Врожденные пороки развития у детей г. Киева и генетический синдромологический реестр

Шейко, Лариса Павловна

Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Врожденные пороки развития у детей г. Киева и генетический синдромологический реестр
ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Врожденные пороки развития у детей г. Киева и генетический синдромологический реестр"

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР

ШЕЙКО ЛАРИСА ПАВЛІВНА

УДК: 616-606.81.03-056.7-07:616.8

ВРОДЖЕНІ ВАДИ РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ М. КИЄВА ТА ГЕНЕТИЧНИЙ СИНДРОМОЛОПЧНИЙ РЕЄСТР

03.00.15 - Генетика

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Бужієвська Тамара Іванівна,

Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, зав. кафедрою медичної генетики.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гречаніна Олена Яківна, Харківський інститут удосконалення лікарів МОЗ України, зав. кафедрою клінічної генетики та ультразвукової діагностики;

доктор медичних наук, Тимченко Ольга Іванівна, Український науковий гігієнічний центр МОЗ України, зав. лабораторією.

Провідна установа:

Львівський науково-дослідний інститут спадкової патології МОЗ України, відділення епідеміології вродженої і спадкової патології.

Захист відбудеться - " 'УУУ&ІЇ ^/А£-1998 року о годниі на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Українського наукового гігієнічного центру Міністерства охорони здоров"я України за адресою: 253660, Київ - 94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру (Київ - 94, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий "

'98 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук

Сєлєзньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією із важливих проблем сучасної медицини та практики охорони здоров"я дітей є тенденція до збільшення питомої ваги природженої та спадкової патології в структурі дитячої захворюваності, інвалідності та ранньої дитячої смертності (І.Р.Бариляк, Т.І.Бужієвська, 1995, 1996 та інші, 1993,

О.З.Гнатейко та співавт., 1995).-

Серед причин дитячої смертності частка спадкової патології розподілилася наступним чином: хвороби, що викликані мутацією одного гена спостерігаються у 10% дітей; хромосомні аномалії - у 3% дітей; мультифакторіальні причини - 35-40% дітей; негенетігші фактори - 50% хворих (О.Я.Гречаніна 1995).

В останні роки в Україні понад 20% новонароджених обтяжені хворобами генетичної етіології (І.Р.Бариляк, Р.В.Богагирьова, О.І.Тимчснко та співавт. 1995).

Частота природжених вад та спадкової патології в Україні сягає, за даними різних авторів, від 32 на 1000 новонароджених (Н.Г.Гойда, О.З.Гнатейко, А.М.Сердюк, 1996 ) до 55 на 1000 (Т.І.Бужієвська, 1995). Такі коливання багато в чому залежать від повноти обліку (дані клініцистів га патологоанатомів різної кваліфікації або тих чи інших разом), вікового складу і обсягу обстеженої групи, географічних, демографічних та інших особливостей регіону, що вивчається, тривалості спостереження та ін.

Робота, щодо застосування різних методів генетичного моніторингу в різних популяціях світу проводиться вже на протязі 20-30 років: моніторинг за природженими вадами розвитку, стеження за змінами частот певних аутосомно-домінантних (АД) хвороб, проведення масових та селективних скриігінгів на аугосомно-рецесивну (АР) патологію серед конкретних груп населетія, масових цитогенетичних та біохімічних обстежень членів популяцій, ретроспективного аналізу архівних медичних документів (A.Czeizel, 1976, 1988, J. Gouvemet et all., 1985,

H.Nowicki, 1981, W.Werteleckyj, 1985). Однак застосовані методи генетичного моніторингу не дозволяють відокремити мутаційний вантаж від сегрегаційного. Перш за все цьому заважає неповна пенетрантність та варіабельна експресивність переважної кількості домінантних хвороб. Розібратися в тому, що є причиною спадкових порушень - успадкована чи набута мутація, можна тільки після повного клініко-генеалогічпого обстеження ядерної родини з встановленням синдромологічного діагнозу та тішу успадкування.

В останні роки на базі Київського міжобласного медшсо-генетичного центру та кафедри медичної генетики Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України створюється комп"ютеризоваігий реєстр генетичних синдромів.

Зв"язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в межах Державної науково-технічної програми "Захист генофонду населення України” (завдання 01.01.01./009-92) на кафедрі медичної генетики (завлсафедрою - доктор медичних наук, професор Т.І. Бужієвська) Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (КМАПО) (ректор - доктор медичних наук, професор В.М.Гирін), на базі Київського міжобласного медико-генетичного центру (зав. центром - кандидат медичних наук, доцент Г.М.Коблянська)

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження - визначити розповсюдження вродженої і спадкової патології серед новонароджених м.Києва та створити анонімний комп”ютеризований генетичний реєстр спадкових хвороб на основі синдромологічного аналізу, визначивши тип успадкування.

Задачі дослідження:

1. Вивчити рівень вродженої патології серед новонароджених м. Києва.

2.Порівняги отримані дані з результатами популяційних досліджень в деяких країнах світу.

3.Вквчити деякі антропометричні та демографічні показники породіль та новонароджених м.Києва до та теля аварії на ЧАЕС.

4. Розробити комп"ютеризований анонімний реєстр генетичних синдромів.

5. За даними реєстру проаналізувати спектр природженої і спадкової патології у 1993-1996 рр.

