Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агробиологическое обоснование применения гербицидов в многолетних насаждениях юго-востока Украины

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Агробиологическое обоснование применения гербицидов в многолетних насаждениях юго-востока Украины"

УКРА1НСЬКА АКАДЕМ 1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯК1В

На правах рукопису ВОСКОБОЙН1 КОВ В1ктор Васильович

УДК 632.954:634. 1/7.634.955.4/477.6/

АГРОБЮЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБ1ЦИД1В У БАГАТОР1ЧНИХ НАСАДЖЕННЯХ П1ВДЕННОГО СХОДУ УКРА1НИ

06. 01. 01 - загальне землеробство 06. 01. 07 - плод1вництво

Автореферат дисертац11 на здобуття вченого ступени доктора' с1льськогосподарських наук

Ки1в - 1994

Дисвртац1я с руюопис.

Дисертац1йиа робота вккояана у Докецькому ботан 1чноку саду НАЛ Укратяи ив прохяэ1 1973-1993 рр.

0ф1Щйв1 опоненти:

доктор с1льськогосподарських каук

Якшенко Вютор 1йнсайлович;

доктор с1дьськогосподарськиг наук, професор

МаЯ1КО Юр1Й ПрОКОГШВКЧ;

доктор сиаськогосподарських вале, професор Андр1сша Никола Васильевич

Цхшдяа устаяоиа - Уьвяський с1льськогосподараький 1нститу?

Эахист идОудетася " , "_1995 р. на акмданш спвщам-

аованп! ради Д.С20.51.01 при 1нститут1 цукровгас Оурякт УААН еа адресов 252110, Кя1В-110, вул. Кл1и1чна, 25, 1нститут цукровгас 6УРЯК1В УААН,

Э днсвртащеО иэляа оаяаЛоиитвсъ я ОЮдютвщ 1кститутг цук-рових Вуряк1в.

Автореферат Р081СЛ8НИЙ ".**,. 1994 р.

ВчепяЗ евкретар Спвц1М1воваво1 вченой рада доктор сийсмгагосводареьких

ваук, профэсор О. И Иолошець

ОАГАОДМ ХАРАКТЙ РИСТИИЛ РОБОТИ

Актуалыпсть проОлеьш. Роэробка эасаб1в 1 метода боротьби а ЕМ днтами, хворобами рсслин 1 Сур' янамл е складовою част ¡шов эагаль-ного вемлеробства, 1нтенскф1кац1» с^ьсъкогостодарикого виробницт-ва, зелзяого будюяицгвз, дюсвого гссподарства 1 спрямсвана на тд-тримку ф)Тосан1 тарного р1вня в агрсф1тоц9ноэах. Знищэння бур'ятв аа дспомогою хшчиих ыйтод1В моялийо здимнити шляхом оглчядзацп умой в систзм1 "герб щиди-рослдаа- середовииэ". Пэзна роль при цьо>лу Малайзии вивченню Зизюлогобкшшчних аспект1в з петою встановлешш оптимально доз 1 термпна вккористания герб1цид1в, як1 не мають ф!ТО~ токснчного впливу яз культурш рослини 1 ефгктивш проти бур'янпз.

Иэ дивлячись на лереваш химикат методу в припачс-юп бур'я-Н1В, в!» все я гаки не энайшов плтрского роэповсюдлкння на поденному сход1 Украши. Одшев а причин такого становища е шдсутнють на-уково сбгрунтоввлих рекомвндащй для використання гербицщв в технологи вирощуваяня багатор!чних культур у цьому регют.

На швденному скод! Украигл Сур'яни наносят» значш збитки са-дшшцтву, розсаднккам декоративних культур 1 люовому господэрству. Груптова-кл1 матита 1 уыови спркяшь роэшэженню г розвитку одноршшх 1 багатср1ЧШ5Х бур'янпз, боротьба э якимл звичайнши агротехшчними засобами дуг» трудом^стка в критичний пэрюд провесяня оульськогос-яодорськж робгт. Виршэння даого пиганнл пеобХ1Дне I в эн'язку з оргошэащею вцровуванш плодояг1дио! продукци та дерэвних поргд у господарстзах Докбасу, У Докецшя 1 Лутансыи й областях яиробництво-плоти» 1 япд сконцонтровано у 31 господарств!, ■ а вирощуваяня еа~ дидьного матер! алу деревни:: пор<д 1 чагарнти в зосороджэно а писти радгоспак дакоративниия культур., та л новому господаретаь

Отка, без паукового сбгрунтуаашм застосування гарбщвдв у П,ПОДО.ЕО-ЯГ1ДШПС насаддаинях I розсаднлках'докоративнлх культур на л1вдеииому сход1 Укрзиш иемокливэ ефективне ¡х внхсрйстання • проти

иур " л111в.

Пэта,_I зандаякп досл1д;:'оьа. Из щдстав1 эволого-бюлопчкого

аивчениа видового складу Сур'яшв реаребми рзкшзидац11 для зккорк-стаиня гервищ1в р!зного спектру Д1К у багагоршних насаджаянях ШВДбЯНОГО сходу Украши.

л

•Ж

Реад1ващя щеп мзти обумовила вир1иення наступних завдаяь:

- Еизкзчэкня видового складу бур'ян¡в сад!в 1 дзкоративнпх роз-садшшв Донецько! I Лугаясъко! областей;

- випрсбуваяня скрского ассортименту грунтових та лястяних гер-0!цвд1в системно! Д1 г для ветаковлення :х ефектизноси проти бур' як Из у насаджекнях Сататоршних культур;

- впязлення реакц) I на герГлцлди плсдоаих 1 япднпх культур, р 1 зних вид!в деревнях пор1д 1 чагарниюв на шдетави физюлогсбюх!-м! чняк поюзшшв рослин;

- В ПЛИЕ ГЗрб1ЦИД1В ка р1ст рООЛИН, урожайнють, лк1сть ПЛ0Д1В 1

япд, визначеняя залгагкового вшсту в них гербиудав;

- роаробка практичнее рекомендаций ердо технологи вдаорпстаяня герб!цид!в у багатор1ЧНИх насадаеннях, е,о еабвапечують економ!чний ефэкт. •

Наукова новизна полягае в тому, щр вперсе в ушвах т еденного сходу Укрални експэриментально доведет 1 теоретично сбгрунтована аастосування та ефективн^сть гербщидхв широкого спектру дп проти Сур'ян 1 в в технологиях вирощузання плодово-япдних 1 деревнях культу)

1. Еиявлоний видовйй склад Сур'янгв багатор1чних насад«¿нь 1 основний тип ааОур'янен-ост! за гонами регюну.

2. Вявчена ефективнють грунтових 1 листяних гербидоцв в зале» ноет5 В1д видового складу Сур'янгв. Встановлена гдибина проникнення е грунт триазинових сполук, швадкгсть детоксикащ 1, шклшпеть контакту з кореневими системами плодових' г япдних культур.

3. Доведена мокяив1сть аастосування герОЩВДв при створешп дендрарш в ботаишнкх садах х нашчен! шляхи скорочения шжрядних рихлень грунту при використанн! герб!цид!в в розсадниках декоратив-них культур.

4. Представлен! ас пакт и вааеыодп гербидаив з вящими росли-наыи. Еиявлена сИйк!сть 5 вид1в плодово-япдних культур, 88 вид!в 1 фори деревних пор!д 1 чагарник1в (19 родин, 38 род!в) на основ! вив-чзння ф!аюлаго-б!охш!цних 1 Оюыетричних показ ник 1 в росту рослин.

Практична цттдть роботи та реализация результат!в доел!длань залягай в тому, нр аапропонован1 в!робництву тб&ологп аастосування грунтових 1 ЛИСТЯКИХ ГерС!Д1!Д1В При вирощуванн! плодовод япдних культур 1 деревних насадхень а урахуванням техн1ко~еконотчнлх по-каэндаиа, сйн1тарно-пг!£)11чних вишг впроваджзн! в' агропрошсловиД

}сомплеке, аелене i лхсоле государства Днгецько! 1 ^тансько! областей на плоац 44,5 тис. га.

Материалы дъслидлекь а к кладе hi у тонограф! ï, 7 рексмендац1ях, 27 тфсрмзшлиих листках.

QcHOBHi ксдожння, як! вшосяться на закис т. Концешия оптимального викорксгакня герб1цид1в широкого спектру дп i пюляди э урахуванням видового складу бур'ятв 0araropi4mix насаджеяь, особли-востi Д1 з грунтових i листания препарат!в на бур'яни i CTiftwicTb до НИХ культурних P0CJ3ÎH.

. Регюиаланий гпдх!д до викоркстання гербШ1Д1В в технолог 1я* вирощування плодово-япдних i деревних рослин, hkî шдвшцуктгь лро-дуктивтстъ.

¿пробзщя posera та иублпищ i. Qckobhi науковэ-теорвтичн1 та пракгичн! положения результата дослужена аяробувались на 18 науко-вих, наукоао-технiчних i науково-влробнишшх конфер>энц1ях, а'!адах, парадах, в тому чист: на всесоюзных ( Донецьк, 1975; Лен1нград, 1978; !/дсква, 1984, 19S3; М1чур1нсък, 1S95; Саласшле, 1939), республ!-«ансъких i регЮнадьних (Kîiïb, 1931, 1984, 1988; Докецьв, 1978, 1987, 1990; Тростянець, 1981; Ялта, 1934; КиаШ1В, 1986; Караганда, 1991), зас1дання;< Вчэко! ради Дскецьгаэго батат <шо го саду КАЯ Укра1ни,

По тзм1 длсергащ t опубЛ1кеваяо-82 кауксвих пращ.

Структура i обслг роботи.. дисертзшйна робота складаеться в зступу, 9 Р03Д1Л1Я, ВНСН0ВК13 i ПР0П0ЭИЦ1Й виробництву. Обсяг дисер-'ащ i 350 cTopiHCK мавтаюпису. В робот! подано 111 таблиць, 6Z рисун-ш. Список вккористано! лиератури вкдшае 542 найменуваннп, в тому шел i 262 на i коз емких мовах.

ЗЫ1СТ РОБОТМ

I. ГРУЗГ1ШО-ГЛ1МАТИЧН1 УШШ ТА БУР' ЯШ1 У ЕЙГАТОР1Ч1ШХ

тсАдтшшх

Дснбас, об'едну»чк територш Донедьког i луганськол -областей, озтасоваккй на ni военному сходз Укради на П1вденна-зах1диих в1дро-ах Середньо-PycbKoî височини, Донэцькому кряж», сх1ди1й частит риагопсычн вигочиии i, частково, 'Лрвдншровськгй та Приаэовськ1Й iзнннзх. у цзкграданэй частят ДонОасу знаходитгсяДонецыскй кряж -мшеока г i резька система, яка досягае 350 м над piкием моря, lia nia-

дн1 Донбас нежу« в Запор18ъкон, на заход1 э Дн1пропетровською 1 Хар-к1вською, на твнош - з Белгородскою 1 Вэрокеэьськов, на сход1 - а Ростовською областями, а на швдя! омизаеться Лаовським морем.

Середньортяа температура позоря у центральной частия! складае 6,7 - 3,2е С. Середня температура кайСиаш теплого шсяца червня -21,0 - 22, ЗвС, найЗиаш холодного с1чня - б,б - 7,7°С, при абсолютно!,!-/ максимум! влику 33,0'С, абсолютному шн!муш взимку - 38,0 С.

Лио тривае 100 - 125 дн1е, супроводяуетлся посуаливо-сухов1й-ниш явивши 1 тому в Дон0ас1 иайб 1 ^¡ьюиг! вшив на роввиток 1 проду-ктивиють росдик чинять опади. Середин багатор1чна кллькють опад!в варите ка територп ДонСасу е:д 462 до 543 км. Максимальна сума опадав Е1ДМ1чагться ка ШЕденкоыу сход1 Лугаяськш облаетI (525 мы). Половина р1чно1.норми опад!в випадае влику у вигляд! злив, ям чар-гуигься з довгин пэсушдивим перюдом. За пер 1 од проведение досл1д-жеиъ к!льк1сть опад1в по роках Е1др1анялась В1Д середньобагаторгчно! величин».

