Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Вредоносность и распространение в Украине основных вредителей гороха и прогноз возможных потерь урожая по данным учета численности насекомых

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Вредоносность и распространение в Украине основных вредителей гороха и прогноз возможных потерь урожая по данным учета численности насекомых"

11АЦЮНАЛЫШИ АГРАРНИИ УШВЕРСИТЕТ

володимир м и кола й о в и ч ^

19 сен 2joj удк: [595.7 : 633j : [632.654+632.7j

ШКОДОЧИНШСТЬ ТА ПОШИРЕННЯ В УКРАШ1 основних ШК1ДНИК1В ГОРОХУ I ПРОГНОЗ ЙМОВВРНИХ ВТРАТ УРОЖАЮ ЗА ДАНИ]\Ш ОБЛ1К1В ЧИСЕЛЬНОСТ! КОМАХ

03.00.09 - ентомологш

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступени кандидата сшьськогосподарських наук

Кшв-2000

Дисерташею е рукопис

Робота виконана в лабораторй прикладно! екологп i прогнозу 1нституг захисту рослин УААН

Науковий кер1вник - доктор бюлопчних наук, академж HAH Украши

ВАСИЛЬеВ Вадим Петрович Офщшт опоненти - доктор сшьськогосподарських наук, доцент

Провщна установа - Бшоцерювський аграрний ушверситет, кафедра захисту рослин, м. Бша Церква

на засщанш спещал1зовано\' вчено! ради Д 26.004.02 в Нацюнальному аграрном yHiBepCHTeTi за адресою: 03041, м. Кшв - 41, вул. Геро'1в оборони, 1 навчальний корпус №3, аудиторш 65.

3 дисертащею можна ознайомитись у бголютещ Нашонального аграрно: ушверситету: 03041, м. Ки'ш - 41, вул. TepoiB оборони, 11, навчальний коргг

ШЕЛЕСТОВА Валентина Сергивна, Нащональний аграрний ушверситет, професор кафедри ентомологй та бюлопчног захисту рослин

кандидат бюлопчних наук СТОВБЧАТИИ Володимир Миколайович 1нстшут зоологи HAH Украши iM. 1.1.П1мальгаузена кер1вник групи вщцшу загально! i пршсладн( ентомологй

го

№10

Автореферат розкланий « Вчений секретар спешгишовано! вчено!

[енджул В..

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалынсть теми. Горох - це важлива продовольча культура. Тому збереження його урожаю вщ втрат, яга завдають шгадники, мае велике сконохпчне значения. Список шгадниюв гороху, що наводиться у довщниках I поабниках, значний 1 натчуе понад 50 вид1в, але вщомостей про 1х шкодочишпсть дуже мало. Кр1м того, немае даних про piзницю в шкодочинносп головних шгадниюв у резких грунтово-кшматичнлх репонах Укра1ни. З'ясування цнх питань необхщне для обгрунтування оптимальних регламента застосування шсекгицидав та розробки зональних систем xiмiчниx заход1в захисту гороху. Це дозволить забезпечити ефектившсть боротьби з шгадниками при мшшалыгому обсяз1 х1М1чних обробок П0С1В)В.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Дисертащйна робота виконана в рамках тематичного плану лaбopaтopií прикладно1 екологп 1 прогноз1в: Завдання 01. - «Дата теоретичне обгрунтування I розробити системи прогнозування ф1тосаштарного стану пос!в1в i насаджень сшьськогосподарських культур в умовах нггенсивного природоохоронного землеробства», державна реестращя теми: № АО 1002967.

Мета I завдання дослщжень. Метою дослщженъ було визначення серед гнтомофауни горохового поля найбшьш небезпечних видав, оцшка IX оакодочинносп та обгрунтування чисельних показншав для прийнятгя ршхення про дощльшстъ застосувага1я шсеюнцидш.

Завдання робота передбачало вивчення видового i гальгасного складу гнтомофауни горохового поля, експериментальну оцшку шкодочинносп домшуючих видав, анашз територ1ального розподшу чисельносп 1х популяцш в "крапп та визначення показншав для прогнозу можливих втрат урожаю за цаними обл1гав чисельносп ппадниюв.

Наукова новизна одержаних результате. Визначено серед чисельно! гнтомофауни горохового поля вида, що е важливими шгадниками: олЬофаги -Горохова попелидя, бульбочков! довгоносики (смугастий 1 щетинистий), Горохова плодожерка 1 монофаги - гороховий зерноУд та Горохова галиця. Встановлено, що реакщя культури гороху на пошкодження бульбочковими говгоносиками мае ч1тко виражений компенсащйний характер. Зниження эюлопчного врожаю в розрахунку на одну особину залежить вщ гщльносп топуляци 1 поступово зростае, коли компенсащйш процеси розвитку культури зичерпуються. Реакцья культури на пошкодження попелнцею мае ксенсибипзацшний тип. Залежшстъ м1ж зростанням чисельносп горохового 5ерно1да 1 втратами продукцн лпийна. Експериментально обгрунтовано <ритер!1 для прийнятгя ршення про дошльшсть застосування шсектицидав, що значною м1рою корегують кнугсга рекомендацп; розроблено розрахунковий метод визначення потенщальних втрат урожаю за даними облику чисельносп комах; районовано поширення основних шгадниюв гороху в У крапп 1 остановлено рсгюни ¡'х гадвищено! шкодочинносп.

