Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агротехнiчнi умови вирощування соняшнику в пожнивних посiвах

ВАК РФ 06.01.02, Мелиорация, рекультивация и охрана земель

Автореферат диссертации по теме "Агротехнiчнi умови вирощування соняшнику в пожнивних посiвах"

ХЕРСОНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

БАЛАХОНКІНА НАТАЛІЯ ДЕМ’ЯНІВНА

АГРОТЕХНІЧНІ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ Б ПОЖНИВНИХ ПОСІВАХ

Спеціальність - 06.01.02. - меліорація тз , зрошуване землеробство

АВТОРЕФЕРАТ дисертації ня здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

/

Херсон 1994

Дисертацією е рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Херсонському сільськогоси дарському інституті.

Наукові керівники - доктор сільськогосподарських наук, професо]

Заслужений працівник вищоі школи України, член-кореспондент УААН, академік АН вищої школи України

Ушкаренко В.О.

- кандидат сільськогосподарських наук, доцею Лазер П.Н.

Сфіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професо] Філіп’ев І.Д.

- кандидат сільськогосподарських наук, доцені Крамаренко М.і.

Ііроаідна організація - Інститут олійних культур УААН

Захист відбудеться '‘¿•2-" мСьи&ьо 1994 року в год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.І20//3.0І по присудженню ВЧеНИХ СТупеНІВ ХерСОНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДарСЬКОГО ІНСТ4 туту.

Ь дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту зі адресою; ЗНЬООб, и.Аерсон-6, вул, Р,Люксембург, ¿¡З

Автореферат розісланий "&Оп 19^4 року.

Учений секретар споціаліооььн вченої ради , доцент

Актуальність дослідів. Потреба народного господарства в рослинній олії з року в рік збільшузться, але задовольняється вона ще не повністю. На півдні України найбільп поширеною олійною культурою з соняшник, але в зрошуваних сівозмінах регіону ця культура використовується недостатньо. Величезні земельні масиви, незначна питома вага технічних культур у сівозмінах, насиченність зерновими - все це визначає доцільність вирощування соняшнику в післяукісних і пожнивних посівах. При цьому значно підвищується ефективність використання зрошуваних площ, зрошувальних систем і раціональність використання поливноі води. В зрошуваних сівозмінах після озимих 'та деяких ярих культур заяишааться недовикористании НОНО днів періоду вегетації, що цілком дозволяв, в проміжних посівах вирощувати скороспілі сорти і гібриди соняинику на насіння. Однак недостатній обсяг досліджень з питань вирощування соняшнику як повторної культури стримує впровадження таких посівів. Виробничники до цього часу не мають науково обгрунтованих рекомендацій по агротехніці вирощування соняшнику в пожнивних посівах з використанням сучасних гібридів.

Мета і заішшня досвідів. Мета досліджень - розробити комплекс агротехнічних прийомів, який включав обробіток грунту, оптимальний рівень мінерального живлення і загущення рослин для пожнивних посівів соняшнику після двох попередніх олійних культур - яьо-*у олійного і ріпаку ярого, визначити максимальну продуктивність зролуваного поля при інтенсивно:^' ¡гасиченні сівозміни олійними

V

суяктурами* ,

, і з -

Завдання досліджень вивчити доцільність вирощування ріпаку ярого і льону олійного «а насіння як попередників дія пожнивного посіву соняшнику;

- установить вплив різних способів обробітку грунту - оранки, чизелювання і дискування на властивості грунту, ріст і розвиток рослин соняшнику, а також його урожайність у пожнивному посіві;

- визначити реакцій рослий соняшнику, що вироиуетьоя в пожнивному посіві, на рівень мінерального живлення і встановити оптимальну дозу мінеральних добрив у поєднанні з різними способами основного обробітку грунту після ярого ріпаку і льону олійного;

- виявити реакцію рослин соняшнику, що вирощується пожнивно,

на загущення посіву; . . •

. - вивести математичну залежність урожаю насіння пожнивного соняшнику від факторів, що його визначають;

- розрахувати економічну і біоенергетичну ефективність виро-нування соняшнику в пошивному посіві після ріпаку і льону;

- визначити доцільність вирощування двох урожаів олійних культур у рік на одній площі, встановити окупність урожазм насіння цих культур тепла, добрив та поливноі води.

Новизна досліджень заклвчаетьса в системному підході до вирішення проблеми збільшення валового виробництва рослинного жиру.

Уперше для умов півдня України виведена математична модель урожайності наоіння соняшнику, що вирощується в пожнивних посівах після різних попередників. '

Практична цінність роботи полягає в тому, цо виробництву видані рекомендації по агротехніці вироцування двох урожаїи олійних культур у рік з однієї площі, що дозволяє одержувати більше'15,0 ц/га рослинного жиру.

Роалізація результатів досліджень: наукові розробки впрова-дяено в 1992-1993 рр. в учгоспі "Приозерне” Херсонського сільськогосподарського інституту ио площі 15 га, колгоспі "Пам'ять Ілліча" на плоді 35 га та колгоспі ім. Шевченка Генічеського району Херсонської області на площі 35 га.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційноі роботи доповідалися на науково-практичних конференціях молодих учених і спеціалістів /Херсон, 1991,1992,1993/, обласних і районних семінврах Херсонської області, нвукозго-техиічній раді Мінсільпроду України /1993р. і одержали позитивну оцінку.

За результатами виконаних досліджень опубліковано 2 наукові роботи. :

Обсяг’роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву 1 списку використаної літератури, який містить № найменувань, серед яких 43 роботи іноземних авторів.

Робота викладена наЛІЬ сторінках машинописного тексту, містить^ таблиць у тексті і ЗОтайяииь в додатках, 2 малвнки.

. ’ ЗМІСТ РОКОТИ

Стан вивчення питання і завдання досліджень. У цьому розділі анаяізуаться сучасний стан досліджень з питань впрошуваний соняшнику в пожниіниа посіла*. Подазться характеристике попередників під сочясняк в основних посівах і обгрунтовується вибір льону слізного і ріпа*у ярого як попередників. Висвітлено вплив обробітку грунту, ”іморального імвяеннч і загуионня посівів на продухтквм^ть соняшнику, в ргзних пріїродио-кпіиатйчних зонах.

