Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологические основы интродукции вьющихся видов рода Lonicera L. в Правобережной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Биологические основы интродукции вьющихся видов рода Lonicera L. в Правобережной Лесостепи Украины"

АКАДО11Я НАУК УКРЛ1НИ ЦШШРАЯЬНИЯ ВОТШЧШЙ САД tu. Ы.Ц.ГРШКА

РГб ОД "Р®"®* рукопчсу

УДК 635. 9. 682.973 5 681. 6

Я П ЛОГ 1393

ПУЗИКА ГРИГОР1Й 1ВА1ЮВИЧ

Bîûnorî4Hl ОСИОВН 1НГРОДЩИ ВИГКИХ ВВД1В РОДУ LOHICERA h. В ПРАВОВЕРЕЮЮЦУ ДЮОСТЕ-ПУ УНРА1НИ

03.00.05 - (jonahfka

Авторе {¡врат

пиовртацГг на злобутгя водного атупеня какамдата <íionorÍ4H»nc наук

КкХв - 1993

Робота виконана у в1ддШ дендролог!i Центрального йотан!чного саду 1ы. И.К.Гртпка АН УкраХни на дендролог1чного парку "СофПзка" АН Украйни в I988-1992 pp.

Науковий квр1вняк - доктор б!олог!чних наук, пр0($»00р М.А.Кохно

Оф{ц!йн! опонвнти. доктор Я!олог1чних наук В.В.Яоггинов

кандидат б!олог1чних наук А.Н. Нолвсниченко

Пров1дна уотанова - Уманаький ,о1льоькогооподароысий

tHOTMiyr

Захкат в1дбудеть>я " /-У' ¿55 5 к

на эао!данн1 епец1ал1эовано5( mioiioi ради К 016.44,01 при

при Центральному Йотан!чноцу сад! 1м. М.Ы.Гришка АН Украина.

252014 Ки?в, вул. Тим1рячевоька, I

3 дисертац1вю можна ознайомитись у б1бл1отец1 Централь-ногр ботан!чного саду Ы. Ы.М.Гришка АН Укра'^ни.

Автореферат роз toланий

Впекий оекретар Л кандидат б!олог1ч-

опец!ал1зовано2 bW ради ВВД^ко

В О Т У я

АкгуалыИоть роботи. %дов! двкорати»н! влаотивоот! витких жимолостей, так!, як говидк!оть росту» р!!»номян!тн!оть форм ! ко-льору кв!ток, листя, плод!в, э!дкривають широк! моиливоот! для використання витких жшолоатей в зеленому будхвництв! для озеленения фасад!в будинк!в, порлог, та Ьиих ыалшс форм оадово-парно-ео¥ архг тектурк.

Наэважаючи на високу аекоративн!сть, витк! жимолоот! в озеленений використовуютьоя луже мало, а пропоноланий роэсадниками асортикент обмеженкй тЬчьки одним видом - жимолости каприфоль, хоч у он!тов{й Флорг, за данный А.Редэра /1903/, в!домо бхлыпе 50 виц!в. Основними причинами обмеженого викоркатання витких жимолостей в озелененн!, на нашу думку, в олабка об!знан!оть фа-х!вц!в э богатством хх видового 1 формового р!эноман!ття, э 1х б!ологхею,екологх<зп, декоративними влнзтивостями та ефектявни-№1 методами промислопого розмнонзння. У зв"язку э цкм I в!дсут-Н1Й науково-обгрунтований асортнмэнт для грунтово-кл!матичних умов Правоберелмого Лгсостепу Украх'ни.

Мета г завпаиня досл!ажень. Метою ншо'х робота е вивчення б!олог1гнюс оиобливостей !нтродукованих у Правобережному Л!состе-пу Укра1нк витких жимолостей 1 опрацклтння ка ц{й основ1 ефектив-нжс метод!в ¥х практичного використання в озелен&нн! рег1ону.

В запдання досл!джень входило: I/ отворення колекц!2 витких жимолостей в денпропарку "Софххвка" АН Укра1ни; 2/ вивчення сезонного ритму роспу ! розвитку витких жимолостей в цюс умовах; 3/ вивчення особливостей цв!т!ння, запилення та плодоношения; 4/ оц!нка ст!Йкост! л!ян в умовах !нгродукц!х; 5/ олрацювання найперспективнших способIв вегетативного ! н&с!невого розмножен-ня; б/ добхр асортимен«у Iнтродуковаких витких жимолостей, ст!й-ких в умовах даного рэгхону, I хх використання у паркових компо-зицгях I вертикальному озелененнх.

Ндукова новизна лосл!джень. Влерше вивчен!: сучасний видовий ! ф'ормовий асортиыент витких жимолостей на Укра^нг та 1нтродуко-ваних в Правобереиний Лхсостеп Украхня з рхзних районхв земно? кулх; б!олог!чнх особливостх росту, цв!т!ння та плодоношения в умовах !нтродукц!°£. Опрадьовано ефектиян1 опособи навхнового та вэготптирного роэмнодання. У дендропарку "Софххвна" аперше в даному рогIон! створена колеэтцл та маточники тытких жимолостей, яка нарахойуо тдксоп, пхдхбрано аоорткмант дли озеленения,

опрацьовано список вид!а, перспективних для подальшого випробо-вування.

Практична значения роботи. Д1бран! в результат! досл!джень' нов! для Правобережного Jlicoo'reny Укрн'1ни витк! жииолостх ыоиуть ввхйти в розиирений асортнмант лхан для викориотання в озеленен-н!. Створено маточники та опрацьовано ефективн! способи наоiнового i вегетативного розыноження рослин.

Вирощаний на досл!дио-виробнич!й ;алянц1 дендропарку "Соф^вка" посадковий материал /3400 саджинцгв/ передано для озеленения гос-подарзтвам золеного буд!вн«цтва, ботан!чнии садам, а також вико-риотано для створення нових ! в!дновлення старих паркових коыпо-эиц!й в дондропарку "Соф!1вка". .