Практичне значения одержаних результате. Використання розроблених рекомендащй дозволяе оптим1зувати прийняття ршення про застосування шсектицид1в у госиодарствах \ визначити економ1чну ефектившстъ проведених заходов розрахунковим методом; диференцшвати систему xiмiчниx заход1в 13 захисту гороху за грунтово-юнматичними регюнами, що дае змогу як уникнути втрат урожаю, так х необгрунтованого застосування засоб1В захисту.

Особястий впесок здобувача. Брав безпосередгао участь у спостереженнях, пщготовш та проведенш дocлiдiв) аналттчшй робоп', обробщ' дослщних даних, розробщ методики розрахунку втрат урожаю, штерпретацн результата 1 гадготовщ матер1алш до друку.

Апробащя результатов дисертаци. Матер1али дисертаци доповщались на м1жнароднш конференцп «Сучасш методи дослщжень в агрономн», яка проходила на баз1 Уманського сшьськогосподарського шституту в 1993 рощ, на заеданиях вчено! ради та методичнш комки Ьютитуту захисту рослин (19921994 рр.), розширеному засщант лабораторп прикпадно! еколопТ 1 прогноз1с (1999 р.).

Публ1кацн Основш положения дисертацшно! робити опублшоваш } чотирьох наукових прадях.

Структура та обсяг дисертаци. Дисерташйна робота викладена на 13' сторшках друкованого тексту 1 складаеться з загально! характеристики роботи, f роздипв, висновюв, пропозицш виробництву, перелжу посилань. Робот; шюстрована 10 рисунками та 18 таблицями. Перелк лiтepaтypниx джере; охоплюе 178 найменувань, серед яких 28 шоземних.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ Розд1л 1. Стан вивченосп питания

Зроблено аналггичний огляд лггератури стосовно ентомофауни гороху т; шших бобових рослин в У крапп. Детально проанал]зовано поширення особливосп бюлоги, екологп та метод1в визначення шкодочинносп основни: шкщшпав гороху: горохово! попелшд, бульбочкових довгоносиюв, гороховой зерно!да, горохово! плодожерки та горохово! галищ.

Роздш 2. Мкце 1 методика проведения дослщжень

Дослщження проводились у дослщному господарств) Украшськог центру випробування сшьськогосиодарсько! техшки Василыовського район

СшвськоУ облас-ri та в колгосш ш. Ленша 1чнянського району Чершпвськсл »бласп.

Шюдниюв дослщжували шляхом польових облшв за рекомендованими щя пункпв cигнaлiзaдii та прогиозш (ПСП) методами (Омелюта та iH., 1986). Пкодочиннють бульбочковнх довгоносиюв (смугастий та щетинистий), opoxoBoi' попелищ та горохового зерноща вивчали на виробничих nociBax. Для юзмпцення BapiamiB польових дослщв використаш природш особливосп еритор1ального розподшу бульбочковнх довгоносиюв - р1зницю в заселенш :райових смуг та середини поля. Шкодочиншсть горохового зерноща та opoxoBoi попелищ вивчали в колгост ¿м. Ленша, де чисельтсть ix була ;исокою. Метою дослщжень було створити досить значну р1зницю у щшьносп юпуляцн шюдниюв на ршшх BapiaHTax, а також ощнити роздтьно икодочиншсть зерноща i попелиш. Для иього Горохове поле дшили на 3 смуги. Тершу смугу залишали як чистой контроль, де формувалися природш популяцп ерноща та попелиш. Другу - обприскували шсектицидом широкого спектру да - appiBO, 25% к.е. (0,32 л/га), який знихцував обидва вида шюдниюв. ^фектившсть обробок appieo проти горохового зерноща i попелищ становила (¿дповшно 91 та 89%. Отже урожай на цьому Bapiami доагаду обгрунтовано южливо брати за pisem. вщлжу для обчислення шкодочишюстл комах. Третю -)бприскували спешализованим афщошдом - nipiMop, 50% з.п. (2 кг/га), що юзволяло знтцити популяцио попелищ, залишивши популяцш зерноща. Збробку дшшок проводили за допомогою ранцевого обприскувача «ЕРА-1». Зблш урожаю здшснювали методом збору 6o6iß з 9 площадок на 1 м2 на южному Bapiairri. Iii с ля обмолоту 6o6iß, але до очистки зерна, врожай lнaлiзyвaли на пошкодження горошин зерноУдом.

Територ1альний розподш чисельносл шюдниюв проводили за >.А.Доспеховим (1973) на 0CH0Bi даних ПСП за перюд 1982-1999 рр. 303paxyHK0Bi показники наносили на cincy географ1чних координат.

результати дослщжень

Роздш 3. Характеристика видового та кшьюсного складу комах-ф1тофапв гороху

ЗЛ. Визначення домшуючих Biuiiu шкщливоТ ентомофауни гороху

На nociBax гороху (Кшвська обл., 1992-1993 рр.) виявлено 35 видт {лтофапв та 40 вщдв ентомофапв. Визначення вид]в nepeßipeHO иауковим ;швробггником 1нституту зоологи HAH УкраТни (кандидатом бюлогтчних наук. З.Б. Шувашковим).

Для щентифжацн дом1нуючих вид1в, тобто найбшьш небезпечних i тозповсюджених шюдниюв на територп Украши, використовували штегралъний

показник чисельносп - коефщ1ент заселения (КЗ) сшьськогосподарських культур, розрахований за даними облшв 125 ПСП. Встановлено, що на територи Украши на ropoci домшуе 7 видт фггофапв (табл. 1).

Таблиця 1 - Таксоном1чна структура комплексу домшуючнх комах-шгадншав гороху в Украш (за даними ПСП, 1982-1999 рр.)

