Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние возраста и витамина А на обмен липидов в лёгких крупного рогатого скота

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Влияние возраста и витамина А на обмен липидов в лёгких крупного рогатого скота"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ^ 9 ШІ^ИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН

СМОЛЯНІНОВ КОСТЯНТИН БОРИСОВИЧ

ВПЛИВ ВІКУ І ВІТАМІНУ А НА ОБМІН ЛІПІДІВ У ЛЕГЕНЯХ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

03.00.04. - біохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

УДК 577.16: 577.115: 591.424: 636.2

Львів — 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства і біології тварин УААН, м. Львів.

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор, ЯНОВИЧ Вадим Георгійович,

Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії росту і розвитку тварин.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук Стапай Петро Васильович,

Інститут біології тварин УААН,

завідувач лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутвореяня;

доктор біологічних наук, професор Великий Микола Миколайович, Львівський національний університет ім. [.Франка, завідувач кафедри біохімії.

Провідна установа:

Харківський зооветеринарний інститут, кафедра хімії та біохімії,

Міністерство аграрної політики України, м. Харків.

Захист відбудеться “24” ЛуА\ЛНХ 2000р. о «И0_ ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01., Інститут біології тварин УААН за адресою 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

Автореферат розісланий “23" VI Ду 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Віщур О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функція легень у тварин тісно пов’язана з синтезом ліпідів. Ліпіди відіграють важливу роль у забезпеченні ультраструктурних особливостей пневмоцитів, з якими пов'язана дихальна функція органу. Згідно сучасних уявлень, основу клітинних мембран складає подвійний шар фосфоліпідів, який є каркасом для фіксації мембранних білків [Крепе, 1981; Бергельсон, 1984; Болдырев, 1986]. Співвідношення окремих підкласів фосфоліпідів і їх жирнокислотний склад істотно впливає на ультраструктуру клітинних мембран, їх проникність, транспортну і метаболічні функції. Ультраструктура і дихальна функція легеневих альвеол забезпечується завдяки синтезу у пневмоцитах її специфічного фосфоліпіду (дипальмітоїлфосфатиди-лхоліну), який входить до складу сурфактанту, котрий покриває поверхню альвеол, забезпечуючи їх стабілізацію [Hememan, 1969; King, 1974]. В дослідах на лабораторних і сільськогосподарських тваринах встановлено, що вміст окремих класів ліпідів і їх жирнокислотний склад в легенях тварин істотно змінюється на деяких етапах онтогенезу [Бабенко та ін., 1990; Харив, 1991; Захарів, 1996 ], проте кількісна сторона і біохімічні механізми, які лежать в основі цих змін вивчені недостатньо. Актуальність таких досліджень обумовлена, по-перше, відсутністю у літературі даних про механізми регуляції жирнокислотного складу ліпідів окремих органів і тканин тварин і його змін протягом онтогенезу, по-друге, особливостями обміну речовин у жуйних тварин і істотними змінами внутрішньоклітинного фонду глюкози, оцтової кислоти, насичених і поліненасичених жирних кислот в їх тканинах на деяких етапах індивідуального розвитку [Стояновский, 1965; Сологуб, 1973; Алиев, 1980; Янович, Лагодюк, 1991], по-третє, виявленими деякими авторами [Снітинський та ін., 1984], значними змінами ступеня використання глюкози, коротко- і довголанцюгових жирних кислот, кетонових тіл і амінокислот у синтезі ліпідів у тканинах поросят на ранніх стадіях постна-тального розвитку. В літературі відсутні також дані про вплив вітаміну А на обмін ліпідів в легенях телят. Наявні в літературі дані [Bondi, 1987; Reifen et al., 1998; Evans, 1999] свідчать про стимулюючий вплив вітаміну А на процеси проліферації і диференціації в епітеліальних клітинах легень і слизової оболонки кишечнику, проте його вплив на синтез структурних ліпідів у вказаних органах не з’ясований.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом теми лабораторії вікової фізіології і біохімії Інституту фізіології і біохімії тварин УААН "Вивчити фізіолого-біохімічні і цитологічні зміни у слизовій травного каналу і легенях телят у ранньому віці" № ДР 0196U010475.

Мета і задачі дослідження. Метою нашої дисертаційної роботи було дослідження вмісту окремих класів ліпідів і інтенсивності їх синтезу у альвеолярній тканині легень великої рогатої худоби на окремих етапах пренатального і постнатального періодів онтогенезу при використанні в якості попередника різних жирних кислот і глюкози, мічених радіоактивним вуглецем. .

У завдання роботи входило дослідження:

- загального вмісту ліпідів і співвідношення окремих їх класів, а також вмісту окремих підкласів фосфоліпідів у тканині легень великої рогатої худоби на різних етапах онтогенезу;

- інтенсивності синтезу окремих класів ліпідів у тканині легень великої рогатої худоби на досліджуваних етапах онтогенезу в умовах in vitro при використанні в якості їх попередника [1-14С]оіщ)вої, [1-14С]пальмітинової, [1-мС]стеаринової, [1-14С]олеїнової, [1-,4С]ліноленової кислот і [6-14С]глюкози.

- впливу підвищеного рівня вітаміну А в раціоні телят у молочний період живлення на вміст окремих класів ліпідів і їх синтез з вказаних попередників у тканині легень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені онтогенетичні зміни вмісту окремих класів ліпідів та інтенсивності їх синтезу у тканині легень великої рогатої худоби, а також кількісна сторона використання оптової, пальмітинової, стеаринової, олеїнової, ліноленової кислот і глюкози в синтезі різних класів ліпідів. Зокрема, встановлено, що протягом індивідуального розвитку в легенях великої рогатої худоби зменшується вміст фосфоліпідів і ефірнозв'язаного холестеролу та збільшується вміст триацилгліцеролів і вільного холестеролу. При цьому у складі фосфоліпідів зменшується вміст фосфатидилхоліну і фосфатидилсерину і збільшується вміст сфінгомісліну і фосфатндилетаноламіну. Проведені дослідження показали, що використання вказаних жирних кислот і глюкози в синтезі ліпідів зменшується в ря-ді:[1-14С]олеїнова, [1-І4С]ліноленова, [1-І4С]стеаринова, [1-14С]пальмітинова, [1-і4С]оцтова кислоти, [6-14С]глюкоза. Інтенсивність синтезу ліпідів з більшості вказаних попередників у тканині легень новонароджених телят значно вища, ніж у тканині легень 8-місячних плодів і дорослих тварин. Продукція І4СОг за рахунок окис-нення [6- С]глюкози, [1-14С]стеаринової і [1-14С]ліноленової кислот, а також вуглецевого ланцюга 3-феніл-[1-14С]аланіну в тканині легень дорослих тварин значно вшца, ніж у тканині легень телят і особливо у плодів. Встановлений різнонаправлений вплив вітаміну А на ступінь використання глюкози і окремих жирних кислот в синтезі різних класів ліпідів у тканині легень телят.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати про високу інтенсивність синтезу ліпідів у тканині легень новонароджених телят і стимулюючий вплив вітаміну А на синтез структурних ліпідів в легенях телят у молочний період живлення вносять вклад у розробку науково-практичних основ підвищення функції легень і профілактики легеневих патологій.

