Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Болезни семян озимой пшеницы в Западной Лесостепи Украины и совершенствование защитных мер

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Болезни семян озимой пшеницы в Западной Лесостепи Украины и совершенствование защитных мер"

РГО од

V , I УНРДОНСШЯ ДЕРШШП АГРАРГШ УН1Б2РС11ТЕТ

<~ ÈIÛJI

IIa правах рукопииу

ШШЙЛШО Алла BiireopicHa

ХВОРОШ IIAClHffî CSffiiOÏ ШЕБЩ1 В lítí/KW

Псостепу уираХни 1 эд<шнллшн зшсних

ЗАХОДÎD

05,01.11 - эахнм рослин вгд ш!«дншс{в та хвороб

Автореферат

дисертац!! на э до бут т я тукового ступеня кандидата б10Л0г1чнюс наук

Kulf J J -

Работ вияонана у Харгнвськоцу державному аграрное* ушвер-ситотх 1н. В. В.Докучаева.

Наукои! кер!вники:

кандидат схлъськогосподарсысих наук, профосор Г.Ф.Наумов; кавдидат б!олог1чнгос наук, доцент В.К.Пантелеев.

0ф1ц1йш оповентн: анадемхк УААН, доктор бхологхчнлх наук, профосор В.Ф. Порасипк1н;

кандидат 61олоМчних наук С.В.Лисенко

Ведуча оргашэац1я - хнотитут рослигашцтва 1м. В.Я.Вр'ева АН Укра1ни.

Захист дисертац1* в*дбудоться йИагл 1993 р.

о 40 годин! на зас1данн! сп8ц1алгёзовано1 ради К.120.71.0?. в УкраХнському державному аграрного ун1верси?ет1, корпус -> , аудитория .

Прохакня мячи участь в обговореша дисертацх! при П захи?.т, або надхслати на автореферат Ваш вхдгук, засв1дчения печаткою, за адресов: 252041, Ки1в-41, вул. ГероХв оборони 15, УДАУ, сектор эазсисту дисертащй.

3 дисертац!ею мояна ознайомитися в бхблхотегй yнiввpcитeтy.

Автореферат висланс " Н " яО<Я-б /¡^Яу 1993 р.

1

ВчениЯ секретер спец!ал{зовако! вчено!-ради

каняипат, ,б1олог1чиих наук . ~ яоцект . /

М.Г.Шкаруба

I. ЗЛГМЬИЛ ХМ>АКТЕРИСТИ!(Я РОЙОТИ

Актуалыксть теми. В Укра1ш основной зерновою та иродоволь-чг.п культурой схльськотослодареького кгробництва с оэииа пиешця, яка спеться 'дорежу на плоги ?о38 тис.га. В Харяхьсыай обяастг. озима га.ешая займаз гою-ду 400-450 тис.га. Вграти верна пшеш<ц1 з!'Д хсороб создать 12-1ЗД потеш^алыюго вро~яп. Понзд 50/5 эбуд-шшв небезпсших хворой озгсда! ^геннцг перодасться насхнаям. Хвороб»! онизують посшп я:состг иаспт та прппичують розеиток росли». Хеосз иасгкня стае н1спои лберггення збудишехв хвороб, дкере-лсм вхдноателня П на шптушшй р!к та розповсэдження у иобх рай-они. Одертання здорового наспясвого ттерхалу дозволяо мдвианти врокай гваешщ! як мхнтиум на 20$ (Семенов, Федорова, 1У34).

Проте, вивчешш хвороб настм осганигл часом но лр-лдмясться доотатньо! упаги. В укра^нсы^й -хгоратурх е тгльки в1дрнвкоа1 вх-домосТ1 про хвороЗи нзешня озимо! пшешщх.

Кор*нн! зм!'П! технологий вироцувания польових культур» впро-вадження новдас прийомгв оброб!тг<у грунту, пестицндгв, машин та сорт! в привзло до поеилешя роз витку патогенно! шкофюрл наслшя.

За мни данкш уракешеть наохння в окрашх партхях оаи.'.о! пшениц!, одержан;¡х хз гооподарстз Харк1всько1 областх (19671992 рр.), досягала 48-52£.

Бис ока шк1длив1сть хвороб наедая та слабка Тх вивченгсть визначаоть актуальнхеть теш та доц1льн!сть проведения дослхджань.

Нота та задачх дослхдженъ. Метою наших дослхджень було удо-оконалвння заход!в по гахисту наепкя озимо! пшешц! в1д хвороб, заснованих на викориотанях нових бхояог^чних засоб1в.

На вир!шення ставились задачх:

- виэначоти видовий склад патогенно! м4кофлора насхння озимо! пшениц* в удавах сх1диого Лхсостбпу Уира!да;

- вивчити розповсюдаення I шкодочинн!сть основних збудкик!в хвороб иасгння озимо* пзегмцх;

- уточните д!агностичн! оэнаки головнхпих хвороб насшш;

- провести Нстолог1чнг досл!дження взаедавхдносин рослин озимо! пшеницх та овдофхтного мхцелхя грибаЛИе-тсцЧа, Ыпы'иЗ

и

- виичити аауисн! функцИ фх^.ологхчно активного екстракту 1 розробитн оптимальн! умевд його виксристання проти хвороб насхння озимо! пшениц^

- вибчкти механ1зм ззхискоГ дх! (5хэ10Л0Г1чнс> активного екс-тракту;

визначити MoaLWsicTb обробки касхнкя культурою бактерхй. Mtzciium £cp'.<minosaruiti (штамм 250) сумхсно з фШолоично акгивним екстрактом та без нього; '

- зробити пор!вннльяу овднку ефекгивиостх рмномаштних про-TpyiliMKiв насхння;

- вивчити дсц1льн1сть сушено! обробки кастпня озимо! пшеня-ц! фхз1оло1'1чно активном екстрактом з протруйкиками з метою змен-шешш корм нитрата останшх:

. - виэначиги еконокх'лг/ ефективнхсть використяння бголсгхвдсс засобгв та протруйшшп насхння.

Наукова новизна дсслтджень, В дисертацхоннхй роботх подаються новх вхдомост! про вадовий склад та розповсядженiсть хвороб Haoin-ня озимо! пшениц! в сххдноду Лесоагепу Укра!ни, якх доповнють за-старШ катер1али бхлыи то двадцлтирхчно! давнхст1.

Визчона щкодочинихсть хвороб Hacirnw на раПонованих на даниЯ час сортах оэшо! гшениц!.

Зробкоиа огДнка рр.йонованих в зонх сорт!г «а стхйкхеть !х нь-с!ння до хвороб.

Подан! вхдомостх про вплив хвороб насЬшя да його nocisHi яксст! та на роэвиток кореневих гмллей в pioni йенофази озимо! пшениц!.