6. Вивчити рівень сегрегаційних форм та нових мутацій в обстежених родинах.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше в Україні на моделі м.Києва створено анонімний генетичний реєстр спадкової патології з встановленим типом успадкування та досліджена частка мутацій de novo, що в значній мірі обумовлює захворюваність та смертність новонароджених та дітей раннього віку. Показана важливість спрямування генетичного моніторингу на конкретну родину, що дозволяє отримати найбільш повну характеристику популяції та допоможе в своєчасній адекватній діагностиці, прогнозуванні та реабілітації сімей, що мають дітей з вродженою і спадковою патологією.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що створений автоматизований генетичний реєстр дозволить:

• розробити проспективне консультування дітей та родин з ризиком розвитку спадкового захворювання;

•щдвищити ефективність профілактики спадкових хвороб за рахунок своєчасного виявлення сімей високого генетичного ризику, які потребують адекватного прогнозування та індивідуальної допологової діагностики;

• застосувати для обстежених сімей сучасні комплексні методи традиційного і генетичного обстеження, що забезпечить можливість точного синдромологічного аналізу та адекватного діагнозу;

• сформувати контингент дітей та їх родин для динамічного диспансерного спостерігання;

• проводити розрахунки рекурентного ризику для членів сімей зі спадковою патологією із врахуванням нетрадиційного характеру успадкування;

• підготуватися до впровадження програми генетичного моніторингу в Україні;

• визначити темпи мутаційного процесу шляхом досліджешія мутації de novo серед хворих зі спадковою патологією.

Результати дисертаційного досліджешія впроваджені в роботу Київського міжобласного медико-генетичного центру та педагогічний процес кафедри медичної генетики КМАПО МОЗ України.

Особистий внесок здобувана.

Шейко Л.П. особисто проводила роботу у пологових будинках м. Києва по впровадженню повідомлень про народження дитини з природженими вадами розвитку та хромосомною патологією, у відповідності з Наказом МОЗ України № 18 від 23 жовтня 1988р. На основі масового скринішу новонароджених зроблені узагальнення про рівень природженої патології в порівнянні з даними деяких країн світу. Консультувала новонароджених з підозрою на генетичну патологію у пологових будинках м.Києва, відділенні реанімації новонароджених та центрі реабілітації недоношених дітей. В архіві пологового будинку № 5 м.Києва проаналізувала 4700 історій новонароджених з метою порівняння деяких аитропометричшіх та демографічних показників породіль і новонароджених за 1985 та 1993 роки. Дисертантом виконано клініко-генеалогічні та соматогенетичні досліджешія з синдромологічшш аналізом пробандів та їх сімей під час консультацій на базі Київського міжобласного медико-генетичного цептру. Проаналізувала і ввела до анонімного коміГютеризованого реєстру генетичних синдромів дані 883 генетичних карток.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації викладені та обговорені на:

• І Міжнародному Конгресі з інтегративної антропології (1995р., м.Терношль);

• II з'їзді медичних генетиків Україні (1995р., м.Львів);

• Науково-практичній конференції вчених КДІУЛ по закінчених та перехідних темах НДР [1991-1995р.р.] (1997р., м.Київ);

• IX Всесвітньому Конгресі генетиків (1996р., м.Ріо де Жанейро, Бразилія);

• І Міжнародному Медичному Конгресі студентів та молодих вчених (1997р., м.Терношль);

• І Російській науково-практичній конференції "Медико-генетическое консультирование в профилактике наследственных болезней" (1997р., м.Москва).

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць у вітчизняних та закордонних виданнях, у тому числі 3 журнальні статті. Інші роботи надруковані у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах конференцій, симпозіумів, з”їздів.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається з вступу, огляду літератури, трьох розділів, у яких викладені власні дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи: 99 сторінок машинописного тексту; 17 сторінок займають 19 рисунків; 40 сторінок - 36 таблиць; 5 сторінок - фотографії, одну сторінку - один додаток, 21 сторінку - список використаних джерел, який містить 134 публікації вітчизняних та 103 - іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об"єкг та методи дослідження. Робота проводилась у трьох основних напрямках.

1. Дослідження щодо вивчення розповсюдження ізольованих природжених вад розвитку серед новонароджених м.Києва в порівнянні з показниками інших країн світу та окремих популяцій цих країн за опублікованими даними. По Києву значення показників для окремих природжених вад розвитку були одержані при обстеженні новонароджених та аналізі повідомлень з пологових будинків міста у Київський міжобласний медико-генетичний центр (за 1989-1994 роки) на матеріалі 172 359 живонароджених, аненцефалія - серед 26112 новонароджених, а схшномозкова кила -серед 49224. Усі результати подані та проаналізовані з 95% довірчими інтервалами (по методу Фішера).

2. В процесі проведення наших досліджень виникла ідея визначення впливу можливих генетичних ефектів Чорнобильської аварії на деякі кількісні показники мультифакторіальної природи в популяції новонароджених м. Києва. Робота проводилась в архіві пологового будинку № 5 м.Києва. Роки досліджень: 1985, тобто один рік до аварії та 1993 - вісім років після неї Всього опрацьовано 4700 первинних документів.

