Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биоэкологические особенности видов рода Quercus L. в условиях техногенной и урбанизированной среды

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Биоэкологические особенности видов рода Quercus L. в условиях техногенной и урбанизированной среды"

НАЦЮНАЛЬНА ЛКАДЕШ НАУК УКРА1Ш Цэнтральний ботан1Чний сад 1менх М.М.Гршна

Р Г Б ОД

На правах рукопису

ШИК ШКОЛА 1ВАН0ШЧ

БЮЕКОЛОИОД! ОСОШВОСТ1 ШД1В РОДУ фШЮИЗ Ь. В УЫОВАХ ТЕХНОГЕННОГО ТА УРБАН130ВАН0Г0 СЕРЕДОВЩА.

03.00.01 - ботангка

Автореферат диеер*ащ! на эдобутгя вченого счупакя кандидата бгслогхчних наук

»

Кихв - 1995

Дисертафею е рукопяв

Робота вижонана в Центральному ботанхчнону саду Ы, М.Ы.Гршш Нацхональнозс академтХ наук У крайни в 1990 - 1994 рр.

Науковий квргБния: кандидат схльськогсслодарськж наук,

старший науковкй еп!вроб1тнш й.Ы.Девон

Сфггцйкг опоненти: доктор Схслогхчних наух, професор Й.Й.Схиура

кандидат с1льськогосподарсьнихнаук7 . доцент В.М.Маурер

Пров!дна установа: Криаорхзький ботанхчний сад Кацхональ*ю2 акадекг£ наук Украхни

Задает дисертац!! вгдбудеться " " •' ■ 1995 р. -

© __год. на засгдакн! Спещалхэованох вченох ради .

прк Центральному ботан!чноыу сад! хм. М.М.Гришса ?*АН УкраХни эа адресов; 252014, Кшёв, вуа. Тхщрязевеька, 1.

3 дксертацгев можна озиайомктася у\ б1бл1отоц! .Центрального вотанхадюго саду ¿ы. М.М.Гршжа НАН Украхш

Автореферат роэгсланий 1955р.

Вчэний гзкрэетр Сяец4алхеовано¥ вч&ж& ради» кавд»ща>г Зголойчяж каук ,

Н,1,Доренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АК1УАЛЬН1СТЪ ТЕШ. Забруднення навхолгапнього середовища р1Э-нши шктдливиш речовкками, що невпинно зростае в останнх рокк, вихликае негативнх сийкт зщни г порушення в футжцгонураннг при-родни* екоскстем I, що особливо небезпечно, загрожуе здоров"п лю-дини. Де слонукае до приЯнятгя невхдкладних эаходхв щодо ггрилкне-ння подальшого зростання забруднення атмосферного потятря та доведения його до допустимых ргвнгв.

Ваклизим резервом оздоровления зиттевого простору за сучас-нох екологгчног ситуацтх вченш.м х спевдалхстами визнаеться б1льш иироко викорксганкя потенцхйних можливостей зелених иасаджень як одного хз засобхв бхологхчного захисту оточуючого середовища вхд проыислового забруднення, що знайшло свое вадобрахення в роботах багатьох авторхз /Краскнськкй, 1950; Князева, 1950; 1лькун, 1971, 1978; Куяагш, 1974, 1980; Гродзинський, 1975; Нхколаевськнй, 1979, 1987; Антипов, 1979; Гудерган, 1979; Кондратюк, Тарабрин, Бакланов I ¿.н., 1980; Литвинова, ¿евон, 1986; Деслер х гн., 1981; См1Т, 1985; Сидорович, Сергейчик, 1992/. Результата хх дослхд-аень свхдчать про високу здатнхсть деревних рослин протистояти, поглинати, эатрямупати та знешкодаувага значну кхлыасть шххдли» вих рэчовин у повхтр1 I грунтЬ В зв"язку з цнм, .особливого значения набузае розгортання дослгдкень з штоо розпжрення асорти-мзнту рослин гз згаданими аластивостями г водночас стхйккх протк атмосфорнкх забруднввачгв. Вз^дення такие рослин у зелеК1 насад-гення слугузатж,:о посклеикэ притакакно1 хи серздоскцетвхрнох фун-1СЩ1 в уыовах техногеших екотопха I, як каелгдок, спрштагз агд» творению екояог1чно1 чистота природа« бгоценозхв»

Серед численних ъщгв деревнак рослин, що иозуга буги екко» ристанх у фхтомелхорак.вто: касадакекнях, т особлизу увагу заслуг говують гитродукованх вади роду (ЗЦЕЕСиа ь. „ якх що но д1сталя широкого поширення хз-за недостатньох авс вяагаеностх та практична повнох в4дсутностг б1Слого-екологхпнох характеристики видхв а уповай тзхногенно трг тсформозаного середош5ца0

КЕТА Р0Б01Й: на основ! вввчешя бхоаогэтках особяивостей еа анатоио-морфологхчнох будовя лкстл в уыовах забрудкеного серадо-вкца Провести' поаук t игдбхр гайбхлш евхйких вйдгв роду оивгсиа 5а опрадавати иаукоох основа широкого Ш!кор1Ста1Ш Й!Тродукот!эШй:

видхв у зеленях насадженнях. ЗАВДАННЯ доадань:

- проаналгзувати таксономхчний склад кодекцгХ дубхв Центрального ботанхчного саду im. Ü.M.Гриппса /ЦБС/ HAH Украхни та зх вхд-ношення до основних факторов середовиша; провести вгдбхр найбхлыз екологгчно пластичних видхв для проведения спевдальних дослгдаень в умовах техногенного забрудне1шя;

- ВИВЧИТИ бХОЛОГ1ЧН1 ОСОбЛИЕОСТХ ВЙД1В роду Quarcus в умовах эабруднения повт"*ря та грунзу промисловими еыхсхями i виквдами автотранспорту: рхст i розвиток надзеынох та кореневох систем, форыування урожаю аолудхв, схожхсть насгння i морфогенез асюяля-цхйних орган!в;

- визначити порушення в анатомо-ыорфологхчтй будовх листов пхд Д1ею атмосферних забрудкввачхв;

- вивчити реаквдх колодах рослин дубхв в умовах експерименту на 8«бруднекнл грунзу нефтепродуктами;

- провести комллексну овднку ввдхв дуба за покаэниками ус-niiBHocTi хктродукцхх, стхйкостх проти атиосферних забрудгаовачхв та декоративное^.

каукова ношзна. Вкзначено в!дношення до основних факторгв середовища та особливостх плодоношения 21 хнтродукованого виду дуба. Вперше дослхдиено бхологхчнх особливостх 8 видхв роду Quer-cua в умовах вабрудненого середовица. Вивчено вплив скхдливих речовин у noBiipi та грунтг на рхст i розвиток молодах рослин, формування ypozao жолудхв та Ьс cxoaicTb^ ¡морфогенез асищлящй-шк opraniB. Вионачено ochobhi порушення i роль анатомо-чорфоло-гхчнох будови лист« вид! в роду Quercus у стхйкоста ix проти атиосферних эабруднювачхв. Еюрша вивчено poaunii молодая рослин . дубхв на аабруднення грунту нафтопродуктаии. Проведено конплек-сну оцхнку вид! в роду ва покаэникаыи ycniraoc?i хитродукцк, стхйкостх та ix декоративность Для еколого-б1одогхчнох характеристики бид!в використано поняття аюпштизафйного числа, ступе-ня i ешидкссжх ашпштизацН, фхвхономхчиого типу i групп CTifiKoo-Ti.

наук0б1 положения, що шшиься на ашст:'

I. Bio£ori4Hi особливостх ввд!в роду Querous в умовах: оаб-руднеиого середовкца.

2. Анатомо-морфолог1чнг особливостх будови листкгв ввдгв дуба як кайбгльш чутливого показника реакщх та опору рослини дхх атиосферних забрудкювачхв.

