Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Донное животное население р. Днестр и его водоема

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Донное животное население р. Днестр и его водоема"

V в ой

НАЦЮНМЬНА АКАДЕМ 1Я НАУК УКРА1НИ

! г

1НСГИОТ ЗООЛОГИ 1М.1Л.ШАЛЬГАУЗЕНА

л

На правах рукопису УДК 591.524.11/282.247.31/

НЕДОСТУП Ганна Теодор1вна ДОННЕ ТВАРИННЕ НАСЕЛЕНИЯ р.ДШСТЕР I II ВОДОЙМ СВ.00.08 - зоолог1я

Автореферат

дисертацг! на здобуття наукового ступени кандидата б1ологгчних наук

Кигв - 1994

Робота виконана в лаборатор11 6ioreorpa$ii 1нституту зоолог!! 1м.1.1.шмальгауэена HAH Украхни.

Науковий кбр!вник 0ф1цхй1п опоненти:

Бедуча устадава:

доктор С10л0Г1чних наук В.В.Пол1щук

доктор б1ологхчних наук, професор Ю.Г.Вервес '

кандидат бгологхчних наук старший науковий сгйвробхтник Ю.В.Плтн

Льв1вський державний университет гмЛ.Я.Франка

Захист вгдбудеться ^(ШСШУ/1994 р. в_ годин

на засгданн} Спевдал1з0ван01 ради^РМбЛ£М)1 при 1нститутг эоологп по адресу: 252601, Khib-30, вул.Ленша 15.

3 дисертащею можна ознайомитись в 6i6flioTeui 1нстнгуту зоолог!! HAH Украхни.

Автореферат розхслано " " _ 1994 р.

Учений секретар Спещал1з0ван0Х ради кандидат б^лоНчних наук

В.В.Зодотов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми» 1нтенсн$1кац1я'народаогосподарського вико-ристания ресурс:в Дн1стра, ргзке посилення антропогенного впливу на його б:оту, значнг перебудови в складг водних б^оцзнозхв - все це нагально вимагае бгльш глибокого вивчення екосистем ргчки. Проведения водоохоронних мгроприемств неиожливе без знань особливос-тей еколог11 I розподглу г1дробгонтгв. При цьому надавичайно вели-ке значения в фуикщонуваши водних екосистем належить донному тваринному населению, вивчвнню соеду 1 розвитку якого е суттевов частиноо комплексних б10ге0графгчних дослгдтань.

Актуальшсть проведених нами дослгдяень безлосередньо эуыов-лена необХ1дн1сть встановлення законоыгрностей зм1н б1огвограф1ч-ного стану р1чки на прикладг донного тваринного населения з метою прогнозування сукцосхй при можливому подальшому зб1льшеюп забруд-нень х зменшешп стоку Дн1стра, а також для розробки рекоыендащй з комплексного використания його природних ресурсхв.

Вивченню пнтань, эв'язаних з розвитком донного тваринного населения в щлому та його складових в водоймех систеыи Дн1стра • присв'ячена значиа кхльк1сть л1тературних даних, хоча загальна сгупгнь вивченостг доннох фауна Днгстра явно недостатня. Визнаючи важлив1сть всIX цих попередн^х дослдаень, в першу чергу як основи для гсторичного монитор шгу екосистеми Дшстра, слгд вказати на в1дсутн!сть в них Ц1л1сн01 картини якгсного та к1лькгсного розвитку донного тваринного населения. Бгльп того, частина вгдомостей по ряду окреиих питань хоч : мають левне значения, але у зв'язку з сильно змшениыи умовами середовища, не в1дпов1дають реал1ян сьогодеиия.

Детальне вивчения окреыих систематичних груп Г1дроб10нт1в,що складають донне тваринне населения Днгстра, являе значний науко-вий та практичний интерес. Дота оргашзми, що розвиваються в р1ч-ках Дн1стровського басейну у великих к1льк0стях, складають основ-ний харчовий б10фонд наявних тут риб. Суттеве IX значения в транс-формац11 речовин : потоку енергхг, а також в процесах саыоочищен-ня водойм та в якостх 1ндикат0рхв caпpoбioлoгiчнoгo стану р^чко-в01 води. Значний ряд стеноб1отичних вид^в доннох фауни, що е 610-хндикаторами, в1Д1Грае вахливу роль при виз начета ступени забруд-неност! водойм. А це мае важливе значения для розробки «пропри-спет в з охорони водного середовища. Не менш важливим с проблема

встановлення наявиих тут б1огеограф1чних комплексе, особливостей тх складу та розповсюдаения. Останне, при застосуватп б10геогра-фгчного методу ¡пзнання подхй минулого, дозволяе вхдтворити генезис як самох ргчки Днхстер, так г II бхоти, в усякоцу раз1 в най-ймьш блнзьк1 до нас пер1оди лх становления.

Все вищенаведене обгрунтовуе Д0ц1льн1сть вивчення до1шого тваринного населения Днхстра на сучасному ргви! його розвитку з обов'язковим охопленням всхс'г довжини р1ки в1д витокIв до гирла.

Ыета та завдання досл1джень. Метою дослвдень було датальне вивчення як^сних та киыисних характеристик донного тваринного населения Дн1стра та його притокгв, проведения його бгогеографгчного анализу, вияснення його значения як кормовох бази риб, а також значения в процесах формувания якостх води.

Для досягнення вказанох мети були поставлен! там завдання:

- встановити видовий склад донного тваринного населения;

- провести еколого-фаушстичне х бхогеографхчне дослхдження донного тваринного населения водогокхв басейну Днгстра;

- визначити характер та стушнь зм1Н основних еколого-ценоло-пчних покаэиикхв донного. тваринного населения в посезонному аспект 1;

- дослхдити структуру донних ценоз Iв фауии Дшстра та його приток1в в уыовах антропогенного впливу;

- за допомогою оргаихзьив-бхошдикаторгв провести оцхнку ступени органичного забруднення р1зних д1лянок Днхстра та його прито-кхв.

Наукова иовизиа. Вперие в досить повному об'сьп проведено вивчення донного тваринного населения водойм басейну Днхстра на всьому його протяэх В1Д витокхв до владхння в лиман. Вказаний ряд вид1в донно1 фауни вперше наведений для басейну Днхстра в межах Украхии та Молдови. На основ1 детального фаунхетичного досл1дкення проведений б1огеографхчний аналхз донног макрофауни Днхстра по чо-тирьох лхинофаушетичних резонах. Одержано дан1-про структуру це-ноз1в, а також про характер посёзонних змш чисельностх г б1омаси донного тварииного населения як на р!зн/х дхлянках, так г бхогопах Дн1стра та його притокхв.

