Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Формирование высокопродуктивных посевов районированных сортов подсолнечника в условиях Сумской области

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Формирование высокопродуктивных посевов районированных сортов подсолнечника в условиях Сумской области"

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ л _ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

РГ6 ОД

0 9 ФЕВ вп

ДЕМЕНКО ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 633.854.78:631.543.2:631.531.04:631.8

і

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - (998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському державному аграрному університеті Міністерства агропромислового комплексу

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор

ЖАТОВ Олексій Гнатович Сумський державний аграрний університет, Завідувач кафедрою рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ЕРМАНТРАУТ Едуард Рудольфович Інститут цукрових буряків, завідувач лабораторії математичних методів досліджень

кандидат сільськогосподарських наук, доцент СТСРИПЛЬОВ Олександр Людвігович : .а .- ільний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва

Провідна установа - Інститут олійних культур УААН

Захист відбудеться лютого 1998 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою: 252650, ГСП, Київ-650, вул. Клінічна, 25, Інститут цукрових буряків УААН

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН за адресою: 252650, ГСП, Київ-650, вул. Клінічна, 25, другий корпус.

Автореферат розісланий Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради-^"^

січня 1998 р.

'Коломієць О.П

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для підвищенім урожайності і якості насіння сучас-

іх сортів і гібридів соняшника в різних агроекологічних умовах необхідно іксимально використовувати генетичні можливості рослин в залежності від ротехніки вирощування. Кожен сорт або гібрид в конкретних грунтово-ііматичних умовах забезпечує найвищу урожайність і якість продукції при ітимальній площі живлення, яка буває неоднаковою при різній ширині між-їдь. Тому при ширині міжрядь 70 і 45 см проводився пошук найбільш ефекти-юї площі живлення сортів і гібридів в конкретних агроекологічних умовах, ирощування соняшника в залежності від різних строків сівби та дози міне-шьних добрив в даних грунтово-кліматичних умовах направлене на підви-ення урожайності та якості насіння сортів і гібридів. '

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконалась в 1992-1996 рр. в межах науково-дослідної теми кафедри рослинницт-і Сумського державного аграрного університету № державної реєстрації 196 V 012442.

Мета і завдання досліджень. Мета даної роботи - визначення оптимальної юіці живлення, строку сівби і дози мінеральних добрив, які забезпечують іержання максимального урожаю високоякісного насіння соняшника в умо-

іх Лісостепової зони Сумської області.

Основні завдання досліджень:

- встановити оптимальну площу живлення рослин соняшника при ширині міжрядь 70 і 45 см, яка б забезпечувала максимальну урожайність насіння з високою якістю;

- з’ясувати найбільш раціональний строк сівби соняшника;

- виявити вплив рівня мінерального живлення на урожайність і якість насіння; •

- визначити економічну ефективність вирощування соняшника в залежності від площі живлення, строків сівби і мінеральних добрив. .

Наукова новизна. В умовах Лісостепової зони Сумської області на приладі районованих сортів і гібридів соняшника проведено комплексне вивчен-я урожайності і якості насіння соняшника в залежності від площі живлення, гроків сівби і доз мінеральних добрив. Встановлена оптимальна площа жив-ення в залежності від ширини міжрядь для сорту і гібридів. Визначений най-ращий строк сівби і оптимальна доза мінерального живлення.

Практичне значення результатів досліджень. Результати досліджень ви-ористовуються при складанні методичних рекомендацій вирощування соняш-ика в господарствах Сумської області. Матеріал дисертації використовується навчальному процесі, на курсах підвищення кваліфікації агрономів та при итанні лекційних курсів і проведенні лабораторно- практичних занять в Сум-

ському державному аграрному університеті. Результати досліджень впроваджені в 1995-1996 рр. в КСП “1 Травня” Сумського району, Навчально-дослідному господарстві Сумського ДАУ Сумського району, АПТЗТ “Гігант” Тростянецького району Сумської області на площі 260га. Одержаний економічний ефект склав 177 тис. 664 грн..

Декларація особистого внеску. Автором особисто узагальнено світову та вітчизняну літературу за темою дисертації, виконано польові і лабораторні досліди, здійснено аналіз і висновки з отриманих наукових результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на обласній науковій конференції “Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції” /Суми, 1995/, засіданнях кафедри рослинництва і наукових конференціях професорсько-викладацького складу Сумського державного сільськогосподарського інституту (1993-1997).

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертацій опубліковані в 4 наукових працях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 116 сторінках машинописного тексту, містить 46 таблиць, 12 рисунків. Текстова часина складається з вступу, 7 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. J лисок літератури включає 185 найменувань, в тому числі 27 іноземних авто, .з. Допоміжний матеріал дисертації поданий в 2 рисунках і 12 таблицях до-ітка.

ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛІ ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

В трьох підрозділах приведено короткий аналіз результатів вітчизняних і закордонних досліджень по вивченню продуктивності соняшника в залежності від площі живлення, строків сівби і фонів мінерального живлення. .

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові експерименти проводились в 1992-1995 рр. в акціонерному товаристві імені Карла Маркса Лебединського району Сумської області.

Для вивчення впливу норми висіву насіння соняшника на густоту стояння рослин проводили сівбу по такій схемі: норма висіву 59, 65, 70, 75, 79, 87, 93, 102,110,119 тис. шт / га при ширині міжрядь 70 і 45 см.

Для вивчення впливу густоти стояння і ширини міжрядь на продуктивність соняшника дослідження проводили за такою схемою: густота стояння рослин 40, 45,50, 55,60,65, 70 тис. на 1 га і ширина міжрядь 70 і 45 см.

Для вивчення впливу строків сівби на продуктивність соняшника дослідження проводили при чотирьох строках:

1)ранній, коли середньодобова температура грунту на глибині 10 см досягала 6-8 °С;

2) рекомендований - при температурі на тій же глибині 10-12 °С;

3) через 5 днів після рекомендованого;

4) через 10 днів після рекомендованого.

Для вивчення впливу мінеральних добрив на продуктивність соняшника слідження проводили за такою схемою: І. Контроль (без внесення мінераль-

х добрив); 2. NM; 3. Р«ь 4. NeoPeo! 5. N^PбоК^о! 6. NooPбоК«; 7. NeoPwKeo; «Т,0Рі5; 9. ИгоРзо- На варіантах 2-7 восени під основний обробіток грунту вно-ли фосфорні і калійні добрива, а весною під культивацію - азотні. На варіан-

х 8 і 9 мінеральні добрива вносили в підживлення.

Об’єктом наших досліджень були сорт ВНДІОК 8883 і гібриди Одеський З та Харківський 49. Розміри облікових ділянок в польових дослідах - 200 м2, зиробничих - 2 га. Досліди проводили в 4-х кратній повторності.

Агротехніка була загальноприйнятою для даної зони. Облік, вимірював супутні спостереження проводили у відповідності з “Методикою польових іслідів” /Б.А.Доспехов, 1985/, та згідно “Методике государственного сорто-:пытания сельскохозяйственных культур”. Грунт дослідної ділянки - чорно-м типовий малогумусний слабовилугуваний середньосуглинистий. Орний ар цього грунту характеризується такими показниками: вміст 5.0%, pH сольо-ії витяжки 6.4; вміст загального азоту 0.197%, рухомих форм фосфору і калію Чіріковим відповідно 12.6 і 8.2 мг на 100 г грунту.

Погодні умови за кількістю тепла, волога та розподілу їх на протязі веге-ції рослин відрізнялися за роки проведення досліджень, але в основномеу за-япечували нормальний ріст і розвиток рослин соняшника.

Статистичний аналіз результатів досліджень проводили методом диспер-йного аналізу за Б.А.Доспеховим (1985) на ЕОМ IBM ХТ/АТ.

РОЗДІЛ З ВПЛИВ ГУСТОТИ СТОЯННЯ РОСЛИН НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ І ГІБРИДІВ СОНЯШНИКА

3.1. Формування високопродуктивного посіву соняшника

Проведеними дослідженнями встановлено, що густота стояння рослин в :новному залежить від норми висіву, польової схожості насіння і ураження жяшника хворобами (табл. 1).

Результати наших дослідів підтверджують дані С.ІО.Данилевича, ..Г.Червоненка (1978), З.Б.Борисоніка і ін. (1985), Д.І.НікітчіИа і ін.(1990), '.С.Васильєва (1990) про залежність густоти стояння рослин від даних факто-ів. Отже, в залежності від норми висіву насіння для формування високопроду-гивного посіву соняшника необхідно висівати на 30.9-40.9% більше насіння з рахуванням лабораторної схожості. При ширині міжрядь 45 см, як у сорту, так

висіву насіння соняшника (1992-1995 рр.)