Особистий внесок здобувана. Здобувачем власноручно проведено опрацювання літератури, всі експериментальні дослідження і написання дисертації. Аналіз і обговорення отриманих даних проведено спільно з науковим керівником.

з

Апробація результатів дисертації. Матеріали дасертаційної роботи доповідались на: звітній сесії Інституту фізіології і біохімії тварин УААН (Львів, 1997 p.); конференції молодих вчених вказаного інституту (Львів, 1997 p.); XVII conf. "Dni fyziologie hospodarskych zvierat" (Kosice, 1997); 7 Українському біохімічному з'їзді (Київ, 1997 p.); міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва” (Львів, 1997 p.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини" (Харків, 1997 р); XV зїзді Українського фізіологічного товариства (Львів - Донецьк, 1998 р.); П міжнародній конференції "Проблеми неінфекційної патології тварин" (Біла Церква, 1998 p.); ПІ міжнародному симпозіумі "Биологические механизмы старения" (Харків, 1998 p.); міжлабораторно-му засіданні Інституту землеробства і біології тварин (Львів, 1999 p.); міжнародній конференції з фізіології і біохімії тварин Львів 2000.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 13 наукових робіт, в тому числі 7 статей, в яких викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 183 сторінках машинописного тексту, містить 18 таблиць, складається із змісту, переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів (огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів досліджень), висновків, списку використаних джерел, який містить 287 джерел, в тому числі 197 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У дисертації представлені результати двох серій дослідів, проведених на 21-й голові великої рогатої худоби чорно-рябої породи.

У першій серії дослідів визначався вміст ліпідів, співвідношення окремих класів ліпідів і підкласів фосфоліпідів в легенях 8-місячних плодів, 1-, 30-, 180-денних телят і дорослої великої рогатої худоби віком 18 місяців, а також інтенсивність синтезу ліпідів в легенях досліджуваних тварин при використанні в якості їх попередників [1-І4С]оцтової, [1-!4С]пальмтшової, [1-14С]стеаринової, [1-14С]олеїнової, [1-14С]ліноленової кислот, [6-14С]глюкози і 3-феніл[1-І4С]аланіну в умовах in vitro.

Для біохімічних досліджень використовували зразки альвеолярної тканини легень, котрі отримували після забою тварин, який проводили шляхом декапітації. Загальні ліпіди з тканини легень екстрагували сумішшю хлороформ - метанолу у відношенні 2:1 за методом Фолча (1957). Кількість ліпідів в легенях визначали ваговим методом. Розділення ліпідів на окремі класи проводили методом одномірної тонкошарової хроматографії на силікагелі у системі розчинників гексан - диетиловий ефір -льодяна оцтова кислота у відношенні 70:30:1 [Кейтс, 1975]. Кількість неполярних лі-

підів визначали біхроматним методом [Kibrik, Skupp, 1953]. Розділення фосфоліпідів на окремі підкласи проводили методом двохмірної мікротонкошарової хроматографії [Беленький, Васьковский, 1984]. Пластинки елюювали у пфшому напрямку в системі розчинників хлороформ-метанол-вода у відношенні 65:25:2,5. Після цього хроматографію проводили в напрямку, перпендикулярному до першого, в системі розчинників хлороформ - метанол - 25% розчин аміаку у відношенні 70:30:5 [Стефаник и др., 1985]. Кількість фосфоліпідів визначали за методом Васьковського (1975).

Ступінь використання [1-14С]оитової, [1-14С]пальмітинової, [1-14С]стеаринової, [1-14С]олеїнової, [1-І4С]ліноленової кислот і [6-І4С]глюкози в синтезі ліпідів у тканині легень досліджували шляхом визначення радіоактивності окремих класів ліпідів після інкубації гомогенатів альвеолярної тканини легень з вказаними попередниками. Дослідження ступеня використання [1-14С]оцгової, [1-14С]пальмітинової, [1-І4С]стеаринової, [1-14С]олеїнової, [1-І4С]ліноленової кислот, 3-феніл[1-14С]аланіну і [6-і4С]глюкози в енергетичних процесах в легенях досліджуваних тварин проводили шляхом визначення радіоактивності І4С02, утвореного при інкубації гомогенатів легень з вказаними субстратами [Прохорова, 1982].

У другій серії дослідів досліджували вплив підвищеного рівня вітаміну А в раціоні телят у молочний період живлення на вміст загальних ліпідів і співвідношення їх окремих класів і підкласів фосфоліпідів а також на синтез окремих класів ліпідів у тканині легень з тих же попередників, що і в першому досліді. Дослід було проведено на двох групах новонароджених бичків чорно-рябої породи, по 3 голови в кожній. Тваринам першої групи (контрольної) з 1- до 30-денного віку випоювали молоко згідно норми [Калашников, 1985], тваринам другої групи (дослідної) - молоко з добавками водорозчинної форми вітаміну А в кількості 200 МО на кг живої маси. У 30-денному віці телят обох груп забивали і одержані від них зразки тканини легень використовували для біохімічних досліджень. Отримані цифрові дані опрацьовували статистично [Ойвин, 1960].

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Онтогенетичні зміни вмісту ліпідів, співвідношення їх окремих класів і підкласів фосфоліпідів в легенях великої рогатої худоби. В результаті проведених досліджень встановлено, що загальний вміст ліпідів в легенях 8-місячних плодів відповідно у 1,18; 1,39; 1,43 і 1,61 рази більший ніж, у тканині легень тварин 1-денного, 1-, 6- і 18-місячного віку (Р<0,01-0,001). Загальний вміст ліпідів у тканині легень новонароджених телят статистично достовірно більший порівняно до його вмісту в легенях тварин 1-, 6- і 18-місячного віку. Протягом досліджуваного періоду постнаталь-ного розвитку загальний вміст ліпідів в легенях великої рогатої худоби зменшується у

1,36 рази (Р<0,001) що, як буде показано нижче, обумоалено зниженням інтенсивності синтезу ліпідів в легенях тварин з віком.

Зміни загального вмісту ліпідів в легенях великої рогатої худоби протягом індивідуального' розвитку супроводжуються змінами співвідношення окремих їх класів. Зокрема, як видно з даних, наведених у таблиці 1, відносний вміст фосфоліпідів в легенях плодів і 1-денних телят значно більший, ніж в легенях тварин 6- і 18-місячного віку (Р<0,01). Це обумовлено розвитком ультраструктури пневмоцитів у плодів і новонароджених тварин, що супроводжується інтенсивним синтезом фосфоліпідів. Значно більший відносний вміст фосфоліпідів у тканині легень великої рогатої худоби (37,04-47,51 %) на всіх етапах онтогенезу порівняно до відносного вмісту інших класів ліпідів обумовлений тим, що фосфоліпіди є структурними ліпідами, які входять до складу мембран пневмоцитів. Крім того вони у великій кількості містяться у складі альвеолярного сурфактанту і в ламелярних тільцях пневмоцитів II, які депонують поверхнево-активну речовину легень [Gross, 1977].

