Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Водоросли водоемов Баргузинского биосферного государственного природного заповедника (Россия)

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Водоросли водоемов Баргузинского биосферного государственного природного заповедника (Россия)"

НАЦІОНАЛЬНА АК А ДЕМ ІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. М. Г. ХОЛОДНОГО

РГ ІЗ од н

На правах рукопису

/ ;> п;;п

' ' БОЧКА АЛЛА БОРИСІВНА

ВОДОРОСТІ ВОДОЙМ БАРГУЗИНСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА (РОСІЯ)

03.00.01 — Ботаніка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

К и ї в- 1 995

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Харківського державного університету.

Науковий керівник: .

— доктор біологічних наук, професор Догадіна Тетяна Василівна.

Офіційні опоненти: '

— доктор біологічних наук Паламар-Мордвинцева Галина Михайлівна;

— кандидат біологічних наук Шевченко Тетяна Федорівна.

Провідна організація — Одеський державний університет

ім. І. І. Мечнікова. •

Захист відбудеться .,‘ _199(5 р.

о „Ж “ годині на засіданні спеціалізованої вчено! ради Д50.06.01 по захисту дисертації на здобуття, вченого ступеня кандидата біологічних наук в Інституті ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України за адресою: 252601, м. Київ, вул. Терещенківська, 2-.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Інституту ботаніки ім. М.- Г. Холодного НАН України (252625, м. Київ; вул. Велика Житомирська, 28).

Автореферат розісланий . <£/ * 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л

кандидат біологічних наук НАВРОЦЬКА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ На сучасному етапі розвитку науки і суспільства перио-чергової уваги вимагає проблема збереження біологічної .різноманітності - як одніс! з ключових властивостей біосФа-ри Землі , до забезпечує не тіл: ки її сталість і стабільність,' а я певність існування та виживання людства (Сьггннк. Вассер. 19921.

Відомо^ що основним засобом збереження природних комплексів с етворенпя заповідників. Саме в умовах обмеження господарської та інших видіз діяльності людини ста« можливим вивчення та охорона видового різноманіття і спостереження аа природними процесами.. ,

Баргузинськия заповідник^ «о характеризує' ься своєрідними Фізико-гаограФічиими умовами, які визначили неповторність вого рослинного і тваринного світу, відіграє велику роль у ззере.чгснлі рідкісного природного комплексу Землі, однак, в альгологічному відношенні територія Баргузинського. заповідника до цього часу залишалася невивченою. . '

Иета і задачі досліджень. основною метою навої роботи було вивчення видового складу та законом*рностея поаирешя водоростей у водопмах Баргузинського біос<рерного державного природного заповідника. Для досягнення поставленої нети необхідно було виконати такі завдання:

1. Провести критичну інвентаризацію видового складу водоростей різнотипних водоам Баргузинського заповідника.

2. проаналізувати систематичну структуру встановленого видового складу.

З, визначити (закономірності розподілу водоростей у водоймах рівного типу району досліджень.

'4. Виявити біодого-ггвографічні особливості дослідженої альгофлори.

3. Встановити особливості видового складу водоростей водойм Варгувинського заповідника при порівнянні його з альгоФлорами водойм інших північних регіонів.

б. Скласти систематичний список водоростей Баргуаинсько-го заповідника. / -

Положення роботи, ио виносяться на захист.

1. Виявлено, по у водоймах рівного типу иа території

Варгувинського заповідника водорості широко розповсюджені та мають значну видову різноманітність, особливо представники зелених, діатомових і синьозелених водоростей. -

2. Для різнотипних водойм, а також для деяких водойм одного тилу, характерні неоднорідність видового складу альгоФ-

. лори та її систематичної структури, яо зумовлено особливостями походження водойм та їх морфометрії, гідрології та інших показників. Комплекси провідних видів водоростей у різнотипних водоймах заповідника різні. . '

3. Найбільшою видовою різноманітністю та чисельністю відзначаються бентосні угруповання. В біологічному відношенні у водоймах мають перевагу прісноводні, індиферентні до вмісту оолеа, алкаліФільні водорості. Встановлено, що основ-, ну роль 1 в альгофлорі Баргузинського заповідника відіграє мультирегіональний географічний елемент.

Наукова новизна. Впарив проведено інвентаризацію водо: ростея у водоймах різного типу на. території Баргузинського

заповідника та складено їх систематичний список^ що нарахо- . вуе 1244 вида, представлених 1591 різновидністю та Формою^ --враховуючи ті; що містять номенклатурний тип виду. З них 39 видів - нові для території Росії, а 52 вида (55 Форм) - для _ Східного Сибіру. Вперше одержат і дані про пиловий склад та поширення водоростей на території району досліджень. Проведено детальний аналіз альгоФлори водойм Варгузинського заповідника та виявлено її особливості. Встановлені основні комплекси провідних видів водоростей ріснкх. водойм даного заповідника. Наведено результати порівняння видового складу водоростей водойм Варгузинського заповідника та інших північних регіонів. '

Практичне значення роботи. Результати досх-джень в суттєвим внеском у вивчення рослинного світу Варгузинського заповідника та Східного Сибіру. Одержані дані враховані при інвентаризації Флори заповідника і є науковою основою для вирішення задач збереження генофонду рослинного світу. Мате-, ріали досліджень використовуються в загальних ботанічних і спецкурсах з альгології для студентів біологічного факультету Харківського державного університету. Дані про видовий склад водоростей передано до Варгузинського б і осФерного державного природного заповідника для внесеная їх до реєстру Літопису природи, що там ведеться. .

