Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биогеоценотичные и популяционные адаптации птиц в трансформированных ландшафтах Северо-Западной Украины (на примере рода Turbis)

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Биогеоценотичные и популяционные адаптации птиц в трансформированных ландшафтах Северо-Западной Украины (на примере рода Turbis)"



Дшпропетровський державний ушверситет

t

Чаплигша Анжела Бориавна

УДК 598. 8: 591. 557.2(477. 54)

Бшгеоценотичш та популяцшш адаптацц maxi в в трансформованих ландшафтах Швтчно-СхщноХ

Укра'ши (на ирикла/» роду Turdus)

Спещальтсть 03.00.16 - екологья

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

Дншропетровськ -1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Харивському державному педагопчному ушверситет! ¡м. Г.С. Сковороди

Науковий керхвник - кандидат бюлопчних наук, доцент

Кривицькнй 1гор Олсксандрович, Харивський державний ушверситет, кафедра зоологи та екологи тварин

Офщтт опонепти: - доктор бюлопчних наук, професор Лисенко Валерш 1ванович Тавршська державна агро-техшчна академш, заввдувач кафедрою мисливствознавства та бюресурспв

- кандидат бюлопчних наук, доцент Булахов Валентин

Леонтшович Дшпропетровський державний ушверситет, кафедра зоологи

Провгдна установа - Донецький державний ушверситет, Мнйстерство освгеи Укра'ши, кафедра зоологи, м. Донецьк

Захист вщбудеться 7/и/Р//-? 199£ року о годшн на

засщанш Спещал13овано1 вченоТ ради Д 08.051.04 по захисту дисертацщ на здобуття наукового ступеня доктора бюлопчних наук за спещальшстю 03.00.16 при Дшпропетровському державному ушверситет!: 329625, ДСП - 50, пр Науковий, 13, ушверситет, бюлого-еколопчний факультет, корпус 17, ауд. 611.

3 дисертащею можна ознайомитися у науковш б1блютещ Дншропетровського державного ушверситету

Автореферат розкланий 199/р.

Вчений секретар Спещал1з0ван01 вчено! ради канд. бюлопчних наук, доцент

Загальна характеристика робота

Актуальшсть роботи. В умовах впливу антропогенного пресу птахи зазнають значних еколопчних перевантажснь, в результат яких можуть вгашкати не тшьки вщхилення фшолоп-чних та функцюнальних показнигав, але й змши в проходжсшп важливих популящйних процессе. 3 точки зору зоошдикацц природних умов, локальш популяцп птах1В можпа розглядати як моделышй об'ект, тривалс ¡снування якого в умовах впливу фактор!и антропогенного походженпя дозволяе вивчати реакци систем понулящйного р1вня на екстремальш умови сере-довища (Charles, 1987). Можлив1сть анашзу окремих еташв онтогепезу птах1в, особливо репродуктивного перюду, дозволяе вважати локальт популяци одним ¡з важливих об'екпв досль дження процейв антропогенно!' трансформацп середовища. Вивчения еколопчних фактор1в, яю супроводжують розмноження, його ycnimHocri з метою прогнозувапня чиселыюсп, мшливосп фенотипу в онтогенез!, що обумовлюють гетерогеншеть популяци багатопланового бюлопчно-го значения - найбшып реалышй шлях для виршенпя багатьох практичних питанъ. Не менпт ва-жливим с вивчення peaKuiï шдикаторних видш на змши в функцюнуванш бюгеоценоз1в шд впливом аптропогенних фактор1в.

Як модель для розгляду вищезазначених питань було обрано rnaxiii роду 'l'urdus. Дрозда займають широкий ареал, входять до складу Beix jiîcobhx угруповаиь птах in, де маготь положения субдомшаттв та домшанпв, як за чисельшстю, так i за бюмасою.Чутливкть ïx бюлогп до pi-зних еколопчних фактор1В дозволяе вважати, що обрала група птах1в - вдалий об'ект для зага-льнобюлопчного мошторипгу. Бш>т того, надаеться можливктъ не тшьки попоппити ¡тп ïx бюлогп, а й прослщкувати полшорфну реакцно предетавшшв одного роду на еколопчт фак-тори середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами. Тема диссртшцйпо! роботи е складовою частиною головного напрямку дослщжепь кафедри бюлоп!" Харювського державного педушверситету "Стан використання та охорони окремих природних pecypciB", кафедри зоологи та екологп Харювського державпого университету: "Еколого-господарча ощпка сучасного тваринного CBiry в Харювськш облаетГ'(номер державно!' ресстрацп 0197U008192), "Бюр1зномшптшстъ тварип природних бюгеоценоз1в Л1вобсрежно\' Украши" (0197U003057) та Украшського науково-доелвдного шетитуту лкового господарства та агромелюраци "Розробити науковг та оргашзацШш основи еколопчного мошторингу .liciB У крайни" ( 0196U018785).

Мета i завдандя дослшжего. Мета роботи - з'ясування бюгеоценотичних та популящйних адаптащй птах1в до умов трансформованих ландшаф-пв шсостепово'! зони Швтчно-Схццки Украши. Для досягнення зазначено! мети передбачалось виршшти так1 завдання:

1. Проанал1зувати особливосп формування лшових орттокомплекав та Mi сне в них птах!в роду Turdus.

2. Надати сколого-бюгеоценотичиий статус птайв роду Turdus та виявити шляхи ïx адаптацй' до р1зних умов середовища.

3. Ощнити еколого-оолопчний стан популяцш дрозд1в в умовах трансформованих ландшафте.

4. Показати практичне та бюценотичне значения дроздових птах1в та можлив! шляхи 1х охорони.

5. Провести пор1вияльний анализ стану популяцш дроздгв в умовах трансформаш! 6101 еоцсноз1в р1зного р1вня.

Наукова новизна. На приклад! роду Тигс1и8 проаналЬоват основш бюгеоценотичш та популяцшгп адаптацп птахав. Установлен! сколого-ландшафтш закошлпрносп просторового розмнцення популяцп дроздових птах!в в зв'язку з бюгеоцепотичними та антропогенними умовами.

Проангшзовано особливоси просторового розмщення гшзд дрозда, 1х морфолопчна та структурна неодиорщшсть в залежноси вщ бютичних та антропогенних фактор!в.

Встаповлено значения антропогенного впливу та шших еколопчних факторт на динамгку оолопчних параметр1в та усшшшсть розмноження. Наведет рекомевдацп щодо використання еколого-оолопчних характеристик в регюнальному бюмошторингу.

На р!вш бюгеоценотичних взасмозв'язюв проанал13овшй внутршшьопопуляцшш змии стану популящй птазив роду Tuгdus в трансформованих ландшафтах. Розроблсна комплексна оцшка Ух бюценотично!" рол! га шляхи оптишзацп антрологешзованих систем 1 охорони птах]в.

Теорстичпс та практичне значения роботи. Одержан! матср1али дозволяють створити модель взасмоди основних компопсипв л1сово'1 фауни в умовах трансформованих ландшафта. На приклад! дрозд1в ноказана шднкаторна роль птах1В в бюмошторингу. Г1р0анал130ваи0 основш причини фшоктуацп чисельносп птахш та пульсацн '¿х ареалу. Виявлено бюценотичш зв'язки та вплив дрозддв на бсзхребетних в люових екосистсмах.

Робота мае суттсве прикладне значения, може бути використана для ищикаторноТ ощнки стану природного середовшца, як поабник при оргшпзацп боротьби з лковими шюдоиками та пщпятпо потенфалу корисних форм тварин з метою оздоровления тсу. Монографгше дослщження птах1в роду Тигскк, яке супроводжуеться значннм фактичним материалом, зиайде застосування для складення еколопчних та фаушстичиих зведень по тваринному свпу Украши. Осв1чешсть про законом1рност1 розвитку яець п1д впливом р1зних факторов буде корисною в практищ закладов виробничого птах1вництва, в розшндниках, зоопарках.