Таблиця 1.

Співвідношення окремих класів ліпідів і підкласів фосфоліпідів у тканині легень плодів, 1 -денних, 1 -, 6- і 18-місячних тварин (М±т; загальна кількість ліпідів - % з розрахунку на суху масу тканини, співвідношення окремих їх класів - % від загальної кількості ліпідів, підкласів фосфоліпідів - % від кількості фосфоліпідів; п~3)_

Класи Досліджувані тварини

ліпідів Плоди 1-денні 1-місячні 6-місячні 18-місячні

Загальні ліпіди 19,32±0,40 16,36±0,43 13,87±0,27 13,51±0,2 12,01±0,31

ФЛ 47,51±1,61 45,04±1,53 42,13±0,55 37,04±0,68 40,15±0,45

дг 4,89±0,36 5,07±0,2б 6,2б±0,24 5,8б±0,23 5,80±0,32

вх 14,70±0,80 14,85±0,73 15,33±0,44 19,14±0,51 16,51±0,46

НЕЖК 8,73±0,47 8,85±0,49 11,8б±0,68 9,96±0,37 8,95±0,13

ТГ 12,27±0,50 13,85±0,70 14,37±0,20 19,75±0,64 22,01±0,52

ЕХ 11,99±0,55 12,35±0,67 10,05±0,26 8,95±0,32 7,08±0,2б

Підкласи фосфоліпідів

ЛФХ 2,60±0,39 3,21±0,16 3,51±0,12 4,88±0,24 2,43±0,28

CM 16,41 ±0,5 6 13,59±0,54 18,27±0,27 17,27±0,3 9 17,89±0,34

ФХ 40,13±0,88 43,76±1,22 40ДЗ±0,44 42,51±0,96 41,27±0,86

ФЕ 23,52±1,06 17,15±0,65 16,38±0,28 18,77±0,51 19,87±0,46

ФС 12,27±0,41 10,15±0,44 І4,09±0,36 5,86і0,19 8,76±0,41

КЛ 2,90±0,23 5,13±0,20 5,44±0,32 5,75±0,27 6,04±0,23

ФК 2,16±0,34 0,70±0,02 2,20±0,20 4,97±0,24 3,83±0,13

На відміну від фосфолілідів, відносний вміст триацилгліцеролів у тканині легень плодів великої рогатої худоби значно менший, ніж у тканині легень дорослих тварин (Р<0,001 ).Частка триадилцилгліцеролів у складі ліпідів у тканині легень великої рогатої худоби протягом досліджуваного періоду індивідуального розвитку збільшується у 1,79 рази (Р<0,001), що обумовлено зниженням активності триацилг-лідеролліпази в легенях тварин з віком [Янович, 1974]. Відносна кількість вільного холестеролу у тканині легень телят зростає у 1,3 рази протягом перших 6-ій місяців після народження (Р<0,01), а в наступний період вона зменшується у 1,16 рази (Р<0,05). Відносний вміст ефірів холестеролу в легенях телят з віком поступово зменшується: частка ефірнозв'язаного холестеролу у тканині легень новонароджених телят відповідно у 1,23; 1,38 і 1,74рази більша, ніжвлегенях 1-, 6- і 18-місячних тварин (Р<0,05-0,002). Одержані дані свідчать про високу інтенсивність етерифікації холестеролу в легенях великої рогатої худоби під час пренатального періоду розвитку і у неонатальний період і зниження її у наступний період.

З наведених у таблиці 1 даних видно, що серед фосфоліпідів в легенях великої рогатої худоби на всіх етапах дослідження переважає фосфатидилхолін, відносна кількість якого становить 40,13-43,76% від загальної кількості фосфоліпідів. Далі йдуть зменшуючись у ряді фосфатидилетаноламін (16,38-23,52%), сфінгомієлін (13,59-18,27%), фосфатфидилсерин (5,86-14,09%), кардіоліпін (2,90-6,04%) і фосфа-тидна кислота (0,70-4,97%). Високий відносний вміст фосфатидилхоліну і фосфати-дилетаноламіну обумовлений тим, що вказані фосфоліпіди переважають у всіх мембранних структурах пневмоцитів [Davidowicz, 1987]. Крім того, фосфатидилхолін у великій кількості міститься в ламелярних тільцях великих альвеолярних клітин і у сурфактанті легень [Gross, 1977].

Відносний вміст фосфатидилхоліну у тканині легень новонароджених телят вищий (Р<0,05), ніж у тканині легень 1-місячних телят. Найбільший відносний вміст фосфатидилетаноламіну виявлений у тканині легень плодів (23,52%). Після народження відносний вміст фосфатидилетаноламіну в складі фосфоліпідів тканини легень зменшується (Р<0,01). Високий вміст фосфатидилетаноламіну в легенях плодів можна пояснити інтенсивним синтезом фосфатидилхоліну в них шляхом метилюван-ня фосфатидилетаноламіну [Gail et al., 1978]. Зменшення вмісту фосфатидилетаноламіну в легенях телят після народження може бути обумовлене зменшенням питомої ваги вказаного шляху синтезу фосфатидилхоліну в легенях великої рогатої худоби після переходу від пренатального розвитку до постнатального.

Відносна кількість сфінгомієпіну у тканині легень плодів, і особливо у новонароджених телят, менша (Р<0,01-0,002), ніж у тканині легень тварин 1-, 6- і 18-місячного віку. На відміну від сфінгомієліну, відносна кількість фосфатвдилсерину в легенях плодів, новонароджених і 1-місячних телят значно більша, порівняно до їх кількості у тканині легень тварин старшого віку, особливо 6-місячного (Р<0,001).

Онтогенетичні особливості використання [1-І4С] оцтової кислота в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби. З даних, наведених у таблиці 2, видно, що загальна радіоактивність ліпідів, синтезованих гомогенатами легень 1-денних телят з [1-І4С]одтової кислоти у 2,06 рази вища (Р<0,001) порівняно до радіоактивності ліпідів, синтезованих гомогенатами легень плодів. Ці дані свідчать про більш інтенсивний синтез ліпідів в легенях новонароджених телят, ніж в легенях плодів, що пов'язують з дихальною функцією легень телят після народження. У період від народження до 6-місячного віку інтенсивність синтезу ліпідів з [ 1 -14С]оцтової кислоти в легенях телят поступово знижується (Р<0,05).

При інкубації гомогенатів легень плодів і тварин всіх вікових груп з [1-14С]оцговою кислотою найбільша радіоактивність виявлена у фракції неетерифіко-ваних жирних кислот, в якій вона становить 34,13-48,09% загальної радіоактивності синтезованих ліпідів. З цих даних випливає, що синтез ліпідів у тканині легень великої рогатої худоби залежить не тільки від синтезу жирних кислот de novo, а і від ступеня їх використання у процесах ацилювання. Це можна пояснити тим, що з оцтової

Таблиця 2.

