Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроэкологическое и теоретическое обоснование интенсификации зеленого конвейера в условиях юго-западной части Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологическое и теоретическое обоснование интенсификации зеленого конвейера в условиях юго-западной части Лесостепи Украины"

рГ Б ОД

: ; ■.'. ; укра'шсышй держащий аграршй ушверсйтет

На правам рукопиоу

БШАТ ШКОЛА 1ВШ0ВИЧ

агр0ек0л0г1чне 1 теоретичне обгрлггувашш 1нтенс1шкацп зеленого конвейера В УМОЗАХ гпвдекно-ЗАХВДШ ЧАСТККМ д1с0степу уйра1ни

06.01.12 - кормовиробництво i лук1вництво

Автореферат дисертацП на едобуття наукового ступени доктора с1льскогосподарських наук

kjiïb - 1094

Робота виконана в Кам'янець-Под1льському с1льськогоспо-дарському 1нститут1.

Науковий консультант - академ!к УААН, доктор с1льсъкогос-подарських наук, професор Бабич Анатол1й Олександрович.

ОфШйн! опоненти:

доктор с1льськогослодарських наук, професор

Мойсеенко Володимир ¡ванович;

доктор с1мьськогосподарських наук, професор

Утеуш Юр1й Адольфович.

доктор с1льськогосподарських наук, професор

Бегей Семен Василъович;

Пров1дна установа - Полтавський с1льськогосподарськик 1нс-т}ггут.

Эахист в1дбудеться " року о /¿—-год. .

на аасаданн! Спец1ал1зованоЗ вченоЗ ради Д. 01.05.07 в Укра-Знському державному аграрному ун!верситет1 аа адресов:

252041, м. Кшв-41, вулиця ГероЗв оборони 15, УДАУ, корпус 3, аудитор!я 68.

Просимо Вас прийняти участь у зас1данн! Спец1ал1зовано1 вчено1 ради, або вислати св!й в!дгук, в 2-х прим1рниках, ватверджений печаткою, аа адресою:

252041, м. Ки"1в-41, вулиця Геро']'в оборони 15, сектор 8а-хмсту дисертац1й.

3 дисертащею мола:а овнайомитись в б!бл1отец! УкраЧнського державного аграрного ун!верситету.

Автореферат роз1сланий 1994 р.

—¿г

Вчений секретар

Спец1ал1вовано~1 вчено! ради

кандидат с1льськогосподарських наук,

доцент

Л1тошенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА POBOTJÍ

Актуальн1сть проблеш. Шдввдення продуктивности тварин-ництва неможливе без виробництва достатньо! к!лькост1 висо-кояк!сних зелених kopmíb.

Зелений корм може практично повн1стю забеэпечити bcí «ит-T6Bi функцП тварин, так як в ньому ыхстяться б!ологгчно важлив! речовини - високояк!сн! проте'ши, неватнт атно-кислоти, жирн1 кислота, легкоферментован! вуглеводи, багато BiraMiHlB i bcí необх1дШ макро- i макроэлемента. В Батальному баланс! кормiв питома маса зеленого корму складав до 30%, в окремих господарствах - 53-40% (Бабич А.О., 1991).

Агроеколог1чн1 умови зони дають мсшшв1сть вабевпечити тваринництво зеленими кормами з 15-20 kbítim до к1нця листопада за рахунок ращонального створення i використання зеленого конвейера.

Проведен! нами багатор!чн! досл!дження з питань особливос-тей вирощування основних, промгжних i нових кормових культур в зеленому конвейер! 1 одержания еколог!чно чисто! продукцн зелено! маси для тваринництва, а такох рац!онального викориетання природних кормових уг!дь, рекультивованих земель вони, е актуальними для розвитку ильсгсогосподарського виробнидтва.

Метою i аавданням досл!джень було:

- встановити i науково обгрунтовати наб!р кормових культур в веленому конвейер! э урахуванням грунтово-кл!матичних умов

вони;

- вивиачити оптимальн! норми вис1ву, строга cíb6h кормових культур i строга надходження 8елено! маси залекно вгд б!оло-Пчних особливостей господарсько! 1 кормово! ц!нност! рос-лин;

- г -

- равширити д!апазон використання зелених корм!в в систем! веленого конвейера за рахунок впровадження нових, малопоши-рених 1 нетрадиц!йних кормових культур;

- зробити под!л кормових культур в веленому конвейер! на господарсько-б!олог!чн1 групи 1 встановити питому масу 1х участ! в загот!вл! корм1в за пер1од 5х вегетацП;

- моделювати надходження зелено! маси в зеленому конвейер1 э урахуванням тип!в конвейер1в, а також спец!ад!зац!1 тва-ринництва в колективних 1 фермерських господарствах;

- вивчити х1м1чний склад 1 дати 8оотехн!чну оц!нку велено! маси кормових культур;

- обгрунтувати продуктивн!сть кормових с1воам!н а урахуванням 1нтенсиф!кацП зеленого конвейера в умовах альтернативного зешеробства;

- скласти модел1 р!зних тил!в зеленого конвейера, в зележ-ност! в!д спец!ал1зац11 господарств;

- дати теоретичне обгрунтування одержання, надходження 1 використання зелено! маси кормових культур в зеленому конвейер!;

- провести економ!чну ощнку ефективност! вирощування кормових культур ! рац1опального використання зеЛених корм!в.

Наукова новивна в тому, що внерше в умовах п1вдетю-зах1д-но! частини Л1состепу Украши експершентально доведен! ! теоретично обгрунтован! агротехн1чн! 1 еколог!чн! основи ви-рощування зелених корм!в в систем! зеленого конвейера на природних кормових уг1ддях, рекультивованих землях, створе-них с!нокосах 1 пасовшцах, с!яних в с!возм!нах однор!чних ! багатор!чних кормових культур при !нтенсивному використанн! с!льськогосподарських уг!дь.

1. Розроблена теоретична основа 1 методика створення !н-

тенсивного зеленого конвейера на основ! комплексно! ощнки: грунтово-кл!матичних умов вони, б!олог1чних особливостей кормових культур, IX господарсько! 1 як!сно! ОЦ1НКИ, з вра-хуванням напрямку розвитку 1 продуктивное^ тварюшицтва.

2. Доведен! переваги використання складних бобово-влакових сум1шок перед одновидовими посевами кормових культур по 1х продуктивност1, з0алансованост1 по б!лку, вуглеводах, ампго-кислотному складу 1 цукро-протеиновому в!дношешп.

3. 1нтенсиф1кац1ю зеленого конвейера рекомендовано прово-дити не шляхом насичення його набором велико! к!лькост1 кормових культур, а методом п1дбору господарсько-б!ологгчних труп рослин для вис!ву !х в сум1шках з р18ними строками с!в-би.

4. Нам!чен1 шляхи надходження зеленого корму з урахуванням питомо! маси господарсько-б!олог1чних груп кормових культур на основ! моделювання строк1в його використання 1 складання зеленого конвейера для р!вних вид!в тварин, колективних 1 фермерських господарств.

5. Встановлена залелайсть м!ж виходом в!всяких кормових одиниць ! вм!стом обм!нно! енерП'1 в зеленому корм! рослин, в!д фази !х скошування 1 пер!оду використання маси в систем! эеленого конвейера.

Практична ц!нн!сть роботи полягае в тому, що залропонован1 виробництву агротехн1чн1 прийоми 1 заходи Шдвищення продуктивное^ эеленого конвейера.

1. Встановлен1 оптимальн1 норми внесения орган!чних ! м1-неральних добрив для одержання еколог!чно чисто! продукцН зелено! маси кормових культур.

2. Рекомендован! заходи пол!пшення 1 рацюнального використання рекультивованих земель, природних кормових уПдь,

с1яних с!нокос!в 1 пасовиц в систем! зеленого конвейера.

3. Шд!бран1 компонента, встановлен! норми вис!ву однор!ч-них 1 багатор!чних культур для простих та складних сум!шок в веленому конвейера.

4. Розроблен1 прийоми зональних технолог!й, а також рекомендован! . для впровадження ! вирощування нових, нетрадиц!й-них 1 малопоширених однор1чних ! багатор!чних кормових рос-лин.

5. Вперше в умовах зони проведена енергетична ощвка вирощування кормових культур в систем! зеленого конвейера.

Реал!зац!я результат!в досл!джень - зд1йснювалась в госпо-дарствах Хмельницько!, Черн1вецько1, Терноп!льсько!, В!н-ницько!, 1вано-Франк!всько1 областей на площ1 250 тис. га. Матер!али досл!джень включен! в учбовий пос!бник, брошюру, 4 республ1канських 1 5 обласних рекомевдац!й, а також в б !н-формащйних листк!в.

Насшдки досл!джень знайшли свое в!дображення в наукових вв1тах кафедри кормовиробництва в 1977-1993 рр., як1 апробу-вались 1 затверджувались 1нститутом корм!в УААН.

За результатами досл!джень в 1990 роц! на досл!дному пол! 1нституту 1 ф1л!ал1 кафедри - агроф!рм1 "Укра!на" Чемеро-вецького району Хмельницько! облает! проведен! дв1 республ!-канськ! конференцП: "Нов! технолог! 1 загот1вл1 та збер!ган-ня корм1в ! кормового б!лка на баз! комплексно! механ!за-ц!!", "Досв1д вирощування та впровадження нетрадид!йних кормових рослин на Укра!н!".

Окрем! питания досл1дно! роботи по особливостях вирощування 1 переробки тотнамбура ! тойнсоняшника (технолог!!, зразки, схеми та !н.) в 1991-1993 роках демонструвались на виставках-ярмарках Укра!ни (м. Ки!в).

Основн! положения, як! виносяться на захист. Агроеколог1ч-н1 1 теоретичн! основи !нтенсиф!кацП веленого конвейера обумовлюються комилексн!стю оц!нки фактор!в: - шляхи пол1п-шення, продуктивн!сть ! рац!ональне використання природних кормових уг!дь 1 рекультивованих земель;

- особливост1 вирощування, урожайн1сть 1 як!сн! показники зелених корм!в основних, пром!жних, нових та малолоширених кормових культур в зеленому конвейер!;

- продуктивн!сть, б!оенергетична оц!нка кормових с!возм!н, насичених багатор1чними травами, пром!жними 1 нетрадиц!йними культурами;

- граф!чне моделювання строк!в використання зелено! маси, складання плая!в та орган!зац!я веленого конвейера з ураху-ванням спец!ал!зац!'1 господарств.

Апробац!я роботи та публхкац!!. Основн! науково-теоретичн! та практичн! положения реэультаПв досл!джень апробувались на М!жнародних, всесоюзних ! республ!канських 8'5здах, сим-поз1умах, конференц1ях 1 сем!нарах (Ки!в - 1985, 1989; Сик-тивкар - 1.990, 1993; В1нниця - 1990, 1992, 1993; ОрджонШд-эе - 1989; Одеса - 1991; Челяб1нськ - 1991; Велик1 Луки -1992; Дн!пропетровськ - 1992; Черн!вц! - 1993; Республ!ка Крим, Кацивел! - 1993; Кам'янець-Под!льський - 1981, 1982, 1988, 1989, 1990, 1993; Полтава - 1994).

По тем! дисертац!! опубл!ковано 56 наукових праць.

Структура 1 обсяг роботи. Дисертац1йна робота складаеться з вступу, 10 роздШв, висновк1в 1 пропозиц!й виробництву. Обсяг дисертац!!^Х<Г стор1нок машинопису. В робот! подано /^-Г'таблиць, 6 малют^в, 35 додатк!в. Список використано! л1тератури включав 577 найменувань, в тому числ! 43 на !но-земних мовах.

Користуючись нагодою, висловлюю сердечну вдячн!сть науко-вому консультанту, академ1ку УААН, доктору с1льськогоспо-дарських наук, професору Бабичу А.О., вс!м сп!вроб!тникам кафедри кормовиробнидтва за консультацП, ц!нн! поради, до-помогу 1 участь в обговорена результат!в досл!джень.

Умови, об'вкти 1 методика досл!джень. Дисертад!я написана на основ! результатов доагиджень, проведених автором самос-т1йно у 1977-1993 рр. в Кам'янець-Под!льському с1льськогос-подарському !нститут1.

Агроеколог1чн1 умови п1вденно-вах1дно"1. частини ЛЮостепу Укра'1'ни п!дтверджують можлив1сть вирощування високоЗ урожай-ност1 1 хорошо! якост! зелено! маси кормових культур. Се-редньор!чна к!льгасть опад!в складае 572 мм, з них 420-470 мм припадае на вегетацпший пер!од 1 до 220-241 мм на л1тн1 м1сяд1.