Особистий внесок здобувача. Участь автора в дашй робот! полягала в самостшному обгруитуванн] теми, визначепш завдань та шлях1в 1х вирнпення, всеб^чнш учаси в проведен] польових I камеральних дошпджень та експерименпв, анал!з1 одержаиих результате та узагальшоючих висновмв.

Апробащя г>езультат!в дисертапп. Результата дисертадШного дослщження доповщалися на щор1Чних наукових конференциях "Вивчення та охорона птах^в басейну С^верського Дшдя" (1994-1998); конференцп "Урбашзацк як фактор змш бюгеоценотичного покриву" (Льв^в, 1994), ювшейнш конференцн, присвяченш 80-р1ччю заснування Швшчно-Донецько! стапцн (Харкав, 1995); II конференцп молодих орштолопв Украши (Кашв, 1996); обласшй науково-практичшй конференцп "Еколопчш проблеми Харювсько! облает!" (Харюв, 1995); 2-й Кйжнароднш конференцп по ггаиавництву (Борки, 1996), 1-й мкькш науково-практичн!й конференци' "Актуалый проблеми сучасноУ пауки в дослщженнях молодих вчених м. Харкова" (Харив, 1997); 2-й М!жнароднШ конференцп' край! СНД "Актуальш проблеми оолопГ

(Липецьк, 1998); I Всеукра'шсыай науково-практичнШ конференци "Еколопчний стрес i адаптащя в бкшопчних системах" (Тернопшь, 1998). За результатами дослщжень опублйсовано 16 po6ti, в тому числ1 3 у фахових журналах.

Обсяг та структура роботи. Дисертащйна робота викладена на 159 сторгаках машинописного тексту i складаеться i3 вступу, восьми роздшв, висновыв, перелжу лггерагури, що вюпочае 373 найменування, з яких 80 шоземними мовами та 55 сторшок додатку А (таблищ i рисунки). Робота ипострована 79 таблицями та 27 рисункам .

Зм1ст роботи

Формування орштофауни трансформованих ландшафте

За л1тературними джерелами проведено ангшз змш орштофауни в результат! дн аптропогенних факторов. 3 цього приводу накопичено матер1ал за бшып шж стор1чний перюд. Роль антропогенного впливу па еколопю irraxiB воображено в роботах Д.В. Владшпевського (1963, 1975, 1986, 1987), B.I1. Жежерша (1969), В.А. Костюшипа (1991), Н.А. Гладкова (1958, 1975), М.М. Дроздова (1967,1969), В.Г. Бабенко (1980), A.M. Гипгазова (1981), В.М. Константинова, 1992, А.Н. Хохлова (1994) i т.д. Птахи роду Turdus е досить популярна група в плаш вивчення i'x адаптацш в антропогенному ландшафт!. Так, BlaoMi даш про вплив рскреаш на чисельшсть та поведшку деяких видт дрозд1в (Ежова, 1981; Кусепков, Решетникова, 1985; Самойлов, Морозова, 1987; Костюшип, 1989 та in.). Ствочий дрпд був вибраний П.Д. Венгеровим (1991), як модельний вид для оолопчних дослщжень природного мошторшпу. Мала Micue спроба оцшити стаи популяцп горобинника в трансформованих ландшафтах (Бокотей та ш., 1994; Чаплыгина, Кривицкий, 1995). Однак незважаючи на широку розповсюджешсть, доступшсть для спостережень, птахи роду Turdus систематично в 6araTOpi4HOMy режта не вивчалися, причому не тшьки в плаш формування адаптацш до трансформованих природних умов, але i взагаи, в плаш вивчешп ix бюлоги. Найбшын повпа характеристика ще! групи дана М.М. Сомовим (1897), фрагментарш вдамост! е в деяких еколого-фаушстичних зведенпях (Вальх, 1931; Волчанецкий, 1954). Значпий внесок у вивчешп бюлоги дроздав - работа I.B. Марисово!' (1955), яка стосуеться бюлогн та розновсюджстм дроздових в умовах УкраТнського Полгсся. Таким чином, недостапнй рпноплановий характер даних про розмщення, чисельшсть, особливосп бюлоги pi3irax вщцв дрозд1в в умовах трансформованих ландшафта i взагал1 вщсутшсть комплексного пщходу до вивчення щй групи гшшв, спонукали пас до детального ix дослщження в межах ГПвтчно-Схщшн Укра'ши.

Сучасне становище природних ландшафтов Швшчно-СхщноТ

Укра'ши.

Район дослщжень розташований в зош люостспу Швобережно? Укра'ши. Зоналышй тип рослинносп - Haripm д1брови та лучш степи. Окр1м зональних тишв на пнцаних тсрасах розташоваш cochobI та дубово-cocnoBi, а в долинах р1чок - заплавш л1си. Лсистють складае 11,4 %. Розглянуто ф1зико-географ1чн1 особливосп periony. Осповну увагу придшено клшатичним, пдролопчним, едаф1чним та рослинним компонентам природних ландшафта .

Трансформадхя лаидшаф'пв обумовлепа Д1сю як природних, так i антропогенних фактор1в, серед яких найбшышга вплив на Jiiconi бтценози мають зруби, створення ш гучних

фггоценсшв, пожем, оранка та випасання худоби, техногенна та рекреацшна дояльностг В роздаш розглянуп основш бюгеоценотичш характеристики дшянок, р!зних за ршнсм трансформаци.

Матер1алта методика

Дослщження проводилися в перюд з 1993 по 1998 рр. як експедицшним методом на територц Харювсько! обласп, так i на стацюнарних базах (бюлопчна сташдо Харивського державного педушверситету в Змивському paiioiii ХарювськоТ обласп та учбова база Сумського педшституту в Сумськш обласп).

В основу бюгеоцснотичних дослщжень були закладеш теорепгчш принципи вчення про бюгеоценоз (Сукачев, 1940, 1964). Головним методич1шм прийомом було проведения Бор1вняльного анализу параметрia, яи дослщжувались в подабиих екосистемах з р1зпим р1внем антропогенного наваптаження.

Вивчення чисельност1 птах1в проводили за загальноприйнятими методиками. Для визначення бютопного розподшу дрозд!в проводили картування гнид з бюгеоценотичним oimcoM та урахуванням ртня трансформаци ландшафту.

Всього вивчено та описано за загальноприйнятими методиками (Новиков, 1953; Михеев, 1975) 1228 пшд дрозД1В, i3 них 606 сшвочого, 396 горобинпика, 222 чорного та in. Проведено апал1з ппздобудавельного матер1алу 210 гшзд ргзних видав дроздав.

За методикою Ю.В. Kocrina (1977) проведено анашз морфометричних показншав 1827 яець b 403 кладок дроздов, в тому чист сшвочого - 916 ясць, чорного - 466, горобшшика - 445. За допомогою шкали кольор1в A.C. Бондарцева (1954) описано забарвлення яець. Об'см яйця визначали за формулою V=0,51LB2, шдекс форми (заокруглешеть) B/L100 % (Романов, Романова, 1959). Показпик внутршщьокладково1 та м1жкладково! мшливосп визначали шляхом дисперсШного аналЬу як коефииент Bapiauii ознаки (Лакин, 1973).

Усшшшсть розмноження (за методикою В.О. Пасвського, 1985) та причини загибап потомства визначеш спостереженням за 573 гшздами, в яких знаходилося 2877 яець, ¡з них 1474 - сшвочого, 842 - горобинника та 561 - чорного дроздав.

Було закшьцовано стандартними кшьцями Нащонального центру м1чення maxiß близько 1 тис. пташенят.