№ п/п 1 РЯД, РОДИНА Назва

Homoptera, Aphididae Acyrthosiphon pisum Harr. (Горохова попелиця)

2 Thysanoptera, Thripidae Kakothrips robustus Uzel. (гороховий трипе)

3 Coleóptera, Bruchidae Bruchus pisorum L. (гороховий зернощ)*

4 Coleóptera, Curculionidae Sitona lineatus L. (смугастай бульбочковий довгоносик) Sitona crinitus Hrbst. (щетинистий бульбочковий довгоносик)

5 Lepidoptera, Tortricidae Laspeuresia nigricana F. (Горохова плодожерка)

6 Díptera, Sciaridae Contarinia pisi LeieiT. (Горохова галиця)

*- EkohomÍ4hí домшанти в умовах дослщу.

Серед цих видт в умовах дослщу домшували Горохова попелиця, гороховий зерно'щ, смугастий та щетинистий бульбочков1 довгоносики.

3.2. Просторовий розподш ДОМШуЮЧИХ ВИДШ ШКЩНИК1В на гороховому ПОЛ1

Результата дocлiджeнь просторового розподшу ентомофауни горохового поля свщчать, що чггко виражена концентрацш у крайов1и cмyзi поля гороху характерна лише для бульбочкових довгоносигав.

Роздал 4. Шкодочшшктъ домшуючнх фггофапв гороху 4.1. Бульбочков1 довгоносики

Результата дослщжень шкодочинносп популяцш бульбочковю довгоносиюв наведет в таблиц! 2.

Таблиця 2 - Шкодочиншсть бульбочкових довгоносиюв залежно в1д 1х «сельносп (жуюв - у фазу 4-5 листгав, личинок - у фазу бутошзацп) осподарство "Дослщне" Василькшського району Кшвсько! обласп, 1992-1993

Вариант досл1ду Сорт Щшьтсть жу<ав, екз./м2 Середшй бал пошкодже-них рослин Щшьтсть личинок, екз./м2 Пошкод-жених бульбочок, шт./росли ну Бюлопчна врожай-шсть, ц/га

1992 р.

Срай поля до люцерни Богатир Чеський 27 1,1 81 3,0 32

ередина поля 1В 1,0 45 3,5 35

1ротилежний край поля 10 1,0 17 3,0 38

НТР05 1= -0,975 - - - - - 0,7

•Срай поля до люцерни Солара 37 1,2 104 5,0 28

'ередина поля 25 1,1 98 6,0 29

1ротилежний край поля 13 1,0 79 4,0 29

ШР05 г= -0,175 - - - - - 2,9

1993 р.

Край поля Богатир Чеський 20 1,6 92 2,0 46

ередина поля 6 1,1 71 5,5 47

НГРоз г= -0,589 - - - - - 1,1

Край поля Солара 22 1,5 158 6,0 40

Седина поля 10 1,2 62 4,5 41

Н1Ро5 г= -0.393 - - - - - 1,4

Незважаючи на певш вiдмiни у чисельносп жуюв, пошкодження листюв >(ОД1в та бульбочок на вах вар 1 антах досгпду було незначним.

3 метою докладгашого вивчення шкодочшшосп бульбочкових овгоносиюв ус1 даш облшв чисельносп жуюв було об'сднано та сумнцено у ар1ацшш ряди в порядку зростання чисельносп жуюв (табл. 3).

За показник шкодочинносп прийнято зниження врожаю у вщсотках на дну особину. За р1вень вципку взято масу зерна на вар!анп з найменшою иселыпстю жуюв. Пошкодження пос1в1в гороху позначалося на зниженш рожаю за чисельносп жугав 20-25 екз./м". При зростант популяцй овгоносиюв у 1,7 раза втрати гороху збшынштсь лише в 1,2 раза, що свщчитъ

про компенсацшний характер реакци культури на пошкодження (Васильев, Люовий, 1993).

Таблиця 3 - Шкодочиншсть бульбочкових довгоносимв у розрахунку на 1 особину (господарство "Дослшне" Василыавського району Кшвсько! обласп, 1992-1993 рр.)

Щшьшсть жуйв, Бюлопчний Зниження врожаю,

Р 1 к екз./м2 урожаи до р1вня % / особину

вципку, %

1992 21,8 98,4 0,07

1993 14,5 98,8 0,04

Середне за 2 роки 18,1 98,6 0,05

4.2. Гороховий зерновд

За товарними кондищями продовольче зерно необхцшо очищатн В1д домшок горошин пошкоджених зерно'щом. Отже, втрати маси товарно) продукцп слхд визначати за процентом попгкоджецпя зерна щодо маем потенцшного врожаю.

У колгост 1М. Лешна 1чнянського р-ну Чершпвсько! обл. на пос1вах гороху в 1993-1994 рр. спостерц-алась висока чисельшсть горохового зерноща, г також горохово! попелищ. Показники вграт урожаю гороху ыд зерноща : попелищ наведеш в таблищ 4.

Таблиця 4 - Визначення втрат урожаю вщ горохово! пoпeлицi п горохового зерноща методом застосування шсектицид1в (колгосп ¡м. Лешнг 1чнянського району ЧершНвсько! обласп 1993-1994 рр.)

Вар1ант дослщу

Показники врожаю

31брано, ц/га

загальш втрати

ц/га

%

Пошкодження

гороху зерно'щом, %

Втрата маси бюлолчного врожаю, %_

В1Д зерноща

В1д попелиш

Арр1во, 25% к.е., 0,32 л/га (р1вень вцшку) 39 0 0 1,3 0 0

Щммор, 50% з.п.. 2 кг/га 37 2 5,1 15 2,0 3,1

Контроль 32 7 18 19 2,5 15,5

19 9 4 р.

