Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологические основы использования биостимуляторовпри культивировании насекомых.

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Биологические основы использования биостимуляторовпри культивировании насекомых."

ХАРК1ВСБКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡меш Г.С.СКОВОРОДИ

Л

^ — Г\ [ * -1

П ^

, X ? \ л ^ V- 1 I I

На правах рукопису

МУХ1НА ОЛЬГА ЮЛНВНА

БЮЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ БЮСТИМУЛЯТОР1В

ПРИ КУЛЬТИВУВАНШ КОМАХ

к

03.00.09 - Ентомолопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобутгя наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Г

Харюв - 1996

Дисертащя представлена у вигляда рукопису

Робота виконана на бaзi секцц зоологи 1 охорони природа Харювського державного педагопчного ушверситету шеш Г.С.Сковороди в 1990-1993 рр.

Науковий кер]'вник - доктор бюлопчннх наук, професор

ЗЛОТШ Олександр Зиновшович Офщшш опоненти - доктор бюлопчних наук, професор, академисАН ВШ ШАХБАЗОВ ВалерШ Гайович - доктор сшьськогосподарських наук, професор КРАСИЛОВЕЦЬ Юрш Гаврилович Провщна установа - Ктвський нащональний аграрний утверситет

Захист дисертаци вщбудеться "сИЗ "уКоИ/лня 1996 р. о годиш на засщанш Спещатзовано! Ради К.02.26.04 при Харювському державному педагопчному угаверсител ш. Г.С.Сковороди: 310168, Харшв -168, вул. Блюхера, 2, зал заадань.

3 дисертащею можна ознайомитися у б!блютещ Харювського державного педагопчного ушверситету ш. Г.С.Сковороди.

Автореферат розклапий " Л" 1996 р.

Вчений секретар Спещал1зовано1 Ради, кандидат бюлопчних наук 1П.Чепурна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акгуальнють теми. Для устшноГ реатзадй основшгх програм масового розведення комах необхщна найважливнпа умова - розробка прийом!в тдвищення житгездатносп i продуктивное^ культур (О.З.Злотш, 1966,1989; О.З.Злотш та иш, 1996; Н.О.Тамарша, 1987, 1991; Р.Бищ, 1970 та шш.).

У наш час це завдання можна виршщти шляхом використання прийом1в селекци тнШ з високим р1внем житгездатносп на перших етапах розведення, а також застосовуючи бюстимулятори при масовому розведенш комах (О.З.Злотш, 1989; В.О.Головко, 1992; В.О.Головко, О.Ю.Мухша, О.З.Злотш, 1993). Звдаи актуальшсть розробки прийом^в тдвищення житгездатносп, сгшкосп щодо несприятливих фактор1в середовтца 1 продуктивное!! комах при масовому розведенш шляхом опттнзацп застосування бюстимулятор^в.

Мета роботи. Розробити прийоми оптим1зацп застосування бюстимуляторш при масовому розведенш комах, яю забезпечують досягнення максимально можливого ефекгу тдвшцетм житгездатносп i продуктивное!! кулыур за умов конкретного техноденозу в момент застосування.

Завдання дослшжень. Для досягнення мети дисертацшно! роботи ми ставили там завдання.

1. На основ! лп-ературних даних 1 результатов власних до&тджень клacифiкyвaти за механизмами лд! використовуваш в техшчшй ентомологи бюстимуляторн.

2. Перев1рити ефектившеть бюстимуляци препарата р1зних за мехашзмами до груп залежно в!д ф1зюлопчного стану тест-об'екта, умов його утримання, сезонних змш у техноценоз1 (включаючи яисть Еяа).

3. На основ1 результат рекомендувати для отримання максимального ефеиу стимулювання житгездатносп 1 продуктивное!! культур бюстимулятори такого мехашзму до, яи забезпечуклъ його в умовах даного техноценозу в момент засгосування.

На захист виноситься нова концепщя ощнювання i засгосування бюстимулятор1в у техшчнш ентомологи, яка грушу сл. ся на урахуванш мехашзм]'в !х до, ф1зюлопчного стану об'екта засгосування в конкретному техноцежш (з урахуванням сезошмм змши умов розведення), яка забезпечуватиме отримання максимально можливого ефекту оптинадацп культури щодо житгездатносп й продуктивност!