Тривал!сть вегетадШюго пер!оду - 175-185 дн1в, п1сля вбирания озимих на зелений корм - 145-160, а для л1тн!х п!с-ляук1сних 1 шсляжнивних культур - 85-65 дн!в.

Польов1 досл1ди проводились в роки досапджень: 1977-1982 -на рекультивованих землях, стац1онар1 кафедри загального землеробства, в 1980-1986 рр. - на суход!льних луках природ-них кормових уПдь, в 1982-1993 рр. - на фШал! кафедри кормовиробнидтва в базовому господарств1 (агроф1рма "Украина" Чемеровецького району Хмельницько'1 облает!), в 1983-1992 рр. - на баз! кормово! с!возм1ни агроф1рми "Украхна" Горо-доцького району Хмельнидько! облает!, в 1982-1993 рр. - ста-цЮнарн! досл1джеиня на дослшюму пол1 кормово! с1возм1ни кафедри кормовиробнидтва ! демонстрации (мхлкод!ляночн!) досл1ди по !нтродукц!1 нових (нетрадид!йних) мапопоширених кормових культур при польов!й лаборатор!']' якост1 кормдв

Кам'янець-Под1льського с!льськогосподарського 1нституту.

Досл1дження проводились на типових для дано! зони грунтах 1 грунтотв1рних породах; с!р! 1 темно-с1р1 л!сов1, чорноземи глибок1 малогумусн1, оп!дзолист1, лесовидн1 суглинки 1 леей. В кормов1й с1возм!н1 (стац!онару) кафедри кормовиробництва, де виконувалися основн! багатор1чн1 досл1дження, грунт -чорнозем глибокий малогумусний середньо^суглинковий на лес1. В шару грунту 0-30 см вм1ст гумусу (аа 1.В, Тюршим) стано-вив 4.0-4.5%, легког1дрол1зованого азоту (за Корнф1лдом) -7.8-9.2 мг, рухомого фосфору (за Ф.В. Ч1р1ковим) - 10.1-13.5 1 обм!нного кал!ю (эа П.В. Протасовим 1 А.Л. Маслово'О -13.5-15.6 мг на 100 г грунту. Реакщя грунтового розчину складае 5.8-6.Я рН (сольове), г1дрол1тична кислотн!сть (эа Каленом) - 2.2 мг/екв на 100 г грунту. Ступ1нь насиченост1 основами - 98%.

Площа пос1вно! д1лянки в стац1онарних досл!дах кормовси с!возм1ни складала для основних пос1в1в 60 м2 1 пром1жних 50 м2, обл1кова в!дпов1дно - 45 1 35 м2. Повторн1сть - чотирь-охразова, розм1щення вар1ант1в - посл!довне. При виконанн! польових досл1джень, фенолог!чних спостережень 1 бюметрич-них вим1р1в рослин користувались "Методичними рекомендац!ями по проведению польових досл1д1в з кукурудзою" (1980 р.) 1 методиками Держсортовипробування с1льскогосподарських культур (Фед1н М.А., 1985).

В рослинних зразках визначали: вм1ст сухо! речовини - шляхом висушування при температур! 105°С до пост1йно! маси; за-гальний азот - за Кельдалем, з перерахунком на сирий протеЗн з допомогою коефщ1бнта 6.25; кл!тковини - за Геннебергом 1 Штомманом; жир - эа Рушковським; каротин - методом Щреля; "сира зола" - сухим озоленням; фосфор - ванад!ево-мол1бдено-

вкм методом; калыдй - комплексометричним методом; кад!й -полум'яно-фотометричним методом; н!траного азоту - з допомо-гою Юноселективного електроду по методит Ц1НА0. Bmíct cip-ки, магн!ю, мол!бдену, зал1за, марганцю, ul%í, бору, цинку, кобальту та !нших макро- i м!кроелемент!в в рослинних араэ-ках вианачали по методиц! Г. Я. PiubKica, беэазотистих екс-трактивних речовин i в!всяних кормових одиниць - разрахунко-вим методом. Ам!нокислотний склад зелено! маси вивначали на автоматичному анал!затор! ААА-881.

Математична обробка реэультат!в польових 1 лабораторних досл1д!в проводилась методами дисперс1йного, кореляц!иного, регрес1йного анал!з!в та граф!чного моделювааня на персональному комп'ютер! IBM АТ-286.

Еконш1чна i енергетична оц!нка ефективност! вирощування кормових культур i використання корму в зеленому конвейер! виконувалась за методиками "Енергетична ефективн!сть вирощування с i ль сь когосподарсь ких культур" (методичн! рекомендацЛ Волгоградського с!дьськогосподарського !нституту, Волгоград, 1965), та 'Чнструкщя i нормативи по визначенгао економ1чно! i енергетично! ефективност! прим1нення добрив" (Москва, 1987).

результати дослгджень

1. шшхи шшшшшя природних кормових УИДЬ I рацюнальне використання рекультивованих земель в систем! зеленого конвейера.

В умовах зони суход!льн! луки займають 87.2% загадьно! шюиц природних кормових уПдь, як! розмИцен! в систем! Товтрового пасма perioHy ! утворюють висок! схилов1 часто ероз1йн1 каньйови р!чок - Дн1стра, Смотрича, Збруча, Зах1д-ного i Швденного Бугу (Лазаренко 6.К., Сребродольський

B.I., 1969).

Важливим заходом перезалуження кормових уг1дь е внесения за 8-10 дн!в до с1вби трав герб1циду уталу (3 кг/га) з пос-д!дуючим 2-х разовим дисяуваяням старого п!дкошеного травостою.

13родуктивн1сть трав i травосум1шок в зяачн!й Mipi залежала в1д внесения добрив. Вих1д зелено! маси костриц! тростинно! при внесенн! N120 (розд!льне 40x3) на фон1 Рбо'^120 складав 345.8 ц/га i 67.5 ц/га кормових одиниць, вм1ст перетраного проте!ну в зелен!й мас1 зб!льшувався до 112.2 г в 1 кормов1й одиниц!. Максимальна урожайн!сть вегетативно! маси при вив-чаемих режимах азотного живлення була одержана при трьоху-к1сному використанн! травостою, коли перший ук1с проводиться в фазу викидання волотей на висот! зр!зу 6-8 см. При чотирь-охразовому скоауванн1, коли перший ук!с проводили в фазу ви-ходу в трубку, загальна маса -урожаю зменшувалась на 10.5-21.4 ц/га. П'ятиразове скошування (стравлювання) може бути лише при пасовищному використанн1 травостою i одержанню б!льш дешевого корму.

Зб1льшення доз азоту до N150 не впливало суттево на зм1ну сирого проте!ну, при цьому спостер1галось зменшення вм1сту вуглевод1в 1 зб1льшення вм1сту н1трат!в (140 мг на 1 кг корму). ДоЩльно в!дм1тити, що при зб1льшенн! пер1оду м!ж внесениям азоту i строкой скошування травостою bmíct н1трат1в зменшуеться. Bmíct незам1нних ам1нокислот зм1нювався в за-лежност! в1д внесения дози азоту i фази скошування трав. Самим високий вих!д незам!нних ам1нокислот в!дм!чався при внесенн! N150 (50x3) - 285.6 кг/га в фаз! кущ!ння костриц! тростинно!. В м!ру стар!ння рослин к1льк1сний склад ам1но-кислот зменшувався нав!ть при внесенн! азотних добрив.

Кострець безостий на суход1льних луках вони формуе дещо нижчу урожайность аеленоЗ маси, н!ж костриця тростинна, але в б1льшим виходом сухоЗ речовини, кормових одиниць 1 перетравного протеЗну.

Люцерна пос1вна в сум1шках з багатор1чними тонконоговими травами покрашуе як1сть зелено! маси, вм!ст перетраного про-теТну в 1 кормов!й одиниц! зростае до 132.8-144.8 г (табл. 1).

1. Лродуктивн!сть багатор1чних трав на культурних с¿кокосах 1 пасовищах суход!льних лук (середне за 1982-1985 рр.)

Трави 1 травосум1шки

Вих!д , ц/га

Зелена маса

Суха речови-на

Кормов! одиниц1

Пере-

травний

проте-

1Н

Вм!ст перетравного протез-ну в 1 кормо-в!и единицу г

430 99.3 77.4 12.9 166.6

341 128.5 . 85.2 8.8 103.0

381 116.5 83.8 7.6 90.6

399 121.2 83.8 11.5 137.2

404 108.2 80.8 11.7 144.8

380 115.2 79.8 10.6 132.8

28.0 15.6 5.4 - -

Люцерна пос1вна Кострець безостий Костриця тростинна Люцерна помвна 60% + кострець безостий 40% Люцерна пос1вна 60% + костриця тростинна 40% Люцерна поспвна 60% + кострець безостий 20% + костриця тростинна 20% Н1Р05

Травосум!шки лвдерни пос!вноЗ з кострицем безостим ! кост-рицею тростинною добре переносить скошування 1 випасання, перебувають в травосто! чотири ! б!льше рок!в. Нами розроб-лена методика ! схема !нтенсивного середньострокового вико-ристання суход1льних лук зони (мал. 1).

Перемене ук1сно-пасовищне використання травостою забезпе-чило в середньому за 4 роки до 60.2-64.3 ц/га кормових оди-

ниць, до в1дпов!дае нормам створення культурних ciHOKOciB 1 пасоввд.

Спос!б використання

скошування - випас - випас випас - випас - скошування

Г 1 -> > ! > 1 ы Г , Ь i. ^ ^ ti N 8

ty ¡иmwt s ( f»i . t >, j 1м> * 1 I* T Г 1____ . ___j

f,, ш ___^ _ _ _J 7/ШШШ)}/7/7пШ г 0 Н 1 В

Q pWRKTjmrott W ЧГ-' fT t >. u 1» 1 i У/////////////////////////,

f**t j у/////////////////////////,

ШЗ Люцерна nociBHa 60% + кострець безостий 20% + костриця тростинна 20%

/// Костриця тростинна 50% + кострець безостий 50%

Мал. 1. Схема двоп!льного ук1сно-пасовищного використання пол1пшених природних кормових уг!дь, 70 га (1983-1986 pp.)

Резервом одержання зелених корм1в в зон1 являються рекуль-тивован1 земл!. ' Продуктивн1сть багатор1чних трав на в1дп-рацьованих в1двалах грунтотв1рних пор1д, '¡х сум1шок м1ж собою i з зональними типами грунт!в залежить в першу чергу вгд внесения орган1чних 1 м1неральних добрив (табл. 2).

Значно вища урожайШсть зелено! маси була одержана на на-сипному шар! чорнозему, дещо менша на лесовидних суглинках i !х сум!шках з третинними глинами. При внесен! 25 т/га гною 1 N125P75K150. а також М250Р150Н300 УРОжайн!сть зелено! маси багаторхчних трав наближалася, а в окрем1 роки, при умов! достатнього зволоження, перевишуе урожайн!сть трав на природних уг!ддях ! еродованих орних землях. Х1м!чний i ам!но-кислотний склад зелено! маси, наявн!сть макро- 1 м!кроеле-

- 12 - мент!в та поживна ц!нн!сть багатор1чних трав э рекультивова- 2. Урожайн!сть зелено! маси багатор!чних трав на рекуль-тивованих вемлях, ц/га (середне за 1977-1982 рр.)

Вар!анти досл!ду Конюшина лучна Буркун б!лии Конюшина лучна 60% + тимоф!-!вка лучна 40% Люцерна пос!вна Люцерна пос1вна 60% +' кострець безостий 40%

Без добрив Гн!й 50 т/га Гн1й 25 т/га + М125Р?5К150

Лесовидн! суглинки 186.4 173.6 180.2 209.1 202.3 237.6 261.3 228.8 248.9 244.0

281.3 301.7 262.8

259.7 248.9 293.6

21.4 25.3 23.4

уы1ш лесовидних суглинклв а червоно-

Вез добрив 152.5 133.6 155.0

Гн1й 50 т/га 196.6 213.2 - 203.8 Гн1й 25 т/га + N125^75^150

308.0 301.3

278.1 324.5 23.3 21.6

бурили глинами •

176.2 169.3 2.32.0 214.8

231.9 245.5 19.7

246.6 271.9 27.1

276.2 299.1 19.7

£59.5 £80.9 22.7

270.0 288.9 18.4

них земель не поступаються корму при вирощуванШ )х на бо-гарних землях.

2. п1двщення пр0дуктивн0сх1 озимих промшшх i п1дс1шй культур.