На територп Донбасу пвравалагоь чорюземи звичайш середкьогу-мусн1, важкосуглинист!, сформован! на лесовШ матершськ1й породи У орному шар! ц1£I грзози грунт1в шститься гумусу 3,3-8,9%.

В1 домоет! про бур'яки в плодово-яндних наеадженнях 1 ро8садаи-ках декоративнкх. культур даного рэгюну до наша дасл!джэнъ буди

ГНППУТЯ! Чл ПЙП1ПП а Л 074 лп 1 СЮ'З ял ь тг(г ш/пяпг игнт вгктокпил

Б7 шодв бур"ян 1 в з 19 родин 1 43 род!в. Дошнуючиыи е представники родин: Метров! (14 вадпв, 13 род1в), КаяустяН1 (12, 10) ! Злаков! (Б, 4). Одно- 1 двор1чн! бур*яки представлен! 45 видами; 6агатор!чн! - 13 видами, у тому числ! кореневиязшми. - 3, коренепаростковими та 1к. - 9. Ввдовий склад Оур'ян!в у насадженнях багаторхчних культур у жмх зонах Донвцьяш 1 Дугансько! областей суттево не в!др1знявся, 'вр. мабугь пов'язано з под!5к1ств еколопчнкх умов агроекосистэм ! культурою земдэройотва. Багатор!чя! насаджэння в р1зних зонах за/уур'янан! в основному одкор!чшши двудольяиш бур' янами, а саке-в!дм!чэн! гаки а!йроэ1я полинолиста, натреба эвтеайнз, чорнощир евичайний, талабая польовий, грицикя 8вичайн1, сухоребрик Лвоэелия, радака дика, прчиця гитова", Буркун Л!карський, щириця загнула, щ, лабовидна, «обода б1ла, портулак города1й, ярутка Шяейхера та 1я.} Тз о дно до ль них злакових - бромус шшювий, плоскуха звичайна (швня-48 просо), иицп сиаий та золений. 1а багатор!чних бур'ян!в поширен!

пир1й авичайкнЛ, мовгий осот польовий, латук татарський 1 береэка полъова. 0крем1 види бур'ян1в перезажали у плодаво-яПдних насаджан-нях: ашзанта покр1вольна, паслш чорний, лопух справжн1й, цинанхум гострий, як!рщ сланк1; у розсадниках декоративиих культур - нэтреба звичайяа, чорнощф звичайний, мак самсс!йка, амОроз }я полшодиста 1 буркун л!кзрський.

Представлений видовий склад Оур'янгв у насадшинях Сагатор!чшн£ культур взятий за основу для диференщйного використання груитових 1 листяних герб^цидних препарат!в проти них.

2. ШСЦОЕ ПРОВВДЕШ1 РОВ1Т. ОВ'ЮТН ТА дОСЯ1ДШ1Ь

Досл1Дтення проведен! у 1973-1993 рр. у Донэцъкюму ботангшоыу саду НАЯ Украгни. Польов! дослан, виробничэ випробування та впровад-иення герб!Ц»Д!в проводили в плодэво-япдких масаджениях 21 радгоспу державно-кооперативного виробничого сб'едиання сад1вництва 1 з 0 розсадниках декоративиих радгоств зеленого 1 люовм'о господорств, Донецькок ! Лутансько* областей, як! за свош гаографишим положениям 1 характером ирирадно-клшатичнюс умов в1диосяться до степово* зони швдеиного сходу Укрзпш.

Об'екташ досд!диень були: насадкзнна яблунь Шлба, Пап !рош'л, Ыетнтош, Кальвиль снютий, Джонагал; япдники: пор!чкл чорн! Голтф, Сандерс, Голландюьк! черпан1; агрус ДонецькиЛ крушгошюдний, <М-Шк; малина Новость Кузьм!на,, Новокитаевська; суниц! Зенга-Зенгаиа, Ясна; дэревно-чагарнпкоа! рос лини - 49 вид!в с1янщп та садка ища (30 род1В, 18 родин); ттродуковаш рослини Дендрарии Донецькогб ботан!чного саду НАН УкраШи - 88 вид!в ! форм 13 18 родин ! 38

р0д1в.

Догляд за кудьтурними розливами у садах 1 декоративних розсадниках зд1йснжться эа прийнятою у даному реп он! агротехникою, ср передбачае ркхлэння грунту у шжряддях та Е-3 прополки у пристовбур-них смутах ! рядках (Рекомендации по технологии..., 1976, 1980; Типовые нормы выработки ... , 1977, 1979).

Досл!ди'закладали за методикою Всесоюзного науково-досл1дного шституту захисту'рослин (1964, 1981) ! зпдно методичних вказ1вои щрдо застосування гербщцив у розсад-никах деревнях рослин 1 д!со-вих культур (1976, 1978, 1982, 1984).

К1льк1сний сблi к бур' ííhí s проводили черзз шсяць теля сбрсбки груэтовими гербицдаги i в kíkuí вэгетащ йюгэ пгрюду. Цривикрркс-такв1 листяких гер5:цид;в врахсвували: в;шдку забур'якеяють, чграз 20-25 дн1в меля обробки i в kíhiu вагетзщпногс пэр i оду. У наступ-

HOtóy рсц1 ni с ля OSpCÖSSt ГруНТОВЙМ! Г8рб1ЦКДа.\М виявляли СТУП1КЬ

saSyp'HHoHocTí насадхзиь (к1свяд1я).2ур'ани тдраховузали на донках: площэю D, 25 игв 4-B-Kpax'Kiíi повтсрностг в конному вар i акт i дос-Л1ДУ.

У полювлх дос л 1 дах герб иуда вногнли раяцевгод; обпркскувачаьз! АО-2, а вкребнкннх - OST, ОН-400 за дсяоютсв пристссувань • власног конструкции

У яблуиевих кзсзд%сккях та яг1дккглх, в ¡¡¡к1лк&л розсадник1з, декдрари грунтов! та листяьч герб1Циди вносили у пркстовбурш смути;-у розсадяиках декоративная культур i ялзнтащях суя;;ц! грукгов; гзр-

С1ЦИДИ ВНОСИЛИ ПС ВС1Й плот.

3 катов-аиквленкя реакцп культурных рослик на гербгциди у листках визкачалк зшет хлерофалу i каротияэшв за ызтЬдкссв I. JL Дерева Д. А. Яихолат (1880); активность ферыггшв каталази за Х.Н. Починок (1970}, '•пзрокеадаэи - 0. Н. Бсзярккнш (1S51); вмíct цукру - га Бзрт-раком; азоту - га. К'ельдалги; фосфору - мол'^йденезим реактивом (Ермаков, Арасиыович я-др., 1972); к;льк1сть загаганог врди в листках - шляхом висуиуванкя ев i логе рослинного материалу при хешара-Typi' 105 С°до nocTiíiHoí ваги. В kíkuí вегетац;Яксго перiоду вкшра-валн висогу 1 Д1аьзтр стовбура деревнях росл;«.

Якiсть продукт* у шгодах ябдук, ягодах порiчек, аргусу, ыалинк i суниць сц!кивали за сухой реодакнос за допоуогою рзфрактоиетра; супу цукриз за Бертраном; кислстьчсть титрувакням 0,1-Н ' розчикои лугу.

Эалишкоаий вшет гарбщидхв у плодах та ягодах выявляли у Есе-сошноку науюво.-досл1дному институт i ппени i токсиколога пестицид! в, noaívepKKX i пластичних «ас См. Кл5в). .

Глибину прошккення i дэ?сксикац1и герб1цид1в у груш вазва-чали бюлсг1щ;ш игтодом З Бйкор;ктаяням рссл;ш-1нд;жатрр1В (Еаре-говсыщй, йкелгва, 1982). Розидакня керанэвих систем яСдун! i ЯГ1ДНЛХ1В У ГРУКТi вкявЪш «этедем apisy за В. А. Колгсишзвии (1982).

Експерикэнтальн! дан i глддаваяа статпстички: сбробщ (Доспехов, 1935).

За 20-pi4m:tt пер i од нами випрсбуваяэ у польових та виробнш?»пх умовах 13 гэрбщадннх препарат!в, в |х числ! 10 грунтових - симзаин (S02 ). атрззин (50?.), ¡трометрин (60?;), ка-

рагард ( 50Х), тенорам (50?-), керб с. п. (5К), керб гран. (4X), лека» цил (80*), префикс (SOI), сиыОар (801) 1 8 листяних герб1ЦИД1В системно} Д1 i - раздал (36?.), нитосорг (Зб£), фосулен (60Ï), гсал (24?.), фшилад (25?.), стрел (25?.), далапон (85?.), 2,4-Д аминнгясйль (507.) еа д1счою речовиною (д.р.).

з. rpyiîroai Г8РВ1ЮТ у тюдоао-япдоих насадошшх

Яблуие ш насадив яяи. 3 поршмко невеликого набору герб1цидних препарат íв найбхльше нккорисгаяня у садах яблун1 эдобули noxíДН1 триазину, особливо симазин i атрзаин. В piaHHX репонах Укрални викориетовузали Ц1 препарат В1Д 5 до 10 кг/га (Белобров, 1971; lite-pe мет , Мартм,гаико, 1972, 1975); ХЬдусенко, Друц^ий и др., 1978; Кзркацклй, Карнацкая, 1981; Белобров, Попович и др., 1992; Мзртшенко, 1973, 1984).

8 в!дошст1 про усшшне використання атрагину (8 1 8 кг/га), скмазину (2-10 кг/га), ленацилу (3 кг/га) проти бур'ян!в у молодих ябгуневкх насаджэннях Укратни (Фодоред, 1970; Белобров, 1972; Уартын некко, Заспта х ih. , 19S4). Б остаюп роки пройали широку виробничу nspeeipKy на ефективнють проти бур'яшв 1нш1 грунтов! гербщида: керб, карагард, префикс, тэрбацил (Спасова, Гонэеський, 1980; Марти-нэнко, Б1Д0НКО, 1683; Щугюша, Баламутовский, 1984; Взселовский, Ыаиько i ,iH. ,1988).

Наведен! дая1 св1дчать про те, шр триазиновi герб!циди широко викорис-товуються у плодонос них i юлодих яблуневих насэдженнях. При цьому дозування вказаних герб1цид1в . коливаоться в шжах В1д 4 до §0 кг/га, щз в «¡лому сбумовлэио неоднаковиш грунтово-кл1мат-пшими умовамн. Ефектизними проти бур'янiв виявйлись також керб, карагард, префикс, тэрбацил.

Нами в польових та виробнйч>их умовах випробовувалис».грунтов1 гврбщиди у плодоносних i • молодих" яблуневих насаджэннях а метою ^становления ефективних доз проти бур'ahíв в дакому pertoHi (рис. 1).

ОСробка пристовбурнит смут весною ЧИ 0С1ННЮ проти однор1чних бур'ЯН1В

плодоноси1 пасадяення: атразин -

- 6-8; симззин - 6-8; карагард -

- 4-8; префикс - 3,8-6,0; керб -

- 1,6-3,5; керб гран. - 1,6-2,5

молод 1 насаджвння: атразин, кара-гард--4-б; симазин - 4-6; тербацид - 4

Обробка при появ1 однорхчних Сур"ян1в

симазин - 4; атразин 4; карагард - 4; префикс - 3,8; керб с. п. 1 гран. - 1,5

ШсИ!Д1Я на 2-й р!к

Плодоносиг 1 юлод! яблунев! насадження

П1сляд1я на

2-й рт

"ШыиЬня Ж

3-й р!к

Рис. 1. Тохнолопчна схема випробування грунтових герб1цид1в у пбауиэвих иасаджгннях /доаи препарата у.кг/га за д. р./

Грунтов i гербшиди, внесет в иристовбурн i смугл плодонос hi« 1 шлодих яблуневих насадлснь, Суди ефоктизт проти бур'яшв в pjk оброСки i в шсляд!i 3 роки. Через 3 роки, з появоа коакх сходна одиор1чних бур'ян! в, с-бробки повторспались. Сл1д В1ДМ1ТИТК, ар нказан! гербщиди noBHicTio аннщували сходи однор!чних бур'гшв: лобода б1ла, ciipimi загнута та лобсдсзидна, талабак лольовий, грпцлки зви-чайш, г 1рчиця польова, але не внливали на сходи березки польсво!, латука татарського та жовтого осоту долгового.