Апробяц!я portoти. Ochobhí положения дисертащ i викладено на заседаниях втддхлу дендролог!'Í й паркознавства та вченох ради Центрального ботая!чного соду !м. М.И.Гришка АН Украйни /Ки1в, 1969, 1990,1991/, республ!кансько¥ школи э онтогенезу /Ки¥в, 1991,1992/, Всесоюзной кауково1 наради "Охрана, обогащение, воспроизводство и использование растительных ресурсов /Ставрополь, 1990/, Республ!кансько£ науково-практичноХ конференц!'Í "Социально-экономические и ресурсные, факторы развития Черкасской и Кировоградской областей"/Умань, 1990/, на IX всесокпн!й народ! з нас!ннкцтва iHVponyqeHTÍB "Репродуктивная биология интродуциро-вашшх рдстений"/Умань,1991/, на Bcocoraiiifi парад i "Итоги и перспективы создания дендрологических колекций в степной зоне" /Сочи,1991/.

Публ!кац!?. Ochobhí положения дисертащi опубл!кован! в II наукових роботах.

0б"ям i структура дизэртащУ. Робота складавться э вступу, 6 po3fliflÍB, 1?исновк1в i практичних рекомендац!й, списка лггера-ТУри .! додатку. Об*ем дисертащх викладоно на 2IU сторхнках ыашинопису, 34 таблиц:, 42 рисунки. Список л!тератури включав 244 наймонування.

Робота пиконана в 1988-1992 рр. у вЫцглх реггродуктивно! б!о-логх1 рослин ЦБС АНУ на баз1 девдропарку "СофНвка" АН УкраХни як складова частила опрацьованих у bíjluíтем: "Опрацавачи ! впровадити мотоли репродукцП рос5лин, перспективних для паркобу-д!вництва i оэеленочнп n Jlicoc^nonift пастгап УкраЗг'ни /№ деряав-но'г реясрчцт¥ 01840060328/, та "Бгоекологгчн! основ« збереження й вгднорлення нясачнэнь старовинних паркiв Правобережного Л!со-отепу Укр'йни Hi прикладх дендрологiчпсго парку "СофЛвка" АН Укрягри /покукова тома тгафр 2.3,7.285 з проблеми 2.33.2.7/.

- Э -

Зм1ст робота

Роз.д1л I. 0Б-6КГИ I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Об'ектами наших досл{джень були butkî вили роду жимолость, Ь|тродуковян1 в Право^еренсноыу ЗНсостепу Укра1ни. Cvanionapnt дослгдження проведено в денпропорку "СофНвка" АН Укра1ни в 1980 - 1992 роках. Таксоном1чний склад колекп^ дослпщуваних рослин представлений 13 видами, 4 ртзновидами, I фсриою та 5 г{бридами. -

Ботан1ко-географ1чниЙ анал!з досл!джуваних рослин /табл.1/ показав, що прецставники флори Щпн}чног Америки складають 28,5^ колекц11, Сереяземноиор'я, Середньо! i ГЦаденнох бвропи, Кавказу - 28,ЯпонГх та Китаю - 19^. Пбридн! жимолост: складають 24$ колокцН. В таблицпх назви секц!й, пгдсекщй та вид!в жимолостей подан! за А.Редерон / Rshder ,1903/, а назви вид1в у пхдсектЦях - за алфавхтом.

1нтродукц1я рослин проведена на ocHOBt анал!зу флор t по-р!вняльного анал1зу природних умов природних ареалiв витких жимолостей i району 1нтродукц1Г з використанням методу юима-д!аграм /Вальтер, 1968; 1974/.

Bai 1нтропуценти ми випробовували, незалежно в!л ïx еколог1ч-них особливостей, не ÏMiTynmt умов зростання ïx в прородг. Рос-лини вирощували в звичайних умовах /вегетац4я в природних умо-вах пологозабезпечэност1, зиытвля без вкриття тощо/. Це дозволило визначити потенц1альн1 б{олог1чш можливоот1 рослин i зп-безпечити в!рний п!дх1д до ïx широкого впропаджэння в культуру в нових умовах.

Сезонний розвиток рослин вивчали за "Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" /1975/. ТривалНть nepio^y спокою вязначалм за методикою Я.С.Нестерова /1971/; ди-нам!ку сезонного приросту naroniB вивчали. за А.А.Молчанопим i

B.В.Смирновой /1967/. Добовий х!д роэпускання kbitok з одночас-ним визначенням фортильносп пилку вивчали за А.Н.Сонон^ьовим /i960/. Життездатнгсть пилку визнлчали за методикою 1,И.Го-лубинського /1974/.

CiyntHb плодоношения яизначали за А.А.Кпрчагииою /i960/,

C.С.Харкевичем /1%0/, яч{сть nacimm /потюзернистхсть/ роз- . р1зувгшням згтдно з ГОСТ - 2937-55. ЗммчтНМкИсть рослин oui-

Таблиця I

Сиотематичний склад i область природного поищрення витких ечыолостей, хнтродукованих в дендропарку "Софивка" АН Укра*ни

Шдрод. секц!я, п!дсекц1я, вид. р1эиовид, форма

| Область природного , поширення

üijipofl Chaaaeoeraouo Rehd. CâKqiR Nintooa (ov/eot) Rehd. fltttceKqÍH Breviflorae Rehd.

L. Riraldii Rehd.

Lihenryl Hcmal. ntflCôKqtlt iionglfloraa Rehd.

I,japónica Thunb.

L,¿ .aureo-reticulata iiichole, ntflpofl Periclymonan ù. ntA08Kqt* i'honianthl Rehd.

Xi.eeiapervlrana L. ntfleeKqi* Cypheolae (Kaf.)Rehd.

L. flava ¡-lima.

L. flavida Cock.

h. dioica L.

L. hirouta liât.

¿.proliféra Rehd. rif,nceKi|til iSucaprifolia Rehd.

Ii.caprifolium L.

L. etruoca Santi

L. iiaploxa Alt.

t. poriclysionura L.

JL,. p.vur.bels;ica Ait.

Jj.p.var. carotina Ait.

rtfipKa«

X L, americana C.Koch.