Тео-ретичие та практичне значения роботи. Ця робота е рег1о-нальним досл1джен1шм донного тваринного населения водой,-г в рхзного порядку досить великоI рхчки, якою е Днхстер. Загальнотеоретичнлй

iHiepec мае встановлення зональних Б1дм1н у розвитков1 донного тваринного населения в л1сов1й /ripcbKifl/, jiicocTenoBifl, степов1й та гирлов1й зонах р1чки. Одержат оригшалыи дат про розЕиток донних ценоз1в в притоках, а також уточнено сучасний склад бхокоцп-лексхв русловоi дглянки Днютра.

Результати дослгдхень представлять собою науковий ¡нтерес таком як перше, найбшьш по вне зведения про донне тварикне населения р.Днгстер. На ochobi внвчення розвитку донного тваринного населения встановлено бгофонд харчово'1 бази риб цхех ргчки. Kpiu того, дана оцшка наслгдкам забруднення Днгстра та його приток1в.

Отриыаш дан1 можуть бути використан1 при ощнц1 сучасного стану екосистеми водойы Днгстра з ыетою прогнозування зыш П1д впливоц забруднення, а гакож при розробцх мхроприемств для Hi велю-вання останнхх. Данх з кглькхсного розвитку донного тваринного населения е необххдною складовою inijopnauii про роз виток KopuoBoi бази риб при розробц! ыпролриемств по рац10нальн0ыу ведению рибного господарства, для встановлення якосг1 дн1стровсько1 водила такоя при обгрунтуваннх 1нтродукцх1 та аклшатизацп кормових безхребет-них "лиманного комплексу" в imii во до Ими.

Апробацхя роботи. Матер1али дисертац11 допов1дались на Всесоюзна нарад1 з Jliwmorii Г1рських водойы СРСР /Севан, 1983/, У1 Всесоюзн1й нарадх з вивчення четвертинного перходу /Кишшпв, 1986/, XXIX Всесоюзшй Г1дрох1Ы1чшй нарад1 /Ростов-на-Дону, 1987/ та на 111 Всесоюзшй конференц! i "Динащка i теры1ка pi40K, водосховищ та околичних мор1в" /Москва, 1969/,

Публхкацп. Результати досл1дясень опубл1коваш в 7 друкованих правдх.

Об'ем та структура роботи. Дисертац1йна робота скаладасться is вступу, семи розд1Л1в, висновкгв, списка циговано1 лхтератури та додатку. Основна частина дисертащг викладана на 243 сторшках, включаючи 53 таблици Список л1тератури нараховуе 243 джерэла, в тому числх 51 на хнозе»даих мовах. Додаток в об'еых 26 сторхнок Bui-щуе пepeлiк 414 таксонгв органхэмхв донног фауни, виявленх дисер-тантом в Дн1стр1 та його притоках.

31,11СТ РОБОТИ

I. Стан вивченост1 теш /аналхтичний огляд/.

3 час!в Геродота /У столхття до н.е./ зона бас«зПну Дн1стра

вважалась добре вгдомою в Свроп!. В античн1й i середньов1ЧШЙ литератур! нагромадаено досить багато цхкавих, хоч i розр1знених данях як з г!Дролог11, так i э тваринного, в першу чергу рибного населения р1чки. Завершуе цей пер10д праця видатного природознав-ця i громадського Д1яча Моддови Д.Кантекира /1701/, в як1й bíh дав детапьну характеристику ф1зико-географ1чних умов Молдови, в тому числ1 i розташованих тут диянок Дн1стра, з описом рослинного i тваринного cBÍTy.

На початок 19 стол1ття басейн Днхстра був подмений mík Pocift-ською та Австро-Угорською монарх1ями. 3 цього часу i починаеться систематичне вивчення донного тваринного населения pi чки.Спочатку роботи иали описовий характер. В рядi випадк1в /Мейер, 1779/,1853; 1858; Гребницький, 1873, 1874; V/iersejnki, 1883; Зыков, 1890/ вод-нг тварини вгд).пчались попутно при роэглядх 1нших литань. В той же vac cepii спецхальних po6ÍT були присв'ячент турбеляргям /Fulinski, 1915/, молюскам / Slooaraki, 1872; Crol , 1876, Kotulo, 1881; ciesstn, 1687; Остроумов, 1897; Lindholm, 1908; Лебедев, 1917/, моховаткам /Yfierzejoki, 1888/, водяним клщам /Schechtel, 1910, 1911/, жукам/Rybinski, 1903/, Якубовський, 1915; Миллер, Зубовский , 1917; двокрилим / Niwicki, 1873; ВоЪек, 1887/ i т.д. Особливо плгдно в цей пер1од тут працював 1.Дзендзелевич /DsicdzicXewicz, 1883; 1889; 1891; 1905; 1908; 1911/, який вивчав волохокрильщв, веснянок, бабок, жук1В, мега-лоптер та амф1бг ¡!них двокрилих в галиченськ1й частин1 днхстровсь-кого басейну.

В период mix двома cbítobvímh войнами басейн Днхстра розташо-вувався в межах Румуни, Полыц1 та Украхни. Роботи досить численно! когорти вчених того часу носили в основному фаунхстичний характер i були присвяченх окремим трупам водноi фауни: турбеляр!ям /Fulinoki, Szynal , 1933; Giesztor, 1939/, молюскам /Urbanski, 1937; Иовицкий, 1939/, бокоалавт /Бентг, 1928; Carausu , 1943/, И1Э1дам та кумовим ракам /Макаров, 1938/, водяним клщам /Rydzewskl, 1937/, бабкам /Артоболевский, 1929/, двокрилим /Tarwig, IS34/.

ГИсля другозс cbítoboí в1йни вивчення донного тваринного населения Дшстра розвивалось у двох напрямках. Перше традицгйно-фау}йстичие присвячуволось окремим трупам тварин в першу чергу олхгохетам /Купчшская, 1970; 1972; йрошенко, 1970; Мороз, Павлова, 1975/, п'явкам /Преддель та íh., 1957/, молюскам /1Инаревич,

л

^ванчик, 1963; Ярошенко, Гонтя, 1970; Стадкиченко, 1972/, вшцим ракопод1бним /Дедю, 1966; 1967/, Ялннська, 1970; 1974/, xiponoui-дам /Ярошенко, Вальковская, 1962/, Т1пул1даы /Савченко, 1971/ та íh.