Живлення гшздових пташенят вивчали за методикою накладення лн"атур (Мальчевський, Кадочников, 1953). Дослцркено 528 кормових проб, зокрема у пташенят чорного - 250, у горобинпика - 157, у сшвочого дрозда -121.

Постщщ тестов1 дшяпки закладали згтдно з розроблепою тилолопею штучних та природних шс1в (Бельгард, 1970), а також загалыюприйнятою у лгсництта та л1совШ таксацн методикою (Воробьев, 1967; Анучин, 1977). Для визначення ршня антропогенно! трансформаци' 6ioucH03iß використовували вщом1 рекомендацй (Генсирук i iH., 1987; Костюшип, 1989; Константинов, 1992).

Даш метеоролопчних умов одержан! в Харивському гщрометеобюро.

Статисшчна обробка цифрового матер1алу проведена за Г.Ф. Лакшим (1973). Для оцшки доскшрносп середшх показниюв був використаний t- критерш Стьюдепта. 3 метою вивчення

впливу окремих фактор)в на вибранымнаки проводився одно-- та-двофакгорний-дисперсШпий аналп.

Загальна еколого-бшгеоценотична характеристика роду Turdus Видова рпноматтшсть та фенолов, характер перебуванпя, строки

У межах Швшчно-Схвдно1 УкраТии птахи роду ТигёиБ представлеш п'ятьма гшздовими видами. Сшвочий та чорний дрозди в регюш багагочисельш, розповсюджеш всюди. Горобинник, в пор1внян!и з шшими представниками роду, - новий вид, зустр1чаеться спорадично, мае швазШну тенденщю до збшьшення чисельност1. Осередки ппздувшшя бшобрового дрозда та дрозда-омелюха в репот в цшому малочисельт зустр!чаються не всюди.

Строки прильоту зумовлеш складним комплексом ендогенпих фактор1В та фактор1в зовншшього середовища. В досшджуваний райоп дрозди пршптак)ть в друпй хвшц весняних м!грацш. Поява рЬпих видав дроздав спостер1гаеться в таюй послщовностп горобинник, дрид-омелюх, бшобровий, сшвочий та чорпий. Проте така законом1ршсть характерна лише для весен з нормалышм проходже1Шям феполопчних процеыв. Нестабшьш метеоролопчга умови цього перюду можуть викликати зм1щепня 1 навпъ зворотшо М1грацпо. Поява горобинюдав на мюцях ппздуваппя спостер1гасться в перших числах березня (в середньому - 24+ 0,30) та продовжусться до юнця першо'1 декада квшм. ДрЬд-омелюх та бшобровий дргзд з'являются з третьо! декада березня до середшш квггня. Середш строки початку прильоту сшвочого та чорного дроздав - 28±0,61 1 28±0,18 березня, вщповщно. В зимовий перюд зустр1чаються вс1 вида дроздав, але пайбшьш масово - горобинник, значно рщше - др1зд-омелюх,! як виключення - бшобровий, чориий та сшвочий.

Лаидшафтно-бшгеоценотичне розпнщеппя, щшыпсть популяцш Загалып законом1рност1 лапдшафтного розподшу. Птахи роду Тиг&к е осповним структурним компонентом орттофаунн л1сових екосистем. Вшце зазначеш види характерш для вах типш л ¡су, але характер розподшу та чисельшстъ IX в тому чи шшому бюценоз! визначають особливосп 1х бюлогй та пристосоватсть птах1в до умов середовшца. Необхшп умови для розмноження сшвочого дрозда - пом!рно! вологосгп в м1ру розрщжений деревостан з наявтстю добре розвиненого, але не суцшьного шдлкку. Чорний дргзд вщдае перевагу вологим затемнении дшянкам л^су з родючим грунтом та товстою шдстилкою. Мкце гшздування шробипника - помдрно свшй, розрвджеш люош територй поблизу галявин або зруб1в, з обов'язковою наявшстю вологи. Др1зд-омелюх зустр1чаеться переважно в стипшх та переелйних сосняках, бшобровий др1зд гшздаться в вшыпняках притерасних знижень, в др1бнолистяних куртинах дубово-соснових л!с!в.

Еколого-ландшафтне розм!'шення дрозд ¡в. Оптимальш умови розмноження резнях вщпв древдв пеоднаков1, проте гснуе сутгева загальна законом1ршстъ - гшздова щшьшеть популяцн кожного виду збшыпуеться по М1р1 ускладнення ярусно! структури Л1су та збшьшення частки мозадчпих угруповань. Найбшьш характерними мкцями гнидувапня сп1вочого (0,60-0,85 пар/га), рщше чорного (0,30-0,50 пар/га) дрозд1В е св!жа та суха д1брови, де з1мкнупсть основного ярусу склвдае 0,4-0,7. Пщтсок та шдркгг дифузний або у витляда невеликих куртин. Птахи вщцають перевагу невисокому трав'яному покриву з дшяиками вадкритого грунту. Але

якщо сшвсга дрозди в першу чергу заселяють свгип дшянки люу, поблизу галявин, узлкся, просйс, то чорш дрозди - бшьш волого- темполюбив1. Типовими мгсцями гщздування чориого дрозда е волоп та мокр1 д1брови (0,30 - 0,40 пар/га), де зшкнупсть достягае 0,9, а також заплавш лки (0,65 - 0,80 пар/га). Найбшын виразна залежшсть гшздування вад р1вня зволоження грунту спостершмггься у горобишшка. Типовими мюцями розмножеиня останнього е узл1сся та розрщжеш долянки р1зного типу лку поблизу вологих мюць або нешироы смути достатньо зшкнутого (0,6 - 0,9) деревостану. Цим умовам вщповвдшоть парков! та кладовищш насадження, полыш та призал1зничш захисш смути 1 т.д. Проанатшовано динам!ку чиссльност! дроздов ввдповадно до сукцес1йного розвитку деревостану.

Ь збшьшенням антропогенного наваптаження на екосистему, моза!чна структура розмнцення популящй дроздш домшуе над дифузною, яка бшьш характерна для слабкотрансформованих систем. Чуппшсть до антропогенного впливу у дроздов знижуеться в такш последовносп: чориий, бшобровий, др1зд-омелюх, сп1вочий, горобинник. Останнш характеризуемся стшкою урбофшао.

Адаптации» зв'язки репродуктивного процесу дрозд1в з бшгсоценотичними умовамн та р1внсм антропогенно!" траисформаци

ссрсдовиша

Строки репродуктивного нерюду. Вщкладапня перших яець у популяци горобишшка припадае в середньому на 15±0,05 кмтня, у сшвочого - 21±0,02 та чориого дрозд1В - 25±0,07. 80 % чорпих, 83,4 % сшвочих дроздов та б тыне 90 % горобинниив розмножуються до 1 червня, в той перюд, коли М1ждскадний приркт довготи для не менше 35 хв. При цьому основна частина популяци починас гшздувашш в перюд розвитку найбшыпого евплового дня - третя декада квггня - перша декада травня. Репродуктивний перюд дроздов в бшыпоеп бщиктчний. В 1994р. у сшвочого та чорного дроздов зареестровано третш цикл розмноження. 1нколи, в умовах силыютрансформованних ландшафтов або пщ вшшвом нссприятливих метеоумов, частина дроз/ив гшздиться один раз.

Бютошчш вщмшносп строив ввдкладання яець не виявлип. Однак перил кладки у чорного та сшвочого дроздов знайдет в верхшй частиш ехшпв швденно! та швдешю-схщно! експозицШ кленово-липових добров. Шзшше, в другш половши сезону, птахи пиздилися ближче до пццпжжя ехшнв та .цнищ балок, в притерасшй частит заплави. У чорного та сгпвочого дроздов виявлена пряма залежшсть м1ж яйцекладкою та р1внем трансформаци ландшафту: чим бшьший антропогенний вплив - тим триватший перюд вщкладання яець та менш виразна И цикшчшеть (Рис1). У горобишшка така корелящя вщеутня. У сшвочого та чорного дрозд1В установлено взаемозв'язок яйцекладки з типом розташування гшзд.