* L.brovml Carr.var.fuchioi-doa Rohd.

xt.bro.vnl Curr.var.punicea Kehd.

x Ij. heciirottli ùehd.

x L, tell^uuirtna u,7cioth

Зах*дний Китай Зах{дний Китай

Япон1я, Корея, Китай В культур*

Щвн!чна Америка

Щвн1чна Америка Швн1чна Америка niBHtwa Америка Швнгчна Америка

Швн1чна Америка

Кавказ, Серэдня i Щвден-на бвропа

Свредэемноыор'я

Сорвдэемномор'я

Зах1дча бвропа, Швн1чна Африка, нала Aitя

В культур!

В культур!

В культур!

.В культур!

В культур1

В ^льтур!

В ^льтур!

нювали за шкалою С.Я.Соколова /1957/, мороэоот!йк!сть -котодон прямого заморожування М.А.Соловйовох /1966/, посухо-стхйк!ать за шкалою Н.Ф.Грищенка /1957/.

Досл!ди з насЬшсвого розмноження витких жиыолостей проводила за методикою А.Г.Головач,я /1973/, а э вегетативного розмноже-ння - за методиками Н.Т.Тарасенко /1967/, Р.Х.ТурецькоЛ, Ф.П. . Пол!карпово1 /1968/, Т.В.Хромово1 /1981/ та З.ЯЛваново* /1982/.

Перспективн!оть вид1п визначали за методом !нт9грально1 числово? оц!нки ПЛ.Лапхна й С.В.Снднево? /1973/, декоративном» рослин - за В.Котелопою та Н.Гречко / 1968/. ЫатематичниЙ анал1з фактичного матергалу виконано за Г.Н.Зайцевым /1974} 1981/ { В.О.Доспеховим /1974/.

Розд{л 2. ШНИАТИЧН! У110ВИ РАЙОНУ ПГГРЭДУКЦН ТА ПРИРОДНИХ АРЕМ1В ДОСЗИДЖУВАНИХ ВИД! В

В poздtлt приводиться пор{вняльний аналхз природних умов ареал{в ритких жимолостей з умовами району {нтродукц!Ч - Правобережного Л{состепу Укра'гни г, зокрема, дендропарку "Соф1?вкап АН Украгни /Умань, Черкаоька обл./.

Подано результата аналхзу прогнозу усп{шност! !нтродукц{¥ витких жимолостей в районг !нтродукц!1 а, отже, 1 прогнозу роз-ширення культурного ареалу вид! в на основ! анал!зу ¥х сучасного географ!чного поширення, екологтчних особливостей природнхх ареал!в, генезису флор, окремих секц!й ! витпп жимолости

Робиться висновок, 1до кл1катичнх умови району !нтродукц!т я сприятлиоими для !нтродукц!2 бгльшоотг вид!в витких жимолостей, хоча за деякими показниками терм!чного режиму вгн дещо розходить-ся з показниками природних арэалгв, що позначаеться на ритм! розвитку рослин в наших умовах.

Аналгз клхматичних умов природних ареал!в витких жимолостей ! ботан!ко-географ!чних зон Укра'хни лае поставу прогнозувати перспоктивнхсть 1нтро.пукц11 у б!льшост! зон Украгни.

Розд!л 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА . ВИГКИХ ВЦД1В РОДУ ЖИМОЛОСТЬ

В розд!лт на пхдстаэ! огляду л!тера*ури приводиться загаль-на ботанхчна характеристика витких вид1в рсду жимолость та сучас-н! дан! з систематики роду жимолость; деяться характеристика вит-

ких жимолостей, !нтродукованих в Правобережному Л1состепу Укра'гни й розглянут! перспективн! bhtki нииолоот! для по-дальшоИ tx iHTpoflyraiiX,

Р1д жимолость названий К,Л1ннеем на честь н{«эцького нату-рад!ста Адама Лон!цера /1528-1586 pp./. За даниш ряду досл!д-ник!в /Зайцев, Шульгина, 1962; Головач, 1973; Рябова,1980, i tiiwi/, ца багатовидовий pin, що нараховуе ионад 200 вид!в, по-птираних, головниы чином, в п!вн1чн!й п1вкул! в зм1шаних i лис-тяних лгоах noMipHoi i оубтротчноХ зон бпропи t П1вн!чно¥ Америки, в субтроп1чмих i Tponiwmtx л!сах Швдснно-Сх!дноИ АзИ.

Пореважна б1льш10ть' витких жимолостей - це лиотопадн1 рос-лини, ало в i нап!вв1чнозэлен! та в!чнозелен1 види. Сучасн! KapioAori4ili дан! /junaki, banders, 195£» Darlington,1955/ сптдчать, що витк1 види ксимолост! мають, як правило, ооновна число хромосом П »9 i б!лып1сть 1нтро,пукованих вид!в днп-ло1ди / 2п « 18/, хоча зустрхчаються серед них тетраплоХди i гвксагшогди. На думку багатьох дослхдникхв /Алексеев, 1935, та tuiai/, наявн!сть полиплоидного числа хроыооом у витких жимолос-твй св!дчить про неэавершенхсть видоутворюючих процос!в i в1д-но'.лцу молод1сть вид!в /сх!дноаэ1атський рег|он/.

Випчэнню систематики роду Lonlcora L. t Bctei родини прио-вячэно багато робтт / aenthaia,HookerД873; I'ritsch. , 1891 j

ftohder , I903» Hutchinson,. 1954; 1964; 1969} • Wagenltz , W64j Тахтаяжян, I9p6; 1970; Buteln , 1972} t irnii/. Анол1э роб!т ов{дчить, що таксономхчний под!л роду i Bfiiai родини ще неуоталений в зв'язку з детальн!шим вивчанняи флори в багатьох районах земной кул1, особливо в Швденно-CxtflHiM Asti. Число нових описаних вид!в продовжуе зб!ль-шукатася.

У зв'язку.з поглибленим вквченням pony i одеряанням нового фактичного матер!алу деяк! автор» /Стогова, 1967; Рябова, 1980/ писловили припущення про своер!пн1сть вид!в п1цроду Caprifolium * можлив!оть в!докремлення ix з системи роду . , Loniceru.

Однак Г.Крюсыан / кгивваап > 1977/ наводить оистецу роду, в flKift зам{нено лише наэву п{дро,пу Perlclymanua на

Ceprifо11ша > заладивши без зм1н наэву пертого п1дроду

t по'гл на ceKnti t niflceKut'f за Редером.