Арр1во, 25% к.е., 0,32 л/га (р1вень виипку) 42 0 0 3,4 0 0

Щммор, 50% з.п., 2 кг/га 40 2 4,8 20 2,6 2,2

Контроль 30 12 29 38 5,0 24,0

Вщ показника загальних втрат, спричинених обома шгадниками та ;изначених при пор1внянш врожаю, з1браного з р!зних вар1аштв, вщшмали трати В1Д зерноща (за основу брали вщсоток пошкодженого зерна та кспериментально встановлене зниження його маси поршняно з [епошкодженим). Решту становили втрати вщ попелищ.

На тдстав! даних стосовно втрат урожаю на фот р1зно1 щшьносп орохового зерно!да, за допомогою розрахунгав визначали шкодочиншсть лтофага на одну особину (табл. 5).

Таблиця 5 - Розрахунок втрат урожаю вщ горохового зерноща за юпомогою застосування тсектицидш (колгосп 1м. Ленша 1чнянського району 1ерншвськоГ облает!, 1993-1994 рр.)

Вариант досл1ду Щшьшсть жуюв, екз /]0 помах!в сачка Втрати продукцп, % Втрати продукцп на 1 особину, %

маса врожаю продо-вольче зерно

бюлопчний урожай продовольче зерно

1993 р.

Арр1во, 25% к.е., 0,32 л/га (р'вень ВЩЛ1Ку) 3 0 1.3 0 0,4

Щпмор, 50% з.п., 2 кг/га 23 2,0 15,0 0,1 0,6

Контроль 35 2,5 19,0 0,07 0,5

ШР05 г= 0,940 - 0,4 - - -

1994 р.

Арр1во, 25% к.е., 0,32 л/га (р'тень в^ку) 6 0 3,4 0 0,5

П5р1мор, 50% з.п., 2 кг/га 38 2,6 20,0 0,07 0,5

Контроль 71 5,0 38,0 0,07 0,5

ШР05 г= 0,980 - 0,5 - - -

Середнс за 2 роки 0,07 0,5

У розрахунку на одну особину плодника втрати продовольчо! продукцп :тановлять 0,5%, а маси бюлопчного врожаю наближено - 0,1%. Виходячи з гього показника, втрати продукцп наближено можна розрахувати, не фаховуючи зниження маси бюлопчного врожаю, за спрощеною формулою

де Вт - втрати товарно! продукцп, ц/га;

М - фактичний бюлопчний урожай до очистки зерна, ц/га;

0,5 - втрати продукцп на одну особину зерноща, %;

в - ылыасть жуюв на 10 помаив сачком.

4.3. Горохова попелиця

На основ! встановлено! нами щшьносп Горохове! попелищ визначен втрати вщ не! врожаю та шкодочишисть на одну особину (табл. 6).

Таблиця 6 - Розрахунок втрат урожаю вщ горохово! попелищ з; допомогою застосування шссктищадв (колгосп ¿м. Ленша 1чнянського район] Черншвсько! областл, 1993-1994 рр.)

Вар;ант дослщу Щшьшсть попешщь, екз./10 Втрати врожаю, % Втрати врожаю на 1 особину, %

помах1в сачком

1993 р.

Аррпго, 25% к.е., 0,32 л/га (р1вень витку) 95 0 0

Лр1мор, 50% з.п., 2 кг/га 220 3,1 0,014

Контроль 880 15,5 0,02

НГР05 п= 0,998 - 0,4 -

1994 р.

Appiвo, 25% к.е., 0,32 л/га (р1вень вщлнсу) 120 0 0

ГИр1мор, 50% з.п., 2 кг/га 200 2,2 0,012

Контроль 2200 24,0 0,08

ШРо5 г= 0,998 - 0,7 -

Шкодочиншсть вщ попелиш виявляеться у зниженш маси 1000 зерен 1 зменшенш загально'1 маси бюлопчного врожшо. Реакция культури г пошкодження попелицею вщбувасться за типом десенсибшзацн (Василье Ллсовий, 1993).

Для розрахунюв потеншйних втрат урожаю залежно вщ чисельносп

0,5*М*в

Вт =-----------

100

об.шку, в межах 120-750 екз./10 помаив сачком, можна користуватись середшм показником шкоди 0,012% зниження бюлопчного врожаю, 750-1250 - 0,015, 1250-1750 - 0,013, понад 1750 - 0,01% вщповщно.

Розрахунки потенцшного врожаю проводять за формулою де Уп - потенщйний урожай, ц/га; М - маса 31'браного врожаю, ц/га; а - зниження врожаю на 1 особину, %; в - щшьшсть попелиць, екз./10 помахт сачка.

Втрати врожаю знаходимо за р1зницею м1ж потенцншим та фактичним урожаем:

де В - втрати врожаю, ц/га; Уп - потенцшний урожай, ц/га; М - маса фактичного врожаю, ц/га.

Слщ вщзначити, що щшьшсть популяци в дослад визначалась на одиницю облику, тобто на 10 помах1в сачком, а не за абсолютною кшьюстю eкзeмшIяpiв комах на одиницю плоцц. Отже, ш розрахунки можна використовувати лише при застосуванш даного методу облгку птадника.

