Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агробиологические особенности Agropyrum repens и совершенствование мер борьбы с ним в посевах сахарной свеклы в Лесостепи Украины.

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Агробиологические особенности Agropyrum repens и совершенствование мер борьбы с ним в посевах сахарной свеклы в Лесостепи Украины."



со

СЧ!

УКРА1НСЬКА АКАДЕМIЯ АГРАРНИХ НАУК ИНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯК1В

На правах рукопису

КУНАК Валентина Дмитрйвна

Агробюлопчш особливосп ПИР1Ю повзучого 1 вдосконалення боротьби з ним у поы'вах цукрових буряюв у л'юостепу УкраУни

Спецюльнють: 06.0®.01 - загальне землеробство

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

К и Т в - 19 9 6

Дисертащя е рукопис.

Робота виконана в 1нститут1 цукрових бурякав УААН в 1982-1994 рр.

Науков! кер!вники - доктор (лльськогосподарських наук 1ВАШЕНК0 Олександр Олекспйович,.

- кандидат с1льськогосподарських наук МАТУШК1Н Степан 1ванович

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор сгльськогосподарських наук, професор МАНЬКО Юр1й Прокопович,

- кандидат с1льськогосподарських наук

МАРТИНЮК 1ван Васильевич

Пров1дна орган1зац1я - + „,,„

1нститут захисту рослин УААН

Захист дисертащЛ в1дбудеться "ЦЧ" грутня 1996 р. на зас1дант спец1ал1зовано1 ради Д 50.05.01 при 1нститут1 цукрових буряк1в УААН.

Адреса: 252110, м.Кшв, ДСП-650 вул.КлШчна, 25

3 дисертацхею можна ознайомитися б баблютещ 1нституту цукрових бурякхв УААН" за адресою: 252110, м.Ки!в, ДСП-650 вул.КлШчна, 25 (другий корпус).

Автореферат роз1слано "" листопада р_

Учении секретар спещатзовано! ради < —г'

Н1:

доктор с1льськогосподарських наук, __

у

професор ~ ' / О.П.Колом1ець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть.

Зменшення втрат урожаю с1льськогосподарських культур в!д бур'ян!в - одне з основних завдань технологи 1х вирощування.

Цукров1 буряки луже чутлив! до негативного впливу бур'ян1в. Забур'янетсть посавхв 0уряк1в зканюеться в залежност1 В1д умов 1 способ!в вирощування. На виробничих плантащях цукрових буря-к±б к!льк1сть бур'ян!в досягав 400-600 шт./иг, а IX маса 800-1500 т/и2, що призводить до втрати 50-60Х врожаю коренепло-д1в. Серед вид!в бур'ян1в в мас1 переважають двос!м'ядольн1. 1з однодольних велик! збитки врожаю буряк!в завдае Адгоругшп герепз - лир1й повзучий. Перевага пир1ю перед рослинами буряк!в в тому, що ван мае багатор1чне кореневище. Поки насшня бурягав проросте, В1Н встигае зформувати потужш надземна нагони. Пирш повзучий здатний значно пригшчувати рослини цукрових буряк!в, при пьому зупиняеться наростання листя, маса коренеплод1в знижуеться на 40 %.

Проведения лише агротехшчних заход1В у перюд вегетацП рослин СкультивацИ) не дае бажаних результатХв. Тому для конт-ролювання пир1ю повзучого виникае несбх!дн1сть у вивченн1 1 зас-тосуванн! х1м1чних речовин Сгербшщхв).

Робота по тем1 дисертацП виконана згШо з щльовою комплексною програмою 0.Ц.036, завдання 03 (СЕВ) етал 03.02.А. "Провести досл1дження 1 розробити комплексну систем заход1в (агро-техн1чних 1 х1м1чних) боротьби з бур"янами в ос-новних зонах бу-ряк0с1яння, яка забезпечить вирощування цукрових бурят е без затрат ручно! прац!".

Мета досл1джень - вивчити особливост! формування ценоз1в

бур'ящв 1 способов боротьби з ними в пос1вах цукрових буряклв в умовах зони Л1состепу Укршни.

Завданням досл1джень було вивчити:

- особливост1 формування агроценоз1в у почвах цукрових бу-рякгв протягом вегетацП при р1зних способах 5х зншцення;

- б10Л0Г1ЧН1 особливоси пир1ю повзучого в фз.тоценоз1 буря-кового поля при нанесешь гербшщцв;

- бальш чутлив1 фази розвитку пир1ю повзучого;

- вплив герб1цид1в на мшрофлору грунту;

- тслядзю герб1цид1в на наступи! культури;

- перюд детоксикацП гербшшв в грунт! та рослинах цукрових буряк!в;

- оптимальних ствв1дношень компонентов гербхцидних сум1-шей, як1 забезпечують ефективне знищення бур'ян1в.

Наукова новизна. Вперше в зон1 Лхсостепу Украши вивчено ефективн!сть нового поколения протизлакових герб1цид1в в пос!вах цукрових бурягав, встановлено найбгльш чутлив1 до них фази розвитку злакових бур'янхв, ращональн! норми застосування гербши-Д1Б 1 IX сум!ши з протидводольними герб!цидами, розкрито причину загибел! стебел I зупинку росту кореневища пир1ю повзучого, об-робленого герб1цидами. Експериментально визначет пороги икодо-чинност! пир1ю повзучого в посевах цукрових бурякхв.

Практична щнн!сть. Встановлен!, рекомендован! 1 широко ви-користовуються в виробництв1 ращональн1 норми 1 строки застосування герб3.щццв 1 IX сумгшей з бетаиалом 1 нортроном у почвах цукрових буряк!в.

