Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Доминирующие фитофаги приусадебных яблонных насаждений и приемы регулирования их численности в условиях лесостепной зоны Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Доминирующие фитофаги приусадебных яблонных насаждений и приемы регулирования их численности в условиях лесостепной зоны Украины"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАРАКОША ВЯЧЕСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ

_ УДК: 632.9:634.11.+91

\ з (В

ДОМІНУЮЧІ ФІТОФАГИ ПРИСАДИБНИХ ЯБЛУНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ ТА ПРИЙОМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНІ!

УКРАЇНИ

03.00.09 - ентомологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії мікробіометоду Інституту захисту росл УААН

Науковий керівник - кандидат біологічних наук

ЛАППА НІНА ВОЛОДИМИРІВНА,

Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії мікробіологічного методу захисту рослин

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН ХОМЕНКО Іван Іванович,

Мліївський інститут садівництва ім. Л.П.Симирені директор інституту

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник,

ЛОШИЦЬКИИ Володимир Павлович,

Інститут садівництва УААН, завідувач лабораторіє захисту рослин

Провідна установа - Уманська сільськогосподарська академі Міністерства АП України, кафедра захисту рослин, м.Умань

Захист дисертації відбудеться ‘і#7 ” 2000 р. о ^ гі

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрної університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 1 навчальний корпус №3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрно: університету: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний коргг №10 '

Автореферат розісланий 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ^^^^^¿лМенджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Останнім часом в Україні покращання постачання населення харчовими продуктами як в кількісному, так і в якісному відношенні є першочерговим завданням. В повноцінному харчовому раціоні людини важливе місце займають фрукти, які містять необхідні для організму людини речовини, такі як органічні кислоти, вітаміни - А], Ві, В2, С, Р, каротин, ефірні масла, мінеральні солі, пектинові і дубильні речовини, клітковину, легкозасвоювані цукри.

Значної питомої ваги у виробництві продовольства набуває вирощування фруктів у фермерських, дачних та присадибних садових насадженнях, ¡орієнтовані, передусім, на забезпечення потреб сім’ї в плодах, ягодах та реалізації деякої кількості продукції на ринку. Але, в садівництві втрати зрожаю, від шкідників дуже великі. На території України зареєстровано близько І00 видів шкідників плодових культур, з яких значної шкоди яблуневим садам іавдають понад 180 видів (Васильєв, Лівшиць, 1984; Савковський, 1990).

Сучасна система заходів боротьби з шкідниками яблуневих насаджень юзвивається за принципами інтеграції різних методів, спрямованих на меншення шкодочинності шкідливих комах, забруднення плодів залишками іестицидів.

У сучасних інтегрованих системах захисту провідна роль належить імічному методу. Для дачних та присадибних садових насаджень не завжди рийнятні заходи захисту, розроблені для промислового садівництва. Для цієї атегорії землекористувачів боротьба з шкідниками має проводитись у вигляді пецифічної системи заходів, що становить невід’ємну частину загального омплексу прийомів догляду за яблунею. Ця система грунтується на широкому икористанні безпечних прийомів - агротехнічних, біологічних, механічннх, істосуванні рослинних екстрактів та ін., де хімічним препаратам відводиться опоміжне значення.

Відсутність такої системи захисту яблуні від шкідників зумовила еобхідність удосконалення існуючої системи, шляхом визначення видового иіаду, динаміки чисельності та шкодочинності основних шкідників яблуні в рисадибних садах, оцінкою основних факторів регуляції чисельності фітофагів і застосування екологічно-безпечних методів захисту яблуні. -

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені )слідження щодо дисертаційної роботи, входили в план цільової програми іуково-дослідних робіт відділу мікробіометоду Інституту захисту рослин ААН за завданням № державної реєстрації 01970012337.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення видового ладу, особливостей динаміки чисельності основних фітофагів яблуні на шсадибних ділянках і на основі цього розробка екологічних заходів регуляції ісельності основних фітофагів в умовах Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання :

1. Уточнення видового складу шкідливих комах та їх ентомофагів > присадибних садах порівняно з промисловими, особливості їх біології.

2. Вивчення динаміки чисельності домінуючих видів фітофагів та факторІЕ обмеження їх чисельності в присадибних садах порівняно з промисловими.

3. Встановлення ефективності хімічних, мікробіологічних препаратів т; рослинних екстрактів проти основних фітофагів яблуні на присадибню ділянках.

4. Розробка системи захисту присадибних яблуневих садів від основнго

шкідників. ’

5. Обгрунтування тактики раціонального застосування інсектицидів мікробіологічних препаратів та рослинних екстрактів у сучасних система? інтенсивного захисту присадибних насаджень яблуні.