3. Серед селективних досліджень основним було створення генетичного синдромологічного комп"ютеризованого реєстру на базі Київського міжобласного медико-генетичного центру. За період виконання роботи проаналізовано 883 генетичні історії хвороби сімей, що були направлені для встановлення чи уточнення діагнозу (1993-1996). Крім проведених консультацій хворих особисто дисертантом заповнювалися генетичні картки на кожну історію хвороби. До комп'ютеризованого

реєстру генетичних синдромів було введено дані проаналізованих історій по роках: 1993 р. - 291; 1994 р. - 205; 1995 р. - 197; 1996 р. - 190. В роботі використовувались класичні методи клінічної генетики: соматогенетичне дослідження з

синдромологічним аналізом, клініко-генеалогічне дослідження. Провідне місце займала детальна оцінка фенотипу пробаида та його родини. Одержані дані заносились до історії хвороби, після детального аналізу якої необхідна інформація відмічалась у генетичній картці. Створення синдромологічного реєстру включало в себе декілька основних етапів: аналіз історії хвороби та заповнення генетичної картки (етап створення паперового реєстру); введення даних генетичних карток, з відповідними номерами до комл"ютеру, з можливістю змін та доповнень цих даних (етап створення анонімного комп"ютеризованого реєстру); статистична обробка даних за кожен рік окремо та при необхідності, узагальнених даних (за допомогою спеціальної програми "REGCAD"). Дані оброблено з 95% довірчими інтервалами по Фішеру.

Основний метод, яким ми користувалися на перших етапах роботи з пробандом та його родиною було клініко-генеалогічне обстеження. З метою уточнення діагнозу використовувались такі методи лабораторного обстеження: цитогенетичне

дослідження, тонкошарова хроматографія амінокислот, вуглеводів сечі, дослідження кислих глікозаміногліканів сечі, скринінг сечі, ультразвукове дослідження внутрішніх органів (печінки, жовчного міхура, серця, нирок) тощо. При необхідності пробанд консультувався суміжними спеціалістами.

Диференційна діагностика різних генних і хромосомних синдромів проводилась за допомогою встановлення симптомокомшгексу хвороби та порівняння його з відомим описом синдромів. Для цього використовували атласи-довідиики по клінічній генетиці. Верифікація діагнозу здійснювалась по каталогу Me Kusic (1990) та системі POSSUM, а стандартизація - МКХ-9М.

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

Для вивчення рівня окремих вад розвитку серед новонароджених м. Києва в порівнянні з іншими країнами світу та окремими популяціями населешія цих країн значення показників окремих вад розвитку були одержані при аналізі повідомлень з пологових будинків міста у Київський міжобласний медико-генетичний центр за проаналізовані роки. Для порівняння були використані дані, що наведені у звіті "Alberta Congénital Anomalies Surveillance System" за 1980-1990 (Канада).

Як свідчать отримані дані, рівень аненцефалії в Києві склав 0,11 на 1000 (серед 26112 новонароджених) і був істотно нижчий, ніж в Угорщині (0,45 на 1000) та Західній Австралії (0,87 на 1000). Найнижчі показники щодо рівня аненцефалії має Центральна та Східна Франція (0,08 на 1000). Це може відображати геногеографічні особливості і методи реєстрації та стадії онтогенезу, на якому вона виявлялась.

Спиномозкову килу мали 0,43 на 1000 новонароджених серед 49224, що істотно нижче, ніж частота цієї вади в Західній Австралії (0,90 на 1000), Угорщині (0,78 на 1000) та Канаді (0,86 на 1000), і вище, ніж у Фінляндії (0,17 на 1000).

Інші вади розвитку були вивчені у Києві на матеріалі 172359 живонароджених. Вади нервової трубки у дітей м. Києва зустрічались значно рідше (0,43 на 1000), ніж у Канаді (1,41 на 1000), Угорщині (1,40 на 1000), та у штаті Атланта (США) (1,20 на 1000), штаті Альберта (1,00 на 1000), Західній Австралії (0,90 на 1000), за винятком Фінляндії (0,34 на 1000) та Франції (0,47 на 1000), де частота цієї патології у новонароджених була на рівні нашого міста. Частота гідроцефалій складала 0,43 на 1000, що значно нижче, ніж у Канаді (0,56 на 1000) та вище, ніж у Фінляндії (0,23 на 1000) та Франції (0,29 на 1000).

Розповсюдженість розщілини губи (з розщілиною піднебіння та без неї) (по Києву 0,88 на 1000) була нижчою, ніж у Швеції (1,32 на 1000) та Західній Австралії (1,30 на 1000), але дещо вищою, ніж у Фінляндії (0,83 на 1000).

Рівень атрезії стравоходу не відрізнявся серед новонароджених усіх порівнюваних регіонів (у Києві 0,27 на 1000). Рівень аноректальноі атрезії в Києві (0,24 на 1000) істотно вищий, ніж у Фінляндії /у звіті наведені дані за 1983-1988 роки/(0,15 на 1000) та нижчий, ніж в Австралії (0,48 на 1000) та Канаді (0,51 на 1000). Це може стати ініціюючим фактором для розвитку фетальної терапії в нашій країні.

Гіпоспадія зустрічалася серед новонароджених Києва (2,26 на 1000) не так часто порівняно з Західною Австралією (3,38 на 1000) та Атлантом (США) (2,90 на 1000), на рівні з Угорщиною (2,23 на 1000), Британською Колумбією (2,23 на 1000), але частіше, ніж у Фінляндії (0,54 на 1000), Франції (0,75 на 1000) та Англії (1,64 на 1000), що свідчить про її поширення та високий індекс синдромальності.

Синдром Дауна мав кожний новонароджений з 725 у м. Києві (1,38 на 1000), що перевищувало показники Англії, Угорщини, Фінляндії (відповідно 0,72; 0,81; 0,91; на 1000), Британської Колумбії (0,98 на 1000) та Альберти (0,92 на 1000), та недостовірно відрізнялося від розповсюдженості синдрому Дауна серед новонароджених Канади (1,24 на 1000), Франції (1,13 на 1000), Швеції (1,30 на 1000) та Західної Австралії (1,29 на 1000). На рівень синдрому Дауна серед новонароджених значний вплив має ефективність пренатальної діагностики з наступною елімінацією уражених плодів.