Наукова новизна робота. Вперше на основ1 анашзу мехашзм1в /пи бюстимулятор1в р^зних груп з урахуванням фЫолопчного стану комах, конкретаих умов техноценозу (враховуючи умови розведення 1 якосп корму) сформульований новий тдхщ, який забезпечуе максим альний ефект засгосування бюстимулятор1в для гадвшцення житгездатносп, резистентносп й продуктивносп культур комах.

Уперше здшенено класифшащю бюсгамулягоргв, яи використовуються у шовивництв15 за мехашзмами да; визначено оптимальш умови ¡х засгосування для отримання максимального ефекту стимулювання.

Теоретичне значения роботи. Вперше на основ! анашзу взаемода у систем* комаха - бюстимулятор - еколопчш умови сформульовано нову концепщю випробування 1 засгосування бюсгимулятор1в у техшчшй ентомологи, яка дозволяе виявляти максимальш можливосп стимулювання при розведент як на природних, так 1 на штучних пожив них субстратах.

У результат! теоретичного узагальнення вперше зроблено класифкацно кнуючих 61 остимулятор1в для розведення комах.

Практична щншсть робота. Вперше для конкретних груп

бшстимулятор{в визначеш' умови ix максимально можливого ефективного використання в промисловому товювншпш Украши. У ВНО "Укршовк" передано рекомендацп щодо застосування бхостимуляторш у шовкорадгоспах Украши.

Реамзащя результатов дослщження. По насладкам результатов дослыжень були розроблеш методичш рекомендацп для науково-досгадних та учбових заклада у галуз! товгавництва, а також спец1ал1стш практичного шовювництва, яю погоджеш начальником Головного управлшня ветеринаршл медицини та голов ним державним инспектором Украши.

Апробащя роботи. За основними результатами робота зроблено допов1Д1 на Мжнародному симпоз]ум1 "Аюуальш проблема шовивнигггва" (Украта, Мерефа, 1991), на Всесоюзны конференци "Шляхи щдвшдення po.ii польових практик у тдготовщ спешшиспв" (MincbK, 1991), на 3 та 4 конференщях молодих учених i викладачт Харшвського державного ледагопчного шстшуту im. Г.С.Сковороди (Хармв, 1991, 1992), на IY з'вд Укра1нського ентомолопчного товариства (Харюв, 1992), на науково-практичшй конференци "Проблемш питания розвитку шовювництва" (Харюв, 1993).

Публжацп. За темою дисертади видано 11 робгг, у тому числ1 методичш рекомендацп для науково-досладних i навчальних закладов у rany3i шовювництва, а також спещашспв з практичного шовювництва.

Обсяг i структура роботи. Дисертащя складасться ¡з всгупу, 4 глав, висновтав i рекомендацш виробнивдву: Глава 1 - Сучасний стан питания (стор. 7-39), Глава 2 - Об'екти доошджень (стор. 40-59), Глава 3 - Умови, Micue i методика проведения дослцщень (стор. 60-71), Глава 4 - Результата дослщжень (стор. 72-90). Основна частина викладена на 97 сторшках

машинописного тексту, вюпочае 14 таблиць. Список цитовано! штератури мкяить 216 найменувань, у тому чиста 42 робота заруб1жних автор1в.

Автор глибоко вдячний директоров! iHcnnyiy шовювництва доктору вет. наук, ст. науковому ствробтлшш В.О.Головку за консультацн, а також ствробггаикам шсттуту за допомогу при виконанш робота.

МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИКА

За тест-об'ект дослщження було взято два вида комах -представшшв ряду лускокрилих (Lepidoptera), шовковичний шовкопряд Bombyx mory L., родина Bombycidae, найбшып вивчений вид - основний продуцент натурального шовку i менъш вивчений вид - непарний шовкопряд Ocneria dispar L., родина Orgyidae - небезпечвий плодник .mcy та саду, являе собою штерес у техшчнш ентомологн при рппенш програм бюлопчного методу захисту рослин.

Використання на даних об'екгах бюстимуляторш щкаве i в плат вивчення ïx до за pi3H0ï харчово! спещатзацц комах: монофаг (шовковичний шовкопряд) i псныфаг (непарний шовкопряд).

Ми вважаемо, що для усшшного розв'язання завдань стосовно масового розведення обох об'екпв i шдвищення ефективносп програм ïx культивування, першорядне значения повинно належати вибору i ращональному викорисганню бюстимулятор1в як фактору шдвищення ïx житгездатностг й продукгавносп. Саме дьому питанию й присвячеш дослщження.