Характер розташування гшзд в залежносп вш типу бюгеоиенозу та р!вня траисформаци середовища. На розташування пшд в риних типах лку вшшвае архлтектошка 1 структура деревостану, що пов'язана з висом люу, строками вегетаци; антропогенний вплив та метеоумови перюду розмноження.

Сроки яйцекладки

Рнс.1 Кореляцш процесу яйцекладки з р1внсм антропогенно! трапсформацисередовнща у

сшвочого дрозда

У кожному бюгеоценоз1 дрозда сформували вЬтпошдт адаптанп стосовно умов середовища. Ствочий др!зд для влаппування гшзд використовуе 43 види деревпих та чагарпикових рослин, чорний - 31 вид, горобинник - 20 видт, а також р1зш субстрата як природного, так 1 антропогенного походження. Проте завжди виразио визпачаються субстрата та види дерев, яким птахи вщдають перевагу. Найбшьш структурно сприятливим для спорудження гшзд чорпого та сшвочого дроздав с дуб (ввдловвдно 36,04 % та 19,63 %.). В дубровах, вшыпняхах, борах та суборах бшышсть гшзд дрозд1в розмшст на стиглому дсревостат: 53,21 % (п=472) сшвочого, 66,78 % (п=188) чорного та 94,4 % (п=345) горобинника. У остапнього виб1р тш чи ¡ншоТ породи першочергово визначаеться домшуванпям И у склад деревостану. На зрубах сшвоч! дрозда выдавали перевагу зош природного вщновдення га чагарникам - 59,11 % (п=127), чорш дрозда в таких умовах гшздяться рщко - 26,47 % (п=34).

Виявлена пряма залежтсть м1ж типолопсю розмпнення гшзд та антропогешшм впливом. 3 посиленпям останнього збшыпуегься висота розмнцення гшзд над землею та ршгомаштшсть видового спектру використаних для гшздування дерев та чагарнимв. Середшй показник висоти розмщення ггшд чико зб1лыпуеться вщ слабо- до сильнотрансформованих ландшафтов: сшвочий др1зд вщ 1,84±1,83м до 2,28±2,07м (р<0,05); чорний др1зд - вщ 1,22±2,41м до 2Д4±2,85м (р<0,001); горобинник - вщ 4,37±0,31 до 6,68±0,36м ( р<0,0001), вщповщно.

Враховуючи архтектошку, яка забезпечуе фксацно та просторове розмйцення ппзд, видшено п'ять основпих тишв 1х прикршлення, ям можуть змшюватися в залежносп вщ характеру галуження деревних рослин тлн.

Бшгеоцепотичт та трансФормашйш залежносп морфоструктури ппзд Морфометричш та стругаурт характеристики гшзд корелюють з типом бюгеоценозу, строками розмноження, характером фшсашТ, м1сцем просторового розташування гшзд тли.

Сшввщношення компонентов, з яких складаеться гнЬдо, залежить вщ Ьс наявносп як на гшздовш дшятц, так I в пограничшй зош. Буд1вельний матер1ал гшзд сшвочого дрозда

представлено рештками 60 видов рослин, у чорного дрозда - бшьше 40, у горобинника - 20. 3 посиленням антропогенного впливу, риномашття природного матер1алу зменшуеться, деяза струкгурш компонента гшзда можуть бути замшеш матер1алом антропогенного походження.

Ранньовесняш гшзда дрозд1в маклъ бшыпу вагу за рахунок збшьшення маси скргапоючоТ речовшш, а структура IX каркасу значпо щшышпе, що викликае його змсшпення.

У сшвочого та чорного дроздш гшзда першо? генерацп знаходились нижче гшзд друго! генерацп, що поясшоеться меншими температурними перепадами в нижньому ярус! люу. У горобинника спостерпаеться зворотпа залежшсть - в ганщ ппздового перюду висота розмцценпя гшзд над землею знижусгься - результат кращих умов маскування 1'х в травш-червш, тсмпературний режим гшзда шдтримустъся за рахунок масив!шх стшок каркасу та щшьносп насиджування. Бюценотичпий вплив на розм1ри ппзд у дроздов незначний. Виявлена залежшсть морфометричних показнишв гшзда вщ тину його розташування.

Аиал1з м1жр1чних змш параметр1В ппзд показав доскшрне збшьшення 1х висоти або пшбини в роки з шдвшценою волопстю. Достов1рне зменшення пшбини лотка у ппзд дроздов спостер1гасться при посиленш антропогенного впливу. Вщм1чсно, що в б1лып трапсформованих умовах гшзда мають мстш числов1 параметри, але значпа рпниця одержана тшыси для найбшып чутливого до фактору занепокоення - чорного дрозда.

Динамка нлодючосп птах!в. ГГ залежшсть вщ бюгеопенотичних умов, строгав розмноження та р1вня трансформацп середовища. Величина кладки сшвочого дрозда змнюеться вщ 2 до 6 яець (в середньому становить 4,83±0,11; п=250), чорного - вщ 3 до 6 яець (4,62±0,09; п=126), горобинника вщ 2 до 7 яець (5,53±0,11; п=195). Анаопз м1нливосп ылькоей яець в кладщ в залсжносп' вщ характеру бюценозу та умов року значних вщмшностей не показав.

Середия величина кладки змшюется протягом ппздового перюду. У чорного та сп1вочого дроздов цей показник поступово зростае до максимального значения в друпй - третш декадо травня, а потш швидко знижусгься. У горобинника крива розм1ру яйцекладки протягом перюду розмножяшя мае вигшод спадаючо!" лшп. Максимальне зпачепня цей показник мае на початку гшздування, коли яйдя вщкладае основпа частина популяцп. Проанал130ваш основш прнчшш цьогоявшца.

Абсолютна плодюч1сть дроздтв мае пряму залежшсть вщ р^вня антропо1£нно1 трапсформадп, при його збшылешп потенщальна плодючють зростае, що еввдчить про високу адаптацйну здагшеть птах1в поновлювати пошкоджену кладку в антропогенних умовах.

Усшшшсть розмпоження як вщображешм характеру полулятй дрозд!в. Усшшшсть розмноження у р1зних дрозд!в в умовах дослщжуваного району неоднакова: 48,53 % (п=161) у чорного, 62,12 % (п=246) у сшвочого та 81,95 % (п=155) у горобиниика. Висока ефектившеть розмноження останнього поясшоеться значною висотою розташування гшзд, що робить 1х менш доступними для паземних хижашв, а також активним колективним захистом в умовах групового поселения.

В ряду "слабо- сильнотрансформоваш ландшафта" усшшшсть розмноження у дрозд1в знижуется вщ 51,57 % до 29,23 % у чорного та вщ 57,1 % до 38,7 % у сшвочого. У горобшшика

така законо\пршсть вщсутня. Однак загальна висока популящйна смерттсть в нестабшьних схосистемах компенсуеться за рахунок значим потенциально! плодючосп птах1в.

МЪкр1чна мшливкггь ycniiniiocri розмноженпя у дроздов незначна. Проанашзоваш показники розмноження дрозд1в протягом гшздового псрюду в залежносп вщ величини кладки.

Устшшсть розмноження у дрозд1в залежитт. вщ умов маскування ппзд та типу биоценозу. Сшвочий та чорний дрозди найбшьш успнпно розшюжуються в середньовпсових, стиглих кленово-липових та заплавних дабровах, менш продуктивно - в агроцепоз! та штучних паеаджеинях. Проведено анал1з основних причин загибеш яець та нташенят.