Радіоактивність окремих класів ліпідів, синтезованих гомогенатами легень плодів, 1-денних, 1-, 6- і 18-місячних тварин при інкубації з [1-14С]оцтовою кислотою, (Mim; а - радіоактивність ß-розпЛООмг сирої тканини/хв, б - % від загальної радіоактивності ліпідів; п=3),________________________________________________•_________

Класи Ліпідів Досліджувані тварини

Плоди 1-денні 1-місячні 6-місячні 18-місячні

Загальні а Ліпіди б 1206±76,6 100,0 2485±92,3 100,0 221Ш16 100,0 207Ш14 100,0 2350±16,5 100,0

ФЛ а б 228±15,2 18,91 470±16,4 18,91 441±28,1 19,85 358±14,9 17,29 596±4,6 25,36

ДГ а б 99±6,5 8,21 125±4,9 5,03 213±7,9 9,63 221±9,6 10,67 223±10,2 9,49

ВХ а б 128±12,0 10,61 393±16Д 15,81 281±6,3 12,71 231±8,4 11,15 257±9,2 10,94

НЕЖК а б 580±18,3 48,09 885±40,6 35,61 876±53,5 39,62 807±29,7 38,97 802±35,7 34,13

ІГ а б 8(Н=7,9 6,63 460±22,7 18,51 252±14,5 11,40 313±17,7 15,11 356±13,2 15,15

ЕХ а б 91±8,4 7,55 152±7,7 6,12 148±9,[ 6,69 І41±7,4 6,81 ' 116±8,6 4,94

кислоти у тканинах тварин синтезуються в основному, насичені (пальмітинова, стеаринова) кислоти, які, як буде показано нижче, значно меншою мірою використовуються в синтезі фосфоліпідів, ніж ненасичені жирні кислоти.

Радіоактивність вільних жирних кислот, фосфоліпідів, ди- і триацилгліцеролів, вільного і ефірнозв'язаного холестеролу синтезованих з [1-І4С]оцтової кислоти в легенях 1-денних телят в умовах in vitro відповідно у 1,53; 2,06; 1,26; 5,75; 3,07 і 1,67 рази вища, ніж у легенях плодів (Р<0,05-0,001). З цих даних випливає, що в легенях новонароджених телят синтез майже всіх класів ліпідів з оцтової кислоти відбувається значно інтенсивніше, ніж в легенях плодів. Ці дані свідчать про важливу роль всіх класів ліпідів у формуванні ультраструктури пневмоцитів телят одразу після народження.

Інтенсивність синтезу фосфоліпідів, триацилгліцеролів і вільного холестеролу при використанні в якості попередника жирних кислот [1-14С]оцгової кислоти в легенях телят знижується на протязі перших місяців життя (Р<0,01 -0,001), і дещо зростає в наступний період.

Онтогенетичні особливості використання [6-14С]глюкози в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби. Проведені нами дослідження показали, що радіоактивність ліпідів синтезованих гомогенатами легень тварин 18-місячного віку з [6-І4С]глюкози відповідно у 2,60 і 5,89 рази вища (Р<0,001), порівняно до радіоактивності ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят і плодів. Ці дані заслуговують на увагу у зв'язку з тим, що рівень глюкози у крові телят значно вищий, ніж у крові дорослої великої рогатої худоби [Noble, 1981]. З них випливає, що легені дорослої великої рогатої худоби характеризуються здатністю до підвищеного вибіркового використання глюкози в синтезі ліпідів, яке не залежить від її рівня у крові. З іншого боку, ці дані свідчать про різке посилення інтенсивності синтезу ліпідів з глюкози в легенях великої рогатої худоби після переходу від пренатального розвитку до постна-тального. Інтенсивність використання [6-І4С]глюкози в синтезі вільних жирних кислот і фосфоліпідів в легенях великої рогатої худоби зменшується у ряді: дорослі тварини, телята, плоди (Р<0,001). З цих даних випливає те, що причиною низької інтенсивності синтезу фосфоліпідів в легенях телят і плодів при використанні в якості їх попередника [6-14С]глюкози є низька інтенсивність синтезу жирних кислот.

Онтогенетичні особливості використання [1-14С]пальмітинової кислоти в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби. З даних наведених у таблиці З, видно, що найвища інтенсивність синтезу фосфоліпідів, при використанні в якості їх попередника [1-14С]пальмітинової кислоти, відмічається в легенях новонароджених телят. Так, радіоактивність фосфоліпідів синтезованих гомогенатами легень 1-денних

телят відповідно у 3,07; 1,33; 1,18 і 1,29 рази вища, ніж радіоактивність фосфоліпідів, синтезованих гомогенатами легень плодів, 1-, 6- і 18-місячних тварин (Р<0,05-Р<0,001). Високу інтенсивність синтезу фосфоліпідів з пальмітинової кислоти в легенях новонароджених телят можна пояснити високим рівнем в іх крові глкшжорти-ко'їдів, які проявляють стимулюючий вплив на синтез фосфоліпідів в легенях багатьох видів тварин, і використанням у цьому процесі пальмітинової кислоти [Olson, 1979; Xu Zhi-Xin et al, 1990].

Таблиця 3.

Радіоактивність окремих класів ліпідів, синтезованих гомогенатами легень плодів, 1-денних, 1-, 6- і 18-місячних тварин при інкубаціїз [1-,4С]пальмітиновою кислотою, (М±т; а - радіоактивність ß-розпЛ ООмг сирої тканини/хв, б - % від загальної радіоактивності ліпідів; п=3).

Класи ліпідів Досліджувані тварини

Плоди 1-денні 1-місячні 6-місячні 18-місячні

Загальні а ліпіди б 2800±132 100,0 6196±229 100,0 4297±16,7 100,0 4083±13,2 100,0 3351±70,6 100,0

ФЛ а б 673±33,2 24,04 2064±69,9 33,31 1550±32,0 36,07 1750±85,4 42,86 1606±8,3 47,93

ДГ а б 285±12,2 10,18 876і34,1 14,14 490±12,6 11,40 542±27,0 13,27 313±28,7 9,34

ВХ а б 416±17,4 14,86 912±40,8 14,82 717±30,1 16,69 539±20,8 13,20 307±26,6 9,16

ТГ а б 1186±76,8 42,36 1746±39,6 28,18 1188±34,5 27,65 1002±55,2 24,54 839±49,5 25,04

ЕХ а б 240±17,3 8,57 598±23,0 9,65 352±23,0 8,19 250±13,7 6,12 286±21,9 8,53

Радіоактивність ди- і триацилгліцеролів, вільного і ефірнозв'язаного хо-лес-теролу, синтезованих гомогенатами легень 1-денних телят відповідно у 3,07; 1,40; 2,19; 2,49 рази (Р<0,001-Р<0,01) перевищує радіоактивність вказаних класів ліпідів, синтезованих гомогенатами легень плодів. Використання пальмітинової кислоти в синтезі всіх класів ліпідів в легенях великої рогатої худоби знижується на протязі досліджуваного періоду постнатального розвитку (Р<0,025-0,001).

