Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Дифференциация генофондов животных под воздействием факторов экологического стресса (на примере представителей Ungulata)

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Дифференциация генофондов животных под воздействием факторов экологического стресса (на примере представителей Ungulata)"



/

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ 1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ КЛ1ТИНН01 БЮЛОГП ТА ГЕНЕТИЧН01 1НЖЕНЕРП

ОБЛАП Руслан Васильевич

ь

УДК 575.2:636.082

ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я ГЕНОФОНД1В ТВАРИН П1Д Д16Ю ФАКТОР1В ЕКОЛСГ1ЧНОГО СТРЕСУ (на прикладд представ ниюв UNGULATA)

03.00.15. - генетика

АВТО РЕФЕ PAT дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Ки1В - 1998

Дисертащею е рукопис

Роботу виконано у вцщш генетики та бютехнологи Институту агроекологн та бютехнологи УААН, м. Киш.

Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор ГЛАЗКО Валср1й Иванович, зав. вщ. генетики i бютехнологи 1нституту агроекологп та бютехнологи УААН, м. Ки!в.

Офщшш опоненты:

доктор бюлопчних наук, професор, МАЛЮТА Сташслав Сташславович, Ыститут молекулярно! бюлоги та генетйки HAH Украши, завщуючий вшдйгом молекулярно! генетики;

кандидат бюлопчних наук, ТАРАСЮК Сергш ¡ванович, 1нститут розведення та генетики тварин УААН, старший науковий сшвробппик.

Провщна установа: Ки!вський ушверситет in. Т. Г. Шевченка

Захист дисерташ! вщбудеться " У" » 1998 г. о Г0ДИН1

на засщанш спещашовано! Вчено! Ради Д 01. 19. 01. в 1нституп клггинно! бюлоги та генетично! шженерп HAH Украши за адресою: 252143, Ки!в-143, вул. акад. Заболотного, 148.

3 дисерташею можна ознайомитися в б1блютеш 1нституту клггинно! бюлоги та генетично! ¡нженерП HAH Украши за адресою: 252143, Кшв-143, вул. акад. Заболотного, 148.

Автореферат розклано ^^у ^- f_1998 г.

Вчений секретар спещатзовано! Вчено! Ради,

кандидат бюлопчних наук Q.__ ТАРАСЕНКО JI.B.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНОСТЬ ТЕМИ. Основш завдання популяшйноТ генетики полягають г вивченш своерщносп генетично! структури р1зних груп оргашзм1в та в юзшифруванш MexaHi3Miß П формування (Левонтин Р., 1978; Созинов A.A., 1985; "лазко В.И., 1985, 1997; Алтухов Ю.П., 1972, 1989; Животовский Л.А., 1991). Очевидно, що дослиження мехашзм1в появи специф1чних характеристик енофощпв е особливо актуальними, осюльки дозволяють пщшти не тшьки до ¡ивчення основ еволюшйно! генетики, але й до розробок метод1в керування енетичною мшливютю. Однак до тепершшьго часу процеси, яи лежать в основ! юпуляцшно-генетичних змш, залишаються недостатньо вивченими.

Види свшських тварин пор1вняно з дикими, е зручншшми для таких юслшжень, оскшьки бшьш доступш для вивчення внутр1шньовидово1 структури та |)актор1в, що впливають на популяцшно-генетичну мшлившть (ефекти засновниюв, 11Я р1зноманггних фактор1в добору, випадкова мшливкть) (Глазко В.И., Созинов /I.A., 1993). KpiM того, популяцшно-генетичш дослцшення, як1 виконуються на :вшских видах, мають пряме прикладне значения. Так, розробка генетичних основ штим1заш1 структури внутршшьопородних та породних груп с1пьськогосподарських гварин у р1зних репонах Украши набувае особливого значения у зв'язку з топршенням еколопчно! ситуаци. Особлива актуальшсть таких дослщжень ¡умовлена вшсутшстю генетично обгрунтовано! стратеги розведення впчизняноТ та мпортовано! худоби в р1зних агроеколопчних репонах Украши, а також -трозроблешстю метод1в виявлення ефект1в еколопчних cTpeciB у групах лльськогосподарських вшив.

За визначенням стрес - це ушверсальна ендокринна, ¡мунна, 6ioxiMi4Ha зщповшь багатоюптинного оргашзму, неспециф!чна стосовно екзогенного впливу (Селье, 1936). Очевидно, що в його основ1 у ссавщв знаходиться комплекс гешв та генних ансамбл1в, ушверсальних для р1зномаштних вшив. Можна очпсувати, що <оча б у межах виду на популяцшно-генетичному piBHi поды тварин на стшких i зутливих стосовно р1зних фактор1в еколопчних cTpeciB може мати загальщ генетичш основи незалежно вщ специф1ки стресуючих агенпв.

Вивчення генетично! структури груп тварин, що вщчувають на co6i вплив |>актор1В еколопчних стреав, дозволяе вести пошук генетичних, генетико-5ioxiMi4HHX систем, яга беруть участь у диференшацп тварин на групи особин, ст1йких i чутливих до даних фактор1в, та дослщжувати мехашзми внутршньовидово! популяцшно-генетично! адаптаци генофощцв груп тварин до р1зних умов утримання. Виявлення законом1рностей внутр1шньопородно\', внутршньовидово! популяцшно-генетично! м1нливосп в р1зних еколопчних умовах може зробити [стотний внесок у вивчення мехашзм1в формування специф!чних особливостей р1зних генофощцв, а також сприяти розробш генетично обгрунтованих програм розведення тварин в конкретних репонах.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ 3 НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Робота виконувалась в рамках науково-дослщних програм та тем вшдшу бютехнологГ! та генетики 1нституту агроекологи та бютехнологп УААН, зокрема науково-техшчно! програми Украшсько! академп аграрних наук "HayKOBi основи сталих агроекосистем", а також програм М1нютерства Украши у справах науки та технолопй: "Вивчення генофошпв рщисних та зникаючих nopia велико!' рогато! худоби, овець та коней Украши в р1зних еколого-географ1чних умовах розведення" (проект №ФЧ/312-97), "Еколого-генетичш методи пщвищення резистентност1 сшьськогосподарських вид!в до бютичних та абютичних фактор1в добору" (проект № 2/1115-97), "Розробка методу швидкого тестування Bipycy лейкозу буга!в методом пол1меразно! ланцюгово! реакци" (проект № 2/938-97).

