Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Динамика популяций и прогноз массового размножения яблоневой моли

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Динамика популяций и прогноз массового размножения яблоневой моли"

ХЛРКІВСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ р г л Q Д Г.С.СКОВОРОДИ

/ 6 ИіО.Л 199S

На правах рукопис)

Абу Шиблі Мансур

УДК 632.914: 632.7:634.1

ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ І ПРОГНОЗ МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ ЯБЛУНЕВОЇ МОЛІ

03.00.09 - ентомологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічішх наук

Харків -1998

Робота виконана в Харківському державному аграрному університеті імені

В.В.Докучаева Міністерства агропромислового комплексу України

Науковий керівник -

доктор біологічних наук, професор Литвинов Борис Митрофанович, Харківський державний аграрний університет, професор кафедри зоології та ентомології

Офіційні опоненти -

доктор сільськогосподарських наук, професор Юрій Гаврилович Красиловець, інститут рослинництва УААН ім. В.Я. Юр’єва, відділ захисту рослин

кандидат біологічних наук, Мешкова Валентина Львівна, Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, відділ захисту лісу

Провідна установа

Краснокутська науково-дослідна станція садівництва, лабораторія захисту плодових та ягідних культур від шкідників та хвороб, Краснокутськ Харківської області

Захист відбудеться ЗО червня 1998 р. о 14ш годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради К.64.053.02 при Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди: 310168 м. Харьків-168, вул. Блюхера, 2, зал засідань

З дисертацією можно ознайомитися у бібліотеці Харківського державного

педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди

Автореферат розісланий "травня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент

і

Н.П Чепурна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Існуючі в цей час підходи до прогнозування появи яблуневої молі не дозволяють вірогідно передбачити наступне масове розмноження цього шкідника на термін 5-10 років вперед. В цьому зв'язку актуальність теми полягає в тому, що вперше в Україні нами виконано аналіз багаторічних даних про масові розмноження яблуневої молі, виявлено циклічність в динаміці популяцій і розроблено алгоритм прогнозу наступного популяційного циклу цього шкідника.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною головного напрямку досліджень кафедри зоології та ентомології Харківського державного аграрного університету імені В.В.Докучаєва "Обгрунтувати теорію і розробити прийоми управління динамікою популяцій комах у агробіоценозах на основі екологічних прогнозів різної завчасності". Номер державної реєстрації 019411012990.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - обгрунтувати закономірності масових розмножень яблуневої молі в Україні і розробити алгоритм їх прогнозу.

Основні завдання дослідження.

Вивчити особливості біології та екології яблуневої молі.

Виконати статистичний аналіз історичних даних про масові розмноження яблуневої молі в Україні.

Розробити алгоритм довгострокового /на 5-10 років/ прогнозу появи яблуневої молі на основі теорії циклічності динаміки популяцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в току, що на основі вивчення особливостей біології та екології яблуневої молі і встановлення на основі закономірностей циклічності її масових розмножень, доведена можливість прогнозувати наступні популяційні цикли цього шкідника на 5-10 років вперед.

Практичне значення одержаних результатів. Службі сигналізації та прогнозів України пропонується використовувати розроблений автором довгостроковий /стратегічний/ прогноз масового розмноження яблуневой молї щодо планування заходів по захисту яблуневих садів. А також запропонований алгоритм прогнозу масового розмноження цього шкідника.

з

Особистий внесок здобувача. Особисто автором уточнено деякі питання екології яблуневої молі, виконано статистичний аналіз масових розмножень яблуневої молі в Україні і Республіці Крим, а на основі теорії циклічності і міжсистемного методу розроблено алгоритм прогнозу цього шкідника і прогноз появи в Україні на період до 2018 року.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати дисертації викладені автором на:

- засіданнях кафедри зоології та ентомології Харківського державного аграрного університету в 1995-1997 рр.;

- на підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів факультету захисту рослин ХДАУ в 1995-1998 рр.