100 М уп =-------------,

100-ав

В = Уп - М,

4.4. Внзначення дошльносп застосування шсектицнд!в за прогнозом ймов1рних втрат урожаю

У довщковш Л1тератур1 ¿з захисгу рослин за останш 25 роив як сигнал доцшьносп застосування шсектицидт подаеться критерш чисельносп шкщншав, позначений як ЕПШ (Танский, 1973; Фадеев, 1985; Омелюта та ш., 1986). За сучасних умов переходу до ринкових вщносин потр1бт критерп, за якими землекористувач може сам визначити р1вень витрат на захист урожаю.

Гнформацшною базою для прийняття рппення стосовно оптимального застосування ¡кссктицнд!В залишаються спостереження за заселениям полгв пшдниками, методика яких описана в довщковш лиератур1. Але дощльшсть витрат на захист урожаю слщ визначати не за сталим показником ЕПШ, а керуватись прогнозом можливих втрат продукт!, розраховуючи шкоду в конкретних випадках. Показники чисельносп 1 шкодочинносп основних шюдшшв гороху, яга пропонуються для прогнозу ймов]рних втрат урожаю в прийнятп ршення стосовно економ1чно'!' доцшьносп проведения заход!в боротьби з ними, наведен! в таблиц: 7.

Необидно пщкреслити, що показники шкодочинносп горохово! попелиш 1 горохового зерноГда доцшьно використовувати лише за певного методу облшу шгадшшв - косшня ентомолопчним сачком.

Таблиця 7 - Показники шкодочинносп основних шгадниюв гороху (господарство "Дослщне" Василыавського району Кшвськсн обласп, колгосп ¡м. Лешна 1чнянського району Чершпвсько! обласп, 1992-1994 рр.)

Шгадник Реакшя культури Обл1кова Щшьшсть Втрати врожаю

на пошкодження одиниця попудяцн на 1 особину,

на одиницю %

обл1ку, екз.

Гороховий Лшйшсть 10 поманв 1 - 100 0,5

зернош сачком

Бульбочков1 Компенсашя 1 м2 до 15 0,0

довгоносики 15 - 25 0,07

25-35 0.09

35-45 0,11

понад 45 0.13

Горохова Десенсибишащя 10 помаив до 120 0,0

попелиця сачком 120-750 0,012

750 - 1250 0,015

1250- 1750 0,013

понад 1750 0,010

Горохова Сигнал для 1м2 25 яець -

плодожерка застосування шсектиц.

Горохова Сигнал для Пошкодж. 5 %

галиця застосування шсектиц. личинками

пл. бруньок

Розд1л 5. Територ1алышй розподш чисельносп понуляцн доминуючих шгадниюв гороху в Украйп

Розрахунки потенцшних втрат урожаю за даними обл1ку чисельносп шк1дник1в мають важливе значения для окремих господарств, осюшьки дають мoжливicть прийняти оптимальне ршення про застосування шсектицщцв. Для оцшки небезпеки того чи шшого виду фггофапв, як фактора недобору продукцп в держав1, потребно проаналпувати ступ¡нь заселения посш!в у piзниx зонах 1 визначити репони р1зно! шкоди, щоб вщповщно розподшяти засоби захисту рослин. Для вивчення територ1алыюго розподшу шкодочинносп р1зних вид!в комах взято агроеколопчне районування, схема апроксимацй якого наведена в «Довщнику по захисту польових культур» (Васильев, Люовий, 1993).

За показниками частота випадюв значного заселения поав!в та величиною середньозваженого зонального бала чисельносп популящй горохово!' попелищ, горохового зерноща, горохово! плодожерки та горохово! галищ побудоваш картограф!чш зображення ступеня зафози шыдникге у р1зних зонах Украши.

Горохова попелиця. За показниками чисельносп ( шкодочинност пoпeлицi визначено три репони: перший - пом1рно! шкодочинносп, охогапое

зону Полюся та захщну частину Люостепу, характеризуеться ¡нтенсившстю розмноження шкщника; друтий - тдпищеноУ шкодочинносп - центральна та схщна частина Люостепу i Степова зона; регюн значно! шкодочинносп -сухостепова пiдзoнa. Пщвищення шкодочинносп попелищ у твденному напрямку пов'язано ¡3 зростанням забезпеченосп теплом, що сприяе розвитку бшьшо! галькосп генерашй за вегетацшний перюд.

Гороховий зернощ. Регюнами значно! шдвищено'У шкодочинносп горохового зерноща е швденна зона Степу, центр 1 схщ Люостепу.

Горохова плодожерка. Шгадник мае два райони пiдвищeнoT шкодочинносп в Укра'Уш: перший - По.тсся i захщна частина Люостепу, входить до оптимально! частини ареалу виду; другий - швденно-схщна частина Степу, характеризуеться наявшетю другого факультативного поколшня.

Горохова галиця. Шгадник мае в Украш обмежений репой шкодочинносп - в основному це захщний Ллсостеп. О крем! осередки спостер1гаються в центральной та схщнш частиш Лicocтeпy.

Досить ч1тко! зонально! р1знши у чисельносп 1 шкодочинносп бульбочкових довгоносшав не виявлено, що евщчить про р1вномфний характер !х розповсюдження.

висновки

1. Вивчена шюдлива ентомофауна на поавах гороху в твшчнш частиш Центрального Люостепу УкраТни, уточнено видовий склад фггофапв ще! культури, визначеш вши, яга завдають значно! шкоди. Загальна кшыасть фггофапв, виявлених на пос1вах гороху, становить 35 видав. За трофУчною спещашзащею пов'язаш з пociEaí.íи гороху 23 види, з них 13 видав - пол1фаги, шкодочиншеть яких для ще! культури може бути випадковою, 8 - олУгофаги, з яких eкoнoмiчнo значимими плодниками е 4 види. Монофаги представлеш двома видами.