Онтогенетичні особливості використання [1-14С]стеаринової кислоти в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби. Встановлено, що радіоактивність ліпідів, синтезованих гомогенатами легень 1-місячних телят при використанні в якості їх попередника [1'І4С]стеаринової кислоти відповідно в 1,76 і 1,97 рази вища (Р<0,001), ніж радіоактивність ліпідів, синтезованих гомогенатами легень плодів і дорослих тварин.

Після інкубації гомогенатів легень телят з [1-14С]стеариновою кислотою абсолютна радіоактивність синтезованих при цьому фосфоліпідів і триацилгліцеролів відповідно в 2,7; 2,8 і 2,1; 3,1 рази більша (Р<0,001), порівняно до радіоакшвності вказаних класів ліпідів, синтезованих гомогенатами легень плодів і дорослих тварин. Ці дані заслуговують на увагу в зв'язку з тим, що вміст стеаринової кислоти в ліпідах плазми крові телят у молочний період живлення значно менший, ніж у дорослої великої рогатої худоби [Noble, 1982]. Воші свідчать про підвищену здатність пневмоцитів телят у молочний період живлення до вибіркового використання стеаринової кислоти в синтезі ліпідів, яке не залежить від її всмоктування в кишечнику і рівня в плазмі крові.

Радіоактивність вільного холестеролу при інкубації гомогенатів легень телят з [1-14С]стеариновою кислотою у 1,4 рази менша порівняно до радіоактивності вільного холестеролу, синтезованого гомогенатами легень плодів (Р<0,001) і дорослих тварин (Р<0,01). Проведені дослідження показали, що утворений в результаті окиснення [1-14С]стеаринової кислоти ацетил-КоА, в легенях телят, в основному окиснюється у циклі трикарбонових кислот і лише незначна його частина використовується в синтезі холестеролу.

Онтогенетичні особливості використання [1-14С]олеїнової кислоти в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби. Проведені дослідження показали, що олеїнова кислота характеризується найвищим, серед усіх досліджуваних довголанцю-гових жирних кислот, ступенем використання в синтезі фосфоліпідів в легенях великої рогатої худоби. Так, у фосфоліпідах виявляється 24,04-47,93%, 37,71-58,48%, 56,55-73,80% і 50,77-58,85% загальної радіоактивності ліпідів, синтезованих при інкубації гомогенатів легень плодів, телят і дорослих тварин відповідно з [1-І4С]пальмітиновою, [1-14С]стеариновою, [1-14С]олеїновою і [1-14С]ліноленовою кислотами. Ці дані свідчать про високу здатність пневмоцитів до вибіркового використання олеїнової кислоти при синтезі фосфоліпідів в легенях великої рогатої худоби, що обумовлює високий вміст олеїнової кислоти у фосфоліпідах легень великої рогатої худоби [Захарів, 1996].

Використання [1-і4С]олеїнової кислоти в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби характеризується такими ж онтогенетичними особливостями, що і викори-

стання [1-14С]стеарияової кислота. Зокрема, радіоактивність ліпідів, синтезованих гомогенатами легень 1-місячних телят при інкубації з [1-І4С]олеїновою кислотою відповідно у 1,36 і 1,61 рази вища (Р<0,001), ніж радіоактивність ліпідів синтезованих гомогенатами легень плодів і дорослих тварин. Радіоактивність фосфоліпідів і триа-цилгліцеролів, синтезованих при інкубації гомогенатів легень телят з [1-І4С]олеїновою кислотою, у 1,72; 1,67 і в 2,10; 2,52 рази вшца (Р<0,001), ніж при інкубації гомогенатів легень плодів і дорослих тварин. Ці різниці можна пояснити високим вмістом олеїнової кислоти в ліпідах молока і використанням її в синтезі ліпідів в тканинах телят у молочний період живлення [Noble, 1982; Brenner, 1990]

Онтогенетичні особливості використання [1-14С]ліноленової кислоти в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби. Радіоактивність фосфоліпідів, синтезованих при інкубації гомогенатів легень телят з [1-'4С]ліноленовою кислотою відповідно у 1,62 (Р<0,001) і 1,20 (Р<0,002) рази вища, ніж при інкубації гомогенатів легень плодів і дорослих тварин. Ці дані свідчать про високий ступінь використання в синтезі фосфоліпідів в легенях телят поліненасичених жирних кислот. Радіоактивність триацшігліцеролів, синтезованих при інкубації гомогенатів легень досліджуваних тварин з [1-І4С]ліноленовою кислотою збільшується у ряді: плоди, телята, доросла велика рогата худоба (Р<0,001-0,01). На відміну від триацшігліцеролів, радіоактивність диацилгліцеролів синтезованих гомогенатами легень дорослих тварин при інкубації з [1-14С]ліноленовою кислотою у 2 рази менша (Р<0,001), порівняно до радіоактивності диацилгліцеролів, синтезованих гомогенатами легень плодів і телят.

Оіримані нами дані свідчать про високу здатність легень плодів, телят і дорослої великої рогатої худоби до використання ліноленової кислоти в синтезі фосфоліпідів, триацилгліцеролів і холестеролу, хоч вказана жирна кислота у ліпідах їх крові і тканин виявляється в незначній кількості [Noble, 1981 ; Янович, Лагодюк, 1991 ].

Проведені дослідження показали, що в легенях плодів, телят і дорослих тварин ступінь використання довголанцюгових жирних кислот в синтезі ліпідів зменшується у ряді: олеїнова, ліноленова, стеаринова, пальмітинова кислоти. З цих даних випливає, що ненасичені (олеїнова і ліноленова) кислоти значно більшою мірою використовуються в синтезі ліпідів в легенях великої рогатої худоби, ніж насичені (стеаринова і пальмітинова) кислоти.

Вплив вітаміну А на загальний вміст ліпідів, співвідношення окремих їх класів і підкласів фосфоліпідів в легенях телят. Проведені дослідження показали, що додавання до випоюваного телятам молозива і молока водорозчинної форми вітаміну А в дозі 200 MO на кг живої маси протягом 30-ти днів призвело до збільшення загального вмісту ліпідів в їх легенях у 1,4 рази

(Р<0,05), що обумовлено, в основному збільшенням у складі ліпідів у легенях телят вмісту триацилгліцеролів і вільного холестеролу (Р<0,05-0,01). Як буде показано нижче, збільшення загального вмісту ліпідів у тканині легень телят дослідної групи порівняно до контрольної обумовлене підвищенням ступеня використання деяких довголанцюгових жирних кислот і глюкози у їх синтезі.