Для виявлення максимального ефекту до бюстимулятор1в ïx було роздшено на 4 групи (за мехатзмами до), з кошки взято препарата -типов! представники дано! групи i випробувано весною та влхгку на оптимальному й песимальному фонах вигодаат.

1. Добавки, яю збагачують корм. Представник - фосфорнокислий

калш.

2. Бюстимулятори активноеп ферментних систем травного трасту, яю шдвищують засвоення корму (хлорнокислий амошй).

3. Бюстимулятори гормонально! 1 нейротропноГ до (препарат АЮГ-1).

4. Препарата, яи покращують збереження властивостей корму 1 перешкоджають втраченню вологи (препарат шзог).

У робоп з шовковичним шовкопрядом використовувалась методика масового розседення пор;д \ пбрид1в шовковичного шовкопряда, що культивуються в Украш (О.З.Злотш, Г.Г.Плугару, 1989).

На оптимальному фош вигощвт лист задавався з розрахунку 1000 кг на 1 коробку гусеш. Гiгpoтepмiчнi умови утримування i режим годування навести та влггку вцщовщали диочим в Украгш рекомендащям (О.З.Злотш, 1989). На песимальному фош вигодавл1 гусеш задавали лист з розрахунку 500 кг на коробку, Пгротерм1чш умови утримування: температура на 1-2°С нижче за норму для кожного В1'ку, волопсть - 50-60%, годування гусеш -двiчi на добу (вранщ 1 ввeчepi) у будь-якому шш.

Вигод1влю проводили на баз1 1нституту шовмвництва УАЛН в експериментальнш товководтп. Робота проводилась на районованому гшрид! Б2тогр. х Б1шкр.

Схема досладв вкточала таю варианта:

1. Контроль - вигодовування гусеш без застосуватш бюстимулятор1в.

2. ГЬ'дгодавля гусениць IV-У втав 1%-шш водним розчином фосфорнокислого кално (120 г розчину на 1 кг листу).

3. ГЕдгодшля гусениць 1У-У впав 0,01%-ним водним розчином хлорнокислого амонно (120 г розчину на 1 кг листу).

4. Обробка гусениць водним розчином АЮГ-1 через 48 годин теля линьки на п'ятий вж.

Вар1анти 1-4 вигодовували весною 1 влггку на обох фонах.

5. ГЬцкорм гусениць 1-Ш вшв 1,5%-ним водням розчином препарату шзог (250 г розчину на 1 кг листу) у лшпй сезон.

Ураховувались бioлoriчнi й господарсько-цшга показники шовковичного шовкопряда.

Для хращого розумшня деяких мехашзлив да препарат, використовуваних у експерименп, безперечно, цшавим було проведения бioxiмiчниx дослщжень гусениць, шдданих до' бюстимулятор1в. 3 щоо метою провели спещальний експеримент на баз1 бюхт1чно1 лаборатори 1нстшу1у птах1вництва УААН у весняний перюд 1992-1993 рр.

Схема експерименту включала таю вapiaнти.•

1. Контроль (гусшь, вигодовувана без застосування бюстимуляторш).

2. Гусшь, оброблена водгош розчином АЮГ-1 через 48 годин теля линьки на п'ятий вж.

3. Гусенищ, до корму яких протягом ГУ-У вшв додавали 0,01%-ний розчин хлорнокислого амонш.

Визначались таю показники:

- вмкт тирозину у тканиш гусеш, мг%;

- вмют загального бшка у ткапиш гусеш, мг%;

- вмнгг кальццо у тканшп гусеш, мг%.

Для анатзу брали 4-5 сегмент гусениць п'ятого вшу перед завивкою.

АналЬи проводили за методикою В.М.Балоян, О.П.Левицького (1984).

Вм1ст загального бшка у тканшп гусеш шовковичного шовкопряда (%) визначали за Кьельдалем, Бейл1 (1965). Вм^ст калывю (мг%) - за фотометр(ею полум'я (М.С.Полуекгов, 1967).

За розведення непарного шовкопряда на штучних поживних середовшцах (ПШС) використовували таю бiocтимyлятopи: хлорнокислий амоюй - стимулятор активносп ферментних систем травного тракту, я кий

покрашуе засвоення корму; АЮГ-1 та Силк - препарата гормонально'! та нейротропно! до.

Вигодовування проводилось у зимовий период у бюлабораторц Харювського спещашованого .'нсозахисгюго шдприемства.