2. За даними польових дослщжень та анашзу бaгaтopiчниx спостережень ПСП, основними шюдниками гороху в Укра'Уш е 6 видав комах: Горохова попелиця, бульбочков1 довгоносики (смугастий 1 щетинистой), Горохова плодожерка, гороховий зернощ та Горохова галиця.

3. Встановлено, що реакщя культури гороху на пошкодження бульбочковими довгоносиками мае чггко виражений компенсашйний характер: при зростанш чисельносп популяци жук1в у 6 раз1в, пошкодження сходив у фаз1 4-5 лиспав збшьшилося у 1,4 раза. Зниження б1олопчного врожаю в розрахунку на одну особину залежить вiд щшьносп популящ! 1 поступово зростае вщ 0,07% при 15 екз./м2 до 0,13% при 45 екз./м2, коли компенеащйш процеси розвитку рослин вичерпуються.

4. Пошкодження гороховим зерно'щом не стигьки впливае на зниження маси врожаю, сюльки на погУршення якосп продукци. Залежшсть мУж

зростанням чисельносп популяцй жуюв i втратами продукцй лшшна i становить в середньому 0, 5% у розрахунку на одну особину в одинищ oблiкy.

5. Шкодочиншсть ropoxoBOi попелищ полягае у послабленш штенсивносп асимшяцй i зниженш маси бюлопчного врожаю. Втрати врожаю на початку зростання чисельносп популяцй шкщника збшыиуються повшьно за типом компенсацшноУ реакцй культури на пошкодження. В подальшому шдвищуються до певно1 меж1, a по"пм, в розрахунку на одну особину попелищ, зменшуються. Отже, реакщя культури на пошкодження попелицею мае десенсибипзацшний тип. Показник втрат урожаю у вщсотках на одну особину, в межах чисельносп популяцй вщ 420 екз. до 750 екз. на 10 помахзв сачком становить 0,012%. При збшьшенш популяцй попелищ вщ 750 до 1250 екз., зростае до 0,015%, а попм поступово зменшуеться до 0,013 i дал! до 0,010%.

6. KpnTepieM для прийняття ршиення про дощлыпсть застосування шсектицид1в може служите показник iMOBipmix втрат сшьськогосподарсьюй продукцй на 0CH0Bi облйав чисельносп популяцй шкщшпав на пол!.

7. Показники доцшыюсп застосування шсектицид1в проти основних шкщниюв гороху визначаються в кожному конкретному випадку:

- проти бульбочкових довгоносиюв при щшьносп 15-25 екз./м2;

- проти ropoxoBoi попелищ при заселенга 20% рослин та щшьносп 300 екз./10 noMaxiB сачком;

- проти горохового зерноща при щшьносп понад 4 екз./10 помахш сачком;

- проти гороховоГ плодожерки при щшьносп 25 яець/м2.

Показником дощльносп застосування засоб1в боротъби з гороховою галицею може служити виявлення брунькових raniß у кшькосп 5% вщ загального числа квггкових бруньок у середньому на одну рослину.

8. За даними зонального районування розподшу чисельносп та шкодочинносп попелищ видшено три репони, яга розподшяються в твденному напрямку. Перший охоплюе зону Пол1сся та захщну частину JlicocTeny, харакгеризуетъся no.Mipiioio штенсившспо розмноже!шя шкщника, другий репон пщвищено! шкодочинносп - центральна та схщна частини JlicocTeny i Стспова зона, репон значно! шкодочинносп - сухостспова пщзона. Пщвищсння шкодочинносп попелищ у швденному напрямку пов'язане 13 зростанням забезпеченосп теплом, що сприяе розвитку бшьшо! кшькосп генеращй за вегетацшний перюд гороху.

9. Бульбочков! довгоносики завдають вщчутно! шкоди поавам гороху в ycix районах твшчноГ частини Центрального JlicocTeny Украши.

10. Репонами значно! i пщвищено! шкодочинносп горохового зерноща с швденна зона Степу i центр та схщ Jlicocreny.

11. Горохова плодожерка мае два po3ipBam райони пщвищено! шкодочинносп: ГБвшчно - захщний (захщна частина Пол)сся та Jlicocreny) i ГИвденний (схщна частина Степ>' i сухостепова пщзона).

12. Горохова галиця мае в У крапп обмежений репон шкодочинносп. В основному це захщний Jlicocren. Окрем1 Г! осередки вцдачеш в центральшй частит JlicocTeny.

ПРОПОЗИЦИ ВИРОБНИЦТВУ

Для впровадження у практику захисту гороху ыд шюдниюв эекомендуеться методика завчасного визначення шовфних втрат урожаю за мними спостереженъ та облшв чиселыюсп комах на полк Залежно вщ тропгозованого збитку приймасться ршення про дощльшсть застосування нсектицндав.

У фазу повних сход1в визначаеться загроза вщ бульбочкових ювгоносиюв. Виявлення та шдрахунки жуюв проводять оглядаючи поверхню ■рунту та рослини на 5 облжових майданчиках по 0,5 м2 вздовж краю поля , тйближчого до багатор1чних трав та на 5 площадках - по д!агоншп поля.

У фазу бутошзацн, гфи виявлешй кологай попелиць не менше як на 20% эослин, проводиться облтк 1х чисельносп методом косшня ентомолопчним ;ачком (10 помах1в у 10 мкцях поля) один раз на тиждень.