3. Комплексна ощнка та науковх основи пгдходу до використа-ння дубхв в антропоселектогенезх екологхчно неблагополучию: терл-тор1й.

ПРАШЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ:

- роэроблено рекомендацг1 щодо використання хнтродунованих вид1в роду Оиегоиа у зеленому <5удхвництв1; найбхлыа стхЯкх а гак запропоновано для фгтоыелхорацхх техногенних лавдшафтхв;

- виэначег:о ряд стгйкостг вндхв роду лроти атмосферних заб-руднювачхв, що надаз ыожливостх для бгльш диференцгйованого вико-ристання IX залехно вхд рхвня забруднення техногенного екотопу;

- описано характернг симптоми понкодження листковох' пластинки пхд дхею токсичних газхв промислових ешс1й та виквдв автотранспорту, як г моаяа використатн в б^гндикацхйнкх дослгдканнязс х ко-нхторингу навколшнього середовкца»

АПР0БАЦ1Я Р0Б01И. Матерхали дисертацхх доповхдали га, тгша-родн1й науковхй иколх "Вавчекня онтогенезу рослил прнроднюс та культурких флор у ботанхчних закладах бвразх1п Дьв{в, 1994/; М1Кнародн1й конференцН шлодих вчзних "Проблег® дендрологхх, еа-дхвництва I квхтництва" /Ялта, 1994/; ка засхданшпс вхддхлу ден-дрологхг та паркознавства х вчонох ради 1£Ю ШН Украхкя / 1991 -1995 рр./. •

ГШУШШШ« Осноенх полозскпй дксертацхх вагсяадзн! о 13 опуб-лхкогзаних х пр;Ши..лгх до друну робота.

СТРУКТУРА ТА 0Впеа ДИСЕРТАГЦ. Робота снладастьйя ¿з встулу, 8 роздхяхв» еисковкхв, завиЬичного вксновку, списку Еикоркстано1 Л1?сратур11 /220 дотрел, у тому чкслг 35 хноэогяая/ та додагну. Дисортафя шштадена на 188 сторхккая, щсткть 28 тзблнць 1 34 рисунки.,'

Робота вюсонана за прогрсмоэ доыйдзень з темя в!дончого пла-нусакня КАП УкраЗсни "Роаробка наукоакх основ оптпигзоц!"^ авлених вдсадакгнь на територ!ях яронисловис п!дприемств та кхст в цен-трзльнпх I йвдеипос областях УкраХни" Д991 - 1999 рр./ & дортаи-ио2 рсссграцН 019Г00033561 ?а проекту ДКНТ Упрахш! "Сгйрг^аатпт

науксшж основ оптищзацхг в^хористакня хультурнох дендрсфлори для пол1пшення Еиттевого середовм;а з". сучаскох екояогхчно1 ситуацхх в Укра1нх" /1993 - 1997 рр./, * 02. 04. 06 / 052 - 93.

ЗЫ1СТ РОъОИ!

Р03Д1Л I. Сучасний екологгчккй стан навколишнього середовища та бхологхчна роль деревних рослин в його оздоровлен!.

Аналхзуеться сучасний стан забрудненкя довкхлля промисловимй ешсхями та вккидами автотранспорту. Наведено вхдомостг про за-гальнкй о(1 "ем викидхв в Укра1нг та в рхоних II регионах / у тому числ1 в щстах Киевх та ЗапорхЕвд/; данг про Bi.fiст I склад основных полатантгв у повхтрх, а таког результат аналхзу демографгч-них процесхв х данях про стан здоров"я населения Украхни /Сердюк, 1991/ ясно свтдчать про неблагополучиу екологхчну ситуацхь, цо ««лалася останнхм часом.

Зроблеко узагалькення л1тературних дкерел про роль деревню: росли; в оздорозлекнг оточуачого середовища. Наведено данг, якх вказувть на високу здатнхсть зелених рослин акумулюватк, затригу-вати 5а знеакодаувати оначну кглыисть хнгредхснтхв про>аг.словзх I автэгракспортнзсс викндхв. Оцгкка здатностх деревних рослин пог-линатн гази та осадауватн пил показала, цо такх насадозннг: зшсту--¡оть вздет гондливих дошеок у цриземяочу. шар1 повхтря на 25 - 85 % салегио вхд вхдстанх до дкереда забруднення /Литвинова, Левой, 1986/, Крони дубоЕзс? васаддень фхльтрують щорхчно 55 т/га пилу Дарабрии, 1930/. За дакзмн, активно поглииаэть схрч:;ст1 спелую! з повгтря липа сорцелкста /3,3 % вхд кагальнох иаси лксиивД дуб звкчайиий /2,6 %/ та хкзх, Разом с т:ш рослкни бхлъз чутдавх до дхх токе 1РШИХ газхв /деоокиеу сгрюи оксида в азоту г вугл оца, фтористого 1 хлористого воднэ/, нхг. хнзх кквг органхзма ДУдорх-ан„ 1979; ЩколаосськЕй, 1979; Бораня, 1930/. Це полскаетася бхль« 'иов ввидкхсм? пронккиепнй газхз в асшхляхдШк органи росли! х по-рувеяням автрсфяого характеру мотабояхацу. Токсишк газп.прока-жазчх в клхтиш, накояичуаться голов:©к чшои у хлороязастах х мхтсхо!!држях, ы^кзоэ шроа - в хр:толлазш, ядрх6 клхтшшй обо-яокцх, цо ззорущуе фовосигагез, диканш: та вчзх ьетаболхчях щроцэси Длькуи,-- 2971, 1978/. Вааемишг гншяогишйм середовкцеи 1 рос-якнэдш дука складах а для роззгааЬвня язханхз^г токсично? дхх га-.312 на рослинв аса вричкни,£х р!ааоХ стхйхостх шобххдшй анал!з

вплрву всхх еколог1чних факторгв, бгологхчних особливостей рослин, акатоко-морфологхчних особливостей будови листя, яй впливають на пвидкхсть газообмхну та поглинання токсичних газiв i ф131олого-6ioxÍMÍ4Hroc та б10фхзичних особливостей /Кхколаевеький, 1979/.

Щнною ознакою рослин е ix зцаппсть накопичувати свинець. Найб1лыпий BMiCT свинца виявлено в листках гхркокаитана - 600-800 мг/кг /Левон, Ковальчук, 1977/, лпцини - 680 кг/кг, дуба зви-чайного - 280 мг/кг Дауркнь, 1988/.

Зеленим рослинам притаманна i висока шумопоглинапча здатнхсть; лкстян! рослини поглинають до 26 % звуково1 eHeprii, а розсЪоать ÍÍ до 74 Позитивний вплив насадкень спостер!гаеться в формува-ннх И1Кр0КЛ1мату. Рослини знижують хнтеноивнготь сонячнох радха-щх, позитивно впливають на тепловий реяим, вологхсть i pyx повхт-ря та значно змхнввть його хонхзахдв /Литвинова, Левон, 1986/. .

Рослини видгляють у назколгагнз середовкще фхтонциди, якi мо-куть осадкувап, окисляти або нейтралхзувати лети речовнни, i таким чином сприявть очкщеккп повхтря згд забруднень /Гродзинський, 1975/. Естаковлено, що лети фхтонциди дерев та кущхв зникувалн 1 концентращ» оксиду вуглецп на 10-30. %, схрчистого газу - на 5074 %, оксидхв азоту - на 15-35 % /Литвинова, Левон, 1986/;

Велике значения надаеться рослкнам у бхогндикацШпгх дослхд-кеннях та жгаторингу навколишнього середовища.

Р03Д1Л 2. 0б"акти, Texnoreinii уыови та метода провгдз:пш

досл1дк0!п).