Оригхнальнимя е результата riCToaorivimtx досл1джень ендофхт-тго гяцаию збуддайа альтернар!озноп "чорного зародка" Mief-' nafi'd- fetuus /if'exs^i fr. у тканинах сорив озимо! пшенищ.

Доказана исокливхсть усп!шного викориетакня прота хвороб озимо! пшениц! б{олог1чних оасоб!в захисту: $iaionori4Ho активного екстракту та хультурн бактерхй üfttnuncsat**-

(штамм 250). Розройлон! засоби та оптимальш умови Ix використан-ня. Наведен* Biflouocri. про механизм захисно! фхзхолог1чно активного екстракту.

Практична значения робота:

- створена табйвдя в1дм!тних ыорфологхчнях ознак "чоркого зародиу" р4зного походження, яка дозволяя проводите! прискорену д!агности«у хвороб;

- розробяено зас!б эбагачуваиад насинил озико! пшениц! rtt-з!олог!чно ахтивним екстрактом, то тшшуе посхвш якосхч нао!н-. ня, эначно зкизуе рсзвито:: хвороб нас1нкя та пхдвицуе. вроасай куль-тури;

- для скорочеиня нор1.; витрати протру ¿па о на 50% 1 61 ьие роэроблепий засгб сушено! обробки наслня протрудниками га екс-трактом;

- найбхльш офоктивким прата хвороб нас гния а протруюи&ння насшм препаратами системно* дг! (байтан - 2 кг/т, вхтавакс

3 кг/1?), яла доз еол голь знизпти "х роз виток до 0,5-0,67, при 20,5(7. на контроле;

- для оздоровления насгния озимо! ппеницх розроблешй лас: ' застосовування суспзнзх! ($1зхолог:«зго активного екстракту та бак-торгй£к;хеИат ¿е^игятааг-лп- (шташ 250).

Апробация, робота.та публ^канх^. Результата доелд'джонь бут подан!: на Роспублхканському семхмар: "Пэрспекалвн застооування кошоз'лцЯ, яй емхе^готь у сом рзгуля'хоря росту росяна та оасобп захксту рослин а забсзпечешг шробшщтва с£льрькогосподарсько1 пррдукцЯ"(м. Ки1в, 1903); УН Ррспубдхкаиськ^Й ко;фреадХ "Але-лспат1я - рпзерн та основа майбутнього землоробства"; ксаференц?-лх молодих вчених "Еколог!чнх пробяеш! эахисгу рослин"ВхЗР (м. Пушкхи,'1991) та Иосковсько! академг! хм. К. А.ТЬлрязеиа (м. Москва, 1991), а такая хонфорзга^ях прорзсорсько-вшсладацько-го складу Каркгвоького ДАУ хм. В.В.Докучаева (1989-1991 рр.); ви-нладенг у трьох опубликования та двох пгдгоговлених до друку статтях.

Структур та обсяг рс.'оти. ДисэртацЫна робота викладена на 159 стортсах машинописного тексту, складаеться гз 5 роздхлхв, вксновкхв, рекомендаций виробнздтву, списку лмератури, який вюттсаа в соб} 231 наймэнувань з клх 45 пармовних, та додатки. Робота !люстрована 45 таблиияш та 21 малш:сами.

2-3. М1СЦВ, УМОВИ ТА МЕТОдаа ПРОВЕДЕНИЯ дослхдаЕнь

Досл^укешя влхонан! у пор: од 1986-1992 рр, на кафедрах генетики, селестй! та нас1ншцтпа 1 ф1топатолог11:, а такод на до-сладкому пол! учбово-доелгдного государства "Ко^кгст" Хар;ав-ського ДАУ хм. В.Б.Дскучвева. Обсгеження партхЯ насхиня прове-до-н! в господаротвах Харкхвського, Поркотравневого, Е-^лаклх1аоько-го, Богодуххвського, Бэлпкобурлук ьяого, Елпзгакхвсысого раЯснхв Хармвсько! облает!, Впрсвадхелня одеркпж результатов вхдбуве--лось в учгослх ХОДУ.

ФгтопатологхчгаьЧ аналги мхкофлори насшня виксцували по ме-тодицг Н.А.Наумово! (1970), використовуючи бхологхчний метод про-рощування насгння, оасношним на стимуляцх! роз витку та росту mi-кроорган131Яп в уражено:.<у naciiuii. Енергхю проростакня та лабора-торну cxosicTb насшнл визначали за деряавним стандартом -12038-84.

Шдхленнл грибхв ft.fi. 3u$cwiatn r blp,clari$ t J tier па г ¿а. у чист1 культури проводили по методицх ВЛ.Бхлай (1977), Н.А.Нау-мовоГ (1970).

ВидовиИ склад г ряб id встакозлюваля за визначниками А. А.Ячсв-ського (1913), Н.М.ГИдоплхчко (1938, 1977), АЛ.Райло (1950), В.l.BijiaR (1977).

При вивчежг елемелтхв шкодочннностх хвороб пасх пая fioro ввд-бираяи вхзуплыю по зовн?шхм ознакам ура-кеннл <$узархозом та "чор-ним зародком".

ricrojioi'itmi досл1даення паразитизму грибхв p.p. curium, Jitie-mo-riiX проводили на (Мксованоцу та «ивому мат с pi а л i (Страхов, 1959, Страхов, Ярсиешсо, $едосагв-я, 1981).

Фхзхологхчно гистивнай екстракт (ФАЕ) одержали та застосовуза-ли за 1Нструкц1еи, розрсбленою Г.Ф.Научоьим (Наумов, Насонова, 1937).

Бактерх! jtiujicilum lafam/nciarum (штамм 250) в суспензИ з ФАЕ викорлстовували у вхдмовхдност! з а.с. 1551860 (1990).

При вквчеш} механхзму захисно" дх! ФАЕ визначали Лунг1ц1д.ч1 та бактар1цидн1 зластивост!, а тако;к хыушяуючу його дш.

<£унгхц1дн1 властазостт встановлювалк иляхом псоросусанкл спор грибхв у камерам Раивьс. Для цього створввали оптимально yj.ro-ви температуря та вологостх (Kipati, Кяемэкт, 1979). •

Бактерхцидш властизост: ФАЕ впвчали методой тсст-об'ектхв, шляхом роомхсденкн насш-ш, збагаченого ФАЗ на теерде живильне се-редовище, заражепе flafttCui iuiiiu'b . Розмхр стерклышх зол, ут-вооаваних навколо насхннк, визначали через 4-12 годин i через 10 д»б.

Як протруйники насхння у схему дослшв були включенг препарата системно! дх1: байтан 1Ъ% з.п. (2 кг/т), фундазол, 50?? з.п. (2 кг/т), вхтавакс, 75?? з.п. (3 кг/т); комбхноваах: вхтатиуран, 805S з.п. (2 кг/т), копранг 15 Н, 70% о.п. (3 кг/т); еталоном був ТМТД Ш З.п. (2 кг/т).