Визначен! економ1чн1 пороги 1 коефШвнти шкодочинност! пир!ю повзучого в.пос!вах цукрових бурякгв. Результата досл1д-да?нь сприяли державтй реестраци ! широкому застосуванню в

4

бурякослючих господарствах герб1цщйв фюз1лад, набу, тарга, <£ю-з1лад супер, тарга супер, центур1он 1 стали складовою частиною всесоюзних рекомендагцй:

- Применение гербицидов при возделывании сахарной свеклы по интенсивной технологии : Практическое руководство. -Москва: Аг-ропромиздат.-1989. - 45 с.:

- Интегрированная система защиты сахарной свеклы от вредителей, болезней и сорняков. -Москва: Агропромиздат. -1989. -56 с.

Апробащя роботи. Матер1али про результата досл1джень були включенз в р!чт зб!ти 1ПБ, допов!далися на "Науково-коордгна-щйних нарадах по захисту цукрових бурягав в1д шклднюйв, хвороб з бур'ян1в" в 1983, 1984 рр., науково-виробничзй конференцП "Шдсумки виконання комплексно-технолог1чно1 програми "Боротьба з бур'янами" ("Агрокультура") за 1981-1985 рр. по розробШ. 1 впровадженню заход!в боротьби з бур'янами 1 заЕдання на 1986-1990 рр.". Ки1Б, 1986 р.

Декларавдя конкретного особистого внеску дисертанта. Поль-ов1, вегетащйт, лаборатории досл1ди, анал1зи грунту 1 рослин та теоретичне обгрунтування одержаних експериментальних матер!а-л1в виконано особисто. Впровадження розробок у виробництво здшснювалось тд беспосередшм керхвництвом 1 за участю здобу-вача.

Реад1зац1я результата досд!джень. Результата доааджень пе-рев1рен! 1 впроваджен! в бурякос1вчих господарствах Кшвсько'З, В1нницько1, Сумсько!, Черкасько! областей на пловц 800 тис.га.

Структура та обсяг роботи. Дисертац1йна робота включав вступ, дев'ять глав, висновки та пропозицП виробництву, список використано! л!тератури, зодатки. Бона викладена на 111 сторонках машинопису, мостить 38 таблиць, 3 рисунк!в, 21 додаток. Спи-

5

сок використаноз л1тератури включае 103 найменування, з яких 23 на аноземшй мовь

Основн! положения, що виносяться на захист:

- формування цено?дв бур'янхв особливо пщлю повзучого в по-с!вах цукрових буряк1в при проведешп агротехнхчних 1 х!М1чних методов контролю над ними в пер!од вегетацП;

- норми 1 строки застосування протизлакових герб1цид!в 1 1х сум1шей з протидводольними препаратами, в1дпов1дно до фази роз-витку пирхю повзучого;

- причини загибел1 стебел 1 припинення розвитку кореяевищ лирш повзучого, якЛ зумовлен! д1ею герб1цид!в;

- бплив герб1цид1в та !х сум!шей з протидводольними препаратами на мжрофлору грунту, пергод !х детоксикацП в грунт1 1 рослинах цукрових бурякгв, розвиток наступних культур с1бозы1ни 1 IX засм1чен1сть пиргем повзучим.

ЗМ1СТ РОБОТИ

В перш!й глав! виклацено програму 1 методику досладжень, дано характеристику грунтово-кл1матичних умов проведения дослшв.

ДисертацАйна робота е результатом досшдженъ 1932-1994 рр. Досл1ди проведено в лабораторП, на вегетащйних площадках, дос-л1якому пол! 1нституту цукрових бурягав, польов! доипди - в опорному господарств1 !нституту, колгосп1 "Зоря комун!зму" Яго-тинського району КиТбсько! облает!, виробнича перев1рка в 1983-1395 рр. в господарствах Ки1вськ01 област1.

Схема дослхду: 1 - контроль з прополюваккям бур'ятв; 2 - контроль без прополювання бур'яшв; 3 - фюз^лад 2; 4 - фюз1лад 3; 5 - фюзхлад 4; 6 - фкшлад+бетанал+МЕПС (3+5+5); 7 - фюзЬ

б

лад+нортрон+МЕПС (3+3+5); 8- -набу 2; 9 - набу 3; 10 -набу 4; 11 - набу+бетанал+МЕПС (3+5+5); 12 - набу+нортрон+МЕПС (3+3+5).

Норми витрати герб1цид1в подан5 в л/га за препаратом. Площа

облжово! д1лянки 25 кв.м. ПовторМсть - чотирира-зова. Доопдження проводили В1Дпоб1дно до загальноприйнято! методики (Б,0.Доспехов, 1979) 1 методичним вказ1вкам ВН1Ц (1980). В дослШ проводили слгдукш обл1ки та спостереження:

- вивчали ильгасть, видовий склад 1 масу бур'ятв в почвах бурякав (на початку вегетацП, перед змиканням листя в рядках 1 м1жряддях, перед збиранням врожаго);

- вивчали вплив герб1эдгцв 1 1х сушпп. на р1ст 1 розвиток стебел 1 кореневищ пир1ю повзучого та 1нших вид1в бур'ян1в, здатн1сть IX до в1дновлення вегетацП, накопичення маси протягом вегетацП;

- поруюення ф!з!олого-б юх1м!чних процес1в (вм1ст сухо! ре-човини, вуглеводав, моноцукрХв) в рослинах пир!ю повзучого (стебла 1 кореневкща) методом Бертрана (1979);

- розвиток мжрофлори грунту тд д1ею гербшид!в за методикою ВИЛ1 с1льськогосподарсько! М1кробюлогП;

- пзслядн) герб1цид1в на наступи культури с1во5м1ни 1 зас-М1чен1сть IX пос1в1в пир!ем повзучим - методом пробного снопу;

- залишки гербщщпв в грунт1 1 рослинах цукрових бурягав -методом тонкошарово! хроматограф!1;