Сорт, гібрид

Норма ВНДЮК 8883 поліпшений Харківський 49 Одеський 123

висіву, ширина міжрядь, см

тис. 70 % зрід- 45 % зрід- 70 % зрід- 45 % зрід- 70 % зрід- 45 % зрід-

шт./га ження ження ження ження ження ження

59 38.6 34.6 40.2 31.9 39.0 33.9 40.8 30.9 38.8 34.2 40.5 31.4

65 41.7 35.9 44.0 32.3 42.5 34.6 44.7 31.2 42.1 35.2 44.3 31.9

70 45.1 35.6 47.1 - 32.7 . 45.5 35.0 47.8 31.7 45.6 34.9 47.4 32.3

75 47.8 36.3 50.2 33.1 48.2 35.7 50.7 32.4 47.9 36.1 50.4 32.8

79 49.9 36.8 52.3 33.8 50.5 36.1 52.9 33.0 50.2 36.5 52.7 33.3

87 54.2 37.7 56.6 35.0 54.9 36.9 57.5 33.9 54.5 37.4 57.2 34.3

93 57.5 38.2 60.0 35.5 57.9 37.8 60.7 34.7 57.3 38.4 60.3 35.2

102 62.5 38.7 65.1 36.2 63.1 38.1 66.8 34.5 62.3 38.9 65.4 35.9

110 66.2 39.8 69.4 36.9 67.4 38.7 71.6 34.9 66.9 39.2 70.1 36.3

119 70.4 40.9 74.1 37.7 72.1 39.4 76.4 35.8 70.9 40.4 74.8 37.2

і у гібридів в залежності від норми висіву збереглося більше рослин соняшника від 1.6 до 4.3 тис. на 1 га. •

3.2. Визначення оптимальної ширини міжрядь

Густота стояння рослин соняшника впливає на морфологічні ознаки (висоту рослин, площу листової поверхні, діаметр кошика та інші).

При формуванні врожаю важливу роль відіграє висота рослин, яка визначає освітленість рослин соняшника. При збільшенні густоти стояння з 40 до 70 тис./га зростає і висота рослин при ширині міжрядь 70 см у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений від 146.3 до 165.6 см, у гібридів: Харківського 49 - від 94.2 до

108.2 см, а у Одеського 123 - від 154.2 до 168.7 см. При ширині міжрядь 45 см висота зростає у сорту - від 149.1 до 162.4 см, у гібрида Харківський 49 - від

96.5 до 106.9 см, а у гібрида Одеський 123 - від 156.3 до 165.3 см. Отже, в залежності від ширини міжрядь і густоти стояння висота рослин має незначні відхилення, а більше залежить від сортових особливостей.

Площа листової поверхні однієї рослини залежить від густоти стояння і ширини міжрядь. При збільшенні густоти стояння з 40 до 70 тис./ га площа листової поверхні зменшується при ширині міжрядь 70 см у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений від 5369 до 3843 см2, у гібрида Харківський 49 - від 4725 до 3492 см2, у гібрида Одеський 123 - від 4982 до 3504 см2. При ширині міжрядь 45 см площа листової поверхні зменшується у сорту - від 6036 до 4511 см2, у гібридів: Харківського 49 - від 53 66 до 4214 см2, у Одеського 123 - від 5627 до 4176 см2. Отже, при ширині міжрядь 45 см в порівнянні з стандартною 70 см площа листової поверхні збільшувалась. Діаметр кошика та маса 1000 насінин соняшника є важливими елементами структури врожаю. При збільшенні густота стояння рослин з 40 до 70 тисі га при ширині міжрядь 70 см діаметр кошика зменшувався у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений від 18.5 до 14.7 см, у гібрида Харківський 49 - від 17.5 до 15 см, у гібрида Одеський 123 - від 16.6 до 14.4 см, а при ширині 45 см у сорту - від 19.8 до 16.1 см, у гібрида Харківський 49 - від

18.7 до 16.8 см, у гібрида Одеський 123 від 17.8 до 15.8 см.

Маса 1000 насінин при ширині міжрядь 70 см зменшувалась у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений від 64.03 до 57.08 г, у гібрида Харківський 49 - від

54.02 до 47.71 г, у гібрида Одеський 123 - від 50.71 до 45.17 г, а при ширині

міжрядь 45 см у сорту - від 66.38 до 59.47 г, у гібрида Харківський 49 - від 56.14 до 49.92 г, у гібрида Одеський 123 - від 52.46 до 47.08 г. Отже, при ширині міжрядь 45 см в порівнянні з стандартною шириною діаметр кошика і маса 1000 насінин збільшувалась '

Густота стояння соняшника перед збиранням в значній мірі залежігп. від ураженості рослин хворобами під час вегетації. При збільшенні густоти стояння з 40 до 70 тис./ га при ширині міжрядь 70см ураженість хворобами збільшу-

валасьу сорту ВНДІОК 8883 поліпшений від 18.2 до 24.8%, у гібрида Харківський 49 - від 16.1 до 21.4%, у гібрида Одеський 123 - від 17.3 до 23.7%, а при ширині міжрядь 45 см у сорту - від 16.3 до 22.5%, у гібридів: Харківського 49 -від 14.2 до 18.6%, у Одеського 123 - від 15.6 до 20.9%. Отже, при ширині міжрядь 45 см в порівнянні з стандартною 70 см ураженість хворобами зменшувалась. •

Забур’яненість посівів соняшника при збільшенні густоти стояння з 40 до 70 тисУ га знижувалась при ширині міжрядь 70 см у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений від 16.1 до 9.9 штук, у гібрида Харківський 49 - від 18.2 до 10.4штук, у гібрида Одеський 123 - від 17.3 до 9.8 штук, а при ширині 45 см у сорту - від