Вирощування вЫх стадш непарного шовкопряда проводилось за методикою шлор^чного розведення (О.З.Злотш, О.Иремль, 1964).

Схема достдЬ представлена нижче.

1. Контроль - вигодовування гусеш без засгосування бюстимуляторш.

2. ГНдкорм гусеш 1У-У в]'ив 0,01%-ним розчином хлорнокислого амошю (60 г розчину на 0,5 кг ШПС).

3. Обробка ¿гусениць водним розчином АЮГ-1 через 48 годин теля линьки на п'ятий вис (25 мг на 5 лпрш).

4. Пщкорм гусениць У вису (на 2-й та 5-й дтп) 1%-тш розчином препарату Силк (100 мг д р. на 1 лпр).

Вр&ковували:

- К1лыасть залялькованих гусениць, % до вих1дно1;

- кшьюсть залялькованих на 10-й день, шт.;

- сшвв1дношення сами) в 1 самиць, % (по лялечкам);

- середшо масу лялечки самищ, мг;

- середшо масу лялечки самця, мг;

- середшо масу яйцекладки, мг;

- середню кшьюсть яець у клада!, шт.;

- середшо масу одного яйця, мг.

Статистичну обробку матер!ал1в ми виконували за В.Ю.Урбахом (1963), Б.П.Ушаковим (1978), В.П.Приставком (1979) на м( кро калькулятор 1 МК-64.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Для кращого розумшня мехашзм1в да б1оегимулятор1в на оргашзм шовковичного шовкопряда зроблено бюзашчну характеристику змши складу основних поживних речовин у лиси шовковшц. За старшня листя вмшт води, бшка, фосфорннх сполук зменьшуеться, вм1ст розчинних цукр!в збшьшуеться, збигьшуеться й загалышй вм1ст золь них елемеяпв, калыцю 1 магшю, вщносно калыдю юльюсть кашю зменьшуеться.

3 наведених у таблшд 1 даних видно, що при годуванш гусеш на оптимальному фош весною у зв'язку з там, що лист був ф1зюлопчно молодий (мютив багато води й бшав), використання збагачуючих корм добавок (фосфорнокислий калш), а також стимулюючих засвоення корму речовин (хлорнокислий амошй) не дало позитив них результата. Збагачення оргашзму гусениць фосфором 1 бшками, якщо "¿х забагато у весняному лисп, негативно впливае на розвиток шовкопряда, оскшьки вщомо, що гусеншд 1У-У вшв краще розвиваються за деякого зменшення кшькосп води й бшка в лист пopiвнянo з гусеницями молодших вшв.

Таблица 1

Вплив бюстмулятор1в на життездатшсть 1 продукгавшсть шовковичного шовкопряда. Б2П0Ч,. х Весна.

Середне за 1990-1993 рр.

Оптималышй фон

Варианта Середня маса кокона, г Життездатшсть гусениць, % Урожай ко-кошв з 1 г гусениць, кг

Контроль (вода) Збагачуюч1 корм додатки (шдкормка гусениць 1У-У в1юв фосфорнокислим катнем) 2,22 2,21 83,82±0,47 74,19±0,81 4,32±0,01 3,88±0,03

Продовження табл. 1

Бюстимулятори активносп" ферментних систем (тдкормка гусениць 1У-У 2,22 78,9210,64 4,11 ±0,05

вшв хлорнокислим амошем) Бюстимулятори гормналь- 2,24 87,11+0,51 4,54±0,01

но11 нейротропно1 дй (обробка гусениць У вку препаратом АЮГ-1)

Шд час веспяпого вигодовування на оптимальному фон! (табл. 1) за врожаем кокошв контроль перевшцив лише вар]ант з використанням препарату АЮГ-1 (4,5410,01 - 4,32±0,01). За житгездатшспо гусенидь АЮГ-1 також перевшцив контроль (87,11±0,51 - 83,82±0,47).

Вщпнностей у тривалосп вигодовування не вдапчено.

Таблица 2

Вплив бюсгимулятор1в на життездатшсть ! продуктивтсть шовковичного шовкопряда. Б2П0Кр1хБ11Ю|ф.Весна. Середне за 1990-1993 рр.