Другий напрямок був г1дроб1ологгчнш. Його початок пов'язу-еться з виходом ионографхх М.Ф.Ярошенка "Гидрофауна Днестра"/1957/. присвячен1й в основному молдавськгй дияиц: ргчки. Б подальшому на молдавсыай Д1лянц1 донне тваринне населения продовжували вивчати К.Ф.Ярошенко /1962/, М.Ф.Ярошенко та íh. /1970/, М.С.Бурнашев, H.n.PaKiTÍHa /1970/, М.З.Володимиров, 1.К.Тодераш /1974/, М.З.Володимиров /1980/ та íh. Важливиы моментом у вивченщ гхдрофауни пониэ-зя Дн1стра стала монография Ю.Ы.Марковського /1953/ та розробки С.Б.Грхнберга /1953/. Велика Н1лькхсть робгт присвячэна також донн in фаун1 верхнього Днхстра та його пригокхв /Шнаревич, Павалвк, 1964; Телюк та íh. 1974, 1975; Шнаревич, 1ванчик, Чередарик, 1984; Шнаревич, Черэдарик, Гелюк, 1985/ та íh.

Недивлячись на досить велику к1льк1сть робхт, присвячених вив-ченню донного тварииногб населения, эагальш floro особливостх по Днестру в щлому вивченх досить схематично. Нер1вном1рно охоплещ досл1дясеннями окремх дхлянки днхстровського басейну. Слхд вгдмхти-ти, що умови хснування гхдрофауни в Днгстрх pÍ3KO зм1нилися i тут зараз Яде широка формування пввних ценоз iв, що вхдповхдають суиао-ним умовам хснування в píuqi.

ЫАТЕРШИ ТА МЕТ0Д1 Д0СЛ1Д1ЕНЬ

МатерiasOM для написания дано1 роботи послужили збори донного тваринного населения, BÍAÍ6paHÍ в посезонному та багатор!чному пла-Hi на ÍHicTpi та його притоках протягом 1975-1987 рокгв. 1ндив1ду-альн1 збори перших рокхв спостережень були доповнен1 участю в Ю комплексних б1огеограф1чних експедицгях АН Украии на автобус: ПАЗ, коли досл!даувавсн Днгстер вхд витокхв до гирла. Всього було Ю таких експедицхй: вл:тку 1983 року, зимою, весною i лхтом та восени 1984 року; весною, aítou i восени 1985-го, а також зимою та Еесною 1986 року. В цглому дослхджений Днхстер та його 43 притоки на 99 poepiaax. За весь перход дослхдкень опрацьоваио Ц48 к1лък1сних та 335 якхсних проб по доннМ фаунх.

На кожноцу розрхзх В1дбирали 3 к1льк!сних проби /посередине PÍ4KH та б1ля обох берег1в/ проводили якгсн! облови сачком, збори з камшня та imirox занурених предмепв i при можливостх проводили облови придонно! фауни тралом 1ль1на по фарватер{ pin«. KiflbKicHi

г-ч-цгг

проби выбирали на глибоких мгсцях середньою моделлю дночерпака Петерсона /0,025 и2/, на Д1лянках э уповгльненою теч1ею та мулис-тим дном - малою моделлю дночерпака Петерсона /0,01 м^/, в берего-вих зонах - штанговим дночерпаком /0,01 м2/. Як1снх проби вхдби-рали гхдробгологгчии« сачком, зробленим з газу № 29. Подальше об-робка проб проводилась за загальноприйнятими методиками /Жадин, 1950, 1956/. При вид1ленн1 структури ценоз¿в використовувались розробки Ю.М.Марковського /1953/, а також В.В.Пол1щука i I.T.rei-расевич /1986/.

Сапроб10лог1чний анализ та встановлення якост1 р1чкових вод проводился з застосуванням бхологхчного анал1зу Кольквхтца i Мар-ссона /Kolkwitz, Мнгяеоп, 1908, 1909/ з урахуванням подальших його кОдифхкацгй /Долгов, 1926; Долгов, Никитинский, 1927; Pantie, Buck, 1955; Zellnaka, Marvan , 1961; Полщук, 1964; Алекин, 1970; Sladecek, 1973/.

Ф13ИК0-ГЕ0ГРАФ1ЧН1 ОСОЕЛИВОСТ* ТА ПРИР0ДН! УМОВИ БАСЕЙНУ Р1КИ да1СТРА

Приведенг короткх дат про ф1зико-географ1чн1 особливостх басейну Дн1стра, будов1 долини та заплави основнох pira i прито-KiB першого порядку, характеру рельефу, гхдрологГх, Ндрографп, геоморфолог11, геологхчно! будови, грунт!в, юимату, xiMiuHoro складу рхчкових вод i особливостям антропогенного впливу на сучас-ний бхои днгстровсько! систеии.

Пхдкреслюеться, що басейн Днхстра характеризуеться складною i духе хнтенсивною тектоникою /в тому числ1 плейстоцен-голоцено-вос/, що виявила надзвичайний вплив як на становления самого Дн1стра, так i його гхдрофауни. Шдтвардкенняы тектон1чних pyxiB i порушень служать склвдн: географхчнг перебудови, якг просл1джу-ються в тепергшньому рельеф1. Це свхдчить про минулi зв'язки Днгстра з пра-Тисою, пра-Прутои, пра-Черемошем, стародавнхм Сяном /Teisseyre , 1933; Алферьев, 1948; Цись, 1957; Шнаревич, 1965/.

Природной режим Днхстра в наш час сильно порушений гхдробудхв-ництвом /побудован! Дубосарське i Верхнь0дн1стр0вське водосховище, антропогенними перебудовами водоэбору, ыел1орацхею з ii осушениям заплав, бол1Г та поливним землеробством.а також величезним забруд-ненням водоток¡в побутовими, сiльськогосподаськими та промислови-ми стхчними водами.

, ЕК010Г1ЧН1 СПЕКТРИ I ЦЕНОЗИ ДОННОГО ТБАРИННОГО НАСЕЛЕНИЯ Р1ЧКОВИХ СИСТЕМ ДЯ1СТРА

Серед численних факторхв зовн1шнього середовища, де в кожному конкретному випадку один i той же параметр мохе бути i основним i додатковим, було вежливо вибрати найб1льш показовг моменти, що дозволяли систематизувати та узагальнити одержан i дан i. Загальний аналхз всього одерасаного матер1алу показав, що провхдним фактором в розвитку донного тваринного населения днхстровських рхчок е швидмсть Te4iï, характер донних 6iOTcniв та зональне положения дхлянки р1ЧКИ.