12.7 до 6.8 штук, у гібрида Харківський 49 - від 14.8 до 7.3 штук, у гібрида Одеський 123 - від 14.4 до 6.7 штук. Маса сухих бур’янів з одного м2 при ширині міжрядь 70 см знижувалась у сорту ВНДІОК поліпшений від 56.2 до 31.9, у гібрида ’Харківський 49 - вщ 62.б'до 34.8 г, у гібрида Одеській 123 - бід 60.3 до 31.9 г, а при ширині 45 ему сорту-від 39.6 до 16.3 г, у гібридів: Харківського 49 - від 45.4 до 18.6 г, у Одеського 123 - від 43.2 до 15.4 г. Отже, низькорослий гібрид Харківський 49 мав вищу забур’яненість і масу бур’янів. При ширині міжрядь 45 см в порівнянні з шириною 70 см забур’яненість і маса бур’янів знижувались.

Запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0-100 см при ширині міжрядь 70 см в залежності від густоти стояння рослин змінювались від 59.3 до 65.2 мм, гібрида Харківський 49 - від 62.5 до 65.8 мм, гібрида Одеський 123 - від 58.1 до

62.3 мм, а при ширині 45 см у сорту - від 62.3 до 67.1 мм, у гібрида Харківський 49 - від 64.5 до 67.6 мм, у гібрида Одеський 123 - від 61.5 до 64.2 мм. Отже, при ширині міжрядь 45 см в порівнянні з 70 см запаси продуктивної вологи грунту збільшувались.

Вміст олії в насінні залежить від сортових особливостей, густоти стояння і в меншій мірі від ширини міжрядь.

' Основним показником продуктивності соняшника є урожайність насіння і збір олії з одиниці плоші (табл-2). Таким чином .найвищу урожайність насіння і збір олії соняшника було одержано при ширині міжрядь 45 см при густоті стояння сорту ВНДІОК 8883 поліпшений 55 тис., гібрида Харківський 49 - 65 тис., гібрида Одеський 123 - 60 тис. рослин на 1 га.

РОЗДІЛ 4 ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА. ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ І ПБРИДІВ СОНЯШНИКА

В залежності від строків сівби тривалість періоду сівба - дозрівання у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений була 120 - 128 днів, у гібрида Харківський

Таблиця 2 Урожайність насіння і збір олії соняшника в залежності від густоти стояння і ширини міжрядь (1992-1995 рр.)

Густота Сорт, гібрид

стояння ВНДЮК 8883 поліпшений Харківський 49 Одеський 123

рослин, урожайність збір олії, кг/ га урожайність збір олії, кг/ га урожайність збір олії, кг/ га

тис./ га насіння, ц/ га насіння, ц/га насіння, ц / га

Ширина міжрядь,см 1

70 45 70 45 70 45 70 45 70 45 70 45

40 19.2 20.9 914 1003 17.1 18.4 822 889 17.3 18.9 846 928

45 20.3 22.1 978 1069 18.7 20.1 907 979 18.6 20.2 919 1000

50 21.3 23.4 1035 1139 19.9 21.5 971 1055 19.7 21.1 981 1053

55 20.7 23.8 1008 1164 20.8 22.1 1019 1089 19.2 21.4 952 1072

60 19.8 22.7 960 1112 20.2 22.6 988 1110 18.5 21.8 912 1086

65 18.6 21.1 896 1027 19.5 23.0 950 1125 17.6 20.7 864 1027

70 17.2 19.3 824 932 18.8 21.9 910 1066 16.5 19.3 805 951

НІР« 2.0 95 1.5 69 1.9 93

49 -110 -119 днів, у гібрида Одеський 123 - 124 -133 дні. ГІри сівбі в більш пізні строки вегетаційний період у сорту ВНДЮК 8883 поліпшений зменшувався на 8 днів, а у гібридів - на 9 днів. Одним з важливих показників, який характеризує умови вирощування рослин соняшника різних строків сівби, є висота стебла. Від сходів до утворення другої пари листків соняшник росте повільно і висота рослин при всіх строках сівби складає у сорту ВНДЮК 8883 поліпшений 4.9-5.3%, у гібрида Харківський 49 -5.1-5.5%, у гібрида Одеський 123 - 4.65.2% від кінцевої його висоти. Ріст соняшника посилюється розпочинаючи від утворення другої пари листків до утворення кошика.

У даний період відмічена висота рослин соняшника сорту 37.1-38.2%, гібрида Харківський 49 - 42.8-43.9%, гібрида Одеський 123 - 36.7-37.9% до кінцевої його висоти. Найбільший приріст стебла відмічений у період утворення кошика - цвітіння. У цей період висота рослин досягла у сорту 97.9-98.3%, у гібрида Харківський 49 - 98.0-98.3%, у гібрида Одеський 123 - 97.8-98.1% від кінцевої його висоти. Ріст стебла закінчується через 4-5 днів після початку цвітіння, тобто в середині цвітіння і до дозріванні висота стебла не збільшується. При сівбі в більш пізні строки зменшується висота рослин сорту ВНДЮК 8883 поліпшений від 158.3 до 143.8 см, гібрида Харківський 49 - від 103.6 до 93.7 см, гібрида Одеський 123 - від 162.7 до 151.9см.