МЕТА I ЗАВДАННЯ ДОСЛЩЖЕННЯ. Головною метою виконаного дослщження було вивчення своерщносй генетично! структури груп тварин, яй мають близьке походження i вщтворюються в умовах дп р1зних фактор1в зовшшнього середовища. У зв'язку з цим в робот! були поставлен! таи конкретш завдання:

1. Пор1вняльний анатз пол1морф1зму р1зномаштних молекулярно-генетичних маркер1в у деяких поширених та локальних nopia велико! рогато! худоби Украши, оцшка внутршньовидово! м1жпородно! генетично! диференщацп.

2. Вщпрацювання методов виявлення тварин, яй чутлив1 до дп бютичного стресу (¡нтеграц1Я npoBipycy Bipycy лейкозу велико! рогато! худоби (BLV) у геном велико! рогато! худоби (ВРХ) з використанням пол1меразно! ланцюгово! реакци (PCR).

3. Пор1Вняльний анатз генетично! структури груп червоно! степово! худоби, шфжованих та стШких до Bipycy лейкозу ВРХ.

4. Дослщження внутршньопородно! генетично! диференщацп в зв'язку з д1ею абютичних фактор1в стресу - еколого-географ1чними особливостями розведення груп тварин cipoi украшсько!, шнцгаузько! та голштинсько! nopia.

5. Пор1вняння внутршньопородно! генетично! диференшацп м1ж групами спйких та чутливих тварин до pi3HHX бютичних та абютичних фактор!в стресу з icTopiero формування природного генофонду.

6. Пор1вняльш дослщження особливостей генетично! структури за рядом молекулярно-генетичних маркерш у групах еволюшйно зв'язаних тварин, яй вццмзняються за динамкою ефективно! чисельносп, на приклащ порщ свшського коня та коня Пржевальського.

НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАПВ. Були виявлеш специф1чш особливост1 пол1морф1зму ряду молекулярно-генетичних маркер1в та !х комбшацш у порщ велико! рогато! худоби, популяшй коня Пржевальського, порщ свжського коня. Вщпрацьоваш методи об'ективно! д1агностики чутливост1 тварин до шфшованостг BipycoM лейкозу ВРХ з використанням PCR. Виконано пор1вняльний анатз популяцшно-генетичних наслщйв дп pi3HHx бютичних та

бютичних фактор!в еколопчного стресу, отримано оцшку генетично! мшливосп ри pi3Hiü вихшнш ефектившй чисельносп груп тварин. Вдалося виявити локус-пециф1ЧН1сть популяцшно-генетичних вщмшносгей груп тварин в р1зних умовах тресу, а також виявити певну схожкть популяцшно-генетично! BlanoBiai на ix дао. "аким чином, було вперше отримано даж, яга свщчать на користь припущення про :нування ушверсальних популяцШно-генетичних мехашзм1в адаптацп до факгор1в :ередовища.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТОВ. Одержат >езультати е основою розробки метода виявлення популяцшно-генетичних ефеклчв cii на породи велико! рогато!' худоби бютичних (¡нфжовашеть BipycoM лейкозу ¡елико! рогато! худоби) та абютичних фактор1в еколопчних стреав, а також добору енофошнв, найбшьш адаптованих до певних умов вщгворення. Накопичений латер1ал про своерштсть генофондов дослщжених порщ велико! рогато! худоби та :вшського коня за рядом молекулярно-генетичних маркергв може бути зикористаний як додаткова характеристика при розв'язанш завдань сертифжаци та дентифкацГ! належносп шдивщуальних тварин до одше! з дослщжених груп.

Слщ вщзначити, що розроблений метод д1агностики тварин, шфкованих BLV, з використанням анализу не менше двох пров1русних гешв за допомогою PCR, характеризуемся високою вщтворювашетю. Вшомо, що традишйний метод, який використовуеться для диагностики ВЬЧМнфекцй за допомогою реакцп ¡мунодифузи (РЩ), дае досить високу помилку i тому не тктьки бажане, а просто необ.тане широке впровадження в практику методу диагностики на ochobi PCR.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Автором були самостишо вибраш та вшпрацьоваш експериментальш пщходи до розв'язання поставлених завдань, проанал1зоват отримаш результата та зроблеш вщповшш висновки. Практично весь екегтериментальний матер!ал - розробка методу диагностики ВЬУ-шфекхш, анализ генофощцв тварин з використанням бшьшосп молекулярно-генетичних MapKepiß, математична обробка отриманих даних - був одержаний автором самосттйно.

АПРОБАЩЯ РЕЗУЛЬТАПВ ДИСЕРТАЦН. Материал!! дисертаиН доповщались:

1) на II мскнароднш конференци "Молекулярно-генетичш маркери тварин" (Ки!в, 1996);

2) на мшнароднш конференци "Агробютехнологи рослин та тварин" (Киш.1997);

3) на м1Жнародн1Й конференци "ДНК-технологи" (Кшв, 1997);

4) на звггнш ceci! {нституту агроекологп та бютехнологп УААН (1997 р.);

5) на засщаннях вщдшу генетики i бютехнологп та Вчено! Ради Ыституту агроекологп та бютехнологп УААН (1998 р.).

ГТУБЛ1КАЦП . Результата дисертаци опублжовано в 9 статтях у наукових журналах та у 5 тезах наукових конференций.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ. Дисертащя складаеться Í3 вступу, роздшв огляду Л1тератури, MaTepiaiiB i метод1в дослщжень, результата дослщження та íx обговорення, висновыв. Загальний обсяг - 146 сторшок. Результати дослщжень наведеш в 19 таблицях. 1люстративний материал складають 12 рисунйв. Список лггератури М1стить 284 джерел, в тому чист 206 зарубЪкних автор íb.

ОБ'вКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ.

Моделями в наших дослшкеннях слугували представники р1зних вщцв полорогих (Ungulata) - породи велико! рогато! худоби, свшських коней та дикий вид - юнь Пржевальського. Експериментальний матер1ал було представлено такими породами коней, як орловська та росшська рисисп, гуцульсьга та якутсью kohí, такими породами ВРХ, як cipa украшська, симентальська, англерська, червона стелова, чорно-ряба голштинська, пшцгау, бура карпатська та якутська (Табл.1).

Для опису полиморфизму генетично! структури р1зних груп тварин розглядали розподш алельних та генотипових частот за локусами, яю кодують ряд óLiKie плазми Kpoei тварин: трансферин (TF), посттрансферин-2 (pTF-2), рецептор впамша D (GC), амшазу-I (AM-I), церулоплазмш (CP), естеразу (EST), та А1В-глшэпротеш (A1BG), а також ¡зоферменти еритрощтгв та тканин: гексоюназу (НК), креатиншназу (КК), аденшатганазу (АК), глюкозо-6-фосфатдегщрогеназу (G-6-PD), глюкозофосфат ¡зомеразу (GPI), супероксиддисмутазу (SOD-1, SOD-2), малатдепдрогеназу (MDH), м&гпк-ензим (ME), лактатдепдрогеназу (LDH-1, LDH-2), фосфоглюкомутазу (PGM), 6-фосфоглюконатдегщрогеназу (6-PGD), аспартат-амшо-трансферазу (ААТ), д1афоразу (DP), пуриннуклеозидфосфорилазу (NP), гемоглобш (НВ).