Виходячи з цього була встановлена структура цаноз1в донного тваринного населения як зональних д!лянок ргчок, так i окремих 6iOToniB русла самого Днхстра. При встановленнх структур враховува-лась середня чисельн1сть виду на I його 6ioiiaca, процент зуст-р1чальностх в пробах та 1ндекс значиыостх, встановлений множенняы 6iouacK на процент зустр1чальностх. Одержана в структурах эагалъна щоьшсть е фактично осереднениы показникои розвитку бхомаси пев-ного виду на I ы2.

Були встановленх так1 цэнотичнх структур» /при цьому перелгк доыхнантгв подаеться по uipi зменшення хндексу значимостх/:

Структура зимового ценозу донних тварин Нрських Д1лянок pi-ЧОК басейну Дн1СТра - Trichoptera зр.зр., Oligochaeta эр.зр., Chironoràidae ар.зр., Criootopua algarum, Centroptilum luteolum, Plecoptera sp.ep., Heptagenia эр., Tipulidae зр.зр., Isoperia эр., líala elimguis ... щиыйсть - 2327 екз. - 5,51 гЛг.

Структура весняного ценозу донних тварин гхрських дхлпнок рХЧОк басейну Днхстра - Heptagenia эр., H.sulphurea, líeraurella pioteti Cricotopus algarum, Brachyptera braueri, limnephilus nig-ricepà, Centroptilum luteolum, Leuctra эр., S indianesa nivosa ... щхльнхсть 3855 екз. - 7 г/ы^.

Структура лхтнього ценозу донних тварин Г1рських д1лянок pÍ40K басейну Дн1СТра - lumbricidae sp.ap., Drusus diakolor,Goera pilosa, OligoneuTiella rhenana, Simuliidae ap.sp., Cricotopus algarum, Halleaus tesaelatus, Tipula ap. ... Щ1льн!сть - 3748 екз. -12,752 г/ы2.

Структура осхннього ценозу донних твврик гхрських дхлянок PÍ40K басейну Дюстра -Trichoptera sp.sp., Chironomidae ар.зр., Limnophilus rhbmbicus, lotanothrix moldaviensia, Perla sp.t

Rivulogamaarus balcanicus, Cricotopus algaтот ... Щ1ЛЬН1СТЬ -7015 екз. - 27,35 г/м2.

Структура зимового ценозу донних.тварин передгхрських Д1ЛЯН0К PÍ40K басейну Днхстра - Heptagenia ар., Euglesa per-sonata, Limnodrilus hoffmeisteri, Lurabriculus variegatus, Típula op,, Cricotopus algarun, Centroptilura luteolum, Asellus aguatiспя ... Ч1льн1сть - 2374 екз. - 4,87 г/м2.

Структура весняного ценозу донних тварин передгчрських Д1ЛЯНОК pÍ40K басейну Днхстра - Heptagenia sulphurea, Criooto-, pus algarum, Limnophilus politus, Iaochaetidea michaelseni, Eukt-efferiella lingioalcar, Harpobdella nitricollis ... ЩГЯЬНХСТЬ -3430 екз. - 6,45 г/м2.

Структура л1Тнього ценозу донних тварин передгхрських Д1Лянок piuOK басейну Днхстра - Viviparus viviparus, Theodoxua fluviatilis, Theodorus danubiaUs, Hydropsyche ornatula, Pagotla. acicularis, Lithoglyphua naticoides, Tubificidae sp.sp., Radlx... Щ1льн1сть - 2293 екз. - 11,142 г/м2.

Структура ociHHboro ценозу донних тварин передг1рських Д1ЛЯНОК piuOK басейну ДН1СТра - Isochaetides michaelseni, Rivu-logammarus balcanicus, Típula sp., Heptagenia coerulans, Viviparus viviparus, Eukiefferiella longicalcar, Perla ep., ... ЩГЛЬН1СТЬ -7051 екз. - 23,57 г/м2.

Структура зимового ценозу донних тварин подыьських притокiв Дн1стра - limnodrilus hofftaeiateri, Enchytraeidae sp.sp.,

Amphipoda sp.sp., Viviparus viviparus, Psantraoryctides barbatus, I/umbriculuc variegatus, Limnodrilus udekemianus, ... ЩХЛЬНХСТЬ -4429 екз. - 7,47 г/м2.

Структура весняного ценозу донних тварин подхльських при-, TOKÍB ÍHÍCTpa - limnodrilua hoffmeisteri, Limnodrilus udekemianus, Iheodoxus fluviatilis, Limnodrilus claparedeanus, Oyelas rivicols, Isochaetides michaelseni, Bithynia tentaculata, ... щхлыисть 2741 екз. - 7,87 г/и2.

Структура лгтнього ценозу донних тварин подхльських при-TOKÍB Днхстра - Oyelas rivicola, Viviparus, Limnodrilus udekemianus, Limnodrilus hoffmeisteri, Potamothrix hammoniensis, Coenis macrura, Herpobdella nigricollis, Asellus aquaticus, ... щхль-Н1сть - 6787 екз. - 18,64 г/м2.

Структура ociHHboro ценозу донних тварин подхльських лри-tokíb Днхстра ^ Viviparus viviparus, Herpobdella nigricollis,

Sphaerium corneun, Radix lagotis, Radix auricularia, Plsidium am-nicura, HerpoMella octoculata, Theodoxus fluviatilis, ... щхль-HicTb - 5150 екэ. - 52.

Структура ценозу чистих nicKie нв теч11 /псаммореофгльний ценоз/ русл0в01 дхлянки Днгстра - Ргорарриз volki, Nematode sp. др., Isochaetides newaensis , Cryptochirononua. rolli. Robackia demeijerei, Beokidia zatolotzkyi, ... щхлыпсть - 735 екз. -0,262 г/м2.

Структура ценозу слабоэамулених пщаних та галькогп1щаних tíiotonib на теч11 /псаммопелол1тореофгльний ценоз/ русловог д1дянки Днестра - Phchytraeua albidua, Isochaetides newaengio, limnodrilua sp., Oligochaeta sp.sp., Lithoglyphua naticoides, Cricotopua ail-veatris, Dikerogammrus, ... щЛлыисть - 1003 екз. - 3,068 г/м2.

Структура ценозу середньозамулених nicKÍB /псаммопело/рео/ ф1льний ценоз / руслово! Д1лянки Днгстра - Cycles rivicola,

Oligochaeta зр.зр., Isochaetides newaenais, Lithoglyphua natico-ides, Polypedium convictum, Amphipoda, ... цгльнгсть - 2812 екз.-6,6 г/м2.