Польов! дослхда проводили за загально ирийшпичи методиками (Доспехов, 1985).

Оцгнку польово! схонооп наохння проводили за методикою Н.К. 1яияа (15с8), об л Г.". нороневих гнхлей - за методикою ЫЗР (Коршуном, Чумаков, 'фкотххна, 1976),

Сблхк вро;:сайностх та олементхв II структура проводили у вхд-повхдност! з методикою Б.Я.ГИсзрева (1954).

В:лст азоту у зерн1 виз начали методом ¡исльдаля у модифхкацг! Г.М.Лясковсьного (1969), фосфору (Р^Ог;) - колориметргчним штодом в модпз1кац11 Г.Н.Лясковського (1970), кал! о (К^О) - па полу?,!'иному фотометр: (Полуектов, 1957).

При визначеннг екоиом!чно! ефективкостх эахистних заход!в ви-користовували рзкомендац!! А.Ф.Чешшш (1990).

РЕЗУЛЬТАТ!! Д0СЛ1ДЖЕНЬ

4. ХВОРОЕ! КАСГгШ 03Ш01 ГШНИЦ1 В СХ1ДН0МУ Л1С0СТЕПУ ,У1Й?А1151

4.1. Яоиироння та шдозий склад патогенно! мпсофлори

нас!шя

Ка тсрэторх! сх!дного Л1состсг-7 Украина фузархоз £ "чорний оародок" а найбгльы посшреикш та шидяивим! хворобами насхння озимо! пшениц!, Вхдзначоно посняшш розвитку альтврнаргозного "»горного зародка".

Загальиа урагсенхсть касЬш озимо! пшениц! в господарствах Харк!всько! облает} колиэалась по роках, Найбгльш хитонсивнов була попа у 195-3 роц£ та окаходилась в ;ле;хах 11,3-52,0/5 (табл. I). Ура-жоихсть $узэр!озом досягала 17,8??. Най5!льш сильгам був розвиток гльторк.чр£озного "чориого зародка" - в£д 11,0 до 44,5$. Ураженхсть нлехния б/^МасИ $сго{ц^и'стО- ШыЧгп. досягла 3,8л.

Нэс!ння ус£х перзвхрешпе сорт! в було в большому тш мешоыу ступой: урагене хворобам!. Найбхльп уразешн, у наших дослхдах, було наепшя сортхв озимо! гкеницх Ахтирчаика та Мирон£вська 808. Слабкхие хнших уражувався сорт Ха{лсхвська И.

Остановлено, по в умовах сходного Лхсостепу У:сра!ни фузархоз насхння озимо! пшениц! викликають гриби '¿ша^'ит оиётогит

ш., '?ияхп'ыт вг&.тиийг'игпЬЖмй.Ьг., Кчл п'шп сЛпс&и/т

■

^¿й«."чорний зародок" - Л&лп.ап'а. -1спиИ кШ Нтг.(*Я.аСтег-гишсЛа.) и 6;ц.-Ла г/ь ьсго/Ыи/аа«. ¡ОгееН £с ш югсЦщ'й -

я си I Ьйес,)5"6гот., Н-г(т<п ¿Л-с^ы/п'г/т ¡.й-б/^ит t-Yny.-fS-eut.it.)

о

M

«=s

ю

о

м

о «

л о m

•M

£

с &

m

I.-

«5

g

о о •и

д.

«J

0)

n«

о .г

•M tsf

ж S ф 3

s-s

w.«s >> к

о о

я о

IS oj

cu

СЭ_ 1Л (Q П МП О

й сЗ £< -З* £»

M

СО Ю £>

со о c\f

CV Г- О IV и о

Q W Ю О СО W О СО

op СО (Tí Ю Ш H и N H ?? и Cvi И CV (\J H ю H

to со

оо

00 8

là

« к

I

ООО CO О î>

О СП

www

я

^ О W Ю (D M о о о о CV о'

СО Г- Ю Ю CXÍ «

— — О - О

W О G О ^

° ° ю. О С\Г о"

г> о о о! о* о"

CV) г- о и о m

H H N О CJ Г-

c\t с-- ю со см ю

ш о

N И W

Й 8

— ю

£0 С4-о

,1 « <4

м Л К

Ео д

ш о

й .м m.

« к

>> о M

bao.

is w к

со n

<в « (Я

К « Й

52 A Л

lU о о

œ m

Q, -M «V

ss « t.

К P.. ft-

«

!

il -à;-

8

M со —(

¡0

<0 M

« Л

Л о

С.) В

ÍQ *t~í

Hl S

tí о

CV p..

X Ы

s

Л p.

g

a

<§

Л

о ra

«s

г

«Q о m

о

и &

ti . «

¡J

л о а •н

и а,

д

4.2. Икодо'-шннгсть хвороб шсхння

Результат» шгачення икодочннност! хвороб иаеЬшя даигь шд-ставу твердит, що во!Ш негативно впливаюгь ка форг,1увашм схсдхв, прнгшчухзть ргст та розшток раслнн озимо? пгзеницх, снрияють роз-влтгсу хвороб вогетуючих росли?« т приводить, як иаслгдок до знж н-ня врокл^.цсст!. '

При наЫннп о г^зуалыши ознакаки урэконня фуэархо-

зо« еноргтя прэрэдоиш Г'ОГй знияузалас;« па 44, С>, лзбогатсрна

на

V?

ехски-ы - т 34,гсл;.о:;з й-со;хгсз шпйтгьо здорозии (табл. 2 К

2, &;одо'глннгс?ь хгороб насгшм отгтаЗ

(;дтссп "Кс!.1ун1ст'', 1987-1968 рр.)

{ У nor.trtP.totf в

Взгнант'

Зогитепъо здороэа пас Фузар1оЕна

НЫ.СП ¡Н.Ч

Нзепшн о

''ггпг'г'**»

I

1Уо ихяистъ СХОД'13 пор»-ЮВЗДЯ ГИИ» Л!Щ1

Й!ср- ¡Лабо- {11о.пьо-«Уо.эдс~ ля }ратс.р--)гп пасть проро-'ьа "схо~ !г.с1;;!:п стан- ?охо- !кцс?г5, !;да>оо- !рол- I «я, ъ |;.;1(|ть,| » (о'^т-ч, ?Лпоз- 1рсо-

! " ! ? !

Вро-нлП-пч1сть, | л/га

о:од~ !гл<з;о:<, хеши,! '*> ¿к^Л.

95,?. 9?,8 75,2 14,8 20,3 12,3 37,2

51', Я 63,3 62,3 21,0 56,5 23,7 31,3

84,2 87,7 65,7 32,0 59,7 37,5 33,6

"Чпр'ий зародох" у ютк дося2дга в соредиьо^у оа два рогт зыгнир/заа снергш проростаиня иа II,Ш, яаборхмрцу «согйсть - ка 10,0^, иольону схо'йоть - ка 9,1$.