Заплановані дослідження входили до плану цільової комплексно програми науково-дослідних робіт лабораторії мікробіологічного метод; захисту рослин Інституту захисту рослин УААН, реєстраційний № завданню 01970012337.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Лісостепу Україні на присадибних яблуневих насадженнях найбільш шкодочинними є: яблуневиі квіткоїд (Anthonomus pomorum L.), яблунева горностаєва міль (Hyponomeut; malinellus Zell.), зелена яблунева попелиця (Aphis роті Deg.), яблунев; плодожерка (Laspeyresia pomonella L.), чисельність яких в роки досліджень в 1,! і більше разів перевищувала економічні пороги шкодочинності.

В 1996-1998 pp. Пошкодження бутонів - яблуневим квіткоїдів складало 62-70%, листя - гусеницями яблуневої горностаєвої молі - 59-75%, пагонів -зеленою яблуневою попелицею - 63-72,9%, плодів - гусеницями яблунево плодожерки - 21-38%.

В системі захисту присадибних яблуневих насаджень рекомендується проведення агротехнічних заходів, зокрема - обрізку крони, зачищення кори накладання ловильних поясів, перекопка пристовбурних кіл, тощс Високоефективним є застосування препаратів:

- конфідор, 20% в.р.к. (0,3 л/га), біологічна ефективність якого проті яблуневого квіткоїда та інших фітофагів складає 96,3% у порівнянні контролем;

- фітоверм, 0,2% к.е. (1,2 л/га), який сприяє зменшенню чисельності зелене яблуневої попелиці, гусениць яблуневої горностаєвої молі та яблуневе плодожерки на 82,1-88,1% у порівнянні з контролем;

- бактеріальних препаратів - лепідоцид (1,5 кг/га), бітоксібацилін (3,0 кг/га' проти гусениць яблуневої молі та яблуневої плодожерки складає 72,6-88,5“ у порівнянні з контролем.

При застосуванні рослинних екстрактів, зокрема настою тютюну звичайног (0,4 кг на 10 л води) та гірчиці білої (0,25 кг на 10 л води) біологічн ефективність яких проти зеленої яблуневої попелиці складає 70,0-71,9%, відварів молочаю лозоподібного (2,5 кг на 10 л води) та чистотілу звичайног

2,0 кг на 10 л води) проти І-ІІ віку яблуневої горностаєвої молі - 73,7-83,5% у юрівнянні з контролем.

Практична цінність. Проведено моніторинг видового складу і структури ¡нтомокомплексу присадибних яблуневих насаджень. Вивчено вплив хімічних, мікробіологічних препаратів та рослинних екстрактів на розмноження основних лкідників яблуні в регіоні досліджень. Удосконалена система захисту трисадибних яблуневих насаджень із застосуванням сучасних засобів захисту

}ОСЛИН.

Особистий внесок здобувана. Брав безпосередню участь у ;постереженнях, підготовці і проведенні дослідів, аналітичній роботі, обробці юслідних даних, підготовці матеріалів до друку.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на міжнародній юнференції молодих вчених і спеціалістів, присвяченій 50-річчю Інституту іахисту рослин УААН (Київ, 1996 р.), розширеній нараді лабораторії ■іікробіометоду, методичній комісії та Вченій раді Інституту захисту рослин /ААН (1996, 1997, 1998 рр.), на науково-методичній конференції “Сталий юзвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсозабезпечення” Київ, 1998 р.), на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій іам’яті професора Євгена Хрипливого, 28-30 вересня 1999 р. (Львів, 1999).

Публікації. Основні положення дисертаційної робити опубліковані у 7 тукових працях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 126 ггорінках друкованого тексту і складається з загальної характеристики роботи, 1 розділів, висновків, переліку посилань, акту виробничої перевірки. Робота люстрована 9 рисунками та 21 таблицями. Перелік літературних джерел зхоплює 177 найменувань, серед яких 20 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. ІСТОРІЯ І СТАН ВИВЧЕННЯ ШТАННЯ

Подається огляд спеціальної літератури щодо розвитку теорії і практики ігротехнічного, біологічного, хімічного методів та використання рослинних ¡кстрактів для захисту яблуні від шкідників. З огляду літератури випливає, що жологічно безпечна система захисту для присадибних яблуневих насаджень не іосконала.

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в лабораторії відділу мікробіометоду Інституту іахисту рослин УААН, польові дослідження проводили в присадибних іблуневих насадженнях (Києво-Святошинський район, Київської області), в 3-х ювторностях, повторність становила 3 дерева 10-15-річного віку. При уточненні шдового складу основних шкідників і їх ентомофагів, вивченні особливостей

біології, динаміки чисельності були використані загальноприйняті методі розроблені В.П.Васильєвим та І.З.Лівшицем (1984), В.М.Ткачовим (1992) В.П.Омелютою (1986), І.В.Бабчук (1987) та оригінальні методики Приготування і застосування екстрактів рослин проводли за методикок В.Г.Корнілова (1988). Статистичний аналіз експериментальних дани: проводили на комп’ютері за методикою М.А.Плохинського (1978) т; Б.А.Доспехова (1979).