Структура ценозу сильноэамулених iiíckíb /пелопсаммофхльний ценоз / русловох д1лянки Дн1стра - Amphipoda sp.sp., Radix auricularia, Oligochaeta sp.sp., Viviparus viviparua, Cycles rivicola Chironomua heterodentatus, ... ЩХЛЬНХСТЬ - 2246 екз. - 18,1 г/м2.

Структура ценозу мулгв рипалг та застгйних зон /пелофхльний ценоз /русловох Д1ЛЯНКИ Днгстра - Molluscka зр.ар., Amphipoda sp. sp., Oligochaeta sp.sp., Chironomidae sp.sp., Viviparus viviparua, Dreissena polymorpha, Sphaerium corneum, Xinmodrilu3 udekemianus, Potamothrix hammonienais, ... щгльн1сть - 2126 екз. - 12,563 г/м2.

РОЗПОДЩ ДОННОГО ТВАРИННОГО НАСЕЛЕНИЯ ПО 0КРЕМИХ ДШНКАХ Р1Ч0К СИСТШИ ДНГСТРА ТА IX САПРОБЮЛОГ1ЧНА 0Ц1НКА

В розД1л1 для кожного розрхзу наведений детальний опис б10тич-них i абхотичних умов, як1сного i кглькхсного розвитку донно1 фа-уни склад донного тваринного населения в ц1лому, а також сапробх-олог1чна оцгнка стану ргчки, встановленого по шдикаторних видах донн01 фауни.

Таблиш I характеризуе динаьпку лхтнього розвитку донно'1 фауни руслово1 Д1лянки Днхстра вхд його витокхв до гирла.Констатуеть-ся законом!рне наростання бгомас харчовоí для риб фауни в середшй

- ю -

Таблица I

Бркаса /г/и2/ донно! фаун и русловох дЫянки Днхстра

Групи орган1эм1в

Розр!зи

0л1го-:Ххро-

хети :ном1-.ди

Ыолпс-:Одно-:Воло- :Амфх- :3агальна ки :денки.хокри-:поди .бхоыаса : :льц! : :

Димна 0,37 0,65 0,4 9,6 8,04 0,27 21,77

Стрхлки 0,47 0,29 0,7 юд 9,6 0,3 24,24

Старий Самб1р 0,48 0,37 0,46 12,5 2,71 0,2 20,9

Самб1р 0,26 0,35 0,68 4,1 2,6 0,21 11,38

Монастирець 4,29 0,4 0,1 6,92 2,55 0,11 17,05

Ыиколахв 0,32 0,18 0,27 2,32 2,21 0,9 9,68

Журавно 3,72 0,3 0,42 5,37 2,72 0,71 16,8

Галич 0,85 0,38 0,54 3,1 1,17 0,4 11,91

Нижн1в 2,76 0,4 0,3 3,2 2,06 0,17 12,55

Залщики 2,1 1,6 6,5 0,95 1,6 2,4 18,57

Хотин 2,5 2,75 24,9 1Д 2,9 Н,7 49,74

Стара Ушиця 7,0 4,8 21,5 1,7 4,7 18,6 68,71

Ыогил1в-Под1ль-

ський 7,24 4,75 28,4 2,1 12,4 27,4 87,54

Сороки 2,7 1,7 4,6 0,3 0,45 9,4 21,12

Дубосари 1,9 0,61 25,6 0,09 0,4 8,7 39,35

Тирасполь 2,37 1,05 3,3 0,01 0,03 3,27 11,48

Маяки 3,4 1,1 4,1 0,01 0,02 3,3 12,47

дiлянцi р1чки, а саые, в зон1 сильного вогшяца розвитку понто-каспхйськ01 фауни.

Сеэонна динамша донних безхребетних в рхчках системи Дн1ст-ра звичайно характеризуется такою тенденцхею: якхсно найбиьш багата фауна влхтку, кхлькхсно - восени, найменшх бхомаси, як правило, спостерхгаються весною. Далг, по мхр1 наростання стохть зима. В той жа час коливання цих величин бувають асинхроннг х не зввжди виражають одну 1 ту ж тенденхцю до тдвицення, чи знидення. Показником цього е конспективний перелхк динамхки б10мас дщстров-ських р1чок, де буквою я_ позначена зима, в - весна, л - л1то I о - ос1нь.

Да с тер - м.Самб1р /з - 9,92 г/м2, в - 6,84, о - 26,66/, Журавно - /з - 3,62, в - 4,78, о - 19,6 г/м2/, Галич /з - 2,79, в - 3,3, о - 14,13 г/м2/, Нижнхв /з - 4,68, в - 5,4, о - 14,7/, Залщики /з - 130,5, в - 18,25, о - 27,67/, Хотин /з - 25,62, в -26,98, о - 165,0/, Могил1в-Подхльський /з - 9,15, в - 15,05, о -92,72/, Дубосари /з - 13,54, в - 11,3, о - 139,32/, Маяки /з -

6.53, в - 6,34, о - 15,06/, Стрвяж-Бисковичх /з- 2,8, в - 4,1, л -6,8/, Хлопчинц1 /з - 9,99, в - 121,21, л - 16,04, о - 36,8/, Бистриця Тисменська - Урож /з - 3,9, в - 3,92, л - 4,9, о - 60,11/, гирло /л - 4,9/, Тисменивд вице Борислава /з - 8,32, в - 19,16,

л - 24,48, о - 19,06/, нижче Борислава /з - 2,8, в - 38,57, л -27,08, о - 6,33/, нижче Дрогобича /э - 3,70, в - 11,5, л - 14,0, о - 9,4/, гирло /з - 4,19, в - 2,6, л .- 16,44, о - 22,77/, Клодни-ця - Нежух}в /з - 4,34, в - 5,23, л - 16,77, о - 33,9/, Стрий -Турка /з -3,1, в - 1,8, л - 6,42, о - 8,7/, Стрий /з - 2,6, в -6,38, л - 13,09, о - 21,66/, НидаЧ1в /з - 3,05, в - 0,8, л - 8,6, о - 12,3/, Опор-Сколе /л - 41,6/, Св1ча - Гоплв / в - 7,46, л -44,76/, гирло /з - 7,08, в - 2,01, л - 12,11, о - 13,45/, Сивка-гирло /з - 4,91, в - 5,59, л - 24,78, о - 18,21/, Ломниця-Осыодода /л - 19,03/, гирло /з - 3,77, в - 3,38, л - 11,71, о - 19,07/, Чечва-Рожнятхв /з - 2,0, в - 12,48, л - 37,31/, Луква - гирло /з -

