Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологически свойства бактерий рода Listeria, циркулирующих в Украине

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Биологически свойства бактерий рода Listeria, циркулирующих в Украине"

ШН1С1ЕРСТВ0 ОХОРОШ ЗДОГОВ'Я УКРА1НИ. <=г ' 22хАРК1ВСЫШ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ тешут М1КР0Б1ОЛОГ!7 ^ ТА 1МУНОЛОГ1I 1М, 1.1. Меча 1нова .

I_ со „ '

р ^ На правах рукопису

КРАСОВСЫСИЯ Валврш Виальович

Б10Л0ПЧН1 ВЛАСТИВОСТI БАКТЕР1Я РОДУ шлема, ВДРКУЛСКЧИХ В УКРА1Н1

03, о о, о'?

•$+тШгв5- - м1кр0б10Л0Г1я

АВТОРЕФЕРАТ

дасертзц) у на 'здобуття наукового стугвня кандидата медичнга наук

ХАРК1В - 1995

РскЗота виконана в лаборатори ексшрименталъно-прик-ладно 1 молвкулярно* д!агностики Харктського науково-дос-л 1 дного 1Естигуту Н1кроб1ояог1"1 та ¡мунологп ¡н. I, К Мечникова.

Науковлй кэр1внмс: . доктор медачних наук, професор, . заслужен® Д1яч науки I техшки Украши, академ!к АН ВШ Украши . Ю.Л. Волянськия

0фЩ12Н1 опоненти: доктор медаша наук, професор,

акадзкик АН ВШ Украхни 1.Л. Дикиа

• кандидат медичних наук, додент Н.В. Павлэнко

Ведуча оргая1защя - Кшвськиа науково-досшдниа 1нс-ютут е'шдемюлогп та 1нфекшаних хвороб ш. Л.В'. Грома-шэвського. ' _

Захист дисертацп" В1д3удеться на зaciдaннi с пет ал ¡зо-ванох Ради К.088.07.01 при Харкгвському науково-дослшому 1нсгигут1 лпкробюлогп та ¡нунолопI ¡н. ы. Мечникова М1-шстерства охорони здоров* я УкрашиД^ квтя 1995 р. в / У за адресов: 310057, м. Харкш, вул. Пупшнська, 14.

3 дисерггащею можна ознааомитась вб!блютеш Харх1БСь-кого науково-досл¡дного ¡нстатуту шкробюлогп та шуноло-п и' 1м. 1.1. Мечникова.

Автореферат роз;слано 06 березня 1995 р.

Вчений секретар

сшц]ал1зовано1 Ради К. 088.07.01

кандидат бюлопчних наук ^¿М^ /п С. I. Чупринова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ .ücryaibHicTb проблема. Б актера родз> Listens ширило роэпсвоодаон i в природа Завдячуючи шшбютрсфл та етш-KOCTi до Д11 бэгзтьох ЧИИИК1В оточукэтого сёредовндз, вони здатн i ввгетуБэти в грунтi, вод), в р!зних орган юмах -представнлках рослинного i тзэриняого свлу, можуть довго збер1гатися на оточуючих людину об-ектах неживоi природа (А,Л. Осадчиевз, 197?; Б.Ш. Ралович, IS8I; Д.А. Васильев, 1992; J.M. Färber 3 СШВЗВТ. , 1992; H.C.Wegener , 1993).

Фактором, обумо&шэтим вис оку нзтэяспвшсть язукових poöiT по вивтеннй властивостеа лютерш е здатзнсть остав-Hix викликзти захворювання тварив i лодэа (X. Эеелшгер, 1957; А.П. Будак, 1976; Н.П. Елизарова з сшвавт.. 1991; Е. Rüssel. J99I; А. Klarsfeld, 1992; Н. Wegener et л1 , , 1993 та ¡нш1). Лютерюз являв собою одну 13 важливга проблей для м ] кроб i олог iчно)" науки 1 огорони здоров'я б1льшост! кра-IH св1ту (Д.А. Васильев з сшвавт., 1890; И.А. Бакулов з сшвавт., 1991; J. Сох Lyn ton . 1969; A. Courtieu. .1991; £>. Ко-vacsne, 1991 Та 1НШ). РаНЛВв <3 ПОЧЗТКу XX СТОЛПТЯ) Л1СТ0-рюз був в1домиа як зооаятропонозне 1вфекщйне захворЬзвання з вираженою природною стигков вогницэвкто, пов-язаною з ешзоот1яки цього захворовання серед тварин ] кровососучих членистоногих, особливо пзсовищних КЛ1Щ1В (Н. I. Кратохвиль, 1952; е.1. Гудковэ, 1958; Н.С. Огнева, 1962; З.В. Мамонтова 3 сшвавт., 1968; S. Peterson, 1940; Н. Seeliger, 1954 ТЭ Ш). Зараз вшомо, то bib вращав 12 вшив домапшх 1 91 вид диких тварин (Г.П. Сомов ~ з. сш вавт.. 1991; j.Bakuiov. 1989;

W. Kempski et. ai., 1990; J.Husu et. »1,, 1992 ТЭ lH5Bi).

Лiстерiоз. широко розповсвдкениа серед с1льськогоспо-дарсъких трарин, вш зареестрований у BCii ойластях Укра-1'ни. Иайб1льшш еконотчниа збигок приносить захворюванкггь овоць, свинеа, показншш яко! кодиваюгься В1Д 0,02 до 21.8 I В1д 0,02 да 47,4 на 10 тисяч пшв в1дпов1дво (Г.П. сомов з сшвавт., 1991). Перше хгсшдомлэння про лкггерюз у людини було зроблзав в США а.nyfeid в 1929 рощ. 3 того часу вкладки л1стврюзно1 тфекцп, шдгвердаен1 вид1ленням збудни-ка, описуються регулярно в биыпосп кра*н св!ту. при цьому и к1льк1сть J3 року в piK значно шдвицуеться (А.П. Будак, 1976; Д.А. Васильев 3 СЩВаВТ.. 1990; а. Douglas. 1989, о02 Muzaffer et ai. .1991; Р. Alliet et »1.. 1992; P- Sm-raiiach. 1994 та 1нш1). Кл1н1чна картша лютерюзу у лхщини харакге-ризуеться надзвичааним полшорфтом, мояуть вражатися практично Bei системи i тканини орган 1зиу (Н.П. йязарова з сшвавт., 1031: I. Брдаров з сшвавт., 1932; р. AI 11 et. et »1.. 1992; Р. Domingo et ai., 1992; C. Pigrau et ai. . 1994 T3 IH-ш1>. Тому л i стер юз являе собой проблэму для мэдачнях пращв-ЕИК1В р1зниг спвщальностея. Схильн! до цього захворювання вс! BiKOBi груш населения, ала насамшред особи 1з знииеною розicrsHTHicTn - иовонзродеенi, вагти, лггнх лвда, особи, ослаблэН1 р1знши сомзтичними захворюванняш. прнвомон ляуно-даприсантт та 1НШ1 (J. Berenguer. 1991; G.Muzaffer et al. . 1991; С. Pigrau et ai. . 1994 Та 1НШ1). В OCTaBBi рОКИ В1ДЗу-ваеться змшз погляду на лкггерюз. як на природдо-вогнеирву 1лфекц]ю. Все пэреконлэвнве проголошугггься аргумента, за те