2.1. 0б"вкти досл^даення.

Для визначекня вгдношегош сидха роду Quorcua до основних фапторхп середовиг'1, /зико- г посухост1йкхсть, вибагливхсть до грунтовке углов та свх^ла/ i особливостей íx пяодонопенид обжигами дослхдяенкя стали 21 ^гародуковаикй i 3 лвтохтокних в иди, цо ' ростуть у колещг'ЁЦБС HAH Украхни. За результатами проведеного пквченкя га дагпша л^зратуршос дяервл /Каплунсгто, 1974, 1281; Иеницький, 1932, 1984; Трофшзико, 1986/ було вхдхбрано 8 паШлш бколог1чио пластичштх впд!в для проведения спецхояьних дося!дашъ в уиовах забрудненого сервдовкща; за rsorp ^immt походзегаиш цэ такi види: пхшйчноакорякакеьк! - Q« Imbricarla Klchí. , Q« palustris Kuenoh. , Q, rubra %*; середземиоморсьппЯ - Q» Xibani ölilrqp; кавказьпг * Q» oaataneitolta O.A. Kay«, Q. maoranthera Fisch «t Hey.; питаПськиП - О. acutiesinia Carruth J автохтоа--ННЙ вид Q. robur Ii» та floro форш - f. faotlglofta.

2.2, Техногеннх умови в игсцях проведения дослхдкень.

Дослхджекня для вивчения бгс :огхчних особливостей дубхв в

уыов&х промислового забруднення оточуючого середовкца провадили на територ1Х коксоххмгчного заводу та на рхзн1й вхдстаН1 ¿хд дае-рела забруднення /пхдпркеыства чорнох ыеталургхх, завод.ферроспла-вхв, ноксох1мхчний завод/ у М1стх Запоргкях; на територхх вироб-ничого об"еднання "Ххмводокно" в м. Киевх. Дослхди з молодими рос-линами дуб1В в умовах забруднення 'повхтря викидами автотранспорту провадили в м. Киевх по вул. Братнславськхй на В1дстан1 I; 15; 30 И вгд полотна р?ту автодороги; обстегення придорожних насадкень а дуба звичайного - в р1зних районах мхста. Реахцхо молодих рослнн На забруднення грунту нефтепродуктами в уковах експерикенту вив-яали на територ!х дендропарку "Олександрхя" /и, Б1ла Церква/.

Техногеннх екотопи вхдзначаються неоднаковим характером емх-схй токсикант!в у повхтря, тобто р!знкы ххетчшш складом х хнтен-сиыиста эабруднення. Основнкми токсичними речовинами при проыис-ловому забрудненн1 зафххсовано оксиди схрки, схрковуглець I С1р-новодень /до 80 % в«х викидхв/; при сабрудненнх викидами автотранспорту - оксиди вуглеца та азоту; при эабрудненн1 грунту нефтепродуктами - пари бензину та вуглеиодн1 нафти.

Уыови середовкща Запорхзького кокссяащчного завод" /ЗНХЗ/ форнувться шд впливом викидхв коксоххщчного виробництва, заво-дхв ферросплавхв та чорнох изталургх1 х харахтеризувться високин ступеней надходаеиня токсихантхв у повхтря. Територхп 330 "Ххыво-локно" вхдр1знкеться помхршш рхвнем эабруднення доэкхлля.

В ыхсцях проведения дослгдкень тсхшчвд /висота димових труб, наявнхсть очисних споруд/ I нотеорологходх /иаидость х напрянок вхтру, кхльисть 1 характер роэподглу опадхв тоз^о/ факто^и в основному спрятать иЕядкоиу роэсхюБання вилученкэ полатантхв ха атмосфера.

2.3. Метод« проведения дослхдаень та хх анал1эу.

Дослхдаешш для вивчоши бхологхчних особливостей вид1в дуба

в уновзх забруднешш еко'хопхв Проынсловими ещс{яш1 провадили аа схемою експерлызнту для вязначения вшгиву викид1в коксоххы1чного, шрнош*а...ург1йгого та ряду Ъших вкробкм?Ев на мояодх росякни, а такой за р1ешиш 11 иоднфхкацгяыи, гояовнш чином, о понижениям рангу складност!.

к/ Еарганти дослгду: I/ забруднений грунт + забруднене повхтря; 2/ чистий грунт •*■ забруднене повхтря; 3/ забруднений грунт + чисте повхтря; 4/ чистий грунт * чиста повхтря /контроль/. Рис. I. Схема експергаменту для вивчення впливу забрудненого повгт-ря та грунту :а молодх рослини дубхв.

Польовг обстеження стану рослин в уковах промислового забруд-нення проводили за методикою Н.П.Крвсинського /1950/. .

Йенолог1чн1 спостерекекня провадилися за методикою Головного ботащчного саду РАН /Москва, 1975/. '

Прирхст, дгаметр, розыхри жолудхв та ХШ1 лхнхйнх параметра виэначали за допомогою лгнхйки, палетки, штангенциркуля. ' ^

Зим0стхйк1сть рослин оцхнювали за 8-бальноо шкалою С.Я.Соколова /1957/; посухостхйкхсть - за б-бальгсп шкалою С.С.Пятницько-го /1961/; плодонош6ння — 38 »л одифхкованою шкалой О.А.Калишгёзн-ка /1970/.

Ххмхчний аналхз грунтхв проводили за мзтодпкаки в.М.Ниттфо-. ровох /1975/ ДзЛ.Беринг /1980/.

Кислотность грунту н природних умовах-виэначали рН-мопром латв1йсько1 фхрми "Дома". ' Ф

Концентрац11 токсичних газхв х йархв иафтп у пов1тр4 ййзна-. чали газоанал1заторои УГ - 2.

Вивчення бхрхндикатор1в ггровадили за методикой, цо запропо-кована X. Увлек /1971/.

Ступ1нь пошкодаеннл рослин газами оцхнювали вхзуальним методом /Нрасинський, 1950/, пошкодження листкхв - метричт'им { ваговш нйтодами /Школаевський, 1979/. Некроз листков визйачали в % до . загально! IX плопц э допомогою палетки або за спвфальнйии шкалами /Ямр1х, 1970; Гудерхан, 1979/.

Анагомо-иорфологгчну будову листя вивчалк за допоногою мгк-pooKoniB IffiC - 9, ISP - I, КБ" - 4A. Пост1йнх препарати попереч- • них apisÍD готували за методикою 1.1.Роскина i Л.Д.Левхнсона / 1957/.

Стхйк1сть рослин протч атмоссрерних забруднввачхв визначали ва нашою методикою, яка дозволяв провести диферетцйовану /залех-но вхд стад11 онтогенезу рослини/ овднку стхйкостх виду за показ-никами схожостх жолудхв у забрудненому грунтх, величини приросту, эмхни асин1ляц1Йно1 поверхнх та пошкодясуваностх листах в пхд дхе» токсичних газхв у noBiTpi.

Аналхз вихс.-у cipKH в листках провадили спектрофотометричним методом за А.Д.Ыочаловою Д976/.

Усщинхсть 1Нтродукц1Х, ступень i швидк1сть акЛ1матизацх1 визначали за методом М.А.Кохна /1968, 1976, 1994/. Декоративнхсть дубхв оцгнввалк за ЛЛ.Рубцовим /1965, 1976/.

Визначення середнхх показникхв, кореллцхйний i дисперсхйний аналхз отриманих даних провадили на мхкрокалькуляторх МК-52 за спещально роэробленими програмами для статистично'1 обробки результате медик0-б10Л0г1чних дослхджень Дванова, Погорелюк, 1990/.

Р0§Д1Л 3. Таксоном1Чна i морфолого-бхологхчна характеристика роду Quarcua L, /з аналхзом колекц11 роишн дубхв ЦБС HAH Укра5£ни/.