При уракепостх иао1нмя на 32,055, розвоток корепвзкх гнилей на сходах схллдез 07,5$, у фазу нояошо-восковзг отиглост! -47,Э.?; при урдаиест! мшЖт 21Д2 - 28,7% г>а £фх«оз*дио.

В1льа шзып урагаднх'сгь насинил (14,ЕГ£) приезда до ашюиш роз-вч'жу ¡;сргМ!-зг<:ж гиблой (на сходах • 12,83, у фазу «слоино-вос;»-ро? сютлоотх - &>,<Г').

BpoiKañHÍCTn уряженого (£узар!озом та "чоршш зародком" mcí«-ня змешилссь лор!внлно з эовн!шньо здоропин на 3,6-5,7 ц/га.

4.3. Уточнения дхэгностичних ознак хвороб настал оз1шоХ пшениц!

У дано\у рогдхлг описуються уточнен! наш снмптош ураяегеш нас1ння озимо! пшениц! "черним зародком" р1зного походасння з moto» полегщення íx рэзпхзкгвзння. Результата цих дослхдяонь зведе-hí в таблицю "Вхдихккх ссоблиЕост! /ранения насхкня озимо! пшата-щ "чорнии зародком" piоного пиходдсння. В1дм!тн!еть проявляться у характер! прорастания нэсхння, його випозненост1, каявноот! зо-ни потемнхдая, забасвленн! ураяечо! тканшя, налвнсстг нальоту на урсихених сходах.

В!дмхчено, гцо сортов! вхдмхнностх здхйснюють значний бллив на счмптош ураження "черним зародком", який шяпляяться в характер! проростання насшт, Гюго вшошеностг, рсоыиреих зош потэм-н!ння, а такол наявностх шльоту на сходух.

4.4. Пстолог!чне вивчення дояких б!ологхчних особливостей патогенiв

ВстаноЕлено, що у тканинах нас1ши стхйклх до "чориого за-родку" сортхв озимо! пшениц! (Харкхвс jKa 90, Харк!вська 70, Хар~ кхвська II) спостерггзються регрееивн! змш; Л-Ысмпа U'ue'S h'US ti ?г. якг супроводчудтьоя загною,д!аметру ендоф!тчого шце-Л1Ю, ЙОГО ГХЛЛЯСТОСТХ, шкуолг-загдею ПрОТОПЛПЗУЛ, ЛХЭИПОМ клхтлн-них оболонок та вмхету клхтин. Роз чинуши клхтиндах обйлонок та розлливання протоплазыено? маси споетер1гають в ri($ax, як: гз.чихо-дяться поблизу клхтиннкх ядер. Регрееивн! змш: приводить до при-скорениого руйцуваинл м!цел!ю патогене. .

Дан!, одержан! наш по грибам роду JLid << ana , як пред-ставниках класу Дейтеромхцетхп, П1дтверд.~ують теорхю'Т.Д.Стрг-сова про леханхзп ф!зхолог!чного Ь-унттету, який рсэроблеилй на приклад!, саккових грибгв.

5. ЗАХОДЯ ¡10 ЗАХШУ НАСЙЖЯ ОЗИМО! ШЕШЦ В1д ХВОРОБ

5.Г. Застогування 61слог1чшх зассб!в захиету

Ззотосування бхолохччнмс засобхв захиету рослин у <$ггопатоло-Р1Х являеться за своею вфвктивнгстю та безпечн1стю одним гз най-б1льы перспективним у порхвнянш з 1ш;п/и заходами.

3 дослхдкень багатьох вчен^зг З1домо, ас при пророетатн на С1нна элаховк культур у навколишж! середозяще видхляються речовд-ни, як1 маять актшлкробнг власигаестг, а такса шхгцуготь у собх в ох необххдш для розвитку пророспаЕ компонента (.Зое Не, , 1955;

гг, 1960; Новотольиова, (ков, 19зО: ТУльчииська, 1960;

) 1955; радС) 1966, 1968; Наумов та га, 1975; Рэботнов, Т978; ЛРзенман та ш , 19В4; Санцевич та хмых, 1985 та хн.).

Дослхдаешш фхэхолого-бхохЬ^чшсг, йуькцхй проронуючого настн-ня дозволяли Г.<5.Наумову з сшвробхтшкаст розробктя ыетсдику сдержанкя йхзхологхчно активного ехстракту (ФАЕ) хз пророп]уваного насхння зернових культур та перодпосхвного збагачоння насхння р}-1-ннх польових культур такими екстрактамн. •

Вхдомостх, щс е у лхтерчтур! евхдчать лро антибактер1альну, антифунгальну, бакгергоцхногенну та фхтотоксищг дхю бульбо-жоЕЮс бактергй роруЗИихсб/ат (Са:л;евпч, 1949; Бсльтюкова, 1954; До-рос.шськлй, 1957; 1971; До4 к',инський, Марго, 1969; БузашБ1Ш, 1970; 1жкецький, Лярхйська, 1971: ¡Ларго,. 1973 а; 1973 б; Ксбзи-рева 1 др., 1975; Саццевич, Сазонова, 1976; Чундерова, Сел1вэр-стова, 1979 тадн.).

Нами розроУленх засобн використання ФАЙ та культури бактерхй .Саг;и/пг'п.о^йгчт (итамм 250) з иетою стримування роз-витку хвороб касхння озимо! швеницх.

Обробка насхяня Йхз1олог1чио активнии екстрактом (ФАЕ)

Результаты вивчэння захиспоI дх! ф!з!ологхчно активного екс-тракгу евхдчать про перспективу використання його для оздоровления иас1шя озхмо! пшениц1 вхд основних хвороб (табл. 3).

Урожен1Сть насхння змеицувалась до 0,3,о при 20,5$ - на контроль При цьоку на 15,0$ та бхльш змешаувався розвиток фузархозу, на 60/о та бхльш - "чорного зародку".

Збагачеиня наохння ФАЕ полхгаяу; посхрих його якост1, шдбл-тус енерпЬо ггроростання кг 4-10$, лаборзторну схогкхсть - на

Поргвняльна оцгнса умов використання ФАР. дозволила виэначн-ти олтилалькг сгЮ'Лбя, кокдентращю, норыи вигратн, строю: влко-ристенмя та in. Найбгльш ефэкпюним в замочуваннл наспшя (80 4/т) з ехспозиц!вп 8 годкн, <цо онижуе розвиток патогенно! ш-кофлори у 8,6 рази (до при 54,2$ - на контроле.

Проте, технолог!toiсть та екода:лчшсть використання ФАЕ шляхом эволокення (20 л/т) робкть йоге бпямп яерспектшлгоы.

3. Захисш функцх! фхзгологтчно -активного екстракту (ФАЕ), (учгосп "Комунхст", 19Б9-1992 pp.)