Як видно з вице наведеного, питания сиотеми роду до пього часу залитапоться не пир!шенчм, В сво^й робот! им користувались системою роду за А.Репером / Rehdor ,1903/,

Наведено дан! за результатами !нтро,пукп} 1 витких жимо-лостей в Правобертяному JlicocTeny Украх'ни /б!олог!я, еко-лог!я, оц!нка ix зимо-, морозо-, i посухостхПкост!, цв!т!ння t плодоношения/, наведено основн! способи розмнопення дроблено оц!нку декоративное?! рослин та вкачано групу перспектив-ноот!'.

На основ! наших даних, А також даних ряду 1Нтродуктор!в /Зайцев,1962; Бродович,1979'; Рябова,1980; 1984; то1цо/ великий íHTepec для намупного 1Нтродук1д!йного випробування ста-новлять витк! жимолоет! з П1дсекщ1 Cyphoolee 1 bucaprifoli« , до як i види з ceKuix Uintooa , а

такок ix ггбрпди i р!зновиди як найбгльш декоративн! ! вн-тривал! в у мо в ах !нтро,цунц!х. Наведено список рослин.

. Розд!л 4. БЮЛОГО-ЕКОЛОПЧН! OCOBIiKBOCTt BííTKHX ШШОСТЕЙ В УМОВАХ ИГГРОДУКЦ!!

Сезонний ритм розвитку. Пор!од спокоп. Внасл!док вивчен-. ня сезонного розвитку витких жимолостей п умовах !нтродукц!х в Правоберекноцу Л!состепу УкраЗгни нами тадлено двх феногрупя за строками початку г закгнчення вегетац!1. Початок воготац!? витких жкмолостей в умовах дондропарю/ "Со'Ш'вка" - к!нець березня початок квхтня, коли середньодобовп температура це не перейшла через ni дм!тку + 5°С, тобто до початку вегетац!й-ного пер!оду багатьох imimx деревнях рослин в наших умовах. Встановлено, гцо б!льш!сть витких жимолостей / за винятком японо-китайсышх вшив i деяких г!брид!в/ за вегетацхйний пер!од проходять ва! фенофази розвитку. Це свтдчить про вхдпо-в!дн!сть ритму х'х сезонного розвитку м!сцовим кл!матичним умовам.

Вяжливим nepioflo.w в сезонному ритм! розвитку хнтропуцен-т!в g пор!од спокою. Вхд часу i трипалостх floro прохопдашш t глибини заложить в зпачщй wtpí зимостхйкхсть рослин.

Лабораторними досл!дами ватановлвно, що V японо-ки-тойпьких вид!в найноротший пер!од глибокого опокою, г э аередин! листопада - на початку грудня в них розпочинавтьоя пор1од щкушеного опокою. В грудн! - (Нчн! до стану вицушв-ного спокою переходить оередземноыорськ! види, а в к!нц! о!чня - на початку лютого - п!вн!чноямериканськ!.

Першими з стану опокою виходять п!вн!чноаыериканоьк! жимолоот! э п!дсекц!¥ сурЬаео1ав , потЫ саредземноыороьк! з п!довкц!¥ Еиоарг1Го11а ! найп!эн!те - японо-

китайоьк! види з овгад!К Н1п1;ооа .

Нами вотановлена .зялежн!оть ы*ж тривал!стю в!дносного опокой, оп!вв!дношенням тривалост! окромих його фаз та гео-граф!чнох> широтою природних ареал!в. Зокрема, чим п1вденн!-шо знаходиться природний ареал виду, тим коротший пер!од в!*дносного спокою 1 б!лыпе сп!вв!дношання ыхж тривал!стю вицушеного ! глибокого спокою /табл.2/.

Таблиця 2 1

Тривал!оть пер! оду в!дносндго спокою витких жимо-лоотой в дандропарку "Софгхвка" залежно в1д гео-граф!чноК пшроти хх природних ареал!в

Види

:Географ!чна ¡широта :природного ¡арзалу ;/в пн, т./

Тривал!оть :Сп!вв!дношвн-вхднооного :ня тривалос-спокою :т! вицушеного /дн!в/ ;1 глибокого _: опокою

Японо-китайоьк! види

Жимолость Джираль-п*

8. японзька

26-33

Серодземноморськ! види

ж.' каприфоль. X. «мтка

к. паросткова

с. «овта

160 154

213 220

30-48

П!вн!чноамариканськ| риди

245

34-55 246

б г I 6 I I

I

48

I

1

3

4

Р!от ппгпн!в. Початок росту пагон!в витких жимолостей в умовах !нтропуки!¥ спостер!гаяться в друг!й-трет!й декад!

кв!тня, при оервдньодобов!й температур! пов!тря 5,9 - 7,5°0 t сум! активних температур вище 0° 210-281°.

Строки эак!нчення пер!оду росту i його тривал!оть зале-жать в1д географ1чного походження i систематичного положения виду. Для японо-китайських видin характерна бдгатоверпиина крива росту naroni'b, тод! як у пгвн1Чноамериканських i серед-земноморських вона одновершинна.

Динам!ка сезонного росту пагон!в безпосоредньо чылежить в!д температури пов!тря.

За тривал!стю периоду росту пагон1в 1 строками його зак!н— чення досл1джен! жимолост! в!днесено до трьох груп: I/ з коротким /до 112 днхв/ пер!одом росту; 2/ середньсю тривал!стю /145-168 дн}в/; 3/ довгим /б!лъша 176 дм{в/ периодом росту.

Амплттуда середньосезонного приросту у вид!в досить широка i коливадться в межах вхд 60 см у жимолост! сиэох до 2840 см у жимолост! Джиральда.

За !нтенсивнхстк) росту вид!лено три групи: I/ сильноросл! /серэдньосезонний прир!ст б!льше 180 см/ - жимолост! американ-ська, Тельмана i вс! японо-китайськ! види; 2/ середньоросл! /прир!ст 100-180 см/ - б!льш!сть середземноморських ! п!вн!ч-ноамерикаиських вид!в; 3/ слаборосл! /прирхот до 100 см/ -жимолост! сиза, Брауна рхзновиди фукс!евидна 1 гранатовидна,

4.2, Особливозт! цв!т!ння, запилення ! плодоношения

Цв!т!ння. Ц!нною б!олог!чною особлив!стю витких жимолос-тей, заради яко¥ ix використовують в озелененн!, в щор!чне ! рясне цв!т!ння.