Одними з перших робхт з опрацювання системи роду Quercus буди роботи Ерстеда / Oersted, 1867/, яккй вперше в1ддхлив Quercus е. etr. в його сучасному значена: biä вхчнозелених пазан!й Д1-thooarpwa /. Ерстед дхдить рхд Quercas-на 4 пгдроди, 3 Í3 яких в Старому cbítí: I/ Lepidobalanus, 2/Haterobalanua, Э/Cerrla.

За класи$1кацгею Редера /Rehder , 1927, 1940/, bcí , уби Старого свхту /kpím Oyclobalanopaia, , який вхн вхдносив дг пхдроду Quercus / належать до одного пхдроду Lepidobalaaus з 5 секщями: ЕоЪиг, Galllfera, Ilex, Súber, Аеgilopa.

Шварц /Sohimra , 1937/ ввдхлив б|льшу частину групи листопад-них дубхв в окремий niflpifl Lopidobalamia , а бхльшхсть в1чнозеле-них - в Soleropbylodris i правильно встсновив групи спор1днвнкх вид!в у всЪс п£д?оэдШв рода.

Камю /Сешив , 1936 - 1938, 1938 - 1939/ агрупувала дуке правильно багитр видiв у П1др0дх Cyclobal.aEioiu.es ; достатньо лог1ч-' мою 1 ф1логенетично обгрунтованою в хласиф!хац1я цього тдроду аа Ывницькп! Д984/.

Вхдцгл ' Шдклае Порядок Пгдроднна ,

Клас

Надпорядок Родина

PU

líagnollophyta /Angiospermae/

Пгдргд j—Erytrobalanua Spach-

—Секцгя Phellos loud. Вид I.Q» Imbricarla Mlchi.

—- Секщя Rubras Loud.

2.Q. rubra I»

3.Q. paluatxis Kuench.

4.Q. coeolnaa Kuench.

5.Q. falcata Michx.

Magnoliopsida /Dicotylédones/

Homamelidanae

Façaceae Dunortier, 1829

Quercu3 L. Lepidobalanua Endl.

Сещ1я Cerris Oerat» 6.Q» libani Oliver, serrata Thimb. acutiesima Carruth. castaneifolia -C.A.M. cerris Ь..

8.Q.

9.Q. 10. Q.

!екцхя Eulepidobalanua Oerst.

13.Q. hartwissiana Stev.

14.Q. robar L.

15.Q. imeretina Stev.

16.Q. longipes Stev.

17. Q. ibérica Stev.

18.Q. petraea Liebl.

19.Q. pubencens Willd.

20.Q. mongolica Fiach. — CemxiHDentata C.K^oímeid.2I>Q< prynu3 Walt.

12. Q. dentata Thunb. 22. Q. lyrata Walt.

23.Q. macrocarpa Michx.

24.Q. bicolor Willd.

i

«O 1

—Секцгя Cerridopsis Ualeev II.Q. macranthera Pisch.

Рнс.2. Таксоноетчний склад холекцИ дубгв ЦБС НАН Укра1ни та хх мгсце в фхлогенетичнхй системх 'покритокасгнних /Тахтадтян, 1987; Малеев, Соколов, 1951/.

- 10 -

Нами наводиться систематично положения видхв дуба колекцхх ЦБС HAH Украхни /рис.2/ за си-теуот) роду Малеева-Соколова /1951/.

Наведена морфолого-бхологхчна характеристика роду Querous в щлому.

За результатами вивче^жс бхологхчнгсх особливостей 1Нтродуко-ваних видхв i ix вхдношення до основких факторхв середовища вста-новлено, що високою зтаостхйкхстю вхдзначаються Q. rubra, Q. pa-luotria, Q. Imbricarla, Q. соссШга, Q. llbaiii, Q. acutissima, Q. dentata, Q. nacranthera, Q. ibérica, Q. longipss.

Висока посухостхйкхсть цритаманна практично всхм видам дуба, Kpiu Q. mongolioa i Q. cerris, якх дещо терплять вхд дефхциту атмосферног вологи.

Добре плодоносить в умовах 1Нтродуквд1 Q. rubra, Q. coccínea i Q. liban!. Сильно пошкодауеться урожай жслудхв ентомошкхд-никами i хворобами в Q. ibérica, Q. nacraathera, Q. dentata, Q. caütansiXolia i Q. imeretiaasвиоокий ступiнь партенокарпхх при-таманний Q, acutissima i q. imbricarla /до 80 % bcíx плод±в/, що зумовлеио протеандрхею цих видхв. Дуже погано плодоносять Q. lon-gipes, Q. aongollca i Q. касгосагра.

Найбхльиою трнвалхстю вегетацхйного перходу вхдзначаиться Q, rubra /195 - 205 днхв/, Q- liban! /180 - 200 днхв/, <3. "occinea /180 - 200 днхв/; наймешою - Q. nongolica /160 - 170 Дй1в/ i Q. dentata /160 - 170 днхв/. Деякх види дуба / Q. acutiasima, Q. ifflbrlcaria/ не скидають лкстя на зиму i залкпаються в облиснено-му станх /в зимовий перход у виглкдх вгдаерлкх яскраво-оранхевих листкгв/ ц1Лорхчно, до пхдвищуе ix деноративнхсть i полхпиуе се-редовищеохороннх функвдХ /пумо- i пилепоглинання. тоцо/.

Р02Д1Я 4. Бхоекологхчнх особливоси рослин дуб1в в >*говах эабруднення навколишнього середовища прс^исловкми eMiciflun та викидами автотранспорту.

4.1. Оорыувакня урокаи, проростання i cxosiCTb Еолудхв.

По наблизйшоо шсцезростания рослин Q. robur до даерела эабруднення з&онауеться доброякхснхсть голудхв головкиы чином за рахунок зб1львення захворэвань нас1ння - ыум±фхкац12 /збудник -Strosaatiuiu poeuuotuberoßü Retía/ i цятоспорозу /збудНИК - Cyto-opora intoraedia Saoo./ нолудхв. Процент rxosocTi зхбранкх колу-flía дуж,з низышй при ЕБСНяноыу tiocíbí /30 - 40 %/•, знкгегст схо-koctí зумовлеяо розвиткои прихованих сахворявань при сберхганнх

№

л ы о

•М

к о

сЗ

Q. libani

73,5

76,5

Q> rubra

56,3

73,8

58,9

73.0

о u, н .г о к

о et

•ЬЧ.

л

е-• о

• м

К О

3

I . 15 30 I 15 30

Biдеталь до полотна руху автодороги, м

Q. libmd. --Q. rubra

.54,3

23,3

1

100

75,г

69,4

Мл.

100

67,4

Q. robur

0,0

1 ц-г.

67.9

100

Q. paluntris

.75,4

1

JUL

100

59,7

Рис.3.Схомсть колудхв деяких ведгз дуба залежно вхд ргзноввдуi ргвня забруднення техногенного екотопу.

- забруднений грунт + забруднене nf згтря /ЗКХЗ/

77\ - забруднений грунт * чисте пйвхтря /лгеовий розсадник, С/А M.3anopi!ratH/ •

"*~| - контроль

3 - ВО "Ххмволокно" /м.Кигв/

,Ркс. 4„ Середнгй ргчний приргст с1янцхв деяких вид1в дуба у висоту в умовах промислового забруд-нення навколишнього середовища /ВО "Хгмволокно", м.Китв/.