що л i стер i оз - це уб!хв!тарне ззгворювання - харчпва ¡нфекцщ с I.A. Бзкулов 3 сшвавт. , 1991; W. Walles el al.. 1091; S.N o-termans. 1991 ; H. Hof el al . . 1993 ТЭ !НШ). Щор1ЧНП ПубЛВД-ютьгя повдамлення про виникяення в pismix крагнах свхту гру-лових ззхворювапь ^.¡стершзом, пов'яззних ¡з сложиванням не-ДОбрСЯХ i СНИТ продукт iБ харчузання (К.Brum. IS87; D.Mocera el al.. 1990: L. Bennett, 1991; H. Hof et al. . 1993 ТЭ 1НШ ! . В 3BiTi ВОЗ на xi mi «народному скмпоз i ум i, якиа шдбувся в Копенгаген! в 1992 рощ. було затверджено положения, що лю-тершз, як харчова ¡пфвкцт, яабув всесвтаюго 'розповсюдаев-ня. потребу с в!дпращ>вання системи шдикацп' Л!стер1й в. продуктах хзрчувэння i розробки адекватиих профиактичних захо-Д1В (A.Douglas. 1992; I?.Gilbert, 1992; ■)■ Luchansky et al.. 1992). На сьогодн! в ряд! крага (EEC, США) прштяга державна система по контролю за продуктами харчування, розроблею стандарта па готов i для споживання продукта з урахуваяням мошшвост! ¡X рбконтам¡нац!ï та значения, як фактору ризику спала* ¡B J i стер юзу (M. Ghirotti et al.. 1990; M. Crawford Lesler et ъi . . 1991; A.Douglas. 1992). ОДНЭК В УКраНУ В1Д-cyTHicTb нормативних загалънодержавних положеяь про необид-¿псть обов•язковоу 'реестрэш i ззхворювзнност! sa .r¡CTepj03 не дозволяе объективно ощнити п р!венъ, ешдемюлопчн! та ¡aiHi4Hj особливосп, ревень сощальних i еконошчлих збит-KiB, що наносить це захворювання. В Укрэ ïh i не проводиться регулярний бактерiологiчвия контроль харчових продукт!в i си-ровини, не зизвэчени» ревень ïx конташнацп л ¡стер i яш, нз розроблеш схени лаборзторного до<шдаенвя, мало в!Дояостеа

про ареал циркуляцп цих бактерш (Ю.Л. Волянськиа з сшв-авт.. 1995). Виршенвя цих прблем можливе лише шляхом подалъ-шого вивчення бюлопчних властивостеи л1стер!Я (в тому числ! патогенного готенщалу) та шляхiв и росповсюдаення в Укра!-

Hi.

Метою робота е: вивчення бюлопчних властивостеи i фактор IB пагогенносп бакгерт роду Listeria, вдркулюючих в Укра'Ш, Тс. розробка схеми тицування цих микроорганизмib.

У вщгов 1 дностi з поставлено») метою в завдаяня досшд-шння входило:

1. Ошнига р!вень контамшаци Л1стер;ямк продуктов хар-чування, харчовоч с1ровини, зшшв з холодильного та торга-вельного обладнання для встановлення тх значения, як факторов зараженяя лвдей.

2. Виввдги роль тггнот води, стокт, вода в1дкригих во-дойм, грунту, як об'екпв навколилшього середовкща, що вхо-дять до ареалу цирку ляц i х л ¿стер ¡я в У крапп.

3. Встановют частоту вщцлоння збудника лютер юзу в!д хворих з КЛШ1ЧНОЮ картиною анпни. менинлту, мононуклеозу, гострого шлунково-китового захворювання, cencicy для шдгве-рдаення можливосп nopediry л i стер юзу у хворих з ¡ниими д}~ агнозами. ' ..

4. Вивчити бшлопчн! властавостх (морфолого-т1шсгор1а-лып, культуральнi, ферментагивн1, антигеннi та ¡нли) ¿зольо-валих в УкраХН! ШТаМ1В Listeria spp. Провести ix шр^вняльну характеристику э аналог ¡чними культурами цих 6aKTepi2, виш-

лотах'в крз'1ках далекого заруб;жкя.

5. Оц;®г™ патогенная потенциал ¿зсльовчк;:;; :г, облеты ка&толиынъго середа з:гд<! : кллшчвгас штзкхв л ¡отер!?, шляхом досл)Дкення пс геиолзтичноь :изоиигао1,' бактер^сиквогеяно} активность в]рулентиост1 для б]лих миней, здатност] давзти лозитквну резкшю в керзтохоН'юктизалыпЕ проб! на морських свинках .та дерматонокротичн;2 проб1 на кроликах.

в, З'ясувати мс&ливкггь використання ряду б]олопчних властивсстеа из!ема ьрр. (бшимпшп, бактершцивогеннс/ активность сгохтру чутлквост 1 до анткбютикт, рсстржтиного знал]зу бактер^алыют ДНК) дгш внуршшьоввдового типуваиня цих.баятер;а..

Робота викояувалзсв у в]дпов1дноеп до плану наукаво -дослших роб;т Мш1стерстаз огоропи здоров-я Укразни на ,1993 - 1995 роки в рамках проектуНДР ЦФ.41&--1 "Модико - гигиеническое значение циркуляции листерий на объектах ■санигар-но - эпидзккологичного надзора.в Украине". .

Науког.з новизна робота. Вперлю в У крага!: _ ■ -

- проведена етинкз р!вня конташнацп л1стер1ями>на®31льш 'важливих продукт ¡в харчування, харчсво! сировини, холодхль-ного та.торгсвелъного обладнзнкя, що встаяовлюс /х роль, як . потелц 1ЙНЖ фЗКТ0р!В заражения л1стерюзом;

- обтетивпо встансБЛояа частота вщцленвя збудника ллс-терюзу ви: хворкх з р]ЗНою шингаою картиною (экгши, ме-нм-пту, мс;говуклесзу, село су, гострого шунково-гоикового захворованкя),' жо шдгверджуе мояливють пэреб 1 гу ¿п стер юзу у хвсрих 3 ;Н1ЕКМИ Д1аГЕ033ИК;

-e-

- ВИВЧ0Нi 610Л0Г1ЧН1 БЛЭСТИВОСТi культур Listeria spp., 15-фкулюючих в Укра ih i, проведена ix пор!вняльна характеристика з штамами, 1зольованими в Бельг н;

- ощнениа патогенниа потенщал укрэшсыаа: культур Л1с-тор1й, вид1лзних ¡з об'екпв навколишього середовища та юп-н1чного материалу по наязност! гемолгагшох, л{зоцимно!, бак-тсршциногепно! активности вфулентаосп для бхлих мишей, здатност* дэвати позитивну кератокон'юктазальну Та дермато-некротичяу пробу;

- розроблен i загальнодоступн i, ефективш метода внутрш-ньовидового типування листерш на основ! вивчення короткого раду ix 6i0XiHi4HHX властавостея, спектру чутливост! до анти-бштик1в. Показана потендина можлив^сть для тех шл! вив-чення бактершщшогеннох активност та рестрикц!иного анализу с5актер1ально1 ДНК.

Суттево розйжренi знания про роль thteqi пода, ctokib, вода в 1 датлшсс водогм, грунту, як об'испв нзвколкшього сс-редовида, ЩО ВКЛЮЧЗЮТЬСЯ В ареал цирку ЛИЦ 11 Listeria spp. в Украхнь

Практачне значения i впровадаення результатов робота . у практику, Огрмэгп теоретичн! висновки 1 представлзнi в дисертацп результата досл1даень е основой для послвдючо-го широкомасштабного вивчення проблем, пов'язаних з л!ста-рЮзною iHisJKUiero в Украхнк Встановлено, що 2,7 - &,8% продуктов харчування, харчово» сировини, холодильного' та торговельного обладнання в Укрэхш iE$iKosaHi «нетелями. 1 Тзкак показано, к.о шд мазкою р1зних захворывачь

(анпна. мононукяэоз, иеаинпт та 1вш) в 3,1 - II,К шре-Oirae л1стерюз. Отриманз щнн! знания про бюлопчн! влас-ТИВОСП (В тому ЧИСЛ1 патогвнний потенщал) ШТЭШВ Listeria spp. та ареалу iz, циркулюючих в Украхвь Все горел1чене е необидною умовою I мок© бути використаш для шда'отовки нор-мзтивних пахожань по обов'язновзя ресстрэш j захворюванносп лютерюзом в УкратнI, напрадаванню систем контролю та »^годики проведения лабораторного нагляду за продуктами харчуван-ня, що несуть ризик заражения цим захворюванням. KpjM того серед наукових яаробок, маютазс уя® зараз широка прянладеэ значения, сл1Д вданачиги високоефэктизнi алективя! псккзяI середовища (ЛНЕАЛ, ЛНЕАЛ для L-фсрм, СЗБФЛ, СЗьФЛ) для тор-винного 1 залювэнвя та накопичанкя лютер^е» що шдашщ'е якктгь бактзрюлопчно! д1агЕостк?си лютсрюзу та еиявлэння аого збудника в досшдауваних об-сктах. Включено в FcSCTP ке-дико-б1олог i чвих i науково-техн i чних ювозведэнь для ¡х вико-ристання у практицi охорози здоров' я на! 1995 риг, ян галузево нововведения "Еяэктивта поживав середозищэ для вид;лэння збу-днику л1стерюзу". Очевидне практично значения мають j запро-П0И0ВЗН1 штоди внутр 1ВИД0Б0Г.0 типування бактерш роду Listeria.