Апробація роботи. Основні положения і результати роботи доповідались і обговорювалисьі на конференціях молодих учених і спеціалістів України - "Актуальні питання ботаніки та екології" <Ялта. 1993) і "Сучасні проблеми ботаніки" (Донецьк. 1993/} а також на щорічних конференціях молодих, уче~

«их біологічного Факультету та нді біології харківського державного університету і1993-19951 і на засіданнях Харківського відділення Українського ботанічного товариства (1994-1393), '

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 робіт. ... '

. Автор виражає щиру подяку директорові Варгуэииського заповідника Г.А.Яикусу і васт. директора по науковій роботі

О.А.Аланіну за допомогу в організації проведення досліджень на території заповідника. . ' .

. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складаються а вступу, 6 глав, висновків, списку літератури та додатку, Обсяг роботи.: 183 сторінки, в тому числі 115 сторінок основного машинописного тексту. Текст ілюстрований 26 таблицями та 4 малюнками. Описок літератури включає 213 найменувань, в тому числі 26 на іноземних мовах. Додаток включає конспект Флори водоростей водойм Баргузинського заповідника (252 сторінки) та 15 сторінок ілюстрацій. • •

‘ . ; зміст роботи ,

• Вступ. У вступі обговорюється актуальність проблеми/ визначається мета і задачі досліджень, охарактеризована наукова новизна роботи > обгрунтована її практична значимість.

ГЛАВА 1. КОРОТКИЙ ОГЛЯД СТАНУ ВИВЧЕНОСТІ '

. ВОДОРОСТЕЙ ОЗЕРА ВАИК.АД І ЙОГО -БАСЕЙНУ

■ "У главі коротко викладено результати альгологічного вивчення водойм Байкальського регіону. Незважаючи .на пла-

номірна дослідження водоростей озера Байкал, а також біології, систематики, екологи окремих її представниців, відомостей про видовий склад водоростей водойм його басейну надзвичайно мало. Особливу увагу приділено дослідженням *ло-ристичного характеру, до були г^зпочаті роботами В. Дорогос-тайського (1904) і К. Мойера (1923. 1930 та ів.). і більв планомірно розгорнуті і продовжені іншими авторами (Киселев. 1937і Скабичевский. 1942. 1953, 1963; Поповская. 1960. 1973. 1991; Помазкина 1986$ 1992 та ін.і.

Ло початку нашого дослідження дані модо видового складу водоростей Баргузинського заповідника в літературі були майже відсутні. Перші альгологічні дослідження деяких водойм заповідника були проведені в 1988 році. За данини авторів (Логаянна. Киюииец. 1989) в результаті цих досліджень на території та поблизу селиса Лавиз і кордону Сосновка було виявлено 502 види, різновидності та Форми водоростей.

ГЛАВА 2. ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ;

РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНИЙ '

В главі иа підставі літературних джерел описані географічне положення, геоморфологія, рельеф, клімат, грунти і рослинність, а також наведена характеристика водойм дослід-?. жєної території і особливості їх гідрологічного і гідрохімічного режиму.

ГЛАВА 3. МАТЕРІАЛ І МЕТОЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ .

Матеріалом для роботи послужили альгологічні дробиг особисто Відібрані В Літній Період 1988-І989 і 1991-1992 ,рр. а

173 водоймах Баргузииського заповідника. Досліджено іі> річок (у 48 пунктах), 71 джерело <а них ? термальних), водоспад,

29 ооер, 15 боліт, 42 еФймараі водоями. Збір та обробку альгологічних проб провадили за загальноприйнятими методиками (Голлербах. Полянский. 1951 та ін.). У цілому було

відібраио і вивчено 812 альгологічних проб, в тому числі: 206 -Фітопланктону, 331 -мікрофітобентосу та 175 -обростань.

Під час роботи використовували мікроскопи Ergavol і ЛКШАМ-Рв. м&люяки водоростей виконували ва допомогою рисувального апарату РА-4. Мікрофотографії робили, викоркстову»-. чи мікроскоп ЛЮМАМ-РО з Фотонасадкою о застосуванням як водної (х60), так і масляноЕ <х90) імерсії-

Аналіз одержаних результатів. провадили за основними кількісними показниками, які використовуються у Флористиці XРебристая. ЕМИДТ, 1972: Малышев. 1373; Толкачев. 1974;

ВИИДТ. 1900. 1904 і ін.). Порівняння систематичних, структур зіставлених Флор провадили аа допомогою коефіцієнта рангової -кореляці ї Кендела з подальшо» побудовою дендрита за методом-максимального кореляційного иляху (Шмвдт, 1984).

ГЛАВА 4..АНАЛІЗ СИСТЕМАТИЧНОГО СКЛАДУ ВОДОРОСТЕЙ ' . БАРГУЗИИСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА '

В 17Э різнотипних водоймах Варгуаинського заповідника вперше виявлено 1244 види водоростей, що представлені 1591 різновидністю і Формою,, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду, вперше для Східного Сибіру наведено 32 вида (55 різновидностей і Фори) і для Росії 39 видів, виявлені у водоймах валовідиика вади Відносяться до 9 відділів.

б

26 класів, 44 порядків і 233 родів.

Представники зелених, діатомових^ синьозелених і *оато-аелених водоростей складають основу Флористичного багатства альгоФяори Баргузииського заповідника (87,8* загального числа видів). Ненш значну (iíf4%) роль відіграють евгленові, золотисті та дикоФітові (табл. 1>.

