Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Динамика белков и нуклеиновых кислот в печени и яйцепроводе кур в процессе развития носкости и под влиянием некоторых факторов регуляции

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Динамика белков и нуклеиновых кислот в печени и яйцепроводе кур в процессе развития носкости и под влиянием некоторых факторов регуляции"

РГ8 ОД

Хсрк1всшгй деряавний уч1ворсятс?

3 О ДОГ доз *

На правах руяопису

кран&а олша мтлшк

даНАМШ ЕШШ I ШЯЙЙСВИХ КИСЛОТ В ПЕЧйЩ! I ЯЙЦЕПРСВОД! КУРЕЙ В ПРОЦЕС! РОЗВЙТКУ НЕСУЧОСТ! .

I п2д вшшди давних ётопв регуляцП

03.00.04 -б1охМя

АВТОРЕФЕРАТ

днсертацИ на зда^ття вчекого стулекя кандидата б1олог1чнюс наук

Харк{э - 1993

Робота виконана на кафедр! 1 б^oxtмtí '

I .

Харк1вського зооветеринарного институту

Науковий кер!вник:

, ЧЕЧ0ТК1Н Олексгй Васильевич, . доктор бхологхчних наук, професор.

0»1ц1ВН1 ШОНШТИ:

ГЛАДКОВА Алла 1ванхвна, доктор бхологхчнюс наук, професор, Укр.НД! фармакотерапИ ендо-• кринсяогхчкнх эахгораае.нь.

СУРАЙ Петро йедорович, доктор бгологхчнкх наук, стараий нлуковий ыивроо'шшн, 1нститут шахгвницгва УАЙ1.

Пров1ди& орга^эацхя: 1нс?игут фтг1олог|1 .та б10х!»Н сЛльськогосподарськкх тварнн УААН

З&хкет в!дбудеться »3 ■1993 р.

о годин1

на зас{данн! епец1ал1зованох Вчено? ради К. 063. 06, 07. Харкхвоького доржунI ве^х.-итету / 3100^7, Харк1в,, найдан Свобода 4, ауд. 3-15 /

3 дисертац1е» мохна ознайомитис# в Центральна науговгй бтбл1отец! Хярк+веького дерауи{вврсктету

Автореферат роз!сканий

Ечений секретар

епец{алгзованох ВченоЕ ради, .

кандидат б'юппггчниу наук 'у4"" А.В.Некрапова

ЗАГАЛЫ1А КАРАКТЕЖТт РОБОТИ.

Актуальн!пть теми.Одно» !з головних задач птах!вництва в •п!двитцення продуктивное^ с1льськогосподарсько! птиц!, Зокрема» основу дгяльност! п!дприемств яечного напрямку складае !нтен-сиф!кац!я виробництва яець, що грунтуеться на п1двищенй1 иесучост! курей.

Висока несуч!сть .курей досягаеться не т!льки за рахунок сеаекц{!, покращення умов утримання та год!вл1, але й за рахунок впровадаення нових кормових компонент!в, р!зних прем!кс!в та стимулятор!в яечно! продуктивное?!. Ефективн!сть цих захо-д!в в значн!й мхр! обмежуеться недостатим р!внем наших знань про механхзкм яйцеутворення ! 'регуляцЦ репродухтивно! функц!! У сгльськогосподарських птах:в. Тому розробка ф!эголого-б!ох!т мгчних методIв стимулящх несучост1! курей, що грунтуеться на глибоких знаниях процесхв б!осинтезу когаонентхв яйця 1 регу-ляторних мокливостей организму, е основоположной.

В зв"язку з цим функц!ональна активн!сть репродуктизнкх ор-ган!в курей, регуляц!я пропас!в .биосинтезу компонента яйця досить активно вивчаеться. Протэ, багато питань, що стосуються розвитку репродуктивних орган!в, хх становления эв"язок них процес{в э функционально» аяй'ачгстю эстрогенн!'х горнон!в в.чвче-но недос^гатньо. Незрозум!ло як д!ють регулятора! чинники, ккими е сстрогени, на бглковиЯ, нуклехновий ! кальц!евкЯ обм!н, особливо в процес! розвитку несучост!.

На даниР час запропоновано ! розробляеться багато р!зних кормових стимулятор!» яечио! продуктивность Проте мало йвер-таеться уваги на те, що стимулшч! факторк за сво!м складом, повин!-бута блнзьк! до. чинник!в регуляц!г, як! вяастяз!

■ _ ', - а ~

сриш:вцу, /а дка повит допоЕшзваги регулягорнг иоадивостх курей-кесучои.

Л заБдання доелхджень. Основное иетою нашох роо'оти буяо: взшчвдд обмхн ССхлк^ё, нуклахнеигх кислот I кальцхв в репродуиткйних органах курей в процее* розвятку кееучоегх I в-залегиое?! вгд дхг регулввчих цщникхв / естрогеннх горионк <га 1х кошлексн! сполучення /, кормово: добавки, яка стимулов яйцеутворання у курей. У цхлему дат к бгологчеде обгрунтув&ння кормозог добавки, яка активхзуе обм1ннх процеси в репродуктивное органах курей 1 пхдвицуе га несучхсть; показали, що ¡гапюм викорис*ання прещке1е, як г скяадаоаься з проыЫяих продузстхв. 6!оеиняззу кйця г кошоиен?1в, ¡50 безпосередньо входять до Його скязду, ыоаливо, .аналогично гормонадьниы чинникам орггш1зыу, п!дайЩггги продунтизн!сгь.

й&УКЗЗй ноуизн& -роботе. Установлено, що кормова добавка аналогично есгрогенким гориопаы стимулюе синтез б!якхв в пг->**нц{, какопиченнк 1х в кров! I репродукгавних органах. Особливо сфектиьно гона дхе. на п^силення бхоскнтезу в1телоген!ну. На в!дм1ну ес-А'рогьн|в шшчоний кормовю! предке дхе виборчо-посмлюз уморения рибоеоишлшх ЯШ х б!лку.

Показало, »до кормоза доо'йшга, як 1 ес.'рогегм! -юркоаи, мае впяиз на г.оК1Н кр.чьцхю в рзпредктавди* орг&ньх курс", Бона. етабхяЬуе ойыхк ;:адщ!ю в печгинд та в окрзмих вхйдиках яйцйировс/у на 21*.аш-:ому р1л;1,'що забезпечус- його ^естухшке^ь для фераузашр шкасажут; я&'дь при високхй }нтансквноо51 НеоучссчЧ.