Публікації. По матеріалам досліджень опубліковано 4 статті, з них три в журналі «Известия Харьковского энтомологического общества» і одна в «Сборнике научных трудов Харьковского государственного аграрного университета».

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 121 сторінці комп'ютерного тексту і складається із вступу, 5 розділів, висновків, пропозицій. Робота ілюстрована 9 малюнками, 23 таблицями і 9 додатками. Список літературних джерел містить 123 найменування, серед яких 22 іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Методологія, методика і місце проведення досліджень

Вивчення закономірностей масових розмножень яблуневої молі в Україні виконували згідно методології системного підходу /Авер'янов, 1985/. При цьому багаторічну динаміку популяцій у просторі і часі необхідно розглядати як цілісний процес розвитку у зв'язку, взаємодії і синхронізації з космічними і кліматичними чинниками, які створюють у біосфері, біогеоценозах циклічний фон /Дружинін, Сазонов, Ягодинський, 1974/.

Багаторічні дані про масові розмноження яблуневої молі аналізували з допомогою статистичного методу /Рубанов, 1974/.

Зв'язок, взаємодію і синхронізацію масових розмножень яблуневої молі з циклами сонячної активності встановлювали згідно прийнятим методикам /Білецький, 1985; Закарі, Білецький, 1996; Закарі, 1997/.

Спостереження за розвитком яблуневої молі проводили згідно методики польових досліджень К.К.Фасулаті /1971/ і О.Г.Дегтярьова /1967/. Алгоритм багаторічного якісного прогнозу масового розмноження яблуневої молі розробляли на основі міжсистемного методу /Білецький, 1997/.

Статистична обробка матеріалів проведена згідно методики Б.А.Доспєхова /1985/.

Теоретичні і статистичні дослідження виконували в 1995-1997 рр. На кафедрі зоології та ентомології Харківського державного аграрного університету, експериментальні - в учбово-дослідному господарстві ХДАУ, розташованому у південно-східній частині Харківської області.

Далі наводяться дані про метеорологічні умови в роки досліджень.

Розділ 2. Біологія і екологія яблуневої молі в Республіці Крим,

Україні та інших регіонах світу за період з 1843 по 1996 роки

2.1. Екологія яблуневої молі.

2.1.1. Біологічні особливості яблуневої молі.

Біології яблуневої молі присвячені багаточисепьні роботи, але їх аналітичний огляд свідчить про відсутність єдиної думки серед дослідників відносно цього питання. Насамперед, недостатьо вивчені питання популяційної біології та шкодочинносгі яблуневої молі, вплив окремих середовищних чинників на динаміку чисельності цього шкідника.

2.2. Шкідливість яблуневої молі.

В процесі наших стаціонарних досліджень, виконаних у 1995-1997 рр. Прослідкована фенологія і динаміка чисельності яблуневої молі і її шкодочинність. Насамперед "потайна" шкодочинність.

Результати аналізів показали, що в пошкоджених листях має місце зниження хлорофілу: на сорті Білий налив на 0,205% /хлорофіл "А"/ і на 0,083% /хлорофіл "Б"/, на Кальвілі сніговому - відповідно: на 0,072-0,05% і 0,015-0,142% у порівнянні з непошкодженими і відкрито розташованими листями.

У пошкоджених і затінених паутиною листях знижується кількість цукру і, особливо моноцукрів, у середньому на 2,4% /з коливанням від 1,16 до 3,72%/. Знижується також кількість білку та мікроелементів.

Крім втрати листя пошкоджені гусеницями плодової молі плодові дерева знижують приріст однорічних пагонів.

Так, вимірювання, проведені 15 вересня 1997 р. показали, що на пошкоджених деревах яблуні сорту Кальвіль сніговий довжина приросту однорічних пагонів зменшується в середньому на 56,6% у порівнянні з пагонами, де листя не пошкоджене.