яолуд!в - антракноэу /збудник -- Cloesporium guercinuu vie a t./

Доведено, що стхйк1сть npopccTKiB залежить вхд рхьня забруд-нення та виду шкхдливих речонки грунтг i vac видоспецкф^тк.: характер. При зростакнх piвня иаСруднекня грунту схожхсть жолудхп знкжуеться /рис. 3/. Максимальна хглькхсть вгдмерлях проросткхз Q. libani в уковах се?ейовга;а зофгксосана в приповерхнег.о^ шарх /0-2 см/ грунту - 21,8 i парх грунту 2-12 си - 58,7 кЬгькгсть npopocTKiB, вхдкира:гм яккх зумовлено fitса токснчнкх речовин у повхтрх, становкла 19,3 % вхд хх загальнох кхлькостх. При забрудненнх викидами автотранспорту екстремальнх умоги виаи-вання npopocTKiB створюсться в У^зпосереднхй близькостх /I к/ до полотна руху дороги; хз збглъагя-мм вхдсганх до автодороги схо-Ж1сть жолуд1э зростае.

4.2. Особливостх росту сх^цзв х дорослих рослин дубхв.

3 умовах техногенных екото;:п1 суттево зростас процент згдпа-ду сгянцгв. На територх1 ЗНХЗ до к+нцл периого гегетацхйяого переду в Q. libani збореглося ллео 48 схянхцз, а в Q. rubra-I %. Висохх конценграцх! токсикант!/ повхтрх зихликають ложкодження-i вхдмирання не тхльки асим:глл:;г*11их органгв, але й брукьох то молодих naroHiB рослин, що пригшэдить до кущистостг схянцгз. Змх-на росту в схятцв Q. libani м»'3 вхдбуватися 3-4 рази за ае-гетац1йний пергод. Пркргст мол.-диг рослин в уме sex ВО "Хгмэолок-но" знижуеться:в Q. libani -на 17,8 %, Q. rubra - на 59,3%-, Q. robur - на 52,2 %, Q- inbricari.a - на 36,0 %, Q. caataneliolia -на 33,3 %, Q. isacranthera - яа 57,8 Q. acuiissisa - на 35,2 % пор13няно з контролем /уис. 4/.

Максимально зниження прирост:в бокозих naroHiB у <3. гоЪиг зафхксовано на вхдетанх до 1,5 км вхд дяерелз забруднекня. Знике-шя приростхв бокових naroHiB у иього виду при забрудненнх викидами автотранспорту зхдбувавты'.я, головним чянсм, у эонх розпов-сэдаення токсичних га?* а у пов;трг, тобто в кижнхй часткнг крони дерев, цо евхдчить про прямий мегативикй ьплив нхтрозкпх газхв i сксидхв вуглепр на меристемнх '.тсанини молодих пагонхв.

Коренева система схянщз у с збрудненому грунтi слаборозвину-та, корен1 3-го та 4-го поряди'в не утворзовться, стрксневий котлнь набувзс OBiiDKCToi форки, цо сл.зичшоеться зигися напрямку його росту в 6ik mgraoi токсичност:с грунту.

3/ забруднений грунт + чисте повхтря; Значения коефгщснтхв кореляци:^ -

4/ чистий грунт + чисте пoБiтpя. = 0,791; л - = -0,769 • *

ХУ1

Рис. 5.3м1на асимхляцгйнох поверхнх в иолодих /А/ та дорослих /В/ рослин дубхв залежно вхд чин-никгв та в^дстан!.до джерела забруднення.

4.3. Swim асимглящйнох noEf-pcii.

3 укозах забрудненого середо^и;;:; зтрата фотосу.нтезуючох по-верхнх вхдбувасться як оа рахунск знгнгегля середкь'-М плеч! лис.--kib, так i ix кхльксстх ка пагекг /рис. 3/. Оскорк;::л фактором, яккй лхмхтус утворекня та розвитст. лзтагляцхйкга: оргенгв, s заб-руднеиня повхтрк; найгхрз:' похазнйкн «ортогенезу дисткхв зафххсо-вако при коиялекенхй дхх mcijyr/.sKj: ргчо?у.н у rositpi та грумтх / забруднений грунт + забрудкеиз поа:"ря/. У дорослих росли* 'Q. robur f. foatigiata вккзлеко зростади: кхльхостх листкгв на пагонх /при запальному зменсекнг плоа*х с'-изГгллцхйнох ловерхнг/ в Mipy наб.г/хоння до дхереяа зебрудненнк /;;чз.рко.5/. Проведения хореля-щйний еналхз иказуз на позитив«^': /трдмхй/ зз"язох lis г.о казни-ками вгдетакх до даерела забрудне'.'ш: i загальноп ялезек листковох поверхнх M^j - 0,791/ j ка зворокчг.Л /в1-"«ж-/Г'/ зт!иязок мхт, по-к&зкиками вгдс?анх i кхлькостх лиотн^з ка narcni Д - -0,769/.

4.4. 0собли2остх фсиоритмхз ржмн.

Статкстично достозхрнх змхш чг-.-jixcox-ако в строках перебхгу таких фенофаз, як по'ява оехккьогэ зп'5првлекня листххв /Л,./ i хх опадания /Лд/. При психрному piBi-i л 1брудкення аходгення рослин у фаз и Л^ i Jig вхдбувасться ка 10 - 1Л днхв, а в уиовлх хнтенсивно-го забруднекня ка 17 - 20 днхв ра>:ш.>, нхх у контрольных рослин. У схямцв Q. libani з умовах кохлег.сыхчного загс,у розпуку»ання бруньок зхдбугаетьея в однакозх с^оо.гл з конгролькимк ъосхинаул, тодх як фаза повного облискення Htv^v/nas ка 10 - 12 днхв пхпкгке.

У дороелкх рослин q. rubra i с. robur ' тако* спостсрггьсть-ся зазкаченх тендекцхх. Рхзккщ в строках доэрхвакня та опадания золудхв не виявлено, що вказуе на мексу зелегахсть qisi озкзхн вхд еколог1чнкх умов назколилньогс середовкца.

Р03Д1Л 5. Анатомо-ыорфологхччх особливостг будови листххв ввдхв дуб" в уковауг атмосферного эябруднеккя.

5.1. Особливосй будови аси"уг:лдцгЛк;;х орггдаз.

Знтаення загально1 тоецини .этоткхв в удавах середовица ЕО ЧЯнволохно" зафххсовано: в Q. lit-ani -на'7,9 %, Q. rubra - ка 24,6 %, Q. palustria - иа 10,5 %., о. robur _ на 23,3 %. Ochoeu i итрати вхдбуоаються э ыеэофглх лл':т.<а, тобто в товщищ стовпчас-тох та губчастох паре'кхьа. В цiuvjy зборхгазться тенденщя до аб1льпеш!.ч тоец'йш по:сривзп«с oprunia х зростакня спупеня палхсяд-

Таблица I. Покаэники анатомтчнох будовк листктв деяких вкдтв дубэ в у;/оъах прокислоъсго-эабруд-нення атмосферного повхтря.