Кокова добавка иссилюе Охосинтев компонент!« яйця завдяки стимуяягД$, нк х естрогени, синтезу Д!К I РНК в реиродуктивних

- 3 - ■ ■ •

органах курей, особливо рибосоиальнкх РНК.

Вперше показано» що використовуючм комплекс сполук, як| тип в сво!м склад! прокгёжн! продукта (Лосадлзэу яйця I продуктя,я*1 безпосередньо в в яйц!, можна добитнся ефективно! стикуяяцИ яечно! продуктивност! курей, :. . '

Практична значения роботи. КормовмЯ пр«м!кс випробувано V ■ виробнищпс уловах, в!н доеводяе п{двищтк продуктивн!сть курей до 17 яець на саредн» курху-нес-уйку за пер! од Н викэристання, а також п1двищус 1гой корисн! ознаки / масу яець, м!цн!сть шкаралупи, виягд 1нкубац{йних яець/. , ■

Апробац!я роботи. Результата дисертац!йно1 роботи знкладен! на науяовюг конференц!ях профвсвреько-викладацького склада' Харк!вського зооветеринарного {нстатуту / 1990,1991,1552 рр/.' ббластн!й науково-практичн!й конференцН " Актуалья! пробле&га зоотехн!чно1 науки 1 практики р. ГеспублIканоьк!Я конфв--

ренц!! э м{^народною участм " Проблема сучасного п?ак!гннцгва", Харкав, 1991; конфвренц!! молодюс вчення 1нс?итуту п?ах1вйицтва УААН, 1992 р. '

Публ!кац!!. По матер!алах дисертац!I опубл!ковано.Б каукоэюс праць. . '

Структура I об"ем" робдти. Дксерац!я н&пнсана на 137 стор!н-ках машинописного тексту ! скяадает^ся з вступу, огляду л!твра-тури, опису матер!ал!в I метсд!в досл1джень, рееульта9!в ейспэ-риментальния досл!джень ! Гх обговорення, висновк!в, рекомендаций виробництву 4 списку використано! л!тератури, до юг.ото входить 304 роботи, в тему «тел! 223 {коземних автор!в. ;

МАТЕР1АЛИ £ МЕГГСр.Д0СЛ1даНЬ Робота виконана на курях-несучках порода б!лий лвгорн, л!н!! 07 свдзнц!? 1нетитуту птах!внйцтва УААН. ■ _

П!ддогл!дна птипя утримувэлась у лабораторному в!вар!?

в каскадних кл1?ках. Годували курей аагальноприйнятими районами / Норни ЫСГ СРСР,1963/ а необх1дними добавками BÍTaMÍHÍ8 i м1кроелемент1в.

Було проведено дв1 cepii дослЩв. У nepaiiti cepti досл!д|в ставили задачу вивчити вплив окреиих естрогеннюс гормон!в, вокрема естрад1олу t еетрону, i спец4ально! кормово! добавки на бхлковий, нукле!новий i калыЦевий обмЫ в печЫц! i репро-дукетвних органах курей. Об"ектом досл4джень були кури-несучки , породи б1дий легорн, tiniS С7 п!сля 10 и!сяц!в застосування вормово! добавки для стицуляц!i несучостЬ

Склад'кормово! добавки / в розрахунку mir kom6íкорму /: kossIh - 2400 г, аскорбЫова кислота - £00 р, лиыонна кислота -250 г, сульфат h&Tpin 10>ти водний - 350 г / A.C. К< 960284 А23К I/I6 1962/. Корыова добавка,- крхы цього, була посилена' *такими компонентами: карбонат кальц1ю - 2400 г, диг1дрофосфат натр!» 2-зам1щениЙ, 12-водний - 1600 г, лактоза - 200 г , янтарна кислота - 100 г, £одат кал!ю - 2 г, фол!ева кислота . 2 г, г!дросульфат цинку - 200 г, г!дросульфат марганцв - 200 г.

На анаяог1чних курях, яких годували таким же стандар-тнш районом, в тому к в!ц1, проведено досл!дкення впливу естроген-рих горыснхв / естрад!ол, есэрон /. Циы куряу в указаноиу bí¡áí уводили в грудн! ы"лаи естрон або ес?рад1ол в доэ! 10 тис.од, на голову. Через 24 години п1сля гк"екц1! кури поступали в дос-л1д. Для експеримектальнкх дослхджень використовували в кожно! групи по 10 roatn курей. Курей забивали дакагЛтацхе», Зразу ж , розтинали чвревну пороянину, вияягали печхнку та яКц<зпров!д, останн!й звавувалн i розд!ляли на три частями: (Ллоксинтезуючу,

. перешийои i шкаралуповий в!ддЬч. Kpins цього, у курей брали кров,

i

(

яко! вид1лял!5 сирова*гу, де пленачяла ви1с? з1телсгенЫу по Ыак-1ндо / 1§59 /, гагальний та в|льний кальц1й фотометрией полум"я / Полуэктов, 196? /.

В онремих частинах яйцепроводу 1 печ!нц| визначали вм!с? сухо! речовини, загального б!лку методом м!крокьельдаля 1 кальцШ по фотометр1! полум"я, аскорб^ову кислому методом Натальсон«/ 1962/.

В печ!нЦ1 г боковому в1ддШ яйцепроводу» окр{м укозаного» визначали вм!ст рибосомально! 1 цитоплазкаткчно! ГОК по 1Мдту I Тангауэеру в Модиф1кац{ I В1ннкк / 1960 /, а таков вм1ст б1лку рибосом 1 цитоплазм« / по Лоур!, 1551 /.

. Для проведения досл!д1в по внпробуваннп кормово! добавки яз.. стимулятора несучост! курей було сформовано дв! групи-курой л1нН 07 по 72 голови в кокн!й. Кури утрямувалксь я каскада их кл!ткаг, IX годували рац£оном ддя високопродуктивкях курзй-несучок э необх{дними добавками в1тод1н{в 1 м1кро0лоаен¥4а по нормам. Шдцосл1дн1Й Труп! яурей, починшгам з 160 детого 1 на прогяз? зсього продуктивного пер!еду, в рац|он вводом ., кормозу добавку. •

Ура*овували такг покаэникх: нвсуч!с\:ь / 1ндаа!луаяьно в4д кожно! курпи-несучкя /, маса яець я 12-ы}атноиу ! в к*нц! досл1ду. *

У друг1й сврН дос л г д{ в вивчали регуялторну д!ю комплексу естрогенних гормон4в I кормово? добапяи на обм!н речовин в пвч{иц! { яйцепроводу курей-несучок.

Дэсл}дя проводили такой на високопродук?ивн1й л1н1! яурей породи 61ляй легорн.