Завагадьна аабур'яйеяють пркстовбурних смуг яблуш в се-родньому за три реки при веснян!« обробщ симаэинсм i атразином (4-1 8 кг/га) знижугглась на Э2,2 i 95,87. i яри ocuiHift - 93,9 i 97,47. В1Д контролю, Еа-треи'й р:к шеля внесения вказаних герб1цид1й весною аагинулр Сур'.яя1в 81,1 г 92,4%; при оешкьему вккористшпп -90,В i 87,47. до контролю (275-364 ИГ/;,-,^.

При обребщ карагардом доза)«! 4 i 6 кг/га в середньому загииуло 96,6-97,37., префиксом (3,8-6,Л кг/га): - 80,9-90,ОХ, кербом (1,63,6 кг/га) - 77,9-85,U. J кербом гран. (1,5-3,5 кг/га) - 31,5-87,8?. Эур'яшв в!д контролю (С37 ит. /м1). Ка цих донках поряд з латуком гатарськаш i березкой,польозою зустрпаоись сходи прриш лобедо-видно! i жшт031лля ввеняного.

Бисска ефективиЮть герб1цид1в проти 6yp\iHiB одержана в яблуне-1их нйсаджэннях радгсспу "Яовоазовський" на шющ 124 га. Протягом 1эршх М1сящв шеля обробки атразином i карагардом (8 кг/га) в сэ-)9дньому за два роки затянуло 95(6л, а в К1НЦ! вегетаци - 90,ЗХ Зур'яшв (в контрол! 524-432" тт./м1). Аналспчш результат« щрдо шииеиня к1Лькосг1 бур'янгв ъхд обробки сиказиноы, атразином i кара-■ардом (8 кг/га) Сули одержан! ■ в яблуневих насаджэннях радгоств 'Малин!вйький", "Транспортник",* "СПверський Д1нець" загальноо площэю ii.2 га 1 ' радгоств Луг&иськог обдаст! . "Старобедьський", "В!ло-одський", "Комсомэлзць" на плои,! 427 га.

Нами в польових та виробнии'.их умовах впершэ випробувались грун-oBi гербщиди в молсдих яблуневих наеадженнях. В результат! засто-ування симазияу,.атразину t карагарду (4 i б кг/га) в яблуневих на-аджеянях радгосшв "Шчур1нець", "Мир", '"Транспортник" ктюсть ур'яшв в середньому знидувалась на 86,4-93,IX В1Д контролю. Знамени бур'яшв В1д цих герб!цид1В було в!дтчено i в яблуневих наса-

джзннях спурових сорт iб С'йзвоаэоЕський") та у умовах крапелыгаго эроаування ("Шчуршець"). -

Яг1ди1 кулатури. В уловах Укра1нського Шшсся вгдмхчено шд-вищення врожаю малини при знккек! трудових затрат на i i вирощування при обробщ симазпнсн (3 кг/га), ленацшгом (2 кг/ra), сишаиноы 8 терСацнлом (2 +■ 2 кг/ra) (Дяченко, 1973, 1681, 1939; Дячанко, Солом-ко, 1Э83; Иартьяенко, Дячеико, Бублик, 1933). Атразин в дезах (4 1 10 кг/га) справляв фмотсксичну дно на малину (Дакьков, 1987-, Кара-май, Ротарь, 1987; Николова, Любеков, 1937). Зпдно ¡ншх досл!д«ень, поэнгивнi результат одержат при використанн! симазину на плантациях малини у Чехословак! х (Saris, Lucio, 1977), Кзнад 1 - симазину дозами 1,0 i 2,24 кг/га (Ргеевап, 1983), Hoaift Залакди при обробщ симазпном i тербацшюм (James, Mortimer, 19ВВ; Rahman, 19S8).

Бе лику роботу щрдо випрсбування i впроваджэнна герб!цид1В на плантациях- nopiqoK на Укради проводили I. Д. Дяченко з спхвробхтяюса-ми (197.9, 1932, 1987). За шяими даними, одержано ефэктивн! результат при обробц! симазпном i карагардом (4 кг/га) проти бур'пню (Lipscki et. al. , 1S77; Vosglms,1977i Sariú. Lucio, 1377; Stansk, 1078).- Ocíhhh обробка симазпном (ö кг/га) nopiúoK стюрквала опти-малыи умови для росту ix у наступноыу рощ п!сля обробки "(Мзпоэ1 > 1978). Вхдшчена ефективна д!п на бур'яни i эбхльшення урожаи nopí-чок при застосуваин! симазину в, Англи (Davison,' 1978,. 1SÖ1),b ДанН (Noys, 1SS7), в Голандп - (Natoг, 1987). i в Волгари при. викор'ИСтанн1 кербу в доз! 4 кг/га i карагарду - 2 i 4 кг/га. (Любенов, 1988).

Таким, чином, в насаджаянях малини, агрусу i порачок широко використовуються симазия, атразин, гарагард, ленацид, керб.'При цьому в1^м1чаеться, пр иавиь' Siicokí доац наэваяих гврб!цид1В в ос- . вовкому не справлять фиотскеищю* д1 i ка япдн! культури. ...

В польових !' виробничних умовах вшробувади герб1циди на япдних культурах аа технологiчнов схемою (рис. 2).

У 1374-1976 рр.' випробували гербищи в насадаеннях малини Новость Кузьм)на i Нэвокихаевська радгоспу "Ковоааовський". При вккористанн1 атразину (.4 i 6 кг/ra) в середньому за 3.роки загинуло бур'яшв 87,5-90,ОХ, симазину (4, i 8 кг/га)"- .83,3-92,БХ i- карагарду (4 i 6 кг/га) - 87,7-86,3% в!д.контролю. Слабу ефективтеть проти бур'янiв мав теноран.

рис. г.

Технолог1чна схема шшробуванш герб1цид1в у япдяшс яасаджннях,/гэрбпщди в дозах кг/га д. р. /

В подальшому на п*йстав1 польових випробувань була продовженг робота щодо впрозадження симаэину, атразину 1 карагарду дозой 4 кг/г на плантащях мзлини радгоспу "Нсвоа?озсышй" площею 2,5 га, "С1-ворський Д1нець" - 6 га, "Транспортник" та "Мир" на площ1 12,7 га. Одержим позитквн1 результат при використанн! симазину 1 атраэину 4 кг/га на. плантащях махинн радгоств "Старобельський", "Комсо-молець", 1 "Бондаровсысий" плошаю 21 га.

У насаджэннях агрусу грунтов! герб1циди вшсористовували I ранньозеснякнй перюд до полного розлускакня бруньск або осшнв пlCJ листопаду. У рвдгост "Шчуртецй" внасл1док обробки симззином i аз раз ином (4 кг/га) на плантащ'] агрусу плэдею 5,6 га в середньомз юльклсть Сур'ян1в була мэнпои в1Дпов1Дно препарата« на 89,1 1 92,45 шд контролю (236 ит. /и1). У насадженнях агрусу радгоспэ "Мз-лшпес! кий" 1 "Бовсазовський", оброблених симазкном (4 кг/га) на площ! 7,1 га 1 радгоспу "С1йерський Д1нець" - 12,5 га в середньоыу за два рою на початку вегетади в!д атразину I симазину вагянуло 91,5-98,IX, I К1НД1 - 68.8-83.6Х бур'ян1в в1д контролю (423 ст./м1).

Гербидиди випробували у насаджэннлх порхчок звичайних 1 чорнш рано весною до появи сход 1 в Сур* янш, а на дниих Д1лянках осишо, П1сля листопаду. В1д обробки сшаэиком в дозах 4 16 кг/га весною 1 ос 1 нкю загинуло в1Дпов1дно 95,7-37,41 1 92,4-35,7%, а в!д атразину -94,1-98,2Х 1 94,3-98,2Х бур'ящв в1д Контролю. На цях Д1лянках пов-настю були В1дсугн1 гридики ЗБКчайн1, ярутка Шлейхера, ценхрус як!р-цбвий, гадабан польовия, лобода 61да, лалшшлля весняне, кудряиещ Софи. Указан1 гербщиди стрймували розвиток бур'ян1в на другий 1 трвий роки теля веснянох 1 ос1Иньо1 обробог-

У жовтн1 в насаджэннях пор!чок чоряйх аастосували атразин, ка-рагард 1 керб. Проведений оОлш бур'ящв показав, пр В1д обробки ат-рвзиноы в дозах 4 1 6 кг/га загинуло в1дпов1дно 90,2-94,2Г. бур' ян 1ц, карагардом в таких же дозах - 91,7-95,6Х, кербом - 80,0-90,2Х ъи контролю. В К1НД1 вэгетад1'йного перюду по вс1х вар 1 актах булс внищэно в середньому 95,2-98,5% бур'яН1в.

У 1079-1981 рр. на площ1 12 га касадшнь пор1чок чорких вносит симаэин (в кг/га). На початку вагетаци вагинуло 94,4%, а в к!ещ -88,2Х Сур'яшв в1д контролю (84-135 шг./м*). Висока ефективнють 1

насадженнях порхчок одержана в радгост "Транспортник" на площ 17 га. В середнюму за два роки кхлькхсть бур'шпв змэниилась на 81,3-91,51. Однак, скмазин не зшяцував элюний бур'ян - цннанхум гострий.

6 вiдомоет! про викориетания pisrax доз симазину i ленацилу при oöpoöui грунту до i июля посадки суниць (Rath, O'Callaghan, 197Ö; Rantsch, Guntör, 1977; Eiepp, 1978; Rath, 1939). Найб1льша KmKiCTb роб IT присвячена використання цкх гербщид1в до початку вегетацп суниць (Михалева, Панкратова, 1972; Евсеев, 1978; Дяченко, Мартжен-ко, 1978; Сухля, 1981; Посылаев, 1Q83; Коствк, Марковский, 1985; Mnnsun, 1934; Alfs, 1989).

В уювах crenOBoi зони швденного сходу Укради сунищ виро-щуються' ааичайно'. в 3-р1чному цикл!. Роботу проводили а районованими сортами суниць Ясна 1 Зенга-Зенгана. Зг ¡дно технолог 1чно| охеми грунт обробляли симаагаюм i ленацилом до i пхеля посадки, а також до початку вегетащ! культури. Шсляд1я ряду дозувань вказаних repöi-цидхв на бур'яни вхдшчена на другий рж теля обробки (рис. 3).

Парр-дяпсадкот обробка а у унт у. Рерб1циди вносили в треий дека-д1 березня, розсаду суниць висадмували на початку квиня. Через шсяц толя обробки симаэином в дозах 1,0 i 1,5 кг/га плантаци суниць сорту Ясна затянуло в^поахдно 45,Э i 49,ЗХ бур'яшв, а при дозах 3,0 i 4,0 кг/га - 84,3 i 93,8t. 'ЛоНацил а дозах 1,5; 3 1 4 кг/га внищурав 51,1; 84,ЗХ i 97,17. бур'янiв. На контрольних Д1лянках вияв-ген1 рутка Шдейхвра, довода б1ла, портулак городиий, гхрчиця вольова, щяриця лободовиДна, :свир!па польова, резеда жовта. Симазин 13 кг/га) х яенацил (4 кг/га) продйвжували дна на бур'яни i в нас-гупному роц>. Знижэння забур' hhghocti В1д аастосування гербщид1в айявлено i на плантациях суниць сорту Збнга-Зенгана.

Обробка spyary иерСщил&ии щеяя посадки суиицъ. Сунищ сорту Звкг'а-Зенгана висаджуваш! з яастуйним поливок на початку kbithh. Через дв1 неД1Л1 пюля ii укориЫя грунт обробляли симазином t ленаци-гом. Через шсяць ' меля обробки симаэином (2 1 3 кг/га) загинуло '4,3 i 88,52, а В1Д ленацилу (2 1 4 кг/га) - 74,2-96,85: бур'яН1В. На 1еоброблених дхляпках у цей час масово зустр1чались вищэ назван! 5ур' яш.