- схояйсть насання пир1ю повзучого в лабораторних умовах за методикою ВН1Ц;

- густоту насаджень буряк!в - шляхом п1драхунку вс1х рослин на облшовп! д1лянц1;

- вм1ст цукру в коренеплодах - поляриметричним методом. Ма-

тематичну обробку експериментальних даних проводили

методом дислерспйшго анал!зу на ЕОМ. Технология вирощування цукрових буряклв в дослШ була загально прийнятою для зони Jli-состепу Украйни. Попередник - озима пшениця. Основний i перед-nociBHUM оброб1ток грунту i догляд за nocíваш проводили в1дпо-в1дно до рекомендац3.й для uie'i зони. 3 oceHi вносили 40 т/га гною, MiHepajibHi добрива з розрахунку Ni5oPii5Ki3o- П1д передпо-cíbh™ оброб1Ток грунту вносили герб1циди ТХА + гексШр в норм! 10+1,0 кг/га.

Шсля cíb6h проводили досходове i посходове боронування поперек рядк1в, шарування i м1жрядш розпушення, шдживлення nocl-bíb перед змиканням листк1в в м!жряддях.

Герб1циди наносили на вегетуотп рослини др1бнодисперсним дисковим розпилювачем вранщ при температур! поватря 22-24°С, вологост1 76-80%. Витрати робочо'1 р1дини становили 150 л/га.

За виключенням контрольних BapiaHTiB бур'яни в досл!д1 не прополювали, де це передбачено. Формували густоту насадження вручну.

У друпй главi "Структура забур'яненост1 nocisiB цукрових буряк!в" показано зм!ну к!льк!сного í видового складу бур'ян!в i 'ix маси в зв'язку з застосуванням агротехтчних i х1м!чних засо-6íb боротьби, визначено пороги шкодочинност! пирш в пос!вах цукрових буряк1в.

■Мтоценоз бурякового поля формуеться шд впливом технологи вирощування культури, запасов нас1ння бур'янзв у грунт!, грунто-во-кл1матичних i метеорологí4hhx умов.

Засм!чен1сть nociBis цукрових буряк!в у sokí JlicocTeny при проведенн1 доааджёнь була вис-окою i становила 130 шт./м2. Основ-ними видами бур'ян1В .були одно- i 6araTopi4Hi злата:. Ix питома

вага становила 74%, з коливанням по роках в!д 67 до 87%. В фд.то-ценоз1 пир1й повзучий ваймав 59%.

Проведен! до- 1 п!слясходов1 боронування, шаровка 1 розпу-шення ьажрядь не сприяли зниженню засш.ченост1 пос1в1в. К1ль-гасть бур"ян1в, особливо багаторгчних вид1в, протягом вегетацН зростала. Як св1дчать дат таблиц! 1, 1нтенсивно зб1льшувалась доля однодольних. В середшп вегетацН (60 дн1в в1д жхиву) вони Таблиця 1. Зм1на агроф1тоценозу бурякового поля при проведешп заход!в бротьби з бур'янами (1982-1984 рр.).

Види бур'ян1в

К1льк1сть бур*ян1в, шт./м2

перша пара справ-жн1х ЛИСТК1В

змикання листя

в рядках

в М1К-

ряддях

на К1нець вегетацН

Агротехн1чн1 заходи

Лобода бала 6,0 8,6 5,6 4.6

Прчак розлогий 24 9,0 3,7 2,0

Хрестоцв1тн1 - 15,2 13,7 3.3

Осот жовтий 14,0 21,7 4,8 3,3

Осот рожевий 6,8 6,5 4,3 0,8

1нш1 дводольн1 1,6 3,6 3,3 1,0

Всього дводольних 53,2 64,6 35,4 15.0

0днор1чш злаки 34.7 45,0 76,2 83,0

ПИр!Й повзучий 123,1 193,6 249,6 290,0

Всього злак1в 157.8 238,6 325.8 373,0

ВС1Х вид1в 211.0 303,2 361.2 388,0

Агротехтчш заходи + гербщиди, Лобода б1ла 5,3 5,31* - 3.4Схх 2.1

Прчак розлогий £4,3 3,6 1,8 1.7

Хрес.тоцв1тн1 - 13.3 8,6 4.1

Осот жовтий 11,6 13,5 3,5 о л о, I

Осот рожевий 2,7 3,1 1,2 1,4

1нт дводольн1 1,7 3.9 4,1 2,1

Всього дводольних 46,1 42,8 22,6 14,5

0днор1чн1 злаки 26,3 1,7 3,5

Пир1й повзучий 103,0 21 36,6 57,3

Всього злак!в 129,0 22,4 38,3 60.8

Всдх вид1в 175,4 65,2 бо;э 75.3

(XXX

х) 10 дн1в п1сля нанесения гербШццв; хх) 30 дн1в шсля нанесення герб1цид!в; ххх) 90 дн1в п1сля нанесення герб!цид1в. займали 90 % В1Д загально! к1лькост1, з них пир1й повзучий - 69

%, а дводольн1 - 10 %. Сп1вв1дношення м1ж к5льк1стю здакових 1

дводольних вщЦв 9:1. Якщо галььцсно переважали однодолън!, то сп1вв!дношекня маси одно- i дводольних видiв дор1внювало одини-щ, а в обсолютному BHMipi - в!дпов1дно 718 i 745 г/м2. Maca бур'ян1в. як вхдомо, е головним фактором зниження врожайност! коренеплод!в бурлю в, втрати п!сля цього пер!оду (60 днз'в в!д nocißy) неминуч1, нав!ть якщо бур'яни не в'являються до к1нця вегетацп.

Видовий склад ф1тоценозу протягом вегеташ! зм1нюеться. еко-лог!чн1 Himi, що з'являються теля гаюнчення розвитку ранн!х дводольних бур'ян1в, 1нтенсивно заповнюе пир!й повзучий.