курей 70-денного вi«y було сформовано три п!,вдосл1дн»х

грушз.

1-е контрольна.

2-е гйдцосл1дна, з Ы"екцхею комплексу естрогенних гормон!в.

3-а гДдцосл^а, якхй п!слч 80-двнного вгку в рац!он уво-. дюш кормову добавку для стиыуляцхi процес!в обыхну в рзпродук-еивчих органах. Для. експериментальних доел!д!в використоаували по 10 roflis з кожнох груш. Досл!ди проводили в слхдуюч! bíkobí пер!оди: 90-100 дн!в / пер!од п!дгс?овки до несучост1/, 150160 дн1в / початок несучостх /. 260-270 дн!в / период íhíbuche-hoí несучост!/, 430-450 дн!в / эагасання несучостх/.

Горыональнх препарати уводили в грудн1 м"язи за добу до дос-л!ду. При цьому 90-100 денник i 150-160 дешшм кургал уводили комплекс естрогенних гормон!в в сп!вв1Дношзнн1 естрад!од;естрон 2:1 / естрадлсл 10 тис.од., естрон 5 тис.од./, тобто в пи спхьвхдношэнк!, якр стиыулюе перевакно picT 'i розвитоя яйце-т проводу..Курям-несучкам у Biitf 260-270 i 430-450 дн!а уводили комплекс естрогенних'гормонхв в спхвв1дношених 1:2 / ес®рад!ол б тис.од., естрон 10 тис. од./, яобто в тш сп|ввдношвян!, яке стимулюа в печ1нц! бхосинтов в!телогекхпу, нхий с безчосзрвд-н!м попаредникоы я1пофос$опрсте£н1В коввду/ В.1'даоний,1882/. Иодалшх опеюац! i i Еизначаемх показании були так!' i;¿ як i

* а

в nepmiñ cépii досл!д!е, за винятком voro, цо а пзихнц! i окремих в!дд!лах яйцепроводу виачали ще эагальний'bmícp ДНК / по Д!ие,19б4/ i РНК / по МеЯбаум,1354/, i с. наноп актизн!еть нуклеаз / по Скв!рськ!й I Чзп!нога, 1964/.

Виробнича перев!рка проведена на селекцШий пвдцх порода {fÍBHÍi .яергорн в селекцШюму п-гашчику доелОдного господарсвда "Б!рки" 1но1'И1уту птах!вн«цтва. В п1дцосл}дн1{1 i контрольна

групах було по БСО гол!л гсур^Я. Птнця утрицувалась а окремих секц!як, як1 мали контрольн! гн!ада. Год I в ля при Ыяьиоыу доо-туп! до корву. Кури контрольно! групи одериували стандартниЯ рац!он, в п!ддосл!дн1й груп! в рац!он уводили кормову добавку

»

8 160 денного в!ку на протяз! всього продуктивного пор!оду.

Ураяозували так! показннки: несуч}с?ь -!ндвз{дуально, иасу яець в 12-м!сячноиу в!ц!, вих!д !нкубац!йнях яець, густину яець, м!цн!ст«> вкаралупи та {«су. .

Одержан! результата досл!джень статист.т?ло оброблен! по иэ-тодвкам, описании 1.Плох!нським / 1970 /\ П. Рокицьки» / 1273 / з внкорнстаннян компьютерно!

оенош! результатдоойдашь 1 ix овгсворшня

I. Вгатв естроГен{в ! кораозог добавки на обм!н б!як*з, нуклехновкх кясДот ! кальц!п в рзпродуктнвних оргслая курей-несучок

У результат! досл!дяень установлено» що п!д впливои г.строгон-нкх гормон!в ! кормово! добавки'спостсрхГаетьсй внипемнй сухо! речовини в печ!нц! / з 31 до 27 % / ! иакопичгшй 11 в б!лок-синтезузчоку й!дд!л! яйцепроводу / з 26 до 29 $ Д ¡до укаэув на влкористаиня пластичних сполух, як!, вкрсбляйться пзч{нкоэ, ка синтёэ конпоненг!в яйця. Протэ, цэ дийлячись на це4 загаль-ний вм!ст б!лку'в печ!нц! п!д впливом естроген!в / естрад!олу ! естрону / зб!лыпуеться / з 16,2 до 18,5 I 19,5 %, в!дпов!дно/. У той ке час у курей, яккм,уводили в рац!он кориову добавку, вк1ст б!лку як в печЬщ!, так ! в б!лковому в!дд!л! яйцепроводу залишасться стаб!льниы. Очевидно, когалекс сполук кормового преы{ксу забезпечуе б!лш {итенсиянй використання його на

- 8 -

потреби яйця, що фбрыуеться. На це указуе 1 п!двигцення продуктивное« курей, як! одерагували кормову добавку /табл.1 / I аначне зб1льшення концентращ1 аскорбт.ново1 кислоти в печ1нц! / з 29 до 68 мкг/г тканини / 1 бхлковому в:дд!л! яйцепроводу . / в 16 до 24 мкг/г тканини/. . ... ' Таблиця I .

Продуктивн! якостх курей в залежностг в!д дгх корыовоХ добавки

Яйценосн!сть Маса яець,г Ыаса яець, г на середню несучку,шт. в 12 иге. в кшц! досл!ду

Групи Контрольна 210,1 60,4 63,5

курей Досл!дна 223,3 61,4 64,5

Вы!ст сухо! речовини 1 б!лку в окремих в!дцглах яйцепроводу, пов"язаних а форыуванням шкаролупи яець, не зы!нюеться н! п!д впливом естрогенхв, нг кормовох добавки.

Концентрац!я кальц!» у В1до!лах яйцепроводу, пов"язанкх з форыуванням шкаралупи яець/ перешийок, иагаум /, пгд впливом естроген!в / естрону, естрад1олу / зменшуеться / а 116,5 до '77,4 188,8 ыг %, перешийок 1.3 83,9 до 76,2 1 78,0 ыр £,иаг-нум/. Одно«асно а щм вхдбраеться I зменшення вм1сту аскор-"б!ново1 кислоти в перешийку а 38 до 21 ! 16 "мкг/г тканини, в магнуш э 24 до 13 t 17 ыкг/г тканинк, в1дпоб!дно, пхд дхею естрону ! естрадхолу. .