Редукційні вади кінцівок серед новонароджених м. Києва зустрічалися на рівні інших країн, за винятком Британської Колумбії (0,71 на 1000), Швеції (0,60 на 1000) та Західної Австралії (0,55 на 1000), де ця патологія поширена достовірно більше, ніж в Києві (0,31 на 1000).

Аналіз рівня редукційних вад кінцівок в Альберті (Канада) (0,81 та 0,78 на 1000) в 1989 та 1990 рр. та Києві (Україна) - (0,52 та 0,78 на 1000 відповідно у 1990

та 1991 pp.) показав зростання цього показника у зазначені роки. Автори звіту Alberta Congenital Anomalies Surveillance System звертають увагу на те, що аналогічне підвищення частоти редукцііпщх вад кінцівок серед новонароджених Альберти спостерігалося у 1967-1968 pp. (як і у Британській Колумбії). До речі, талідамід у Канаді не використовувався, і тому не вія був причиною зростання частоти цієї патології в даний період. Наступний пік підвищення показника редукційних вад кінцівок у Альберті (Канада) відмічався в 1978 p., тобто через 10 років.

Особливої уваги заслуговує аналіз гіпоспадій серед новонароджених хлопчиків. Під час моніторингу в Альберті виявлено тенденцію до зростання цього показника з 1986 по 1990 pp. (найбільше значення у 1990 р. - 6,38 на 1000 хлопчиків). Автори вважають причиною цього більшу виявленість та кращу діагностику цієї вади. В Києві серед хлопчиків також спостерігалося найбільше розповсюдження гіпоспадій у 1989р. - 7,50 на 1000 та 1990 р. - 8,98 на 1000.

У Києві найчастіше був зареєстрований синдром Дауна серед новонароджених у 1992 р. (1,67 на 1000) та 1994 р. (1,6 на 1000), а в Альберті — в 1980 р. (1,21 на 1000) та 1990 р. (1,24 на 1000), 95% інтервали цих показників перекриваються, тобто істотної різниці не виявлено.

Таким чином, розповсюдження ізольованих вад розвитку серед новонароджених м.Києва (Україна) в окремі роки (1989-1994) мало хвилеподібний характер, але показники були в тих же інтервалах, що і в Альберті (Канада).

Проведений аналіз результатів досліджень показав, що серед новонароджених м. Києва розповсюдження окремих вад розвитку в більшості співпадає з аналогічними показниками інших регіонів Європи, але значення цих показників менше, ніж у Канаді та Західній Австралії. Ці показники не мають значення для моніторингу за генетичними ефектами чинників забруднення середовища. Коливання рівня показників природжених вад має характер тренду по роках. На значення цих показників певний вплив має якість виявлення патології, методи діагностики та реєстрації природжених вад в конкретних популяціях.

Для визначення можливих генетичних ефектів Чорнобильської аварії на деякі кількісні показники мультифакторіальної природи було використано критерій співвідношення голівки та грудної клітки (Г/Гр), який дав можливість виявити тенденції до мікро- та макроцефалії серед новонароджених. Щоб з'ясувати зміни цього показника, треба було розподілити вагітних за віком, встановити пологи були першими чи повторними, а новонароджених згрупувати за періодом гестаціі та статтю.

Аналізуючи історії новонароджених та породіль, матері були поділені на п’ять вікових груп: 14-18, 19-24, 25-30, 31-34, 35-44 роки. У 1993 р. у порівнянні з 1985 р. мав місце деякий перерозподіл у віці породіль: збільшилась доля 19-24-річних

з 44,5% (1985р.) до 47,7% (1993р.), але різниця між цими показниками статистично недостовірна.

Враховуючи те, на якому тижні пройшли пологи нами було видалено три групи: до 38 тижнів; 38-40 тижнів; 41 та більше. Дітей, що народилися до 38 тижнів було 6,9% - у 1985 р. та 6,2% у 1993 р. тобто істотних змін не виявлено. Доношені діти розподілилися: 84,3% - у 1985 р. та 81,4% у 1993 р. Зросла кількість дітей з природженими вадами розвитку (з 2,7 до 4,6%) - без урахування вад групи “В”. Це може свідчити про підвищення кваліфікації лікарів-неонатологів та посилену увагу до цієї групи дітей, адже показник 4,6% наближається до середньоєвропейського.

Підпав деяким змінам показник, що цікавив нас найбільше, тобто співвідношення Г/Гр, у 1993 р. з'явились такі співвідношення, як 0,87; 0,89; 0,91 (0,16%) та 1,12; 1,15; 1,7 (0,08%). Це може свідчити про тенденцію до розширення спектру значень показника Г/Гр в 1993 р. у порівнянні з 1985 р. (рис. 1). Аналіз причин виявлених змін вивчених показників вимагає продовження досліджень в динаміці.

Для оцінки темпів мутаційного процесу нами проведений аналіз спадкової патології по роках за даними анонімного комп"ютеризованого реєстру генетичних синдромів (рис. 2). Слід відмітити, що 1996 рік - це кінець першого десятиріччя після Чорнобильської аварії.