Як показали наші порівняльні обліки, при наявності 27-34 гнізд яблуневої молі на одному дереві і при пошкодженні гусеницями в середньому 33% листя врожай плодів знизився на 23,5%.

Таким чином, живлення яблуневої молі призводить до зміни біохімічного складу пошкодженого та затіненого листя, зниження приросту однорічних пагонів та урожайності плодів яблуні.

2.3. Вплив середовищних чинників на розвиток яблуневої молі.

Нами виконано ретельний аналітичний огляд з питань впливу різноманітних чинників зовнішнього середовища на розвиток яблуневої молі в різних регіонах. Показана неоднозначність висновків цілей низки дослідників. Результати особистих досліджень дозволяють зробити висновки про те, що температура не має суттєвого значення в динаміці популяцій яблуневої молі /табл.1/.

Таблиця 1.

Загибель гусениць яблуневої молі під щитками /в обліку 10 щитків/ за період зимівлі в 1994-1997 рр. /Учбово-дослідне господарство ХДАУ/

Зимові періоди, роки Всього гусениць під 10 щитками 3 них % загибелі Кількість днів 3 середньодобовою температурою нижче -10°С Мінімальна температура

живих особин загиблих особин

1994-1995 563 511 52 9,4 15 -29,7

1995-1996 498 465 33 6,6 35 -30,0

1996-1997 574 540 34 5,9 26 -27,0

Як видно з таблиці, загибель гусениць після зимівлі була незначною і не перевищувала 5,9-9,4%. Аналогічну думку висловили в свій час О.І.Петров /1955/ і Б.М.Литвинов /1969/.

Загибель гусениць за час від виходу з мін до заляльковування у 1995-1997 рр. коливалася від 10,1 до 14,4% /табл. 2/.

Таблиця 2.

Загибель гусениць яблуневої молі за час від виходу з мін до заляльковування. /Учгосп ХДАУ. 1995-1997 рр./

Роки Кількість гнізд Кількість живих гусениць в перші дні після виходу 3 мін /середня/ Кількість гусениць перед заляльковуванням /середня/ Загиблих гусениць, %

1995 10 43,8 39,4 10,1

1996 10 39,6 33,9 14,4

1997 10 47,2 28,7 39,2

Різке збільшення загибелі гусениць в 1997 році пов'язано з значним зниженням температури повітря /з 25 травня по 4 червня/, коли температура знизилася нижче порогу розвитку. Це супроводжувалося зміною забарвлення гусениць до чорного кольору.

За даними багатьох дослідників, гусениці з роду НуропотеїЛа заселяються дрібними паразитами з ряду Нутепоріега, які розвиваються поліембріонічно /Ємельянов, 1906; Литвинов, 1969; Гулій, Памужак, 1992/.

За нашими даними, у східному Лісостепу України на гусеницях яблуневої молі паразитувало три види хальцид з ряду Нушепоріега надродини СИаІсісІоісІеа, які в роки досліджень заселяли понад 10% гусениць цього шкідника. Загибель гусениць і лялечок від паразитичних комах і хвороб на ділянках без хімічної обробки в 1995-1997 рр. В середньому складала 36% і не перевершувала 52% /табл. З/.

Таблиця 3.

Загибель лялечок від паразитів та хвороб у 1995-1997 рр. /Учгосп ХДАУ/

Роки Лялечок у досліді Кількість одержаних метеликів Кількість лялечок, % Всього загинуло

уражених

особин % . паразитами хворобами

1995 476 349 73,3 26,0 0,6 26,6

1996 204 98 48,0 39,3 12,7 52,0

1997 207 146 70,5 27,5 1,9 29,4

Таким чином, метеорологічні чинники, паразити і хвороби не мають значення в динаміці популяцій яблуневої молі і, на нашу думку, не відіграють суттєвої ролі в коливаннях чисельності цього шкідника.