Цп!т!ння витких жимолоотай розпочинавться при повному облиствленн! рослин. Для kbitok жимолост! характерна дихога-м!п /Зайцев,1962/.

Hami спостереження за цв!т!нням витки* жимолоотей показали, що найч!тк!ше npoToriHifl виражана у вид!в з п!дсекц!К Cypheolaa /ж.сиза й imii/. Для вид1в з п!доекц!х bMcaprifolla. /ж.витка й !нш!/ характерна протоандр!я.

1нтро;1укован! витк! жимолост! е типовими перохреснозапи-люваними рослинами.

Досл!джуванх ииткх жимолост! характериэувались рясним

/5 бал!в/ та добрим /4 бали/ цв!т!нням.

Характерною отоблив!стю цв!т!ння витких жимолостей р!а-ного геот'ра'Мчного походмення в р!энг динам! ка i тривал!сть цв!т!н1Ш роолин.

Японо-китайоьк! жимолост! дпох п!доеки}й секцН Nintooa ч!тко розд!ляються .ча строками яак!нченнл t його тризалост!, Види н!доекц!1 Ureviflorae /ж.Генр! i ж.Дкиральда/ характе-ризувались довгим /до 127 дн!в/ i ремонтантним цв!т!нням, що пов'лэнно з пост!йиим ростом пагон!в i форцуваиням пуп'янк!в t кв!т!п цо п!зн!х octuHix заыорозк!в. Види п!дсакц!2 Longiflora /ж. лпонсыса ! ii форма/ ыали коротка t нереыонтантне цв!т!ння /до 19 дн!п/.

Характерною особлив!стю п!вн!чноамериканських вид!в е повторив цгит!ння в ,npyrilt половинх липня. Воно коротше за тривал1стю1слабк1ше за ряснотою в!д першого.

Серадземноморськ! види мали середн!Й за тринал!стю пер1од . цв!т1ння , а строки його початку t зак!нчення сильно в!др!з-няються.

Запиления t нлогюнотвння. Внаслхдок вивчання еколог!5! зппилончя витких жимолостой в умовах !нтродуки!¥ нами виэна-чеио комахи-запилювач!; встановлено, що вони з тих же род!в, що i запилювач! п природних ареалах витких жимолостей, Динам!-ка добовох активипстх комах запилювач1в Ticno пов'язана э добовим ритмом розпускамня KBiTiB i Фертильн!стю пилку.

Доел!ди для пиявленнк характерних опоблиносткй проростан-ня пилку витких жимолостей pi3iioro географ!чного походження на пиучних серецовищах показали, що кращ! результата одержано на живильних сйрадовищах з низькими концентращяш сахарози /10-15*^/ ! ргар-агару - 0,5 На цих середовищах одержано найвищий в!дсоток проростання пилку i найдовш! пилков! трубки.

При зб!лыленн! концентрац!! сахарози зменшусться в!дсоток проростання пилку, пилков! трубки стають коротшими ! ви-кривленими, а при концентрац!^ 30^ i б!льшо багато пилкових зерзн розтр!скупться вид!ля»чи в середовшце евгй вмхст у виглдд! "хмаринки" навколо зерна, що пов'язано, очевидно, з нев!дпов!дн!стю середовища ф!з!олог!чно необх!дним потребам пилку. Кр!м цього ярозтая к1льк!сть пол1снфон!чних зерен.

У ж. каприфоль в!дм!чзно утворения двох ! нав!тъ трьох трубок, причоцу трубки пророотають з утворенням рЬзннх деформац!й.

Для пилку гтбридтгх жимолостей /я.амзрикиноька, ж,Тельмана/ характерна пол!спор1Я.

За фертильн!стю пилку 1нтропуцанти розгилан! нами на три групп: I/ з високим в!дсотком проростання пилку /75% 1 вище/ -п1в)ичноаыериканськ1 1 серзцземпоморськ! види; 2/ з середн!м в!дсотком проростання пилку /кгд 40 до 75^/ -б1льш1сть японо-китайських вид1в; 3/ жимолост1 з низькоя фертильн!стю пилку /до 27.3#/ - к. японська й 1ншЬ

фертильн1отю 1 енаргтяю проростання пилку нами вста-новлена пряма залежн{сть: {з чб1льгаенняи фартильност! пилку росте й енерг!я його проростання.

За енергхйю проростання пилку 1нтропуцента г.1днесет наш в три групи, що аналог!чн1 трупам за фортильн1стю пилку.

Досл1дженнями встановлено пряму залекн!сть шж життйэдат-н!стю пилку, його енерНвв проростання 1 я^стп нас1ння. В Умовах 1нтропушц I середэемноиорсыс{ : п I т I пш о а иори капт ък I жимолостх в!дзначаються задов1льнии /3 бали/ ! добрим /4 бали/ плодоношения!/. Японо-китайськ! пиди характеризуются ниэысим балом плодоношения /I/. Щлком на плодоносили Нбридн! жииолост!. Встановлено сумм позитивних температур вище 0°С, якт необхН-для масового достигання плод1в жимолост1 р1зного геогра^лч-ного походмення.

4.3. Ст1йк1сть рослин до фактор!в эовнЫнього середовища

Зимост1йк!сть. 0*Мк1ать рослин до всього комплексу не-сприятливих фактор!в в ос1нньо-зимошй пер{од 1 особливо до екотреыальних низьких нэгативних температур в одним 1з основных показник!в усп1шност! 1нтродукц12.

На пЦотав! результате вивчення зимост|йкост} 1нтро.чуко-ваних витких жимолостей в польових умовах нами вшилено три у групи: I/ зимост1йк{ /1-2 бали/ - твн!чно;дариклнськ1 1

середземноморськ! жимолост{; 2/ оерепньоэимост1йк1 /2-1 бали/ -г1бридн! жимолост! та деягс! сероиземноморськ! види

/ж. тосканська/; 3/ види э 8имоот!йк!отю нижча середньоК • /2-3 бали/ - японо-китайськ! види та деяк! г!бридн! жимолоот! /ж. Брауна р1зиов. фукс!евидна/.