Таблиця 1.

Дослщжеш породи тварин та 1х ыльисть.

Пороли тварин Юлыасть тварин

Велика рогата худоба

1. Cipa украшська 62

2. Симентальська 52

3. Англерська 46

4. Червона степова Ш

5. Чорно-ряба голштинська 132

6. Пшцгау 105

7. Бура карпатська 33

8. Якутська 13

Kohí

1. Орловська рисиста 102

2. РосШська рисиста 99

3. Гуцульська 23

4. Якутська 25

5. KiHb Пржевальского 66

Для ангишу псшморф13му локуав битв використовувався вертик&чьний лектрофорез в пол1акршамщному гел! та методи горизонтального пкроелсктрофорезу в 13% крохмальному гел! (Harris H., 1976; Глазко В.И., 1985, 988).

Для анализу впливу бютичного фактору стресу (¡нфп<ованост1 BipycoM BLV) на тутр1шньопородну диференщащю червоно! степово'х породи ВРХ необхщно було год1лити тварин на дв1 групи: шф1кованих BipycoM лейкозу ВРХ та стшких до (аного патогену. 3 шею метою нами був запропонований та розроблений метод [¡агностики BLV-щфекци з використанням PCR. Для пщбору о л i го нукл е отид н их ipafiMepiB використовувались комп'ютерш програми "PRIMER DETECTION" та 'OLIGO". Математична обробка даних - анал1з розподшу алельних та генотипових [астот, piBeHb гетерозиготное!):, генетичт листании, вщхилення вщ стану piBHOBani г вцшовшност1 до закону ХарднВайнберга, кластерний анал1з - проводилися з щкористанням комп'югсрно! програми "BIOSYS".

РЕЗУЛЬТАТЫ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛЩЖЕНЬ.

Розробка методу виявлення штегращТ npoBipycHo'i ДНК Bipycy лейкозу ВРХ за юпомогою PCR.

Д1агностика шфисованосп велико'1 poraroï худоби BipycoM лейкозу ВРХ (BLV) цо останнього часу здшснюеться за ошнкою наявносп у тварин антитш до антигешв BLV (так звана "РЩ" д1агностика - реакшя ¡мунодифузп), за hkoï наявшсть у тварин в Kpoßi антитш до Bipycy супроводжуеться утворенням прециттату при додаванш вщповщних sipycHHX антигешв. Виконання такого анал1зу можливе у тварин лише шсля 6 мгсящв постнатального розвитку, його ro4HicTb залежить вщ використання BipycHnx тестуючих антигешв та титра антитш у KpoBi тварин. Цей метод складний, осгальки залежить вщ тестуючого антигену та KuibKocTi антитш, а також мае низьку точнють.

Тому зараз особливо гостро стоить питания розробки та використання високочутливих метод!в виявлення тварин, яю потеншйно вщносяться до групи з пщвищеним ризиком розвитку лейкозу. Одним ¡з пщход^в розв'язання дано! проблеми е виявлення npoBipycHoï ДНК BLV у reiio.Mï ВРХ.

В результат! виконаних дослщжень для проведения РСЯ-анаизу нами були пццбраш праймери до найбшыд консервативних дшянок двох В1русних гешв Gag i Env. Умови PCR вшпрацьовувались на ДНК }з клтшно1 культури FLK, яка була ¡нфкована BipycoM BLV. Po3Mip продукт в амшнфжацп вщтворювався вщ експерименту до експерименту i <птко вцтовщав заданому за первинною послщовшстю гешв. BiH складав для гена Env - 367 п.н. та для гена Gag - 364 п.н. (Рис.1,3). Виконаш дослщження на юнтиншй кулы-ypi FLK показали, що даш дв] пари npaiiMepiß дозволяють виявляти наявшсть ¡нтегрованоТ в клггинний геном ДНК npoBipyca BLV.

На наступному етат виконувалось зютавлення ефективносп д1агностики шф1Кованоеп тварин BipycoM BLV з використанням традицшного РЩ-тесту та розробленого нами методу виявлення BLV- шфекцй на основ! PCR. Загальна кшьйсть проанал1зованих тварин склала 119 пшв, з яких 52 було Р1Д-позитивних та 67 РЩ-негативних (Рис. 2,3). Анашз наявносп штегрованого npoBipycy в геном1 тварин за генами Gag та Env дозволив отримати наступи! даш: в rpyni РЩ-позитивних особин з 52 зразыв ДНК були вщсутш продукта амшифжацй у 20 випадках, а в rpyni Р1Д - негативних - з 67 зразьав ДНК в 31 виявлеш продукти амгшф1кацй фрагментов npoBipycHnx гешв Gag та Env. Тобто РЩ-д1агностика виявилась у 40% випадмв помилковою, як при ствердженш про наявшсть ¡нф1кованост1 тварин BipycoM BLV, так i при альтернативному д1агнозк Слщ вщзначити, що у Bcix без винятку зразках результата, отримаш з використанням праймер1в до гена Env, сшвпадали з результатами, отриманими при тестуванш ДНК тварин на наявшсть пров1русного гена Gag. Ствпадання д1агностики за двома р1зними пров1русними генами було для нас "внутршшм" контролем i слутувало на користь твердження про бшьшу ефекгившсть виявлення штеграцп npoBipycy BLV у геном ВРХ за допомогою PCR. Отримаш даш дозволяють припускати, що точнють ¿иагностики щтеграци генетичного матер1алу щфжуючого агента у геном! господаря за допомогою PCR, може бути гстотно збшыыена у загальному випадку шляхом оцшки наявносп не менш, Hix двох генетичних маркеров таких агента.

Пор1вняльний аналгз внутршшьопородно! диференщацИ пород ВРХ в рпних моделях еколопчного стресу.