Шсляд1я на 2-й р1К

Сбробка грунту до початку вегетащI куль-тури: симаэин - 3: ленацял - 4

Рис. 3. Технолог1чна схема випробування герб1цид!в на

плантщях суниць /доза гербпууив в кг/га за д. р./

Обробпа грунту аврбН(ндами до ¡тчатку вего гаци супмцъ. На

плантащях суниць другого i третьего рокib в^геташ i симззин i лена-цил вносили в к»нц1 Серезня з5о ка початку квхтня. П^и першому. обл1-ку (травень) на плантациях сунииь сорт i а Ясна i Зенга-Зеягана, обров*» лених симааином <2 i 3 кг/га), загинуло Я1дпов1дно 63,2-84,47. бур'я-HiH. При аастосуванн! ленааилу (2; 3 i 4 кг/ra) загинуло в1дпов!дно 72,0-74,4Х; 87,4-82,7?. i 92,1-34,72. При другому о?л1ку (cepnerfft) вииу ефектинтсть шли симазин (3 кг/ra) i линацил (4 кг/га). Зни-меиия аабур'яненост1 встановлеко при эастосуванш сииазину (3 кг/га) i ленацилу (4 кг/га) на плантациях суниць радгоств "Новоаэовський" на площ! 20 га, "М1чур!кець" - 12 га, "Транспортник" - 26 га, "Ком-сомолець" - 14,5 га, "Старобьчьський" - 5 га. Сл1д шдштитя, що при обробщ симаэином i ленацилом HeoCxiflHo було провести лише одну прополку заметь трьох у контроль

4. ГРУНТОВ! ГЕРБ1«>Щ1 В ДКРЕПННХ 1ШЭДЖШШХ

Для розширення i обновления зелених зон ДОнбасу здичио вирещу-еться 01ля 120 вид!в и форм деревних пор1д i чагармшв (Радионов, 1974). За технологхею в посевах i посадках деревних рослин в розсад-никах передбачаеться 2-3 ручнх прополки в рядках í майже. ст1льки ж тярядних культиващй (Типовые норми ..., 1979).. Все це складае за трудом1cTKiстю 50-70S затрат пращ i коштiв, цо витрачаються на виро-щування посадкового матер i алу. Наша технологiчна схема щрдо випробу-вання гербщиди у деревних насадженнях в розсадниках декоративних культур показана на рис. 4. За шея схемою гербщиди застосовували на одних дялшках в пос!вних в!ДД!.леннях шеля nocíiiy, на хнших - до початку вегетащ! культурних рослин. Цри обох способах обробки герб1-циди проявляли свои шсляд1ю на бур' яни на друтий i третШ роки. При &3HBÍ сход i В 0ДН0р1ЧНИХ бур'ЯН1В проводили повторну обробку.

На етап! одердаяня посадкового материалу листинга t хвойник ИОР1Д

Сбробка до появи сходiв в nociiiMX иколках ллстяних 1 ХВОЙНИХ гор!д

Обробка п1сля появи сходiв у вколках С1ннц1в i сая0ИЦ1в дистяних 1 хвойшпс пор!д

атразин 2; 4 i 6; симаэии 2; 4 1 8; карагард 2; 4 i 6

атразин 4 16; сймазин 4 i Б; карагард 4 i 6; птюштрин 1,5 ;

i 2,5; префикс 2 1 4; керб с. п. 3,5

ШСЛЯД1Я на 2-й piK

1

П1СЛЯД1Я на 3-й piK

Повторна обробка; атразин 4; симазин 4; промвтрин 2,5; карагард 4; ирефик 3,8; тербацил 4; керб с.п, 3,5

Рис. 4. Технологична схема випробування герС1цяд1в у деревнях насаджэянях /дови препарат i в в кг/га за д. р./

В пос 1 енпл В1дд1л-экнях обрсбку герб i цидаш проводили' в К1нщ березня - на початку kbjthh до появи сходив дубу звичайнаго, прко-каштаку звичайнаго, ropixy грацького, днцини дерзвовидноу. На початку вегетадп теля обробки атразином i симаэином (4 кг/га) загинуло В1ДП0В1ДН0 80,9 1 75,IX бур'яни, а при застосуванш цих препарат1в в доз» 5 кг/га - 96,7 i 95,OS. Б kihui вегетатйного перюду на д1-лянках, .оброблених гербицидами в доз: 4 кг/га бур'яшв було м?нзе -В1ДП0В1ДН0 на 71,S i 66,0?.. На цих Д1 дднках в'явиакь сходи прфищ лободовиднеi, ЖСВЮ31ЛЛЯ вескянсго, резеди äcbtos. При сбробщ атразином 1 скыазинсм (6 кг/га) однориш! бур'лни були вгдеутш, виявле-Н1 сходи багаторшних бур'ятв. ■Протягом вегетатйного перюду на контрольна делянках було проведено 2-3 ручш прополки, а на оброб-лених герСмцидами - одна.

У Дскецьксыу ботан1чному саду HAH Украхни та в Штровському Д1сництв1 в nociEax пркокаштану эничайнсго, ropixa грецъкого i дубу авичайного вносили атразин i сикаэкн в догах 4 i 6 кг/га. Внасдхдск обробки в цих иколках протягом двох вэгетзщйних перюдхв однор1чт бур'яни були певшетю в1дсутн1, в той т час на контрольных дхлянках вустргчались рутка Илейхера, табалан польовий i грицитси звичайнь У Мариупольському радгосш "Декоративт культури" в посtвах пркскаа-тану звичайнсго та ropixa грецьксго заетоссвузали атразин в дозi ß кг/га на плиц! 1,2 га. Протягом двох -вегетащйних nepioflia одко-pi4Hi бур'яни практично були В1дсутн1. У виберничому розсаднику До-нецького батан 1чн'ого саду проводили обробку гербщидамк до появи сходхв бур'ятв i до початку ве-гетацИ (розпуекзлня бруньок) сiян-Ц1в в садхенщв деревних рослин. Випрсбували атразин, симаэин i ка-рагард в насаджэннях садженщв черемхи звичайнох, клену явора, горо-йини звичайноГ, лили др1бнолис*о* i iH. В KiHUi вегетатйного nepi-оду К1льк1сть бур' як'.в эменялась при обробщ атразином, симазкном i карагардом (4 i б кг/га) в1дп0в1дн0 на 89,4 i 58,2,t; 93,5 i 93,51; SB,б i 93,2X. На контрольних диянках на початку вегетатйного пер:-эду вручну знищували сходи'ш!риц1 загнуто!, лободи б 1ло i, прчиц! польово!, нвтреСи ззичайнох, чорнощиру звичайнэго. Застосозаш гер-Зндиди д)яли ефжгивно на бур'яни на другий рш пюля обробки. Провели .вкпробуваяня герб1цид»в в посадках садиенщв деревних рсслин. [1ерший обл!к (травень) показав, що обробкз атразином, симазином i

карагардом (4 кг/га) привела до загиСёл! в1дпов1дно 86,0; 81,1 1 93,8Х 1 кербом (3,5 кг/га) - 64,4Z бур'янiв в1д контролю (516 шт./м1').

У Цар!упольському радгоет "Декоративнi культури" на площ1 35га до початку вегетащй деревнях садженц!в (28 видхв) провели обробку атразином (5 кг/га). Внасл!док обробки як в piK, так i на сл1дуючий (П1сляд1я) повнютю Оули В1дсутн1 акйроаiя иодкнолиста, лобода СНла, глуха кротша пурпурова, жовтоэ1яля весняне, грицики звичайт, вдари-ця лободовидка, буркун лгкарсъкнй. Залиголись поодинок\ сходи березки псльово!, латука татарського та жовиого осоту польоеого.

При обробц1 симазином 1 атразином дозою 2 i 4 кг/га до появи сход!в вид!в сосни кримсько1 1 эвичайног загннуло з;дпов1дно 84,7 -94,87. 1 57,0 - 93,47. В1Д контроле (52,0 - 98,4 ш./ы4 ). Васаджеиня сосни кркысько!, с. звичайнок, ялиии канадсько!, ыодрини Шт-ровського у Амвросивському Л1сшасгв1 та радгоет "Ялин-э" знаходи-лнсь у задов1льному стан1 протягом двох вегетац1йних перЬд!в при об-робд1 симазином 1 атразином дозою 4 1 8 кг/га на загальнШ площ 12 га.

Бстановлено, пр х!М1чниЯ метод Соротьби з бур' янамн доэволяе скоротити к1льк!сть мэхашчних рях лень грунту i тим самим вберегтн сприятлив! ф!эичн! та xiMi4Hi властивости грунту (Trage, Crosa, 1088; Либершптейи, 1973; Захаров, 1977; 1988; Бэльков, 1988). KpiM того, аамша мэханшю! обробки грунту х!М!чно» сприяе росту i роз-витку деревнях рослин 1 шдвшценнв врояайност! плодових культур (Trauchmtz, 1972; Шимансьютй, 1972; Метлицкий, Кириллов и'др. , 1972; Зайцева, 1932). " , •

Нами вивчзвея вплив М!лряднкх рихлонь грунту на забур'яненють в розсадниках П!сля використання герб!цид!в. У ранньовесняний пер!од •эд!йснюваля суц1льну обробку грунту в насадяеннях саженщв пркокаш-тану звичайного, липи дНСнолисто! симазином ! атразином. Через Mi-сяць шеля обробкя симазином i атразином (4 и бет/га) на одних Д1-лянках в М!жряддпх провели кулгтявац1 в, а на !напгх - не проводили. Вез культивацп эагибель бур'ян1в складала 87,1. 1 92, Z\ и 88,0 i 83,«. Там же, де вона Сула, - 44,8 i 68,BS; 81^0 l 84,4Х,

Тагам чином, приведен! дан! даять щдставу ввагёати, кр м!крядие ркхлання грунту сприяе 1нактивацн гвр0!цид1в ! як наслiдок появи СХОД1В щириц! ЛОбОДОВИДНОИ, ЛОбОДИ 61Л0! ! анброэ i i ПОЛИНОЛИСГОI.

Наш результат!! en i впадать а виснопками досл!дши:!в. котр! в1д-ишзли зниязкня активност1 гербивдцв при культиваци грунту (Живицький, 1969; Воробьев, 197D; Hanse et. al. , 1979).

' ГербЩиди в дендрари Донецьвого ботанiчиого саду аастоссвувалц в иасадиеннях 83 вкдю iнтродукованих рослин, як1 належать до 38 род1в i 19 родин (табл.). Найб1льшз к1лък1сть вид!в рослин видносять-ся до родин Розов 1 (23 види, 9 род!в), Ыасдкноз1 (13, 5), Кленов! (12, 1), EepesoBi (9, 2). В екс!юзиц!ях родин Fc?osi, Маслинов!, Кленов! i Бгрвзов! (в середьому за три роки) при обробЦ1 атраэшшм, симааииом i карагардом (4 i 8 кг/га) загинуло бур'яшв в1д 89,3 до 94,8 (контроль - 347 гл. /м1). В1дсутн! Сули грицккк звичайш, тала-бан польовий, довода б1ла, вдриця загнута, резеда ловта, жовтозишя весняне; зустрмчались сходи жзнгого осоту польового., латуку татарсь-кого i березки польовоь Ексока ефектившсть гербшшв В1дм1чена в окремих експознщях ршшх род!в деревних росли». Налриклад, п етспо-зици Каркасу при hopmî витраги агразину 4 кг/га загинуло 82, Z7. бур"ян1в, а при доз! 8 Кг/га - 95,9% В1д контроля (Б44 иг. /и''). У 1979 р. в!дк!чена пюляд!я атразину на бур'яни в експозиц!ях, оброб-лених весною 1978 р. В к!НЩ вегетац1йного перiоду 1979 р. бур'HHiB було мента в!дпов1дно на 88,1 i 86,3%. В експозицшх роду Яблунл при обробт атразином (4 i 6 кг/га) бур'яшв було кенше в1дпов!дно на 88,4 i 92,4?., а при обЛ!ку у sepecHi - на 94,9 i 97,47. в!д контролю (732 шт./»h.