Серед факторів, які визначають загальну продуктивність рослин, фотосинтезу належить провідна роль. Роль фотосинтезу в формуванні врожаю залежить від облистяності однієї рослини та загальної площі листової поверхні.

Нашими дослідами встановлено, що кількість листків при більш пізніх строках сівби збільшується у сорту від 26.8 до 29.1 штук, у гібрида Харківський 49 - від 24.3 до 26.4, у гібрида Одеський 123 - від 25.4 до 27.7 штук. П.Г.Семихненко (1965) робить висновок про те, що збільшення кількості листків при більш пізніх строках сівби пов’язано з тим, що рослини розвиваються в умовах більш високих температур і більшої тривалості світового дня. Рослини соняшника формували максимальну площу листової поверхні при рекомендованому строкові сівби. При більш пізніх строках сівби площа листової поверхні зменшується у сорту ВНДЮК від 5053 до 3987 см2, у гібрида Харківський 49 -від 4349 до 3572 см2, у гібрида Одеський 123 - від 4607 до 3623 см2. Отже, сівба в більш пізні строки приводить до зменшення площі листової поверхні.

Діаметр кошика та маса 1000 насінин є важливими елементами структури урожаю. Максимальний діаметр кошика і масу 1000 насінин рослини соняшника формували при рекомендованому строкові сівби. При сівбі в більш пізні строки діаметр кошика зменшувався у сорту від 17.6 до 15.2 см, у гібрида Харківський 49 - від 17.0 до 15.6 см, у гібрида Одеський 123 - від 16.2 до 14.7 см, а маса 1000 насінин у сорту - від 62.31 до 58.72 г, у гібрида Харківський 49 - від 52.46 до 49.21г, у гібрида Одеський 123 - від 49.73 до 46.74 г. Отже, сівба в

пыл пізні строки приводить до зменшення діаметра кошика і маси 1000 насінь

В результаті різних строків сівби створюються різні температурні умови ія проростання насіння і бур’янів. Забур’яненість посівів соняшника сорту гЩЮК 8883 поліпшений змінювалась від 17.4 до 8.9 штук, гібрида Харківські 49 - від 18.3 до 10.8 штук, гібрида Одеський 123 - від 17.9 до 9.7 штук на 1 !. Маса сухих бур’янів з одного квадратного метра в залежності від строків зби соняшника сорту ВНДЮК 8883 поліпшений змінювалась від 63.1 до 27.3 гібрида Харківський 49 - від 68.4 до 33.5 г, гібрида Одеський 123 - від 66.3 до К2 г. Отже, сівба соняшника в більш пізні строки приводить до зниження за-'р’яненості посівів.

Сівба соняшника в рекомендований строк забезпечує вміст олії в насінні >рту ВНДЮК 8883 поліпшений 48.6%, гібрида Харківський 49 - 49.0%, гібри-і Одеський 123 - 49.8%, а при пізній сівбі вміст олії знижується у сорту до г.4%, у гібрида Харківський 49 - до 47.9%, у гібрида Одеський 123 - 48.5%. гже, при пізніх строках сівби знижується вміст олії в насінні, а лушпинність ісіння підвищується.

На величину врожаю при різних строках сівби значно впливає густота ояння рослин соняшника перед збиранням (табл.З), яка в значній мірі зале-дть від польової схожості насіння та ураженості соняшника хворобами. ”

Сівба соняшника в ранній строк приводить до зниження польової схожо-і насіння у сорту ВНДЮК 8883 поліпшений від 80 до 73% ,у гібрида Харків-кий 49-від 79 до 72 % , у гібрида Одеський 123 - від 79 до 71 % .При сівбі в :комендованнй строк загальна кількість уражених хворобами рослин соняш-іка сорту ВНДЮК 8883 поліпшений була 20.2%, гібрида Харківський 49 -1.1%, гібрида Одеський 123 - 19.7%. Ураженість хворобами зростає у гібрида арківський 49 до 24.3% при сівбі в ранній строк, а при сівбі через 10 днів піс-[ рекомендованого у сорту ВНДЮК 8883 поліпшений - до 26.5%, у гібрида чеський 123 до 27.0%. Отже, рослини соняшника при рекомендованому ¿тро-іві сівби мали найбільшу густоту стояння за рахунок високої польової схожо-і насіння і зниження ураженості хворобами в порівнянні з іншими строками.