Вид Товщкяа тканин лкстктв, мк ' Загальна

Стовггчаста пареюакз,Н Губчаста парекхгма Вэрхнгй епгдеркгс Нижнхй епгдермгс ТОК£1!НЗ ЛКСТК5, X +¡¡2/их/ Н

ВО "Ххмволокно",- м.Кихв

у. 11Ьап1 . 55 63 18 12 152+10Д 0,87

0. ра1ив1;г10 57 42 18 12 128+ 7,1 1,36

гоЪиг 57 32 23 ■ 10 122+ 7,7 1,78 |

в» Я* 60 23 150+ 3,7 1.ТС О»

гиЪха . 44 50 20 10 ■ 3(9 г> о< г

п и д 49 53 ' -20 ' . 16 138+ 9,3 0,92

Контроль /ЦВС НАН Украхни/

0. 13.ЪаЩ 67 70 15 13 165+ 9,6 0,96

.58 53 17 15 143+ 8,3 1,09

Ч. гоЪиг 77 35 20 13 157+ 8,4 2,20

1 «И гД 80 70 16 9 • 175+ 7,3 1 1,14

0. гиЪга 55 83 20 II 168+11,3 0,66

, пп д 68 80 15 9 172+ 9,8 0,85

Д - дорослх рослини

- -

ностх паренххми в умовах техноге-ык: екотоп^в /табл. I/. Головни?,! факторам, який визиачас анатсмхч.-у <'удозу листка, е забруднення повхтря. Види э високоа асимх лядиною здатнтсто, як Q. rubra , втрачають бхлыпе в гисотг губчас""01 ларегейми, а i-.д!! з тлел аеи-мгляцгйною здатнхето, як Q. 11Ьаз1 , - у висотх палгеадног паргн-хгми. Бгльп стхйкг ввди / Q» Q. robur/ хврактеркзузогься

бхльлоя щхлънтста або мггак® вел»:зкмоо провхтрчваност: губчастох паренххми, Н1Ж бхльл чутливий Q. rubra. Рихла буяом губчастог па-peHxiwi листка сприяе бглылтЯ хн'.пнг.иекост! газообмхну i, як нас-лгдок, в умовах забрудноння це вшликае бхльсу попгходжузакхсть

ЛИСТК1В.

5.2. Накопичення токекчнкх реюяин у листках дуб:а.

Зростаняя накопичення cipxy. j хистках вхдбуааеться до тих nip,

поки концентрацхх токсикантхв не в'л-ликаять вхдмирандя окремих Д1-лянок листка. Види з висохою аегмх.ицхйною здатнгстю /Q. rubra/ нахопичувть схрки больше, His е>:ди г мек^сз хнтенсивнхстп газообмхну /Q. libani, Q. robur/.

Накопичення схрки Э1дбувае<:ьС1 не липе за рахунок яоглинання схрчистих сполук is повхтря, алн i ьа рахунок поглинання коренлми рослин хз грунту з наступним пе;?емгг;енням в 7 кант у. листкхв.

5.3. Поакоджуванхсть листк?:и. -

Швидке проникнення великох лхлгкостг токсичних речовкн у листок призводить до т:дкислення дЬ'янок з мхсцях ix основного над-ходяення, що викликае руйнуванш ке:.оф1лу та появу кекрозхв, добре П0М1ТНИХ на листках У Q. robur, :-ubra i Q.palustria. Хлорози i некрози листкхв пхд дхеа токсичких газхв промкелових euiciT; мши-налть практично у bcix дослЦйчуьаних вид1в дуба, крхм Q. Xiba-ni, стхйк1сть рослин якого зуиовдена особливостями анатомгчиох будови листйа та хншшги, еволиихйно виробленими, передадаптацх-ями /Кулагхн, 1974, 1930/. Молодх листки Д2 - Л3/ пошкоджуються полютантами значно сш^нхше, нг.я ыолодх напхврозкритх /21 j - Л^/ або CTapmi за вхкон Д^ - лтстки. Рхвень пошкодяення листкхв бхльше залежить вхд його фгзтпгхчного BiKy, His вхд фактичного /рис. б/.

При гострхй дхЗ£ токсичних ?азгв викидхв автотранспорту у bcix вид1в дуба /в тому числ1 3 Q. libani / розвиваються некрознх псякодження по краях листковоЗС стастинки. Характер х симптоми пош-. .кодаень при цьому добре 31др1энямться вхд аналогхчних показникхв,

-S 18

■ к

t> X

16

ET о

14

гы О g 12 ч a F* <0 « 10

о «

8

s , m

О e & 6

<D

Ж

Q, palustris — — '— Q. rubra

----Q. lib an i

—..-1— Q. robur M - м0л0д1 рослини Д - дорослт рослини-

,'/ \\

м- \

о

г

Л

2 -

'Л,

Лс

Л-Г

Л,

Фенологхчн1 фази -

Рис.6. Пошкодяузанхсть листав деяких еид1в дуба залежно В1Д nepe6iry фенофаэ рослинами /умови. середовища ВО "Ххмволокно", m.Khïb/.

якх спостерхгаються в уиовзх npov .'.елового забруднення.

Отриман! данг про анатомо-морфологхчку будову листкхв евхд-чать про ввдоепецифхчний характер газостхйкостх ду^гз.

Р03Д1Л 6. Вивчення реакцтй i элодкх рослин дуб: в на забрудне-ння грунту нефтепродуктами.

За результатами облхку допл^дних рослин з"ясовако, цо абсо-лютн! величина схояостг, прирост;', розмхрхв i кхлькостх листкхв були наймензх у сархаитх з найзицим рхвнем забруднення грунту наф-топродуктами. Зниження cxosoctx кэлудхв у цкх умовах вхдбуваеться: в Q. libani -на 92,3 %, Q. rubra - на 94,5 Q. robur - на 65,2 %, Q. palustris - на 66,3 % x.opiEHHHo з контролем. Зуенпення при-ростхв эафхксовано вхдпов1дно на 58,4 56,5 %, 59,6 % i 59,5 %; .загальна плеца аешхляцгйних орглчхв зменпуеться вхдпозгдно на 63,1 %, 53,3 %, 33,0 % i 43,2 %. Л припиненням надходхення нафто-продуктхв у грунт та його nposiT.pnsaroinv. негат',:вниЯ вплиз на рос-л:ши значноя uipon послаблюсться, тодх як залилои i:c у грунтх ко-se стимулювати pic? пагонхв.

За пхдеумхами анатомхчккх дослхдхень щкаво зхдэначити, со загальна тов^ина листка збгльиу^ться при зростаннг ступеня заб-рудненостх грунту. В Q, libani rl rubra зафгксозано суттсвс збхлызення тоецкни покриБНЯх. oprairiB та пхдвицеюяя ступеня палх-сэдностх парекхЬяь Q. robur i Q, palustris ахдрхзняэться зр-ос-танням ток;ини губчасто1 тканини:; величина спхввхднопенкя вясо'тн палхсадно1 парегеами до висота гу.5часто1-,вхдпов1ДНо складала 1,19 i 1,40 у sapianTi з кайвгсцкм р,:;-игм забруднення грунту, тод1 як на контролх - 0,67 i 0,72.

Загалоц, отриманх даН1 евхдчать про хнгхбупчий вплнв каявно-го забруднення rpyHTia ка розвитск молодих росли! дубха i таке забруднення не можна вваиаги бешечни« для рослинностх з цхлему.

Р03Д1Л 7. Щдсумхова оц1Н."а вид1в дуба.

7.1. Оцгнка ycninnocTi хнгродукцгх.

Найвкций CTyniHb аклхматк.зац-i притаманний пхвнхчно американ-ськии ввдам Q. rubra i Q. pal\:9ti-is , середземнсморському Q. libani, кавказысому Q. macrantluera. Доброо аклхматизащев вхдзна-чавтъея Q. eastaaaifolia; Q. ucutlsaima, Q. iabrioaria. Еисокоа пвидк1СТ» акл1иатизацг1 харак'/зриэуються Q. acutiaaisia, Q. rubra, Q« inbricaria, Q. libani.'

- -.

7.2. Оценка crißKocri дубхв проти атмосферних забруднювачхв.

Зс отриманиыи в ходг дкферентр йованох оцхнки данкми по ycnim-

косгг росгу та розвктку молодих г дорослих рсслин в умозах забруд-неного.середовица визначено ряд с?1йкостх вздхз дуба протк атмосфер«« сзбруднйвачгз /в порядку iyxкхення стхйкостх виду/: Q. 11-bani, Q. го bur t. faatigiata, Q. rc-bur, Q. rubra, Q. palustris, Q. aiacraEthsra, Q. acutiGSlaa, Q,.' ¿jabricaria, Q. castaneiiolia,

7.3. Декоративнхсть дубin.