иглхн я і тврату рпих д^орл засвідчу?, во в умогах зроионня нч тякно-кясіпноекх груптех ЇЧрчін« лпгеїшя обробігісу Грунту, до? ні-Ч^.р'і", Н<Ио добрив ТЧ ПОП'.'РЧЯЧИКІ В ЧІЛ пожнивні посіви сочяшнкку ВИР-

чені недостатньо.

Методика проведення досліджень і агротехніка вирощування культур у польових дослідах..

Досліди виконувались б учгоспі "Приозерне" Херсонського сільськогосподарського інституту на протязі 1990-1992 року.

Грунти на дослідній ділянці - темно-каштанові, сервцньосугин-нисті, які характеризуються такими показниками для метрового перу: середня щільність складу - 1,39 г/см3, найменша вологоємкість -20% від маси оухого грунту. В орному шарі утримується гумусу - 2,15)? легкогідрояізувчого азоту - 2,6; рухливого фосфору - 2,7 і обмінного калію - 25,2 мг на 100 г сухого грунту.

Клімат півдня України посушливий а частими суховіями і великими тепловими реоурсами, незначної) кількістю та*нері»номірним розподілом опадів. Гідротермічний коефіцієнт - 0,5-0,7. За погодними умовами роки проведення дослідів були різними: 1990 і 1991 роки -свредньосухі, 1992 рік - посушливий.

Досліди виконувались у факторних польових дослідах, закладених методом розщіплених ділянок відповідно до методики польових дослідів по вивченню агротехнічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур /Горянський М.М., 1970; Уїкаренка В.О., 1978; Доспехов Б.А., Г979/.

У схему досліду були включені такі фактори та іх варіанти:

- попередники /фактор А/: льон олійний і ріпак ярий, які збиралися на насіння; '

- припони основного обробітку грунту /фактор В/: І,Обробка

дисковою бороною ЕДТ-7 на глибину 10-12 см; Обробіток чизельним плугом ПЧ-2,5 на глибину 20-22 см; 3. Оранка плугом ПЩі-5-35 на глибину 20-22 см; .

- фон живлення /фактор С/г під основну культуру - льон олій-

uni і ріпак ярий /без добрив, MjqP^q, /Vj^Pjpo та /1/2уорі8ї/ 1 ¡знесення /V^Q на половину кожної ділянки перед rtocinoM ггожкивного соняшнику;

- загущення рослин сонявнкку / фактор Л/t *»0, 60 і 80 тисяч рослин на гектар.

Агротехніка вирощування льону олійного і ріпаяу ярого як попередників соняшнику була, загальноприйнятою для пін,дня України.

Агротехніка соняшнику. Зпочатку дослідних робіт /І9У0 р./ для південного степу Украіни районованих сортів і. гібридів соняи-нику для пожнивних посівів' но буво. В зв'язку 9 ЦИМ МИ СПИНИЛИ свій вибір на гібриді Харківської 49, оскільки він найбільш повно відповідав вимогам програми дослідів. Нині гібрид рекомендовано для вирощування в умовах південного степу України. ‘

Після збирання попередників - льону олійного і ріпаку ярого -на половину кожної ділянки вносила додатково азотні добрива в дозі /Vgg.'Підготовку Грунту під сонямик проводили трьома різними опособами згідно зі схемо» дослідів. Передпосівну культивацію ви-конуваяи культиватором КГКМ нп глибину загортання насіння 4-5 см. Слідом за культиваціє» проводили посів соняшнику сівалкою СП^-б з міжряддями 70 çv, норма висіву 100 тисяч рослин на гектаріг Схо-довикликапчий полив проводили нормою 35(М50 м3/га» У фазу двох листків виконували ручну інспекцій сходів і формування густоти стояння рослин на гектарі відповідно до схе«и досліду.

Після посіву вносили, на поверхне грунту суміи гербіцидів -ацетая 3 кг ♦ прометрин <* "г/го по препарату. ПередполивниИ поріг вологості грунту а активному шарі 0-50 си склада» 40-1% ИВ. Подиви здіиснвьали доауваяьноп установкою ЛДА-їОСМ, Десікаціс пасі аів проводили препаратами: реглон, 'd %Jга + хлорат магиг« <îü*r/r

?

за допомого» штангового обприскувача СЛ-2000-2.

Льон олійний і ріпак яриИ - попередники пожнивних культур та їх вплив на грунт.

ї дослідах виоіввии льон олійний - сорт Авангард і ріпак ярий -сорт Шпат. Результатами дослідів установлено, що ці культури формують практично однако::і врокиї. Найвищу урожайність відмічено на филі мінерального живлоння яка на ч/га переви-

щу вади цей показник на нездобреному контролі. Подальше підвищення рівна мінерального живлення до Л^о^іВО недоцільно, бо не супроводжується підвищенням урожайності, а в окремі роки досліджень призводило до вилягання ріпа*.у і льону. При вирощуванні цих культур на оптимальному фоні живлення / з!**Р ЖИРУ 3 ькда-

дав на посівах льону олійного - 7,8, а ріпаку ярого - 7,3 ц/га.

Порівняння продукції чзриз єдиний еквівалент - зернову одиниці), показало: в середньому за роки досліджень більший вихід зернових одиниць отримано з урокаак льону олійного, кілс ріпаку ярого. Нінзрааьні добрива сприяють збільшенню збору зернових одиниць з гзктара посіьу при лідвищеміі дози до рівня Л^еО^ІЙО* У цьому варіанті досліду збір зерновій одиниць був максимальним і становив для льону 62,7, а для ріпаку на 19,7 ц/га менше.