Для демонстраци впливу р1зних фактор1в еколопчного стресу на генетичну структуру популяци були розглянуп 3 модельш системи. Вплив фактору бютичного стресу розглядали на приклад1 червоно! степово! породи ВРХ у зв'язку з шф1ковашстю BipycoM лейкозу ВРХ. Дио абютичного фактору розглядали на тваринах порщ пшцгау та cipo'i украшсько!, яких розводять в р1зних юнмато-географ1чних репонах. Анал1з генетично! структури в ycix дослщжених груп тварин показав, що пщ щею розглянутих фактор1в бютичного та абютичного стресу вшбуваеться диференщац1я генетично! структури. При детальному пор1вняльному анашз1 популящйно-генетичних вшмшностей М)ж внутршньопородними трупами дослщжених порщ можна виявити ряд законом1рностей, розглянутих нижче.

Розподш генетичних та алельних частот за ршшми локусами.

У двох групах тварин червоно! степово! породи ВРХ ( спйю та чутлив1 до шфжування BLV) виявлена статистично в1рогщна диференшашя за локусами TF, AM-I, PN та GC (Табл. 2). За локусом TF у групах тварин, стшких до ¡нф1кування, (С-ЧС- стШю тварини червоно! степово! породи) спостерналось зменшення частоти зустр1чаемост1 алельного вар1анту TfDl в пор1внянш з групою чутливих тварин (Ч-ЧС) при однаковш гетерозиготносп цього локуса (0.184 проти 0.324; Р<0.01).

Рисунок. 1 Tliaöip оптимальних умов PCR з праймерами до вкусного гену Env. Як матрица використовувалась ДНК видЬсна з культури клпин ембрюнальних нирок ягнят ( FLK ), яка була ¡нфжована BLV. Електрофоретичний розпошл продукта амшпфшашТ в 3% агарсш: маркер - Рис 19, рестрикована Нае III (4); продукт ампл1ф|каци гену Env (1-3).

Рисунок 2. Тестування поголш'я ВРХ методом PCR на наявшсть npoBipycHoI ДНК в ix reiiOMi. Використовувались праймерн до BipycHoro гену Env. Електрофоретичний пошл продукт амшпфжацп в 1.5% агарозк маркер молекулярних ваг - Рис 19, рестрикована Sau3A (15, 31); тварини, шо дослшжуються на наявшсть провфусно! ДНК в Ix reHOMi (1-14; 17-29); продукт PCR, отриманий на ДНК ¡з культури клтш FLK (16, 32).

Рисунок 3. Тестування погодш'я ВРХ методом PCR на наявшсть npoeipycHoI ДНК в Ix reHOMi. Використовувались праймерн до BipycHoro гену Gag. Електрофоретичний подал продуктт амшнфкаци в 1.5% агарозг маркер молекулярних ваг - Рис 19, рестрикована TaqI (2); продукт амшнфшацн отриманий на контрольны ДНК ¡з культури клггин FLK (1); РЩ-позитивш тварини, шо дослшжуються на наявшсть npoeipycHoI ДНК в ix геном! (3-5).

У тварин групи С-ЧС вщносно групи Ч-ЧС пщвищена частота зустр1чаемосп алельного вар1анту АМ-1 В та фенотипу РИ з високою актившстю. Також у них спостер1галося пщвищення частота зустр1чаемосп алельного вар1анту А за локусом вС та його пщвищена гетерозиготтсть (0.333 та 26% гетерозигот проти 0.185 та 12,5% гетерозигот, вцшовщно, Р<0.01).

Вщповщний анаиз розподшу алельних та генотипових частот у групах тварин с1ро! украшсько! породи виявив епшьш м!жгрупов1 вщмшносп: у вщносно бшьш стшких до дц фактор1в еколопчного стресу тварин (хрупа ыро! украшсько! породи з Черги, Алтайський край) пшвищена частота зустр1чаемосп фенотипу пурин-нуклеозидофосфорилази з високою актившстю (0.323 проти 0.200, Р<0.05), а також спостер!галось пщвищення частота зустр1чаемосп алельного варианту А за локусом вС (0.406 проти 0.183, Р<0.01) та його пщвищена гетерозиготтсть.

При оцшщ пол1морф1зму у тварин породи пшцгау також спостер1галась помина диференщац1я за генетичною структурою мЬк внутршньопородними групами за локусами ТР, СР, НВ, РЫ та ОС. За локусом ОС у тварин, бшьш стшких до дп фактор1в стресу (р^внинш та високопрш пшцгау), спостер)галися змши, характерш для стшких тварин двох останнк порщ. Так, для р'тнинних та високопрних пшцгау, вщносно бшьш чутливих до фактору абютичного стресу групи прських пшцгау спостерц-алось пщвищення частоти зустр!чаемост1 алельного вар1анту А локуса рецептора впамшу Б - 0.117 та 0.200 проти 0.086 (Р<0.01) та його пщвищена гетерозиготтсть 23% та 30% проти 11%, вцшовщно.

Генетичш вадстат та кластерний аналп внутршшьопородних груп, щ о вщр1зняються за стшюстю до ефекттв еколопчного стресу.

Особливосп взаемовщносин м1ж розглянутими внутршшьопородними групами добре помп™ при оцшщ генетичних дистанцш. Розрахунки генетичних дистанщй, виконаш за результатами дослщжень генетико-бшх!м1Чних локус1в, наведен! у таблищ 3. Видно, що розмах генетичних листаний коливаеться вщ 0.003 до 0.032, тод1 як вщмшносп мск внутршньопородними групами лежать в ¡нтерваш 0.003 - 0.008.

На основ1 розрахунку незважених шдекив схожосп м1ж групами дослщжених тварин було проведено кластерний анал!з 1 побудована дендрограма. На рисунку 4 представлен! результата кластерного анамзу генетичних взаемовщносин м1ж внуршньопородними групами червоно! степово! породи, с1ро! украшсько!, чорно-рябих голштишв та пшцгау. Видно, що групи тварин червоно! степово!, тнцгаузько! та с!ро! украшсько! порщ утворюють три окремих кластери. Чорно-ряб1 голштини увшшли в один кластер з червоною степовою породою, до того ж вони виявились найближче до групи тварин, шфйсованих ВЬУ. Внутршньопородш групи породи пшцгау кластеризувалися таким чином, що групи шнцгау з ртнинно! та високопрно! зон (вщносно бшьш стшы до да фактору еколопчного стресу) под1бним чином вщркзнялися вщ тварин з прсько!

Таблиця 2.

Розпод1л алельних частот та значения середньо! гетерозиготносп на локус у внутршиьопородних групах дослшжених порщ ВРХ (червона степова, cipa украшська, тнцгау) за локусами трансферину (TF), амшази-I (AM-I), церулоплазинну (CP), гемоглобшу (НВ), пуриннуклеозидофосфорилази (PN),

рецептора bítsmíity D (GC) та посттрансферину-2 (pTF-2).