В складі ChJorophyta найбільш різноманітно представлено клас кон'югаг, ао включає б і дым біж видового составу відділу. Провідна роль при цьому належить порядку дес-«ідіевйх, види якого широко розповсюджені в ріконяяітних во-дойиах на території заповідника. Лечо поступається Лону клас хлорокскових <23,4%). Роль інших класів відділу зелених кліщ значна. .

Ліатомові водорості представлені майже виключно класом пенаТних (95,2%) з иайвільзі поеиренин порядком Raphalea, чо містить 10 родин.

Синьозелсні водорості з трьома класами сначно. посту--лаються перагим дион відділам зз кількістю видів і родовою насиченістю. Значна видова різноманітність була властива Hormogoniophyceae з трьома порядками — Hoatocdlea (65 видів), Овсі Uator jaleo (51), StígoneieataJea (5). •

Серед родин провідну роль в альгдФлорі дослі дзезної території відіграють представники Deamidiaceae (221 ояя, чо складає 17,0% Флори) і Navicuiaccae (130 - 10,3Si). Euglená-'

свае (51 - 4,1»), Озсі 1 latorieceae (4$ - СутЬвНв-

ceae (40 - 3,2%), Cloateriaceae (Зв - 3,0*>_, про Ц0 свідчить як їх видова різноманітність, так і висока частота трагілянвя окремих видів.

. . . . ■ таблиця і •

Таксономічний спектр і родова насиченість альгоФлори водойм Баргузинського заповідника

Б Г Л Л І Л . Ч Я С Л 0 Родова насиченість таксонами

кла- сів поряд ків родин родів виді в різновид, і Форм’ видо- вими внутрішньо видовими

СуапорЬуіа ■ 3 7 21 45 167 190 1:2.1: 8.0: 9.0 3.7 4.2

ОіпорЬуІа ' ■ 3 4 ■ А 11 29 31 1:2.8: 7.3: 7.8 2.6 2.8

СгурІорйуЧа 2 ■ 2 *> 3 Б е 1:1.5,- 4.0: 4.0 2.7 2.7

СІи'уеорЬуІа А б 14 .23 49 56 1:1.б: 3.5: 4.0 2.1 2.4

ХапІЬорЬуга ■ 5 6 12. ЗА 108 108 1:2.6: 5.0: 9.0 3.2 3.2

ВасїІІагіорЬуІа 2 А . .15 ' А5 357 595 1:3.0:23.8:39.7 7.9 13.2

Еид1«порЪу1а 1 -> л* . 5 17 54 73 1:3;4:12.Є:14,6 3.8 4,3

СЫогорЬуга , 5 12 37 103 46С 529 1:2.8-.12.4:14.2 4.5 5.1

ЯЬосІорЬуІа 1 1 1 І 1 1 1 ' 1 2 і ' 2 1 1 1:2.0:. 2.0: 2,0 1.0 1 1.0

1 І І УСЬОГО | і 26 ( 1 А4 | і 1 111 І 1 283 | і 1244| 1 ..._1591. л • 1 1:2.6:11.2:14.31 1 4.4 і 5.-б

Найбільший внесок у Флористично багатство водоростей водойм вносять £оди; Сояаагігш» Corda ex Ra 1 la - 90, Navícula

Bory - 54j Pirmularia EhY, - 42, Cloateriua Nitzech - 30, Cymbella Ag. - 34, Staurestrum Meyén - 33, Eunotia Ehr. -

30 ? Eüaatrwn Ehr. - 23, Characiopoia Bora і - 26, Nitzochia

Haga. -*24. '

Відмінно» рисою піВИІчшіх Флор e Переважання малопиЛо-вйх родин і родів; «о, на думку ряду авторів (Ребристая. І977і Гаиен. 1985: Васильева. 15S91¡ відображує високоширотно полозоння того чи іншого регіону, в альгофлсрі ¡водойм Блргузинського заповідника монотипні роди складають 41,7%. Эисокля відсоток цих родів дають май*а всі відділи водоростей, за винятком діатомових, де переважають роди, шо мають Qifl двох до п'яти таксонів.

ГЛАВА 5. РОЗПОДІЛ ВОДОРОСТЕЙ В РІЗНОТИПНИХ ВОДОЙМАХ Для всіх типів досліджуваних на території Баргузинсько-го заповідника водойИ визначено видовий с (слад водоростей, . привалено систематичну структуру, опис складу і розподілу водоростей у конкретних водоймах, виділено характерні комплекси провідних видів, здійснено порівняльний аналіз.

ВОДОРОСТІ РІЧОК. Серед 477 видів,, які були знайдені в річках заповідника, провідне місце займають діатомові водорості: 258 видів, або 54,1V загальної кількості видів у річках. В окремих водоймах цього типу участь DaciUariophyta збільшується до вб,з%. Різноманітність діатомових зумовлю«ть, переважно, syrac пенатних і рогинаі. навікуді«в»м... Зелені (98 йидіС - 20,5%» та синьодблейі (72 - 15,3%» водо-

рості приймають маме рівну участь у свладавні альгоФлори

річок. .

При дослідженні деяких річок на різних ділянках (верхня, середня і нижня течії»виявлено деякі відмінності як за ви-дооим багатством, так і за систематичним складом водоростей. БІД Еорхіо’я до гирла річки КІЛЬКІСТЬ видів збільшується, що можна пояснити зміною унов існування, оскільки вниз за течі* 4« підписується температура води та вніст розчинених в ній солоп} знижується швидкість течії внаслідок виходу річок на рівнини, тощо. Слід відзначити, віб в нявній течії річок збільшується доля представників зелених, ДЄСМ1ДІ«ВИХ, ЗОЛОтистих, ковтогелеких і евгленових водоростей.