Kpiw запропонованкх Л.1.Рубг,01им /1965,1976/ чотирьох $iaio-ноыхчнкх типх в дуба /звкчайного, отлого, червоного, кашта колке того/ додатково ввдхлеко тип дуба г:илчастого, до якого вхднесено q. acutisgiaa i Q. variabilis¡находиться коротка характеристика зазкачемюс типхв.

РСЗД1Л 8. Ехолого-бхологхчн1» характеристика видхв дуба для потреб антропоселектсгенезу техногекних ландпафтхв.

Наводиться енолого-бхологхчиа характеристика доследования видхв дуба. Для цього використано поняття акл1катизащйного числа, ступекя i швидкостх аклгматизацг: Дохно, 1994/, групи сийкостх та фхз10нои1чного типу. Взеделкя цкх показкиив у характеристику виду росиирить уквлення че тхльгл про його могливостх, але й, по-бхчнии чином, про умови району влксристакнк, що мояуть сприятк ус-щиному росту та розвитку рекокекдованих рослин. Подано рекоменда-qii широкого використанкя кожногс виду в антропоселектогенезг.

ШСНОБКИ

За результатами наших дослг;.кекь та пгдеукковох оцшки ввдгв дуба иожна зробити такх висновки.

1. Pifl Quercus представлений в Украхнх 46 ¿нтродукованиии та 3 аборигенними видами. Колекцхк дубхв Ц5С HAH Украхки налхчуе 27 хнтродукованкх, 3 автохтонних вида-та S форм.Еибхркова хнвентари-зацхя та експедицхйнх доелдаенк-; в piaraoe районах Украхни /у т.ч. в мхетах Кизвх та Запорхккг/ евхцчать про недостатке використання ряду nihJKx представникхв роду в зелених насадаеннях.

2. За результатами вивченнк вхдношення роелкн дуб1в до основ-них факторхв середовища ветоновлзно, цо переваянгй бхльшост1 видхв притеманна висока эиыо- i посухог.ийкхсть. Швидким ростом у молодому И1Цх В1дзначаються Q. rubra,, Q. coooinea, Q. meraathera,

- ZI

Q. libani. E-ii види головним чинш середньов'/.баглявх до роднчсс-•ri грунту, св1тл0лябивх дерева. Дс-Сре плодоносить в уу.о-зах хитро ДУКЦ1Х Q. libani, Q. rubra, Q. ptO.^atris. Отричгчх дзнх спт,;-чать про вксоку екологхчку пластичность р.кдхз: 3 хз ккс гидхбр.-ч для проведения спецхальнюс досл1дчень в умэвах техногенного соре-довища.

3. Забрудненг. токскчними ко-шо гентами промкслових смхсх* ат-мосферне повхтря та грунт ¿нгхбуътн ростовт процеск, В!'хл:'.к2:оть поругания морфогенезу асимхляцхй'-.'и* органгв г плсдонсзен.чл рослин. РхЕень CTiftKGCvi, цо вияблясться в оормх зидоспецифтчнкх реахцгй-вхдпозхдей, залеяигь вхд генетиччих фзкторгв, стадгх рсзвитяу, умов навколипнього середовип;а i :-м11ззсться з пироких «етах.

4. По наблияенет до джерела затруднения збхльзуеться кхль-KicTb захворювань /мум1фхкащя, гичракксз. цктоспороз/ яолудхв, що негативно вплмвае на i'x cxczbv.'i. Схояхсть доброякхского насг-кня в умовах забрудкекого середонп.г-. рхзхо гменгуеться. При знк-sehhi рхеня забрудненкя техкогеи.с;-о екотопу схоз:сть яолудхз зростае.

5. В Mipy розвитку i наблкх-»лы проросткгв до денно: погер-хнх негэтивний вплив ск1дливих р-ыо.'кн на них посютсться. Уакси-нальну кхлькхсть вхдмерлих проро':тг:в зафххсовано :з пркпогсрхне-вому capi грунту /0-2 см/, цо ^уловлено комплексною дхск полп-тантхв у лоэдтрх та грунтх. 3 ит.хо;им npopocTKii на поверхня грунту сзидкхсть вхдакракня i кглыйзт:» загаблих проросткгв pic-ко • зростас.

6. Вясокг :сснцентрадх1 токсчклктхз у' псвгтрх /умови середови-ца коксоххмхчного заводу/ вихли^ашь позкодження не лта астатля-цхйних органгз, але й бруньок та м:лодих пагонхз, цо лризгодкть

до куцистост! схяядхз. Змхна роету в Q„ libani з. Q. rubra мохе вхдбуватися 3-4 рази за Еегет.'-.цпйшй перход. Вхдновлскня росту слостерхгасться як хз епхкотил», так i з гхг.окотиля проростка,

7. Ввди, якх харз гергауяться хнтенсдвмнм ростом у молодому вхцх /q, libsai» Q» rubre/ 2 -ji'.azax технсгенних екотопхв втра-чаать в прирост! зкачко бгльпе, srls повхльноростучг види /Q» аси-•tisaiEia, q. iabriceria, q. palv.a-tviä/» Головнкм чинником, qo виэначае згаиепня-npapocTiB у рсслян, о забруднекня атмосферного повхтря х менаоп шрса - габру&ча:и!я грунту.

0. 1з збхльЕеннях! pi-Ьня теетогенного кавамтаження кхлькхсть листкхв- i: ix-середяя плода, а" глгалом i- атсща фотоснктеэ^чох ао--sepxHi в.нолодж рослин змекпуз'ася; у-дорослгес-рослин хустооб-

- ¿л, - .

лискеног форми Q. robur i. faa ;;.;;iata при загальному змениеннх асимЬ^яцхйнох поверхнх збер1гас.",>ея тенденщя до збхльпення кхль-костх лиеткхв на пагонх по наб;агаднню до джерела забруднення. Це C3i^:;:Tb про адаптквну реаквдю .гдт ослих рослин з метоп пхдвищення CTiiiKccri органхзму та досягнего-.к достатньо високох хнтенсивностх фотосинтезу.

9. Лорушення феноритмхв у рг.глин пхд дхею атмосферних забруд-назач1в зафхксоЕано, в основному,, в строках ociHHboro забарвлення листкхв i ix опадания. В умоваз; ломгрного рхвня забруднення пере-6ir цгас фенофаз рослинами В1дбуЕпеться на 10 - 14 див, а в умо-вах 1нтенсивного-на 17 - 20 дн; е. рангше, щж у контрольних рослин.

10. Види з висохов аси!.:гля1;1 ,Т:юа здатнхетю листкхв як Q. rubra гид Д1ео токсикантов у noBirpi бхльше втрачають у висотг губ-

• часто! паренххми, тод1 як види з метою асимхляцхйною здатнхетю /Q. libont, q, robur/ - у вксо"i стовотастох паренххми. В бхль-Bocti вид1в ./5. libani, Q, robur., Q, Rubra, Q. palustrie / cnocrepiracTbCK зростання ступенд шлгеадноетх паренхгми i тоеци-ни покривнкх opraHiB у цю. умона):.

11. Иолодх за bikom /нап1вроякрит1'та Т1льки цо повкхсто роз-критх/ листки пошкоджуються токагашми газами злачно сильнхше. His бхльш старх листки. Вирхшальним для опору Д11 токсикантхв у noBiTpi е не абсолютами, а ф!зхологхчний six листкхв; характерах екмптоми пошкодження на^ють мока'ибгсть визначити як природу икхдлкгих речовин, так i Mipy Hanec-jHoi шкоди рослинх.

12. За результатами диференц+йованох ощнки бхояогхчнлх особ- ' ливостей дослхдтуваккх видхв дабь'. в умовах забрудненого середоЕИ-ца визначеко ряд oiifiicocTi хх прети атмосферних эабрудкпБачгв /в порядку змемгення cviSkocti в;угу/: Q. libani, Q. robur £. faati-giata, Q, robur, Q. rubra, Q. fa:,U3trie, Q. aacrenthera, Q. &cu-tissima, Q. inbricaria, Q. castcxoi^olia.