4 Естрогенм сприквть швйдоЕ мобШзацгх кальщю !е р!зних орган1в для-формування шкаралупи. Проте, цього не спостер!-гаеться при уведенн! в рац!он курей кормовоГ добавки 5 яка " мае в соб! як кальиДй, так.! аскорб!нову кислоту. У курей,

як! одержували кормосу добавку, не спостер!гаеться суттевого эменшення кальки 1 аскорб!ново! кислоти в окремих в!ддхлах яйцепров'оду, пой"язаних з формуванням шкаралупи яець. При цьому у них спостер!гаеться б!льш !нтенсивна мобШзацхя кальц!га як 13 о'хлоксинтезуючого в!дд!лу яйцепрозоду, да каемо * спад кальц!в з 71,6 до 64,8 мг 1&к 1 з кров!, особливо за рахунок в1льннх форм / тг-'л. .2 /.

Таблнця 2

Бплкв естрогенних гормон!в 1 корыовох добавки на вм!с? я!телоген!ну г кальц!ю в сироватцг кровх

Показникк . Групп курей

Контроль:« Еогрон Естрад!оя ¡Еормоза добая;л

а. В!?елогенЬг, мг/ыл

9,4 38,4** 49,12,05Ж

и± . 1,0 2,3 . 3,8 2,1

б. Загальний каяьц!й, мр %

31,7 31,0 30,0 25,0х

1,8 0,6 ' 0,9 1,5

э. В!льний кальц!й

19,3 28,5х* 27,0х 14,0х

' к* 0,8 1,4 2,9 ' 1,3

Приметка: х-р!веш> в!рог!дност!. Р <»0,01, ях~ Р * 0,001

Шд зплквогл иорюво? добавки !нтэнсиф!куэ,гься не т!яьки . сгштстгпш! процесй в пГ»ц«прозод!, шгз й з печ!нц! де синте-зугкса В1тологан!к1> нзобхгдннЯ' для фор.г/ракия повтка язць. йк видно- таблиц! 2, пхгелогенхчу з хроа! як п!д

вплиб.ом ес?£»г8н1з, сак ! при викорпсташг ксрново! добавки

эначно п!двищуеться.

Наск|льки 1нтенсиф1куються синтетичн! процеси в орган!зм1 - курей, оброблених естрогенами I тих, щч одержували кормову добавку, ыояна бачити 1з даних приведених в таблиц! 3.

Таблиця 3

: Вплив естрогенних гормонIв на вмгст рибонуклеиових кислот

4 бхлку в печЫцх 4 боковому в!дд1лх яйцепроводу

Групи курей Контрольна Естрон Естрад1ол Кормова добавка

а. Рибосоыальна НШ, ыг %

Печ1нка 41,5 57,5ХХ 62,6ХХ 76,2ХХ

"±,.1.83 0,86 1,61 1,96

'Б1лковий"в1дд1л 30,7 56,7х* 60,4х* 52,5ХХ

яйцепроводу м- 2,3 2,6 0,8 . 2.1

б. Цитоплавштична РНК, ыг % ,

Печ{нка 17,6 24,0** ■ 25,Э3® 19,5

н± 0,74 : 0,63 0,99 0,41

БШовиЙ в1дд!л 20,2 . 27,9ХХ 29,4** 21,0

яйцепроводу в± 0,85 0,57 0,29 0,72

в. В1лок рибосом, и?/г тканини

Печшка 22,3 26,3х* 26,2™ 31,7КХ

п± 0,49 0,35 0,97 1,03

Б1лкопнй в!дд1л 5,8 8,3х* 8,4х* 8,7ХХ

яйцепроводу м- 0,19 0,44. 0.40 . 0,26

г. Бхлон цитоплазми, мг/г «к&нини

Печгнка . 72,4 102,6х* о» гхх юз.е**

Р- -2,10 3,58 3,77 3,66

Б1лковий в!дд1л 188,8 223,1хх 220,1х*. . 227,6Г-Х

яйцепроводу н- 5,56 ' 5,Зо 3,77 3,49

Примака: хх- р£вень в1рогхднос?1 Р <■ 0,001 .

ГЦд впливом кормово! добавки bmíct рибосомальнох fflK s йё-ч!нц! ! яйцепровод! курей р!зко п!двищуеться, нар'ощуеться aifl-повхдно i вн!сТ рибосоыального б!лку t б!лка цитоплазми. При цьому д!я кормово! добавки виражена б!льш значно, н!ж уведенйх в орган!зм екзогенних естрона або естрад!ола.

Нормова добавка на в!дм!ну в!д естроген!в, очевидно, справ-

ляс спецйфхчну д!ю направлену на активац!п т!льки рибосомальНо!

i

системи, тому що будь-яких сутт'евия зм!н по в!днотеннв до вм!с-ту цитсплазматично! НШ, яка такой активуеться ветрогонами, не спостер!гаезъся.

Активами еинтетичних процес!в в репродуктивних органах

в!дпов!дно сприяе i розвитку продуктивное?! курей. Випробування

' i

кормово!.добавки в умовах досл!ду показало II високу ефэктнв-н!сть. Так, кури-несучки, як! одеряували кормову добавку, за 10 м!сяц!в продуктивного пер!оду знесли на 13,2 яйця больше, н!ж контрольна група / табл.1/. Maca яець в rpyní курей, яким эгодовували йормову добавку¿ була на I грам б!льше i в 12-м!с. slqt i в к!нц! досл!ду.

2. Регуляторна д!я комплексу естрогенних гормон!в i кормово! добавки на обм!н речовин в печ!нц! i яйцепровод! курей-несучок

Удосконалпвання кормових прем!кс1в в значн!й нхр! визначае подальше п!двищення продуктивное?! курей яечного напрямку. ; .. Найб!льш перспективним в ц{й робот! е пошук таких компонент!в для npeMÍK«ÍB, як! б не т!льки доповнювали недостачу л!м!тую-чих речовин при б!осйнтеэ! яйця, але й непряМим чином впливалк на генний апарат кл!тик орган!в, як! беруть участь в яйцеутво-реннх-у курей, тобто стимулювали власну гермональну систему, аналогхчно уведенню природаix гормональних препарат!в, але в

/

той же час не виснажували оргенхзи несучки, а, навпаки, продов-хили час XI використання, як доповнювачх нестачх регуляторних нсжливостей орган!зму птиц!. Пошук таких чинник!в год!вя! досить вадкий I немояливий без ретельного вивчення обм!нних процес!в, що в!дбуваються у курей в пер1од подготовки до яйцеутворення ',* 1 беэпосерадньо пхд час яйцев!дкладання.