Песималъний фон

Середня Житгездатт'сть Урожай ко-

Вартнти маса гусениць, % кошв з 1 г

кокона, г гусениць, кг

Контроль (вода) 2,01 83,85±0,40 3,87±0,05

Збагачую'п корм додатки 2,03 79,45±0,59 3,78+0,05

(тдкормка гусенидь 1У-У

вшв фосфорнокислим

кал1"ем)

Бюстимулятори активттосп 2,04 86,39+0,27 4,12±0,02

ферментних систем

(тдкормка гусениць 1У-У

вшв хлорнокислим

амошем)

Бюстимулятори гормналь- 2,04 79,98±0,72 3,82+0,06

Н011 нейротропно! до

(обробка гусениць У вку

препаратом АЮГ-1)

При вигодовуванш весною на песимальному фош (табл. 2) краще за всгх показав себе хлорнокислий амонш. У цьому вар1ант) вданчено перевищення показниюв контролю за житгездатшстю гусениць (86,39±0,27 - 83,8510,40). Це пов'язано з тим, що гусениш, отримуючи корм двга на добу, змушеш були харчуватися листом, який втратив вологу, а хлорнокислий амонш, шдвшцуючи актившсть протеолггачних ферменпв киппсового соку гусениць, с прияв кращому засвоенню корму в цьому вар1анп.

Результата ощнки впливу бюстимуляторгв на бюлолчш показники шовковичного шовкопрада шд час лггаього вигодовування на оптимальному фош представлеш в таблиц 3.

Таблица 3

Вплив бюстимулятор!в на життездатшсть \ продуктившсть шовковичного шовкопряда. Б2ПОКр. х Б11кжр. Лтго. Середне за 1990-1993 рр.

Оптимальний фон.

Вар1анги

Середня

маса кокона, г

Життездатшсть гусениць, %

Урожай кокошв з 1 г гусениць, кг

Контроль (вода) Збагачукга корм додатки (шдкормка гусениць 1У-У вшв фосфорнокислим катаем) Бюстимулятори активности ферментних систем (шдкормка гусениць 1У-У вшв хлорнокислим амошем) Бюстимулятори гормнальноГ 1 нейротропно! да (обробка гусениць У вшу препаратом АЮГ-1)

Препарата, яю покращують мехашчш властивосп корму (шдкормка гусениць 1-Ш вшв препаратом шзог)_

1,90 1,92

1,96

1,85

1,77

87,10±0,65 88,34±0,55

90,12±0,40

88,51±0,80

83,58±0,66

3,83±0,02 3,95±0,02

4,15+0,05

3,82+0,09

3,49±0,04

3 наведених даних видно, що при вигодовуванш гусеш на оптимальному фот за життездатшстю гусениць } врожаю кокошв кращ1 результата, яю перевихцують контроль, втдм!чено при хлорнокислому амонн (4,15±0,05

- 3,83±0,02 кг з 1 г гусеш) щодо врожаю кокошв, (90,12±0,40 - 87Д0±0,65)

- за життездатшстю гусениць.

Час вигодовування не зминювався.

Таблица 4

Вплив бюстимулятор)в на житгездатшсть I продуктивность шовковичного шовкопряда. Б2пскр. х Б1покр. Лш>. Середне за 1990-1993 рр.

Песимальний фон.

Середня Житгездатшсть Урожай кокошв

Вар1акги маса гусениць, % з 1 г

кокона, г гусениць, кг

Контроль (вода) 1,80 86,61 ±0,62 3,65+0,03

Збагачуюч)' корм додатки 1,80 85,67±0,82 3,63±0,03

(шдкормка гусениць ТУ-У Е1ив

фосфорнокислим кал!ем)

Бiocтимyлятopи активносп 86,39±0,80 3,71 ±0,05

ферментних систем (подкормка 1,84

гусешщь 1У-У вшв

хлорнокислим амошсм)

Бюстимулятори гормнально!" 1

нейротропно! до (обробка гу- 87,65±0,42 3,56±0,05

сениць У В1"ку препаратом 1,74

АЮГ-1)

Препарата, яю покращують

мехашчю власгавосп корму 85,66±0,58 3,64 ±0,04

(п щ- 1,76

кормка гусениць 1-Ш вшв

препаратом шзог)

На песимальному фош вигодовування влггку (табл. 4) за результата-

ми чотирьох роюв жоден з препарата, щодо врожаю кокошв, не переви-щив контроль, хоча деколи отримували достов^рт вщмшносп. Так, засуш-ливим л1том 1990 р., коли обробка листу препаратом шзог робила його доступним для гусеш протягом довшого часу (за 2-х годшель на добу на песимальному фош), цей вар1ант значно перевшцив контроль стосовно

врожаю кокошв, але шд час дощового лгга 1991, 1992, 1993 рр. такого ефекггу досягнуги не вдапося.