Озим! пром1*н1 культури .1 1х сумШки в умовах вони являться першими культурними монокартчними агроф1тоценоэами в систем! зеленого конвейера ! надходження зелено! маси в вес-няний пер!од. По строках використання ! господарсько-б1оло-г^чних особдивостях 5х можна розд1лити на три умовних групи: озим! капустян! - озима сур!пиця, перко, т!фон, озимий р1-пак; озим! зернов! (озиме жито, озима пшениця) - в сум1шках з озимим р!иаком 1 озимою викою 1 трети трупа - озим! верво-в! чистих рядкових пос1в1в.

За виходом сухо! речовини 1 кормових одиниць найб!льш про-дуктивними являютьея озимий р!вак ! перко, дещо нижчими ц1

покаэники були при вирощуванн! велено! маси озимого жита в сум1шц1 з озимою викою 1 значно нижчими при вирощуванн1 озимо! сур1пиц! 1 озимо! пшениц!. Наприклад, вих!д кормових одиниць в зелен!й мае! озимого р!паку складав 48.9 ц/га, озимо! сур1пиц1 - 40.7 1 озимо! пшениц! - 35.2 ц/га (табл. 3).

3. Продуктивн1сть овимих пром!жних культур в досл!д!, ц/га (середне за 1985-1988 рр.)

Культури Зелена Суха Кормов! Перетрав

маса речовина 0диниц1 нии про-

теин

Озима сур!пиця 359 44.7 40.7 6.7

Перко 416 56.2 48.5 7.0

Озимий р!пак 364 59.1 48.9 6.9

Озиме жито+озима вика 351 52.6 52.9 7.7

Озима пшениця+озима вика 310 51.3 40.6 6.4

Озиме жито 318 51.7 46.6 7.2

Озима пшениця 286 49.8 . 35.2 6.0

Н1Р05 29.2 3.8 - -

Самий високий зб!р кормових одиниць 1 перетравного проте!-ну одержано в пскЯвах озимого жита в озимою викою + п1сляу-к!сна кукурудза, в!дпов!дно Ш покаэники складали 117.1 ! 12.7 ц/га..-

В 8в' язку з низьким вм!стом сухо"! речовини, а в1дпов!дно 1 кл!тковини в рослинах калустяних культур в пор!внянн! в зла-ковими, вм!ст обм!нно! енерг!! в корм! складав 0.91-1.42 ВДж, тод! як у вегетативн!й мае! озимого жита - 2.05, озимо! пшениц! - 2.21 ВДж в 1 кг зелено! маси. Менте необх1дно! норми М1стили рослини калустяних культур кал1ю - 0.45-0.86%, б!льше кальцШ - до 1.4%. Сп1вв!дношення кальц!ю до фосфору в рослиюпй мае! становило: для злакових - 1.10-1.60, для калустяних - 2.20-3.16.

Важливим резервом !нтенсиф!кацП зеленого конвейера в умо-вах зони являються п!дс1вн! культури. Досл!дження показали,

що п!дс1в рано на весн1 п1д озим! пром!жн1 культури таких

сум1шок, як вика яра + ячм!нь, горох + овес 1 вика яра +

овес + райграс однор!чний дае можлив!сть без затрат енерго-

ресурс!в (крШ с!вби), одержувати додатково один-два укоси

зелено! маси (табл. 4).

4. Урожайн!сть 1 енергетична оц!нка зелено! маси п!дс1вних культур (середне эа 1985-1990 рр.)

Шдс!в п1д озимий П1дс!в п1д озиме

р!пак жито

вика вика

Показники вика горох яра + вика горох яра +

яра + + овес + яра + + овес +

ячм!нь овес райграс ячм!нь овес райграс

одно- одно-

р!чний р1чний

Урожайн1сть зеле-

но! маси, ц/га 223 241 340 209 231 327

Кормов1 одиниц!:

в 1 кг корму 0.16 0.18 0.19 0.16 0.18 0.19 .

ц/га 35.7 43.4 64.6 33.4 41.6 62.1

Перетравний 5.01 8.50

протеП!, ц/га 5.35 6.02 8.84 5.77

0бм1нна енерг1я:

ВДж/кг 1.46 1.90 1.98 1.46 1.90 1.98

ГДж/га 32.5 45.8 67.3 30.5 43.9 64.7

Енергетичн! кор-

мов! одиниц!, ц/га 30.9 43.6 64.1 29.1 41.8 61.6

Вих1д кормових одинидь. перетравного проте!ну 1 обм1нно! енерг1! 8б1льшувався з одклиц! площ1 при п1дс!в1 дво- 1 трь-охкомпонентних сум!шок. Горохо-в1всяна сумшка забезпечувала на 8-10 дн1в ран1ше ук1сну стигл1сть, н!ж вика яра + ячм1нь. Вико-в1веяно-райграсова сум!шка П1сля скошування озимях про-м!жних формувала . два укоси зелено! маси з сумарною урожай-н!стю 327-340 ц/га, перший в основному за рахунок вики яро! + овес 1 частково райграсу однор1чного (195-202 ц/га). Су-марна урожайн!сть озимих пром1жних 1 п!дс1вних культур скла-дала 509-626 ц/га з озимим р1паком 1 459-577 ц/га з озимим житом. Вих1д обм!нно! енерг!! корму при Шдс1вних культурах

складав в!д 30.5 до 67.3 ГДж/га, енергетичних кормових оди-ниць в1дпов1дно - 29.1-64.1 ц/га. Тому, в умовах п1вден-но-аах!дно'1 частини Л1состепу Укра'Пш п!дс1вн1 культури п1д овим! пром!жн1 пос!ви повинн1 вайняти свое м!сце в систем! зеленого конвейера.

3. ранн1 яр1 i п13н1 яр1 сум1шки в зеленому к0нвейср1.

Вико-в!всяна сум1шка е традиц!йною при вирошуванн1 П в вигляд! ранн!х ярих на велений корм. Максимальну урожайн1сть зелено! маси одержують при с1вб! в ранн! строки. Для зб1ль-шення пер!оду використання 0.1. 3!нченко (1990 р.) рекомен-дуе вис!вати !1 в дек1лька строк!в.

Досл!дження, проведен! нами показали, що урожайн!сть 1 як!сть зелено! маси вико-в!всяно! сум!шки залежать в1д сп1в-в!дношення при с!вб! компонент!в вики яро! ! в!вса, а також увЦльиоючих культур.

5. Вплив сп!вв!дношення компонент!в вико-в!всяно! сум!шки на урожайн!сть ! як1сть зелено! маси (середне за 1990-1993 рр.)

Сп1вв1д-ношення компонентов

Норма висхву, кг/га

вики яро!

в1вса

всього

Урожай-н1сть зелено! маси, ц/га

Перетравного про-те!ну, ц/га

Перетравного про-те!ну в 1 кормов1й

одиниц1,

г

0.5 : 1 75 145 220 220 4.9 89

1 : 1 110 110 220 235 5.4 108

2 : 1 145 75 220 389 5.9 122

3 : 1 165 55 220 265 6.2 136

Н1Р05 - - - 11.2 - -

В умовах зони для одержання високого врожаю зелено! маси вико-в1всяно! сум1шки, на 1 га необх1дно вис1вати 130-145 кг вики яро! 1 70-85 кг в!вса, або 4.5-5 млн. нас1ння в сум1ш-ц1, з них на долю вики повино припадати не меньше 2.2-3.0 млн. нас!ння (табл. 5).

- 16 -.

При сп!вв!дношенн! вики яро! 1 в!вса 2:1, або 3:1 корм не т1льки вбогачувався на протеш, так як эб1льшувався вм1ст вики яро! в урожа! до 52.7-57.9%, при цьому велена маса Суда б!льш н1жна, соковита 1 краще поЗдалася тваринами.

CiB6a сум1шки в б1льш nisHl строки веде до зниження уро-жайност! як зелено! маси, так 1 сухо! речовини. Однак, при niBHix строках с!вби зелена маса дещо поживнша, s вищим bmIctom протеЗну, а також пров!там!ну А - каротину. Як показали досл1дження, урожайн!сть вико-в!всяно! сум!шки вростала в1д фази бутон1зац1'1 до утворення боб!в з 282 до 320 ц/га, вм1ст сирого протеЗну аменшувався, але аагасьний вих!д протез ну 8 1 га зб1льшувався в зв'язку в ШдвиЩ'.нням урожайнос-т1 в б1льш п1вн1 фази вегетацП рослин.

Насичення вико-в!всяноЗ суммки 1ншими компонентами (бобо^ вими, капустяними) вначно п1двишувало урожайн1сть велено! маси, зб1льшувало вих1д сухоЗ речовини. В середньому за чо-тири роки досл!джень урожайнЗсть простих (двокомпонентних) 1 складних (трьохкомпонентних) сум1шок зм1нювалась в1д 250 до 373 ц/га. Значка прибавка урожайносй одержана на варЗантах вика яра + овес + кормов! боби, вика яра + овес +■ редька ол!йна ! вика яра + овес + топ1намбур (минулих рок1в), в!д-пов!дно на 64 - 86 - 107 ц/га (табл. 6). Сум1шка вики яро! + овес + топинамбур вабезпечила урожайн1сть велено! маси 373 ц/га, кр1м цього це дае можлив1сть зв1льняти поле в1д бага-тор1чного використання тошнамбура. Введения до складу сум!-шок таких культур, як топШамбур i кормов1 боби, сприяло б1льш ранньому одержанню ук!сно"! стиглост1 сумШки, так як р!ст 1 розвиток вики яро! проходить в б!льш високому ярус! травостою. Як правило, на 50-55 день вегетацП вика яра досягала ук!сно1 стиглост! з висотою рослин 90-120 см.

Другим важливим заходом використання вико-в1всяно! сум1шки

в зеленому конвейер! е те, що в практиц! с1льського госпо-

6. Продуктивн1сть i енергетична оц!нка зелено'! маси ярих ранн1х сумiшок (середне за 1990-1993 рр.)

С у м i ш к и

Вих1д з 1 га, ц

велено"! маси

кормових одиниць

перетравного проте!ну

06míhho! енерг!!, ГДж/га

Вика яра + овес 266 47.9 6.3 42.0

Вика яра + H4Mim> 250 27.5 6.0 36.5 Вика яра + овес +

кормов! боби 330 62.7 5.9 65.3 Вика яра + ячм!нь +

кормов! боби 302 51.3 5.4 54.1 Вика яра + овес +

редька ол!йна 353 53.5 9.2 61.8 Вика яра + овес +

ярии pinaK 320 44.8 7.4 45.4 Вика яра + овес +

г!рчиця 6Lna 297 41.6 5.0 40.7 Вика яра + овес + топ!намбур

(минулих рок!в) 373 70.8 8.6 75.7

ШР05 35 7.4 -

дарства П вжпвашъ 4-5 рай 1 б!льше, через 10-12 дн1в. Та-к1 строки с!вби вико-в!всяних сум!шок не молна визнати в1р-ними. 0со(5лив!сть в тому, що розвиток рослин перших ранн!х пос!в!в сп!впадае з б!льш холодною весняною погодою, тод! як розвиток рослин посл!дуючих строк!в с!вби стпвпадае з б!льш сприятливими агроекологачними умовами, коли вегетативна маса скор1ше в1дростае. Тому, якщо другий ! трет1й строки с!вби проводити через 10-12 дШв п!сля першого. а посл1дуючого, пе-р!од використання сум!шок ал впадав. Щоб уникнути цього, с1вбу вико-в!всяно'! сум!шки доц!льно проводити з !нтервалом не б!льше 5-6 дн!в.

Встановлено, що сум!шки вики яро! з в!всом, як1 упцльню-ються такими культурами, як ол!йна редька 1 кормов! боби, в1др!зняються не т!льки високим вм!стом проте!ну, але 1 зм!-

ною його фракщйного складу. В зелен!й мас1 8б1льшуеться фракц1я водорозчинних б!лк!в при одночасовому аменшент спирто-, лукно- 1 солерозчинних фракщй, що необх1дно розг-лядати як повитивне явище, так як водороэчинна фракщя б1лка в1дзначаеться б!лытш бм!стом незам!нних ам1ношслот. Теоре-тичне обгрунтування строку скошування, як засобу пхдвшцення якост! зеленого корму, вводиться до того, що найб!льший вм1ст поживних речовин знаходиться в корм! до утворення реп-родуктивних орган!в. Збирання зелено! маси ранн1х ярих сум1-шок необх1дно починати не пазнхше за 8-10 дн!в до фази коло-с1ння злакових, початку бутстзацП бобових 1 цв1т1ння ка-пустяних культур.

Кукурудза - одна з основних культур в зон! для виробшщтва зеленого корму в к!нц1 л1та ! на початку осень При вирощу-ванн! !! в зеленому конвейер! важливе значения мг.з продов-кення строк1в !! використання. Це досягаеться шляхом п!дбору г1брид!в, строк!в с!вби, густоти рослин, а також ущ!льненням компонентами других вид!в рослин.