1 1 1з .¡сге урадеио. ff ! Ураг.пшсть

!*Г I Î ! iapcafl

Eapiaiw !н!сть !^уза- 1 h™-!-j1" ®11'

Iiia- 'рхозом! &<ic- \ J.lzer-)po2- 1роз- ' цг

IciiiH.-i, ! ! л. л -, !„,_•.!пов- ! виток, !

f «г ; \ -uir,s , natiu, |СИд_ ; % ;

1 i ! si> î ip- Ьге'ння,! î _t ! ! ! !/■»! î

"ПредпосхвнлЯ оороб!ток:

§АЗ-ДХ -

Лльбхдум 114 3,0 0,5 0,0 3,3 78,8 33,3 4-3,0

«AE-flj -

Хапкхвська 01 6,3 1,0 0,3 5,0 70,0 32,2 45,0

ФАЕ~ДХ -

Ахтирчанка 5,8 0,8 0,0 5,0 63.9 26,9 4'2,0

®ае-д2 0,8 0,0 0,0 0,8 73,4 28,6 44,8

Вода 13,3' 2,3 0,7 10,3 93,1 314 / 39,2

Контроль - 39,7

без обробт.тку 20,5 ■1,0 . 1.0 Ii\5 92, П 54., 5

КР05 3,0 - - 4,0 5,6 2,4

Встановлено, ио вежливо» умово» використання 5ЛЕ являсться його концентрация. Найбхлш доздхльно зииориетовуватн £АЕ 100-50Я-ною конценграцггю, яка знинуо розвиток хворой у 2-9 раэ1Е.

Найбхльи дощльним в .використання ФАЕ Сезпосередньо перед nocÏEOM, 60 у процесх зборхгання floro saxircHi влаотивост! зн;:-жуються. ,

Неоднозначною була сортов« реа>:цхя на збагачення fAS. Haiî-бхльга чутливии на збагачешя ФАЕ 13 доелвджешое сорт! в о'ули сорта Харкгвська 81, Дснецька 4!3 та Харкгвська 90. СлабкЬю реагувалп Ахтирчанка та fâjpoHÎccbica 808.

У наших дослхдах виявлена залежихсгь алололатично! активности ФАЕ В1Д сорту-донору озлмо2 лшегащх. Екстракти, якг одержан! Í3 иасшчя coprin Альб1дум 114, Харкхвська 81, Лхтирчанка зтосували роззиток насптево! пфэкщ? з 20,- на контрол! до 3,8-6,3?$ -дослхдг (табл. 3). ФАЕ, одсржпний хз насхння-донорхв рзгзних сортов, стщул) зали лосхвш япостЗи щдвищуичн еноргпо проростання на 4,3-5,7$, лабораторну схоихсть - на 7,5-11,3$, стримували роз-еиток короиевих гнилей. Помхтним було знижения розповсюджоност! i розвптку хвороб (до 63,9% i 26,9%, вхдповхдно, при 92,5% i -

.на контролх). Врохг.Ййсть озимо* пв'ешцх в дослхд1 гпдвпашмсь на 2,3-6,3 i^ra. Спостзрхгалось зш-гсання роз витку хвороб па сгнил у спгдкопгютвх (5,j-6,G£ - дослхд, II,ЗЙ - контроль). НаПбхльш ■. хстотнол захксноп дхою характерхзусться 'ЗЛЕ, який одсряуаали ic ¡mcíhuh сорту Лльбхдум 114.

ArtTiißnicTb O/JE залетать такой В1д способу йога одержання. У наших дослхдах най51лыцу активность еиявив ФАЕ одеркашй способом Д^. Bin зшгсувгш роз виток патогенно! м1Ко$лорл практично до нсвтд-чутких pocMipin (до Q,Ev5 - в дослхдх, 20,- на контролх), на 6,5$ пхдвищупав енергхга проростання, на 2,0% - лабораторну схо-;;ííctí>, польову схожгсть - на 17,23. Врояайнгсть у досл1дх пхдви-цплась на 5,1 ц/га.

Обробхгок насЬтя SAB еувдсно з культурою бактерхй :lk¡xX-ir'um 'C^nruMsarum (итдш 250)

В результат! багаторгчшх лабораторнпх та польовнх дослхдхв внвчсияй пнтогонхам Gwrß$iü'£tifcc€<urrt-&trii'ntni)£aruin(m. 250) до imnÍHHOBoí ÍHi!¡eK4ÍÍ озимо! гшеницх х можливост! ñoro"пхдсилен-ня ;* i рзхунок сги!,!ултоючо? дг? ФАЕ.

Бакторх! f&uzciC-i'uni ütjununeíaricn (шт. "250) дхгсть пере-вално на роз виток хвороб касхшя, знкяуючи fr ого бхльш нхж у чоти-рн рази. Повшстп стрямувапся розвиток фузархозу.

Проте, дуже blicokhh (4,7$) залшгазея розвнток альтернаргозу. ■ Такий o6po6ÍToic полхпшував iiocíbhí .jtkoctí озиг.:о! icieiuiqi, П1дви-щуючи польову схожгсть в середньому за I989-I99I рр., на. 13,0$.

Оптимчлымии умовэмн використагсня суспекзх! ЗЛЕ о культурой '&¡iUc4ium 4i(ji«n<a($arir<ti (шт. 250) внкористання ФЛЕ 50$-но1 ко!с.;ентрац11 з експозицшэ сумэдення з культурогэJUiucít'um úfo"u-Лйагкт (шт. 250) - 2 гсдкнл до обробни наспшя. В цьому Bapinmi практично стрямувапсл роз шток хвороб насинил (до 0,2$ - у дослх-дх, при 21,3» - на контролг). Щ данх пхдтЕерд-куються результата-

МИ ПСЛЬОВОГО ДОСЛХДу.

Оуспензгя ФЛЕ та культури Xki^.ct¿um it^mninCidnim (шт.250) дгяла стимулююча на nocÍBHÍ nitocri наехння oam.toï пшениц:. Польо-ва схожхать эбхльшилась на 17,05?. Бисокоефективним е прононовашй 3aci6 i для зменшення ураженностх кореневиыи гнилкми. У фазу би-ходу у трубку розвиток хворобк був на 15,0% швхче контрольного (29,ЗД. BposcafiHicTb при цьог<у в середньоцу за 1990-1992 pp. склала 44,3 ц/га, при 39,7 ц/га - на контроль

Вивчоння мехакхзну захисно! дхТС ФАД Мехашзм эахисно! fliï $АЕ включае фунгхцидш властивост1, бактер1цидн1сть та гмунузукчу дха на рослину (табл. 4). SAE ьияв-ЛЯЗ фуНГХЦИДН! власти DOCTX до грибхв род i В ЗиНХгЫт, ßirW&LfiS, Jtienuirío-.