Водно-фізичні якості грунту під посівами льону олійного і ріпаку ярого змінювались по-різному в залежності від агротехнічних умов. Так, щільність будови 0--30 см шару грунту весною в період оїринання сходів складала 1,2Н г/см3. При цьому ншібільш пухким був верхній О-ІОсм шар, £кив було оброблено перед посівом культур. Перед збиранням культур щільність складу шару 0-30 си після ріпаку ярого становила 1,30 г/см3, а після льону олійного на

0,02 г/си3 була більша. Останнє, очевидно, пов’язано з біологічними особливостями культур, типом' ІХ корвнеьоі системи. В Гіор І в-'

іянні з попередніми показниками щільність будови орного шару піс-ія ріпаку ярого збіяьшиивсь на момент збирання на 0,06, а після нону олійного - на 0,00 г/см?. * .

Відомо, во шпаруватість в такой одни« з основних параметрів грунту, який характеризує іі фізичний стан. З цим показником тісно пов’язані такі властиаості грунту, як вологість, водопроникність, водопідйомна здатність, спрямованість та інтенсивність біологічних процесів. Наші розрахунки показали, ио загальна шпаруватість грунту в період сходів у середньому для шару 0-30 си становила 5 Відповідно до класифікації H.A.Квчинського така впаруватість вважається задовільною. Перед збиранням попередників спостерігалось деяке зниження шпаруватості, грунту за період вегетації в усіх досліджуваних шарах. Причому для льону олійного загальна шпаруватість складала близько 50$, що нижче оптимального показника. Після ріпаку ярого грунт був пухкішим, з задовільним показником,загальної шпаруватості і доброп водопроникністю. У зв'язку з цим обробіток грунту під пожнивний соняшник повинний бути диференційованим з урахуванням його фізичного стану після збирання Названих попередників.

Льон олійний і ріпак ярий у силу своіх біологічних особливостей пред'являть підвищені вимоги до умов водогозабззивчвння. Величезну кількість волог«, яка викликаються марним випаруванням рослинами і грунтом, кожна значно знизити використанням спеціально розробгеноі системи живлення. У наших дослідах із збільиенням дози мінеральних добрив сумарне споживання вологи культурами зменшувалось, у середньому на І'*5-203 м3/га. Про ефективність використання вологи рослинами і вплив на формування'господарської частини урожав повніше можна судити по коефіцієнту водоспоживоння, який як і загальні витрати вологи, в основному залежав від метворою-ГІЧИИХ умов БВГйТПЦІЙНОГО періоду, фону ЗВОЛОКЙННЯ І' розміру Оїрії-

. ' у ■ .

іійііога урожаю. При збіхьбієні доза мінеральних добрив коефіцієнт иодосиокииання знижувався, як у ріпаку, так і в льону. Якщо у варіанті баз добрив він суеиовиз Н7І-272 м3/ц, то із збільшенням дози мінеральних добрив до Л^270^160 коефіцієнт водоспоживання зни-

* убався для рішіка ярого на :5І,3|, а дня льону олійного на 54,5£.

Вивчання вологості грунту показало, що до кінця вегатаціі ьи-в;йіі і і рівень відмічався на посівах ріпаку ярого. Витрати вологи на пйоіавх льзну овіяного здійснювалися як аа рахунок транспіргдціі рослинами, так і за рахунок фізичного випарування з поверхні грунту. У ріпака ярого фізичне іииарування було значно меншим, оскільки повурхня поля білій уцгінюьалась рясно» біомасов рослин.

При вирощуванні деох суиьтур на одній площі протягом одного пиетаційного періоду необхідно мати дані про кількість пожнивних речовин, використаних з і'руитч на створення урожае першої культури, Для програмування урояаів цих культур треба знати потребу в елементах мінерального «аїладня для формування одиниці продукції.

З ішшйх досліджень видно, о цей показник змінюється в залежності зід рівня мінерального жиышшя. Збільшення доз мінеральних добриг. з<5ільв:уа споживання усіх ецимеитів мінерального живлення.

Мінеральні добрива під.шщувони вміст азоту в насінні льону ііяійііого і ріяаку ярого,по амісту фосфору спостерігалась зворотня картина, вміст канів змінювався мало. У соломі досліджуваних культур під впливом мінеральних доЗрив збільшувався вміст азоту, фосфору і іівиію. ’ . •

Витрати поживних речовин на створення І ц насіння льону олійного і відповідної кількості соломи в залежності від фону живлення складав: азоту - 36,7-48,9; фосфору - 7,7-£,**; калій - 24,531,9кг, в для ріпака ярого аіповідно: 38,8-52,9} 23,ó-

46,5 кг, . . 1 • •

Льон ояійнии 1 ріпак ярий як попаредники пожнивного соняшни-кв формують достатньо високий урожай насіння на рівні 20-22 ц/га{ грунт пісня себе залишають у задовільному стані, продуктивно використовуй^ топ.по, воду і мінеральні добрива для створення урожаи. Більш оконсмнэ використання елементів мінерального ливяекня здійс-июо зьоп олійшпі, якиД на створення одиниці урожае використовує в середньому в 1,3 рази манне поживних речовин, ніж ріпак ярий.

Родючість грунту і урожайність поянивного соняшнику у зв’язку з досліджуваними факторами. ■ ■ '

(Ік показали наші досліди, щільність грунту значноо міров залежить від способів його обробітку, які використовувались при вирощувані соняшнику в пожнивному посіві, ніж від попередників. Більш пухкий стан орного шару забезпечуй оранка. У варіантах з чизелвван-ням і дяскуванням грунт більш ушіяьнвнм. Показник Лого щільності перевищуе показник на оранці відповідно на 0,№ та 0,07 г/сн3. Аналіз зміни щільності складу по профілю дослідного шару грунту показує, що при дискуванні спостерігається значно ущільноння пару ~ 1020см, основна частина якого знаходиться за межоп впливу дискових знарядь, але в той жа час витримує тиск агрегатів у процесі підготовки грунту. При оранці і чизелпванні у зв’язку з розпушуванням грунту на більшу'глибину навантаження розподіляється рівномірно по профілю, звідси й більш однорідна щільність шару 0-30 см. Перед збиранням соняшнику під впливом вегетаційних поливів, атмосферних опадів, а також самих рослин відбувається ущільнення грунту в усіх шарах і по всіх варіантах досліду. В середньому за роки досліджень у шарі 0-30 см в кінці вегетації соняшнику по оранці вільність груї’-ту виросла на 0,09, по чизельній обробці - на 0,С5 і по лискуроннт на 0,0і* г/см3.