У водоспаді із 73 виявлених видів 51 відноситься до діатомових. Ue, переважно, ВИДИ родів Diatom» P.C., Ceratoneів Ehr.. Achnanthes Bory. Navicula. Oomphonema Ag., ШО найбільш часто зустрічаються в.обростаннях водяних мохів, вищих рослин і зелених нитчастих водоростей. На кам'янистому субстраті рясно, розросталися і представники синьозелених;'РЬогщісіі-шя раругасеиш (Ад.У Com.. .Ph. foveolarum (Kent.) Gom.. Ов-. cillatoria terebrifortois <Ag.),Elerik.. Calottirix gypaophila , (Küts. > Thur. «mend. V. Poljansk. . ■ ■■

Д^сл¿дішні джерела сули різними за температурним рваси-. . і ' ■ • - ' . нон« холодні,(6° - 14°С> і термальні (20® - 7бвС), тому хх

альго<лора вивчалася окремо.

У джерелах перлої групи було знайдено 410 видів водоростей, «о належать до В відділів. Співвідношення відділів в цілому с характерним для регіону; яеревавалч діатомові (180 видів», велені UM» і синьоаелені (51) . в даній главі приведено опис адьгофлори струмків Намий. Солов'їний^ джерела

яигуна та інших, видовий склад водоростей джерел $ув різноманітним і характеризувався багатством гидіа діатомових із родів Pinruilaria (26) j Navicuta <2l), Cywbella (24), Eunotia (1B> і нитчастих зелених водоростей із родів Spiroyyra Link.. Mougeotia Ag.

До ігрупи термальних увійали сім вивчених джерел, в яких тонпература води протягом року.залишалася постійно». Видовий склад водоростей термальних джерел відрізняється за систематичною структуро» і вклрчає 169 видів водоростей, в тому числі ! Cyanophyta - 42 f Chryeóphyta - 1, Xonthophyta - 3, Ba-cillariophyta - 90} Euglonophyta - Sf Chlorophyta - ?Q, Ялшо ж розглянути склад водоростей тільки безпосередньо <Иля ви- . ходу води яа поверхню землі^ то слід зазначити, що роль синьозеленнх водоростей помітно зростав не тільки за видовим багатствомj а й за інтенсивністю їх розвитку. Наабіль» рясними в термах із синьозеленнх були Phomidiun orientale G,S. West. Ph. purpuraecena (Kiiti.) Gom., Ph. uncinatum -iAÿ.) . Com..' Ph. anguotiasJroum W. et G.S. Waat t. ma.-Hia »'rémyi Oe-cillatoria ok«niі Ag., Microcystis ptilverea (Wood» Forti eia^ end. Elenk. t. holeatica {Letm. J Elenk., . *3 Ді&томошк Rhopalodla gibberuJo (Ehr.) O.Miill.. Achnafttiwe exiqua ßruri. var. capitata Hust.» Amphora nórraánii Rabenh.. Navícula popula Kütz. var. capitata Huet.. Donticula tbernalie Kilta.

Порівнюючи к0иплвксн провідин* видів та евдовиЯ склад водоростей досліджених термальних джерел, було відзначено, що немає жодного спільного для всіа ник виду. Певно не пов'язано а різним гідрохімічним складом водні иярокнм діапазо-иои її температури в різних термах. Аналіз розподілу водорс-

стой в залежності від температури вода свідчить про те, «о а . підвищенням її до 76°С в джерелах відмічається тенданція до □ИО1ІК0ШІЯ видового складу водоростей, така тенденція простежується нарівні таксонів усіх рангів,

' Водорості озйр. в досліджених озерах було виявлено 65,б* видового складу водоросте« заповідника, або 616 видів, що належать до 9 відділів^ серед яких найбільв різноманітно були представлені зелені (320 видів^ ко становить 39,2* загального числа знайдених в озерах видів)t діатомові (222 -27,2*) і синьозелені <97 - 11,9%). , . .

Озера Відрізнялися між собою походженням, морфологією, розміщенням над рівнем .моря та іншими ознаками, що дало, змогу виділити три групи озері заплавні, озера надзаплавних терас і високогірські (1000 - 1750 м над р.м.)..Найбільш багатим видовим складок водоростей характеризувалися озера надзаплавних терас.(41і видів), дещо поступалися їм заплавні озера (37$).

Систематична структура водоростей озер різних Груп мала суттєві відмінності вже на рівні відділів, провідну роль в заплавних озерах і в озерах надзаплавних терас відіграють . зелен4 водорості? де їх питома вага складає 34,2,% і 40,6fc, відповідно. Зниження частки Chlorophyta до 2&% у висо-когірських озерах зумовлено збільшенням ролі діатомових до <49,5%. У внсокогірських озерах не було знайдено представників КрІПТОфІТОВІІХ, а участь диноФітових, золотистих і евгленових в альгофлорі о&ар цього типу . була дуяв низькою, співвідношення.класів і порядків для койного. відділу альго-Фяори всіх груд озер залишалось найжа- однаковим, ал» спектр

трьох провідних родии 1 їх рангові МІСЦЯ були РІЗНИМИ.

Водорості боліт. Найбільша кількість боліт знаходиться в нижній течії річок, де вони вик дять иа рійнинУ. Всього У болотах знайдемо 466 видів, представлених переважно . зеленими (40,8%) водоростями з найповиренішим порядком деснідієвих (27,5%). Провідну роль відіграють види родів Созтагіига. Сіо-віегіша та ЕиавЪгит; дещо поступаються їИ діатомові (20,1к), серед яких велике значення мають представники родів Ріппиіа-гіа, Еипойіа^ №\гіеиІа та інші.