Гормональний препарат АЮГ-1 (у середньому за 4 роки) на песи-мальному фош вигодовування продемонстрував максим альну жштездатш'сть 1усеш, що свщчить про деяке стимулювання загально! стшкосп гусеш стосовно впливу несприятливих фактор1в песимального фону вигодавл!. Проте, слад зазначиги, що через м!зерне годування дей ефект не мхг реал1зуватися у збшыпенш маси кокошв.

Результата бюхашчних дослщжень представлеш в таблиц 5.

Таблица 5

Анашз на протеолггичну актившсть тканини гусеш

шовковичного шовкопряда. Б2П(Жр. х Б1ткр Весна. Середне за 1992-1993 рр.

Вар1анти Вмст тирозину в тканиш, мг% Загальний бшок, мг% ВшстСа, мг%

Контроль 58,7 14,0 123,3

Бюстамулягор акганосп 77,1 12,1 124,4

ферментних систем. ГЦд-

кормка гусениць 1У-У вшв

хлорнокислим амошем

Обробка гусениць У вису

АЮГ-1 -бюстимулятором 80,1 11,3 164,5

гормонально!"нейротропно!

ДО

НСР = 6Д

3 отриманих дан их видно, що вмкгг калыцю та тирозину в тканинах хусениць шовковичного шовкопряда бшьший при обробщ гусениць У вшу бюстимулятором гормонально! да АЮГ-1, шж в шших вар1антах.

Оскшьки тирозин - вюадна амшокислота для синтезу бшка, то можна сказати, що збшыпення вмкпу тирозину в тканиш акпдазуе синтез бшка.

Результата проведение нами випробувань бюстимулятор1в, р!зних за мезашзмом да, призвели до висновку, що для отримання об'екгавно!

картитш стимулюючого ефекту, ix випробування необидно проводите на двох агрофонах вигодовування - оптимальному й обмеженому (песималыюму) в pi3Hi перюди (весна, лгго), що дозволяе отримати об'ективну картину стимулюючого ефекту препарату i правильно застосовувати ïx у майбутньому, з урахуванням зазначе1шх умов.

Експерименти показали, що вщмшш щодо мехашзму дп препарата у pi3Hi сезони вигодовування й на рвних агрофонах годуваиня гусе ni характеризуются неоднаковим ефектом.

Так, весною на оптимальному агрофош вигодовування найкращий стимулюючий ефект дав гормональний препарат АЮГ-1, на песимальному - хлорнокислий амонш (стимулятор засвоення корму); влггку на оптимальному фош кращим був хлорнокислий амонш, на песимальному -жодний препарат не перевищив контроль (у середньому за чотири роки).

Результати впливу б i о сти мулятор ¡в на житгездатшсть i продуктивность непарного шовкопряда представлет в таблиц! 6.

3 отриманих даних видно, шо при використанш препаратов через уведення ïx у штучннй корм (ХКА, Силк) значно швидкий розвиток гусеш' отримали у BapiaHTi з хлорнокислим амошсм (ХКА), осюльки препарат стимулюе засвоення корму, а де вадбилося ira темпах розвитку гусеш. Так, на 10-й день з початку залялъковувапня кшьгасть лялечок у Bapiami (Силк, АЮГ) - 23-23,3%; 23-26% близька до контролю, а у Bapiaim з хлорнокислим амошем (ХКА) кшыасть лялечок майже вдвга бшьша.

У Bapiairrax використання препаратов Силк та ХКА вщшчено сутгеве збшынення середньо! маси самок (883,42±0,14 - 812+0,16) i (921,10+0,14 -812+0,16), середньо'1 маси яйця (0,75+0,04 - 0,67±0,05) i (0,78+0,04 -0,67±0,50), середньо! маси яйцекладки (168,10±0,74 - 119,55±0,66) i (247,50±0,51 - 119,55±0,66), а також кшыастъ яець у них.

Таким чином, у використанш б1остимулятор1в при розведенш непарного шовкопряда на штучному KopMi, слщ вщцавати перевагу

Таблица б

Вплив бюсгимуляторш на житгездатшсть 1 продуктившсть непарного шовкопряда

1991 -1993 рр.