У наших досл1дах волог!сть грунту на початку вегетацП ку-курудзи практично в ус1 роки була достатньою ! суттево не в!др!знялась по вар!антах "истих ! увольнения пос1в!в. При вшащанн1 волот1 кукурудзи волог!сть грунту значно зменшува-лася, однак показники II в чистих ! ущ!льнених почвах суттево не в1др!знялись. Дещо меншою вона була на посевах з ши-ршою м1жрядь 45 см 1 б!льшою на жхпвах кукурудзи з ы!жряд-дями 70 см. Вм!ст в грунт! н!тратного азоту за пер1од веге-тацП рослин зменшувався на чистих лос!вах кукурудзи в!д 2.2 до 0.5 мг, при с!вб! кукурудзи з соею - в1д 2.1 до 0.7 мг, на пос!вах кукурудзи з кормовими бобами - в!д 1.8 до 0.2 мг на 100 г грунту.

Проведен! лабораторно- вегетац!йн! досл!дження (схвба на-с!иня кукурудви 1 бобових компонента в одне гн1здо 1 окре-мо) показали, що при рапньому контакт! корен1в бобових ! злакових рослин проходить пригн!чення росту 1 розвитку куку-рудзи, особливо а кормовими бобами. Розвиток коренево! система кукурудзи при с!вб1 з бобовими рослинами значно стриму-вався по в!дношенню до одновидового вирощування. Висота рослин со! 1 кормових боб!в була в два рази мекдюю в!д кукурудзи, але довжина коренево! Системи - в 1.5 - 2 рази б1льшом. В умовах польових досл!джень явище алелопат!!, особливо в пос!вах кукурудзи з кормовими бобами, проявлялось цор!чно, однак в роки з достатньою волог!стыо грунту в мена!й м1р!, в засушлив! рок! - в б1лыв!й, що пом!тно впливадо на зникення урожайност1 зелено! маси.

Продуктивном. фотосинтезу ущ!льнених пос!в!в кукурудзи в досл!д1 залежала в!д ширнни гЛжрядь ! вс!ваемого виду рослин. Для прикладу, в перш!й половин! дгагая на широкорядних пос1вах в м!жряддями 70 см на 1 м2 листково! поверхн! кукурудзи в середньому за чотири роки синтевувалося 22 г орга-н1чно! речовини, в друг!й половин! м!сяця - 24.5 г. На широкорядному пос1в! з м1жряддями 45 см проявлялась вворотня за-лежн!сть: синтез маси вменшувався в!д 13.4 до 8.5 г/м2. Ущ!льншч! культури впливали на синтев орган!чно! маси кукурудзи по р!эному: бобов! компоненти знижували !1 !нтенсив-н!сть, а злаков! ! капустян! - Шдвюцували. Зм!на продуктив-ност! фотосинтезу упЦльнених пос!в1в кукурудзи показала, що широкорядн! пос!ви в м!жряддями - 70 см можуть формувати урожайн1сть зелено! маси в л!тньо-ос!нн!й пер!од, а 8 м!ж-ряддями на 45 см - в л!тн!й пер!од.

Урожайн!сть велено! маси при внесенн! МвоРеоКео в 1989 р.

складала 222 ц/га, при внесенн! ^боРюоКюо - 323 ц/га. В ц! строки вбирания вона практично не 8м1шовалась 1 при п!д-с!в! до кукурудэи редьки ол!йно!. Така залежн!сть проявляла-ся 1 в посл1дуюч! роки досл!джень. Це дало можлив1сть стверджувати, що при вбиранн! кукурудзи в 61льш ранн! фази вегетац!! на урожайн!сть зелено! маси в значн1й м!р! вплива-ли добрива, а не вс1вний компонент (мал. 2).

В середньому за 1089-1993 рр. урожайн!сть зелено! маси кукурудзи в л1тн1й пер1од складала: при внесенн! ИвоРвоКво бее

СиосИ Ыябя ;а.<г»)

рослин

0Ущ!лышюч1 хдшлурн

Агроешлапчи! факгори ((о.ок)-

(22.1%) Дабрива

¡3.7*) 1нш1 ирийаыи

Мал. 2. Доля впливу технолог!чних прийом!в !

агроеколог!чних фактор1в на продуктивн1сть зелено! маси кукурудзи в ущ!льнених пос1вах (в середньому за 1989-1993 рр.)

п!дс1ву редьки од!йно! - в!д 227 до 249 ц/га, з п!дс!вом -

237-262 ц/га-, при внесенн1 ^еоРюоКюо в!дпов!дно - 309-346

1 328-362 ц/га. В л!тньо-ос1нн!й пер!од використання корму

урожайн1сть оелено! маси кукурудзи в значн!й м!р! залежала

як в!д доз внесения добрив, так 1 в1д ущ1льнюючих вид1в рос-

дин. Так, при збиранн1 кукурудзи в перш1й декад! серпня уро-

жайн!сть зелено! маси чистого пос!ву кукурудзи складала 360

ц/га, при уиЦльнен! сое» - 378, суданською травою - 400, з п1дс1вом редьки ол1йно! - 406-427 ц/га.

УпЦльнення кукурудзи кормовими бобами забезпечувало зни-ження урожайност1 велено! маси в пор1внянн1 8 1ншими вар!ан-тами, особливо це спостер!галося при скошуванн1 в б1льш п1з-н! фази вегетацП. Тому при використанн1 упЦльнених пос!в1в кукурудзи з кормовими бобами збирання врожага зелено! маси необх1дно проводити в б1льш ранн! фази вегетацП рослин.

7. Вих1д сухо! речовини в 8елен1й мас1 ущ1льнених пос1в!в кукурудзи в сум1шках з ол!йною редькою, (середне за 1989-1993 рр.)

Культури

Суха речовина

ц/га

± до контролю

bmict HlTpaTiB, мг/кг зелено! маси

NeoPenKeo

Кукурудза 129.9 - 90

Кукурудза + соя 141.0 11.1 140

Кукурудза + кормов1 боби 128.6 -1.3 150

Кукурудза + суданська трава 154.6 24.7 100 Н1Ро5. 9.5

Кукурудза Nl6oPÄ° - 230

Кукурудза + соя ' 185.6 6.1 320

Кукурудза + кормов! боби 169.9 -9.6 340

Кукурудза + суданська трава 201.7 22.2 250 Н1Ро5 5.9

Вих1д сухо! речовини по вар1антах досл1ду зм1нювався в за-лежност1 в1д доз добрив 1 видового складу сум1иок. Наприк-лад, при чистому пос1в1 кукурудзи вих1д сухо! речовини з 1 га на фон1 МеоРвоНво складав 129.9 ц/га, при внесенн! ^боРюоКюо ~ 179.5 ц/га (табл. 7). Значн1 прибавки в1дм1-чались при ущ1льненн1 кукурудзи соею 1 суданською травою, зниження виходу сухо! речовини, як 1 урожаю велено! маси, спостер1гались при с1вб1 кукурудзи а кормовими бобами.

Вм1Ст н1трат1в в велен!й мас1 кукурудзи зростав в1д 90 до 340 мг на 1 кг корму при р1вних фонах азотного живлення.

Эначно б!лыде н!тратного азоту м1стидось в велеШй мае! кукурудэи, ущ!льнено! бобовими компонетами, менше - суданською травою i ол!йною редькою. Однак, такий bmíct н!трат!в явля-еться допустимою нормою для зеленого корму. Кормова ц!нн!сть зелено! маси кукурудэи в эначн1й Mlpl залежала в1д структури урожаю, маса стебэл в залежност! в!д складу сум!шок займала в!д 39.2 до 57.6%, маса листк1в - 16.5-25.6%. Значне м1сце в структур! зелено! маси займали генеративн! органи вивчаемих культур (початки, боби, стручки, волот!, суцв!ття) -16.8-41.2%.

Bmíct сирого проте!ну в зелен1й мае! зм!нювався в залеж-hoctí в1д складу компонент1в сум1шок. В сух1й речовин! куку-рудзи мЮтилось 2.3-2.4% сирого проте'1ну, судансько! трави -1.8-1.9%, со! 1 кормових боб1в - 3.8-4.6%. 0днор1чн1 бобов1 культури м1стили б1льше сирого жиру i БЕР, менше - кл!ткови-ни.

За bmIctom кормових одиниць кращими виявились сум!шки ку-курудзи э соею i э суданською травою, пор!вняно в чистим по-cíbom кукурудэи на фон! добрив NeoPeuKeo цей показник був б!льшим на 5.9-13.6 ц/га. Дещо нижчий bmíct кормових одиниць, перетравного протешу i кормопроте!нових одиниць в!д-м!чався при cíb6í кукурудэи з кормовими бобами (табл. 8).

Э внесениям NieoPiooKioo продуктивн!сть 1 енергетична щн-hictb корму зростали. Наприклад, bmíct кормових одиниць зб^ьшувався в!д 111.0 до 147.1 ц/га, перетравного проте!ну - в!д 6.3 до 8.8, кормопроте!нових одиниць - 87.2-117.5 ц/га.

Bmíct o6míhho! eHepri! в 1 кг зеленого корму самий високий був в сум!шц! кукурудэи з соею i складав 2.34-2.37 МЦж. Менше o6míhho! енерг!! м!стилось в зелени мае! сумшки куку-

рудзи в суданською травою. Вих1д обм1нно! енергП в корм! з 1 га був самий високий в сум!шках кукурудзи з соею ! менший - кукурудзи з кормовими бобами ! суданською травою.

Проведен! розрахунки засв!дчують, . що ол!йна редька м1стйть незначну к!льк!сть обм!нно! енерг!! - 1.67 МДж на 1 кг корму. Тому, як показали досл!дження, п!дс!в ол!йно! редьки зб1льшуе вих!д кормових одиниць ! перетравного протеину, але

8. Продуктивн!сть 1 енергетична оц!нка зелено! маси ущ!льнених пос!в1в кукурудзи в сум!шках з ол!йною редькою, (середне за 1989-1993 рр.)

Зб!р, ц/га ' 0бм!нна енерг!я

Культури кормових одиниць перетравного про-те!ну кормо-проте!-нових одиниць ОДж/кг ГДж/га

Кукурудза Кукурудза + сол Кукурудза + кормовi Ооби Кукурудза + суданська трава HIPos

Кукурудза Кукурудза + соя Кукурудза + кормовi боби Кукурудза + суданська трава HIP05

дещо зменшуе енергетичку ц!нн1сть зелено! маси, тобто знижуе вих^д обмгнно! енергП корму. Цю залежн1сть необх!дно врахо-вувати при добор! видового складу ксмпонент!в для увольнения кукурудзи на зелену масу, що е основою зб!льшення пер!оду використання корму в систем! зеленого конвейера.

4. 0С0БЛИВ0СТ1 АГРОТЕХШКИ, ПРОДУКТИВШСТЬ I КОРШВА 0Ц1НКА НОВИХ (НЕТРАДИЦШШХ) КОРМОВИХ КУЛЬТУР.

Значним резервом зб1льшення виробництва корм!в без розши-

111. 113.6

97.1

NgoPsoKeg

.6

6.4 7.9

119.6 Nl60Plü0K¿0g 159.9 10.6

132.9

159.4 8.1

8.5 10.6

87.2 2.27 106.6

95.0 '¿.34 113.5

80.5 2.09 86.7

99.2 2.01 104.3

117.5 132.8 2.30 2.37 152.4 159.5

109.2 2.12 123.1

132.7 2.03 141.1

рення площ! п!д кормовими культурами являеться вирощування поряд 8 трэдиЩйними кормовими культурами високопродуктивних малопоширених кормових рослин (Утеуш Ю.А., 1991 р.).

Досл!дження показали, що 8 35 вид!в нетрадицШих кормових культур значне м!сде в зеленому конвейер! зайняли: 8 багато-р1чник!в - щавель кормовий, козлятник (галега) сх1дний, то-л1намбур, с!льф1я пронизанолиста; з двор!чних 1 однор1чних перспективними виявилися кормова капуста, мальва, амарант волотистий.

Щавель кормовий, сорт Румекс К-1 (Rumex patlentia L. х. Rumex tianschanicus A. Los) в перший р!к життя утворював лише розетку прикореневих листк!в, в посл!дуюч! роки викорис-тання ранньою весною в!дновлював вегетац!» i в зеленому конвейер! формував саму ранню зелену масу. Способи с1вби впли-вали на продуктивн!сть щавелю кормового. При ciBöi його ряд-ковим способом урожайн!сть велено! маси при багатор1чноыу використанн1 (1985-1989 рр.) складала лише 121 ц/ra, що пов'язано з його сильним розростанням ! самовидового пригн!-чення рослин. Широкорядна с!вба його з м!жряддями 45 см за-безпечувала значний вих1д ведено! маси i сухо! речовини з 1 га. Урожайн!сть зелено! маси на цьому Bapiaini досл1ду складала 565 ц/га, вих!д сухо! речовини - 71.7, кормових одиниць

- 101.7, перетравного проте!ну - 11.7 ц/га, обм!нно! enepri!