РОЗДІЛ 3. ЕНТОМОФАУНА ЯБЛУНЕВИХ ПРИСАДИБНИХ САДЮ І ЛІСОСТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ

В умовах досліджень (1996-98 pp.) основний комплекс фітофагії яблуневих присадибних насаджень представлений 21 видом шкідників, як відносяться до 5 рядів (табл. 1.). Найбільша різновидність фітофагів та Ь максимальна чисельність спостерігається в присадибних яблуневії; насадженнях 15-20-річого віку і особливо в тих, де не проводиться спрямованні догляд за деревами.

Серед виявлених шкідливих видів найбільш чисельними Ті шкодочинними на присадибних яблуневих насадженнях були: яблуневиі квіткоїд (Anthonomus pomorum L.), яблунева горностаєва міль (Hyponomeut: malinellus Zell.), зелена яблунева попелиця (Aphis роті Deg.), яблуневі плодожерка (Laspeyresia pomonella L.) та інші листокрутки.

Таблиця 1 - Склад шкідливої ентомофауни в присадибних яблуневю насадження в умовах лісостепової зони України (Києво-Святошинський р-н Київської обл., 1996-1998 рр.)_________________________________________

Ряд Виявлено фітофагів

приватні насадження промислові насадження

видів співвідноше ння, % видів співвідноше ння, %

Лускокрилі 10 47,6 7 50

Рівнокрилі 5 23,8 3 21,4

Твердокрилі 4 19,2 3 21,4

Перетинчастокрилі 1 4,7 1 7,2

Двокрилі 1 4,7 0 0

Разом 21 100 14 100

Пошкодження яблуні фітофагами розпочинається рано навесні і триває ш протязі всієї вегетації культури. У фазу “зеленого конуса” найбільш чисельним шкодочинним виявився яблуневий квіткоїд. Чисельність його в присадибню яблуневих садах перевищувала ЕПШ в 1,3 раза в 1996 році та в 1,5-1,8 раза і 1997-98 роках (рис. 1.). В роки досліджень пошкодження бутонів яблуневиг, квіткоїдом сягало 70%.

Рис. 1. Динаміка чисельності яблуневого квіткоїда в присадибних насадженнях яблуні

Поява поодинокі«, екземплярів зеленої яблуневої попелиці відмічена також ’ фазу “зеленого конуса”, пік чисельності спостерігався в 1996 і 1998 роках (250 колоній на 100 листків), припадав на 2-гу декаду липня, а в 1997 році - на ередину 1-ї декади липня (7 колоній на 100 листків). Проведені дослідження оказали, що заселення дерев зеленою яблуневою попелицею до 40 колоній на 00 листків призводить до зниження однорічного приросту на 72,9%.

В період цвітіння яблуні найбільш чисельною та шкодочинною виявилась блунева міль. Погодні умови 1996 та 1998 років (ГТК 0,5-0,6) сприяли озвитку та високій шкодочинності шкідника. Чисельність на присадибних ілянках сягала до 16 гнізд/дерево і більше. Отримані трирічні дані свідчать, що ри чисельності - 15 гнізд/дерево пошкодження листової поверхні сягає 75%, ри цьому зниження однорічного приросту пагонів становить 86,9%, зниження рожаю - 83,1%.

В період утворення та формування урожаю великої шкоди завдає элунева плодожерка, пошкодження плодів якою в присадибних садах сягало з 38%.

іт метеликів розтягнутий, що пов’язано з біологією шкідника. Пік чисельності гршого покоління припадає на кінець червня та сягає 8 екземплярів на 1 істку. Спостерігається також розвиток факультативного другого покоління, пік >оту якого календарно припадав на середину серпня і сягав 5 екз/пастку (рис.

На протязі вегетації на чисельність та розвиток основних фітофагів ілуні присадибних садів впливають їх природні вороги - паразити та хижаки, яблуневих насадженнях виявлено 54 видів ентомофагів. Найбільш

ы

сЪ

«S3

. <аР

сС' сС' сС4 сФ

<£>' *v>’ <Р' Ф' <?' г&' <&' <?' <р' Ф’ <?' <Р' <&’ *v>‘ <рш

Дахя

■ 1996

1997 - .-ж--- 1998

Рис. 2. Динаміка льоту метеликів яблуневої плодожерки

чисельними серед яких є представники ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera) частка яких становить 59,4%. Представники ряду Coleóptera представлен різними видами кокцинелід які складають біля 17% від загальної кількосі ентомофагів. Менше зустрічаються представники рядів - Díptera, Neuroptera, : роки досліджень їх доля не перевищувала 6%.