• ■ і 11

Шпаруватість' грунту в шарі /0-30 см/ в період сходів соняшника була задовільною. Перед збиранням, в зв'язку з ущільненням грунту, показники іі шпаруватості знижувались. У верхньому 0-10 см шарі грунту їх значения буди на рівні 51,2-54,2#, у нижніх - 47,350,0$. • '

Варіанти з різною глибино» передпосівного обробітку грунту виявилися досить контрасними і по водопроникності. В середньому за роки досліджені по дискуванню за 1-у годину визначення вбиралося в І,3-1,4 рази менше води, ніж по оранці і чизелюванню незалежно від попередників. Причиною цього, на наш погляд, є велика вертикальна неоднорідність складу на ділянках з дискувьнням, зокре-' ио наявність щільного прошарку на гли&ині 10-^0 см. Швидкість вбирання води на протязі першої години визначення в період сходів соняшнику на оранці була більшою порівняно з дискуванням на 0,55-и,63, а по чизельній обробці ~ на 0,4Ь~0,57 мм/хв.

Розглядаючи зміну водопроникності грунту в часі, треба констатувати, що до кінця вегетації соняшника як кількість ввібраної води, тах і швидкість і і вбирання знігаувться, проте ці показники були вищими при, глибоких^ обробках грунту.

Таким чином, судячи із загальних фізичних властивостей грунту та його водопроникності, найбільш доцільним заходом основного обробітку під соняшник у пожнивному посіві поряд із оранкою Є без-поличкове'розпушування чизельним «лугом на глибину ¿0-22 см. В умовах цих варіантів виключається змив добрив, насіння, грунту і складаються усі передумови для реалізації оптимального поливного режиму вирощуваної культури.

Проведені досвіди показали, що ріст і розвиток рослин соняш-ігдку, а також нагромадження сухих речовин змінюється залежно від

іг

умов агротехнік». Мінеральні добрива на фоні зрошення посилюють ріст рослин у висоту, збільшують діаметр кошиків. На кращих варіантах висота рослин на 29,2 см перевищувала цеЯ показник на контролі. Найбільш високі рослини /116,8 см/ відмічено при чизельному обробітку грунту. Зміна діаметра кошик;в соняшнику в період визрівання показала істотний вплив попередників і мінеральних добрив не іх розмір, проте на максимальних дозах добрив розмір кошиків знижувався на І,2-і,4 см. йри збільшенні густоти рослин на воіх фонах мінерального живлення діаметр козіиків зменшувався.

іііоща лястовоі поверхні рослин соняшнику залежала від усіх досліджуваних факторів, ііри внесенні добрив у дозі 120*^90

площа листя соняинику після льону олійного в період цвітіння збільшуються на Ь.І-Ь.В тис.м^/га. Найбільш сприятливі умови для соняшнику складаються при чизеявванні грунту, де в порівнянні з оранкою площа листя збільшується ни І,0-1,6 після льону олійного та на 0,4-0 7 тис.к^/га після ріпаку ярого. Дри загущенні рослин площа листов»і поверхні також збільшуються. • . '

. Накопичення сухоі речовини в рослинах соняшнику продовжується до кінця вегетшдіі. Проте вже в період цвітіння створюється 59-^2# від загальної іі кількості за вегетацію. На максимальних дозах мінеральних добрив приріст сухоі речовини' збільшується на 90-93% порівняно з непідживленнии контролем. Відмічено позитивний вплив безподичкового розпукування грунту і загуаоння рослин на накопичення сухоі речовини. * .

Найбільшу чисту проду.чтивність фотосинтезу в наших дослідах відмічено при лнвсонт мінеральних добрив. У варіантах з добрипачи цей показник в і,5-ї.о раза пирогищурев чонтроль. ІЗілм^чіюогі за внріантамн осношюго обробітку грунту і зггуіі!“іічя рослин були чч-значнижі. . .

ІЗ .

Урожайність соняшнику в залежності від попередника, обробітку грунту, фону живлення і загущення роояин змінювалась у межах від 10,1 до 22,2 ц/га /табп. І/. У таблиці під номером І представлено варіант оранки на 20-ЬІ см; 2 -чизеиюввння на таку * глибину}

З - дискування на 10-12 см. У середньому по фактору збільшення урожайності соняшнику після льону олійного в залежності від обробітку грунту становило 0,6-1,6 ц/га порівняно з ріпаком ярим. .

У досліді вивчалась як післядія мінеральних добрив внесених ПІД попередник, так І ДІЯ А/<¿0 внесених під пожнивний соняшник.

Аналізуючи післядію досліджуваних доз мінеральних добрив, слід відзначити, що після льону олійного при чизельній обробці грунту і загущенні рослин до 60 тисяч на І га внесення /Ууо^бО за~ безпочило прибавку урожай 2,6 ц/га, подвоєння дози добрив збіяьпи-ло прибавку до 6,1, а потроєння дози добрив забезпечило приріст урожаю до 7,7 ц/га і після ріпаку ярого прибавка урожаю відповідно складала 2,5; 3,9 та 7,3 ц/га.

Додаткове внесення азотних добрив у дозі /Удд під соняшник збільшило ііого врожайність порівняно а післядією добрив, унесених під попередник, незалежно від обробітку грунту і загуцешія посіву. Найбільш ефективним було внесення /Узд під соняшник аісдя льону олійного, так як прибавка урожаю в середньому сккадц 3,6 ц/га в порівнянні з післядією Л/^РбО. З підвищенням доза мінеральних добрив під попередник ефективність ВІД внесення /Узд під оонящнак знижувалась і порівняно з «аксимально’з дозою сгамеїтм

тільки 0,9 ц/га. .