- 113.0 ГДж. Максимальну урожаГнйсть зелено! маси одержали при проведешп першого укосу в фаз! стеблувапня. Сумарна урожашйсть з двох yKociB в 1986 р. (перший piK використан-ня) становила 685 ц/га, в другий piK - 895, трет1й - 746, четвертий - 703 ц/га.

Х1м!чний склад зелено! маси залежав в основному в!д фази росту ! розвитку рослин. В Mipy формувашш травостою в!д фа-

зи утворення роветки до цв1т!ння bmíct сирого проте!ну, сирого жиру i воли зменшувався,' а сиро! кл!тковини - зб1льшу-вався в1д 10.1 до 27.9%. Bmíct каротину 1 аскорб!ново! кислота був б1льшим в ранн! фази вегетацП, 1 зменшувався в м1-ру росту 1 розвитку рослин. По сп1вв!дношенню незам!нних ам!нокислот щавель кормовий перевищував люцерну nociBHy.

Тому в умовах вони, необх!дно проводити ранньо-весняний п!дс1в щавелю кормового як п!дс1вно'1 культури п1д озим1 про-м1жн1, широкорядним способом з м1жряддями 45 см з нормою ви-с1ву 5-7 кг/га, або 1.7-1.9 млн/га нас!ння 1 використовувати не менше' 4-5 рок!в. Скошування зелено! маси проводити в фазу стеблування, режим використання травостою - двоук1сний.

Козлятник (галега) сх!дний (Galega orlentalls L.) як бага-тор!чна бобова трава, на в1дм!ну в1д конюшини лучно! 1 лю-церни noclBHo'i, б1льш холодост1йкий 1 морозост1йкий, краще переносить перепади температур. Рослина - мезоф1т, перший ук1с зелено! маси формуе за рахунок зимових запас1в вологи в rpyHTi, продуктивн1сть другого 1 посл1дуючого укос1в його залежить- р1д к1лькост! опад1в в весняно-л1тн1й пер1од. При вирощуванн! на зелену масу кращим способом с1вби являеться рядковий з нормою вис1ву 25-28 кг/га, що складае 4.5-4.8 млн/га нас1ння. Лабораторн! дослгдження показали, що 65-80% HadHHH козлятника сх1дного мае тверду оболонку, що являеться одн1ею з причин 8атримання його вирощування. Застосування р1зних способ1в руйнування твердо! оболонки, показали переваги замочування нас!ння в концентрован1й с1рчан1й кислот! до 1 години, а також скариф1кац1я його на скариф1катор1 СС-0.5, в!д яких польова схож1сть нас1ння зростала в1дпов!д-но до 68.2-62.1% при 20% схожост! без його обробки.

В умовах зони козлятник сх!дний формуе урожайн!сть зелено!

маси на 10-12 дн!в ран1ше, Hix люцерна послвна 1 на 15-17 дн1в ран!ше конюшини лучно!. В середньому за 1987-1991 рр. урожайн1сть зелено! маси його 8м1нювалась 1 при внесенн1 60 т/га гною складала 323 ц/га, при внесенн! 60 т/га + PgoKßo -484 ц/га, без добрив - 145 ц/га. Найб1льш продуктивними були пос!ви на 3 i 4 роки використання травостою, в посл!дуюч1 роки урожайн1сть зелено! маси зменшувалася, травост1й зр1д-жувався. В 1 кг зелено! маси в nepiofl бутон1зац1! м!стилось 56 мг каротину i 670 мг аскорбйюво! кислоти, 0.24 кормово! одиниц! 1 123 г перетравного проте!ну. Велений корм характе-ризувався високою поживнОтю, перетравн1сть проте!ну складала 75%, б1лку - 68, жиру - 46, кл1тковини - 49 1 БЕР - 76%.

Топ1намбур (Helianthus tuberosus L.) на в1дм1ну в1д двох попередн1х нетрадиц1йних кормових культур зони в 1ндив1ду-альному ceKTopi в1домий давно, однак не набув широко^ поши-рення в виробничих пос1вах.

Нашi досл!дження показали, що топ1намбур досить добре pea-• гуе на внесения добрив. Наприклад, без добрив урожайн1сть бульб на чорнозем! оп!дзоленому середньо-суглинковому в середньому за 1988-1990 рр. складала 263 ц/га, зелено! маси -622 ц/га, при внесеннi Ní2oPi20^120 в1дповадно - 430 i 946 ц/га. Кр1м того, вегетативна маса надземно! частини знахо-диться в зеленому стшП до пхзньо! осен! (15-20 листопада), що дав момив1сть продовжити використання !! в зеленому конвейер!. Простота вирощування, збирання продукцИ на протяз! багатьох pokíb без nepeciBy, визначають тогинамбур як одну з економ!чно- i екологачно-виг!дних культур.

Найб!льш продуктивна густота рослия - 41 тис/га, витрати посадкового матер!алу стадами при цьому 12.3 ц/га, ос!ннь-ого строку посадки, оптимальна маса посадкових бульб або !х

- 27 -

частин е 30-35 г при схем! посадки 70x35 см.

Нами розроблена методика i впроваджена в виробництво схема пасовища !з топ!намбура для свиней без попереднього створен-ня загон1в при допомоз! огорож!, а методом посл!дуючого п!-дорювання бульб.

С1льф!я пронизанолиста (Silphium perfoliatum L.) в умовах зони розмножуеться як нас!нням, так i кореневищами. Форму-вання зелено! маси першого укосу сыьфП пронизанолисто! приходиться на кшець травня - початок червня.

В результат! 6агатор!чюго 11 використання, вирощування с1льфП пронизанолисто! необх!дно практикувати поза ciBOSMi-ною. В 1 кг зелено! маси м1ститься 0.14 кормово! одиниц! i 23 г перетравного протешу, вих!д сухо! речовини зб1льшуеть-ся в1д 17.0 у фаз! бутон1заЩ! до 21.5% - фаза цвШння, вегетативна маса в пер!од збирання мае не високий вм!ст кл!т-ковини (20-25%) i пров1татну А (каротину) - 14-20 мг/кг. Bmict обм!нно1 енергП в зелен1й мае! с1льф!1 пронизанолисто! складае 1.59-1.63 МДж на 1 кг, цукро-проте!нове в!дно-шення дор1внюв 0.8:1, що являеться оптимальним для жуйних тварин (табл. 9).

Серед двор!чних малопоширених кормових культур в soHi, заслуговуе уваги кормова капуста (Brassica subspontanea L.). В наших досл!дах в середньому за 1989-1993 рр. урожайность зелено! маси кормово! капусти при внесенн! 30 т/га гною + NiooPiooKioo становила 743 ц/га, сухо! речовини - 89.1 ц/га, вих1д кормових одиниць при цьому дор!внював 111.4 ц/га, перетравного протешу - 12.6 ц/га. Вм1ст перетравного протешу в 1 кормов!й одиниц! досягав 113.1 г. Зелена маса кормово! капусти м!стала 120-140 г сухо! речовини в 1 кг корму, тому при згодовуванн! тваринам, цю масу иеобх!дно зм!шувати 8

грубими кормами. Враховуючи високу урожайн!сть, поэитивну кормову оц!нку, а також п!зн! строки використання зелено! маси, кормову капусту необх!дно широко запровадасувати в систем! зеленого конвейера, особливо в господарствах, як! спе-ц!ал!зуються на виробництв! молока.

9. Продуктивн!ст*> 1 енергетична оц1нка нових (малопоширених) кормових культур (в середньому за роки досл!джень)

Назва вид!в рослин, сорти, роки досл!джень Зб1р, ц/га 0бм1нна енерг!я

зелено! маси. ■ кормових одиниць перетравного протешу Щж/кг ГДж/га

565 101.7 11.7 2.00 113.0

484 116.2 18.9 2.27 109.8

946 198.6 21.7 2.33 220.4

2200 308.0 50.6 1.60 352.0

743 111.4 12.6 1.52 112.9

485 106.7 16.0 2.00 97.0

718 143.6 22.3 2.12 152.2

Щавель кормовий, Ру-мекс К-1, 1985-1989 рр. Козлятник (галвга) сх!дний, 1987-1991 рр. Топ!намбур, 1нтерес, 1985-1990 рр. С1льф1я пронизано-листа, 1983-1990 рр. Кормова капуста Радуга, 1989-1993 рр. Мальва мелюка, 1985-1990 рр. Амарант волотистий, 1989-1992 рр.

Мальва мелюка (Malva meluca L.). В середньому ва 1985-1990 рр. урожайн1сть велено! маси залежала в1д строку с1в0и, виду мальви ! фази вбирания. Кращим строкой чистого пос!ву в вон! являеться основний весняний, л1тн!й п1сляук!сний пос!в дав зниження урожайност1 зелено! маси. Мальва мелюка формуе вначно вищий урожай, н1ж мальва курчава 1 мальва мутовчата. При скошуванн! зелено! маси мальви мелюки в фаз! бутон!зац!5 урожайн!стт. велено! маси складала 255 ц/га, пер1од цв!т!ння - 485 ц/га, однак облистян1си> рослин ва цей пер1од вменшу-валася в!д 50.1 до 47.4%. При вбиранн! зелено! маси в фав!

бутон!зац!! з висотою зр!зу 12-14 см мальва забезпечуе другим yKic (отаву) урожайнЧстю в!д 81 до 107 ц/га. Мальва добре реагуе на внесения добрив. Так, при внесенн! Мх4оРбоКэо урожайн!сть зелено! маси досягала 344 ц/ra, без внесения добрив - 135 ц/га. При nociBi мальви в зону рядка кукурудзи урсжайн!сть без добрив складала 167 ц/га, при внесенн! N140P60K90 - 367 ц/га. Дещо нижчою вона була при с!вб! мальви з кукурудзою полосами. Зелена маса мальви являбться висо-копоживним • кормом, з високим вм!стом сирого проте"1ну (23.8-25.1%). На 1 кормову одиницю припадав до 155 г перетравного проте!ну. В 1 кг зеленого корму м!ститься в!д 1.97 до 2.04 МДж обм!нно! енергН.

Амарант волотистий- (Amaranthus paniculatus L.). В наших досл!дах (1989-1992 рр.) при ciB6i в к!нц1 кв!тня - на початку травня з нормою вис!ву нас!ння 1.2 кг/га иирокорядним способом з м!жряддями 45 см урожайн!сть зелено! маси складала 980 ц/га 1 3 кг/га - рядковим способом - 695 ц/га. Кр!м того, при широкорядному способ! с1вби облистян!сть рослин складала 60-62%. Однак, при рядков!й с!вб1 р!ст ! розвиток рослин амаранту проходив скор!ше, ук!сна стигл!сть наступала на 8-10 дн!в ран!ше, н!ж при широкорядному пос!в!. При внесенн! 30 т/га гною + N120P120K120 урожайн1сть велено! маси в середньому аа 1989-1992 рр. складала 695 ц/га, сухо! речови-ни - 132 ц/га, тод! як без внесения добрив в1дпов!дно - 189 1 39.5 ц/га. Весняний п1сляук!сний пос!в амаранту болотистого виявився кращим пор!вняно з ранкьовесняним ! л!тн!м noci-вом. Урожайн!сть зелено! маси в п!сляук1сному nociBi складала 718 ц/га, вих!д сухо! речовини - 136.4 ц/га. В сух!й ре-човин1 корму м!стилося в!д 15.3 до 18.4% сирого проте!ну. На 1 кормову одиницю припадало 170-175 г перетравного протешу.

- . 30 -

5. ГРАФ1ЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТР0К1В ВИКОРИСТАННЯ КОРКУ В ЗЕЛЕНОМУ КШШЕЙеР1.

Граф!чне моделювання дало можлив!сть вид!лити 1 вгрупувати основн!, пром!жн1 1 нов1 кормов! культури по пер1одах над-ходження 1 використання корму: весняний пер1од (кв!тень-тра-вень), л!тн1й (червень-липень), л1тньо-ос!нн1й (серпень-ве-ресень) 1 ос!нн!й (жовтень-листопад). Цей под!л зд!йснювався за агроеколог!чними ознаками в врахуванням б1олог!чних 1 господарських властивостей кормових культур в чмстих пос1вах 1 в сум!шках.