Встановлено, що ентомофаги яблуневого квіткоїда можуть знижуваті його чисельність до 14%, серед них домінував - Habrocytus grandis Wall Важлива роль в зниженні чисельності зеленої яблуневої попелиці належит афідофагам, серед яких личинки та імаго кокцинелід і хризоп, сере, паразитичних перетинчастокрилих - Aphelinus mali Haid. Серед ентомофагі яблуневої молі домінував Ageniaspis fuscicollis Dallm. та саркофаїд - Agri marmelata Pand. -

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИИОМІВ НА ЧИСЕЛЬШСТ ОСНОВНИХ ФІТОФАГІВ ЯБЛУНІ В ПРИСАДИБНИХ НАСАДЖЕННЯХ Використання агротехнічних прийомів в присадибних садах більї актуальне і ефективніше, ніж в промислових. Розміщення дерев на присадибні ділянці дає змогу детально використати різні механічні і агротехнічні прийоми.

Використання в рекомендовані строки таких агроприйомів, як очищенн штамбів і скелетних гілок від старої відмерлої кори, збір та знищенн рослинних решток (падалиці плодів, обпалого листя) та бур’янів, перекопк

пристовбурних кругів і прополка їх в період вегетації, накладання ловильних поясів для збору і знищення гусениці плодожерки, проріджування крони дерев, видалення зимуючих гнізд, яйцекладок шкідників, що є ефективними прийомами зменшення чисельності і шкодочинності основних фітофагів яблуні.

Наші дослідження показали, що проріджування крони дерев не тільки сприяє їх росту і розвитку, але й знижує запас яблуневої молі, що перезимувала на 11,7%, яблуневої попелиці на 7,6% (табл. 2.).

Збір і спалювання обпалого листя, зчшцення кори, перекопка пристовбурних кругів яблуні знижує пошкодження генеративних органів яблуневим квіткоїдом на 21,2%, гусениць плодожерки на 43,6%. Отримані дані в цілому зменшують чисельність і пошкодженість комахами-фітофагами, але не виключає необхідності застосування хімічних, біологічних та препаратів рослинного походження.

Агротехнічні прийоми, які входять в запропоновану нами систему, дають можливість зменшити на 25-30% кількість хімічних обробок за сезон в присадибних яблуневих насадженнях.

Таким чином, нами встановлено, що застосування в присадибних садах агротехнічних прийомів, таких як обрізка крони, перекопування грунту пристовбурних кругів, накладання ловильних поясів на очищенні штамби дерев, є одним із важливих елементів в зниженні чисельності шкідників в системах захисту.

Таблиця 2 - Вплив агротехнічних прийомів на чисельність шкіднііків їблуні в присадибних насадженнях (Києво-Святошинський р-н Київської обл., 1997-1998 рр.)________________________________________________

Агротехнічні прийоми Шкідник Одиниця виміру Чисельність, екз. Знижен ня, %

конт- роль агро- прийом

Збрізка Яблунева міль щитків/м погонний 1,7 1,2 11,7

Зчищання кори, іакладка ловильних юясів, спалення листя, іерекопка пристов-іурних кіл Яблуне- вий квіпсоід екз./дерево 80 63 21,2

)брізка Яблунева попелиця екз./ІОО бруньок 170 157 7,6

Іерекопка грунту; збір і нищення листя і ачистка кори на атамбі; обрізка крони ¡акладка ловильних оясів. Яблунева плодожер- ка екз./дерево; на 1 м2 поверхні грунту, в рослинних рештках 55 31 43,6

РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ ХІМІЧНИХ, МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ТА РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ НА ОСНОВНИХ ФІТОФАГІВ ЯБЛУНІ

Розробка системи захисту яблуні на присадибних ділянках є дуже складним завданням. Це пояснюється великою різновидністю фітофагів, здатністю окремих видів до масового розмноження та високою шкодочинніспо, але й різновидністю ентомофагів, специфічністю присадибних садів де поблизу можуть вирощувати ягідні та овочеві культури, мешкають люди та свійські тварини.

Враховуючи особливості даного агроценозу на період дослідженнями вирішувались такі завдання:

- підібрати ефективні щодо фітофагів інсектициди, мікробіологічні препарати та рослинні екстракти; .

- визначити біологічну та господарську ефективність цих препаратів проти домінантних фітофагів, які є найбільш шкодочинними на протязі вегетації, починаючи від фази “зеленого конуса” і до збору урожаю.