■ А'. Покэ.здаки aaxHCHoï $Í3ÍonorÍ4HO активного екстракту (ÖAE) -

1 in i!¡"JC J ,77 -гГ.ЧгС

Ва-!$унг1цидн1 властиво-НЗакте- I Регреспвнх змпги ..л . — --!рлццднИ

_! власти-1

"I П/ЧАУЯТ I*

pi-íctí (вхдсотка проро-'рлцидшI --„,ПГ..М1 ,„

ант! стання спор). % Гвласти-t <rí,ícir'um t <tMirn.ar.a у.

!э0н,мм) ?

Ш 2,3 7,0 4,1 37,2 60,5 24,0 56,0 37,0 Вода 47,0 78,9 54,0 0,0 7,0 2,5 3,5 2,0

тролъ) *

У краплинах екстракту ввдлчаяись поодкнок! пророслх спори (2,3-7,0$ в той час як на контрол! (вода) спостерхгалось масове ïx нроростаиня (47,0-78,%).

Еактер1ци.дн1 властивостх проявились .в yrsopenKi стерильннх зон (до 37,2 им) навколо збагаченого ФАЕ naciHwi osm:oï пшеншц на твердому живильному середовишх з бактерия;.«! ÔCiti'CCui Su£tft¿s при заростаннх колонхяни м1кроорган!змхв контрольного наспшя.

Результата гхстоеогхчшк дослхдконь свхдчать про is, цо п!д впзшвом збагачекня ФАЕ у тканинах ураженого Hacinan та проросткхв эбудншш 5ysapio3y та альтернар1озного "чорного зародку" сиосте-рхгаютьсд активнх регреспвнх зшли: зменшуошься диаметр м!цел!я та po3Mip спор, збхльЕяуогься г * шзавдя та грудкува^сть лрото-

шгазми, руйкугугься клгтиннг сболонки, наста« л*з«с морфолог i чних утвореК'з. У тканинах насшхя, збагаченого SAE, з1дссток впкулхзо-ванлх та лхоованих гтф гриб!в роду fina rñmi , Mientan а. був значно бхльпий (60,5-24,0%, 56,0-37,ОХ, втдповхдно), нхж на контроле.

5.2. Протруивання imciraiH та сумхсне використання прогруйникхв э фхз1олог1чно активиш екстрактом

Неззажаючи на несушпвн1 переваги використання б1олог1чного методу захисту, xi¡.;Í4HÍ заходи на теперзлн!й 'tac зялишаються най-

61ЛЫИ рОЗПОВСВДК0НИ!.51.

Обробхток насхння протруАшками, як1 найбгльы зустрхчапться в асортимент1 господаротэ Харкхвсько! облает, у нот к дослхдах, в значному oryneni зменщувала роэвиток хвороб.

Найбтльш ефективним було використання препарамв системно! Д1Í вхтаваксу та бэйтану, яке зменаувало уракенхсть насгння'до 0,5-0,8^ при 20,на контролх. Кокб1Нований препарат вз.тэтхурам знижував розвиток хвороб насхкня до СтацдартниП протрулник

ТМТД - до 5,5"-. •

Дхя систеынга препаратов но посхвнх я кос?'i була неоднозначною. Лабораторна та польова ехо;:;тсть по вар}анту з шкэристанкям баитану була на piBHÍ контрольно? чп декхлька змеиаувалась -

(на ионтролг - 95,2$). Одночасно з знешкОдженням inSeitqil препарат вх?ат1урам та Т5ГГД позитивно вгошвали на схожхсть на-пхння.

Вкпробуванх протруйникя вхтавакс та баЧтан в фазу В11ходу у трубку Еиявили недостатки е^ссташйсть проти кореневих гнилей. Розвитт; хаороби досягав, ьхдповхдно 21,5-22,5$. Аналогi tu к зако-nonipuicTb ЕГднхчалас;. i в i на i фази розвитку рослин та по bcíx дослхд;?уваних препаратах.

Використання лротчуГчшав сприяло пхдвищенни врожайностх ози-' :.-о1 пше?г.1цх на 3,1-4.8 ц га. ~

Встаксвлено, цо новий г.опбЬюванай протруйник копра иг - 15 М практично nOBHÍcrn звхльнюя н&с1шя озимо! пшениц? в1д 1кфегац1 (0,5^). при 31,СЙ - на кснтрол1б1льш чин у три рази зкикуе роз-витон :;орэнев:пс гнилей суод1б (до 10%). .-

Проблема скорочскня о5сягхв xnrfwvix засобХЕ з ахи с ту та оздо--ровлекня шеколкихього середовиша стала в теперешшй час одн!еи 13 гологаих у 3ax::cTÍ рослин.

Одним Ï3 вшкливих аспект!в практичного використання ФАЕ е його суыхене використання э нротруйшшрчи насхння при скороченнх ÏX норм.

Одержан! дай (табл. 5) евхдчать про доцхлыйсть cyuicHoro використання ЙАЕ з протруЗникаш наемная озимо! пшениц:. Ефектив-нхеть захисно! дх! SAE та протруйниыв экачно гадвищилась.

5. Вшшэ сум!сного використання ФАЕ та протруйншив на nocÏBHÏ якост1 насхння озимо! пшениц: та ypaKSHÎCTb його хворобами

Вар! акт-

Енер-

гхя

проро-: стация, %

Лабо-ратер-

Si;

сть,

Ура-

нхеть наехп-нл, %

■Ъ .них ура."о;ю. %

¿у3а_ î^mîiliiJL^ili^I. pi со ом ] Ыр- о (<; - î Jlie m и ■ ni s.f>, | гi'a у

SAS + !ЩД - 2 кг/т 85,0 89,2

£¿13 ■(• йуццазол -

3 xtr/î 84,2 87,0

SAS -i- si'¿авакс -3 кг/а1 SAE -s- байтап -

2 кг/or 84,7 85,0 6,0

Обробхток Ш 87,7 05,3 12,2

ТЩ - 2 от/т. 81,1 82,0 8,0

■%вдпзол - 3 ur/ï 80,В 82,5 8,3

Вхтавзко ~ 3 кг/т 76,7 00,3 14,3

Байтан « 2 кг/т 76¡4 78,2 9,0 Контроль ~

без обробхтку 79,3 77,3 44,2

0,9 3,0 1,0

3,7 0,5 0,7 2,5

1,7

о

2,5 4,0 4,0

•7г7 4,4

14,7

HCR

0,0

0,3 1,7 2,6 2,7 4,0 0,3

1,0

83,0 65,7 7,7 0,7 0,2 6,S

2,4 8,0 1,4

1,6 2,6 4,3

5,5 24,0

05

Суъ&сшй обробхток насхння SAE в хшгавши препаратами сие-

*ешо! д41 шдшвддо ©$0Н5ЯИЙоть дх! щзащ&Лв, При вавористан-iii SAB х ^уидозолу урашгхегь нао!ння сшила 3,7£, цр:; 9,3ji - в Bapiaïiïi внкориогання препарату без 0ДЕ, Аналог!чна закоиоглр-нхеть вхдмхчека по виаваксу та баИтаку, Використашя £АЕ з байта-ном дае mosv'Bie!сть знепкодиги ногатпЕКИй вшив препарату на посхв-н! якоатх насхння, гйдсищуши енермю проростання на 8,3,1, лабора-•sopisy cxosjtc?ь - m

CyMicHU шкорисгання рая Ыробхтку uaciioial'AE s протдойни-ком 714ТД дозволило акааюги ур-дшйегь насхикя ро 0,5;% (консоль

ТМТД - 4,($), шдшдатл Пс^о схоя!сть на 6,0-12,®.