Другою важливою умовою п!дбору культур для орган!зац!1 зеленого конвейера !нтенсивного типу являеться визначення об-м!нно! енергИ корму. В попередн1х моделях 1 схемах зеленого конвейера цей показник не враховувався. Визначення поживнос-т1 корму велось по вм1сту в 8елен1й мас1 в1всяних кормових одиниць 1 перетравного протеину, що не давало повно! оц!нки енергетично! вабезпеченост! корму.

Третьою умовою добору культур на основ! агроеколог!чних фактор!в являеться використання при пос!в1 в зеленому конвейер! простих (дво компонентних) 1 скдадних (трьох 1 б!льше компонентних) однор!чних кормових "культур 1 травосум!шок ба-гатор!чних трав для покращення аоживност! корму, ам!нокис-лотного складу 1 встановлення оптимального цукро-проте'1 нового Ыдношення, морального 1 в1там!нного складу зелено"! ма-си.

Ш умови дали можливЮть роэробити граф!чн1 модел1 використання велено! маси по пер!одах !! надходження а врахуванням продуктивное*! ! енергетично! ц!нност1. Моделювання надходження 1 використання зелено! маси в весняний пер!од показало, до основна частиьа корм!в в цей пер!од поступав з по-

cIbíb озимих прсм!жних культур. Серел нових кормових культур позитивно зарекомендували себе щавель кормовий, козлятник сх1дний 1 с1льф1я пронизанолиста. Середн1й вих1д кормових одиниць за весняний пер!од використання корм!в складав 47.4 ц/га, енерд'етична поживн!сть зелено"! маси - 58.6 ГДж/га.

В л1тн1й пер!од основна маса корму поступала !з багатор!ч-них трав - першого i другого укос1в, а також з основних i п!сляук!сних ранн1х ярих сум1иок. В середньому вих1д кормо-вих одиниць складав 49.0 ц/га i обм1нно! енергП корму -52.1 ГДж/га.

Саму високу продуктивн1сть забезпечували рослини 1 сум1шки в л!тньо-ос!нн!й пер1од, основою якого являеться кукурудаа в чистому noclBi 1 з упЦлыпоючими культурами, багатор!чн! трави, п1дс1вн! 1 пасляук!сн! пос1ви. В середньому за 60 дн!в використання сум1иок зб1р кормових одиниць складав 52.4 ц/га.

В ос!нн!й пер1од (жовтень-листопад) 1нтенсивн1сть надход-кення зелено! маси знижувалась, зб!р кормових одиниць стано-вив 44.1 хуТа, обм1нно! енерг!!-42.4 ГДж/га. В цей пер!од, корм надходив з пром!жних пос1в!в, топ1намбура та поб!чно! продукцП рослинництва.

Моделювання по пер1одах надходження корму дало можливЮть скласти загальну план-схему з вид!ленням б1огосподарських груп культур 1 СУМ1Ш0К, встаповити питому масу корм!в i прогнозувати строки !х використання при !нтенсивному 1 рацЬ ональному землекористуванн! с!льськогосподарських уг!дь вони (мал. 3).

На основ! моделювання по пер!одах i эведеного прогнозуван-ня строк!в надходження i використання корму ровроблен! типов! схеми зеленого конвейера з врахуванням агроеколог!чних

GiorocnoAdpcbKi групи культур Пит ом з кзса, У. Kei-гень Трагекь Червень Лип&нь Серпеиь «лС9НЬ Шовтемь Листопэа

основных rrocieiB проттних nocieis 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 г э 1 2 3 1 2 э 1 г э 1 г 3

Природн1 корноэг угадда, куль-rypHi cíhokoch i пэсовищэ, рекультивовэт земл i 6 - i g I 1 1 i 1 ц i 1 I i i п 1 Г! 1 П У i 1

Hobí Снетрадиц1иих) корнов i культури 3 - 1 1 I 1 1 I 1 i 1 В 1 1 1

0зим1 промiжнi культури - 8 О О о О

Багэтор1чн1 трави i сумхшки 27 - С п ш □ о Ü 0 □ В

P^mhí api культури i сутшки 12 - в ЕЗ ЕЗ □

ni3HÍ api культури i сумхшки 14 - i в в

flÍACÍBHi nocien - 2 ш 23 о

nicrtayKicHi ПОС1ВИ - 12 в в ЕЗ ш О □ С и Ц Ш

ГНСЛЯЖНИВН1 noci ПИ - 6 □

rioeíчмэ продукцхя рослинництвэ тэ ÍHUiÍ - 10 I I 1 1 1 I

Всього 62 38

Мал. 3« План-схема питомог изси кормiв i прогнозуваш«j строкi© ix використвнна в зеленому конвейер! П1ВА£нмо~ээх1 jlhoí мдстини flicocTeny Укрэхми

умов зони, питомо'1 маси кормЧв по блоках основних i пром!ж-них nociBiB, а також 1з врахуванням спец! ал! зад!'i i типу го-д!вл1 с!льськогосподарських тварин.

6. ПРОДУКТИИНСТЬ ТА ВЮЕНЕРГЕТИЧНА ПОШШСТЪ ЗЕЛЕНО* МАСИ КУЛЬТУР В КОРМОВНХ CIB03MIHAX.

Як показали досл!дження, в кормов1й с1возм!н! зони в се-редньому за десять рок1в - 1983-1992 pp. (дв1 ротац!!), при насиченн! п багатор!чними травами (40%), а також промЧжними 1 новими кормовими культурами до 80% урожайн1сть основних культур с!возм1ни, за виключенням люцерни пос!вно! i ви-ко-в1всяно'1 сум!шки, в деяк1й Mipi знижувалася. Так, урожай-н1сть зелено! маси кукурудзи без насичення озимими пром1жни-ми становила 335 ц/га, а при насиченн! ними 60-80% - 265-250 ц/га. Однак, сумарна урожайн!сть на цьому пол1 с!возм!ни зростала в!д 335 до 858 ц/га, зб!льшувалась вона 1 в четвертому гош с!возм!ни. В середньому з 1 га р!лл1 урожайн!сть зелено! маси без насичення пром!жними 1 новими кормовими культурами складала 442 ц/га, а при !х иасиченост! до 60-80% в!дпов!дно - 594-587 ц/га (табл. 10).

Насичення кормово! с1возм1ни багатор1чними травами, про-м!жними i новими культурами забезпечувало зб!льшення виходу перетравного проте!ну в с!возм1н!. Зб!р сухо! речовини в середньому з 1 га р!лл1 при насиченн! пром!жними ! новими кормовими культурами становив в!д 94.1 до 118.4 ц/ra. Вм1ст об-MlHHO'i енерг!! корму валежав в!д видового складу рослин i !х сум!шок в с!возм!н1. Так, вм!ст обм!нно! енергП в розрахун-ку на 1 га сухо! речовини в эелен1й мае! люцерни пос!вно! становив 11.8-12.5 МДж, тод1 як в сум!шц! вики яро! з bIbcom - 4.3-5.2 МДж. Самим високим був вих!д обм1нно! енергП з единиц! плояд в першому пол! с!возм!ни - 154.5-170.0 ГДж/га,

10. УрожайнЮть зелено! маси культур кормово'1 с!возм1ни, насичено! багатор!чними травами, пром1жними 1 новими культурами, ц/ra (середне за 1983-1992 рр.)

N

поля

Куль гури

Доля в с!возм1н1 пром!жних 1 нових кормових культур, %

0 20 40 60 80

565 573 558 589 562

489 465 473 481 469

- 385 367 378 380

335 320 315 265 250

- - - 215 207

335 705 682 858 837

275 282 324 318 329

- - 185 179 194

275 282 509 497 523

340 336 341 329 325

206 211 209 216 219

546 547 550 545 544

442 514 554 594 587

1. 2.

3.

5.

Люцерна пос!вна Люцерна пос!вна Пфон

Кукурудза на велений корм Редька ол1йна

Всього

Вико-в1всяна сум1шка Райграс однор1чний Всього

Озиме жито с п1дс1вом люцерни пос1вно! 1 перко Люцерна першого року життя + перко

Всього

В середньому з 1 га р1лл1 Н1Р05

85.4 -

11.- Обм1нна енерг!я велено! маси культур в с1возм1н1, насичен1й багатор!чними травами, пром1жними 1 нетрадиц1йними кормовими культурами, ГДж/га (середне за 1983-1992 рр.)

4

N поля Культури Доля в с1возм!н1 пром1жних 1 нових кормових культур, %

0 20 40 60 80

1. Люцерна пос1вна 156.6 161.4 152.0 170.0 154.5

2. Люцерна пос!вна 117;4 106.3 110.3 113.3 108.3

3. Т1фон - 33.8 31.7 32.6 33.4 Кукурудза на велений корм 48.3 44.7 42.7 30.3 27.0 Редька ол1йна - 8.8 8.2

Всього 48.3 78.5 84.4 71.7 68.6

4. Вико-в1всяна сум!шка 23.7 24.8 33.0 31.5 34.2 Райграс однор1чний - - 11.3 10.9 12.6

Всього 23.7 24.8 44.3 42.4 46.8

5. Озиме жито с п!дс1вом

люцерни noclBHo'i 1 перко 46.9 46.4 47.7 44.1 43.5 Люцерна першого року

життя + перко 11.7 12.3 11.9 12.7 13.2

Всього 58.6 58.7 59.6 56.8 56.7

В середньому з 1 га р1лл1 80.9 85.9 90.1 90.8 86.9 HIP05 6.2

самим низьким для основних пос!в!в в четвертому пол! (23.7-34.2 ГДж/га). В середньому з 1 га р!лл1 при насиченн! кормово! с!возм1ни люцерною пос!вкою (40%) вих1 Д 0бМ1НН0! енергИ становив 80.9 ГДж/га, а при насиченн 1 'П пром1жними 1 новими кормовими культурами (60%) зб!лыпився до 90.8 ГДж/га (табл. 11).

Досл1дження також показали, що насичення с!возм1ни багато-р1чними травами, пром1жними.1 новими кормовими культурами значно п!двищують коеф!ц1ент використання фотосинтетично активно! рад!ацП (Кфдр).

7. ЕК0Н0М1ЧНА 0Ц1НКА ЕФЕКГИВН0СТ1 ВИРОЩУВАННЯ КОРМОВИХ КУЛЬТУР В СИСТЕМ1 ЗЕЛЕНОГО КОНВЕЙЕРА.

Економ1чн1 розрахунки, проведен! нами в ц!нах станом на 1 с!чня 1991 року, показали, що при одержанн1 на одн1й площ! двох-трьох урожа!в в р1к знижуеться соб1варт!сть корму, зростав окупн1сть виробничих витрат. Затрати на вирощування основних кормових культур ! сум!шок в зеленому конвейер! значно вищ!, н!ж при вирощуванн! пром!жних культур, особливо п!дс!вних... 1з нових кормових культур, затрати на !х вирощування знижуються для м1лконас!нних культур (амарант, т!фон). В1дпов1дно ! с0б!варт1сть 1 кормово! одиниц1 при вирощуванн! пром1жних 1 нових кормових культур була в 2-3 рази нижча со-б!вартост! основних культур зеленого конвейера. Виходячи з цього, ревень рентабельност1 для основних пос1в!в складав 91.4-142.9%, а для пром!жних 1 нових кормових культур в!д 195.2% (озимий р!пак) до 584.4% (амарант волотистий), цё говорить про те, що в зеленому конвейер! зони необх1дно розши-рити псхЛви пром1жних ! нових кормових культур. Затрати на вирощування основних культур в досл!дах окупалися в 1.75-2.32 рази, а на вирощування пром1жних ! нових кормових

культур, таких як амарант волотистий, козлятник сх!дний 1 кормова капуста, в!дпов!дно - 6.84-6.26-6.14 рази, тобто на 1 карбованедь затрат одержали в1д 6 до 7 карбованц1в прибут-ку.

ВИС1ЮВКИ

1. Вперше в умовах п1вденно-зах!дно! частини Л1состепу Ук-ра'1 ни експериментально доведен! 1 теоретично обгрунтован1 агротехн!чн1 1 еколог!чн1 основи одержання корм!в в систем1 зеленого конвейера з природних кормових уг!дь, рекультивова-них земель, створених с!нокос!в 1 пасовищ, а також с!яних однор1чних 1 багатор1чних кормових культур 1 1х сум1шок при 1нтенсивному використанн! с!льськогосподарських уг!дь.