У 1993 році майже 33,7% (28,50 - 39,45) (враховуючи 95% довірчі інтервали по Фішеру) складала успадкована патологія , а 30,9% (25,61 - 36,23) нові мутації. У цьому році була найбільша за усі 4 роки кількість невстановлених діагнозів 27,6% (22,60 - 32,86). Слід пояснити, що до "невстановлених діагнозів" були віднесені, ті випадки, коли симптомокомплекс нозології не відповідав відомим досі синдромам, а також ті, коли підтвердити синдром не було можливості, в зв"зку з відсутністю родоводу, патологоанатомічного заключення пробанда після його смерті тощо. У австралійській діагностичній програмі POSSUM, якою ми користувалися для верифікації діагнозу під час роботи над реєстром, подібні випадки були віднесені також до "diagnosis not made" (укр. "невстановлений діагноз"). Щодо терміну "невідома патологія" слід відмітити, що це ті випадки, у яких досі тип успадкування невідомий (у атласах-довідниках по клінічній генетиці).

В 1994 році успадковані мутації у медико-генетичному центрі становлять 35,2% (28,34 - 42,28), а нові - 36,1% (30,15 - 42,64). У 19,5% (14,50 - 25,41) випадків діагнози не були встановлені. Мультифакторіальна патологія становить 2,9% за даний рік, спорадична патологія - 4,4%. Патологія з невідомим типом успадкування становила 1,9%.

Дещо схожий і наступний 1995 рік - 37,1% (30,46 - 43,79) становить успадкована патологія, 26,9% (20,62 - 32,82) - нова патологія. Невстановлено діагнози у 19,7 % (14,32 - 25,27) випадків. Мультифакторіальна патологія у даному

році становила 2,6%, спорадична - 5,6%. Дещо збільшився відсоток хвороб з невідомим типом успадкування - 8,1%.

Рис. 1 Розподіл новонароджених (%) за показником співввідношення окружності голівки та грудної клітки в Києві

1993 1994 1995 1996 роки

В Успадкована В Нова В Нєвстановлений діагноз ВМультифакторіальна В Спорадична Ш Невідомий тип успадкування Рис. 2 Розподіл патологій (успадковані та нові мутації'у Київському медико-генетичному центрі) по роках

1996 рік можна охарактеризується тим, що кількість невстановлених діагнозів була найменша за усі попередні роки і становила - 18,3%. Успадкована патологія становить 39,0% (33,27 -47,21), а нові мутації - 26,4% (20,15 - 32,64).

Мультифакторіальна патологія в цьму році становила 5,3%. Спорадична патологія становила 8,4%. Зменшилася кількість хвороб з невідомим типом успадкування -2,6%.

Проаналізувавши дані генетичного реєстру за усі чотири роки, що увійшли до його бази успадкована патологія в середньому становила 36,2%, мультифакторіальна патологія становила 3,4%, хвороби з невідомим типом успадкування - 3,6%. Відсоток спорадичної патології за той же період - складав 5,2%. Невстановлені діагнози за чотири роки (1993-1996р.р.), що увійшли до комп"ютеризованого реєстру становили 21,3% (рис. 3).

За даними медико-генетичної консультації м.Москви (Росія) невстановлені діагнози за період з 1987р. до цього часу зменшились з 17,5% до 7,5%.

При цьому треба мати на увазі, що наведені показники не відбивають стану популяції, бо у розробку входили тільки сім"ї, які зверталися самостійно або були направлені у КМГЦ. Це була селективна вибірка сімей із спадковою патологією (табл. 1).

Таблиця 1

Відносна частота успадкованої та нової патології за даними генетичного реєстру КМГЦ

Рік 1993 1994 1995 1996 Всього:

Патологія п % п % п % п % п %

Успадкована 98 33,7 72 35,2 73 37,1 75 39,0 318 36,2

Нова 90 30,9 74 36,1 53 26,9 50 26,4 267 30,3

Мультифак- торіальна 9 3,1 6 2,9 5 2,6 10 5,3 ЗО 3,4

Спорадична 8 2,7 9 4,4 11 5,6 16 8,4 44 5,2

Невідомий тип успадкування 6 2,0 4 1,9 16 8,1 5 2,6 ЗО 3,6

Невстановле-тпій діагноз 80 27,6 40 19,5 39 19,7 34 18,3 194 21,3

Всього: 291 100 205 100 197 100 190 100 883 100

Отож, дані складеного генетичного реєстру вперше дозволили відокремити успадковану патологію від нової. Детально проводився клініко-генеалогічний та сшщромологічішй аналіз кожної родини, для того, щоб вірно констатувати факт

успадкованім. До успадкованої патології були віднесені всі генетичні карти з АР, X-зчепленим рецесивним (ХР) типом успадкування. Серед АД, Х-зчепленим домінантним (ХД) та хромосомної патології основним моментом був аналіз родоводу та результати обстеження родичів пробанда.

Мультифакторіальну, спорадичну та невизначену патологію також розглядали після ретельного аналізу родоводу, адже, за даними літератури, з великої кількості синдромів деякі з них можуть мати різні типи успадкування (Козлова С.І. та ін. 1996, McKusic V., 1990 Smith, 1988).