Вносили атрээин ! карагард в вкслозицп род!з Лина, Робишя, Жимолость, Барбарис, Гл1д. Бри аастосувалн! цих гербщид!в (4 i 6 кг/га) у названия. експпдищях повнютю були в!дсутн! однор!чн1. бур'яни ! поодянско вуст1чались сходи багаторхчннтв. Висок/ ефэктив-н1сть атразину 1 карагарду (4 i' б кг/га) виявлено в е!!спозиц1ЯХ 3 вид!з роду Барбарис !. 2 вид!в роду Гл1д. йа цих д!лянках повнютв йзгинули чорновд ввичайнкй, иириця загнута, грицики звячаЙН1,,резеда жовта, табалан польовий.

Одержан! дан! показусть, ир эастоеування герб!цид!в забезпочу-зало чистоту експозищй дэндрэрш в!д сднор!чншс Сур'янхв протягом двсх ! 0!льша вегетащйних nepioaiB. В подалдаэму за рахунак 8б1лывення крони !нтродуцент1в î.ix эмикання s рядах у пристовбурних смутах ропьнодакпя бур'яшв практично зупинялось.

Таблиця

Засгасування герб пуда в в насадженнях равного таксоном!чного складу дендрар!в Донецького ботак1чного саду НАН Укралш

NN : Шлькють : Роки застосування герби-

П. П. Родина цид! в

: видхв: род! в:

1. Разов 1 23 9 1976-1378, 1981-1984, 1988

2. Ызслииовх 13 Б 1976-1978, 1986-1937

3. Кленов! 12 1 1970-1979, 1981-1985

4. Бврззов1 9 2 1976-1979, 1981-1932

5. В*Я30В1 5 1 1977-1978, 1980-1981

6. Бобов! 4 4 1976-1979

7. Ф!сташиов1 3 2 1976-1931

8. Зйшолостев1 3 2 1978-1930

9. Барбарисов! 2 1 1978-1979

10. Тутов 1 2 2 1978-1979

■П., Ляпов1 2 1 1981-1983

12. Б!ГН0Н!вВ! 2 1 1977-1979

13. ШлочайН1 2 1 1978-1930

14. БРУСЛИН0В1 1 1 1978-1979

1-5. Жостеров! 1 1 1976-1980

16. Пркокаотанов! 1' 1 1977-1980

17. Шовювицев! 1 1 1976-1978

18. БУКОВ! 1 1 1976-1979

19. Гор1хов! 1 1 1976-1979

Всього 83 33

в. листа гкрвщчдя у ядслдаш-ш мглторипшх культур

На початку 70-х poKiв одержали пироге аастаеугання прохи бага1 тортшх бу'яш в далапон, 2.4--Д акпшз* соль в яблугевих нзсаджзннях 1 виноградниках (?Срина, 1972; Куриндинн, 1972; Поршкэва, 1972; Четвергов, Филиппов, 1977; ¿йонтсзич, 1383; Stariek, 1977; Rutnam, 1978; Breton, 1980; Harradine, 1380).

Hi', листаний гербщид був гастосоваякй- раундал г.роти Сагатор1ч-них бур' ян is (Hunter, 1976; Jurcian, Rüssel,. 1981, 1992), Названий герб!цид ввамаеться екялотчно беапечним (îîueppsl, 1977, 1078). Препарат е ефектгаишм. проти пир in повзучого i бэреаки польозо! (Anderson, 1978, 1931; Kuhus et. al., 1981; Камап, 1381). В ряд! роб!т вказуеться на ефективмстъ глиф^оату^е тллъга при Л1тн1х, а 1 при ociHHix строках обробки проти пнрио иовзучого в яблуневих насад-женнях (Наяъко, Беселонсккй, Танчигс, 1985; Гундарева, Попова, 1988; Ларионов, 1989). 3 шлих листяних гербтидт ефективними проти бур'ян!в ввагаеться гоал в яблуневих насадивших (Salisbury, 1979) l л1сових культурах (Бахтин, 1935; У.рэсяовидов, Омелаяненко, 1986; Семунян, Каяантаров, 1988; Егоров, Бахтин и др.1989; Neururer, Hermisch, 1988). В!дм!ченз висояз-ефективнють фюзилэду i стрелу проти Öyp'HHiB (Спасов, Величко, Кондзрев, 1981; Туле, Тула, 1989),

В 1980-1983 pp. випробувалн листян! герб!циди а експозигиях родин Розових i Ыаслинових дендрарш Донецького боташчного саду HAH Укразни. Препарати вносили в середин! травня сдиорслззо методом нап-равленого обприскузання (пркстовбурт смугл шириною 2 м). Шдчас обробки niд деревами стояв аульний покрив пир!а повзучого (900 паго-Н1в на 1 м5') вксотою 10-17 см. Внасл!док проведения обробок рзунд-апом (1,5 i 3,6 л/га), нитосоргом (1,4 ! 3,6 л/га), фюзиладом (1,0 л/га>, фосуленом (3,6 кг/га), стрелом (25,0 л/га), гоалоы (2,4 1 3,6 л/га), гоалом + далапоном (3,6 + 8,5 кг/га) 'i далапоном (8,5 кг/га) назе.чна мае а пирио повзучого в середньому за -три роки була меняя? на 74,8-88,6Х В1Д контролю (4000 г/и1),.

В 1982-1984 pp. в експозкщях родин Ыасдиновг ! Розов! вастосу-вали ранудап, нитосорг, стрел, гоал i далапон у вказаних Ьищз дозах. Нз початку вегетащi к!льк!сть пагонiв пирin повзучого загикуло в kfôrax 83,3-91,8%, а в юнщ - 89,9-56,7?. прдо -контролю (847 т./и*).

Вага надземно! мася пир но у вс!х вар1антах була нижча в!д 58,5 до 76, БХ врдо контролю (5400 г/м1). Ка другий р!к теля обробки вияв-лен! нов 1 сходи пир но повэучого, для аяищеиня яких проводились повтори! обробки.

В пристовбуряих смутах високептамбових дерев радгоспу "Декора-тивн! культури" протн багатор1чккх бур'ЯШЕ проводили обробку фосу-лэном (3,6 кг/га) на площ! 12 га. Через 20 дн!в пир1й повзучий пов-н1стю загинув, а так! бур'яни, як березка польова, ловтий осот польовяй 1 латук татарський мали хлорозн! листки.

В радгосш "йлен" вносили 2,4-Диминную соль в сумш! з далапоном (1,6 + 8,5 кг/га) на площ! 18 га. Через 20 дн1в пир!й повзучий був у сухому стан!, сходи нетреСи зобовидно! загинули, латук татарський був пригн1чений.

В 1980-1961 рр. в радгосш "С1версышй Дшець" в пристовбурн! смуги плодоносим насаддень яблунг Кальвгль Снивтй 1 Р-нет Симире-шео вносили фосулен (3,6 кг/га), стрел (25,0 л/га), раундап (3,6 л/га), нитосорг (3,6 л/га) 1 далапон (8,5 кг/га). Через М1сяць к1льк!сть пагон!в пир1ю повзучого загинуло В1Д 82,5 до 91,0% щрдо контролю, а вага надземно! масн зыеншлась на 80,0-89,IX (контроль -4200 г/м*).

У 1984-1985 рр. в радгосш "Шр" при аастосуванш фювиладу (1,0 л/га), раундапу (3,8 л/га) ! далапону (8,5 кг/га) у пристовбуряих скугах ябяун1 Кальв!ль Сншш на плонц 46 га через 20 дн!В за-пшуло пир1Ю повзучого В1дпоВ1но 81,3%; 85,6 1 86,0% В1Д контролю (650 шт./!/). Надззина паса його була шншоя на цдх делянках В1дхю-в1дяо щрдо препарат!в на 76,7; 72,4 и 85,0% (контроль - 6400 г/»/).

У 1991-1993 рр. в пристовбурних смутах яблуневих насадиень радгоспу "Комсомолбць Украшз" при застосуваюп нитосоргу (3,6 л/га) вага надземно! маси пир!ю повзучого змзншилась на 88, ЗХ, в!д фезила-да (1,0 л/га) - 84,6Х, гоалу (3,6 л/га) - 8В.5Х, стрелу (25,0 л/га) 1 далапону (8,5 кг/га) - 88,3 ! 80,1% (контроль - 4800 г/и1).

Таким чином, для анищвння багатор1чних бур'ян1в при вирещуванн! декоративних деревнях рослия та в плодових насадженнях южна ввадати перспектив ниш листян! гербщидн: раундап, нитосорг, гоал, фюзилад, стрел, далапон ! 2,4-Д аминную соль.

& ГЛШШНА ПРОНИЮКЕННЯ, ДКТ(ЖСККАД1Я ГВРВ1ЦНД1й ХАРШКР РОЗШЦЕЮШ KOVKHKEHX СИСТЕМ ШЮДОВИХ ТА ЯГ1ДНИХ КУЛьТУР У ГРУНТI

Перемещения гербщид!в у грунт! та ïx шактивгщш аалежить В1д активности грунгогих MiKpoopraHiSMiB, вм!сту в грунт! оргашчннх р&човин, KijtKocTi опадш (Шлышков, Баскаков, 1962; Шгремет, <1едо-рец, 1969; Воеводин, Весшов, 1972; Заварзин, 1972; Костромин, 1973; Омельяненко, 1973; Barman et. al. , 1379; Moreale van Blad, 1981; Seibert, 1984).

Основна к!льк1сть сиказину та атразину на дерново-тдзслистих грунтах проникала на глкбину до 15-20 см. (Терентьевз, 1962; Нурь«-дина, 1967; К'аттис, Степанова, 1S67; Филиппов, Лаврова и др. , 1981). На б^днших на гумус чорноземних грунтах триззтш проникали до 1020 см ) нав!ть - 40 см (Самим, Мидьй, 1977; Нкколзва, Шткова, 1981; Федоров, 1985; Фсыенко, 1983). Але б1лыш частинз цих гербщи-дiB затримуналась на глпбшп Q-10 см (Hanse, 1931; Сангелевяч, Еа-калившюв, 1982). За ihuihmh даними навггь пхсля 5-7 шрр1чних обробок приетовбурнихемуг плодових насадхень сиыазинсм 4 i 6 кг/га не В1ДМ1-чено залшшв продукта Кого розпаду в rpyHTi (Gunner, 1990).

Нами встаковлено, пр в умовах валких аа мехашчннм складом звичайних чорноземних грунтов з bmictom гумусу 3,31 основна к1льк1стъ зимазину та а-тразину кснцентрувалась в шар! 0-10 см, проникала - до 20 см та 1нактквувалась протягом 4-23 М1сящв (рис. 5).

Ераховуючи цей.факт, ми досльдили характер рсамщення кореневих зистем в Р13НИХ шарах грунту насадже-нь яблун! та япдншав. Як пдомо, CTifiKiCTb рослин до герб!цид:н пов'язана з рсэми^нням jrx сореневих систем i можливютю проникнення через не! препарата у надвину частину (Бельков, Шутов,-1960; Б?льгав, Козлова л др. , 1973). Знасд^дск проведения розкдпок у яблунг не вкяЕлет елемэнтн корене-ioi систем у aapi, грунту 0-Ю см. Основна маса корен ¿в р!зного д1а-ктру розм1ПШась у miapi 10-50 см. У пор!чок чорних i звичайних ко->ен!. дшметром В1Д 1 мм i биьсэ зиявлен1 у Oiapi 0-10 см 3!ДП0В1ДН0 ¡,9 i 14,7?. В1Д загальной. к1льеос*1 коренич НайЗиаиа' к1дьк!сть ко-leHiB виявлана у.шар! 0-20 см (23,6 : 37,6%).

Охяе шккз эрсбиги «зисаовок, шо кэренева система яблунi ыеншою ирою контакту^ з гербтидамн, япдншпв.