2. В еколог1чних умовах рег!ону для пол!пшення.природних кормових уг!дь 1нтенсивного типу, костриця тростинна формуе на суход1льних луках високий урожай зелено! маси при умов1 розд1льного внесения азотних добрив (N90-120) на фон1 фос-форно-кал!йних (РбоКгго)• Максимальний урожай 1 хорошу як!сть костриця тростинна забезпечуе при трьохук1сному використанн! травостою на зелену масу, чотирьох-п'яти разовому випасанн1 1 одержанн! б1льш дешевого пасовищного корму.

3. Розд1льне внесения азотних добрив (N120-150) значно впливало на зб!льшення вм1сту сирого проте!ну 1 вменьшення к!лькост1 вуглевод1в. Вих!д кормових одиниць складав 48.9-38.9 ц/га 1 перетравного протеину - 5.96-4.61 ц/га. При 8б!льшенн! норми внесения азоту 1 пер!оду в!дростання кост-риц1 тростинно! вм!ст незам1нних ам!нокислот знижувався, а н!трат1в - зб!лыдувався до 90-140 мг в 1 кг корму.

4. Значним заходом пол1пшеш1Я суход!льних лук1в являеться використання бобово-тонконогових травосум!шок люцерни пос!в-но! э кострецем безостим ! кострицею тростинною. Кострець

безостий зарекомендував себе конкурентно здатним видом в дво 1 трьох компонентних травосум!шках. Агроеколог1чно оправданны заходом е передпос!вна обробка дернини п!дкошеного травостою за 8-10 дн1в до с1вби травосумШок, шляхом внесения 3 кг/га уталу i дворазове дискувалня (БДТ-3.0).

5. Б1льш продуктивними травосум!шками при пол!пшенн1 при-родних кормових уг1дь зони ук1сного використання являються люцерна nociBHa BOX + кострець безостий 40% i люцерна nociB-на 60% + костриця тростинна 40%, а для дворежимного використання - люцерна пос1вна 60% + кострець безостий 20% + костриця тростинна 20%. Продуктивн1сть трав 1 травосум!шок п!сля пол1пшення кормових уг!дь досягала 70.1-87.7 ц/га кормових одиниць. Перем1нне ук1сно-пасовиище використання (85% травостою) забезпечувало урожайн1сть двоп1льно! суход!льно! луки до 59.6-74.5 ц/га кормових одиниць, що в1дпов1дае нормам створення культурних с1нокос1в 1 пасовищ.

- 6. Рекультивован! земл! з насипним шаром зоначьних грунт1в 1 грунтоутворюючих пор!д при внесенн1 орган1чних 1 м!нераль-них добрив, пос1ву багатор!чних трав i травосум1шок не поступаться по продуктивност1 пол!пшеним кормовим уг1ддям 1 орним вемлям. Тому, враховуючи '1х рег1ональн1сть, антропо-генний вплив i рельеф необх1дно використувати в основному для 8апуження, створення cihokocIb i пасовищ.

7. 0эим1 пром!жн! культури забезпечують урожайнЮть ь1д 286 до 416 ц/га зелено! маси, або 35.2-48.5 ц/га кормових одиниць. Найб1льш ранньою озимою пром!жною icy ль турою в зеленому конвейер! е озима сур!пиця, високо урожайними - перко ! т1фон (416-380 ц/га). Продуктивн!сть озимого жита ! озимо! пшениц! на зелений корм зростае при умов! !х сум!сно! С1вби а озимою викою, в!дпов!дно в!д 46.6-35.2 Ц до 52.9-40.6 ц

кормових одиниць з 1 га.

8. Додатковим резервом одержання корм!в з одиниц1 площ1 можуть бути п1дс1вн! культури. Сумарна урожайн1сть зелено"! маси озимих пром!жних (озимий р!пак, озиме жито) 1 п1дс!вних культур (вика яра + ячмань, горох + овес, вика яра + овес + райграс однор1чний) не поступалася основним кормовим культурам зони 1 складала 577-626 ц/га. Найб1льш ранн!й корм зелено! маси формуе горохо-в!всяна сум!шка, через 5-7 дн!в - вика-ячмгнна, дальше через 3-4 дн! - перший (другий п!сля ози-мих) ук!с складно! трьохкомпонентно! сум!шкк (вика яра + овес + райграс однор1чний). Через 40-45 дн!в райграс одно-р!чний (багатоуйсний) в середньому за ш!сть рок1в досл1д-жень додатково забезпечував ук!с зелено! !1аси урожайн1стю 132-138 ц/га. Сумарна продуктивн!сть п1дс!в ю! трьохкомпонентно! сумНики за роки досл1джень складала 327-340 ц/га велено! маси.

9. Теоретичною основою 1нтенсиф1кацП зеленого конвейера, яка забеапечувала одержання високих урожа!в основних 1 про-м!жних культур, являеться комплекс агроеколог1чних фактор1в для створення оптимальних умов реал18ац1! б1олог1чних можли-востей однор!чних 1 багатор1чних кормових рослин в одновидо-вих 1 складних агроф!тоценозах.

10. Високо урожайними складними сум1шками серед ранн!х ярих пос!в1в являються: вики яра + овес + редька ол1йна (359 ц/га), вика яра + овес + кормов! боби (330 ц/га), а також сум1шка вики яро! + овес + топ1намбур (минулих рок!в). Енер-гетична ц1нн1сть цих сум1шок складала в1дпов1дно - 61.8-65.3 1 75.7 ГДж обм!нно! енергП з 1 га.

11. НайбЦшш продуктивним було вирощування кукурудэи на велений корм при ущ!льненн! в зону рядка соею 1 редькою

ол!йною, при широкорядному способ1 (70 см) с!вби з внесениям (КюоРюоКаоо) м!неральних добрив 1 збиранн1 в фаз! молочно! стиглост1. При вирощуванн1 кукурудзи з кормовими бобами уро-жайн1сть сум!шки, особливо в б!лып п!зн! фази скошування, зменьшувалась. Тому збирання сум!шок на зелений корм в за-лежност! в!д видового складу ущ!льнюючого компоненту необ-х1дно проводити в р!зн1 фази вегетац!!, тобто в!д викидання волот! до молочно-восково! стиглост! кукурудзи. Першою такою сум^шкою в зеленому конвейер! являеться кукурудза + кормов! боби, сл!дуючими з !нтервалом 10-15 дн1в - ¡{укурудза + су-данська трава, або кукурудза + суданська трава + редька ол1йна 1 кукурудза + соя.

12. Еколог1чн1 умови зони сприяють використанню в зеленому конвейер! нових (нетрадиц!йних) кормових культур. 1з багато-р!чник!в - щавель кормовий, козлятник (галега) сх!дний, то-п!намбур, с!льф!я пронизанолиста; серед дво- ! однормних -кормова капуста, мальва, амарант волотистий.

13. Насичення кормових с!возм!н багатор!чними травами, пром!жними- ! новими кормовими культурами, зб!лыпувало за-гальний вих!д зелено! маси, кормових одиниць, перетравного проте!ну в!дпов!дно до 594-99.2-13.2 ц/га. Забезпечен1сть кормово! одиниц! перетравним проте!ном складала 133 г. Зб^льшувався вих!д сухо! речовини до 118.4 ц/га, обм!нно! енергП - до 90.8 ГДж/га.

14. Гра$1чне моделювання строк1в надходження ! використан-ня зелено! маси, проведене нами на основ! групування основ-них ! пром!жних культур 1 сум1шок за б!олог!чними особливос-тями, еколог!чними факторами ! господарськими ознаками дало можлив!сть вид!лити 4 групи культур по пер1одах !х викорис-тання в зеленому конвейер!:

перша - весняний пер1од (кв!тень-травень) - нов! (нетради-ц!йн!) кормов 1 рослини, озим! пром!кн1 пос1ви, перший ук!с багатор!чних трав;

друга - д!тн!й пер!од (червень-липень) - ранн! яр! одно-р!чн! сумшки, багатор!чн1 трави першого 1 другого укос!в, п!дс1вн1 1 п!сляук1сн! пос1ви;

третя - л!тньо-ос!нн!й пер1од (серпень-вересень) - п1ан1 яр! однор1чн! культури 1 сум!шки, другий ! трет!й укоси ба-гатор1чних трав, нов! кормов! рослини ! п!сляук!сн! пос!ви;

четверта - ос!нн!й пер!од (жовтень - листопад) - Шдивн!, п!сляук1сн! 1 п!сляжнивн! пос!ви, нов! кормов1 рослини, ко-ренебульбоплоди, баштанМ культури, поб!чна продукц1я рос-линництва.

15. На основ! граф!чного моделювання вирощування, надход-ження ! використання корм!в, спец!ал1зацП розвитку тварин-ництва колективних ! фермерських господарств, способу утри-мання тварин, а також природних ! еколог!чних умов эони ви-д1лено два типи використання зеленого конвейера: комб!нова-ний (ук1сно-пасовищний) ! ст!шювий (ук1сний).

16. Економ1чна оц!нка ефективност! вирощування кормових культур в систем! зеленого конвейера показала, що при савб! в кормових с1возм!нах основних, пром!жних ! нових кормових культур ! одержанн! двох-трьох урожаев за р!к, знижуеться собхварйсть зелено'! маси. Виробнич! затрати на !х вирощування окупаються в 3-7 раз, при цьому зростае чистий прибу-ток ! рхвень рентабельное^. Р1вень рентабельное^ був вишим при вирощуванн! пром!жних 1 нових кормових культур 1 дещо нижчим - основних пос!в!в.

ПРОПОЗВДИ ВИРОБНИЦТВУ . 1, Для рац!онального перем1нного використання природних

кормових уг1дь вони в систем1 зеленого конвейера, еколог!ч-но! р1вноваги, тривалого використання агроф!тоценоз!в, запо-б1гання водно! ерозП 1 п!двищення родючост! грунтхв, необ-х1дно вис1вати багатор!чн1 тонконогов! трави (кострець бе-аостий 50% i кострицю тростинну 50%) до 20-25% площ!, остан-ню частину луки 8ас!вати сум!шками багатор!чних бобових (люцерна пос!вна 60%) 1 тонконогових (костриця тростинна 20% 1 кострець безостий 20%) трав. Режим використання травостою -двоп!льний ук!сно-пасовищний.

Для валуження суход!льних лук!в природних кормових уг!дь i рекультивованих земель регЮну необх1дно використовувати: серед багатор1чних бобових трав - люцерну пос!вну, конюшину лучну ! буркун б!лий, а також 1х сум!шки 8 тонконоговими травами - люцерну пос!вну 60% + кострець безостий 40%, люцерну пос!вну 60% + кострицю тростинну 40%, конюшину лучну 60% + тимофПвку лучну 40% 8 внесениям орган!чних i м!не-ральних добрив.

2. Розширити наб!р високопродуктивних кормових культур за рахунок озимих пром!жних, п!дс!вних, п1сляук!сних, п!сляж-нивних, а також нових кормових культур, що дасть можлив1сть продовжити пер!од використання зелених корм1в в зон! до 210-230 AHiB. Використовувати: в труп! озимих пром!жних -т!фон ! озиые жито + озиму вику; ранн!х ярих - вику яру + овес + редьку ол!йну 1 вику яру + овес + кормов! боби; п!д-с!вних - вику яру + овес + райграс однор!чний п!сля озимого р!паку; п!зн!х ярих - кукурудзу + сою 1 кукурудзу + судансь-ку траву + редьку олгйну; п!сляук1сних - вику яру + овес + редьку ол!йну, кукурудзу + редьку ол!йну 1 кормову капусту; нових кормових культур - щавель кормовий, козлятник (галега) сх!дний, топ!намбур, с!льф!ю пронизанолисту, мальву i ама-

рант волотистий.

3. Для п!двидення урожайност!, покращення поживно! 1 енер-гетично! ц!нност! корму вастосовувати складн! сум1шки основ-них 1 пром!жних пос!в!в однор!чних кормових культур, а такая травосум!шки багатор1чних бобових 1 тонконогових трав. ' При цьому п!ддержуеться в зеленому корм! олтимальне сп1вв1дно-шення цукру 1 протеину, високий вм!ст не8ам1нних ам!нокис-лот, макро- ! м1кроелемент!в, а також в!там!нного складу. Кр!м того, пер!од використання складних сум!шок при пор1в-нянн! з одновидовими 1 простими двокомпонентними зб!льшуеть-ся без зниження к!льк!сних 1 як!сних показник!в.

4. При орган!зац!1 зеленого конвейера кор;юв1 с1возм!ни насичувати багатор!чними бобовими травами (люцерна пос!вна) до 40% ! пром!жними пос!вами до 60%, 1з озимкх пром!жних ви-користувати т!фон, в п1дс!вних - райграс однор!чний ! перко, в п1сляук1сних пос!вах - редьку ол1йну 1 кормову. капусту. Це даст?» можлив!сть одержувати щор!чно в кормових с1воэм1нах два-три урожа! зелено! маси.