Таким чином, аналіз даних анонімного комп"ютеризованого реєстру генетичних синдромів дав змогу констатувати, що генні синдроми були діагаостовані у 47,1% сімей (105 нозологічних одиниць), з них 17,4% з АД типом успадкування (ЗО нозологічних одиниць), 25,8% - АР (26 нозологічних одиниць), 0,6% - Х-зчепленим домінантним (4 нозологічні одиниці) та 3,3% - Х-зчепленим рецесивним синдромами (8 нозологічних одиниць), 19,4% захворювань були - хромосомної етіології (10 нозологічних одиниць). Спорадична патологія була виявлена в 5,2% випадків (7 нозологічних одиниць), мультифакторіальна - 3,4% (6 нозологічних одиниць), синдроми з невідомим типом успадкування складали - 3,6% (7 нозологічних одиниць). Невстановлений діагноз був в 21,3 % сімей. Слід відмітити, що ізольовані природжені вади розвитку склали 3,2% (7 нозологічних одиниць) серед всіх сімей, які були занесені до комп"ютеризованого реєстру. В наших конкретних випадках ізольовані вади розвитку увійшли до відсотку мультифакторіальної патології. Дані в цілому та по кожному з чотирьох років окремо наведено у таблиці 2.

Отже, згідно даних реєстру генетичних синдромів за типом успадкування спадкова патологія розподілилася наступним чином (рис. 4). За проаналізований період (1993-1996 p.p.) найбільшу кількість складали синдроми з АР типом успадкування - 25,8%. На другому місці іде хромосомна патологія (19,4%), АД патологія, за даними КМГЦ становила 17,4%, спорадична патологія - 5,2%, відсоток мультифакторіальної становив 3,4%. Хвороби з невідомим типом успадкування становили 3,6%. Хвороби з ХР типом успадкування становили 3,3%, а з ХД - 0,6%. Кількість невстановлених діагнозів, за проаналізовані роки, в середньому становила 21,3%.

Однак, треба мати на увазі, що наведені показники не відбивають стану популяції, бо в розробку входили тільки сім"ї, які самостійно зверталися у КМГЦ або були направлені іншими спеціалістами для встановлення або підтвердження діагнозу. Також слід зазначити, що у анонімний комп"ютеризований реєстр генетичних синдромів ввійшли лише ті родини, які зверталися за консультацією вперше. Повторні консультації відмічалися в історії хвороби, а раніше заведена генетична картка лише поповнювалася новою інформацією. Отже, це була селективна вибірка сімей з вродженою і спадковою патологією.

Таблиця 2

Розподіл сімей з спадковою патологією за типом успадкування за даними генетичного реєстру КМГЦ (1993-1996рр.)

Рік 1993 1994 1995 1996 Всього

Тип успадкування п % п % п % п % п %

Аутосомно- домінантний 52 17,9 36 17,6 32 16,3 34 17,8 154 17,4

Аутосомно- рецесивний 64 22,1 60 29,3 52 26,4 49 25,6 225 25,8

Хромосомна патологія 57 19,6 45 21,9 39 19,8 29 16,3 170 19,4

Х-зчеплений рецесивний 13 4,4 5 2,5 3 1,5 8 4,2 29 3,3

Х-зчеплеіпій домінантний 2 0,6 " - “ “ 3 1,5 5 0,6

Мульти- факторіальна 9 3,1 6 2,9 5 2,6 11 5,3 31 3,4

Спорадична 8 2,7 9 4,4 11 5,6 16 8,4 44 5.2

Невідомий 6 2,0 4 1,9 16 8,0 5 2,6 31 3,6

Невстанов- лекий 80 27,6 40 19,5 39 19,7 35 18,3 194 21,3

Всього 291 100 205 100 197 100 190 100 883 100

Для популяційних досліджень необхідно організувати перший етап генетичного моніторингу: виявлення всіх дітей з природженими вадами розвитку (ПВР), (моніторинг за ПВР), вагітних з патологією плоду та подружніх пар з первинним чи вторинним непліддям. Необхідно сформувати активний потік цих сімей до медико-генетичних установ України для генетичного консультування і складення генетичного реєстру з визначенням типу успадкування і відокремлення нових мутацій від сегрегаційного вантажу в кожному випадку.

Нова

30,3%

(24,87-35,86)

Успадкована

36,2%

(30,82-41,35)

Мультифакторіальна 3,4% (1,27-4,26)

Спорадична 5,2 (0,5-12,69) Невідомий ТИП успадкування 3,6% (1,27426)

Невстановлений

діагноз

21,3%

(16,44-28,06)

Рис. З Узагальнений розподіл патологій (успадковані та нові мутації) за 1993-1996р.р.

Х-зчеплена

домінантна

Х-зчеплена ф рецесивна 8 ▼“ СО О) О)

Мультифак- д торіальна к

и . э

Невідома к

Спорадична « о

11 Ш

С ^

Аутосомно-домінантна § м.

І 5

Хромосомна

СО

О.

Невстанов-

лена

Аутосомно-

рецесивна

О.

медико-генетичного центру

висновки

1. На підставі розробленої схеми статистичного аналізу даних первинної медичної документації родопомічних установ м.Києва визначений рівень ізольованих вад розвитку за певні роки.

2. В порівнянні отриманих нами даних з популяційними досліджешіями інших країн визначено, що рівень окремих ізольованих вад розвитку в більшості співпадає з аналогічними показниками інших регіонів Європи, але значення цих показників менше, ніж у Канаді та Західній Австралії

3. Вивчення деяких антропометричних та демографічних показників новонароджених та породіль дозволило встановити тенденцію до розширення спектру значень показника співвідношення голівка /грудна клітка (Г/Гр) у 1993р. в порівнянні з 1985р., що свідчить про необхідність подальшого проведення таких досліджень.

4. На основі світового та особистого досвіду соматогенетичного дослідження, клішко-генеалогічного та синдромологічного аналізу пробандів та їх родин нами було вивчено не лише рівень ізольованих вад розвитку у новонароджених, але і раритетні синдроми у дітей поза періодом новонародженості, що увійшли до анонімного комп"ютеризованого реєстру генетичних синдромів за 1993-1996р.р.