2.54, в - 9,25, л - 17,29, о - Ю,99/, Бистриця-Ямниця /э - 12,8,

в - 4,8, л - 24,3, о - 27,3/, Бистриця Солотвинська - вище Солотви-на /з - 16,4, в - 4,8, л - 20,4, о - 21,5/, вище 1вано-Франк1вська /з - 8,38, в - 13,99, л - 14,73, о - 21,89/, Бистриця Надвгрнянська вище Нвдвхрн01 /з - 5,8, в - 4,86, л - 24,8/, вище 1вано-Франкхвсь-ка /з - 2,8, в - 5,8, л - 10,6, о - 18,6/, Ворона - Отиня / з - 4,8, л - 8,75/, с.Тисаениця /з - 12,6, в - 61,55, л - 42,73, о - 84,95/, Верещиця - Великий Любэнь /з - 14,5, в - 25,8, л - 22,8,о - 1,6/, Луг - Ходорхв /л - 7,01/, Гнила Липа - Липовц1 /з - 5,850,в - 6,6, л - 12,6, о - 14,8/, Рогатин / з - 4,9, в - 5,43, л - 13,2, о -16,6/, Насташино /з - 4,5, в - 4,5, л - 26,4, о - 12,7/, гирло /з - 4,11, в - 6,82, л - 18,08, о - 36,1/, Золота Липа - Бережани /л - 12,4/, Завад1вка /в - 2,8, л - Ю,36, о - 54,2/, Коропець -Монастириська /в - 3,7, л - 12,7, о - 18,6/, Стрипа - Плотич /л -15,6/, Бучач /л - 4,6, о - 34,7/, Серет - Пронятин /з - 4,85, в -10,95, л - 24,42/, нижче Тернополя /э - 3,68, в - 6,05, л - 11,02/, 0стр1вець /з - 1,2, л - 30,0/, Чорт^в /з - 7,6, в - 5,4, л - 21,7,

о - 64,5/, Л1С0вш /з - 2,87, в - 2,15, л - 19,6, о - 60,09/, Гнхзна - Велик! Борки /л - 4,5,/, Теребовля /л - 6,1/, Збруч - Воло-чиськ /з - 9,1, в - 2,5, л - 12,4/, Сатанхв /з - 5,6, в - 1,6 - л -6,8/, Гусятин /в - 4,1, л - 16,4/, Скала Подхльська /з - 9,0, в -

2.3, л - 13,73/, гирло /з - 1,67, в - 2,9, л - 8,7, о - 12,6/Дван-чик - гирло /з - 4,31, в - 9,12, л - 28,55, о - 28,55/, Смотрич -Каы'янець-Подмьський /з - 62,4, в - II,53, л - 26,49, о - 89,29/, гирло / - 8,2/, Тарнава-Дуна1вц1 /з - 4,5, в - 1,1, л - 3,1, о -47,7/, Кульчгевц! /л - 19,6, о - 37,4/, Студениця-Прчичне /з -5,72, в - 4,29, л - 22,73, о - 51,05/, Калачкгвц! /л - И,6, о -69,9/, Ушиця-Соколгвка /з- 3,2, в - 1,8/, Зхныав /з - 2,48,в -3,1, л - 5,4/, Ыгньк1ВЦ1 / э - 10,17, в - 35,21, л - 44,24, о -89,57/, Ст.Ушиця /л - 27,4/, Калвс - Нова Ушиця /з - 2,2, в - 2,8, л - 17,4, о - 48,92/, гирло /л - 17,4/, Жван-Мурованх Куршивц!

/з - 6,2, в - 13,92, л - 22,7, о - 151,47/, с.Кван /л - 22,6/,Лядо-ва-Яришв /з - 4,1, л - 9,5, о - 2,8/, Неы1я - Могилгв-Подгльський /л - 14,6, о - 22,4/, Мурафа - Сташславчик /з - 8,42, в - 3,5,. л - 16,7/, Хоменки /з - 1,8, в - 2,1, л - 3,3/, гирло /в - 59,5, Л - Ю1.87, о - 74,51/, Ыурашка-Шаргород /з - 1,1, в - 0,7, л -3,1/, Лозова - с.Лозова /з - 3,5, в - 3,4, л - 19,7/, Русава - с.Вел.Руса-ва /з - 26,4, в - 8,0, л - 12,7/, Клеыбгвка /з - 3,5, в -4,1, л -28,6/, Якшль /з - 20,4, в - 4,5, л - 59,7, о - 202,6/, Марк1вка-Велика Кисниця /в - 39,64, л - 31,6, о - 57,25/, Кам'янка - с.Ка-Ы'янка /з - 1,35, в - 1,45, л - 6,0, о - 7,2/, Б1лоч - с.Б1лочх /з - 0,6, в - 3,58, л - 19,9, о - 27,7/, Ягорлик - Дойбани /з -4,55, в - 27,95, л - Ю2,9, о - 60,45/, Рещ - гирло /з - 3,7, в-

4.4, л - 89,43, о - 71,4/, Кучурган - Вел.Михайлгвка /э - 2,8, в -4,4, л - 4,68, о - 0,65/, Гирло /з - 11,8, в - 3,8, л - 60,09,

о - 71,5 г/м2/.

ДОННЕ ТВАРИННЕ НАСЕЛЕНИЯ ВЕРХНЬО-ДНЮТОВСЬКОГО ВОДОЙМЩА

В 1982 р0ц1 на дшянги Дн1стра вгд гирла р.Збруч I до м.Ново-днхстровсъка почалось заповнення Верхньо-Днхстровського водоймища. В силу ргзних причин, в першу чергу недосконалостх проекту, водоймища 1 по наш час так пов!«стю I не заповнене, а режим його ще не встановився. Побудоване в зон1 розповсюдження вапнякхв, гхпсхв, интенсивного карсту, воно почало втрачаги до ДО % рхчкового стоку на фтльтрацгю в карстуючих породах.

Прорив 15 вересня 1983 року ctokíb Стебникгвського комбшату прив1в до накопичення в водоймипц ochobhoï маси випуценого росолу. Спочатку cnocrepiranacb практично повна эагибель донного тваринно-го населения, яке з весни 1984 року 1нтенсивно вхдновлюсться. Про-те з'явились лише окрем1 групи i види в основному вторинноводнох та палеолгмнично1 фауни. Картина сучасн01 донно1 фауни далеко не вхдповгдае прогнозн1й i сучасн1 величини бхомаси донних тварин в водойш невелик1. При цьому в якхсному в1дношени1 /хэ складу фауни випали понтокаспхйцх/ вони низьког кондиц11 i складаються в основному э комах, легеневих молюскгв та черв1в. Звгдси харчова база для риб тут низька, значно бхднша за ту, цо 1снувала на незарегу-льованону Дн1стр1.