Хоча вітамін А істотно не впливає на загальний вміст фосфоліпідів в легенях телят, проте співвідношення їх окремих підкласів при цьому дещо змінюється. Так, відносна кількість фосфатидилхоліну в легенях телят дослідної ірупи була в 1,12 (Р<0,025), а кількість фосфатидилетаноламіну - в 1,19 рази більша (Р<0,01), ніж в легенях телят контрольної групи. На відміну від фосфатидилхоліну і фосфатидилетаноламіну, відносна кількість сфінгомієліну і фосфатидилсерину у тканині легень телят дослідної групи відповідно в 1,22 і 1,27 рази менша (Р<0,025-0,002), ніж в легенях телят контрольної групи.

Вплив вітаміну А на інтенсивність синтезу ліпідів в легенях телят з [1-14С]оцтової кислоти і [6-І4С]глюкози в умовах in vitro. Встаношіено, що загальна радіоактивність ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят дослідної групи менша (Р<0,05) порівняно із радіоактивністю ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят контрольної групи. Проте радіоактивність фосфоліпідів, вільного і ефірнозв'яза-ного холестеролу, синтезованих гомогенатами легень телят дослідної групи при інкубації з [1-14С]оцтовою кислотою, відповідно в 1,19; 1,31 і 2,66 вища (Р<0,025-0,001), а радіоактивність вільних жирних кислот у 1,57 рази нижча (Р<0,001), ніж при інкубації гомогенатів легень телят контрольної групи. З цих даних випливає, що згодовування телятам водорозчинної форми вітаміну А у вигляді добавок до молока проявляє стимулюючий вшіив на синтез структурних ліпідів при використанні у якості попередника довголанцюгових жирних кислот оцтової кислоти.

Радіоактивність ліпідів, синтезованих: гомогенатами легень телят дослідної групи при інкубації з [6-,4С]глюкозою статистично достовірно вища (Р<0,002), порівняно до радіоактивності ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят контрольної групи. Ці дані свідчать про різний вплив вітаміну А на використання оцтової кислота і глюкози в синтезі ліпідів в легенях телят у молочний період живлення.

Отримані нами дані свідчать про стимулюючий вплив вітаміну А на синтез холестеролу і його етерифікацію при використанні ацетил-КоА, утвореного у результаті метаболізму глюкози. Зокрема, радіоактивність вільного і ефірнозв'язаного холестеролу, синтезованих гомогенатами легень телят дослідної групи при інкубації з [6-14С]глюкозою відповідно в 2,18 і 2,67 рази більша (Р<0,001), а радіоакіивність не-етерифікованих жирних кислот - в 1,64 рази менша (Р<0,001), ніж радіоактивність вказаних класів ліпідів, синтезованих гомогенетами легень телят контрольної групи.

Вплив вітаміну А на використання [1-'4С]пальмітинової [114С]олеїнової, [1-14С]стеаринової і [1-14С]ліноленової кислот в синтезі ліпідів в легенях телят в умовах in vitro. З наведених у таблиці 4 даних видно, що радіоактивність загальних ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят дослідної групи при інкубації з [1-14С]пальмтшовою і [1-І4С]ліноленовою кислотами значно вища (Р<0,01-0,001), ніж гомогенатами легень телят контрольної групи. Ця різниця обумовлена стимулюючим впливом вітаміну А на синтез майже всіх класів ліпідів в легенях телят. Так, після інкубації гомогенатів легень телят дослідної групи з [1-14С]пальмітиновою і [1-І4С]ліноленовою кислотами радіоактивність фосфоліпідів,

Таблиця 4.

Радіоактивність окремих класів ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят при інкубації з різними жирними кислотами (М±т, (3-розп./1 ООмг сирої ткани-

ни/хв, п=3)

Класи Групи тварин

Ліпідів Контрольна Дослідна Контрольна Дослідна

П-І4С]пальмітинова кислота [1-І4С|стеаринова кислота

Загальні ліпіди 4297±17 6369±320** 7013±70,1 8123±145**

ФЛ 1550±32,0 2171±43,5** 4101±56,5 2844±159***

ДГ 490±12,6 736±24,0** 610±14,5 730±12,9**

вх 717±30,01 934±30,0** 760±10,0 2339±38,5***

тг 1188±34,5 2177±75,5** 1214±14,5 1795±45,6***

ЕХ 352±23,0 351±9,5 328±11,5 415±15,5**

[1-І4С1олеїнова кислота [1-І4С1ліноленова кислота

Загальні ліпіди 19454±313 17946±313* 11557±191 17267±358***

ФЛ 14385±269 8061±310*** 6801±66,5 7275±±32,0**

ДГ 1696±94,0 2759±124** 1219±20,1 2375±10,4***

вх 908±8,5 3517±178*** 1442±43,5 4256±59,5***

ТГ 2207±77,5 3101±43,6*** 1604±84,1 3014±116***

ЕХ 285±15,0 508±38,5** 491±8,5 347±9,3***

Примітка: * - Р<0,05-0,025; ** -Р<0,01; *** -Р<0,002-0,001.

вільного холестеролу і ацилгліцеролів відповідно в 1,3-1,8 (Р<0,01) і в 1,07-2,95 (Р<0,01-0,001) рази більша, ніж при інкубації гомогенатів легень телят контрольної групи. Ці дані свідчать про стимулюючий вплив вітаміну А на використання пальмітинової і ліноленової кислот в синтезі як структурних, так і резервних ліпідів в легенях телят у молочний період живлення. З наведених у таблиці 4 даних видно, що на відміну від пальмітинової і ліноленової кислот, інтенсивність використання [1-,4С]олеїновох кислоти в синтезі ліпідів в легенях телят, при довготривалому згодовуванні їм добавок вітаміну А, зменшується (Р<0,05). При цьому спостерігається зме-

ншення використання олеїнової кислоти в синтезі фосфоліпідів (Р<0,001). тоді як її використання в синтезі інших класів ліпідів збільшується. Так, радіоактивність ди- і триацилгліцеролів, вільного і ефірнозв'язаного холестеролу, синтезованих при інкубації гомогенатів легень телят дослідної групи з [1-14С]олеїновою кислотою в 1,413,87 рази більша (Р<0,01-0,001), порівняно до радіоактивності вказаних класів ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят контрольної групи.

Радіоактивність фосфоліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят дослідної групи при інкубації з [1-14С]стеариновою кислотою в 1,44 рази менша (Р<0,002), а радіоактивність ацилгліцеролів і холестеролу у 1,2-3,1 рази більша (Р<0,001-0,01), порівняно до радіоактивності вказаних класів ліпідів, синтезованих гомогенатами легень телят контрольної групи.

В цілому одержані дані свідчать про різнонаправлений вплив вітаміну А на використання пальмітинової, стеаринової, олеїнової і ліноленової кислот у синтезі окремих класів ліпідів у легенях телят у молочний період живлення.