Урожайність соняшнику після льону олійного іцщ чазеаьиому обробітку грунту в середньому на І,*» ц/га більша ніж аа оранці і ки 1,1 ц/га порівняно з дискуванням. Після ріпаку ярого соняшник у

Таблиця І

Урожай насіння соняшника в залежності від ‘

досліджуваних факторів, ц/га .

• Середнє за 1990-1992 рр.

Попередник і обробіток грунту

Фок живлення

Загущення

поперед- соняш- рослин, тис/га і ЛЬОН ОЛІЙНИЙ : ріпак ярий

ник ник ■ : _І~ 12 і - з 'і і "2~ "і _з_ _

Баз доб-

рив - 40 10,5 ІІ.7 10,9 10,8 10,6 10,1

- - : 60 11,8 13,0 12,0 12,1 11,4 10,9

' Без доб- — 80 12,4 13,6 12,8 12,6 12,6 12,3

рив А/90 . 40 13,1 13,4 14,0 12,2 13,4 12,7

_н^ 60- 14,9 15,7 15,8 13,5 14,7 13,6

-.и — 60 16, X 16,1 16,9 14,1 15,4 15,8

^90Р60 - ' 40 II,7 13,3 13,3 11,6 13,8 13,8

- 60 14,3 16,2 15,1 13,5 15,2 16,0

-И- - ео 15.4 16.6 16,2 13,8 15,7 16,0

^90Р60 А/9 о 40 Іб.З 18,5 16,1 12,8 14,3 15.0

Ии. 60 17,8 20,3 ¿8,6 15,1 15,8 16,2

-1* - 80 18,7 20,6 18,2 15,9 17,2 17,4

/^ІВ0РІ20 - 40 16,3 18,3 16,2 13,5 15,2 15,4

- 60 17,3 20,0 17,2 14,7 16,6 16,6

-.** - - ео 19,1 20,6 19,1 15,0 17,9 17,5

^І80РІ20 ^90 40 16,3 19,7 16,0 15,5 18,0 17,5

-*М — оО ■19,8 20,6 19,2 17,1 19,7 19,4

-И — ео 20,6 21,9 20,6 18,3 20,7 20,3

^270?Ш 40 18.5 19,1 17,6 18,2 18,3 17.3

- 60 19,7 20,7 19,6 19,1 20,2 19,2

60 20,6 21,6 20,5 19,7 20,4 20,5

^270^180 Лзо 40 16,6 20,4 19,7 16,6 19,7 18,1

-1*— 50 20,5 21,6 20,9 19,6 20,3 19,2

_и_ 60 ¡¡І. І 22,1 ¿1.5 20,4 20,7 19,7

ИСРлс в*роки досліджень мінялась: для попередників від 0,24 ДЛЯ обробітку л 30 «“

для доб, 1,98 до

обітку грунту і загущення посіву - від 0,29 до рив - від 0,27 до 0,69, а для іх комплексної ді 2,84 ц/га .

б?«;35’ і - Від

- !’-> ... ■ середньому формує практично однакову урожайність якпри чизелвван-ні, так і дискуванні грунту. Загущення рослин також, підвищувано урожайність соняшнику на І5-ІВ#.- і

Нормування урожа» на рівні ¿0 ц/га після льону оліЯного відмічено при внесені мінеральних добрив ПІД попередник у ДОЗІ /Удо^с і під соняшник /Удц. При вирощуванні соняшнику після ріпека ярого така продуктивність відмічазтьгя при більш високому рівні мінералі НОГО живлення - + ^90* *

Найвищий урожай нвоіння соняшнику отримано при таких агротехнічних .умовах: попередник - льон олійний, доза використання під НЬОГО добрив Л^оРіеО’ ПІД наступну куньтуру //до* ПРИЙ0М обробітку грунту - чизелввання нв глибину ¿0-Н2 см, загущення посівів до 60 тисяч рослин на І га. '

Застосування мінеральних добрив сприяв збільшенню маси 1000 насінин соняшнику, знижуг. і^лушпинність, але при ньому змениуєть ся олійність ядер /табл. '¿/.

’ Унесення мінеральних добрив як під попередник, так і під досліджувану культуру знижуя олійність ядер соняшнику на 3,8 і 4,3%, Застосування різних обробітків під соняшник не виявило суттєвого впливу на вміст жиру в насінні. Найбільший процент жиру відмічено при дьокуввнні грунту після льону опійного. Ири загущенні посіву лід *»0 до БО тисяч рослин на І га збільшувався вміст жиру на 0,'і% Збільионня густоти стояння рослин забезпечує підвищення олійності дяер з одночасним зменшенням відсотка лушпиння і маси 1000 насінин. ' . <

ііайбіяьаий ііихіД жиру з І ге з урожаєм соняшнику після дьону ол і якого отримано при внесенні А/іро^ІНО п*5 попеРєдник» ПРИ ч,,зє оочу сг'гобітку грунту і загущенні рослим до ЬО тие/га - 700 кг, п ля рі¡н>ку'ярого пр/. тих «о агротехнічних умогах отримано монет -

Таблиця 2

Вміст і вихід жиру з І гв посіву соняшнику залежно від досліджуваних факторів

Середня за І99І-І992 рр.

он живлення Обробі- ток Загущення рос- ':Вніст жиру, % Вихід І га, жиру а кг

оперед-'.соняи-ИК :ник • грунту лин. . тис/га Ільон ; ояій-:ний 1 ріпак ;ярий льон олій- ний Т — —- ’.ріпак ;ярнй

ез Доб-

ив - І ВО 49,9 49,5 410 408

||_ N 9Q І 60 47,3 47,0 511 437

^90Р60 І 80 49,4 48,3 506 439

11 _ /VlJQ І . - 60 46,8 46,7 '566 492

^TRÜPT20 І 60 49,1 47,8 569 465

п — М 90 І ВО 46,6 45,5 625 519

^270РІЄ0 І 80 hQ.I , 47,3 679 622

^90 І 80 46,1 45,2' 661 638

УіЄ0РІ2О - І 80 49,4 48,0 635 476

ІІж - 2 БО- ■ 50,2 48,0 700 569

- 3 -60 . SO,4 4В, 3 ¿47 561

^ІЬ0РІ20 /У90 • І 60 46,9 45,7 655 561 ■

2 ео 47,0 . 45,9 698 636

3 60' 47,1 46,1 658 629

^іаоріго - . І 40 49,0 . 47,5 533 - ■ # 422

- І 60 49.1 47,8 569 465

- І ВО 49,4 . 48,0 635 476

^Г80РІ20 ^90 І по 4ó,3 45,2 569 465

— М — І 60 46,6 45,5 625 • 519

ши ^ І- . 80 ' 46,9 45,7 655 561

Примітка: в графі.обробіток грунту під номером І представлено варіант оранки на 20-22 см; 2 - чизелпвання на гаку ж гни--бинуі Здискування на 10-12 см.