Анал!я результат!в лабораторних досл!джень э визначенням ступопя мороэоспйкоат! показав, що пошкодження пагон!в прч зпмородуванн! р!зних за морозост!йк!отю вид!в в!дпов!дад оту-пеню ix CTiñKOOTi в польових уыовах.

Осв!тлонн!от% i ^отопощодмзм. Витк! жимолоот! в!дпооять-оя до св!тловибагливих роолин. Для рясного цв!т!ння i плодо-ношокня в умовах !нтродукц!2 вони потребують повного сонячно-го осв!тлення або незначного зат!нення, що необх!дно врахува-ти при вибор! míоця для посадки. 1э зменшенням оов!тленност! л1ановидна форма росту эм!нюеться на сланку.

Дослхджоннями вотановлено, що фотопор!од умов !нтродукц!? впливае на ритм розвитку !нтродуцент!в, Рослини короткого дня, якими о сх!дноаэ!атськ! жимолоот!, в умовах !нтродукц!¥ а довгим фотопер!одом мають !нтенсивний ! довгий пер!од росту, входять в эту недостатньо п!дготовленими t можуть поткоджу-ватись морозами, хоча в природних умовах вони переносять энач-но HHSC4Í температури без пошкоджень /Русанов, 1961/, У дан ому випадку зимост!йк!сть е другорядкою, а не первинноп ознакою. Зимост!йк!сть роолин заложить но тхльки в!д ix генетично¥ спадковост!, а й в!д умов зими i вегетащйного пер!оду, в тоцу числ! в!д фопопер!оду. П!вн!чноамериканськ! види з,ак!нчують р1ст в нових умовах до холод!в, що св!дчить про в!дпов!дн!сть довжин фотопер!опу.

Розд!л 5. ЕФЕКГИВН1 МЕГГОДИ Р03МН0ЖЕННЯ

В розд!л! приведено результата дослхджень розмноження iHTpo-дукованих витких киыолостей як нас!нневим способом, так 1 вегетативно. Робиться висновок, що для !нтро,пукованих витких жи-молостей вегетативно розмноження повинне дом!нувати пор!вня-но э нас1ннр;виы.

Hn^ii-üi^re рознчо кэнчя.Виткi кшлолост! при сум!сноцу ви-рощуванн! схрещуються mí« собою. Для одержання чистого не-

г!брипного нас!ння при закладанн! виробничих маточник!в нео-

бх|дно передбачати прооторову !золяц!в.

Встановлено, що строк збор1гання очищеного нас!ння витких жимолостей до пос1ву не повинен перевшцувати три роки. Шоля цього строку схож!сть насЬшя р!зко знилуаться. Найефектив-н1щий спосгб збереження життездатност! насхння протягом три-валого пер{оду е його збер!гання в герметичному скляному посуд! в прохолодному прим!щенн!.

Найкращх результат» одержано при п!зньоос!нньому пос!в! нас1ння 1 природной страти'^кшпх. Першими сходи з 'яв л даться у середземноморських жимолостей /перша половина травня/, пот{м - у п1внхчноамериканських /друг!й половин! травня/. На-с!ння японо-китайських яид!п при весняноцу посгвх сходить в перших числах червня. Цю трупу рослин х гхбриднх жиыолост! в наших умовах доц1льно розмнолувати вегетативно.

Сацити рослини на постхйне щоцо сл1д 2-3-р!чниии сгттнця-ми, у яких повинна бути добре розвинана коренева система I 1-4, в залежност1 В1Д вичу, осьов! пагони.

Вегетативне розмноження. Внасл!док того, що японо-китай-ськх види та Нбридн! жимолост! в умовах нашого регхону зав'я-зують лише поодинокх плоди з насхнням низько¥ якост!, або зовс!м не зав'язують плод1в, ми вивчали можлив1сть з!х вегетативного розмноження.

Здатнхсть до вкор!нення витких жимолостей зумовлена хх б!олог!чними особливостями 1 залежйть вхд географ!чного по-ходження ви,пу 1 його фхлогенезу. Бкорхнення зелених кивцхв 1 особливо хх регенерадМна здатнхсть залежйть в!д динамхки р!чного циклу росту пагон!в. Найвшцу здатн!сть до пкорхнення зелених живц1в Мали японо- китайськ! /84,2-98,1^ /! середзем-номорськ! жимолост! /75,4-37,6?!/. Щвн!чноамерикансыи види мали найнижчу /35,6-69,3£/ пкорхнюпан!оть.

Загот!влю зелених живц!в сл!д проводити в червнг - на початку липня. Оптимальним способом загот!вл1 зелених жищ!в в виломлювання пагону /живи! з "пяткою"/ довжиною 10-14 см з двома добре розвиненими верхн!ми парами листк!в.

Досл!ди з м!кроклонального розмноження витких жимолостей методом культури ап!кальних меристей показали, що цей иеч'од доц!льно використовувати для швид:сого розмноження В1льних в!д в!рус!в цхнних ви1ив ! форм жимолост! ! ыасового вирощу-вання посапкового матер!алу.

Агротехн!ка вигмпування витких жимолостей. Найперспек-тпвн!птм способом розыноження витких жимолостей в умовах Правобережного JlicocTeny Укра¥ни е вегетативна роэмноження вко-piненням эелоних живц!в в грядах установки штучного туману i дорощування сацжянцгв на розсаднику до двох рок!в у контейнерах э эакритою кореневою системою.