п О П У Л Я ц i 1

Червона степова Cipa-украшська Пщцгау

порода порода

ЛОКУСИ !Иф1Кован1 вшът вщ Аскак1Я- Черга рйвнинна високо- прська

BLV eipycy Нова зона прна зона

тварини зона

1 2 3 4 5 б 7

TF

(N) 54 57 30 32 30 40 35

А .380 .553 .167 .156 .467 .550 .629

D1 .324 .184 .000 .141 .283 .150 .143

D2 .287 .211 .667 .609 .233 .287 .229

Е .009 .053 Л'17 .000 .017 .013 .000

F .000 • ООО .050 .094 .ООО .000 .000

АМ

(N) 54 57 30 32 30 40 35

В .500 .719 .933 . 844 .7 67 .688 .757

С .500 .281 .067 . 156 .233 .313 .243

CP

(N) 54 57 30 32 30 40 35

А .593 .667 .733 .828 .550 . 600 .800

В .407 .333 .267 . 172 .450 . 400 .200

НВ

(N) 54 57 30 32 30 40 35

А .963 . 956 1.000 1.000 . 983 .938 .914

В .037 . 04 4 .000 .000 .017 .063 .086

PN

(N) 54 57 30 31 30 40 35

L .815 .754 .800 .677 .867 .850 . 629

Н . 185 .246 .200 .323 .133 .150 .371

GC

(N) 54 57 30 32 30 40 35

А . 167 .325 . 183 . 406 .117 .200 .086

В .833 .675 .817 . 594 .883 .800 .914

pTF

(N) 54 57 30 32 30 40 35

А .454 .386 .850 .719 .833 .712 .771

в .546 . 614 .150 .281 .167 .287 .229

середня .100

гетеро- .114 .100 .074 .087 .115 .096

зиготшсть

зони, як1 розводяться в оптимальних для дано! породи умовах та не пройшли добору на Д1Ю даного фактора еколопчного стресу. Групи тварин cipo! украшсько! породи, чутлив! (Аскашя-Нова) та ctíhkí (Черга) до дп фактора абютичного стресу, утворюють автономний кластер та трохи бшьш вщдалеш вщ тварин останшх порщ. Можливо, це пов'язано з тим, що cipa украшська порода ВРХ е локальною породою та досить далеко знаходиться вщ розглянутих пор!вняно молодих порщ молочного напрямку.

Таким чином, отримаш нами дат свщчать про те, що фактори бютичного та абютичного добору призводять до локус-специф1чно1 вщповцц. За рядом розглянутих локуав, зокрема, рецептора вггамшу О, виявлеш загальш генетичш мехашзми вщповцц на будь-яю фактори добору, що дозволяе припустити наявшсть СПШЬНИХ бюХШЧНИХ КОМПОНСНПВ СТШКОСТ!, виявлення яких сприяло б вщкригтю генетико-бюх1\пчних та популяцшно-генетичних мехашзшв адаптаци генофощцв труп тварин до р1зних умов утримання, а також оптишзацп добору певних генотишв до конкретних агроеколопчних умов 1х розведення.

Таблица 3.

Генетичш взаемовиносини мЬк дослщженими породами ВРХ (червоно! степовоТ, с!роТ украшськоТ, пшцгау) при внутрщшьопородшй диференщаш пш даею фактор1в еколопчних стреив, розрахованих за 7 пол1морфними та 15 мономорфними системами. Нижче даагонал1 - шдекс генетичноТ ¡дентичноеп, вище -генетичш вщсташ (N61, 1972).

ПОПУЛЯЦИ

8

1 ЧЕРВОНА СТЕПОВА Цнфхкован!)

2 ЧЕРВОНА СТЕПОВА (здоров!)

3 Г0ЛШТИНИ

4 CIPA УКРА1НСБКА (Аскан1я-Нова)

5 CIPA УКРА1НСБКА (Черга)

6 П1НЦГАУ (PÍBHHHHÍ)

7 П1НЦГАУ

(BHCOKOripHi)

8 П1НЦГАУ (ripCbKi)

.006

. 994 . 997 .974 .978 . 983 .993 . 984

.003 .014

986 ***** 975 '.969

983

986 993

987

.969 .985 .990 . 977

.027 .025

.032 * * + * *

.994 .987 .987 .985

.022 .017 .031

.006 * * * *

. 982 .985 .984

.012 .014 .015 .013 .018

.998 .992

.007 .007 .010 .013 .015 .002 Ir * * * *

.994

.016 .013 .023 .016 .016 .008 . 006

* *

*

Рисунок 4. Дендрограма генетичних взасмовшносин мйк внутршньопородними групами розглянутих порш ВРХ, побудована на ochobí генетично! щентичност! (Nei, 1972), розраховано! на ochobí 22 локуав.

.87 .90 .93 .97 1.00

****************** ЧЕРВОНА СТЕПОВА ********** (ÍH$ÍKOBaHÍ)

***** ****************** голштини

* *

* *************************** ЧЕРВОНА СТЕПОВА ********* (здоровд.)

* * ***************** П1НЦГАУ

* * ****** (piBHMHHa)

* ********** ***************** П1НЦГАУ

* *• (високог1рна)

* ********************** П1НЦГАУ

* (ripcbKa)

* ********************* CIPA УКРА1НСЬКА ******************* (Асканхя-Нова)

********************* CIPA УКРА1НСЬКА

(Черга)

----+----+----+----+----+----+----+----+----+

.87 .90 .93 .97 1.00

Популяцшно-генетичний анашз представнишв непарнокопитних, яю вшрпкяються icTopieio формування.

Був виконаний пор!вняльний анал13 генетично! структури коня Пржевальського та 4-х порщ свшського коня, що В1др1зняються за походженням та умовами формування. Дв1 з них можуть бути умовно позначен! як "синтетичш" -орловська та росшська рисисп. Дв1 inuri породи свшського коня - гуцульська та якутська вщносяться до стародавни локальних nopia.

Дослщжеш нами групи тварин вщр1знялись належшстю до дикого (инь Пржевальського) та свшського (породи свшсысих коней) вшйв, а також за допустимим ступенем шбредносп - найвищий стулшь шбредносп припускався у коня Пржевальського (у потомюв 11 виробниюв), пот1м у локальних порщ - гуцул ¡в та якутських коней, дат у орловського рисака. Найменш шбредною повинна була бути наймолодша порода - росшська рисиста. Пор1вняльний анал13 генетичних структур дозволив виявити певну своерщшсть пол!морф!зму окремих молекулярно-генетичних MapKepiB у перерахованих групах тварин, яку важко пояснити спецификою ix ступеня ¡нбредносп.