535 кг, причому на вищому фоні мінерального живлення - *

• 17

У розробці комплексу агротехнічних прийомів дужа важливим в створення таких умов, при яких забезпечується найбіяьи економні витрати води. Наші досліди показали, що сумарне водоспоживання со--няинику в залежності від. агротехнічних факторів складало 2012-2465 м3/гв. Причому після льону олійного в середньому на 73 м3/гв воно було більше, ніж після ріпаку ярого. Найбільші показники сумарного водоспоживання відмічені у варіантах.з оранкою. Найменший розмір сумарного водоспоживання 2006-2064 м3/га огримагю на непід-»ивиеноиу фоні. Збільшення густоти стояння рослин від 40 до 60 тисяч на І ге півнщувало сумарне водоспоживання на 64-82 м3/га.

Аналіз прибуткових статей водного балансу показує, що питома вага вегетаційних поливів у сумарному водоспоживанні пожнивного соняпнику перевищує всі інші прибуткові статті і займає до 70$.

Про доцільність витрат води полем соняшнику в різних варіантах судили за іх кількістю, Вка приходиться «а одиницю одержаного урожай, тобто за коефіцієнтом водоспоживання /твбл. З/. В середньому по обробітках грунту після попередника льон олійний на одержання І ц насіння соняшнику при чизельній обробці використовувалось на 14 м3 води менше, ніж по оранці. При внесенні добрив витрати . води знижувались від 14 до 56% порівняно э непідживленим фоном.

Установлення зв'язку між урожаєм соняшнику в пожнивному посіві з досліджуваними факторами, а також пошук теоретичного розрахункового урожай з урахуванням попередника було виконано методом рег-росіиного аналізу, "еличина множинного коефіцієнта регресії 0,623 та 0,633 вказує на тісний зв'язок урожаю із взаємодією досліджуваних факторів. Доля учисті факторів у зміні врожайності висока і складає 67,0-69,4$. Після попередника льон олійний фактори розта-иову»)?ься так: азотно-фосфорні добрива /х^/ - 62,4, загущення рослі:« /х^з/ - 6,6, обробіток грунту /х^/ - 0,2%; по ріішку ярому -

. 'ійблиця З

Коефінівнї водоспоживання соняіиіику залежно від досліджуваних факторів, к3/ц

Середнє за 1990-1992 рр.

ІОН ЖИВИЙННЯ

поперед-

ник

соняш-

ник

Загущення рослин, гнс/га

Попередник І СбрОІІІїОК груні'у льон олійний І ріпа« ярий

: ї : , * і! : 3 : ї * : з »

40 2С6 165 198 204 207 218

60 183 166 150 182 193 202

00 т 159 169 175 175 17!)

40 ' 164 160 153 196 ІЗГ ' 191

60 144 137 136 179 165 179

8С 133 133 127 172 157 153

40 го4 160 179 209 175 176

60 167 147 153 179 159 151

до 155 «Ш 147 т 7.54 . 15 і

40 143 126 І'і4 158 141 135

60 131 115 125 134 12 Є 125

РО 125 • 113 12 Є 126 117 116

40 150 134 151 17п 154 152

60 141 122 142 159 141 14 і

60 128 119 128 156 Ш 134

<*0 135 125 137 131 ,131 11.6

60 126 119 126 Ш 103 105

ео 119 113 ЇІ9 III і<6 99

4С 121 118 127 ГІІ ІОУ 116

6С ■ ' 114 ІСВ 115 •135 97 105

6С 109 104 109 102 . 98 90

40 117 Х07 Ш 125 118 128

50 105 • 104 104 119 ЇІ5 122

60 103 99 101 114 112 ІІЄ

Бгз добрив

£93 дрСі-рив

N 90Р60

/1А

ЗО

/У90Р60 '^90

^160^20

'У'т/кО ^90

ІПО

/У270РІЄО /У90

Під ноиеиом І - орішка ті 20-22 си; 2 - чизаливания № таку к -ми

• ' сійну; З - дискувануя на 10-12 см ■

19 '

відновимо 56,1} 6,5 та 3,2ї.

ііа підставі коефіцієнтів регресії та вільного члена рівняння були виведені математичні моделі урожаю, які мають такий вигляд після і.ьону олійногог у к Р,І7 + 0,017 Х| + 0,059 ^ + О.ООЗХд; після ріпаку ярого? у в 5,5 + 0,021' Х^ + 0,062 ^ + 0,0123 Х^.

Застосування розроблених моделей урокап дозволяє контролювати рівень використання наявних агротехнічних резервів, програмувати й одержувати високі урожаї сонягпику в пожнивному посіві.

• Економічна ,і біоенергетична оцінка агротехнічних прийомів вирощування соняшнику в пожнивних посівах і отримання двох урожагв олійних культур в рік з однієї площі.

Розрахунок економічної ефективності для точнішого порівняння даних виконувався в цінах 1990 року. Вивчення економічно? ефективності вирощування соняшнику в пожнивних посівах показало, іцо на темно-каштанових грунтах використання чизелювання або листування як основного обробітку грунту під сонячних призводить до зниження витрат порівняно з оранкоо на 7-13,2#. Додаткове внесення добрив / Л/дд/ пій соняшник значно підвищувало енергоємність технологічного -процесу і спричиняє підвищення витрат у зв'язку з їх внесенням від 28 до 47^.