0-10 10-80

0-10 10-20

О и м а » и я

А Т Р С. ¡5 И К

Черев 17 юояц1 гло« о5рс<5!«

Через £4 ьпояш июля обробки

_!__

(0,80)

(1,33)

(0,20)

(0,40)

СО, с";!

(О

1 4? кг/га — 6 КГ/Г 4. кг/ге Й КГ/ГЕт

Швр ) грунту, ои| Черсо 4 мюяц! Шелк ооролк?«

0-*0 10-20 { (1.70) (2.60) (1.41) | (1.90)

(1,30) | (1,40) (0.70: со. со)

(1.40) ] (1.70) ! (0.02>| 1 (0,30) 1

(0.40) (0,70) 1 I ( О, '¿0)| 10,40) |

fO.RO> | ----1

'О. 14! ;

Рио. Б. Црояигсмепнл та 1нактиввд1в ся«аэииу 1 «щяаоияу в рхппял г^лрпл грунту. В дужках - кигьтоть виявленого гербшкду в кг/га о а д. р.

7. ВПЛНВ ГЕРБ1ДИД1В НА «131ОЛ0ГО-В1ОХ1М1ЧИИЯ CTAÜ РОСЛ!!! БАГЛТСР1ЧИИХ КУЛЬТУР

2?шст assajanns вод я. Знипкякл Сур' янхв за допомогсо герСНцидоз приводить до створеняя спркятлиапх умов для вкращуваних культур, бшш ефективного вккоркстання нж! вологи i пожзшних рвчовин з гру-irry (Тарягккна, 11ЭБ8; Зазарзин, 1972; Бельков, Козлова и др., 1973; Ь'аттие, *йлаяина, 1973; Николаева, Щуткина, 1977). Ряд дссл1дкик1в ввакають, tsp гербщидк в токсячних концентратах, прониккувЕИ у рсс-лкни, вккликакгь замкавкя продтв i вяасл1Док цьсго зкижзння íhtsh-сизноет i траясшраци та змзку вкасту води у кабинах лястксво! Ttca-кияи (Ракиткн,-. Попова, 1359; Davis, 1953; Crafts, 1354; Dvursk, Rispeven, 1957).

У чутливих до гер31цид1в рослин оводкен1сть лкстк1в аменпува-лась, а у сийких - збьтынувалась (Беляева, 1968; Петсяя, 1970; За-варзкн, 1372; Баран, 1388). Бсгаловлеко,- ар прояикнеякя гербидав у чутливих росли переливало з тдагсщгнням KiJibKOCTi водй в jx органах (Гурский, 1975).

Нами вивчався гтет загальней води в листках яблзли, .nopi40ic, агрусу, малики та саджаншв деревнях рослян. Енасл1дск застосувания екмазику, атразияу i карагарДу (4 i 8' кг/ га) в i дм i че но шдвкщення вшету загальяоз води в листках яазваяих культур в перший i другий реки niara внесения гербицуиа. Ei до®, цр герб1циди, знищуючи бур'яни, пскращуеть ведний режим грунту i тш самим виклккають 1нте-hckbhíss викоркстзяяя грунтово! вологи рсслиязми (Заварзш, 1972; Николаева, Щуткияа, 1977; Таряакияа, 1978).

BysjsasoRK. Естаксвлено, ¡цр гербащди шяуть здШснпвати вплив на синтез вугл8всд1в в рослинах. При цьому в1Дм1чряо, w слрямова-ríctí. зшн у вутЛэвдному oßwihi залеамгь В1д природи препарату.« ст i й-ftocTi рослян та 1киих факторiв (Сабурова, Петунова, Лукин, 1SC¿; Ш-аоыарез, Калинин, 1954; Minschal, I960; Mcreland, Hill, 1953).

Енасл1док проведена* дссл1Джена нами встансвлеяо, ар шеля вне-сеняя сишзину i атразияу (6 кг/га) загальна сума цукрш у листках яблук! Кальв1к ешявий в Ренет Сймиренка була в меяах контролю, а в вар i актах з дезою 8 кг/га - кеялю за рахунок гiдралiзу цухроэи. На

другий pis Бм1 ст цукрхв у листках цих культур був вищим або на piBHl контролю. Аналогична вшна у auicTi цукр!в у листках шлодпх дерэп яблуш Ренет Симиренка i КальЕ1льСнШ)Ий вхдшчака шсля обробки симазЕном, атраэином i карагардом дозою 4 i 6 кг/га

ЕнасЛ1Д0К застоеування симээину, атразину i кзрагарду (4 кг/га) в листках порхчок чэрних i звичайних та малини вераЬго i другого JX3K1B шелл обробки эагальна кллькють цукрхв Оула вищря або на piBHi контролю. А.вхд внесения цих герЗщид1в i доэх 6 кг/га сума цукр!в в. листках наэваких культур'' анилувалась за рахунок зыенленяя моноцукрхв. На другий piK вмют цукрхв в. листках япдних культур знаходизся на рiehi контролю. Гербиуади не вплнаагш суттево на emict щт-:р1Б в листках агрусу першого х другого poKiB шсля обрсбки.

Buicr аааху i фосфору. При токсичшй дt ï гербщидхв на роолиял синтез бшхшого азоту прйгшчуеться, a bmîct не-б^лкового - зростаг (Ракитин, 1053; ¿Ъробьев, Ча-Жу-Еи, 1901; Лукин, Петрове Сабурова, 1959). Ряд досд1дник1в' ВИявили, Щр ЛИСТКИ рОСЛИН, СТ1ЙКИХ до repöl-цидхв, характеризуются вашими розмхраш! i тешиц забарвленкям. Остание пов'язують 31 зб1льшкою к!лькхстю в них азоту i хлорофхлу (Екег, 1358; Karnatzn 1965; Anderson, Thomson, 1973).

Бнасд1док иров&дених дослхдиэиь нами заявлено, щр вшст азоту l фосфору в листках яблуш, пор1чок, малики 1 агрусу* а таксы дэревних рослин був 'вищим ври застосуванн1 скмазину, атразину i карагарду (4 кг/га), а при доз1 G кг/га - иижчим в листках пор!чок звичайиях i иал!ши.

Лстяш1сга iiaFiseimu. Д1я герб1цад1в на ферментативш систеии Е1дшчена в багатьох роботах (Deer, 1958; Roth, 1959; Funderbruk, 1981; Пэкомаров, Калинин, 1964; Шзпаков, Доена и др., .1967). . За одними дамши, в1ды1чаеться шдвизззшш активное?! каталааи i анияен-кя пероксидази у crlftiaix до гербхцид!в рослин; у чутдивих рослин ат-разин mmyz актившеть каталааи i шдзищуе актившеть пероксидази (Goren, Msnsali so, 19S4; Дмтович, 1S64; Иагтаков, Дэева.и др., 1905; Ракитин, Штапова, 1988; Eastin, Culver, 1955).

Вкася1ДОк застосуваннн •симазниу дозою 4 i 8 кг/га i антразнну 4 иг/Га в листках лили дриОнолиато! i крупнолистоï, клена явору i зелена госгролистого, барбарису звичайнога, гладу гвкчайногс, дищши деревовидно?, грабу, ввичайного i катальпи ö;гиоше видка ï актшшеть 'каталааи ш двигалась або була па piBRi. контроля. А В1д обробки ат-

разином (6 кг/га) активность каталрзи знижувалзсь в листках бархата вмурського, бсрэзи поеислэ» 1 сумаху еденерогсго.

Активность пзроксидазл в лкстклх усхх ЕищэнагзаЕих рослин П1 дви-гаувалаи аСо знаходилась в мг.*ах контролю у вар1 антах з симазином (4 1 -9 кг/га), атразином (4 кг/га) 1 була вигря у взр1 антах з атразином дозою 8 кг/г а. Оде р.чан д результат!! узгоджупься з дзллми шших авто-р!в, ЯК1 Епяашги аб!льш9нкя актиБност! катзлази 1 пероксидази а лкс-псах кукурудзи ( Цаэтакск, Дезва и др., 195?; АлЬег^ег, 1981), мо- , лодих плодоеих культур (Кссерга, Фальюова, 1970; у С1янц1в дубу (Пе-тоян, 1970).

Хлорелл 1 кпратако¡да. Еагато досл:дн:!К1В внаулять, щр основ-нсз причиной загибел! рослин при дп герб ходи в е иоруше-нкя фотосинтезу, диханвя х руйнуваншг фотосгатетпчнлх тгментхв (Екег, 1953; Кагп&г, 1-384; Калинин, Пономарев, 1983; Маштаков, Прохорчик, 1956; Загарзкн, 1972; Еаз1, 1953; \tolf, 1980; Еб'ЗепГлзеп, 1962). Псрлд з ЦИ1.1, наводиться дан! про актив хранен) цих провес!в в рослкнах п:д впливом герб!цкдних препарат1в (Юряна, 1964; Калмыкова, 1964; Лаури-назичус, 1965; 01ССйИИк, 1966; Нашагав, Дееза и др. , 1967; КыгШ'г, 1984).

Нами показано, шр там, де вносили симазия 1 атразин (Б кг/га) К1льк1сть хлорофглу 1 кгротпнО!Д1в в листках яблут Кальв!ль Снхж-няний була на р1вн1 контролю, а при дозх 8 кг/га -'мента, нхм. у контроль Б яастутшому роц1 шсля оОробки гербицидами дозою 3 кг/га вмхст фотбсййтетичних шгменив в листках яблун! був на р!вн1 контролю.

Атразин, симазин,'карагард (4 кг/га)-, теиоран (4 ! 8 .кг/га) !' верб' (1,5 1 3,8 кгк/га) суттево не визжали, яа вшст хлороф!лу ! каротина а листках малин;; в першзШ га другий реки шеля сбрсбки. Разом з тйм,■атразкя 1 карагард (8 кг/га) на прчатку взгетац!йного перюду знииувалй амют " П!гмент!в в листках цге! кулмури, а в кхн-ц! вёгетад1йнэго перюду т.г к!льк!сть в!дновлявалась до норми.

Атразин, симазкн I карагард (4 ! б кг/га) суттево не вплнзали на яа)КОй1«вйня хлорбф!л.У' 1 каротиногдхв в листках агрусу.

.."' В листках поршок чорних 1 эвичайних акист хлорофглу 1 карсти-Н01Д1В у вар!анта:: э симазином 1. тенораном (4 кг/га)' був вищш або в ьтах йорми, а в!д обробки цими гербщидаш в доз! , 6 кг/га - шнда пор!вняйэ з контролем.

so

Bfe ВШ1ВЛ8НО SMiH 1ДРДО ВМ1СГУ ШГ>.<8НТ1В у листках суницъ Ясна 1 Зеига-Зенгана при вастссуванн! симазкну (2 кг/г a) i денацилу (4 ¡т/га) до i П1СЛ1 поездки, а також до початку взгетадх i суницъ.

При обробц1 грунту атразином i си.чззинсы (2 i 4 кг/га) до появи сход 1 в в листках дубу эвичайиогс, пркокаЕгтану зеичайкого, горигу грецького хлороф1лу було б1льсе, а в листках клену гсстрсдистого, клену явору, лини Др1бНОДИСТ1Ю1, шшшиии, свидшш, б i ркчики j скум-пп шнше у пор1вншш в ¡контролем.

Симазин, атрааин i карагард (4 кг/га) суттево ке вшивали на Ki льк1сть хлороф1лу в листках итродукозз-чих деревних рослин. Оброб-ita иасадмэнь циии герб1цидаш в доз1 б кг/га викликалз раану реакции а 08 вид!в рослин у 24 bmict хлорсфиу був у норш; у 58 ззид1В . в1д-шчэно незначне гвижзшш хлсрофиу i у б - сутве эмэншення вМсту хлорофиу.

а ашш гврвищт м pict росжн, величину

'£& шсть урошо

Pi от рослая. Деревн1 культури на площах, оброблених герСНци-даш, -ростуть 1НтенсиЕше за рахунок усунення конкурента - бур' ян 1 в у спомшшш! елемэнт1в'кореневого швлення (Зайцева, 1972; Гаврилен-ко, .1975; Бельков, Цвагкова, 1977; Лузаяов, 1977; Каттис, Маланина, 1986).