Кшь-юсть ляле- Всьо-го Кшь-юсть ляле-чок Середня маса лялечки, мг Сшввщно-шення, % Середня маса Середня кшыасть Середня маса

Вар1анти чок, %ДО ВИХ1Д-Н01 лялеч ок, шт. на 10- ту добу, % сГ ? сГ ? яйцекладки, мг яець, шт. яйця, мг

Контроль 60,5 181 23,0 333,80±0,11 81210,16 51,53 48,45 119,55±0,66 172,30+0,88 0,67±0,05

Бюстимулято-ри активносп ферментних систем ХКА 62,0 186 41,0 354,67±0,12 883,42±0,14 37,26 62,72 168,10±0,74 224,70±0,10 0,75±0,04

Бюстимулято-ри гормонал. 1 нейротропно! дц Силк 59,0 117 23,3 326,17±0,10 921,10±0,14 54,86 45,12 247,50±0,51 314,30±0,58 0,78±0,04

Бюстимулято-ри гормонал. 1 нейротропно! да АЮГ-1 60,3 181 26,0 348,85±0,70 747,56+0,16 60,84 39,15 12б,55±0,37 180,50±0,55 0,67±0,05

хлорнокислому амонто (ХКА) у тих виггадках, коли необхщний дружний розвиток бюматерхалу, а препарату Силк - у програмах щодо отримання яецъ { покращення 1'х якость

При розведешп комах на штучному корм1, де на перший план виступае в1дповда]'сть складу корму активносп ферментних систем комахи, перспективними сш'д вважати препарата, яет ак-гсшзують ферментш системи (ХКА), а також препарата гормонально/1 нейротропно! Д11 - СИЛК, ЯК1 СТИМуЛЮЮТЬ В1ШД ясць та тх яюсть.

висновки

Результата проведених нами експеримептт дозволяють зробити таи висновки:

1. Установлено можливнпъ цшеспрямовано, з досяганням максимального ефекту стимулювати спйюсть гусениць до несприятливих

фактор1в середовжца 1 шдвищувати житгездаппсть 1 продуктившсть шовковичного i непарного шовкопряд1в шляхом використання б1 о сти м у л ятор'1 в р^зтгах груп, ураховуючи мсхангзми хх дй, сезон вигодовування, агрофон розведення i ф1зюлопчний стан шовкопряда.

2. Отримаш результата дозволяють:

а) проводите первинке оцшювання нових бюстимулятор1в з метою визначення 1х потенцшннх можливостей та оптимальних умов практичного застосувапня у виробництвк

б) класифшувати вс1 ранипе в1Дом1 в практищ розведення комах бюстимулятори з метою отримання максимального ефекту '¿х застосування залежно в1д конкретних умов року, сезону вигодовування 1 р1вня агротехшки в господарствах.

3. У використанш бюстимулятор£в у процеа розведення непарного шовкопряда на ШПС варто вщдати перевагу хлорнокислому амошю (ХКА) у тих вариантах, де необхцдаий дружний розвиток бюматер1алу, а

препарату Силк - у реатзацп програм щодо отримання яець \ покращення 1ХЯК0СП.

4. Найбшып виражений позитивный ефект досягаеться шляхом застосування бюстимуляторгв за несприятливих умов вигодовування гусенидь (але до певного часу, потш реашзацш ефеюу стае неможливою).

РЕКОМЕНДАЩ! ВИРОБНИЦТВУ

1. У виробницта культур комах для ршення р13номантшх програм розведення можна досягга щдвищення IX житгездатносп, продуктевносп й полшшення якосп бюматер1алу через щлеспрямоване застосування бюстимулятор1в.

2. Для досягнення максимального ефеюу використання бюстимулятор!в слщ ураховувати:

а) особливосп ф1зюлопчного стану оргашзму комахи на момент застосування бюстимулятор1в;

б) особливосп сезону вигодовування 1 р1вень агротехшки на стадо гусеничного перюду;

в) особливосп механизму до бюстимулящлв:

- для шовювництва у весняну вигодовлю на оптимальному фош доцшьно застосовувати препарата гормонально! до;

- на песнмальному фош - препарата, що стимулюють акгившсть ферментних систем 1 засвоення 1жт

- влтсу для вигодавель на оптимальному фош - хлорнокислий амошй, на песимальному - сгабшьний ёфект отримати не можливо.

Матер1али дослщження передано й рекомендовано науковим закладам 1 виробництву у вигляда методичних рекомендаций.

За темою дисертаци опублшоваш таи робота:

1. Особливосй використання бюстимулятора "шзог" при вигод1'вл1 тутового шовкопряда // Тез. доп. 3 Науково? конференци молодих учених та викладач1в ХДШ ¿м. Г.С.Сковороди. - Харюв, 1991. - С.