В KiHui вегетащ! дводольнх види становили 4Z, a 'ix маса -687 г/м2. 1Шьн!сть однодольних 373 шт./м2, з них пир1ю повзучо-го - 75 Í В1д максимально! калькост!. Maca однодольних збЫьшилася вдв!ч! i становила 1368 г/м2 (Рис.1).

На десятий день п1сля застосування герб!цид!в чисельн1сть однодольних вщЦв зменшилася в1д початково! на 83%, в тому числ1 nupi'io повзучого - на 79%, однор1чнкх еид!в злак1в - на 96 %. А к!льк!сть дводольних вид!в не зм1нилася. У пор!внянн1 з д!лян-каш, де проводили лише агротехн!чн! заходи, к1льк!сть однодольних знизиласа в 2.3 рази.

Щсля змикання листя буряклв у м1жряддях клльк!сть бур'ян1в однодольних вид! в дещо Бб!льшуеться, бо продоБжуеться проростан-ня KaciHHfl однор!чних злакових бур'ян!в i в!дростае пир!й яоьзу-чий.

Гербзциди значно внижують здатн1сть злак!в негативно впли-вати на рослини культури. В середеш вегетацП 'ix маса в структур] бур*ян!в становила 7 % . а на 'П к!нець - 27 %, з них пир1й лобзучий - 21 %, тод! як на фон1 без герб1цид!в його маса становила 40 % (833 г/м2).

Рис.1. Динамжа маси бур'яшв у nocisax цукрових буряюв

П

В культури е критичн! перюди по вХдношенню конкурентно! дП 6yp'HHiB. HasBHicTb у nociBax бур'янiв не завжди мае нега-tmbhí наследии. Дощльнють проведения комплексних заход i в бо-ротьби з бур'янами (агротехн1чних i xímí4hhx) визначаеться по-казником економ1чного порогу шкодливость Коефнцент шклдливост1 mipiro повзучого в nociBax цукрових буряк1в flopiBHoe 0,595 ц/га. Економ1Чний лор!г шкодочинност1 його становить 14,5 r/м2, б1оло-гдчний (коли зниження величини втрат урожаю достов!рн1) - 2,9 г/м2, господарський (до величини втрат 5Z врожаю) - 11,66 г/и2.

У трепй глав1 "В1олог1чн1 особливост1 розвитку Agropyrum repens (пир1ю повзучого)" приведено матераали досл1джень рхзних автор1в з б!ологП ц!е! рослини, а також результата дослшв 1982-1994 рр. по роэмноженню, елементи морфологи, алелопатично! дГ) на цукровх буряки, вплив м1жрядних розпушень i герб1цид1в на Розбиток рослини i ф1з1олого-б1ох1м1чн! пронеси в листовому апа-рат! i кореневищах.

В останн1 роки mipiü широко розповсюджений бур'ян у nociBax «льсъкогосподарських культур.

Маючи здатн1сть розмноження двома способами - насхнневим i кореневищним, пир1й повзучий швидко проникав на hobí територи. П1др1зане кореневище за вегетац1йний пер!од здатне зб1льшити свою довжину в 1000 pasiB, а к1дььисть життездатних бруньок - в 500 pasiB. При розпушешй м!жрядь у nociBax цукрових бурягав на полях, де е пир!й, клльклсть його стебел збзльшувалася б 2,8 рази, а !х маса в kíhuí вегетацН становила 813 г/м2. Maca корене-вищ зб1льшувалась ше iHTeHcuBHiine. Величина врожаю культури за таких умов знизилась на 40 X.

Наслкня пир1ю мае високу схожхсть (89%) i енерг!ю пророс-тання його (37%). Пер!од опокою виражений слабо. НасИшя пророс-

12

тае в грунтi з глибини до 10 см.

Конкуренц1я пир!ю з культурними рослинами за св!тло, воло-гу, елементи живлення висока. При Maci стебел 47,6 ц/га його врожаем виноситься в1дповидно 89,0; 19,5 i 153,2 кг/га д.р. азоту, фосфору i кагпю. Негативний вплив пирш на рослини цукрових буряк!в cnociepiгаеться на протяз1 всього вегетащйного пер1оду. Пригн1чуеться розвиток листового апарату, зменшуеться маса коре-неплод!в.

Алелопатична д!я буряку на пир!й повзучий проявляемся в зниженн1 вм1сту cyxoí речовини в ньому по вхдношенню до рослин, що вегетували сам i, на 48%. На утворення 1 г сухо") речовини пи-рт повзучий витрачае 624 г води - втрич! б!льше, н1ж цукров1 буряки.

Герб1циди íctotho впливають на рЮт наземно! частини пир1ю i кореневища протягом yciei вегетацП. В результат! транс-локацП д!ючо! речовини герб1цид1В вона накопичуеться в м!жвуз-лях. Внасл1док цього зростае тиск кл1тинного соку i мембрани при диф!цит1 л1п1д1В руйнуються, розриваяться паренхимш тканини, що порушуе водозабезпечення рослини, припиняеться píct, рослина за-сихае. Загибель стебел пир1ю повзучого становить 82-99%, а зни-ження маси 73-80%. Maca i довжина кореневшц зменшуеться на 58% по в1дношенню до контролю.

В таблиц! 2 показано, що найбхльш чутлив! до дИ тарга супер рослини nnpira повзучого у éasi розвитку другого-третьего листка.

У зневоднетй рослин! порушуються $isio¿ioro-6ioxiMi4Hi про-

цеси.