Еколого-ооморфолопчна структура дрозд1в Кореляцш ооморфолопчно! структури з бюгеоценотичними умовамн та р1впем трансформацп середовища

Розм1р ясць с одним ¡з шдикатор1в "благополучия" розмноження (Шкарин, 1975). Вщомо, що птахи, яи пшдяться в несприятливих еколопчних умовах, вщкладають менпн за розм1рами яйця (Евдокимов, 1982; Ильенко, Буров, 1985). Беручи до уваги можливу м1нлив1сть виживання та репродуктивну цшшегь особин, яю вилупились и р1зних за роз.чпрами ясць, а також спадковють оолопчних параметр1в, можна вважати, що в процеы еволюцп розкпр та характер мшливосп параметр!в яець мають вир1шальну роль (Венгеров, 1991). На значения вивчення яець rrraxie з мшроеволющйио! точки зору вказували A.B. Яблоков i A.A. Валецкий (1992).

Результата евщчать, що оолопчш параметри дрозд1в мало залежать вщ бюценотичних умов. Тш.ки у чорного дрозда виявлено достов1рпе збшьгпегшя Д1аметра ясць в вшъпшяках i, навпаки, сутгеве зменшенпя цього показника в штучних насадженнях.

В ряд1 "слабо- сильнотрансформоваш" ландшафта спостернаеться достов)'рне зменшенпя po3MipiB та об'ему яець у сшвочого та чорного дрозд1в. У горобинпика вказат параметри незмипп (табл.1-3). Зменшення po3Mipy яець у чорного та сшвочого дрозд!в в умовах сильнотрансформоваиого середовшца та вщеутшеть под1бних вщмшностей у горобинпика, евщчать про р1зну реакцда вид!в на дио схожих антропогенних перетворень бюгеоценоз!в, це обумовлено pißHCM вщповщносп ш бюлопчними особливостямн видав та еколопчним характером гшздових територШ. Таким чином, умови розмноження в сильнотрансформованих ландшафтах для горобинниха не ripmi, шж слабкотрансформовапому середовипц, що цшсом узгоджуеться з його урбофинею та характеризуе його, як вид найбшьш адаптований до антропогенного навантаження.

В слаботрансформованих ландшафтах на вщмшу вщ сильнотрансформованих при сприятливих погодних та кормових умовах яйця дрозда мають бшып видовжену форму. Зростання ¡ндексу форми в результат! росту ix po3Mipiß евщчить про сприятлив1 умови життя. Видовження ж форми яець, внаслщок Ix загального зменшенпя, вказуе па протилежне (Венгеров, 1996). У сшвочого дрозда та горобинника значних вщмшностей ¡ндексу форми не виявлено. У чорного дрозда b збшынениям антропогенного навантаження спостернаеться заокруглюваиня яець, що обумовлено зменшенням ix лшшних po3Mipie в умовах вщ слабо- до сильнотрансфомованих ландшафттв.

Таблица 1

Мшливкть морфометричиих нокашшив яець сшвочого дрозда в рЬних за _ ршпем трансформацц ландшафтах (п=648)__

Р1вень трансф. Слабкий Сильний

Параметри М+т 1лт С,% М+т 1лт С,%

Довжина, мм 27,83+0,14* 25,68-29,84 3,7 27,01+0,12* 25,16-29,70 3,7

Ширина, мм 20,97+0,08** 19,18-21,94 2,9 20,32+0,07** 18,9-21,88 2,8

Об'ем, смЗ 6,25+0,07*** 4,82-7,13 8,2 5,70+0,05*** 4,71-6,85 7,6

1ндекс форми,% 75,41+0,34 68,57-79,77 3,4 75,30+0,38 68,52-81,88 4,0

* ** ***

- достов1ргпсть рпнищ при р<0,001

Таблиця 2

Мшливкть морфометричиих ноказннмв яець дрозда-горобинника в рЬних за

Р1вень трансф. Середнш Силышй

Параметри М+т 1лт С,% М+т 1лт С,%

Довжина, мм 29,61+0,23 27,32-32,70 4,0 29,32+0,15 26,55-32,34 3,5

Ширина, мм 21,07+0,12 19,68-21,92 2,9 21,08+0,10 19,55-22,50 3,1

Об'ем, смЗ 6,72+0,10 5,51-7,55 7,6 6,66+0,082 5,55-7,99 8,2

1пдекс форми, % 71,24+0,62 62,63-77,96 4,3 71,95+0,41 67,14-76,74 3,8

Достов1рпо1 р1зиищ нс знайдено Таблица 3

Мшлшисть морфометричиих показник1в яець черного дрозда в ршшх за раннем

Р1вепь трансф Слабкий Середнш

Параметри М+т 1лт С,% М+т 1лт С,%

Довжина, мм 29,86+0,16* 27,40-32,20 3,5 28,75+0,18* 26,50-31,55 4,2

Ширина, мм 21,64+0,09** 20,34-23,17 2,7 21,43+0,10** 20,08-22,68 3,0

Об'ем, смЗ 7,14+0,07*** 6,22-8,34 6,9 6,75+0,08*** 5,66-8,03 8,1

1ндекс форми, % 72,58+0,45**** 64,79-77,74 4,2 74,26+0,66**** 56,56-80,81 5,9

*,***- достовфшсть р1зншн при р<0,0001; ** - р<0,05; **** - р <0,005

Прострово-часова корслящя оолопчних показниив

Кореляц1я микр1чш>1 мшливосп оолопчних характеристик несутгева, а н зростаипя пов'язане з динамжою погодних, кормових та шших умов сезону розмноження (Мянд, 1988). М1жр1чпа мшливкть показниив яець у дроздов не виявлена. Однак у чорного дрозда в трансформованих ландшафтах в роки з надопрною волопстю (1997) зафшсовало зб1льшення довжини яець, що пояснюегься бшьшою достушпстю корму.

Мшливкть ооморфолопчно! структури кладок протягом ПерШДу

розмноження

Вар1абельшсть морфолопчно! структури яець дрозд1в в залежносп вщ строив розмноження неоднакова у р!зних видов. У горобинника та сшвочого дрозда виявлено збшьшепня оолопчних показ шшв вщ початку до юнця перюду розмноження. У чорного дрозда вони спочатку зростають, досягаючи пйсу в третш декад! травня, потом поступово знижуютъея. Розглянуто ОСНОВЫ! причини тако'1 мшливост!

Залежшсть ооморфолопчних параметрт вщ величини кладки

Анатз кореля1щ морфометричних показшшв яець з величиною кладки у р1зних редставниюв роду виявив зростання дааметра та об'ему по \iipi збигыпення кшькоеп ясць у н!зд1. Визначено пряму залежшсть М1Ж юльюстю та розм1рами яець в кладщ вщ сприятливост! ормових умов. Проведено анатз оолопчних параметр1в та величини кладки протягом перюду озмноження.

Вар1аца впутрииньокладково? та м1Жкладковп'1 мшливосп та Ь зв'язок з р1внем трансформацп середовища

У межах одного пизда, безперечно, ¡снуе мшлие1сть яець, яка залежить вщ ослщовност! £х вщкладанпя (Мяид, 1988). Незважаючи на певпу стабшьшстъ та спрямоватсть нутр1шньокладково1 мшливосп, и р1вень пщ впливом зовишппх та внутришпх фактов пзюлопчпого стапу самки здатний до сугтевих коливань (НогсГаН, 1984; Болотников и др., 985; ЬеЫапБ, 1987; Венгеров, 1991). Вщомо також, що р1вень внутрппньокладковоУ мшливосп декватно вщображуе змши еколопчпоТ ситуаци, збшьшення значения цього показника вщчить про попршения якосп навколишнього середовшца (.(атпеп, УПтаипи, 1984; 1енгеров, 1991)._

Анатз внутр1шньокладково1 мшливосп виявив збшьшення значения вс1х параметр! в йця у чорного дрозда та горобинника; довжини яйця, а в о крем 1 роки - ;иаметра та об'ему у твочого дрозда в силыютрапсформованих ландшафтах на В1дмшу вщ слаботрансформованих.