Результата проведениг дослпдаень склали основу кетодт-них рекомендаща "О порядке проведения лабораторных исследования на листериоз в учреждениях санитарно - эшвдемиологс:-чэскоа службы при пидэвых токсикоинфокциях", XapKiB - 1995. (затвердаен1 на засаданн] Вченох ради харкхвського НД1 т-кробюлопу та шунологп iM. I.I. Мечникова, протоколы 2

вщ 02.02.1995 р., на Лаборатории нарад! при Зал1зничн1Я CEC Швд. зал. (м. XapKlB), протокол n I в1д 03.02.1995 р.).

Методичн! рекоыендацп' впровадкен! в роботу заклад! в са-н1тарао-ешдеи 1ологтого взгляду зал!зничного транспорту мереж! дор1г Украхни. а такош впровадкен! в учбовия прошс на кафедр! клщ1чно1 шкробюлогп та шунологп Харк!вського хнспггуту уд зсконалання л жар IB i кафедр1 хикробюлогп Хар-к1вського Державного иедичного ушверситету. Впровадаення лето дичних реномендац1й дало можливкггь шдввдиги р!вень розши-фровки етюлогп харчових отруень бакгеришо'1: природа на 1055 та шдаяти частоту виявленвя збудника л ¡стер юзу в дос-лшкуваних пробах об'ектш вавколшнього середовищз та кл!-Hi4Hûro матер1алу на 30%.

ОригШальн! штами u.st«ri* spp., щр були [зольован 1 при виконанн! дисертащгнох роботи, задепонованI в шкробюлопч-них колэкц1ях: •

- музею м1кроорган1зм1в ХНД1М1 m. I.I. Мечникова - 10 культур;

- лабораторп лэпонельозу НД1 ешдемюлогн та м!кроб1-ологп 1Н. Ы.Ф. Гамалэх РАМН (м. Москва) - 14 культур;

- Centre de Reference de Listeria Institut. d'Hygiène et d" Epi demi ologi e. Ministère de la Santé' Publique et de 1'Envi ronnenent. Brexel les СБвЛЬПЯ) - 10 КУЛЬТУР;

- Division of Bacter 1 al and Myeotic Diseases, national Center for Infections Diseases, Atlanta С США) - 10 КУЛЬТУР,

що дзе нойшш1сть ïx подалъшого використання, як кандвда-т]в при розробщ д!агностичних чи л!кувальних препарапв,

• •

-tt-

збо проведению нэуково - дослхдних роб it.

Ochobbj положения дисертацп, mi вивосягься на захист.

1. Бактерп роду Listeria активно шркулвють на терито-рп Укра'1'ни. Ники ]нф!ковано 2,7 - 8.8Ж продукпв зарчувгн-ня, харчово)' сировини, холодильного та торговз.тьного оа,эд-нання. Ареал розповсвдкзния лiстерjs включае питну воду, стоки води вищ>ют водо-м, 17)унт. як! в 5,33!, 22.5%, 15,0%, 10,OS В1ДПОВ1ДНО М 1 стять у COOl Ц1 баХТСШ!. -

2. У хвогах ,з резною кл1Шчвоп картиною та Д1агнозом ангзни, НЗН1НГ1ТУ, мсвонуклзоэу, сэпсюу, гострсго вдунково-кишкового захворнвання ж.ув га роб 1 гати люторюз, ер шдгвер-дкуеться видиеннян його збудаиха, в!дпов1дао. у 5,48, 11,1%, 5,7%, 3,1? цих хворих.

3. Б10Л0Г1ЧН1 ВЛаСТНВОСТ1 культур Listeria зрр., 1&0-льованих в Украш i Бэльгп спор]да). Цтаж» Л1стер1а взд1-жн ] ]з об-сктт навхолишнього серэдовиаа (продуют харчу-вання, зода, грунт, та imn), як 1 клШ1ЧН1 13оляти такой володлтгь факторами пэтогеяяоеп: гею j ¡точною та лзрдюэ-ною avrmmicmo, вфулэнтаютю для бикх ниша, здатнютю давати позигивну кератокон'шктивальну та дорматонехротичяу пробу, що встановлюе роль цш об'ею-ib, як потеяцтних фак-TopiB заражения л 1 стер юзом.

4. Гетерогеннють культур л ¡стерт по ряду бюлшч-них TBCT1B та чутливосп до антибтпшв мо.та бути викорис -танэ для лобудови типуючих систем. Розроблзн! загалънодос-тупн!, ефективн] методики внутрпшьавидового типувшшя

L. monocytogenes, Ha QC2Q3I 0Ц1НКИ YX фермеНТаПГИВЯОХ ЭКТИВНОС-ti по в!ддошенню да галактози, дульциту, рамнози та спектру чутливосп до канамщину. левом щзтину, оксащшну, пол1М1к-ciHy, стрептомщину, цзфалексину. В науково - досшдних уста-новах, як »этод ешдамюдог¡чнсго типування лютергх високим р1внбм даскрим шантност i 1 в1дгворюванност1 може бути вико-ристаний ре-стрекщаний апал!з бактер1йно1 ДНК.

Апробашя робота . Основн! положения дисерташанох робота пов!ломленi i обговоривались на :

- Украхнсыиа межв!домч1й науково-прантичн!й конференшх " Актуальные проблемы медицины транспорта", (Одэса, 1993 р.);

- Науково - практичша конференцп "50 лот дорожной санитарно-эпидемиологической станции Юго-Западной железной дороги",-(Кихв, 1994 р.);

- Зас1данн1 Харк1вского науково-медачного товариства ешдешолопв 1*м!кроб!олог!в (протокол n 9, В1д 24.11.

1994 р.);

- Зас1данн1 Вченох рада ХАДШ1 ш. 1.1. Мечнжова (протокол n 2 в1д 19.03.1993 р., та протокол ы 2 В1д 02.02.

1995 р.).

- Ззс!дэнн! Вчонох ради КЩ ешдемтлогп та Шфекща-них хвороб 1м. Л.В. Громашевського В1д 28.06.94 року.

Публ!кзци результатш дослщяень. Основн i матер ¡ада ди-сергацп опубл!ковзя1 в 8 друковагои роботах загальяим схЗся-гом 74 стор1нки.

Структура i об1 ем дисортацп. Дисертащя складаеться 1з

вступу, огляду лтратури, 4 глав власних доандаень (в тому

числ1 розд1лу матерiал лз 1 метод ¡в), обговорення результатт. ВИСНСВК1В та списку ллвратури, якиа включав 150 даерел, в т.ч. 42 вхдчизняних i 108 ¡ноземних авторш.

Робота викладена ростською мовою на 135 стор!нках машинописного тексту I ¡лххлровзна 12 таблицями, 7 малинками та I додатком.