В стеблах nnpiio повзучого, оброблених набу, bmíct сухо! речовини збыьшився в nopiBHHHHi з контролем на 61% при обробщ

фкшладом - на 15%, тарга - на 34%. Сума водорозчинних вуглево-Д1В була в1дпов1дно 6,0; 11,6; 6,7 % проти 6,0 % на контроль Таблиця 2 . Фазова чутлив1сть гоцлю повзучого до тарга супер в норм! 1,5 л/га (1992-1993 рр)

Фази розвитку рослини

Загинуло стебел через 10 дтв, %

На к1нець вегетацП

(зниження до контролю, %)

стебла кореневища

к1льк1сть маса маса довжина

Без герб1цвд1В

Два листки 90,2

Два-три листки 95,0

Три-чотири листки 93,9

Чотири листки 99,9 Н1Р05

292Сх

87.7

93.8 93,5 95,2 25,0

255(хх 537

89,8 92,5

95.4

96.5 12,0

81,9 94,0 80,4 67,6 31,2

8(6Сххх

77,9 90,7 66,3 57,0 0,7

На контроль х) шт./м2 ; хх) г/м^ ; ххх) м/м:

2

У кореневищах на 20-й день п1сля нанесення вм1ст сухо! ре-човини зб1льшився до 36 % до контролю. Вм1ст водорозчинних вугле-вод1в 1 моноцукр!в знизибся у вар1ант1 з фюзхладом на 6 1 12 % з набу - на 10 1 23 X в1дпов!дно. Руйн1Бна д1я препарат1в продов-жувалась 1 на 30-й день, поки рослини не гинули повн1стю.

У глав1 четверти "Ефективн1сть дП герб1цщцв 1 продуктив-юсть цукрових бурякхв" показано вплив х!м1чних препарат1в на зменшення забур"яненост1 пос1в1в 1 продуктивтсть культури.

Для визкачення оптимальних норм протизлакових герб!цид1в було закладено дослхд з нормами фкшладу 1 набу .(2,3,4 л/га). Для розширення спектру !х дП на дводольн1 види в схему досл1ду було включено сумш1 фкшладу 1 набу з бетаналом 1 нортроном.

Ефективн1сть дП препарат1в на пирш повзучий протягом ус1-61 вегетацП була високою. Препарата в нормах як: вивчались, а також 1'х сумаш! не пригшчували рослини цукрових буряк1в.

К1льк1сть бур'ян1в через 10 дн!в п1сля проведения обприску-

14

вання гербицидами зменшилася удвз"ч1. На дзлянках оброблених фю-31ладом чисельн!сть пир!ю повзучого знизилась на 79 1 87 % вгд початковоь Максимальне зниження його чисельностх проявлялось при витрат! препарату в норм1 3 л/га. Через 20-30 дн1в п!сля обприскування рослини пир1ю повзучого виходили з стресового стану 1 продовжували вегетац!ю. У пос1вах з'являлись молод1 рослини пирхю 1 курячого проса. Але IX поява в цей час уже не впливала на продуктивн1сть культури 1 И якхсть (Рис.2)

Чисельн1сть пир1ю повзучого у всгх строках облХку була ниж-чою в1д контролю. На д!лянках, оброблених фюзз.ладом з нормою 3 л/га вона знизилась у перший строк на 93%, у другий - на 95%, у трет5.й - на 95 %, при норм1 4 л/га В1ДП0Е1ДН0 на 93,96,95 %. А

О 2 — ¿таила.-. 3 -*-Лэзтлая 4 /л/га/

—._аяз}лад+6етанм+ШЛС/3+5+5/-«—фюэ11ад»кортрон+МНЛС/3+3+5/

Рис.2.34ектввнтсть дт! герНиигу «язтлад у поста»*

провис Йуряктв проти пиртю повзучого

маса стебел на кпюць вегетацП становила 33 1 18 г/кв.м, що на 95 1 98 % ниете контролю. Фнтлад стримував в1дростання бур-янхв протягом 30 дн3.в.

Високою ефективнхстю в!дзначалися сумш1 фюз!лад+бета-нал+МЕПС (3+5+5 л/га) х фкшлад+нортрон+МЕПС (3+3+5 л/га). Через 30 дн1в в1д нанесення к1льк1сть вс1х вид1в бур'ян1в зменшилася на 80%, в тому числ1 пирхю повзучого на 93%, дводольних - на 40 при обприскувант другою сум1шшю вхдпов1дно - 86, 95, 61%. На клнеиь вегетацП дхя препарат1в знижувалася мало - на 3-5%.

Ефективн1сть набу на 10-й день П1сля проведения обприску-вання була на р1вн1 64 1 79%, що на 7-10%' нижче, н!ж ефектив-н1сть фюз!ладу. (Рис.3) При зб1льшешп норми витрат ефективн1сть

Динамика наростання пи01Ю повзучого в поствах цукрсвга буряктв

о

10

30-

Днтв птсля нанесення

90

. —^набу+бвтанал+МШС/Зи-5+5/—на5у+нортрон+М21С/3+3+5/ Ркс.З.Е$вктивнтсть дт! гербтцнду набу у поствах цукрових буряхтв прста пирло повзучого

набу 2

набу 3

набу 4 /л/га/

набу тдвищувалася на 102. Нижчою була ефективюсть сум!шей на-бу+бетанал+МЕПС (3+5+5 л/га) 1 набу+нортрон+МЕПС (3+3+5 л/га). На к1нещ. вегетацП вони знижували чисельюсть вс1х вид1в на 79 1 81%, а масу на 75 I 71%, в тому числ1 пир1ю повзучого на 82 1 80%, його масу - на 70 1 86%.

Врожайшсть коренеплод1в цукрових буряк1в на пос!вах з застосуванням гербШид1в становила 38 т/га проти 27 т/га на за-бур'яненому контрол1 (таблиця 3). В вивчених нормах препарата не пог1ршуБалй технолог1чних якостей коренешкшв цукрових буряк1в. Таблиця 3. Продуктивнють цукрових буряк1в на плотах оброблених герб1цидами по вегетуючих рослинах (1982-1984 рр.)