Розділ 3. Методи прогнозу появ активності, посух і популяцїних циклів комах

Підкреслюється значення прогнозів різної завчасності у захисті рослин /багаторічних, річних, короткострокових, фенологічних, прогнозів імовірної активності ентомофагів і патогенів, прогнозу шкодочинності/.

Згідно І.Я.Полякова, дається характеристика фаз динаміки популяцій і їх значення в складанні річних та багаторічних прогнозів з урахуванням сучасних концептуальних уявлень. Зроблено висновки про відхилення в захисті рослин від загально прийнятої класифікації прогнозів. Підкреслюється важливість передбачення масового розмноження шкідників за декілька років наперед.

3.1. Прогноз масового розмноження шкідливих комах.

Стверджується важливість, приоритетність і актуальність цієї проблеми, її недостатня розробленість. Теорія прогнозування повинна показати, як можливо синтезувати сценарій майбутнього при вельми слабкому знанні механізмів динаміки популяцій /Білецький, 1997/.

. 3.2. Міжсисгемний метод прогнозування.

В прогнозуванні системний підхід є основою міжсистемного метода. Суть його полягає в тому, що по стану в момент розробки прогнозу або по динаміці однієї системи /прогнозуючої/ з певною імовірністю прогнозується поведінка у майбутньому другої системи, ідо прогнозується. При цьому необхідно щоб обидві системи були між собою зв'язані як аргумент і функція хоч би кореляційно /Мауринь, 1982/.

В якості прикладу О.М.Мауринь /1982/ посилається на встановлений циклічний зв'язок між змінами сонячної активності і темпами розмноження пустельної сарани. Обидва процеси /сонячна активність і динаміка чисельності сарани/ є циклічними, з однаковим періодом. Загальним джерелом динаміки цих систем є процеси сонячної активності, і в цьому іх когерентність /Мауринь, 1982/.

В останні роки міжсистемний метод прогнозу розроблено на прикладі багатьох видів шкідливих комах /Білецький, 1997/. У свій час О.Л. Чижевський /1976/ запропонував і здійснив прогнозування взаємодії двох циклічно зв'язаних систем сонячної активності і процесів, які проходять у біосфері. В цей час щодо прогнозотичної мети пропонують використовувати фундаментальні закономірності систем Космос - Земля /Дружинін та інши, 1974/.

Розділ 4. Теорія популяційних ЦІІСЛІВ

Проблема масових розмножень комах на протязі багатьох десятиріч займає одне з центральних місць в екологічних дослідженнях в світі /Большаков, 1983/. Однак до цього часу повторюваність спалахів масових розмножень і Тх закономірності вивчені недостатньо /Закарі, Білецький, 1996/.

Приводиться історія вивчення закономірностей масових розмножень шкідливих комах, запропоновані концепції і дискусії з питань популяційних циклів.

Особливо підкреслюється значущість останніх досліджень з проблеми сонячно-екологічних зв'язків масових розмножень шкідників сільського і лісового господарства.

Розкривається сутність теорії циклічності динаміки популяцій,їі концептуальна основа і основні слідства.

Аналіз теоретичних уявлень про закономірності популяційних циклів дозволяє зробити наступні заключення:

• усі запропоновані раніше теорії щодо пояснення повторюваності масових розмножень шкідливих комах та інших тварин однобічні, вони не враховують фундаментальної закономірності процесу розвитку у просторі і часі, якою є циклічність;

• теорія циклічності динаміки популяцій, основи якої закладено у 1870 році Ф.П. Кеппеном і обгрунтованої в свій час Є.М. Білецьким, пояснює закономірності популяційних циклів і є науковою основою щодо розробки методів багаторічного прогнозу масового розмноження шкідливих комах.

Розділ 5. Прогнозування масових розмножень яблуневої молі

5.1. Якісна модель багаторічного прогнозу масового розмноження яблуневої молі в Україні.