ОСВОЕНИЯ 3MICI РОБОТИ

I. Матер1али та метода досл1даень. Основнга об'ем роб it

був виконаниа в лаборатори ексшринентально-прикладно х молэ-кулярноï д]агностики Харк1вського НД1 кпкробюлогп та шуно-логп ш.1.1. Мэчн1кова на протяз! 1933 - 1995 pp. Вивчення антагенних властивостеа (серолог¡чне типування) досл!дауваних культур Listeria spp. ПРОВОДИЛОСЬ ДОКТОрОМ P.Andre В Centre de Reference des Listeria, Department Microbiologie - Section Bactériologie. Institut d" Hygiene et d* Epidemiol ogle, Bruxelles (Еельпя) i доктором Peggy S. Hayes Division of Bacterial and Mycotic Diseases, National Center for Infections Diseases. Atlanta (США). Рестрикщяниа анал1з бактер1ально!' ДНК цих культур проведения д.б.н. I.C. Таргаковським в лаборатори лэгюнельозу, НД1 ешдэмюлогп та шкробюлогп М.Ф. Гамале! РАМН, Москва (PociH).

На наявнють Л1стер1й досл!дявно 284 проби об1 екпв нав-колишнього середовища, в т.ч.: rorraoï води 13 водопроводное мереж] житловиг будинкхв - 88, шахтних колодяз1в - 76, ctokib - 40, води в1дкритих водоам - 40, грунту - 40. Bifliip. транс-портування та збер!ганЕЯ проб проводилось апдао длочих са-н1тарно-г1ПЕН1чних норматива. Проби води 13 водовшо! m-

po»u жетлових будашив були вшбраш в и ютах : Харк1в, Полтава, Суш, Луганоьк, Кременчуг, В1нниця. Проби вода шаггних колодяэш в1Д1браз1 дз колодяз!в садаЗ обхдаикт зал!энично1 каш на Д1ЛЯНД1 Швдэннох зал^зниц! (Харк1вська. Полтавська, Сумська, Кихвська облает! >. Проби ctükib Bi6i6paHi 13 епчних канал 1в тваринкицьких комплексjB, м'ясокомбшатш, молокоза-В0Д1В, головного канал 1защаного колектора населених пункпв (miста, селища мюького типу) Харк1всько1, Полтавськох. Сум-ськох, Кихвськох областей. Проби води в!дкрктах водойм вдаб-ран! 1з р1к Ворскла, Коломак, Псьол (Полтавська обл.), С1вер-ськиа Дшець, Лопань, Харкш (Харк1вська обл.), ставк!в бю-лопчнох очистки та садибних ставк1в в дек!лькох районах Полтавсько х облап. Проби грунту в1Д1бран! на упддях колвк-. тивних та дэрюавних господарств Харк1вськох, Полтавськох, Сум-сьхох областей, як! надавались дга одвоос!бного використання шському населэйню. .

PlBÖBb КОНТаН1НаЦ1Х бакгер1ЯМИ роду Listeria 0Ц1НШЭЛИ шляхом лабораторного анал!зу 280 проб продукпв харчування та харчовох сировини (в т.ч. молока та молочних продукпв - 120, кул!нарних вироб1в ;з м'яса тарйи - 80, полуфабрикат IB та готових страв 13 овоч!в - 80) i 300 проб змив1в 1з конструктив холодильного обладнання. В]д51р, транспоршвання та збе-р!гання проб проводилось згдао дютих сан1тарно-ппен1чних норматив ib. Проби продукпв харчуваиня, харчово х сировини та амизи з холодильного i торговельного обладнання були Biflißpa-Hi на об'ектах громадського харчуваиня Одальнях, буфетах), харчових блоках дагячих та л!кувальних заклад!в Швденнох за-

а

лдзниц] в MicTax: Харкзв, Полтава, Суми, Кременчуг, Греб1ияа.

Проведано також досшдгоння 288 проб клш иного матерь-злу в!д хворих з р1зною КЛШ1ЧН0Ю картиною J Д1ЭГЕОЗОМ (ангпш

- 56, менiHTJTy - 28, ¡нфекщяного мононуклэозу - 39, сепсису

- 35, гострого илунково-кишкового захворювання - 128), як i проходили Л1кувашя в медичних закладах мвдико - сан!тарно1' сдукби Швдевног залзаицi тста Харкова в 1983 -1994 pp.

Бактер¡ï. В робот1 використовували 73 штана Л1стэр1й, як! на основ) вивчення бшлопчних влзстивостеа в!днесен1 до

ВИДУ : L. râonocytogenes - SS КУЛЬТУр. L. ivanovii - 8 КУЛЬТУР, L. seeligerl - S куЛЬТур. L. innocua - 3 КУЛЬТУр. L. velshinsert

- гкультури. По своему географ тому похЬдаэнн» л'сгерп належали до 2-х груп : 7 вташв були 1зольован1 в Бельгп i от -риман 1 В1Д доктора P. André, шршпика Centre de tefei-ersce ds-s

Listeria, Department' Microbiologie. - Section Bactarloleóle, • . stltut d'Hygiene et d'Epi demi elogie. Bruxelles; 66 Еггачт

були виц1лэн1 на терригорп Укра1'ни в лабораторп ексяэря-

ментально-прикладно! молэкулярно! д1агностши Харк1вського

ЩЦ мперобюлогп та мунологп ш.1.1. Мзчн1кова в 1983 -

1995 роках. Украшськ! кулкздм л1стер12 мали сл1дуюче поход/

иення : 52 штама були ¡зольован! 13 об- кктлв навгсолипнього середовища (води, грунту, продукт ib харчування, тЬщо), 14 игам iв були вид i лея i ¿з ключного изтерзалу (xposi. спиво-мозгово!' p¡дани, випорожнень, тощо) В1д хворих лвдэй. Поживи i середовища та дшгностачн! бюпрэпарати. В якост! основ для приготування живильних серэдовиа використовували :. сухий поживвнй агар та к* ясо-шптояниз бульон

« ■ *

для культування м1кроорган1зм!в виробницгва Дагестанського науково-досл!дного об* едаання "Питательные среда" (м.Махачкала), бакто-агар ф1рми "ыгсо- сСША) та ф!рми "Охо1а" (Великобритания). Цукри. спирги, амшокислоти з позначною "РЕА-ХИМ" виробницгва шосткшського заводу имреакгавт, Кихвсько-го заводу "РИАЛ", Цэнтру имхчних досл!даень ""САН" (Слова-к!я), ф1рми 1?аапа1 (Венгрия). Х1ШЧН1 реактиви: СОЛ1, КИСЛО-та, дуги з позначкою "РЕШМ" виробницгва Славногородськото хшзаводу 1м. Г.С. Верещагша. Новочеркаського заводу синте-тичних продукт, Олайсьщго заводу имреактив^в, ф!рми "Ьа-сЬета" (Чэх1я). Стандартизован I диски з антибютиками виробницгва "МОСМЕДПРЕПАРАТЫ" ш. Л.Я. Карпова. Набор Л1стер1-озних бакгерюфапв сухих (ь2А. ь4А) виробницгва експери-ментального заводу "Покровветбиопрепарат" Росшського НД1 ветеринарно! в1русологи та «икробюлогп.

Пол1валэнТйа I моноспециф1чн1 ("серогрупов!") лютерюз-н! сиро ватки, що використовались в робот» для ¡дэнтlфiкaцi^ бaктepis роду ив1ег!а, виробницгва Алма-Атинського Бюкомб1-нату.

Наб)р реагент¡в та Д1агностикум для РИГА виробницгва То-мського шституту вакцин та сироваток. .

Лкггерюзний антиген УНШЭВ дяя РСК виробницгва Орловсь-кот бюфабрики.