Ноома внесения Густота Урожайность вм1ст Збхр

гесШшццв, л/га рослин, коренепло- цукру, цукру,

по препарату тис/га д1в, т/га % " т/га

Контроль- з прополюван-

ням бур'яшв 79,7 39,2 17,4 6,32

Контроль- без прополю-

вання бур'яМв 87,4 27,0 17,2 4,64

Фюгллад 2 101,2 37,1 17.4 6,46

Фюз!лад 3 86.7 34.9 17,6 6,14

йюз1лад 4 91,3 оо с, 1 и» 16,9 6,51

Зжшлад +бетанал+МЕПС

(3+5+5) 74,5 36.6 37,4 6,37

Фкшлад+нортрон+МЕПС

(З+З+о) 36,8 39,4 17,4 6.86

Набу 2 85.9 37,4 17,6 6,58

Набу 3 90,3 34,9 17,4 6.07

Набу 4 ОС о ии, г.» 36,3 17.2 6.24

Набу+бетанал+МЕПС (3+5+5) 82,2 39,9 17.2 6,82

Набу+нортрон+МЕПС (3+3+5) 87,6 37,6 17.4 6,54

Н1Рп5 1,7 0,02

В глав! п'ят!й "Вшшв гербдцшйв на мдкрофлору грунту" показана чутлив1сть до х!м1чних препарат1в бактер1й (ашн1Ф!катор1в, н!триф!катор!Б. ол!гон]трофШв, Фосфорних), а також гриб1в ! актином1цет!в.

При застосуванн! герб!цщцв м!кроб1олог!чт процеси в грунт! частково гальмуються. В пор!внянн1 з фюз!ладом набу через м1сяць

17

п!сля внесения виявився токсичншим для амстф1катор1в, олхго-натрофШв, гриб!в та акт1ном1дет1в. При норма його витрати 4 л/га чисельн!сть мхкроорган18м1в, в пор1внянн1 з контролем, зменшилася в1дпов1дно на 71, 77, 73, 75 %. ©оз!лад знизив чи-сельн1стъ н1триф1катор1в на 75 %, ол!гоштрофШв - на 67 , ак-т!ном1цет1в - на 66 , фосфорних бактер1й на 55 1 гриб1в на 55%.

Чутливими до сумшхв фкшлад+бетанал+МЕПС (3+5+5 л/га) були амонафхкатори 1 н!триф1катори (68 1 75 %) чисельн1сть ол!гон1т-рофШв, фосфорних бактер!й, гриб1в 1 акт1номШет1в у грунт! зменшувалася вдв1ч1 проти контролю. Сумш набу з бетаналом 1 МЕ31С була токсичною для амон1ф1катор1в 1 ол1гон!трофШв. чи-сельнхсть IX зменшилася на 77 та 76 %, хнших м1крооргатзм1в на 65-70 %.

На к!нець вегетацП токсикологхчний ефект набу значно зни-зився. У норм1 2 13 л/га негативний вплив його на гриби, фос-форн1 бактерП 1 н1трифзкатори в1дсутн!Й. Фюз1лад в тих же нормах не пригтчував розвиток бактер1й (амон1ф1катор1в,н1триф!ка-тор1Б, фосфорних) 1 гриб1в.

Токсичн1сть сум1шей знизилася, але на площах з нанесениям набу+бетанад+МЕПС (3+5+5 л/га) виявилась досить високою (64 X) для амон1ф1катор1в.

У глаЕ-1 шост!Й "Вплив герб1цид1в на наступи! культури" представлен! матер1али чутливост1 до препарат1в через рж теля IX застосування вико-в1всяно1 сумш!, ячменю, озимо! пщеншц та бур*ян1в.

Видовий склад бур'ятв у пос1вах цих культур не зм1нювався. В результат! проведених досл1джень встановлено. то фкшлад в норм1 2 13 л/га через р!к п!сля застосування знижував чисель-шсть стебел вико-в1веяно! сум!ш! в1дпов1дно на 26 1 31 % до

18 -

контролю. При гастосувашп сум!пи фкшлад + бетанал + МЕПС (3+5+5 л/га) врожайтсть вико-в1вса була нижчою, тх на контрол! на 20 %. Нав1ть через р1к п1сля обробки препарат стримував в1дро-стання бур'янхв на 41-59 Токсичного ефекту набу на продуктивней» вико-в1всяно1 сумш! не виявлено, а к1льк1сть бур'ян1в зни-зилася на 21-27 %.

В 1984 роц1 зелена маса фхтоценозу на вс1х вар1 антах, де вносили фкшлад, вища в1д контролю, що св!дчить про в1дсутн1сть гербгцидного впливу на ячм1нь. К1льк1сть стебел ячменю, де попе-редньо внесено набу, вища за контроль на 21-35 а Тх маса - на 42-64 %, що обумовлено не стыьки !х чисельн1стю, як масою одного стебла (3,5-3,9 г проти 2,9 на котролз.). Вплив набу на бур'я-ни в пос1вах наступно! культури значно постуПаеться пгслядИ фюз1ладу.

Набу 1 його сум1ш1 з бетаналом 1 нортроном у наступних пос1-вах (озимо! пшениц!) не знижували йлькзсть ! масу стебел. Уро-жайн1сть ! маса 1000 зерен була на р1вн! контролю. У норм! 4 л/га набу, через р!к пюля застосування пригн!чував р1ст ! розвиток бур'ян!в на 66 %, а пир1ю повзучого - на 30 - 67 % , його маси на 27-69 X. Негативний ефект тсляд!! фюззладу ! його сум1шей на жхйвах озимо! пшениц! проявився в знижешп пов!тряно-сухо! маси стебел на 17-23 % ! зерна на 11-17 %.