Роз л! л 6. ПЕРСПШИВИ ВИКОРИСТАННЯ ВИТКИХ ЖИМОЛОСТЕЙ

Викориотовуючи метод !нтегрально5с числовой оц!нки життеэ-датност! i перспективное« 1нтродукц11 /Лапин, Сиднева, 1973/, витк! жимолост! в наших умовах вхднесено до трьох груп: 1-а трупа - ц!лком перспективн!- п!внхчноамариканськ! жимолости роолини зимо- i посухостхйк!, UBinyTb i дають доброякОне на-с!ния; роолини можуть широко використовуватись в озеленении 2-а група - перспективн! - середземномороьк! види t 'íx садов! форми t один п!вн!чноаыериканський вид - ж. жовта; роолини мають висок! декоративн! властивост!, щор!чно цв!чуть ! пло-доносять, але мента зимост!йк1, шж роолини першоХ групи; 3-я \pyna - мент перспективн! - японо-китайськ! i г!бридн! жимо-лост!; рослини недостатньо зимост!йк!, не плодоносять або дають нас!ння нкзько! якост!, однак добре роэмножуються вегетативно; внасл!док bhcokoí пагоноутворюючо¥ здатност! рослини рясно i тривалий пер!од цв!туть.

Виходячи э оц!нки перспективност! витких жимолоотей в уно-wax }нтропукц!¥ э врахуванням ix декоративних властивоотей, ними п!д!брано основний асортимент для ыасовоХ культури в Правобережному Л!состепу УкраХни, до якого вв!йшли II вид!в, р!зновиг1!в ! форм, а також додатковий асортимент - 6 вид!в, р!энович!в ! форм, куди ввхйшли рослини для озеленения ort'eKTÍB, де бажано збагатити ландшафт р!зноман!тними рослинами ! можна забезпечити квал!ф!кований догляд за ними.

Розглянуто нетрадиц!йне використання витких жимолостей в медицин!, парфгмер!К, легк!й промиоловост! тогдо.

ВИСНОВКИ

I. Створена в дендролог!чноцу парку "СофГхвка" АН УкраХни велика ботан!чна колскцгя витких жимолостей, яка складаяться

.1 13 вид!в, 4 р!эновмд!в, I форми та б г!брид1в, мая вагона науново 1 п!знавальна значения, в цЫним генофондом для солвк-ц!йно¥ роботи 1 оприяв збврвжвнню р!дк!сиюс 1 эиикаючих вид!в, а такол в базою для широкого використання цих вид!в в оэ«4|нен-н! в Правобережноцу Л!соотвпу Укра¥ни. "

2. Внасл!док вивчення сезонного розвитку витких жимолостей в умовах !нтродукц!5£ в Правобережному Лхсостепу УкраХни вид!ле-но дв! фвногрупи за строками початку ! зак!нчення вегетац!^. Встановлено, що б!льш!сть витких жимолостей /за винятком японо-китайоьких вид!в ! деяких г!брид!в/ за вегетац!йний пер!од про-ходять вех фенофази розвитку. Це св!дчить про в!дпов!дн!сть ритму ¥х сезонного розвитку м!сцевим кл1матичнйм умовам.

3. Шж тривал!стю в!дносного спокою вид!в та гоограф!чною широтою ¥х природних ареалгв !снув ч!тко вирожена заложн!сть.

4. Витк! жимолост! р!зного географ!чного походжоння в!др!з-няються и!ж собою як строками зак!нчення росту пагон!в, так I його тривал!стю ! !нтенсивн!стю. Для ялоно-китайських вцд!в характерна багатэвершинна крива росту пагон!в, тод! як у п!пн!ч-ноамериканських ! середземноморських вона одновершинна. Динам! -ка сезонного росту пагон!в безпосередньо залвкить в!д темпера-тури пов!тря.

5. 1нтродукован! витк! жимолост! е типовими перехреснозапи-люваними рослинами. Для кв!ток характерна дихогглля. Дослхдпу-ван! рослини в!днесен! до груп як з ч!тко вираяеною протог!н!ею, так ! протоандр!ею.

6. Характерною особлив!стп цв!тхння витких жимолостей р!зного гвографгчного походження е р!зн! динам!ка, тривал!сть ! !нтонсив-н!сть цв!т!ння рослин. За строками початку й зак!нчення цв!т!н-ня 1Нтродукован1 жимолост! вхднесено до дзох феногруп.що характеризуются певними сумами температур вице 0° х ефективних температур вище Ю°С, необх1дними для початку цвхт1ння.

7. Внасл!док вивчення еколог!? запилення витких жимолостей в умовах тнтродукц!1 визначено комахи-залилювачх; встановлено, що вони з тих же род!в, що й запилювачх в природних ареалах витких жимолостей, досл!джено динам!ку Мх добовоХ активност!.

8. Пилок витких жимолостей найкраце проростав на штучних жп-вильних середовшцах з концентрал!пю сахарози /10-15^/ ! агар-

агару - 0,65?. Мхж конце нтрац! ею сахароз и у кивильному оередовн-

щ! 1 ьхдоотгсом проростання пилку, до в диною пилкових трубок та характером ¥х проростання 1снуе ч1тко виражена залежн!сть.

9. Щж фертильн1стю пилку, його енерг1ею проростання 1 якоо-тю наоЬшя 1снуе прямий зв'язок.

10. Б1льш^сть !нтродукованих жимолостей, що досягли генеративного в!ку, плодоносять, Середэемноморськ! 1 твн!чноамериканоь-к1 жимолоот1 характеризуются добрим 1 задов}льним плодоношениям, японо-китайськ! види продукують поодинок! плоди з насЫням низько¥ якост!. Щлкоы не плодоносять г1брид|« кимолост1. Вста-новлено суш позитивних температур вшце 0°С, якг нообх{дн! для маоового достигання плод!в жимолост1 р*эного географ!чного по-ходження.

11. На п!дстав1 результат!в вивчення зимост1Йкост1 витких жимолостей в польових умовах 1 лабораторного досл!джоння 2х морозосийкостх вони розподгляються на три групп: I/ эимост1й-кт /п1внхчноа!!ериканськ1 1 середземноморськх жимолост!/; 2/ се-редньозиыост1йк1 /г*бридн1 кимолост1 та деякг середземноморсь-кх види /ж.тосканская/; 3/ види э зимост1йк1стю нижче середньоЯ /японо-китайськ1 види/.

12. Досл!д^уван1 витк! жимолост1 добре розмножуються як на-С1нням, так I вегетативно. При наахниевоку розыноженн1 най-крап;! результата одержано при п!зньоос!нньоцу пос!в! нас!ння 1 природн1Й стратк$1кац1^.