Максимальний чистий прибуток при вирощуванні соняшнику після льону олійного відмічено на фоні Л^ВО^ігО’ чизельній обробці груї ту і загущенні рослин до ЄО тис/гй, він був на 169,6 крб. вищий, нік на непідживленному фоні. Таким чином, економічно більш доцільно вносити добрива під попі-родник. — ■ \

Незважаючи нв підвищення урожайності яри внесенні мінеральних добрив собівартість продукції значно підвищувалась. На.різних '•скпх мінерального живлення'найбільш низьке собівартість одного іижтиергл сонкгннку йуаа досягнута при внасоиі /У,?0 перед посівом

соняшника. На такому ж рівні эабеэпэчена собівартість соняшнику на післядії дози Л^ео^О* унесеної піл льон олійний при Чизельній обробці грунту і загущенні рослин до 80 тис/ге. Чизельний обробіток грунту в залежності від фоків живлення і загущення рости забезпечив зниження собівартості І ц насіння соняшнику порівняно з іншими способами обробітку на 8,3-22#.

ііри складеному рівні продуктивності пожнлвноі культури вирощування соняшнику пісня ріпака ярого економічно виправдане з дозос /Узд^бО оскільки найбільи низька ообівартісгь І ц соняігнику склалася спие на цьому фоні живлення. Окупність витрат на вирощування соняшнику на більш високих дозах мінеральних добрив зменшується. СобІЕартість І ц соняшнику найменш при дисковому обробітку грунту.

Найвищий рівень рентабельності при вирощуванні соняшнику після льону олійного відмічено при чизельному обробітку грунту на .{іоні мінеральних добрив И/^дР^о. Впрошування соняшнику після ріпа-

і

ка ярого дав найбільшу окупність витрат ко фоні мінеральних добрив Л/9о%о* Дякуванні, як основного обробітку грунту і загущенні рослин до ЬО тис/'га.У найкращих варіантах досліду рентабельність змінювалась від 2'і7 до 3531. ’

Усі варіанти досліду по вирощуванні} соняшнику-в пожнивному посіві були енергосйэрхгакчиыи. }>оафіцігнт ефективності використання енергії зі вврівнт'ами досліду коливався в межах 6,3-14,2. Максиньяь-ниіі приріст енергії на одному гак тарі соняшнику ~ 336,0 тис. МДк/'га підмічено після попередника літ олійний, чизол#ванні грунту і використанні добрив під попередник у дозі /Уібо^І20* в П*сия ріпаку ярого 319,0 тис. МДж/га при дискуванні грунту і' використанні добрив під попередник у дозі А^270^І80*

Інтенсивність використання рінні з ланці сівозміни з вирощуванням со'няганику пожнивно оцінювалась за виходом продукції з двома

урожаями. Яри сполученні льон оиійниіі + соняшник отримано наксимаіи ішй збір насіння в досліді - 42,9 u/rá /тайл, h/« При сполученні ріпаку ярого -t- соніїаник отримано лаЯжа такий збір насіння - 42,3 ц/гв, ana на більш високому рівні мінерального живленкя. 1J умовах оптимального сполучання обробітку грунту, мінеральних добрав і при вирощуванні на одній площі в рік дьону олійного і пожнивного соняш пику можна отримувати 15 і 'ільше центнерів жиру, близько Ю ц/га сирого протвіну. Ничжнй, але roa ж гаки високий збір жиру і сирого протеїну при досаідасупаних агротехнічних умовах забозпачув і. дру~ ге сполучення культур - ріпак ярий + соняшник пожнивний.

. - ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Агротехнічні і грунтові умови зрошуваної зони півдня Украї

ни дозволяють успішно вирощувати льон олійний і ріпак ярий з посівами пожнивного соняшнику на насіння. •

2. Льон олійний і ріпак ярий на оптимальному фоні мінервльног

жнвлвння Л/Ігорро формуать практично однаковий і достатньо високий урожай на рівні ¿Ó-22-’ц/гв. Однак завдяки різному вміщанню жиру а наоін'.іі пьон забезпечив вихід його з гектара посіву на 0,53 ц більша, ніж ріпак ярий, а по збору зернових одиниць льон перешивав ріпак на 19,7 ц/га. : :

• . ’ . - • • .' * .

3. Льон олійний і ріпак ярий продуктивно використовують топ«

йоду, мінеральні добрива для створення уроааь. Більш економні виг-■рати.елементів мінерального живлення здійснює льон олійний, який для створення одиниці урожая споживав в середньому в 1,3 рази мені поливних рачоаин, ніж ріпа.; ярий. Ефективність льону олійного як попередника зростає у зв’язку з можеивісгв утилізації його сопошп

з*. Слосойи обробітку грунту ВНЯВЯНйТЬ ВПЛИВ ¡:ñ її ВОДНО-фІЗІ." ні властивості, НаЯбіяьв раціональним нойоном основного оірооітк; ГруїіТу ДІЇ СОКЯЗККК У Пванииноку ПОСІ.ВІ . поряд 3 OfSHKÓC е Зеаполв

• Таблиця 4

Сумарний урокай насіння попередників і соняшнику веяежно від досліджуваних факторів, ц/га Середнє вві 1990-1992 рр.