2. Об участии студентов в изучении биологической оценки биостимуляторов // Материалы Регионального совещания по полевым практикам. - Минск, 1991. - С. 8-99 (в соавторстве).

3. Новий принцип оцшки бюстимулятор!В тутового шовкопряда // Тез. доп. з МЬкнародного симжшуму "Актуальва проблеми шовювництва". - Харюв, Мерефа, 1991. - С. 136-137 (у сшвавторств1).

4. Новий бюстимулятор продукгавносп тутового шовкопряда - шзог // Тез. доп. з МЪкнародного симпоз1уму "Актуальт проблеми шовювництва". - Харюв, Мерефа, 1991. - С.138-139 (у сшвавторстш).

5. Новий принцип шдходу до оцшки бюстимулятор1в продуктивное!! комах при розведенш' // Тез. доп. 4 Науково'1 конференци молодих учених та викладач!в ХДШ 1М. Г.С.Сковороди. - Харюв, 1992. - С.38.

6. Новий принцип щдходу до оцшки бюстимулятор!в продуктивносп // Тез. доп. 4 зЧ'зду Украшського ентомолопчного товариства. - Харюв, 1992. -С.108-109.

7. Биостимуляторы как фактор повышения устойчивости и продуктивности тутового шелкопряда // Методические рекомендации для научно-исследовательских и учебных учреждений в области шелководства, а также специалистов практического шелководства. - Харьков, РИЛ "Оригинал", 1993. - С.48 (в соавторстве).

8. Новый подход к применению биостимуляторов на выкормках тутового шелкопряда // Тез. докл. Научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". - Харьков, Мерефа, РИП "Оригинал", 1993. - С.113-115 (в соавторстве).

9. Оптимизация применения биостимуляторов в шелководстве // Изв. Харьковского энтомологического общества. - 1993. - Т.1. - Вып.1. - С.134-137 (в соавторстве).

10. Застосування еколопчно чистих бшстимулящйв для шдвшцення продуктивности шовковичного шовкопряда // У зб. Актуальш питания екологи та охорони навколишнього середовшца. - ХДПУ, Харгав, 1995. -С.44-45 (у сшвавторсга).

11. Повышение устойчивости тутового шелкопряда к экологическим факторам путем оптимизации применения биостимуляторов // Материалы докладов Международной научной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения И.И.Мечникова. - Харьков, 1996. - С. 156-162 (в соавторстве).

Mukhina O.Yu. Biological Fundamentals of using biostimulators for cultivating insects.

Thesis presented for the Candidate's Degree of Biology, speciality 03.00.09 - entomology. Kharkiv State Pedagogical University named after G.S.Skovoroda. Kharkiv, 1996.

17 Scientific works containing theoretical and applied aspects of using biostimulators for increasing viability and productivity of insect cultures are presented. For the first time a new approach providing maximum effect of using biostimulators for increasing viability, resistance and productivity of insect cultures is formulated by analyzing mechanisms of action of biostimulators of different groups taking into account insects' physiological state, concrete conditions of technocoenosis (including conditions of breeding and quality of food).

Biostimulators used for silkworm breeding are classified according to their mechanism of action, optimal conditions for their using for maximum stimulating effect are defined.

Мухина О.Ю. Биологические основы использования биостимуляторов при культивировании насекомых.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 - энтомология, Харьковского государственного педагогического университета им. Г.С.Сковороды, Харьков, 1996. Рукопись. Защищается 11 научных работ, которые содержат теоретические и прикладные аспекты обоснования и применения биостимуляторов для повышения жизнеспособности и продуктивности культур насекомых. Впервые на основе анализа механизмов действия биостимуляторов разных групп с учетом физиологического состояния насекомых, конкретных условий техноценоза (включая условия разведения и качество корма) сформулирован новый подход, обеспечивающий максимальный эффект применения биостимуляторов для повышения жизнеспособности, резистентности и продуктивности культур насекомых.

Впервые осуществлена классификация по механизмам действия применяемых в шелководстве биостимуляторов, определены оптимальные условия их применения для получения максимального эффекта стимулирования.

Ключевые слова: биостимуляторы, жизнеспособность, продуктивность, резистентность, физиологическое состояние.

Ключов1 слова: бюстимулятори, життездатшсть, продуктив-нють, резистентнють, ф1зюлопчний стан.