З асортименту інсектицидів нами відібрані: конфідор, 20% в.р.к.. (0,3 л/га), маврик 2Ф, 22,3% ФЛО (0,6 л/га), БІ-58 Новий, 40% к.е. (1,5 л/га) (використовували як еталон); з мікробіологічних препаратів - лепідоцид (1,5 кг/га), бітоксибацидін (3,0 кг/га), фітоверм, 0,2% к.е. (1,2 л/га); рослинні екстракти на основі - молочаю лезоподібного, деревію звичайного, тютюну звичайного, гірчиці білої. Норми витрат цих препаратів брали з розрахунку їх використання на інших культурах.

Як показали результати досліджень, препарати по різному проявили свок токсичність. В таблиці 3 наведені середні дані випробувань конфідора 20% в.р.к., маврика 2Ф, 22,3% ФЛО та БІ-58 Новий, 40% к.е.

Таблиця 3 - Біологічна ефективність інсектицидів проти яблуневого квіткоїда (Києво-Святошинський р-н Київської обл., 1997-1998 рр.)

Варіанти Норма витрати, л/га Загибель імаго шкідників через... днів післ* обробки, %

3 6 9 .12

Маврик 2Ф, 22,3% ФЛО 0,6 91,4 89,9 87,3 84,2

Конфідор, 20% в.р.к. 0,3 96,3 94,7 91,5 90,8

БІ-58 Новий, 40% к.е. (еталон) 1,5 94,7 92,1 89,2 81,5

ШР05 4,6 4,5 4,4 4,3

Отримані результати свідчать про те, що ці препарати мають високі біологічну ефективність. Най.більш ефективним серед них був конфідор, 20°/

в.р.к.. загибель яблуневого квіткоїда через 3 дні становила 96,3% з подальшим зниженням її через 12 днів до 90,8%.

Біологічна ефективність маврика 2Ф, 22,3% ФЛО проти яблуневого квіткоїда через 3 дні після обробки становила 91,4%: з подальшим зниженням через 12 днів до 84,2%. Це забезпечує достатній захист культури від шкідника на протязі 2-х тижнів.

Високу ефективність отримано на варіанті хімічного контролю - Б1-58 Новий, 40% к.е., біологічна ефективність якого через 3 дні становила 94,7% і спостерігалось поступове зниження на 2-3% за кожні 3 дні, досягаючи 81,5% на 12 день. Це свідчить про довготривалу токсичну дію препарату, здатність його проникати в тканини рослин, мігрувати в молоді клітини активного росту вегетативних та генеративних органів.

Таким чином, вивчені інсектициди проти яблуневого квіткоїда проявили високу токсичність та довготривалість, шо дозволяє стримувати фітофага на рівні ЕГШІ, не тільки у фазу “зелений конус”, але і у фазу відокремлення бутонів, коли з’являються такі шкідники як листокрутки (розанна та брунькова), мінуючі молі, попелиці та медяниці.

В період цвітіння та плодоутворення в яблуневому агроценозі з’являються представники фауни запилювачів, хижаків та паразитів, які відіграють важливу роль як у формуванні урожаю, так і в зниженні чисельності фітофагів, застосування інсектицидів хімічної природи в цей період не бажано, тому широке застосування знайшли препарати мікробіологічного походження.

Як показали результати досліджень мікробіологічні препарати по різному проявили свою токсичність до тієї чи іншої групи фітофагів (табл. 4.).

Таблиця 4 - Біологічна ефективність (%) мікробіологічних препаратів проти основних шкідників яблуні (1997-1998 рр.).________________________________________

Інсектицид Норма витрати, л/га, кг/га Яблунева горностаєва міль Зелена яблунева попелиця Яблунева плодожерка

Бітоксибацилін 3,0 89,7 34,1 75,6

Лепідоцид 1,5 88,5 28,4 72,6

Фітоверм, 0,2% к.е. 1,2 91,3 85,2 82,1

БІ-58 Новий, 40% к.е. (еталон) 1.5 100 96,8 93,0

Отримані результати свідчать про те, що ці. препарати мають достатню біологічну ефективність. Найвищу біологічну ефективність проявив фітоверм,

0,2% к.е. проти яблуневої горностаєвої молі, що становила 91,3%, а проти яблуневої плодожерки і попелиці його ефективність становила - 82,1 та 85,2%

відповідно. Бітоксибацилін та лепідоцид виявилися ефективними проти яблуневої молі та яблуневої плодожерки, біологічна ефективність була в межах 72,6-89,7%, щодо попелиць то їх ефективність була меншою майже у 2-3 рази.

Таким чином, вплив мікробіологічних препаратів залежить від властивостей препарату (бактеріального чи актиноміцетного походження) та виду шкідника.

На відміну від промислових садів у присадибних насадженнях, як правило, поряд з деревами вирощують овочеві, прянні та інші культури, які використовуються в їжу в свіжому вигляді. Для одержання екологічно чистого урожаю цих культур, необхідно застосовувати препарати рослинного походження, які мають інсектицидні властивості.