В зв"язку з циы для вивчення б*ох!м1чно! сторони обману речо-вин була вибрана печгнка, як орган, що поставляв попередникхв . для формування яйця, х яйцепров!д, як орган репродукцхх з яскраво еираженою перевагою анаболхчних реакцхй. При цьому для того.щоб зроэум!ти поцеси молекулярно-генетичних 1 б1ох!м1чних мехашз-м!в д!х на орган1зм курей иомпоненг!в кормовох добавки, пара', лельно э досл!доы ! контролем була ще й група курей, яким за . 24 години да досл!ду уводили комплекс природн!х гормонхв,' побрани;: у ф!з!олог!чних дозах 1 в!дпов1дних вхковим особливостям росту 1 розактку репродуктигнох системи .

У результат! досл!даень установлено, що вм!ст б1лку в печ!нц! . курей в процес! розЕИтку несучост! зростае ах до початку !нтен-сивного яйцев!дкладшш / з 16,3 до 18,2 % /, а потхм знявуе-ться / до 15,7 %/, повертаючись до початкового рхвня. Ан;ллог!ч-, на картина характерна I док р1еки?: в!,одШв яйцелролоду. До дочатку яйцав!дкладакня / в!х 100 дн!» / естссггак! гормонн .. ! кормова добавка не спраглклъ сутеевого эк-шву на б!якоюкй абм!н аавдйкч едуу, що в цы*ыу в*цх репрсдук'шгн! орга;ш щз «алочутляз* до ях д! Однак в початком квсучостх £х вдлкв .¡¡а б!лковк$ обуДн починаз визнйчатнся. Особливо яскраво цэ ; видн<? ка пршлед! а!текогеи!ну8 «оиц$нтрац!я ккого в сироватц! кровх вростае яз в процес! роештку несучост! /' в 2,8 до 28,9

мг/мл /, так ! п!д впливом естрогенних гормон {в / а 4,6 до 46,2 мг/мл / г кормово? добавки / з 2,98 до'31,6 мг/мл/.

Змгни вм!сту кальц!» в печгнц!, кров! !, особливо, в репро-дуктивних органах щ{льно пов"язан! зф!з!олог!чними процесами, ;' що визначають розвиток в!дтворювально! системы курей. ' •'

3 переходом до яйцевгдкл^цання вхдбуваеться винесення наль- ■ ц1ю !з печ!нки в репродуктивн! органи, в основному в перешийок ! шкаралуповий в!дд!л яйцепроводу ! дал! в шкаралупу яйця. Цо обумовлве зниження вм!сту його в печ!нц! / э 57,7 до 51,0 мг %/. 1 окремих вгддхлах яйцепроводу, особливо в тих, що пов"язан! з формуванням шкаралупи, ! деяке накопичення його а сироватц! Л/ кров! / з 11,4 до 21,3 мг %/. Коли наступав спад несучос?! Г; вм!ст кальц!» повертасться до рхвня, характерного для початку , ' яйцев!дкладання / в метах 50 мг %/. '

Естрогешц гормони, уведен! в орган!зм курей на початку ! в I пер!од !нтенсивно2 несучост!, спрнлють масовому динару кальц!й' . !з печ!шш ! !нтих оргйнгв в кров 1 дал! в яйце, що формувться. Конценграцхя кальц!я в кров! в пер!од хнтеисивно? нбсучостг/ -досях'ае 17,9 мг % проти 8,3 ыг % до Гх початку, Однак, колм : ' ; нэсуч!с?ь пряпиняёться, из приводить до накопичення «хльцх» п .;,>;. печищ! 1 рАпрод;т;гивних органах I сладу його г!0Ш5ентрацр:. в ' ■ кров!. . / _*,■",..

Ксрмова добавка стабЫзув обм!н яальц!э з погйнц^'! окра-них »Лд^лах яйцепроводу ;'а високсму рЫ«!, эабвапсчуе йоуо ' доступн!сть для формувзкня яець, нав!яь .пра високхй 'ьуеискв-. ноет! несучост!. .

Динамгка вмхету аскорб!нозо2 кислотп пов"язана а скнтйэом . б!яку х обм!ноы кальц!» в репродуктивных органах, корблятивнз-:

сполучена а розвитком процес!в яйцеугворення.

Вм!ст ДНК в печ!нц!, бглоксинтезуючому в!дц!лг яйцепроводу зростае з розвитком яйцеугворення, досягае максимуму в пер!од {нтенсивно! несучос-т! / 6,59 проти 3,51 мг/г тканини в печ!нц|, 2,30 прота 1,74 мг/г тканини в б!локсинтезувчому в!дцШ яйцепроводу/, а пот!м знинуеться до початкового р!вня 1 нивче, характерного на початку несучост!.

Вмхст ДШ в перешийку яйцепроводу э в!ком не змхнюеться. Комплекс естрогенних гормон!в з переваГсв естрад!олово! актйв-ност!, яка стимулпе проя!ферац!йи! процеси в рэиродукиганих органах, сприяе ыдвищённю ви!сту ДШ в пэч!нц! ! в б!локсин-тезуючому в!дд!л! яйцепроводу як на початку несучсит! / 7,22 проти 4,81 мг/г тканини в контрол!/, так ! в пер!од !нтенсивно! несу-чост! /9,65 проте 5,59 мг/г тканини в контрол!/.

Коли затухав нёсуч!Й5?ь вм!ст ДОК п!д впливом естрогенних гормон !в суттево не зм!нйеться в печ!нц! ! репродуктивних органах курзй. ;

У тих в!дд!лах яйцей^йводу де в!дбуваються процеси формування шкаралуш,! п!дшсарр.чупних оболоноя яйця / перешийок,магнум/ вм!ст Д1К иайай не вмЬшеться гид впливом естрогенних гормон!в.

Йтв кормово! добавки на вм!ст ]Щ в печ!нц! } репродуктив-них органах аиалог!чний д!! естрогенних гормон!вг але в!н дещо слабиий.

».Активность ДНК-аз / кисло! ! лужно! / указуе на те, що у б!лковому в!дд!л! яйцепроводу, тобто там, де в!дбуваеться актнвний синтез б!лка, зб!льшення концентрац!! ДНК !де в основному за рйхунок неосинтэзу / активац!я лужно! ДНКази/, в той час як В печ!нц! ! окремих в!дд!лах яйцепроводу,особливо

п}д впливом статевих гормонгв, накопичення ДНК обумовлено за рахунок пригшчення активное^ кислих Д]К-аз, якх каталхзують 1х гхдрол13-до мононуклеотидхв.

Вмхст ГОК в печ1нцг г репродуктивних органах в порхвнянн1 з ДИК зазнае бхльш значних зм1Н як в процесх розвитку несучост!с так : в залеяшостх вхд дгх комплексу естрогенних гормон1Е 1 кормового прем!ксу, який стимулюе яйцеутворення.