М1жкладкова мш.чив1сть позначаеться на морфотишчнш р1зноямсност! самок, тобто вщчить про шдашдуальну р1зномашттсть популяцн (Яблоков, 1966). Висока гепетично бумовлена мшливють популяш'У пщвшцуе И адаптацшний потепщал, а екологтчш умови ередовища, яга збшынують внутр1шньо-популяцшне р!зномангггя, можна визнати приятливими. Показано, що у сшвочого та чорного дрозд1В спостерцасться збшьшення, а у оробинника зниження р1вня внутршшьопопуляцшноУ мшливост! в ря;п вщ сильно- до лаботрансформова1ШХ ландшафпв, що евщчить про високу життездатнгсть популяцн ;ослщжуваних вид1в у цих умовах.

Пульсащя арсал1в птах1в роду Тигс1и8 та и аптроногенно-кл1матична обумовлешеть

На приклад! розповсюдження дроздав роду Тигс1из проанатзоваш основт тенденцп шюктуаци чисельност1 популяшй та вказаш основт причини нсстабьчьпосп меж ареалу, (иявлено змпцення твденпих меж ареалу у горобинника та бшобровика, розеелення чорного розда в швшчно-схщному напрямку, а також формування у останнього урбопопуляцШ. Для 1вочого дрозда та дрозда-омелюха характер!» бшьш-менш постшт меж1 ареалу.

Вщомо, що кнуюч1 перемицення ареал! п птах ¡в обумовлеш сшльною дкго р1зних фактор1в, айбшьш значним серед яких е антропогенний. Тенденцно до птазшпого розеелення в [¡вденному та п1вденно-схщпому напрямку маготь види з високою еколопчною валентшетю, датш заповнювати вшып нши в сильнотрансформованих ландшафтах. Значш флюктуацн пвдепних меж гшздового ареалу горобинника в значнШ м{р1 обумовлеш перебуванням птах1в [а цих територ!ях в зимовий перюд.

Бшгеоценотична роль дроздов Загальна характеристика живлення, кормов! об'екти, кормодобування

Сшвочий др!зд для годувшшя пташенят використовуе 9 кормових груп (бшыпе 30 вида! безхребетних). Найбшьше значения мае ryciHb Lepidoptcra - 36,3 % (найбшьш важлив! Noctuidae - 6,6 %, Geometridae - 5,6 %, Lycaenidae - 5,6 % i ш).'На другому míchí - Oligochaeta 23,0 % та Coleóptera - 19,0 %.

Пташенята горобинника використовують в 1жу 10 кормових груп (28 вщцв), одна! основним кормом с дощов! черви - 69,6 %, рщшс личинки та дороип форми водних opraHÍ3MÍB У засушлив! сезони дрозда добувають жуюв (13,1 %), головним чином представниив родш Elateridae - 3,8 % та Scarabaeidae - 3,5 %; Lepidoptera - 5,3 %.

Пташенята чорного дрозда споживають 11 кормових груп (39 видав). Для цього вид; характерне бшып-менш piBHOMipHe використапня кормових об'екпв: Coleóptera - 29,2 % (Scarabaeidae - 6,5 %, Elateridae - 5,8 %, Carabidae 5,5 % ); Lepidoptera - 24,1 % (Noctuidae 4,7 % Tortricidae3,9%,Geometridae- 3,4%),Oligochaeta- 21,2%таíh.

Кормодобувна дЬшымсть дроздав в основному пов'язана з шсовою шдстилкою т. трав'янистим ярусом. Горобинники збирають корм па вологих далянках часто у прибережий 30HÍ водоймшд.

Бюгсоценотична та м1жвидова под1бшсть живления, троф!чш напруження та конкурснтш вщносини у р1зних видт

Результата дослщжснь показали неодаюрщний кшыасний та яшспий скла; безхребетних у р1зних бютопах. У дроз;цв 6ioTonÍ4ua подабшеть живлення незначна. Ъ cnÍB040ro дрозда вона становить - 10 % за 4 об'ектами. Так, основним кормом у кленово липовШ д1бров1 - Lepidoptera (гуешь) - 31,6 %, Oligochaeta - 19,0 %, Coleóptera - 11,5 Найбшьше значения маклъ Geometridae - 6,6 % та Tortricidae - 5,8 %, а також Lycaenidae Byralididae, Liparidae - по 4,2 % кожне i íh. У сосново-дубовому nici основу живлення складаюп Coleóptera - 7,5 % та Hymcnoptera - 6,6 % . Подабшеть живлення чорного дрозда у свЬкш дабров та на y3mcci cyxoi д1брови - 33,2 %, за 10 об'ектами. Основним кормом тут були рЬш вида Coleóptera: в cyxiñ fli6poei - 16,4 %, у св1ж1й - 16,5 %, Lepidoptera - 13,8 % та 9,2 %. Кор* горобинника на 65,8 % (п=155) складаеться з дощових черв'яюв, що говорить про висок; спещагпзацно живлення.

М1жвидова подабшеть живлення обумовлена перекриваппям еколопчпих шш у рпниз видав. Найбшьш високий показник подабносп вйявлено у сшвочого та чорного дроздав - 19,1 (за 19 об'ектами), найменший у сшвочого та горобинника - 9,1 % (за 10 об'ектами), про.чпжн! положения займае горобишшк та чорний др!зд - 16,9 % (за 15 об'ектами). Незважаючи н; велику под1бшсть у використакш kopmíb, троф1чш конкурента! ввдносини у живленш дрозд« не виявлен!. Розподш еколопчних híttt спостерп-аеться за просторовими параметрами - м1сцям! збору корму та розташування гшзд.

Вплив р1вня антропогенноТ трансформацп середовнща на характер жпвлешш дрозд1в

Завдяки впливу антропогенного фактору знижуеггься видове р^зпоманптя та кшьюсть «зхребетних в грун-ri (Кашеваров, 1984; Грюнталь, 1987). Показано, що в :ильнотрапсформованих ландшафтах у кормовому рацюш bcíx дрозд!в дом1нують дощов1 черви а ягоди. Крш цього, в корм1 чорного дрозда, поряд з люовими формами безхребетних, наявш )б'екти вщкритого ландшафту (Acrididae). Виявлено збшьшення кормово'1 територп в умовах штропогенного навантаження.

Троф1чш (консортивш) зв'язки дрозддв в бшгеоценозах

Роль дрозд1в у регулюватн чисельяостг безхребетних. Зроблена оцшка ильотспого шливу пTaxi в роду Turdus в гнпдовий перюд на чисельшсть та р!зноматття безхребетних. Так, :níb04í дрозда за один гшздовий цикл (в ссредньому п'ять пташенят) добувають 13850 г. нолопчно! иродукцй', чорш - 18360 г., горобинники - 21450г. (вплив па бюмасу бюгсоцепсшв ;орослих nTaxia не враховувався).

Результати евщчать, що дрозда в гшздовий перюд зшпцують шщшшв .tícobhx юсаджень, в тому числ1 личинок Lepidoptera i Diptera, твердокрилих з родини Curculionidae, Scarabaeidae та in. Незважаючи на те, що в Vx кормовому paiiioni тколи npiicynii корисш гварини (головпим чином, представдаки - Oligochacta), дрозда безперечно можуть бути ¡¡днесеш до корисних комахоГдних irraxÍB. Вказуеться на роль uie'í групи в грунтоутворешп та iзоохорп.

Дрозди у живленш хижаств. Екто- та ендопаразити. PÍ3HÍ види дрозд1в е кормом для снжих птах i в та ссавщв. На гтздових пташепятах дрозд! в заресстровапо паразитизм комах Drhithomya sp. (Diptera сем. Hippoboscidae).