Вивчення дії ряду екстрактів на чисельність основних фітофагів яблуні представлені в таблиці 5.

Таблиця 5 - Біологічна ефективність рослинних екстрактів проти шкідників

Варіанти досліду Норма витрати рослинної сировини, кг/ /10л води для приготування Шкідник Стадія розвит- ку Загибель шкідників через ... днів після застосування екстракту,%

нас- відва-

тою РУ 3 6 9 12

Молочай ло зоподібний - 2,5 яблунева міль гусінь 71,4 83,5 83,5 83,5

Деревій звичайний - 1,0 яблунева міль гусінь 63,4 68,5 68,5 68,5

1,0 “ зелена ябл. попелиця личинки 57,6 36,1 23,8 10,5

Чистотіл звичайний 2,0 яблунева міль гусінь 62,5 73,7 73,7 73,7

Полин гіркий 1,5 яблунева міль гусінь 45,2 51,4 51,4 51,4

Кульбаба лікарська - 0,5 яблунева міль гусінь 43,0 46,6 46,6 46,6 '

Гірчиця біла 0,25 - зелена ябл. попелиця личинки 71,9 57,1 45,7 23,6

Тютюн звичайний 0,4 - зелена ябл. попелиця личинки 70,0 56,8 38,3 21,8

ШРо5 - - - - 2,2 3,0 2,5 3,2

Отримані дані свідчать, що проти гусені яблуневої молі найбільш ефективними є відвари молочаю лозободібного та чистотілу звичайного, біологічна ефективність яких через 6 днів після застосування становила 83,5, 73,7% відповідно. Відвари з полину гіркого та деревію звичайного знижували чисельність гусениць шкідника лише на 51,4-73,7%. Найменш ефективним проти гусені яблуневої молі був відвар кульбаби лікарської (з листя та стебел) -чисельність популяції зшіжувалась на 43,0-46,6%.

Проти зеленої яблуневої попелиці ефективними є настій тютюну звичайного та гірчиці білої, через 3 дні після обприскування біологічна ефективність сягала 70,0-71,9%, через 6 днів - 56,8-57,1%.

Таким чином, активні речовини (алкалоїди, глюкозиди, ефірні масла та ін.) з різних видів рослин дозволяють контролювати чисельність шкідників на достатньому рівні.

РОЗДІЛ 6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД ОСНОВНИХ ФІТОФАГІВ

Отримані експериментальні дані з вивчення видового складу фітофагів, ентомофагів, особливостей їх біології та екології, токсичних властивостей інсектицидів, мікробіологічних препаратів та екстрактів рослин, тактики їх застосування дозволили обгрунтувати оптимальну систему захисту яблуні від шкідників в присадибних садах лісостепової зони України.

Основою розробленої системи є насамперед використання агротехнічних прийомів, механічних методів, застосування біологічних та рослинних препаратів. Хімічні препарати використовуються лише тоді, коли вони не впливатимуть негативно на корисну фауну агроценозу саду та на довкілля, а інші заходи захисту не дають бажаного результату.

При прийнятті рішення про проведення захисних заходів необхідно враховувати метеорологічні умови, зокрема, температуру і вологість повітря. Оскільки швидкість дії мікробіологічних та рослинних препаратів оптимальна при температурі 20°С.

Розроблена система захисту яблуневих насаджень присадибних садів грунтується на проведенні певної системи запобіжних заходів, на врахуванні природних механізмів біологічного регулювання чисельності шкідливих видів комах у садовому агроценозі, дотриманні оптимальних строків обприскування. Така тактика застосування агротехнічних прийомів, хімічних, мікробіологічних та рослинних препаратів дозволяє скоротити у 3 рази кількість хімічних обробок яблуні на присадибних ділянках, і тим самим знизити пестицидне навантаження на даний агроценоз.

Рекомендована система із захисту яблуні на присадибних ділянках забезпечує отримання високоякісного врожаю яблук.

РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПРИСАДИБНИХ ЯБЛУНЕВИХ НАСАДЖЕНЬ ВІД ШКІДНИКІВ

Економічно обгрунтовано, що застосування агротехнічних прийомів сумісно з використанням мікробіологічних, хімічних препаратів та рослинних екстрактів є більш ефективним і дозволяє підвищити загальну урожайність до 55,4 кг/дерево, при цьому чистий прибуток складає понад 31 грн/дерево.

ВИСНОВКИ

1. В умовах Лісостепу України в присадибних яблуневих насадженнях виявлено: 21 вид фітофагів, серед яких за систематичною належністю є 10 видів (47,6%) лускокрилих, 5 - (23,8%) рівнокрилих, 4 - (19,2%) твердокрилих, 1 -(4,7%) перетинчастокрилих і 1 - (4,7%) двокрилих.