Лабораторн! тварини. Для ощнки вхрулентност! дослцщку-ваних культур л¡стер¡я для б ¡лих милей використовували ново-народаених б1лих мишеа - сосушив 5 - 6 - денного вхку язям вприскували суспензно досшдауваного матер1алу в об'ем! 0,5

МЛ ¡нтрашритонеально (Н.Tabouret 3 СШВЭВГ.. 1991 р.).

Кератокон'юнктивэльну пробу виковували на дорослих мор1 сыаи свинках, наносячи дв1 1фашшни бульгонот культури л!с-Tepia на кон'шктаву ока з посл!душим легким касуваннш повт тампоном вата.

Дэрматонекротичну пробу • ставил!! на кроликах породи "шин-шила" плкхом хнтрадермального впорскування 0,5 мл бу.ьйоно) культури бахтэрт.

Кэтоди бахгерюлопчнкх дооидашь. Морфолог га 1, куль-туральн! та 6iozjMi43l властивосп з використанням набору по-кивних середовщ. тестга, та умов культування М1кроорган13-И1в, як викладэно в кэтодичних рекокендац1ях "По лабораторной диагностике листэриоза яизотных и ¿яздэй" (Москва, 1987 р.)

Та "Isolation and identification of Listeria monocytogenes'" СCenters for Disease Control, Atlanta, 19Э95.

1дзнт1ф1кашю Еидивних культур Л1стер1й з дояокогоо по-Л1вавэнтаих та коностешф1чних сяровзтох i лютерюзних бак-тзрюфапв втсонували у в1дпов1дност1 настанов орган 1згцп -виробнкка. „

Гевдштачну актившсть Jicrepia отнпвали на агарових серэдовицах, цо м ютили 5% сусгонзп' эритроцит¡з барана або велико!' poraroi худобп (Ю.Л. Волянський 13 сшвавт., 1995).

САЙР - тест проводили по мэтодищ описанЮ.Л.Волянсь-КИМ 13 сшвавт. (1895) та J. Varquez-boland et, al . CIS«». Л1зоцтгау актавнють вкявляли по здатносп культур роз-

ЧИНЯТИ суху масу Micrococcus lysodeikticus при ЗрОДУВЗНШ

стгаат люгорт в позшяоку сэрэдовзд на предаетних скельцях

• »

(Ю.Л. Волянський 13 сшвавт., 1995).

Виявлення Оактер¡оциногенii та бактерювдночутливост! проводили методом в!дсроченого антагоншму (Г.Д. Кудяаа i В.Г. Лиходед, 1988, А.Я. Лдалдатере i Ю.О. Якобсон, 1978).

Чутливиггъ бакгер1й до антибютшив виявляли загально-принятш методом дафузп в агар з викоржгганням стандартних

ДИСК1В.

В1дгворевня РИГА i РСК з досл1двуваними сировзтками проводили зпдно настанов орган 1зацп - виробника.

Видшння бактер]ально1 ДНК виконували по методу Н.С. Bi-rnboim i j. Doiy с 19763. Для рестриктаного анализу викорис-товували ендонуклеази Ара i, sma i науково-виробничого об' ед-вання "Биопол"(Москва) катодом внкладапм А.В. Мазин з сшв-авт. (1990).

Сгатистична обробка результата дрсл1днеяь зд1асншалась з використзнням'програмного калькулятора. "Еяекгроника - ЫК -51" (П.Ф. Рокицкиа, 1973, Г.Ф. Лакин, 1980).

2. РЕЗУЛЬШИ ДОСЯЩНЕНЬ

Ареал одркуляц] 1 6airrepia роду Listeria В УКрЭТНЬ

При досл1даенн1 280 проб ¡з об'екпв навколишнього сере-доввда бакгерп роду Listeria були энзйдев1 У 22 (7,8$). Pl-вень коятамшацп низд р1зних об*скт1в наведений в табл.1.

Нзйб1ЛЫП часто (Р < .0,05) баКГерП' рОДУ Listeria ВИД1-ЛЯЛЙСЬ ¡з'сТ0К1В, Р1ДШЗ (Р < 0,05) 13 Проб,вода ВЩфИПЕЕ ВОДОЯМ. Особливо СЛ1Д ВЩгГГИГИ, цо 5,3% проб води шахгнкх колодяз iB? яка викоржгговуеться для господарсько-штшЕ щ-лей «ютили лкггерп. Вид1лсш 1з об'екпв навкалишнього се-

«

редовищэ культури л ¡стерт були вдаесен! до вид!в l. monocytogenes - 18 пггэи1в, L. seellgeri - 2 ШТЭМа, L. ivanoivii , U.NnlshlBtsrl I L. innocua. Ш I ЕГГаму.

Таблиця I

Рхвень ковтаишацп Л1стер1яяи питал води, ctoxib, вода в1дкритихводоам, грунту.

Назменування проб

К1льк1сть дос-:3 позигив-Л1даеаих проб :ним результатом (знаа-:ден! лете—

:рп)

Штна вода з водов1дно1 мерея i

язтгловзп будшсш

Штгна вода. 13 шахгних колодязш

Стоки 13 тваринницьких комллэгс-

С1В, М'ЯСОКОМЙШЗГШ, Н1СЫС1 ко-

мунальнг стоки

Вода в ¡даригих водоём

Грунт

4 (5.3S) 9 (22,53)

в (15,02) 4 (10,03)

При доелiдззеннI 580 проб продукт 1в харчувзняя, харчозаi сировини, гмиз1в з елзиегпв холодимого та тортоззльтного облэотання покгзата» щз кгвгалзспга! багтзршля роду i-i start» буля - 29 (5.К5). Збудояоа л I crop юзу ¡нфпюзаяа знач-яз чэстета продуетib зарцгаЕня, в тегзу игс-ти ыоишеэ i ко-

лочш продукта (7,5Ж), що е основнши в харчуванн! лвдеа, складаючих групу ризику у вхдвошенш можливосп захворюван-ня на лютерюэ (Д1ти колодшого в!ку, особи з рхзниии сона-тичними захворяваннями. похихого в!ку та хнтО.'Ввдовиа склад 130ЛЬ0ВаНИХ культур Л1СТер1Й був: U. monocytogenes - 23 штан-иа, L. ivanovli - з штамма, Ь. seeligar 1 - 2 ШТЭММа, L. innocua - I штамм (табл. 2).

Таблиця 2

Pib евь контамшацп Л1стер1яма проб продукт 1В харчу-вавня, харчово! сировини, змив1в з холодильного ] торговель-ного обладнання.

Наяменуванвя проб

Киыасть дос-:3 позитивним лхдавних проб :результатом ■ : (знааден! :л1ст9р11)

Молоко i M0J504H1 продукта (сир, сметана)

Кулнарн1 Б1фоби (готов! страви та нашвфабршсати) з м'яса та

Готов 1 страви та Еашвфайрикати г овочеа :

амиви з конструкта холодально-: го та торговельного обладнання ;

120

■ 80

80 300

9 (7.5S)

7 (8,855).

5 (6.3S)

: 8 (2.7S)

При проведенш лабораторного аналхзу 288 проб клш1чного матер халу Bifl хворих з pi зною картиною захворювання i дхагно-зом (ангхни, менхнгхту, хнфекцханого мононукдэозу, cencicy та го строго шлунково-кишкового захворшання) л1стерп' ввдхлэнх 13 - 14 (4,9%) (табл. 3).

Таблиця 3

Частота ВВД1ЛвННЯ бактер12 роду Listeria В1д хзорих 3 клшхчною картиною анпни, мен¿нг 1ту, хнфекщяного мононук-леозу, cencicy, гострого шлунково-кишкового захворшання.