Б10ГЕГ0РАФ1ЧНИЙ AHAJII3 ДОННОГО ТВАРИННОГО НАСЕЛЕНИЯ ДН1СТРА

В npoueci роботи над дисертац1ею в зборах автора було визна-чено бгльше 400 видхв донно1 фауни. 3 урахуванням Л1тературних да-них ix число наближаеться до 700. Бона складосться з широко роз-поксюджених пр1сн0в0дних вид:в /в основному палеарити з рхзними по величин1 ареалами/ та рел1ктових угрупувань. До останнхх В1Днося-ться карпатськ1 види /HerpoMella monostriata, Bithynella austriaca^ карпато-альп1йськ1 /rrocheta bykowski / , балкано-карпатськ1 / Rivulogainmarua balcanicus /, дунай-днгстровсыи ендемхКИ /Theodoroxus dniestroviensis, Rivulogaimmrua kiachineffensis /, пр1сн0в0дн1 понтичш /сарматськх/ рел}ити,я]о эуетр1чаються В1Д Дунаю до Дону / Borysthenia naticina, Idthiglyphua naticoides /, представникгв понтичнох солоноватоводног фауни / potamotrix swirenkoi, Theodoxus' transversalia, Fagotia eaperi, Fagotia aciculoris, Diamysis pengoi /,

Донна понто-касшйсъка фауна Днестра нараховуе 71 таксон -Hypania invalida, Hypaniola kovial erakii, Msnajwikia caá pica, Tsammoryctidea deaerticola, P.d. leatockini.E-uilyodrilus veidov-skyi, E.caspicus, ArcheoMella eamonti, Caspiobdella fade.lewi, Theodorug pallani, Caspia knipovHt3chi, C.makarovi, Turricaapia paeudotriton, 1.tri ton, T.variabilis, T.caspia lincta.Dreiasena Dolymorcha, Hypanis pon tica, H.colorata, H.lacviuacula fxap;ili3, H.plicata relicta, Condona schweyeri, Tyrrhenocythere amnícola

donetzienais, Leptocythere pediformis, Jaera sarsi, Chaetogamma-rua ischiiua behningi, Cii. i. major, Ch.warpachowskyi, Gmelina cos tata, G.puailla, Hiphargoides intermedius, Iphigenella.acant-hopoda, I.andruaaowi, Dikeroganmarus villoaus villosus, D.v.bis-plnosu3, D.haemobaphes fluviatilis, Pontogammarus aralensis, P. crassus, P.robus toides, Í.sarsi, P.obesus, P.o. olvianua, P.sub-iiudus, P.naeoticua, P.abbreviatus, Stenogammarus macrurus, St. compreasus, St.karauschi, St.similia, Corophium nobile, C.cheli-oorne, C.raucrcnatum, C.maeoticuin, C.robuatum, C.sowinskyi, C.cur-viapinum, Hemirayais anómala, bimnomysis benedeni, Katamyais warpa-chowskyi, Paranysis intermedius, P.baeri biapinosa, P,kea3leri sarsi, P. locus tris, S chizorhyncbus endorelloidea, Sch.scabriua cuius, Volgocuma telmatophora, Pteroouma rostrata, P.aowinakyi, P.pectinate, Pseudooujaa cercaroides , Astacuo leptodactylua.

В розвитку понто-каспгйсько!' фауни всгановлена закономхрн1сть ii

максимального розвитку в пониззх р1чки та в ii середнгй частшп,

що свхдчить про геолог1чно недавне трансгресм Чорного моря.

Загальний географ: чний анал1з, як i В1дсутн1сть да1стр0вських ендем!К1в, показуе, що Дшстер е порхвняно молодою р1чкою, яка ще не сформувала свого самобутнъого населеши. Його б10графхя, де в одн!й р!чков!й chcteui сп!в1снують представники дунайськ01 i jdhí-стровсько! фауни, 4Ítko евгдчить про прикордонне положения дн1стро-вського басейну míж двома трупами р1чок - дунайськ01 та дншров-

cbkoi.

ВИСНОВКИ

I. Внаслвдок посезонного багатор1чного вивчення донного тваринного населения Днестра i 43-х його притоке першого та другого порядк1в /39 p03pÍ3ÍB/ встановлен: hkíchí та К1лыпснх величини його роэвитку. Для ochObhoi pi4KH встановленг 5 донних ценозов, як1 розвиваються в1дпов1дно на чистих пхеках при значшй TQ4Ü /0,262 г/м2/, на слабо замулених nicKax /3,068 г/м /, на середньо-

замулених пхсках /6,6 г/м2/, на сильнозамулених П1сках /18,1 г/м / та на мулах /12,568 г/м2/. Для карпатських ггрських рхчок констатований л1тореофхльний ценоз з пдльшстю вэимку 5,51 г/м2, весною - 7,0, влгтку - 12,75 1 восени - 27,35 г/м2. Рхчки перед-ггрського правобережжя характеризуються лхто-псашореофгльним ценозом з щхльнхстю взимку 4,80 г/м^,весною - 6,45, влгтку -11,15, восени - 23,57 г/м , Складним псаммопелол1тореофхльним ценозом володгють подгльськх притоки Днгстра, де щгльнгсть зимою складала 7,74 г/м^, весною - 7,87, влгтку - 18,64 I восени 52,13 г/м2.

2. Ретроспективний аналгз донного тваринкого населения дозволив встановити сукцзс11 його складу в зв'язку з зарегулюванням, забрудненням та мелгоративними роботами, що кардинально порушило стан эаплав, долин та водозбор!в р1чок. 3 одного боку, вхдбуваеть-ся эменшення чисельностх, а то г повне зниженкя релгктових та ок-сифгльНих видхв. 3 хншого - спостерггаеться нгвелювання донног фауни, в ЯК1Й домгнутоть СТ1ЙК1 до забруднень кocмoпoлiтичнi за свохм характером види червхв-тубгфхцид, личинок двокрилих, тощо.

3. Сапробгологгчний аналхз показав, що за винятком частини ггрських рхчок Карпат, де констатована олхгосалробна зона, чистих р{чок в басейнг Дщстра не залишилось. Днгстер I ргчки Передкар-паття вшлому бетамезо-сапробнг, подйьськг ж притоки бглыв заб-рудненх. Тут перевжав альфа-мэрэосапробна зона. Вгшливим негатив-ним фактором, що посилюе забруднення, виявилась мелгорацхя. Спрямлен ргчки з осушеною заллавою ргзко знизили базис ероз11.Втраченх такх природнг елементи водотокхв, як плеси, загреби, меандри 1,як наслгдок, р1чки перетворенг в прямоточнх канави з мппмальною р!з-номанхтнгстю бготопгв а звгдсгль I бгоценоз1в.