При появ1 квтв слад стежити за заселениям поав1в гороховим зернощом. При виявленш жугав, косшня здшснюготь кожш 4-5 дш'в, при цьому одночасно эблпсовують чисельшсть попелиш. Спостереження проводять до початку утворення зернин у бобах.

Потенщйш втрати врожаю обчислюють за ршшшям:

В = а • в,

де В - втрати врожаю, %, а - илыа'сть комах на облжову одиницю, в -шкодочиншсть у розрахунку на одну особину.

У зона вщчутно! шкоди горохово! галиш оглядаютъ по 5 рослин у 5 М1сцях поля по даагонал1, починаючи з фази, коли квшсов1 бруньки досягнуть розм1ру 4 - 6 мм у д1аметр1. Пошкоджеш бруньки перетворюються на галл. Яйцо на облжових рослинах будуть помгчеш гали, IX П1драховують. Також шдраховують юлыасть гаиткових бруньок на 5 рослинах. Якщо кшьюсть гал!в перевищить 5% загально! юлькосп бруньок, можлива шкода, що досягатиме 5 - 8 % урожаю.

Шкода вщ горохово"! плодожерки можлива в У крапп повсюдно, але найбшып ¿мов^рна в П]'вшчно-Зах1дному регюш та на Плвдш. Для прогнозу ¡мов1рно1 шкоди може служите чисельшсть плодника у господаре™ в минулому рощ. В подальшому ращонально використовувати феромонш пастки.

Основш положения днеертацн викладеш у таких публжащях:

1. Пащенко В.М. Ощнка шкодочинносп горохово! поиелиш та плодопошкоджуючих шидниюв гороху на Полка Укра'ши //Захист рослин. Мзжвщомчий темат. зб!рн. - 1995. - №42. - С. 16-18.

2. Пащенко В.М. Шгадники гороху. Вивчення доцшьносп застосування х1м1чних засобт за прогнозом можливих втрат урожаю //Захист рослин. - 1997. -№10.-С. 12-13.

3. Пащенко В.М. Основш шюдники гороху. Зональний розподгл чисельносп популяцш //Захнст рослин. - 1998. - №5. - С. 12-13.

4. Пащенко В.М. До методики оцшки потенциального р1вня пошкодження врожаю ш ид пикам и гороху в зош Полкся Украши // Тез. доп. Мжнар. конф. «Сучасш методи дослщжень в агрономп». - Умань, 1993. - С. 125-126.

Пащенко В.М. Шкодочиншсть та поширення в Украшл основних шкщниюв гороху 1 прогноз ймовфних втрат урожаю за даними облшв гх чисельносп.

Дисергашя (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук за спещальшстю 03.00.09 - ентомолопя, Нацюнальний аграрний ушверситет, Кжв, 2000.

Встановлено, що важливими шюдниками гороху в У крапп е 6 вид1в комах: олшофаги - Горохова попелиця, бульбочков1 довгоиосики (смугастий 1 щетинистий), Горохова плодожерка 1 монофаги - гороховий зсрнощ, Горохова галиця.

Реакщя культури гороху на пошкодження бульбочковими довгоносиками мае чггко выражений компенсащйний характер. Зшпкення бюлопчного врожаю на одну особину залежить вщ щшыюсп популяци 1 поступово зростае вщ 0,07%, при 15 екз./м2, до 0,13%, при 45 екз./м2.

Залежшсть м1ж зростанням чисельносп популяци горохового зерноща 1 втратами товарно! продукци лшшна 1 становить в середньому 0,5% на одну особину в одинищ oблiкy.

Реакщя кулыури на пошкодження горохового попелицею мае десенсибшзащйний тип. Показник втрат урожаю у вщсотках на одну особину в одинищ обл1ку в межах чисельносп вщ 120 до 1750 екз./10 помах[в сачком поступово зменшуеться вщ 0,012 до 0,01 %.

За сучасних умов для прийнятгя рнпсння стосовно оптимального застосування шсектицщцв залишаються спостереження щодо заселения полгв шюдниками за загальноприйнятими методиками. Доцшьшсть витрат на захист врожаю слщ визначати не за сталим показником ЕПШ, а керуватись прогнозом можливих втрат продукци, розраховуючи шкоду в конкретних випадках. Встановлеш показники чисельносп 1 шкодочинносп основних шкщниюв гороху, яга пропонуються для прогнозу ймоб]'рНИХ втрат врожаю при прийнятп рппення стосовно еконо.\пчно! доцшьносп проведения заход1в захисту.

Проведено зональне районування розподшу чисельносп домшуючих шкщниюв гороху в Украш, що дозволяе визначити регюни, де потр^бш бшьш штенсивш заходи ¿з захисту рослин, а також проведена рев!з1я перелгку видав комах-шкщпиюв гороху, мошторинг яких повинен еходити в програму робота ПСП в р!зних зонах Украши.

Ключсш слова: горох, шюдники, Горохова попелиця, бульбочков1 довгоносики, гороховий зернощ, Горохова галиця, показникн чисельносп, прогноз, втрати врожаю, захист рослин.

Тащенко ВН. Вредоносность и распространение в Украине основных федителей гороха и прогноз вероятных потерь урожая по данным учетов их шсленности.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата ¡ельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология, Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Установлено, что доминирующими вредителями гороха в Украине шляются 6 видов насекомых: олигофаги - гороховая тля, клубеньковые юлгоносики (полосатый и щетинистый), гороховая плодожерка и монофага -ороховая зерновка, гороховая галлица.