Нозологхчна форма захворювання,:Доелхдкено клшхчнии материал :проб :3 позитивним результатом (видх-:лэнх лхстери)

Ангхна, вщцлення зхву 56 : 3 (5,4%)

Менхнпт, епшгомозкова piдина 28 : 2 (7ДЖ)

1нфекц1ишш мононуклеоз:кров 18 : 2 (II.1%)

видхлення зхву 21 : I (4.8S)

Сепсхс, кров 35 : 2 (5.7Ж)

Гостре шлуЕково-ккшкове захво- 128 : 4 <ЗДЖ)

рювання, випорпоинення

Видовиз склад лхстерш, ¡зольованих хз клхвхчного материалу був узнш рхзноманхтним (р < 0,05). II культур на ochobi визначення бЮЛОПЧНИХ властивостей В1днесенх ДО виду L. monocytogenes, а 3 культури - L. Ivanovil .

Бхологхчнх властивостх та патогенния потэнцхал бактерхя

-го-

роду Listeria,

Всього були досшдаен! бюлопчн! властивост! 73 культур Listeria spp. ПО МОрфОЛОГН ВОНИ представляли СОбОЮ ЗДЭ-б1льшого невелик! овальн! палички (0,3 - 0,5 мкм в Д1аметр1, 0,5 - 2,0 мкм довжиною), що позитивно фарбувались по Граму. Морфолопя р1зних вид IB л1стер1Я була спордаена, тому по та характеристищ не вдаеться ix розр1знити. Було шдгвердаено, що для бактерш роду Listeria взагал! характернив морфолопч-вий пол!морф1зм (виявляли коко- та шггковидап форм;:) при ста-piEHi культури, або ди на нет шблагоприемних умов навколиш-нього середовшца. Zicrepn задов 1льно росли на простих живи-льних середовищах ( МПА, МПБ). На сконструйованому понизному середовицу ШЕЛЛ (лшв - нал]Д1ксовэ кислота елективнке агар для лiстерт) вони виростали у вигляд! др1бних полупрозорих, або схрувато - б1луватих колон 1й. Середовиие характер1зуеться високими елеютвшми якостями: воно повнкто 1нг1буе рост.

ц

бактерт роду Staphylococcus при зас№1 10 КИВИХ КЛ1ТШ, роду Corynebacterium При ЗЭСШ! I04 ЖИВИХ КЛ1ТИН, ЗабОЗШЧУС проростання неменше 40% ЗаС1ЯНИХ КЛ1ТИН штам1в Listeria spp, мае задовIльну да^ереншану якють. При перегляд! колоний в

навек 1СН ому СВ1ТЛ1 ПО Henry КОЛОНН Л1 стер IB на BI,EMiHHICTb , В1д 1вших м1кроорган!зм1в (ентеробактерш, коршебактерш, кокоформ та 1НЖИХ) мають блакигний, або блаккгно-с 1рий та блакигно-звлэнкувзтиа в1дг!нок. Поживне сорэдожда для вахо-пичування Listeria spp. СНБФЛ (середовищз накогичування бак-тер1аних форм лютерш) е рхдаим прототипом ЛНШ1 \ xapaicre-ризуеться тими ж якостями.

При вирощуванн! лклврш в МПБ при +20 - +25° С 97,235 дослдауваних культур були рухомими, 100% - мали виразну ка-тзлазну акгивнють, ферментували глюкозу i мальтозу, не роз-щигияли ман1та, рафшози, 1нул1на, мочевши, не редуцирува-ли Н1тратя, не утворивали ищола та с1рководню. Штами l. seeii-

gerl, L. ivanovii.L. wel shinier 1 ЯЭ В1ДМ1НУ 81Д L. monocytogenes

I l. innocua розщешили кс!лозу. Вэзультат ферме нтзцп лакггози ставав чтим по зак!нченнх> другох доби. Bci бельпасыи штами Listeria spp. буЛИ ЛЭКГОЗОПОЗИГИВНИМИ, Т0Д1 ЯК СбрвД УКра-

шських 1золят1в 86,2% (Р < 0,05) були лакгозояегатиБШМи. Сахарозу розщишшли бакгерп L. innocua, L. velshimeri. L. lvi-novll та L. innocua, В 75S ВИПЭДКЩ; L. monocytogenes - 12,735 культур. Д0СЛ1дауВЗН1 Listeria spp. буЛИ ГеТЗрОГВШИ ПО В1Д-

ношенню до галактози, рамнози, сад шину I дульциту. Наявища бЮХ1МИЧНа актавнiСТЬ зафшсована у L. monocytogenes. Б1льшсть з шве ферментували рамнозу, салщин, а 1135 культур - дульцит. По антигеншя структур! еггами лкзтерш були В1днесвн1

ДО ТИПШ: L. monocytogenes - IsZ* С47.6JO. lsZb. ts3c, 4Ь СПО 9.5ЯЭ, 4а C4i85D, ЕЭ ВДЭЛОСЬ ВИЗНЭЧИТИ СврОТИП За Д0П0М0-

гою микнародного набору аглзогпшуючих сироваток у 19,136 культур: L. ivanovit - S С 62.550. Н0 ВИЗНаЧвНО СврОТИП у 37.55« культур. L.seeiigeri - 1/2а Св0,050, С20.050, 4Ь С20VD;

L. innocua - ва С10050 ; l. welshlmeri Б1ДЕЮСЛИ до СерОТШУ

У 18,1% даелдауваних штаит Listeria spp. не була ви-значена антигенна структура, що вказуе на циркуляцт на тери-торн Укра'хни лкггерп iheux серотжпв.

Еикористання бантер1офаг1з ьга i L4a для д!агяостики ба-

icrepia роду Listeri». показало, що чутливими до них буди лише 58,3 % культур. При цьому фагом ьга лхзувалось ЗЗ.ЗЖ штам1в, фатом Ь4а - 16,7 % штамхв, обома цими бактерюфагами - 8,3 % штам]в. Не чутливими до $ar¡B були л^стери вщив L.ivanovii,

L. seeligeri, L. innocua. L. welshimeri . Результата Д0СЛ1ДЯ®НЬ

фактор ib патогенвосп у Л1стер1а викладеш у таолиш 4 i 5.

Таблиця 4 .

Розтдалення фактор ¡впатогенносп серед вадиь

бактерш роду Listeria

Ввд лютерт. :Геисш- :Л1зоцим- -:Бакте- :В1рулен- -: Керато- -:Иекро-

КШ»К1СТЬ до- :тична :на ают- -:рюци- :тн1сть зов ьюн- -:тична

ел ¡даених : актив- :вн1сть :ноген- :для 61- :ктава- .•проба

ШТЗМ1В :н!сть : :на ак- :дих ми- :льна :

: : :тивн1- :шег .-проба :

: : : сть : :

L. 'monocyto-

genes -5S : +(53) : +(38) : +(22) : +(53) : +(54) :+(50)

штам1в

L. 1 vanovi 1 -

в штамш : +(8) : +(5) : +(1) : +(в) : +(С> : +(6)

L. seeligeri -

s штамш : +(5) : +(2) : - : +(5) : +(4) : +(3)

L. Innocua-

з штами : : +(1) : +(1) : : :■ -

L. welshimeri

г штами : - : : : : .- : -

Приштка: "+" - тест позитивист, - тест нвгативниа, ( ... > - в дужках KiJibKicTb шташв. щр давали позитивниа тест.

Здатн1стп продуктувати гемол!зини, виявляти лшоцимну ак-тивнкггь.призводага до загибе л i бишх мишей, та давати пози-тивау каратекон'гатавалъну I дэрматонекротичну пробу, характер ¡зуеться значна б1льш1сть (р < 0,05) шташв л i стар ¡а ви-

Д1В L. monocytogenes, L. lvanovii та L. seellgeri. По ЦИМ ВЛЭС-

тивостям не виявлвно статистичяодоетов 1риоi ршницЦр < 0,05) Mist украхнськими 1 бельпйсышми культурами, як I мш итама-ми ¡зольовааими 13 об'екпв навколишього середовища та iui-ничвими штгмами. При вивченш чутлйвосп до антаЗютшив 73 КУЛЬТУР Listeria spp. ВСТЭНОВЛеНО, ЩО ДО б1ЛЬШ0СТ1 13 НИХ ЯК 1 до хлорфшпту лютерп ЧУТЛИВ1. Алз ДО ПОЛ1М1КСШУ СТ1ЯКИМИ (В тому ЧИСЛ1 ПОШрИО СТ12КИХИ) були 72,2% лютерт, до цефзлексину - 52,8%, до стрептомшдау - 43,1", до океащ-лвд - 23,6%, до канамщину 1 .зэвомтэтияу - 5,656. При цьоку до одного 13 пзрераховгних антизютшав стхякши були 29,25 культур, до даох - 19,42, до трьох - 25.OS. до чотирьох -9,73», ДО П'ЯТИ - 5,555. Виявити законен 1{Ж0СТ1 мш чутливю-тю до антибютикт i географ!чним походкаеням пгггшв лютерт не вдалося.