2. В 1996-1998 рр. на присадибних яблуневих насадженнях домінували -яблуневий квіткоїд, зелена яблунева попелиця, яблунева горностаєва міль, яблунева плодожерка, чисельність яких у 1,8 і більше разів перевищувала економічні пороги шкодочинності.

3. Жуки яблуневого квіткоїда за чисельності 80 екз./дерево пошкоджують до 70% бутонів. Гусениці яблуневої плодожерки пошкоджують до 38% плодів. Зелена яблунева попелиця при чисельності від 25 до 40 колоній на 100 листків призводить до зниження приросту пагонів від 46,1 до 72,9%. Гусениці яблуневої горностаєвої молі в 5 гніздах/дерево пошкоджують до 25% листкової поверхні, що призводить до затримання приросту пагонів на 44,7% і зниженню урожаю на 14,3% в порівнянні з контролем.

4. Серед ентомофагів виявлено 54 види. Зокрема, 32 види (59,4%) перетинчастокрилих, 9 - (16,6%) твердокрилих, 8 - (14,8%) напівтвердокрилих, З

- (5,5%) двокрилих, 2 - (3,7%) сітчастокрилих. В роки досліджень ентомофаги сприяли зниженню чисельності яблуневого квіткоїда на 14%, зеленої яблуневої попелиці - на 4,8-5,5%, гусениць яблуневої горностаєвої молі - 9,6-13,2%, гусениць яблуевої плодожерки на 10,5% у порівнянні з іншими дослідами.

5. Зниженню чисельності зеленої яблуневої попелиці на 7,6%, яблуневої горностаєвої молі на 11,7%, яблуневого квіткоїда на 21,2% і яблуневої плодожерки на 43,6% сприяє своєчасне і якісне збирання зимуючих гнізд, а також зачищення відмерлої кори побілка стовбурів вапняним молоком, обрізка гілок крони, перекопка грунту в приштамбових кругах, накладання ловильних поясів та ін.

6. Високоефективним є захист присадибних садів із застосуванням мікробіологічних препаратів. Так, проти яблуневої горностаєвої молі і яблуневої плодожерки - лепідоцид - 1,5 кг/га, бітоксібацилін - 3 кг/га і фітоверм -1,2 л/га, а проти зеленої яблуневої попелиці - фітоверм — 1,2 л/га, ефективність яких була в межах 72,6-91,3%.

7. На присадибних ділянках доцільно застосовувати - настої тютюну звичайного (Nicotina tabacum К.) та гірчиці білої (Sinatis alba L.) головним чином проти зеленої яблуневої попелиці та відвари молочаю лозоподібного (Euphorbia vigrata Wiet К.), а також чистотіла звичайного (Chelidonium majus L.) проти яблуневої горностаєвої молі, ефективність яких складає 70-83,5% у порівнянні з контролем.

8. Ефективність хімічних препаратів, таких як конфідор, 20% в.р.к. (0,3 л/га) проти яблуневого квіткоїда і маврик 2Ф, 22,3% ФЛО проти комплексу фітофагів складає 91,4-96,3% у порівнянні з контролем.

9. В системі захисту яблуневих насаджень на присадибних ділянках доцільно дотримуватись проведення комплексу агротехнічних заходів, що забезпечують зниження чисельності шкідників і застосовувати хімічні препарати в фазу зеленого конуса. Мікробіологічні препарати і рослинні відвари доцільно використовувати від фенофази початку цвітіння і до формування врожаю, що забезпечує порівняно високу ефективність захисту саду на присадибних ділянках. Застосування комплексної системи захисту яблуневих насаджень на присадибних ділянках дозволяє захистити урожай і знизити песпщидне навантаження на навколишнє середовище в отримати додатковий врожай плодів до 20 кг/дерево.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ.

1. Каракоша В.А., Нехай О.С. Рослинні екстракти проти яблуневої молі //Захист рослин. - 1998. - №8. - С.26-27. (Особистий внесок здобувача -50%. Проведено експерименти та обліки, зроблено висновки).

2. Каракоша В.А. Роль біотичних факторів у зниженні чисельності яблуневої молі //Захист і карантин рослин. - вип. 45. - К.: “Урожай”, 1999. — С. 92-94.

3. Каракоша В.А. Рослинні екстракти проти зеленої яблуневої попелиці //Захист і карантин рослин. - вип. 45. - К.: “Урожай”, 1999. - С. 113-115.

4. Каракоша В.А. Присадибний яблуневий сад. Особливості ентомокомплексу і прийоми регуляції його чисельності за допомогою хімічних та біологічних засобів //Захист рослин. - 1999. -№11.-С. 18-19.

5. Ткапенко Г.Н., Нікшюв О.В., Каракоша В.А., Нечипоренко О.Ю. Деякі аспекти регуляції чисельності фітофагів садів //Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах. Тез. доп. Науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин, 13-14 березня 1996 p. - К., 1996. - С. 11. (Особистий внесок здобувача - 25%. Проведено експерименти та обліки, зроблено висновки).