Сівба соняшника в ранній строк приводить до істотного зниження густо-[ стояння в порівнянні з рекомендованим строком. Таким чином, при реко-¡ндованому строкові сівби одержали найвищу урожайність насіння у сорту ЗДЮК 8883 поліпшений 21.3 ц /га, гібрида Харківський 49 - 20.8, гібрида чеський 123- 19.7 ц/га, що забезпечило збір олії, відповідно, 1035, 1019 і 11 кг/га. *

о залежності від строків сівби (1992-1995 рр.)

Сор г, гібрид

Строки ВНДЮК 8883 поліпшений Харківський 49 Одеський 123

сівби густота стояння, тис./ га урожайність, ц/ га збір олії, > "і ■/ га густота стояння, тис./ га урожай- ність, ц/га збір олії, кг/ га густота стояння, тис./ га урожайність, ц/ га збір олії, кг/ га

Рекомендований 54.2 21.3 і 035 54.9 20.8 1019 54.5 19.7 981

(контроль) Ранній 47.5 20.4 985 47.7 20.0 976 47.2 18.6 919

Через 5 днів після 53.3 20.1 |?67 53.5 19.7 955 52.6 18.3 900

рекомендованого Через 10 днів піс- 49.9 18.2 Ш 51.3 18.1 867 49.7 16.9 819

ля рекомендованого НІРи 4,8 2,7 139 5,5 2,4 119 5,4 2,5 133

РОЗДІЛ 5 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПОСІВАХ СОНЯШНИКА

При використанні мінеральних добрив висота рослин соняшника зростає у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений в межах 143.3 - 153.9 см, у гібрида Харківський 49 - 92.4 -102.2 см, у гібрида Одеський 123 - 148.7 - 159.5 см. Площа листової поверхні на контролі становила у сорту 3974 см2, у гібрида Харгівський 49 - 3435 см2, у гібрида Одеський 123 - 3613 см2, а при внесенні від-

повідно, 5219,4557,4792 см2.

Використання мінеральних добрив в дозі N60P9qK6o дало можливість збільшити в порівнянні з контролем діаметр кошика сорту ВНДІОК 88S3 поліпшений на 2.8 см, гібрида Харківський 49 - на 1.9 см, гібрида Одеський 123 - на

1.7 см і одночасно підвищити масу 1000 насінин, відповідно, на 4.41,3.81 і 3.78 г, тоді як на контролі діаметр кошика був у сорту 15.2см, у гібргаа Хар-кївський 49- 15.4 см, у гібрида Одеський 123 - 14.7 см, а маса 1000 насінин, відповідно, 58.68, 49.17,46.59 г.

При надмірному азотному живленні вміст олії в насінні знижується, і лушпинність насіння підвищується.

На величину врожаю при внесенні мінеральних добрив впливає г; стояння сонншника, яка залежить як від схожості, так і від ураженості хв> бами (табл.4). Ураженість хворобами соняшника сорту ВНДІОК 8883 поліпш — ний була в межах 19.2-25.7%, гібрида Харківський 49 - 17.9-22.8%. гібрида Одеський 123 - 18.7-24.1%. Отже, внесення мінеральних добрив в дозі Р60, КбоРздКьо в порівнянні з контролем приводить до істотного збільшенні, а внесення NT60 - до істотного зменшення густоти стояння.

Таким чином, при внесенні NwPwKeo одержано найвищу урожаішсть насіння сорту ВНДІОК 8883 поліпшений 21.8 ц/га, гібрида Харківсьпш 4921.1 ц/га, гібрида Одеський 123 - 20.2 ц / га, що забезпечило збір оіш, відповідно, 1064, 1038, 1008 кг /га. Внесення мінеральних добрив в порйнянні з контролем дає можливість підвищити збір олії соняшника сорту ВНДІОК 8883 поліпшений на 174 кг /га, гібрида Харківський 49 - на 169 кг /га, гібрада Одеський 123 - на 161 кг/га.

РОЗДІЛ 6 ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Виробничі досліди проводили в 1995-1996 pp. з сортом ВНДІОК 8883 поліпшений. Виробничі досліді! по виявленню оптимальної площі япвлення проводили в КСП “1 Травня” Сумського району Сумської області. Результати наших досліджень показали, що і в виробничих умовах при ширині мгарядь 45

в залежності від дози мінеральних добрив (1992-1995 рр.)

Доза мінеральних добрив, кг /га Сорт, гібрид !