В ycix дослщжених групах тварин за 5 з 16 розглянутих генетико-бюх1м1чних маркер1в - альбумш (ALB), рецептор втамщу D (GC), естераза (EST), А1В-глкопротеш (A1BG), трансферин (TF) - був виявлений пол1Морф1зм.

Розподш алельних BapiaHTiB п'яти по.-пморфних систем плазми KpoBi у дослщжених групах тварин представлено у таблиц! 4. Для анал1зу внутршшьовидового пoлiмopфiзмy за дослщженими системами в таблицю були також включен} лггературш даш про генетичну структуру трьох популяцш, що розводяться в Анпш та Америш. За даними, наведеними в таблищ, добре видно, що за окремими локусами спостер1гаються виражеш м1жвидов1 вщмшность Так, пол1морф13м за локусами GC i ALB суттево нижчий в ycix популяшях коня Пржевальського пор1ВНЯио з yciMa породами свшських коней, в той час як за шшими - TF та EST - м1Жпопулящйш вщмшност! коня Пржевальского схож! до вщмшностей м1ж разними породами свшського коня.

Представлен! дат про piBeHb середньо! гетерозиготносп на локус у дослщжених групах тварин свщчить про те, що така усереднена характеристика практично ствпадае у локальних nopia i у коня Пржевальського. Знижений р!вень середьо! гетерозиготносп групи коней Пржевальского з Бюсферного заповщника Аскан1я-Нова, очевидно, може пояснюватися • тим, що в анатз потрапили тварини, що належали до на щади в обмежено5 кшькосп вдтворювач!в. Це може пояснювати й статистично достов1рна нестача гетерозигот за локусом трансферину (Р<0.001). У бшьшосп випадгав розподш генотитв перебував у зр1вноваженому сгаш (у вщповщносп до закону ХардьВайнберга).

Анагйз генетичних взаемовщносин М1Ж разними групами дослщжених тварин був виконаний за використання метод1в розрахунку генетично! щентичност! та генетичних вщстаней, отримаш результати представлен! у тaблицi 5. Розмах

MiHJiHBOCTi генетичних вщстаней м1ж внутршньовидовими популяцшми коня Пржевальського виявився под1бним до м1жпородних вщмшностей. Bei чотири популяци коня Пржевальського перебувають приблизно в однакових генетичних взаемовцщосинах мЬк собою, найбшьш вцщаленими виявились популяци Аскани-Hoboi та США за 1985 р.

Наймемте значения генетичних вщстаней виявлено мЬк орловсысими та росшськими рисаками, що вщповщае icTopil ix походження. За генетичними вщетанями росшсыа рисаки були так само вщцалеш вщ якутського коня, як i вщ узагальненого генофонду yeix чотирьох популяцШ коня Пржевальського (Табл. 5). Однак кластерний анал!з показав, що Bei популяци коня Пржевальського i породи свшського коня формують два автономних кластери на дендрограм! (Рис. 5). Таким чином, отриман1 нами дат евщчать.про те, що розмах генетичноУ мшливосп, внутрииньовидов1 генетичш взаемовщносини cxoxi у дикого (популяци коня Пржевальського) та доместикованого (породи свШських коней) вщйв. Генетичш вщеташ мЬк деякими породами близью до виявлених Mix популяциями коня Пржевальського, мЬк окремими породами та популящями. Кшь Пржевальського вшрЬняетъся вщ бкьшостг доелгджених порщ свгйського коня зниженим пол ¡морф!-

Таблица 4.

Розподал алельннх частот та значения середньо! гетерозиготност! на локус у чотирьох популяцш коня Пржевальського, пори орловських та росШсышх рисаюв, гуцульсько? та якутсько! nopij коней.

ПОПУ Л я ц 1 I

К1НЬ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО СВ1ИСЫОШ инь

ЛОКУСИ США Англш Асканш- США Орлов- Pociri- Гуцуль- Якут-

1978 Нова 1985 ський ський ський ський

рисак рисак 8

1 2 3 4 5 6 7

GC

(N) 12 38 66 44 99 23 25

D .000 .000 .000 . .000 .480 - .174 .000

F .958 .921 1.000 1.000 .460 .761 .560

S .042 .079 .000 .000 .061 .065 .440

EST

(N) 12 39 66 41 102 92 23 24

А .708 .256 .939 .268 .520 .348 .174 .500

В .042 .231 .061 .732 . 402 .304 .652 .500

С .250 . 449 .000 .000 .078 .348 .174 .000

D .000 .064 .000 .000 .000 .000 .000 .000

ALB

(N) 12 40 66 44 94 99 23 25

А .042 .087 .068 .045 .287 .455 .457 . 320

В ФТГ .958 .913 .932 .955 .713 .545 .543 .680

1 с (N) 12 43 66 45 101 98 23 25

D .083 .360 .773 .122 .153 .270 .065 .000

Е2 .292 .116 .159 .322 .000 .000 .000 .000

F .625 .058 .068 .489 .520 .495 .804 .540

Н .000 .465 .000 .0 67 .040 .184 .000 .ООО

О .000 .000 • ООО .000 .005 .000 .000 .000

R .000 .000 .000 .000 .282 .051 .130 .460

A1BG

(N) 66 102 23 25

Г - - .000 - .015 - .000 .000

К .902 .882 .978 1.000

S .098 .103 .022 .000

середня гетеро- .083 .106 .042 . 078 .158 .138 .128 .099

зиготн!сть

Таблица 5.

Генетичш взаемовщносини м>ж дослщженнмн групами тварин, разраховаш за 15 системами. Нижче дагонал1 - ¡ндекс генетично! центичносп, вище - генетичш вшсташ (N61, 1972).

ГРУПП ТВАРИН

К1НЬ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО СВ1ЙСБКИЙ К1НЬ

США АНГ- АСКАН1Я США ОРЛОВ- РОСХЙ- ГУЦУЛЬ- ЯКУТ-1978 Л1Я НОВА 1985 СЬКИЙ СЬКИЙ СЬКИЙ СЬКИЙ

РИСАК РИСАК

ГРУПИ ТВАРИН

12345678

1 ***** . 191 .161 .141 .206 .269 .261 .237

2 .826 ***** .194 .187 .357 .280 .384 .411

3 .851 .823 ***** .282 .334 .406 .567 . 426

4 .868 .830 .754 ***** .215 .304 .140 .207

5 .814 .700 .716 .807 ***** .074 . 137 .123

6 .764 .756 .666 .738 . 928 ★ * * * * .136 .263

7 .771 .681 .567 .870 .872 . 872 ***** .145

8 .789 .663 . 653 . 813 . 884 .169 .865 *****

Рисунок 5. Дендрограма генетичних азаемовцщосин мЬк генофондами дослщжених груп тварин, побудована на основ! генетично! щентичносп (N61, 1972), розраховаио! за 15 локусами.