Отриман! науков! результата, вциояу, узгодауиться з данними заруб!жаих досл1дник1в.

Ощнка методm внутр ппньовидового типування Л1стер12

-¿Ь-

1ак, як 76,4% дсхшдаувашх пггаив лютерт буди предс-

ТЭЗЛЭН J ВИДОМ L. monocytogenes р03р0бКЭ М0ТОД1В ВНуТрХШЬОВИ-

дового типуванвя була зор1ентована самв на них.

Серотипузання дхстерш знаяшо широка застосування в р1зних крашах св!ту, воно базуеться на визначенн! антиген-но1 струкгури бактер¡г. Нагбхлып авторитетною е схема серо-тидування ПО J.Rocourt i H.P.Seellger (1885) ЗГ1ДВГ0 ЯК01 ВИЗ-начають антагени 0 (i.ii.iii.iv,,, ,xv> та Н (А,В,С), градуючи лютерп на серотипя : I^Za. ]У2в, з>2с, За, Зв, 2с, 4а, 4в, 4с, 4ав, 4d, 4е, 4r. 4g, 5, 6, 6а, 6в. 7. Ной метод в вясохо-ефектавним . Типування укра'шських птамш лютерш в лзбора-тор!ях Центру по надзору за хвфеюигними хворобами в Атлант! (ОНА) та 1нстигуту ппбни та ешдемюлогп в Брюсел1 (Бель-

Г1Я) ДОЗВОЛИЛО Р03Д1ЛИГИ КУЛЬТУрИ L.monocytogenes НЭ 5 СврО-

тип1в : 1>2а, 1^2в, 3>2с. 4а, 4в. найб!льша кьшасть иггамш (47,6%) вдаесена до типу 1/2а. 19,1% культур нэ вдалося про-типувата навпъ киквароднка набором аглютинуючих сироваток. KpiM того, не вивченим залишаеться питания вщюсво стабхль-hocti серотишв, що з урахуванняа в1дс.утност1 коизртгного ниробницгва таких сироваток в крашах СНД es дозволяв широко • застосовувати цэа метод в Украгаь

В ряд1 крага св1ту (Герианп, Дани, ВзднкоЗританп, ИЛА) знаашло розповсюдаення фаготипуваяня лютвгн", йа. ьккггь фа-г1в, що складаюгь системи типування коливасться в \ - 4 до 21 фага. Сдина млшародна кааэкц!я з таких бактер1оф1!Г}±) ю сих шр не створена. На теригорл зфзд СЭД (в т.ч. г шкористовухпъ H36jp 13 2-х монофапв : L2A i l4A.

не призначення набору - використання для 1дэнтиф1кацп ¡зольованих культур Л1стэр1а. За допомогою цих фапв вдалося протипувати лише 58,355 украгаських Еггашв L. monocytogenes, а 41,735- таких культур були не чутливши до них. KpiM того, ди-скримшантнють mei системи невисока, вдаеться вщплити лише 3 фаготипа - Phag т : L2A; L4A; L2A, L4A. НаЯб1ЛЬШЭ К1ЛЬК1СТЬ протипованих культур вшосилась ДО Phag Т : L2A (33,355).

Бютипування лютерт базуеться на да1еренц1ванню штамт по влэстивсст! ферментувати ршн! субстрата : цукри, багатоа-tomhi спирта, амшокислоти та 1нше. Заруб1жними досл1дниками прогону еться визначати ферментовар (бютип - BioT), включаю-чи 2 - 8 тестщ. Як показали досл1даення культур Л1стер1а, 1зольованих э Укра ш1 достатньою дискрим шантн i стю i задов I-льнои в1дгв0рювая1стю володхе автореька система бютипування Л1стер1й, основана на використанн! комертаних ¡ягред1ент1в : галактози, дульциту, рамнози. Украшськ! ¡золяти Л1стер12 ге-терогенн! в здаггносп ферментувати Ц1 вуглэводи, ал» вста-новлзн! бютипи доешь стаб!льн1. При визначенш бютипу (в подальшому бактерiоциноганотилу» спектру чутливосп до антибюпшв) дан! кодували, використовуючи мнемон1чний метод j.farmer (1970). Зпдно 2ого по трьси-тестая вдаеться розподшгти бактерП' на 8 тишв. Нат виявлено 4 б ¡опта, по яких культури розд¡лились досить EepiBHoaipno - BioT : I (7,335), 3 (32.7Ж), 4 (5,5%), 7 (54,555). Сл1Д в!ДЗНаЧ1ГГИ, що

3 ЕПГама L. monocytogenes. ВИДЦЗЭН! 13 КЛ1Н1ЧЕОГО НаТЭр1алу В1Д

хверих э одного вогнвда групового эахворювання, мали однако-вий бютип (ВЮТ : 7). Метод бютипування простая i загально-

доступний.

Бактерюцинотипування л I стерт основано на використанн i в значенн] ешдемюлопчшп mitkh здатн]сть nrraMiB продукту-вати бактерювдни (лкггерюцини), як1 подавляють picT ф1ло-генетично близьких бактериших культур, або по оц1нц1 чутли-восп до ллстерюцинш, що продуктушъся стандарггвими культурами - продуцентами, едино!, загальновизнаноI систоми бакгэ-рюцинотипування Listeria spp. немае. Досшдаення виконан! на укракнських штамах лкггерш показали, що колщ]ногонн1 куль-тури б актер ¡г 13 колвкцт Фредер1ка та Аббота - Яонона {як! широко використовуються для ешдемюлопчного маркування он-теробактэрт) малоефективнi для типування лiстерт. Одаак зд1бн1сть продуктувати лкггерюцини була виявлэна у 33,3% тестуемих культур Listeria spp, а спзкгр i'X Д1Г дозволяв роз-межувати до 23,8% чутливих до бактерюцин 1В штамш лкггерш. В рол1 1ндакаторних запропоновано використовувати культури

L.monocytogenes N I, N 8, N 12, "M 18 К0Л8КЦ11 ЛЕПМД.

Досить усШпшим методом типування Л1стер18 можэ вваяга-тись визначення спектру чутливосп бакгер1й до антибютикш. Метод простий 1 загальнодоступниа. Лабораторш досшдаення показали, що високодискримшантш та даЗрэ вигпворэтзанi результата ПО типуванню Listeria spp. М0ЖНЭ ОТрИМЭТИ ПрИ ВИКО-ристанн] лише шести диск!в навантажених : канзи1 дином, лево-мщэтином, оксацилшом, пол1мекс!ном, стрпгошщгном, дафа-лэкс1ном. Антон отикотип Ant т : 87 мали 19,2% ятз"1в, вш був найб1лыл поширеним. 3 культури L. monocytos ¿ЦД1Д8Ш в!д хворих з вогнища групового захворювання наш-. V.i I: 82

(бу-ли чутливими до поливке 1ну i стрегггомхцину).