ВНДЮК 8883 поліпшений Харківський 49 ¡ Одеський 123

густота стояния, тис./ га урожай- ність, ц/га збір олії, кг/ га густота стояння, тис./ га урожай- ність, ц/га збір олії, кг/га густота стояння, тис./ га урожай- ність, ц/га збір олії, кг / га

Контроль 51.3 18.2 890 52.1 17.6 869 , Í 51.7 і і 16.9 847

Neo 47.5 19.2 912 48.2 18.5 886 47.8 17.8 863

Pío 55.1 20,1 975 55.8 19.7 961 І 55.6 18,6 924

ЫбоРбО 53.4 21.1 1011 54.2 20.5 992 І 53-8 19.5 957

NüoI’eoKöo 54.2 '21.3 1035 54.9 .20.8 1019 і 54.5 19.8 986

N90P60I40 49.6 20.8 992 50.4 20.2 974 ¡ 50.1 19.4 947

NfioIfyKfio 54.7 21.8 ■ 1064 55.8 21.1 1038 55.2 20,2 1008

NioPis 52.1 20,3 Ш 52.7 19.8 962 52.3 18.9 932

N20P30 52.9 20.8 1005 53.5 20.3 991 53.0 19.3 955

HIP0J 1.9 2.3 103 2.0 2.3 107 І 2.0 1 2.1 96

(і густоті, стояння 55 тисУ га були одержані найвища урожайність насіння і :їр олії.

Виробничі досліди по виявленню оптимальної дози мінеральних добрив навчально-дослідному господарстві Сумського ДАУ Сумської області підт-рДНЛИ ефеКГИВНІСТЬ ВНесеННЯ МІНераЛЬНИХ ДобрИВ З ДОЗІ N6oP9oK«o-

Результати виробничих дослідів в АГТТЗТ “Гігант” Тростянецького району Сумської області показали, що при сівбі соняшника в рекомендований строк одержали найвищу урожайність насіння і збір олії. Таким чином, результати одержані у дослідах були підтверджені в виробничих умовах.

РОЗДІЛ 7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

В порівнянні з контролем при вирощуванні соняшника при ширині між-їдь 45 см одержано найвищий чистий прибуток при густоті стояння 55 тисі га ірту ВНДЮК 8883 поліпшений 96 грн. 18 коп., при густоті стояння 65 тис У га зрида Харківський 49 - 118 грн. 64 коп., при густоті 60 тисУ га гібрида Одесь-ш 123 - 80 грн. 44 коп.

Сівба соняшника в рекомендований строк є економічно доцільною, а в ¡рівнянні з рекомендованим при сівбі в інші строки одержали збитки по сорт/ ВДІОК 8883 поліпшений від 34 грн. 79 коп. до 121 грн. 46 коп., по гібрид ірківський 49 - від 30 грн. 93 коп. до 105 грн. 99 коп., по гібриду Одеські' !3 - від 42 грн. 53 коп. до 109 грн. 86 коп.

В порівнянні з контролем при внесенні мінеральних добрив в де »РэоК^о одержано найвищий чистий прибуток по сорту ВНДЮК 8883 полії гний 93 грн. 82 коп., по гібриду Харківський 49 - 89 ірн. 95 коп., по гібрид; песький 123-82 грн. 22 коп.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

Одержані експериментальні дані дозволили зробити такі основні виснов-

і:

1. Сівба соняшника з шириною міжрядь 45 см має переваги перед сівбою стандартною шириною міжрядь 70 см і забезпечує більш рівномірне, розмі-їння рослин при оптимальній площі живлення.

2. Густота стояння соняшника залежить не тільки від норми висіву, а таж від польової схожості насіння та ураженості рослин хворобами і опти-шьна густота стояння сприяє підвищенню урожайності насіння і збору олії.

3. Сівба соняшника з шириною міжрядь 45 см забезпечує збільшення засів продуктивної вологи грунту, а також зниження забур’яненості посівів.

4. Ширина міжрядь соняшника 45 см в незначній мірі впливає на вміст олії, але за рахунок вищої урожайності насіння забезпечує більш високий збір олії з одиниці площі.

5. Вирощування соняшника з шириною міжрядь 45 см викликає збільшення площі листової поверхні, діаметра кошика і маси 1000 насінин, що підвищує урожайність насіння в залежності від густоти стояння: у сорту ВНДІОК 8883 поліпшений в межах 1.7-3.1ц/га, у гібридів: Харківського 49 -1.3-

3.5 ц/га, а Одеського 123 - 1.4-3.3 ц/га.

6. Найкращим строком сівби є рекомендований. Сівба соняшника в ранній строк приводить до зрідження посівів в результаті ураженості хворобами і низької польової схожості насіння. Посіви раннього строку сівби були більш забур’яненими.

7. Сівба в рекомендований строк сприяє підвищенню урожайності і якості насіння соняшника, в результаті чого збільшувалась густота стояння, діаметр кошика, маса 1000 насінин, вміст олії. Більш пізній строк сівби завжди приводить до зниження не лише врожайності, але і якості насіння.

8. Внесення мінеральних добрив в дозі НоР^К«» забезпечує збільшення густоти стояння і зниження ураженості хворобами.

9. Вирощування соняшника на фоні мінеральних добрив ^РадК«) дає можливість збільшити площу листової поверхні, діаметр кошика і масу 1000 насінин, що сприяє підвищенню урожайності насіння та виходу олії.