.73 .80 .87 .93 1.00

******************* к!нь Пржевальського

******** Сщд 197д

**** ******************* К1НЬ Пржевальського

* * США 1985 ************ ************************** кл.нь Пржевальського

* * Англ1я

* ***************************** к1нь Пржевальського

* Асканхя-Нова

* *********** орловськ! рисаки

* *********

* ***** *********** рос1Йськх рисаки

****************** *******************

Гуцульська порода

*********************** якутська порода ---+----+----+----+----+----+----+----+----+

.73 .80 .87 .93 1.00

змом за локусами рецептора втсамшу О та альбумшу, однак зберцае вщносно високий р1вень пол1морф1зму за ¡ншими локусами. За загальними характеристиками генетично! мшливосп (частка пол1морфних локуав, середня гетерозиготшсть на локус) генофонд коня Пржевальського не вщр1знявся вщ локальних порш свшського коня. В той же час виявлена виражена генетична своерщшсть р1зних популяцш коня Пржевальського за локусами естерази та трансферину. Тобто висока частота близькоспорщнених схрещувань сумюна 31 збернанням генетично детермшованого пол1Морф1зму, однак цей процес локус-специф1чний.

висновки.

1.Пццбраш умови для виявлення npoBipycy лейкозу велико! рогато! худоби (BLV), ¡нтегрованого в ДНК культури клгош ембрюнальних нирок ягнят (FLK), ¡нфжованих даним BipycoM.

2.Розроблено метод д1агностики велико! рогато! худоби, шфковано! BipycoM BLV з використанням PCR; отримаш даш свщчать про те, що висока точшсть д1агностики може бути забезпечена за анал!зу присугносп не менше, híx двох генетичних маркер1в шфекщйного агента.

3.Показано, що шфжоваш та нешфжоваш фупи тварин червоно! степово! породи статистично BiporiuHo в1др1зняютъся за розгюдшом генотитв та алельних BapiamiB локуав трансферину, пуриннуклеозидфосфорилази, амшази та рецептора до В1тамшу D.

4.Виявлена генетична диференшашя Mix внутрштьопородними групами cipo! украшсько! породи, як1 вштворюються у р!зних еколого-географ1Чних репонах (гавдень Украши — заповщник Аскашя-Нова, Алтайсысий край — заповщник Черга) за локусами пуриннуклеозидфосфорилази та рецептора до вггамшу D.

5.Виявлет статистично Biporúwi вщмшносп «¡ж частотами зустр1чаемост1 генотитв та алельних BapiamiB за локусами пуриннуклеозидфосфорилази та рецептора до BÍTaMÍHy D у хрупах пшцгау, що вштворюються в р!зних агроеколопчних репонах — прському (оптимальна зона розведення дано! породи), р'шншшому (вщносно менш оптимальна) та високопрному (зона "ризикованого" тваринництва).

6.Пор1Вняльний а нал Í3 з використанням метод i в кластерного анащзу внутршшьопородно! генетично! диференщаш! червоно! степово! породи на шфкованих та стшких до Bipycy лейкозу ВРХ тварин з генофондами порщ, ям брали участь в Ti формуванш (англери, симентали, cipa укра!нська, голштини) показав, що стшка група формуе на денлрограм] загальний кластер з англерською породою, а чутлива — з голштинською.

7.При вивченш генетично! структури дослщжених груп тварин, яи пщдаються впливу бютичних та абютичних факторов стрес1в, вдалося виявити певну схожкть популяшйно-генетично! вщповщ на !х тю, зокрема, статистично в'фопдне збшьшення частота зустр1чаемосп алельного BapiaHTy рецептора до втамшу D з високою електрофоретичною рухливютю у груп ВРХ, вщносно стшких до стресуючих фактор1в, що свщчать на користь припущення про ¡снування ушверсальних популяшйно-генетичних MexaHÍ3MÍB адаптаца до фактор1в середовища.

З.Внутркиньовидова генетична диференщац[я мЬк популяциями коня Пржевальського, оцшена на ochobí розрахунюв генетичних вщстаней (Nei, 1972) за молекулярно-генетичними маркерами, не менша, нЬк М1Ж дослщженими породами свШських коней.

9. На приклад1 пор1вняльного анал1зу генетично! структури двох близькоспорщнених вид1в- коня Пржевальського та свшського коня - показано, що büímíhhoctí у вихщнш ефективнш численносп (нащадки 11 засновниив - bcí популяца коня Пржевальського, локальш породи — гуцульська та якутська, "синтетичнГ' породи з використанням вихщних багатопородних схрещувань — орловсыа та росшськ!

рисаки) супроводжуеться локус-специфмчним зниженням гетерозиготносп; високий pieeHb пол1морфЬму за окремими локусами пщтримуеться незалежно в1д галькосп засновниюв та ¡стор'й створення досдщжених труп тварин. 10. Показано, що Д1Я розглянутих факторов екологтчного стресу на популяцп деяких представниюв полорогих призводить до локус-специф1чно'{ популяцшно-генетично! вщповщ.

ПУБЛ1КАЦИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ.

1. Облап Р.В., Глазко В.И. Диагностика вируса лейкоза крупного рогатого скота методом полимеразной цепной реакции (PCR) // Аграрная наука. -1996. -№6. -С.31.

2. Глазко В.И., Облап Р.В., Глазко Г.В. Закономерности внугрипородной генетической дифференциации крупного рогатого скота под влиянием абиотических и биотических факторов // Доклады Российской академии сельскохозяйственных наук. -1997. -№1. -С. 10-12.

3. Облап Р.В., Глазко В.И., Созиноа A.A. Вирус бычьего лейкоза и диагностика инфицированных животных // Цитология и генетика. -1997. -Т.31. -N°2. -С.53-55.

4. Облап Р.В., Глазко В.И. Проблема диагностики ретровирусов на примере выявления провируса бычьего лейкоза // Доповш Нащонально'1 академп наук Укра'ши. -1997. -№4. -С.168-172.

5. Облап Р.В., Журавель Е.В., Глазко В.И. Межлокусные ассоциации и их изменчивость у крупного рогатого скота. // Цитология и генетика. -1997. -Т.31. -N°6. - С.68-74.

6. Глазко В.И., Облап Р.В., Мариуца А.Э., Тараскж С.И., Дымань Т.М. Внутрипородная дифференциация генетических структур крупного рогатого скота в связи с эколого-географическими особенностями их разведения // ЗбЁрник наукових праць 1нституту землеробства УААН. -1998. -С.282-291.

