїну (надходження до дванадцятипалої КИШКИ у Відсотках ВІД прийнятого 3 кормом), Xj- вміст сирого протеїну (г на 1МДж доступної для обміну енергії), х2~ вміст розчинного сирого протеїну (г на 1МДж доступної для обміну енергії). . .

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ '

1. Отримані результати по надходженню ендогенного сирого протеїну до складного шлунку, а також встановлені закономірності надходження сирого протеїну до дванадцятипалої кишки, передбачається використовувати при розробці системи протеїнового нормування годівлі великої рогатої худоби.

НАУКОВІ РОБОТИ, ОПУБЛІКОВАНІ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цгашо В.В., Климов В.A., Каплан В.A., Берус М.В., Татузян P.A., Мухин В.И., Шевченко Г.С., Василевский Н.В. Оценка поступления сырого протеина для переваривания в тонком кишечнике молодняка крупного рогатого скота // "Белково-аминокислотное питание с.-х. животных. Тез. докл. Всес. совещ., Калуга, 28-30 мая, 1986". -Боровск, 1986. -С.65-66.

2. Цюпко В.В., Климов В.А., Берус М.В., Шевченко Г.С., Василевс-

кий Н.В. Оценка поступления доступного для обмена белка в организм молодняка крупного рогатого скота // "Молоч.-мясн. скотоводство". -Киев, 1987. -.№70. -С.31-34. ,

3. Цюпко В.В., Климов В.А., Берус М.В., Шевченко Г.С., Василевский Н.В. Определение доступности белка для молодняка крупного рогатого скота // "Молоч.-мясн. скотоводство". -Киев, 1987. -Ж1. -С.64-69.

- 19 - .

4. Василевский Н.В., Цюпко В.В., Берус М.В., Шевченко Г.С. Поступление эндогенных азотсодержащих соединений в сложный желудок бычков / Протеиновое питание и продуктивность жвачных животных // Сб. науч. трудов ВНШйБиП с.-X. животных Т.XXXVI. -Боровск, 1989. -С.126-131.

5. Василевский Н.В., Берус М.В., .Шевченко Г.С. Поступление эндогенных азотсодержащих соединений в сложный желудок жвачных // Науч.-технич. бюллет. #55. -Харьков, 1990. -С.32-35.

6. Цюпко В.В., Берус М.В., Шевченко Г.С., Василевский Н.В. Обоснование новой системы нормирования протеинового питания крупного рогатого скота // Науч.-технич. бюллет. № 60. -Харьков, 1992. -С.25-32.

Відповідальний за випуск В.І.Валігура

Підписано до друку "_______"__________________1993 року.

Обсяг 1.2 п.а. Тирах 100 екз. Заказ J610

Ділянка оперативного друку Інституту тваринництва УАМ 312120. м.Харків п/в Кулиничі.