13. Здатн£сть до вкорхнення витких жимолостей зумовлена 1х бхологхчниш особливостями 1 заложить В1Д географхчного поход-ження ви.цу t його фхлогенезу. Вкорпюння зелоних жизц!в х особливо 5!х регенерац1йна здатн1сть залежатъ вхд дчнашки р!чного циклу росту пагон!в. При вкорхненнх зелен-те ж.чзщл витких жимолостей застосування стицуляторхв росту не потр1бне.

14. Кл1матичн1 умови Правобережного Лгоостепу Укра^ни сприят-ЛИВ1 ДЛЯ ШрОКОГО ЕИКОрИСТаННЯ б1ЛЬИОС'г! Д0СЛ1ДЖ9НИХ витких жимолостей в озеленэннх в цьому регчоих. Доол1дксщ рослини за 1нтегралыюю числовою оцхнкою В1днессн1 до таких гргуп: I- ц!л-ком перспективнх; 2- перспектив«; 3- мента перспектив^.

ПРШИЧН1 РЕКОМЕНДАЦИИ

I. Внаслхдок вивчення бхологхчних особливостей 1 декоративних якостей витких нимолостей в озеленения в Правобережному Л{состе-

пу Укр&Хни рвкомандуютьоя так! види, р!ановиди t формиа жиыо-лоот! оиза, парооткова, жовта, жовтувата, каприфоль, витка, витка р!.энопидн!йть бельг!Поька, витка р!зновддн!пть п1эня, шеритсамомса, Тельмана, а такой жимолоот! э додаткового асор-тиыенту: Ганр!, Джиральда, японська, японська ф. золотиото-о!тчаста, Брауна р!зновидп!оть (|ука!евидна, Брауна р!зновидн!-лть гранатовидна.

2. У вертикальному озелананн! рекоменпуютьоя застоссиувати так! витк! жимолост!:

а/ для озеленения фасад!в буд!вель: вмерикаиська, витка i tt р!эновидноот!, каприфоль, Тельмана та !ншх{ б/ для пергол, арок, колон: витка, каприфоль, жовта, жовтувата, парооткова та !ншх. •

3. Як грунтопокривн! на схилах рекоменпуються кимолоет!: Генр!, Джиральда, японська ф,золотисто-с!тчаста.

4. Найперспективн!шим способом розмноження витких жимолоо-тей в уыовах Правобережного Jlicocrany Укра^ни в вегетативна розмноження вкор!ненням зелених живтд!в в грядках уотаноики штучного туману э дорощуванням сзджанц!в на розсэднику до диох ро-к!в у контейнерах !з закритоп короневом системою. Заотосування отимулятор!в росту при цьоцу не потр!бна,

б. Загот!влю зелених живц!в ол!д проводит* в червн! » на початку липня. Оптимальнчм способом эагот!вл! зелених жнецiв в вилоилювення пагону /живц! з "п'яткою"/ довжиною 10-14 см э двома добре розвиненими верхн!ми парами листк!в.

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУЕЛ1К0ВАНИХ ПО TEMÍ ДИСЕРТАДП

Цузыка Г.И. Размножение интролуцированных дрэвоонмх лиан рода жимолость // Биология размножения растений интродуцирован-ных в дендропарке "Софиевка".-К. ¡Наукова думча, 1990,-С.94-98.

Цузыка Г.1, Дандропарк "Соф!¥вка" -ресурсна база витких рослин для озеленения míct i din /Рег!ональна науково-практична конференц!я:"Соц!ально-економ!чн! i ресурсн! фактори розвит-ку Черкаоько* i KipoBorpaucbKot областей. - Умань, I990.C.95.

Музыка Г.И. Ассортимент вьющихся жимолостей для вертикального озеленения /Информация ЦВНГЗИ Министерства жилищно-коммунального хозяйства УССР, 1990.- 4 с.

Цузыка Г,И, Использование дрявеоннх лиан в биологичвокой

рокультивации земель / Промышленная ботаника: состояние и перспективы.- Доцэцк, 1990,0.210-211.

Цуэыка Г.И, Использование древэоных лиан в биологической

рэкуль-швации оемель / Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития, Тезисы докладов республиканской научной конференции, посвященной 25-летию Донецкого ботанического седа All УССР.-Донецк,1990,- С.210-211, .

Сидо£ук Т.Н., Музыка Г.1. Декоративн! види витких та трав"янис-тих багатор1чиик1п в озелененн! м!от i о!л / Рег!ональна науково-практична конференц!я: "Соц!ально-вконом!чн1 i pecypant фактори розвитку ЧаркаськоХ i МровоградськоХ областей". - Умань,1990, 0,94.

lt/эыка Г.И. Создание коллекции вьющихся жимолоотей в дендропар-ке "Софиевка" и перспективы использования их в озеленении.-Итоги и перспективы создания дендрологических коллекций в отепной зоно /Бшл. ботам, сада "Болые ночи".- Сочи, I99I.C.63-G5.

Цузыка Г.И. Перспективы и особенности семенного размножения вьющихся жимолостей в дендропарке "Софиевка" АН УССР / Репродуктивная биология интродуцирозанных растений. -Тезисы докладов IX Всесоюзного совещания по семеноведению интродуцентов.- Умань, 1991,С.136.

%эыка Г.И. Особенности онтогенеза вьщихся жимолоотей в дендропарке "Софиевка" АН УССР / Онтогенез иитропуцированннх растений в ботанических садах Советского Союза. - Киев, 1991,0. II0-III;

Сидорук Т.Н., Музыка Г.И. Индивидуальное развитие и биоморфоло-гичоскио особенности некоторых вечнозеленых растений / Онтогенез интродуцированных растений в ботанических садах Советского Союза. -К.: 1991,С.156-157.

Музыка Г.И. Онтогенетические особенности цветения и динамика суточного распускания цветка жимолости вьющейся'при интродукции / Изучение онтогенеза интродуцированных видов природных флор в ботанических садах.-КИэв, I992.C.II7-II8.

ЗаказJCC .Тир. j£0_3кз. .Укрспоа'-онтажрсект