7. Глазко В.И., Облап Р.В., Ясинецкая H.A., Кушнир А.Н. Внутривидовая дифференциация лошади Пржевальского и домашней лошади по 5 молекулярно-генетическим маркерам // Цитология и генетика. -1998. -Т.32. -№3. -С.10-17.

8. Столповский Ю.А., Глазко В.И., Облап Р.В., Кушнир В.А. Серая Украинская порода крупного рогатого скота // Цитология и генетика. -1998. -Т.32. -Ns5. - С.41-48.

9. Облап Р.В., Глазко В.И., Созинов A.A. Вирус бычьего лейкоза и диагностика инфицированных животных // Аграрная наука. -1998. -№4. - С.32-36.

lO.Oblap R.V. Molecular - genetic marker uses for genetic identification of some varieties // Proc. of the Plant and Animal Genome Y Conference. -1997. -San-Diego, USA. -P. 83.

П.Кобозев Ю.А., Облап P.B., Мариуца А.Э., Глазко В.И. "Генетический портрет" голштинов и англеров, импортируемых в Украину // Тез. доклад. Междунар. конф. "Агробиотехнология растений и животных". -Киев. -1997. -С.63.

П.Денисенко Л.В., Лавровский В.В., Облап Р.В., Глазко В.И. Генетическая структура голшти-низированного черно-пестрого скота, разводящегося в различных регионах // Тез. доклад. Междунар. конф. "Агробиотехнология растений и животных". -Киев. -1997. -С. 118.

В.Облап Р.В., Глазко В.И. Методы диагностики инфицированности животных ретровирусами на примере вируса бычьего лейкоза // Тез. доклад. Междунар. конф. "ДНК-технологии". -Киев: Аграрна Наука. -1997. -С. 41.

14.0блап Р.В., Ясинецкая Н.И., Глазко В.И. Сравнение генофондов пород домашней лошади и лошади Пржевальского по ряду молекулярно-генетических маркеров // Тез. доклад. Междунар. конф. "ДНК-технологии". -Киев: Аграрна Наука. -1997. -С. 43.

Облап Р.В. Диференшацш генофощцв тварин пщ Д1сю факторш еколопчного стресу (на приклад1 представниюв UNGULATA). - Рукопис.

Дисертащя на здобуття вченого ступени кандидата бюлопчних наук за спещальшспо 03.00.15 - Генетика. - 1нститут юптинно! бюлогп та генно! ¡нженери НАН Украши, Ки!в, 1998.

Виконано анал13 генетично! диференшаци в трупах тварин вид1в Ungulata, ЯК1 вштворюються в умовах еколопчного стресу. 1нфйсоватсть велико! рогато! худоби (ВРХ) BipycoM лейкозу ВРХ розглядалась як бютичний фактор стресу. Розроблено метод виявлення ¡нфшованих тварин з використанням амшиф1кацй фрагмента провфусних геш'в. В зв"язку з абготичним фактором стресу вивчалась генетична диференшацш тварин, ям вщтворювались в р1зних еколого-географ1чних зонах. Виконано анал1з полшорфЬму ряду молекулярно-генетичних маркер1В (22 локуси) у 8 пора та у 9 внутршшьопородних фупах велико! рогато! худоби, у 4 порш св^йського коня та у коня Пржевальського. Виявлеш локусспецифнт особливосп генетично! диференшаци у групах дослщжених тварин. Отримат даш свщчать на користь припущення про наявшсть ушверсальних популяцшно-генетичних мехашзм1в адаптаци велико! рогато! худоби до фактор1в навколишнього середовища.

Ключов1 слова: представники UNGULATA, молекулярно-генетичш маркери, генетична структура, фактори стресу, Bipyc лейкозу велико! рогато! худоби.

Облап Р.В. Дифференциация генофондов животных под воздействием факторов экологического стресса (на примере представителей UNGULATA). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15. — Генетика. — Институт клеточной биологии и генетической инженерии НАН Украины, Киев, 1998.

Выполнен анализ генетической дифференциации групп животных видов Ungulata, воспроизводящихся в условиях экологического стресса. Инфицированность крупного рогатого скота (КРС) вирусом лейкоза КРС рассматривалась как биотический фактор стресса. Разработан метод выявления инфицированных животных с использованием амплификации фрагментов провирусных генов. В связи с абиотическими факторами стресса изучалась генетическая дифференциация при воспроизводстве животных в разных эколого-географических зонах. Выполнен анализ полиморфизма ряда молекулярно-генетических маркеров (22 локуса) у 8 пород и у 9 внутрипородных групп крупного рогатого скота, 4 пород домашней лошади и у лошади Пржевальского. Выявлены локус-специфические особенности генетической дифференциации групп исследованных животных. Получены данные, свидетельствующие в пользу предположения о существовании универсальных популяционно-генетических механизмов адаптации крупного рогатого скота к факторам окружающей среды.

Ключевые слова: представители UNGULATA, молекулярно-генетические маркеры, генетическая структура, факторы стресса, вирус лейкоза крупного рогатого скота.

ОЫар R.V. Animal gene pool differentiation under influences of the factors of the ecological stresses (at the examples of Ungulata spesies). - Manuscript.

Thesis for submitting candidate's digree of biological science 03.00.15 - Genetics. - Institute of Cell Biology and Genetic Engineering of Ukrainian NAS, Kyiv, 1998.

The analysis of genetic differentiation of groups of the animals of Ungulata species, breeding in conditions of the ecological stress, was carried out. Cattle infection by the virus of bovine leukose was considered as biotic factor of stress. The method for revealing of cattle, infected by them, was developed with the use of the amplifications of the provirus gene fragments. In connection of the abiotic stress factor effects the genetic differentiation was studied in the animal groups, which were breeding in different ecological-geographical zones. The analysis of the potymprphous state of a number of molecular-genetic markers (22 loci) in 8 cattle breeds and 9 intrabred cattle groups, in 4 breeds of domestic horse and Przewalskii Horse was

carried out. The locus-specific peculiarities of genetic differentiation of groups of the investigated animals were revealed. The data, indicative for the benefit of the assumption of the existence of the universal population- genetic mechanisms of the cattle adaptation to different environment factors were received.

Keywords: Ungulata species, molecular-genetic markers, genetic structure, factors of stress, bovine leukose virus.

Пщписано до друку 28.04.98. Формат 60x90/16. nanip офсетний. Друк електрограф1чний. Ум. друк. арк. 1,0. Тираж 100 прим.

Видавництво «Нора-прЫт»

252042, КиТв-42, вул. П. Лумумби, 4.