13. ВисОким ступеней awiiMarnsnqii характеркзувться Q. libani, Q. rubra, Q- nacronthera, Q, :jalustrl3. Введения В еколого-бхологхчну характеристику рослинГрёкомецдовакюс для антропоселек-уогенезу, таких понять як акл1ка*г.язац1йно число, ступхнь i пвид-кхсть аклхиатизащЗс, фхзхономхчного типу i стхйкостг проти атмосферних: забрудновачхв пхдвищить ii хиформативнхеть та розпирить уявлення про ыожливос« рослин.

. -пржшчй -товдшш:--

I. Два фхтомэлхорах^х техногзнних ландаафт!в. рекомендуемо

- Г',3 -

Q. libaai 1 O.robur f. fastigieia.

2. В умовах техногенних екстог^в з помгрним рхвнем забрудне-. ння рекомендуемо використовувати Q. robur i Q. ru^ra ; пирокого впровадження в зелеяе будхвництво /крги промислозих територхЯ/ г випробування в Л1совому господаре mi заслуговують Q. palustris,

Q. macrantbera, Q. iabriiaria.

3. Створення придорожник насздкень з Q. robur, Q. rubra, Q. libaai рекомендуемо проводит« сидгднцями biком 10 - 15 pokiB i заввишки не менше 2,5 - 3,0 м. ,

4. Для потреб б:со:гндикацх1 мониторингу навколкшнього сере-довища в умовах промыслового забрудненкя рекомендуемо вихористозу-вати Q. rubra i Q. palustris ; пр.н лабрудненнх викидами автотранспорту - Q. robur, Q. libani, Q. nü)ra.

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ЕАНИХ 1Г0 "EMI ДИСЕРТАЦ11

1. Трофименко H.M., Курдак A.M., Ч'уиик Н.И. Сезонные ритмы развития видов дуба /Querсив L./ в условиях Киева // Онтогенез интроду-цированных растений в ботанически садах Советского Союза. - Киез, 1991. - с.172 - 173.

2. Трофименко Н.М., Шумик Н.И. Формирование и прогноз урожая желудей интродуцированных видов дуба ,// Репродуктивная биология интро-дуцированных растений. Тезисы дгшдов. -Умань, 1991. - с.211.

3. Шумик Н.И. Биоэкологические осэбснностн интродуцированных видов рода Quercus ъ. а условиях загрязче? ия окружающей среды // Молодежная конференция ботаников стран С,КГ "Актуальные проблемы ботаники". - Тезисы докладов.- Апатита, 1993.V с.106-107.

4.Трофименко Н.М., Иуыик Н.И., Курдок A.M. Особенности развития и роста сеянцев некоторых дубов в условиях культуры // Изучение онтогенеза видов природных флор в ботанических учреждениях Евразии. - Киев, 1993. - с.199.

5. Шумик Н.И. Морфогенез листъеь дуба в условиях загрязнения окружающей среды // Там же. - с.212.

6. Шумик 11.1., Курдак О.М., Тро^ишосо Н.М. Стхйкхсть рхзних видхэ роду Quercus It. до умов забрудкечш навколишнього середовица // Промышленная ботаника: состояние; и перспективы развития. Тезисы докладов. - Донецк, 1993. - с. 149-150.

7; Шумик М.1. Особливостх форму,за>шя лаидпафтно-паркових Д1бров з умовах зрютаючого забруднення яааколипнього середовища // Парко-Bi ландшафт«: хнтродукцгя, архггеитурнх та бхолого-екологхчнх аспекта футещонування. *Тези допозхдей.-Бгла Церква,1993. с.86.

- г,4 - ■

f. Левой 5.М., Мордатенко Л.П., йумик И.1. 'Щодо вивчення реакщй ыолодих рос лин деяких ввдв ро;у Cue reus X. на забруднення грунту нефтепродуктами // Вивчення сн-.ог знезу рослин природнкх та культурно: флор у ботанхчних закладах Овразхх. - Khib - Льв1в, 1994.

- с. 128 - 129.

9. Шумкк Н.К., Трофименко Н.М. К вогпосу оценки успепшости интродукции некоторых видоз рода Qucxous Ь. в условиях Киева // Международная конференция молодью уменье: "Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства". Тезису докладов. - Ялта,1994.-с.24-25.

10. Левей О.Ы., Еукик M.I. 0собхя.2ос':г росту колодих рослин видхв дубь в уыоках промислового середоуищл // Хнтродукцхя та аклхиати-зацхя рослин.-Кихв, Наук, думка, при5нято до друку.

11. Еумкк M.I., Левон Ф.М. Деяк1 ссо5ливост1 анатомо-морфологхч-нох б удов я листкхв ввдхв дуба в уиовдх атмосферного забруднзння// 1ктродукц1я та аклхматизащя росглк.-Кмв, Наук, думка, прийнято до друку.

12. Горелов О.М., Левон Ф.Ы., Шуь::к M.I. 1з досехду вивчення стхй-KOCTi деяких видхв дуба /р. Querc-з 1. / i'верби /р. Sails X.,/ про-tv: забруднювачхв атмосфери // Пр,г5леии експериментальнох б стайки та eKOJiorii рослин. -Кихв, Наук.;уумка, прийнято до друку.

13. Шуммс 11.2. Колекцхя вид1в ро;»у Cuercus L. в ЦБС iw. Ы.М.Гриш-ка НАН Украхни //Ботанические сщи - центры сохранения биологического разнообразия мировой флоры."езисы докладов.- Ялта,1995.-с.224.

АН0ТАЦ11

Shuaik В.1» Biological ana. ecological peculiarities of Quercus L. species in the conditions of teclirogcnio and urban environmentf>

Thesis for a candidate's dogroo /biological sciences/. Speciality 03.00,01. » botany«M.li.Gryshko Central Botanical Garden, HAS of UJcraine, Kyiv, 1995»

The. analysis of oek collection Iz. Central Botanical Ge-Sden of Ukrainian HAS show high ecological plasticity and perspectives to use these plants as green plantations in forestry. Air and soil pollution by industrial emissions .\nhibits processes of gravs and distracts norphogenesis of organ aasiBilation and oak fruiting. Oai: hardiness show species specific reaction and depends on genetio factors, stage of plant development and enviroaente the levels of hardiness vary in wide limits«,IS was developed the offers of dif-ferontiativo use of oaJc species defending; on the level of ocotypo technoeoai® pollution»

Шумик Н.И. Геоэкологические особенности видов рода саиегсиз ь. в условиях техногенной и урбанизированной среда. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.01 - бстаника, Центральный ботанический сад им. Н.Н.Гргажо НАН Украины, Киев, 1995.

Анализ коллекционного фонда дубов ЦБС НАН Украины свидетельствует об их высокой экологической пластичности и перспективности использования в зеленом строительстве и лесном хозяйстве. Загрязнение атмосферного воздуха и почвы токсичными компонентами промып-ленных эмиссий ингибирует ростовые процесы, вызывает нарушения морфогенеза ассимиляционных органов и плодоношения растений видов дуба. Уровень устойчипости проявляется в форме видоспецифических ответных реакций растений, зависит от генетических факторов, стадии" развития, условий окружающей среды и колеблется в сироких пределах. Разработаны предложения д^фференцироганого использования видов дуба в зависимости от урсвнл загрязнения техногенного экотопа.

- Хдючовх слова:

внди дуба, екологхчна пласт^пйсть, хнтродукщя, аклхматиэа-• щя, техногенкий екотоп, бхологхя, морфогенез, асимхлящйН1 органи, онтогенез, забруднення, сййкхсть.