В печхнцх на початку I в пер1од 1нтенсивнох несучостх спос-терггаеться вхдносний спад РНК на одкницю маси органа / э 6,59 до 1,61 I 2,25 ыг/р тканини, вхдповгдно/, що обумовлено накопи-ченням в гепатоцитах вхтелогенхну. В яйцепроводг у всЬейого вхддхлах / бхлоксинтезуючий, перешийок, шкаралуповий / в процес! розвитку нзсучостг вхдбуваеться зростання йльхостх ШК /з 1,68 до 5,19 иг/г ткаииии-бЬтовий в!дц1л; з 1,13 до 4,26 . мг/г тканини-перешийок; з 1,63 до 3,69 мг/г тканини-шкаралупо-вьгй вгдд'сл яйцепроводу/, що погоджуеться з !нтенсивним синтезом б!лку в цих органах.

Уведення естрогенних гормонхв в организм курсЯ !нтснсивно стимулюе накопичення ШК як в печ1нцг, так I в окремих схддглах яйцепроводу / в 2-3 рази ь пор1вкянн! з контролем/, що обумов- " лено як пригн1ченням активное?! рибонуклеаз, так 1 позилённяы б10синтезу ГОК безпосередньо заново. , ! '

Кормоса добавка, на бIдагну вхд екстреыально! д!х естроген!Б, бхльш м"кко впливае на нуклеЗсновий обмхн, посилюо прбцеси. бЬсинтезу ГОК, а в!дпов!дно ! б1лка лець, що сприяе р!вном!р-ному I стабхльному розвитку процеенв яйцеутворення х бхльш висок!й ¡нтенсквностх несучосТ1 курей.

Ураховуючи,. що загальна РНК на 80-32 % складаеться. з Н *,"-

рибосомальноИ форми / А.В.Чечотк1н,1975/ на печ!нц1 1 б!лок-синтозувч!м ы!дцШ яйцепрозоду курей перев!рено д1о комплексу естрогенних гормон{в ! кормового премгкса на П зм!ст. Поряд а цим, було вйвчен«? имст цитоплазматично! РНК, а також энзначёно концентрата б!лку рибосом { цитоплазми.

' У результат! установлено, що з вхком вщст рибссомальнох ШК змониуегьс.. э 100 денного В1ку ! до початку яйцепгдиладання, погЬ-; зй'гльшуеяься в пергод гнтенсивног несучост!. У курой, що . припиннли яГ,цес1дкладання, спостер1гаеться доякий спад ркбо- ^ сомальнсл ГНК. В цьтому гмхнн рибосомальнох ГНК в ¡¡и<"(КЦ1 курзй вдеяк!» повторяют}, тг зяши, як: зхдбуваються з эагально» 'РНК. - '

\ Рибосо:.;гльна ШК в бглоксинтеэуточому в!дд!лх яйцепроводу '. змгьгасхьсд трохи вхдмЫно'в^ Н загального вм1сту. Так, ккщо эагальии.1 ьмхст РНК в процес! розвитку несучост! збхльшуетьсй, то рибссок&льна №К в перход штенсивиох несучостх зниауеться : / =габл. 4 /

, Концентрация цитоплазматичноХ РНК в печ!нц£ на почдтку не-сучосг! знекруеться, в по§1и активно зросте.с по м!р1 роавктку , яйцсуяворення / табл, 5 /. У б!локсинтезуючому вхдд} яйце- \ проводу картина ак£.лог!чна, але коли припиняеться несуЛсть .змхс? Ц'й'оплазйаткчно! РНК зменшусться.

Вм!сг рабосокального бЬшу гшатоцитчв в процес! рошзйтку , яйцеугаорзкня под!бно до рибоссшлЬнск' ГШ зниггутеься на почерку несучостх, а пот!ы к1льк!сть Гюго ¡шзидкс иростаг/хо,бл.4/^ К!лы:!суь б!лку цтаоплаз® эмгнюеться подобно цитоялаэт-'тичи{й Е1К: на початку несучост} в^дбу^аетьсл спад, а пот!«! рхэие 0роста1«:я в процос! И роззитку.

■ Таблица 4

Вайсг рибосомально! ШК 4 бглку рибосом в печхнцг I бхлоксинтеэуючому вхдц1Л1 яйцепроводу курей п!д впливом комплексу ерярогенких гормонгв г нормово! добавки

Групи куреЙ

Контрольна Комплекс естрогенгв Кормова добавка

дн1 100 ' 160 270 450 100 160 270 450 100 160' 270 450

Печгнка

Рибосокальна ШК, мг % Р.

46,2 42,8 51,7 48,8 47,2 78,6*Х68,4**79,6Х*47,5 65,3"Ь,7"|73,8Х*

0,57 1,67 2,01 0,45 0,36 С,95 3,45 3,40 0,44 2,32 1,69 3,16

40,6 35,1.43,2 • 74,2**£0,7**74,0х* 63,3'я48|30,67,1*1'

1,60 2,32 0,45 2,09 2,В5 . 4,86 0,82 1,56 2,89

БЬчок рибосом, иг/т тканини

,44,1 22,3 38,0 45,1 47,8 29,9**44Д* 52,5* 52,3 * 28,^2,5*51,6*

2,24 0,68 1,67 2,03 0,68 1,29 0,95 1,71 1,72 1,23 1,85 2,38

Б!лковий вгдд1Л яйцепроводу

Пвчхнка

в>

Щлковий вхддхл яйцепроводу

я ±

13?8 31,2 22,8 21,5я36,3х 37,7** 17,3*33,2 30,9*

0,70 -0,78 1,00

1,01 1,60 2,25

.0,60 1,10. 1,71

ч»

г Прш«тка: . х - р!вень вгрог1даост! ...Р.< 0,01,, хх - Р < 0,001.

ЕаЛгаця 5

Вмхст цитопяазматачно2 ШК г бгдку цитоплазма в печхнцг г бхлоксинтззуючому вгдйлг яйцепроводу курей пгд вплявшг комплексу естрогеннйх гормонгб г хормово! добавки

...... ------- -¡;ГрйИ2 курай

Контрольна ' Комплекс есгтгентв Кормова добавка

Вгк. дн! 100 160 270 450 100 160 :270 450 100 160 270 450 '

Цитоплазматична №К, иг % •

Печхкка 20,3 16,4 18,3 24,2 22,6 гэ^гэ.о^гэ.г* 22,1 23,4х* 26,3**29,7*

*± 0,82 0,91 0,51 1,03 1,15 1,05 1,57 1,66 0,73 0,70 1,14 1,49

Б{лковий вхдцгл 19,9 38,6 28,9 .34,3** 59,7К 31,5 . 28,2**49,0* 32,7

яйцепроводу н ± 0,99 4,49 1,57 . 2,00 4,27 2,61 1,65 1,44 1,80

Е|лок цитоплазмл, мг/г тканини

ПечЫка 95,7 58,2 101. 118. 97,9 83,7«г''П8.1! 127. 94,8 72,1* 116? 131.