Описано видовий склад водоростей деяких боліт, ио відрізняються за способом живлення, ступенем зволоження, характером вищої рослинності, тощо. Аналіз альго<9лори боліт підтверджує висновок про те, що кожному типу боліт властива наявність відповідного складу водоростей, якия відрізняється різноманітністю і багатством (Паламарь-Мордвинцева. 1994).

Таким чином, серед усіх досліджених типів водойм за видовим складом альгоФлорн перше місце посідають озера, дещо бідніще представлені водорості річок і боліт. За абсолютним показником Флористичного багатства серед різнотипних водойм виділяються озера і болота (табд. 2). систематична сТрукгу-, ра водоростей водоям різних типів мала значні відмінності вже на рівні відділів. В залежності від типу водойм, частка провідних відділів в альгоФлорі заповідника колисалась в значних неаах. Діатомові водорості за видовою різноманітністю переважали у водоспаді (60,3%), річках (54,1*) і різних джерелах <54-45,5%). інші типи водойм відрізнялись помітною кількістю велених, участь яких в різних водоймах становила 32,4 - 40,в%. в більшості водопм на території, за-

■ ' . Таблиця 2

Показники Флористичного багатства, обсяги провідних ровів і родин у різнотипних водоймах

Е&ргузипського заповідника .

.Показники Тип волом*

1 *> 3 4 Е ' 6 п

Число видів (В) 477 ; 73 4І0 170 016 4 С6 296

Число різновидностей і Фори, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду СРМ 60? 91 522 199 1006 527 322

Число родів (Р) 1-17 40 124 .66 232 154 92

Число родин <РП) ■«’Г'і 27 66 • 3? 99 ' 62 51

Відношення Р:Г 3.2 1.8 3.3 2.6 3.5 3.0 3.2

ЦіДНОИСННЯ РГгР 4 . 1 2. С 4.2 3.0, ■ 4.3 3,4 • 3.5

ВІДНОШЕННЯ Р:ГЛ ' 2.0 1 .? 1,9 1.7 2.-3 1.9 1.8

Обсяг 3 род»в. % Й1Д ' загального числа видів 17.4 27.4 17.6 20. 0 14. 6 16.7 15.2

06СЛГ- 1 0 родів» % Вія загального числа виліе 37, 3 ї'6 '. 2 41. Ь 45, 9 32. 7 35. 0 40.4

Обсяг З РОДИН, % ВІД загального числа виді6 29, 1 34, 2 33.? 36,5 32.Р 34.5 33.6

Обсяг 10 родин* Ь ВІД •загального числа видів 76.7 61 .0 6?. 1 53.7 Г3.9 54. Є

* 1 - ріЧКИ: 2 - водоспад; 3 - ручаї; 4 - термальні джерела: 5 - озера: 6 - болота/ 7 - зФемерпі водоЯни. .

довідника на трете місце виходять синьозелені водорості íll,9 - 15,1%)f аа винятком термальних джерел, де Cyanophyta (25,1%) посідають друге рангове місце. В ефемерних водоймах помітний відсоток у-формуванні альгоФлори мали евгленові водорості (10,8%), в озерах - волотисті (3,7%). Питома вага інших відділів була незначною як в різнотипних водоймах, таіс і в цілому в альгоФлорі заповідника. '

На підставі відносної кількості та коефіцієнту трапляння для кожного типу водойм було виділено комплекси провідних видів водоростей, кожен з яких включає близько 10 найхарактерніших таксонів. . ' ,

Комплекси провідних видів мали такий склад.

. У річках: Achnar.thes lanceolata (Bréb.) Grun., Cerat©neis arena (Ehr.) Kütz.. Diatoma hiemale (Lyngb.) Heib.. Meri-dion circulare Ag.. Synedra ulna (Nitzsch) Ehr., Cocconeis placentula Ehr.. Cymbella ventricoea Kütz., Didymosphenia gemínate (Lyngb.) M.Schmidt. Hydrurue foetidue (Vi 11.) Kirehrú . Chamaeaiphon curvatus (Borzi) Nordst. . -

У джерелах: Diatoma hiemale vir. hiemale, D. hiemale

var. mesodon (Ehr.) Grun., Meridion circulare. Tabellarla flocculoaa (Roth.) Kütz..- Achnanthee rainutieeima Kütz.. Cymbella ventricoea. C. gracilis (Rabenh.)Cl.. Eunotia lunaria {Ehr;> Grun.. Pinnulariaviridie (Nitzsch) Ehr.. Calo-neis eilicula (Ehr.) Cl. var. alpina Cl.

У водоспаді: Diatoma hiemale var. hiemale, D, hiemale

var. mesodon. Ceratoneis arcus var. arcus. C. arcue var. linearle Holmboe. Gotnphonema Ianceolatum Ehr.» Phortnidium . papyroceum. Calothrix gypsopMla. OeciUatoria. terebrifonnie.

В озерах: Tabellaria feneatrata (Lyngb.) Kütz. v6r, in-termodia Grun.. T. ftocculoea, Меіовіга italica (Ehr.)

Kütz.. Cymbella vshtricoäa. Navicula rartioea Kvits.. Glooo-capsa turgida (Kütz.) H-sIlerb. eroend.. Gomphosphaeria lacuo-tris Chod.. Tribonoraa minus (Kleb») Hazen.. Spirogyra op.;

Mougootia вр.. Oedogonium ep. .