У глав! сьом!й "Динам1ка залгашив набу в грунт! 1 рослинах цукрових буряк1в використовували метод тонкошарово! хроматограф!. Через м1сяць теля обприскування препарат було виявлено в грунту гичц! 1 коренеплодах. На фон! грунтових герб1цшив (ТХА+гекс!лур) вм1ст його в грунт! на 0,02 ! 0,03 мг/кг виший, н1ж без них. В гичш ! коренеплодах цукрових буряк!в вм1ст набу при норм! витрат 3 л/га, не перевищував 0,10-0,12 мг/кг.

19

Черев два кисящ кыькастъ залшкав у грунт! зменшилася в 2,5 рази, а в гичщ 1 коренеплодах - в 2 рази. Перед збиранням цукрових бурягав на фон! застосування грунтових гербгцид1в, препарат не виявлено в пчщ 1 коренеплодах. На фош грунтових гер-б!цид1в залииков! к1лькост1 набу (3 л/га) в г1чц1 1 коренеплодах становили в1Дпов1Дно 0,02 1 0,01 мг/кг.

У рекомендованих нормах застосування д1я набу нейтрал!-зуеться в рослин1 1 грунт! через чотири м1сяця п!сля обприску-вання рослин.

В глав1 восьм1й "Економ1чна ефективн1сть застосування гер-61цид1в в боротьб1 з пир!ем повзучим" зроблено розрахунки ефек-тивност1 герб1цвд1в.

Прибавка врожаю коренеплод1в у пор1внянн1 з забур"яненим контролем коливаеться в1д 7,9 до 12,9 т/га.

Економ1чний ефект при застосуванн! герб1цщив в перерахунку на б!лий цукор становить при обприскуванн1 фюз!ладом 595, набу -460 грившв на 1 га. Чистий прибуток- в1дпов1дно 11,8 1 11,1 гривн1.

Еконоьпчний ефект в!д застосування сум1пп фкшлад+норт-рон+МЕПС (3+3+5 л/га) 803 гривн! на 1 га, чистий прибуток 8,9 гривн1, а сум1ш1 набу+бетанал+МЕПС (3+5+5 л/га) в1дпов1дно 725 1 8,8 гривн!.

Застосування герб1цид1в по вегетуючих рослинах доц1лъно з урахуванням ботан1чного складу бур"ян1в 1 р!вня засм!ченост! по-с1ву. Лодзткоб1 затрати на боротьбу з бур'янами окуповуються от-риманкям б1льш вагомого Ерожаю коренеплод1в.

У глав! дев'ят!й "Виробнича перев!рка" приведен! результати виробничо! перев1рки ефективност! герб1цид!в застосовуваних на почвах цукрових буряк1в в пер!од вегетацЦ для боротьби з одно-

20

1 багатор1чними видами злакових бур'ян1в.

Виробнича перевхрка рекомендованих норм герб!цщЦв проведена в господарствах Кшесько! облает! протягом 1983-1995 рр. Фоз1лад 1 набу ■ були першими герб1цидами нового покешння використаними для боротьби з1 злаковими бур'янами в пер1од вегетацП. Шсля 1х рег!страцП вивчалися 1 рекомендован! виробництву препарати: фю-зхлад супер, зеллек, тарга, тарга супер, центурюн.

За ефективн1стю набу 1 фюзхлад дещо поступаються зелеку (2 л/га), який знижуе чисельн!сть злакових вид1в на 90-95

3 1936 року буряководи для боротьби з пирхем ловзучим 1 од-нор1чними злаковими бур'янами застосовують гербШэд тарга 10 % к.е. ! тарга супер, 5 % к. е. Ефективн!сть "1х при норм! витрати 2 л/га - 89-100 %. У виробничих пос1вах цукрових буряк!в Ылоцер-клвсько! досл1дно-селекц1йно1 сташШ (1994,1995 рр.) фкшлад 1 тарга супер в норм! 2 л/га знгацували злаков! бур'яни на 95-100 X.

Протягом 1992-1995 рр. вивчено 1 рекомендовано в виробництво центур!он, 24,5 к.е.

Норма обприскування для однор1чних злак!в 0,25-0,30 л/га, пир1ю повзучого - 1 л/га. Чисельнють злакових бур'ян!в у пос1-вах цукрових буряк1в знижуеться на 95-100 %. Рослини однор1чних злак1в гинули на З-й-5-й день, пир!й повзучий - на 10-й -12-й . Застосування герб!цид!в повнхетю знхмав критичний пер!од впливу бур'ян1в на буряки, сприяе !нтенсивному росту 1 розвитку рослин бурякхв ! збыыленкю маси коренеплодхв (3:2-48 т/га) 1 накопичен-ню в них цукру.

висновки

1. При змшаному тип! забур'янення пос1в1в цукрових бурякав 1 в1дсутност1 ефективних засоб1в боротьби з ними зростае к1ль-кють злак1в, особливо пирш повзучого.

2. Нас1ння пирш повзучого мае високу схож1сть(89%) 1 малий перход спокою. Розпушення мхждяддь сприяе в1дростанню кореневищ ] к1лькост1 стебел.

3. Найбхльш чутлив1 рослини пир1ю повзучого до дп гербхци-Д1в (фюз1лад, набу та хнт) у фазу другого-третього листов. Через 20-30 ДН1В теля нанесення !х можливе часткове вхдновлення вегетацп.

4. При змхшеному характер! забур'янення посхв1в дощльно примШгги сумхшх гербхцщцв: фюзхлад (набу) з бетаналом 1 норт-роном. Зниження ефективностх Д11 1 пригтчення культури не спос-тер1гаеться.

5. Фсшлад, набу 1 1'х сумШ ( з бетаналом 1 нортроном) здатн! пригтчувати активтеть грунтових м1кроорган1зм1в. На к1нщ вегетацП ¡х токсичний ефект значно знижувався.