Для размещения вариантов полевых опытов использовали природные )собенности территориального распределения клубеньковых долгоносиков -шность в заселении краев и середины поля. Вредоносность гороховой ¡ерновки и гороховой тли изучали в колхозе им. Ленина, где их численность 5ыла высокой. Задача исследований состояла в том, чтобы создать достаточно шачительную разность в плотности популяции вредителей на различных зариантах, а также оценить раздельно вредоносность зерновки и тли. Для этого ■ореховое поле делили на 3 полосы. Одна полоса оставалась как чистый сонтроль, где формировались природные популяции зерновки и тли. Вторая -зпрыскивалась инсектицидом широкого спектра действия - арриво, 25% к.е. 0,32 л/га). Эффективность обработок арриво против гороховой зерновки и тли ¡оставляла, соответственно, 91 и 89%. Следовательно, урожай на этом варианте зпыта обосновано принимали за уровень отсчета для вычисления федоносности насекомых. Третья полоса опрыскивалась специализированным 1фидоцидом - пиримор, 50% з.п. (2 кг/га), что позволяло уничтожить топуляцию тли, оставив популяцию зерновки.

От показателя общих потерь урожая вызванных комплексом фитофагов, зпределенного при сравнении урожая, собранного на разных вариантах, отнимали потери от зерновки (за основу брали процент поврежденного зерна и жспериментально установленное снижение массы зерна, поврежденного шчинками в сравнении с неповрежденными). Остаток составляли потери от гли.

Реакция культуры гороха на повреждение клубеньковыми долгоносиками шест четко выраженный компенсационный характер. Снижение Зиологического урожая на одну особь зависит от плотности популяции и юстепенно возрастает от 0,07%, при 15 экз/м2 до 0,13%, при 45 экз/м2.

Зависимость между возрастанием численности популяции гороховой !ерновки и потерями товарной продукции линейная и составляет в среднем 15% на одну особь на единицу учета.

Реакция культуры на повреждение гороховой тлей имеет аесенсибилизационный характер. Показатель потерь урожая в процентах на эдну особь на единицу учета в границах численности от 120 до 1750 экз/10 ззмахов сачком постепенно уменьшается от 0,012 до 0,01%.

В современных условиях для принятия решения относительно оптимального применения инсектицидов остаются наблюдения за заселением полей вредителями по общепринятым методикам. Целесообразность затрат на защиту урожая надлежит определять не по постоянным показателям ЭПВ, а руководствоваться прогнозом возможных потерь продукции, рассчитывая вред в конкретных случаях. Установлены показатели численности и вредоносности основных вредителей гороха, которые предлагаются для прогноза вероятных потерь урожая при принятии решения относительно экономической целесообразности проведения мероприятий по защите растений.

Проведено зональное районирование распределения численности доминирующих вредителей гороха в Украине, что позволяет определит! регионы, где нужны более интенсивные мероприятия по защите растений, г также проведена ревизия перечня видов насекомых-вредителей гороха, мониторинг которых должен входить в программу работы ПСП в различны) зонах Украины.

Ключевые слова: горох, вредители, гороховая тля, клубеньковые долгоносики, гороховая зерновка, гороховая галлица, показатели численности прогноз, потери урожая, защита растений.

Pachenko V.N. Harmfulness and distribution in Ukraine the main insect pests о the pea and forecast of probable losses of yield of the base of their density.

Thesis (manuscript) on reception of a scientific degree of the candidate о agricultural sciences on a speciality 03.00.09 - entomology, National agrariai university, Kyiv, 2000.

It has been found out six species of dangerous pest insects on the pea, includinj oligophagous the pea aphid, Acurthosiphum pisum, the Sitona weevils, Sitona lineatu: and S.crinitus, the pea seed moth, Laspeuresia nigricana, and the monophagou; Bruchid beetle, Bruchus pisorum, and the pea gall gnat, Contarinia pisi.

The response of the pea on damage by the Sitona weevils has well-expressei compensatory character. The decreasing of biological yield per one individual depend on a population density and gradually grows from 0.07% at the density 15 individual per square meter up to 0.13% at the density 45 individuals per square meter.

The dependense between grown of Bruchid beetle density and losses о commodity production is linear one and reaches in average 0.5% per hectar on on individual per sample unit.

The responce of the pea on damage by the pea aphid has a densibilativ character. The parametr of losses of the yield in persentage per one individual on sample unit in the range of the density from 120 ur to 1750 individuals on ten wags b a sweep net gradually decreasses from 0.012% up to 0.01%.

Until now, it is used the standart procedure at decision on application с insecticides that is based on rigid value of the economic threshold of damage for

given pest insect species. Insted of this, it has been proposed to settle the decision on the ground a forecast of probable losses of an yield of the pea by calculations for concrete cases. With this aim, it has been developed the indices of dencity and harm fulness of the main pea pest insects. They take into account the damage by one individual of the pests at various levels of their density. These indices are proposed for forecasting of probable losses and setting of conclusion as to economic advisability of protective measures.

It has been made the zonal division of the territory of Ukraine as to probable values of density of the main pea insect pests. This zonation allows to reveal the regions were protective measures should be most intensive. It allows also to make revision of a list of pea insect pests which are needed to be an object of monitoring -conducted by Servise of Forecast in Ukraine.

Key words: the pea, insect pests, pea aphid, the sitona weevils, the bruchus beetle, the pea seed moth, the pea gall gnat, indises of density, forecast, yield losses, plant protection.

Пщписано до друку 18.05.2000 p. Формат 60x90x1/16. Ум. друк. арк. 0,93. Обл.-вид, арк. 0,4. Наклад 120. Зам 24-05.

Центр ¡нформацшних технолопй м. Ки'Гв, пл. Арсенальна, 16