Шеля звшьнення гшзда пташепятами або у випадку загибеш потомства_в ньому можуть юселятися pÍ3ui види безхребетних. Деяга 13 них живляться рештками яець чи нташенят imni шкористовуготь пташиш будовл! для розвитку пром1жних форм. В гшздах ii мертвими тгашенятами були знайдеш твердокриш з родини Silphidae (Nicrophorus vespШoides, N. vespillo, Ч. fossor; Oiceoptomo tlovacica), Staphylinidae (Aleoclara sp.), Leiodidae (Catops sp.). У пустах "шздах - личинки родини Dermestidae, Elateridae, а також мокриц!, ювсяки, мурашки, дощов! крви та íh.

Оптилшащя антропогешзованих екосистем та питания охорони irraxie роду Turdus

Результата евщчать, що птахи роду Turdus вразлив! до антропогенного навантаження, <pím горобишгика, який досить спйкий до фактору занепокоенпя. Головними факторами, ям ймггують чисельн!сть дроздов в дослщжуваному perioHi, е: скорочення площ природних 5!огеоценоз!в, проведения зруб!в, особливо в репродуктивний перюд irraxiB, пожеж!. Негативно шливають на генеративну систему люових птах1в х!мобробки насаджень, особливо «лороргашчними речовинами. Вшцезазначет фактори спричиняють негативний вплив не пльки па дроздов, але також на види, що утворюють з ними угрупування. Тому охорона птах1в роду Turdus можлива пльки в рамках збереження всього бюлопчного рпномашття та охорони

бюгеоцено31в в цшому, що передбачае бюцснотичну стабшьшсть бюгеоценозу - збсреженю характерно"! сколопчно'1 структури деревостану, фауту, наявшеть та достатне функцюнуванш шдегилкового ярусу. Досягнення цих вимог можливе завдяки рашональному використаннк шеових ресурсов з щадящим режимом, проведения виробничих зруб!в, обмеженнял» рекреащшюго навантаженпя, а також шляхом створення мереж1 природпих територщ, щс охороняються.

Основшвисновки

1. Птахи роду Тигйш розиовегоджегп у р!зних типах люових бюгеоценоз1в. ЕвртшшмЕ е сшвочий, чорний та др1зд-горобинник, стенотопний - др1зд-омелюх, пром1жне положеиш займае бщобровик. Сшвкнування рпних вщцв дрозда забезпечуклъ мехашзми еколопчно дивергенци. ЦЦльшсть гшздово1 популяцп дроздав збшынуеться по м1р1 ускладнення ярусно структури шеу та збщьшення частки мозшчпих угрупуваць.Чутливють птамв до антропогенной навантаження знижуеться в такш послщовносп - чорний, сшвочий, бшобровик, др1зд-омелюх горобинник.

2. Строки репродуктивного перюду визначшоть мехеоумови та тривашеть евгглово частини доби. Р1зниця в строках появи перших кладок в слабо- та сильнотрансформованш ландшафтах, у швшчних та швдешгих частинах репону незначна. У чорного та сшвочоп дрозд1в виявлена пряма залежшеть м1ж процесом вщкладання яець та р1внем трансформацн чим сильншшй антроногенний вилив - тим довший перюд яйцекладки, та менш виражен; цикшчшеть.

3. Просторова структура розташуванпя гшзд залежить вщ типу бюгеоценозу, характер; деревостану, вжу лку, строк1в вегетацп, стуненя антропогенно! трансформацй, метеоумо) перюду розмноження. Для шшулящй кожного виду характерш субстрата, породи дерев, якт птахи вщдають перевагу. Виявлено пряму залежшеть м1ж антропогешшм впливом т. типолопею розмццення гшзд - чим сильншшй р1вень трансформаци середовища, тим вшц< знаходяться гшзда та бшыпа рпномаштшеть видових порщ, язи птахи використовують дш гшздувшшя.

4. ¡'¡зноматггя бу/цвельного матср1алу залежить вщ бюгеоценотичпого розташуванш гшзд. Вщповдао до наростання аптропогенного навантаження вщбувасться зменшенш морфомстр1Чних нараметрш гшзд, зниження видового рЬномаштгя матср1алу, замни природних компонентов матер1алом антропогенного походження. Виявлена корелящ) морфометричних показншив гнЬд з перюдом розмноження.

5. Змешпення розм1ру яець у сгнвочого та чорного дроздав у сильнотрансформованш ландшафтах на В1дмшу вщ слаботрансформованих та вщеутшеть таких змш у горобиннию евщчать про еколопчну специф1чшсть цих видав. Встановлсна мншив1сть оолопчни; ноказншав в залежносп вщ перюду розмноження та величини кладки. Чупишсп ооморфолопчних ноказншав до антропогенного впливу може бути використана в бюлопчном; мошторингу.

6. В умовах трансформованих ландшафте виявлено збшыпешш р1ппя $нутр1пшьокладково'1 м1нливост1 оолопчних показшшв, що свщчить про порушення ггабшьпосп ф1зюлопчних процеав у самок в перюд яйцекладки.

7. Плодкгасть змшюеться протягом пйздового першду. Виявлено пряму залежшсть хлодючосп дроздт вщ р1вня антропогенно! траисформаци, при його збшыпенш потенщальна шодючклъ зростае, що свщчить про високу адаптацшну здатшсть птах1в поновлювати юшкоджену кладку в антропогенних умовах.

8. Усшшшсть розмноження залежить вщ бюлопчних особливостей видав, а саме, вщ 1х ■псця в троф1чному лапщогу, просторового розмщення гнвд, високо! адаптивно!" здатносп. 1оказники ycninniocii розмноження у rrraxiB роду Turdus тдвшцуються вщ наймепш 1ристосованого до антропогенного навантаження чорного дрозда (48,53 %) до найбшьш падкого урбофша - горобипника (81,95 %), сшвочий др1зд займае пром1жпе положеппя 62,12 %). Зниження ycninmocTi розмноження у чорпого та сп1вочого дроздов в лшьнотрансформовапих ландшафтах взагаги компенсуетъся за рахунок значноУ плодючоеп гошв в нсстабшышх екосистемах.

9. Популящйна нестабшьшсть меж ареалу в швденпому напрямку у бшобровика i т>робишшка та розеелення чорного дрозда на швшч i швшчний-схщ обумовлеш, очевидно, як штропогешзащоо ландшафта, так i гпибокими клшатичними змшами.

10. Встановлено консортивш зв'язки дроздав з найбшьш чисельними та доступними у 5юпенозах групами безхребетних: Oligocheta (21,2 - 65,0 %), Coleóptera (16,7 - 29,2 %), ^epidoptera (5,3 - 36,3 %), Hymenoptera (4,8 - 6,6 %) та íh. 3 посиленням антропогенного впливу шижуеться pÍ3HOMaHÍTHÍcib кормових об'екпв та збшыпуетъея площа кормово! територй'. 2хож1сть м1жвидого живлення обумовлена нерекриванням еколопчних шш. Найбшьш високий дей показник у сшвочого та чорпого дроздав, найменший - у cnÍB040ro та горобипника. Вщсутшсть троф1чних конкурентних вщношень у популяцш pÍ3ífflx вид1в дрозд i» досягасться за эахупок просторового розподшу еколопчних шш.

Список основппх праць, опублшовацих за темою дисертацП

1. Чаплыгина А.Б. Внутрипопуляционная изменчивость оологических параметров зевчего дрозда//Вестпик зоологии. - Т. 32. -№ 5-6. - Киев, 1998. - С. 139-141

2. Чаплигша А.Б. Внутршшьопопулящйна мшливкть гтздових стереотишв cnÍB040r0 та торного дроз/нв в залежноеп вщ структури та функцюнування бюценоз!в // 36ipinnc паукових зраць "Бюлогк та валеолопя" ХДПУ ím Г.С. Сковороди. -Вип. 2.-Харюв, 1998.-С. 87-91.