В результаті історичного аналізу масових розмножень яблуневої молі в Республіці Крим, степовій і лісостеповій зонах України, нами виявлено циклічність їх у часі, середній період між спалахами чисельності складав 10-11 років. Цей період є сонячно обумовленим по тривалості він дорівнює одинадцятирічному циклу сонячної активності, а остання, як відомо визначає зміни погоди, клімату, врожайності сільськогосподарських культур, а ці чинники - відповідно динаміку популяцій комах. •

5.2. Алгоритм багаторічного прогнозу масового розмноження яблуневої молі.

За останні 153 роки в Республіці Крим, степовій і лісостеповій зонах України розмноження яблуневої молі були в наступні роки: 1843-1844, 1857-1858, 18741875, 1884-1885, 1894-1895, 1903-1905, 1916-1919, 1924-1925, 1933-1936, 1946-

Є

1948, 1957-1960, 1965-1967, 1973-1975, 1985-1987 і 1994-1996 рр. За вказаний період різкі зміни сонячної активності в 11-річних циклах мали місце у 1841, 1843, 1845, 1847-1850, 1854-1856, 1884, 1886, 1889, 1892, 1894, 1896, 1899, 1901, 1903, 1905-1908, 1910, 1913, 1915, 1917-1918, 1920, 1923, 1925, 1927-1928, 1930, 1931, 1933, 1936-1937, 1939-1940, 1942, 1944, 1946-1952, 1954, 1956-1957, 1961, 1964, 1966-1967, 1971-1973, 1975, 1978-1980, 1983, 1935-1986, 1988, 1990-1993 і 19951996 рр. '

З 15 спалахів масового розмноження яблуневої молі або 73,3% точно співпали з роками різких змін сонячної активності, 4 /26,7%/ мали місце через один рік після репера. Розподіл масових розмножень цього шкідника в 11-річних циклах сонячної активності був наступним:

Роки від екстремумів сонячної активності /СА/

-1 0 +1

Частота початку масових розмножень 0 11 4

Імовірність їх початку, %

0,0 73,3 26,7

З цього розподілу видно, що з 73%-ю імовірністю наступне масове розмноження яблуневої молі можна прогнозувати точно в епоху екстремума сонячної активності і з 100%-ою імовірністю в його критичну фазу і через один рік після реперу.

На основі алгоритму початок наступного масового розмноження яблуневої молі ми прогнозуємо в Республіці Крим і степовій зоні України в 2006 році, лісостеповій - 2007 році.

5.3. Масові розмноження яблуневої молі і посухи.

Посухи, як аномальні явища погоди вважають однією з головних причин масових розмножень шкідливих комах, в тому числі і яблуневої молі. Ми виконали статистичний аналіз масових розмножень яблуневої молі в Республіці Крим і Україні у звязку з посухами /табл. 4/.

Як видно з таблиці, з 15 спалахів масового розмноження яблуневої молі /за період 1843-1996 рр./ точно з роками посух співпали 13 /86,б%/ і 2 /13,4%/ масових розмноження спостерігались через один рік після посухи.

Щодо прогнозу масових розмножень яблуневої молі методологічно важливим є питання про циклічність посух, їх зв'язок і синхронізація з різкими змінами сонячної активності. Цей зв'язок на величезних матеріалах показано Є.М.Білецьким /1985, 1986, 1988, 1989/, до речі з його даних динаміка популяцій комах, тривалість сонячного сяйва, температура повітря і врожайність сільськогосподарських культур синхронні з різкими змінами сонячної активності у 11-річних циклах.

Механізм цього зв'язку розкрито відомими американськими екологами Метсоном та Хейком /1987/. Вони вважають що зв'язок масових розмножень комах з попередніми періодами посух безсумнівний.

Таким чином, можна стверджувати про синхронізацію сонячної активності посух і популяційних циклів комах.

У яблуневої молі за період масових розмножень з 1843 по 1996 рр. нами виявлені 5-6, 10-11 і 22-річні популяційні цикли, синхронізовані з сонячною активностю і погодно-кліматичними чинниками, а це пояснює співпадання у часі спалахів чисельності цього шкідника в різних регіонах /табл. 5/.