При эастосувашп нами атразину i симазину (4 кг/га) при досхо-дов!й 1 niCiflcxoaoEiiобробц1 не в1дм1Чэно суттевого вяливу на рют 1 роввиток сдно-двор! тате С1янц1в i садяеншв деревнях рослин, Е ' ряд1 Д0сл1Д1В С!янц1 за висотою .1 д1аиетром штамбу перешиали контрольна рос лини.

Урайзй. 5 дан1, вр сз1дчап про шдвшценая врожайноси яблуш внаслiдон вастосування симазину, нтразину, кербу 1 раундапу (Шеремет, Шртиненко, 1975; Щуткина,. 1977; Спасов, Горневский, 1980; Козлов,. 1081; дорожко, 1987), пор1чок (Тарнакина, 1968; Маркелоа, 1972; За-варзин, 1972;. Николаева, Стоянов, 1978;6ксенш, 1980; Дячанко,. 1982; Никалова, Иванов, 1386; Абдэева, Давыдов, 1989), малини (Арадинов, 1974; Дячекко, 1981; 1983, 1989; .Даньков, 1975; Clay, Davison, 1976), а такая сушщь (Заварзин, Беляева, 1963; Еыченко, 1972; Мэроэкина, 1973; Rarn, О'СаНад, 1975; Hi га», 1985).

За нашими дантш, у 1975-1977 рр. на д!лянках, обрсбл&иих сима-зином, атразнном í карагардом (4 i б кг/га) урсязй сорту Ренет Симеренка в середньсму с клав - G3,5; S5,.l i 88,7 ц/га, а В1Д справки цими гербицидами у доэ1 9 кг/га - 37,1; 85.2 ¡ 87,0 ц/га, у контрол» - 72,8 ц/га (НС^- 12,0 ц/га). У сорту Кадь в i,nt. CHitf.raft при застосу-вашп симазину, атразику i карагарцу в до31 4 кг/га урожай склав -129,4; 126,2 i 123,1 ц/га, а у дозах В кг/га З1дпов1дно - 131,'l; 129,8 i 129,1 ц/га, у контрол! 108.3 ц/ra (HC?Í?V. - 16,7)

У наших досл1дах урожай порток у дозах 4 ьи-/га в середньому за 3 реки склав 53,5; 51,1 i 52,3 ц/га, а В!д сбробки циыи герб!цидами у доз i 6 кг/га - 43,7-, 47,0 i 48,1 ц/га, у кон?рол1 - 43,4 ц/га (НС?£,;)- - 7,4 ц/га).

Уролай пор1чок чорних при обробщ скмаэином, атразпном i карагардом 4 кг/га став в!дпов1дно 18,7; 17,5 i 17,0 г/га, а В1д оброб-ки в доз: 6 кг/га - 15,5;.15,9 i 15,8 ц/га, у контрол1 - 15,3 ц/га (НС?;.К - 2,3 ц.'га).

За нагими даямми, в середиьому са 1975-1977 рр. при обрсбщ сиыазином, атраэинэи i кзрагардом (4 кг/га) .урохай малини склав 36,9; 35,3 i 37,7 ц/га, а при с-брсбщ у доз! 3 кг/га в!Дпов1Дно -33,9; 32,3 1 35,2 ц/га, у кснтроли - SC,Su/ra, (ЕЗ?^- - 4,5 ц/га).

Е нзаях дссл1дах, з серэдяьому за 3 роки урожай агрусу при об-роСцх сишаином, атрааином i карата?дом (4 кг/гз) .cimas 13,1; 12,8 i 13,0 ц/га, у контрол! - 11,3 ц/га (HC?ííf - 1,4 ц/га).

Уродай сунпць сорту Зекга-Зенгана у вариантах з симазином (3 кг/га), ленацилом (3 1 4 кг/га) склав в!дпов1дно 45,1; 47,6 i 49,0 ц/га, у контрол] - 39,9 ц/га' (НСР^-.7,2 ц/га); у сунищ сорту Ясна в!д обробки сиыазином (3 .кг/га) i ленацилом (3 1 4 кг/га) -В1ДПОВ1ДНО 44,4; 46,5 i 47,2 ц/га, а у контрол! - 38,3 и/га (НШ> -3,0 ц/га). W

3 Таким чином, яастосован! гербщиди а основному Д1яли позитивно яа эбиашэння урожаю яблунл, порток, малики, агрусу та суниць.

Яшста плод!a i зв}Д, За наяы-исли данвии лзтератури, гербщидя цють прямо i посередньо на як!сть плод i в яблртп (Николаева, Щгткияа, L977), Бб!лькення цукр!в, сухих рэчояин та виамкру с у ягодах nopi--кж (маркелова, 1972; Разделов, 1973-, Сксеиюк, 1982), агрусу (Тарна-¿ffi-ía, 1968; Оксенюк, 1973; Класс, Кйпгалева, 1978). Е пил к роботах к штявлено 3MiH mcicnoro складу япд сункць .(Rofh, 0'Callaban, 1978;

Н1ТО6, 1985).

За нашими данями, застосован! гербщиди суттево не д!яля на вм1ст сухих речовин, тированог кислотност!, а сприяли в основному вб1льш>?нню цукр!в у плодах 1 япдах.

Заляаповмй тист гербщид}а у плодах / ягодах. В ряд1 робАТ вказуеться про водсуттсть залиок1В симазину 1 втразину у плодах Я0-лун1 (Курындина, 1967; Оксенюк, 1973; Заварзин, 1972; Щурок, 1977; Шуткина, Баламутовский, 1984), а такой в ягодах пор1чок чорних 1 звичайних (Тарнзкинз, 1968; Зуева, Грэбенюк, 1976; Восшгос, 1982; Дяченко, 1937), мзлинк (Яяченко, 1983, 1989; Караман, Ротарь. 1937), агрусу (Тврнакина, 1968; Класс, Шйхалевэ, 1978), суниць (Заварзин, Беляева, 1963; Багаев, Кукова и др., 1873; Сухля, 1982; Ракитин, 1984).

Проведена нами визначення наявнаст! залиж1в симазину, атразину 1 ленацилу у плодояпдндй продукцн показало, щр в плодное я(5лунь з д1лянок, оброблених симазином 1 атразином (4 15 кг/га), пор^чок чорних (416 кг/га) 1 авичайнюс (4 кг/га), агрусу (410 кг/га) 1 суниць, оброблених симазкном (£ кг/га) 1 ленацилом (3 1 4 кг/га) зализк^в герб!цид1в не було виявлеиз. В ягодах пор^чок авичайнюс в д! лянок, оброблених симазином 1 атразином (6 кг/га) були виявлей1 валишки названих. препарат 1 в В1ДП0В1ДН0 - 0,07 1 0,13 «г/кг.

Одержан 1 дат дашь шдставу ввадати, щр рекомендован! нами дови симазину, атразину 1 ленацилу, як правило, не приаводять до на-копичення в урожа! плодових Ч яп дних культур залшк1в препарат1в. В ягодах пор!чок ввичайних в!дм1чено валвдковий вшет симазину 1 атразину вил» допустимого р!вня при засгосувшш IX у доз1 6 кг/га, тому щ герб1циди у таких дозах не рекомендуюгься для використаннл у лиробницгв1.

О. ВШШ1ЧЯА Е»актаНН1СТЬ ЗЛСТ0СУаА}ШГВРВ11Щ1В У ШЮДОВО-ЯПДШ« НАСАДКШШХ ТА РОЗСАДНИКАХ ДВКОРАТМШШХ КУЛЬТУР

Висока еюэномхчна ефективн'ють эастосузання гербщид!в В1дм1че-на в яблуневях насадявнкях ( Белобров, 1971; Заварзин, 1972; Шэремет, Мартыненко, 1975; Ианька, Вгселовский и др., 1985), на плантатях япдних культур (Тарнакина, 1968; Курындина, 19В7; Оксенюк, 197В;

Еыченко, 1972) í в декорзтившк роэсадниках (Чзмякина, 1968; Петоая, 1970; Зайцева, 1=72; Маттис, 1975).

Ная1 розрахунки факгичних в;гграт ирдо використання р!зних гер-Ощидних препарапв у багатор!чних культурах показуигь зиюиння трудових виграт: в розсадниках декоративних культур - на 29,7, в яб-луневих насадланнях - 23,7, япдниках - 29,7 1 суииць - 59,8 лю-дино/дн1в на 1 га обробленси плоц!.

нмсноани

1. Ренональний п!дх1д до використання гербщяд!в у технолопях вирошування • рослин забезпечуе яауково обгруятовану тактику $х ви-бору, норм витрат 1 засоб1В застосування в ужшах швденного сходу Укра1ни.

2. Еур'яни в плодово-япднкх насадженнях 1 декорзтивних розсадниках представлен 57 видами (19 родин, 48 род ¡в). Дошнують пред-ставники трьох родин: АйстроВ1 (14 вид1в, 13род1в), Хрестоцвт1 (12,10), Злаки (5, 4). Осноений тип забур'яненосп за вс1ма зонами репону - коренепаросткойо-сднор1чний з перевагох) однор^чних рослин (79,0» В1д загальнох заСур'янеяоси насаджёнь). Вивчэння видового складу бур'ян»в дозволило рсэробити диференц1йн1 тдходи для бороть-би ¿'ними: використання грунтових або листяних гербщид!в, конкретн! строки внесения з врахуванням IX тслядп.

3. Одноразова застосування грунтов!« герб1цид!в позбавляло пло-Д0В0-ЯГ1ДН1 1 декорагнвй! деревн! насаджекня В1Д однор1чних бур'ян!в в ц!лоьгу на два 1 б1льш вегетац!йних перюди ! вишисчало ш«рядну культивацю в рсзсадншсах декоративних культур.

Листян! -герб!циди проти багатор!чних бур'ян!в (гшр!Я повзучип, латук татарськкй, березка польоаа, жовтий осот , польовий) проявляли ефекпшцсть при одноразов !й обрабц! приставбурних ему г у яОдунваих та деревних насадженнях.

4. В!ды!чене йаглибске (0-10 см) проникнення симазину 1 атраъи-ну у вал«! за мехашчним складом звичайш чорноземи! грунти 1 дв-токсикацгя протягом 4-23 тсящв.

' 5. Коренева система яблунь, пор!чек чорних 1 эвичайних розташо-вуеться а основное на глибин! до 40 см. У яблунь вока не вилвлена в шар! грунт у 0-Ю см. Таким чинои, а коренева системз ыенвоя шров, а

у япдюшв большою шрою зкаходиться у контакт 1 а гербщидаш.

6. Грунтов х герб 1 цяди позитивно вшивали на вуглеводний обмхн в листках, надходжзиня та накопичення в них води, азоту х фосфору. В ряд1 доел!д!в при шдаящэних дозуваннях герб поди в в!ди!чена припц-ченая синтезу розчинних цукрхв з подалыаш його пхдеиленням 1 стабх-¿паащев. Актпенють каталази 1 пероксидази зале лада вхд застосо-вэиок дози препарату х виду рослин.

7. При обробцх симазиноы, атразином 1 карагардом (6 кг/га) спостер1галось тиычасове гальмування утЕорення гпгмэнтхв. 1а 88; вид!в (19 родин) штродукованих рослин 24 (11 родин) вхднесен! да сийких (ашет хлорофхлу Охльше або в норш), 53 (12 родин) - серед ньоспйких (нганачне ашж-кня хлорофлу), б (3 родгаи) - чутливи: (сильний хлороз).

8. Симазин, атразин 1 каратард при досходовхй ! шслясходов!* обробц! в основному стимуловали р1ст схянцхв х саджентв деревни» пор!д. Притихчення росту в!дм!чалось у чутливих вид!в (клену гостро-лисгого, клену явору, лили дрхбноллсто!, берези повисло?, скрап! ! 11!. ) .

9. У виробнич^их умовах в!ды!чено збитьшенкя урогсаю, поятшення якоси плодхв ! яг1д, а таколс В1дсуттстъ в них залишкового вмету гврб1цид!в при викоркстаннл оптимальнйх доз.