РестрикЩйниа анализ бактер]альнох ДНК знагшов широко застосування, як метод молекулярного ешдемхолопчного типу-вання та дм резггсдалення мПфоорганхзмш рхзних родхв, в т.ч. - Listeria. Взстрикшаний анализ бактер1альнох ДНК ук-

раХНСЬКИХ ¡ЗОЛЯТ ¡В L.monocytogenes СврОТИШВ 1>2 ТЗ 4 6НДО-

нуклеазами Ара i i sma i, проведений в лаборатори лепоне-льозу НД1 ешдзмюлогп та м1кробюлоггх Н.Ф. Гамзлэх РАМН (Москва), виявив 17 pi3H0M3HiTHin рестринщаних прсф1леа з розмфами фрагмент 1в В1д 50 до 450 тксяч пар нуклеотидхв. Метод високодаскримшантниа i задов!льно вхдгворюваниа, але для 2ого вгаонання необидае спещальнэ обладнання, дефЩ1т-Hi та дорог i ххмреактиви, теоретично i практично шдготовлэ-Я1 спецхалхоти. .

ВИСНОВКИ

I. Встановлзно, що бактерн роду Listeria активно цирку лоють на територгх Украхни. Ареал хх розповсюдаэння в объектах нзвколизшього середовща включав: питну воду колодязхв, стоки, вода в1даригих водоем, грунт, як! в 5.3Ж, 22,5%, 15,ОХ 10,0$ вдаовдао шетять в соб! цГбактерп'..

Я. Потонцхйяим фактором заражения людей збуднкком лicrépi озу на Укрзхш монуть бути продукта харчування, харчова си-ровина, елеченти холодильного та торговельного обладнання про ио св1дчить piBeHb хх контамшацагх (2,7 - 8,8%) культурами

Listeria, spp. .

3. У хворих з ртнов iuiiEi430)o картиною та д;эгвозом ан-riHH, MeHiETiTy, ¡вфекщавого мононуклеозу, сепсису, гострого шлунково-кишкового захворюванвя може перебагати лстер¡оз. що шдгзерджуеться ввдивнням лого збудника, вдаовдао у 5,4%, 7,1Ж. II. 1%, 5,7%, 3,1% цих хворих.

4. Вивчевд б ¡олопчн! характеристики 73 культур бакгерш роду Listeria, Властивост! Л1стер12 ¡зольованих на теригорн Украли i Бельги сшр!даев] (вони вхдр]знялись липа по В1д-ношенню до дактози). Розроблен! новJ поживна середошща ЛНЕАЛ та СНБФЛ як} по cbojm якостям можуть бути застосованд для

ГОрВИННОГО ВИДЦВННЯ Listeria spp. . ■

5. Штами jricrepifi видiленi i3 об'еклв навколицнього се-редовидэ (продукта харчуванвя, вода, грунт та ¡mi) i kjusih-Bi ¡золяти володають факторами патогенност i: гемсиптичною (90,4%) та лещиною (63,0%), бактершциногенною (32,9%) ак-тившстю, Вфулентн1стю для б ¡лих мишеа <87,6£), дакггь пози-тивну кон•спктивальну пробу (87,6£) та дерматонекрстичну пробу (80.83S).

6. Гете рю го НЕ i сгть культур l. monocytogenes по рЯДУ 6IOXI-М1чних теспв та чутливосп до антибютикт мош бути викрри-стана дгя побудови внутрiшньсбкдових тилуючих систем. Розроб-лен1 загзлънодостугш, ефективЕ! методики типувзння .л¡стар¡г на основ! ощнки ix ферментативноi активностi по ыдаошенню до галактози, дульциту. ракнози та спектр чутлкзост; до. ка-намщину, левошцтну, оксащшну, полтшсш, стрептомицину, цзфалексвд. В науково-досшдних установах, як метод ко-лзкулярного ешдемтлопчЕого типування л ¡стер ¡2 k.js® fjyra

використанка рестрикщйний анал1з бакгер1йнот ДНК, який ха-

рактеразуеться високим р1Вном дискримшантност! I в!дгво-

рюваность

СПИСОК Р0Б1Т. ОПУБЛ1К0ВАНИХ ПО ТЕШ ДИСЕРГАЦП

1. Актуальные проблемы листериозной инфекции " Укр. межвед. нзуч.-прак. конф. : Актуальные проблемы медицины транспорта : Тез. докл. - Одесса, 1993. - Часть I. - С. 175.

2. Этиологическое расследование острых кишечных заболеваний с водных путем передачи. ✓✓ Укр. кежвед. научн.-практ. конф. : Актуальные проблемы медицины траспорта : Тез. докл. - Одесса, 1993. - Часть I. - С. 176.

3. Бактерицидная активность хлорофшшптга в отношении листе-"рий. " Науч.-пракг. конф. : 50 лот коронной санэпидстанции ¡Сто - Западной железной Дороги : Тез. докл. - Киев, 1994, - С. I - 3.

4. Биологические свойства бактерий рода иэ^ег!» циркулирующих в Украине " Укр. межвед. науч.-прэкт. конф. : Актуальные проблемы медицины транспорта Тез. докл. -Одесса, 1994. - С.58.

5. Новьга микробиологические проблемы в современном производства продуктов питания ^ Межрег. науч.-практ. конф. молодо узеных : Новые экологические технологии: Тез. док

- Луганск, 1995. - С. 48.

6. Актуальные вопросы бактериологии и иммунологии на желэз-

нодорожном траспорте ✓✓ i Меадунар. конф. : Проблемы железнодорожной медициш : человеческий фактор в вопросах безопасности на железнодорожном транспорте : Тез. докл.-Харьков. 1995. - С. 73.

7. Бактерицидная активность хлорофиллшхга в отношэнии листе-рий, возбудителей хронических воспалительных заболеваний " Курн. " Вестник проблем современной медицины ". - n 4. - 1095, - С.143 - 148 s соавторы В.Л. Надгока, С.И. Похил, Г.Ф. Пономарева, П.П. Фукс, H.H. Шульга, И.В. Кучма.

8. Методические рекомендации о порядке проведения лабораторных исследований на листвриоз в учреждениях санитарно -эпидемиологической службы при пищевых токсикоинфекциях. -Харьков, 1995. - 50.с. ^ соавторы Ю.Л. Волянский,

Н.В. Васильев, С.И. Похил. И.Ю. Кучма, В.В.Мельник, Т.Л. Клочса, H.H. Малий, И.В. Коробкова, В.В. Писанец, Е.В. Тананко, С.С. Галагура.

KpiM того, пройшли реоэнзування 1 прийняп до точатi : Биологические свойства штаммоз листерил изолированных на территории Украины и Бельгии // Вурн. микробиол. - 1995 ✓ соавторы Ю.Л. Волянский, С.И. Похил.

Красовский В.В. "Биологические свойства бактерия рода Listeria, циркулирующих в Украине". Диссертация на соисканиэ ученой стопо ни кандидата медицинских наук по специальности -14.02.05 - микробиология; Харьковский научно - исследовательский институт микробиологии и иммунологии им. И.И. Мечникова, 1995 г.-Защищается рукопись.

Вдарвыо на Украине изучен ареал циркуляции листерия. определен уровень контаминации ими продуктов питания, пищевого сырья, элементов холодильного и торгового оборудования, больных. Изучены биологические свойства {в т.ч. патогенный потенциал), изолированных на территории Украины ш-аммов Listeria spp. Разработаны схемы внутривидового типироваяия этих микроорганизмов.

Krasov-ky V. V. "The biological characteristics of bacteria genus Listeria, circulate in Ukraine. Dessertation for receive the candidates degree of medicine by speciality -14.02.05 - microbiology; The microbiology and Immunology Mechnikov I.I. Scientific - research institute of Knarkov, 1993 years. Defend a manuscript.

Рог th<* first time on Ukraine studied an area of circulation of Listeria, definded the level of contamination or food products, food raw materials, elements of refrigerating and commercial equipment. Studied the biological characteristic-; Caiso pathogenic potential} isolated punch of Listeria spp. on the territory of Ukraine. Worked out shemes of intraspeclfic typizatlon these mlccoorganlsenes.