3. Чаплигша А.Б. Мшлив1сть деякнх висових показникш пташенят чорного дрозда в ппздовий перюд // 36ipraiK наукових праць "Бюлопя та валеолопя" ХДПУ ím Г.С. Сковороди. -Вип. 2. - Харыв, 1998. - С. 83-86.

4. Чаплигша А.Б. Др1зд-чикотепь - новий вид мюькоТ орштофауни // Акту алый питания гкологи та охорони навколишнього середовища: Зб1рник наукових праць природ, ф-ту ХДПУ. -Вип.1. - Харюв, 1995. - С.33-39 .

5. Чаплыгина А.Б., Кривицкий И.А. Рябиппик в условиях трансформированных нандшафтов Харьковской области // Беркут. -Том 5. - Вып.2. - 1996. - С.158- 162.

6. Надточий A.C., Зиоменко С.К., Чаплыгина А.Б. Нетипичное гнездование птиц в антропогенном ландшафте // Кавказкий орнитологический вестник. - Вып., 4. - 4.2. • Ставрополь, 1992. - С.190- 193.

7. Кривицкий И.А., Чаплыгина А.Б., Зиоменко С.К. К гнездовой биологии певчего и черного дроздов в условиях трансформированных ландшафтов долины Северского Донца Л Материалы 2-й конф1 "Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца" 4-6 мая 1994г. ■ Харьков, 1994. -С. 49.

8. Надгочш A.C., Зюменко С.К., Чаплигша А.Б. Адаптацп птайв до урбашзованогс середовища // Marepiam конф. "Урбатзащя як фактор змш бшгеоценотичного покриву" 21-23 вересня 1994р. - Льв1п, 1994. - С. 51-52.

9. Чаплыгина А.Б., Кривицкий И.А., Фурсова Н.Л., Зиоменко С.К. Влияние экологической структуры биогеоценозов на характер гнездования певчего дрозда // Научные исследования на Северо-Донецкой станции: Материалы юбилейной конф., посвященной 80-летию основапия 24-25 октября, 1994. - Гайдары - Харьков, 1995. - С.64-66.

10. Чаплыгина А.Б., Кривицкий И.А., Фурсова Н.Л. Уровни внутрипопуляционно! изменчивости гнездовых инстинктов черного дрозда // Материалы 3-й конф. "Изучение i охрана птиц бассейна Северского Донца" 13-15 сентября 1995г. - Харьков, 1996. - С. 70-73.

11. Чаплыгина А.Б., Фурсова Н.Л. К вопросу о расширении гпездового ареала (Turdu: pilaris) в Харьковской области // Marepiara П конференцц молодих орштолопв Украши. Черн1вщ, 1996. - С. 200-204.

12. Чаплыгина А.Б. К эколого-этологичсской характеристике птиц рода Turdus i условиях урбанизированных ландшафтов // Marepiann I мюько! пауково-практично!' конф "Актуалып проблеми сучасиоТ пауки у дослщженнях молодих вчених м. Харкова. - XapKiB 1997.-С. 183-185.

13. Чаплыгина А.Б. Изменчивость оологических параметров у певчего дрозда кш показатель условий гнездования // Материалы 11 Международной конференции стран СШ "Актуальные проблемы оологии", 14-16 октября 1998. - Липецьк, 1998. - С. 44-47.

14. Чаплыгина А.Б. Отражение действия антропогенного пресса на успешносп размножения птиц рода Turdus в трансформированных ландшафтах II Материала 1 МЬкнародяо конференцп "Еколопчний стрес i адаптшця в бюлогтчних системах". - Тернопшь, 1998 . - С. 37 39

15. Чаплыгина А.Б. Адаптации черного дрозда к антропогенной трансформацщ ландшафтов // Тез. докл. П Украинская конф. по птицеводству. - Борки 14-16 мая. - Харько] 1996. С.130.

16. Надгочий A.C., Кривицкий И.А., Чаплыгина А.Б., Зиоменко С.К. Нужно ли и можт ли сохранить уголки естественной природы в городе Харькове? // Экологические проблем! Харьковской области: Тез. докл. обл. научн.-практичной конференции 25-27 декабря 1995. Харьков, 1995Т- С.71-73.

Чаплигша А.Б. Бюгеоценотичш та популящйт адаптацп птах ¡в в трансформованих шдшафтах ГОвшчно-СхцщоГ УкраГни (на приклада роду Тигс1из). - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук за спещальшстга -3.00.16 - еколопя. - Дшпропетровський державний утверситет Дшпропетровськ, 1998

Вперше на приклад1 представпшав роду Тигёив показано основ}» бюгеоценотичш та опуляцйт адаптацп птах1в до еколопчних фактор1в.

Встановлено законом!рпост1 еколого-ландгаафтного размщенця дроздових птах!в та роведено ана.то особливостей просторового размнцення гшзд дрозд1в в залежносп вщ югеоценотичних та антропогенних фактор1в.

Вперше виявлепо динам1зм оолопчних параметр1в птах1в одного роду в умовах дп нтропогеного пресу. В умовах трансформованих ландшафтов показано вплив рпних колопчних фактор1в на плодкгасть та продуктившеть розмноження .

Проапаизоваш причини флюктуацп чиселыюсп птах^в та пульсацп 1х арсашв. [роведена комплексна ощнка бюценотично!" рол1 дрозд1в в ландшафтах.

Юпочев1 слова: дрозда, бюгеоценоз, ландшафт, адапташя, еколопчш фактори, рапсформащя, гнида, яйця.

Чаплыгина А.Б. Биогеоценотические и популяциопные адаптации птиц в рапсформированных ландшафтах Северо-Восточной Украины (на примере рода Тигс11к). -'уколись.

Диссертация на соискапие ученой степени кандидита биологических наук по пециальности - 03.00.16 - экология. - Днепропетровский государственный университет, (непропетровск, 1998

Впервые на примере представителей рода ТипЗиз выявлены основные иогеоценотические и популяционные адаптации птиц к экологическим факторам. Остановлены закономерности эколого-ландшафтного размещения дроздовых птиц, :роан авизированы особенности пространственного размещения гнезд в зависимости от ¡иогеоценотических и антропогенных факторов.

Впервые выявлена динамичность оологических параметров птиц одного рода в условиях нтропогеппого воздействия. В условиях трапсформированой среды показано влияние пличных экологических факторов на плодовитость и продуктивность размножения.

Проанализированы причины флюктуации численности птиц и пульсации их ареала. Сделана комплексная оценка их биоценотической роли в ландшафтах.

Ключевые слова: дрозды, биогеоценоз, ландшафт, адаптация, экологические факторы, рансформация, гнезда, яйца.

Chaplygina A.B. Biogeocenotic and Populational bird adaptations in Transformated landscape: of Porth-West Ukraine (by the Example of Jenus Turdus). Manuscript.

The thesis for Candidate's degree of biological sciences. 03.00.16 - ecologya. -Dnypropetrovsi state university, Dnypropetrovsc, 1998

For the first time main biogeocenotic and population adaptations of birds to ecological factor: are defined, by the example of genus Turdus. The principles of frush birds egology-landscapi distributon, the peculiarities of drush nest stratifications the biocenotic and antropogenious factor; have been analysed.

For the first time the dynamics of birds oological parameters within one genus, in thi conditions of antropogenious influence was discovered. The influence of different ecological factors oi fecundity and reproduction productivity in transformed landscapes is shown up.

Main causes of bird number fluctuations and pulsation of their habitat nave been analysed. Th complex estimation of their biogeocenotic role in ecosystems is made.

Rey words: thrushes, biogeocenotic, landscape, adaptation, ecological, factors transformation, nests, eggs