Фон живлення Загущення Культура і обробіток грунту

поперед-; соняш- роспин, тио/га яьон ОЛІЙНИЙ + : •ріпак ярий <♦•

ник * ник ооняшиик СОНЯШНИК

4 і і І і • 2 : 3 І 1 : 2 3

Без доб- 40

рив - '¿4,3 25,5 24.7 24,4 ¿4,2 23,7

- 60 25,6 26,8 25,8 25,7 25,0 24,5

- 80 26,2 27,4 26,6 26,2 26,2 25,9

Вез доб- Л/уо

рив 40 •26,9 27,2 27,8 25,8 28,0 26,3

60 28,7 29,5 29,6 27,1 28,3 27,2

80 29.9 29,9 30,7 27,7 29,0 29,4

N90Р60 ■» 40 29,9 31,5 31,5 30,4 32,6 32,4

-п-. - 60 32,5 34,4 33,3 32,3 34,0 34,8

—11 — - БО 33,6 34,6 34,4 32,6 34,5 34,6

^90Р60 л/90 40 34,5 36,7 34,3 31,6 33,1 33,8

„•І. ' _п _ 60 36.0 30,5 36,8 33,9 34,6 35,0

_»!_ ' 80 36,9 зь.е 36,4 34,7 36, С 36,2

NІ80РІ20 - 40 37,2 39,2 37,1 35,0 36,7 36,9

- 60 38,2 40,9 38,1 36,2 36,1 38,1

_ІІ_ - 60 40,0 41.5 40,0 36,5 39,4 39,0

^І60РІ20 ^90 40 39,2 40,6 38,9 37,0 39,5 39,0

_іі_ 60 40,7 41,5 40,1 38,6 41,2 40.9

-м — 60 41,5 42,9 41,5 39,8 42,2 41.6

^¿70Р160 - 40 313,7 39,3 37,6 39,6 39.9 38,9

• И — - 60 39,9 40,9 39,8 40,7 41,6 40,6

• п — - 60 40,6 41, Є 40,7 41,3' 42,0 42,1

^270РІ80 /У50 . 40 38,6 40,6 39,9 40,2 41,3 39,7

_ и_ 60 4С,7 41,6 «,І 41,2 41,9 40.8

-П«* ' 60 41,3 42,3 41,7 42,0 42,3 41,3 '

Іід номером І- оранка на глибину 20-22см; 2 - чизвипвання на .тачу ж тлибину; З- дискування на 10-12ом.

ковий обробіток чизельним плугом на глибину ¿0-22 см після'льону олійного і дискування иа глибину 10-12 си після ріпаку ярого. Ці способи эабвзпечувть оптимальну вільність складу грунту в період вегетаці/ соняанкку, задовільну шпаруватість і добру водопроникність.

5. Економічно найбільш доцільно застосовувати мінеральні до

рива під культури, які висівається перед пожнивним соняшником, о кільки додаткове внесення під нього /Удо значно збільшує матерів но-гро*ові витрати» Якщо при внесенні *в ^^ро^ІНО + ^

продуктивність соняшнику виросла на 51,4 і 61,0? в порівнянні з підіивленним контролем, то витрати в зв'язку з додатковим внесен добрив р-росівпть в середньому на 2І,9£.

г:

Ь, Оптимальним фоном живлення у соняшшка після льону олійн І ріпаку ярого е внесення ^іво^ігО п*д попередник. Додаткове ви ристання взотиих Добрив з розрахунку Л^дд під пожнивний сонявник нераціонально. ■

7. Загущення посівів соняшнику До 80 тисяч рослин на І га п вииув урожайність Насіння порівняно з загущениям АО тис/га на 2, ц/гв, сприяв скороченню вегетаційного періоду і більш дружньому визріваннв насіння вирощуваної культури.

6. Мінеральні добрива збіАьшувть водоспоживання рослин соня ника па <.Ч9-2Ъ1 м3/гй, одна* коефіцієнт водоспоживання з підвищу ням доз добрив знижується чайже вдвое. Більш економні витрати вс гирощувьної культури при чизельному обробітку, грунту і загуаенві рослин до 80 тисяч на І ге, де витрати води на 7,23! нижчі, ні* г дискувьнні і на 10,УХ при оранці.

9. З «гкиргеїйчної точки зору виробництво насіння сонявнику поднигнил посівах г: єнергозЗер і гаючим і енергетично ої<?кі-ивним і Гі.конвнні гпкіто к оми л (? с V вгропряиохі в: і!опер€ідн*,л - пьон олій! чи??»м»аин>ї або дисгупчкня грунту як основного обробітку , дози

. 2i> мінеральних добрив /VjgQPjgQ П*Д першу культуру, загущення рослин до 60 тисяч на гектар. Застосування такого комплексу агротехнічних прийомів забезпечує урожайність соняшнику в пожнивному посіві на рівні Zl-dZ ц/га. ' .

10, Найбільший вихід зерночих одиниць з урожаєм двох культур льон олійний і соняшник пожнивно складав 106,5 ц/га, вихід жиру з гектара 15 ц. Збільшення дози мінеральних добрав порівняно з дозою А/ібО^іііО на впливаа на додатковий збір 8ернових одиниць, жиру і сирого протаіну.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .

З метоо отримання урожав насіння соняшнику в пожнивному посіві на рівні 21-22 ц/га і сумарного збору олієнасіння з двома культурами - 42-43 ц/га в умовах південного степу України при зроетниі рекомендуемо господарствам такий агротехнічний комплекс: паршоо культурен вирощувати льон олійний на фоні мінерального живлення ^ІВ0^і20' 0СН0БНУ підготовку грунту під соняшник проводити чи-ївяьним плугом 114—іі ,5 на глибину 20—¡¿2 ск або дисковоо бороною БДТ-? на глибину 10-12 см. Посів виконувати сівалков СПЧ—б на глибину 4-5 см з міжряддями 70 см і нормой виоіву 60 їйсяч рослий на гектарі. До або після посіву вносити технологічні гербіциди. Сходо-викликавчий полив проводити нормов 350-450 м3/га. Вегетаційні поливи поч тати при зниженні вологості в активному шарі грунту /О-бОсн' до 70-75$ найменшої вологоємкості.

< ОПУБЛІКОВАНІ РОБОТИ .

1. Уиквренко З.О., Лазер II.Іі., Минкін М.В., Балахоккіна Н.Д. Технологія вирощування соняшнику в пожнивних посівах при зрошенні. Херсон. ЦНТІІУ94.- Зо.

2.Ушкаренко В.О., Лазор П.Н., Балахонкіна Н.Д. Раціональне використання ресурсів при вирощуванні двох.урошів опійних культур в рік з одніеі площі. «Херсон, ЩІТІ,- І994.-Зо.