ВИСНОВКИ

1. Встановлені зміни загального вмісту ліпідів, співвідношення окремих їх класів і підкласів фосфоліпідів, кількісного використання мічених радіоактивним вуглецем глюкози, оцтової, пальмітинової, стеаринової, олеїнової, і ліноленової кислот у синтезі окремих класів ліпідів у легенях великої рогатої худоби протягом онтогенезу в умовах in vitro, а також у легенях телят у молочний період живлення при підвищеному рівні вітаміну А у їх раціоні.

2. Загальний вміст ліпідів в легенях плодів значно більший, ніж в легенях новонароджених телят і особливо у тварин 1-,6- і 18-місячного віку. Протягом досліджуваного періоду онтогенезу вміст фосфоліпідів в легенях тварин зменшується в 1,18 рази, а вміст триацилгліцеролів збільшується в 1,79 рази. При цьому відношення між вмістом вільного і ефірнозв'язаного холестеролу збільшується з 1,22 до 2,32 (Р<0,01-0,001).

3. Вміст фосфатидилетаноламіну і фосфатидилсерину в легенях плодів і новонароджених телят більший, а вміст сфінгомієліну - менший, ніж в легенях тварин старшого віку (Р<0,01-0,001).

4. Ступінь використання досліджуваних субстратів в синтезі ліпідів в легенях плодів, телят і дорослих тварин зменшується в ряді: [1-14С]олеїнова, [1-14С]ліноленова, [1-14С]стеаринова, [1-14С]пальмітинова, [1-,4С]оцгова кислоти, [6-14С]глюкоза.

5. Інтенсивність синтезу фосфоліпідів в легенях дорослих тварин при використанні в якості їх попередника [6-14С]глкжози в декілька разів вища, ніж в легенях телят і у багато разів вища, ніж у тканині легень плодів (Р<0,001).

6. Інтенсивність синтезу жирних кислот з [1-14С]оцгової кислоти і ступінь вико-

ристання їх в синтезі всіх класів ліпідів в легенях плодів значно нижчі, ніж у легенях телят і дорослих тварин. Використання [1-14С] оцтової кислоти в синтезі фосфоліпідів, триацилгліцеролів і вільного холестеролу в легенях телят зменшується протягом перших місяців життя (Р<0,05-0,001).

7. Інтенсивність синтезу ліпідів в легенях новонароджених телят при використанні в якості їх'попередника [1-І4С]пальмітинової кислоти у 2,2 рази вища порівняно до інтенсивності синтезу ліпідів в легенях плодів, і у 1,44 - 1,85 рази більша, ніж в легенях тварин 1-, 6- і 18-місячного віку. З віком тварин ступінь використання [1-14С]пальмітинової кислоти у синтезі фосфоліпідів, триацилгліцеролів і холестеролу у тканині легень знижується (Р<0,05-0,001).

8. Інтенсивність синтезу фосфоліпідів в легенях телят з при використанні в якості їх попередника [1-І4С]стеаринової і [1-І4С]олеїнової кислот значно вища, порівняно до інтенсивності їх синтезу в легенях плодів і дорослих тварин (Р<0,001).

9. [1-14С]ліноленова кислота значно більшою мірою використовується в синтезі фосфоліпідів у тканині легень телят, ніж у тканині легень плодів і дорослих тварин (Р<0,002-0,001).

10. Продукція 14СОг за рахунок окмснення [6-14С]глюкози, [1-І4С]стеаринової і [1-І4С]ліноленової кислот, а також вуглецевого скелету феніл-[1-І4С]аланіну в легенях дорослих тварин в умовах in vitro значно вища, ніж при окисненні вказаних субстратів в легенях телят і особливо плодів (Р<0,05-0,001).

11. Підвищення рівня вітаміну А в раціоні телят у молочний період живлення шляхом додавання його до молока проявляє стимулюючий вплив на синтез фосфоліпідів і холестеролу у тканині легень при використанні в якості їх попередника [1-І4С]оцгової кислоти, а також на синтез вільного і ефірнозв'язаного холестеролу з [6-'4С]глюкози (Р<0,025-0,001).

12. Інтенсивність синтезу фосфоліпідів у тканині легень телят, яким випоювали молоко з підвищеним вмістом вітаміну А, при використанні в якості їх попередника [1-,4С]стеаринової і [1-14С]олеїнової кислот значно знижується, а при використанні [1-14С]пальмітинової і [1-І4С]ліноленової кислоти підвищується. У більшості випадків при цьому підвищується інтенсивність синтезу триацилгліцеролів, холестеролу і його етерифікації (Р<0,001).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Смолянінов К.Б., Корнят С.Б., Кректун Б.В., Янович В.Г. Обливості синтезу ліпідів в легенях плода великої рогатої худоби // Зб.матеріалів міжн. наук.'Практ. конф. “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва”,-Львів, 9-11 -жовтня 1997.-С. 392-394.

(Дисертанту належить проведення експериментальних досліджень та статистична обробка отриманих результатів)

2. Янович В.Г., Іваняк В.В., Галяс Г.М., Куртяк В.В., Коршгг С.Б., Кичма О.С., Гусак Я.С., Андреєва Л.В., Смолянінов К.Б., Сенькусь М.А. Вплив підвищеного рівня вітаміну А на синтез білків і ліпідів у слизовій травного каналу і легенях. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету,- Випуск 5, Частина 1,- Біла Церк-. ва, 1998.-С. 233-235

(Дисертант провів частину експериментальних досліджень та обробку отриманих результатів)

3. Смолянінов К.Б., Янович В.Г. Онтогенетичні особливості синтезу ліпідів з [1-14С]пальмітинової кислоти в легенях великої рогатої худоби в умовах in vitro // На-ук.-техн. бюл. Інсг. фізіол. і біохім. т-н.- 1997.- Вип. 19 (1).- С. 56-57.

4. Смолянінов К.Б., Янович В.Г. Зміни ліпідного складу легень телят у ранньому віці // Аграрний вісник Причорномор’я. Біологічні та сільськогосподарські науки, ветеринарна медицина,- 1998,-Вип. 4.-С. 159-162.

5. Смолянинов КБ. Вплив вітаміну А на синтез ліпідів в легенях телят в умовах in vitro. //Біологія тварин.-1999.-1, N 1.-С. 63-66.

6. Смолянинов К.Б. Вплив вітаміну А ліпідний склад легень телят // Біологія тварин,- 1999,-1, N 2,- С. 48-51.

7. Смолянінов К.Б. Використання пальмітинової, стеаринової, олеїнової і ліноленової кислот в синтезі окремих класів ліпідів в легенях великої рогатої худоби в умовах in vitro // Наук.-техн. бюл. Інсг. землероб, і біол. т-н,- 1999.- Вип. 1 (3).- С. 5760.

8. Smolianinov К.В., Yanovich V.G. Ontogenetic peculiarities of lipid synthesis in cattle lungs // XVII Conf. "Dni fyziologie hospodarskych zvierat" Abstracty.- Kosice, 12-14 november 1997.- P. 64.

АНОТАЦІЇ

Смолянінов К.Б. Вплив віку і вітаміну А на обмін ліпідів в легенях великої рогатої худоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2000.