Б. В залежност! в1д напрямку розвитку тваринництва ! спо-соб!в год!вл1 в колективних ! фермерських господарствах що-р!чно складати граф1чн! модел1 надходження зелено! маси по пер!одах 'П використання ! план-схему орган1зац!1 веленого конвейера.

Для п!вденно-8ах!дно'! частини Л!состепу Укра'1ни прим1няти два основних типи зеленого конвейера - ук!сно-пасовищний ! ук!сний.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБИ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО ТЕШ ДИСЕРШЩ.

1. Навчальний пос1бник по рекультивацП земель п1сля про-милового використання. Для студент!в с.-г. вуз!в агроном1ч-них спец!альностей. Ступаков В.П., ПеченюкВЛ., Борсук

B.О., Бахмат M.I..- Кишин1в, КСГ1, 1981.- 76 с. (рос.), в т.ч. автора 25 с.

2. Блажевський В.К., Бахмат M.I., Рихл1вський 1.П., Томич М.В. Топ1намбур - перспективна кормова, л!карська, техн!чна культура, яка очищае середовще,- К..- вид. УДАУ, 1993.- 42 е., в т.ч. автора 17.

3. Бахмат М.I. Х1м1чн1 властивост1 i поживний режим лок-ривних пор1д силур1йських Еапняклв Под1лля //В1сн. с.-г. науки.- 1979.- N 9.- С.74-75.

4. Ступаков В.П., Бахмат М.I. Використання культурних ф!-тоденоз!в для с!льськогосподарсысо! рекультивацИ ровкривних пор1д //Продуктивн! сили i природа Хмельницько! облает!.-Кам'янець-Под1льський, 1981,- С. 72-73.

5. Бахмат М. I., Печенюк В. I. Проблеми рекультивацИ земель у Хмельницьк!й облает! на сучасному еташ //Проблеми вторично! географ!! Под!лля. Кам'янець-Под!льський, 1982,- С. 63-64.

6. Бахмат М.I. Урожай ! як!сть зелено! маси конюшини чер-воно! на: рекультивованих землях //Агротехн1ка польових культур: 36. наукорих праць Кишин!вського СГ1, Кишин!в, 1984.-

C. 57-59 (рос.).

7. Бахмат М. I. Природni кормов! уПддя облает! //Проблеми економ!чно! географ!! Под!лдя, Кам'янець-Под!льський, 1988.-С. 112-113.

8. Бахмат М Л., Драчу к Д. Д. Природн! кормов1 уПддя та шляхи !х пол!пшення //Проблеми еколог!! Под!лля. Кам'-янець-Под!льський обласний в1дд!л Географ1чного товариства Укра!ни, 1989.- С. 45-46.

9. Бахмат М.I., Сороковський S.A. С1льф!я прокизанолиста -високопродуктивна кормова культура //1нтенсиф!кац!я вирощу-

вання техн!чних i кормових культур: 36. наукових праць- Киши-HiBCbKoro СГ1, Кишпйв, 1990.- С. 62-66 (рос.).

10. Бахмат М. I. Б1одог1чний азот багатор!чних бобових трав i еколог1чн1 проблеми кормовирбництва. //Еколог1чн1 проблеми аграрного виробнидтва.- Дн1пропетровськ, Державний аграрний ун!веситет, 1992.- С 33 (рос.).

11. Бахмат М. I. Тогпнамбур - високопродуктивна кормова культура //М1жв1домчий зб!рник наук, праць. Вчен! аграрники - с.-г. виробництву. Черн1вц1, вид. "Прут", 1993.- С. 173-174.

12. Глущак А.Г., Бахмат М. I. Сирошнпий конвейер - основа кормовиробництва //Шжв1домчий збхрник наук, праць. Вчегп аграрники - с.-г. виробництву. Черн1вц1, вид. "Прут", 1993.-С. 177-178.

13. Бахмат М. I. Високоб1лков1 кормосумшки ранньо-весняно-го пос!ву в зеленому конвейер! //Корми 1 кормовиробництво, 1993, N 39.- С. 25-28.

14. Скринчук Л.Ю., Бахмат МЛ., Глущак А. Г. ВисоксШлков! культури в nociBax кукурудзи на велений корм 1 силос //Су-часн! проблеми виробництва 1 використання кормового верна i coi. В1нниця, 1993.- С. 50-51.

15. Бахмат М. I. Продуктивн1сть озимих капустяних культур в зеленому конвейер! //Сучасн1 проблеми виробництва 1 використання кормового верна 1 co'i. В1шшдя, 1993.- С. 47-48.

16. РекомендацП по рекультивацИ земель в Хмельницьк1й област1. РекомендацП п!дготували: Отупаков В. П., Старостка B.C., Печенюк В.I., Бахмат М.I. та 1н., Хмельницький, 1979;-31 с. (рос.).

17. РекомендацП по рекультивацИ уг1дь, порушених при розробц! буд1вельно1 сировини. Ступаков В.П., Печенюк В. I.,

Бахмат M.I. та íh. К.: Укрдорбуд!ндустр!я, 1981.- 45 с. (рос.).

18. Методичн1 рекомендацП по орган!эацП ук!сно-пасовищ-ного типу зеленого конвейера колгоспу. РекомендацП розроби-ли: Блажевський В.К., Сороковський S.A., Бахмат M.I. Кам'-янець-Под1льський, 1983.- 4 с.

19. РекомендацП по загот1вл1 i збереженню корм!в 1 кормового б1лка на баз1 комплексно! механ!зацП. РекомендацП розробили: Куркур1н I.A., Задорожний К.I., Бабич А.О., Бах-мат М.I. та 1н. Кам'янець-Под1льський, 1990.- 13 с.

20. Методичн! рекомендацП по орган1зацП 1нтенсивного зеленого конвейера. РекомендацП розробили: Блажевський В. К., Бахмат М.I., Глущак А.Г. Кам'янець-Под1льський, 1993,- 4 с.

21. Бахмат M.I., Драчук Д.Д. С1льф1я пронизанолиста -перспективна кормова культура на Под1лл1 //Матер1али Всесоюзно! н.-в. конференцП. Кормов! рослинн! ресурси - фактор науково-виробничого прогресу в кормовиробництв!.- К.:' Б!ла Церква, 1989.- С. 60 (рос.).

22. Бахмат М.I. Продуктивн1сть зелено! маси нового сорту конюшини лучно! //Матер1али Всесоюзного сем!нару. Кормов! рослинн1 ресурси - резерв 1нтенсиф!кацП кормовиробництва. ОрджонШдзе, 1989,- С. 20-21 (рос.).

23. Глущак А.Г., ФШпчук П. А., Бахмат M.I. Вплив м!не-ральних добрив на урожайн!сть зерна i зелено! маси со! сорту Нива //Матер!али Всесоюзно! н.-в. конференцП. Технолог!! вирощування, переробки i використання со! для р1шення проб-леми б!лку i рослинного масла.- В!нниця, 1990.- с. 37-38.

24. Бахмат М.I., Драчук Д.Д. С!льф1я пронизанолиста -перспективна кормова культура в Хмельницьк1й облает! УРСР //Матер:али VII Всесоюзного симпоз!ума. Еколого-популяц!йний

анал!з кормових рослин природньо'1 фдори, !нтродукц!я 1 використання. Сиктивкар, 1990.- С. 18-19 (рос.).

25. БахматМ. I. Продуктивн1сть галеги (козлятника) сх1дно! в умовах п1вденно-зах1дно1 частини Л!состепу Укра1ни //Мате-р!али 1 Всесоюзного н.-в. сем1нару. Козлятник сх1дний -проблеми вирощуванря i використання. Челяб1нськ, 1991.- С7 60-61 (рос.).

26. Вахмат М.I. Мальва в зеленому конвейер! Под1лля УРСР //Матер!али II Всесоюзного н.-в. сем!нару. Р!8Иотравн! кор-мов1 рослинн! ресурси. Дагестанська АРСР, Дербент, 1991.- С7 47-48 (рос.).

27. БахматМ. I. Амарант волотистий в зелегюму конвейер! //Матер1али IX а''¡аду Укра1нського ботан!чного товариства.-К.: Наукова Думка, 1992.- С. 33 (рос.).

28. Бахмат М. I. Кормов! боби - резерв зб!ль:иення рослинно-го б1лку в умовах Под1лля Украйни //Матер!али Всесоюзного симпоз!ума. Сучасн! аспекта р1шення проблеми зб1льшення ре-cypciB ! п!двищення ефективност! використання рослинного б!лку. В!книця, Укр. НД1 корм1в, 1992.- С. 21-22 (рос.).

29. Бахмат М.I. Особливост! вивчення орган!зацП !нтенсив-ного зеленого конвейера //Матер!али Всесоюзно! наради зав!-дуючих кафедр кормовиробництва. Досв!д 1 шляхи вдосконалення кормовиробництва в с.-г. вузах. Велик! Луки, М., вид. ТСГА, 1992.- О. 51-52 (рос.).

30. Бахмат М.I., Глуидк А.Г. ■ Шляхи п!двищення продуктив-ност! природних кормових уПдь Под!льських товтр //Матер!али ВсеукраЧнсько! н.-в. конференц1ь Под!льський нац!ональний природний парк: доц!льн1сть i проблеми створення. Кам'-янець-Под!льський, 1993.- С. 143-146.

31. Бахмат М. I. Агроеколог!чне обгрунтовання впровадження

багатор1чних бобових трав в зеленому конвейер! Под1лля Укра-!ни //Матер!али М1ждержавно! н.-п. конференц!!. Пролеми зем-лекористувания в умовах реформування економ!ки. Республ!ка Крим. Кацивел!. Випуск 3, К.: вид. СОПСа, 1993.- С. 199-200 (рос.).

32. Вахмат М.I. Багатор1чн! бобов! трави в зеленому 1 си-вовинному конвейерах п!вденно-зах!дно! частини Л1состепу //Тези республ!канського н.-в. сем!нару. Досв!д вирощування та впровадження нетрадицШих кормових рослин на УкраШ. Кач'янець-Под1льський СП, 1990.- С. 5-6.

33. Вахмат М.I. Продуктивн!сть кормових 6o6iB на зелену масу 1 зерно //Тези республ!канського н.-в. сем!нару. Досв1д вирощування та впровадження нетрадиц!йних кормових рослин на УкраШ. Кам'ян.ець-Под!льський СГ1, 1990:- С. 28.

34. Вахмат М.I. Багатор!чн1 трави в 1нтенсивних с1возм!нах Под!лля //Тези республ!кансько! н.-в. конференц!!. Еколог!ч-н! проблеми землеробства. Кам'янедь-Под1льський СГ1, 1990.-с. 6 (рос.).

35. Вахмат М.I. Продуктивн!сть сорт!в конюшини лучно! //Тези республ1кансько! н.-в. конференцП. Еколог!чн1 проблеми землеробства. Кам'янець-Под!льський СП, 1990.- с. 108-109 (рос.).

36. Вахмат М.I. Редька ол!йна в зеленому конвейер! Под!лля Укра!ни //Тези 8 М!жнародного симпоз!ума. Нов! кормов! рос-лини. Республ!ка KoMi, Сивтивкар, 1993.- С. 144-145 (рос.).

Bakhmat N.I. Agroeconomic and theoretic grounds of green conveyor intensification in conditions of south-western part of the Ukraine's foreststeppe.

The thesis for competition of Dr. of Agricultural Sciences degree on speciality 06.01.12 - forage production and

cultivation of meadows, the Ukrainian State Agrarian University, the city of Kiev, 1994.

The thesis manuscript that contains experimental and research results of many years and theoretic grounds of technological methods in production intensification of green fodder Is maintained on the basis of compex estimation of ecological factors of given area with due regard for economic and biological features of forage plants.

Production introduction into farm enterprises of Khmelnitsky, Ternopol, Chernovtsy, Ivano-Frankovsk and Vinnitsa regions on the total area of 250 000 hectares of land has been realized.

Бахмат Н.И. Агроэкологическое и теоретическое обоснование интенсификации зеленого конвейера в условиях юго-западной части Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство, Украинский государственный аграрный университет, Киев, 1994.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит результаты многолетних экспериментальных исследований и теоретическое обоснование технологических приемов .интенсификации производства зеленых кормов на основе комплексной оценки экологических факторов зоны и с учетом хозяйственно-биологических особенностей кормовых растений. Осуществлено производственное внедрение в сельскохозяйственных предприятиях >(мельницкой, Тернопольской, Черновицкой, Ивано-Франковской и Винницкой областей на площади 250 тыс. га.

Ключов! слова:

зелений конвейер, HOBi кормов1 культури.