Викориетанил ФАЕ 50%-hoï концзнтрацх ï э протруйниками HaciH-ия (байтан, фундазол, вхтавакс, хопранг 15 М) при скороченнх норм ïx вктрат на 50$ за своем афективгастю була hs m омой у. порхпшн-Hi з виксристанням протруйнимв з рекомендованою нормою витрат (табл. б). Такий прийом знияував ротвиток ycix збудниniв хвороб до дуже мал х posuipia. Загальна ураженхеть нас1ннл зменшилась до 0t7-4,8&, при 33,- на г.онтролх. Вхдмхчено також значну стму-лкпчу дхи сумхсного Еикористання 5АЕ з протруйниками на iiocîshî jîkoctî насхння озимо! пшениц!.

6. Ефектившсть сумхсного виксрлсташш SAS та протруйшга!в при скорсченш норм ïx витрат

ISnep- Лабо-- >Ураяе-1 3 них ураяено, %_

Bapiaiii 1Й5рс-

¡стан- схо- !ня, % {рхозом!fancte-f J-tixtraQ-|ня, % «xc|b,j j S/>. J n'a sji.

ЗАЕ + байтан 0,5-1 кг/т 91,5 96,0 0,7 0,0 0,0 0,7

ФАЙ + вхтавакс - • 1,5 кг/т 90,3 89,5 2,3 0,5 0,0 1,8

ФАЕ + фуедазол -1,5 кг/т 90,0 90,7 4,8 0,0 0,0 4,8

ÔAE + копрааг 15 M -1,5 кг/т 92,0 90,5 1,3 0,3 0,0 1,0

Байтан - 2 кг/т 83,5 89,7 3,5 0,0 0,0 3,5

Ктавакс - 3 кг/т 75,0 80,0 3,8 0,6 0,2 . 3,0

Фундазол - 3 кг/т 89,5 85,5 9,8 1,3 . 0,5 8,0

Коп^анг 15 M -3 ш/т 67,3 88,3 12,5 5,CÎ 1,0 6,5

Обробхток ФАЕ 91,3 91,0 8,5 1,5 0,5 6,5

Контроль -без оСробхтку 90,3 87,5 33,3 4,3 4,0 25,0

œp05 0,5 0,3 0,6 - -

5.3. Економ^чна е*>ективн!сть використання бхологхчних saco6is захисту та протруйнягав кас!ння озимо! пшеницх в1д хвороб •

Розрахунки економхчноХ ефективност! захисних заход! в показа-

ли, ио пгдшацоння врохаю при шжсрисганнх ЭД-кого ФАЕ склала 5,6 ц/ra, piвепь репгабхльностх - 762,675 окупувангсть додаткових витра-i 8,6 карб, При гикори стащи байтану, IS* з.п. (2 кг/т) та КОД BOfo з.п. (2 кг/т) щ показншш значно поступаються перед на-ведешшх кода та становш.:ь вхдаовхдно 4,1 i 3,1 ц/га; 259,7 та 675,0$; 3,6 t 7,8 карб. Шща зазначека еконокпчна ефективнхсть пхдтверджена виробшчиш досл1даш (акти хпровадаення подаються у дисертацх!).

висновш '

1. Отриыанню високих врока!: в озимо! пшениц! у сххдному Л!сп-степу Укра!ни зкачну шкоду продов:«ують заподхювати хвороби naciH-ня.

У nepiofl 1985-1992 pp. уракепхсть насшш фуэархоэом, у се-редньому, склала 6,0-8,0^, а в окреп! рочи досягала 17,8-22,'?%. . Вхд.м!чае>1ься зб'хль'лекия роз витку альтарнар!озного "чорного зарод-ка", уражемсть пкл'.л, у середньому, склала 10-15%, а в окреигс влпадках досягла 44,5$. Урашисть "чордам зародком", збудшком якого е 3>'fio£ar,'j, sorch'aidnA ih ссп\, перевииувала Ь,ь%,

2. Найбхльш розповскдхенж.и збудшкаии фузархозу насхння е iuiCvrY Km auttnccum (l0-6-.i<n.}S&«tФи tannin гО-питагит Шыабг-, tuicirlupi natcitm CTr)

Альтернар!озшШ "чорний зародок" спричиняеться грибом A Herbaria. -tenuis, ¡/tc-i ti Уг. (- AUtmaric cUiirn.a,n'(itci (Trii) lUisJtc)

Основным збудникоы гольмхг.тоспорх озного "чорного зародку" с b.'fioCacii £orcltn.;(Lfi-a.ttbcetn {-ftrtchsit га SOrck/a-tann /SaecJ ib(ntin{hcs¡>er,\tm iOiiiTum Pem/mtif, Zt'/гр.. H bc,£kc)

3. Хвороби насхння ycix сорив озимо! ппенищ, районованих у сходному Лхсостепу Укра2ни негативно впливають на його посхен! 'якост!. У Haciism сорту Миронхвська 808, яка найбхлше уракаеться хворобами (50 ,£%) вхдг.ачена найбЬшш низыса енергхл проросташш -60,Ofo та лабораторна схожхсть - 72,5$.

Встановяона прпмспропорц!ональна залетахсть ый; ураженхста иасхкик хворобами та роавиткоы коренввих гнилей.

Як насладок врсжайщсть Зузархозного Hacirawi змешмась на 5,7 ц га, "чорнозародкових" - н 3,о ц/га у порхвняшгх з вройай-HicT» здорового иасхшш.

4. Створена таблица шдмхшо: морфолог!чних ознак "черного зародку" ргзного походженют, яка нропонуеться для прискоренного внзначения виду "чорного эародка", насхннл озимо! пшениц!".

5. У тканинах насхння неш уралуваних сорйв (Харкхвська 50, Харкхвська 75, Харкхвська II) спостерхгалксь регресивнх змшх па-тбгенхв, якх супроводиувались змэгашнням д1амотру еццофхтного мх-ц8лхю, кого гхлляст0ст1, лхзисом клхтинних оболонок та BJliCTy IWtfTHH.