В дисертації представлені нові дані про онтогенетичні особливості обміну ліпідів в легенях великої рогатої худоби, а також про вплив вітаміну А на синтез ліпідів в легенях телят у молочний період живлення.

Встановлено, що протягом індивідуального розвитку в легенях великої рогатої худоби зменшується загальний вміст ліпідів, фосфоліпідів і ефірів холестеролу, а вміст триацилгліцеролів, вільного холестеролу - збільшується. При цьому у складі фо-сфоліпідів зменшується відносний вміст фосфатидилхоліну і фосфатидилсерину і збільшується відносний вміст фосфагидмлетаноламіну і сфінгомієліну. Інтенсивність синтезу ліпідів при використанні в якості їх попередника [1-І4С]оцтової, [ 1 -14С]пальмітинової, [І-І4С]стеаринової [1-14С]олеїнової і [ 1 -14С] ліноленової кислот в легенях телят значно вища, ніж в легенях плодів і дорослих тварин.

Випоювання телятам з 1- до 30-денного віку молока з добавками водорозчинної форми вітаміну А у кількості 200 МО на кг живої маси проявляє різнонаправлений вплив на синтез окремих класів ліпідів в легенях телят і використання у їх синтезі [6-14С]глгакози, [1-14С]оцтової, [1-14С]пальмітинової [1-14С]стеаринової, [1-14С]оле-їнової і [1-14С]ліноленової кислот.

Ключові слова: велика рогата худоба, плоди, телята, легені, ліпіди, вітамін А.

Смолянинов К.Б. Влияние возраста и витамина А на обмен липидов в лёгких крупного рогатого скота,- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия.- Институт биологии животных УААН, Львов, 2000.

В диссертации представлены новые данные о изменениях общего содержания липидов, содержания отдельных их классов и подклассов фосфолипидов, интенсивности синтеза отдельных классов липидов при использовании в качестве их предшественника [1-|4С]уксусной, [1-14С]пальмитиновой, [1-14С]стеариновой, [1-14С]олеиновой, [1-|4С]линоленовой кислот и [6-|4С]глюкозы, а также степени использования указанных предшественников липидов и углеродного скелета 3-фенил-[1-,4С]аланина в энергетических процессах в лёгких крупного рогатого скота в тече-

нии индивидуального развития в условиях in vitro. Отдельный этап диссертационной работы посвящён исследованию влияния витамина А при оральном введении его телятам в молочный период питания на интенсивность синтеза отдельных классов липидов в лёгких при использовании в качестве их предшественников указанных субстратов.

В результате проведенных исследований установлено, что общее содержание липидов в лёгких 8-месячных плодов значительно превышает их содержание в лёгких новорождённых телят и особенно животных 1-, 6- и 18-месячного возраста. На протяжении исследуемого периода онтогенеза относительное количество фосфолипидов и эфиров холестерола в лёгких крупного рогатого скота уменьшается, а относительное количество триацилглицеролов и свободного холестерола - увеличивается. При этом в составе фосфолипидов увеличивается относительное количество сфингомие-лина и уменьшается количество фосфатидилэтаноламина и фосфатидилсерина.

Степень использования исследуемых субстратов в синтезе липидов в лёгких плодов, телят и взрослых животных уменьшается в ряде: [1-|4С]олеиновая, [1-14С]линоленовая, [1-|4С]стеариновая, [1-|4С]пальмитиновая, [1-14С]уксусная кислоты, [6-14С]глюкоза. Интенсивность синтеза всех классов липидов при использовании в качестве их предшественника [6-14С]глюкозы, [1-14С]уксусной и [1-14С]пальмитиновой кислот в лёгких плодов значительно выше, чем в лёгких телят и взрослых животных. Степень использования [1-14С]уксусной кислоты в синтезе фосфолипидов в лёгких крупного рогатого скота с возрастом увеличивается, а в синтезе триацилглицеролов и холестерола — уменьшается. С возрастом в лёгких животных уменьшается использование [1-|4С]пальмитиновой кислоты в синтезе фосфолипидов, триацилглицеролов и холестерола. Интенсивность синтеза фосфолипидов в лёгких телят 30-дневного возраста при использовании в качестве их предшественника [1-14С]стеариновой, [1-14С]олеиновой и [1-14С]линоленовой кислот значительно выше по сравнению с плодами и взрослыми животными.

Продукция 14С02 за счёт окисления [1-14С]уксусной и [1-14С]пальмитиновой кислот в лёгких новорождённых телят выше, чем в лёгких плодов и животных старшего возраста. Степень использования [1-14С]глюкозы, [1-14С]стеариновой и [1-14С]линоленовой кислот, а также углеродного скелета 3-фенил-[1-14С]аланина в энергетических процессах в лёгких взрослых животных значительно выше, чем в лёгких телят, и особенно плодов.

Выпаивание телятам с 1- до 30-дневного возраста молозива и молока с добавками водо-растворимой формы витамина А в количестве 200 ME на кг живого веса проявляет стимулирующее влияние на синтез фосфолипидов и холестерола в ткани лёгкого при использовании в качестве их предшественника [1-14С]уксусной кислоты. Интенсивность синтеза фосфолипидов в лёгких телят под влиянием витамина А при

использовании в качестве их предшественника [1-14С]пальмитиновой и [ 1 -,4С]линоленовой кислот увеличивается, при использовании [1-|4С]стеариновой и [ 1-14С]олеиновой кислот - уменьшается. При этом повышается интенсивность синтеза триацилглицеролов, свободного холестерола и его эфиров.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, плоды, телята, лёгкие, липиды, витамин А.

Smolianinov К.В. The influence of age and vitamin A on lipid metabolism in cattle lungs.- Manuscript.

Thesis for degree of candidate of agricultural science by speciality 03.00.04 -biochemistry.- The Institute of Animal Biology of UAAS, Lviv, 2000.

A new data about ontogenetic peculiarities of lipid metabolism in cattle lungs and vitamin A influence on lipid synthesis in calves lungs during milk period of nutrition were presented.

It has been established that the total content of lipids, phospholipids and cholesterol ethers decreases and the triacylglicerols and free cholesterol content - increases in cattle lungs during ontogenesis. The relative content of phosphatydilcholin and phosphatydilserin decreases and the content of phosphatydilethanolamine and sphyngomielin - increases. The intensity of utilisation of [l-14C]acetic, [l-14C]palmitic, [l-14C]stearic, [l-14C]oleic and [l-l4C]linolenic acids in lipids synthesis in calves lungs is significantly higher than in foetal and adult cattle lungs.

The consumption of colostrum and milk with addition of water-soluble form of vitamin A in dose 200 I.U./kg of body weight/day by calves during first 30 days of life influences differently on the synthesis of separate lipids classes and utilisation of [6-,4C]glucose [l-l4C]acetic, [l-l4C]palmitic, [l-14C]stearic, [l-14C]oleic and [l-14C]linolenic acids in these processes.

Key words: cattle, foetus, calves, lungs, lipids, vitamin A.