6. Через р1к теля нанесення фюзхлад в норм! 2 13 л/га знижував масу стебел вико-в1всяно! сумхий 1 озимо)' пшениц!. Шс-лядхя набу на ячмхнь 1 щ культури не виявлена. Забур'яненхсть пос!в1в пнрхем повзучим на наступний р1к знижувалась на 30-67%, а маса на 27-69%.

7. Хроматограф1чний аналхз грунту 1 рослин цукрових буряк!в не виявив залишкхв через чотири м1сяц1 пхеля проведения обприску-вань.

8. Економ1чний пор!г шкодочиннсст1 пир!ю побзучого б пос1-

вах цукрових бурята в дор1внюе 14,5 г/м2, б1олоПчний-2,9 г/м2, господарськ1-14,66 г/и2.

9. Максимальней економ1чний ефект одержано при застосуван-hí сумшей фкшлад+нортрон+МЕПС (3+3+5 л/га) - 803 гривн!, чис-тий прибуток 8,9 гривн!в з одного га.

10. Виробнича перев!рка дП гербнщдав (фюзхлад, набу, ira-si лад супер тарга, тарга супер, центур1он) нанесених по вегетую-чих рослинах в рекомендованих нормах довела високу ефективн!сть 'ix в бороть б i з одно- 1 багатор1чкими злаковими бур'янами в по-ciBax цукрових буряк1в.

ПРОПОЗЩП ВИРОБНИЦТВУ

1. Найб1льш рационально застосовувати гербз.циди (фюззлад, набу, фюзхлад супер, тарга, центур1он) пер1од формування одно-рхчними злаками третього листка, норма 0,8-1,2 л/га а центургону 0,3 л/га. У пир1ю повзучого у фазу другого-третього листкгв нор-ми застосування 2-3 л/га, а центур1ону 0,7-1,0 л/га.

2. Для виключення можливого в!дростання рослин nupiro повзучого протягом 20-30 дтв пзсля обприскування nociBiB рихлення не проводити.

3. Бри змхшанному тиш забур'янення nociBiB цукрових буря-к!в застосовувати cymmi гербзцид1в: Фюзхлад (фюзхлад супер, тарга, тарга супер) + бетанал (3+5 л/га), або нортрон 3 л/га.

РОБОТИ, 0ПУБЛ1 КОВАНI ПО TEMI ДИСЕРТАЦП 1. Кунак В.Д., Скляренко А.Т.Удосконалення хзм1чних saxoíiB боротьби з бур' лнами в перед вегетацП цукрових бурякгв // Бо-ротьба з бур' янами при вирощувант цукрових буряглв по андустр^ альн!й технологП: Зб.н.праць ВН1Ц-Кшв: 19S3.- С. 89.

23

2. Скляренко A.T. Кунак В.Д. Боротьба з однор1чними i бага-тор1Чними злаковими бур'янами в пос!вах цукрових буряклв // 1н-тегрована система захисту цукрових бурякхв в1д птдншав, хвороб i бур"ян1В: Зб.н.праць ВН1Ц-Кшв:198б.- С.125.

3. Ткаченко О.М., Матушклн СЛ., Кунак В.Д. Агрожшчний зо-шит по 1ндустр1альн1й технолог!!' вирощування цукрових буряк1в // 1нтегрована система захисту рослин. -Кшв Урожай-1986.- С.45.

4. Гол1ков М.1., Матушклн C.I., Кунак В.Д. 1нтегрована система захисту в1д шклдниглв,хвороб i бур'яйв//: Рекомендац!1. -Москга Агропром1здат - 1989.-5бс.

5. Матушга'н СЛ., Кунак В.Д. Застосування герб1цщцв при ви-рощуванш цукрових буряк!в//: Рекомендац!Ï. -Москва Агропром1з-дат - 1989.-45с.

6.-Рубець М.М., Кунак В.Д. Прогноз розвитку'i розповсюдження основних шк1дник1в, хвороб i бур'ян1в с1льськогосподарських культур i рекомендацП по боротьб1 з ними в господарствах Укра'1'-НИ В 1986,1988,1990,1992,1994 рр.-Ки!в.

АННОТАЦИЯ

КУНАК В.Д. Агробиологические особенности Agropyrum герепз и совершенствование мер борьбы с ним в посевах сахарной свеклы в Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.01 - общее земледелие. Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1996 г.

Защищается рукопись диссертации, в которой представлены результаты исследований по формированию ценозов сорняков, в частности, пырея ползучего, в посевах сахарной свеклы зоны Лесостепи Украины. Установлены наиболее чувствительные фазы развития зла-

24

ковых видов сорняков, определены и рекомендованы производству рациональные нормы применения гербицидов и их композиций с про-тиводвудольными препаратами.

Найдены пороги вредоносности пырея ползучего в посевах сахарной свеклы.

КЛЮЧ0В1 СЛОВА: однодольн!, дводольнз бур'яни, гербЩиди.

ANNOTATION

Kunalc V.D. Agrobiological peculiarities of Agropyrum repens and improving its control in sugar beet fields in the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Thesis for candidate degree in agriculture in speciality 06.00.01 - general agriculture. Institute for Sugar 3eet of UAAS, Kiev, 1996.

.The Shesis give the results of research works in forming weeds coenosis, especially coamon couch-grass coenosis in sugar beet fields in the Porest-Steppe zone of Uicraine.

The nost sensitive stages of grass-weeds development are determined, rational norms of grass-controlling herbicides and their combinat ions with other ones are defined.

■The thresholds of harafulness of comraon coach-grass in sugar beet fields are determined.

Подписано к печати 20.11.96г. Формат 60x84/16. Объем: 1.0 усл.-печ.л., 1.0 уч.-изд.л. Тираж 100. Заказ 93.

Типография во Флоровском монастыре тел. 416-54-62