. У болотах! Spirogyra вр.. Mougeotia ep.. Oedogcnium sp..

Pinnulariij viridie. P. oubcapitata Greg.. Eunotia praerupta

* Ehr. , E. fallox A.CI., Netrium digitus (Ehr.) Itzigs. ftt •Rothe. Cylindroeystie brebiaoonii Meneeh.. Stigonpma ocella-turn (Dillw.) Thur, sensu lat. Elenk.

В ефемерних водоймах: Gomphonema porvulum (Kütz.) Grun.. llitzsnhia l.ineario W.Sm. . Cymbella ventricooa. Ph.ormidium foveolarum. Tribonema minus. Ophiocytiu/n porvulum (Perty) A. Br.. Euglcna proximo Dang. '

Аналіз ояорааних даних иодо розподілу водоростей у водоймах рійного типу показав, що найбільш близькими за видовим .складом с річки і джерела, а такоа джерела і озера. порівняння систематичної структури водоростей водойм заповідника виявило, »о на ріьн» мінімального в дондриті зв'язку <г"0.531 усі типи водойм виявляють подібність. На рівні ж максимального зв'язку (г»0.76) подібність систематичної структури водоростей маить річки та джерела, найбільш-типові водойми для гірських регіонів. Термальні джерела і . ефенорні во,попмм за видовим складом водоростей с найбільш своєрідними серед водойм заповідника. -

. ГЛАВА 6. БІОЛОГО - ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ

водоростей досліджених водойм . •

Аналіз виявленого у водоймах заповідника видового складу водоростей щодо розподілу в різних екологічних угрупованнях і по відношенню до течії, температури води, рн та інших Факторів, дав такі результати.

Видове багатство та систематична структура водоростей різних екологічних груп значно відрізнялись иів совою. В товщі води знайдено 674 вида водоростей. Істинно планктонні Форми були нечисленні: значну кількість видів У планктонних пробах складали Факультативно-планктонні та бентосні форми.' Ці особливості Фітопланктону у водоймах Варгузинського заповідника є взагалі характерними для багатьох гірських водойм і пояснюються ні лісоводи і стю та значно» швидкістю течії у водотоках. .

У досліджених водоймах більша кількість видів була виявлена у бентосних угрупованнях, де еліпеліти переважали 160,6«) в порівнянні з епілітами (14^4*). Серед бентосних Форм переважали діатомові водорості {45,7*), більшість яких належала до Pennatophyceae. У периФітоні мали перевагу водорості, ио цільно прикріплялися до субстрату. Це. види родів Phormidiui» Kütz.. Oacillatoria Vauch.. Vaucheria D.C., Diotoma, Frajjilaria Lyngb. Серед епіфітів (19,7») . домінують представники- діатомових (з родів Achnanthee. Cocconeie Ehr.. Synedra Ehr.. Gomphonema), жовтозеланих (Characiopaia, Peroniella Gobi) і золотистих (Chrysopyxia Stein, Derepyxie Stokes, Dinobryon Ehr,). ВИди родів Phytodinedria Pasch., ChJorangium Stein, Filarezkia Korech.. Colaciuia Ehr. та ДеЯ—

ких інших селяться на рівних представниках зоопланктону. Ця група епізоідів нараховує 11 видів.

Вивчені водойми характеризувались такок наявністю в них водоростей - індикаторів високого насичення води киснем, таких, як Hydrurus foetiduB. Achnanthes minuticaima. Cymbella etnphicephala Nag.. C. gracilis, Eucocconeis flexoHo Kiitz.. Gomplionema longiceps Ehr. та деякі інші. Більшість цих видів е реоФілаїш^ шо утворюіоть комплекс водоростей, для яких крім аерації велике значення мас здатність адаптуватися до нвнд--кої течії.

На підставі аналізу розподілу водоростей у водоймах, розмішених в різних висотних поясах, ми виділили три основні пояси. Для високогірського поясу (понад 1200 м над р.м.) шіяплоно домінування комплексу видів Hydrurue foetidus. Oratoneis arcue. Gomphonem«i longiceps Ehr. var. montanum (Schum.) Cl.. Eunotia papilio (Grun.) Must.. E. robuste Ralfe і наявність багатьох північно-альпійських видів. В се-редньогірському ліснону поясі у річках та джерелах зникають або значно зменьшують розвиток Hydrurue foetiduo та інші хо-лйдолшоііві стенотермні види. Найхарактерніші для ьодовн цього поясу золені нитчасті водоростіf в обростаннях яких в значні Я кількості розвиваються види родів Synedra. Cymbolla. lîomphoncma. тоио. Зустрічаються в них і деякі представники родій Fhomidium. Chaînaоеіphon Dr. et Grun.. іііші.

В перелгірському поясі спостерігається .т'ШіШПіНЯ швидкості течії річок і джерел у зв'язку з виходом іх на заболочені рівнини. Майке в усіх водоймах, зникають холодолюбиві 4’ОрИИ і збільшується кількість видів дєсмідісвих, хлорококо-

вих^ евгленових та жовтозеленнх водоростей.

Рівень вивченості водоростей різної таксономічної належності по відношенню до певних <t „кторів середовища ще досить нерівноцінний. Екологічна класифікація водоростеп зл аідно-йвиняи до солоності води найбільш детально розроблена для Діатомових (Kúlbe, 1927, 1954г Hustedt. 1957; Проикила-Лав-рвнко, 1957. тощо). для інших відділів водоростей наявні неповні дані (Бейлин и др., 1971! Гецен. Стенина, 197S: КУЗЬМИН. 19713; ТОЩО). .