5. За даними генетичного реєстру проведено аналіз спадкової патології за

типом успадкування. Визначено, що за усі проаналізовані роки АР патологія переважає і становить 25,8%, хромосомна - 19,4%, АД патологія - 17,4%,

мультифакторіальна патологія - 3,4%, спорадична - 5,2%, ХР - 3,3%, ХД - 0,6%, хвороби з невідомим типом успадкування - 3,6%, а невстановлені діагнози - 21,3%.

6. В умовах несприятливої демографічної ситуації використання нозологій комп'ютеризованого реєстру генетичних синдромів дало можливість визначити кількість мутацій de novo та сегрегаційного вантажу. За даними реєстру виявлено, що 36,2% патології за проаналізовані роки - успадкована, а 30,2% - нові мутації (без встановлення батьківства).

7. За проаналізовані роки простежується тенденція до зниження числа невстановлених діагнозів з 27,6% у 1993р. до 18,3% у 1996р.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Проблеми організації медико-генегичного обслуговування населення, виходячи з досвіду роботи Київського медико-генетичного центру// Актуальні питання медичної та екологічної генетики. - Луганськ, 1996. - вип.1. - С.18-20 (співавтори Т.І.Бужієвська, Г.М.Коблянська, Г.Е. Зерова-Любимова, О.В. Баронова).

2. Генетичні чи екогенетичні наслідки Чорнобильської аварії?// Цитологія і генетика. - Київ, 1996. - Т.ЗО, вип.4, - С. 86-95 (співавтори Т.І.Бужієвська, Г.М.Коблянська, Г.А.Барановська).

3. Підхід до генетичного моніторингу через генетичний реестр // Цитологія і генетика. - Київ, 1997. - Т.31, вип.6, - С. 81-85 (співавтори І.Р.Бариляк, Р.В.Богатирьова, Т.І.Бужієвська, Г.М.Коблянська).

4. Виявлення мутаційних та сегрегаційних процесів при медико-генетичному консультуванні родин. Використання комп'ютеризованого реєстру // Матеріали І Міжнародного конгресу з інтегративної антропології Тернопіль, Україна. - 1995. -С.36-37 (співавтори Т.І.Бужієвська, Г.М.Коблянська, Т.Е.Зсрова-Любимова).

5. Динаміка розповсюдження викиднів та природжених вад розвитку серед новонароджених у м.Києві (за даними двох пологових будипків)//Матеріали II з "їзду генетиків Україїш. Львів, Україна. - 1995. - С.27 (співавтори Т.І.Бужієвська, Г.М.Коблянська, Т.Л.Чайковська).

6. Влияние Чернобыльской аварии на новорождённых и родильниц в Киеве // Сборник научно-практических работ "Чернобыльская трагедия и здоровье киевлян через десять лет” -Киев, 1996. вип.1, С.34-36.

7. Genetic and ecogenetic after-effects of Chernobyl catastrophy // Materials 9-th Intemations Congress of Human Gefletics. - 1996. Rio de Janeiro, Brazil. -Vol. 19, № 2. -P. 136 (Tamara I. Buzhievskaya, Galina N. Koblanskaya).

8. Some demographic and antropometric indicies of women recently confined and newborns in Kyiv after Chernobyl catastrophy // Materials 9-th Intemations Congress of Human Genetics. - 1996. Rio de Janeiro, Brazil. -Vol. 19, № 2. -P.136.

Э.Синдром Таунса - Брокса, як типовий приклад спадкової патології // Матеріали І Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, Україна. - 1997. - С.308-309 (співавтори Н.Владикіна, М. Цигаїжова, А.Захарченко).

10. Случай синдрома МВПР, как результат унаследованной мутации // Сборник тезисов, докладов и стендовых сообщений Российской научнопрактической конференции. Москва. - 1997. - С.95, (соавторы Т.И.Бужиевская, М.А. Циганкова, А.Н.Захарченко, Н.Я. Владыкина).

11. Генетический регистр, как основа генетического мониторинга // Сборник тезисов, докладов и стендовых сообщений Российской научно-практической конференции. Москва. - 1997. - С.226.

12. Деякі демографічні та антропометричні показники породіль та новонароджешіх м.Києва в зв'язку з аварією на ЧАЕС // Збірник наукових праць співробітників КМАПО за закінченими та перехідними НДР за 1990-1996 роки. -1997. - С. 709-710.

АНОТАЦІЇ

Шейко Л.П. Вроджені вади розвитку у дітей м.Києва та генетичний сиидромологічний реєстр. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15. - "генетика". Український науково-гігієнічний центр МОЗ України, Київ, 1998.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15. - "генетика”. Український науково-гігієнічний центр МОЗ України, Київ, 1998.

За результатами аналізу показників природжених вад розвитку серед новонароджених міста Києва показано, що розповсюдження цієї патології в більшості співпадає з аналогічними показниками інших регіонів Європи і менше, ніж у Канаді та Західній Австралії. Коливання частот ізольованих вад розвитку серед новонароджених має характер тренду по роках. Показники частот природжених вад розвитку серед новонароджених не дозволяють відокремити нові мутації від успадкованих. Тенденція до мікро- та макроцефалії серед новонароджених м.Києва (в зв'язку з аварією на ЧАЕС), визначена кількісними ознаками мультифакторіальної природи.