Таблиця 4

Масові розмноження яблуневої молі у зв'язку з посухами Роки

Масових розмножень Посух

1843-1844 1839-1842

1857-1858 1847-1852, 1855-1857

1874-1875 1870-1878

1884-1885 1880-1892

1894-1896 1894-1909

1903-1905 1903-1905

1916-1919 1916-1918

1924-1925 1920-1931

1933-1936 1933-1939

1946-1948 1946-1957

1957-1960 1959

1965-1967 1961-1968

1973-1975 1975

1985-1987 1983-1984, 1986

1994-1996 1994-1996

Таблиця 5.

Синхронність масових розмножень яблуневої молі у просторі і часі

Роки масових розмножень Регіони

1894-1896 Україна, Крим, Дагестан, Краснодарський край, Поволжя

1903-1905 Росія, Україна

1934-1936 Усі країни СНД

1965-1967 Росія, Польша, Литва, Україна

1973-1975 Азербайджан, Польша, Бельгія, Вірменія, Латвія, Литва, Росія, Україна

Наявність регіональної синхронізації масових розмножень яблуневої молі, тобто одночасність спалахів чисельності цього шкідника на величезній территорії, можна пояснити впливом глобального космічного чинника, наприклад, сонячної активності /Берріман, 1990/, а також сумісною еволюцією яблуні і яблуневої молі в первинних осередках їх походження /за М.І.Вавіловим, 1926/. Первинні осередки розташовані у Передній і Середній Азії, для них притаманна нестабільність екологічних умов, які є однією з причин популяційної динаміки яблуневої молі.

5.4. Первинні осередки масових розмножень яблуневої молі в Харківській області.

В результаті аналізів масових розмножень яблуневої молі в Харківській області нами виділено первинні осередки, розташовані у південних і східних районах області.

В цих осередках має місце нестабільність погодно-кліматичних умов і геомагнітного поля /табл. б/, а це підтверджує тезу про те, що спалахи чисельності цього шкідника як і інших шкідливих організмів виникають при екологічних умовах, які мають різкі зміни у часі /К.Уатт, 1971/.

Таблиця 6.

Характеристика первинних осередків розмноження яблуневої молі в Харківській області.

Природно-економічні райони Сума опадів, мм Сума температур вище 10° Пдротермічний коефіцієнт Аномалії геомагнітного поля

1 2 3 4 5

Стеловий східний 538 2895 0,96

Балакпійский слабонегативна

Барвенківський те саме

Близьнкжівський негативна, північ-позитивна

Борівський те саме

Великобурлуцький позитивна

Двурічанський негативна, позитивна, нульова

1 2 3 4 5

Ізюмський негативна, північ-позитивна

Куп'янський негативна, позитивна, нульова

Степовий південний 518 2928 0,92

Зачепилівський слабонегативна

Кегічівський те саме

Лозівський те саме

Екологічний опис первинних осередків яблуневої молі можно використовувати щодо уточнення річних та сезонних прогнозів появи та розповсюдження цього шкідника.

ВИСНОВКИ

1. Стаціонарні дослідження біології і екології' яблуневої молі у 1995-1997 рр. дозволили зробити висновок про важливу роль у динаміці популяції цього шкідника погодно-юііматичних факторів, насамперед посух; їх

. пропонується використовувати щодо урахування річного та сезонного прогнозів і приняття рішень по проведенню захисних заходів.

2. Нами показано, що при пошкодженності листя гусеницями яблуневої молі знижується приріст однорічних пагонів, змінюється біохімічний склад у листі, а це приводить до втрати врожаю плодів.

3. В результаті теоретичних і статистичних досліджень нами вперше встановлено циклічність масових розмножень яблуневої молі в Республіці Крим і Україні за історичний період 1843-1996 рр. При цьому виділено 5-6, 10-11 і 22-річні цикли.