Характеризуючи розподіл видового складу діатомових ьодо-ростея за категоріями шкали галобності було виявлено, що в водоймах Баргузинського заповідника перевазають прісноводні олігогалобні види (81,5%), більшість з яких - індиференти (66%). Иенш численна група галочюбів <12*0, серед яких Eunotia fallax. Е. praerupta. Pinnularia interrupta W. Sm. . Cyrabella laovis NKg.. тощо. З інших відділів водоростей у цю групу вйійшли Rhabdoderma lineare Schmidle et Laut. emend. Hollerb.. Oacillatoria terebriformie. СЬгувосОссиз rufescens Klebs, Trachelomonas intermedia Dang.. Jh. .

. Прн аналізі виявлених видів по відношенню їх до активної реакції води для діатомових водоростей використовували систему Ф.Хустедта (Hustedt, 1939) з доповненнями. Треба відмітити, до для половини видів (5335) дослідженої Флори значення •цього показника не визначено. Серед видів з відомим відношенням до pH води переважають алкаліФільні (72%). Найчастіше серед видів, що е індикаторами лужних середовищ, зустрічаються Maridion circulare. Achnanthes lanceolata. Cymbella helvética Ku'ti!., Qynedra ulno. Navicula radiosa та іииі. Кеэва-

каючи на ret що кількість ацидофільних видів водооостей не-зндчна, масовий розвиток, в деяких водоймах давали лише Diatoms hiemal«1 та Pinnularia viridis. .

. На підставі узагальнених даних про екологічні особливості та поширення видів, у дослідженому регіоні були виділені групи водоростей за їх активністю. (Юрцев. 1969: Вухтияропа. 1992). Найактивніші види були представлені діатомовими (Cocconeis placentuld, Diatoma hiemal«. Cymbella ventricosa) і золеними, серед яких Spiroovra sp.. Mougeotia sp., fiedogonium бо. e обов'язковим компонентом більшості досліджених водойм. Середні оактишіі водорості складали 24,4%, найбільш численної» була група малоактивних видів - 70%.

На підставі географічного аналізу альгоФлори Варгузин-cbKóro заповідника луло виділено б географічних елементів. Серед них найбільший відсоток, має мультирегіональний елемент (50.8V); декілька поступаються йому бореальний та бореально-монтанний елементи. BpaxoBvjuMii недостатню виєченість деяких водоростей внаслідок недостачі відомостей,наведені дані слід вважати попередніми. .

ВИСНОВКИ .

1. У водоймах Баргузинського заповідника нами виявлено 1244 види, по представлені І59І різновидністю та формою, враховуючи тіt шо містять номенклатурний тип виду і відносяться до 9 відділіBj Г.б класів> 44 порядків, 111 родин і 283 родів. Вперше дня Східного Сибіру указано 52 вида (5Е Форм) і /іля Росії - 39 видів.

2. Провідну роль в досліджуваній ¿льго^лорі відіграють відділи зелених ,(4Ь0 видів), діатомових (357. і синьозеле-.

них водоростей. Серед родин значну вилову різноманітність мають Deeroidiaceae <17,8% Флори) і Naviculaceae (10,5%), а десять провідних родин у структурі альгоФлори складають 52,7%, & тому числі: 4 - з Васіllariophyta^ З-з Chlorophyta^ по одному - із Cyanophyta^ Euçjlenophyta, Xanthophyta.

Головна частина родового спектру включає тако« переважно роди із ВасіUariophyta та Chlorophyta і об'єднує до ЗО* всіх видів. Найбагатші видами роди Созшагіиш. Navícula, Ріп-nularia. Cloôterium.

3. Із водойм за видовим багатством водоростей провідні

місця посідають озера 1816 видів) і річки (477). Найбідмішим видовий склад водоростей був у водоспаді і в термальних джерелах. ... •

4. систематична структура водоростей водойм різних типів

мала значні відмінності вже на рівні відділів. Залежно від типу водойми участь ВасіUariophyta коливалась в межах 20^1-60,3%, a Chlorophyta - 20,5 - 40,Є*. При иьому найбільша

кількість видів діатомових водоростей вула у річках і джерелах, а роль зелених значно підвищувалась в озера), і болотах.

За багатством систематичної структури водоростей перше місце серед обстежених водойм займають озера і болота, шо нараховують 232 і 154 роди відповідно. Серед вивчених типів водойм найбільш подібні за систематичною структурою річки та струмки (коефіцієнт рангової кореляції Кендала .(г) становить 0.76), а також озера і болота (г*0,70). Ефемерні водойми і термальні джерела відзначаються значно» своєрідністю адьгофлори. ■ ‘ .

з. Аналіз видового складу водоростей різних екологічних угруповань свідчить про тв, що найбільш розвиненим в . дос-

ліджеших водоймах <? бентос. В більшості водойм з великою швилкіст'" течії перепікають бентосні та периФітонні Форми. .Для иих водойм характерна значна кількість реоФілів, серел яких багато індикаторів високої насиченості води киснем -Нуйгигиз ґооіісїиа, Асітап^е» гпіпиііззігаа та інші.

. б. На підставі аналізу розповсюдження водоростей у водоймах> розташованих ь різних висотних поясах^ виділено три пояси, «кі відрізняються за складом альгоФлори: високогірсь-кип пояс, де переважають північно-альпійські діатомові водорості ^ гірський (лісний)^ в якому домінують зелені нитчасті водорості та передгі рськнй (пояс низин)/ де значну частку маять десмідієві, алорококові і евгленові водорості.