5. Каракоша В.А. Рослинні інсектициди в приватних садових насадженнях //Матеріали науково-методичної конференції “Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсо-забезпечення”. - К., 1998.-С. 184.

К Каракоша В.А., Нікішов О.В. Екологічно-безпечні засоби захисту садово-ягідних насаджень приватного сектору від шкідників //Теорія і практика

розвитку агропромислового комплексу. Тези Міжиар. наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті професора Євгена Хрипливого, 28-30 вересня 1999 р. -Львів, 1999. - С.261-262. (Особистий внесок здобувача - 50%. Проведено експерименти та обліки, зроблено висновки).

Каракоша В.А. Домінуючі фітофаги присадибних яблуневих насаджень та прийоми регулювання їх чисельності в умовах лісостепової зони України. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія, Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Уточнений видовий склад шкідників яблуневих присадибних насаджень та особливості біології основних видів, вивчена роль багатоїдних та спеціалізованих ентомофагів в регулюванні чисельності фітофагів, вплив сучасних інсектицидів, мікробіологічних препаратів та рослинних екстрактів на ентомокомплекс агроценозу присадибних насаджень яблуні та формувуання врожаю. На підставі цих досліджень обгрунтована система захисту присадибних яблуневих садів від шкідників.

Ключові слова: присадибні яблуневі насадження, фітофаги, ентомофаги, пестициди, екстракти рослин, екологія.

Каракоша В.А. Доминирующие фитофаги приусадебных яблонных насаждений и приемы регулирования их численности в условиях лесостепной зоны Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология, Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертация содержит результаты исследований размножения доминирующих вредителей на приусадебных насаждениях яблони, закономерностей динамики численности доминирующих видов фитофагов и их энтомофагов в условиях лесостепной зоны Украины.

Изучено видовой состав и численность основных фитофагов яблонных насаждений на приусадебных участках в условиях Лесостепи Украины, где доминирующими и наиболее вредоносными в 1996-1998 годах были яблонный цветоед (Anthonomus pomorum L.), яблонная горностаевая моль (Hyponomeuta malmellus Zell.), зеленая яблонная тля (Apliis pomi Deg.), яблонная плодожерка (Laspeyresia pomonella L.) и др.

Выявлено 54 вида ентомофагов, регулирующих численность вредителей яблони. Наиболее многочисленны среди них представители отрядов Hymenoptera и жесткокрылых Coleóptera.

Установлено, что динамика численности и вредоносности фитофагов неодинакова как по годам наблюдений так и по фенофазам развития яблони, что зависит от комплекса абиотических и биотических факторов. Подтверждена синхронность появления отдельных стадий развития вредителей с соответствующей фенофазой развития яблони. Фенофазы развития яблони предлагается использовать для сигнализации сроков проведения защитных мероприятий от вредных насекомых на приусадебных насаждениях яблони.

Изучено значительное снижение численности фитофагов при своевременном и качественном проведении агротехнических приемов (очистка отмершей коры, побелка штамба известью, обрезка кроны и т.д.).

Отмечены различия в составе вредных ентомокомплексов и связанных с ними ентомофагов в промышленных и приусадебных яблонных насаждениях.

Изучено, что микробиологические препараты и растительные экстракты целесообразно использовать начиная от фенофазы конец цветения до начата образования и формирования урожая.

Получены данные по влиянию современных инсектицидов, микробиологических препаратов и экстрактов растений на энтомокомплекс агроценоза приусадебных насаждений яблони и формирование урожая. На основе этих исследований обоснована система защиты яблони в приусадебных насаждениях, которая позволяет достаточно надежно защитить урожай, снизить пестицидную нагрузку в 3 раза и дополнительно получить до 27,4 кг/дерево плодов. Результаты исследований опубликованы в 7 работах и испытаны в приусадебных насаждениях на площади 0,10 га.

Ключевые слова: приусадебные насаждения яблони, фитофаги, энтомофаги, пестициды, экстракты растений, экология.

Karakosha V.A. Dominant pests home stead orchards apple plantings and receptions of regulation of their number in conditions Foreststeppe zone of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 03.00.09 - entomology, National Agrarian University, Kyiv, 2000.

Is specified structure pests of the wreckers home stead orchards of apple plantings and feature of biology of the basic kinds, the role polyfags and specialized entomophagous in regulation of number pests is investigated. Influence modem insecticides, microbiological preparations and extracts of plants on entomocomplex home stead orchards of apple plantings and formation of a crop. On the basis of these researches the system of protection apple in home stead orchards plantings is proved.

Key words: home stead orchards apple, pests, entomophagous, pesticides, extracts of plants, ecology.