4. Показано зв'язок, взаємодія і синхронізація популяційних циклів яблуневої молі з різкими змінами сонячної активності та посухами.

5. Регіональну синхронізацію масових розмножень слід розглядати як результат сумісної еволюції яблуні і яблуневої молі у первинних

осередках їх походження згідно з М.І.Вавіловим /1926/. Первинні осередки розташовані у Передній і Середній Азії, для них притаманна нестабільність екологічних умов, які є однією з причин популяційної динаміки яблуневої молі.

6. Нами виконано екологічний опис первинних осередків масових розмножень яблуневої молі в Харківській області. Первинні осередки розташовані у південних і східних районах, які відрізняються різкими змінами метеорологічних чинників та геомагнітного поля.

7. Вперше розроблено алгоритм багаторічного якісного прогнозу масових розмножень яблуневої моля для Республіки Крим і України з урахуванням різких змін сонячної активності у 11-річних циклах але так званих реперних років. Згідно нашому прогнозу, початок наступних масових розмножень яблуневої молі у вказаних регіонах очикується у 2006-2007; 2017-2018 роках. Цей стратегічний прогноз рекомендується використовувати Службі захисту рослин України щодо перспективного планування захисту яблуневих насаджень від яблуневої молі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Литвинов Б.М., Абу Шибли Мансур. Яблонная моль // Сбор. Науч. Тр. Харьк. ГАУ/ к 155-летию кафедры зоологии и энтомологии. Харьков:

1996. с. 43-52.

2. Абу Шибли Мансур. Межсистемный метод прогноза массового размножения яблонной моли // Известия Харьковского энтомол. об-ва. Харьков: 1997. т.5, вып.1. с.109-111.

3. Абу Шибли Мансур. О гибели гусениц и куколок яблонной моли в период развития // Известия Харьковского энтомол. об-ва. Харьков:

1997. т.5, вып.2. с.145-146.

4. Абу Шибли Мансур. О «скрытой» вредоносности яблонной моли // Известия Харьковского энтомол. об-ва. Харьков: т.5, вып.2. с.147.

Анотація

Абу Шиблі Мансур. Динаміка популяцій і прогноз масового розмноження яблуневої молі. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового

ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія. -Харківський державний педагогичний університет. Харків, 1998. Дисертація присвячена вивченню динаміки популяцій яблуневої молі, розробці алгоритму багаторічного якісного прогнозу пасового розмноження цього шкідника в Республіці Крим і Україні з урахуванням космічних і популяційних циклів.

Ключові слова: яблунева міль, динаміка популяцій, масове розмноження, сонячна активність, алгоритм прогнозу.

Аннотация

Абу Шибли Мансур. Динамика популяций и прогноз массового размножения яблонной моли. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 - энтомология. - Харьковский государственный педагогический университет, Харьков, 1998.

Диссертация посвящена изучению динамики популяций яблонной моли, разработке алгоритмов многолетнего качественного прогноза массового размножения этого вредителя в Республике Крым и Украине с учетом цикличности космических и популяционных циклов.

Ключевые слова: яблонная моль, динамика популяций, массовые размножения, солнечная активность, алгоритм прогноза.

Annotation

Abu Shibly Mansur. Population dynamics and forecasting mass reproduction of apple ermine moth. - Manuscript.

Dissertation for a Ph D degree in Biology on the speciality 03.00.09 -Entomology - Kharkov Pedagogical State University, Kharkov 1998.

The dissertation is devoted to the study of population dynamics of Apple ermine moth. An algorithm of longterm population dynamics of an Apple ermine moth/ An algorithm of longterm qualitative forecast of its mass reproduction in the Republic of Krim and Ukraine was worked out, taking into account cosmic and population cycles.

Key words: Apple ermine moth, population dynamics, Mass reproduction, solar activity, algorithm forecast.