7. Встановлено^ що по відношенню до солоності води, основна ядро альгоФлори становлять олігогалобні індиферентні сили, добре Представлені в умовах низької мінералізації води вивчених водопм: Мвзогалобів визначено і,?-*..

(?. Вільшд Частині (7;:».) видів іюдоростел у різнотипних родинах Баргузкнського заповідника е члкаліФілами. Серед них відмічені індикатори лужних вол Кдуісиїп ририіа Кікс.. АсЫ1Л1НЪ»р Іягх-воілія та ін. Число вид і я, індиферентних до активної' реакці ї серелошша, набагато цг>ише (10*1. Серед аципоФілів значної Кількості досягає Ріают* Ьі^таї«!.

9, Осні'г.чу рель в апьгоФлорі водопм Баргуг.шнського заповідника відіграють три географічні елементи; иультиіу.тіо-наль’ШЯ, еореальний і борєально-монтаниии. Мультирегюналь-ний елеиеіп препстявлений, .головним, чином, голарктичним і голаркто-палео-несавстралійським типами ареали?.

10. Порірнчнся видового.багатства таї систематичної структури еодсоостєй водойм Е?.огузинськ.ого заповідника ,з літера-

турними даними щодо водоростей деяких північних регіонів циркумбореальної області Голарктики свідчить про те, цо за складом вони найбільш подібні до водойм Якутії.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації!

.1. Бочка А.Б. Эколого-систематический анализ диатомовых водорослей Баргузинского заповедника // Актуальні питання ботаніки і екології. Конференція молодих'учених і спеціалістів (Ялта. 19 - 21 жовтня 1993 p.). - КИЇВ. 1993,--С.ів, .

. 2. Бочка A.B. Заметки к Флоре водорослей озер Баргуайн-

ского заповедника // Материалы научной конференции молодых ученых биологич. Ф-та и НИИ биологии. - Харьков: Изд-во ХГУ, 199Э.- С.6. . • . ■ .

3. Бочка A.B. Зеленые водоросли водоемов Баргузинского заповедника // Там же,- Харьков: Изд-во ХГУ. 1994.- С.9-10.

4. Бочка А.Б. Водоросли термальных источников Баргузинского заповедника // Там *е. - Харьков: иэд-во ХГУ, 1995. -

С.8. . ' . ' .

5. Bochka A.B. Algae Bargusin reserve rivers (Transbaikal region. Russia)// Альгология.»- 1994. - 4, HI - C.75-78.

6. Бочка A.B. Новы© и редкие для водоемов России Bacillariophyta // Альгология.- 1995, - 5. N3. - С. 296-299.

, 7. Бочка А.Б. водоросли озер Баргузинского- биосферного

государственного природного заповедника (Россия)// Альгология.- 1995. - 5. N4. ' •

Бочка A.B. Водоросли водоенов Баргузинского". биосферного государственного природного заповедника (Россия)-. . .

. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.01.- ботаника. Институт ботаники им. Е.Г.Холодного НАНУ. Киев. 1995.

Впервые проведена инвентаризация видового состава водорослей разнотипных водоемов Баргузинского биосферного государственного природного заповедника. В водоемах заповедника Выявлено 1244 вида водорослей, представленных 1591 разновидностями и Формами, учитывая содержащие номенклатурный тип вкда. Приводятся новые и редкие виды для территории Восточной Сибири и России.. Проведен детальный анализ видового состава водорослей, что позволило выявить его особенности как в целом для заповедника, так и в условия)' конкретных водоемов. Выделены основные комплексы ведущих видов в разнотипных водоемах района исследования. Лан биолого-геограФичэский анализ водорослей. Проведено сравнение Флоры водорослей Баргу-синекого заповедника с зльгофлорами других соворьу* регионов.

Ключое» слова: волорост», виловии склад, систематична структура, р1энотипн1 водойми^ еколого-г^ограФ!чипа ан<ипз альгсфл'зри, Баргуэиксьгий запов1дник.

Bochka А.В. Alone of the reservoirs of the Bargusin Biospheric State fiatural Reeerve (Russia).

The thesis are aubmited for a candidate's degree in bio-logiral sciences in speciality 03.00.01 - botany. N.G. Kho-lodny institute of Botany. National Academy of Sciences of Ukraine. Kiev, 1995,

The inventory of species composition of algae in different types of reservoiro of the Pariiuzin Biospheric State

■ r

Natural Reserve was drawn up the first t jine. In the reservoir« of the rruerve 1ГМ4 specien of algae represented by 1591 intraE-pecif ic ta:<a (including thos-*» concerns- the nomenclature type of species) woie four*1!, Th-:’ pmeente of new and rare species for the Eastern Sibiria and Russia were shown,

?4

The detailed analysis of the aigao species composition was done that made it possible to rind it's special features as well as the reserve in general as for the conditions of specific reservoirs. Main complexes of leading species in'.different types of reservoirs mvortigated were selected. The biology'-geografic analysis of algae was performed. The comparison of algae flora of Bargusin Reserve with the algae -flora of other'northern regions was carried out.

. IfltyjHcaHO n,o np.yKy 4.11.95 p. ■ -

06’e:; 1,5 n„s. . -. 0<5ji,-BHna3,a.If£:5 _

Jopi’ST nsnep.v 60xB4. 1/16 ' ,

TxpBx lc/U np.__________________ Sam.¿a/¡¿04

. ipyKaphfl 'AJJ,. n.i. Caodofl!i,6.