и ± 2,40' 2,19 1,83 3,20 2,56 1,67 4,23 4г59 1,27 2,90 3,27 5,80

БЬтковий В1ДД1л 106. 187. 202. 139?* 2211:' 223? 136.** 214/ 224?

яйцепроводу и - 3,62 7,20 5,38 . 4,88 7,48 6,38 4,14 6,82 7»79

Примхгка: х - р1вень в1вог{дност1 Р< 0,01, хх - ? < 0,001.

¿' боковому гЛддШ яйцепрсяоду вмгст бглку рибосом кайб*дьа Е-нсоккй в nepiofl активного яйцзу™ворзння, a hotím мяыйсуь Coro снижаться. Щлок цитопласш ртако эростаз до перtоду ^ексчвкох иееучостх. а подалх нэенечно зб!льоуеться.

.Комплекс естрогеннш: гормонiв спрааяле заданий впяьз на • угзоренкп i какопичення рибосонально? RIK в г.ечшдд $ яйцепро вод! курей. До печатку несучостх / bík ICO дн!;? / ео»рогенк дзк^льза сткнуявать нагсогсичення рио'осоаальг.'ох РНК а Д2*ппц: 3 хоч buíct рнбоеомаиьного бглку активно оросуае, ®,о углзуе на ; iíifOHCEBHs утЕорзмня рибосом. 3 роэвиткоц K3cy~i0.?,fi естрогзни стйыулюать синтез i пб£лызуюгь к!льк1сгь рибосо:;ально* FHK i бггау. В период хн^зноивнох несучостх п!дносн;Ш гшхег pnrfoco--иальиох РНК. такой зйхлылубтьея, але нэ так активно, як j;a початку ií, хоча вийсг рнОосомаяьнсро^йродовзуе 031льшув?л".!ся. Концентрац!я цитоллаэматиадох РНК з почхнцг незначно зростае до початку иесучостг вплнвон эстроген!a. UpapícT кенцзн-трацН бЬшха цитсплаэш такса залишаезься нзеиачним.

У б|локс1?нтезуж-:.ому яйцепрозоду ястрсгвни ейгаулв-

25ть сппгза i ¡закопичгнш: рибосоиальнох FHK У fei SiSOHi пзрходи. Аналогична еле менш вирааенй, :;арцг/зр;;з i цято-

пя-здьашшо! РНК 01лкового в£дц!лу яйцепроподу.

Коркова добавка справа накапичекна Еагалького ямхету вехх зид!з PtiK, принцип ií аналоИчнкй ес^рогенккы гормонам, хоче цп дЫ вяраязча менш активно,'аде а досгааньс®. ьж-емэтич-ноя значямхетв. У курей, hkí прапинилч нбсуч1с?ь, стймуяшчо д!я ::орнозо2 добавки на б!ссинтез рибоссмально? ШК d печ1кц! мае таку ж направленхеть, яка спостер!гаетьсй i о боковому в1ддШ

;■ • ; ,-. » .. _ '.;.... 20 -• яйцепроводу. .;•'.' . • ■ -

К1льк!сть цитоплазматично! ШК пгд впливом кормовох добавки . ; зб!льшуе?ьсл б печ1НЦ1 I боковому В1дд1л1 яйцепроводу, але ' дех!лька менше, к1я пхд дгеп комплексу естрогенних гормонгв. 1 Зм!ни вмхсту б!лку рибосом I цитоплазми гепатоцитхв, а також кл!тин бтлкового в1дц1лу яйцепроводу П1Д дхеи кормовох добавки анало1'1ЧИ1 тому, що ми маемо, коли обробляемо курей статевими 1 гормонами, але ефективн!сть стимуляцп виражена слабите.

Такии чином, змхни в обм1Кх речовин в репродуктивних органах, як! спричиняються статевими гормонами, можна пикликати 1 комплексом кормових чинник!в / пром!жних попередникхв б1оскнтезу яйця/.

Застосу^ання такого кормового превдксу не викликас ф!з!олог!ч-нох капруга в органхзкх курей, на виснаясуе хх пласткчних ресурс с!в, як цо вхдбуваеться п!д впливом статевих гормон!в. Кормова.. добавка справляе тривалу стимулшчу дхп, яка завершуеться хнтенсивною несуч!спо курей.

3. Вллив спец!ально1 кориово! добавки на продуктивном гурой-нссучок

Подан! вищэ иа*ер-';»ли досл!джень указать на ^е» що створена кормсва добазка, яка .по кхкцоекм результата»! своех дх! на обмхн бхлку, нуклехнових кислот ! кальц!в мае багато загальних рис в покаэшхами, як! в!добрапаоуь ьппт комплексу естрогенних гормонхв, д!я яких найб!льш виявляеться ка рибосомах печ!н-кц4! "яйцепроводу. •

. Дан| Еиробнкчо! перев!рки приведен! в таблиц! 6. Як видно !з таблиц!, використання добавки в год!вл! курзй стимулюе !х несуч!сть. Це доэволяе на стандартизования рац!онах одерхати на I? пгук яець б!яыве за 9 к!сяц!в продуктивного пер!оду, н!х в

- 21 -

контроле Maca яець зб1льшуеться на 1,9 грами, вихгд хнкуба-цхйних яець зростае на 10 %. Зростае м!цн1сть i маса шкаралупи яець.

Таблиця 6

Продуктивна якостг курей в залежностг в!д дг! кормовох добавки

Показники

Групи курей Контрольна Дослхдна

Яйценосн1сть на середню курку несучку за 9 míc.

продуктивного пергоду, шт. 190,4 307,4 Maca яець у I2-míc.

в1ц1, грам 55,9 58,5

Густина яець, г/см3 1,076 1,077

Mi4HicTb шкаралупи, кг/ш^ 1,840 2,070

Maca шкаралупи, г " 5,86 6,35

Вих1д 1нкубацхйних яець, % 69,3 .79,3

.ВИСНОВКИ

1. Естрогенн! гормони / естрон, естрад!ол / посилиоть обм!н б!лк!а 1 кальц!п в П8ч!нц! ! репродуктивних органах курой, особливо вхтелоген!ну, що синтвзуеться в печшц! 1 е безпосе-редн!н попередником фосфол!попротехн!в жовтка яець. Кордова , добавка д1е аналогхчним чином, але хх вплив слабшЯ, за виняткок б!льш активно! стимуляц!1 синтезу рибоссмальнох ГНК в печ!нц!