4. Донне тваринне населения Верхньо-Днхстровс ького водоймища /початок заповнення - 1982 р./ виявилось якхсно бгдншим, н1ж у вихгдному руслг Дн1стра. 3 його складу випали або зменшили свою чисельнгсть Оагато понто-касп1йських та реофхльних вид:в. Прорив стхчних вод Стебникхвського комбгнату, х як наслгдок накопичення в донних вгдкладах водоймища забруднень, порушили формування ценоз ¡в водойми, якI й зараз знаходяться в стадхх формування.

5. В склад! донного тваринного населения Днгстра I його при-токгв нами констатовано 414 таксонгв тварин, з яких личинок дво-крилих - 120, молгоскхв - 61, олггохет - 42, Еолохокрильцгв - 35,

одноденок - 25, жуклв - 19, бабок - 18, черепашкових ранг в - 15, бокоплавгв - 14 I г.д. За б1огеографгчним складом воно подгляеть-ся на широко розповсюдаених прхсноводних видгв, а також локальних ендеыхкхв ргэного рангу. Останнх подгляються на види, як: мають пргсноводне походження та морське /понтичне/. До перших вгдносять-ся групи "дунайськог" та "днхпровськог" фауни, карпатськг, карпа-то-альпгйськг, карпато-балканськ* види, дунай-днхстровськх ендемг-ки та пргсноводнг понтичнг /"сарматськг"/ релгкти. До других - невелика трупа з п'яти видгв понтичног солоноватоводног фауни I види понто-каспгйського комплексу. Донних понто-касгггйцгв в Днгстрг виявилось 71. Вони розловсюдженг практично по всьому руслу Днгст-ра еж до карпатсько! дглянки. Найбгльша концентрацгя понто-каспгйцгв вгдыгчена в пониззг Днгстра та в його середнхй Д1лянцг на ввдалх 800-1100 км вгд гирла.

6. Басейн Днхстра эоогеографхчно под1ляеться на шгсть дхлянок, якх, як правило, переходить в басейни поруч розтвшованих ргчок. Никня дглянка Дн гетра, вгд Бендер до гирла, де домгнують понто-касшйцг, вноситься до району гирлових дглянок ргчок I морсько-го узбережжя. Русло Днгстра приблизно до кордону мгж Чернгвецькою

I 1вано-Франкхвськос областями, а також все правобережжя Молдови, Весараб¡1 та Буковини складае Днгстровсько-Дунайську дглянку, де домгнують види' "дунайсько! фауни". Передгхрськ1 райони Галичини вгдносяться до Г1рикарпатсько1 дглянки. Тут е багато видгв близьких до таких з ргчки Тиси. Ргчки Карпат вгдносяться до Карпатськох ггрськог дглянки, яка характеризуемся великою кглыастю карпатсь-ких, карпато-балкадаьких та карпато-альтйських видгв. Лгвобереж-нi притоки Днгстра складають Волино-Подгльську д±лянку, де дом1-нантами е "днгпровськ1" види. Степовх притоки Днгстра де також домгнують "днгпровськг" види складають степову дглянку.

7. Зоогеографгчний аналхз донного тваринного населения Днгст-ра евгдчить про прикордонне положения останнього мгж ргчками днгпровсько! 1 дунайськог системи. При цьому ггдрофауна основной ргчки бгльи тяж:е до дунайськог фауни шж до днгпровсько1.

8. Ргчка Дигстер все ще мае великий бгофонд /харчову базу для риб/ г генофонд донного тваринного населения, здатного забезпечити э одного боку, велику рибопродуктивнгсть водотокгв, а з гнтого -значну сам^очиену здатнгсть ргки. Ддя збереження екосистеми Днгст-ра необхгднг хнтенсивш водо- та природоохороннг мгроприемства, такг як створення водоохоронних зон, припинення мелгорацгг, забо-

рона скидання стхчних вод, а також спуск дшстровських водоймищ, що кардинально порушили не тхльки бгогеографгю i ггдробгологхю, а

й ггдрологгга, Г1дрогеологгю та геоморфологию регхону.

\

СПИСОК ПРАЦЬ, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ПО MATEPlAJLAX ДИСЕР1АЦИ

1. Полищук В.В., Недоступ А.Т,, Стевинская A.M. Ценозы зообен-тоса Карпат // Лимнология горных водоемов. - Ереван: Изд-во АН АрмССР 1984. - С.244-246.

2. Батова Н.И., Недоступ А.Т., Дьягилева Г.М., Мирошник Л.Л. Флора и фауна Днестровского лимана и их генезис // Корреляция отложений, событий и процессов антропогена. Тез. докл. У1 Всесоюзн. совещ. по изуч. четвертичного периода. - Кишинев, 1986. - С.199.

3. Полищук В.В., Гарасевич И.Г., Ставинская A.M., Недоступ А.Т. Историко-экологический мониторинг бассейна Днестра // Состояние и перспективы развития методологических основ химического и биологического мониторинга поверхностных вод суши. Тез.докл. XXIX Всесоюзн. гидрохим,совещ. - Ростов-на-Дону, 1987. - т. JI.-С.44-46»

4. Недоступ А.Т. Зообентос реки Днестр // Гидробиол. журн. -1988. - № 4. - С.88-95.

5.Недоступ А.Т. Оценка санитарного состояния р.Днестр по развитию донной фауны // Гидробиол. журн. - 1988. - Я 5. - С.97-98.

6. Полищук В.В., Дьягилева Г.М., Недоступ А.Т. и др. Сравнительный анализ донного животного населения рек Карпат и Крыма и его связь с сопредельными территориями // Экология и таксономия насекомых Украины // Сборник научных трудов - Киев: Наук.думка,

1988. - С. 123-124.

7. Недоступ А.Т. Антропогенные изменения дельты Днестра и их значение для Днестровского лимана // Третья Всесоюзн. конф. Динамика и термика рек, водохранилищ и окраинных морей. Тез.докл. - М.,

1989. - 4.1. - С. 340-342.

П1дп. до друку /V. 0G.9V. ¿7 Формат 60Х841/,,.

nanip друк. №5 . Cnocii друку офсетний. Умовн. друк. арк.Д^Л . Умовн. фарбо-в1аб. jjG . Обл.-вид. арк. (,0 , Тираж /СО . Зам. № у-ур/Л.

Ф'фма «В1ПОЛ» 252151, Khïb, вул. Волинсьиа, 60.