10. Еикористання гербщидхв скорочуе трудов! витрати в роасад-ииках декоративних культур на 29,7; в яблуневях насадхэннях - £3,7; йпдниках - 29,7 ! плантащях суниць - 59,8 лвдино/дн!в на 1 га. При цьому е-кономхчна ефектившеть приведена без врахування пхслядП гер-б1цид!в на бур'яни протягоы наступних вегетацхйних перход!в.

РЕШМЩДДЦП ШВРОШИЦТВУ

На гидстав1' регультатхв проведение досл!Дхень ! виробничих вшфобувань ге,рб!дид!в у багатор1чних насадженнях швденного сходу Укра!ни южна рекомендувати так! герб!циди:

1. У пдодоносних яблунэвих насадленнях в перший, рш обробки -симзаин, атразин, кадагард в доз1 6 кг/га, префикс Б кг/га, керб с. п. 3,5 кг/га, керб гран. 2,5 кг/га. При повтори!й -обробц! -симазин, атразин, карагард в доз! 4 кг/га) префикс 3,8 кг/га, керб с.п. 1,6 кг/га, керб гран. 1,5 кг/га. ■

2. У мслодих ябдуневих нас ад тения г шд час основних 1 повторите >бробок - симазин, атразго:. карагард 1 тербацил в доз! 4 кг/га.

3. У наеаджсннях порток, малини 1 агрусу П1д час основних I ювторних обробок - сиыагин, атрааин, карагард, тербацид) 1 теноран .в ¡031 4 кг/га, керб с. п. 3,5 кг/га.

4. При обробц: грунту ъо 1 шсля посадки суниць - симазин I гсг/га 1 ландцил 4 кг/га. До початку вегетациЧг суниць - симйэин I !гг/га I д?нацнл 4 кг/га.

5. В роасадниках декоративних культур при досходов1й обробц1 на :ос1вах горлсу грецького, пркокаштаиу звичайного, дубу авичайного, :1цини деревовидко!, сосни - симазин, атразин, карагард в дов!

, кг/га; при тслясходов1й обробД! на сшнцях 1 садшяцях листания 1 яойних порхд - симазин, атразин, карагард 1 тербацил - в• доз! , кг/га, прометрин - 2,5 кг/га, префикс - 3,8 кг/га.

{Лярядну культивацш шсля обробки грунту герб1цидами в розсад-госах проводите не рекомендуеться.

6. У прнетовбуршпс смугах яблуиевих насаджень 1 пшлъних В1дд1-внь деревшпс пор).д проти багатор1чних бур'шив - раундап, шггосорг

доэ1 3,8 л/га, гозл 2,4 л/га, фгаилад 1,0 л/га, стрел 25 л/га, осулен 3,6 кг/га, далапон 8,5 кг/га г 2,4-Даминная соль1,6 кг/га.

Тершн внесения грунтових гербщид!в - ранньовесняний (березень-В1тень) 1 ос1ян5й - шсля листопаду культуряих рослин (зювтень). Истян1 герб1.циди сл1д застосовувати у весняно-л1тя1й перюд (к1нець равня-червень) направлено на вогетукч! бур'яки, виклпчаючи попадан-Я рОбОЧО1 Р1ДИКИ на листки культурних рослин.

Витрата робочо! р!дини для вс1х герб1цид1в - 300-400 л/го. Техаса внесения - тракторн! агрегати а системою жорстгапс або рухоши танг на оприскувачах.

СПШЖ ОСЙВШКХ ПРАЦЬ. ОЙШГКОВМШХ ПО ТКШ щяпщи

1. Воскобойннсов ЕЕ Герб1циди грунгово! ди в СоротьО! Я ур'янами в саду // Гктрод. та експер. еколиМя ррслин. - 1973. -Кп. 2. - С. 124-125.

2. Еоскобойяпсов В. Е Застосування герб1цид!в в посадках деренах культур // Там яе. - 1975. - Вил. 4. - С. 105-107.

3. ВоскоОойнкков Е Е Устойчивость некрторюс древесин* яород к

гербицидам в условиях промышленного Донбасса // Растения и промышленная среда. Материалы III научной конференции. - К;: Наук, думка. 1976. - С. 92-93.

4. Боскобойников В. Е , Коконченко Е Г. Гербицида на плантациях смородины и крыжовника // Садоводство, - 1977. - N 5. - С. 27.

Б. Воскобойшков а В. Зм1на вм!сту цукр1в та хлороф!лу в рос-линах П1Д впллвом пох1дних триазину // У1 з'1эд Укр. Сотая, тов-ва. (Теа. доп.). - К: Наук, думка. - 1977. - С. 94.

8. Воскобойшков Е В., Гречушан В. С. Використання герб!цид!В при вироиуванш сосни кримсько! // 1нтрод. та аклшат. рослин на Ук-ра1Н1. - 1977. - Вил. 11. - С. 93-95.

7. Воскобойшков ЕЕ Про шслядт герб!ЦИД1в на бур'яни та амют шгменпв в листках деяких деревнях рослин // Там.ие. - С. 9597.

8. Рекомендации по применению гербицидов в плодово-ягодных на-саддениях Донецкой области. - Донецк. - 1977. - 14 с.

9. Боскобойников Е Е, Воеводин А. Е Результаты изучения действия гербицидов, на плантациях смородины в Донецкой области УССР // Бюд. Ин-та зашиты растений. - 1978. - N 47. - С. 86-69.

10. ВосксСойшков В. Е, Рубцов А.Ф. , Поляков О. К. Випробувая-ня атразину в дендрарп Донецького боташчного саду // 1нтрод. та аняимат. рослин на Укра!н1. - 1978. - Вип. 13. - С. 84-86.

11. Еоскобойшков ЕВ., Гречушк1н ЕС. Застосування атразину при вирощуванн! С1янц1в деяких деревнях та куирвих пор1д // Там же. - С. 87-89.

12. Боскобойников Е Е , Дерека А. Н., Суворов А. П. Симазин и ат-разин в яблоневых садах // Химия в сельском хоз-ве. - 1978. - 16, ■У Б. - С. 30-32.

13. Воскобойшков Е Е , Гречушк1нЕС. Довсходове застосування триазишв при вирощуванн! С1янц1в деревнях та чагарникових пор!д // 1нтрод. та аклшат. рослин на У крапп. - 1978. .- Вип. 15. - С. 88-90.

14. Воскобойшков ЕЕ, Панов М. М. Отойкють роэних вид1в черемхи до атразину. // Там т'. - С. 92-94.

1Б. Воскобойшков Е Е Застосування атразину 1 карагарду сГри вирощуваин! троянд. // Там же. - 1980. - Вип. 17. - С. 95-97.

16. Воскобойшков ЕЕ Еплив гербщадив на вмют азоту 1 фосфору в листках- деревнях пори //' Там *». - С. 93. -95.

17. Воскобойн1ков В. В. Лктивн1сть фарметчв, bmict азоту, фосфору та хлороф!лу в листках 1нтродукованих рослин теля эастосувания гербШШВ // Там же. - 1981. - Вил. 19. - С. 73-75.

18. BocKoConHiKQB В.а, Грочушкт ЕС. Эффективность почвенних гербицидов в питошшках и лесных культурах в Донбассе // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1981. - Bun. 59. - С. 52-Б0.

19. Воскобойников ЕЕ, Гречупгаш ЕС. Эффективность гербицидов в декоративном садоводства и лесных питомниках // Эффективность защити широду^цированних растений от вредных организмов. Материала IY косрд. сове!дания. - К.: Наук. думка. - 1981. - С. 24-27.

20. Воскобсйников В. В. , Халабузарь Е С., Игдвэдев А. Е и др. Эффективность гербицидов в яблоневом саду. - Там же. - С. 27-31.

21. Боекобойниксв ЕВ. Влияние гербицидов на изменение активности ферментов в листьях интродуцированньх растений // Тез. докл. YII сьезд. Укр. ботан. cSz^cxaa. - К.: Наук. дуыка, 1982. - С. 431-432.

22. Воскобойников В. В. , Суворов А. П. Гербициды в саду с мелко-калельним оровением // Защита растений. - 1982. - N 10. - С. 35.

23. Воскобойников Е Е Рекомендации по применению гербицидов в питомниках древесных пород и объектах зеленого строительства. -Донецк; БЦНТЙ. - N 84-105. - 1934. - 2 с.

24. Еоскобойников ЕВ. Результаты испытания гербицидов в древе-сньк насаждениях // Интрод. и акклимат. растений. - 1984. - Bun. 1.

- С. 78-81.

25. Воскобойников Е Е , Гречужии Е С. Применение гербицидов в питомниках и лесных культурах Донбасса // Лесное хоз-во. - 1935. -N 4. - С. 71-72.

28. .Воскобойников Е Е Применение гербицидов при выращивании хвойных пород'// Иятродук. и акклимат, растений. - 1985. - Bun. 3. •• С. 81-83.

27. ВссксСойвикоз В. В. Рекомендации: химия - зажшй резерв повышения урожайности СгХ. культур. - Донецк, 1985. -.10 с.

28. Воскобойников ЕВ. Гербицид и в древесных и плодово-ягоднйх насаждениях Донбасса. - К.: Наук, думка. - 1991. - 122 с.

29. Воскобойников Е Е , Радионов Г. IL Рекомендации по применению гербицидов в городском зеленом строительстве. - Донецк. - 1992.

- 20 с.

30. Воскобойников В. Е , Дунаевский А. Г., Хомяков Ы. Т. и др. Технология защиты плодовых культур от вредителей, болезней и сорняков юго-востока Украины- - Донецк. - 1992. - 15 с.

31. Воскобойников В.Е ^ фиктивность гербицидов против сорняков и их влияние на рост древесных растений // Интрод. и шаслимат. растений. - 19.93. - Вып. 20. - С. 72-76.

32. Воскобойников Е В. Технология применения гербицидов в плодово-ягодных насаждениях // Клталог разработок Донецкого ботанического сада. - Донецк. - 1994. - 27 с.

33. Воскобойников В. В. Технология применения гербицидов на объектах зеленого строительства и территориях промышленных предприятий. - Там же. - 23 с.

Воскобойников В. В. Агробиологическое обоснование применения гербицидов в многолетних насаждениях юго-востока Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйст-венньх наук по специальности Д 0.20.51.01. - сбкэе земледелие и садоводство. Институт сахарной свеклы,. Киев, 1994.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит результаты многолетних исследований по обоснованию применения почвенных и лке-товнх гербицидов в древесных и плодово-ягодных йасамдониях. Установлена устойчивость к гербицидам плодово-ягодных культур (яблоня, сю-родине, крыювник, малина, земляника) и 88 видов (19 семейств, 38 родов) декоративных древесных растений. Представлены сведения о влиянии- герб!Щидов на рост растений, урожай, качество плодов и ягод. Даяазкошшгческая оценка применения гербицидов в многолетних насаждениях. Осррствлено производственное внедрение гербицидов в садоводческих хозяйствах' и совхозах декоративных культур Донецкой и Луганской областей , на-площади 44,6 тыс. га.

Ksirobi. -слова: * бур'шш, листяш та грунтов! герб1цоди, шидоео-ппдш 1 дс-ревш насадхвнш.

VoskoboiniçKùV V.V. AgroDiological grcunds оf herbicides use in tha psrenmal plantations of the Ukrainien South-East.

ТЬэ thosis for çonferring the degree of U» Doctor of agricultursl science in apaciality D. 020.51.01. - général agriculture end horticulture. The Institute of Sugar Beet, Kiev, 1994.

The work which contains results of many years* investigations in sutstanti&tion of soil and leaf hetbicidea use in the arboreal, and fruit - and - berry provine plantations is being defended. The tolerance of fruit-and-berry cultures (apple, currant, eocseborry, raspberry, strawberry) and 83 species (19 families, 33 genera) of ornamental arboreal plants for herbicides hss been esrabli3hed. The informaribn about herbicides impact cn plants' growth, suality of fruit and berries is presented. The economic assessrent of the herbicides use in perennial plants is givea The industial inculcation of herbicides' in the gardens and faros of ornamental plants of Donetsk and Lugansk Districts on the sguare of 44,6 thousand hectares has been realized-