10.Найбільш ефективно вирощувати соняшник.: при ширині міжрядь 45см і густоті стояння сорту ВНДІОК 8883 поліпшений-55 тис., гібрида Харківський 49 - 65 тис., гібрида Одеський 123 - 60 тис. рослин на 1 га, на фоні мінеральних добрив ИбоРздК^о та при рекомендованому строкові сівби.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При ширині міжрядь 70 см вирощувати соняшник при густоті стояння сорту ВНДІОК 8883 поліпшений - 50 тис., гібридів: Одеського 123 - 50 тис. і Харківського 49 - 55 тис. рослин на 1 га. При ширині міжрядь 45 см доцільно збільшити густоту стояння соняшника сорту ВНДІОК 8883 поліпшений до 55тис., гібрида Харківський 49 - до 65 тис., а гібрида Одеський 123 - до 60 тис. рослин на 1 га.

Сівбу соняшника проводити в рекомендований строк при стійкому прогріванні грунту на глибині 10 см до 10-12°С. .

При вирощуванні соняшника використовувати мінеральні добрива в дозі ИбоРадК«)- Азотні добрива вносити весною під культивацію, а фосфорно-калійні

- восени під зяблеву оранку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Деменко В.М. Вплив площі живлення на продуктивність соняшника Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської проду-дії. - Матеріали наукової конференції. Суми, 1995. -С. 143.

Деменко В Ж, Нагорний В.І. Продуктивність соняшнику в залежності від років сівби //Вісник Сумського сільськогосподарського інституту. - 1997. -ИП.1.-С.16-І8.

Деменко В.М., Жатов О.Г. Продуктивність соняшнику в залежності зід тощі живлення//Вісник Сумського сільськогосподарського інституту. -1997. -ИП.1.-С. 18-19.

Деменко В.М. Ефективність використання мінеральних добрив на посівах шяшнику //Вісник Сумського сільськогосподарського інституту. - 1997. -Вип. -С. 19-21.

Деменко В.М. Формування високопродуктивних посівів районованих іртів соняшника в умовах Сумської області.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ітутаня кандидата, сільсько-ісподарських наук за спеціальністю 06.01.0е - рослинництво. - Інститут цук->вих буряків УААН, Київ, 1998. .

Дисертацію присвячено питанню формування високопродуктивних посів районованих сортів соняшника. В умовах Сумської області відображено за-:жність продуктивності соняшника від густоти стояння, ширини міжрядь, років сівби і доз мінеральних добрив. Встановлено, що найбільш ефектне-ірощувати соняшник при рекомендованому строкові сівби, на фоні мінера.. -їх добрив ЇЧбоРзоЮо, при ширині міжрядь 45 см і густоті стояння сорту НДЮК 8883 поліпшений 55 тис., гібрида Харківський 49 - 65 тис., гібрида цесысий 123 - 60 тис. рослин на 1 га.

Ключові слова: соняшник, урожайність, олія, густота стояння, ширина 'жрядь, строки сівби, добрива.

Деменко В.М. Формирование высокопродуктивных посевов райониро-інньїх сортов подсолнечника в условиях Сумской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой стопени кандидата сельскохозяйствен-.IX наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт сахарной :еклы УААН, Киев, 1998. *

Диссертация посвящена вопросам формирования высокопродуктивных >севов районированных сортов подсолнечника. В условиях Сумской области ражена зависимость продуктивности подсолнечника от густоты стояния, ши-[ны междурядий, сроков посева и доз минеральных удобрений. Установлено,

что наиболее эффективно выращивать подсолнечник при рекомендованном сроке посева, на фоне минеральных удобрений N«)P9oK«o, при ширине междурядий 45 см и густоте стояния сорта ВНИИМК 8883 улучшенный 55 тыс., гибрида Харьковский 49 - 65 тыс., гибрида Одесский 123 - 60 тыс. растений на 1 га.

Ключевые слова: подсолнечник, урожайность, растительное масло, густота стояния, ширина междурядий, сроки посева, удобрения.

Demenko V.M. Formation of high-yielding crops of registered varieties of sunflower in conditions of Sumy region. -Manuscript.

The thesis is submited for a candidate’s degree in agricultural sciences in speciality 06.01.09 -Plant Farming. Institute of Sugar Beet UAAS, Kiyv, 1998.

The thesis is devoted to the problems of formation of high-yielding crops of registered varieties of sunflower. It was reflected that sunflower productivity de-pendson planting density, width between rows, terms of sowing and doses of mineral fertilizers in conditions of-Sumy region. It was established the most efficiency of sunflower’s growing is connected with the doses of mineral fertilizers as NîoPçoKgo, recommended terms of sowing and planting density as 55.000 (VNIIMK. 55 variety), 65.000 (hybride Kharkivsky 49), 60.000 (hybride Odessky 123) plants per hectar.

Key words: sunflower, yield, oil, planting density, width between rows, term of sowing, fertilizers.