Проведено аналіз селективного добору дітей із спадковою патологією на базі Кіївського медико-генетичного центру, де було створено регіональний анонімний синдромологічний комп"ютеризовашш реєстр. Бада даних реєстру за 1993 -1996 роки містить інформацію про 883 сім"ї, які мають генетично хворого (пробанда). Генні синдроми були діагностовані у 47,1% родин (105 нозологічних одиниць). Дані реєстру вперше дозволили відокремити успадковану патологію від набутої, а відтак нові мутації складають 30,3% всіх зареєстрованих спадкових захворювань.

Ключові слова; новонароджені, пробанд, природжені вади розвитку, спадкові захворювання, генетичний реєстр, генетичний моніторинг, синдром, нові мутації, успадковані мутації, медико-генетичний центр.

ІИейко Л.П. Врождённые пороки развития у детей г.Киева и генетический синдромологический регистр. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.15,- генетика. Украинский научно-гигиенический центр М3 Украины, Киев, 1998.

По результатам анализа показателей врождённых пороков развития среди новорождённых г.Киева показано, что распространение этой патологии в большинстве совпадает с аналогичными показателями других регионов Европы и меньше, чем в Канаде и Западной Австралии. Колебания частот изолированных пороков развития среди новорождённых имеет характер тренда по годам. Показатели частот врождённых пороков развития среди новорождённых не позволяют отделить новые мутации от унаследованных. Тенденция к микро- и макроцефалии среди новорождённых г.Киева (всвязи с аварией на ЧАЭС), определена количественными признаками мультифакториальной природы. Проведен анализ селективной выборки детей с наследственной патологией на базе Киевского медико-генетического центра, где был создан региональный анонимный синдромологический компьютеризованный

регистр. База данных регистра за 1993-1996 гг. содержит информацию о 883 семьях, которые имеют генетически больного (пробанда). Генные синдромы диагностированы в 47,1% семей (105 нозологических единиц). Данные регистра впервые позволили отделить унаследованную патологию от преобретённой, таким образом новые мутации составляют 30,3% от всех зарегистрированных наследственных заболеваний.

Ключевые слова- новорождётше, пробалд, врождённые пороки развитая, наследственные болезни, генетический регистр, генетический мониторинг, синдром, новые мутации, унаследованные мутации, медико-генетический центр.

Sheiko L.P. Congenital abnormalities of Kyiv children and genetic syndromological register. - Manuscript.

Thesis applied for scientific degree in the field of medicine, specialty - Genetics (code. - 03.00.15) Ukrainian scientific center of hygiene Ministry of Health., Kyiv, 1998.

In terms of data analysis of congenital abnomalities among newborns in Kyiv it is shown that this patology prevalanse coincides in general with the same data in the other regions of Europe and is lower than those in Canada and Western Australia. Variation of the frequency of isolated congenita] abnormalities among newborns is the trend in terms of time period. However, the frequency indices of congenital abnormalities among newborns do not allow to distinguish betwen new mutations and the inherited ones. A possible impact of Chernobyl accident on some quantative indices of multifactorial nature has been determined. To this end a correlation criterion of a head and chest has been emploied. The analysis of the selective admittance of the children with the inherited disorders has been made on the basis of the Kyiv Medical Genetic Center, where the regional anonymous syndromological computer register has been organized. Register's data base during 1993-96 has the information about 883 families that have the cases of genetecale illness in. Genetic syndromes have been diagnosted in 47,1% (105 nozological points). The information taken from the register has allowed to distinguish the inherited patology from the acquired one, so the new mutation form 30,3% out of all registered inherited cases of disease.

Key words: newborns, proband, congenital abnormalities, inherited disorders, genetic register, genetic monitoring, new mutations, inherited mutations, medical-genetics center.

Ключевые слова: новорождённые, пробанд врождённые пороки развития, наследственные болезни, генетический регистр, генетический мониторинг, синдром, новые мутации, унаследованные мутации, медико-генетический центр.

Sheiko L.P. Congenital abnormalities of Kyiv children and genetic syndromological register. - Manuscript.

Thesis applied for scientific degree in the field of medicine, specialty - Genetics (code. - 03.00.15) Ukrainian scientific center of hygiene Ministry of Health., Kyiv, 1998.

In terms of data analysis of congenital abnomalities among newborns in Kyiv it is shown that this patology prevalanse coincides in general with the same data in the other regions of Europe and is lower than those in Canada and Western Australia. Variation of the frequency of isolated congenital abnormalities among newborns is the trend in terms of time period. However, the frequency indices of congenital abnormalities among newborns do not allow to distinguish betwen new mutations and the inherited ones. A possible impact of Chernobyl accident on some quantative indices of multifactorial nature has been determined. To this end a correlation criterion of a head and chest has been emploied. The analysis of the selective admittance of the children with the inherited disorders has been made on the basis of the Kyiv Medical Genetic Center, where the regional anonymous syndromological computer register has been organized. Register's data base during 1993-96 has the information about 883 families that have the cases of genetecale illness in. Genetic syndromes have been diagnosted in 47,1% (105 nozologtcal points). The information taken from the register has allowed to distinguish the inherited patology from the acquired one, so the new mutation form 30,3% out of all registered inherited cases of disease.

Key words: newborns, proband, congenital abnormalities, inherited disorders, genetic register, genetic monitoring, new mutations, inherited mutations, medical-genetics center.

Информация о работе

Шейко, Лариса Павловна
кандидата медицинских наук
Киев, 1998
ВАК 03.00.15

Автореферат

Похожие работы