3. Лредпосхвнз збагачення насхння озимо! пшениц! ф1э1ологхч-но активним окстрактом оздоровлю^ 1х вхд патогенно! MiKotwopn та полхпиуе nociniii яксси.

При додорчуванш оптамальшх у?.;оз використання ФАЕ (замочу-.' ваннл - 00 л/т при експозищ! 8 годин або зволожотш перед noci-вом 50/з-ним ФАЕ) уражийсть нашшя хворобаш зыэжнлась у 2,58,3 рази (контроль - 54,2$), при цьону розвиток кореневих гнилей зкеиливсл на 24,0>%. Одночасно evieprin прорастания Hacinim збхльг шилась на 4,0-10,0%, лаборатория схолясть нз 7,5-17,2$, вроггай-HiCTo - на 2,3-6,3 ц/га (39,7 ц/га - контроль).

7. Найвищх oaxKcTHi властивост1 мас'ОАЕ, який здобувався способом Bin змзншував розвиток патогенно! мхкефюри до 0,8% при 2Q,l~i% - на контролх.

На^.бхлыз ефетгившм був ФДБ, що одержали 1э насхння озимо! • пшениц! Альб1дум 114, який зменшуваз розвиток хвороб насхння до 3,8$. ' •

8. Культура бактерхй ßfiizvt/iiiv Щст/пемя-ип (штамм 250) эмявляс с начну дim ка хвороб:; насхння,. эменяуточм !х розвиток бхльш чим в чотири рази (дослхд - 5,2$, контроль 21,3/5).

9. При сумхсно!^ використанш 50%-ного ФАЕ.та культури бак-терхй PJu'xtiUitii &jbtn<nc%<-uum (отамм 250) з експозицхею по-еднання - двх години до обробки hecikhh ефективнхеть !х дх! п1д-вищилась. Ураженхсть насхння хворобами зменшлась до 0,2$. Епор-rin проростання ыдвишлась, в середньому, на 4,6%, лабераторка cxosticTb - на 3,0%, пельова схожхсть - на 17,0$. Зменшензи роз-внтну кореневих гнилей досягало 32,С^, врокайнхеть п!двишлась на 4,5 ц/га.

10. Встаковяено, ню механхзи захисно! дх! ФАЕ включав фупгх-цидн1 властизостх, бактерхциднхеть та хмун!зувчу д1ю на рос лицу.

Зутпциднх властивост! проявляются у значному змегаюнн! кхлькоетт пророетаючмх коидгй збудшк!в фузар!озу та "чорного .

Iß

зародку" (фузар!ум - на контролх - 47,С?, у дослхдг - аль-

тернархя -, ехдпоехдно, - 78,9 i 9,7%; биполярис - 54,0 та 4,6^1

Бактер1цкдн1 властивосг! проявляться в угворюванш стериль-H1DC зон (до 37,2 мм) нав. зло эбагаченого ¿AE насхння озимо! пшениц! при зарсщо!ш! контрольного наспия колок яш бактерхй.

Про хцунхзугсчу д!ю ФАЕ на рослини свхдтать регресивнг a ni ни патоген!в, як! завершушься повнкм л!зисоы ендофшюго ?.!.хцел!?а гркб!в.

И. Бстановлена висока ефективнгсть протруПдакхо наспшя системно! дх" для захисту itero вхд хвороб. Ураженхсть наспшя зыаншувалась до 0,5-0,СД при 20,- на кон'Хрол!. Розвиток корэне-вих гнилей на сходах зыеншувався на 13,3-24,® (30,0$ на контро-л!). Врожайнхсть озимо! -пшениц! гадьвдувалась на 3,3-4,1 ц/га, Комбхнований препарат в!татхурам зыешував ураконхеть те!ншх до 1,5$. В вар! aim з стандартны протруйннкоы ТМТД розвиток патогенно! ÍH¡$a;c4Í! энаходнвея на pieux

12. Оумхснз використання ФАЕ та протруйникхв нас!ння дозбо-ляс змензити витрати препарат!в на 50$. Такий прийои эыаншуе ура-жен!сть нас!кня до кезначшх розьйрхв, стицулюе його nociEni яко-стх, усував негативу д!ю дадасс протруйнщав на проростами на-схння.

Ï3. Розрахункк економхчно! ефективностх збагачення nacíпня ФАЕ показали, ко окулуващеть додатковях витрат скяэдае 8,53 карб; pÎBSHb рентабельности -'762,8%, що значно вике, нхж при вмкорис-танн1 прогруйшшв.

Рекоыевдац!Ï шробництву

1) Дяя захисту наешня озимо! пшениц! в!д збудникхв хвороб рекомендуешься аволожзння ïx перед пос!вои 50|-иш ФАЕ (20 л/т), що дозволяв полхгшити nocÍBHÍ ккостх несши та збхльшити врожай--

HÍCTb культури.

2) 3 метою змснмення норм штрат протруйшиав на 5% та бхль-ше при пвредпос!вно1ду оброб!гку наспшя рвкомецдуе$ьоя cynicHQ використащ-щ прогруйникгв байтану 1Ь% з.п. (0,5-1 кг/т) аиаваксу 75$ з.п. .(1,5 кг/т) фундазолу 50% з.п. (1,5 кг/т) э ФАЕ.

3) 3 матою запобхгання масовому розвитку хвороб слхд oncißa-ти сортн оз/.moï таениц! .Харкхв^ька 90, Харкхвсыса 75, Харкхвська II нао!ния шшх у weimía uip! уоажуэться хворобаки,

4) При ф!топатолог1чно:.1: -з.л'гз! на<Йшш с-зипо! павниц! на' уратшйегь "чорням оародком" слхд викорис^овутги таблицы и!дм!т-

mix иорфологхчшх oattas ц}"1 хвороби разного походжешт.

За темою дасертацзЛ видан! cnipymi робота:

I) Наумов Г.5., Севрвксва Л.0., Иихайленко A.B. Ф!э!олог!чно активний екстракт як зас!б захи'сту насшп озимо! пшениц! в!д !и-cfeitqi t /Xhtloaiiin схльського v лодарства ! нагколияие серздови-ео: Тез .док. наук. практ.Чолябхноыс, 1990. C.9I-92 (на poe.MDBi). 2) Наумов Г.З., Соврюкова Л.®., Ыихайлвнко A.B. Захисна д!я ф!з!о-лог!чно пктивыач) экстракту /Прогноз розповсодшвш пшднийгз, хвороб та бур'ян!в в Харк. облает!• та ui'pa боротьби з ниш в 1990 роцЬ Харкхв, 1990. СЛ')1 (на рос. tsosi). 3) Михайлонко A.B. Еко-логхчно бозпечнх зассбя оздероьшпш meiraut озимо! шзшщ! зх.д !ифэкц!1. Деп. рукоДмс № 243 48.EC-9I Доп. (на рос. нов!).