1 б!лог<синтазукчому вхдцхлх яйцзпроводу. .

2. В процесх розвитку несучост! в печ:нц! у окремях вхдц!яах ййцепроводу курей-несучок аи до пер!оду !нтенсивного яйцзутво-рення й1дзначэ.е?ьея зростання синтезу бхлку. Естрогеннх гормонк 1 корда-з, добавка до початку несучос?! не справляють суттевого впливу на бхлковий обмхн в репродуктивних органах курей тому, цо в в!ц! в!дтворювальна система ¡це малочутлива до 1х дх! 3 початком несучост! !х вплиб значно посилветься.

. 3., Обм!и кальц!п в печ!нц!, кров! ! репродуктивних органах

/

курей визначаеться ф!з!олог!чниии процесами, пов"язаними з в!дтворввальною функц!ею. 3 початком несучост!'в!дбувазться мобШзац!я кальц!в !эпеч!нкн i !нших орган!в в репродуктивну сксггау / лерешийок, шкаралуповий в!дц!л яйцепрово^у /. В пе-р!од !нтенсивно! несучост! концентрац!я кальц!ю зростае в печ!нц! 1 репродуктивних органах. Коли ¡к несуч!сть затухав вк!сг.чкальц!в спадае до р!вня, характерюго до початку яйце-.утворення.

4. Естрогенн! гормони на початку х в пер!од макет. :ьно? несучост! сгимуяюють винесення кальц!» хэ печ!нки в кров ! !з окремях г!дд!л1в яйпепроводу я яйце, що формувться. Коли ж не-суч!сгь прнпинявться хх вплив "гвелэоеться.

5. Кормова добавка стабШзуе оии;;н кальцги як в печгнц!, так i о репродуктавних органах на високому р!внх, забезпечуючи <5еядефщитн!сть його для формувакня яець при shcokíB 1м?енспв-hoc?í иесучост1.

6. Рхзень ЛИК í FKK в печшц! f окрсмих в!дд1лах яйцепроводу виэначаз tí з;яки, якг вгдбуваються в общих бглку j цальц!» в пер i од розвн'хку t затухания несучсст! курей. Естроггнн! "гор/они i кормова добавка хнтенсифхкують обмгн куклегнових кисло?-в no4ÍHL(i t репродуктивных органах курей.

7. Кормова дсбззка по свохй еттлулшчхй ríí аналогична тону впливу, який на органiзм курей справляють еетрох'екн! гармони, ГЦд и вплибох активуються процеси ей,: i ну, як! бззпосерздньо ПОв"яое.НГ 3 синтззон компонент!Б 6{л!С0301 оболонки 4ÜVZ i Емхсту яовтка, тобт-о д!я П цьтеспрямована: обмхк" кальцг» йи;ьл стабШэуеться, н!велюються чинники його деф1цитнос?1 i деф!-цитност1 сполук, fiiii прийчагать участь у вхдкладйннг кальц!в

в шкаралупх яець.

8. Застосування кормоася добавки, яка сткмулюе H3c-/'¡íctb,

у ьирсбничих умовал дозволяв одеряати додатково до 17 яець на

*

курчу-несучку аа период П використання. Покралгуютьёп i íhüií господарсько-корисн! ooh&KMí faca лецъ, м!щ!сть шаралупи, вих1д хниуг5ац:йних яець.

ПРШ02ЩП ВИРСШМЦ'ЮУ

Для гйдашцення хитенсквиостг несучост! курей speöa вводити в комбгкорм / б роэрахунку на I т /елtдуючу кормову добавку: яозе!н - 2400 г, аскорбхнова кислота - 200 г, лимоння кислота-250 г, сульфат натртю 10-ти роди и Г. - 350 г, карбсичт кальцию -2400 г, диНдрофосфят и<\тр!ю 12 ти водний -1800 г, лактоза .'

200 г, янтарна кислота - 100 г, iодат кал!ю - 2 г, фол!ева кислота - 2 г, гхдросульфат цинку - 200 г, г1дросульфат марганцга -200 г.

Ця кормова добавка забезпечуе при самому високому ptBHÍ несучост! одержання додатково до 17 яець на середнп курку-несучку за пергод i i використання.

Для приготування кормово! добавки bcí !нгред1снти подр!б-ншться i вводиться в комбгкорм звичайним способом як прем!кс. Уведення кормово! добавки в kom6íkopm здЫснюсться з початком H6cy4octi i чо закшченню продуктивного пер!оду.

СПИСОК P0BÍT, ОТУМ1К0ВАНИХ ПО ТЕМГ даСЕРТАДИ

1. Кранина Е.В., Чечеткин A.B. Обменные процессы в печени и яйцеводе кур под влиянием эстрогенных гормонов и кормовой добавки // Областная научно-практическая конференция " Актуальные проблемы зоотехнической науки и практики. Тезисы докладов и научных сообщений. Часть 11.ХЗВИЛ990. C.3I-32.

2. Циновый В.И., Кранина Е.В. Обменные процессы в печени и яйцеводе кур под влиянием эстрогенных гормонов и специальной кормовой добавки // Научно-технический бюллетень. УААН.ШШ1. F' 30. 1991. С. 22 - 27.

3. Циновый В.И., Кранина Е.В. Стимуляция яичной продуктивности кур епеци&льшали кс. мовыми добавками по своему действии аналогичными стерог.дным гормонам // Актуальные проблемы современного птицеводства. Украинская конференция с ыездународным участием УААН.УНИШ. Харьков. 1991. С. 88.

4. Чечеткин A.B., Кранина Е.В. Обменные процессы в печени и яйцеводе кур иод влиянием эстрогенных гормонов и специальной кормовой добавки // Интенсификация птицеводства. Межвузовский сборник научных трудов / Харьковский гос.аграр. ун-т, Харьковский зооветинститут. Харьков. 1991. С. 52-58.,

5. Кран!на О.В., Чечоткхн О.В. 06míh речовин у печ!нц! та яйцепровод{ курей в pisHÍ пер{оди яйцеутворення i пхд впливом регуляторнкх факторгв // Укр. конф. молодих вчених та acnipaHTÍB з питань птах!вництва. Тези доповхдей.УААН. Харк1в.1992. С. 28.